Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Таксономія Блума.
Статті в журналах з теми "Таксономія Блума"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-26 статей у журналах для дослідження на тему "Таксономія Блума".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Pometun, O., and N. Gupan. "Bloom’s taxonomy and critical thinking of students in history lessons." Ukrainian Educational Journal, no. 3 (2019): 50–58. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2019-3-50-58.
Повний текст джерела
2
Tymoshenko, Yevhen V. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ". Information Technologies and Learning Tools 42, № 4 (18 вересня 2014): 77–84. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1060.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджена проблема формування ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Проведено аналіз наукових праць, у яких досліджені питання розвитку інформатичної і комунікаційної компетентностей студентів у галузі ІКТ. Показана необхідність додаткового розвитку комунікаційної складової і запропоновано застосувати для цього систему вимірювання когнітивних процесів Б. Блума. На основі компетентністного підходу й удосконаленої таксономії педагогічних цілей Б. Блума розроблена система виміру когнітивних процесів для цілеспрямованого формування комунікаційної компоненти ІКТ-компетентності.
3
Сейдаметова, З. С. "Разработка программных приложений в терминах таксономии Блума". Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка, № 2 (44) (2014): 68–74.
Знайти повний текст джерела
4
Medeshova, Aigul. "THE TAXONOMY OF BLOOM AND THE ORGANIZATION OF STUDENT LEARNING ACTIVITIES." Slavonic Pedagogical Studies Journal 6, no. 2 (2017): 218–25. http://dx.doi.org/10.18355/pg.2017.6.2.3.
Повний текст джерела
5
Хмелевська, Інга. "Зміст інтегральної компетентності майбутніх викладачів музичного мистецтва і хореографії". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 68–75. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто зміст інтегральної компетентності майбутніх викладачів музичного мистецтва та хореографії як кваліфікаційного метаконструкту, який реалізує функцію координації процесів актуалізації та формування компетентностей, відповідно до мети та завдань варіативно-творчого процесу мистецької освіти. На основі здійсненого аналізу таксономії освітніх цілей Б. Блума та концепції, відтвореної Л. Андерсеном та співавторами, з’ясовано, що зміст інтегральної компетентності майбутніх викладачів музичного мистецтва та хореографії визначається на двох рівнях – процесуальному і результативному. На процесуальному рівні такий зміст складають уміння та навички, сформовані в процесі досягнення таксономічно структурованих цілей мистецько-освітнього процесу. На результативному рівні такий зміст проявляється як метазнання, систематизоване у змістові домени: “стратегічні знання”, “знання когнітивних завдань”, “самопізнання”, “оцінювання цілей”.
6
Дольська, О. О. "До методології створення дистанційних курсів: філософський аналіз когнітивно-педагогічних концепцій і таксономії Б. Блума". Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Філософія, вип. 48, (ч. 1) (2017): 80–89.
Знайти повний текст джерела
7
Шукурова, Инна Вячеславовна, and Наталья Евгеньевна Чеснокова. "CRITICAL THINKING DEVELOPMENT OF NON-LINGUISTIC STUDENTS THROUGH THE EDUCATIONAL FOREIGN-LANGUAGE TEXT." Pedagogical Review, no. 2(36) (April 14, 2021): 124–34. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2021-2-124-134.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается вопрос развития критического мышления студентов средствами иностранного языка. Оценивается место и роль дисциплины «Иностранный язык» в развитии универсальных компетенций студентов и в их адаптации к современным требованиям, предъявляемым будущим специалистам. Представлены составляющие умения критического мышления, которые позволяют осмысливать полученную информацию, обобщать и отделять ее от второстепенных фактов, формулировать выводы, оценивать. Средством развития критического мышления студентов выбран учебный иноязычный текст, который рассматривается не только как источник информации, но и как средство активизации мыслительной деятельности. Отмечается недостаток методик, способствующих развитию критического мышления. Описывается возможность использования таксономии педагогических целей Б. Блума в работе с учебным текстом. Таксономия позволяет правильно ставить образовательные цели, формулировать мотивирующие задания и отслеживать прогресс в развитии умений. Приведен пример работы с учебным текстом по принципу таксономии, который дает возможность корректировать учебную деятельность студентов, направленную на развитие их критического мышления. The article considers the process of students’ critical thinking development through the English language resources. The authors highlight the importance of English in the developing of students’ universal competencies and their adaption to the current professional requirements. The article outlines the essential critical thinking skills that allow students to comprehend the received material, break down the material into its constituent parts, to distinguish relevant information from extraneous material, to synthesize, to infer and evaluate it. The educational foreign-language text is used as a means of students’ critical thinking development. The authors emphasize the text’s multifunction nature and its contribution into enhancement of students’ thinking activity. Despite the teachers’ keen interest in the process of critical thinking developing some authors prove the lack of methods and techniques promoting its growth. The article gives an overview of Bloom’s taxonomy and outlines its application in the educational process. The taxonomy is widely used to set educational objectives, to formulate motivating exercises and monitor headway in knowledge and skills developing. The study shows that not all textbooks and tasks are intended to enhance critical thinking skills. So, the authors analyzed their English textbook and changed their approach to work with the texts. The article describes the experience proving that new challenging tasks help students comprehend the received information, distinguish relevant facts, summarize and learn to evaluate.
8
Kozina, O. V., and E. N. Merkulova. "BLOOM’S TAXONOMY IN THE FORMATION OF FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCE AMONG UNIVERSITY STUDENTS." Vestnik Altaiskogo Gosudarstvennogo Pedagogiceskogo Universiteta, no. 45 (December 8, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.37386/2413-4481-2020-4-24-28.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to topical issues on the organization of effective process of teaching a foreign language at a university. The article is devoted to topical issues related to the organization of an effective process of teaching a foreign language at a university. Using Bloom’s taxonomy the authors consider the system of some tasks, developing critical thinking, contributing to the formation of foreign language communicative competence of university students.
9
Myskova, Nataliia. "Педагогічний тренінг як форма підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до реалізації ідей сталого розвитку". Педагогічний дискурс, № 24 (20 квітня 2018): 17–22. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.24.03.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі теоретичного аналізу виокремлено види психологічного та соціально-педагогічного тренінгу. Наведено характерні риси, недоліки та переваги тренінгу як форми організації пізнавальної діяльності. Визначено методи та вправи інтерактивного навчання базовими у структурі педагогічного тренінгу. Наведено таксономію когнітивних (пізнавальних) цілей Б. Блума як визначальну при виборі форми організації навчання. Висунуто пропозиції щодо застосування окремих вправ інтерактивного навчання відповідно кожної структурної частини тренінгу. Акцентовано увагу на використанні педагогічного тренінгу у підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до реалізації ідей сталого розвитку. У цьому контексті розкрито мету та завдання педагогічного тренінгу, зазначено відповідність принципів педагогічного тренінгу моральним принципам психологічної допомоги. Відмічено необхідність використання рефлексивних вправ та загострено увагу на відмінності між аналізом змісту від аналізу діяльності на тренінгу. Зазначено залежність ефективності роботи групи від особистісних та професійних якостей тренера.
10
Артамощенко, В. С. "Методологічний аспект формування професійної кваліфікації офіцерів сил оборони на шляху впровадження нових рівнів військової освіти". Наука і оборона, № 2 (18 серпня 2021): 34–41. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-15-2-34-41.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами аналізу кількісних показників галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій для підготовки військових кадрів, змісту і побудови перспективного каталогу військових посад осіб офіцерського складу, континууму професійної військової освіти та кваліфікаційних рівнів, прийнятих у збройних силах держав – членів НАТО, і на засадах класифікації рівнів мислення в когнітивній (пізнавальній) сфері за таксономією Блума обґрунтовано принцип класифікації рівнів військової освіти в Україні.
Розроблено концептуальну модель рамки кваліфікацій рівнів військової освіти на підґрунті класифікації видів економічної діяльності, класифікації професій, вимог Національній рамки кваліфікацій, перспективного змісту підготовки офіцерського складу для здобуття нових рівнів військової освіти, вимог щодо наявності відповідності спеціальності (спеціалізації) підготовки військово-обліковим спеціальностям військової посади осіб офіцерського складу. До моделі рамки кваліфікацій впроваджено кваліфікаційні рівні для оцінювання продуктивності професійної діяльності за стандартами НАТО.
11
Petrova, T. A. "TASKS FORMATION WHEN TEACHING ECONOMICS AT SCHOOL WITH THE USE OF BLOOM TAXONOMY." Pedagogical Review, no. 2 (2019): 146–50. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2019-2-146-150.
Повний текст джерела
12
БАЛЕНДР, Андрій. "ПРОФЕСІЙНА ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА ПЕРСОНАЛУ ПРИКОРДОННИХ ВІДОМСТВ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, № 3 (5 листопада 2021): 18–29. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.876.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості професійної іншомовної підготовки прикордонників у країнах Європейського Союзу (ЄС) на основі уніфікованого підходу: відповідність системи підготовки персоналу сучасним викликам, вимогам законодавства ЄС, Європейської концепції Інтегрованого управління кордонами; необхідності підвищення рівня інтероперабельності персоналу європейських прикордонних відомств. З’ясовано, що опис результатів навчання в прорамах спільної підготовки прикордонників країн ЄС заснований на таксономії цілей навчання Б. Блума й узгоджений з Галузевою рамкою кваліфікацій сфери охорони кордону країн ЄС. У спільній іншомовній підготовці прикордонників країн ЄС використовують три форми навчання: самостійне (онлайн), контактне і досвідне, яке здійснюється безпосередньо на робочому місці і відбувається після випуску або між контактними фазами навчання. Інноваційні методи іншомовного навчання прикордонників у країнах ЄС об’єднано у такі групи: орієнтовані на викладача, орієнтовані на студента та змішані. Виявлено, що уніфікована підготовка європейських прикордонників передбачає вивчення персоналом прикордонних відомств професійно орієнтованої тематики для їх узгоджених дій під час спільного патрулювання та спільних прикордонних операцій. Узагальнення передових ідей організації спільної професійної іншомовної підготовки прикордонників у країнах ЄС є необхідним для впровадження та адаптації набутого досвіду в систему професійної підготовки персоналу Державної прикордонної служби України.
13
Bazhmina, E. "Setting course objectives in accordance with B. Bloom’s taxonomy in higher educational institutions." Pedagogical Innovations: Ideas, Realities, Perspectives, no. 2 (2020): 30–38. http://dx.doi.org/10.32405/2413-4139-2020-2(25)-30-38.
Повний текст джерела
14
Балендр, Андрій. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРИКОРДОННИКІВ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (26 квітня 2021): 5–16. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.626.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сучасні підходи до оцінювання іншомовної компетентності прикордонників у країнах Європейського Союзу (ЄС). З’ясовано, що іншомовна підготовка персоналу прикордонних відомств країн ЄС відбувається на основі гармонізованих освітніх стандартів розроблених під егідою європейської агенції прикордонної і берегової охорони Фронтекс. Вимоги до спільної професійної діяльності прикордонників різних країн ЄС в умовах Інтегрованого управління кордонами передбачають високий рівень інтероперабельності, досягнення якого неможливе без спілкування усіма прикордонниками англійською мовою. Особливістю оцінювання професійної іншомовної компетентності персоналу в прикордонних відомствах країн ЄС є використання формативного і сумативного видів оцінювання, принципів фасилітації. Стратегія оцінювання навчальних досягнень прикордонників в країнах ЄС базується на таксономії Б. Блума, шкалах та рубриках оцінювання, системі забезпечення якості спільної професійної підготовки. Шкали оцінок в контексті спільної підготовки європейських прикордонників побудовані на основі оцінювальних рубрик для уникнення проблем із розумінням національних методик оцінювання. Оскільки характер спільної підготовки прикордонників країн ЄС є максимально практичним, обираються і відповідні методи оцінювання. З метою забезпечення достовірності оцінювання методи оцінювання наближені до практичних ситуацій пов’язаних з роботою персоналу прикордонного відомства. Вивчення особливостей організації спільної іншомовної підготовки прикордонників в країнах ЄС під егідою європейської агенції прикордонної охорони є необхідним для подальшого впровадження та адаптації набутого досвіду в систему професійної підготовки персоналу Державної прикордонної служби України.
15
ПОЧИНКОВА, Марія. "ЦІЛЕ-РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 112–17. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на підставі системного підходу розкрито один із компонентів системи формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки. До складників цієї системи також належать ціле-результативний, теоретико-методологічний, суб’єкт-суб’єктний, змістово-технологічний, діагностичний компоненти. Зміст ціле-результативного компонента полягає у визначенні провідної мети, яка є системоутворювальним чинником, реалізується на трьох рівнях (глобальному, локальному, оперативному) та знаходить своє втілення в конкретному результаті ‒ підвищенні рівня сформованості критичного мислення майбутніх учителів початкової школи. Докладно розкрито кожен із трьох рівнів змісту ціле-результативного компонента. Так, на глобальному рівні відбувається педагогічна інтерпретація суспільно-державного замовлення в побудові моделі формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки. Глобальний рівень репрезентовано державними, суспільними та оперативними цілями, які ґрунтуються на найсучасніших нормативно-правових документах України та концептуальних положеннях. На локальному рівні формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи стає одним зі складників ініціативних цілей на всіх предметах професійного спрямування в процесі навчання в закладі вищої освіти. На оперативному рівні мета полягає у формуванні цілей відповідно до кожного окремого виду діяльності (навчальної, квазіпрофесійної, навчально-професійної) та, відповідно, до вивчення навчальних предметів професійного спрямування, які відповідно до навчальних планів належать до циклу професійної підготовки. Реалізація цілей на оперативному рівні здійснюється з опорою на оновлену таксономію цілей Блума-Андерсон. З визначення цілей логічно випливають очікувані результати.
16
Слободская, Юлия Владимировна. "Разработка системы заданий при работе с художественным текстом на занятиях по истории английской литературы на основе таксономии педагогических задач Б. Блума". Общество: социология, психология, педагогика, № 10 (31 жовтня 2019): 111–16. http://dx.doi.org/10.24158/spp.2019.10.16.
Повний текст джерела
17
Базелюк, Олександр. "ВИБІР І ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 20–28. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.20-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано проблему використання цифрових засобів в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Автор виходить з того, що цифрові технології і засоби надають нові освітні можливості педагогічним працівникам закладів професійної освіти, але водночас спонукають до пошуку нових підходів до реалізації завдань освітнього процесу, що неможливо здійснити без високого рівня володіння цифровими засобами та розвитку власної цифрованої компетентності і культури. У процесі дослідження було визначено, що цифрова культура педагогічного працівника закладу професійної освіти є інтегральним феноменом, прояви якого можна знайти у кожному з компонентів професійної компетентності.
У статті зосереджено особливу увагу на проблемі визначення рівня використання цифрових технологій у освітньому процесі закладів професійної освіти. Автор доходить висновку, що її доцільно вирішувати із урахуванням SAMR-моделі Р. Пуентедура, яка складається із чотирьох висхідних рівнів від заміни/імітації реальних засобів до рівня створення завдань, що не мають відповідників у реальному світі. Окремо наголошено на тому, що саме відсутність аналогів у реальному світі стає найбільшою складністю у процесі розвитку цифрової культури особистості педагогічного працівника закладу професійної освіти. З огляду на те, що кількість цифрових засобів і додатків безперервно зростає, то для їх коректного і обґрунтованого вибору автор пропонує використовувати «Падагогічне колесо» А. Керрінгтона, яке створене на основі таксономії освітньої сфери Б. Блума та з урахуванням SAMR-моделі. Однак, «Падагогічне колесо», на думку автора, є допоміжним інформаційно-довідковим засобом, а не цілісною методичною системою.
Ключові слова: професійна освіта, цифровізація освіти, цифрова культура, цифрові засоби, педагогічні працівники.
18
Паккі, Маріанна Сергіївна. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПРОЦЕДУР ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ В УМОВАХ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 88, № 2 (29 квітня 2022): 139–51. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4476.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі здійсненого автором аналізу наукового доробку встановлено, що дослідники основними проблемами онлайн оцінювання вважають високий рівень академічної недоброчесності здобувачів (списування та колективну роботу над завданнями), а також складність перевірки в дистанційному режимі досягнутих ними результатів навчання та сформованих компетентностей. На користь цих тверджень свідчить і проведене автором статті опитування науково-педагогічних працівників. Задля вирішення вказаних проблем у статті розглянуто підхід до забезпечення надійності процедур онлайн оцінювання здобувачів, який передбачає методичну та організаційну складові. У межах даного підходу автор пропонує на етапі розробки процедур оцінювання сконцентруватися на підборі тих типів питань, за рахунок яких вдасться унеможливити академічну недоброчесність здобувачів та різнобічно перевірити їх підготовку. У статті дана характеристика низькопорядкових «загальноприйнятих (conventional)» та «концептуальних (conceptual)» типів питань. Розглянуто особливості питань «на впізнавання», «на пригадування», а також «на інтеграцію та використання». Сформульовано рекомендації щодо використання різних типів питань під час онлайн оцінювання здобувачів відповідно до рівнів таксономії Блума. Зокрема для оцінювання найвищих рівнів запропоновано використовувати кейси та ситуаційні задачі. Проведене опитування показало високий рівень залучення викладачів до процедур оцінювання в умовах онлайн навчання, що зменшує їх переваги в порівнянні з очним контролем. Тому серед організаційних засад проведення онлайн контролю автор пропонує обирати інструменти для оцінювання, які дають змогу використовувати автоматизовану перевірку навіть для завдань з «високопорядковими» типами питань. Наголошено на потребі завчасного ознайомлення здобувачів з процедурою онлайн оцінювання, наданню переваги підходу «low-stakes assessment». Також у статті описано досвід автора з використання гугл-форм та платформи «Online Test Pad».
19
Желясков, Василь. "РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК МОТИВАЦІЯ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 97–109. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.72.
Повний текст джерелаАнотація:
Мотиваційний компонент відіграє важливу роль у професійній підготовці майбутніх судноводіїв. Мотивація до професійної комунікативної взаємодії у судноводіїв є однією із надзвичайно важливих умов ефективного засвоєння знань, умінь й навичок та важливим чинником підвищення рівня безпеки судноплавства. На думку автора, цей компонент є пріоритетним у процесі навчальної діяльності судноводія, оскільки від його правильної організації залежать всі інші компоненти навчального процесу та успіх подальшої професійної діяльності. Зміст мотиваційного компоненту становлять професійно значущі мотиви, потреби, інтереси, установки й цінності майбутніх судноводіїв. Він спрямовує навчальний процес на формування потреби в отриманні нових знань, закріплення навичок й умінь; розвиває інтерес до майбутньої морської професії; спонукає до розв’язання нестандартних професійних завдань, що потребують поглиблених навичок критичного мислення та не входять до навчальної програми, але можуть опосередковано впливати на майбутню професійну діяльність; сприяє розширенню кругозору, вдосконаленню, саморозвитку й самоактуалізації особистості судноводія.
Формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності студентів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення. Критичність мислення у статті розглянуто як здатність аналізу інформації з позицій логіки та особистісно-психологічного підходу з тим, щоб застосовувати отримані знання, як до стандартних, так і нестандартних ситуацій морської діяльності. У статті наголошено на ефективності навчання професійної комунікативної взаємодії на основі оновленої таксономії Б. Блума, завдяки чому викладач може виховати креативних особистостей, здатних критично мислити, оцінювати нову інформацію та впевнено застосовувати знання в різних ситуаціях професійної діяльності та у крос-культурному середовищі.
20
Бабенко, О. В. "РОЗВИТОК КОГНІТИВНИХ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ПІДКАСТИНГУ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 150–55. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто передовий досвід канадських освітян щодо стратегій та методів формування умінь і навичок XXI століття у креативному освітньому середовищі на основі сучасних цифрових технологій та автентичних аудіоресурсів. Здобуття вищої освіти не гарантує високої конкурентоспроможності випускників навчальних закладів на ринку праці. Нині сучасна система освіти не може обмежуватися підготовкою фахівців тільки в традиційних формах і вимагає звернення до когнітивних механізмів засвоєння і набуття знань. Діяльність людини нерозривно пов’язана sз зовнішньою (фізичною) та внутрішньою (психічною) сторонами (мотиваційною, пізнавальною та регуляторною). Для досягнення успіху в сучасних реаліях визначальною характеристикою навчального процесу постає орієнтація на когнітивний та особистісний розвиток студентів. Мета дослідження – всебічний аналіз передового педагогічного досвіду закордонних колег щодо впровадження інноваційних технологій у навчальний процес. Когнітивні механізми описано як вищі функції мозку та індивідуальні психологічні здібності людини, які потребують відповідних технологій та методів навчання. Розвиток критичного та творчого мислення тісно пов’язаний з використанням таксономії Блума, ієрархічного впорядкування когнітивних навичок за допомогою дієслів планування. Ґрунтуючись на практиці застосування, викладачі планують освітні цілі та завдання, проєктують конкретні методологічні кроки та досягають високих результатів навчання. Узагальнено міжнародний досвід на прикладі пілотного проєкту канадської радіомовної корпорації «Підкасти в класі». Наголошено, що методичні матеріали мають чітко вимірювані цілі, включають ресурси діяльності, як-от плани уроків, слайд-шоу, аудіо для завантаження, тексти епізодів, наочність для занять, бонусні міні-епізоди. Апробація інноваційних ресурсів та методики свідчить, що складники креативного освітнього середовища, сучасні цифрові інструменти, автентичні аудіоресурси сприяють розвитку когнітивних та інтелектуальних здібностей студентів, формують сучасні ключові компетенції: абстрактне та критичне мислення, творчість, саморефлексію, особистісний ріст, автономність.
21
Шугайло, Я. В., Т. І. Паращак та К. О. Желізна. "ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» ДО РОЗРОБКИ ЗАСОБІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 163–69. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює досвід підготовки магістрів спеціальності 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості), що навчаються в Київському національному університеті технологій та дизайну, до розробки педагогічних тестів. Магістри професійної освіти після успішного завершення навчання мають можливість працювати викладачами спеціальних дисциплін у галузі легкої промисловості в закладах професійно-технічної освіти. Їхня майбутня професійна діяльність вимагає готовності до проведення різних видів та форм педагогічного контролю. Тестування є одним із найбільш ефективних, економічних, об’єктивних методів контролю, а тест – одним із найбільш поширених засобів (інструментів) контролю. У статті наголошено, що формування умінь та навичок розробки такого виду педагогічних тестів, як вчительські тести, може здійснюватись під час викладання дисципліни «Педагогіка та психологія вищої школи». Проаналізовано наукові пошуки, присвячені тестуванню в освітньому процесі, теорії та практиці розробки тестів. Підкреслено необхідність ознайомлення здобувачів освіти з таксономією навчальних цілей Бенджаміна Блума як з інструментом, що дозволяє визначити результати навчання в когнітивній сфері. Наведено приклади дієслів, що можуть використовуватись у формулюванні тестових завдань, спрямованих на різні рівні навчальних цілей. Проаналізовано алгоритм розробки тестів. Висвітлено приклад застосування таблиці специфікації, що дозволяє дотриматись вимоги функціональної валідності під час розробки педагогічного тесту. Зазначено, що результати вчительських тестів свідчать про успішність засвоєння навчального матеріалу здобувачами освіти та мають бути використані педагогічними працівниками для аналізу ефективності викладання, застосування використаних методів та засобів навчання, їх корекції. Наведено приклад практичного завдання для магістрів, виконання якого підвищує успішність засвоєння теоретичного матеріалу щодо розробки педагогічних тестів, сприяє формуванню умінь та навичок розробки засобів педагогічного контролю.
22
Шварева, Ольга Васильевна. "DESIGNING THE RESULTS OF TRAINING FOR BACHELORS OF PEDAGOGICAL EDUCATION WITH THE USE OF DISTANCE TECHNOLOGIES." Pedagogical Review, no. 4(38) (August 9, 2021): 170–76. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2021-4-170-176.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается вопрос формирования у бакалавров педагогического образования универсальных компетенций (критического мышления, кооперации, коммуникации, креативности, компьютерной грамотности). В условиях современной трансформации образования сформированные универсальные компетенции позволят молодым специалистам быть адаптивными, мобильными, соответствующими вызовам современного общества, а также помогут организовывать свою профессиональную деятельность с учетом отличительных особенностей представителей поколения Z. Представлена характеристика SMART-формы, таксономии Б. Блума и технологии «обратного дизайна». Описан собственный опыт проектирования результатов обучения по учебной дисциплине «Внеурочная деятельность в начальной школе» для бакалавров педагогического образования по следующему алгоритму: формулирование результатов обучения по дисциплине, декомпозиция результатов обучения по дисциплине на результаты обучения по модулю, разработка оценочных мероприятий, определение вида деятельности (микрообучение, дифференцированное обучение, Аgile-технология, перевернутый класс, групповая работа, взаимное комментирование), выбор интернет-инструментов и сервисов (Google-таблица, конструктор Mentimeter, конструктор socrative.com, платформа canva.com). Представленный педагогический опыт можно использовать при проектировании результатов обучения по всем дисциплинам с целью формирования у бакалавров педагогического образования универсальных компетенций. The article deals with the formation of universal competencies among the bachelors of pedagogical education (critical thinking, cooperation, communication, creativity, computer literacy). In the context of the modern transformation of education, the formed universal competencies will allow young professionals to be adaptive, mobile, corresponding to the challenges of modern society, and will help to organize their professional activities taking into account the characteristics of generation Z. A distinctive feature of the representatives of this generation in educational activities is the rapid finding of information on the Internet while simultaneously performing several tasks, the ability to assimilate large amounts of information grouped by a specific topic, multimedia, joint (group) decision-making, etc. An approach to the design of the educational process based on the technology of «reverse design», SMART-form (smart planning: concrete, measurable, achievable, coordination, time) and B. Bloom’s taxonomy is presented. The requirements for the formulation of learning outcomes, which should be measurable and motivating for learning, are outlined; the assessment activity should allow the student to confirm the achievement of the planned result; learning outcomes should be correlated with each other and correlated with the context of the discipline; the achievement of the planned result should be carried out in a specific time interval (during the period of studying the discipline). The author describes his own experience in designing of education outcomes for the academic discipline «Extracurricular activities in elementary school» for bachelors of pedagogical education. The design has the following algorithm: formulating of education outcomes in the discipline, decomposition of education outcomes in the discipline into education outcomes by module, development of assessment activities, determining the type of activity (microlearning, differentiated learning, agile-technology, inverted class, group work, mutual commenting), selection of Internet tools and services (Google-table, Mentimeter constructor, socrative.com, canva.com platform). The presented pedagogical experience can be used in the design of education outcomes in all disciplines, in order to form universal competencies for bachelors of pedagogical education.
23
Radomska, M. M., та L. М. Chernyak. "Проблеми підготовки інженерів-екологів у контексті таксономії Блума". Вісник Національного Авіаційного Університету 66, № 1 (25 березня 2016). http://dx.doi.org/10.18372/9941.
Повний текст джерела
24
Шандра, Наталія, Ольга Токарєва та Анастасія Петрова. "РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ТАКСОНОМІЇ БЛУМА НА ЗАНЯТТЯХ УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ". Перспективи та інновації науки, № 5 (5) (21 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.52058/2786-4952-2021-5(5)-678-687.
Повний текст джерела
25
Sydoruk, Iryna. "APPLICATION OF BLOOM’S REVISED TAXONOMY IN THE FORMATION OF THE COGNITIVE SUBSTRUCTURE OF THE SOCIAL COMPETENCE OF FUTURE SOCIAL WORKERS." Young Scientist 7, no. 83 (2020). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-7-83-11.
Повний текст джерела
26
Волохин, Е. А., В. З. Юсупов, and Ф. Г. Мухаметзянова. "Designing an educational environment for personnel training for the oil and gas industry: quality benchmark." Казанский педагогический журнал, no. 3(147) (July 10, 2021). http://dx.doi.org/10.51379/kpj.2021.147.3.018.
Повний текст джерелаАнотація:
В настоящее время актуальным является проектирование образовательной среды таким образом, чтобы она была ориентирована на студента как субъекта образовательного процесса, что, несомненно, отражается на повышении качества образования. Авторами рассмотрен один из аспектов подготовки кадров в системе профессионального образования нефтегазовой отрасли – проектирование специальной образовательной среды. Раскрыты технологии формирования рабочих программ, контрольно – оценочных средств и учебных занятий. Представлен опыт наставничества в Ижевском нефтяном техникуме с применением тренажеров (цифровых близнецов), авторских учебников, адаптированного фонда оценочных средств. Ориентация на субъектность включала исследование ценностей студентов по методике Ш. Шварца и использование таксономии Б. Блума при разработке фонда оценочных инструментов. В статье приводятся примеры корреляции таксономии Блума со структурой содержания рабочей программы: матрица построена по темам, дидактическим единицам, кластерам в соответствии с 6 уровнями усвоения -результатами обучения. Результаты проекта свидетельствуют о совершенствовании качества образования в связи с изменением условий образовательной среды. Статья будет полезна преподавателям, администраторам образовательных организаций с целью диагностики и повышения качества образовательных услуг. Currently, it is relevant to design the educational environment in such a way that it is focused on the student as a subject of the educational process, which undoubtedly affects the improvement of the quality of education. The authors considered one of the aspects of personnel training in the vocational education system of the oil and gas industry - the design of a special educational environment. The technologies for the formation of work programs, control and evaluation tools and training sessions are disclosed. The experience of mentoring at the Izhevsk Oil Technical School using simulators (digital twins), author's textbooks, and an adapted fund of assessment tools is presented. Orientation to subjectivity included the study of students' values according to the method of S. Schwartz and the use of B. Bloom's taxonomy in the development of the collection of assessment tools. The article provides examples of the correlation of Bloom's taxonomy with the structure of the content of the work program: the matrix is built according to topics, didactic units, clusters in accordance with 6 levels of assimilation - learning outcomes. The results of the project testify to the improvement of the quality of education in connection with the changing conditions of the educational environment. The article will be useful for teachers, administrators of educational organizations in order to diagnose and improve the quality of educational services.