Готові списки джерел за темами / Тембр

Добірка наукової літератури з теми "Тембр"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Тембр".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Тембр"

Wei, Zou. "Новые предпосылки интерпретации тембра тромбона в музыке второй половины ХХ – начала ХХІ веков." Музичне мистецтво і культура, № 20 (17 грудня 2014): 584–92. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-20-584-592.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена актуальным вопросам формирования специфических черт тембра тромбона в современной музыке. Рассматриваются этапы становления тромбонового репертуара в ХХ – начале XXI веков. Анализируются новые тембровые, мелодические и драматургические возможности инструмента на примере творчества современных композиторов.Ключевые слова: музыка для тромбона, тембр, звук, эволюция тромбона, исполнительское искусство.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Grybynenko, Julia. "Семантико-композиційні функції інструментального тембру у творчості Г. Уствольської (на прикладі композиції № 1)." Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 19–30. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-19-30.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи стає виявлення специфіки індивідуально-авторського втілення можливостей інструментального тембру в творчості Г. Уствольської, а також розкриття тембрової своєрідності творів композиторки на прикладі Композиції № 1. Методологічною основою даного дослідження є системно-аналітичний та жанрово-стильовий підходи. Залучаються текстологічний та виконавський стилістичний аналізи. Наукова новизна. Представлена в статті сторона інструментального почерку композиторки на сьогоднішній день залишається за рамками авторитетних досліджень, присвячених особливостям стилю Г. Уствольської. Цей дослідницький ракурс допомагає виявити якісно нову, відмінну від інших, сферу образності, що сформувалася в творчості композиторки; розширює уявлення про природу музики Г. Уствольської за рахунок визначення тембрових якостей її творів. Тембровий аспект творів композиторки проявляє себе також в незмінній перевазі певних інструментальних тембрів, серед яких вагому роль відіграє тембр туби, що отримує особливе структурно-семантичне значення в розгортанні драматургії творів Г. Уствольської. Висновки. Авторське трактування тембрів інструментів в Композиції № 1 формується в контексті концентрованого композиторського мислення Г. Уствольської, що не допускає навіть думки не те що про зайві, але й просто про додаткові деталі. Така спрямованість визначає важливе значення особливостей тематизму, ритміки, будови вертикалі і динаміки в вибудовуванні образів інструментальної партитури.Ключові слова: інструментальний тембр, темброва драматургія, інструментальна музика, Композиція, тембр туби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kislyak, Bogdan. "Инструментально-тембровая драматургия смешанных баянных ансамблей". Музичне мистецтво і культура 23 (30 листопада 2016): 490–99. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-23-490-499.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета даного дослідження полягає в розгляді творчості композиторів та виконавців ХХІ століття і одночасно детальному аналізі нових тембральних явищ в сучасному музичному мистецтві. Методологія дослідження полягає у використанні комплексного та історико-теоретичного методів. Наукова новизна. Огляд творчості сучасних композиторів і виконавців демонструє їх чималий інтерес до проблеми тембру. Це дає підстави стверджувати, що в значній мірі така зацікавленість продиктована різнобарвною тембровою палітрою музики XX – початку XXI столітть. Формування нового інструментарію, ускладнення традиційних народних або академічних інструментів, новітні технології і виконавські прийоми – всі ці процеси стали запорукою нових тембральних явищ в сучасному музичному мистецтві. Висновки. Аналіз сучасної української музичної літератури для баянних ансамблів дозволяє характеризувати тембр як один з найважливіших чинників формоутворення. Композитори, створюючи ансамблі з участю баяна-акордеона, формують композиційний задум твору, враховуючи темброве взаємодію вибраних інструментів. Таким чином, форма твору вибудовується на тембровому протиставленні, нарощуванні або поліфоничном поєднанні різних тембрів. Такий процес вказує на «оркестровість» як спосіб мислення композиторів при створенні подібних ансамблів.Ключові слова: представники, темброва драматургія, баянно-інструментальний жанр.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Mitiushkin, Viktor Anatoliiovych. "ТЕМБР-АМПЛУА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУВАННЯ ОПЕРНОГО ОБРАЗУ (НА МАТЕРІАЛІ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПАРТІЙ КНЯЗЯ ТА ТОМСЬКОГО В ОПЕРІ П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО «ПІКОВА ДАМА»)". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (17 листопада 2020): 69–83. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-6.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – представити порівняльний образно-семантич- ний аналіз музичного матеріалу двох баритонових партій в опері П.І. Чайковського «Пікова дама». На прикладі показати, як художні завдання певного тембру-амплуа відображено в музичній партиту- рі; як різні тембри-амплуа одного типу голосу здатні виступати інструментом реалізації різних за семантикою оперних персонажів. Методологія статті: музикознавчий аналіз жанрових особливостей оперного мистецтва, порівняльний аналіз тембральної та фактур- ної складової частини партитури оперної вистави, образно-семан- тичний аналіз музичного матеріалу, технологічний аналіз вокальної специфіки певного тембру-амплуа. Наукова новизна полягає в тому, що вперше представлено та обґрунтовано спорідненість певного тембру-амплуа з певним характером оперного персонажу, висвіт- лено значення тембру-амплуа у процесі точної реалізації семантики оперного персонажу, прояснено причини певних репертуарних обме- жень у рамках одного типу голосу. Висновки. Ураховуючи, що в опері внутрішня дія персонажу реалізується звуковими засобами певного тембру-амплуа і «факт діяння реалізується через звучання» [7; 40], характеристики тембру-амплуа виконавця певної партії грають визначну роль у реалізації авторського задуму та виступають як первісне підґрунтя всебічної реалізації жанрової специфіки опери як сценічного мистецтва. Так, семантика двох баритонових партій в опері П.І. Чайковського «Пікова дама» є вельми відмінною. Для реалізації смислового навантаження образів Томського та Князя потрібні різні за технічними характеристиками та тембральними барвами голоси – різні за тембром-амплуа баритони. Музичну та смислову семантику образу Князя здатен реалізувати ліричний бари- тон, а для переконливого втілення смислового навантаження образу Томського потрібен характерний баритон або бас-баритон. Обґрун- тованість саме такого вибору тембрів-амплуа закладено не тільки в характері персонажів, але й у фактурі, тембральній палітрі та артикуляціях оркестрової партитури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Grybynenko, Yuliia Oleksandrivna. "ТЕМБРОВА ЛЕКСИКА КАМЕРНИХ ТВОРІВ Є. СТАНКОВИЧА". Музичне мистецтво і культура 2, № 32 (11 січня 2022): 5–16. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – визначити основні знаки тембрової лексики у камерних творах Євгена Станковича. Методологія дослідження спирається на єдність системно-аналітичного та семіологічного підходів. Наукова новизна. Виокремлення основних прийомів тембрової лексики в творах Є. Станковича дозволяє помітити їх семантичну закріпленість та перехідність з одного опусу до іншого, що вказує на набуття ними міжтекстових функцій. Таким чином утворюється зв’язок між різними музичними творами цих композиторів, навіть тих, що досить віддалені один від одного за часом. Ці утворення, що входять у текст як цілісний феномен, стають базою загального мовного ресурсу композитора. Висновки. Виокремлення тембру як провідного композиційного та драматургічного чинника в творах Є. Станковича зумовлюється, з одного боку, конкретними художньо-творчими та технічними завданнями, які вирішуються композитором в індивідуально-стильовій системі координат, з іншого – шляхами взаємодії з адресатом, прагненням донести свій задум у складних умовах сучасної музично-мовної реальності, стимулювати його образне мислення. Вживання специфічних артикуляції та будови темброфактурних пластів, перенесення характерних виконавських прийомів у «чуже» темброве поле призводить до виникнення ілюзорного тембру, близького за своїми характеристиками до тембрів, що імітуються композитором. Є. Станкович складає тембр, виходячи, з одного боку, із загального образно-змістовного задуму у межах індивідуальної авторської концепції, з іншого – користуючись вибраним інструментарієм та комбінуючи засоби, що найбільш відповідають шуканому образу. У підсумку музична тканина твору оперує як пізнаваними тембрами, так одночасно і створеними слухом композитора. Можна стверджувати, що тембровий компонент належить до параметрів першорядної значущості в поетиці Є. Станковича. Його дослідження дозволяє наблизитися до розуміння специфіки творчого методу композитора та окреслити роль тембру у ансамблях та камерних симфоніях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гумен, О. І. "Арфа у камерних ансамблях – сучасний вимір". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 13 (14 серпня 2018): 16–28. http://dx.doi.org/10.15421/22182.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – вияв особливостей тлумачення тембру арфи в українській камерній музиці останньої третини ХХ – початку ХХІ століть. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні інтонаційного та стильового методів аналізу. Використовується також структурно-аналітичний метод, на основі якого досягається відповідна логіка викладення матеріалу та формуються висновки дослідження. Вивчення теми відбувається й шляхом застосування структурно-генетичного аналізу і синтезу, як методів, що дозволяють виокремити найбільш характерні, генні елементи арфи у камерних ансамблях та зосередитись на цілісності її сприйняття у сучасній камерній музиці. Основу практичної розробки теми складає низка емпіричних методів, а саме спостереження та узагальнення. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в статті вперше проаналізовано камерні композиції з арфою у складі сучасних українських композиторів, зокрема Борислава Стронька, висвітлено питання значення камерних творів із арфою у складі в процесі становлення якісно нового етапу української виконавської культури кінця ХХ – початку ХХІ століть. Стаття розкриває унікальність тембру арфи у її ансамблевому поєднанні, що утворює нову своєрідність темброво-колористичних забарвлень в сучасній академічній камерно-інструментальній творчості. Висновки. Особливість тлумачення арфи у камерній музиці сучасних українських авторів характеризується відходом від темброво-колористичної та суто концертно-віртуозної інтерпретації інструменту, притаманної творам ХІХ — першої половини ХХ ст. Композиторська практика засвідчує значну еволюцію технічних можливостей інструменту, його потужний виражальний потенціал; у кожному конкретному випадку тембр арфи, її виконавські можливості здатні створити саме ту цілісну музичну картину світу, що відповідає сучасним естетико-стильовим пошукам українських композиторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Grybynenko, Julia. "Особенности тембровой драматургии инструментальных произведений Галины Уствольской." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 8–19. http://dx.doi.org/10.31723/10.31723/2524-0447-2017-24-8-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Целью работы становится выявление оригинальных индивидуально-авторских приемов тембровой драматургии Г. Уствольской и раскрытие своеобразия их воплощения на примере использования духовых инструментов. Методология исследования опирается на системно-аналитический метод; также в работе развиваются текстологический и семантический музыковедческие подходы. Научная новизна работы заключается в обращении к проблеме тембровой драматургии, как к одному из основных приемов музыкальной выразительности произведений Г. Уствольской; в рассмотрении специфики применения духовых тембров в партитурах композитора как неотъемлемого компонента драматургии ее инструментальных произведений. Выводы. Своеобразие тембрового мышления Галины Уствольской проявляется в музыке всех жанров, к которым она обращается. Крайние диспропорции, дисбаланс инструментария сочетаются в произведениях композитора с принципами тембровой персонификации, ограниченность составов с богатством тембровой палитры, новая функциональность инструментария с обращением к привычным тембрам. Все перечисленные факторы указывают на повышение роли тембра в творчестве Галины Уствольской как эмоционально-выразительного и композиционно-структурного элемента, на увеличение его удельного веса в общей фабуле и архитектонике ее произведений. Особое значение в создании композиции целого Уствольская придает тембрам духовых инструментов.Ключевые слова: тембр, тембровая драматургия, тембровая персонификация, инструментальная музыка, духовые инструменты.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вавринюк, Тетяна. "Екстралінгвістичні засоби психологізму в художньому тексті". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 11 (19 вересня 2018): 109–17. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2036.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про мовне вираження емотивної поведінки літературних героїв. Акцентовано на тому, що у художніх текстах лексеми на позначення невербальної поведінки персонажів є засобами змалювання їх психологічного стану, стилізацією живого безпосереднього спілкування. Обґрунтовано думку, що відтворення таких екстралінгвістичних засобів, як тембр та гучність голосу, дихання, сміх тощо допомагають авторові розкрити внутрішній світ персонажів, а відтак поглиблюють психологізм твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Авраменко, Є. Б. "Тембр-амплуа як інструмент вираження оперного «голосообразу» (на прикладі драматичного тенора)". Музичне мистецтво і культура 1, № 30 (2020): 89–96. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-30-1-14.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Митюшкин, В. А. "Тембр-амплуа как биологическая характеристика голосового аппарата и творческий инструмент оперного певца". Музичне мистецтво і культура 2, № 30 (2020): 400–413. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-30-2-30.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Тембр"

Крутиенко, А. Г., та Л. А. Аверьянова. "Компьютерная система для определения тембра голоса". Thesis, ХНУРЕ, 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8580.

Повний текст джерела

Анотація:

In this research the relationship between the anatomical structure of the vocal apparatus and the timbre of a vocal voice was found. A method for improving the classical method for determining the correct timbre in vocalists using a computer is proposed. The method of vocal voice recognition by the parameters of the test sound signal has been created.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Тембр"

Назаренко, В. М. Травневий тембр. К., 1989.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Молони, Р. Темба и крокодил. М., 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Тембр"

Оганезова-Григоренко, О. В. "Тембр-амплуа як основа музичного образу у вокальному мистецтві." In MODERN UKRAINIAN MUSICOLOGY: FROM MUSICAL ARTIFACTS TO HUMANISTIC UNIVERSALS, 440–59. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-072-8-22.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Тембр"

Агаронян, К. Р. "ТЕХНИКА УМНОЖЕНИЯ ТЕМБРА: СОВРЕМЕННАЯ КОМПОЗИТОРСКАЯ ПРАКТИКА И ЕЁ ПОЯСНЕНИЯ У МЭРИ ДЖЕЙН ЛИЧ". У ТЕРМИНЫ, ПОНЯТИЯ И КАТЕГОРИИ В МУЗЫКОВЕДЕНИИ. Казань: Казанская государственная консерватория имени Н.Г. Жиганова; Московская государственная консерватория имени П. И. Чайковского, 2021. http://dx.doi.org/10.48201/9785854012843_76.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ма, Цзє. "ФОРМУВАННЯ ТЕМБРО-ДИНАМІЧНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ГРИ НА ФОРТЕПІАНО". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-28.05.2021.v2.29.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!