Статті в журналах з теми "Температура поверхні"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Температура поверхні.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Температура поверхні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Андрущенко М.І., к.т.н., Куликовський Р.А., к.т.н., Акритова Т.О., асп., Капустян О.Є., к.т.н., Бриков М.М., д.т.н. та Осіпов М.Ю., к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ТА ПРИЛАДІВ ТЕРМОМЕТРІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВЕРХОНЬ ТЕРТЯ ДЕТАЛЕЙ ПІД ЧАС ЗНОШУВАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 14 (4 грудня 2019): 12–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що одним із основних параметрів, який негативно впливає на зносостійкість і здатність до самозміцнення поверхні тертя деталей в процесі зношування, є температура. Особливо це стосується матеріалів з великою кількістю в структурі метастабільного аустеніту. В залежності від хімічного складу метастабільного аустеніту негативний вплив нагрівання поверхні тертя може позначатися вже при температурах близько 100° С. Тому для обґрунтованого вибору матеріалів для виготовлення або відновлення деталей та їх структури потрібна інформація про рівень температури, яка виникає на поверхні тертя в процесі зношування.
В роботі розглянуті два основні способи термометрії, які найкраще підходять для визначення температури робочих поверхонь деталей. Це контактний, за допомогою термоелектричних термометрів (термопар), та безконтактний, в якому датчиком виступає напівпровідниковий імерсійний болометр БП1-2, що працює в інфрачервоній частині спектру.
Запропоновано способи, схеми та пристосування для визначення температур робочих поверхонь скребків змішувачів вогнетривкої маси та штампів для пресування вогнетривів в виробничих умовах. А також поверхонь тертя зразків при випробуваннях на стандартній установці Х4-Б та на лабораторному стенді, розробленому в ЗНТУ.
2
Жученко, О. А., та М. Г. Хібеба. "Дослідження температурних полів в процесі формування вуглецевих виробів в режимі пресування." Automation of technological and business processes 11, № 4 (13 лютого 2020): 16–27. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1595.
Повний текст джерелаАнотація:
авторів залишається дослідження впливу таких технологічних параметрів, як потужність нагрівачів, температура завантаженої маси та швидкості пресування на температурні поля робочого простору мундштука гідравлічного пресу. В даній праці було досліджено зміну температурного поля в залежності від таких технологічних параметрів: потужності індукторів формувальної та калібрувальної зони мундштука, свічок для додаткового нагріву мундштука, температури поверхні масного циліндру та швидкості пресування. Оскільки для отримання бездефектної продукції необхідно, щоб кожен з нагрівачів забезпечував заданий (такий, що забезпечить умови проковзування) розподіл температур в своїй зоні мундштука, то також було досліджено динаміку температур в точках, що характеризують розподіл температур в кінці кожної зони мундштука (переріз наприкінці калібрувальної зони - І переріз, переріз на межі формувальна – калібрувальна зона – ІІ переріз, переріз на межі масний циліндр – формувальна зона – ІІІ переріз). В результаті досліджень, проведених за допомогою розробленої моделі виявлено, що найбільший вплив на температури в зонах І-ІІ має індуктор калібрувальної зони. Також індуктор формувальної зони має значний вплив на температурне поле в ІІІ та ІІ зонах, а свічки на температури в І та ІІ зоні. При цьому вплив нагрівачів на більш віддалені зони проявляється тільки за 20-30 хв. після зміни потужності нагрівача, що свідчить про появу запізнювання в перехідному процесі. Температура завантаженої маси має досить значний вплив на розподіл температур в усьому об’ємі робочого простору мундштука. Також виявлено, що збільшення швидкості пресування негативно впливає на середню температуру електродної маси, а також збільшує градієнт температур від центральної частини робочого простору мундштука до його меж.
3
Бень, І. О., Ю. І. Озимок та В. В. Шостак. "Досліджування температури на загострюваній поверхні лущильних ножів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 115–20. http://dx.doi.org/10.36930/40300120.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливістю лущильного ножа є малі величини кутів загострювання і заднього кута різання. Встановлено, що під час загострювання лущильного ножа багаточашковим абразивним кругом з планетарним приводом чашок, температура на його поверхні залежить від основних чинників: швидкості різання, швидкості подачі абразивного круга і подачі круга на врізання. Розроблено методику проведення експериментів. Наведено зразки ножів із припаяними термопарами. Обґрунтовано В-план планування досліджувань, вибір кількості повторень кожного досліду. Проведено попередню серію дослідів, де визначено статистичні показники: середню температуру поверхні ножа, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, точність досліду. Наведено результати проведених дослідів за В-планом математичного планування експериментів. Розроблено прикладну комп'ютерну програму для опрацювання результатів досліджувань. Визначено коефіцієнти рівняння регресії другого порядку у нормалізованому та явному вигляді. Нормальність розподілу температури підтверджено за допомогою критеріїв асиметрії та ексцесу. Для перевірення однорідності дисперсії використано критерій Кохрена. Значущість коефіцієнтів рівняння регресії оцінено за критерієм Стьюдента. Адекватність одержаних рівнянь регресії підтверджено за допомогою критерію Фішера. Проаналізовано вплив основних впливових чинників на температуру поверхні лущильного ножа. Показано, що зі збільшенням швидкості різання і подачі на врізання температура зростає. Збільшення швидкості подачі круга призводить до зменшення температури поверхні лущильного ножа. Характер цих залежностей описується експоненціальними рівняннями регресії. Сумарна температура описується параболічною залежністю. Це дає змогу вибрати такі режими загострювання, за яких температура поверхні ножа буде мінімальною.
4
Vovk, S., O. Pazen, N. Ferents та A. Lyn. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ТОВЩИНИ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ ПЕРЕДІЛКИ НАВКОЛО ПЕЧЕЙ ТА ДИМОХОДІВ В БУДІВЛЯХ З ГОРЮЧИМИ БУДІВЕЛЬНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ". Fire Safety 39 (5 квітня 2022): 77–84. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Опалювальні печі, на частку яких припадає 80 % від загальної кількості тепла, яке виробляється у сільській місцевості, широко використовуються в одно-, двоповерхових будівлях, як в наявному житловому фонді, так і в новому будівництві. Пожежі, які виникають в житлових будинках, найчастіше, призводять до загибелі та травмування людей. Серед причин виникнення пожеж порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей, теплогенеруючих агрегатів та установок становлять 3 868 випадків (6,9 %).Метою статті є дослідження пожежної безпеки при влаштуванні печей та димоходів в будівлях з горючими будівельними конструкціями.Методи дослідження. У роботі було використано ряд методів, зокрема, статистичний, системний, порівняльний, а також метод математичного моделювання процесу теплообміну в багатошаровій плоскій конструкції для визначення температури зовнішньої поверхні залежно від товщини та матеріалу виконання димоходу.Основні результати дослідження. У статті проаналізовано пожежну небезпеку пічного опалення, яка полягає в наявності високих температур на поверхні елементів печі (стінок, патрубків, труб), що можуть бути джерелом запалювання горючих матеріалів і горючих конструкцій будівель. Температура на поверхні елементів нетепломістких печей залежить від виду палива, що спалюється, режиму паливника печей і може перевищувати 600 оС. Температура в паливнику теплоємних печей може становити понад 1000 оС, а в димовому каналі біля міжповерхового перекриття – 500 оС. Ступінь нагрівання бічних поверхонь і перекриття печі, а також димових каналів залежить від товщини стінок, виду і кількості палива, що спалюється, і тривалості горіння. У роботі розрахунково визначено температуру на зовнішній поверхні протипожежної переділки залежно від її розмірів та геометричної форми перерізу димоходу при температурі димових газів до 4500 С.Така температура утворюється при роботі котлів та печей в турборежимі. Дослідження проводилися для димоходів із різних матеріалів, зокрема: з керамічної цегли різної товщини, з керамічної цегли і шару цементно-піщаної штукатурки, з керамічної цегли і переділки із бетону, із керамічної цегли і переділки із мінеральної вати, із жаростійкого бетону і переділки з мінеральної вати, із сталі. Висновок. Для запобігання пожежі в димоходах необхідно регулярно проводити перевірки опалювального приладу і димоходу, здійснювати правильний підбір потужності опалювального приладу. На основі приведених аналітичних залежностей визначено оптимальну товщину протипожежної переділки навколо димоходу, встановлено, що на дану товщину суттєво впливають теплотехнічні властивості будівельних матеріалів, із яких виконано димохід та переділку. Показано, як з допомогою математичного моделювання процесу теплообміну за необхідності можна встановити температуру на поверхні димоходу з будь-якого будівельного матеріалу. Встановлено, що димоходи, які мають форму циліндра, менше нагріваються у порівнянні з прямокутними.
5
Fedynets, V. O., Ya P. Yusyk та I. S. Vasylkivskyi. "Особливості вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 78–85. http://dx.doi.org/10.15421/40281115.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто методи вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь на основі контактного вимірювання температури пристінного шару робочого середовища, що омиває обертову поверхню, яка має функціональну залежність з температурою поверхні. Показано, що пристінний шар робочого середовища між обертовою поверхнею і перетворювачем має деякий перепад температур, що є основним джерелом виникнення методичної похибки вимірювання температури обертової поверхні. Розроблено методику математичного опису теплових процесів, що відбуваються під час вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь, та узагальнено стаціонарну математичну модель процесу вимірювання температури обертових поверхонь, яка характеризує зв'язок між вхідними, вихідними, керуючими і збурювальними параметрами процесів передачі тепла під час вимірювання температури обертових поверхонь у стаціонарному режимі. Аналіз розробленої математичної моделі дав змогу зменшити тепловтрати через перетворювачі та синтезувати перетворювачі температури з мінімальним значенням методичної похибки вимірювання температури для заданих умов експлуатації. Розглянуто особливості метрологічної перевірки перетворювачів температури та запропоновано установку для її проведення, що дало змогу спростити метрологічну перевірку і підвищити її точність.
6
Kuzyk, M. P., та M. F. Zayats. "КІНЕТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУШІННЯ КОТЛІВ ТП-10 ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕПЛОТИ ЖИВИЛЬНОЇ ВОДИ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 101–4. http://dx.doi.org/10.15421/40280321.
Повний текст джерелаАнотація:
Спалювання непроектного вугілля на теплових електростанціях неминуче призводить до забруднення зовнішніх поверхонь нагріву котла і як наслідок – до погіршення техніко-економічних показників роботи пиловугільного котла. Аналізуючи літературні джерела та досвід експлуатації електростанцій, визначено основні чинники, які зумовлюють перебіг корозійних процесів на зовнішніх поверхнях нагрівання котлів під час спалювання різних видів палива та вплив на них режимів роботи котлів. До основних чинників, що зумовлюють процеси корозії на зовнішніх поверхнях нагрівання котлів, які розміщені в резерві, належать: вид і властивості палива, яке спалюється перед виведенням котлів у резерв – хімічний склад і властивості відкладень на поверхнях нагрівання, відносна вологість і температура повітря, що оточує поверхні нагрівання, проведені заходи для зниження вмісту сірки у відкладеннях на поверхнях нагрівання перед виведенням їх у резерв. Практикою експлуатації встановлено, що ретельно очистити поверхні від відкладень можливо тільки за допомогою водяного обмивання. Після обмивання потрібно провести якісне сушіння всіх зволожених поверхонь котла, щоб мінімізувати процеси низькотемпературної корозії. Викладено результати дослідження режимів малозатратної та ефективної процедури сушіння шляхом подачі в пароводяний тракт котла живильної води зі загальностанційного трубопроводу.
7
Сененко, А. І., О. А. Марченко, А. Г. Наумовець, Д. Т. Таращенко, Д. А. Глубоков, Я. З. Волошин, О. А. Варзацький та О. Л. Капітанчук. "Самоорганізація молекул гексадецилборної кислоти на атомно-гладкій поверхні графіту". Ukrainian Journal of Physics 56, № 10 (6 лютого 2022): 1091. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.10.1091.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що високовпорядковані моношарові плівки гексадецилборної кислоти CH3–(CH2)15–B(OH)2 можуть бути отриманіна базисній площині високоорієнтованого піролітичного графіту шляхом нанесення розчину кислоти в n-тетрадекані n-C14H30 при кімнатній температурі. За допомогою сканувального тунельного мікроскопа (СТМ) встановлено, що моношари мають ламелеподібну структуру, в якій кожна ламель сформована парами (димерами) молекул гексадецилборної кислоти. Асоціація молекул у димери здійснюється завдяки взаємодії між B(OH)2-групами. Виявлено також, що молекули розчинника n-C14H30, перебуваючи при температурі, значно вищій, ніж температура поверхневої кристалізації моношару тетрадекану на графіті, можуть адсорбуватись спільно з молекулами кислоти. Співадсорбцію молекул розчинника можна пояснити специфікою взаємної геометрії поверхні підкладки і димерів гексадецилборної кислоти.
8
Солодка, Л. О., М. І. Кривда, С. В. Костенок та Г. О. Смуров. "МІКРОБНЕ ОБСІМЕНІННЯ ЗЕРЕН ПШЕНИЦІ, ВИРОЩЕНОЇ В ЖИТОМИРСЬКОМУ ПОЛІССІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4 (55) (10 травня 2022): 24–30. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Активний розвиток тваринництва потребує забезпечення галузі раціонами, у яких має бути врахована і поживність, і якість та безпечність компонентів. Визначення поживності корму є стандартною та нескладною задачею. Але корми, досконалі за органолептикою, можуть нести приховану небезпеку – мікотоксини. Ці речовини мікроскопічні гриби виділяють в стресових ситуаціях для забезпечення власного виживання. Нами було оцінено обсіменіння поверхні зерен пшениці, вирощеної в Житомирському Поліссі в 2020 р., зародками потенційних продуцентів мікотоксинів. Склад мікробних асоціацій вивчали за умов інкубації на агарі Чапека, за температури 32˚С, 23˚С та 15˚С (відповідно до коливань температур періоду збору врожаю пшениці в даному регіоні). На агарі Чапека, за будь яких умов культивування, розвивались представники морфологічної групи грибів (міцеліальні, дріжджові) та поодинокі клітини різних видів бацил. Навколо зерен, інкубованих за температур 23˚С та 32˚С реєстрували незначну кількість окремих колоній (від 20,6% до 33,9%, відповідно) та набагато більше злитих та багатошарових. В складі мікробних асоціацій, здатних розвиватись при різних температурах, краще зростали не дріжджові, а міцеліальні гриби. За 23˚С угрупувань міцеліальних грибів різних родів виявлено 81,4% від загальної кількості колоній, а за 32˚С – 72,3%. Температура 32˚С стимулювала розвиток асоціації мукоральних грибів та токсинопродуцентів з роду Aspergillus. В таких умовах мукоральні гриби за 5 діб утворювали плівки у вигляді газонів, аспергили – величезну кількість конідій. В інтервалі температур 23˚С-15˚С розвивались представники асоціації, в складі якої переважали відомі токсиноутворювачі – окремі види з родів Aspergillus, Penicillium, Alternaria тощо. Ці мікроорганізми утворювали зрілі колонії не за 5, а за 7-8 діб. Тому за влітку, при (30±2)˚С зерно пшениці, що використовується як компонент раціонів, має вивантажуватись із складських приміщень з низькою температурою через кожні 2-3 доби, а при (24±2)˚С – через 5 діб.
9
Shapoval, S. L. "Прилад для дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей м’яса птиці". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 100–106. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8519.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано конструкцію та принцип роботи вимірювального модуля для визначення структурно-механічних властивостей та теплопровідності м’яса птиці до та після кулінарної обробки. Наведено схему розташування температурних датчиків та нагрівального елементу. Доведено актуальність дослідження не лише межи міцності поверхні продукту пенетрометром, а й релаксаційного зусилля та термопровідності продукту. Побудовано градуювальні графіки пенетрометрів та наведено приклад фіксування температури стінки вимірювального індентора напівпровідниковим термометром при підвищенні температури зразка нагрівальним індентором. Створений модуль «Реологія» приладу MIG-1.3 дозволяє визначати основні структурно-механічні та теплофізичні параметри м’яса птиці. Похибки окремих датчиків не перевищують ± 1 °С, що дозволяє визначати реологічні та теплофізичні властивості зразків м’яса птиці на проміжних стадіях технологічного процесу, коли дегустація неможлива. Результати фіксації динаміки різниці температур поверхні інденторів вказують на швидкість розповсюдження тепла всередині зразка, що дозволяє визначити теплопровідность та отримати уявлення про кількість вільної вологи, що утворилася внаслідок денатурації білків м’яса птиці. За визначеними реологічними та теплофізичними параметрами були встановлені оптимальні режими термічної обробки трьох зразків філе індика (температура, час, швидкість руху повітря, вологість) та модифікований режим «steaming» пароконвекційної шафи Convothem. З метою перевірки структурно-механічних властивостей готових зразків філе на розробленому обладнанні проведено дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей філе індика після термічної обробки за різних температурних режимів. За температури 20 ± 2 °С було визначено динаміку зміни сили супротиву (релаксаційне зусилля) та зміну температури при механічній деформації зразків. Доведено відповідність результатів дослідження реологічних та теплофізичних властивостей на пропонованому приладі MIG-1.3 технологічним властивостям зразків філе.
10
Tsapko, Yu V., та А. Yu Tsapko. "Встановлення ефективності вогнезахисту деревини органо-неорганічною композицією". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/40280519.
Повний текст джерелаАнотація:
Опис поведінки вогнезахисних засобів у момент формування теплоізоляційної структури є окремим і складним завданням, а просочення характеризується розкладом антипіренів під дією температури з поглинанням тепла та виділенням негорючих газів, гальмування окислення в газовій і конденсованій фазі та утворенням на поверхні деревини теплозахисного шару коксу. Наведено результати дослідження процесу термодеструкції деревини сосни і визначено термограми її розкладу та встановлено, що кінетика процесу розкладу деревини вогнезахисної композицією "Skela-i" зміщується у напрямку високих температур, із коксовим залишком у 4 рази більшого ніж для необробленої деревини. Експериментально встановлено, що під дією теплового потоку на вогнезахищені зразки відбувається інтенсивне виділення інертних газів та зменшення горючих, що доводить про ефективність вогнезахисту. Після випробувань виявлено, що інтенсивність утворення негорючих газів переміщується у сторону підвищеної температури з утворенням пінококсу. Газохроматографічними дослідженнями аналізу летких продуктів піролізу вогнезахищених зразків виявлено збільшення негорючих газів у 8 разів та зменшення вмісту горючих – понад 50 %. Здійснено дослідження з визначення групи горючості деревини та встановлено зменшення у 3 рази втрати маси зразків захищеної деревини, порівняно з необробленими, а температура димових газів становила менше 165°С.
11
Павлов, Василь Володимирович, Віктор Олексійович Скачков та Тарас Богданович Янко. "ГІДРУВАННЯ АКТИВОВАНОГО ГУБЧАСТОГО ТИТАНУ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (22 липня 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Процес гідрування виконували у три етапи на губчастому титані марки ТГ-100 з розміром часточок в інтервалі від 2 до 5 мм. На першому етапі процес гідрування здій- снювали на вихідному матеріалі – губчастому титані з розмірами часточок –12 +5 мм і –30 +10 мм. На другому етапі гідрування використовували механічно активований ТГ-100. На третьому етапі гідруванню піддавали суміш механічно активованого ТГ-100 з гідридом титану. В процесі утворення гідриду титану виділено чотири основні стадії: фізичну адсорбцію молекул водню на поверхні металу; дисоціацію молекул водню на активних центрах металевої поверхні; дифузію атомів водню всередину поверхневого шару металу та впорядковане розміщення водню в порожнечах металевої матриці з утворенням гідриду (β-фази). Встановлено, що температура початку активного погли- нання водню для початкового ТГ-100 складає 793 К, для механічно активованого губчас- того титану – 573 К, а для механохімічно активованого матеріалу – 503 К. При цьому повний час гідрування початкового ТГ-100 складає 1380 хвилин, для механічно акти- вованого – 1140 хвилин і для механохімічно активованого – 780 хвилин. Механохімічна активація губчастого титану дає змогу скоротити тривалість процесу гідрування прак- тично на 46%. При цьому масова доля водню в гідриді титану складає від 3,63 % до 3,84 % за масою, максимальна температура процесу встановилася в межах від 863 К до 918 К, а час досягнення максимальної температури складає від 120 хв. до 240 хв. Вихід гідриду титану до досягнення максимальної температури складає для початкового ТГ-100 35,4 %, для механоактивованого – 50 %, механохімічно активованого – 59,4 %.
12
Bosak, P. V., V. V. Popovych, V. F. Pinder та O. V. Stokalyuk. "Температура займання та самозаймання найпоширеніших деревних порід териконів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 53–58. http://dx.doi.org/10.36930/40300509.
Повний текст джерелаАнотація:
Екологічна небезпека шахтних породних відвалів в умовах урбанізованого середовища є високою. Для її оцінювання у кожному конкретному випадку потрібно проводити екологічний моніторинг для розроблення природоохоронних заходів з мінімізації негативних їх чинників. Наголошено на чинниках, які призводять до самозаймання вугільних відвалів, та на підставі наукових джерел детально описано хімізм досліджуваних процесів. Окиснення і горіння породних відвалів супроводжується значним виділенням водяної пари, яка є мінералоутворюючим середовищем для більшої частини мінералів: сульфатів, гідрокарбонатів, карбонатів, фосфатів, арсенатів. Окрім цього, внаслідок окиснення виділяється вуглекислота, нітроген оксид (IV), який з водою утворює нітратну кислоту. У разі нестачі кисню в осередках горіння в парогазових викидах міститися сірководень, вуглеводні, амоніак, оксид карбону (II). Акцентовано увагу на тому, що важливе значення в процесах окиснення належить сірці. Окиснення вугілля посилюється на дрібних частинках, через збільшення площі поверхні, що доступна для окиснення. Висвітлено, що найнадійнішим способом захисту від самозаймання вугільних відвалів є створення на їх поверхні рослинного покриву. Процес формування рослинного покриву є дуже важливим, адже при цьому відбувається як накопичення важких металів у рослинах, так і зв'язування субстрату їхніми коренями й кореневищами, що зменшує процес вивітрювання та вимивання породи, яка містить велику кількість важких металів. Встановлено показники температури займання та самозаймання зразків деревних порід відвалів вугільних шахт згідно з ДСТУ8829:2019. Дослідження показників займання та самозаймання твердих речовин і матеріалів здійснювали у весняний та літній періоди. Досліджуваними об'єктами були проби листя та деревина з терикону шахти Нововолинського гірничопромислового району (Волинська область, м. Нововолинськ). Встановлено, що для сосни звичайної температура займання становить: +225 °C, а самозаймання +475 °C. Температура займання берези повислої +260 °C, дуба звичайного +275 °C, козячої верби +280 °C, температура самозаймання – берези повислої +470 °C, дуба звичайного +475 °C, верби козячої +473 °C. Температура займання берези повислої, дуба звичайного, верби козячої ніж сосни звичайної робить їх перспективними породами дерев для запобігання самозайманню вугільних відвалів.
13
Стоянов, П. Ф., Н. О. Біленко та Я. О. Стоянов. "Моделювання роботи повітроохолоджувачів холодильних установок". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 2 (30 квітня 2018): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i2.993.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження роботи повітроохолоджувачів методом комп’ютерного моделювання. Специфічні умови роботи низькотемпературних повітроохолоджувачів пов’язані з інеєутворенням на поверхні теплообміну в процесі експлуатації. Автором проведено аналіз процесу інеєутворення в повітроохолоджувачах при зміні режимних параметрів експлуатації теплообмінного апарату та параметрів повітря в холодильній камері. Дослідження роботи повітроохолоджувача проведено для наступних умов: температура кипіння холодильного агенту t0=-100С, температура повітря в холодильній камері tкам=-2;-3;-4;-5;-6;-70С та відносна вологість φ=95;90;80;70%. Результати дослідження показують вплив на динаміку наростання шару інею на поверхні повітроохолоджувача вищезазначених параметрів та енергетичні характеристики теплообмінника при заміні робочого тіла холодильної установки. Використання описаного в статті алгоритму обробки результатів підбору серійного теплообмінного обладнання дозволяє оперативно оцінити експлуатаційні характеристики повітроохолоджувачів.
14
Rzasa, Mariusz, та О. Ye Serediuk. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОГО КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(41) (1 грудня 2018): 77–81. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-77-81.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджується коефіцієнт теплопровідності як один із параметрів теплопередавання. Цей параметр є каталогізованим для більшості будівельних матеріалів. Це дозволяє легко визначити кількість тепла, що передається через будівельну перетинку. Набагато важче обчислити величину переданого тепла для приміщень, стінки яких виготовлені з різних матеріалів, що робить їх теплопровідні поверхні неоднорідними. Крім того, розрахунок ускладнюється, коли температура вздовж поверхні є неодиниковою. Запропоновано визначення еквівалентного коефіцієнта теплопровідності для визначеної камери. Коефіцієнт еквівалентної теплопровідності дозволяє розраховувати значення переданої теплоти шляхом множення її на загальну площу поверхні стін камери. Запрпоновано експериментальний метод визначення еквівалентного коефіцієнта теплопровідності. Здійснений теоретичний аналіз визначення похибки еквівалентного коефіцієнта теплопровідності на базі теорії невизначеності у вимірюваннях.
15
Гузьова, Ірина Олександрівна, та Володимир Михайлович Атаманюк. "Дослідження кінетики сушіння цукатів з гарбуза". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1866.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описується особливість кінетики сушіння цукатів. Цукати, корисний для організму продукт, виготовлений з фруктів, овочів і ягід. Об'єктом дослідження є цукат з гарбуза. Спосіб приготування містить в собі кілька етапів: очищення, нарізка, варіння в цукровому сиропі, сушіння. Готовий продукт має відмінну якість і органолептичні властивості. Сушіння цукатів – складний, тривалий і енергоємний процес. Процес сушіння залежить від зовнішніх умов, структури матеріалу і форми зв'язку вологи з матеріалом. Авторами статті проведено дослідження кінетики сушіння цукатів температурою 20°С – 80°С. Експерименти проводилися наступним чином: частину просочених цукровим сиропом скибок гарбуза температурою 80°С відділяють від рідкої фази і сушать. Другу частину залишають в сиропі, який охолоджують до 60°С, після чого висушують. Третю частину цукатів залишають в сиропі, який охолоджують до 40°С, після чого висушують. Аналогічно четверту частину залишають в сиропі, який охолоджують до 20°С, після чого також висушують. Сушіння чотирьох частин відбувається окремо, за однакових умов: температура теплового агенту (повітря) – 100 °С, швидкість теплового агенту 2 м/с. Сушіння відбувається в контейнері фільтраційним методом. Контейнер складається з чотирьох частин, які мають перфоровані перегородки. На кожну з чотирьох перфорованих перегородок цукати розкладають рівномірно в один шар в шаховому порядку. Такий метод розміщення цукатів сприяє рівномірному розподіленню теплового агенту, мінімізує гідравлічний опір шару. В результаті дослідження встановлено залежності швидкості сушки цукатів від температури, обґрунтовано вплив форми зв'язку вологи з матеріалом на характер і тривалість сушіння, а також теоретично визначено час сушіння для різних температурних режимів.
У статті теоретично досліджується кінетика сушіння цукатів з гарбуза в умовах різних температур плодів. Сушіння цукатів відбувається в періоді спадаючої швидкості сушіння. Криві швидкості сушки складаються з двох частин. Перша частина відповідає випаровуванню капілярної вологи з поверхні міжклітинної простору. Друга частина кривих відповідає випаровуванню осмотично зв'язаної міжклітинної і клітинної вологи. Також в матеріалі присутній термодифузія, яка уповільнює процес сушіння. В умовах малих перепадів температур термодифузія відіграє незначну роль. Тому найбільш швидко висушується цукат з температурою 80°С. Цукати з температурою 20°С висушуються повільно. Це явище можна пояснити великим впливом термодифузії і кристалізацією цукру під час тривалої сушки. Проведено узагальнення і апроксимація експериментальних даних на основі диференціального рівняння швидкості сушіння. На основі теоретичних узагальнень виведені рівняння, що дозволяють визначити числові значення швидкості сушіння і коефіцієнта сушіння, а також теоретично встановити характер зміни швидкості сушіння і розрахувати час сушіння до необхідної вологості. У статті обґрунтовано раціональні температурні режими (40°С – 80°С) сушки цукатів з гарбуза.
16
Цапко, Ю. В., О. Ю. Горбачова, С. М. Мазурчук та О. П. Бондаренко. "Встановлення ефективності захисту термомодифікованої деревини граба від дії ультрафіолету". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 81–87. http://dx.doi.org/10.36930/40310213.
Повний текст джерелаАнотація:
Доведено, що колір деревини має тенденцію темніти внаслідок зміни хімічних компонентів деревини, зокрема від деградації аморфних вуглеводів під час термічного оброблення за високої температури. Застосування термічного модифікування істотно змінило значення параметрів кольору L*, a*, b* у зразках термомодифікованої деревини. Нанесення масловоску та лазурі на поверхню зразків також вплинуло на потемніння їх забарвлення. Виявлено вплив захисної речовини на значення ΔL* залежно від обробленої поверхні. Визначено, що параметр L* після 16 місяців перебування під прямими променями необробленої деревини зменшується на 8 у торцевих зразків та 11 – у радіальних. На поверхні із нанесеним масловоском різниця в 2 рази менша. Встановлено, що рівень захисту поверхні лазур'ю найкращий. У термомодифікованої деревини без додаткового покриття як у торцевих, так і радіальних зразках L* продовжувало зменшуватися – на 7 і 6 відповідно. Виявлено, що найінтенсивніше вицвітали поверхні без захисного покриття. Встановлено, що значення a* на поверхні деревини без додаткового покриття змінилося для необроблених та термомодифікованих режимом 1 – зросло на 5 для обох видів поверхонь. Виявлено максимальну зміну параметра а* у групі зразків із восковим покриттям на радіальній поверхні необробленої та термомодифікованої режимом 1. Захист масловоском торцевої поверхні виявився дещо гіршим. Видно, що максимальні зміни показника b* відбулися на обох поверхнях необробленої та модифікованої за температури 160 °С для усіх груп зразків. Результати зміни b* для зразків термомодифікованих за 190 та 220 °С незначні, залежності не встановлено. У всіх зразків деревини, окрім необробленої та модифікованої режимом 1, виявлено вицвітання поверхні. Про це свідчить зменшення загальної різниці кольору ΔЕ*. Найсвітлішими після завершення експерименту виявилися зразки без додаткового оброблення поверхні. Торцева поверхня зразків термомодифікованих режимами 6, 8 і 9 виявилася стійкішою порівняно із радіальною. Найменшу різницю ΔЕ* виявлено у зразків, модифікованих за температури 190 °С упродовж 20 год та за 220 °С – 10 та 20 год із восковим покриттям та вкритих лазур'ю.
17
Бордаков, М. М. "ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ UC ТА UV ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ФЕС В ПРОГРАМІ PVSYST". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).47-52.
Повний текст джерелаАнотація:
У наш час розповсюдженим програмним продуктом для розрахунку планової роботи сонячних станцій є PVsyst. Цей програмний продукт використовує для розрахунків такі погодні дані:
рівень сонячної радіації;
температура навколишнього середовища;
середня швидкість вітру.
Погодні дані програма отримує з баз даних метеостанцій. Історичні метеодані накопичуються в базах протягом багатьох років; для виконання розрахунків програма використовує середньозважені дані для одного року (середньозважений рік). Також програма враховує особливості конкретного обладнання, що планується встановити на майбутній фотоелектричній станції (ФЕС). Погодні дані програма обирає відповідно до географічних координат об’єкта. Для отримання даних в конкретній точці програма використовує алгоритми апроксимації даних. Відомо, що в процесі роботи сонячна панель нагрівається. Даний нагрів призводить до того, що потужність панелі падає з ростом температури при сталій сонячній радіації. Рівень зменшення потужності залежно від температури характеризується коефіцієнтом gPmax, що відповідає зменшенню потужності при підвищенні температури на 1 ºС (Температурний коефіцієнт потужності). Наприклад, для панелей із полікристалічного кремнію (Si-poly) він дорівнює 0,4 %/ ºC. Але температурний коефіцієнт зменшення потужності характеризує зменшення потужності ФЕМ від температури робочої поверхні модуля, далі Cell Temperature або Tcell (ºC). Для розрахунку Tcell використовується температура навколишнього середовища (TAmb), швидкість вітру (VWind). Ці величини пов’язуються між собою через сонячну радіацію, що потрапляє на модуль (IPoa, Вт/м2), та коефіцієнти тепловіддачі Uc та Uv [1]. Величина цих коефіцієнтів суттєво впливає на розрахунок температури сонячного модуля. Програма рекомендує обирати стандартні значення, але не завжди такі значення правильно описують процес теплообміну. Тому, ця стаття присвячена визначенню даних параметрів на ФЕС, яка вже працює, і переоцінки планових показників її роботи. Бібл. 8, рис. 2.
18
Kalchenko, Vitalіі, Antonina Kolohoida, Yaroslav Kuzhelnyi та Volodymyr Morochko. "ОДНОПРОХІДНЕ ДОВОДОЧНЕ ШЛІФУВАННЯ ЗІ СХРЕЩЕНИМИ ОСЯМИ КРУГА ТА ЦИЛІНДРИЧНОЇ ДЕТАЛІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 4 (14) (2018): 9–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-9-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. При шліфуванні циліндричних деталей на фінішних операціях через нерівномірний знос інструмента відбувається погіршення вихідної точності обробки. Постановка проблеми. Кінцева точність деталей забезпечується доводочними операціями. При використанні схеми круглого шліфування спостерігаються значні температурні навантаження та нераціональне розподілення зрізуваного шару вздовж кромки інструмента та його нерівномірний знос. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відомі способи глибинного шліфування зі схрещеними осями інструмента та циліндричної деталі, де кут орієнтації інструмента вибирається з умови досягнення найбільшої продуктивності обробки. З огляду на великі припуски на обробку температура в зоні шліфування досягає значних величин, що викликає зміну фізико-механічних властивостей поверхневого шару деталі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині не розроблено метод однопрохідного доводочного шліфування циліндричних деталей, що забезпечує необхідну точність фінішної обробки одночасно з досягненням максимальної продуктивності. Постановка завдання. Розроблення нового способу однопрохідного доводочного шліфування циліндричних деталей орієнтованим інструментом. Створення загальної модульної 3D моделі різальної поверхні шліфувального круга, процесу формоутворення та зняття припуску. На базі запропонованої моделі визначити основні характеристики процесу обробки. Виклад основного матеріалу. Розроблено новий спосіб однопрохідного доводочного шліфування циліндричної поверхні орієнтованим шліфувальним кругом. При цьому орієнтація інструмента визначається з умови повного завантаження різальної кромки та переважно залежить від припуску на обробку й висоти шліфувального круга. Оптимальна осьова подача вибирається з умови досягнення необхідної геометричної точності поверхні, а збільшення продуктивності обробки досягається за рахунок підвищення швидкості обертання деталі. Для нового способу однопрохідного доводочного шліфування розроблені модульні 3D моделі процесу формоутворення та зняття припуску. Запропонована методика визначення одиничних сил різання та питомої продуктивності обробки. Висновки відповідно до статті. Запропоновано новий спосіб однопрохідного доводочного шліфування поверхні циліндричного валика орієнтованим абразивним інструментом. Розроблені модульні 3D моделі зняття припуску та формоутворення.
19
Havrysh, V. I., V. B. Loik, O. D. Synelnikov, T. V. Bojko та R. R. Shkrab. "МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ У 3D СТРУКТУРАХ ІЗ ТОНКИМИ ЧУЖОРІДНИМИ ВКЛЮЧЕННЯМИ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 144–49. http://dx.doi.org/10.15421/40280227.
Повний текст джерелаАнотація:
_____________________________________
Інформація про авторів:
Гавриш Василь Іванович, д-р техн. наук, професор кафедри програмного забезпечення. Email: gavryshvasyl@gmail.com
Лоїк Василь Богданович, канд. техн. наук, доцент кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт. Email: v.loik1984@gmail.com
Синельніков Олександр Дмитрович, канд. техн. наук, доцент кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт. Email: o.synelnikov@gmail.com
Бойко Тарас Володимирович, канд. техн. наук, доцент, заступник начальника інституту. Email: boykotaras@gmail.com
Шкраб Роман Романович, асистент кафедри програмного забезпечення. Email: ikni.pz@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Гавриш В. І., Лоїк В. Б., Синельніков О. Д., Бойко Т. В., Шкраб Р. Р. Математичні моделі аналізу температурних режимів у 3D структурах із тонкими чужорідними включеннями. Науковий вісник НЛТУ України. 2018, т. 28, № 2. С. 144–149.
Citation APA: Havrysh, V. I., Loik, V. B., Synelnikov, O. D., Bojko, T. V., & Shkrab, R. R. (2018). Mathematical Models of the Analysis of Temperature Regimes in 3D Structures with Thin Foreign Inclusions. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 144–149. https://doi.org/10.15421/40280227
Нерівномірне нагрівання − один із факторів, що спричиняють деформації та напруження у пружних конструкціях. Якщо з підвищенням температури ніщо не перешкоджає розширенню структури, то вона деформуватиметься і жодних напружень не виникатиме. Однак, якщо в конструкції температура зростає нерівномірно і воно неоднорідне, то внаслідок розширення формуються температурні напруження. Першим і незалежним кроком для дослідження температурних напружень є визначення температурного поля, що становить основну задачу аналітичної теорії теплопровідності. В окремих випадках визначення температурних полів є самостійною технічною задачею, розв'язання якої допомагає визначити температурні напруження. Тому розроблено лінійні математичні моделі визначення температурних режимів у 3D (просторових) середовищах із локально зосередженими тонкими теплоактивними чужорідними включеннями. Класичні методи не дають змоги розв'язувати крайові задачі математичної фізики, що відповідають таким моделям, у замкнутому вигляді. З огляду на це описано спосіб, який полягає в тому, що теплофізичні параметри для неоднорідних середовищ описують за допомогою асиметричних одиничних функцій як єдине ціле для всієї системи. Внаслідок цього отримують одне диференціальне рівняння теплопровідності з узагальненими похідними і крайовими умовами тільки на межових поверхнях цих середовищ. У класичному випадку такий процес описують системою диференціальних рівнянь теплопровідності для кожного з елементів неоднорідного середовища з умовами ідеального теплового контакту на поверхнях спряження та крайовими умовами на межових поверхнях. Враховуючи зазначене вище, запропоновано спосіб, який полягає в тому, що температуру, як функцію однієї з просторових координат, на боковій поверхні включення апроксимовано кусково-лінійною функцією. Це дало змогу застосувати інтегральне перетворення Фур'є до перетвореного диференціального рівняння теплопровідності із узагальненими похідними та крайових умов. Внаслідок отримано аналітичний розв'язок для визначення температурного поля в наведених просторових середовищах з внутрішнім та наскрізним включеннями. Із використанням отриманих аналітичних розв'язків крайових задач створено обчислювальні програми, що дають змогу отримати розподіл температури та аналізувати конструкції щодо термостійкості. Як наслідок, стає можливим її підвищити і цим самим захистити від перегрівання, яке може спричинити руйнування як окремих елементів, так і конструкцій загалом.
20
Bekhta, Pavlo, Yurii Maksymiv та Tomasz Krystofiak. "Вплив температури термічного ущільнення підкладки, типу лаку і кількості його шарів на блиск опорядженої поверхні". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 20 (4 червня 2020): 206–13. http://dx.doi.org/10.15421/412019.
Повний текст джерелаАнотація:
В основному, поверхня підкладки шліфується перед нанесенням на неї лакового покриття. Метою дослідження є з’ясування можливості заміни операції шліфування підкладки перед нанесенням на неї лакового покриття операцією термічного ущільнення і встановлення впливу температури термічного ущільнення, типу лаку і кількості його шарів на блиск опорядженої поверхні. Як підкладку було використано лущений вільховий шпон (Alnus glutinosa), приклеєний до волокнистої плити середньої щільності (MDF). Перед приклеюванням шпону до поверхні MDF він піддавався термічному ущільненню за температур 150, 180 та 210°С і тиску 2 МПа впродовж 3 хв. Використано три типи лаку: водорозчинний (IQ-HY1330-15), поліуретановий (R533-2-15) і акриловий (UV120-45) ультрафіолетового затвердіння. На термічно ущільнену поверхню підкладки наносили один або два шари лакового покриття, з міжшаровим шліфуванням або без нього. Оцінку блиску здійснювали при куті падіння світла 60° за допомогою блискоміра Erichsen PICOGLOSS 503. Для порівняння визначали блиск лакового покриття на шліфованій підкладці. Встановлено, що всі змінні фактори суттєво (p ≤ 0,05) впливають на формування блиску лакованої поверхні на термічно ущільненій підкладці. Акриловий лак ультрафіолетового затвердіння дає змогу сформувати лакове покриття з найвищими значеннями блиску. Водорозчинний та поліуретановий лаки формують матове і напівматове покриття поверхні. Із збільшенням кількості шарів лаку блиск підвищується. Міжшарове шліфування не дає відчутного ефекту на блиск лакованої поверхні на термічно ущільненій підкладці.
21
Chekh, Oleksandr, Olga Bordunova та Vadym Chivanov. "ВПЛИВ ОБРОБКИ ЗАХИСНИМИ ПРЕПАРАТАМИ НА ОСНОВІ КОМПЛЕКСІВ «ХІТОЗАН-МІДЬ» НА ЗМЕНШЕННЯ МАСИ ХАРЧОВИХ КУРЯЧИХ ЯЄЦЬ ПРОТЯГОМ ЗБЕРІГАННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 122–27. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі представлено способи обробки харчових курячих яєць. Відбиралися свіжі знесені яйця категорії С0 65-75 г породи «Декалб-Уайт». Зберігали в чистих лотках по 30 штук у кожному. Яйця були розділені на VII груп і зберігалися при температурі 21°С. Зберігання яєць при кімнатній температурі призводить до погіршення якісних органолептичних показників вмісту яйця, збільшення швидкості проникнення і розмноження Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Salmonella enterica, БГКП (бактерій групи кишкових паличок) у порівнянні з яйцями, що зберігалися у холодильних камерах при температурі до 8º С. Метою роботи було визначення впливу обробки харчових яєць курей захисними препаратами на основі комплексів «хітозан-мідь» на зменшення маси харчових курячих яєць протягом зберігання. Формували сім партій курячих яєць по 30 шт. в кожній. Дослідні партії обробляли захисними препаратами комплексів «Хітозан-мідь», приготованими різними способами. Дослід проводився протягом 30 днів. Яйця курячі розподіляли на окремі групи. З метою ізоляції вмісту яєць курячих харчових від впливу зовнішнього середовища, зменшення втрат маси та запобігання мікробного забруднення нами було застосовано обробку поверхні шкаралупи кожного яйця різними речовинами. Наведений склад композиції для обробки харчових курячих яєць на основі комплексів «Хітозан-мідь» із захисту від патогенної мікрофлори бактеріального і вірусного походження гальмує втрату маси яєць протягом усього терміну зберігання. В дослідній групі, де курячі яйця обробляли Розчином (5), до складу якого входять водний хітозан (2-5%) з додаванням надоцтової та оцтової кислоти (1:1 за об’ємом) і підданий електролізу із застосуванням титану у якості аноду та катоду, вага яєць зменшилася на 1,3 %, 2,4 % на 14 день, 3,1 % на 21 день, 7,5% на 30 добу, що показало найкращий результат. Таким чином на зменшення маси курячих яєць впливає не тільки температура зберігання, а й захисні препарати на основі комплексів «хітозан-мідь», що показали зменшення швидкості втрати ваги і псування яєць під час зберігання при температурі 21ºС. Розроблена «зелена» електрохімічна технологія синтезу захисних покрить для харчових яєць для подовження терміну зберігання/транспортування на основі комплексів типу «хітозан-мідь»; 2) Експериментально доведено, що використання технології захисту харчових яєць курей, що базується на утворенні на поверхні яєць тонкошарового покриття з екологічно безпечного хітозану, до складу якого входять іони міді, не здійснюють статистично вірогідного впливу на зменшення маси яєць у порівнянні з контролем.
22
Morozov, Yu, A. Barylo, D. Chalaev та M. Dobrovolskyi. "ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРШИХ ВІД ПОВЕРХНІ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ДЛЯ ТЕПЛО- І ХЛАДОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 2(57) (2 вересня 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі експлуатаційних даних двох свердловин, пробурених на території Міжнародного центру відновлювальної енергетики, визначена енергетична ефективність використання підземних вод перших від поверхні землі водоносних горизонтів для отримання теплоти та холоду в системах теплохладопостачання житлових будинків та будівель громадського призначення. Дослідні свердловини розташовані на відстані 11,5 м одна від одної, глибина яких складає 50 і 57 м відповідно. Під час проведення пробних відкачок одержані основні попередні експлуатаційні характеристики горизонту. Статичний рівень встановлюється на глибині 32,0 м, дебіт свердловин складає 2-3 м3/год., початкова температура підземних вод – 12 °С.
Були розкриті таки водоносні горизонти та комплекси: горизонт алювіально-делювіальних відкладень першої надзаплавної тераси, що складається кварцовими пісками з лінзами та проверстками суглинків і залягає на глибині від 8 до 12 м; водоносний комплекс у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і харківська серії), який залягає на глибині від 32 до 50 м та створений з дрібно-зернистого піску; бучаксько-канівський водоносний горизонт, що залягає на глибині від 90 до 117 м і складається з мілкого та дрібно-зернистого піску.
Для оцінки можливості використання підземних вод з метою геотермального тепло- і хладопостачання використано водоносний горизонт полтавського і харківського віку, оскільки цей горизонт ізольований від поверхневих і грунтових вод потужною товщою (до 20 м) щільних глин, що забезпечує йому сталий режим фільтрації і стабільні гідрогеологічні параметри.
В роботі показано, що використання підземних вод як джерела низькопотенційної енергії для теплових насосів дозволяє отримати від свердловини в 7...10 разів більшу теплову потужність в порівнянні з традиційними теплонасосними системами на основі ґрунтових зондів. Запропоновано схему роботи теплонасосних агрегатів з ступінчастим спрацьовуванням температурного потенціалу підземних вод від + 12 °С до + 1 °С, що дозволяє майже в півтора рази підвищити енергетичну ефективність процесу генерування теплової енергії. Оцінено ефективність застосування підземних вод для кондиціонування приміщень в літній час. Показано, що для даних свердловин величина СОР процесу «пассивного» кондиціонування перевищує 25. Температуру в приміщенні можна знизити на 5 градусів. Кількість «холоду», яка може бути отримана від однієї свердловини, становить більше 10 кВт.
На підставі аналізу гідрогеологічних характеристик та режиму фільтрації перших від поверхні водоносних горизонтів вибрано найбільш придатний для створення систем геотермального тепло- і холодопостачання водносний комплекс та проведено розрахунки, які показали доцільність використання водоносного горизонту у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену. Бібл. 3, табл. 3, рис. 4.
23
Левчук, Олександр, та Роман Кузьмінський. "Дослідження параметрів процесу миття деталей в ультразвуковій ванні". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.057.
Повний текст джерелаАнотація:
Огляд і аналіз теорій щодо використання ультразвуку для очищення деталей дає підстави вважати доцільним пошук нових шляхів для оптимізації цього процесу, а також виведення нових математичних моделей для більш точного опису з урахуванням впливу різних факторів.
Метою дослідження було визначення впливу трьох основних факторів на процес миття забруднених деталей з використанням ультразвуку. Як стенд було вибрано ультразвукову ванну Ultrasonic Cleaner JP-031S об’ємом 6,5 л з частотою ультразвукового випромінювача 40 KHz і потужністю ультразвукового випромінювача 180 W, а як об’єкти миття – 24 штучно забруднених фрагменти труби квадратного профілю з відхиленням у масі не більше як 1,15 % між собою.
Було здійснено повний факторний експеримент за умови впливу таких факторів: тривалість миття, температура мийного розчину, концентрація водного розчину мийних компонентів. Критерієм оптимізації обрано відсоток змитого забруднення.
Створено матрицю реалізації плану ПФЕ . Відтворюваність результатів експерименту була підтверджена за допомогою критерію Кохрена, що дало змогу вивести рівняння регресії в загальному вигляді і розрахувати його коефіцієнти. Значущість коефіцієнтів була визначена за допомогою критерію Стьюдента, а дисперсія адекватності виправленої моделі була підтверджена за допомогою критерію Фішера. Таким чином було встановлено, що два фактори: x1, x2 (відповідно час миття і температура мийного розчину) – з 95 %-вою вірогідністю є значущими.
Після переходу рівняння регресії до розкодованого вигляду було отримано математичну модель, яка дозволяє розрахунковим способом знайти процент змитого забруднення, враховуючи розглянуті фактори, і може бути використана для майбутніх розрахунків оптимізації процесу миття забруднених деталей.
На основі рівняння регресії були побудовані поверхні відгуку, в яких залежності є надзвичайно близькі до лінійних, за збільшення часу миття, температури мийного розчину і концентрації водного розчину мийних компонентів збільшується відсоток змитого забруднення.
24
Bugaenko, B. V., E. A. Buturlia та A. M. Kostin. "Розробка припою для паяння жароміцних нікелевих сплавів суднових газових турбін". Herald of the Odessa National Maritime University, № 59(2) (19 січня 2020): 107–20. http://dx.doi.org/10.33082/2226-1915-2-2019-107-120.
Повний текст джерелаАнотація:
Легування сплавів ренієм і танталом дозволило розробити нові сплави CM 93 і CM 96, що дозволило підвищити робочу температуру газу морських газотурбінних двигунів (ГТД) на 40-60 °С та забезпечити стійкість до високотемпературної сольової корозії (ВСК). Припій SBM-3 використовується для паяння авіаційних ЖНС. Для можли-вості його використання для паяння суднових ГТД запропоновано зни-зити температуру паяння введенням депресанту Si через припій НС-12. Si підвищує також стійкість до ВСК. До складу SBM-3 додавалось 10, 20 та 30 % мас. НС-12. Додавання припою НС-12 до SBM-3 при незмінній температурі паяння збільшує площу розтікання припою по поверхні CM 93 при температурі 1200 °С від 40 до 50 мм2; при температурі 1220 °С від 60 до 100 мм2; при температурі 1240 °С від 180 до 205 мм2. Площа розтікання припою зростає в 4-4,5 рази з підвищенням темпе-ратури паяння від 1200 до 1240 °С для всіх досліджуваних сумішей припою SBM-3 з НС-12. Крайовий кут змочування зменшується при збільшенні концентрації НС-12 від 10 до 30 % мас. В припої SBM-3: при темпера-турі 1220 °С від 6,3 ° до 4 °; при температурі 1240 °С від 4,8 ° до 3,3 °, а при температурі 1200 °С він складає приблизно 7 °. При підвищенні температури паяння від 1200 °С до 1240 °С крайовий кут змочування зменшується: при 10 % мас. НС-12 з 7,5 ° до 4,8 °; при 20 % мас. НС-12 з 6,5 ° до 4,0 °; при 30 % мас. НС-12 з 7,5 ° до 4,0 °. Розподіл Si по висоті краплі в діаметральній її площині не рівномірний. При температурі паяння 1200 °С на межі з основним металом Si відсутній, його концентрація зростає по висоті краплі і досягає максимального значення на її поверхні 12,71 % мас.(добавка НС-12 – 30 % мас.) Або в її центральній частині 2,64 % мас. (добавка НС-12 – 10 % мас. ) і 6,39 % мас. (добавка НС-12 – 20 % мас.). При температурі паяння 1220-1240°С максимальна кон-центрація Si спостерігається, майже на середині висоти краплі. З підвищенням температури паяння понад 1200 °С спостеріга-ється розчинення основного металу в припої, а також Si в основному металі на межі припій-основний метал.
25
Мирончук, Ю. А., О. М. Томчик та М. Г. Хмельнюк. "Математичне моделювання затухання температурної хвилі в контейнерах з підвищеною тепловою інерцією стінок при зберіганні і транспортуванні плодоовочевої продукції". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 4 (5 вересня 2019): 196–204. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i4.1632.
Повний текст джерелаАнотація:
Підтримання стабільної температури продукту під час холодильного зберігання та транспортування є основним чинником, що впливає на його якість. Для захисту продукту від коливань температури запропоновано використання охолоджуваних ємностей – контейнерів, стінки яких мають високу теплову інерційність. Ці стінки є тепловим буфером на шляху теплового потоку між продуктом і повітрям холодильної камери, який забезпечує згладжування амплітуди його коливань. Для проектування таких контейнерів є необхідним виконання розрахунків з використанням теорії затухання температурних хвиль. Аналітичні методи цієї теорії добре розроблені для випадку плоских температурних хвиль в плоских стінках при гармонічних коливаннях температур. При цьому слід зазначити, що реальний характер коливань температури повітря в холодильних камерах істотно відрізняється від гармонічного. Для проведення теоретичних досліджень розроблена чисельна модель для розв'язання нестаціонарної нелінійної задачі теплообміну методом кінцевих різниць за явною квазілінійною схемою. Розроблена чисельна модель спочатку була використана для розрахунків загасання температурних хвиль при гармонічних коливаннях температур. Порівняння чисельних і аналітичних розрахунків показало хороші стійкість, збіжність та апроксимаційні властивості чисельної моделі, що робить можливим її подальший розвиток для розрахунків при негармонічних коливаннях температур. При чисельному моделюванні встановлено, що на результат загасання температурної хвилі має значний вплив інтенсивність променевого переносу тепла через повітряний прошарок між внутрішньою поверхнею стінки контейнера і поверхнею продукту. При зниженні інтенсивності променевого теплообміну загасання температурних коливань покращується. Виділення рослинними продуктами теплоти дихання не впливає на інтенсивність загасання температурних хвиль. Але при цьому додатково виникає градієнт між середньою температурою продукту і середньою температурою повітря холодильної камери, який необхідний як рушійна сила для можливості відведення тепла дихання від продукту до повітря камери
26
Cачковська Л.А. "МОДЕЛЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРНИХ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕРИВЧАСТОГО ШЛІФУВАННЯ ПОВЕРХОНЬ ОБЕРТАННЯ КІЛЕЦЬ РОЛИКОПІДШИПНИКІВ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 112–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-15.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі проведена серія експериментальних досліджень, що підтвердила результати моделювання температурних процесів в зоні безцентрового переривчастого шліфування поверхонь кілець кочення роликопідшипників. Експериментально встановлені залежності між температурою шліфування, тангенціальною складовою і радіальною складовою під час переривчастого шліфування кругами з різними числами канавок. На підставі використання запропонованої збірної конструкції переривчастого шліфувального круга розроблена високоефективна технологія безцентрового шліфування поверхонь кілець роликопідшипників з можливістю керуванням зернистістю збірної, робочої, калібрувальної та виходжувальної зони різання. Поєднання різної зернистості в конструкції збірного шліфувального круга дало змогу покращити показники якості шліфованих поверхонь до Ra 1,0-1,4 мкм, знизити та стабілізувати температуру в зоні шліфування до 450°C та вилучити з технологічного процесу шліфування базової поверхні кільця одну операцію напівчорнового шліфування.
27
Стрямець, Г. В., В. О. Гребельна та О. С. Скобало. "Основні характеристики температурного режиму повітря Розточчя в розрізі тривалих і короткочасних змін". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 14–19. http://dx.doi.org/10.36930/40310102.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобальне оцінювання температурного режиму нашої планети найповніше висвітлює Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у періодичних звітах, де відзначено ріст температури повітря над поверхнею суші та океану у ХХ та ХХІ століттях, який проявляється в різних місцях неоднаково. Як констатує МГЕЗК, проведення різних аналізів дає підставу припустити, що температури в північній півкулі за останнє десятиліття були вищі, ніж у будь-який інший час за останні 6-10 століть. Відповідно до програми "Літопису природи заповідників і національних природних парків" в установах ПЗФ здійснюють локальні метеорологічні дослідження. У роботі наведено основні характеристики температурного режиму природного заповідника "Розточчя" за даними власної метеостанції за період з 2005 р. по 2019 р. включно. Відзначено, що найбільші відхилення температури повітря спостерігаються влітку +2,5 °С та взимку +2,2 °С, менші – навесні та восени, відповідно +1,8 °С та +1,7 °С. Аналіз середньомісячних температур у розрізі п'ятирічних періодів показує найістотніше підвищення температур періоду 2015-2019 рр., коли середні річні температури були вищими за 9,2 °С. Середня річна температура досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду зросла від 6,9 до 9,0 °С, тобто на 2,1 °С. Максимальні абсолютні відхилення зафіксовано в літні місяці, це від 2,1 до 3,0 °С, що становить 12-18 % до середньої архівної температури сезону, а абсолютні мінімальні – навесні, від 1,3 до 2,4 °С, тобто на 19-34 % більше температури весни за даними архіву. Отже, наведені цифри демонструють чітку тенденцію до підвищення середньорічних і сезонних температур як для досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду 2005-2019 рр. загалом, так і для всіх його п'ятирічних складових. Порівняння динаміки температур за календарними сезонами року показало стабільне підвищення температур за всіма сезонами порівняно з багаторічними архівними показниками. Також виявлено стійкий тренд підвищення суми ефективних температур (більше +5 °С) за п'ятирічними періодами: за період 2010-2014 рр. збільшення становить 3,8 %, а за 2015-2019 рр. – 6,6 % порівняно з 2005-2009 рр.
28
Стечишин, М. С., М. В. Лук’янюк, В. П. Олександренко, А. В. Мартинюк та Ю. М. Білик. "ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ЛАП КУЛЬТИВАТОРА, ЩО МОДИФІКОВАНІ АЗОТУВАННЯМ У ТЛІЮЧОМУ РОЗРЯДІ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 123–34. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.304.
Повний текст джерелаАнотація:
Для підвищення зносостійкості ґрунтообробних робочих органів розроблена технологія безводневого азотування у тліючому розряді (БАТР) лап культиватора (Tiger-Mate 200). Під час дослідження зміцнення робочої поверхні лап культиватора процес модифікації здійснювався за режимом, що забезпечує достатньо високі пластичні властивості модифікованого шару, щоб виключити сколювання та викришування ріжучого леза лапи культиватора і її затуплення в процесі роботи, з одночасним забезпеченням достатньої глибини азотованого шару: середовище – 25% N2 + 75% Ar; температура азотування – 520°С; тиск у розрядній камері – 200 Па; тривалість азотування – 6 год. У результаті застосування цього способу модифікації отримано поверхневий шар товщиною 120...150 мкм із мікротвердістю Н100 950…980 МПа, що опирається на пружну основу (гартовану сталь 35Г після низькотемпературного відпуску, отриманого в процесі азотування Н100 500…600 МПа). Немодифіковані і модифіковані лапи були встановлені та випробовувалися на культиваторі моделі Tiger-Mate 200 у виробничих умовах на полях підприємства СТзОВ “Гарант” (Хмельницька область, Україна). У процесі випробовування фіксувалася зміна розмірів лап (стирання). Результати випробування підтвердили підвищення зносостійкості модифікованих лап у порівнянні із немодифікованими в 1,7...1,8 рази.
29
Петрова, Н. В., І. М. Яковкін та О. М. Браун. "Структури адсорбованих шарів Cl на поверхні Ag(111)". Ukrainian Journal of Physics 56, № 4 (14 лютого 2022): 359. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.4.359.
Повний текст джерелаАнотація:
Наявність латеральної взаємодії між адсорбованими на поверхні Ag(111) атомами хлору приводить до формування структури (√3 × √3)R30º при ступені покриття 0,33. Ця структура спостерігається експериментально методом дифракції повільних електронів та СТМ за умови достатньо низької температури підкладки. При збільшенні температури відбувається розупорядкування структури, внаслідок чого при кімнатній температурі дифракційна картинка вже не містить характерних рефлексів. Моделювання методом Монте-Карло з використанням параметрів енергії латеральної взаємодії, розрахованих за допомогою методу теорії функціоналу електронної густини, дозволило з'ясувати важливі особливості формування поверхневих структур та переходу порядок–непорядок, що відбувається з ростом температури. Показано, зокрема, що перехід є дуже різким, що пояснюється достатньою кількістю вільних адсорбційних центрів для цієї структури при суттєвійвідштовхувальній взаємодії між адатомами.
30
Семерак, Віктор, Йосип Лучко, Олександр Пономаренко та Володимир Косарчин. "Визначення температури в круглій пластині з багатошаровими покриттями". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.120.
Повний текст джерелаАнотація:
Довгострокова безвідмовна робота газових турбін значною мірою залежить від здатності матеріалів працювати за високих температур і дії агресивного попелу і продуктів згоряння. Значення цієї температури залежно від типу турбіни є в межах 960–1300 °С, а в деяких видів турбін буває навіть вище. З цією метою розробляються нові сплави, композиційні та інші матеріали, а також технології підвищення жаростійкості і жароміцності деталей газових турбін за допомогою формування поверхневих шарів з відповідними фізико-механічними властивостями.
Однак найефективнішим і найбільш широковживаним способом забезпечення жароміцності та корозійної стійкості конструкційних елементів гарячого тракту газотурбінних двигунів є нанесення поверхневих покриттів.
Побудовано математичну модель для оболонки довільної форми з одностороннім та двостороннім багатошаровими тонкими покриттями, поверхні якої контактують із зовнішніми середовищами різних температур. За допомогою операторного методу розв’язок тримірної задачі теплопровідності оболонки з покриттям зведено до системи двох диференціальних рівнянь для інтегральних характеристик температури. Одержано в замкнутому вигляді точні розв’язки стаціонарних та нестаціонарних задач теплопровідності для круглої пластини та диска з двосторонніми тонкими багатошаровими покриттями.
Розрахунки проводилися для суцільної круглої пластини. З представлених результатів розрахунків температури плити видно, що ігнорування покриттів завищує розрахункову температуру приблизно на 100 °С. З розподілу напружень ми спостерігаємо протилежну картину. Врахування покриттів дає зниження значення напружень приблизно на 70 МПа до центру пластини, а також до центру і до краю пластини.
31
Ozymok, Yu І., та І. О. Ben. "Особливості загострювання ножів лущильних і шпоностругальних верстатів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 101–3. http://dx.doi.org/10.15421/40280722.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблему загострювання ножів лущильних та шпоностругальних верстатів, яка є на підприємствах, що спеціалізуються з виготовлення струганого та лущеного шпону. Особливістю загострювання цих ножів є те, що вони мають широку задню поверхню, малі кути загострення та велику довжину. Велика зона контакту абразивного круга з поверхнею ножа призводить до утворення високих температур на поверхні ножа. Внаслідок цього змінюються початкові властивості леза, відбувається його припалювання, виникають великі завусениці, мікротріщини та інші дефекти. Наявні рекомендації щодо раціональних режимів загострення та доводіння дереворізальних інструментів, зокрема лущильних і шпоностругальних ножів, частково вирішують цю проблему, але істотно зменшують продуктивність процесу загострення. Оцінено та проаналізовано конструкції абразивних кругів, які застосовуються для загострення цих ножів. З'ясовано, що для загострення ножів з широкою задньою поверхнею потрібно удосконалювати та розробляти новий спеціальний абразивний інструмент, який повною мірою забезпечить якісне загострювання та високу продуктивність процесу. Цей інструмент не повинен потребувати значних змін у конструкції верстата для загострення дереворізальних ножів, повинен бути дешевим і надійним в експлуатації.
32
Shmatenko, O. P., L. L. Davtyan, V. O. Tarasenko, R. L. Prytula, D. V. Voronenko, D. V. Drozdov, Ya R. Andriychuk та N. A. Kozyko. "Кінетика (in vivo) вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із лікарського засобу під умовною назвою АМО-золь". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 130–39. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-130.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Фармакокінетика відіграє значну роль у фармації. Дослідження залежності швидкості реакції від різних факторів дає можливість інтенсифікувати технологічні процеси виготовлення лікарських засобів (ЛЗ). Фармакокінетичні дослідження, пов’язані з вивченням швидкості всмоктування і виведення ЛЗ із організму, дозволяють інтерпретувати механізми їх фізіологічної дії. Кінетичний процес розпочинається з вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із фармацевтичної системи (аерозоль), далі – всмоктування та дифундування активних речовин до поверхні всмоктування – ранової поверхні. Сам процес абсорбції також є дифузійним і залежить від багатьох чинників: кількості, властивостей та фізичного стану активної речовини, загального складу та властивостей аерозолю, а також технологічних чинників і фізіологічного стану поверхні всмоктування (перша стадія ранового процесу).
Мета: проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі.
Матеріали та методи. При проведенні експериментальних досліджень матеріалами слугували активні фармацевтичні інгредієнти – офлоксацин, бензокаїн, мірамістин, а також допоміжні речовини – натрій-карбоксиметилцелюлоза, метилцелюлоза, полівініловий спирт, полівінілпіролідон, пропіленгліколь, гліцерин, поліетиленоксид-400, спирт етиловий, кислота лимонна моногідрат, хладон-134а. Методами in vitro встановлювали порядок кінетичної реакції для вибору моделі визначення фармакокінетичних параметрів методом in vivo.
Фармакокінетичні параметри ЛЗ АМО-золь досліджували у крові білих щурів лінії Вістар після його одноразового нанесення на модельну рану.
Ізолювання активних фармацевтичних інгредієнтів (бензокаїн, мірамістин) проводили за допомогою хромато-масспектрометра Agilent 6850/5973N виробництва Agilent Technologies, колонка кварцева капілярна НР-5MS 0.25 мм х 30 м. Температура: інжектора – 250 0С, інтерфейса масспектрометру (Transfer line) – 280 0С, джерела іонів – 230 0С, квадруполя – 150 0С. Режим іонізації – електронний удар, енергія електронів – 70 еВ, напруга електропомножувача – на 106 В більше ніж при Autotune. Діапазон сканування 40 – 550 а.о.м. Режим програмування температури термостата: 90 0С – 2 хв. потім підйом до 300 0С зі швидкістю – 20 0С/хв, та витримування при цій температурі 10 хв. Швидкість газу носію (гелію) – 1,0 мл/хв. Режим вводу проби – 2мкл без поділу потоку.
Результати. З метою проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів використо однокамерну фармакокінетичну модель. Розраховані значення констант ke и kа, показали, що аплікаційне нанесення ЛЗ на тканини піддослідних щурів являє приклад фліп-флоп феномену, так як константа швидкості елімінації більше (0,022 1/хв) константи швидкості їх всмоктування (0,007 1/хв), та змінює своє положення по відношенню до моменту часу tmax, що відповідає рівності параметрів швидкостей елімінації і всмоктування. Визначено, що при введенні ЛЗ, що містять 12,5 мкг/г бензокаїну і 1,25 мкг/г мірамістину, максимальна концентрація у крові (0,052 мкг/мл) спостерігається для бензокаїну через 30 хв і 0,072 мкг/мл через 240 хв для мірамістину. Розрахований кліренс, який для бензокаїну складає 0,00011 мл/(хв‧г), а для мірамістину 0,000112 мл/(хв . г) відповідно. В клінічних умовах кліренс служить для розрахунку дози, необхідної для підтримки рівноважної концентрації ЛЗ у крові, тобто підтримуючої дози. Визначений об’єм розподілу, який слугує для розрахунку навантажувальної дози препарату, що необхідно для досягнення його потрібної концентрації в крові. Для даної моделі об’єм розподілу ЛЗ в організмі і для бензокаїну, і для мірамістину складає 0,005 мл/г відповідно. Завершальним етапом досліджень in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі стало визначення періоду напіввиведення. За один період із організму виводиться 50 % ЛЗ, за два – 75 %, за три – 90 %. Так, період напіввиведення бензокаїну на швидкості елімінації складає 30,904 хв, а на швидкості всмоктування – 98,18 хв. Період напіввиведення мірамістину на швидкості елімінації складає 30,942 хв, а на швидкості всмоктування – 92,821 хв. Отже, в фармакокінетичних дослідженнях вище перераховані параметри використовуються для оцінки змін концентрації ЛЗ у часі в специфічній камері, де виявляється бажана терапевтична дія препарату.
Висновки. Методом in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі проведені дослідження щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів. Доведено, що розроблені ЛЗ виявляють переважно місцеву дію, оскільки в даному моменті потік вивільнення активних речовин із аерозолю більше потоку проникнення через природні біологічні бар’єри організму. Проведена якісна оцінка фармакокінетичного процесу зі встановленням 15-и фармакокінетичних параметрів.
33
Ozarkiv, I. M., M. S. Kobrynovuch, Z. H. Humeniuk та I. V. Petryshak. "Контроль напружено-деформованого стану і вологості деревини в тепломасообмінних процесах сушіння". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 81–84. http://dx.doi.org/10.15421/40281017.
Повний текст джерелаАнотація:
Сушіння деревини – це обов'язковий технологічний процес у виробництві пиломатеріалів, меблевих заготівель, будівельних деталей тощо. Різні аспекти розглянутих у цьому дослідженні можуть зацікавити фахівців підприємств лісопромислового комплексу. Відомо, що основні форми зв'язку вологи з деревиною (адсорбційний, капілярно-конденсаційний та капілярний зв'язки вільної вологи в порожнинах клітин) залежать від температури та відносної вологості сушильного агента. Це означає, що деревина, як матеріал рослинного походження, поводиться своєрідно залежно від температурно-вологісних полів. Проблема сушіння деревини охоплює питання щодо перенесення тепла і вологи (маси) як у середині тіла, так і в пограничному шарі на межі розподілу фаз "тіло (об'єкт сушіння) – "навколишнє середовище". Треба зазначити, що інтенсивність сушіння є максимальною, коли можливості перенесення тепла і маси в пограничному шарі відповідають можливостям переміщення вологи і тепла всередині об'єкта сушіння. Описано властивості деревини, як природного полімера, що володіє специфічними пружно-в'язкими властивостями. Розкрито механізм перенесення вологи (маси) із центральних шарів об'єктів сушіння до їхніх поверхонь. У теоретичних дослідженнях розглянуто явище всихання як повного, так і у трьох структурних напрямах. Зазначено, що сушіння є складним тепломасообмінним процесом, який супроводжується молекулярною природою та механізмом явищ, що зумовлюють кінетику їхнього перебігу. Показано, що розв'язання відповідних рівнянь молекулярно-молярного перенесення тепла і маси (вологи) за відповідних крайових (граничних) умов дає змогу описати поля, тобто розподілення потенціалів перенесення – температури і вологовмісту в об'єкті сушіння в будь-який момент часу сушіння. Адже криві сушіння (в координатах "швидкість сушіння – вологість матеріалу") і температурні криві (в координатах "температура об'єкта сушіння – вологість об'єкта сушіння") відображають характер перебігу процесу сушіння.
34
Бошкова, І. Л., А. С. Тітлов, Н. В. Волгушева, Н. О. Колесніченко та Т. А. Сагала. "Модернізація системи охолодження магнетронів малої потужності". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 158–64. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1573.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження на систему рідинного охолодження. Стверджується, що система рідинного охолодження найбільш підходяща для магнетронів, які в даний час передбачають систему повітряного охолодження, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація системи рідинного охолодження дозволить магнетрон працювати тривалий час без перегріву і в сприятливих умовах, при яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну і виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної системи рідинного охолодження є сорочка охолодження, що представляє собою кільцевий канал з теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, при цьому ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальне сумарне термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримана емпірична залежність, яка відображає той факт, що при охолодженні анодного блоку раціональними є в'язкі і в'язкісно-гравітаційні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведені для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Застосування даного схемного рішення і вибір раціональних розрахункових режимних дозволяє вирішити проблему підвищення ефективності виробництва і надійності роботи мікрохвильової техніки.
35
Лисенко, В. С., С. В. Кондратенко, Ю. М. Козирев, М. Ю. Рубежанська, В. П. Кладько, Ю. В. Гоменюк, О. Й. Гудименко, Є. Є. Мельничук, Ж. Грене та Н. Б. Бланшар. "Морфологія та оптичні властивості нанокластерів Ge на окисленій поверхні Si(001)". Ukrainian Journal of Physics 57, № 10 (3 грудня 2021): 1132. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.11.1132.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто нанокластери Ge, вирощені методом молекулярно-променевої епітаксії на хімічно окисленій поверхні Si(001) при температурі 700 ºC. По дифракції рентгенівських променів та спектроскопії фотопровідності вперше виявлено, що нанокластери мають кристалічну структуру із об'ємоцентрованою тетрагональною ґраткою, яка має край власного поглинання поблизу 0,48 еВ при 50 K. Нанесення Si на поверхню з нанокластерами Ge приводить до реконструкції поверхні та формуванню полікристалічного покриття із кубічною ґраткою, а об'єм нанокластерів стає твердим розчином SiGe із тетрагональною ґраткою. Край власного поглинання завдяки перемішуванню Si–Ge зазнав зсуву до 0,73 еВ. Обґрунтовано можливий механізм росту нанокластерів.
36
Руденький, Сергій, Микола Карцев, Олександр Корнєєв, Олексій Кунченко, Юрій Кунченко, Володимир Маринін, Володимир Коваленко та ін. "ПРОЦЕС ВАКУУМНОГО АКТИВОВАНОГО ДИФУЗІЙНОГО ХРОМУВАННЯ СТАЛЕЙ 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР". Science and Innovation 18, № 2 (30 квітня 2022): 66–72. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.02.066.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сталі 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР використовують в машинобудуванні як матеріал деталей турбін, для підвищення робочих температур яких необхідно поліпшити жаростійкість їхньої поверхні.Проблематика. Підвищення корозійної стійкості поверхні сталей можливо через нанесення захисного шару. Однозначно сказати, яке покриття й метод його формування на конкретній сталі забезпечить достатнє підвищення жаростійкості поверхні цього матеріалу, практично неможливо. Раніше сталі 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР не захищали методом вакуумного хромування в парах хлористого натрію.Мета. Дослідити процес вакуумного активованого хромування сталей 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР і його вплив на характеристики зразків з них.Матеріали й методи. Зразки для досліджень виготовляли зі сталей 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР. Випробування на кавітаційне й абразивне зношування провадили на стендах, а на жаростійкість — в муфельній печі на повітрі. Для досліджень поверхні зразків використовували металографічні методи й рентгенофлуоресцентний аналіз (РФА).Результати. Зразки зі сталей15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР хромували методом вакуумного насичення в парах хлористого натрію при температурах 1070 і 1100 °С та тривалості процесу 4 і 10 год. Встановлено, що після хромування при кавітаційному і абразивному діянні зразки із цих сталей за зносостійкістю дещо поступаються вихідним зразкам. З’ясовано, що при хромуванні зразків на їхній поверхні утворюється дифузійний шар товщиною 50—130 мкм залежно від умов обробки. Вміст хрому в поверхневому шарі досліджуваних сталей змінюється, відповідно, в межах 56—82 ваг. % і 81—93 ваг. %, залежно від параметрів процесу насичення. Проведено порівняльні випробування цих зразків на жаростійкість на повітрі при температурі 900 °С. Встановлено, що жаростійкість хромованих зразків значно перевершує стійкість вихідних.Висновки. Дослідження процесу вакуумного активованого хромування зразків зі сталей 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР показали, що така обробка значно підвищує жаростійкість цих матеріалів порівняно з вихідними.
37
Gurkivskyi, O. B., та A. Yu Bolotov. "Розрахунок на температурні впливи монолітного залізобетонного каркасу багатоповерхової будівлі на усіх стадіях зведення та експлуатації". Наука та будівництво 22, № 4 (24 грудня 2019): 52–59. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v22i4.120.
Повний текст джерелаАнотація:
У багатоповерхових будівлях, побудованих раніше, температурні впливи не мали значного впливу, так як при великій масі зовнішніх і внутрішніх конструкцій і при практично постійних внутрішніх температурах не існувало проблеми різниці подовження елементів. Ситуація значно ускладнюється для сучасних багатоповерхових будівель із статично невизначеними конструкціями значних розмірів. До внутрішніх конструкцій кріпляться конструкції зовнішнього огородження, будівлі мають велику висоту і т.п. В результаті виникає необхідність врахування температурних впливів. При проектуванні будинків треба обов'язково враховувати кліматичні температурні впливи, експлуатаційні теплові впливи, які необхідно нейтралізувати насамперед ізоляцією джерел виділення тепла і прилеглих конструкцій. Різниця температур залежить від функціонального призначення будівлі, його місця розташування, орієнтації по відношенню до країн світу, внутрішнього температурного режиму, поверхні і опорядження огороджувальних та несучих конструкцій. Але найбільш вразливі конструкції при температурному впливі під час зведення будівель. Це обумовлено змінами температури повітря, в яких є цілком закономірні періодичні коливання з річним і добовим періодом. На періодичні коливання накладаються випадкові коливання, пов'язані зі зміною погоди на невеликих відрізках часу (кілька днів). На даний час існує достатня кількість розрахункових інструментів щодо врахування температурного впливу при конструюванні будівель. Основною ж складністю у розрахунках є опис розрахункових ситуацій, що відповідають можливим проявам температурних впливів на усіх стадіях зведення та експлуатації будівель. В статті наведено приклад врахування температурного впливу при розрахунках каркасу будівлі із значними геометричними розмірами як у плані, так і по висоті. Так в рамках розрахунків висотної будівлі в м. Києві нами було проведено розрахунок на температурні впливи під час будівництва, з метою визначення напружено- деформованого стану конструкцій. Розрахунок на температурні впливи було виконано для стадії зведення будівлі (на час перед закриттям опалювального контуру). Дану будівлю рекомендується розділити двома тимчасовими швами. Що в свою чергу дозволило зменшити зусилля у плитах у порівнянні із початковими понад у три рази. При проектуванні та зведенні будівель значних розмірів значний вплив на визначення конструктивних рішень будівлі мають характер та величина температурних впливів. Найбільшими є температурні впливи обумовлені кліматичним, технологічними, експлуатаційними та аварійними факторами. Врахування температурних впливів у розрахунках за допомогою сучасних засобів дозволяє уникати ушкоджень конструкцій на усіх стадіях зведення та експлуатації будівель, визначати технологічні заходи, що дозволяють уникати перевитрат матеріалів, обумовлених необхідністю сприйняття зусиль, які можуть виникати при температурних впливах.
38
ФОМІН, С. Л., І. A. ПЛАХОТНИКОВА та Ю. М. ІЗБАШ. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ ФРАГМЕНТА СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННОЇ МОСТОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ ПРИ НАГРІВАННІ". Наука та будівництво, № 1(15) (24 вересня 2019): 18–26. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v0i1(15).99.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено метод експериментального дослідження моделі фрагмента сталезалізобетонної мостової конструкції, створена випробувальна установка, на якій проведено комплекс досліджень. Отримано діаграми переміщення верхньої поверхні плити, таблиці розподілу температури в залізобетонних елементах моделі фрагмента мостової конструкції, розподілу температури в елементах сталевих балок моделі, розподілу температури в циліндричних анкерах між сталевими балками і залізобетонною плитою. Визначено розподіл температури по перерізу фрагмента після нагрівання, температурні деформації і вплив нагрівання на напруження і деформації конструкції. Вивчено вплив нагрівання на температурні деформації, досліджено виникнення та розвиток температурного моменту, що вигинає. За отриманими даними проведено чисельне дослідження напружено-деформованого стану в лінійній і нелінійній постановці з використанням комп'ютерних технологій “ПК Ліра”. У лінійному розрахунку підтверджені основні тенденції поведінки конструкції, що отримані в експерименті. У нелінійному розрахунку виявлені руйнування у вигляді тріщин в сталевих балках і в залізобетонній плиті.
39
Zhyzhka, S. V., та N. G. Povod. "ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ МІКРОКЛІМАТУ ВПРОДОВЖ РОКУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено результати впливу геотермальної та традиційної системи вентилювання приміщень для утримання холостих і умовно поросних свиноматок на параметри мікроклімату в них впродовж року, та залежність від цих параметрів відтворних якостей свиноматок. Як класична так і геотермальна системи вентилювання приміщень забезпечили оптимальний мікроклімат в них у перехідні пори року, але не забезпечили рекомендованих показників температури повітря і його вологості в зимову та літню пори року. Різниця в температурі повітря та лігва не спричинила різниці в температурі поверхні шкіри свиноматок в усі пори року за винятком зимової. Геотермальна система вентилювання приміщення за рахунок стабілізації повітря в підземних шахтах, та більш рівномірного його розподілу за допомогою повітропроводів, створювала більш комфортні температурні умови утримання для свиноматок під час осіменіння, що в подальшому мало вплив на відтворювальні якості та продуктивні показники свиноматок в усі пори року за винятком зими. Параметри мікроклімату створені різними системами вентилювання приміщення впливали на прихід свиноматок в охоту, їх запліднюваність та відсоток опоросу. Більш відчутним цей вплив був влітку та восени, а меншим взимку та навесні. Мікроклімат в приміщеннях для утримання холостих і умовно поросних свиноматок виявив деякий вплив на відтворювальні якості свиноматок. Дослідження в даному напрямку планується продовжити, а їх результати використовувати при проектуванні та реконструкції свинарських приміщень.
40
Nasiedkin, D. B., M. O. Nazarchuk, A. G. Grebenyuk, L. F. Sharanda, and Yu V. Plyuto. "Quantum chemical simulation of MoO3 dispergation on hydroxylated SiO2 surface." Surface 13(28) (December 30, 2021): 75–83. http://dx.doi.org/10.15407/surface.2021.13.075.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи є оцінка енергетичної сприятливості утворення різних молібдатних груп (≡Si‑O‑)2Mo(=O)2 та =Si(‑O‑)2Mo(=O)2 під час термічно ініційованого диспергування MoO3 на гідроксильованій поверхні SiO2. Для цього було здійснено квантовохімічне моделювання реакції O12Si10(OH)16 + MoO3 = O12Si10(OH)14O2MoO2 + H2O в температурному інтервалі 300–1100 K із використанням обмеженого методу Хартрі-Фока (наближення ЛКАО) з валентним базисом SBKJC (Stevens-Basch-Krauss-Jasien-Cundari). Кластер O12Si10(OH)16, який являє собою структурний фрагмент кристала β‑кристобаліту, був використаний як модель високогідроксильованої поверхні кремнезему. Ми розглянули дві структури молібдатних груп (≡Si‑O‑)2Mo(=O)2, прикріплених до кремнеземного кластера O12Si10(OH)16 через силанольні групи. Молібдатні групи (Etot ‑584.60147 Hartree), прикріплені до кремнеземного кластера через віддалені силанольні групи, виявляються більш енергетично вигідними, ніж молібдатні групи (Etot ‑584.56565 Hartree), прикріплені до кремнеземного кластера через сусідні силанольні групи. Енергія молібдатних груп =Si(‑O‑)2Mo(=O)2 (Etot ‑584.48399 Hartree), прикріплених до кремнеземного кластера O12Si10(OH)16 через силандіольні групи, менш енергетично вигідні в порівнянні з подібними групами, прикріпленими через силанольні групи, через більше напруження кута між зв’язками. Знайдено, що реакція O12Si10(OH)16 + MoO3 = O12Si10(OH)14O2MoO2 + H2O в температурному інтервалі 300–1100 K, змодельована шляхом квантовохімічних розрахунків, свідчить, що процес диспергування MoO3 на гідроксильованій поверхні SiO2 є енергетично вигідним. Експ The aim of the present work is to evaluate the energetic favourability of the formation of different molybdate species (≡Si‑O‑)2Mo(=O)2 and =Si(‑O‑)2Mo(=O)2 during the thermally induced MoO3 dispergation on hydroxylated SiO2 surface. In order to do this a quantum chemical modelling of the reaction O12Si10(OH)16 + MoO3 = O12Si10(OH)14O2MoO2 + H2O within the temperature interval of 300–1100 K was undertaken using the Restricted Hartree-Fock method (the LCAO approximation) with the SBKJC (Stevens-Basch-Krauss-Jasien-Cundari) valence basis set. The cluster O12Si10(OH)16 which represents a structural fragment of a β‑cristobalite crystal was used in this work as a model of highly hydroxylated silica surface. We considered two structures of molybdate (≡Si‑O‑)2Mo(=O)2 species attached to O12Si10(OH)16 silica cluster via silanol groups. Molybdate species (Etot ‑584.60147 Hartree) attached to silica cluster via distant silanols appeared more energetically favourable than molybdate species (Etot ‑584.56565 Hartree) attached to silica cluster via nearby silanols. The energy of molybdate =Si(‑O‑)2Mo(=O)2 species (Etot ‑584.48399 Hartree) attached to O12Si10(OH)16 silica cluster via silanediol group is less favourable energetically in comparison with those attached via silanol groups because of higher bond angle straining. The reaction O12Si10(OH)16 + MoO3 = O12Si10(OH)14O2MoO2 + H2O in the temperature interval of 300–1100 K which simulates by quantum chemical calculations the dispergation of MoO3 on hydroxylated SiO2 surface was found to be energetically favourable. The experimentally optimised temperature of ca. 800 K required for dispergation of MoO3 on hydroxylated SiO2 surface is determined by MoO3 evaporation and transportation via the gas phase. ериментальна оптимальна температура (близько 800 K), потрібна для диспергування MoO3 на гідроксильованій поверхні SiO2, визначається випаровуванням та перенесенням MoO3 в газовій фазі.
41
Жихарєва, Н. В. "Дослідження впливу ефекту «теплової хвилі» на холодопродуктивність кондиціонера". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 4 (9 вересня 2018): 28–32. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i4.1211.
Повний текст джерелаАнотація:
Для вирішення проблеми енергозбереження при обов'язковому і строгому дотриманні нормативних вимог до повітря, досліджений вплив ефекту «теплової хвилі» на холодопродуктивність кондиціонера. За допомогою розробленої методики нестаціонарного розрахунку теплоприпливів, варіюючи тепловим опіром шарів стіни і їх тепловою інерцією, визначений оптимальний час запізнювання надходження максимального теплового потоку від внутрішньої поверхні стіни в приміщення від часу максимуму падіння сонячного випромінювання на зовнішню поверхню цієї стіни та вирішенні дві задачі: оптимального конструювання огорож з врахуванням часів пікових значень надходження тепла; зменшення абсолютної величини максимальних і середньодобових значень тепло припливів через стіни. Результати математичного моделювання дозволяють визначити вплив зміни сонячної радіації на поверхню, зміну температури зовнішнього та внутрішнього шару огороджень, зміну тепло припливів від людей, обладнання та інше та при врахуванні ефекту «теплової хвилі» визначити оптимальну холодопродуктивність кондиціонера. Результати математичного моделювання дозволяють визначити вплив зміни сонячної радіації на поверхню, зміну температури зовнішнього та внутрішнього шару огороджень, зміну тепло припливів від людей, обладнання та інше та при врахуванні ефекту «теплової хвилі» визначити оптимальну холодопродуктивність кондиціонера.
42
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, R. V. Dinzhos та S. I. Shevchuk. "ВОДОГРІЙНІ КОНДЕНСАЦІЙНІ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НАНОКОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ГАЗОСПОЖИВАЛЬНИХ ОПАЛЮВАЛЬНИХ КОТЛІВ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 124–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280223.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котельних установок із глибоким охолодження їхніх відхідних газів водогрійного теплоутилізаційного устаткування різного типу. Розглянуто устаткування, теплообмінні поверхні якого компонувались з пучків поперечно-оребрених труб двох видів та гладкотрубних пучків. Визначено для різних режимів роботи котельних установок протягом опалювального періоду такі відносні характеристики даних поверхонь, як теплопродуктивність на одиницю маси цієї поверхні та її об'єм на одиницю теплопродуктивності. Виконано порівняльний аналіз зазначених характеристик при використанні для поверхонь теплообміну традиційних матеріалів і полімерних мікро- і нанокомпозитів з різними коефіцієнтами теплопровідності. За значеннями робочих температур теплообмінної поверхні із мікро- і нанокомпозитів визначено її полімерну матрицю, а за величиною теплопровідності - необхідний склад наповнювачів полімеру, якими можуть слугувати мікрочастки алюмінію або вуглецеві нанотрубки. Показано, що для опалювальних котельних установок водогрійне теплоутилізаційне устаткування із вказаних нанокомпозиційних матеріалів за питомою теплопродуктивністю має істотні переваги над традиційно застосовуваними аналогами цього призначення.
43
Volos, V. A., B. R. Tsizh, Y. Y. Varyvoda та V. M. Kobernyuk. "Рівняння неоднорідної теплопровідності і квазістатичної термопружності стосовно робочих металево-скляних вузлів у механізмах харчових виробництв". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (6 жовтня 2017): 128–34. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8027.
Повний текст джерелаАнотація:
В робочих вузлах машин і механізмів харчових виробництв часто зустрічаються неоднорідні металево-скляні спаї, які під час експлуатації зазнають значних зовнішніх температурних і силових навантажень. Тому досить актуальними являються питання вивчення і аналізу термонапруженого стану таких вузлів з метою зменшення виникнення максимальних напружень і попередження руйнувань спаїв. В роботах був проведений аналітичний розрахунок термонапруженого стану таких неоднорідних структур на основі застосування апарату узагальнених функцій в математичній фізиці, використання властивостей їх алгебри, а також теорії інтегральних перетворень. При цьому спочатку розглядалось скінчене циліндричне тіло, яке містить не наскрізне включення типу порожнистого циліндра. Через торцеві і циліндричну поверхні тіла здійснюється теплообмін із навколишнім середовищем за законом Ньютона. Розглядувана система представляє собою кусково-однорідне тіло, фізико-механічні характеристики якого постійні в межах кожного елемента і описуються за допомогою асиметричних одиничних функцій циліндричних координат. Відомо, що представляти фізико-механічні характеристики можна як з допомогою асиметричних функцій так і за допомогою симетричних функцій, що приводить до одного і того ж розв’язку. Проте, враховуючи що при представленні фізико-механічних характеристик кусково-однорідного тіла за допомогою асиметричних одиничних функцій в тому самому вигляді представляється і будь-яка їх комбінація, зроблено висновок про те, що зручніше представляти фізико-механічниі характеристик кусково-однорідного тіла за допомогою асиметричних одиничних функцій. Представляючи таким чином коефіцієнт теплопровідності, питому теплоємність і густину розглядуваного кусково-однорідного тіла через асиметричні одиничні функції циліндричних координат та використовуючи конструкцію множення асиметричних одиничних і дельта-функцій Дірака, виведено диференціальне рівняння теплопровідності із коефіцієнтами типу ступеневих функцій і дельта-функцій Дірака. Далі виводяться рівняння в переміщеннях квазістатичної задачі термопружності для тіла, що містить ненаскрізне порожнисте циліндричне включення. При цьому враховується, що коефіцієнт Ляме, а також температурний коефіцієнт лінійного розширення-функції радіальної і осьової координат. В ці рівняння, у вигляді постійних цих невідомих, входять граничні значення температури, а також об’ємної деформації. Як частковий, відмічається випадок, коли система розглядається як тіло одномірної кусково- однорідної структури, тобто, коли характеристики матеріалу залежать лише від радіальної координати.
Відмічено також випадок, коли коефіцієнт Пуасона постійний, а температурний коефіцієнт лінійного розширення і модуль пружності – функції циліндричних координат. В результаті записані диференціальні рівняння для циліндричного тіла для двовимірної та одновимірної неоднорідної структури. Відмічається випадок тонкостінного включення (товщина стінок порожнистого циліндра набагато менша його серединного радіуса). В цьому випадку фізико-механічні характеристики представлені за допомогою дельта-функції Дірака. Використовуючи її властивості, отримані рівняння теплопровідності і термопружності для тіла двовимірної неоднорідної структури з коефіцієнтами у вигляді дельта-функцій Дірака.
Далі отримані рівняння неоднорідної теплопровідності і квазістатичної задачі термопружності із ненаскрізними односторонніми включеннями типу порожнистого циліндра. При цьому розглядається безмежна пластина, одна із поверхонь якої теплоізольована, а через іншу здійснюється конвективний теплообмін із зовнішнім середовищем, температура якого - деяка функція часу.
44
Марчук В.І., Марчук І.В., Джугурян Т.Г. та Карпюк В.О. "ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШЛІФУВАЛЬНИХ КРУГІВ З ПЕРЕРИВЧАСТИМ ПРОФІЛЕМ НА ОПЕРАЦІЯХ БЕЗЦЕТРОВОГО ШЛІФУВАННЯ ПОВЕРХОНЬ ОБЕРТАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 18 (7 липня 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-13.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі зроблено порівняльний аналіз роботи шліфувальних кругів з суцільною і переривчастою робочою поверхнею для фінішної абразивної обробки поверхонь кілець роликопідшипників. Для фінішної абразивної обробки поверхонь кілець роликопідшипників показано, що результати очікуваної контактної температури, шорсткості і інтенсивності зношування при заданій інтенсивності знімання металу підтверджуються теоретичними розрахунками. Одержані результати дають змогу зробити висновок, що на операціях безцентрового шліфування, особливо при обробці кілець роликопідшипників, доцільно використовувати шліфувальні круги з переривчастою поверхнею.
45
Леонтьєва, І. О., та В. А. Хобін. "ПРОЦЕС ВИСТОЮВАННЯ ТІСТОВИХ ЗАГОТОВОК ЯК ОБЄ’КТ УПРАВЛІННЯ". Automation of technological and business processes 10, № 3 (13 листопада 2018): 19–22. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i3.1085.
Повний текст джерелаАнотація:
Процес вистоювання тістових заготовок складається з багатьох фізико-механічних та біохімічних процесів, що ускладнює управління та отримання оптимальних показників якості на виході готового продукту. Велика кількість регульованих змінних та інформаційних потоків впливає на хід протікання процесу дозрівання тіста. У шафах (камерах вистоювання) підтримується строгий температуро-вологісний режим. Важливо не тільки з високою точністю підтримувати температуру в межах 35-40 ° С, а вологість 75-85%, але і регулювати ці параметри для оптимізації процесу вистоювання в залежності від виду виробів, які виготовляються. Під впливом температури в шафі вологість з поверхні виробу випаровується одночасно з процесом розпушення тіста в обсязі під впливом СО2 в результаті спиртового бродіння. В даній статті розглядаються способи прискорення дозрівання тіста та пропонується введення додаткового каналу управління, який відображатиме інтенсивність газоутворення під час спиртового бродіння, а саме визначатиме приріст об’єму тістової заготовки на етапі вистоювання з метою підвищення якості хлібобулочних виробів. Завдяки камерам відеоспостереження додатково контролюватиметься об’єм тістової заготовки. Саме це дозволить встановити оптимальний час вистоювання для того чи іншого виду хлібобулочних виробів. Камери відеоспостереження зможуть ідентифікувати в першу чергу приріст висоти тістової заготовки. Отримана інформація по даному каналу буде передаватися до лабораторії з метою швидкого реагування, використовуючи найоптимальніший варіант прискорення процесу дозрівання тіста.
46
Кириченко, І. О., та О. Л. Кашура. "Забезпечення ефективності та безпеки перевезень зменшенням зносу в парі тертя колесо-рейка". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5(261) (26 жовтня 2020): 10–13. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-261-5-10-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання, пов’язані із зниженням інтенсивності зносу колісних пар і рейок до прийнятних значень для підвищення безпеки залізничних перевезень; показано ефективність застосування мастильних матеріалів в парі тертя колесо - рейка. Запропоновано математичну модель розрахунків розподілів навантаження та температури по плямі контакту гребня колеса та бічної поверхнею рейки, що дозволяє отримувати миттєві значення цих величин по поверхні. Ці результати дозволять підібрати відповідні характеристики мастил, що використовуються для зменшення тертя та зносу.
47
Muzychka, Diana. "ВПЛИВ ЗНОСУ ЗЕРЕН НА ТЕОРЕТИЧНУ ДОВЖИНУ ТВІРНОЇ ГОЛОВНОГО РІЗАЛЬНОГО КОНУСА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 18–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-18-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Підвищення продуктивності алмазного шліфування при забезпеченні якості оброблюваної поверхні та збереженні високих показників працездатності кругів є важливим завданням машинобудівного виробництва. Постановка проблеми. Дослідження процесу зношування різальної поверхні алмазних шліфувальних кругів з метою підвищення продуктивності обробки та зниження її собівартості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз досліджень зношування робочого шару шліфувального круга в радіальному перерізі показав, що закономірності утворення робочої поверхні залежать як від виду і методу шліфування, так і від умов обробки. Зміна розмірів і геометричної форми різальної поверхні круга зумовлена зносом окремих зерен. У процесі дослідження закономірностей зносу одиничних абразивних зерен здебільшого розв’язується задача стійкості окремого зерна у зв’язці круга. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутні дослідження процесів, які одночасно поєднують у собі мікро- та макрозношування робочого шару шліфувального інструменту. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження впливу зносу алмазних різальних зерен на теоретичну довжину твірної головного різального конусу робочого шару алмазного шліфувального круга. Виклад основного матеріалу. Показано, що формоутворення профілю робочої поверхні шліфувального круга залежить від умов обробки. Встановлено, що теоретична довжина твірної головного різального конуса (ГРК) є функцією від часу контакту зерна з оброблюваною поверхнею, отже, залежить від зносу різального зерна по задній поверхні. Виконано теоретичні дослідження впливу зносу алмазних зерен на довжину твірної ГРК. Висновки відповідно до статті. Проведені дослідження показали, що зі збільшенням часу контакту зерна з оброблюваною поверхнею довжина твірної головного різального конуса збільшується незалежно від марки зв’язки, а напруження на границі зерно-зв’язка від дії температурно-силових факторів із появою площадок зносу зростають у 3÷7 разів.
48
Тітлов, О. С., Т. І. Гратій та Н. О. Біленко. "Підвищення енергетичної ефективності абсорбційних холодильних приладів". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (28 березня 2020): 293–303. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1659.
Повний текст джерелаАнотація:
Один із напрямків енергозбереження побутового холодильного обладнання пов'язаний з інтенсифікацією процесів конвективного теплообміну на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильника. Одним із прикладів є установка витяжної витяжки. Складність побутових холодильних пристроїв сучасних конструкцій не дозволяє надійно оцінити параметри потоку повітря в зонах тепловіддачі. Найбільш прийнятним у цьому випадку є експериментальний метод дослідження. Об'єктом дослідження став абсорбційний холодильник "Crystall-404-1" ASH-155. Цей холодильник містить низькотемпературну камеру об'ємом 11 дм3 та холодильну камеру об'ємом 144 дм3. На задній стінці холодильника було встановлено з’ємний витяжний шланг, який повністю покрив його поверхню. Ширина повітряного каналу становила: 100, 150 та 170 м. Під час експериментальних досліджень вимірювали температуру в характерних точках елементів холодильника та холодильних камер, а також температуру навколишнього повітря. Крім того, вимірювали швидкість потоку повітря. Швидкість повітря фіксувалася лише в зоні конденсатора. Максимальна витрата була виявлена на початковій секції конденсатора – 0,50 м/с. У середній частині конденсатора швидкість повітря змінювалася від 0,38 м/с до 0,28 м/с. Досвід експериментальних досліджень дозволив розробити нову конструкцію комбінованого побутового пристрою – абсорбційного холодильного пристрою з тепловою камерою (ТК). Були розроблені пілотні моделі абсорбційних холодильників з тепловими камерами як повітряного типу, так і у вигляді рідких ємностей. Для забезпечення теплового з'єднання підйомної секції дефлегматора з ТК використовували термосифон довжиною 1,2 м і діаметром 10×1 мм. Проведені експериментальні дослідження показали: а) установка витяжної витяжки з метою інтенсифікації конвективних процесів теплопередачі на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильних пристроїв дозволяє знизити щоденне споживання енергії, а температури в холодильних камерах практично не змінюються; б)температурний потенціал повітряного потоку у верхній частині витяжки дозволяє розширити функціональність абсорбційних холодильних пристроїв. Наприклад, забезпечити додаткову ТК для термічної обробки харчових продуктів, сировини та напівфабрикатів у повсякденному житті
49
Очеретяний, Ю. О., та О. С. Тітлов. "Експериментальні дослідження транспортного абсорбційного холодильного приладу". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (28 березня 2020): 255–62. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1658.
Повний текст джерелаАнотація:
Транспортні холодильні пристрої є невід’ємною частиною ланцюга безперервного холодильного обладнання та незамінні для туристів, мисливців та експедиційних працівників. Сучасні аналоги стиснення та термоелектрики транспортних абсорбційних холодильних пристроїв працюють від генераторів електроенергії або від акумуляторних батарей, що призводить до збільшення ваги автомобіля і, зрештою, до додаткових витрат палива. Актуальність досліджень транспортних абсорбційних х холодильних пристроїв пов'язана насамперед з можливістю їх роботи з неелектричними джерелами теплової енергії – пальними елементами. У пальниковому елементі 100% енергії згоряння викопного палива безпосередньо перетворюється на теплову енергію. При цьому коефіцієнт корисної дії сучасних генераторів електричної енергії не перевищує 20%. Тем не менш, для широкого використання транспортних абсорбційних холодильних пристроїв необхідно вживати заходів щодо зменшення споживання енергії, що сприятливо позначиться на вагових параметрах транспортного засобу. Через складність побудови теоретичних моделей експериментальним методом було обрано основний метод дослідження транспортних абсорбційних холодильних пристроїв. Об’єктом експериментальних досліджень став транспортний абсорбційний холодильний прилад «Київ» виробництва Васильківського холодильного заводу. У пальному елементі завдяки установці спеціального керамічного елемента каталізатора газ окислюється атмосферним киснем на поверхні каталізатора. Конструкція пальника дозволяє створити якісну суміш повітря-газ і рівномірно розподілити полум'я по всій поверхні каталізатора. Експериментальні дослідження показали, що: а) при роботі з етиловим спиртом і гасом необхідні умови охолодження досягаються в холодильнику; б) при рівних робочих умовах відсутність турбулайзера потоку продуктів згоряння у вентиляційному каналі генератора не дозволяє забезпечити необхідні режими охолодження. Для посилення режимів охолодження тепловіддаючих елементів холодильника (абсорбера та конденсатора) було проведено ряд експериментів із продуванням за допомогою повітряного вентилятора. При низьких температурах навколишнього середовища (16-21 ºС) ефект зовнішнього охолодження практично непомітний – падіння температур в холодильній камері становить 0,8-1,2 ºС, при температурі 22-26 ºС ефект досягає 2,6 ºС, а при 30-33 ºС – 5,3 ºС
50
Czech, Alexander, та Olga Bordunova. "ЗАХИСНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ХІТОЗАНУ ВІД ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ ХАРЧОВИХ ЯЄЦЬ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 87–92. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Проводились дослідження розробки композиції для обробки харчових яєць курей на основі хітозану у поєднанні з потужними дезінфектантами з групи органічних перекисних сполук надоцтовою кислотою (НОК) та перекисом водню, яка піддана електроактивуванню у водному розчині з використанням електродів з титану у комплексі заходів із захисту від патогенної мікрофлори, бактеріального і вірусного походження протягом усього терміну зберігання яєць шляхом нанесення на поверхню біоцидної і водночас екологічно безпечної нетоксичної захисної плівки. Встановлено вплив на шкаралупу яєць технічного кислоторозчинного хітозану, розчину надоцтової кислоти, які піддавали електролізу у реакторі, протягом 30 хв, за температури 60-70о С. Формували дві партії яєць – контроль та дослід. Дослідну групу обробляли шляхом нанесення на поверхню яєць біоцидної і екологічно безпечної нетоксичної захисної плівки. «Штучна кутикула», до складу якої входять речовина природного походження хітозан у поєднанні з потужними речовинами з групи органічних перекисних сполук надоцтовою кислотою (НОК) та перекисом водню, була піддана електроактивуванню у водному розчині з використанням електродів з титану. На 14, 19, 28 і 33 добу з поверхні шкаралупи харчових яєць робили змиви, які досліджували на БГКП, стафілокок, сальмонели та спороутворюючі бактерії. Наведений склад композиції для обробки харчових яєць курей у комплексі заходів із захисту від патогенної мікрофлори бактеріального і вірусного походження протягом усього терміну зберігання достовірно гальмує збільшення кількості патогенної мікрофлори на поверхні харчових яєць. Рівень мікробної контамінації харчових яєць курей протягом зберігання зменшується. Так у контролі (харчові яйцях без обробки) на 14 добу з’являються бактерії групи кишкової палички (БГКП), - 15%, на 19 добу 20%, на 28 добу 40% і на 33 добу 65 %. Також кількість спороутворюючих бактерій, становить 10% і стафілококу 5%. При обробці харчових яєць курей композицією на основі хітозану рівень контамінації менший: на 14 і 19 добу БГКП не виявлено, на 28 добу становить 5 % і на 33добу 10 %, а спороутворюючі бактерії на рівні 5 %. Хітозан в комплексі з іншими дезінфікуючими речовинами дозволяє запобігти контамінації поверхні харчових яєць патогенною мікрофлорою протягом зберігання їх за підвищених рівнів температури і вологи.