Добірка наукової літератури з теми "Теплові схеми"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Теплові схеми".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Теплові схеми"
1
Vasylkivskyi, I. S., V. O. Fedynets та Ya P. Yusyk. "Вимірювання теплопровідності листових матеріалів з урахуванням контактних теплових опорів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 106–10. http://dx.doi.org/10.15421/40280523.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання впливу контактних теплових опорів (КТО) на точність вимірювання теплопровідності матеріалів. Наведено конструкцію пристрою для визначення значень КТО. В основі пристрою є пакет із двох пар плоских зразків, розміщених у різній послідовності між джерелом тепла і приймачами тепла однакової температури. Один із зразків у всіх парах має одну і ту саму товщину, другий зразок у двох парах пакета відрізняється за товщиною вдвічі. Реєструють тепловий потік через пакети, різницю температур між серединними зразками пакетів та перепад температур на тонкому зразку і за отриманими даними розраховують шукану величину. Подано результати експериментального визначення КТО між різними матеріалами. Показано, що знехтувати впливом КТО на результат вимірювання у визначенні коефіцієнта теплопровідності різних матеріалів (особливо високотеплопровідних) не можна, оскільки він співвимірний з тепловими опорами досліджуваних зразків. Для виключення цього впливу на результат вимірювання теплопровідності розроблено вимірювальний перетворювач для вимірювання теплопровідності листових матеріалів на основі мостової теплової вимірювальної схеми. Наведено схему з'єднання теплових опорів і КТО, розподілу теплових потоків і температур у зрівноваженій мостовій тепловій вимірювальній схемі та принципову схему вимірювального перетворювача теплопровідності листових матеріалів.
2
Минор, Александр Александрович, та Ольга Юрьевна Ромашова. "АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОМЕЖУТОЧНОГО ПЕРЕГРЕВА ПАРА В КОТЛЕ-УТИЛИЗАТОРЕ ГТ-НАДСТРОЙКИ ТЕПЛОФИКАЦИОННОГО ЭНЕРГОБЛОКА". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 2 (12 лютого 2020): 54–63. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/2/2481.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Модернизация существующего теплоэнергетического оборудования является одним из приоритетных направлений развития энергетики. Внедрение газотурбинной установки в тепловую схему паросилового энергоблока с сохранением инфраструктуры станции может быть менее затратным вариантом по сравнению с сооружением новых энергоблоков парогазовых установок. Одним из малозатратных вариантов интеграции газотурбинных установок в тепловую схему паротурбинных энергоблоков является использование тепловой мощности котла-утилизатора для промежуточного перегрева отработавшего в паровой турбине рабочего тела с утилизацией оставшейся теплоты для нагрева питательной воды и основного конденсата. По сравнению с наиболее распространенными схемами с вытеснением регенерации в котел-утилизатор предложенный альтернативный вариант позволяет повысить тепловую экономичность паротурбинного контура. Такая схема уступает в тепловой экономичности схеме с параллельной генерацией пара в котле-утилизаторе, однако не требует испарительного контура, что упрощает проектирование котла-утилизатора. Проведенный анализ энергетических характеристик газотурбинных установок показал необходимость исследования схемы и параметров промежуточного перегрева для теплофикационных энергоблоков с учетом режимов работы паровой турбины. Объект: паротурбинный энергоблок Т–165/210–130 с газотурбинной надстройкой (ГТ-надстройкой) для промежуточного перегрева отработавшего в паровой турбине рабочего тела с утилизацией оставшейся теплоты для нагрева питательной воды и основного конденсата. Цель: выбор схемы и расчет оптимальных параметров промежуточного перегрева применительно к паротурбинному энергоблоку Т–165/210–130 с ГТ-надстройкой, анализ его основных показателей при работе по тепловому графику при изменении температуры промежуточного перегрева в котле-утилизаторе. Методы: системный анализ и математическое моделирование. Результаты. Разработана математическая модель и программа расчета предложенной схемы. Выполнен анализ особенностей, связанных с организацией промежуточного перегрева в котле-утилизаторе ГТ-надстройки. Показано, что эффективность работы теплофикационного энергоблока с промежуточным перегревом может быть повышена путем организации промежуточного перегрева в котле-утилизаторе ГТ-надстройки. Определено, что в этом случае наивысшая экономичность паротурбинного энергоблока с ГТ-надстройкой при работе в расчетном теплофикационном режиме достигается при температуре промежуточного перегрева ниже номинального значения.
3
Федоров, Сергій, Артем Сибір, Михайло Губинський, Семен Губинский, Олексій Гогоці та Світлана Форись. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОХОЛОДЖЕННЯ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИХ ПЕЧЕЙ КИПЛЯЧОГО ШАРУ". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми утилізації теплоти та очищення відхідних газів електротермічних печей киплячого шару для рафінування графіту на основі радіаційного охолоджувача поверхневого типу із водяним охо-лодженням та вивчення впливу його режимних та геометричних параметрів на глиби-ну охолодження запиленого газового потоку. Параметричні дослідження процесів тепло- та масообміну у радіаційному охолоджувачі виконані теоретичним шляхом на основі розробленої математичної моделі. У моделі враховані процеси радіаційного-конвективного теплообміну в об’ємі пило-газового потоку, залежність теплофізичних властивостей газу та матеріалу від температури, а також теплові ефекти фазового переходу. На основі проведених розрахунків встановлено, що основними факторами, які впливають на глибоке охолодження відхідних газів є його довжина, діаметру каналу, дотримання газодинамічного режиму печі з мінімальним виходом димових газів та концентрації пилу. Водночас початкова температура газів та введення «охолоджуючого» (додаткового) пилу характеризуються незначним впливом на кінцеву температуру за визначеної довжини теплообмінника. Показано, що через високу температуру, для забезпечення надійності роботи радіаційного охолоджувача, за інших рівних умов доцільні інтенсифікація тепловіддачі з боку холодного теплоносія, введення «охолоджуючого» пилу або використання додаткових вставок із вуглецевої повсті
4
Юрасова, О. Г. "Обґрунтування рішень технічного переоснащення котлоагрегату Трипільської теплоелектростанції". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36930/40300218.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз варіантів, зокрема з урахуванням досвіду технічного переоснащення енергоблоку ст. № 4, виконано передпроектні розрахунки технологічних схем для системи приготування пилу, подачі пилу в котел та спалювання в котлі ТПП-210А блоку ст. № 3 Трипільської ТЕС вугілля марок Г та ДГ з максимальним збереженням компоновки наявного обладнання за різних навантажень, пусків і зупинів, оцінено досяжний діапазон потужності блоку під час роботи на вугіллі марок Г та ДГ та обґрунтовано сукупність технічних рішень для переведення котла ст. № 3 на газове вугілля. Виконано позонний тепловий розрахунок топки за визначеними варіантами за різних навантажень. Проведено розрахункову оцінку діапазону навантаження для забезпечення умов РШВ, запобігання шлакуванню ширм та збереження наявних температурних умов експлуатації стінок НРЧ під час спалювання газового вугілля різної якості. Виконано повіркові теплові розрахунки котла ТПП-210А ст. № 3 згідно з Нормативним методом з використанням довідкових даних для визначення можливості несення котлом номінального та часткових навантажень. Загалом було виконано 9 варіантів розрахунків (на антрациті з калорійністю 5500 ккал/кг на номінальному навантаженні – для верифікації застосованого методу та вихідних даних щодо котла; на двох розрахункових паливах на навантаженнях 100, 90, 80 та 70 % від номінального). Для розрахунку використовували фактичні значення присмоктів у топку, елементи конвективної шахти та РПП. Підтверджено можливість та доцільність реалізації схеми зі скиданням відпрацьованого сушильного агенту до скидних пальників як витратно-швидкісними розрахунками пилосистем і пальників, так і повірковими позонними розрахунками топки для обох видів розрахункового вугілля на навантаженнях від 100 до 70 % від номінального. Показано, що температура газів та питоме теплове навантаження променесприймальної поверхні у всіх зонах топки під час спалювання газового вугілля не перевищують ті, що реалізуються під час спалювання антрациту, що свідчить про непогіршення наявних (як під час спалювання антрациту) температурних умов експлуатації стінок НРЧ під час спалювання газового вугілля у всіх зонах топки.
5
Коротинський, М. А., та С. Є. Аболешкін. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УТИЛІЗАЦІЇ ТЕПЛОТИ СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 34–37. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.34-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Бурхливий розвиток світового морського флоту, визначило його якісна зміна, збільшивши його загальну енергоємність, підвищило потужності головної енергетичної установки, суднової електростанції. Параметри суднових двигунів внутрішнього згоряння СДВЗ постійно підвищуються, що веде до збільшення параметрів утилізованого тепла. Разом з тим, обсяги низькотемпературного тепла (також його називають викидними теплом), теж збільшуються, надаючи певні можливості в його використанні. У передових наукових розробках дані конкретні розрахунки використання утилізованого тепла, яке може скласти до 10% потужності головної енергетичної установки. Сам процес утилізації тепла на сучасних судах останнім часом отримав свій розвиток в використанні енергії відпрацьованих газів головного двигуна в утиль-котлах для роботи допоміжного паротурбогенератору, і на пряму після турбіни наддуву двигуна він утилізується в турбогенераторі відпрацьованих газів. Ідея спрямована на використання низькотемпературного тепла в ГПТ на морських судах. Проаналізувавши наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, включаючи останні розробки та теплові схеми світових лідерів виробляють суднове енергетичне обладнання, за основу взято обладнання Mitsubishi Heavy Industries, Ltd (MHI).
6
Matiko, F. D., O. M. Slabyk та M. B. Hutnyk. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ ВИМІРЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 105–10. http://dx.doi.org/10.15421/40280322.
Повний текст джерелаАнотація:
Теплову енергію широко використовують у промисловості та житлово-комунальному господарстві України. Налагодження точного обліку теплової енергії (ТЕ) є необхідним для її ефективного та економного використання, а також дає змогу виявити недоліки теплогенерувальних об'єктів і теплових мереж та усунути їх. Виконано аналіз стану приладового обліку кількості теплової енергії та нормативного забезпечення систем вимірювання кількості ТЕ. Встановлено, що чинні нормативні документи не містять методики визначення кількості ТЕ для всіх існуючих конфігурацій систем обліку ТЕ, а також методики оцінювання похибки (невизначеності результату вимірювання) кількості ТЕ. Розроблення таких методик є вкрай необхідним. Виконано класифікацію систем теплопостачання, що дає змогу проаналізувати можливі схеми систем вимірювання кількості. Розглянуто рівняння для визначення кількості теплової енергії для типових схем систем обліку на джерелах ТЕ та у схемах теплопостачання споживачів. Встановлено, що у відомих нормативних документах не враховано всі особливості структури систем теплопостачання споживачів, тому необхідним є подальший аналіз схем теплопостачання споживачів та уточнення рівнянь для обчислення кількості ТЕ у таких системах. Сформульовано недоліки основних нормативних документів та невирішені завдання обліку ТЕ і визначено напрями досліджень для удосконалення нормативної бази обліку ТЕ.
7
Морозов, Ю. П., Д. М. Чалаєв, Н. В. Ніколаєвська та М. П. Добровольський. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОВКІЛЛЯ ТА ВЕРХНІХ ШАРІВ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (28 грудня 2020): 80–88. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).80-88.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено оцінку ефективності комбінованого використання низькопотенційної теплоти ґрунту та атмосферного повітря для роботи установки теплонасосного теплопостачання. Проведено аналіз основних положень нормативних документів ЄС та законодавчих актів України в частині віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії та вибору критерію такого віднесення. Розглянуто мінімально допустиме значення середнього розрахункового сезонного коефіцієнту корисної дії. Проаналізовано вплив тривалості температур повітря різних градацій на теплопродуктивність теплового насосу та визначено часові інтервали ефективної роботи кожного з низькопотенційних джерел. Для підвищення ефективності роботи двоконтурної теплонасосної системи запропоновано схему вилучення низькопотенційної теплоти з використанням ґрунтової теплової труби і повітряного теплообмінника на базі двофазного гравітаційного термосифону. Розглянуто вихідні дані та припущення для оцінки теплового потенціалу верхніх шарів Землі, який може використовуватись для геотермального теплопостачання з застосуванням теплових насосів. Виконано порівняння енергетичних характеристик геотермального і повітряного теплового насосу при їх автономної і комбінованої роботи протягом року в кліматичних умовах міста Києва і показано, що комбіноване використання низькопотенційної теплоти атмосферного повітря і ґрунту дозволяє в 1,2 рази збільшити річну теплопродуктивність теплонасосної системи. На підставі проведених досліджень встановлено, що перевагою повітря, як теплоносія, є те, що повітряні теплові насоси можуть працювати практично повсюди і не вимагають облаштування низькотемпературного контуру. Перспективним способом підвищення ефективності теплового насоса при річному циклі його роботи є комбіноване використання низькопотенційної теплоти ґрунту та повітря. Теплонасосна система з двома джерелами енергії забезпечує високу теплопродуктивність теплового насоса протягом всього року і має більш високий показник енергетичної ефективності у порівнянні з традиційними рішеннями. Бібл.11, табл.2, рис.4.
8
Kislyakov, A. A., N. K. Simakov, and M. A. Kislyakov. "Increasing the Efficiency of Energy Supply by Using Heat Pumps at Energy Facilities." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 4 (February 25, 2019): 24. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-4-24-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследования, приведенные в работе, направлены на разработку новых технических решений по использованию абсорбционных тепловых насосов в существующих технологических циклах электростанций на примере конденсационных энергоблоков тепловых электрических станций мощностью 300 МВт, позволяющих повысить их тепловую экономичность. Изучение проблемы, связанной с потерями тепловой энергии и обеспечения эффективности работы основного энергетического оборудования на электростанциях, способствовало развитию научно-исследовательских направлений в данной области, о чем свидетельствуют многочисленные теоретические и технические решения по оптимизации тепловых схем электрических станций. Актуальность eq работы может заключается в eq разработке результатам научно обоснованных eq технических выработки решений, eq направленных компоновкой на повышение eq тепловой размерность экономичности eq работы результаты тепловых электрических станций, за счет eq применения схему абсорбционных eq тепловых местными насосов. В настоящей статье приведено теоретическое обоснование применения тепловых насосов в схемах паротурбинных установок. Проведено исследование целесообразности применения парокомпрессионного теплового насоса в схемах тепловых электрических станций. Предложены новые схемные решения применения теплового насоса в технологических циклах тепловых электрических станций. eq Общим электрическую итогом eq выполнения увеличению исследовательской eq работы охлаждения являются eq научно температуры обоснованные eq технические порядка решения, eq способствующие температуры повышению eq тепловой диапазоне экономичности тепловых электрических станций за eq счет оборудования применения eq абсорбционных повышению тепловых eq насосов математической в составе eq регенеративного общего цикла eq паротурбинной отопительный установки, eq ступени режимные низкого eq давления пределе паровой eq турбины осуществляется и системы eq технического находится водоснабжения eq энергоблоков выручка. Разработаны eq новые переходные схемные eq решения показателей для технологических eq циклов прирост электростанций, eq которые находится отличаются от eq известных развитых применением eq конденсационного переменная контура абсорбционного бромисто-литиевого теплового насоса в системе eq регенерации переменная паротурбинной eq установки описании тепловых электрических станций.
9
Sidorenko, V. I., and I. V. Shtennikov. "Mathematical Model of the Thermal State of the Basis in the Course of Vacuum Chromium Plating of Hollow Details." Intellekt. Sist. Proizv. 15, no. 2 (August 14, 2017): 71. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2017-2-71-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Обоснована актуальность проведения исследований теплового состояния полой детали при нанесении металлических покрытий на поверхность отверстий методом термического испарения материала в вакууме с соосно расположенного стержневого резистивного испарителя. Проанализированы тепловые процессы, протекающие при вакуумном хромировании полых деталей, приведена схема теплообмена и составлено уравнение, описывающее тепловое состояние q ( t ) детали во время осаждения покрытия: . На покрываемую поверхность детали действуют тепловые потоки, образованные за счет излучения испарителя - плотностью q изл и выделения теплоты конденсации материала покрытия - плотностью q конд . Теплообмен между наружной цилиндрической поверхностью детали и внутренними устройствами вакуумной камеры характеризуется потоком плотностью qдет.нар; передача тепла от торцовых поверхностей детали к элементам технологической оснастки - потоком плотностью q тор . На эндотермическую реакцию фазового превращения в материале детали расходуется тепловой поток плотностью q фаз . Вследствие близкого расположения испарителя к покрываемой поверхности достаточно интенсивных режимов нанесения покрытий и хорошей теплоизоляции детали от элементов технологической оснастки принято, что тепло распространяется только в радиальном направлении; испарение материала происходит равномерно по всей длине испарителя; перераспределением тепла вдоль детали и тепловыми потерями ее торцов q тор пренебрегаем. Влияние теплоты эндотермической реакции фазового перехода q фаз решено не учитывать, поскольку формирование покрытия производят обычно при температурах, не превышающих температуру фазовых превращений в материале детали. С учетом описанных особенностей условий формирования покрытия составлено уравнение теплопроводности, определены начальные и граничные условия, разработана математическая модель теплового состояния основы (поверхности конденсации). Результаты теоретических исследований получены методом конечных разностей при использовании метода прогонки. Вычисления выполнены в соответствии с разработанным алгоритмом по программе расчета изменения температуры детали при формировании хромового покрытия на поверхности отверстий. Отличие расчетных данных математической модели от результатов экспериментальных исследований не превышает 5 %, что подтверждает достоверность полученной математической модели теплового состояния основы в процессе вакуумного хромирования полых деталей с использованием резистивного стержневого испарителя.
10
Галашов, Николай Никитович, та Святослав Анатольевич Цибульский. "ПАРАМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СХЕМЫ ПАРОГАЗОВОЙ УСТАНОВКИ С КОМБИНАЦИЕЙ ТРЕХ ЦИКЛОВ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ КПД ПРИ РАБОТЕ В СЕВЕРНЫХ ГАЗОДОБЫВАЮЩИХ РАЙОНАХ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 5 (13 травня 2019): 44–55. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/5/274.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Парогазовые установки рассматриваются как одно из перспективных направлений развития теплоэнергетических установок, работающих на природном газе. Интерес к их внедрению в России объясняется большими запасами природного газа, низкими капиталовложениями и минимальными выбросами вредных веществ в окружающую среду. Из термодинамики известно, что для достижения высокого КПД цикла необходимо иметь высокую температуру подвода теплоты и низкую температуру ее отвода, а также обеспечить работу оборудования с минимальными внутренними потерями и иметь рациональную тепловую схему взаимосвязи оборудования в цикле. На современном этапе максимальная температура подвода теплоты в камере сгорания газотурбинной установки при существующих конструкционных материалах и способах охлаждения элементов турбины достигла 1600 °С, а температура отвода теплоты в конденсаторе при работе цикла Ренкина на воде по условиям экономичности не может быть ниже 15 °С. При этих условиях на наиболее совершенных трехконтурных парогазовых установках с промежуточным перегревом пара достигнут электрический КПД 63 %. Для цикла Ренкина при работе на воде температура конденсации пара по условию замерзания должна быть выше 0 °С. Для парогазовой установки при работе в условиях низких среднегодовых температур окружающей среды, что характерно для России и особенно отдаленных северных районов добычи газа, можно отводить теплоту в цикле Ренкина значительно ниже 0 °С, но это надежно можно выполнить только применяя конденсаторы с воздушным охлаждением, если в качестве рабочего тела в цикле Ренкина использовать органическое рабочее тело. Недостатком современных органических рабочих тел является низкая предельная температура их термического разложения, которая составляет 300…400 °С. Объект: парогазовые установки с циклами на трех рабочих телах, где верхний цикл Брайтона работает на продуктах сгорания природного газа, средний – цикл Ренкина – работает на воде и водяном паре в интервале температур 100…650 °С, а нижний – Органический цикл Ренкина – работает на органических рабочих телах в интервале температур –30…250 °С. Цель: выбор рациональной технологической схемы парогазовой установки c применением циклов на трех рабочих телах и воздушного конденсатора для возможности надежного отвода теплоты от органического рабочего тела при температуре ниже 0 °С и определение оптимальных параметров циклов. Методы. Сложные теплоэнергетические системы, включая парогазовые установки, характеризуются многообразием процессов, протекающих в их элементах. Такие установки можно эффективно исследовать только с помощью методов математического моделирования и оптимизации. При проведении исследований в данной работе использован системный подход, методы энергетических балансов и расчет термодинамических и теплофизических параметров рабочих тел с помощью современных сертифицированных программ. Результаты. Разработана оригинальная схема парогазовой установки утилизационного типа с циклами на трех рабочих телах, где верхний цикл Брайтона работает на продуктах сгорания природного газа, средний цикл Ренкина работает на воде и водяном паре, нижний – Органический цикл Ренкина – работает на органическом рабочем теле с конденсацией его в воздушном конденсаторе. Разработана математическая модель и программа расчета предложенной схемы. Определено наиболее эффективное органическое рабочее тело для нижнего цикла Ренкина. Проведен параметрический анализ влияния основных параметров циклов на КПД брутто и нетто парогазовой установки.
Дисертації з теми "Теплові схеми"
1
Бойко, Анатолій Володимирович, Юрій Миколайович Говорущенко, Олександр Павлович Усатий та О. С. Руденко. "Моделювання термодинамічних процесів в циклах газотурбінних установок". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37129.
Повний текст джерела
2
Сапожніков, Сергій Вячеславович, Сергей Вячеславович Сапожников, Serhii Viacheslavovych Sapozhnikov та Д. С. Статива. "Розроблення схеми теплопостачання населеного пункту - необхідна умова енергозбереження". Thesis, Сумський дердавний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40517.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасних населених пунктах України більшість житлових та
громадських будинків отримують теплову енергію від центральних систем
теплопостачання, які були створені, головним чином, ще за радянських часів.
За багатьох причин такі системи працюють край неефективно і мають дуже
великі втрати теплової енергії. Тим більш, нові будинки будуються,
переважно, з автономним опаленням. Тому такі системи потребують негайної
модернізації і тому багато населених пунктів розробляють певну програму
дій по їх модернізації.
3
Бойко, Анатолій Володимирович, О. С. Руденко та Наталія Сергіївна Шаповалова. "Моделювання термодинамічних процесів теплових схем паротурбінних установок". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37133.
Повний текст джерела
4
Зарубін, Олександр Олегович. "Термодинамічний аналіз ефективності теплонасосних схем опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/41699.
Повний текст джерелаАнотація:
Магістерська дисертація на тему «Термодинамічний аналіз ефективності теплонасосних схем опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів»: 92 с., 46 рис., 2 табл., 3додатки, 18 джерел.
Об’єкт дослідження – теплонасосна система опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів теплоти.
Мета роботи – розрахунок і аналіз оптимальних умов для максимізації енергетичної ефективності роботи теплонасосної схеми низькотемпературного водяного опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів, враховуючи такі фактори як умови навколишнього середовища та специфіку об’єкту теплопостачання. Наведено результати літературного огляду, в якому було досліджено шляхи вирішення глобальної проблеми енергозбереження шляхом впровадження теплонасосних технологій. Було встановлено, що в якості низькотемпературного вторинного джерела теплоти може бути використано витяжне вентиляційне повітря з підвищеним температурним потенціалом від високотемпературних технологічних установок, який раніше було змарновано.
Представлено теплонасосну схему опалення, що працює за рахунок утилізації теплоти повітряних техногенних викидів. Базуючись на методі балансних рівнянь, було розроблено теоретичну модель теплонасосної системи теплопостачання та методику термодинамічного аналізу ефективності системи з урахуванням характеристик та умов навколишнього середовища. За допомогою числового розрахунку визначено умови досягнення максимального корисного ефекту у системі теплонасосної схеми опалення, отриманого в результаті утилізації теплоти техногенного повітряного джерела, та оптимальний ступінь охолодження теплоносія у випарнику теплового насоса. Наведено та проаналізовано графіки питомого корисного ефекту, отриманого внаслідок утилізації теплоти техногенних повітряних джерел теплоти за допомогою теплового насосу, оптимальної температури вентиляційних викидів на виході із випарника ТН та ступеню використання цих викидів від температури навколишнього середовища, температур гріючого теплоносія в системі опалення і температур техногенних повітряних викидів. Проаналізовано ефективність використання запропонованої системи.
На основі проведених досліджень було підготовлено і подано до публікації статтю в науковому журналі і підготовлено тези доповіді на міжнародну конференцію.Master's thesis on the topic " Thermodynamic analysis of the efficiency of heat pump heating schemes using the heat of man-made emissions ": 92 p., 46 fig., 2 tables, 3 annexes, 18 sources. The results of the literature review are presented, in which the ways of solving the global problem of energy saving by introduction of heat pump technologies were investigated. It was found that as a low-temperature secondary heat source can be used exhaust ventilation air with high temperature potential from high-temperature technological installations, which was previously wasted. The heat pump scheme of heating working at the expense of utilization of heat of air technogenic emissions is presented. Based on the method of balance equations, a theoretical model of the heat pump heat supply system and a method of thermodynamic analysis of the system efficiency taking into account the characteristics and environmental conditions were developed. Using numerical calculation, the conditions for achieving the maximum useful effect in the system of the heat pump heating scheme, obtained as a result of heat utilization of a man-made air source, and the optimal degree of cooling of the coolant in the heat pump evaporator are determined. Graphs of specific effect obtained due to heat utilization of man-made air heat sources by means of heat pump, optimal temperature of ventilation emissions at the outlet of the HP evaporator and the degree of use of these emissions from ambient temperature, temperatures of heating coolant in heating system and man-made air temperature. The efficiency of using the proposed system is analyzed.
Магистерская диссертация на тему «Термодинамический анализ эффективности теплонасосных схем отопления с использованием теплоты воздушных техногенных выбросов»: 92 с., 46 рис., 2 табл., 3 приложения, 18 источников. Приведены результаты литературного поиска, в котором были исследованы пути решения глобальной проблемы энергосбережения путем внедрения теплонасосных технологий. Было установлено, что в качестве низкотемпературного вторичного источника теплоты может быть использован вытяжной вентиляционный воздух от высокотемпературных технологических установок с повышенным температурным потенциалом, который ранее был неиспользован. Представлена теплонасосная схема отопления, которая работает за счет утилизации теплоты воздушных техногенных выбросов. Основываясь на методе балансных уравнений, было разработана теоретическая модель теплонасосной системы теплоснабжения и методика термодинамического анализа эффективности системы с учетом характеристик и условий окружающей среды. С помощью численного расчета определены условия достижения максимального положительного эффекта в системе теплонасосной схемы отопления, полученного в результате утилизации теплоты техногенного воздушного источника, и оптимальную степень охлаждения теплоносителя в испарителе теплового насоса. Приведены и проанализированы графики удельного полезного эффекта, полученного в результате утилизации теплоты техногенных воздушных источников теплоты с помощью теплового насоса, оптимальной температуры вентиляционных выбросов на выходе из испарителя ТН и степени использования этих выбросов от температуры окружающей среды, температур греющего теплоносителя в системе отопления и температур техногенных воздушных выбросов. Проанализирована эффективность использования предложенной системы. На основе проведенных исследований была опубликована статья в научном журнале.
5
Бойко, Анатолій Володимирович, Олександр Павлович Усатий та Наталія Сергіївна Шаповалова. "Моделювання процесів теплових схем ПТУ за допомогою сучасного програмного забезпечення". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19560.
Повний текст джерела
6
Колесник, Н. С. "Оптимізація енергоефективності системи теплопостачання приватного житлового будинку". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86617.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі виконано розрахунок циклу теплового насосу для контролю клімат системи приватного житлового будинку, а також опис обладнання У результаті розрахунку було підібрано модель і потужність та кількість теплових насосів для енергоефективної роботи. У результаті розрахунку було прийнято два теплові насоси ESVMO-SF-MF-140(3). Також було виконано економічний розрахунок та розрахунок заземлення приміщення тепло генераторної від ураження електричним струмом.В работе выполнен расчет цикла теплового насоса для контроля климата системы частного жилого дома. В результате расчета была подобрана модель и мощность и количество тепловых насосов для энергоэффективной работы. В результате расчета было принято два тепловых насоса ESVMO-SF-MF-140(3). Также был выполнен экономический расчет и расчет заземления помещения теплогенераторной от поражения электрическим током.
The calculation of the heat pump cycle for climate control of a private house system is performed in the work. As a result of the calculation, the model and capacity and number of heat pumps for energy efficient operation were selected. As a result of the calculation, two heat pumps ESVMO-SF-MF-140 (3) were adopted. An economic calculation was also performed and calculation of grounding of the heat generator room from electric shock.
7
Осташевский, Николай Александрович, Александр Николаевич Петренко, Николай Яковлевич Петренко та Виктор Петрович Шайда. "Математическая модель теплового состояния частотно-управляемого асинхронного двигателя в нестационарных режимах". Thesis, НТУ "ХПИ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25207.
Повний текст джерела
8
Паливода, Олег Юрійович. "Опалювальна ТЕЦ для м. Рівне". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/28396.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано проект теплоелектроцентрали з відпуском технологічної пари у кількості 620 т/год та тепловою потужністю 950 МВт, що призначена для покриття потреб у парі та гарячій воді.
За допомогою техніко-економічного розрахунку було проведено порівняльний аналіз варіантів вибору основного обладнання ТЕЦ та визначено оптимальний (найменш витратний) варіант. Цим варіантом виявилася установка парових турбін Т-100-130 та Р-100-130/15; було проведено розрахунок теплової схеми, вибір допоміжного обладнання і екологічний розрахунок.
Графічна частина проекту складається з трьох креслень:
- теплова схема ТЕЦ;
- компонування головного корпусу;
- генеральний план.There is project the thermal power plant with the vacation technical vapor installed 620 t/h and the thermal installed capacity 950 MW using for covering needs in vapor and hot water. With the aid of technicoeconomic calculation was made the comparison analysis selection of principal and equipments TPP define alternative (economically more profitable) selection. This is selection – installation steam turbines T-100-130 and R-100-130/15. Also there was made calculation of the thermal scheme, choice of the additional equipments and ecological calculation. The project has the graphic part, which consist of the three drawings: - the thermal scheme TPP; - the arrangement of the main building; - the general plan of the TPP.
9
Кругол, М. М., та Олександр Павлович Лазуренко. "Підвищення енергоефективності схем електропостачання в системах власних потреб теплових електричних станцій". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19527.
Повний текст джерела
10
Егоров, Андрей Владимирович, та Николай Александрович Осташевский. "Математическая модель теплового состояния статора защищенного двигателя постоянного тока". Thesis, НТУ "ХПИ", 2009. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25810.
Повний текст джерелаКниги з теми "Теплові схеми"
1
Русаков, С. В. Разностные сплайн-схемы для задач тепло- и массопереноса. Иркутск, 1990.
Знайти повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Теплові схеми"
1
Rotkevich, A. A. "Обзор современных инструментов для разработки клиентских приложений". У INFORMACIONNYE TEHNOLOGII I MATEMATICHESKOE MODELIROVANIE SISTEM 2019. Центр информационных технологий в проектировании Российской академии наук, 2019. http://dx.doi.org/10.36581/citp.2019.26.70.002.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной работе построены электрические и тепловые модели электронного блока, с помощью которых на ЭВМ рассчитаны мощности тепловыделений в электрорадиоэлементах (ЭРЭ) схемы и их температуры с применением разработанного метода итеративного моделирования с чередованием электрических и тепловых процессов. Сформированы карты итоговых электрических и тепловых режимов работы ЭРЭ. На основе проведенного моделирования была разработана методика по применению итеративных расчетов электрических и тепловых процессов с возможностью повышения точности получаемых при моделировании данных.
2
Dibirov, Ya A., A. B. Alkhasov, and K. Ya Dibirov. "ENERGY EFFICIENT SOLAR DRYING PLANTS." In RENEWABLE ENERGY: CHALLENGES AND PROSPECTS. ALEF, 2020. http://dx.doi.org/10.33580/2313-5743-2020-8-1-410-413.
Повний текст джерелаАнотація:
Разработана принципиально новая схема гелиосушилки с двумя отдельными гелиоприемниками-воздухонагревателями с тепловыми аккумуляторами, каждый из которых в отдельности предназначен для выработки тепловой энергии для сушки сырья и для выработки тепловой энергии для регенерации адсорбента в попеременно работающих двух адсорберах. Предназначением такой схемы гелиосушилки является непрерывное круглосуточное проведение процесса сушки различного сырья аграрного сектора и других смежных отраслей промышленности, связанных с сушкой различного сырья и продукции солнечной энергией, что достигается непрерывной подачей осушенного и нагретого до заданной темпе-ратуры воздуха в сушильную камеру с высушиваемым сырьем.
3
Кафиев, И. Р. "Тепловая схема замещения двухстороннего линейного асинхронного двигателя". У ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/lj-31-07-2017-35.
Повний текст джерела
4
Кафиев, И. Р., та Р. Р. Нугуманов. "Обзор тепловых схем замещения линейного асинхронного двигателя". У ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/lj-25-12-2017-06.
Повний текст джерела
5
Alkhasov, A. B., V. A. Butuzov, R. M. Aliev, and G. B. Badavov. "CURRENT STATE OF RESEARCH AND OPERATION GEOTHERMAL HEAT SUPPLY SYSTEMS IN DAGESTAN." In RENEWABLE ENERGY: CHALLENGES AND PROSPECTS. ALEF, 2020. http://dx.doi.org/10.33580/2313-5743-2020-8-1-67-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Дагестан в России занимает первое место по разведанным запасам геотермальных вод и второе после Камчатки по их добыче. На 13 разведанных месторождениях пробурено 141 геотермальная скважина, из которых 4 эксплуатируется с 48 скважинами. Отмечено, что в Дагестане пробурены самые глубокие геотермальные скважины – 5500 м с дебитами до 7000 м3/сутки, а максимальная добыча геотермальной воды была достигнута в 1988 г – 9,4 млн. м3 в год. Анализируются достижения дагестанской геотермальной научной школы. Преемником академической геотермии Дагестана в настоящее время является Институт проблем геотермии и возобновляемой энергетики ОИВТ РАН. Описаны производственные структуры по бурению и эксплуатации геотермальных месторождений. Наибольшие успехи геотермии в СССР связаны с деятельностью НПО «Союзбургеотермия» (г. Махачкала) и его шестью региональными управлениями. Максимальная добыча геотермальной воды в СССР была в 1988 г. – 60 млн. м3. Геотермальные ресурсы Дагестана определяются тремя основными структурно-гидрогеологическими этажами [4]: плиоценовым, миоценовым и мезозойским, изолированными друг от друга пластами глин. Анализ добычи геотермальной воды с 1966-2019 гг. (55 лет) показал, что с 1997 г он изменялся от 3500 до 4500 тыс. м3 в год. Приведены основные характеристики разведанных и эксплуатируемых месторождений Дагестана: Кизлярского, Тернаирского, Избербашского. Описаны структуры и способы разработки месторождений. Указано, что наиболее полную информацию содержат отчеты института «ВНИПИгеотерм». Анализируется опыт создания Дагестанской ГеоТЭС, геотермальных циркуляционных систем (ГЦС), совместно-раздельной добычи геотермальной воды разных геологических горизонтов. Приведен пример успешной реализации поверхностной системы геотермального теплоснабжения (СГТ) с гелиоустановкой на полигоне ИПГВЭ в Махачкале. Представлены данные об опыте предотвращения отложений солей и коррозии оборудования и трубопроводов, а также нейтрализации фенолов при сбросе отработанной геотермальной воды в поверхностные водоемы. Описана концепция создания в Дагестане СГТ, их основные характеристики. Представлены типовые схемы эксплуатируемых термораспределительных станций (ТРС) в Махачкале, Кизляре, Избербаше общей тепловой мощностью 35 МВт с годовым отпуском тепловой энергии 148 тыс. МВт·ч/год. Предложена перспективная схема геотермального теплоснабжения для условий Дагестана.
6
Eshkuvatov, Lutfulla, Rakhimjan Babakhodjaev, Nazim Tashbaev та Djonrid Mirzaev. "ЧИСЛЕННОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ВКЛЮЧЕНИЯ В ТЕХНОЛОГИЧЕСКУЮ СХЕМУ ТЕПЛОВЫХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СТАНЦИИ СОЛНЕЧНЫХ ПОДОГРЕВАТЕЛЕЙ ДЛЯ МАЗУТА". У Современные тенденции развития физики полупроводников: достижения, проблемы и перспективы. Research Support Center LLC, 2020. http://dx.doi.org/10.47100/conference_physics/s4_36.
Повний текст джерела
7
Avdeenkov, V. A. "Моделирование физических процессов при проектировании лазерного гироскопа". У INFORMACIONNYE TEHNOLOGII I MATEMATICHESKOE MODELIROVANIE SISTEM 2019. Центр информационных технологий в проектировании Российской академии наук, 2019. http://dx.doi.org/10.36581/citp.2019.68.91.029.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной работе исследованы условия работы лазерного гироскопа и разработана методика моделирования физических процессов с применением автоматизированной системы АСОНИКА и других программ моделирования. Проведено электрическое, тепловое и механическое моделирование вариантов построения схемы и конструкции проектируемого гироскопа. Сделан анализ результатов моделирования и сформулированы предложения по внесению изменений в конструкцию гироскопа.
8
Dibirov, Ya A., P. A. Musaeva, E. G. Iskenderov, and M. Sh Zeynalov. "SOLAR AIR HEATERS WITH HEAT ACCUMULATORS." In RENEWABLE ENERGY: CHALLENGES AND PROSPECTS. ALEF, 2020. http://dx.doi.org/10.33580/2313-5743-2020-8-1-393-397.
Повний текст джерелаАнотація:
Разработан и сконструирован экспериментальный образец принципиально новой установки солнечного воздухонагревателя с фазопереходным тепловым аккумулятором, предназначенный для высушивания плодоовощной продукции, позволяющий, используя только энергию солнечной радиации, круглосуточно вырабатывать нагретый воздух с заданными термическими параметрами. Примененная функциональная схема испытания образца установки с использованием современного цифрового приборного оснащения позволяет получить достоверные результаты данных ряда параметров функционирования данной установки в естественных условиях.
9
Butuzov, V. A. "GEOTHERMAL HEAT SUPPLY OF KRASNODARSKY, STAVROPOL REGION AND THE REPUBLIC OF ADYGEA." In RENEWABLE ENERGY: CHALLENGES AND PROSPECTS. ALEF, 2020. http://dx.doi.org/10.33580/2313-5743-2020-8-1-81-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Краснодарский, Ставропольский края и Республика Адыгея в геологическом и геотермальном отношении являются единым регионом, который занимает в России третье место по запасам геотермальных месторождений и числу пробуренных на них скважин после Камчатки и Дагестана. В регионе разведано 22 геотермальных месторождения, на которых пробурено 105 скважин. Общие запасы геотермальных вод региона – 55 тыс. м3/сутки. Максимальная добыча геотермальной воды в объеме 9 млн. м3 была достигнута в 1983 г. В 2019 г. она составила 2 млн. м3. Описаны геологические условия и особенности формирования геотермальных месторождений региона. Приведены характеристики наиболее крупных месторождений, описаны технологии их разработки. Представлены результаты геотермальных исследований с сороковых годов прошлого века до настоящего времени. Приведены принципиальные тепловые схемы эксплуатируемых геотермальных систем теплоснабжения, описана практика их использования для бальнеолечения.