Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Теоретичне обґрунтування.
Статті в журналах з теми "Теоретичне обґрунтування"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Теоретичне обґрунтування".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Корчак, М. М., та С. М. Грушецький. "Теоретичне обґрунтування дискового робочого органу для якісного розрізання стеблевих залишків кукурудзи". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 25–35. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-25-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено теоретичні дослідження впливу дискового робочого органу на процес розрізання стеблових залишків кукурудзи, зокрема досліджено динаміку дискового робочого органу та активізацію впливу на ґрунт.
Дослідження технологічного процесу впливу дискового ножа на процес розрізання стеблових залишків дає можливість науково обґрунтувати конструктивні параметри дискових робочих органів.
Найважливішим об’єктом при процесі розрізання дисковим робочим органом є моделі рослинних залишків. Первинною функцією варто вважати вплив дискових ножів на стеблові залишки кукурудзи. Цей вплив полягає у розрізанні тих стебел, які потрапляють у зону дії ножів, а також у частковому їх провертанні. Таке провертання стебел змінює функцію розподілу.
Теоретично доведено, що поперечні коливання сприяють подрібненню ґрунтових макроагрегатів і призводять до зменшення впливу агрегату на ґрунт та розширення смуг обробітку.
Результати теоретично обґрунтованого дискового робочого органу знайшли своє використання у проєктуванні нової технології подрібнення рослинних залишків кукурудзи та розробці подрібнювача для її реалізації.
Отримано подальший розвиток удосконалення теоретичних основ якісного розрізання стеблових залишків кукурудзи, зокрема дискових робочих органів, що використовуються в комбінованих агрегатах.
2
Захарова, Ганна. "Науково-теоретичне обґрунтування поняття «уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів»". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 203–8. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2902.
Повний текст джерелаАнотація:
Захарова Г. Б. Науково-теоретичне обґрунтування поняття «уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів».
У статті здійснено науково-теоретичний аналіз літератури, сучасних дисертаційних працьі з проблеми формування умінь пізнавальної діяльності, пізнавальної самостійності та дотичних проблем; зіставлення й порівняння сучасних теоретико-педагогічних здобутків на ґрунті системно-діяльнісного підходу дозволили надати визначення умінням самостійно-пізнавальної діяльності студента.
3
Статівка, Н. В., та Л. В. Дробязко. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФУНКЦІЙ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 95–101. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті теоретично обґрунтовано функції малого підприємництва на регіональному рівні. Узагальнено базові критерії, що дають змогу відносити організації до малих або середніх підприємств, такі як середньооблікова чисельність працівників за попередній календарний рік і виручка від реалізації товарів. Основним критерієм віднесення підприємств до малих є чисельність працівників. Доведено, що однією з найважливіших функцій малого бізнесу є його здатність продуктивно використовувати ресурси, які з різних причин не затребувані великим бізнесом. Виділену таку функцію малого бізнесу, як «заповнення» економічних ніш у відтворенні соціально-економічних систем різного рівня і функціонального призначення (ущільнення відтворювальної структури). З’ясовано, що теоретичні та емпіричні дослідження демонструють суперечливі процеси в реалізації функцій малого підприємництва на макро- та мезорівнях.
4
Savelyuk, Nataliya. "ЕКОНОМІЧНИЙ ДИСКУРС: ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИХ АСПЕКТІВ". Psycholinguistics in a Modern World 15 (25 грудня 2020): 212–16. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2020-15-212-216.
Повний текст джерелаАнотація:
Economic discourse is one of the main types of institutional discourse, which is closely correlated with political discourse. The main non-economic vectors of his research are mainly linguistically oriented, while psychological, psycholinguistic relevant research in Ukraine is still not widely published. The theses highlight and briefly analyze three basic aspects of the theoretical consideration of economic discourse from the standpoint of modern psychology: cognitive, affective and conative. The cognitive function is performed primarily by metaphors, which contribute to a deeper knowledge and understanding of complex economic facts and phenomena. Emotional attitude to these phenomena is formed through the expressiveness of economic discourse. At times, it manipulates public opinion and the economic situation in general, as it is often used in the interests of the ruling elites.
5
Красновська І. П. "Теоретичне обґрунтування комунікативної компетентності майбутніх моряків". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 157–63. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто й уточнено поняття комунікативної компетентності морських фахівців, а також обґрунтовано важливе значення комунікативної компетентності морського фахівця в професійній діяльності.Зазначено умовний поділ процесу становлення трьох історичних періодів вивчення комунікативної компетентності. Наприкінці 60-х – на початку 70-х років XX століття було зроблено перші спроби визначити комунікативну компетентність у межах уміння застосовувати лінгвістичну компетентність у різноманітних ситуаціях. Поступово сутність і структуру комунікативної компетентності було розширено та наповнено новим змістом. Від 80-х років минулого століття комунікативна компетентність аналізується вченими з урахуванням психологічного підґрунтя особистості. Починаючи з 2000 рр. активно впроваджують комунікативний підхід в освітніх закладах із професійною підготовкою фахівців різних галузей.Проаналізовано науковий доробок вітчизняних і зарубіжних дослідників Ю. Ємельянова, Л. Петровської, М. Пентилюк, Д. Хаймза, Н. Хомського, С. Савіньона, М. Свейна щодо сутності даного поняття. У своїх працях вони доводять, що під комунікативною компетентністю слід розуміти застосування вербальних та невербальних засобів спілкування під час навчання та виховання з метою взаємодії з людьми в різних соціально-побутових ситуаціях. Комунікативні компетенції, які базуються на знаннях, вміннях, навичках, способах комунікативної діяльності і проявах емоційно-ціннісного ставлення до неї, є складовими основи комунікативної компетентності.На основі аналізу наукової літератури запропоновано визначення поняття «комунікативна компетентність» морських фахівців. Виявлено, що вона є ключовою компетентністю робітників морського профілю, оскільки особливість специфіки професії вимагає постійного контакту між людьми та виконання ними щоденних обов’язків.
6
Варфоломєєва, Ірина. "Організація навчально-виробничої практики у класах географічного профілю". Освітній вимір 43 (11 грудня 2014): 132–39. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2776.
Повний текст джерелаАнотація:
Варфоломєєва І. М. Організація навчально-виробничої практики у класах географічного профілю.
У статті подано теоретичне обґрунтування проведення літньої навчальної практики з географії в умовах старшої профільної школи та методичні рекомендації з удосконалення і впровадження у практику теоретичних основ її організації у 10 класах географічного профілю.
7
Вірна, Жанна, та Галина Гайдук. "ТОЛЕРАНТНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА: КОНЦЕПЦІЯ Й ЕМПІРИЧНА ВЕРИФІКАЦІЯ". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 67–85. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-67-85.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Стаття присвячена теоретико-емпіричному обґрунтуванню толерантної компетентності педагога. Метою презентованого матеріалу є теоретичне обґрунтування та емпірична верифікація толерантності педагога засобом операціоналізації мотиваційно-смислових індикаторів толерантної компетентності та механізмів її функціонування залежно від стажу його професійної діяльності.
Методи. Основними методами є теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація), емпіричні (бесіда; спостереження; тестування) та методи математичної статистики (дискримінантний аналіз, критерій Краскела-Уолеса, факторний аналіз, множинний регресійний аналіз).
Результати. В ходу теоретичного узагальнення основних тенденцій і концепцій вивчення професійної толерантності, запропоновано теоретичну модель структурної організації професійної толерантності педагога, у якій виокремлено когнітивно-інформативний, емоційно-регуляційний, особистісно-комунікативний і поведінково-нормативний компоненти та зазначено операційно-смисловий, рефлексивно-смисловий, мотиваційно-регуляційний та мотиваційно-контролюючий модуси їх продуктивного функціонування. Емпірично експліковано зміст прояву професійної толерантності засобом операціоналізації мотиваційно-смислових індикаторів толерантної компетентності у емоційно-раціональній, автономно-безкорисливій, статусно-нормативній та інтелектуально-продуктивній формах та механізми їх функціонування (адаптаційно-ідентифікаційний, ідентифікаційно-моральний, морально-продуктивний, продуктивно-адаптаційний) залежно від стажу професійної діяльності педагогів.
Висновки. У висновках зазначено, що зосередження уваги на виокремлених механізмах функціонування толерантної компетентності педагога дасть змогу визначити адекватний вплив мотиваційно-смислової детермінації на систему професійної саморегуляції фахівця.
8
Іванашко, Оксана. "ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕЖІ ІНФАНТИЛЬНОСТІ В СИТУАЦІЇ ЖИТТЄВОЇ КРИЗИ". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 100–112. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-100-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Стаття розкриває психологічний зміст функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи. Метою презентованого матеріалу є теоретичне обґрунтування та моделювання функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи.
Методи. В основу дослідження покладено теоретичні методи: аналіз і узагальнення наукових джерел з проблем вивчення інфантильності і переживання життєвої кризи та психологічне моделювання як відтворення сутності функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи.
Результати. Основними результатами дослідження є теоретична експлікація психологічного явища життєвої кризи та зазначення специфічної симптоматики прояву інфантильності особистості; запропоновано теоретичну модель функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи, у якій виокремлено чотири онтологічних поля переживання критичних ситуацій («вітальність», «окреме життєве ставлення», «внутрішній світ» та «життя як цілісність») та в кожному з них визначено функціональний зміст прояву інфантильності (впорядкування потреб, вибір оптимального способу досягнення, врахування внутрішньої узгодженості можливостей та рефлексивно-смислова консолідація життєвої реалізації). Зазначено, що основна проблема порушення функціональних меж інфантильності розпочинається у зоні вітальності, що призводить до загальної затримки переходу у рефлексивно-смислові зони життєвої реалізації особистості і відображається у незрілості комплексу «Я».
Висновки. У висновках зазначено, що моделювання функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи розкриває науковий простір методологічного аналізу проблеми інфантилізму в характеристиках переінтеграції комплексу «Я» від вітальних атрибутів до онтології рефлексивно-смислових перетворень особистості.
9
Макаренко, Олександр, та Ольга Яшна. "Теоретичне обґрунтування застосування нейрофітнесу як методу дитячої нейропсихокорекції". Психологічне здоров’я, № 1 (2018): 82–91. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2018-1-1-82-91.
Повний текст джерела
10
Сагайдак, Ю. А. "Теоретичне обґрунтування дивідендної політики акціонерних товариств в Україні". Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні, Вип. 3 (2003): 117–20.
Знайти повний текст джерела
11
Цизь, І. Є., І. В. Квач, В. В. Цьось, В. В. Хвесик та В. В. Лавренчук. "ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗМІРУ КОМІРЧИНИ ГРАНУЛЮЮЧОГО ТРАНСПОРТЕРА". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 43 (11 січня 2020): 151–58. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.215.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведена теоретичне обґрунтування до встановлення залежності розміру комірчини гранулюючого транспортера. Визначений раціональний склад та вологість органо-мінеральної суміші на основі сапропелю.
12
Romaniuk, Oksana. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 19 (27 листопада 2018): 100–104. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.100-104.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлена структурно-функціональна модель розвитку педагогічної майстерності викладачів економічних дисциплін в умовах магістратури та здійснено її теоретичне обґрунтування, доведена доцільність її використання. Проаналізовано взаємопов’язані між собою блоки запропонованої моделі, а саме теоретичний, змістово-процесуальний та результативний. Представлено компоненти, критерії та рівні педагогічної майстерності.
У статті визначені такі підходи до розвитку педагогічної майстерності викладачів економічних дисциплін в умовах магістратури, як компетентнісний, психодидактичний, діяльнісний та інноваційний; охарактеризовані принципи, яких необхідно дотримуватися в процесі розвитку педагогічної майстерності викладачів економічних дисциплін в умовах магістратури, а саме професійної спрямованості, мотиваційного спрямування, суб’єктності, пріоритету активних методів навчання та інтерактивних технологій, опори на самостійну роботу студентів. На думку автора впровадження запропонованої структурно-функціональної моделі розвитку педагогічної майстерності в умовах магістратури дає можливість сформувати педагогічну компетентність викладачів економічних дисциплін, що є інтеграцією теоретичних знань, практичних умінь і важливих для викладача особистих якостей.
13
Сушенцева, Л. Л. "Теоретичне обґрунтування моделі формування професійної мобільності майбутнього кваліфікованого робітника". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 640–47. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3496.
Повний текст джерелаАнотація:
Сушенцева Л. Л. Теоретичне обґрунтування моделі формування професійної мобільності майбутнього кваліфікованого робітника.
У статті автор обґрунтовує модель професійно мобільного кваліфікованого робітника та модель процесу формування професійної мобільності майбутнього кваліфікованого робітника.
14
Шпурик, Вадим, Елена Бандурка та Сергей Соловьев. "ИНФОРМАЦИОННАЯ СИСТЕМА АНАЛИЗА ДИАГНОСТИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ ВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЙ". SWorldJournal, № 07-01 (31 березня 2018): 98–103. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-07-01-065.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі наведені теоретичне обґрунтування та приклад практичного впровадження автоматизації оцінки вибору та прогнозу фармакоекономічної ефективності різних діагностичних технологій для виявлення вірусів-збудників інфекційних захворювань людини на основі
15
Шпурик, Вадим, Елена Бандурка та Сергей Соловьев. "ИНФОРМАЦИОННАЯ СИСТЕМА АНАЛИЗА ДИАГНОСТИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ ВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЙ". SWorldJournal, № 07-01 (31 березня 2018): 98–103. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-07-01-065.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі наведені теоретичне обґрунтування та приклад практичного впровадження автоматизації оцінки вибору та прогнозу фармакоекономічної ефективності різних діагностичних технологій для виявлення вірусів-збудників інфекційних захворювань людини на основі
16
Струтинський, Василь Борисович, та Тетяна Юріївна Киричок. "Теоретичне обґрунтування комп’ютерно-інтегрованих методів контролю якості друкованої продукції". Технологія і техніка друкарства, № 1(51) (11 квітня 2016): 4–17. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(51).2016.69037.
Повний текст джерела
17
Tolkachev, A., O. Tretyakov, S. Harbuz та O. Roianov. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ШВИДКОЇ ЛІКВІДАЦІЇ ЛЬОДЯНИХ ЗАТОРІВ НА РІКАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 62 (25 листопада 2020): 102–8. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.4.102.
Повний текст джерела
18
Kryachok, Serhiy, Lyudmila Mamontova та Yuliya Shcherbak. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТОЧНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПОЛЮСНИМ МЕТОДОМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 292–302. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-292-302.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Визначення площ територій є одним із головних завдань геодезичного супроводу землеустрою. Достовірність інформації про земельні ресурси безпосередньо пов’язана з точністю визначення площ земельних угідь. Необхідність у визначенні площі виникає і під час вирішення містобудівних завдань, проведення рекреаційних робіт, вертикального планування будівельних майданчиків, прогнозування територій підтоплення та лісових пожеж. Постановка проблеми. Є такі методи визначення площ: графічний, інструментальний, аналітичний. Графічний метод передбачає застосування спеціально розграфлених палеток із прозорого матеріалу, які наклада- ються на картографічне зображення ділянки. Площу підраховують за кількістю елементарних фігур у вигляді прямокутників з відомою площею. Інструментальний метод потребує використання механічних чи електронних планіметрів. Площа ділянки на її картографічному зображенні визначається після обведення контуру спеціальним важелем з маркою за різницею відліків за шкалою планіметра. Найбільш точним є аналітичний метод. Він передбачає визначення площі ділянки за координатами точок, розташованих на контурі ділянки, з використанням відповідного математичного апарату. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені точності визначення площ аналітичним методом. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недослідженою є точність визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційних залежностей між суміжними горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Мета статті. Головною метою статті є теоретичне обґрунтування точності визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційної залежності між суміжними горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Виклад основного матеріалу. Виконано теоретичне обґрунтування визначення площ земельних ділянок у вигляді багатокутників полюсним методом з урахуванням виміряних горизонтальних кутів та довжини базису. На основі отриманих формул визначено вирази для часткових похідних. З урахуванням кореляційної залежності між горизонтальними кутами виведені формули для визначення середньої квадратичної похибки визначення площ земельних ділянок із конфігурацією меж у вигляді багатокутника. Виконано спрощення загальних формул для визначення точності площ ділянок у вигляді правильного трикутника та п’ятикутника, прямокутника, квадрата. Наведено розрахунки точності площ земельних ділянок для вказаних фігур за спрощеними формулами. Висновки відповідно до статті. Виконано теоретичне обґрунтування точності визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційної залежності між горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Загальні формули спрощені для випадків конфігурації меж у вигляді правильного трикутника та п’ятикутника, прямокутника та квадрата. Наведено приклади обчислення точності визначення площ для вказаних фігур.
19
Рябець, Катерина. "СИСТЕМА ТА СУТНІСТЬ ЗАГАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СУЧАСНИЙ ПЕРІОД". Науковий вісник: Державне управління, № 1(11) (18 квітня 2022): 207–21. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-207-221.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні системи та сутності загальних функцій державного управління у сучасний період. Практична реалізація функцій державного управління здійснюється системою органів державного управління, рівень ефективності функціонування яких залежить від правильно визначеного у конкретних ситуаціях кола управлінських функцій та від розуміння їх сутності. З огляду на останнє твердження науково-теоретичне обґрунтування функцій державного управління має надзвичайну актуальність. Для досягнення мети було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Зокрема, за допомогою: аналізу було з’ясовано зміст об’єкта та предмета дослідження; узагальнення – об’єднано науково-теоретичні положення щодо загальних функцій державного управління; абстрактно-логічного методу – проведено теоретичні узагальнення та уточнення розуміння сутності загальних функцій державного управління тощо. Досліджено теоретичні засади функцій державного управління та узагальнено їх визначення. Сформульовано авторське визначення поняття «функції державного управління» як напрями державно-управлінської діяльності, що спрямовані на досягнення цілей та виконання завдань держави. Виявлено та узагальнено погляди вітчизняних вчених на зміст системи загальних функцій державного управління. Викладено авторський підхід до складу системи загальних функцій державного управління, до якої включено: планування, організацію, аналіз, прогнозування, регулювання, координацію та контроль. Проаналізовано сутність зазначених функцій державного управління та окреслено авторське розуміння їх визначення. Зроблено висновок, що державне управління може бути успішним лише за умови реалізації сукупності загальних функцій. Одним із напрямів подальших досліджень визначено здійснення порівняльного аналізу співвідношення загальних і спеціальних функцій державного управління.
20
Білоусова, Людмила Іванівна, та Наталя Василівна Житєньова. "Хмарні сервіси як ефективний інструмент візуалізації". New computer technology 17 (25 червня 2019): 25–30. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.939.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено дослідження «хмарних» технологій як актуального вектору в області візуалізації і найважливішого аспекту при підготовці сучасних кваліфікованих фахівців. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування використання хмарних сервісів як інструменту створення ефективної візуалізації навчального матеріалу. Завданням дослідження є аналіз основних інструментів створення якісної візуалізації на базі хмарних сервісів, використання яких дозволяє інтенсифікувати освітній процес, підвищує ефективність витрат навчального часу та показує більш високі результати навчання. Об’єктом дослідження є процес навчання у загальноосвітній школі; предметом дослідження є теоретичні питання застосування технологій візуалізації у освітньому процесі. У дослідженні використано загальнонаукові методи дослідження: вивчення і аналіз психолого-педагогічної, спеціальної і методичної літератури з розглядуваної проблеми, узагальнення вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду. Результатом дослідження є висвітлення дидактичної доцільності застосування «хмарних» сервісів для візуалізації інформації в освітній системі навчальних закладів. Перспективним напрямом подальших наукових досліджень є обґрунтування теоретико-методичних засад підготовки майбутнього вчителя до ефективного використання технологій візуалізації у освітньому процесі.
21
Melnyk, G. M., T. G. Yarnykh та G. B. Yuryeva. "УДОСКОНАЛЕННЯ СКЛАДУ ЕКСТЕМПОРАЛЬНОЇ СУСПЕНЗІЇ З ВІСМУТУ НІТРАТОМ ОСНОВНИМ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ – ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 25–30. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11541.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Теоретичне обґрунтування удосконалення складу екстемпоральної суспензії з вісмуту нітратом основним для застосування в гастроентерології.
Матеріали та методи. Для пошуку інформації використано методи системного і порівняльного аналізу та бібліосемантичний метод вивчення сучасного погляду на фармакотерапію захворювань шлунково-кишкового тракту, зокрема виразкових хвороб, та використання вісмутовмісних препаратів для їх лікування.
Результати й обговорення. Розглянуто доцільність використання активних фармацевтичних інгредієнтів (вісмуту нітрату основного та аеросилу) у складі екстемпоральної суспензії. Аналіз літературних джерел показав, що вісмуту нітрат основний проявляє протизапальну, бактерицидну активність відносно Helicobacter pilory, а також судинозвужувальну дію; аеросил проявляє сорбційну та бактерицидну активність.
Висновки. Теоретично обґрунтовано удосконалення складу екстемпоральної суспензії з вісмуту нітратом основним для застосування в гастроентерології.
22
БЄЛОВА, Олена. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ШКОЛИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 89–98. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-89-98.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукова стаття включає теоретичне вивчення з проблеми дослідження мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору. Метою наукового дослідження є теоретичне обґрунтування позицій щодо мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору до навчання у шкільних умовах. Завдання статті передбачає теоретичний аналіз наукової літератури з вивчення досвіду класичних та сучасних досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, які висвітлюють проблему мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору; визначення основних порушень мовлення; вивчення впливу порушень зору на особливості розвитку мовлення та мовленнєву готовність до школи дітей старшого дошкільного віку. Методами дослідження в нашій роботі є використання наукових експериментальних та методичних джерел з спеціальної педагогіки та психології. Підчас аналізу науково-теоретичного дослідження було визначено, що в залежності від тяжкості порушень зору (сліпі, що мають повну відсутність зорового відчуття або діти зі зниженим зором, у яких порушується сприймання кольору, світла) розвиток мовлення в цієї категорії дітей набуває своєрідних особливостей, що відповідно впливає на їх мовленнєву готовність до школи. Встановлено, що діти з порушеннями зору (сліпі та зі зниженим зором) мають специфічне сприймання навколишнього світу. Компенсаторні можливості відбувається за допомогою збереженої аналізаторної системи (слуху, тактильного відчуття тощо). Спостерігається порушення предметного, дієвого співвіднесення зі значенням слова; страждає комунікативне мовлення. Мовленнєва готовність до шкільного навчання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору передбачає використання спеціально розроблених навчально-корекційних програм. Основою мовленнєвої готовності вважають сформованість у дітей усіх компонентів мовлення фонематичного (сприймання мовлення), фонетичного (звуковимова), лексичного, розуміння смислу слів, збагачений словниковий запас, граматичного, дискурсивного, соціокультурного, етнокультурного. Ключові слова: мовленнєва готовність, діти старшого дошкільного віку, порушення зору.
23
Яблонська, Т. М. "Про рольову перспективу у стратегiї пiдвищення якостi педагогiчної пiдготовки майбутнiх учителiв-фiлологів". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 536–44. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3477.
Повний текст джерелаАнотація:
Яблонська Т. М. Про рольову перспективу у стратегiї пiдвищення якостi педагогiчної пiдготовки майбутнiх учителiв-фiлологів.
У статті подано теоретичне обґрунтування рольової перспективи як головної ідеї в стратегії підвищення якості педагогічної підготовки майбутніх учителiв-фiлологiв, розкриваються iї сутність та професіональний пiдхiд.
24
Змій, Сергій Олексійович. "Теоретичне обґрунтування кількості каналів передачі повідомлень в системі автоматичного оповіщення". ScienceRise 1, № 2 (6) (25 січня 2015): 30. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2015.35902.
Повний текст джерела
25
Литвинова, О. О. "Теоретичне обґрунтування педагогічних умов формування культури діалогу студентів аграрних ВНЗ". Educational Dimension 32 (25 листопада 2011): 399–405. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4605.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано та розкрито методологічну сутність поняття «педагогічні умови». Розглянуто погляди сучасних дослідників щодо поняття «педагогічні умови». Визначено педагогічні умови формування культури діалогу студентів аграрних ВНЗ.
26
Дударєв, І. М., Ю. Л. Гунько, and С. Г. Панасюк. "DETERMINATION OF DESIGN PARAMETERS OF THE CONICAL-DISK FLAX PULLING MECHANISM." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 43 (January 10, 2020): 49–61. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.201.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню можливості використання конічно-дискового льонобрального апарата для збирання льону-довгунця та льону олійного, які переробляються з метою отримання короткого волокна. У статті було запропоновано конструкцію конічно-дискового льонобрального апарата, який можна встановлювати як на спеціалізованій льонозбиральній техніці, так і на зернозбиральному комбайні замість жатки. Також теоретично було обґрунтовано умову витягування стебел льону із ґрунту запропонованим конічно-дисковим льонобральним апаратом. Теоретичне дослідження дозволило отримати залежності для обґрунтування раціональних конструктивних параметрів конічно-дискового льонобрального апарата. У результаті експериментальних досліджень були визначені технічна та повна довжина стебел льону олійного та зусилля, що необхідне для витягування стебел із ґрунту. Враховуючи результати досліджень, було встановлено, що запропонований конічно-дисковий льонобральний апарат може бути використаний для збирання льонудовгунця та льону олійного.
27
Садова, В. В. "Процесуальні аспекти формування історико-педагогічної культури студентів". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 145–51. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3296.
Повний текст джерелаАнотація:
Садова В. В. Процесуальні аспекти формування історико-педагогічної культури студентів.
Стаття містить теоретичне обґрунтування історико-педагогічної культури студентів як навчально-особистісного феномену; на ґрунті аналізу наукової літератури подається експлікація терміна «історико-педагогічна культура»; уточнюються процесуальні аспекти формування історико-педагогічної культури студентів у навчально-виховному середовищі філологічних факультетів.
28
Король, В. М. "Модель формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів пожежної безпеки у процесі професійної підготовки". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 71–78. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3279.
Повний текст джерелаАнотація:
Король В. М. Модель формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів пожежної безпеки у процесі професійної підготовки.
У статті подається методологічне та теоретичне обґрунтування моделі формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів пожежної безпеки у процесі професійної підготовки на засадах суб’єктно-діяльнісного та компетентнісного підходів, стисло розкрито зміст кожного її компонента.
29
М., Гриценко Г., та Мартинова Л. В. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ НАПРЯМ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗИ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (38) (12 лютого 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-84-93.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються норми відносно, регулювання процесу проведення експертизи будівельних проектів з урахуванням сучасних соціально-економічних трансформацій в Україні. Досліджуються основні напрямки інституціонального розвитку експертизи будівельних проектів та визначається їх науково-теоретичне обґрунтування. Розглядається можливість проведення інституційного проектування в різних стадіях будівництва. Розглядається вплив інституціональної концепції, перевагами якої є: широта поля наукових рішень, побудованих на різних методологічних поглядах; можливості компіляції різних теоретичних аспектів наукових підходів; потенціал переносу висновків інституціонального проектування не тільки на окремі процеси будівництва, але й на сферу будівництва в цілому. Окреслено деякі недоліки законодавства, зокрема щодо застосування процедури проведення експертизи будівельних проектів. Виокремленні неврегульовані та невирішені питання стосовно інституційного підходу в сфері будівництва.
Ключові слова: експертиза будівельних проектів, управління, інституціональний розвиток, інституційне забезпечення, інституційне проектування.
30
Максимова, К. "Теоретичне обґрунтування принципу соматичного навчання студенток ВНЗ за методом Томаса Ханни". Педагогічний дискурс, Вип. 23 (2017): 85–90.
Знайти повний текст джерела
31
Matishak, Marianna. "Культура демократії у змісті професійної педагогічної підготовки майбутніх магістрів". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 160–66. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.160-166.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито проблему формування культури демократії у змісті професійної педагогічної підготовки майбутніх магістрів. Проаналізовано сучасні дослідження порушеної проблеми, здійснено теоретичне обґрунтування ключових понять. Визначено, що демократизація університетської освіти сприяє утвердженню принципів гуманізму, свободи, рівноправ’я, забезпечує партнерські відносини між учасниками освітнього процесу. Здійснювати демократизацію освітнього процесу слід комплексно, дотримуючись відповідних педагогічних умов.
32
Samoilenko, A. O. "Регулювання міжнародного руху людських ресурсів України в умовах глобальної інтелектуалізації". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 250. http://dx.doi.org/10.15421/191628.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах глобальної інтелектуалізації технології інформаційно-комунікаційна та транспортна інфраструктури тісно пов’язані із використанням інтелектуальних і творчих можливостей людських ресурсів. Доцільне й актуальне питання щодо оптимізації регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення економічних інструментів стимулювання розвитку інтелектуального ресурсу України.Мета роботи – теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів в Україні та економічних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу держави в умовах глобальної інтелектуалізації. Під час дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: індукція, дедукція, метод уявного експерименту й обґрунтування, теоретичне узагальнення.Зроблено висновок, що стратегічним напрямом економічної політики розвитку інтелектуального ресурсу України має бути державне регулювання міжнародного руху людських ресурсів за усіма їх формами, а саме: міграція, туризм, транзитно-професійні переміщення та віртуальний міжнародний рух. Розвиток інтелектуальних ресурсів України залежить від економічних інструментів, серед яких ми вважаємо за доцільне виділити: державний моніторинг процесів міжнародного руху, захист інтелектуальної власності, мотивування розвитку вітчизняних людських ресурсів, активізація міжнародної кооперації, сприяння інтелектуальній імміграції та рееміграції.Наукова новизна дослідження – обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення основних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу в Україні.Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути задіяні державними структурами для підвищення ефективності законодавчої бази та захисту інтелектуальних ресурсів України на національному й місцевому рівнях. У перспективі подальші дослідження можна використати для концептуалізації державної економічної політики регулювання міжнародного руху людських ресурсів України; вивчення досвіду передових країн світу із утримання інтелектуального ресурсу.
33
Батигін Ю.В., д.т.н., Єрьоміна О.Ф, Шиндерук С.О, та Чаплигін Є. О. "АНАЛИЗ ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫХ ПРОЦЕССОВ В РЕЗОНАНСНОМ УСИЛИТЕЛЕ ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ МОЩНОСТИ". Перспективні технології та прилади, № 17 (13 грудня 2020): 12–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою цієї роботи була пропозиція і теоретичне обґрунтування принципової працездатності схеми трансформатора реактивної електричної потужності, що складається з двох послідовних резонансних контурів з регульованим рівнем електромагнітного зв'язку між ними. Отримано базові аналітичні вирази для характеристики електромагнітних процесів в схемі прийнятого резонансного перетворювача. Показано, що максимально можливий коефіцієнт посилення електричної реактивної потужності пропорційний добротності вторинного контуру трансформатора. Достовірність отриманих результатів підтверджується проведеними експериментальними дослідженнями. Їх результати продемонстрували, що розбіжності теоретичних оцінок і дослідних даних досить незначні, і їх можна пояснити впливом зовнішніх електромагнітних полів (суперпозиція полів «ви-перехідного» соленоїда і трансформатора зв'язку). В цілому, отримані результати ілюструють реальні можливості багаторазового посилення реактивної електричної потужності в запропонованій схемі резонансного трансформатора. Подальші роботи припускають розробку і створення перетворювача реактивної електричної енергії в активну.
34
T.V., Pylaieva, and Budianska V.A. "THEORETICAL REASONING OF THE CONCEPT “HUMANIZATION OF EDUCATION”." Pedagogical sciences, no. 86 (March 25, 2019): 60–64. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2019-86-10.
Повний текст джерела
35
Tsybrova, Anna Viacheslavivna. "THEORETICALJUSTIFICATIONOF ESSENCES OF ELECTRONIC COMMERCE." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(21) (2020): 170–77. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2020-2(21)-170-177.
Повний текст джерелаАнотація:
Abstract. Today, commerce is undergoing radical changes as a result of active introduction of new digital technologies that have changed the basic principles of the above field over the past ten year of the whole field of trade, which is developing very rapidly around the world.Thisdeterminestherelevanceofresearchtodeepentheoreticalandmethodologicalprovisionsof its development.Within the article, the issue of defining the essence of the category "e-commerce" is considered. It is noted that active development of this type of commerce in the world actualizes this area of research and determines the importance of deepening theoretical and methodological provisions of e-commerce, the formation of appropriate institutional support to intensify its further functioning. In the article, based on the application of the method of the content analysis, concepts of the essence consideration of "e-commerce" available in the scientific literature are singled out and analyzed. The presence of a significant number of such approaches has been established, which has determined the need to systematize them in separate areas. Thus, five holistic, generalized groups of conceptshave been identified for scientists to interpret the essence of e-commerce, namely: functional, interactive, structural, component and static. Within the article, the essence of each of the concepts is analyzed, and its own understanding of the content ofthe category "e-commerce" is offered: е-commerceisaseparatetypeofe-business, theessenceofwhichistheformationanddevelopmentofeconomicrelationsbetweeneconomicagentsintheprocessofselling, purchasinggoodsandservicesontheInternet,theuseofdigitalmarketingtechnologiesfortheirsale, electronicsystemstopayfortheirvalue in order to meet the demand for these goods and services and to make profit.
36
ДУДАРЄВ, Ігор, Анатолій ХОМИЧ та Тетяна ГЕРАСИМИК-ЧЕРНОВА. "ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ БРАННЯ ЛЬОНУ КОНІЧНО-ДИСКОВИМ ЛЬОНОБРАЛЬНИМ АПАРАТОМ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 12 (23 листопада 2019): 64–74. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.34.
Повний текст джерелаАнотація:
Технологія переробки льону на коротке волокно не вимагає паралельності стебел у стрічці. Це дозволяє спростити конструкцію льонобрального апарата. Теоретичне дослідження процесу брання льону новим конічно-дисковим льонобральним апаратом, що має просту конструкцію, дозволило отримати умови для обґрунтування його раціональних параметрів в залежності від стану і параметрів стеблостою льону. Отримано умови для визначення кутової швидкості обертання і висоти встановлення дисків та рівняння, що описують траєкторії руху частин стебла льону під час брання.Ключові слова: льон-довгунець, льон олійний, брання льону, льонобральний апарат, збирання льону, льонозбиральна техніка.
37
Панченко, В. А., та О. П. Панченко. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПОБУДОВИ МАТРИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 97–103. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У теорії та практиці менеджменту персоналу залишається недостатньо ґрунтовно розкрита специфіка організаційного проектування, особливо для виробничих підприємств. Передбачається, що застосування матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій може вирішити проблеми бюрократії, недисциплінованості, нераціональної організації праці, одночасно зменшуючи фінансові витрати на управління персоналом. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні вдосконалення системи управління персоналом шляхом створення матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій. Для того, щоб бізнес ефективно, злагоджено та систематично працював, він потребує планової структури, яка відповідає меті, завданням, стилю, розмірам та комерційним операціям підприємства. Обґрунтовано, що організаційна структура управління підприємством є одночасно: системою елементів для досягнення конкретних бізнесцілей; соціальним об’єктом керівництва; формою взаємодії усіх елементів (ланок, рівнів) управління. Обґрунтовано, що інновації являють собою новостворені або удосконалені конкурентоздатні технології, продукцію або послуги, які суттєво поліпшують структуру та якість виробничих процесів, соціальної сфери підприємства. Визначено, що менеджери можуть впроваджувати різні удосконалення, інновації, здійснювати модернізацію системи управління персоналом, перерозподіляти ресурси, розширювати та укрупнювати різні відділи, що вимагає якісної зміни організаційної структури. Визначено, що матрична організаційна структура виробничого промислового підприємства має відповідати програмно-цільовому характеру проектної господарської діяльності. Побудовано проект та визначено переваги та недоліки застосування матричної організаційної структури управління підприємством в умовах впровадження інновацій. Доведено, що матричну організаційну структуру для виробничого підприємства можна ефективно використовувати в умовах високого рівня невизначеності і динамізму ринкового середовища при впровадженні інновацій. Це дозволить визначити зміни цілей і завдань, розробку нової стратегії бізнесу, досягти низького рівня структурованості проблем, мотивації працівників при проектуванні робіт. Організаційна структура управління підприємством являє собою соціально-виробничу систему, яка складається з рівнів та органів менеджменту, підпорядкованих робочих елементів (відділів, цехів, служб, структурних підрозділів) та передбачає їх взаємозв’язок, які забезпечують реалізацію стратегічних цілей бізнесу підприємства. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що матрична організаційна структура управління відповідає основним вимогам реалізації інноваційних проектів у межах всього підприємства і націлена на розвиток бізнесу. При цьому досягається одночасно вертикальна, функціональна спеціалізація і проектно-цільова інтеграція всіх працівників та менеджерів підприємства, що призводить до зменшення кількості помилок в управлінні персоналом. Перспективами подальших досліджень можуть стати обґрунтування та проектування організаційної структури відділу економічної безпеки інноваційного підприємства.
38
Вавринів, Олена. "Теоретичне обґрунтування комплексної програми соціально-психологічного тренінгу формування професійної емпатії майбутніх рятувальників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 34–45. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-34-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано погляди на емпатію, зокрема, особистісний та професійний. Розглянуто роль емпатії у професіях допомагаючого типу, а саме психологів, медиків, соціальних працівників, працівників аварійно-рятувальних служб. Встановлено, що емпатія виступає як мотив-посередник у допомагаючій діяльності та проявляється у різних формах, таких як допомога, просоціальна і альтруїстична поведінка. Теоретично обґрунтовано зміст комплексної програми соціально-психологічного тренінгу формування професійної емпатії майбутніх рятувальників. Показано, що впровадження комплексної програми соціально-психологічного тренінгу сприяло формуванню професійної емпатії майбутніх рятувальників, а також розвитку інших професійно важливих якостей, зокрема, готовність до ризику, мотивація досягнення успіху, високий рівень просторових уявлень, високий рівень нервово-психічної стійкості, впевненість, використання активних дії у стресових ситуаціях, підвищений рівень готовності до екстремальної діяльності. Оскільки при розробці тренінгу було враховано особливості професійного та особистісного становлення майбутніх рятувальників, актуальні проблеми службової діяльності, у спілкуванні та міжособистісних стосунках.
39
Штифурак В. Є. та Самохвал О. О. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТОВОГО КОМПОНЕНТА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ НІМЕЦЬКОМОВНИХ КРАЇН". Science Review, № 4(31) (30 квітня 2020): 12–19. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_sr/30042020/7051.
Повний текст джерелаАнотація:
The research deals with the theoretical substantiation of a content component of vocational training of future specialists in tourism and analysis of the key processes of organizing higher tourism education in German-speaking countries. The article contains the pedagogical analysis of curricula for the training of future managerial staff in tourism at leading higher education institutions of Germany, Austria and Switzerland.The results of the research made it possible to establish disciplinary levels of professional formation within the system of undergraduate education leading to Bachelor degree in Tourism (Fundamentally Professional, Functionally Professional and Subject-Oriented) and of graduate education leading to Master's degree in Tourism (Object-Oriented, Practical and Applied, Scientific-Research). It is generated that a special attention in the organization of educational process is given to the quality of training. It is provided by the ability to quick adaption within the scientific and technological progress, the possession of vocational skills, the ability to use knowledge acquired in solving professional tasks; acquisition of skills and improvement of soft skills; formation of tourism industry specialist's readiness for foreign language interaction.It is proved that the background of forming the content component of vocational training of future specialists in tourism is based on a competency approach involving the construction of the education process, taking into account education guidelines, goals and content of tourism education and training.
40
Білик, Роман. "РОЗРОБКА ТА ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), № 9(103) (30 листопада 2020): 110–20. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/110-120.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто систему професійної підготовки майбутніх фахівців працеохоронної галузі в закладах професійної освіти, під якою ми розуміємо відношення заданих процесів, засобів і методів їх реалізації, що необхідні для забезпечення прогнозованого впливу на освітній процес підготовки майбутніх фахівців працеохоронної галузі з високим рівнем професійних та загальнолюдських якостей. Основними характеристиками цієї системи є: структурність, ієрархічність, цілісність, ідеологічна цілісність, взаємозв’язок з оточуючим середовищем, спроможність адаптуватися в умовах змінних зовнішніх факторів. Побудовано модель системи професійної підготовки майбутніх фахівців з охорони праці в закладах професійної освіти та обґрунтовано основні її компоненти, зокрема: цільового, змістового, операційного, процесуального, результативного блоків.
41
ГРОМКО, Тетяна Василівна. "ТЕЗАУРУС ЯК ЛІНГВОГРАФІЧНИЙ ОПИС ГОВІРКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 25–30. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237835.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою запропонованої статті є опис та теоретичне осмислення тезаурусу говірки як лінгвографічного продукту, що маючи свою специфіку, становить емпіричне підґрунтя доказової лінгвістики на сучасному її рівні розвитку. Об’єктом є тезаурус говірки, який представляє її лінгварій як мовно-мовленнєву систему. Предмет дослідження – теоретичні та функційні засади і параметризація тезауруса говірки як лінгвографічний об’єкт її опису як мовної системи. Результатом дослідження є обґрунтування тезауруса говірки як цілісного інтегрованого продукту у всьому обсязі його лінгвістичного інформаційного наповнення та дотримання вказаних теоретичних настанов; як лексико- та граматикографічного комплексу, що має спеціально-наукове лінгвістичне призначення; проміжною ланкою між традиційною картотекою і комп’ютерним корпусом; визначення тезауруса з усіма його перевагами щодо традиційного лексикографічного представлення в діалектологіїтощо. Тезаурус – лінгвографічне видання або електронний ресурс, що містить слова (словосполучення, фразеологізми, паремії тощо), розташовані в алфавітному порядку (з відображенням лексикографічних, граматико-графічних, фразеографічних та інших одиниць), що пояснює значення описуваних мовно-мовленнєвих одиниць та надає іншу лінгвістичну інформацію або повідомляє відомості про істот і предмети, які позначаються ними (онімографічні одиниці), а також наводить контексти їх вживання в мовленні певної мовної системи. Висновки. Тезаурус говірки має величезний потенціал як нова технологічна можливість опису лінгварію говіркияк мовної системи. Як лінгвографічний об’єкт, він спроможний вирішити широкий спектр лінгвістичних завдань в удосконаленні й оптимізації науково-інформаційного забезпечення лінгвістичних досліджень.
42
Молчанюк, О. В., та О. Б. Борзик. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 162–71. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-162-171.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито теоретичні засади створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів та окреслюються шляхи її реалізації. Доведено, що забезпечення якості та ефективності процесу формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів можна шляхом розробки та упровадження структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів. Здійснено аналіз наукової літератури щодо проблеми дослідження. Установлено, що створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів – це складний, багаторівневий процес, ефективність якого цілком визначається дотриманням вимог, що висуваються до моделювання. Наголошено, що теоретичне обґрунтування структурно-функціональної моделі проблеми дослідження уможливлює цілісність уявлення того, як необхідно здійснювати освітні впливи на майбутніх учителів початкових класів з метою подолання надмірного прагматизму стосовно навколишнього середовища, екологічної неграмотності та формування високого рівня екологічної культури особистості в цілому. Висвітлено основну логіку створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкової школи. Схарактеризовано структурні блоки моделі (концептуальний, змістовий, операційний, результативний), які є взаємопов’язаними та взаємозалежними, визначаються метою дослідження і відображають певні характеристики досліджуваного явища.
Ключові слова: моделювання, структурні блоки моделі (концептуальний, змістовий, операційний, результативний), формування екологічної культури, майбутні учителі початкових класів.
43
Бахмат, Наталія Валеріївна. "Теоретичні засади проектування хмаро орієнтованого педагогічного середовища підготовки вчителів початкових класів". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 29–40. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.880.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: обґрунтування теоретичних засад проектування хмаро орієнтованого середовища вищого педагогічного навчального закладу. Основними завданнями дослідження визначено вивчення стану дослідженості теоретичних засад проектування хмаро орієнтованого середовища педагогічної підготовки вчителів початкових класів у науково-методичній літературі, розкриття його змісту, структурних елементів, функцій та доцільності створення, врахування тенденцій розвитку інформаційного суспільства педагогічної освіти у високорозвинених країнах при проектуванні інноваційного середовища. Об’єктом дослідження є процес педагогічної підготовки вчителів початкових класів, предметом – теоретичні засади проектування хмаро орієнтованого середовища педагогічної підготовки вчителів початкових класів. Відповідно до цілі та завдань в дослідженні використано наступні методи: ретроспективно-порівняльний, логічний аналіз педагогічної літератури, дисертаційних праць, узагальнення, теоретичне проектування. Результати емпіричного аналізу стану дослідження проблеми формування теоретичних засад проектування хмаро орієнтованого середовища педагогічної підготовки вчителів початкових класів дають змогу стверджувати, що нині у професійній діяльності сучасного вчителя початкових класів виникає необхідність пошуку нестандартних шляхів розв’язування педагогічних задач пов’язаних із навчанням та вихованням учнів, які неможливо вирішити з традиційних шляхів, що вказує на формування певних вимог до професійних та особистісних якостей вчителя. Це пов’язується з пошуком нових підходів та формування інноваційних організаційних умов педагогічної підготовки вчителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах. Вивчення процесу педагогічної підготовки вчителя початкових класів, процесу інформатизації вищої та шкільної освіти, з’ясування шляхів формування конкурентоздатності у процесі навчання педагогіки у ВНЗ вимагають ґрунтовного теоретичного й методичного опрацьовування. Основні висновки і рекомендації. Зазначене вказує на необхідність пошуку та формування випереджувальних моделей педагогічної підготовки вчителів початкових класів, цілепокладанням яких є спрямованість на вільний розвиток суб’єктів навчального процесу, право вибору майбутніми вчителями власної концепції професійної діяльності в умовах інноваційного хмаро орієнтованого педагогічного освітнього середовища.
44
Brahina, Kateryna. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УСТАНОВКИ У ПРОФІЛІ ГУБРИСТИЧНОЇ МОТИВАЦІЇ ОСІБ ЛІТНЬОГО ВІКУ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 10–23. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-10-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретико-методологічному аналізу та емпіричному обґрунтуванню взаємозв’язку соціально-психологічних установок та губристичної мотивації осіб літнього віку. Теоретичне обґрунтування проблеми стосується питань необхідності вивчення цього аспекту у віковій групі осіб літнього віку в силу обов’язкового врахування і аналізу реінтеграційних умов успішної самореалізації і удосконалення особистості. Зазначено, що губристична мотивація в ознаках досконалості і переваги, визначає внутрішні ресурси саморозвитку особистості. Підкреслено, що регулюючу роль у проявах губристичної мотивації здійснюють соціально-психологічні установки, які засобом вибіркового ставлення до оточуючого світу і самого себе, визначають внутрішню активність у досягненні бажаних цілей. Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів математичної обробки результатів дослідження дає змогу конкретизувати теоретичні положення у вигляді реальних психологічних фактів: встановлено дві форми стабілізуючого і дезорганізуючого впливу соціально-психологічних установок на зміст губристичної мотивації; доведено, що прагнення до досконалості як показника губристичної мотивації осіб літнього віку, пов’язане із стабільними переживанням щодо оцінки і розуміння ними соціально-психологічних настанов і змін; а прагнення до переваги знаходить зв'язок із дестабілізуючими переживаннями потреби у владі, що часто призводить до внутрішньої невизначеності, неоднозначності і конфліктності. Зафіксовані позитивні інтеркореляційні зв’язки між показниками потреби у владі та установкою на результат, егоїзм, гроші і свободу, підтверджують прояви у цій віковій групі консерватизму і самопожертви задля збереження своїх інтересів та поглядів, зацікавленість у фінансовій незалежності та домінуючої позиції контролю над іншими з метою підвищення рівня довіри до себе та зросту значущості своєї особистості.
45
Bytsykina, Y. O. "THEORETICAL FRAMEWORK AND METHODOLOGICAL CONCEPTS OF DESIGN CULTURE." UKRAINIAN CULTURAL STUDIES, no. 1 (2017): 9–12. http://dx.doi.org/10.17721/ucs.2017.1.02.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to introducing new theoretical frameworks and methodological concepts from the field known as science and technology studies (STS) and discussing their potential for design history. The concepts of design and culture are analyzed and compared within the article, providing the possibility of developing the complex concept of “design culture”. The study shows that design can be considered as a social and cultural phenomenon, that design historians may find that the sociology and the history of technology can provide an appropriate theoretical framework and methodological repertoire for studying design, not only as the part of art history. The article introduces main concepts from science and technology studies that might be of particular value to design history and culture, focusing on actor-network theory, script analysis and domestication.
46
Finkler, Juryj. "THEORETICAL JUSTIFICATION PROBLEMS OF ORBITAL MASS MEDIA." Bulletin of Lviv Polytechnic National University: journalism 1, no. 1 (2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.23939/sjs2021.01.015.
Повний текст джерелаАнотація:
Modern media not only (such as radio, newspapers, television or online journalism), but also the full range of media (e.g. theater, music, exhibitions, cinema, drama, opera, visual arts etc.) promote narrative – interpretive both the journalist and the audience the contexts of the realities referred to in the journalistic presentation. But with the introduction of holistic systems of ideologically united mass media, the narrative is no longer characterized by the temporality or length of interpretations. Contexts and narratives of mass media content no longer mask under assumptions or hypotheses a specific ideological, party, worldview position, which is far from thinking about the cognition of life, journalism, the work of a journalist. The once dualistic use of the context of the interpretive environment has turned into a non-constructivist model of pressure on the audience not through plots, but from fundamental ideological and ideological, and often direct, party proposals. It is proposed to consider the context as a basis for interaction and different media, which are not only united by common ideological narratives, but which have a certain center around which all the content is not loaded on the target audience. We have the effect of orbital mass media – within their content proposals there is an interaction of authors and audiences in order to distribute such content, which in the framework of informing about something or someone not so much improves media and audience interaction as an element of severe content pressure on the audience. Those journalistic broadcasts that are broadcast by these groups of media.
47
Vasenko, Oleksandr, та Valentina Vasenko. "РОЗВИТОК ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В КОНТЕКСТІ ОБ’ЄКТНОЇ МОДЕЛІ ПРОГРАМУВАННЯ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-19-26.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу сучасних досліджень як вітчизняних так і закордонних учених здійснено спробу узагальнення теоретичних відомостей, що розкривають зміст поняття «обчислювальне мислення». Розглянуто ключові характеристики такого типу мисленнєвої діяльності та особливості їх реалізації в умовах широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Указано на ефективність розвитку обчислювального мислення шляхом впровадження в освітній процес майбутніх учителів основ алгоритмізації та програмування. На основі теоретичного аналізу сучасних моделей навчання програмування, здійснено спробу обґрунтування реалізації в процесі підготовки об’єктної моделі програмування з метою розвитку обчислювального мислення. Такий вибір зумовлений природньою схожістю процесів вирішення задач за допомогою обчислювального мислення та технологій, що застосовуються об’єктною моделлю програмування, базою для якою є об’єктно-орієнтоване програмування. Основними принципами, що покладені в процес вирішення проблеми за допомогою обчислювального мислення є: декомпозиція, розпізнавання шаблонів, абстракція та проектування алгоритмів.Узагальнено відомості про ключові принципи цього виду програмування ‒ абстракцію, інкапсуляцію, наслідування та поліморфізм. Сформульовано теоретичне обґрунтування ефективності використання вказаних принципів об’єктно-орієнтованого програмування у процесі розвитку обчислювального мислення майбутніх учителів. З’ясовано, що реалізація об’єктної моделі програмування у процесі розвитку обчислювального мислення дозволяє забезпечити майбутнього педагога інструментарієм, необхідним для вирішення проблем, що виникають у процесі як його професійної так і повсякденної діяльності. Крім того, розуміння та ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою збільшити ефективність власної діяльності майбутнім учителем, дає змогу йому бути конкурентоспроможним в умовах сучасного ринку праці.
48
Покас, Богдан, В’ячеслав Семененко та Валентина Єфанова. "Теоретичне обґрунтування системи оцінювання рівня фізичної підготовленості студентської молоді закладів фахової передвищої освіти". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (4 березня 2020): 87–92. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.1.87-92.
Повний текст джерела
49
Разенкова, Наталя. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 61–67. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.61-67.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено теоретичні проблеми методики експериментального дослідження з формування іншомовної професійної комунікативної компетентності майбутніх бакалаврів фінансово-економічних спеціальностей.
Визначено, що проблема розвитку іншомовної професійної комунікативної компетентності студентів фінансово-економічних вищих навчальних закладів зумовлена соціальним замовленням суспільства на професіоналів, здатних здійснювати свою діяльність на міжнародному рівні соціально-комунікативних технологій передових країн світу.
За допомогою запропонованої системи методів та форм був визначений ефективний підхід для засвоєння та подальшого вдосконалення студентами їхніх навичок у сфері професійного спілкування та підвищення культури мовлення .
Результати експериментального дослідження показали, що використання елементів проблемного підходу сформували у студентів самостійність мислення, відповідальність, дали їм змогу отримати навички пошуку, загартували волю, навчили дослідницькій роботі та покращили ініціативні навички потенційного лідера, що необхідно для майбутнього фахівця фінансово-економічної сфери міжнародного рівня.
50
ЗДАНЕВИЧ, Лариса, та Тетяна ЦЕГЕЛЬНИК. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНИХ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН ТА НАВИЧОК СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Освітні обрії 50, № 1 (27 березня 2020): 160–63. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.160-163.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичне обґрунтування проблеми підготовки майбутніх вихователів до формування позитивних міжособистісних взаємин та навичок спілкування дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Авторами представлено власне розуміння готовності до професійної діяльності в умовах інклюзії, її основні компоненти та визначено складові професійної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти для роботи в інклюзивній освіті. Зазначено, що завдяки цьому вибудовуються актуальні компетенції педагогічної роботи в умовах інклюзії щодо формування позитивних міжособистісних взаємин та навичок спілкування дітей з особливими освітніми потребами.