Добірка наукової літератури з теми "Температурний індекс"

В роботі представлено дослідження щодо аналізу впливу температурних показників атмосферного повітря урбанізованих територій на показники забруднення первинними та вторинними елементами та вплив якісного стану повітря на значення виробничого ризику. Запропоновано алгоритм системної ієрархічної моделі оцінки і класифікації виробничого ризику для робітників, які працюють на відкритому повітрі. Представлені залежності між вологовмістом в повітрі, температурними показниками та індексом забруднення AQIPM2,5 в м. Києві за березень 2020року. Взаємовплив температурних та якісних показників атмосферного повітря на здоров’я працівників на відкритих виробничих майданчиках на даних 2016 року представлено на прикладі окремих автомобільних шляхопроводів м. Києва, як одного з самих спекотних років останнього десятиліття. Представлені середньомісячні значення індексу забруднення атмосферного повітря аерозольними частками РМ2,5мкм і виробничого ризику в залежності від вторинного формальдегідного забруднення внаслідок фотохімічних перетворень. Розроблена шкала класифікацій між кількісними показниками виробничого ризику та показниками забруднення атмосферного повітря. Ступінь небезпечності виробничого ризику по перевищенню концентрації найбільш небезпечного забруднювача може бути визначена даним підходом за референтним значенням окремого показника Результати роботи стануть в нагоді при розробці рекомендацій щодо захисту здоров’я працюючих в умовах поступового підвищення температурних показників, а також при розробці містобудівельних норм охорони праці на будівельних майданчиках

У статті описано конструкцію та принцип роботи вимірювального модуля для визначення структурно-механічних властивостей та теплопровідності м’яса птиці до та після кулінарної обробки. Наведено схему розташування температурних датчиків та нагрівального елементу. Доведено актуальність дослідження не лише межи міцності поверхні продукту пенетрометром, а й релаксаційного зусилля та термопровідності продукту. Побудовано градуювальні графіки пенетрометрів та наведено приклад фіксування температури стінки вимірювального індентора напівпровідниковим термометром при підвищенні температури зразка нагрівальним індентором. Створений модуль «Реологія» приладу MIG-1.3 дозволяє визначати основні структурно-механічні та теплофізичні параметри м’яса птиці. Похибки окремих датчиків не перевищують ± 1 °С, що дозволяє визначати реологічні та теплофізичні властивості зразків м’яса птиці на проміжних стадіях технологічного процесу, коли дегустація неможлива. Результати фіксації динаміки різниці температур поверхні інденторів вказують на швидкість розповсюдження тепла всередині зразка, що дозволяє визначити теплопровідность та отримати уявлення про кількість вільної вологи, що утворилася внаслідок денатурації білків м’яса птиці. За визначеними реологічними та теплофізичними параметрами були встановлені оптимальні режими термічної обробки трьох зразків філе індика (температура, час, швидкість руху повітря, вологість) та модифікований режим «steaming» пароконвекційної шафи Convothem. З метою перевірки структурно-механічних властивостей готових зразків філе на розробленому обладнанні проведено дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей філе індика після термічної обробки за різних температурних режимів. За температури 20 ± 2 °С було визначено динаміку зміни сили супротиву (релаксаційне зусилля) та зміну температури при механічній деформації зразків. Доведено відповідність результатів дослідження реологічних та теплофізичних властивостей на пропонованому приладі MIG-1.3 технологічним властивостям зразків філе.

Поверхневі води є важливими природнім ресурсом та відіграють важливу роль в багатьох аспектах людського життя, таких як питна вода, сільське господарство, виробництво електроенергії, транспорт та промисловість. Зміни поверхневих вод впливають на інші природні ресурси та навколишнє середовище. Це обумовлює важливість якісного визначення обсягу поверхневих вод і відстеження їх динаміки. Останнім часом дедалі більшої популярності набувають методи аналізу поверхневих вод на основі супутникових зображень. В роботі досліджені можливості і перспективи використання методів обробки та аналізу геопросторових зображень для віддаленого моніторингу поверхневих вод. Визначено та формалізовано етапи моніторингу поверхневих вод на основі геопросторових зображень. Визначено класифікацію методів виділення даних водної поверхні з геопросторових зображень, що включає методи на основі спектральних діапазонів, методи контрольованої класифікація на основі методів машинного навчання та методи неконтрольованої класифікації на основі індексів води. Розглянуто особливості просторово-часового аналізу поверхневих вод та критеріїв оцінки його точності.Ключовим критерієм оцінки точності є загальна точність класифікації зображень, однак, доцільно використовувати декілька специфічних критеріїв оцінки, таких як коефіцієнт узгодженості MICE, точність виробника, точність користувача, для отримання надійнішої оцінки. Проведено дослідження можливостей аналізу поверхневих вод на основі водного індексу на прикладі озера Піщане Луганської області в період водопілля 2018-2019 років. Дослідження можливостей аналізу поверхневих вод на основі водного індексу з застосуванням нормованого диференційованого індексу вологості території озера Піщане дозволило виявити певну невизначеність при підборі порогових значень для ефективного диференціювання. Також, виявлено суттєву залежність методу від факторів атмосферних умов, таких як хмарність, туман, задимленість або температурна інверсія на момент зйомки геопросторового зображення, що обумовлює необхідність атмосферної корекції супутникових даних до рівня обробки L2A.

Тепер всі світові тенденції енергії прямують на використанні і комбінуванні поновлюваних джерел енергії. Поєднання декількох поновлюваних джерел енергії і залучання не поновлюваних джерел приводить до часткової незалежності. У цій роботі була протестований лабораторний пристрій для нагріву і охолодження рідини. Протягом експерименту були використані правила Карно, гідродинаміка, динамічна компресія газів і багато інших принципів. Запропоноване поєднання декількох систем замінимої енергії, зазначене у графіках, відобразило кількість джерел, необхідних для роботи експериментального врегулювання. Були зняті показники в різних термінах роботи експериментального врегулювання, для цієї мети воно було обладнане великою кількістю чутливих елементів. Досліджуваний час, температура, тиск на різних проміжках врегулювання управляється он-лайн з мобільного пристрою. Для конструкції і оцінки адекватності математичного зразкового збирання показників від сенсорів залежно від температурних індексів умови експлуатації, яка вимагає детальніших спостережень, для цього дослідження знадобилося більше ріку, залежно від часу щорічної і бажаної температури в приміщенні. Зняті показники з експериментальної частини, дозволили отримати апроксимовану інформацію для конструкції діаграм залежностей нагнітання тиску від температур. Дослідним результатом стали побудовані графічні залежності тиску від температур на трьох основних ділянках врегулювання. Отримані дані надають можливості побудувати математичну модель для послідовної модернізації врегулювання.

Розглянуто дослідження зміни погодних умов за допомогою Telegram Bot API. Використано аналітичні типи даних з кількох ресурсів API для виявлення найбільш точного та швидкого доступу до інформації через Telegram Bots із моніторингом більше двох вибірок в одній системі координат. Це дозволить нам вибирати найточніші показники та швидше передавати інформацію кінцевому користувачу. Враховано основні показники температури з точністю до однієї сотої, вологість у відсотках, атмосферний тиск, швидкість вітру, хмарність, індекс ультрафіолету у вибраній системі координат, видимість на вулиці, стан озону в атмосфері.

Деревні насадження парків міст, що належать до природно-заповідного фонду держави, перебувають під впливом стресових чинників, тому є актуальним питання їх діагностики. Фотосинтетичний апарат рослин є одним з показників їх життєвого стану. Досліджено фотосинтетичний апарат хвої сосни звичайної парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Черкас. Встановлено, що в Черкасах поєднання перепадів температури та збільшення середньої літньої температури і зниження відносної вологості повітря створює умови для посух. Високий рівень забруднення атмосферного повітря (індекс забруднення 7,22) у поєднанні з низьким потенціалом до розсіювання шкідливих домішок в атмосфері сприяють послабленню соснових деревостанів парків міста. Виявлено збільшення концентрації хлорофілів та каротиноїдів хвої порівняно з деревами контрольної ділянки у парках "Сосновий бір" (Ахл а – в 1,2 раза; Ахл b – в 1,6 раза; Акар – в 1,3 раза) та "Обласна лікарня" (Ахл а – в 1,4 раза; Ахл b – в 1,9 раза; Акар – в 1,4 раза), а у дерев парку "Перша міська лікарня" встановлено, що концентрація хлорофілу а та каротиноїдів в 1,5 раза, а хлорофілу b в 1,05 раза менша, ніж у контрольних дерев. Виявлено достовірний зворотній зв'язок між концентрацією сульфатів у снігових опадах та концентрацією хлорофілу а (r = -0,844 при ts = 6,24 ˃ t0,05 = 2,26) та хлорофілу b (r = -0,762 при ts = 5,37 ˃ t0,05 = 2,26). З'ясовано, що співвідношення вмісту хлорофілу a до хлорофілу b у досліджуваних дерев нижче (2,50-2,59) порівняно з контрольними деревами (3,52). Виявлено, що співвідношення вмісту хлорофілів до вмісту каротиноїдів у дерев контрольної ділянки (4,09) менше, ніж у дерев паркових насаджень (4,21-4,53). З'ясовано, що фотохімічна активність хлоропластів соснових деревостанів досліджуваних ділянок нижча порівняно з контролем (425,84±18,24): парк "Сосновий бір" – 386,44±15,63, парк "Обласна лікарня" – 354,26±12,34, парк "Перша міська лікарня" – 300,01±13,85. Встановлено, що зміни фотосинтетичного апарату рослин парків "Сосновий бір" та "Обласна лікарня" свідчать про розвиток адаптивної специфічної реакції на стресогенні чинники міського середовища, а зниження всіх досліджуваних показників сосни звичайної "Парку Першої міської лікарні" діагностує пригнічення фотосинтетичної функції деревостанів та розвиток деструктивних процесів.

Під час експлуатації автотранспортного засобу мінеральна моторна олива у двигуні внутрішнього згорання (ДВЗ) піддається безперервному впливу високої температури, окиснення, термічного розкладу, зовнішніх забруднювачів, каталізаторів (продуктів зношення металевих поверхонь) тощо. Внаслідок цього в ній накопичуються продукти зношення деталей ДВЗ та розкладу присадок, продукти окиснення вуглеводневої частини, асфальто-смолисті речовини тощо, що спричиняє незворотні зміни її якісного хімічного складу. Для видалення з відпрацьованих олив оксигеновмісних продуктів старіння та зниження їхнього кислотного числа доцільно використовувати метод коагуляції. Одним з легкодоступних та перспективних коагулянтів для очищення відпрацьованих мінеральних моторних олив може слугувати кристалічний карбамід. Його додавали до відпрацьованих олив і перемішували за підвищеної температури. Контроль ефективності процесу очищення карбамідом здійснено за кислотним числом оливи. Використаний карбамід разом із виокремленими компонентами оливи відділяли фільтруванням. Встановлено оптимальні умови процесу, а саме: кількість карбаміду – 5 % мас. на сировину; температура – 140 оС; тривалість перемішування – 80 хв. Для вивчення зміни експлуатаційних властивостей очищених мінеральних моторних олив здійснено дослідження за стандартизованими методиками та за допомогою рентгенофлуоресцентного та ІЧ-спектрального методів аналізів. Встановлено, що внаслідок очищення відпрацьованих олив карбамідом їхнє кислотне число істотно зменшується, що підтверджується ІЧ-спектральним аналізом. Відбувається також незначне підвищення індексу в'язкості олив, а також зниження вмісту механічних домішок, води. Зольність олив також зменшується. Це підтверджено також результатами рентгенофлуоресцентного аналізу. Використання кристалічного карбаміду для очищення ВММО дає змогу зменшити вміст оксигеновмісних продуктів старіння, водночас, в очищеній оливі залишаються небажані поліциклічні ароматичні вуглеводні, асфальто-смолисті речовини, продукти розкладу присадок та механічні домішки, для видалення яких необхідно використовувати додаткові стадії очищення.

Знання щодо реакції деревостанів на минулі умови довкілля можуть допомогти передбачити, як ліси можуть реагувати на майбутній клімат. Вплив клімату на радіальний приріст Pinus sylvestris L. у сосняках Лівобережного Лісостепу досліджено в умовах свіжого бору та свіжого субору із застосуванням стандартних дендрохронологічних методик. Створено регіональну деревно-кільцеву хронологію сосни звичайної, яка складається з 80 індивідуальних деревно-кільцевих серій і базується на шести локальних деревно-кільцевих хронологіях, які містять 5424 шари річної деревини. На основі цієї серії побудовано індексну серію RESIDUAL, з якої вилучено віковий тренд, що зробило її придатною для подальшого поглибленого дендрокліматичного аналізу. Виявлено реперні роки мінімального приросту (1936, 1942, 1954, 1975, 1979, 2000, 2005, 2009 та 2012), упродовж яких ширина шарів річної деревини була меншою, порівняно з відповідними значеннями попереднього року, на 20-46%. Радіальний приріст упродовж цих років обмежували опади, високі температури вегетаційного періоду, екстремальні зимові та ранньовесняні температури. Роки максимального приросту (1935, 1943, 1953, 1988, 2004, 2011 та 2014) характеризувалися сприятливим співвідношенням тепла і вологи. До 1979 р. упродовж мінімальних реперних років радіальний приріст обмежували, насамперед, низькі температури і посухи, але після 1979 р. – лише посухи і теплі зими. За допомогою програми RESPONSE з використанням кореляційного та регресійного аналізів між радіальним приростом сосни та кліматичними чинниками виявлено, що впродовж другого періоду (1989-2017 рр.), порівняно з першим (1960-1988 рр.), посилився негативний вплив температур та позитивний вплив опадів упродовж квітня-серпня на радіальний приріст. У першому періоді позитивний вплив опадів упродовж вегетаційного періоду тривав менший термін – тільки червень-липень. У другому періоді температури червня-грудня попереднього року сильніше впливали на радіальний приріст поточного року на відміну від опадів, вплив яких навпаки – зменшився. Отже, сосна стала чутливішою до впливу клімату впродовж 1989-2017 рр. порівняно з 1960-1988 рр. Це проявилося у збільшенні значущих зв’язків між радіальним приростом сосни та кліматичними чинниками у другому періоді порівняно з першим, що свідчить про ослаблення насаджень і про можливе деяке погіршення радіального приросту найближчими роками. Однак, зважаючи на пластичність сосни та її адаптацію до змін клімату на нинішньому етапі, можемо рекомендувати її подальше використання в сосняках Лівобережного Лісостепу.

Наведені дані за результатами досліджень бак-терицидної дії комплексного металомісткого дез-інфектанту. Для цього визначали фенольний кое-фіцієнт, який виражає відношення концентраціїрозчинів досліджуваної речовини до концентраціїфенолу, що спричиняють у рівний проміжок часуза однакової температури рівнозначний темпера-турний дезінфікуючий ефект. Також визначалибілковий індекс, показник зниження активностідезінфікуючого засобу в присутності білків. У ре-зультаті досліджень встановлено, що бактери-цидна дія комплексного металомісткого дезінфе-ктанту (КМД) сильніша за бактерицидну дію кар-болової кислоти в 157,98 разу. КМД може прояв-ляти бактерицидну дію на оброблюваних поверх-нях навіть за контакту з білковими субстанціями,хоча в такому випадку його ефективність зни-зиться в 2,92 разу, що враховано при встановленніефективних концентрацій робочих розчинів КМД. The data on research of bactericidal action of complex metallicdisinfectant are given in article. Phenolic factor which expresses therelation of concentration of solutions of investigated substance toconcentration of phenol that defines in an equal time interval atidentical temperature equivalent temperature disinfectant effect wasdefined for this purpose. Albuminous index, an indicator ofdecrease in activity of a disinfectant in the presence of fiber wasalso defined. As a result of researches it is established that,bactericidal action complex metallic disinfectant is stronger thanbactericidal action phenylic acid in 157,98 times. KMD can showbactericidal action on processed surfaces during contact withalbuminous substances, but in that case its efficiency decreases in2,92 times. That is considered at installation of effectiveconcentration of working solutions KMD.

Мета статті − вивчення впливу особливостей сорту та способу заморожування на якісні показники плодів вишні. Методика дослідження. Дослідження тривали протягом 2016−2018 рр з плодами вишні сортів: Жадана, Шанс, Елегантна, Оптимістка, Подбєльська, Альфа, Пам'ять Артеменка, вирощених на дослідній станції помології імені Л. П. Симиренка ІС НААН. Плоди вишні, зібрані у споживчій стадії стиглості, попередньо сортували, інспектували, мили, заморожували у пластикових стаканах за температури –22−24°С в попередньо підготовлених цукрових сиропах за такими варіантами: розсипом (контроль); у 25% цукровому сиропі; 20% цукровому сиропі з додаванням 4% аскорутину; 45% цукровому сиропі. Зберігали за температури −18°С. Результати дослідження. Дослідження показали, що вміст цукру в свіжих плодах вишні в межах 10,14−10,96%. Після заморожування плодів вишні в 45% цукровому сиропі та в 20% цукровому сиропі з додаванням 4% аскорутину втрати цукрів найменші і складають 2,26−8,88% та 3,3−10,16% відповідно. Вміст кислот у дослідних плодах вишні складає 1,67−2,02%, наменший він для сорту Елегантна −1,67%, а найвищий − Пам'ять Артеменка 2,02%. Протягом трьох місяців заморожування, порівняно із свіжими плодами, вміст кислот знизився на 2,19−11,9 %, а в кінці заморожування відбулось незначне підвищення їх вмісту на 0,5−3,47 %. Елементи наукової новизни. У дослідженні проаналізовано зміну показників якості плодів вишні за їх низькотемпературного заморожування розсипом та в цукрових сиропах. Найбільш гармонійний смак відчувався у плодів вишні сортів Альфа, Пам'ять Артеменка та Шанс. Найменше зниження цукрово-кислотного індексу зафіксовано у плодах вишні, заморожених в 45% цукровому сиропі та в 20% розчині цукру з додаванням 4% аскорутину. Практична значущість. Для збереження гармонійного смаку з високим цукрово-кислотним індексом плоди вишні необхідно заморожувати в 20% розчині цукру з додаванням 4% аскорутину. The purpose of the article is to study the influence of variety peculiarities and the method of freezing on quality indices of cherry berries. Research methods. The research was carried out during 2016−2018 with berries of cherry varieties: Zhadana, Shans, Elehantna, Optymistka, Podbielska, Alfa, Pamiat Artemenka, grown at the Research Station of Pomology named after L. P. Symyrenka of the IH NAAS. Fruits of berries were picked at the consumer stage of maturation, then they were presorted, inspected, washed, frozen in plastic cups at the temperature of -22−24 °C in prepared sugar syrups according to the following variants: in bulk (control); in 25 % sugar syrup; in 20 % sugar syrup with 4 % of ascorutin added; in 45 % sugar syrup. The berries were stored at -18 °C. The research results. Studies have shown that the content of sugar in fresh cherry berries was within the range of 10.14−10.96 %. After freezing of cherry berries in 45 % sugar syrup and 20 % sugar syrup with adding 4 % of ascorutin the loss of sugar was the least – 2.26−8.88 % and 3.3−10.16 %, correspondingly. The acid content in the studied cherry berries was 1.67−2.02 %, it was the smallest in Elehantna variety – 1.67 %, and the highest in Pamiat Artemenka – 2.02 %. During the three months of freezing, the acid content decreased by 2.19−11.9 % as compared with fresh berries, and at the end of freezing there was a slight increase in their content by 0.5−3.47 %. The elements of scientific novelty. The berries of Alfa, Pamiat Artemenka, and Shans varieties were distinguished by the most harmonious taste. The least decrease in the sugar-acid index in cherry was observed in berries frozen in 45 % sugar syrup and 20 % sugar syrup with 4 % ascorutin added. Practical significance. In order to preserve a harmonious taste with a high sugar-acid index, the cherry berries must be frozen in 20 % solution of sugar with adding 4 % of ascorutin.

У ході виконання магістерської роботи було побудовано математичну модель біметалевої Au@Pd наночастинки, розраховані температурні залежності структурних параметрів наночастинки в умовах збільшення температури, побудовано атомістичні конфігурації наночастинки для декількох ключових температур за допомогою програмного пакету OVITO.