Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Тактика бойових дій.
Статті в журналах з теми "Тактика бойових дій"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-24 статей у журналах для дослідження на тему "Тактика бойових дій".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Данилюк, Ігор, та Володимир Наумов. "БОЙОВІ ДІЇ УГРУПОВАННЯ ВИСОКОМОБІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ США В ОПЕРАЦІЇ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ СИЛ «БУРЯ В ПУСТЕЛІ» (1991 РІК) — ЯК ПРИНЦИПОВО НОВИЙ ВАРІАНТ ЗАСТОСУВАННЯ ВИСОКОМОБІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ В ОПЕРАЦІЯХ". Воєнно-історичний вісник 40, № 2 (21 червня 2021): 143–54. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-40-2-143-154.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті на матеріалах опублікованих джерел проаналізовано досвід бойових дій угруповання високомобільних формувань збройних сил США в операції «Буря в пустелі». Історичний досвід застосування, яких свідчить, що їх дії є найважливішою складовою операцій. Змінюються засоби збройної боротьби, розвиваються способи дій, розширюється коло завдань, які виконуються високомобільними формуваннями. Виявлено і досліджено, що в зазначеній операції був започаткований принципово новий варіант застосування цих формувань в операціях, а саме перенесені акценти їх застосування з наземного компоненту на повітряний і тим самим обраний найбільш раціональний спосіб застосування аеромобільного з’єднання.
Ключові слова: армійська авіація, десантно-штурмові дії, з’єднання, підрозділ, тактика.
2
Zarutskiy, Ya L., A. Ye Tkachenko та M. S. Vovk. "Клініко-епідеміологічна характеристика вогнепальних поранень грудної клітки у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 1 (19 квітня 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-087.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Вогнепальні поранення грудної клітки під час проведення АТО/ООС становлять 7,4 – 11,7%. При цьому летальність залишається доволі високою – 12,2 – 25%. Тяжкість поранення, хірургічна тактика та результат лікування залежать від його балістичних та анатомо-морфологічних характеристик. Тому, проведення клініко-епідеміологічного дослідження щодо поранень грудної клітки у військовослужбовців під час АТО/ООС дозволить обирати адекватну діагностично-лікувальну тактику та розрахувати необхідні сили і засоби медичної служби.
Мета роботи. Провести клініко-епідеміологічне дослідження вогнепальних поранень грудної клітки під час АТО/ООС та визначити фактори, які впливають на тяжкість травми.
Матеріали та методи. Проведений аналіз лікування 536 поранених з вогнепальним ушкодженням грудної клітки, що перебували у ВМКЦ Північного регіону (м. Харків), Національному військово-медичному клінічному центрі "ГВКГ" (м. Київ) в період бойових дій на Сході України з 2014 по 2016 рік.
Результати. В структурі поранень грудної клітки переважали осколкові – 387 (72,2%). Вибухові поранення виявлені у 94 (17,5%) постраждалих, кульові у 55 (10,3%). Серед осколкових поранень питома вага непроникаючих була найбільшою – 80,9% (n=313), тоді як серед вибухових та кульових – переважали проникаючі: 62,8% (n=59) та 61,5% (n=34) відповідно. При проникаючих пораненнях ушкодження внутрішніх органів зустрічалися у ¾ пацієнтів. З легкою травмою було 143 (26,8%) поранених, з травмою середньої тяжкості – 237 (44,2%), з тяжкою – 156 (29,1%). Найбільша частка поранених з тяжкою травмою була серед кульових поранень – 50,9% (n=28); серед вибухових та осколкових поранень: 26,6% (n=25) та 23,8% (n=92) відповідно. На основі мультиваріантного логістичного регресійного аналізу встановлено, що характер поранення «кульове» (Wald=14,1; р=0,00), поєднаний (Wald=4,67; р=0,03) та проникаючий характер (Wald=7,94; р=0,005) є незалежними факторами ризику тяжкого поранення.
Висновки. Під час АТО/ООС осколкові поранення грудної клітки становили – 72,2%; вони переважно мали множинний характер – 77,8%, але питома вага тяжких – 23,8% та проникаючих – 19,1% поранень серед них відносно невелика. Кульові поранення зустрічалися у 10,3%; вони несли високу ймовірність проникаючого характеру – 61,5%, та тяжкого поранення – 50,9%. Вибухові поранення умовно займали проміжне становище: їх частка – 17,5%; проникаючих та тяжких із них: 62,8% і 26,6% відповідно.
3
РЕЗНІК, Олег, Олег КУСТИНСЬКИЙ та Віталій ГАВРИЛЮК. "УДОСКОНАЛЕННЯ БОЙОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЩОДО БОРОТЬБИ З БРОНЬОВАНОЮ БОЙОВОЮ ТЕХНІКОЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 156–67. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.536.
Повний текст джерелаАнотація:
Зважаючи на складну воєнно-політичну обстановку, яка склалась на північно-східних ділянках державного кордону нашої країни, можливість збройнної агресії зі сторони Російської Федерації проведено аналіз можливостей прикордонних підрозділів щодо боротьби з броньованими бойовими машинами.
Однією з головних тенденцій, що впливають на воєнно-політичну обстановку в Україні є інтенсивна модернізація збройних сил сусідніми державами, а також активізація розробок озброєння та військової техніки нового покоління з принципово новими можливостями вогневого ураження і управління.
Успішне виконання підрозділами Державної прикордонної служби України оперативно-службових завдань неможливе без відповідного знання тактики дій, тактико-технічних характеристик броньованої техніки противника, без вивчення досвіду форм і методів боротьби з броне об’єктами. Такі дані дають можливість синтезувати на основі порівняльно-історичного методу пропозиції щодо тактики дій прикордонних підрозділів при виконанні завдань за призначенням.
Враховуючи велику кількість броньованих бойових машин Збройних сил Російської Федерації на сухопутних ділянках державного кордону, застосування танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів незаконних збройних формувань на сході України, автори вважають, що під час особливого періоду в підрозділах охорони державного кордону необхідно створити групи вогневого забезпечення. З урахуванням новітніх модифікацій броньованих бойових машин, наявності активного та динамічного захисту, до складу групи вогневого забезпечення в підрозділі охорони державного кордону обов’язково повинні входити новітні протитанкові ракетні комплекси. Ми розуміємо, що боротьба з бронетехнікою не є функцією підрозділів Державної прикордонної служби України, але наявність таких підрозділів, за нашою думкою, у випадку загострення ситуації або збройної провокації дозволить проводити стримання противника і надасть можливість здійснення маневру підрозділу охорони державного кордону у визначені райони та в подальшому виконувати оперативно-службові завдання.
4
Петров, В. М., А. А. Шалигін, А. Ф. Кудрявцев, Ю. Б. Ситник, О. М. Марченко та К. Ю. Сурков. "Форми та способи спільного застосування пілотованої та безпілотної авіації при веденні бойових дій". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 31–38. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті основи тактики спільного застосування пілотованих та безпілотних літальних апаратів при веденні бойових дій у складі змішаних різнорідних груп авіації. До основних положень тактики віднесені форми і способи бойового застосування, бойові порядки та завдання авіації, тактичні прийоми їх виконання, функціонування системи управління. Відповідно для спільного застосування змішаних різнорідних груп авіації запропановані форми їх бойового застосування та узагальнений спосіб бойових дій, надане поняття змішаного бойового порядку, його кількісно-якісного складу та параметрам. Приведені часткові завдання різних груп тактичного призначення та літальних апаратів змішаного бойового порядку, варіанти тактичних прийомів подолання системи протиповітряної оборони та нанесення ударів. Запропанований напрям удосконалення існуючої системи управління авіації для можливості спільного застосування пілотованих та безпілотних літальних апаратів у різнорідних групах, який полягає в інтеграції системи управління і зв’язку безпілотних авіаційних комплексів в існуючу автоматизовану систему управління авіацією і протиповітряною обороною Збройних Сил України із створенням єдиного інформаційного простору.
5
Radetskaya, L. V., I. O. Laba, A. I. Smachylo, O. O. Nechaeva, K. O. Lopatenko та M. M. Baumer. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ БОЙОВИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДІВ У ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ". Медсестринство, № 4 (10 березня 2021): 23–26. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.4.11868.
Повний текст джерелаАнотація:
Рання діагностика негативних психічних і постстресових станів дозволяє на ранніх етапах виявити у поранених військовослужбовців Збройних сил України ранні та тяжкі прояви бойової психічної травми та її наслідки, а також розробити індивідуальну тактику і способи профілактики та відновлення кожного обстеженого військовослужбовця. Відсутність у державі єдиного, науково обґрунтованого комплексного підходу до організації проведення ефективних заходів медичної, психологічної та соціальної реабілітації, гостра потреба у підвищенні якості життя, медичного обслуговування, соціального захисту та медико-психологічної допомоги військовослужбовцям зумовили актуальність дослідження, метою якого стало вивчення особливостей проявів бойових стресових розладів серед військовослужбовців Збройних сил України – учасників бойових дій. У процесі роботи виявлено, що участь у збройному конфлікті, отримане поранення є потужним стресовим фактором, що призводить до різнопланових функціональних порушень організму, в тому числі й психологічних. При вивченні таких змін у значної частини військовослужбовців, які отримали поранення, виявлено ознаки посттравматичної стресової реакції. Відповідно дана категорія пацієнтів потребує як медичної, так і психологічної реабілітації.
6
Нєкрасов, С. В., А. Г. Галузінський та Г. А. Зливка. "Методика обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння і військової техніки військ протиповітряної оборони сухопутних військ та їх характеристик". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 38–43. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянутий один з можливих підходів до обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння і військової техніки військ протиповітряної оборони Сухопутних військ та їх характеристик. На підставі аналізу процесів навчання, бойової роботи на озброєнні та військової техніки і функціонування реального об'єкту керування (в даному випадку зенітного комплексу) та характеру діяльності оператора щодо його керування запропонована схема формування раціонального технічного обрису тренажерного засобу. Показано, що рішення цієї задачі в методологічному плані вимагає розробки системи моделей, які описують процес бойового функціонування зенітного комплексу при виконанні сукупності бойових завдань в прогнозованих умовах ведення бойових дій, дій оператора з його керування та методик навчання і оцінювання операторів. Приводиться алгоритм обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння військ протиповітряної оборони та їх характеристик. Показано, що запропонований підхід дозволяє підняти рівень обґрунтованості тактико-технічних вимог і технічних пропозицій зі створення тренажерних засобів нового покоління і структурувати цей процес у вигляді послідовності взаємопов'язаних процедур, що, у свою чергу, дозволить перейти до формалізації основних етапів функціонального і схемотехнічного проектування тренажерних засобів нового покоління.
7
Радзіковський, Сергій. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ У СУХОПУТНИХ ВІЙСЬКАХ НА ОСНОВІ СТАНДАРТІВ НАТО". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 65–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.804.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено погляди на концептуальні засади запровадження сучасної моделі бойової підготовки у військових частинах (підрозділах) Сухопутних військ Збройних Сил України шляхом адаптації стандартів НАТО, які слід вдумливо використовувати в ході підготовки військових формувань до виконання завдань за призначенням. Запропонована модель підготовки передбачає принципово інший підхід як до процесу навчання військ (сил), так і до системи їх оцінювання, що полягає в пріоритетному вирішенні завдань бойової підготовки, їх цільовому фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні. Продумана організація та беззаперечне виконання заходів бойової підготовки у Сухопутних військах повинно стати основним змістом повсякденної життєдіяльності військових колективів. Стаття має на меті обґрунтування необхідності запровадження сучасної моделі бойової підготовки у Сухопутних військах як дієвого та вкрай важливого інструменту стримування противника та відсічі можливій широкомасштабній збройній агресії проти України. Запровадження сучасної моделі бойової підготовки передбачає єдині підходи до основ організації системи підготовки військ (сил), а також вимоги до планування та проведення навчальних заходів. Процес бойового навчання організовується відповідно до визначених військовим частинам (підрозділам) завдань, з урахуванням досягнутого ними рівня навченості та переліків бойових спроможностей для набуття (нарощування, підтримання) протягом періоду навчання і реальних обсягів ресурсного забезпечення, виділеного на проведення заходів підготовки, а також набутого бойового досвіду та досвіду проведення сумісної підготовки з військовими формуваннями країн – членів НАТО. Основною вимогою щодо організації бойової підготовки є творчий підхід, уникнення шаблонності під час навчання форм і способів ведення маневрених бойових дій з урахуванням обстановки та тактики дій противника, спрямування зусиль на поліпшення фахової майстерності особового складу, ефективне використання підлеглими озброєння та військової техніки, досягнення перемоги з найменшими втратами у силах, засобах і ресурсах.
8
Aslanyan, S. A. "Хірургічна допомога пораненим з бойовою травмою живота на етапах медичної евакуації ІІІ рівня медичного забезпечення під час проведення Антитерористичної операції на сході України". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 9 (28 вересня 2019): 22–31. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити шляхи покращення результатів надання хірургічної допомоги пораненим з бойовою травмою живота (БТЖ) в умовах воєнного конфлікту на сході України.
Матеріали і методи. Проаналізовано надання хірургічної допомоги 707 пораненим з БТЖ на етапах медичної евакуації (ЕМЕ) ІІІ рівня надання медичної допомоги під час проведення Антитерористичної операції (АТО). Визначено дві групи спостереження: ГС-1 і ГС-2. До ГС-1 включено 402 поранених, яким хірургічну допомогу було надано в перші два періоди проведення АТО, коли інтенсивність бойових дій була найбільшою; до ГС-2 - 305 поранених, яким хірургічну допомогу було надано у третьому періоді, що характеризувався зниженням інтенсивності бойових дій, оптимізацією системи лікувально-евакуаційного забезпечення (ЛЕЗ), системним застосуванням запропонованої шкали оцінки тяжкості травми Admission trauma score (AdTS), Focused Assessment with Sonography for Trauma (FAST)-протоколу і тактики Damage Control Surgery (DCS).
Результати. Досягнуто зменшення питомої ваги післяопераційних ускладнень з 76,6% у оперованих поранених ГС-1 до 44,0% у оперованих поранених ГС-2 та зниження на 2,7% летальності поранених з тяжкою та вкрай тяжкою БТЖ.
Висновки. Шляхом застосування хірургічних втручань у межах фаз тактики DCS або в повному обсязі з подальшими операціями за програмою «Second look», релапаротоміями та програмованими релапаротоміями на тлі оптимізації системи ЛЕЗ було покращено результати надання хірургічної допомоги пораненим з БТЖ на ЕМЕ ІІІ рівня надання медичної допомоги під час проведення АТО.
9
Шинкарук, Олег, та Орест Михайлишин. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПІДГОТОВЦІ СКЛАДОВИХ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 227–41. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.201.
Повний текст джерелаАнотація:
До арсеналу усіх ланок управління збройних сил провідних країн світу увійшов досвід застосування різноманітних систем моделювання дій військ (сил), сфера використання яких є одним з пріоритетів, пов’язаних із підвищенням ефективності їх застосування. В умовах оптимізації витрат на військову сферу та активізації діяльності суспільства щодо зменшення негативного впливу підготовки військ (сил) на довкілля експерти бачать, що подальше підвищення її інтенсивності та ефективності полягає передусім в комп’ютеризації процесів підготовки особового складу та органів управління. З цією метою застосовують різноманітні тренажери, імітатори та моделювальні навчальні системи. Застосування тактичних військових ігор є важливим видом індивідуальної підготовки солдатів та офіцерів. Крім створення реалістичного образу імовірного противника, за їх допомогою можливі відтворення реалістичної багатовимірної картини сучасного бою, вдосконалення тактики ведення бойових дій, підготовка до дій у будь-яких природно-географічних умовах, відновлення морально-психологічного стану військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях. Тактичні військові ігри є одним із простих способів використання засобів імітаційного моделювання, що дозволяє зменшити витрати на організацію та проведення навчань (тренувань) і створення нових тренажерних комплексів (симуляторів). Основною перевагою тактичних військових ігор є відсутність реальної загрози для життя і здоров’я навчальної аудиторії, наближеність психологічних умов віртуальної реальності до бойових, що дає можливість набути досвіду ведення військових операцій завчасно, без істотних матеріальних витрат і ризику для життя. Автор розкриває перспективи поєднання за допомогою ресурсів розподіленого моделювання тренажерів тактичного й оперативно-тактичного рівня. Такий підхід сприятиме впровадженню комплексних програм підготовки з використанням ресурсів імітаційного моделювання в органах управління різного рівня та можливості вдосконалення індивідуальних навичок особового складу. Імітаційне моделювання нині стало потужним інструментом: в усьому світі його використовують для підготовки командирів та штабів до дій під час планування та ведення сучасних операцій. Використання систем імітаційного моделювання дає змогу посадовим особам органів військового управління у реальному масштабі часу набути практичних навичок із виконання процедур управління частинами і підрозділами у реальній бойовій обстановці, а в разі потреби – із корегування прийнятого рішення.
10
Kondratyuk, Igor. "Аналіз розвитку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (18 лютого 2021): 52–69. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз розвитку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки. Проведений аналіз та порівняння сучасного парку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки, які знаходяться на озброєнні Збройних Сил України, країнах ближнього і дальнього зарубіжжя. За результатами аналізу встановлено, що тактико-технічні характеристики рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту Збройних Сил України не забезпечують в сучасних умовах ефективне відновлення військової автомобільної техніки в повному обсязі. На думку автора це пов’язано із збільшенням номенклатури зразків військової автомобільної техніки, яка прийняті на озброєння у Збройних Сил України, моральним та фізичним старінням рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту. Крім того, існуючі на озброєнні рухомі засоби ремонту та технічного обслуговування не забезпечують повноцінне виконання завдань щодо відновлення військової автомобільної техніки в польових умовах та під час ведення бойових дій. Наявне технологічне і виробниче обладнання рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту не відповідає новітнім зразкам сучасної військової автомобільної техніки. Виходячи із зазначеного, виникає необхідність у розробленні рекомендації щодо покращення тактико-технічних характеристик рухомих засобів відновлення військової автомобільної техніки які б забезпечили їх застосування у різних формах та способах бойових дій, що в свою чергу забезпечить повноцінне виконання завдань щодо відновлення військової автомобільної техніки Збройних Сил України в польових умовах та під час ведення бойових дій.
11
Голушко, Сергій, Сергій Позігун, Назар Маліновський та Олександр Прищепа. "ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІНУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 139–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.808.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливістю сучасних бойових дій, завдяки високій мобільності військ, є стрімкі висування із глибини, можливість створювання в короткий час переваги на необхідних напрямках, підтримання постійної напруги під час ведення різних бойових дій та зберігання ініціативи, здійснення необхідних та своєчасних маневрів силами та засобами, проведення глибоких ударів і рейдових дій, організація осередків бойових дій у глибині бойових порядків противника, швидкій перехід до надійної оборони із забезпеченням її високої стійкості та активності. Для обмеження здійснення маневру військ противника, порушення запланованої діяльності його об’єктів, нанесення йому втрат мінно-вибуховими загородженнями й створення сприятливих для його ефективного ураження іншими вогневими засобами застосовується дистанційне мінування. Дистанційне мінування, здійснюючи моральний та психологічний вплив на противника, сприяє сковуванню його дій, нанесенню втрат у живій силі та військовій техніці, а при кількаразовому застосуванні по одному й тому же об’єкту чи підрозділах противника може призвести до його виснаження і відмови від задуму дій. Висока ефективність дистанційного мінування досягається всебічною розвідкою противника і місцевості, вибором найбільш доцільного типу мін, часу і місця встановлення мінних полів, управлінням режимами мінуванням, швидким доведенням завдань до виконавців та організацією тісної взаємодії з підрозділами, в інтересах яких застосовується дистанційне мінування. Дистанційне встановлення мінних полів здійснюється з використанням різноманітних прийомів та способів мінування, які залежать від тактики дій частин та підрозділів авіації ракетних військ і артилерії та підрозділів інженерних військ при виконанні ними бойових завдань. У статті описано роботу системи управління мінування, яка буде використовуватися на мінних загороджувачах вітчизняних зразків, та спосіб покращення управління мінування. Результатами цієї роботи буде використання комп’ютерних систем в управлінні та контролі дистанційного мінування.
12
Mazurenko, O. V., H. H. Roshchin та V. O. Voloshin. "Тактична медицина як основна складова екстреної медичної допомоги при проведенні антитерористичних операцій". EMERGENCY MEDICINE, № 8.63 (1 листопада 2014): 96–99. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8.63.2014.84229.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: узагальнити сучасні принципи надання екстреної медичної допомоги, що застосовують в тактичній медицині. Матеріал і методи: бібліографічний, семантичний, власні спостереження під час стажування в США. Результати та їх обговорення. Показано, що 18 % смертельних наслідків бойової травми є превентивними. Серед превентивних смертей під час бойових дій визначають три основні: 1) зовнішня кровотеча з рани кінцівки (61 %); 2) напружений пневмоторакс (33 %); 3) порушення прохідності дихальних шляхів (6 %). З метою реалізації першочергових заходів щодо збереження життя поранених військовослужбовці мають бути забезпеченими сучасними кровоспинними джгутами та кровоспинними препаратами на основі хітозану, багатофункціональною пов’язкою типу Compressed Gauze та оклюзійною герметичною пов’язкою, що входить до індивідуального перев’язувального пакета. На ранньому госпітальному етапі обсяг хірургічного лікування бойової травми має бути чітко регламентований відповідним протоколом.Висновки. До табеля оснащення бригади тактичних медиків повинна входити голка з клапаном Геймліха для пункційного дренування напруженого пневмотораксу. Розробка та впровадження принципів тактичної медицини є однією із складових цивільно-військового співробітництва, а особовий склад військовослужбовців, співробітників управлінь внутрішніх справ, Національної гвардії та цивільне населення мають бути навченими принципам надання першої допомоги пораненим при надзвичайних ситуаціях.
13
Kotsyuruba, Volodymyr, Ruslan Borta, Bogdan Tertyshny та Valery Slobodyan. "Порівняльний аналіз засобів колективного захисту органів дихання та перспективні напрямки розвитку". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (20 червня 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати порівняльного аналізу тактико-технічних характеристик зразків вітчизняних та найкращих провідних країн світу фільтровентиляційного устаткування та агрегатів, що використовуються для забезпечення колективного захисту людей в умовах ведення бойових дій. Досвід воєнних конфліктів сучасності, антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на сході країни свідчить про те, що при ретельній підготовці операції (бою, бойових дій), масові зруйнування об’єктів інфраструктури, а саме об’єктів атомної енергетики та хімічної промисловості, як правило, призводить до невиправданих втрат серед військовослужбовців та цивільного населення. Забезпечення колективного захисту за таких умов стає можливим завдяки укриття людей в закритих сховищах, для забезпечення життєдіяльності в яких використовують фільтровентиляційне устаткування та агрегати. На основі отриманих результатів обґрунтовано перспективні напрямки розвитку засобів даного типу.
14
Tzipkalo, A. I., M. I. Marushchak та I. Ya Krynytska. "ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (23 травня 2020): 50–53. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.10939.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення кожному постраждалому належної медичної допомоги збільшує шанси на виживання та відновлення функцій протягом усього процесу надання медичної допомоги, що зумовлює актуальність аналізу складнощів у виконанні покладених на медсестер обов’язків у зоні бойових дій.
Мета дослідження – проаналізувати особливості роботи медичних сестер у зоні ведення бойових дій та на їх основі сформулювати рекомендації щодо удосконалення освітніх навчальних програм для медсестер.
Матеріали і методи. На базі військово-медичної служби ВМС УСБУ в Закарпатській області було проаналізовано анкетні дані медичних сестер, які проходили військову службу в зоні антитерористичної операції упродовж 2015–2017 рр. Основним запитанням до респондентів було коротко описати складнощі у виконанні покладених на медсестер обов’язків.
Результати. Аналізуючи отримані відповіді медичних сестер, які виконували свої професійні обов’язки в зоні бойових дій, було сформульовано основні складнощі їх роботи в умовах прямої і непрямої загрози: недостатні знання принципів Tactical Combat Casualty Care; розподіл поранених при евакуації в умовах тактичної екстреної медичної допомоги; різна популяція постраждалих, яка включала не тільки військовослужбовців, а й мирне населення, у тому числі педіатричні й геріатричні вікові групи; необхідність психологічної допомоги військовослужбовцям і мирному населенню в зоні бойових дій; недостатній досвід тактичної евакуації.
Висновки. Для оптимізації професійних знань медичних сестер у цих напрямках рекомендується включити освітні компоненти «Тактична медицина» і «Екстрена психологічна допомога» в освітні навчальні програми для медсестер.
15
Пєвцов, Г. В., та М. М. Олещук. "Аналіз спроможностей оглядових РЛС РТВ щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 24–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз спроможностей існуючих на озброєнні радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України оглядових РЛС щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів (БПЛА). З урахуванням досвіду ведення бойових дій наведено максимально можливі дальності виявлення БПЛА з різною ЕПР. Показано, що радіолокаційні засоби, які перебувають на озброєнні, потенційно здатні виявляти оперативно-тактичні БПЛА в межах своїх тактико-технічних характеристик.
16
Власюк, Валерій, та Олексій Гасан. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОНАТИ БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ ПОХІДНОЮ ОХОРОНОЮ ЩОДО НЕДОПУЩЕННЯ РАПТОВОГО НАПАДУ ПРОТИВНИКА НА ГОЛОВНІ СИЛИ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ МАРШУ ПІДРОЗДІЛОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 5–19. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.800.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено методику, застосування якої може дозволити розробляти рекомендації командирам підрозділів Національної гвардії України та інших військових формувань щодо оцінювання та досягнення прогнозованої можливості успішного виконання бойових завдань з розвідки похідною охороною для недопущення раптового нападу противника на колону головних сил під час здійснення маршу. У роботі було прийнято та наведено систему гіпотез і допущень, яка визначає рамки та обмеження проведеного дослідження відносно реальних умов здійснення маршу колоною головних сил та дій похідної охорони підрозділу Національної гвардії України.Послідовне застосування методики та отримані результати моделювання можливо використовувати для розроблення рекомендацій командирам підрозділів Національної гвардії України та іншихвійськових формувань для досягнення встановленої прогнозованої можливості виконати бойове завдання похідною охороною щодо недопущення раптового нападу противника на головні сили колони, що охороняються.Для застосування методики передбачено шість етапів. На першому кроці здійснюють збирання та обробку початкових даних, необхідних для отримання шуканої оцінки ймовірності успішного виконання бойового завдання з розвідки похідною охороною підрозділу під час здійснення маршу. З другого по п’ятий крок відбувається оцінювання шуканих проміжних ймовірностей. На шостому кроцівиникає можливість формувати рекомендації командирам підрозділу та органу розвідки щодо недопущення раптового нападу на головні сили колони під час здійснення маршу.Рекомендації ґрунтуються на тактико-технічних характеристиках одиниць озброєння, військової техніки, засобів ведення розвідки, що наявні у підрозділах Національної гвардії України та можуть бути поширені для застосування іншими військовими формуваннями.Оцінки шуканих значень ймовірностей можливо отримати за допомогою застосування відомих та апробованих підходів математичного моделювання військових дій. Оцінку вірогідності та адекватності отриманих результатів моделювання, рекомендацій може бути проведено шляхом порівняння теоретичних розрахунків з уже відомими результатами виконання бойових завдань на Сході України підрозділами Національної гвардії України та іншими військовими формуваннями, що накопичено у відповідних відомостях та донесеннях.
17
Мітягін, Олег. "ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ТИЛУ ДІЮЧОЇ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ У 1941–1945 рр. ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ УМОВ І МОЖЛИВОСТЕЙ У ХОДІ ВІЙНИ". Воєнно-історичний вісник 40, № 2 (21 червня 2021): 72–82. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-40-2-72-82.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто структуру, функції та завдання військових формувань Народного комісаріату Внутрішніх справ (далі — НКВС)з охорони тилу Червоної армії у період Другої світової війни. Проаналізовано зміст та спрямованість реорганізаційних кроків, визначено результати та ефективність службово-бойової діяльності їх частин і підрозділів упро- довж 1941–1944 рр., зокрема на теренах України. Стратегічні завдання та тактика дій радянських військових охоронних сил у ході війни визначались воєнно-стратегічною ситуацією на фронтах та оперативною обстановкою на театрах воєнних дій, їх організаційно-штатною побудовою, нормативно-правовим забезпеченням функціонування та досвідом службово-бойової діяльності. Розглянуто також роль допоміжних військових формувань — винищувальних батальйонів й груп сприяння їм як приклад народного патріотизму.
Ключові слова: прикордонні застави, війська по охороні тилу діючої Червоної армії, внутрішні війська, винищувальні батальйони, загороджувальні загони, застави, комендатури, контрольно-пропускні, фільтраційні пункти.
18
Слюсаренко, Павло. "АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В БОРОТЬБІ ЗА УКРАЇНСЬКУ НАЦІОНАЛЬНУ ДЕРЖАВНІСТЬ У ЛИСТОПАДІ 1920 РОКУ". Воєнно-історичний вісник 39, № 1 (10 липня 2021): 23–37. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-23-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Cтаття підготовлена на основі маловідомих сторінок в історії боротьби українського народу за свою національну державність у період Російсько-польської війни, на завершальному етапі її активної фази у листопаді 1920 року. Розкрито причини та особливості прийняття рішень українським державним і військовим керівництвом щодо продовження збройної боротьби самотужки, після втрати союзницької допомоги з боку Польської Республіки. Розкрито маловідомі факти підписання російсько-польського перемир’я, тактики бойових дій між червоноармійськими та українськими військами на лівому березі Збруча. Вказано на головні причини поразок і невдач Української армії, які призвели до відступу на польську територію з подальшим її інтернуванням.
Ключові слова: Українська Народна Республіка, Російсько-польська війна, армія УНР, Військо Польське, Польська Республіка, командувач, старшина, козак.
19
Подибайло, М. Т. "ПРОТИДІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ м. МАРІУПОЛЬ НЕГАТИВНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ВПЛИВУ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ (2014–2018 рр.)". Воєнно-історичний вісник 37, № 3 (30 вересня 2020): 157–72. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-37-3-157-172.
Повний текст джерелаАнотація:
Військові дії в умовах збройної агресії Росії на сході України здебільшого висвітлюються українською історичною наукою, в основному за характером використання сил та засобів Української армії, тактикою та стратегією бойових дій, матеріально-технічним забезпеченням особового складу тощо. Однак аналіз використання ворогом методів інформаційної боротьби є особливо важливим і мало вивченим. Зрештою, нехтування цим досвідом, не врахування його при оцінці загроз значно зменшує сили та ресурси, що витрачаються на побудову армії, а також значно збільшує витрати на безпеку та оборону держави. Особливо важ- ливо вивчити досвід участі місцевого волонтерського руху в організації протидії негативним інформаційним впливам в умовах збройної агресії. Волонтерський рух в Маріуполі виник стихійно, в умовах суспільно-по- літичної, соціально-економічної та соціокультурної монополії регіональних еліт. Відсутність будь-яких організованих сил опору в регіоні стало однією із ключових причин того, що саме в Донецькій і Луганській областях не було вчасно організовано спротиву гібридним загрозам з боку Росії. Тому досвід того, як волонтерський рух сприяв не лише мате- ріально-технічному забезпеченню Збройних сил України, але й протидії негативному інформаційному впливу противника є важливим напрямом дослідження з точки зору як військової історії, так і військових наук загалом. Ключові слова: волонтерський рух, негативний інформаційний вплив, інформаційна боротьба, російська збройна агресія.
20
Калетнік, Василь, та Наталія Калетнік. "ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА І КІБЕРЗАХИСТ ЯК СУЧАСНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЗБРОЯ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 305–11. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-58.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автори звертають увагу на тому, що в сучасних умовах питома вага кіберзагроз, з боку авторитарних держав та їх посередників, у спектрі загроз національній безпеці країн зростає, і ця тенденція в міру розвитку інформаційних технологій та їх конвергенції з технологіями штучного інтелекту лише посилюється. Все більш активно застосовується поєднання традиційних та нетрадиційних стратегій і тактик з використанням цифрових інформаційних технологій. Такі умови зумовили визнання кіберпростору разом з іншими фізичними просторами одним з можливих театрів воєнних дій. Розглянуто концепцію інформаційного протиборства Російської Федерації, базовану на симбіозі бойових дій у кіберпросторі та інформаційних операцій, механізми якої активно застосовуються в процесі гібридної війни проти України. За результатами розгляду, підкреслено, необхідність формування більш збалансованої та ефективної системи кібероборони, яка зможе гнучко адаптуватися до змін безпекового середовища, гарантуючи безпечне функціонування національного сегмента кіберпростору. Наприкінці авторами сформульовані напрямки подальших досліджень щодо необхідності визначення у відповідних нормативно-правових актах структури системи кібероборони держави, склад, функції і задачі суб’єктів її забезпечення, а також об’єкти кібероборони. Також, актуалізовано необхідність напрацювання належної правової, організаційної, технологічної моделі функціонування та застосування сил кібероборони.
21
Nakonechnyi, O. V. "ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИЛ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 71–74. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.071.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід історії війн і воєнних конфліктів показує, що у кожній успішно проведеній воєнній компанії, операції, бою, як і у кожній поразці, необхідно, поряд з іншими причинами, шукати позитивні та негативні сторони у роботі органів матеріально-технічного забезпечення, їх організації, можливостях і способах забезпечення. Розвиток системи логістичного забезпечення завжди здійснювався паралельно з розвитком збройних сил і способів ведення війни, операції і бою. Нові види озброєння, бойової техніки, способи ведення бойових дій висували свої вимоги до системи логістичного забезпечення, змушували виробляти більш сучасні форми організації системи логістичного за- безпечення. Система логістичного забезпечення сил оборони держави є складною, багаторівневою структурою. В ході проведеного автором статті дослідження розроблено інтегральний показник оцінки ефективності системи логістично- го забезпечення сил оборони держави. Зазначений показник дозволяє провести оцінку ефективності функціонування системи логістичного забезпечення сил оборони держави, при цьому як системи в цілому так і окремих її елементів. Зазначений показник дозволяє оцінити кількісно-якісний склад сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; структуру сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; тактико-технічні характеристики зразків озброєння та військової техніки, що входять до складу сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; можливості з відновлення зразків озброєння та військової техніки тощо В процесі проведеного дослідження використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: семантичний – для розвитку сутнісної частини дефініцій категорійного апарату військової логістики; методи економічного аналізу – для оцінювання тенденцій у вій- ськовому забезпеченні Збройних Сил України; методи системного аналізу – для оцінювання передумов та інтеграції цілей у процесі формування військової логістичної системи; методи економіко-математичного моделювання – для оп- тимізації структури та внутрішніх процесів військової логістичної системи. За результатами проведеного аналізу ав- тором було визначені основні недосконалості системи логістичного забезпечення Збройних Сил України та проведено обґрунтування шляхів удосконалення системи логістичного забезпечення Збройних Сил України
22
Фаріон, Олег, Олександр Андрощук та Геннадій Радіонов. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ДИВЕРСІЙНО-РОЗВІДУВАЛЬНИМИ ГРУПАМИ В УМОВАХ ВИСОКОЇ ЙМОВІРНОСТІ ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ ПРОТИВНИКОМ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, № 4 (16 квітня 2022): 112–28. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.893.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті окреслено актуальність питання та необхідність наукового пошуку перспективних способів для ведення спеціальних заходів (дій) щодо боротьби з диверсійно-розвідувальними групами. На основі аналізу досвіду країн-членів НАТО щодо боротьби з диверсійно-розвідувальними групами узагальнено основні заходи та розкрито форми тактичного маневру. За результатом аналізу локальних військових конфліктів акцентовано увагу на ефективне використання безпілотних літальних апаратів для ведення розвідки та знищенняоб’ ктів противника. Подано основні завдання прикордонних загонів Державної прикордонної служби України, що виконуються для боротьби з диверсійно-розвідувальними групами. Розкрито типову побудову службово-бойового порядку прикордонного загону, призначення його елементів та основні способи дій для ведення спеціальних заходів з пошуку та ліквідації диверсійно-розвідувальних груп. Встановлено, що в умовах високої ймовірності вогневого ураження противником службово-бойовий порядок для проведення спеціальних заходів з пошуку та ліквідації диверсійно-розвідувальної групи необхідно побудувати за такими елементами, як група прикриття напрямків ймовірного руху диверсійно-розвідувальної групи та резерв. Наведено варіанти зразків безпілотних авіаційних літальних апаратів, що є на озброєнні в прикордонних загонах Державної прикордонної служби України. На основі аналізу досвіду боротьби диверсійно-розвідувальними групами та тактико-технічних характеристик безпілотних літальних апаратів, які є на озброєнні прикордонних загонів Державної прикордонної служби України та доданих сил і засобів, визначено низку перспективних способів ведення спеціальних заходів для пошуку та ліквідації диверсійно-розвідувальної групи.
23
ІСЛАМОВА, Олександра. "ВИКОРИСТАННЯ ТРЕНАЖЕРНИХ КОМПЛЕКСІВ НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ ПЕРСОНАЛУ ПРИКОРДОННИХ ВІДОМСТВ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (20 квітня 2022): 58–73. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.956.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості використання тренажерних комплексів на основі технології віртуальної реальності, які є ефективним засобом підвищення якості професійної підготовки майбутніх прикордонників. Виявлено, що у підрозділах силових відомств країн Європейського Союзу використання симуляційного навчання на основі технології віртуальної реальності підвищує мотивацію та сприяє трансформації результатів навчання в особистий досвід, активує мозок і викликає інтерес та підтримує позитивне ставлення до навчання. Правильно сплановані вправи на навчальних тренажерах на основі віртуальної реальності розвивають критичне мислення, здатність приймати рішення, впевненість у своїх силах та навички взаємодії. Встановлено, що інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій і тренажерних комплексів в освітній процес відомчих закладів освіти вимагає високого рівня дидактичних та педагогічних компетентностей інструкторів і викладачів. Прикордонні відомства країн Європейського Союзу наразі активно впроваджують у підготовку свого персоналу тренажерні комплекси на основі віртуальної реальності, такі як: SymSG Border Tactics польського прикордонного відомства для вдосконалення тактики охорони кордону та контролю руху у пунктах пропуску; тренажер для підготовки прикордонників до перевірки документів на першій лінії контролю розроблений агенцією Frontex, який дозволяє проводити підготовку фахівців прикордонного контрою на основі розроблених кейсів; симулятор віртуальної реальності для відпрацювання службово-оперативних завдань у реальному часі силових відомств Фінляндії, спроєктований на основі віртуальної системи бойової підготовки “Virtual Battle Space”. З’ясовано, що професійна підготовка українських прикордонників для їх ефективних дій в рамках інтегрованого управління кордонами потребує впровадження інноваційного європейського досвіду силових відомств щодо впровадження віртуальних тренажерних комплексів у підготовку персоналу прикордонного відомства, що вимагає подальшого ґрунтовного дослідження окресленого напряму.
24
Dvornyk, Maryna. "Мобільний застосунок у системі соціально-психологічної реабілітації травмованої особистості". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 41(44) (30 серпня 2018). http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).183.
Повний текст джерелаАнотація:
Презентовано погляд на мобільні застосунки як перспективний інстру-мент запобігання руйнівним наслідкам психотравматизації в період гібридноївійни. Обстоюється думка, що реабілітаційні впливи мають у першу чергудопомогти постраждалим встановити причинно-наслідкові зв’язки між травма-тичними подіями і відповідною симптоматикою, тому ключовим завданням єспецифіковане інформування населення. Курс “Соціально-психологічна під-тримка адаптації ветеранів”, інтегрований у застосунок “Карманный психолог”,представлено як інструмент такого інформування та опрацювання психотрав-матичного досвіду в парадигмі когнітивно-поведінкового підходу. Описанорезультати емпіричної перевірки ефективності згаданого застосунку. Наведеновідомості щодо організації дослідження: тактики (план для двох нееквівалентнихгруп із попереднім і повторним вимірюванням та експериментальним впливом);вибірки (ветерани АТО – 57 чоловіків віком від 26 до 34 років, які повернулисяіз зони бойових дій від 3-х місяців до 1 року тому); порядку збирання та обробкиданих (онлайн-анкетування за “Шкалою впливу подій”, визначення внутріш-ньогрупових норм, оцінка нормальності розподілу, визначення розбіжностейза t-критерієм Стьюдента). Визначено, що в результаті використання застосункусеред досліджуваних експериментальної групи найпомітніше послабилися тен-денції уникання розмов і спогадів про травматичний досвід (шкала уникненняt = 3,7 при р = 0,001), однак значущі зміни відбулися і за шкалами інтрузії (t = 2,6при р = 0,013) та гіперзбудження (t = 2,2 при р = 0,034). З’ясовано умови, за якихефективність досліджуваного застосунку зберігатиметься: прихильні до техно-логій користувачі, їхня вмотивованість щодо самодопомоги та невисокі загальніпоказники психотравматизації. Запропоновано способи включення мобільногозастосунку в психореабілітаційний процес на просвітницькому, діагностич-ному, базисному та профілактично-підтримувальному етапах.