Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Температурна чутливість.
Статті в журналах з теми "Температурна чутливість"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-24 статей у журналах для дослідження на тему "Температурна чутливість".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Подрезов Ю. М., Ремез М. В., Холявко В. В. та Прокопчук М. Д. "ТЕМПЕРАТУРНА ТА ШВИДКІСНА ЧУТЛИВІСТЬ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ В ПЕРСПЕКТИВНИХ СПЛАВАХ TNM". World Science 1, № 11(51) (30 листопада 2019): 25–30. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30112019/6763.
Повний текст джерелаАнотація:
The temperature and velocity sensitivity of the mechanical properties of TiAl-based alloys were investigated. The structure was determined by scanning electron microscopy in SEI mode. Mechanical properties were determined by the results of tensile and bending tests. It was found that the temperature and velocity dependence of the mechanical properties in alloys with 47% Al is practically absent. This makes them promising for use as structural materials, due to the stability of their properties.
2
Bakaliuk, T. H., N. R. Makarchuk та H. O. Stelmakh. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ВТРУЧАНЬ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ В УМОВАХ СТАЦІОНАРНОГО ЛІКУВАННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11754.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. У пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та діабетичною полінейропатією додавання до основних схем лікування в стаціонарі дозованої лікувальної ходьби та поляризуючого світла відновлює всі види чутливості та покращує якість життя.
Мета – дослідити вплив комплексного лікування на відновлення чутливості у хворих з діабетичною полінейропатією шляхом включення до стандартних медикаментозних схем лікування дозованої лікувальної ходьби та поляризуючого світла.
Матеріал і методи. Обстежено 95 пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу та діабетичною полінейропатією. Пацієнтів було поділено на три групи: І група отримувала протокольне лікування, ІІ група додатково до протокольного лікування отримувала процедури з використанням поляризуючого світла, в ІІІ групі до стандартного лікування додатково включали дозовану лікувальну ходьбу та поляризуюче світло. Оцінку неврологічного статусу проводили шляхом визначення поверхневих (тактильної, больової, температурної) та глибокої (вібраційної) видів чутливості.
Результати. У всіх групах виявлена позитивна динаміка змін (відновлення) чутливості. В 1-й групі найбільше відновилася больова чутливість, у 2-й – температурна, больова та тактильна. Найкращий ефект від лікування виявлено у 3-й групі, де достовірно відновилися всі види чутливості. Порівняння результатів лікування між групами виявило вірогідно кращі результати щодо відновлення вібраційної чутливості у пацієнтів, які отримували процедури поляризуючим світлом та дозовану лікувальну ходьбу (на тредмілі) у комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії.
Висновки. Додаткове призначення хворим із діабетичною полінейропатією до стандартної терапії дозованої лікувальної ходи та поляризуючого світла вірогідно ефективніше впливає на відновлення тактильної, больової, температурної та вібраційної чутливості, порівняно з іншими лікувальними комплексами. Такий підхід до призначення реабілітаційних втручань у пацієнтів з діабетичною полінейропатією в стаціонарних умовах може бути запропонований для використання на різних етапах реабілітації.
3
Bezrodny, B. G., M. O. Prystupyuk та L. D. Martynovych. "Тривалість стаціонарного лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу із синдромом діабетичної стопи залежно від стану компенсації вуглеводного обміну". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 4.60 (15 липня 2014): 36–40. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.4.60.2014.76681.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: вивчити вплив компенсації цукрового діабету (ЦД) 2-го типу на тривалість стаціонарного лікування хворих із синдромом діабетичної стопи (СДС) нейроішемічної форми. Матеріали й методи дослідження. Обстежені 363 пацієнти (164 чоловіки й 199 жінок), які перебували на лікуванні в хірургічному стаціонарі у зв’язку з СДС нейроішемичної форми. Діагноз захворювання встановлювали шляхом дослідження периферичної чутливості й оцінки стану кровотоку в нижніх кінцівках. Опитування хворих проводилося з використанням шкал неврологічної симптоматики NSS-neurological symptoms score і TSS-total symptoms score. Тактильна чутливість визначалася за допомогою монофіламенту (Semmens-Weinstein), стандартизованого за тиском 10 г/см2, больова — неврологічною голкою Neuropen, температурна — за допомогою термоциліндра Tip-term, вібраційна — з використанням градуйованого камертона Riedel Seifert, 128 Гц. Стан компенсації ЦД оцінювали за вмістом глікованого гемоглобіну (HbA1c). Лікування хворих здійснювали відповідно до вітчизняних протоколів лікування СДС з урахуванням рекомендацій Міжнародної робочої групи з діабетичної стопи (International Working Group on the Diabetic Foot, IWGDF). Результати дослідження. Розріз абсцесів і флегмон було здійснено в 60 % жінок і в 40 % чоловіків, ампутації різного рівня — в 20 % жінок і 40 % чоловіків. Вік чоловіків, яким робили ампутації, був понад 66 років, жінок — понад 70 років. Тривалість пері- і післяопераційного лікування в стаціонарі залежала від ступеня компенсації вуглеводного обміну у хворих. Висновки. Тривалість стаціонарного лікування хворих із нейроішемічною формою СДС при показнику HbA1c 12,6 ± 1,2 % становила 16,60 ± 0,26 дня для чоловіків і 18,95 ± 0,51 — для жінок. При показнику HbA1c 15,5 ± 1,0 % тривалість перебування в стаціонарі становила 34,66 ± 0,40 дня і 31,42 ± 1,18 дня відповідно. Найкраще загоєння післяопераційних ран спостерігається при середньодобовому показнику глікемії не більше 10 ммоль/л.
4
Mytrochenko, V. V. "Вплив температури на перебіг мейозу у плюсових дерев сосни звичайної з мейотичними мутаціями та перебудовами хромосом у геномах". Forestry and Forest Melioration, № 136 (25 червня 2020): 58–66. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.58.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив температури на прояв мейотичних мутацій (ds, ms43, ps + tps) та перебудов (інверсії, транслокації) в мікроспорогенезі плюсових дерев сосни звичайної. Дослідження проводили на клоновому архіві Старопетрівського лісництва ДП «Київська ЛНДС» у 2003 р. (середньодобова температура в період мейозу становила +15,8°С) та 2004 р. (+10,8°С). У фазі мейозу генеративна система більшості досліджених дерев вирізняється підвищеною чутливістю до температури навколишнього середовища. Встановлено, що експресія мутантних мей-генів ds, ps + tps зростає з підвищенням температури, а ms43 – від температурного режиму не залежить. У дерев з інверсіями частка мікроспороцитів із порушеннями збільшувалася у міру зростання температури, а з транслокацією – утворення тетравалентів відбувалося у разі зниження температури.
5
Chornij, Z. P., V. M. Salapak, I. B. Pirko, L. V. Salapak та I. D. Kulchitskiy. "Радіаційна чутливість іонних кристалів. Одновимірна модель. Кристали з дефектами дипольного типу". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 102–5. http://dx.doi.org/10.15421/40290122.
Повний текст джерелаАнотація:
Виникнення радіаційного забарвлення в іонних кристалах є результатом локалізації створених радіацією вільних носіїв заряду на дорадіаційних точкових дефектах кристалічної ґратки. Із накопиченням у кристалах центрів забарвлення вступають в дію зворотні процеси. Вільні носії заряду рекомбінують на центрах забарвлення, дорадіаційні дефекти відновлюються. Завдяки довготривалого опромінення кристалів встановлюється динамічна рівновага між процесами генерації центрів забарвлення та висвітлювальною дією рентгенівських променів. Запропоновано одновимірну модель іонних кристалів, у якій було розраховано параметри радіаційної чутливості кристалів флюоритів, легованих неізовалентними домішками. Імовірність генерації центрів забарвлення при розпаді електронно-діркової пари та імовірність висвітлювальної дії знижується зі зменшенням концентрації активатора. За високих температур незалежно від концентрації активатора в кристалі імовірність утворення центрів забарвлення під час розпаду електронно-діркової пари така ж, як імовірність їх руйнування. Це пояснено тим, що в обох випадках носії заряду взаємодіють із електронейтральними дипольними центрами. Зі зменшенням концентрації активатора зростає величина енергії, що витрачається на створення однієї комплементарної пари центрів забарвлення, а відповідно радіаційна чутливість кристала знижується.
6
Shpakova, N. M., N. V. Orlova, S. S. Ershov, О. Е. Nipot, and O. О. Shapkina. "Temperature and Osmotic Sensitivity of Human and Equine Erythrocytes in Chloromazine Presence." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 4 (July 21, 2020): 401–5. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.04.401.
Повний текст джерела
7
ПОГРЕЛЮК, Ірина, Василь ТРУШ та Олександр ЛУК’ЯНЕНКО. "До питання про концепцію інженерії поверхні титанових сплавів в контрольованих газових середовищах". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 119–23. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.354.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі узагальнено вплив параметрів хіміко-термічної обробки та структурного класу титану на стан поверхневих шарів металу. Зокрема, наведено феноменологічну модель високотемпературної взаємодії в системі титан-газове середовище, що враховує взаємозв’язок низки поверхневих явищ (адсорбції, реакцій оксидо-, нітридо- та карбідоутворення), дифузійного насичення елементами втілення (кисень, азот) та перерозподілу легувальних елементів. Дана модель пояснює різні механізми і стадії взаємодії титанових сплавів залежно від тиску газових середовищ. Наведено, які процеси (фазоутворення, сублімація, тощо) переважатимуть за певних тисків газового середовища. Зокрема, показано, що за діапазону тисків розрідженого кисеньвмісного газового технологічного середовища 0,133...13,3 мПа можлива реалізація трьох типів взаємодії: переважне газонасичення; газонасичення з утворенням летючих оксидів і їх подальша сублімація; переважна сублімація.Зазначено чутливість кінетики зміни маси зразків титанових сплавів за різних температур (900°С та 1000°С) залежно від структурного класу. Наведено загальні закономірності формування газонасичених шарів на титанових сплавах різних структурних класів (α-, псевдо-α, α +β, β). Виявлено, що структурний клас титанових сплавів обумовлює формування характерних для кожного класу газонасичених шарів з певною структурою і різним співвідношенням кількісних параметрів - твердості і глибини зміцненої зони. Результати, які наведено у роботі дають відомості про те, що при виборі режиму термодифузійної обробки титанових сплавів з контрольованих газових середовищ як необхідно враховувати низку факторів: структурний клас титанових сплавів, тиск газового середовище та температуру обробки.
Ключові слова: титановий сплав, елементи втілення, газове середовище, приповерхневий шар, структурний клас.
8
Koval, I. М. "Кліматичний сигнал у регіональній деревно-кільцевій хронології дуба звичайного (Quercus robur L.) Лівобережного Лісостепу". Forestry and Forest Melioration, № 137 (28 квітня 2021): 72–81. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.72.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати дендрокліматичних досліджень дуба звичайного (Quercus robur L.) у насадженнях Лівобережного Лісостепу України. Створено регіональну дендрохронологічну серію дуба, яка базується на чотирьох локальних хронологіях, що складаються із 60 індивідуальних дендрохронологічних серій. Виявлено реперні від’ємні роки (1962, 1969, 1972–1973, 1975, 1984, 1993, 1999, 2002, 2009, 2012 та 2016), які зумовлені холодними або, навпаки, надзвичайно теплими зимами, а також посухами впродовж вегетаційного періоду та високими ранньовесняними температурами. Значущі від’ємні кореляції між липневими температурами та індексами радіального приросту свідчать про посилення негативного впливу потепління на приріст. Упродовж 1989–2017 рр. чутливість дуба до впливу температур збільшилася проти 1960–1988 рр., однак в останні декілька років негативний вплив температур упродовж вегетаційного періоду на формування шарів річної деревини став дещо слабшим, що може свідчити про адаптацію дубових насаджень до потепління на цьому етапі.
Ключові слова: радіальний приріст дуба звичайного, дендрокліматичний аналіз, негативні реперні роки, клімат.
9
Sizov, F. F. "Multielement Thermal Imager with High Temperature Sensitivity and TV Frame Frequency." Nauka ta innovacii 1, no. 3 (May 30, 2005): 20–33. http://dx.doi.org/10.15407/scin1.03.020.
Повний текст джерела
10
Potochylova, Viktoriia, Valeryii Voitsekhovskyi та Andrii Islamov. "Чутливість до антибактеріальних препаратів факультативно-анаеробних мікроорганізмів, виділених від хворих із гострим некротичним панкреатитом". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 8(381) (15 лютого 2019): 5–10. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-5-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення видового складу та чутливості до антимікробних препаратів факультативно-анаеробних мікроорганізмів у хворих на гострий некротичний панкреатит. Ідентифікацію мікроорганізмів та визначення їх чутливості до антибіотиків методом серійних розведень проводили на мікробіологічному аналізаторі VITEK 2 compact 15 (Франція), а також і диско-дифузійним методом. Виділені із гною штами перевіряли на чутливість до таких антибіотиків, як гентаміцин, лінезолід, ципрофлоксацин, амікацин, нетілміцин, азтреонам, фосфоміцин, тейкопланін, ванкоміцин, тійгециклін, левофлоксацин, тетрациклін, офлоксацин, іміпенем, меропенем, піперацилін/тазобактам, ампіцилін, цефтріаксон, цефподоксім, доксіциклін, колістин, цефепім, цефтазидім, тобраміцин. Під час дослідження зразків гною із підшлункової залози, отриманих із допомогою ендоскопа, у процесі та після оперативних утручань і санації черевної порожнини у хворих із гострим некротичним панкреатитом виділено різноманітну факультативно-анаеробну мікрофлору.
Для виділення факультативно-анаеробних мікроорганізмів використовували селективні й елективні поживні середовища, робили висів за методом Голда. Для накопичення біомаси застосовували цукровий бульйон, із якого кожні 24 години робили пересів на пластинчасті поживні середовища. Інкубація факультативних анаеробів проводилася в термостаті при температурі 37°С 24 години. Під час ендоскопічного дослідження грампозитивну флору виділяли у 27,89 % випадків, у процесі та після оперативних утручань і при санаціях черевної порожнини у 27,36 % випадків. Під час ендоскопічного дослідження грамнегативну флору виділяли у 21,05 % випадків, під час та після оперативних утручань і при санаціях черевної порожнини – у 23,7 % випадків.
У зв’язку з тим, що в протоколах надання медичної допомоги в розділі «Діагностична програма» не передбачено проведення мікробіологічних досліджень і визначення чутливості до антибіотиків у виділених штамів, а щодо деяких рекомендованих антибіотиків право вибору антибіотика належить лікарю, збільшення досвіду стосовно резистентності мікроорганізмів сприятиме покращенню тактики лікування гнійного некротичного панкреатиту.
Проведені дослідження підтверджують розповсюдження множинної антибіотикорезистентності серед виділених штамів. Установлено, що в мікрофлори, виділеної у хворих на ГНП, найбільший відсоток таких чутливих штамів, як тейкопланін, цефамандол, колістин, лінезолід, ванкоміцин, тайгециклін. Отримані результати досліджень можуть бути використані в подальшому для вдосконалення тактики лікування хворих на гострий некротичний панкреатит.
11
Дишлєвой, О. О., І. М. Світий та С. О. Воінова. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ДИСТИЛЯЦІЇ МІСЦЕЛИ". Automation of technological and business processes 13, № 2 (2 серпня 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i2.2050.
Повний текст джерелаАнотація:
Соняшникова олія для України – продукт стратегічний. Вона є важливим джерелом валютних надходжень до країни та цінним харчовим продуктом для її громадян. Зростаюча конкуренція на світових ринках, зокрема на ринку соняшникової олії, вимагає впровадження технологій, що забезпечують підвищення якості та зниження собівартості готової продукції. А це вимагає підвищення вимог до точності керування процесами.
У даній роботі для досягнення мети підвищення ефективності виробництва рафінованої соняшникової олії було означено задачу підвищення ефективності системи автоматичного регулювання (САР) параметрів процесу дистиляції місцели.
Аналіз літературних джерел з розробки САР для процесу дистиляції місцели виявив значний резерв підвищення ефективності керування процесом.
Для вирішення задачі побудови ефективної САР процес дистиляції місцели в трубчастому дистиляторі було проаналізовано як об’єкт керування (ОК), було отримано його концептуальну модель, проідентифіковано математичну модель, яку відтворено в середовищі імітаційного моделювання у вигляді імітаційної моделі.
На першому етапі синтезу САР реалізовано, як двоканальну САР температури та рівню місцели. Надалі здійснювалося підвищувалася динамічна точність САР шляхом забезпечення автономності контуру регулювання рівню. Наступним етапом було досліджено вплив варіації параметрів ОК на якість керування. Запропоновано алгоритми керування на основі нечіткого та нейронного регулятора. Подальші дослідження пов’язані з розширенням моделі ОК за рахунок введення моделі концентрації гексану, що є безпосереднім показником якості олії. Запропоновано каскадний контур регулювання концентрації гексану з проміжною точкою: температурою дистиляції місцели. Подальші дослідження пов’язані з доповненням каскадної САР контуром гарантування, що забезпечує підвищення ефективності САР в умовах дії інтенсивних координатних та параметричних збурень.
На всіх етапах синтезу варіанти САР було проаналізовано на відповідність гранично припустимим вимогам та на «грубість» або чутливість до варіації параметрів об’єкту керування.
В роботі також опрацьовано питання програмної реалізації розроблених алгоритмів регулювання в середовищі TIA Portal та програмної взаємодії з оператором установки шляхом розробки графічного інтерфейсу взаємодії на основі SCADA.
У майбутньому запропоновані рішення складуть основу модернізованої ефективної системи керування процесом дистиляції місцели, яка є інтелектуальним ядром автоматизованого робочого місця оператора.
12
Сандлер, А. К., та А. І. Батинський. "Волоконно-оптичний пристрій контролю рівня для високотемпературних систем паливопідготовки". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1802.
Повний текст джерелаАнотація:
Для збереження своєї присутності на ринку судновласники змушені шукати шляхи істотного скорочення власних витрат з тим, щоб не тільки конкурувати з іншими судновласниками, а й забезпечити рівень доходів, який би створював умови для розширеного відтворення. Судноплавні компанії реалізують скорочення власних фінансових витрат різними шляхами, наприклад зниженням заробітних плат екіпажу, скороченням кількості екіпажу на судні, зниження основних експлуатаційні витрат за рахунок переходу на дешеві сорти високов'язких палив в'язкістю понад 380 мм кв./с. Один з перспективних методів зниження фінансових витрат є перехід на шлях оптимизирования енергоспоживання і підвищення енергоефективності судів. Удосконалення енергетичної ефективності судна передбачає виконання регулювання параметрів основних елементів паливної системи і мінімізацію енергетичних витрат на підготовку важкого палива. Аналіз застосування існуючих рівнемірів показав, що їх застосування в спеціальних експлуатаційних умовах характеризується недостатньою достовірністю результатів вимірювання, високою похибкою, низькою оперативністю, припускають контакт з паливом, не забезпечують умов безпеки при роботі з вуглеводнями. Для пошуку шляхів поліпшення метрологічних характеристик пристроїв контролю рівня були проаналізовані конструкції поширених вимірювальних приладів. Розроблено новий схемотехнічне рішення рівнеміра для контролю високотемпературних середовищ. У пристрої немає необхідності застосування додаткових заходів по захисту чутливого елемента в умовах впливу експлуатаційних факторів, є можливість обліку і компенсації коливань температури контрольованого середовища і одночасно збережені надійність, чутливість і простота схемотехнік пристроїв відомих типів. Основною відмінністю пропонованого пристрою є те, що генератор коливання винесено із зони підвищених температур, стрижень з инвара розташований коаксіально до комбінованого световоду з єдиною оболонкою і багатьма серцевинами. Комбінований світловод захищений оболонкою з инвара. Випромінювання до световоду надходить від джерела випромінювання через первинний розгалужувач, мультиплексор / демультиплексор, вторинний розгалужувач. Після проходу світловода випромінювання, відбившись від дзеркальних шарів на кінцях серцевин, повертається в зворотному порядку до фотоприймача. Використання розробленого пристрою дозволить не тільки адекватно і достовірно оцінювати кількісний показник рівня в суднових системах паливопідготовки на належному рівні, а й контролювати витрату палива енергетичною установкою.
13
Rudnyk-Ivashchenko, O. I., V. A. Kryvoshapka, M. M. Tsandur, and V. I. Grusha. "Sensitivity of the actinidia (Actinidia arguta Siebold & Zucc.) plants above ground part to the low temperatures effect." Horticulture: Interdepartment Subject Scientific Collection, no. 75 (2020): 197–204. http://dx.doi.org/10.35205/0558-1125-2020-75-197-204.
Повний текст джерелаАнотація:
The аuthоrs have elucidated relevance of the studies of the actinidia (Actinidia arguta) plants in the conditions of the Black Sea coast Northern Steppe, and analyzed the influence of the low temperatures on the structural parts of shoots: bark, cambium, wood, core of the two forms of the French breeding – female (two cultivars) and male (one). According to the analyzes results, the aboveground parts of culture of the both forms plant are sensitive to the low temperatures effect, but it was the core tissues of the shoot that were the most vulnerable in the experiment. Thus, in the plants of the female form of variety O aften the I exposure to frost -20 0C, the damage index was at a level of 1.2, while that of the variety in the same variant was by one point higher than of the previous one. Concerning the forms the male plants the most resistant to the low temperatures. The level of those forms was be 2.4 points higher than of the culture of female form. The total indicator of the damage of the shoots which in the variant which the lowest temperature -30 0C the parts of its plants (wood and core of the top, as well as the wood of the middle and through the bud) had the least damaged. Their resistance was by 2.4 points higher as compared to female cvs (total damage to the shoots in variant 4 was 31.4). The varietal actinidia plants characteristics were noted in response to the low temperatures influence in the context of one form. The highest damage level the female form as concerns the variely O in variant 4 (-30 0C) on the sections through the bud, which achieved 3.8 points, while as for cultivar F in same variant 2.9 points. The reaction of the bark tissues in the plants of the female form F under the effect of cold at -20 0C exceeded the level of damage for the plants of same form O more than by twice - 0.7 and 0.3 points respectively. Cooling of the plants aboveground parts to -25 0C revealed close indicators of the damage level to the bark tissues in the same representatives of actinidia O and F: 0.9 and 1.0 points respectively. In the connected which the maximum cooling level (-30 0C), the difference in the cold resistance was much larger. The damage level to the bark tissues in the female forms plants F was 3.5 points, and the level of representatives of O 2.5 points, that is 28.6 % lower. The results of the research proved the positive endurance of the actinidia plants under the conditions of growing in the investigations zone.
14
Biloshenko, V. O., V. Z. Gurianov, Yu Ye Liakh та V. V. Pryhodchenko. "АВТОМАТИЗОВАНА ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОБСТЕЖЕННЯ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ДЛЯ КОНТАКТНОЇ ЦИФРОВОЇ ТЕРМОГРАФІЇ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (29 липня 2019): 25–37. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.2.10315.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми ранньої діагностики раку молочної залози пов'язані з якістю та тривалістю життя жінок. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є проведення скринінгу — профілактичного обстеження жінок, починаючи з 35-річного віку.
Контактна цифрова термографія молочних залоз відповідає вимогам для первинного обстеження молочних залоз, проте оцінювання результатів термографії потребує підготовки кваліфікованих спеціалістів.
Вирішення проблеми спрощення та прискорення оцінювання результатів термографії може бути здійснено за рахунок розроблення програмного комплексу для автоматизованого оцінювання термограм.
Проведено аналіз 685 записів термограм жінок, віком від 18 до 86 років, яким за результатом комплексного обстеження був виставлений кінцевий діагноз. Для оцінювання розподілу поля температур молочних залоз використано алгоритм оцінювання показника Херста для фракталів високої розмірності.
При проведенні статистичного аналізу виявлено інформативні показники, що описують поле температур молочних залоз, які дозволяють провести дискримінацію норми та патології. На виділених ознаках побудована математична модель прогнозування ризику патології молочних залоз. Автоматизована система аналізу реалізована в нелінійних нейромережевих моделях, що дозволило з 90,2 % чутливістю та 85,1 % специфічністю прогнозувати ризик патології.
Отже, розроблено автоматизовану систему, що дозволяє з використанням методу термографії виявляти патологію молочних залоз при проведенні скринінгових досліджень підготовленим медичним працівником із сестринською або фельдшерською освітою, сімейним лікарем.
15
Tsyzh, B. R., O. I. Aksimentyeva, M. R. Olhova та Yu Yu Horbenko. "CЕНСОРНІ ВЛАСТИВОСТІ ПЛІВОК ПОЛІАНІЛІНУ, ОТРИМАНИХ НА ОПТИЧНО-ПРОЗОРИХ НОСІЯХ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (12 серпня 2016): 121–25. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6824.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлення і моніторинг газоподібного аміаку в атмосфері та промислових середовищах є необхідним у різних галузях застосування, в тому числі для контролю свіжості харчових продуктів. Чутливі елементи сенсорних пристроїв виготовляють переважно на основі неорганічних речовин, зокрема плівок токсичних і дефіцитних напівпровідників. На даний час доступна велика кількість різноманітних пристроїв для виявлення аміаку, проте більшість з них є дорогими та складними у виробництві і застосуванні, що зумовлює пошуки простішого та дешевшого способу виготовлення таких датчиків.
Стаття присвячена розробці чутливих елементів сенсорних пристроїв на основі тонких плівок електропровідного полімеру – поліаніліну (ПАН), що привертає значну увагу завдяки нескладному синтезу, низькій вартості, чутливості до різних газів при кімнатній температурі. Зміну оптичних властивостей плівок ПАН внаслідок взаємодії з молекулами газоподібного аміаку вивчали для виявлення та встановлення вмісту газу у навколишньому середовищі. Показано, що запропонований метод формування газочутливих плівок шляхом хімічного осадження ПАН на поверхні оптично–прозорих матеріалів (скло, станум оксид, поліметилметакрилат) забезпечує високу чутливість до аміаку, що проявляється у зсуві смуги пропускання і зменшенні її інтенсивності. Час встановлення адсорбційно–десорбційної рівноваги становить 30–60 с, що підтверджує швидкодію оптичного відгуку отриманих плівок.
16
R., Matiashuk, and Tkachenko I. "SENSITIVITY OF FORSYTHIA POLLEN TO THE FACTORS OF THE ENVIRONMENT OF THE MEGAPOLIS." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 56–74. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-7.
Повний текст джерелаАнотація:
The sensitivity of the reproductive structures of Forsythiasuspensato the complex influence of undifferentiated environmental factors has been studied.The monitoring sites are located in 15 different park ecosystems in 6 administrative districts of Kyiv. Data from the Borys Sreznevsky Central Geophysical Observatory (air pollution index (API) and meteorological conditions for 2018-2020) were used to assess the conditions of the growthenvironment. The influence of a complex of ecologically important factors during the flowering offorsythia on the quality of the formedpollen is noted. Thus, growing plantsfor a long time in conditions with a low level of air pollution (APIup to 5.0) in abnormal weather conditions in 2020,40-50% less fertile grainswere formed. And forplants, which grow in areas with increasedlevel (API5.0-7.0) and high level (API7.0-14.0) of air pollution, the share of fertile grains in the pollen population decreased by 60-80%. In the closed bud,the pollen has higher resistance to a complex of exogenous growth factors. Forsythia plants, which are located in large parklands, lose less pollen quality in adverse weather conditions and affected byurbotechnogenic factors. F. suspensa is an acceptable indicator of the level of environmental pollution by the deviation of pollen fertility from the control value. In areas with high aerogenic load, for example, areas with large highways (Bus Station «Darnytsia»), as well as with a significant recreational load (HolosiivskyiPark, Recreation Park on the Olena Teliha Street) much smaller pollen is formed. Itis noted that the conditions of forsythia growth affect the quantitative indicators of the formed pollen not only in the flower but also in the closed bud, which confirms the chronic effect of the complex of ingredients of aerotechnogenic emissions on plants of this species. The coefficient of sterility of pollen (CS) was used to objectively compare the data of 2019 and 2020 on the condition of the generative organs of F. suspensa in the studied areas. The calculation of the CS confirmed that in the closedbud pollen has a higher resistance to exogenous factors. In areas with high and increased levels of air pollution,during budding and flowering of plants (March-May,) there is a much higher CS of pollen of F. suspensа. Significant parkland territoriesof the city (for example, HolosiivskyiPark, Botanical Garden named after O. V. Fomin) provide less stressful conditions for growth and development of plants, even with the "very high" level of air pollution (ISA above 14.0) observed in April 2020 on this territory.The study of the susceptibility of F. suspensаpollen to growing conditions will be continued, as the prospects of using this species for bioindication of ecological status and zoning of park ecosystems of Kyiv according to the gradient of anthropogenic impact have been revealed.Key words:forsythia, fertility, coefficient of sterility of pollen, bioindication. Проведене дослідження чутливості репродуктивних структур Forsythiasuspensaдо комплексного впливу недиференційованих факторів навколишнього середовища. Моніторингові ділянки розташовані в 15 різних паркових екосистемах 6 адміністративних районівКиєва. Для оцінки умов середовища вирощування рослин використані дані Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) та метеорологічні умови за 2018-2020 рр.). Відмічено вплив комплексу екологічно важливих факторів (за показниками відхилення від норми середньої місячної температури повітря та місячної кількості опадів у Києві) уперіод квітування форзиції на якість сформованого пилку. Так, за тривалої експозиції рослин в умовах з низьким рівнем забруднення повітря (ІЗА до 5,0) в аномальних погодних умовах 2020 р. сформувалось на 40-50% менше фертильних зерен. А у форзиції, яка росте на територіях з підвищеним (ІЗА 5,0-7,0) та високим (ІЗА 7,0-14,0) рівнями забруднення частка фертильних зерен в популяції пилку зменшилась на 60-80%. У закритому бутоні пилок має вищу стійкість до комплексу екзогенних факторів середовища зростання. Рослини форзиції, які розташовані у значних за площею паркових насадженнях, менше втрачають якість пилку за несприятливих погодних умов та дії урботехногенних чинників. За відхиленням показника фертильності пилку від контрольного значення F. suspensaє допустимим індикатором рівня забруднення середовища. На територіях з підвищеним аерогенним навантаженням, наприклад, ділянки з автотранспортними магістралями (Автостанція «Дарниця»), а також зі значним рекреаційним навантаженням (Голосіївський парк імені М. Рильського, Парк відпочинку по вул. Олени Теліги)формується значно дрібніший пилок. Відмічено, що умови росту позначаються на кількісних показниках сформованого пилку не лише в квітці, але й в закритому бутоні, що підтверджує хронічний вплив комплексу інгредієнтів аеротехногенних викидів нарослини цього виду. Для об’єктивного співставлення даних 2019 і 2020 рр. щодо стану генеративних органів F. suspensaна досліджених ділянках був використаний коефіцієнт стерильності (КС) пилку. Розрахунок КС підтвердив, що в закритому бутоні пилок має вищу стійкість до впливу екзогенних чинників. Вищий КС був у F. suspense, з ділянок, на яких в період бутонізації і квітування рослин (березень-травень) відмічений високий і підвищений рівень забруднення атмосфери. Значні за площею паркові насадження міста (наприклад, Голосіївський парк, Ботанічний сад ім.акад. О.В. Фоміна) забезпечують менш напружені умови росту і розвитку рослин навіть при відміченому в квітні 2020 р. «дуже високому» рівні забруднення повітря (ІЗА вище 14,0) на цих територіях. Дослідження чутливості пилку F. suspenseдо умов вирощування буде продовжене,оскільки виявлена перспективність використання цього виду для біоіндикації екологічного стану та зонування паркових екосистем Києва за градієнтом антропогенного впливу.Ключові слова: форзиція, фертильність, індекс стерильності, біоіндикація.
17
Шуляк, Михаил. "Аналіз існуючих систем фільтрації даних при експериментальному дослідженні транспортного засобу". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 175–84. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.175-184.
Повний текст джерелаАнотація:
Збільшення швидкості розробки та введення в експлуатацію нової техніки ставить перед науковцями завдання більш швидкого проведення досліджень. Є необхідність змінити підходи до методик досліджень та вимірювального обладнання. Основна вимога, це швидкість проведення дослідження, якість та релевантність інформації. Застосування високочутливих датчиків, бортових вимірювальних пристроїв та відповідного програмного забезпечення вирішує цю задачу. Але виникає питання синтезу вимірювальних датчиків, робота яких спирається на застосування принципово різних фізичних ефектів (індукція, електромагнітні коливання, радіохвилі). Для кожного з таких датчиків властиві свої спектри шумів, тому при проведенні досліджень та обробці інформації потрібно використовувати алгоритми фільтрації здатні усунути цей недолік.
Останнім часом багато науковців проводять експериментальні дослідження з використанням ємнісних акселерометрів. Їх перевагою є висока чутливість, простота у використанні та не висока ціна. Але в загальному випадку показання, такого типу акселерометру, схильні до значного шуму, який зазвичай викликаний особливостями конструкції та умовами проведення польових досліджень, яким властиві стохастичні чинники, що пов’язані з середовищем експлуатації: небажані вібрації, висока вологість та температура, електромагнітні перешкоди від інших електромеханічних або механічних елементів.
Проведено аналіз переваг та недоліків існуючих фільтрів. Обґрунтування послідовності їх застосування та налаштувань необхідних при проведенні польових досліджень в режимі реального часу.
Визначено, що застосування каскаду активних фільтрів необхідно при проведенні досліджень в польових умовах, бо такі фільтри можна вбудувати в програмне забезпечення, що суттєво збільшить швидкість та якість проведення дослідження. При наявності точної інформації стосовно джерела небажаного шуму, застосування принципів перетворення Фур’є надає можливість розділити повний сигнал на складові та проводити подальшу обробку з тими частинами, які надають найбільш релевантну інформаціє у відповідності до задач дослідження.
Уніфікувати програмне забезпечення для різних умов проведення експерименту в режимі реального часу можливо при забезпеченні модульного підключення, або відключення окремих фільтрів з основного каскаду фільтрації.
18
Дрючко, О. Г., Д. О. Стороженко, Н. В. Бунякіна, І. О. Іваницька та Д. В. Голубятніков. "Термо-аналітичний комплекс для ідентифікації речовин методом диференціально-термічного аналізу". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (26 червня 2015): 134–37. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Сконструйований термоаналітичний комплекс зафункціонуванням і технічною реалізацією з низки іс-нуючих прототипів вирізняє розроблений і запатен-тований спосіб формування лінійного закону змінитемператури нагрівника та використання комбіно-ваного диференціально-термічного методу дослід-ження зразка й індиферентної речовини. Він викорис-товує прецизійну систему фазового керування подачісередньої теплової енерґії у зону нагрівання програм-ним задаванням пропорційного з часом закону «роз-гортки» величини опорної напруги задатчика у відпо-відності з температурною характеристикою хромель-алюмелевого перетворювача з одночасним безперерв-ним відслідковуванням напруги розбалансу ХА термо-пари у ланцюгу її негативного зворотного зв’язку.Комплекс простий, із високою чутливістю і хорошоюрозрізнювальною здатністю.
The designed thermo-analytical complex in functioning and technical realization of a number of existing prototypes differs from all developed and patented method of formulating the linear law of temperature change of a heater and the use of the combined differential-thermal method of investigating the model and indifferent substance. It uses a precision system for the phase control of average thermal energy supply into the heating zone by program assignment of the proportional, in the course of time, the „development” law of the reference voltage value of the setting device in accordance to temperature characteristics of the chromel-alumel converter with a simultaneous continuous tracking the voltage misbalances Ch-A of thermocouple in the chain of its negative feedback. The complex is simple, with high sensitivity and a good diagnostiсs ability.
19
Ivanyuk, Ihor, та Yaroslav Fuchylo. "Вплив метеорологічних чинників на радіальний приріст дуба звичайного в умовах свіжих і вологих сугрудів Полісся України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 20 (4 червня 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.15421/412005.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено оптимальні параметри метеорологічних чинників, які забезпечують максимальний приріст штучних насаджень дуба звичайного за діаметром в умовах свіжих і вологих сугрудів Центрального Полісся України.
Аналіз залежностей між метеорологічними чинниками і радіальним приростом дерев дуба за період 1946-2018 рр. показав, що незначний позитивний вплив на радіальний приріст виявляють річна сума опадів (r= 0,16), сума опадів за вегетаційний період (r= 0,22) та опади осінніх і зимових місяців попереднього року (r = 0,14). Встановлено, що роки найбільш високих і низьких величин радіального приросту слабо відрізняються за середньомісячними температурами повітря. У той же час встановлено наявність тісного зв’язку індексу ширини річного кільця з показниками гідротермічного коефіцієнта – відношення суми опадів (Р) за вегетаційний період до десятої частини суми температур (t) вище 10°С (ГТК = Р / 0,1∑ t≥10°С). У понад 90% дерев дуба звичайного підвищені прирости з індексом > 80 формуються в роки з гтк від 1,4 до 1,8. За межами цього інтервалу знаходиться зона пригнічення росту дерев зі зниженими індексами радіального приросту.
На основі математичного моделювання залежності між індексом радіального приросту і гідротермічним коефіцієнтом встановлено, що оптимальними для росту деревостанів дуба звичайного є показники ГТК для свіжих і вологих сугрудів, відповідно, 1,65 та 1,62. При цьому, індекс радіального приросту значно більший у свіжому сугруді (125,7 проти 114,8 у вологих умовах), що вказує на більшу чутливість дерев дуба звичайного у свіжому сугруді до зміни погодних умов.
Виявлені кореляційні зв’язки параметрів радіального приросту з кліматичними показниками у наступних дослідженнях можуть бути використані для побудови реконструкцій клімату та прогнозу продуктивності дубових деревостанів у майбутньому.
20
Шкромада, О. І., та Ю. А. Дудченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОБІОТИЧНИХ ШТАМІВ BACILLUS". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4 (55) (10 травня 2022): 38–43. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.4.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Невиправдане та неконтрольоване використання протимікробних препаратів у тваринництві може призвести до збільшення антибіотикорезистентності та вплинути на здоров’я тварин та людей. Дослідження проводились у господарстві з вирощування великої рогатої породи голштин худоби України ТОВ агрофірма «Лан» у період березень-квітень 2021 року. Проводили моніторинг мікроорганізмів у господарстві, визначали їх кількість і видову належність. В якості елективного середовища для Escherichia використовували агар Ендо; визначення Staphуlococcus aureus проводили на агарі Чистовича, визначення грибів та дріжджів – на агарі Сабуро. Застосовували полімеразну ланцюгову реакцію для визначення Mycoplasma spp.. Також визначали антагоністичні властивості пробіотичних штамів Bacillus методом дифузії в агарові лунки. Визначали розмір зони затримки росту у мм навколо різних штамів: Bacillus amyloliquefaciense NR 59, Bacillus mucilaginosus ACH 82, Bacillus coagulans ALM86, Bacillus megaterium NCH 55, Bacillus pumilus LA 56 в розведенні 1×109, КУО/г. В якості контролю використовували диски з антибіотиком цефалексином. В кожну лунку з м'ясо-пептонним агаром з відповідним ізолятом вливали відповідний штам пробіотичного мікроорганізму. Далі проводили інкубацію протягом 24 годин за температури 37 ºС та визначали демаркаційну зону навколо кожної лунки. Визначені основні збудники захворювань молочних телят на фермі: S. agalactiae (23 %), S. aureus (11 %), S. epidermidis (18 %), E. fecalis (10 %), E. coli (12 %), Mycoplasma spp. (7 %), гриби Candida (9 %) та асоційована мікрофлора (10 %). Визначено три пробіотичних штамів мікроорганізмів, до яких проявили найбільшу чутливість мікроорганізми ізольовані у приміщенні телятника. Встановлено, що Bacillus coagulans ALM 86 проявляв антагоністичні властивості більше порівняно з антибіотиком стосовно S. agalactiae – на 18,93 %; Candida – на 29,16 %; S. aureus – на 15,56 %. Штам Bacillus pumilus LA 56 пригонічував більше ніж цефалексин ріст колоній S. epidermidis на 20,49 %; E. coli 28,78 %; Candida – на 7,33 %. B. Megaterium NCH 55 проявляв протимікробні властивості до S. aureus та E. fecalis однакову з антибіотиком цефалексином. В результаті проведених досліджень визначені пробіотики, які можуть стати альтернативою для заміни антибіотиків. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є визначення механізму дію пробіотиків Bacillus megaterium NCH 55, Bacillus coagulans ALM 86 та Bacillus pumilus LA 56 на патогенні мікроорганізми та визначення терапевтичного ефекту на тварин.
21
Ярешко, А. Г., М. Д. Колбун та М. В. Куліш. "Інформаційно-хвильова терапія як спосіб ефективного лікування туберкульозу легень". Infusion & Chemotherapy, № 2.1 (31 липня 2021): 33. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Матеріали та методи. Важливою причиною недостатньої ефективності антибактеріальної терапії туберкульозу є резистентність мікобактерій (МБТ). Із метою подолання цієї проблеми ми використали інформаційно-хвильову терапію (ІХТ) за допомогою апарата професора Колбуна М.Д. «ІХТ Поріг» у 87 хворих віком 19-65 років. 51,7 % пацієнтів мали вперше діагностований туберкульоз, чутливий до хіміопрепаратів, 48,3 % – резистентний. 50 хворих, зіставних за віком і клінічними формами вперше виявленого деструктивного туберкульозу легень зі збереженою чутливістю МБТ до хіміопрепаратів, становили контрольну групу.
Результати та їх обговорення. Встановлено, що ІХТ запобігає розвитку резистентності МБТ у вперше виявлених хворих, прискорює та підвищує частоту припинення бактеріовиділення до 100 %. Для досягнення такого ефекту достатньо було 30 сеансів ІХТ. У хворих на мультирезистентний туберкульоз потрібно 40-50 сеансів ІХТ, а на туберкульоз із розширеною резистентністю – 50 і більше. Особливо важливим є вплив ІХТ на МБТ із мульти- й розширеною резистентністю. Відомо, що резистентність зумовлюють мутації генетичного апарату МБТ. Оскільки МБТ не мають плазмідної ДНК, то мутації можливі тільки шляхом фланкування інсерційних послідовностей нуклеотидів. Фланкування можливе на основі збалансованості частотних властивостей ДНК мікобактерій та інсерційних фрагментів ДНК. Апарат ІХТ випромінює електромагнітні хвилі, яким властива висока проникна здатність. Електромагнітні хвилі проникають крізь шкіру в глибокі тканини, впливають на соматичні й бактеріальні клітини, змінюючи частотні властивості їхнього генетичного апарату. Наведене електромагнітне поле ІХТ взаємодіє з електромагнітним полем ДНК генетичного апарату МБТ шляхом резонансу, зумовлює зміну їхньої структури та частотні властивості, внаслідок чого відбувається деблокування заблокованих мутацією ділянок ДНК мікобактерій, нормалізується їхня функція й відновлюється чутливість МБТ до дії протитуберкульозних препаратів, що підтверджується припиненням бактеріовиділення у хворих на резистентний туберкульоз легень уже через 1-2 місяці лікування. В основі позитивного впливу ІХТ на організм лежить передача енергії клітинам організму, що відновлює їхню функціональну здатність і швидко нормалізує самопочуття, апетит, сон хворого, відновлює детоксикаційну функцію організму, нівелює побічні ефекти хіміопрепаратів, чим забезпечує проведення повноцінного курсу лікування та його високу ефективність у строки у 2-3 рази коротші, ніж передбачено протоколом.
Другим позитивним ефектом запропонованого способу є скорочення тривалості курсу лікування з 20 до 6-8 місяців. За цей період припиняється бактеріовиділення та загоюються порожнини розпаду легень. Пацієнт одужує.
Третім позитивним ефектом є здатність ІХТ профілактувати й усувати ускладнення та побічні реакції організму хворого на хіміопрепарати. Це забезпечує нормальну переносимість хіміотерапії. Хворі не порушують режим прийому препаратів, і їм проводиться повноцінний курс лікування.
Четвертим позитивним ефектом є відсутність негативного впливу ІХТ на організм хворого. Незалежно від частоти та тривалості дії випромінювання апарат чинить виражений позитивний вплив на організм, що визначає відсутність протипоказань для застосування з метою лікувальних процедур.
Запропонований спосіб відновлення чутливості МБТ, резистентних (у тому числі мультирезистентних і з розширеною резистентністю) до протитуберкульозних препаратів, вивчався в клінічному випробуванні протягом 15 років у Полтавському обласному клінічному протитуберкульозному диспансері. Загалом було проліковано 74 хворих. Позитивними ефектами виявилися швидке припинення бактеріовиділення та вилікування хворих на резистентний туберкульоз.
Клінічний випадок. Хворий Б., 35 років, таксист. Діагноз: туберкульоз із розширеною резистентністю обох легень (дисемінований). Дестр+, МБТ+, М+, К+, резист. І (HRZSE), резист. ІІ (Km, Ofx), гіст. 0, категорія 4 (РТБ).
Уперше на туберкульоз захворів у 1999 р. – вилікувався. У 2005 р. трапився рецидив, лікування протягом 3 років ефекту не дало. Температура тіла постійно 38 ºС, кашель із виділенням мокротиння. Рентгенограма органів грудної клітки від 09.01.2008: в обох легенях зливні вогнищеві тіні різної величини й інтенсивності, у верхніх частках визначаються праворуч 1 каверна середнього розміру, ліворуч – 2 каверни. Корені ущільнені.
Від госпіталізації відмовився через сімейні обставини. 15 січня 2008 р. хворому було призначено ІХТ у поєднанні з основними протитуберкульозними препаратами та препаратами резервного ряду (3 HRELfхAm 3 HRE) в амбулаторних умовах.
10.01.2008: мазок мокротиння – КСП+, культуральний метод – МБТ+.
06.03.2008 (після 30 сеансів ІХТ): мазок мокротиння – КСП не виявлено, посів мокротиння на поживне середовище – знайдено МБТ (3 колонії). Порожнини розпаду в легенях зменшилися в розмірах.
26.05.2008 (після 50 сеансів ІХТ): МБТ бактеріоскопічно та культурально не виявлено (росту немає).
27.06.2008 лікування хворого було завершено. Тривалість курсу становила 5,5 місяців. Хворий отримав 101 сеанс ІХТ, досягнуто позитивної клініко-рентгенологічної динаміки, припинилося бактеріовиділення.
Рентгенографія органів грудної клітки від 02.09.2008: інфільтрація розсмокталася, деструкцій не виявлено. Минуло 13 років – пацієнт здоровий!
Отже, достатньо було 5,5 місяців лікування за допомогою запропонованого способу, щоб досягти видужання пацієнта на туберкульоз із розширеною резистентністю МБТ.
22
Гринчук, Ф. В., та І. І. Дутка. "ШКАЛА ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ РЕЦИДИВНИХ ВИРАЗКОВИХ КРОВОТЕЧ". Art of Medicine, 5 липня 2020, 45–47. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.2.14.42.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Однією з причин значної частоти рецидивів гострих виразкових кровотеч (ГВК) є недостатня прогностична надійність відомих шкал.
Метою роботи було напрацювання шкали для прогнозування ризику виникнення рецидивів ГВК і оцінювання її надійності.
Матеріали та методи. 109 хворих на ГВК, у 29 з яких був рецидив кровотечі. Для прогнозування відібрані такі критерії: клас коморбідної патології, анамнез, температура тіла, застосування гемостатичної терапії до госпіталізації, частота пульсу, пульсовий тиск, клас кровотечі за Forrest, загальна кількість лейкоцитів, загальний білок, креатинін, глутатіон відновлений, фібриназа, співвідношення вмісту дієнових конʼюгатів та кетодієнів і спряжених триєнів, протромбіновий індекс, час рекальцифікації плазми, антитромбін ІІІ, фібриноген В, співвідношення не ферментаційної та ферментаційної фібринолітичної активності плазми, протеолітична активність плазми за азоколагеном, рівень окиснення нейтральних білків плазми, поліморфізм 5G4 і G43A гена PAI-1. Кожному з критеріїв була надана певна кількість пунктів.
Результати. Ми пропонуємо поетапне прогнозування. В попередню шкалу внесені критерії, які визначають протягом первинного огляду хворого і проведення ФЕГДС. В основну шкалу додатково внесені дані лабораторного дослідження. Запропонований базовий варіант основної шкали, який містить рутинні критерії, і розширений, який містить критерії стану фібринолізу, протеолізу, редокс-реакцій, генетичних досліджень. Чутливість шкали для попереднього прогнозування становить 89,66%, а специфічність – 86,8%. Чутливість основної базової шкали становить 92,86%, а специфічність – 92,16%. Чутливість розширеної основної шкали зростає до 100%, а специфічність – до 95,83%.
Висновки. Застосування розробленої прогностичної шкали дозволяє обґрунтовано визначати необхідність застосування запобіжних засобів як протягом первинної ФЕГДС, так і впродовж наступного етапу лікування.
23
Василюк, С. М., А. Г. Шевчук, В. М. Федорченко, В. С. Осадець, С. А. Кримець та А. С. Василюк. "СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ. ДІАБЕТИЧНА ПЕРИФЕРІЙНА НЕВРОПАТІЯ". Art of Medicine, 22 березня 2019, 21–26. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.1.9.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті особливості діагностики і лікування діабетичної периферійної невропатії. Діабетична периферійна невропатія – це наявність симптомів та (або) ознак дисфункції периферійних нервів у пацієнтів з цукровим діабетом після виключення інших причин. Клінічна картина цього ускладнення цукрового діабету є варіабельною і залежить від переважання ураження того, чи іншого типу нервових волокон. Відмічається неспроможність виявляти зміни температури, вібрацію, глибоку чутливість, тиск та біль. З точки зору клінічного хірурга, при синдромі діабетичної стопи доцільно виділяти моторну, сенсорну і автономну діабетичну периферійну невропатію. Моторна діабетична периферійна невропатія діагностується об’єктивно, у пацієнта виявляють внутрішню мінусову стопу, яка має наступні діагностичні критерії: молотоподібні пальці, випинання голівок плюснових кісток на підошві, атрофію міжкісткових м’язів тилу стопи, посилену ротація дистальних відділів стопи, слабкість довгого розгинача великого пальця, виражене випинання на тилі стопи сухожилка довгого розгинача великого пальця, високе склепіння стопи, сухість і стоншення шкіри стопи. При сенсорній діабетичній периферійній невропатії пацієнт подає різноманітні скарги, серед яких найбільш небезпечним є відсутність больової чутливості. Автономна діабетична периферійна невропатія спричиняє зміни з боку шкіри стоп і порушення автономної регуляції судинного русла. Для діагностики використовують аналіз скарг пацієнта, монофіламентний тест, тест на вібраційну чутливість, тест на термічне відчуття, шкалу ідентифікації болю, тести на моторну діабетичну периферійну невропатію. Для проведення профілактичних заходів і медикаментозної корекції пацієнтів розподіляють на чотири категорії ризику з розвитку невропатичних виразок: низький ризик (категорія 0), помірний (категорія 1), високий (категорія 2) та дуже високий (категорія 3). Діабетична периферійна невропатія у даний час є одним з найважливіших факторів ризику втрати кінцівки у пацієнтів з цукровим діабетом. Сучасні підходи до медикаментозного лікування діабетичної периферійної невропатії і ортопедичної корекції анатомічних відхилень у пацієнтів з синдромом діабетичної стопи є достатньо добре напрацьовані і дозволяють значно знизити частоту ампутацій, пов’язаних з невропатичними змінами, однак у даний час ситуація все ще залишається критичною.
24
Левченко, В. А., Л. І. Гордійчук, Л. В. Левченко, І. В. Зарівна та І. І. Свистун. "ВПЛИВ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ У ПЕРЕДГІР’Ї КАРПАТ НА ЧАСТОТУ ВИНИКНЕННЯ ГІПЕРТОНІЧНИХ КРИЗІВ У РІЗНІ СЕЗОНИ РОКУ". Art of Medicine, 22 березня 2019, 70–75. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.1.9.70.
Повний текст джерелаАнотація:
Різкі коливання метеорологічних факторів в різні сезони року на тлі гіпертонічної хвороби можуть сприяти формуванню гіпертонічних кризів. Аналіз 12364 викликів бригад швидкої медичної допомоги до хворих із діагнозом «Гіпертензивний криз» за 2016 рік та показників погоди за цей період, показав, що частота викликів до хворих із гіпертензивним кризом більше корелювала зі зниженням атмосферного тиску (r = - 0,876, p˂0,05); менше значимою була кореляція з показниками вологості – (r = - 0,119) та середньою добовою температурою – (r = - 0,264).
Стан загальної адаптаційної реакції вегетативної нервової системи у гіпертоніків із підвищеною метеорологічною чутливістю оцінювали по тимчасовим (SDNN, RMSSD) і спектральним (HF, LF, VLF) показникам кардіоритмограми. Було встановлено, що у хворих із метеотропними реакціями, в зимово-весняний період року, відзначається перевага окремих показників, які відображають підвищену симпатичну або змішану активність.
При лікуванні хворих із гіпертонічною хворобою медикаментозну корекцію метеотропних реакцій необхідно починати з моменту встановлення метеолабільності, особливо за 1-2 дні до передбачуваних змін погоди з урахуванням стану пацієнта.