Добірка наукової літератури з теми "Сімейна соціалізація"

У статті обґрунтовано сутність, ознаки, основні функції, класифікацію сім’ї в соціалізації особистості. Визначено особливості сім’ї як ефективного мікрофактора соціалізації: 1) спрямованість на сімейне щастя та благополуччя; 2) спільність сімейних цінностей, ціннісних орієнтацій, переконань, норм, правил, зразків поведінки; 3) демократичний стиль управління та спілкування в сім’ї; 4) соціально-рольова адаптованість; 5) взаємна моральна та матеріальна відповідальність членів сім’ї; 6) високий рівень фізичного, психічного, духовного, соціального здоров’я сім’ї; 7) гідність, толерантність, доброзичливість, чесність, емпатійність, тактовність у сімейних міжособистісних взаєминах; 8) ефективність вирішення різних життєвих ситуацій задля інтересів сім’ї; 9) спільне проведення цікавого, змістовного сімейного дозвілля; 10) розвиток, збереження сімейних традицій. Обґрунтовано компетентнісний підхід у реалізації технології соціального виховання «Батьківство в радість» батьків дітей дошкільного віку на основі партнерства фахівців із соціальної роботи, соціальних педагогів, педагогічних працівників із метою соціальної підтримки сімей, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини або перебувають у цих умовах.

У статті розкрита тема сімейно-рольової взаємодії як чинника формування адаптивної поведінки особи. Звертається увага на вплив зовнішніх факторів, емоційної атмосфери, що панує в родині, ставлення до дітей, стилю виховання і вплив структури сім’ї на процес соціалізації дитини. Констатовано вплив сімейних цінностей і норм, що в майбутньому впливатиме на вибір і дії суб’єкта. Розкрито різницю між поняттями «сім’я» і «подружжя», які часто ототожнюються між собою. Проаналізовано специфіку подружніх відносин, мотивацію укладання шлюбу та потреби молодих людей у цьому союзі. Автори демонструють емпіричне дослідження взаємозв’язку ступеня задоволеності шлюбом з рівнем адаптивної поведінки особи. В даній праці було виявлено статистично значущі зв’язки між показниками: самоприйняття, емоційним комфортом, інтернальністю, адаптивністю особистості та ступенем задоволеності подружніми стосунками.

Анотація. Мета дослідження полягає у спробі диференціювати хронологічно та за тематичними складовими проблеми соціалізації воїнів-“афганців” в Україні впродовж 1980-х рр. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історіографії проаналізовано матеріали офіційного видання на предмет висвітлення у ньому проблем воїнів-“афганців” в Україні вказаного періоду. Висновки. Окремі аспекти проблеми соціалізації воїнів-“афганців” виданням почали підійматись у 1986 – 1987 рр. на фоні “відкриття” війни тогочасному суспільству із посилом до “відкриття” самих воїнів, організації “афганських” осередків (клубів, секцій “воїнів-інтернаціоналістів”) та залучення їх до виховання підростаючого покоління, необхідності увінчання пам’яті загиблих побратимів. Висвітлення проблем соціалізації воїнів-»афганців» на республіканському рівні відбулося у другій половині 1987 р. Незважаючи на розроблені Секретаріатом заходи щодо держпідтримки “афганців”, котрі були опубліковані виданням КЗ,наявними лишалися проблеми шефства комсомольських організацій над молодими ветеранами та сім’ями загиблих військовослужбовців,мали місце проблеми ветеранських осередків, зокрема щодо матеріально-технічного забезпечення, що висвітлювалось даним друкованим органом. Важливою є роль видання в опублікуванні листів учасників бойових дій в Афганістані з проблем реалізації державної підтримки воїнів-“афганців” та сімей загиблих військових. Подібні офіційні видання потребують подальшого виявлення різнобічної інформації стосовно “афганського” руху в УРСР, проблем ре соціалізації ветеранів, реалізації державної політики щодо них на місцях, рефлексій «афганців» на державну політику щодо цих питань, активізують пошуки джерельної бази для комплексного дослідження проблем соціалізації воїнів-»афганців» в УРСР 1980 – 1991 рр. Ключові слова: воїни-“афганці”, ЦК ЛКСМ України, “Комсомольское знамя”, соціалізація, адаптація, державна підтримка.

У статті розкриваються технології забезпечення професійної допомоги в підвищенні субʼєктивного благополуччя подружжя, соціально-психологічні особливості суб'єктивного благополуччя особистості, проаналізовано його основні показники, структуру, механізми та функціональні складові. Виокремлено соціально-психологічні чинники субʼєктивного благополуччя особистості в шлюбі: соціально-психологічна адаптованість та толерантність; ціннісно-орієнтаційна єдність із партнером в сумісності та благополуччі шлюбних стосунків; задоволеність шлюбом; узгодженість ступеня значущості сімейних цінностей в емоційній, інтимно-сексуальній, господарсько-побутовій, батьківсько-виховній сферах, сферах особистісної ідентифікації та соціальної активності; можливість саморозвитку, самовдосконалення та особистих досягнень в поєднанні з домінуванням сімейних цінностей; визначеність і несуперечливість рольових очікувань та рольових домагань, збіг уявлень про рольову поведінку; низький рівень конфліктності в сімейній взаємодії (подружня підтримка, емоційний комфорт, культура спілкування).Показано, що у становленні суб'єктивного благополуччя значну роль відіграють зовнішні відносно особистості інстанції, серед яких найбільш значущими є ті інститути, які забезпечують соціалізацію особистості на різних рівнях і обставинах життя. Вони створюють не тільки настановні комплекси щодо норм, а й особистісні конструкти, які можна кваліфікувати зокрема як комплекс самоефективності, успішності.

Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду дитячо-батьківських відносин у молодшому шкільному віці. Акцентується увага на їх впливі на успішну адаптацію дитини у початкових класах. У статті зроблено аналіз взаємозалежності характеру взаємодії з дитиною у сім’ї та її успішної інтеграції у новій соціальній ролі – школяра. Визначено характерні особливості ефективних дитячо-батьківських відносин (характер емоційного зв'язку, мотиви виховання і батьківства, ступінь залученості батьків та дитини у взаємовідносини, стиль взаємодії, спосіб вирішення конфліктних ситуацій, підтримка автономії дитини, соціальний контроль). Розглянуто параметри дитячо-батьківських відносин, які впливають на успішність психічного розвитку та процесу соціалізації дитини. Описано інтегративні показники дитячо-батьківських відносин. Перераховано типи сімейних взаємин, що формуються на основі чотирьох різних тактик виховання. Проаналізовано критерії батьківських відносин та їх вплив на дитину. Зазначено ґрунтовні принципи взаємодії батьків з дитиною для успішного її становлення як особистості. Зроблено акцент на основних завданнях батьків, що сприятимуть легкій адаптації дитини у новій ролі школяра. Ключові слова: дитячо-батьківські відносини, становлення особистості, адаптація дитини, молодший шкільний вік, виховання, сімейні взаємини.

У статті проаналізовано особливості соціалізації в проблемній сім’ї. Досліджується специфіка компонентів структурно-функціональної моделі соціалізації дитини в проблемній сім’ї за результатами емпіричного соціально-психологічного дослідження. Обґрунтовується запропонована модель соціалізації дитини в проблемній сім’ї, що відображає широкий спектр чинників (від загальносуспільного значення до рівня конкретних актів взаємодії в родині), що визначають успішність та ефективність соціалізації в проблемній сім’ї. Доводиться, що найбільш вагомими аспектами соціалізації в проблемній сім’ї є переважання типу репродукції сімейного досвіду та засвоєння типу конфігурації сімейних стосунків, що визначають позитивний чи негативний перебіг соціалізації дитини в проблемній сім’ї.

У статті досліджено один із напрямів статеворольової соціалізації дітей та підлітків, їх підготовки до сімейного життя – стабільність інституту сім’ї. Висвітлено основні діаметрально протилежні наукові підходи до тлумачення інституту сім’ї: консервативно-кризовий та ліберально-прогресивний; наведено аргументи на підтвердження можливості обох підходів. Ураховуючи зміни, що відбуваються з інститутом сім’ї (падіння народжуваності; дестабілізацію шлюбно-сімейних відносин, нестабільність сім’ї, конфлікти; виникнення альтернативних форм сімейних структур; зникнення патріархальної субординації; переважання емоційності у стосунках; зміну системи цінностей та ін.), більшість дослідників уважає, що цей процес є прогресивним, неминучим та вимагає відповідного пристосування, підготовки дітей ті підлітків до майбутнього подружнього життя шляхом проведення процесу статеворольової соціалізації. У статті окреслено види сучасного шлюбу, основні тенденції щодо трансформації чоловічих та жіночих ролей, розподілу домашніх обов’язків; питання співвіднесення соціальної та біологічної рівності між статями; питання маскулінізації жінок та фемінізації чоловіків, виконання ними соціальних функцій; особливості формування в дітей та підлітків статевотипізованої поведінки. Докладно розглянута проблема сімейних конфліктів та способи їх можливої профілактики. Виявлено деструктивні стилі спілкування; визначено фактори, що сприятимуть гармонії подружнього життя: сфери адаптації – духовна, психологічна, культурна, інформаційна, побутова, родинна, сексуальна; співвідношення домінантності в партнерів: найкраще являється домінування в різних сферах; фактори подружньої сумісності: рівень освіти, егалітарність у побуті, спільне дозвілля, уміння конструктивно вирішувати питання та конфліктні ситуації; виділення сфер застосування лідерських якостей: економічна, ділова, господарська, культурна, емоційна, педагогічна, комунікативна та ін.

Обґрунтовано доцільність розгляду сімейних конфліктів як власне соціальних, що дало змогу дослідити їх невідривно від суспільного контексту. Запропоновано теоретичну модель соціальних конфліктів у сім’ї з урахуванням передумов їх виникнення, зокрема соціокультурних особливостей суспільства в цілому, політико-економічної ситуації в державі, соціально-психологічних і біологічних чинників, які, переломлюючись крізь призму особистісних та індивідуально-психологічних особливостей членів сім’ї, проникають у простір сімейних відносин і впливають на формування його унікального рисунку. Виділено основні рівні розгортання соціальних сімейних конфліктів: 1) суспільний (тригери: соціальні суперечності, події в країні, трансформація цінностей тощо); 2) соціально-інституціональний (тригери: складнощі у взаємодії з іншими державними інститутами, порушення прав та обов’язків і т. ін.); 3) соціально-груповий (тригери: внутрішні та зовнішні групові інтеракції тощо); 4) міжособистісний (тригери: соціально-психологічні особливості, статус, ролі подружжя, норми, засвоєні в процесі соціалізації, і т. ін.). Виявлено найбільш актуальні теми конфліктів у сім’ї: матеріальний добробут; світоглядні суперечності; правове забезпечення; релігія; політика; житлові умови; вплив родичів (залежна, співзалежна поведінка); соціально-психологічні особливості, зокрема статус, соціальні ролі, норми (інтроекти), засвоєні в процесі соціалізації, індивідуальні способи поведінки в конфлікті, ступінь злагодженості, психологічної, матеріальної участі й допомоги тощо. Описано основні умови організації комунікативного простору для конструктивного розв’язання проблем: 1) чітке усвідомлення кожною стороною конфліктної взаємодії власних позицій щодо ключових питань і 2) готовність донести їх до опонентів у максимально доступній, обґрунтованій, діалогічній формі.

У статті аналізуються проблеми трудової міграції українського населення, зокрема сімей трудових мігрантів; окреслюються ключові зміни сімейно­рольових відносин, до яких може призвести довгострокова міграція. Особлива увага акцентується на негативних наслідках таких змін для соціального інституту сім’ї. Автором надаються та аналізуються статистичні дані щодо кількості трудових мігрантів в Україні, показники міграційного руху за останнє десятиріччя, результати емпіричних досліджень, що були проведені науковцями різних галузей соціального знання стосовно цієї проблематики. Визначаються основні напрямки більш детального дослідження трансформації сімейно­рольових відносин у сім’ях трудових мігрантів України. Особлива увага приділяється аналізу сімейно­рольових відносин між подружжям, між прабатьками (бабусями і/або дідусями) і батьками та між прабатьками (бабусями і/або дідусями) і онуками. Відмічається, що за умов довготривалої відсутності батьків, які залучені до трудової міграції, їхню роль у сім’ї починають відігравати інші члени, зазвичай прабатьки (бабусі і/або дідусі). Автор розглядає значущість ролі прабатьків як одних з головних суб’єктів соціалізації онуків у період відсутності їхніх батьків. Підкреслюються особливості трансформації сімейно­рольових відносин, до яких можуть призвести довгострокова міграція та проблеми, пов’язані із збереженням цілісності сімей.

Дипломна робота присвячена дослідженню сімейної соціалізації як умови креативного розвитку особистості. Розглядаються особливості сімейного середовища які впливають на високі показники креативного розвитку особистості: можливість самовираження дитини, позитивне відношення батьків до дослідницької активності дитини, можливість вибору у дитини, самостійне мислення, вплив сім’ї на формування позитивної самооцінки дитини, розвиток творчих вмінь. Крім того, у роботі розглянуто стан інституту сім’ї у сучасному українському суспільстві та визначено шляхи активізації креативного розвитку дитини в сім’ї. Наведено рекомендації щодо стимулювання розвитку креативних здібностей особистості.
Diplom work is devoted research of domestic socialization as terms of creative development of personality. The features of domestic environment are examined which influence on the high indexes of creative development of personality: possibility of self-expression of child, positive attitude of parents toward research activity of child, possibility of choice for a child, independent thought, influence of family, is on forming of positive self-appraisal of child, development of creative abilities. In addition, consisting of institute of family is in-process considered of modern Ukrainian society and certainly ways of activation of creative development of child in a family. Recommendations are resulted in relation to stimulation of development of creative capabilities of personality.

Магістерська дисертація зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування», спеціалізація «Адміністративний менеджмент». Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», кафедра теорії та практики управління. Київ, 2018. 116 с., список джерел з 87 найменувань та 2 додатки. Магістерська дисертація присвячена дослідженню формування та здійснення державної політики в сфері сімейного виховання на прикладі статевого. В роботі проаналізовано джерела вітчизняних та зарубіжних фахівців й нормативно-правова база щодо ступеня розробки теми. Визначено сутність державної політики в сфері сімейного виховання та соціалізації і особливості її реалізації в Україні та закордоном. Особливу увагу приділено дослідженню шляхів та методів здійснення підготовки кваліфікованих кадрів для оптимізації структури управління кадрами в цілому та підвищення якості послуг, що надаються освітніми платформами зокрема. Визначено основні проблеми стандартизації сексуальної освіти і досліджено її особливості на досвіді інших країн. Виявлено необхідність у докорінних змінах державного регулювання сферою сімейного виховання, у зв’язку з чим запропоновано ряд пропозицій, реалізація котрих допоможе мінімізувати негативні тенденції викликані недосконалим механізмом регулювання досліджуваною темою.
Master's thesis on specialty on specialty 281 «Public administration and governance». – National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Department of management theory and practice. – Kyiv, 2018. 116 p., 87 sources and 2 addition. Master's thesis is devoted to the study of the formation and implementation of state policy in the field of family education on the example of sexual. The work analyzes the sources of domestic and foreign experts and the legal and regulatory framework regarding the development of the topic. The essence of the state policy in the field of family education and socialization and the peculiarities of its implementation in Ukraine and abroad are determined. Particular attention is paid to the study of ways and methods for training skilled personnel to optimize the structure of personnel management in general and to improve the quality of services provided by educational platforms in particular. The main problems of standardization of sexual education are determined and its features are analyzed on the experience of other countries. The necessity of radical changes in the state regulation of the sphere of family education was revealed, in connection with which a number of proposals were proposed, the implementation of which will help to minimize the negative trends caused by the imperfect regulation mechanism by the theme under study.
Магистерская диссертация по специальности 281 «Публичное управление и администрирование», специализация «Административный менеджмент». Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского», кафедра теории и практики управления. Киев, 2018. 116 с., Список источников из 87 наименований и 2 приложения. Магистерская диссертация посвящена исследованию формирования и осуществления государственной политики в сфере семейного воспитания на примере полового. В работе проанализированы источники отечественных и зарубежных специалистов и нормативно-правовая база по степени разработки темы. Определена сущность государственной политики в сфере семейного воспитания и социализации и особенности ее реализации в Украине и за рубежом. Особое внимание уделено исследованию путей и методов осуществления подготовки квалифицированных кадров для оптимизации структуры управления кадрами в целом и повышение качества услуг, предоставляемых образовательными платформами в частности. Определены основные проблемы стандартизации сексуального образования и исследованы ее особенности на опыте других стран. Выявлена ​​необходимость в коренных изменениях государственного регулирования сферы семейного воспитания, в связи с чем предложено ряд предложений, реализация которых поможет минимизировать негативные тенденции вызваны несовершенным механизмом регулирования исследуемой темой.

Пась, О. М. Психосоціальна підтримка дітей з неблагополучних родин : магістерська робота: 231 Соціальна робота / О. М. Пась ; керівник роботи Захаріна М. І. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 96 с.
Магістерська робота присвячена дослідженню проблеми психосоціальної підтримки дітей з неблагополучних родин, визначенню чинників та наслідків сімейного неблагополуччя. Поняття неблагополучна родина набуло сьогодні особливої актуальності, родинне неблагополуччя перетворилось в атрибутивну характеристику великої кількості українських родин. Це напряму відображається на стані суспільства та його інститутів, призводить до зростання підліткової наркоманії, раннього материнства та позашлюбних дітей, злочинності серед неповнолітніх, насильства над дітьми в родинах, соціального сирітства тощо. Психосоціальна підтримка дітей з неблагополучних родин передбачає заходи з нейтралізації гострих конфліктів, профілактики неблагополучних ситуацій, відтворення емоційного благополуччя в житті родини. Вивчення проблеми психосоціальної адаптації дітей з неблагополучних родин, визначення проблеми, з якими стикаються діти в неблагополучних родинах дасть можливість в повній мірі розкрити основні аспекти адаптації дітей та розробити практичні рекомендації для її ефективності. У першому розділі магістерської роботи проаналізовано наукові підходи до розуміння поняття неблагополучна родина, визначено чинники та наслідки сімейного неблагополуччя, проаналізовано напрямки державної політики та діяльність соціальних установ, спрямовані на роботу з неблагополучними родинами. У другому розділі магістерської роботи представлено емпіричне дослідження та аналіз рівня соціальної адаптації дітей з неблагополучних родин. У третьому розділі на основі емпіричного дослідження, розроблені практичні рекомендації щодо адаптації дітей з неблагополучних родин, а саме: тренінгове заняття для формування навичок соціальної адаптації та методичні рекомендації для соціальних педагогів/ соціальних працівників, щодо зниження рівня дефіциту соціалізації та засвоєння репертуару сімейних ролей у дітей з неблагополучних родин.
The master's thesis is devoted to the study of the problem of psychosocial support of children from disadvantaged families, to determine the factors and consequences of family unhappiness. The concept of a troubled family has become especially relevant today, family unhappiness has become an attributive characteristic of a large number of Ukrainian families. This directly affects the state of society and its institutions, leads to an increase in adolescent drug addiction, early motherhood and illegitimate children, juvenile delinquency, domestic violence against children, social orphanhood and more. Psychosocial support for children from disadvantaged families includes measures to neutralize acute conflicts, prevention of disadvantaged situations, the reproduction of emotional well-being in family life. Studying the problem of psychosocial adaptation of children from disadvantaged families, identifying the problems faced by children in disadvantaged families will provide an opportunity to fully disclose the main aspects of children's adaptation and develop practical recommendations for its effectiveness. The first section of the master's thesis analyzes scientific approaches to understanding the concept of a troubled family, identifies the factors and consequences of family unhappiness, analyzes the policies and activities of social institutions aimed at working with disadvantaged families. The second section of the master's thesis presents an empirical study and analysis of the level of social adaptation of children from disadvantaged families. In the third section, based on empirical research, practical recommendations for the adaptation of children from disadvantaged families, namely: training for social adaptation skills and guidelines for social educators / social workers to reduce the deficit of socialization and mastering the repertoire of family roles in children from disadvantaged families.

Нестеренко А. В. Вплив соціалізації особистості на стійкість шлюбних відносин молодої сімʼї в Україні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 054 "Соціологія" / наук. керівник В. О. Скворець. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 121 с.
UA : Мета наукового дослідження: аналіз впливу соціалізації особистості на стійкість шлюбних відносинах молодої сім’ї в Україні. Об’єкт наукового дослідження: проблеми соціалізації молоді у шлюбі. Предмет наукового дослідження: фактори, що визначають стійкість або нестійкість шлюбних відносин в процесі соціалізації молодих людей у шлюбі. Методи наукового дослідження: системний та комплексний підходи, синтез, систематизація, порівняння та узагальнення, практичні методи. Гіпотеза дослідження: результати дослідження молодої сім’ї в Україні та вплив соціалізації на стійкість шлюбних відносин уможливлюють більш глибоке розуміння сучасного стану шлюбно-сімейних взаємовідносин молодих людей та дозволяють виявити основні проблеми соціалізації. Висновки: 1. Особливості сімейних відносин визначаються: історичним та культурним контекстом, сучасною соціальною ситуацією –міжособистісними стосунками подружжя та їх ставленнями, взятими з батьківських родин, складом, кількістю, потребами членів сім’ї. 2. Ідеальна соціологічна модель соціалізації особистості сформульована на основі різноманітних соціологічних концепцій і теорій сучасної науки, яка завжди характеризувалася як протистоянням, так і синтезом різних підходів і шкіл. 3. Аналіз результатів соціологічного дослідження став основою для розробки рекомендацій щодо оптимізації впливу соціалізації особи на стійкість шлюбних відносин молодої сім’ї в Україні.
EN : The purpose of scientific research: analysis of the impact of socialization of the individual on the stability of marital relations of a young family in Ukraine. Object of scientific research: problems of socialization of young people in marriage. The subject of scientific research: factors that determine the stability or instability of marital relations in the process of socialization of young people in marriage. Methods of scientific research: systematic and integrated approaches, synthesis, systematization, comparison and generalization, practical methods. Research hypothesis:research results of the young family in Ukraine and the impact of socialization on the stability of marital relations provide a deeper understanding of the current state of marital and family relationships of young people and allow to identify the main problems of socialization. Conclusions: 1. Peculiarities of family relations are determined by: historical and cultural context, modern social situation – interpersonal relations of spouses and their attitudes, taken from parental families, composition, number, needs of family members 2. The ideal sociological model of socialization of the individual is formulated on the basis of various sociological concepts and theories of modern science, which has always been characterized by both confrontation and synthesis of different approaches and schools. 3. The analysis of the results of the sociological research became the basis for the development of recommendations for optimizing the impact of socialization of a person on the stability of marital relations of a young family in Ukraine.

Гініятулліна О. М. Діяльність соціального педагога з дітьми з неповних сімей : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник К. Л. Потопа. Запоріжжя : ЗНУ, 2020, 70 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 70 с., 3 таблиці, 64 джерела. Об’єкт дослідження: діяльність соціального педагога з дітьми з неповних сімей. Предмет дослідження: специфіка діяльності соціального педагога з дітьми з неповних сімей. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні специфіки роботи соціального педагога з дітьми з неповних сімей. Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що специфіка роботи соціального педагога з дітьми з неповних сімей залежить від особистісних особливостей дитини, які в неї сформувалися після розлучення батьків. Наукова новизна дослідження полягає в розробці рекомендацій з адаптації дитини до нових умов життя. Практичне значення роботи полягає у складанні рекомендацій з адаптації дитини до нових умов життя, які можуть бути використані соціальними педагогами, психологами, батьками та вчителями з метою допомоги дитині адаптуватися до нових життєвих умов.
EN : The qualifying work consists of introduction, 3 parts, findings, list of literature (64 items, 30 of foreign origin). The qualifying work volume is 75 pages long, 65 of them – body text. There are 3 tables. The qualifying work gives recommendations for adapting the child to new living conditions, which can be used by social educators, psychologists, parents and teachers to help the child adapt to new life conditions. The research object: Social educator’s activity regarding children from single families. The research subject: Social educator activities specifics regarding children from single families. The research purpose: substantiation of the specifics of the social teacher's work with children from single families. The research tasks are: 1) single families – as subject and object of social studies theoretical analysis; 2) divorce impact on child’s state analysis; 3) to reveal social educator’s activity specifics concerning formation of child’s behavior in two- and single-parent families; 4) to form recommendations concerning children adaptation to new conditions.