Добірка наукової літератури з теми "Тепловізер"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Тепловізер".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Тепловізер"

1

Andreychyn, M. A., M. M. Korda, V. S. Kopcha та M. I. Shkilna. "СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ БЕЗЕРИТЕМНОЇ ФОРМИ ХВОРОБИ ЛАЙМА". Інфекційні хвороби, № 1 (14 травня 2020): 16–19. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.1.11092.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – запропонувати метод діагностики безеритемної форми хвороби Лайма за допомогою термографічного обстеження хворих. Пацієнти і методи. Спостерігали 33 хворих на Лайм-бореліоз: 12 осіб з безеритемною і малосимптомною формою недуги, 21 – з мігруючою еритемою (шкірна форма). Пацієнти були віком від 24 до 49 років, середній вік склав (34,3±1,5) року. Серед обстежених - 15 (45,4 %) чоловіків і 18 (54,5 %) жінок. Наявність безеритемної форми хвороби Лайма діагностували за місцевим запаленням шкіри на місці присмоктування кліща у вигляді її незначної гіпертермії (∆Т=0,6-1,1 °С), що утримувалась протягом двох і більше тижнів. Використовували медичний тепловізор ТІ-120 (Китай). Термограми аналізували за допомогою програмного пакету «IRSee Software». Результати. На термограмах ділянок укусів кліщами хворих на безеритемну і малосимптомну шкірну форму ХЛ за допомогою тепловізора завжди реєстрували наявність локального «розігріву». При цьому майже у кожної четвертої такої особи ∆Т перебував у діапазоні 0,6-1,1 °С, у половини – 1,2-1,6 °С і лише у 16,7 % перевищував 1,6 °С. Локальний «розігрів» ділянок укусу кліщами більше 1,6 °С майже удвічі частіше відзначався у хворих з мігруючою еритемою, ніж при безеритемній формі. Висновок. Метод дистанційної термографії дозволяє швидко діагностувати безеритемну форму хвороби Лайма, тому його доцільно використовувати у практичній медицині.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Неня, О. В. "Сучасні тепловізори для спеціального та повсякденного застосування". Сучасна спеціальна техніка, № 4 (47) (2016): 108–20.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Тузюк, Н. В., С. Й. Запорожан та М. Т. Гук. "Використання дистанційного методу термографії для діагностики глибини дермальних опіків". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (3 грудня 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12537.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: оцінити можливість використання методу безконтактної термографії для визначення глибини опікового ураження за допомогою медичного тепловізора ULIRVISION Т1-120. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів термографічного дослідження ранових опікових поверхонь з ураженням шкіри І–ІІІ ступенів, використовуючи метод безконтактного визначення глибини термічних уражень за допомогою медичного тепловізора ULIRVISION Т1-120. Обстежено 63 пацієнти з дермальними опіками І–ІІІ ступеня. Термограми аналізували за допомогою програмного пакета “IRSee Software”. Результати досліджень та їх обговорення. Вперше в Україні з використанням тепловізора ULIRVISION Т1-120 встановлено статистичну достовірність між значеннями середньої температури та глибиною ураження шкіри при різних ступенях опіків. Термографічні вимірювання були отримані впродовж перших двох діб від отримання травми (середній час 26 ± 3,1 год, медіана 18 год). Середня температура рани І ст. становила (35,23±0,31) °С, ІІ ст. – (31,20±0,49) °С, ІІІ ст. – (29,31±0,52) °С. Середня температура тіла в контрольній групі – (33,11±0,38) °С. Показник різниці температури між ураженою ділянкою та здоровою шкірою ΔT при І ст. опіків складав (1,3±0,6) °С, при ІІ ст. – (2,1±
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Колобродов, В. Г. "Оптимізація параметрів об"єктива і мікроболометричної матриці тепловізора". Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", № 1 (99) (2015): 91–95.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Sizov, F. F. "Multielement Thermal Imager with High Temperature Sensitivity and TV Frame Frequency." Nauka ta innovacii 1, no. 3 (May 30, 2005): 20–33. http://dx.doi.org/10.15407/scin1.03.020.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Kolobrodov, V. G., N. I. Lykholit, and V. M. Tiagur. "Minimum resolvable temperature difference for thermal imager of space basing." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 20, no. 1(86) (January 30, 2014): 23–27. http://dx.doi.org/10.15407/knit2014.01.023.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Huber, Yu M., Zh Ya Humeniuk та I. V. Petryshak. "Експериментальні дослідження тепловтрат через огородження сушильної камери". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 85–90. http://dx.doi.org/10.15421/40281116.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено методику та результати дослідження кількості тепла, що втрачається через огородження сушильної камери за допомогою тепловізійного обстеження в умовах виробництва способом отримання термограми – зображення об'єкта в інфрачервоному спектрі, що показує картину розподілу температурних полів. Для визначення найбільших втрат тепла в сушильній камері застосовано тепловізор марки Fluke TI10. За наведеними тепловими знімками можна зробити висновки, що найбільші втрати тепла в основі сушильної камери – через фундамент. Також значні втрати є за периметром воріт для завантаження матеріалу та ревізійних дверей. Незначні втрати спостережено на бокових огородженнях. За результатами аналізу теплознімків найкритичнішими місцями виявлено периметр самих воріт та дверей, що пояснено властивостями використовуваних матеріалів та їх конструкцією: в місцях прилягання до стін сушильної камери всі елементи виготовлені з металу, який є добрим провідником тепла і поганим теплозберігаючим матеріалом. Сама конструкція не допускає можливості застосування менш надійних енергозберігаючих матеріалів. Для теплоізоляції застосовують алюмінієві касети з теплоізолювальним наповнювачем – імпрегнованою мінеральною ватою. Для зменшення втрат тепла можливим є збільшення теплоізолювального шару та уникнення в такий спосіб теплових містків у конструкції камери. Для порівняння проведено розрахунки для теплоізолювального шару товщиною 100 і 150 мм. За результатами досліджень найбільшу економію від збільшення товщини теплоізоляційного шару спостережено в холодні пори року: від 1979 до 2282 кВт-год за один цикл процесу сушіння. Втрати теплової енергії залежать від середньої температури в камері. На останніх етапах процесу сушіння, де температура найвища, спостережено найбільший ефект від збільшення теплоізоляційного шару – від 1,92 до 3,12 кВт на годину. Зменшення втрат тепла через огородження із збільшенням товщини теплоізоляційного шару від 100 до 150 мм становить 32 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Andreychyn, S. M., U. O. Mudra та T. Yu Chernets. "КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТЕРМОГРАФІЇ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПОДАГРИЧНОМУ АРТРИТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (20 серпня 2019): 44–48. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10368.

Повний текст джерела
Анотація:
В останні роки значно підвищився інтерес до вивчення подагри у зв’язку з високим рівнем захворюваності на цю патологію та частими рецидивами, що приводять до тривалої втрати працездатності. До важливих клініко-патогенетичних проявів подагри належать порушення терморегуляції та реґіонарного кровотоку. Разом з тим, термографія подагричного артриту залишається мало вивченою. Мета дослідження – клініко-патогенетичне обґрунтування можливого застосування термографії для розпізнавання хронічного подагричного артриту. Матеріал і методи. У дослідження включено 40 стаціонарних пацієнтів з хронічним подагричним артритом (37 чоловіків і 3 жінки) віком від 45 до 74 років. Тривалість захворювання склала понад 5 років. Термографічне дослідження здійснювали за допомогою тепловізора ULIRvision ТІ 120 (Zhejiang Ulirvision Technology Co., Китай), дотримуючись рекомендацій виробника. Результати. Встановили, що зі зростанням тривалості захворювання збільшується число уражених суглобів, тофусів, збільшуються інтенсивність болю за ВАШ, частота загострень протягом року. На термограмах, отриманих у фазі загострення хронічного подагричного артриту, видно зону інтенсивної гіпертермії, яка за розмірами перевищувала видиму гіперемію. Границі еритеми чіткі. Δ Т дорівнювала 1,8–5,4 °C. У реконвалесцентів при виписуванні зі стаціонару зона гіпертермії мала менші площу й інтенсивність, чіткість контурів втрачалася. Δ Т склала 0,7–3,3 °C. Через 2 місяці після виписування у більшості хворих зберігалася гіпертермія невеликої інтенсивності над досліджуваним суглобом. Δ Т становила 0,6–1 °C. Висновки. При подагричному артриті у фазі загострення наявне інтенсивне інфрачервоне випромінювання з ураженої ділянки. На термограмах воно проявляється термоасиметрією, із зоною гіпертермії, яка перевищує площу запалення. У фазі загострення цього захворювання перепад радіаційної температури у вогнищі запалення, порівняно із симетричними здоровими ділянками шкіри, коливається від 1,8 до 5,4 °C. У період ремісії хронічного подагричного артриту, за відсутності клінічних змін з боку ураженого суглоба, має місце підвищення місцевої температури, що вказує на наявність субклінічного запалення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Tereshchuk, Oleksiі, Evgeny Sakhno, Yuliya Shcherbak та Dariia Zymovets. "ПРОВЕДЕННЯ ТЕПЛОВІЗІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ЕНЕРГООЩАДНОСТІ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 278–88. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-278-288.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. Процес побудови сучасних систем моніторингу енергоощадності муніципальних будівель є актуальним питанням сучасної дійсності, що зумовлене зростанням кількості споживачів енергії, її ціною та постійним збільшенням обсягів інформації, що визначають параметри енергоощадності, а також розвитком інформаційних ресурсів і сервісів, які можуть використовуватися в системі енергозбереження. Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку України постає проблема економії теплових ресурсів, що дозволяє знизити ціну на енергоносії та забезпечити енергетичну незалежність держави. У зв’язку з цим питання експрес-оцінки енергоефективності будівель та споруд набуває першочергового значення. Тому визначення класу енергоефективності, побудова тепловізійних діаграм та створення рекомендацій щодо енергозахисту будівельного об’єкта є проблемою цього дослідження. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботі були розглянуті останні публікації з цієї теми, які представлено у відкритому доступі, включаючи чинні нормативні документи. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання щодо оцінки класу енергоефективності муніципальних об’єктів, зокрема навчального корпусу ЧНТУ, вивчено недостатньо. Від якісного вирішення цього питання залежатиме температура в аудиторіях, що впливатиме на якість роботи викладачів та студентів, а також економію державних коштів на опалювання будівлі в зимовий період. Постановка завдання. Визначення теплотехнічних показників будівлі, класу енергоефективності та проведення тепловізійного моніторингу будівельної споруди. Виклад основного матеріалу. Для проведення тепловізійного моніторингу енергоефективності будівлі було визначено геометричні параметри 22 корпусу ЧНТУ, на основі яких проводився розрахунок теплотехнічних показників будівлі з подальшим експериментальним визначенням тепловізійних діаграм та їх обробкою в програмному комплексі. Висновки відповідно до статті. На основі досліджень виконано моніторинг енергоефективності муніципальної будівлі, визначено комплексні показники енергоефективності та отримано клас енергоефективності будівельної споруди. Виконано експериментальні дослідження енергоефективності будівлі за допомогою тепловізора марки Testo 875v-1i (серійний номер 20441348), з обробкою результатів у програмі IRSoft. Дослідження показали, що основні втрати енергії припадають на вікна та батареї корпусу, що необхідно враховувати при плануванні заходи з енергозахисту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Andreichyn, Iu M., Yu V. Kopcha та I. I. Loyko. "ТЕРМОСЕМІОТИКА ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ". Інфекційні хвороби, № 1 (3 квітня 2019): 50–56. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9943.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – з’ясувати особливо­сті інфра­червоного випромінювання у підщелепній ділянці, на долонях, у проекції надколінків та у центрі плесна хворих на хронічний тонзиліт і зіставити отримані результати з відповідними показниками здорових людей. Пацієнти і методи. Обстежено 32 здорових волонтерів з нормальною температурою тіла, які не мали патології мигдаликів, віком від 20 до 56 років, середній вік – (28,3±2,3) року. З них 19 чоловіків (59,4 %), і 13 жінок (40,6 %), середній вік з урахуванням статі виявився приблизно однаковим, у чоловіків – (30,2±3,3) року, у жінок – (26,4±3,6) року (Р>0,05). Досліджувана група хворих на хронічний тонзиліт у стадії загострення складалась із 23 людей. З них у 9 встановлено компенсовану, а в 14 осіб – декомпенсовану форму запалення. Для визначення особливостей інфрачервоного випромінювання використовували медичний тепловізор ТІ-120. Аналіз термограм виконували за допомогою програмного пакету «IRSee Software». Статистичну обробку даних виконали на персональному комп’ютері за допомогою електронних таб­лиць «Microsoft Excel» і пакету прикладних програм «Statistica for Windows» v. 6.0, StatSoft Inc. (США). Результати досліджень та їх обговорення. Встановили, що нормальними термографічними ознаками шкірних покривів є симетричність, гомогенність та ізотермія. Допустима фізіологічна термоасиметрія становить 0,3 °С з переважанням як у лівий, так і в правий бік. Суттєвих відмінностей між чоловіками і жінками немає. При хронічному тонзиліті у фазі загострення термотопограма передньої частини шиї також засвідчувала помірний загальний «розігрів» шиї, симптом «коміра», де на тлі незначної гіпертермії виявлялися окремі, яскравіші вогнища світіння в проекції лімфатичних вузлів, в основному підщелепних (перепад температури – ∆Т=0,6 °С). Зазначене повною мірою стосувалося і центра долоней, розігрів яких був вищим, ніж у нормі (Р<0,05). Разом з тим, середні температурні показники проекції надколінків статистично вагомо перевищували значення здорових людей – (35,4±0,8) проти (32,5±0,6) °С (Р<0,01). Подібним чином змінювалася теплова картина центра плесен. Зокрема, при хронічному тонзиліті у фазі загострення встановили значний розігрів зазначеної ділянки порівняно зі здоровими людьми – (35,1±0,8) проти (28,4±0,5) °С (Р<0,05). Висновки. При хронічному тонзиліті у фазі загострення встановлено помірний загальний розігрів шиї і центра долонь, розігрів яких був вищим, ніж у нормі. Водночас середні температурні показники проекції надколінків і центра плесен перевищували значення здорових людей (Р<0,05). Гіпертермію надколінків і центра плесен можна вважати характерною ознакою хронічного тонзиліту у фазі загострення. Ступінь компенсації хронічного запалення мигдаликів можна оцінити за рівнем перепаду температур над проекцією надколінків і нижньою частиною стегон та у центрі плесен і сусідніми ділянками.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Тепловізер"

1

Жемелко, Д. Д., та Михайло Вікторович Трохін. "Система моніторенгу обладнання солнечної єлектростанції". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48289.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Донченко, А. А. "Скануючий тепловізор на основі Arduino". Thesis, Національний авіаційний університет, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/27144.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Zhyzha, M., Алла Миколаївна Дядечко, Алла Николаевна Дядечко, and Alla Mykolaivna Diadechko. "Thermal imagers." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31088.

Повний текст джерела
Анотація:
There is no need to remind of the importance of a technical process in our lives. Humanity has already accustomed to the modern devices and equipment and we cannot imagine how we lived without it. The development of technology finds applications in life, medicine, education, industry and business. But one has to remember that each device may have both positive and negative impact on human health. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31088
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Лебедєв, В. В. "Можливості застосування вейвлетного аналізу термограм грудних залоз чоловіків для визначення новоутворень". Thesis, Дніпро, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12138.

Повний текст джерела
Анотація:
В тезах доповіді пропонується використання вейвлетного аналізу термограм грудних залоз чоловіків для визначення новоутворень. Оскільки наявність патологічних процесів змінює нормальний розподіл температури, причому ці зміни часто випереджають інші клінічні прояви, що вкрай важливо для ранньої діагностики та своєчасного лікування захворювань. Ефективний вимір біомедичних показників вимагає використання тепловізорних пристроїв з високою роздільною здатністю та низьким рівнем власних шумів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кокорев, А. Е., та О. Г. Аврунін. "Основні типи тепловізорів та їх застосування у медичній діагностиці". Thesis, НТУ «ХПІ», 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13715.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі розглянуто третє, останнє, покоління тепловізорів. Описані принципи розташування ІЧ датчиків та види матриць, які в них використовуються. Також розглядаються застосування тепловізорних методів у медичній діагностиці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Коротун, Микола Миколайович, Николай Николаевич Коротун, Mykola Mykolaiovych Korotun та О. В. Гончаренко. "Методика дослідження температурних деформацій вузлів верстата". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39463.

Повний текст джерела
Анотація:
Найбільш перспективними для вимірювання теплових напружень верстатів в сучасних умовах є тепловізори, які широко використовуються у різних сферах інженерної діяльності. Тепловізор – оптико – електронний прилад для візуалізації температурних полів та вимірювання температури. Переважно працює в інфрачервоній частині електромагнітного спектру. Теплові зображення утворюються шляхом реєстрації спектрів випромінювання тіл під час їх нагрівання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Колобов, Ігор Миколайович, Юрій Олександрович Ковтунов та Володимир Вікторович Чалапко. "Використання мультиагентних систем в системі бойового управління рухомими бойовими об'єктами". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45089.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Сохань, Софія Сергіївна. "Дослідження та розробка приладу для дистанційного вимірювання температури тіла в умовах пандемії". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5945.

Повний текст джерела
Анотація:
Сохань С. С. Дослідження та розробка приладу для дистанційного вимірювання температури тіла в умовах пандемії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 153 "Мікро- та наносистемна техніка" / наук. керівник О. Ю. Небеснюк. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 106 с.
UA : Дослідженно та розроблено безконтактний інфрачервоний термометр на основі мікроконтролера ATmega328P.
EN : Research and development of non-contact infrared thermometer based on ATmega328P microcontroller.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії