Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Температурні діапазони.
Статті в журналах з теми "Температурні діапазони"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Температурні діапазони".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Адамбаєв, Д. Х., та О. С. Тітлов. "Вдосконалення енергетичних характеристик генераторів абсорбційних холодильних агрегатів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 2 (30 червня 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i2.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі оригінальної методики розрахунку термодинамічних параметрів генератора абсорбційного холодильного агрегату (АХА) виконаний аналіз його робочих параметрів з урахуванням результатів експериментальних досліджень типових виробничих аналогів. Отримані результати теоретичного дослідження дозволили зробити наступні висновки. По-перше, на відміну від чистих речовин, при роботі генератора на бінарних сумішах, зокрема, на водоаміачному розчині (ВАР), коефіцієнти подавання генератора залежать від величини підведеного теплового навантаження. Так, при збільшенні теплового навантаження від 40 до 80 Вт чисельні значення коефіцієнтів подавання знижуються приблизно в 3 рази. По-друге, залежність питомої кількості підведеного тепла має оптимум (мінімум) в діапазоні величин теплового навантаження від 40 до 80 Вт і температур кінця кипіння від 145 до 170 °С. Основним значимим результатом розрахункових досліджень можна вважати знайдену критичність енергетичної ефективності і температури кінця пароутворення (кипіння) ВАР в генераторі. Показано, що робота типового АХА з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів при температурі навколишнього середовища 25 °С найбільш ефективна в діапазоні температур кінця кипіння від 147 до 155 °С. Зниження і зростання цієї температури за межами оптимального діапазону призводить до збільшення питомих енерговитрат при роботі АХА, відповідно до 9%, причому в першому випадку це пов'язано з невиправдано високим підігрівом рідкої фази, а в другому – зі збільшенням частки абсорбенту (води) в паровій суміші. Показано також, що наявність мінімуму енерговитрат при роботі генератора АХА пояснюється тим, що в досліджуваному діапазоні режимних параметрів термосифона (температура на вході в генератор від 87 до 112 °С, на виході – від 145 до 170 °С, тиск в системі 9 бар, масова частка аміаку в ВАР 0,34) досягається оптимальне співвідношення складу рідкої і парової фази на виході генератора. Детальне вивчення фізичної природи даного ефекту повинно проводитися на основі спільного моделювання теплових і гідравлічних характеристик генераторів
2
Боледзюк, В. Б., А. В. Заслонкін, З. Д. Ковалюк та М. М. Пирля. "Електричні властивості інтеркальованих шаруватих кристалів In2Se3". Ukrainian Journal of Physics 56, № 4 (14 лютого 2022): 376. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.4.376.
Повний текст джерелаАнотація:
У діапазоні 80–400 К досліджено електричні властивості, анізотропію шаруватих кристалів In2Se3, їх літієвих та водневих інтеркалятів. Встановлено, що зі зростанням температури електропровідність та рухливість вздовж шарів зменшуються, а концентрація вільних електронів практично не змінюється. Отримана температурна залежність рухливості електронів пояснена їх взаємодією з гомополярними оптичними фононами. Зміна електропровідностігідрованих кристалів In2Se3 залежно від часу відпалу пояснюється утворенням нових рівнів у забороненій зоні та впливом впровадженого водню на величину деформаційного потенціалу кристала. Встановлене зменшення анізотропії для інтеркаляту Li1,5In2Se3 порівняно із In2Se3 в діапазоні температур 250–400 К пояснюється переважаючим зменшенням електропровідності перпендикулярно шарам над незначним зменшенням електропровідності вздовж шарів.
3
Булавін, Л. А., Д. В. Соловйов, Ю. Є. Горшкова, О. М. Жигунов, О. І. Іваньков, В. І. Горделій та О. І. Куклін. "Структурний перехід у рідинній системі вода−ліпіди". Ukrainian Journal of Physics 57, № 6 (30 червня 2012): 623. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.6.623.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі методом малокутового розсіяння рентгенівських променів досліджено мультишарові ліпідні мембрани ДПФХ (1,2-дипальмітоіл-sn-гліцеро-3-фосфатидилхолін) та суміші ДПФХ/ПОФХ (1-пальмітоіл-2-олеіл-sn-гліцеро-3-фосфатидилхолін) у співвідношенні 3:1 у надлишку води. Отримано температурні залежності періодів повторювання ліпідних бішарів у діапазоні температур 20–55 ºС. Порівняльний аналіз кривих розсіяння відмультишарових мембран показав, що нижче температури 40 ºС в суміші ліпідів існує додаткове впорядкування з періодом повторювання 66 Å, яке пов'язано, на нашу думку, з поділом фаз ліпідів. Також у суміші спостерігається зникнення так званої ріпл-фази (хвилеподібної фази) ліпіду ДПФХ.
4
Журавльов, Ю. І. "Модель взаємозв'язку геометрії гілок термоелементів і показників надійності при проектуванні двокаскадних охолоджувачів в режимі мінімуму інтенсивності відмов". Automation of technological and business processes 12, № 3 (5 листопада 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1924.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто конструктивний метод підвищення показників надійності (інтенсивності відмов і ймовірності безвідмовної роботи) двокаскадних термоелектричних охолоджуючих пристроїв в режимі мінімуму інтенсивності відмов. У двокаскадних охолоджуючих пристроях є істотними взаємний вплив каскадів, підвищення перепаду температур, що вимагає аналізу зв'язку показників надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами охолоджувача. Метою досліджень було підвищення показників надійності двокаскадного термоелектричного охолоджувального пристрою за рахунок варіації геометрії термоелементів і їх розподілів в каскадах в робочому діапазоні перепадів температур функціонування охолоджувача в режимі мінімуму інтенсивності відмов. Для досягнення цієї мети розв'язано завдання: створення моделі зв'язку показників надійності з конструктивними параметрами і енергетичними показниками охолоджувача; визначення значень показників надійності термоелектричного охолоджувача при різних значеннях геометрії термоелементів, перепадів температур і теплового навантаження. Розроблено математичну модель двокаскадного термоелектричного охолоджувача, що зв'язує показники надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами термоелементів в робочому діапазоні температур функціонування виробу, що забезпечує можливість проектування термоелектричних охолоджувачів підвищеної надійності. Аналіз результатів моделювання показав, що при заданому перепаді температур і теплового навантаження, зменшення відношення висоти термоелемента до його поперечного перерізу: збільшується величина максимального робочого струму в каскадах; зменшується сумарна кількість термоелементів; зменшується загальне падіння напруги; зменшується інтенсивність відмов і збільшується ймовірність безвідмовної роботи термоелектричного охолоджувача. З ростом температури для різних значень геометрії термоелементів і заданого теплового навантаження: зменшується холодильний коефіцієнт; збільшується відношення кількості термоелементів в каскадах; збільшується відносний перепад температури в каскадах і робочий струм; збільшується інтенсивність відмов. Залежність відносної інтенсивності відмов від перепаду температур має явно виражений нелінійний характер і зростає в діапазоні високих температурних перепадів. Практичним результатом досліджень стало те, що для двокаскадних охолоджувачів з однаковою геометрією гілок термоелементів в каскадах за рахунок зменшення відношення висоти термоелемента до площі поперечного перерізу можна в 2-10 разів зменшити інтенсивність відмов і підвищити ймовірність безвідмовної роботи.
5
Середа, Д., Д. Кругляк, І. Бєлозір, Д. Кіфорук та А. Проломов. "ФІЗИКО-МЕХАНІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОТРИМАННЯ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ДЕТАЛЕЙ, ЛЕГОВАНИХ КРЕМНІЄМ, ТИТАНОМ ТА БОРОМ". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 114–20. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246968.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглянуто отримання борованих, силіційованих та титанованих покриттів при нестаціонарних температурних умовах. Проведено термодинамічний аналіз та фізико-механічне моделювання формування покриттів на мідних сплавах, на кожній із стадій нанесення покриттів в умовах СВС. Визначено концентрації газоподібних продуктів, для розрахунків рівноважних складів порошкових СВС-шихт у режимі теплового самозаймання знаходили дані по двом термодинамічним властивостям: ентальпії Нт і енергії Гиббса GТ. Для розрахунків рівноваги хімічних реакцій у досліджуваній системі, а також для визначення рівноважних складів компонентів, що брали участь у цих реакціях, визначали константи рівноваги всіх незалежних реакцій, можливих у даних шихтах. Проведені розрахунки і їх аналіз дозволяють одержати інформацію про механізм отримання покриттів в умовах СВС, а застосування програмного аналізу — виконати об'єктивну оцінку складу порошкових СВС- шихт для регулювання даного процесу. Основними продуктами в газовій фазі, у діапазоні температур 1200—1800 К, є йодиди, фториди, хлориди хрому, алюмінію, бору, титану й кремнію. В результаті розрахунків концентрації газоподібних продуктів СВС- реакцій встановлено, що при температурі 400—750 К відбувається розпад ГТА (NH4Cl, NH4F и I2). З температури 750—900 К, відбувається розпад продуктів реакції, що підтверджується появою продуктів розкладання й різке збільшення кількості молей газу.
6
Konovodov, D. V., та V. I. Syvash. "Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 259–65. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)259.
Повний текст джерелаАнотація:
Коноводов Д. В., Сиваш В. І. Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 259-265.
З метою отримання тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію, які поєднують високу стійкість до корозії та високі демпфуючі властивості, в роботі розглянуто модель процесу гарячої прокатки таких штаб. Модель процесу гарячої прокатки тришарових штаб створено з використанням програмного продукту QForm VX. При побудові моделі використані експериментально визначені криві деформаційного зміцнення алюмінієвого сплаву AW-2017A та магнієвого сплаву AZ31.
Обґрунтовано діапазони варіювання вихідних параметрів моделювання, таких як ступінь та температура деформації. З використанням розробленої математичної моделі проведено теоретичне дослідження процесу гарячої прокатки тришарових штаб Al-Mg-Al в діапазоні температур 360 – 410 °С та ступенів деформації 30–50 %. За результатами моделювання визначено комплексний вплив вказаних технологічних параметрів на силу прокатки та формозміну металу в процесі деформації.
Виконано експериментальне дослідження процесу прокатки тришарових штаб зі сплаву алюмінію AW-2017A та сплаву магнію AZ31 на лабораторному стані дуо 180. З використанням месдоз отримані значення сили прокатки для ступенів деформації 30 та 50 %. Встановлено, що значення сили прокатки для температури початку деформації 360 °С та 410 °С, відрізняються не суттєво та досягають 72 кН при ступені деформації 50 %. Проведена візуальна оцінка міцності з’єднання шарів металів після деформації.
Виконано порівняння результатів моделювання, які отримані з використанням запропонованої моделі процесу прокатки тришарових штаб, з експериментальними даними. Максимальні відхилення розрахункових даних сили прокатки від експериментальних, для всіх значень ступенів деформації, не перевищує 10 %.
7
Matsiakh, I. P., та V. O. Kramarets. "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА РІСТ МІЦЕЛІЮ ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ СІЯНЦІВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 113–19. http://dx.doi.org/10.15421/40251017.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах лабораторного експерименту досліджено вплив температури на ріст чистих культур Alternaria alternata, Ilyonectria radicicola, Fusarium oxysporum, Thanatephorus cucumeris, Pythium acanthicum, Phytophthora cactorum, Ph. plurivora, Ph. lacustris, Ph. gonapodyides, які є збудниками хвороб сіянців у лісових розсадниках на території Бескид. Для цих патогенів встановлено діапазони температур, за яких розвивався їх міцелій, зазначено оптимальні температури, за яких розвиток відбувався найшвидше.
8
Лю, Ян, Сергій В. Сабадаш та Женхуа Дуан. "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ТЕПЛОВОГО НАСОСУ НА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, БІОАКТИВНІ СПОЛУКИ І АНТИОКСИДАНТНУ ЗДАТНІСТЬ БУРЯКІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 589–98. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.240470.
Повний текст джерелаАнотація:
Буряк – широко споживаний овоч у світі. Однак він легко зневоднюється і швидко псується, що призводить до великих втрат та фінансових витрат. Сушіння тепловим насосом є ефективним і недорогим методом, що широко використовується при переробці чутливих до температури овочів та фруктів для виробництва нових продуктів та продовження терміну придатності продуктів харчування. Метою даного дослідження було вивчення впливу температури сушіння тепловим насосом у діапазоні від 45 до 65°C на фізичні властивості, біологічно активні сполуки та антиоксидантну здатність сушених буряків. Результати показали, що підвищення температури сушіння тепловим насосом з 45 до 65°C може значно скоротити час сушіння та коефіцієнт регідратації висушеного буряка (p < 0,05). Буряк, висушений при 50°C, показав найменшу загальну різницю в кольорі (∆E) порівняно з ліофілізованим буряком, і не було значного впливу на ∆E буряків, висушених при різних температурах сушіння (p > 0,05). Вміст біоактивних сполук у висушеному буряку, у тому числі бетаціаніну, бетаксантину, аскорбінової кислоти, суми фенолів та суми флавоноїдів, збільшувалося з підвищенням температури сушіння від 45 до 65°С і досягало найбільших значень при 65°С. Крім того, здатність висушеного буряка поглинати радикали 2,2'-азино-біс-(3-етилбензтіазолін-6-сульфонової кислоти) (ABTS) та антиоксидантна здатність відновлення заліза (FRAP) мали ті ж тенденції залежно від температури сушіння, що значно збільшується з температурою сушіння і обидва досягають максимальних значень при 65°С. Однак здатність 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил (DPPH) поглинати радикали значно знижувалася з підвищенням температури сушіння (p < 0,05). Що стосується біологічно активних сполук та антиоксидантної здатності сушених буряків, то вважається, що 65°С є оптимальною температурою для сушіння буряків тепловим насосом.
9
Біленко, Н. О., та О. С. Тітлов. "Розробка абсорбційних холодильних агрегатів на низькопотенційних джерелах теплової енергії". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 1 (11 лютого 2021): 13–25. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i1.1976.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що одним з відомих напрямків часткової компенсації дефіциту води можуть бути системи отримання води з атмосферного повітря, в яких холодильні машини або агрегати забезпечують температуру нижче температури точки роси. При виборі типів холодильних машин або агрегатів для цих систем перспективним може бути використання сонячної енергії, зокрема, сонячних колекторів, широко використовуваних в світі для опалення в холодний і перехідний період року, а також для господарських і санітарно-гігієнічних потреб. Тут великі перспективи мають абсорбційні водоаміачні системи, які на відміну від бромістолітієвих аналогів мають можливість працювати з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів. У той же час використання абсорбційних водоаміачних холодильних систем в системах отримання води з атмосферного повітря утруднено через недостатній рівень температур джерела сонячної енергії. Об'єктом досліджень є модернізований абсорбційний холодильний агрегат (АХА), в якому проводиться додаткове очищення слабкого водоаміачного розчину (ВАР) шляхом випаровування частини аміаку в парогазову суміш. Розроблено методику розрахунку для визначення питомих теплових навантажень на елементи конструкції при заданих параметрах робочого тіла в характерних точках (вхід-вихід елементів) з подальшим визначенням енергетичної ефективності холодильного циклу АХА. Було показано, що склад інертного газу не впливає на ефективність циклу. Заміна водню гелієм призводить лише до зростання кількості циркулюючого газу в 2 рази, що ускладнює роботу контуру природної циркуляції між абсорбером і випарниками аміаку і розчину. Максимальну ефективність має АХА, що працює в діапазоні температур охолодження – від -18 до +12 °С. При цьому визначальний вплив на енергетичну ефективність надає температура кінця випаровування. Результати енергетичного аналізу АХА дозволили сформулювати ряд рекомендацій для розробників. Відзначено, що необхідні для розрахунку випарника розчину вихідні дані можна отримати в результаті моделювання процесів тепломасообміну в наближенні адіабатності процесів
10
С.В. Луньов, Ю.А. Удовицька, М.В. Хвищун, С.А. Мороз та В.Т. Маслюк. "ТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ ЧУТЛИВОГО ЕЛЕМЕНТА ДЛЯ ДАТЧИКА ІНФРАЧЕРВОНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 14 (4 грудня 2019): 77–81. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено на основі вимірювань iнфрачервоної Фур’є-спектроскопiї та ефекту Холла, що основними типами радіаційних дефектів в опромінених електронами монокристалах кремнію є кисневмісні комплекси, до складу яких входить міжвузловий вуглець та легуюча домішка. Досліджувані монокристали кремнію в процесі вирощування за методом Чохральського легувались домішкою фосфору, концентрацією Nd=2,2·1016 см-3, та в подальшому опромінювались при кімнатній температурі потоком електронів 1·1017 ел./см2 з енергією 12 МеВ. Показано, що для таких технологічних умов вирощування та опромінення монокристалів кремнію потоком швидких електронів є досить ефективним утворення в об’ємі даних монокристалів А-центрів, додатково модифікованих домішкою фосфору (комплексів VOiP). Радіаційна обробка досліджуваних монокристалів кремнію дозволила підвищити їх коефіцієнт фоточутливості при кімнатній температурі більше як в 2 рази для довжини хвилі інфрачервоного випромінювання λ~11,6 мкм, що відповідає поглинанню радіаційними дефектами, яким належать комплекси CiOi (міжвузловий вуглець - кисень). Показано, що при температурах нижчих за кімнатну з’являється ще одна смуга поглинання при λ~11,3 мкм, що відповідає комплексам VOiP. Запропонована технологія одержання монокристалів кремнію може бути використана для створення на їх основі елементів інфрачервоної техніки для довжин хвиль λ~11,6 мкм та λ~11,3 мкм., які зможуть функціонувати в широкому діапазоні температур.
11
Popovych, Vasyl, та Andriy Hapalo. "ТЕМПЕРАТУРНИЙ ВПЛИВ ЛАНДШАФТНИХ ПОЖЕЖ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ЕДАФОТОПУ". Zeszyty Naukowe SGSP 76 (21 грудня 2020): 29–45. http://dx.doi.org/10.5604/01.3001.0014.5977.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні лісові пожежі набувають значних обсягів та перетворюються на надзвичай- ні ситуації загальнодержавного значення. Внаслідок локалізації та ліквідації великих і особливо великих лісових пожеж, пожеж у природних екосистемах, залучається значна кількість особового складу та техніки. Знищуються практично усі компоненти довкілля – флора, фауна, ґрунти, забруднюються річки, водойми, повітря. Пожежі у природних екосистемах спричиняють потрапляння в атмосферу значної кількості летких продуктів горіння та небезпечних речовин і сполук. Метою роботи є висвітлення результатів досліджень моніторингу довготривалого впливу лісових пожеж на один із найважливіших компонентів екосистеми – едафотоп. Для досягнення поставленої мети були сформовані такі основні завдання: провести аналіз наукових та літературних джерел щодо проблематики впливу лісових пожеж на едафотоп у вітчизняному та зарубіжному контекстах; дослідити модельне вогнище стосовно температурного та вологісного режимів; встановити температуру полум’я на різних ділянках модельного вогнища; встановити потужність еквівалентної дози фотонного іонізуючого випромінювання на місці проведення експерименту. Теплові режими Малого Полісся є достатніми для розвитку багатьох рослин. Веге- таційний період триває понад 200 днів, а період з активними температурами (понад + 10°С) – 150–160 днів. Більше 100 днів у році мають середньодобову температуру понад + 15°С (період інтенсивної вегетації). Відлиги, які понижують морозостійкість лісових та сільськогосподарських культур, затяжні весни у зв’язку з повільним таненням снігу гальмують швидкий прихід тепла. Експериментальні дослідження з вивчення впливу ландшафтних пожеж на екологіч- ний стан едафотопу здійснювалися на території Малого Полісся поблизу Рава-Руського лісництва в селі Лавриків Жовківського району Львівської області. Відбір проб ґрунтів для досліджень їхнього екологічного стану здійснювався із врахуванням давності (за роками) горіння рослинності та лісової підстилки. Також було створено штучне модельне вогнище ландшафтної пожежі (низової, лісової) на відкритому просторі з дотриманням усіх вимог Правил пожежної безпеки в лісах України з метою фіксування температури та вологості ґрунту в зоні горіння, а також аналізу відібраних ґрунтових проб із ділянок горіння. Встановлено, що температура полум’я під час горіння лучної рослинності в початковий момент часу становила +66,7°С. У процесі горіння, через 20 секунд, температура полум’я сягнула +352,5°С, максимальною температура полум’я була +715,7°С після вигорання всього горючого матеріалу (через 2,5 хв після початку досліду). Водночас, на глибині 5 см у початкових точках горіння температура едафотопу підвищується із +7°С до +20 ± 24°С. Яскраво вираженого діапазону зміни вологості на глибині 5 см не спостерігалося. Отримані результати є важливими з точки зору вивчення впливу підвищених температур на компоненти біосфери, а також відновлення девастованих територій.
12
Patiukov, Serhii, Hanna Fuhol, Anna Palamarchuk, and Nadiia Kushnirenko. "Use of natural biopolymers as protective coatings during cold treatment and storage of inland water fish." Scientific Works 84, no. 2 (December 31, 2020): 57–66. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1890.
Повний текст джерелаАнотація:
Традиційно для запобігання просаливания риби при розсільна заморожуванні застосовується пакування в полімерні плівки. Продукт загортають в непроникну плівку і потім витримують в сольовому розчині при температурі мінус 35 ° С, що дозволяє протягом 30 хвилин і менше довести температуру в центрі продукту до мінус 18 ° С [78]. У ряді робіт показана економічна і енергетична ефективність способу заморожування в розчині хлориду кальцію птиці, упакованої в плівку [79-82]. Автори розробили бесконтейнерний апарат для охолодження і заморожування птиці і риби в розчині хлориду кальцію [79].
У рибної промисловості, полімерні пакувальні набули широкого поширення. В даний час поряд з глазуруванням найбільш ефективним засобом захисту мороженої риби від окислювального псування, забруднення, усушки є упаковка в полімерні плівки [83]. Поліетиленові плівки досить прозорі, що не адсорбують вологу, паронепроникні, але порівняно добре пропускають повітря, а також жири і масла. Діапазон робочих температур, при яких властивості плівки не змінюються, для поліетилену низької щільності від мінус 50 до плюс 50 ° С, для поліетилену середньої щільності від мінус 50 до плюс 60 ° С, для поліетилену високої щільності від мінус 60 до плюс 70 ° С. Поліпропіленові плівки випускають двох видів: формовані й орієнтовані. Для упаковки мороженої риби частіше використовують більш міцні і менш паропроникні орієнтовані плівки. На відміну від поліетилену поліпропілен характеризується більшою міцністю, паро- та газонепроницаемостью. Діапазон робочих температур орієнтованого поліпропілену складає від мінус 10 до плюс 60 ° С, формованого від мінус 10 до плюс 70 ° С. Як видно з цих даних, поліпропілен малопридатний для зберігання мороженої риби, але з успіхом може бути застосований для зберігання і упаковки охолодженої рибопродукції. Полівініпіденхлорід (сарай) має низьку паро- і газопроникність, стійкий до жирів, масел і органічних розчинників. Для упаковки мороженої риби можна застосовувати формованні і орієнтовану плівку. Діапазон робочих температур формованої плівки від мінус 20 до плюс 60 ° С, орієнтованої від мінус 30 до плюс 45 ° С. Полівінілхлорид відрізняється тим, що багато плівки, приготовані з нього, містять токсичні пластифікатори і тому непридатні для упаковки рибних продуктів.
13
Гратій, Т. І., та О. С. Тітлов. "Розробка апаратів для первинної термічної обробки і холодильного зберігання харчових продуктів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 126–37. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2163.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено експериментальні дослідження комбінованих холодильних агрегатів абсорбційного типу (АХА) з додатковою нагрівальною камерою (ДНК), яка забезпечує теплову та холодильну обробку харчових продуктів у побуті. Для забезпечення теплового зв'язку між теплорозсіювальними елементами АХА (дефлегматором) використовується двофазний випарний термосифон (ДФТС). Показано, що теплова потужність, яка відводиться у процесі проведення випробувань АХА з ДФТС, закріпленого на підйомній магістралі дефлегматора, не перевищувала 7 Вт, а в середньому становила 4...5 Вт; величини теплового потоку, що відводиться з дефлегматора АХА за допомогою ДФТС, достатньо тільки для підтримки в ДНК температури на рівні 50 °С; для підтримки у ДНК рівня температур 70 °С і 100 °С потрібні додаткові енерговитрати; величина додаткових енерговитрат для 70 °С становить 3,5 Вт, а для 100 °С – 8,7 Вт, при цьому добові енерговитрати холодильника зростуть відповідно на 4,9% і 12,3%; за повного використання теплоти дефлегмації для обігріву ДНК можливе гарантоване забезпечення її теплових режимів у діапазоні температур 50...100 °С; у разі використання у якості робочого середовища ДНК повітря виникають проблеми при теплопередаванні від конденсатора ДФТС до внутрішнього об'єму камери – у цьому випадку необхідно підтримувати перепад температур між нагрівальною панеллю і повітрям в ДНК близько 25...35 °С а величина панелі повинна становити не менше 0,200×0,285 м; у разі використання води у якості робочого середовища ДНК доцільно використовувати нагрівальні панелі заввишки 0,2 м, шириною 0,02...0,03 м, а для інтенсифікації процесів теплопередавання при нагріванні води нагрівальну панель необхідно розташовувати в нижній частині ДНК; у разі використання повітря в ДНК його охолодження через втрату тепла до навколишнього повітря йде в 32 рази швидше, ніж при використанні води при початковій температурі 50 °С і в 11 раз швидше при початковій температурі 70 °С
14
Бєлоусов, В. В., С. А. Тузіков, О. Л. Кузнєцов, О. В. Лукашук та М. М. Олещук. "Визначення характеристик відбивання та розсіювання міліметрових хвиль поверхнею літака в режимах активної радіолокації та пасивної радіотеплолокації". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 60–69. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі показана об’єктивна необхідність освоєння діапазону міліметрових хвиль для побудови систем виявлення та супроводу повітряних та інших цілей. Проаналізовані особливості поширення міліметрових хвиль (ММХ) в атмосфері Землі. Описано механізм їх поглинання в молекулярному кисні, парах води та гідрометеорах. Приведені результати розрахунку послаблення міліметрових хвиль як функції від довжини хвилі та кута візування. Викладені основи радіотеплового випромінювання фізичних тіл та особливості його прийому, принцип дії якого базується на тому, що будь-яке тіло з термодинамічною температурою вище абсолютного нуля, здатне випромінювати електромагнітну енергію в широкому спектральному діапазоні, зокрема, в діапазоні ММХ. Результуюче радіотеплове випромінювання реального тіла утворюється двома складовими: власним випромінюванням і відображеними електромагнітними коливаннями, що падають на тіло з навколишнього простору. Наведені результати експериментальних досліджень міри розсіяння та відбивання ММХ обшивкою літака в активному та пасивному режимах. Встановлено, що розподіл радіотеплового сигналу за поверхнею літака однорідний на відміну від розподілу відбитого сигналу в активному режимі. Проведені експериментальні дослідження показали, що в діапазоні ММХ можливе отримання енергетичного портрету літака в умовах, коли він є розподіленою ціллю, при його порядковому скануванні вузькою діаграмою спрямованості антени як в активному, так і в пасивному режимах.
15
Shevtsov, S. O. "Аналіз впливу вибору температурного режиму процесу ротаційного обкочуванням інструментом тертя на герметичність днищ балонів". Обробка матеріалів тиском, № 1(48) (1 листопада 2019): 128–34. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-128(48).
Повний текст джерелаАнотація:
Шевцов С. О. Аналіз впливу вибору температурного режиму процесу ротаційного обкочуванням інструментом тертя на герметичність днищ балонів // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 1 (48). – C. 128–134.
Значне місце серед промислових виробів займає продукція з днищем. Проведено аналіз стану питання про виготовлення балонів різними способами. Досить часто балони виготовляють з декількох частин, які зварюються. Такий метод не гарантує високу надійність з’єднання металу днища й корпусу балону, а також вимагають значної кількості різноманітних виробничих операцій та обладнання, також розглянуті інші способи виготовлення пустотілих виробів. Одним із методів виготовлення балонів підвищеної міцності та герметичності є спосіб використання операції обкочування заготовки з стальної труби інструментом тертя. Цей спосіб є доцільним з точки зору зниження собівартості для великосерійного виробництва. Ця технологія проста в реалізації, добре піддається автоматизації та не потребує значних капіталовкладень для створення серійного виробництва. Але при порушенні певних технологічних схем процесу обкочування виникають певні дефекти, що знижує якість виробів, або вимагає усунення дефектів. Метою роботи є встановлення впливу температурного режиму обкочування на процес для підвищення якості днищ балонів та ємностей з трубчастих різнотовщинних заготовок. Об'єктом досліджень є процес виготовлення днищ балонів підвищеної міцності та герметичності ротаційним обкочуванням інструментом тертя. Математичне моделювання процесу на основі рівнянь теплопровідності з урахуванням напружено-деформованого стану заготовки дозволило встановити діапазони основних параметрів процесу для подальшого моделювання методом скінченних елементів. Такими рекомендаціями будуть: початкова температура, відносна товщина стінок та відносна подача заготовки до інструмента тертя. Після моделювання були зроблені висновки: що до початку процесу обкочування оптимальною температурою нагрівання заготовки є температура приблизно рівна Тгом = 0,8. Підігрівання в процесі обкочування заготовки не потребують. Для тонкостінних заготовок для запобігання ефектів переплавлення та перегрівання виникає необхідність підстужування заготовки. Для товстостінних заготовок рекомендується нагрівання проводити максимально близьким до температури Тгом = 0,8
16
Юрасова, О. Г. "Обґрунтування рішень технічного переоснащення котлоагрегату Трипільської теплоелектростанції". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36930/40300218.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз варіантів, зокрема з урахуванням досвіду технічного переоснащення енергоблоку ст. № 4, виконано передпроектні розрахунки технологічних схем для системи приготування пилу, подачі пилу в котел та спалювання в котлі ТПП-210А блоку ст. № 3 Трипільської ТЕС вугілля марок Г та ДГ з максимальним збереженням компоновки наявного обладнання за різних навантажень, пусків і зупинів, оцінено досяжний діапазон потужності блоку під час роботи на вугіллі марок Г та ДГ та обґрунтовано сукупність технічних рішень для переведення котла ст. № 3 на газове вугілля. Виконано позонний тепловий розрахунок топки за визначеними варіантами за різних навантажень. Проведено розрахункову оцінку діапазону навантаження для забезпечення умов РШВ, запобігання шлакуванню ширм та збереження наявних температурних умов експлуатації стінок НРЧ під час спалювання газового вугілля різної якості. Виконано повіркові теплові розрахунки котла ТПП-210А ст. № 3 згідно з Нормативним методом з використанням довідкових даних для визначення можливості несення котлом номінального та часткових навантажень. Загалом було виконано 9 варіантів розрахунків (на антрациті з калорійністю 5500 ккал/кг на номінальному навантаженні – для верифікації застосованого методу та вихідних даних щодо котла; на двох розрахункових паливах на навантаженнях 100, 90, 80 та 70 % від номінального). Для розрахунку використовували фактичні значення присмоктів у топку, елементи конвективної шахти та РПП. Підтверджено можливість та доцільність реалізації схеми зі скиданням відпрацьованого сушильного агенту до скидних пальників як витратно-швидкісними розрахунками пилосистем і пальників, так і повірковими позонними розрахунками топки для обох видів розрахункового вугілля на навантаженнях від 100 до 70 % від номінального. Показано, що температура газів та питоме теплове навантаження променесприймальної поверхні у всіх зонах топки під час спалювання газового вугілля не перевищують ті, що реалізуються під час спалювання антрациту, що свідчить про непогіршення наявних (як під час спалювання антрациту) температурних умов експлуатації стінок НРЧ під час спалювання газового вугілля у всіх зонах топки.
17
Tsyhoda, V. V., Iu V. Krystych та V. Ia Petrovskyi. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ НА ОСНОВІ ТУГОПЛАВКИХ БЕЗКИСНЕВИХ СПОЛУК ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩ". Кераміка: наука і життя, № 1(26) (31 березня 2015): 4. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2015.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі вперше показана можливість використання термоелектричних перетворювачів на основі тугоплавких безкисневих сполук для вимірювання температури агресивних середовищ, досліджено в ході експерименту відтворюваність функціонального параметру термо-е.р.с. термоелектричного перетворювача. В ході досліджень використовувалися бінарні системи WC-SIALON/сажа-SIALON, TiB2- SIALON/сажа-SIALON, ZrC-SIALON/B4C-SIALON, TaN-SIALON/вуглецеве волокно. Встановлено, що при використанні композитних матеріалів можливий ефект термокомпенсації, який проявляється в тому, що матеріали WC-SIALON/сажа-SIALON проявляють в діапазоні температур до 250 оС від’ємне значення термо-е.р.с. за рахунок значної величини від’ємного значення домішки з негативним значенням коефіцієнта термо-е.р.с. Доведено, що використання керамічних композитів ZrC-SIALON/B4C-SIALON має переваги у створенні високоефективних термоелектричних перетворювачів, в яких слабо відбуваються процеси термокомпенсації. На жаль, керамічні перетворювачі мають певні недоліки, до основних недоліків слід віднести велику інерційність, що проявляється у тому, що термопари не відчувають пікових змін температури.
18
Korinchuk, D. M. "Вплив температурної та фізико-механічної активації біомаси на енерговитрати процесу пресування біопалив деревинного та рослинного походження". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 111–18. http://dx.doi.org/10.15421/40280524.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено компресійні характеристики пресування подрібненої поліфракційної біомаси рослинного та деревинного походження на прикладі деревини сосни, соломи та лузги соняшника. Встановлено залежності коефіцієнтів основного рівняння пресування від температури пресування та вмісту мікрофракції вторинного подрібнення. Визначено густину гранул, розраховано питому роботу гранулоутворення та досліджено закономірності їх зміни після підвищення тиску, температури та вмісту мікрофракції. Встановлено, що в межах досліджуваного діапазону збільшення тиску температури та вмісту мікрофракції вторинного подрібнення веде до збільшення об'ємної густини гранул біопалива. Водночас підвищення тиску пресування веде до збільшення питомої роботи пресування у 2,2–2,4 раза, а температури та вмісту мікрофракції – до зменшення на 22–46 % та 18–28 %. Встановлено ефект збільшення питомої роботи пресування після переходу від деревинної до рослинної біомаси. Рекомендовано в технологіях виробництва твердого біопалива включати ділянки температурної активації матеріалу перед пресуванням з метою забезпечення температурного режиму пресування не нижче 100 °С для деревинної біомаси та не нижче 150 °С для рослинної біомаси, а також ділянки фізико-механічної активації матеріалу шляхом тонкого подрібнення після стадії сушіння не менше 20 % загальної маси матеріалу до мікрофракції зі середнім розміром не більше 200 мкм з наступним змішуванням з основною масою та пресуванням або введенням у біомасу мікрофракцію іншого виду біомаси в тих же пропорціях.
19
Navrodska, R. A., A. I. Stepanova, S. I. Shevchuk, G. A. Gnedash та G. A. Presich. "Експериментальні дослідження теплообміну під час глибокого охолодження продуктів згоряння газоспоживальних котлів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280620.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено результати експериментальних досліджень закономірностей тепло- і масообміну в пучках поперечно оребрених труб водогрійних теплоутилізаторів відхідних газів котельних установок під час охолодження цих газів нижче від температури точки роси водяної пари. Наведено схеми експериментального стенду і досліджуваної моделі теплоутилізатора, характеристики трубних пучків та застосовуваних біметалевих труб (зі сталевою основою та алюмінієвим оребренням), описано умови проведення досліджень. Подано результати визначення експериментального значення коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів у таких діапазонах зміни їхніх основних параметрів: початкових температурах tвх = 140÷180 °С і вологовмісту Х = 0,09÷0,15 кг/кг с.г., кінцевої температури tвих = 50÷100 °С, а також Reг = 5000÷10000. Отримані дані узагальнено залежністю для розрахунку цього коефіцієнта, яка є функцією Reг, Х та безрозмірної температури нагріваної води q. Для підтвердження достовірності отриманих результатів проведено їх зіставлення з даними інших досліджень для режимів роботи експериментальної моделі без конденсації вологи з димових газів у пучках поперечно оребрених труб та за її наявності в пучках гладких труб. Унаслідок проведених зіставлень отримано задовільний збіг порівнюваних величин.
20
В.А. Мащенко, В.В. Крівцов та В.П. Квасніков. "ЧАСТОТНО-ТЕМПЕРАТУРНІ ВИМІРЮВАННЯ ДИНАМІЧНОГО МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ КОНСТРУКЦІЙНОГО ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ". Наукові нотатки, № 68 (30 січня 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Резонансним методом зсувних коливань вільного кінця закріпленого зразка на звукових частотах у широкому діапазоні температур проведено вимірювання дійсної частини динамічного модуля пружності та тангенса кута механічних втрат конструкційного полівінілхлориду. Показано, що для амплітуд резонансних максимумів послідовних мод коливань зразків існує лінійна залежність.
21
Ощипок, Ігор Миколайович. "Математичне моделювання дії теплового випромінювання на термічну обробку ковбасних батонів". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1867.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено використання теплоти інфрачервоного випромінювання яке є одним з ефективних шляхів інтенсифікації теплової обробки ковбасних батонів і дозволяє значно скоротити тривалість її обробки і підвищити якість готових виробів. На основі сучасного підходу вирішене завдання пов'язане з тепловою обробкою, яке полягає в дослідженні тих способів і режимів, забезпечуючих необхідну інактивацію мікрофлори, максимальне збереження харчової цінності продукту. На основі визначених передумов розглянута математична модель спільного тепломасопереносу і теплової обробки ковбасних батонів циліндричної форми в обсмажувальній установці з інфрачервоним (ІЧ) -нагріванням. досліджені такі способи і режими, які забезпечували б, разом з необхідною інактивацією шкідливої мікрофлори, максимальне збереження харчової цінності продукту. досліджено комплекс параметрів, які мають безпосередній вплив на хід процесу теплової дії на ковбасні батони. Враховане загасання променистого потоку, що проникає в продукт, яке описане параболічним законом. Реалізовані ефективні шляхи інтенсифікації теплової обробки ковбасних батонів з використання енергії і підвищення якості готових виробів на основі математичної моделі дії теплового електромагнітного поля ІЧ діапазону. Поставлена і аналітично вирішена задача спільного тепло- і масопереносу при інфрачервоному нагріванні ковбасного батона циліндричної форми. Отримані результати дозволять розрахувати поля температури і вмісту вологи, усереднені значення відповідних потенціалів перенесення, температури нагрівання, витрати тепла в процесі теплообміну, а також одержати формули, зручні для інженерних розрахунків. Запропоновані аналітичні конструкції дають можливість визначати час, необхідний для досягнення продуктом певної температури і вмісту вологи, забезпечуючи втрати маси при підсушуванні в діапазоні 0,5-1,8 % при тривалості процесу від 3 до 30 хвилин.
22
Bondar, S., A. Trubnikova та O. Chabanova. "Дослідження мембранного процесу видалення лактози з концентрату маслянки". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 62–69. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8512.
Повний текст джерелаАнотація:
Удосконалення технологій виробництва молочних продуктів, у т. ч. морозива, з вторинної сировини за допомогою впровадження інноваційних технологій дає змогу заощадити енергію та ресурси. Маслянка як вторинний матеріальний ресурс має цінні властивості. Вони обумовлені вмістом білків, фосфоліпідів, вітаміну F та ін. Застосування маслянки як основи для безлактозних та низьколактозних продуктів, у т. ч. морозива, стримується вмістом лактози на рівні молока. Серед відомих методів видалення лактози широке застосування мають ферментні, мембранні та їх комбінація. Представлена робота має на меті вивчення основних залежностей мембранної обробки маслянки шляхом ультра- та діафільтрації нанофільтраційним пермеатом, отриманим відповідною обробкою ультрафільтраційного пермеату маслянки. У експериментах застосовували порожнистоволоконні ультрафільтраційні (УФ) мембрани ВПУ-15 та нанофільтраційні (НФ) плоскі мембрани ОПМН-П виробництва «Владипор» (Росія). Обидва типи мембран використовувались у складі лабораторних мембранних установок. У дослідженні застосовувались стандартні методики визначення складових маслянки та її продуктів УФ та НФ. Для кожної мембрани визначали продуктивність за фільтратом та селективність залежно від робочих параметрів нанофільтрації УФ пермеату та діафільтрації (ДФ). УФ ретентат маслянки на порожнистих волокнах при тискові 0,15 МПа та температурі 50 °С отримували при факторі концентрування F = 4. Встановлена низька селективність мембрани ВПУ-15 за лактозою (4%) та висока за білком – 99,6%. Нанофільтрація УФ пермеату маслянки проводилась у діапазоні тиску 0,5…2,0 МПа. Від 0,5 до 1,5 МПа встановлено лінійну залежність питомої продуктивності від тиску при температурі 20…22 °С при факторі концентрування F = 4 у ретентаті нанофільтрації спостерігалось 17,9% лактози, а у НФ пермеаті 0,05% при однаковій концентрації солей 0,7%. При безперервній діафільтрації УФ ретентату маслянки спостерігалось зростання продуктивності мембран з ростом температури до 8,2…10 л/м2·год. Найменша концентрація лактози (0,01%) у УФ ретентаті спостерігалась при застосуванні семикратного об’єму НФ пермеату як розчинника. Ефект видалення лактози становив 99,8%. Результати досліджень показали, що комбінація ультрафільтрації та безперервної діафільтрації за допомогою НФ пермеату дає бажаний результат видалення лактози з концентрату маслянки. Найкращими параметрами процесу досліджень були тиск 1,5 МПа та температура 50 °С. Одержані дані можуть стати основою для отримання математичних залежностей для оцінки ефективного мембранного способу. Подальші дослідження будуть необхідні через проблему забруднення мембран та їхню регенерацію і дезінфекцію.
23
Горішний, М. П., І. А. Павлов та О. В. Ковальчук. "Природа і кінетика нестаціонарного поглинання світла плівками С60, наведеного фемтосекундними лазерними імпульсами". Ukrainian Journal of Physics 57, № 10 (3 грудня 2021): 1110. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.11.1110.
Повний текст джерелаАнотація:
Використовуючи методику "збудження–зондування", досліджено структуру і часову еволюцію наведеного фемтосекундними лазерними імпульсами поглинання плівок С60 у спектральній області 2,04–2,37 еВ та часовому діапазоні 0–882 пс. Плівки С60 товщиною 200 нм отримані на кварцових підкладках термічним напиленням у вакуумі 6,5 мПа при кімнатній температурі.
Контур спектра поглинання плівок С60, наведеного фемтосекундними імпульсами, в області зондування 2,04–2,37 еВ формують смуги при 2,097; 2,164; 2,209; 2,262; 2,299 і 2,331 еВ. Смуги при 2,097; 2,209 і 2,262 еВ зумовлені електронними переходами між зонами, утвореними нульовими вібронними рівнями S0-стану і ненульовими вібронними рівнями S1-стану молекули С60 відповідно.
Вперше встановлено, що ``гарячі'' смуги при 2,164; 2,299 і 2,331 еВ зумовлені електронними переходами між зонами, утвореними ненульовимивібронними рівнями S0- або S1-станів і нульовими вібронними рівнями S2- або S4-станів молекули С60 відповідно.
Часові кінетики спадання оптичної густини ΔD наведеного поглинання плівок С60 в діапазоні 0–882 пс апроксимовано трьома експонентами. Для зондуючих фотонів з енергією E = 2,217 еВ одержано такі значення часів релаксації: τp1=(1,04 ± 0,13) пс; τp2=(5,81 ± 0,94) пс і τp3=(108,0 ± 9,3) пс. При апроксимації цих кінетик функцією Кольрауша ("розтягнута" експонента) уточнено величину ефективного часу релаксації τp. Вона становить 6,0 пс і є близькою до величини τp2. В рівноважний стан електронна система плівок С60 релаксує через проміжок часу Δt >882 пс.
Встановлено, що величини τp1 і τp2 суттєво залежать від вибраного часового діапазону апроксимації і способу усереднення точок кінетики ΔDн(t). Для τp3 ця залежність значно менша.
24
Б. Медведков, Євген, Бібіпатима Є. Єренова, Юлія Г. Проніна, Микола Д. Пенов, Ольга Д. Білозерцева та Наталія В. Кондратюк. "ЕКСТРАКЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕКТИНІВ З КІРОК ДИНІ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ОГЛЯД". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (31 січня 2022): 650–59. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.252250.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С. Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С.
25
Іващенко, Валерій, Геннадій Швачич та Олена Іващенко. "РОЗПОДІЛЕНІ АЛГОРИТМИ РОЗВ’ЯЗКУ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ В ЕКСТРЕМАЛЬНІЙ ПОСТАНОВЦІ". Modern Problems of Metalurgy, № 24 (28 березня 2021): 35–45. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2021.01.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Для дослідження теплофізичних властивостей матеріалів за допомогою обернених методів було виведено відповідний клас математичних моделей. Процедура обробки математичних моделей зведена до екстремальної постановки, що дозволило розробити ефективні алгоритми розв'язування коефіцієнтних задач довільного порядку точності. Представлені результати розв’язування тестових задач на основі запропонованого підходу. Виведено додаткові умови, які дозволяють розділити досліджувану проблему на дві задачі: а) температурну; б) потокову. Перша з них дає можливість розв’язувати коефіцієнтну задачу на всьому заданому діапазоні зміни температури за допомогою управляючого параметра у вигляді коефіцієнта дифузії; друга спрямована на визначення коефіцієнтів теплопровідності або теплоємності. Дослідження математичних моделей 1 і 2 проводили із застосуванням методу прямих. Запропоновані моделі дозволяють розв’язувати задачі в екстремальних постановках. Для розв’язання заданих задач методами математичного моделювання розроблено пакет прикладних задач. Створення пакету було здійснено з урахуванням вимог об'єктно-орієнтованого програмування. Процедура моделювання була реалізована на основі застосування багатопроцесорної обчислювальної системи. Пакет прикладних програм призначений для опрацювання теплофізичних експериментів оберненими методами.
26
Осадчук, Є. О., та О. С. Тітлов. "Пошук енергоефективних режимів роботи систем отримання води з атмосферного повітря на базі абсорбційних водоаміачних термотрансформаторів тепла і сонячних колекторів". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 78–91. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1951.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі показано, що система отримання води з атмосферного повітря з джерелом тепла від сонячних колекторів і з абсорбційним водоаміачним термотрансформатором тепла (АВТТ), з підтискаючим бустер-компресором перед конденсатором, може бути працездатною з джерелами тепла від 85 °С. Порівняльний аналіз енергетичних витрат на стиснення пари робочого тіла в АВТТ з підтискаючим бустер-компресором і в парокомпресорному термотрансформаторі тепла (ПКТТ) показав перевагу АВТТ, як при експлуатації в помірному, так і тропічному кліматі. Проведено розрахунки максимальної енергоефективності АВТТ, яка в розглянутому діапазоні параметрів досягається при тиску генерації 1,0 МПа, і в умовах помірного клімату залежить від масової частки «міцного» водоаміачного розчину (ВАР) та температури випаровування. Найбільш енергоефективним є режим роботи АВТТ з температурою в випарнику 5 °С. У цьому випадку має місце і мінімальна кратність циркуляції ВАР, що знижує витрату робочого тіла і, відповідно, теплове навантаження генератора та спрощує рішення задачі охолодження абсорбера. Практично у всіх розглянутих кліматичних зонах з дефіцитом водних ресурсів процес отримання води з атмосферного повітря найбільш енерговитратний в зимовий період року, а найбільш енергоефективний – в літній. У літній період року питомі енерговитрати чисельно однакові при зміні кінцевої температури в процесі охолодження від 5 до 15 °С. Це дозволить організувати енергозберігаючий процес роботи термотрансформаторів тепла різного типу за рахунок підвищення температури кипіння у випарнику. Розроблено варіант системи отримання води в транспортному виконанні, яка призначена для роботи в польових умовах в автономному режимі
27
Vivat, Anatolii, Yurii Korduba та Sergii Petrov. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАТУРИ НА ЗМІНУ РОЗМІРУ КОНТРОЛЬНИХ ЛІНІЙОК ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНДИКАТОРА ГОДИННИКОВОГО ТИПУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 310–18. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-310-318.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Вимірювання малих переміщень є важливим завданням інженерної геодезії. Виміри з похибкою діапазону 0,001–0,1 мм називають технічними. Для виконання таких вимірювань розробляють спеціальне обладнання та методики роботи на ньому. Контрольні лінійки та взірцеві міри використовують для метрологічної повірки обладнання. Найбільше на зміну розміру виробу впливає температура. Розробка методів для високоточної фіксації малих переміщень від зміни температури є актуальним завданням. Постановка проблеми. Виміряти мале переміщення з високою точністю дуже складно. Для цього використовують інтерферометри. Запропонувати новий високоточний метод вимірювання малих переміщень. Дослідити можливість використання пропонованого методу для визначення лінійного розширення контрольних лінійок. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто публікації у відкритому доступі щодо лінійного розширення матеріалу, приладів та методів фіксації малих переміщень. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Використання індикаторів годинникового типу замість інтерферометрів. Дослідження зміни розміру контрольних лінійок у разі зміни температури. Перевірка формул температурного лінійного розширення для конкретного досліджуваного взірця. Мета статті. Дослідити зміну довжини контрольних лінійок від температури з використанням індикаторів годинникового типу. Виклад основного матеріалу. Використання індикаторів годинникового типу дає змогу відслідковувати зміну розміру контрольних лінійок у разі зміни температури і, у свою чергу, дає можливість перевірки формули температурного лінійного розширення для конкретного досліджуваного взірця, а не тільки фіксувати розмір. Також нами встановлено, що швидка зміна температури, більше ніж на 1,50 до десяти хвилин, викликає нелінійну зміну довжини досліджуваних взірців. Цей факт необхідно враховувати під час вимірювань контрольними лінійками в польових умовах при різких перепадах температури. Обчислені коефіцієнти кореляції зміни розміру від температури та зміни розміру в часі під впливом температури. Для контролю одержаних результатів було визначено зміну довжини контрольних лінійок з використанням лазерного інтерферометра. Зі зміною температури у 8.50 С контрольний метр змінив свій розмір на 0,18 та 0,16 мм (відповідно лазерний інтерферометр і індикатор годинникового типу). Висновки відповідно до статті. Запропоновано методику визначення малих переміщень використовуючи індикатор годинникового типу. Встановлено коефіцієнти кореляції зміни величини в часі під впливом зміни температури. Уточнено коефіцієнти лінійного розширення для латуні та сталі. Практична цінність проведених досліджень у тому, що запропонована методика дозволяє проводити метрологічну перевірку (позачергову, біжучу) еталонів довжини без застосування класичних еталонів таких, як лазерні інтерферометри.
28
Британ, А. В., Г. М. Вербінська, В. М. Сисоєв, В. Л. Карбовський та Т. В. Клещонок. "Випаровування крапель рідин при низьких тисках під впливом малопотужного опромінення різної частоти в оптичному діапазоні". Ukrainian Journal of Physics 56, № 5 (13 лютого 2022): 456. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.456.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати експериментального дослідження впливу опромінення різної частоти (довжини хвиль 390, 565, 625 нм) на швидкість випаровування крапель деяких рідин в атмосфері сухого азоту при тисках 100, 50, 30 мм рт. ст. при температурі парогазової суміші 20 ºС. Виявлено суттєве зростання швидкості випаровування крапель води (до 25%), нітробензолу (до 40%) та йодбензолу (до 60%) при незмінній температурі краплини під час їївипаровування. Швидкість випаровування крапель етилбензолу та ізоамілового спирту в темновому режимі та за опромінення залишається незмінною в межах похибки експерименту. Встановлено червону границю цього ефекту.
29
Голубков, Павло Сергійович, Олександр Кирилович Войтенко та Олег Григорович Бурдо. "Моделювання термомеханічних процесів виготовлення пельменів спеціальної форми". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1869.
Повний текст джерелаАнотація:
Обговорюються технологічні проблеми перспективного напрямку харчових технологій – виробництва пельменної продукції кубічної форми. Аналізуються конструкції традиційних агрегатів та ліній по виготовленню пельменів. Пропонується гіпотеза, що витрати енергії при виробництві пельменів можна скоротити за рахунок використання в агрегаті сформованого, замороженого фаршу. Наведено конструкцію та принцип дії розробленого роботизованного комплексу для виготовлення пельменів розміром 22х22х22 мм.
Аналізуються етапи термомеханічного циклу формування, термічної обробки заготівок та контролю якості готової продукції. Представлено модульно-процесову схему розробленого комплексу. Визначено комплекси параметрів, що характеризують ключові операції при виготовлені пельменів. Наведені діапазони змін температурних та часових параметрів, обґрунтовано завдання системам управління. Визначено статичні балансові енергетичні моделі. Розглянуто параметричну і теплофізичну моделі термомеханічного процесів в апараті.
Сформульовано завдання і проведено аналітичне моделювання теплового стану основних елементів: фаршу, тіста, хватів та довкілля. Наведено умови однозначності, граничні умови. Методами електротеплової аналогії отримано модель термічних опорів для етапів включених та виключених нагрівачів. Запропоновано методику розв’язання нестаціонарної задачі теплопередачі із залученням чисел подібності.
Подано результати експериментального моделювання кінетики охолодження та заморожування заготівлі фаршу у тісті. Визначено рівень кріоскопічних температур для фаршу та тіста. Аналізуються тепловізограми розігріву нагрівача у заготовці фаршу у тісті.
30
Yermilova, N., S. Kyslytsia та R. Tarasiuk. "РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ОБЛАДНАННЯМ ОВОЧЕСХОВИЩА НА БАЗІ НЕЧІТКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.050.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються недоліки існуючих систем автоматичного керування (САК) роботою холодильного обладнання овочесховищ та способи усунення цих недоліків. Запропоновано відмежуватися від традиційних методів керування та перейти до використання інтелектуальних методів, які дозволять системі гнучко адаптуватися при зміні внутрішніх параметрів об'єкту та збурювальних дій в широкому діапазоні змінення їх величин. Розроблено математичні моделі окремих елементів системи – повітроохолоджувача, зволожувача повітря та холодильної камери, на базі яких створено узагальнену модель САК холодильного зберігання, котра дозволила визначити температуру та вологовміст повітря в динаміці. Проведеними теоретичними дослідженнями взаємодії охолоджувального повітря з об'єктом зберігання встановлено визначальний вплив температури на динаміку втрат продукту та визначено основний параметр регулювання – зміна холодопродуктивності компресорної установки в функції температури повітря на виході камери шляхом зміни об'ємних витрат холодоагенту, яка здійснюється регулюванням частоти обертання вала компресора. Проведений синтез нейроінформаційної експертної системи автоматичного керування холодопродуктивністю компресора, проаналізовані графічні залежності потужності на валу компресора від вхідних параметрів. Виявилося, що мінімальна потужність компресора досягається зменшенням теплонадходжень в камеру як із зовні, так і з середини холодильної камери, а масові витрати повітря впливають тільки на швидкість охолодження. Зроблено висновок, що визначення потужності компресора за допомогою нечітких нейронних мереж відповідає поставленій задачі. Запропоновано схему для апаратної та програмної реалізації САК технологічним мікрокліматом в холодильній камері з використанням системи СКАДА.
31
Є. Скнар, Юрій, Тетяна В. Гриднєва, Анна О. Ляшенко, Павло В. Рябік, Ірина В. Скнар та Єгор А. Гриднєв. "ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕТИКИ ТЕРМІЧНОГО РОЗКЛАДАННЯ РИСОВОГО ЛУШПИННЯ, ОЧИЩЕНОГО ВІД ЦЕЛЮЛОЗИ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (29 квітня 2021): 128–36. http://dx.doi.org/10.15421/082112.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальним завданням сучасного матеріалознавства є підвищення характеристик матеріалів при зниженні енерговитрат і екологічного навантаження на навколишнє середовище при їх синтезі. Одним з матеріалів надзвичайно широкого спектру призначення є силіцій (IV) оксид. Вимоги до його експлуатаційних характеристик на сучасному рівні зводяться до отримання нанорозмірного аморфного силіцій (IV) оксиду високої чистоти. Екологізація виробництва силіцій (IV) оксиду може бути досягнута використанням в якості поновлюваної і дешевої сировини відходів рисового виробництва – рисового лушпиння. Технологія отримання силіцій (IV) оксиду з рисового лушпиння є менш енерговитратною в порівнянні з традиційною переробкою кварцу і рівень забруднюючого впливу на навколишнє середовище такої технології істотно нижче. Для отримання силіцій (IV) оксиду з рисового лушпиння з високим ступенем чистоти в даній роботі запропоновано проводити перед термообробкою рослинної сировини екстракційний витяг аморфної складової целюлози. Ця операція проводилась за температури 100 °C протягом 6 годин при перемішуванні пульпи в 15 %-му розчині сульфатної кислоти. Аналіз фазового складу силіцій (IV) оксиду, отриманого з рисового лушпиння після кислотної обробки, показав, що аморфна фаза SiO2 може бути одержана в діапазоні температур 600–650 °C На підставі результатів дослідження кінетики термодеструкції рисового лушпиння в неізотермічному режимі запропонована математична модель процесу, яка дозволяє визначати ступінь розкладання рисового лушпиння в залежності від температури його термообробки. Це необхідно для проектування обладнання з переробки рисового лушпиння в виробництві силіцій (IV) оксиду високої чистоти.
32
Zarivna, N. O. "ВИВЧЕННЯ РЕЖИМІВ ЗГУЩЕННЯ ПРИ ОДЕРЖАННІ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (5 лютого 2020): 140–46. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10852.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Одним із пріоритетних напрямків сучасної фармації є створення нових лікарських засобів рослинного походження. Лікарська рослинна сировина і рослинні препарати при правильному дозуванні практично не токсичні, не шкідливі, відносно доступні та ефективні. Актуальною лікарською рослинною сировиною, що характеризується високим складом і вмістом біологічно активних речовин, є трава чебрецю повзучого. Чебрець повзучий (Thymus serpyllum) родини ясноткові (Lamiaceae) розповсюджений на території України в дикому вигляді та широко культивується. Як відомо, препарати на основі досліджуваної сировини призначають при захворюваннях дихальних шляхів – бронхітах, запаленні легень, кашлюку тощо. Фармацевтична розробка передбачає отримання густого екстракту чебрецю повзучого.
Мета дослідження – підібрати режими згущення та визначити оптимальні умови при розробці технології отримання густого екстракту чебрецю повзучого.
Методи дослідження. Під час дослідження було використано таке обладнання: насос глибокого вакууму VT6 з максимальним розрідженням до 0,85 кгс/см2 із вакуумметром ОБВ 1-100 з діапазоном вимірювання від 0 до -1 кгс/см2; .лабораторний роторний випарювач LABOROTA 4001, валкову дробарку, сита, вагу КП4, екстрактор, нержавіючу стальну чашу, термометр.
Результати й обговорення. У результаті проведеного експерименту вибрано оптимальну температуру упарювання – 65–70 °С, визначено час упарювання – 4–4,5 год і одержано густий екстракт чебрецю повзучого, який являє собою густу в’язку масу, що не виливається з тари, а розтягується в нитки і знову зливається в суцільну масу зі специфічним запахом та задовільними фармакотехнологічними показниками. Враховуючи те, що густий екстракт – це складна фізико-хімічна система, яка складається з фенольних сполук, що є термолабільними, підвищення температури понад 70 °С призводило до зниження вмісту флавоноїдів, які обрано маркерами якості досліджуваного екстракту.
Висновок. Вивчено режими згущення при отриманні густого екстракту чебрецю повзучого, вибрано оптимальні умови одержання досліджуваного екстракту, які полягають у випаровуванні під вакуумом при температурі 60–70 °С і залишковому вакуумі 0,8 кгс/см2. Як результат отримано густий екстракт чебрецю повзучого із задовільними показниками якості, що дозволить у майбутньому розробити лікарський засіб належної якості.
33
Іщенко, І. М., та О. С. Тітлов. "Удосконалення режимних параметрів водоаміачних абсорбційних холодильних агрегатів, працюючих у широкому діапазоні температур навколишнього середовища". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 3 (7 грудня 2018): 10–20. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i3.1096.
Повний текст джерелаАнотація:
Абсорбційні холодильники можуть знайти широке застосування при роботі в широкому діапазоні температур повітря навколишнєго середовища. Для вирішення ряду технічних завдань по оптимізації енергетичних характеристик були виконані теоретичні дослідження циклів і процесів тепломасообміну в ряді ключових елементів (випарнику, абсорбере, генераторі), а також експериментальні дослідження серійної моделі Васильківського заводу холодильників. Показано, що зміна складу робочого тіла (тиску інертного газу) при зміні температур зовнішнього повітря дозволяє стабілізувати енергоспоживання, незважаючи на ряд негативних впливів на робочі параметри. За результатами досліджень були запропоновані два енергозберігаючих способу управління водоаміачнимі абсорбційними холодильними агрегатами.
34
Цюра, Н. Я., Д. П. Кіндзера, В. М. Атаманюк та Р. Р. Госовський. "Динаміка видалення вологи з Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату під час процесу зневоднення фільтраційним методом". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 74–79. http://dx.doi.org/10.36930/40310112.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано фільтраційний метод дегідратації Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату з отриманням Ферум(ІІ) сульфат тетрагідрату для його подальшої утилізації як вторинної сировини у промисловості, зокрема у виробництві пігментів. Обґрунтовано вибір способу дегідратації та, відповідно до технологічних вимог та властивостей матеріалу, встановлено діапазон зміни параметрів процесу сушіння й описано методики проведення експериментів. На базі даних, отриманих під час експериментальних досліджень, побудовано графічні залежності, які демонструють залежність зміни залишкової маси вологи в шарі матеріалу залежно від часу за різних швидкостей руху теплового агенту та за різних висот шару. Також подано залежності зміни температури теплового агенту на виході зі стаціонарного шару Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату, через який профільтровується тепловий агент. Аналіз цих результатів дав змогу переконатися в існуванні періодів часткового та повного насичення вологою теплового агенту. Внаслідок узагальнення отриманих даних запропоновано кінетичні рівняння для розрахунку зміни вологовмісту Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату в періоди повного та часткового насичення теплового агенту. Розраховано значення коефіцієнта сушіння, відносного коефіцієнта сушіння та швидкості сушіння за змінних параметрів теплоносія та різних висот шару матеріалу. Ці величини дали змогу розрахувати тривалість процесу дегідратації до моменту досягнення критичної вологості та загальну тривалість сушіння, а також запропонувати розрахункову залежність для визначення зміни вологовмісту Феруму(II) сульфат гептагідрату в часі в широкому діапазоні зміни параметрів процесу фільтраційного сушіння для періоду часткового насичення теплового агенту вологою. Ці результати використовують для розрахунку технологічних параметрів процесу дегідратації Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату та в процесі проєктування відповідної сушильної установки.
35
Башмакова, Н. В., С. Ю. Кутовий, Р. О. Жураківський, Д. М. Говорун та В. М. Ящук. "Коливальний спектр органічної сполуки берберину та його інтерпретація квантово-механічним методом функціонала густини". Ukrainian Journal of Physics 56, № 2 (16 лютого 2022): 130. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.2.130.
Повний текст джерелаАнотація:
За кімнатної температури отримано коливальні спектри (раманівський та інфрачервоного поглинання) мікрокристалічного хлориду берберину та проведено їхню інтерпретацію методом функціонала густини на рівні теорії DFT B3LYP/6-311++G(d,p) в діапазоні частот 800–1700 см–1. Спостережено добру кореляцію між експериментальними та розрахованими частотами коливань.
36
Shpyrka, I. I., R. V. Nebesnyi, Z. G. Pikh, V. V. Sydorchuk, S. V. Khalameida, O. V. Tsymbalista та K. R. Khoma. "Одержання акрилової кислоти альдольною конденсацією оцтової кислоти з формальдегідом у присутності B–P–W–V–Oх каталізаторів на мезопористих носіях". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 89–92. http://dx.doi.org/10.15421/40280617.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив різних типів мезопористих носіїв для B–P–W–V–Oх каталізаторів, а саме: SiO2, TiO2, ZrO2, SnO2-TiO2 та Al2O3 на їх ефективність у процесі альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом з утворенням акрилової кислоти. Каталізатори готували методом просочення носія насиченим розчином компонентів активної фази. Каталітичні підготовано одержаних каталізаторів досліджено в реакції альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом у температурному діапазоні від 573 до 673 К, часі контакту 8 с за еквімолярного співвідношення вихідних реагентів. Встановлено вплив умов здійснення процесу (температури та часу контакту) на параметри процесу конденсації оцтової кислоти з формальдегідом; визначено оптимальні умови здійснення процесу. Оптимальними умовами здійснення процесу конденсації оцтової кислоти з формальдегідом в акрилову кислоту є температура 648 К та час контакту 8 с на каталізаторі з використанням носія TiO2 анатаз з TiO(OH). У зазначених умовах вдалося досягти виходу акрилової кислоти 49 % за селективності її утворення 94 % та конверсії оцтової кислоти 52 %. Показано, що каталізатори на основі носіїв різної природи з розміром пор близько 10 нм дає змогу одержувати акрилову кислоту з високим виходом та селективністю. Водночас, вихід цільового продукту, як і селективність його утворення під час використання різних носіїв, відрізняється, що свідчить про вплив природи носія на каталітичні властивості.
37
Nebesnyi, R. V., I. I. Kubitska та T. V. Kharandiuk. "Синтез акрилової кислоти на B–P–V–W–OX/SIO2 каталізаторах, модифікованих механохімічною обробкою". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 131–34. http://dx.doi.org/10.15421/40290227.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив механохімічного оброблення каталізаторів на процес альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом в акрилову кислоту в газовій фазі. Компоненти активної фази B2O3–P2O5–WO3–V2O5/SiO2 каталізатора впроваджено в структуру носія (силікагель марки КСКГ) під час його механохімічного оброблення у воді або під час механохімічного оброблення вологого гелю SiO2 у процесі приготування силікагелю. Механохімічне оброблення здійснено за 300 об./хв, 500 об./хв, 650 об./хв та 800 об./хв. Каталітичні властивості одержаних каталізаторів досліджено в реакції альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом у температурному діапазоні від 573 до 673 К, часі контакту 8 с за еквімолярного співвідношення вихідних реагентів. Встановлено вплив температури реакції та умов механохімічного оброблення каталізатора на параметри процесу конденсації оцтової кислоти з формальдегідом. Кращим із досліджених є каталізатор, підданий механохімічній обробці у воді за 300 об./хв. Оптимальними умовами здійснення процесу є температура 648 К, час контакту 8 с. У зазначених умовах вдалося досягти виходу акрилової кислоти 65,8 % за селективності її утворення 91,3 % та конверсії ОК 72,1 %. Механохімічне оброблення каталізатора є простим та ефективним способом вдосконалення ефективності каталізаторів і дає змогу збільшити вихід АК на 8,8 %. Показано, що метод приготування каталізатора істотно впливає на його порувату структуру.
38
Торчинский, Анатолий, Георгий Марченко, Сергей Андреев, Виктор Макаренко, Сергей Волобуев та Сергей Химович. "ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ И ТЕПЛОТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ СУШКИ ПЕСКА И ДОЛОМИТА В СУШИЛЬНЫХ БАРАБАНАХ". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(102) (27 квітня 2019): 62–65. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2021-102-13.
Повний текст джерелаАнотація:
В Інституті газу НАН України розроблено високоефективні теплогенератори різної теплової потужності, які виробляють газоповітряні теплоносії в широкому діапазоні температур. Оснащення сушильних барабанів такими теплогенераторами забезпечує більш високий технічний і якісний рівень проведення сушильного процесу, що гарантує отримання кінцевої продукції високої якості з одночасним значним енергетичним ефекто
39
Сапронов, Олександр Олександрович, Тетяна Василівна Чернявська, Ганна Вікторівна Сапронова, Віталій Віталійович Соценко та Антоніо Бертем Да Глорія Де Дауш. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ МОДИФІКОВАНОЇ ФТАЛІМІДОМ ЕПОКСИДНОЇ МАТРИЦІ МЕТОДОМ ІЧ-СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (22 липня 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Для формування полімерних матеріалів як основний компонент для зв’язувача використовують епоксидний діановий оліґомер ЕД-20. Для зшивання епоксид- ного оліґомеру за кімнатної температури застосовують твердник поліетиленполі- амін ПЕПА. Підвищення властивостей епоксидної матриці досягали шляхом вико- ристання модифікатора фталіміду (ізоіндолін-1,3-діон) за вмісту q = 0,25 мас. ч. на q = 100 мас. ч. епоксидного олігомеру ЕД-20. Досліджували активність поверхні моди- фікатора методом ІЧ-спектрального аналізу. Встановлено присутність активних груп: -NН-, О-Н, С-Н, С-N у діапазоні хвильових чисел ν = 3202…1971 см–1, карбонільних С=О – за ν = 1759 см–1, амідних – у діапазоні хвильових чисел ν = 1604…1467 см–1, аміногруп – у діапазоні хвильових чисел ν = 648…794 см–1, що вказує на каталітичну активність модифікатора. Додатково проаналізовано динаміку змінювання інтенсив- ності пропускання, відносної площини смуг вихідної та модифікованої матриць, що дає змогу підтвердити попередні результати дослідження когезійної міцності полімерів.
40
Лорія, М. Г., О. Б. Целіщев, O. A. Купіна та Гома Ахмед Гезеві Абдалхалех. "Математична модель вузла охолодження та конденсації метанолу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7 (263) (10 грудня 2020): 71–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-71-77.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено математичні моделі апаратів повітряного охолодження, що працюють в різних режимах: без включених вентиляторів, з включеними вентиляторами, з включеною системою зрошення. При розробці математичних моделей, враховуючи, що математична модель апарата повітряного охолодження має другий порядок, використано детермінований підхід до моделювання.Обраний тип математичних моделей – детерміновані моделі, що будуються на основі матеріальних та теплових балансів, що дозволяє вирішити задачу розробки динамічної математичної моделі процесу повітряного охолодження газометанольної суміші. При цьому умови охолодження змінюються у широкому діапазоні (повітряне охолодження без обдуву, з обдувом, з водяним зрошенням), а також змінюється агрегатний стан компонентів газометанольної суміші (конденсація парів метанолу).
Для розробки динамічної математичної моделі апарата повітряного охолодження складені рівняння його теплового балансу першої та другої стадії. Отримані рівняння статичних та динамічних математичних моделей.Аналіз результатів дослідження математичної моделі апарата повітряного охолодження дозволяє зробити висновок, що включення вентилятору спричиняє зміну коефіцієнта математичної моделі в 4 раз, а включення системи зрошення – в 6 разів. Визначено залежність коефіцієнта передачі апарата повітряного охолодження від різниці температур між входом теплообмінника та його виходом. Визначено модель з мінімальними коефіцієнтами передачі апарата повітряного охолодження.Запропонований найбільш оптимальний розв`язок оптимізаційної задачі шляхом проведення прямого перерахунку значень температур при усіх можливих комбінаціях включення вентиляторів при поточних умовах.Визначена загальна чисельність комбінацій для чотирьох послідовно включених апаратів повітряного охолодження, яка дозволяє вирішити поставлену оптимізаційну задачу.Запропонована дискретна система управління з моделлю дозволяє стабілізувати температуру на виході вузла охолодження і конденсації метанолу.
Дана система управління з моделлю дозволяє вирішити задачу щодо вдосконалення роботи циклу синтез метанолу, оптимізації роботи вузла охолодження і конденсації метанолу.
41
Яненко, Олексій Пилипович, Сергій Миколайович Перегудов, Костянтин Леонідович Шевченко та Борис Петрович Грубник. "Особливості мікрохвильових випромінювань матеріалів для фізіотерапії". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-126-131.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто особливості мікрохвильових випромінювань матеріалів для фізіотерапії. На прикладі озокерито-парафінових аплікацій досліджено наявність та зміни рівня випромінювання в міліметровому діапазоні протягом технологічного циклу процедури. Показано, що важливою складовою фізіотерапевтичних процедур є мікрохвильове електромагнітне випромінювання, утворюване нагрітою озокерито-парафіновою сумішшю. З використанням розробленої авторами експериментальної установки проведено дослідження випромінювальної здатності озокериту, парафіну та їх сумішей у мікрохвильовому діапазоні. Проведено порівняння потужності випромінювання матеріалів з рівнем випромінювання тіла людини. Показано, що в процесі проведення процедури зміна температури призводить до появи позитивних та від’ємних потоків мікрохвильового випромінювання, які по-різному впливають на тіло людини. Отримані результати експериментальних досліджень дозволили оцінити взаємодію електромагнітного випромінювання озокерито-парафінових сумішей з власним електромагнітним випромінюванням людини та більш зважено підходити до вибору режимів лікування.
42
Fedorov, Serhii, Artem Sybir, Mykhailo Hubynskyi, Semen Hubynskyi, Svitlana Foris, Alexey Gogotsi та Serhii Koval. "ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ ПІЛОТНОЇ ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНОЇ ПЕЧІ КИПЛЯЧОГО ШАРУ ПРОДУКТИВНІСТЮ 10 КГ/ГОД". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 3-4 (27 листопада 2019): 48–55. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-48-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою дослідження режимів лабораторної електротермічної печі киплячого шару продуктивністю 10 кг/год було отримання нових науково-практичних даних про вольт-амперні характеристики подібних агрегатів для подальшого вибору відповідних електричних джерел живлення.Методика. Дослідження роботи печі виконувалось шляхом математичного моделювання її теплового балансу та електричного опору у відповідних режимах. Для побудови вольт-амперних характеристик були використані залежності для електричної потужності та питомого електричного опору шару, а також рівняння загальної, корисної потужності і потужності холостого ходу за різних значень робочої температури і продуктивності.Результати. Побудовані і досліджені воль-амперні характеристики печі киплячого шару продуктивністю 10 кг/год, які включають: характеристики електротермічного киплячого шару для певних значень температури в діапазоні від 0 до 2700 °С; характеристики електротермічного киплячого шару для продуктивності печі G = 0 – 10 кг/год; криві щільності струму на поверхні центрального електроду, на поверхні футеровки і середньої за радіусом печі i(I); криві постійної потужності N = const в діапазоні 5 – 40 кВт. На основі аналізу результатів визначена область сталої роботи електротермічної печі, яка виключає ймовірність короткого замикання. Розроблені режими розігріву, зміни температури і продуктивності, а також алгоритми забезпечення заданих продуктивності й температури.Наукова новизна. Вперше науково обґрунтовано вибір режимів управління електричною потужністю електротермічної печі киплячого шару на основі її вольт-амперних характеристик та визначено область сталої роботи.Практична значущість. За результатами досліджень визначені вимоги та відповідно розроблене технічне завдання на виготовлення електричного джерела живлення лабораторної електротермічної печі киплячого шару продуктивністю 10 кг/год для умов ТОВ "Центр Матеріалознавства" (Київ, Україна).
43
Вакуленко, О. В., С. Л. Головинський, С. В. Кондратенко, І. А. Гринь та В. В. Стрільчук. "Вплив термічної активації носіїв заряду на температурні залежності темнового струму, фотопровідність та фотолюмінесценцію гетероструктур In0,4Ga0,6As/GaAs з квантовими точками". Ukrainian Journal of Physics 56, № 4 (14 лютого 2022): 381. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.4.381.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній роботі досліджено In0,4Ga0,6As/GaAs гетероструктуру з ланцюгами квантових точок. Температурними дослідженнями темнового струму встановлено існування анізотропії електричних властивостей структури у температурному діапазоні від 77до 150 К. Обчислено значення величин локалізації хвильової функції та середню довжину стрибка у гетеросистемі. Методом спектроскопії латерального фотоструму та фотолюмінесценції досліджено енергетичну структуру гетеросистеми. Запропоновано теоретичну модель опису температурної залежності латерального фотоструму, в рамках якої з експериментальної залежності отримано значення енергій активації для електронів та важких дірок.
44
Журавльов, Ю. І. "УПРАВЛІННЯ ТЕПЛОВИМ РЕЖИМОМ ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИХ ОХОЛОДЖУВАЧІВ У НЕРІВНОМІРНОМУ ПОЛІ ТЕМПЕРАТУР". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 22–35. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз моделі управління термоелектричним пристроєм забезпечення теплових режимів радіоелектронної апаратури, показники надійності якої суттєво визначаються температурою елементів. Модельні дослідження проведено для умов неоднорідного температурного поля в діапазонах типових перепадів температур, струмових режимів роботи та потужності розсіяння. Аналіз проведено для різних відношень висоти до площі перетину гілок термоелектричних елементів. Розкрито перевагу розподіленого активного термоелектричного охолодження радіоелектронних систем із просторово рознесеними теплонавантаженими елементами порівняно із загальним охолодженням. Розглянуто можливість оптимального управління тепловим режимом комплексу термоелектричних охолоджувачів із послідовним електричним з’єднанням за різного рівня охолодження й теплового навантаження. Визначено основні параметри, показники надійності та динамічні характеристики охолоджувачів. Проаналізовано струмові режими у процесі побудови комплексу з урахуванням енергетичних, масогабаритних характеристик і характеристик надійності. Проведено порівняльний аналіз основних параметрів, показників надійності та динамічних характеристик комплексу термоелектричних охолоджувачів за різного рівня охолодження, заданої уніфікації геометрії гілок термоелементів і струмових режимів роботи. Результати досліджень показали можливість управління тепловим режимом комплексу термоелектричних охолоджувачів за рахунок вибору теплового режиму роботи з урахуванням значущості кожного з обмежувальних факторів за масогабаритними, енергетичними й динамічними характеристиками. У процесі вибору струмових режимів ураховано взаємний вплив кожного з обмежувальних факторів, за допомогою зміни яких під час проєктування системи забезпечення теплових режимів можна вибрати компромісні режими роботи.
45
Заблоцький, Ю. В. "Підвищення паливної економічності суднових дизельних установок". Herald of the Odessa National Maritime University, № 62 (11 серпня 2020): 106–19. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2020-2-106-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянути питання підвищення паливної економічності суднових дизельних установок шляхом використання присадок до палива. Наведені результати експериментальних досліджень, що виконувались на судновому середньообертовому дизелі 6N21L фірми Yanmar, до витратної паливної цистерни якого додавалась паливна присадка з різною концентрацією. Встановлено, що за рахунок використання паливних присадок на різних режимах роботи суднового вказаного дизеля можливо досягти зниження питомої витрати палива від 2,6 до 4,8 %. При цьому максимальне підвищення паливної економічності відбувається в діапазоні 50-60 % навантаження дизеля, тобто режимів, що характеризуються найбільшим експлуатаційним періодом роботи, а також підвищеною тепловою напруженістю. Також виявлено, що використання присадок до палива сприяє зниженню на 3,3-7,2 % температури випускних газів та на 46,2-58,3 % знижує неузгодженість значення температури випускних газів по окремих циліндрах дизеля.
46
Чабаненко, О. О., Н. В. Орлова та Н. М. Шпакова. "Тестування стану еритроцитів людини після сумісної дії постгіпертонічного шоку та амфіфільних сполук". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 6 (23 грудня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.06.120.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив температури на стан еритроцитів, які збереглися після сумісної дії постгіпертонічного шоку (ПГШ) та амфіфільних сполук. Із залежностей постгіпертонічного гемолізу еритроцитів від концентрації амфіфільної сполуки (0 ºС) визначено ефективні концентрації (високі) та концентрації, що відповідають початку плато (низькі). Встановлено, що в разі використання аніонного децилсульфату натрію в обох концентраціях клітини, які збереглися після дії ПГШ та амфіфільної сполуки, виявляють стійкість до підвищення температури (із діапазону від 10 до 37 ºС). У випадку застосування катіонного трифторперазину і неіонного децил-ß,D-глюкопіранозиду у високих концентраціях еритроцити чутливі до нагрівання, а в низьких — стійкі. Отже, для всіх досліджуваних речовин є можливість підібрати з плато таку концентрацію, за якої клітини будуть зберігати свою цілісність під час нагрівання.
47
Івченко, Д. О., І. В. Мотовий, О. Я. Хлієва та В. П. Желєзний. "Експериментальне дослідження калоричних властивостей розчинів диметилового ефіру (DME) в триетиленгліколі (TEG)". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (31 жовтня 2018): 68–76. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1268.
Повний текст джерелаАнотація:
Реальним робочим тілом парокомпресійних холодильних машин є розчини холодоагенту в компресорних мастилах. Однак питання впливу домішок компресорного мастила в холодоагенті на показники ефективності компресорної системи залишаються недостатньо вивченими зважаючи на відсутність в літературі інформації про калоричні властивості розчинів холодоагент / компресорне мастило. У статті представлені результати експериментального дослідження ізохорної теплоємності у двофазній області розчинів диметилового ефіру (DME) в триетиленгліколі (TEG). Об'єкти дослідження розглядаються в якості модельної термодинамічної системи при вивченні калоричних властивостей реальних робочих тіл парокомпресійних холодильних машин - розчинів холодоагентів в компресорних мастилах. Експериментальні дослідження калоричних властивостей розчинів DME / TEG і їх компонентів виконані методом монотонного нагріву в адіабатичному калориметрі в діапазоні температур 243,15 < T < 333,15 К і при концентраціях DME 0,241,0; 0,606% і 0,746 кг/кг. Розширена невизначеність отриманих експериментальних даних по ізохорній теплоємності у двофазній області не перевищує 0,75%. З використанням отриманої експериментальної інформації про ізохорну теплоємність у двофазній області були розраховані значення питомих ізохорної і ізобарної теплоємностей, ентальпії та ентропії на лінії кипіння. В роботі виконано аналіз температурної і концентраційної залежності калоричних властивостей розчинів диметилового ефіру в триетиленгліколі. Показано що домішки TEG істотно впливають на значення калоричних властивостей розчинів DME / TEG. Отримані дані по калоричних властивостях розчинів DME / TEG вказують на необхідність врахування впливу домішок компресорних мастил на термодинамічні властивості реальних робочих тіл парокомпресійних холодильних машин і значення параметрів ефективності термодинамічного циклу при розробці нового і вдосконалення старого холодильного обладнання.
48
Кузавков, Василь, Марія Романенко та Юлія Болотюк. "Умови застосування методу власного випромінювання при вирішенні задач технічної діагностики напівпровідникових структур". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-55-62.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто особливості застосування методу власного випромінювання для складних напівпровідникових структур (мікропроцесорів, мікроконтролерів, програмовано-логіних інтегральних схемах та ін.)
Метод власного випромінювання пов’язаний з реєстрацією параметрів електромагнітного поля в інфрачервоному діапазоні хвиль. Параметри цього випромінювання безпосередньо залежать від температури об’єкту контролю – температури напівпровідникової структури. Використання температури в якості діагностичного параметру вимагає аналітичного опису процесів в напівпровідникових структурах, а саме фізико-хімічних процесів пов’язаних з термодинамічними властивостями кристалічної структури та поверхні, яка ізолює кристал від зовнішнього середовища.
З метою активації функціональних вузлів, які входять до складу великих інтегральних схем в запропонованому методі використовується спеціально підготовлена тестова послідовність. Довжина зазначеної послідовності повинна забезпечити вихід температурного процесу на сталий режим. Однак, при цьому можливе спотворення діагностичної інформації внаслідок взаємного впливу температури від сусідніх функціональних вузлів. В роботі визначено час реєстрації (довжину активуючого впливу) діагностичного параметру окремих функціональних вузлів. Проаналізовано умови розповсюдження тепла в ізолюючому шарі напівпровідникової структури, яка містить в собі декілька окремих функціональних вузлів з відомим геометричним місцем розташування на підложці.
Дослідження спрямовані на вирішення задач технічного діагностування, а саме: визначення фактичного технічного стану цифрового радіоелектронного обладнання та прогнозування технічного стану.
49
ПОГРЕЛЮК, Ірина, Василь ТРУШ та Олександр ЛУК’ЯНЕНКО. "До питання про концепцію інженерії поверхні титанових сплавів в контрольованих газових середовищах". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 119–23. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.354.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі узагальнено вплив параметрів хіміко-термічної обробки та структурного класу титану на стан поверхневих шарів металу. Зокрема, наведено феноменологічну модель високотемпературної взаємодії в системі титан-газове середовище, що враховує взаємозв’язок низки поверхневих явищ (адсорбції, реакцій оксидо-, нітридо- та карбідоутворення), дифузійного насичення елементами втілення (кисень, азот) та перерозподілу легувальних елементів. Дана модель пояснює різні механізми і стадії взаємодії титанових сплавів залежно від тиску газових середовищ. Наведено, які процеси (фазоутворення, сублімація, тощо) переважатимуть за певних тисків газового середовища. Зокрема, показано, що за діапазону тисків розрідженого кисеньвмісного газового технологічного середовища 0,133...13,3 мПа можлива реалізація трьох типів взаємодії: переважне газонасичення; газонасичення з утворенням летючих оксидів і їх подальша сублімація; переважна сублімація.Зазначено чутливість кінетики зміни маси зразків титанових сплавів за різних температур (900°С та 1000°С) залежно від структурного класу. Наведено загальні закономірності формування газонасичених шарів на титанових сплавах різних структурних класів (α-, псевдо-α, α +β, β). Виявлено, що структурний клас титанових сплавів обумовлює формування характерних для кожного класу газонасичених шарів з певною структурою і різним співвідношенням кількісних параметрів - твердості і глибини зміцненої зони. Результати, які наведено у роботі дають відомості про те, що при виборі режиму термодифузійної обробки титанових сплавів з контрольованих газових середовищ як необхідно враховувати низку факторів: структурний клас титанових сплавів, тиск газового середовище та температуру обробки.
Ключові слова: титановий сплав, елементи втілення, газове середовище, приповерхневий шар, структурний клас.
50
Стащук, В. С., В. М. Бондар, О. П. Полянська та Я. В. Філіпов. "Спектроскопія домішкових станів у сплавах Cu−Mn". Ukrainian Journal of Physics 56, № 4 (14 лютого 2022): 327. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.4.327.
Повний текст джерелаАнотація:
Еліпсометричним методом при кімнатній температурі виміряно показники заломлення n та поглинання χ невпорядкованих сплавів Cu–Mn з концентраціями 2; 5; 10; 17,5; 25; 37,5 та 50% марганцю в широкому спектральному діапазоні 0,23–2,8 мкм (0,44–5,39 еВ). На основі цих даних розраховано оптичну провідність σ, яка пов'язана з міжзонними переходами. В області внутрішньозонного поглинання визначено частоту зіткнень γ та концентраціюелектронів провідності N. Встановлено, що в електронному спектрі міді при додаванні марганцю формується нова домішкова зона, розташована на відстані 2,2 еВ нижче від рівня Фермі, і яка розщеплюється внаслідок обмінної взаємодії на дві енергетичні підзони.