Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Сівозміни.
Статті в журналах з теми "Сівозміни"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Сівозміни".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Тищенко, М. В., С. В. Філоненко, І. В. Боровик, О. В. Коваль та Ж. В. Гудименко. "ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ ПЛОДОЗМІННОЇ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 91–98. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Внесення мінеральних і органічних добрив під цукрові буряки є одним із важливих заходів підви-щення рівня економічної ефективності зернобурякових сівозмін. Проте дослідних даних саме щодо зони недостатнього зволоження про вплив системи удобрення цукрових буряків та інших культур на економічну ефективність короткоротаційної плодозмінної сівозміни вкрай не вистачає. В цьому і полягає актуальність та практичне значення відповідного дослідження, мета якого – визначення впливу удобрення цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур на економічну ефектив-ність короткоротаційної плодозмінної сівозміни. Завдання досліджень полягало у вивченні впливу різних систем удобрення, що застосовуються під час вирощування цукрових буряків та інших сільсь-когосподарських культур у короткоротаційній плодозмінній сівозміні, на її економічну ефектив-ність. Відповідні дослідження проводили у тривалому стаціонарному досліді структурного підрозді-лу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук Укра-їни, яким є Веселоподільська дослідно-селекційна станція (Семенівський район, Полтавська область) упродовж 2015–2018 рр. У результаті проведених досліджень встановлено, що в короткоротаційній плодозмінній сівозміні з розрахунку на 1 га її площі найвищу вартість валової продукції одержано у разі внесення під цукрові буряки та інші культури за ротацію сівозміни з розрахунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N56,2Р75,0К56,2 і 12,5 т гною + N33,8Р45,0К33,8 – 19166 і 19270 грн відповідно. Внесення за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N11,2Р15,0К11,2 і 6,25 т гною + N33,8Р45,0К33,8 сприяло отриманню най-більшого умовно чистого прибутку з розрахунку на 1 га сівозмінної площі – 9728 і 8569 грн відповід-но. З-поміж різних доз добрив у розрахунку на 1 га сівозмінної площі найвищу рентабельність отри-мано за умови застосування за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N11,2Р15,0К11,2 і 6,25 т гною + N33,8Р45,0К33,8 – 108 і 82 % відповідно.
2
Філоненко, С. В., та М. В. Тищенко. "УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ ПРОСАПНІЙ СІВОЗМІНІ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ Й ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 61–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування оптимальної системи удобрення та проведення раціонального основного обробітку ґрунту під всі культури сівозміни сприяє підвищенню врожайності пшениці озимої. Проте, дослідних даних про вплив удобрення та способів обробітку ґрунту на зернову продуктивність пшениці озимої у зоні недостатнього зволоження вкрай не вистачає. В цьому і полягає актуальність та практичне значення відповідних досліджень, мета яких – виявлення впливу систем основного обробітку ґрунту на врожайність пшениці озимої за умови органічної та мінеральної систем удобрення в короткоро-таційній просапній сівозміні. Завдання досліджень полягало у з’ясуванні впливу різних способів осно-вного обробітку ґрунту на зернову продуктивність пшениці озимої; вивченні дії різних систем удоб-рення, що застосовуються під час вирощування сільськогосподарських культур у короткоротаційній просапній сівозміні, на вихід зерна пшениці озимої; дослідженні та аналізі зернової продуктивності пшениці озимої за умови комплексного впливу на неї попередників, удобрення і способів обробітку ґрунту. Відповідні польові дослідження проводили у стаціонарному досліді Веселоподільської дослід-но-селекційної станції (Семенівський район, Полтавська область) Інституту біоенергетичних куль-тур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України упродовж 2015–2018 рр. У ре-зультаті проведених досліджень встановлено, що у короткоротаційній просапній сівозміні урожай-ність пшениці озимої залежала від комплексного впливу способів основного обробітку ґрунту, що проводилися під усі сільськогосподарські культури певної ланки, і системи удобрення, що застосову-валася за всю ротацію сівозміни. Середня за чотири роки максимальна врожайність зерна пшениці озимої – 4,61 т/га – була отримана в ланці, де проводили оранку на глибину 20–22 см під кукурудзу на силос і 30–32 см під цукрові буряки та поверхневий обробіток ґрунту на глибину 10–12 см під пшени-цю озиму і ячмінь ярий за умови внесення за ротацію сівозміни з розрахунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N33,8Р33,8К33,8 без соломи і без гички.
3
Господаренко, Г. М., А. Т. Мартинюк та В. П. Бойко. "ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОЛЬОВОЇ СІВОЗМІНИ У РАЗІ КАЛІЙДЕФІЦИТНОЇ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено результати досліджень впливу тривалого (8 років) застосування калійдефіцитної системи удобрення в умовах Правобережного Лісостепу України на зміну параметрів фізико-хімічних і агрохімічних показників чорнозему опідзоленого важкосуглинкового та продуктивність польової сі-возміни (пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя). Встановлено, що використання чорнозему опідзоленого для вирощування польових культур за різних умов удобрення не змінює ємності ґрунто-вого вбирного комплексу, але спричиняє його структурну перебудову. Перед закладанням досліду єм-ність ҐВК у шарі 0–20 см на 10,1 % визначалася іонами водню, а через вісім років у разі середньоріч-ного внесення N110P60K80 їх частка підвищилась до 14,8 %. Калійний режим ґрунту залежав від видів і доз добрив, що застосовувалися в сівозміні. Найбільше на нього впливали дози калійних добрив. Так, на ділянках без добрив у кінці другої ротації 4-пільної сівозміни вмісту рухомих сполук калію у ґрунті зменшився порівняно з вихідним значенням на 6 %, а у разі внесення N110P60, N110P40 і N110P60K80 на 1 га площі сівозміни – відповідно на 14; 5 і 3 %. Тривале (з 2010 р.) застосування мінеральних добрив у дозі N110P60K80 на 1 га площі сівозміни в середньому за 2016–2018 рр. сприяло підвищенню врожайності пшениці озимої на 3,68 т/га, кукурудзи – на 8,34, ячменю ярого – на 2,05 і сої на 1,31 т/га, врожай-ність на контролі без добрив відповідно 3,57 т/га; 4,73; 3,37 і 1,71 т/га. При цьому калійні добрива на азотно-фосфорному тлі в дозі 40 кг/га д. р. сприяли підвищенню врожайності пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого та сої відповідно на 7; 12; 5 і 3 %, а продуктивність сівозміни підвищилася на 8 %. Подальше підвищення дози калійних добрив до 80 кг/га д. р. підвищувало її продуктивність лише на 4 %. Для забезпечення продуктивності польової сівозміни на рівні 7,55 т з. од/га необхідно що-річно на 1 га площі сівозміни вносити калійні добрива в дозі 40 кг/га д. р. (під пшеницю озиму 40, куку-рудзу – 55, ячмінь ярий – 35 і сою – 30) на тлі N110P60 і заробляння у ґрунт нетоварної частини урожаю.
4
Бойко, П. І., Н. П. Коваленко та М. М. Опара. "ЕФЕКТИВНІ РІЗНОРОТАЦІЙНІ СІВОЗМІНИ У СУЧАСНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 20–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто стратегію удосконалення та інноваціїструктури посівних площ і науково обґрунтованихсівозмін з урахуванням ґрунтово-кліматичних умовта спеціалізації господарств. Встановлено, що висо-копродуктивними й екологічно безпечними є різноро-таційні: короткоротаційні 3–4–5-пільні й довгоро-таційні 6–10-пільні зернові, зерно-просапні, зерно-паро-просапні, просапні, кормові сівозміни із широ-кими межами насичення зерновими, технічними йкормовими культурами. Виявлено, що ефект сівозмі-ни підвищується за збільшення різновидності сільсь-когосподарських культур і довжини ротації, що по-трібно враховувати в процесі розробки проектів зем-леустрою для забезпечення еколого-економічного об-ґрунтування сівозмін і впорядкування угідь, їхньогоскладу й змісту.
Strategy of improvement and innovation of structure of sowing areas and scientifically reasonable crop rotations is considered taking into account ground-climatic terms and specialization of economies. It is set that high-performance and environmentally sounds different term: shot term 3–4–5-fields and long term 6–10-fields grain, grain-growing, grain-par-growing, cultivated, forage crop rotations with the wide limits of satiation grain, technical and forage crops. It is discovered that the effect of crop rotation rises for the increase of variety of agricultural cultures and length of rotary press, that it is needed to take into account at development of projects of organization of the use of land for providing of eco-economical ground of crop rotations and organization of lands, their composition and maintenance.
5
Вожегова, Р. А., А. С. Малярчук, Д. І. Котельников та Н. Д. Резніченко. "Продуктивність просапної сівозміни за різних систем удобрення і основного обробітку ґрунту на зрошенні Півдня України". Аграрні інновації, № 3 (22 березня 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті відображено результати досліджень ізвивчення щільності складення на початку та в кінці веге-тації залежно від систем основного обробітку ґрунту,подальший вплив на показники пористості та водопро-никності ґрунту. Водночас отримана інформація щодовпливу різних систем на показники продуктивності сіво-зміни. Мета досліджень – визначення впливу основ-ного обробітку ґрунту на фізико-механічні показникитемно-каштанового ґрунту, подальшого його впливуна продуктивність культур сівозміни. Методи. Під часексперименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методита загальновизнані в Україні методики і методичні рекомен-дацій. Результати. Дослідження проводились протягом2009–2019 років на дослідних полях Асканійської держав-ної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зро-шуваного землеробства Національної аграрної академіїнаук. У результаті проведених досліджень встановлено,що застосування системи безполицевого різноглибин-ного обробітку в сівозміні формує найменшу щільністьскладення в досліді на рівні 1,20 грама на кубічний сан-тиметр на початку та 1,26 грама на кубічний сантиметру кінці вегетації культур сівозміни, що в середньому на 4%менше порівняно з контролем. Також варто зазначити,що за системи безполицевого різноглибинного обробіткузбільшились пористість на 2% та водопроникність на16%. Висновки. Облік урожайності сільськогосподар-ських культур та визначення продуктивності короткоро-таційної сівозміни дали можливість встановити, що засистеми мілкого безполицевого розпушування продуктив-ність була на рівні контролю 7,86–8,78 з. о., залежно відсистеми удобрення, а застосування сівби в попередньонеоброблений ґрунт привело до зниження продуктивностіна 14,3%. Найбільша продуктивність в досліді була отри-мана за безполицевої різноглибинної системи основного обробітку, яка залежно від доз внесення азотних добривколивалась в межах 7,87–8,99 з. о. тонн на гектар, залежновід системи удобрення. Водночас застосування нульо-вого обробітку ґрунту привело до зменшення пористостіна 2,9% та водопроникності на 41,6%, що в подальшомувідображається на продуктивності культур сівозміни, яказнизилась в середньому на 14,3%.
6
Kuts, О. V., Т. V. Paramonova, V. І. Mykhailyn, O. F. Mozgovskyy, І. І. Semenenko, О. V. Romanov та Т. А. Romanova. "ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ ОВОЧЕ-КОРМОВОЇ СІВОЗМІНИ, НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ ТА БАЛАНС ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 55–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-55-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити вплив різних систем удобрення на продуктивність ланки зрошуваної овоче-кормової сівозміни, накопичення енергії органічною речовиною ґрунту та баланс елементів живлення. Методи. Польові (довготривалі стаціонарні), лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Використання мінеральної (N226P130K135 з розрахунку на 1 га сівозмінної площі) та органо-мінеральних систем удобрення (14 т/га органічних добрив + N30–60P28–57K25–50) забезпечує зростання урожайності ячменю на 26,0–59,1%, пшениці озимої – на 20,1–38,0%, люцерни – на 13,4–21,1%. При цьому вихід кормових одиниць становить 11,9–12,8 т/га, збір зерна – 0,85–1,01 т/га сівозмінної площі, що свідчить про високий рівень продуктивності ланки овоче-кормової сівозміни за даних систем удобрення. За систем удобрення, де використовуються органічні добрива, відмічається зростання енергопотенціалу органічної речовини ґрунту (3068–3155 ГДж/га), показнику активності енергетичних процесів (0,105–0,106) та показник стійкості родючості ґрунту (1,19–1,26). Загальний рівень енергетичної стабільності органічної речовини залишається низьким, але за рахунок оптимального рівня активності енергетичних процесів відмічається позитивна тенденція. За мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення відмічено від’ємний баланс азоту, фосфору та калію в ланці сівозміни. Найнижчий рівень використання елементів живлення з ґрунтових запасів відмічено за органо-мінеральної системи удобрення (азоту 81 кг/га, фосфору – 34 кг/га, калію – 284 кг/га). Висновки. За сукупною дією на урожайність зернових та кормових, овочевих рослин, вихід кормових одиниць в ланці зрошуваної овоче-кормової сівозміні Лівобережного Лісостепу України виділяється мінеральна (з розрахунковими дозами добрив та використанням мікроелементів) та органо-мінеральні (14 т/га гною + врозкид N60P57K50 або локально N15P14K12,5) системи удобрення. Органо-мінеральна система удобрення в зрошуваній овоче-кормовій сівозміні Лівобережного Лісостепу України забезпечує найбільш оптимальні параметри енергетичного стану ґрунту (енергопотенціал органічної речовини ґрунту – 3155 ГДж/га, показник стійкості родючості ґрунту – 1,26) та зумовлює формування балансу елементів живлення з мінімальним використанням ґрунтових запасів.
7
Kuts, О. V., Т. V. Paramonova, V. І. Mykhailyn, O. F. Mozgovskyy, І. І. Semenenko, О. V. Romanov та Т. А. Romanova. "ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ ОВОЧЕ-КОРМОВОЇ СІВОЗМІНИ, НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ ТА БАЛАНС ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 55–65. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-55-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити вплив різних систем удобрення на продуктивність ланки зрошуваної овоче-кормової сівозміни, накопичення енергії органічною речовиною ґрунту та баланс елементів живлення. Методи. Польові (довготривалі стаціонарні), лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Використання мінеральної (N226P130K135 з розрахунку на 1 га сівозмінної площі) та органо-мінеральних систем удобрення (14 т/га органічних добрив + N30–60P28–57K25–50) забезпечує зростання урожайності ячменю на 26,0–59,1%, пшениці озимої – на 20,1–38,0%, люцерни – на 13,4–21,1%. При цьому вихід кормових одиниць становить 11,9–12,8 т/га, збір зерна – 0,85–1,01 т/га сівозмінної площі, що свідчить про високий рівень продуктивності ланки овоче-кормової сівозміни за даних систем удобрення. За систем удобрення, де використовуються органічні добрива, відмічається зростання енергопотенціалу органічної речовини ґрунту (3068–3155 ГДж/га), показнику активності енергетичних процесів (0,105–0,106) та показник стійкості родючості ґрунту (1,19–1,26). Загальний рівень енергетичної стабільності органічної речовини залишається низьким, але за рахунок оптимального рівня активності енергетичних процесів відмічається позитивна тенденція. За мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення відмічено від’ємний баланс азоту, фосфору та калію в ланці сівозміни. Найнижчий рівень використання елементів живлення з ґрунтових запасів відмічено за органо-мінеральної системи удобрення (азоту 81 кг/га, фосфору – 34 кг/га, калію – 284 кг/га). Висновки. За сукупною дією на урожайність зернових та кормових, овочевих рослин, вихід кормових одиниць в ланці зрошуваної овоче-кормової сівозміні Лівобережного Лісостепу України виділяється мінеральна (з розрахунковими дозами добрив та використанням мікроелементів) та органо-мінеральні (14 т/га гною + врозкид N60P57K50 або локально N15P14K12,5) системи удобрення. Органо-мінеральна система удобрення в зрошуваній овоче-кормовій сівозміні Лівобережного Лісостепу України забезпечує найбільш оптимальні параметри енергетичного стану ґрунту (енергопотенціал органічної речовини ґрунту – 3155 ГДж/га, показник стійкості родючості ґрунту – 1,26) та зумовлює формування балансу елементів живлення з мінімальним використанням ґрунтових запасів.
8
Грицюк, Н. В., Л. Л. Довбиш, А. В. Бакалова та О. М. Пузняк. "ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ НА ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТАХ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.09.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки спостерігається тенденція до створення екологічних, біологічних технологій захисту рослин від шкідливих організмів, у тому числі бур’янів, значну роль в них відіграє сівозміна. У статті представлені результати трьохрічних польових досліджень, проведених у 2016–2018 роках на дерново-підзолистих глинисто-піщаних ґрунтах у довготривалому стаціонарному досліді. Наведено видові та кількісні зміни фактичної забур’яненості, показники урожайності сільськогосподарських культур у ланках короткоротаційної сівозміни під дією різних систем мінерального та органічного живлення. Встановлено, що видовий склад бур’янової синузії у посівах культур сівозміни не показав визначної закономірності його формування і не залежав від системи удобрення. Кількісні зміни забур’яненості посівів, у першу чергу, відбулися під дією вирощування культур і менше залежали від застосування мінеральних та органічних добрив. При застосування підвищеного рівня мінерального живлення NPK 147 кг/га + гній 10 т/га відмічено у ланці з кукурудзою у фазі повної стиглості зниження чисельності і накопичення біомаси бур’янів на 20 шт./м2 (2,5 г/м2). Незначне зменшення кількості бур’янів відбувся при застосуванні сидерату, соломи та біологічних препаратів. За мінеральної системи живлення на посівах кукурудзи кількість бур’янів зменшилася на 10 %. У посівах жита озимого кількість бур’янів у фазі повної стиглості зменшилася на 6–12 шт./м2, порівняно з варіантом, де не застосовували добрива. У всіх культурах сівозміни спостерігали збільшення чисельності бур’янового компоненту за органічної системи удобрення (гній 10 т/га + солома + сидерат під кукурудзу і жито) у середньому на 20 %, порівняно з контрольним варіантом. У досліді також вивчено показники врожайності культур у ланках короткоротаційної сівозміни за різних систем удобрення з компенсацією елементів живлення з ґрунту за рахунок соломи, сидератів, біологічних препаратів та органічних добрив. Встановлено, що за роки досліджень найвищу урожайність зафіксовано при застосуванні органо-мінеральної системи живлення, що забезпечило приріст врожаю жита озимого – 1,7 т/га, вівса – 1,5 т/га, кукурудзи та однорічних трав – 1,1 т/га.
9
Тищенко, М. В., та С. В. Філоненко. "ВПЛИВ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ ПЛОДОЗМІННОЇ СІВОЗМІНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Внесення добрив під цукрові буряки й інші культури сівозміни підвищує не тільки їхню врожайність, але й позитивно впливає на загальну продуктивність сівозміни. Проте дослідних даних щодовпливу системи удобрення цукрових буряків на загальну продуктивність короткоротаційної плодоз-мінної сівозміни особливо в зоні недостатнього зволоження вкрай недостатньо. У цьому й полягаєактуальність та практичне значення відповідних досліджень, мета яких – визначити вплив системиудобрення цукрових буряків на загальну продуктивність короткоротаційної плодозмінної сівозміни.Завдання досліджень полягало у з’ясуванні впливу різних доз органічних та мінеральних добрив, щовносяться під цукрові буряки, на їх продуктивність та технологічні якості коренеплодів; вивченніпіслядії різних систем удобрення, що застосовуються під час вирощування цукрових буряків, на вихідзерна, кормових одиниць, перетравного протеїну і збору цукру в перерахунку на 1 га ріллі коротко-ротаційної плодозмінної сівозміни. Відповідні експерименти проводили у тривалому стаціонарномудосліді Веселоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукро-вих буряків Національної академії аграрних наук України (Семенівський район, Полтавська область)упродовж 2006‒2009 років. У результаті проведених досліджень встановлено, що продуктивністькороткоротаційної плодозмінної сівозміни змінюється залежно від систем удобрення цукрових бу-ряків та інших культур. Внесення під цукрові буряки та інші культури за ротацію сівозміни із розра-хунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N45,0Р60,0К45,0 сприяло отриманню найбільшого виходу зерна з 1 гасівозмінної площі – 2,48 т. Щодо виходу коренеплодів цукрових буряків з 1 га сівозмінної площі, товін виявився максимальним саме, якщо внести за ротацію сівозміни 12,5 т/га гною + N33,8Р45,0К33,8 істановив 13,2 т. Так само внесення за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N56,2Р75,0К56,2 і 12,5 т гною +N33,8Р45,0К33,8 посприяло отриманню максимального виходу з 1 га сівозмінної площі кормових одиницьта перетравного протеїну – 8,92 і 8,87 т та 0,69 і 0,68 т відповідно.
10
Примак, І. Д., В. І. Купчик та Т. В. Колесник. "ЗМІНА АГРОХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Й УДОБРЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 26–30. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено вплив чотирьох систем основного об-робітку ґрунту й удобрення на зміну агрохімічнихвластивостей чорнозему типового і продуктивно-сті зернопросапної сівозміни. Встановлено стати-стично достовірне підвищення вмісту ґумусу ворному шарі ґрунту за дві ротації сівозміни затривалого мілкого обробітку і внесення на кожнийгектар ріллі 12 т гною + N87P114K114. У польовійп’ятипільній зернопросапній сівозміні центральногоЛісостепу України рекомендується глибока (28–30 см) культурна оранка в одному полі (під повторнукукурудзу, де вноситься гній), а на решті полів –мілкий обробіток на 10–12 см.
The influnce of the four systems of main soil tillage and fertilizingon the changes of agrochemical properties of standard black soiland efficiency of cultivated crop rotation has been shown. Thestatistically reliable increasing of humus content in the plow layerof soil in two crop rotation for a long shallow cultivation andapplying into each hectare of arable land 12 tons of manure +N87P114K114 has been established. In the field five-course rotation ofthe central forest-steppes Ukraine deep (28–30 cm) crop plowing inone field (under a second maize where manure is applyed) is recommended. Shallow crop plowing (10–12 cm) is recommended in the rest of the field.
11
Vitanov, O. D., V. Yu Honcharenko, Yu D. Zelendin, N. V. Chefonova, D. V. ,. Ivanin та L. M. Uriupina. "АДАПТИВНА СИСТЕМА ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧІВ". Vegetable and Melon Growing, № 65 (30 липня 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-32-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розробити адаптивну систему вирощування овочів для зрошуваних умов східного Лісостепу України. Методи. Лабораторно-польовий стаціонарний дослід. Результати. За адаптивної системи вирощування біопотенційність (урожайність) основного біологічного об’єкту – овочевих рослин сортів вітчизняної селекції, які вирощують у біологізованій сівозміні, суттєво не знижується. Застосування високотоксичних препаратів за інтенсивної системи вирощування забезпечує надійний захист посівів овочевих культур від комплексу шкідливих організмів. Істотною перевагою адаптивних систем є зменшення хімічного навантаження в агроценозах овочевих культур. Якість овочевої продукції з адаптивної системи, як фактор конкурентоспроможності – не нижча, ніж за інтенсивної, біологізація сівозміни сприяла зниженню вмісту нітратів у продуктових органах. Економічна оцінка адаптивної системи вирощування овочів: досягнуто підвищення рівня рентабельності в цілому по сівозміні до 160 % (за інтенсивної системи – 121 %). Висновки. У східному Лісостепу України на чорноземі опідзоленому середньосуглинковому лучнуватому в умовах зрошення альтернативою інтенсивній системі вирощування овочевих культур може стати адаптивна система, основою якої є: біологізована сівозміна (з включенням люцерни, проміжних та ґрунтовкривних культур); безвідвальний обробіток ґрунту (хоча б на 50% площі); локальне внесення мінеральних добрив, гній (в одному полі), біологічні регулятори росту; інтегрований захист рослин (біологічні та малотоксичні препарати); сорти овочевих культур селекції ІОБ НААН. У середньому за роки досліджень урожайність овочевих культур, вирощених за адаптивної системи, була на рівні з інтенсивною у цибулі ріпчастої (відповідно 31,4 та 30, 1 т/га), моркви (відповідно 26,3 та 26,8 т/га) і капусти білоголової пізньостиглої (відповідно 37,0 та 37,6 т/га), або мала тенденцію до зменшення у томата (відповідно 38,9 та 41,0 т/га) і буряка столового (відповідно 51,8 та 55,7 т/га). Застосування адаптивної системи вирощування овочів, у порівнянні з інтенсивною, забезпечує підвищення рентабельності на 32 відносних %.
12
Грановська, Л. М., М. П. Малярчук, А. В. Томницький, А. С. Малярчук та Л. С. Мішукова. "Вплив систем основного обробітку на фітосанітарний стан посівів та продуктивність сівозміни на зрошенні". Аграрні інновації, № 10 (2 березня 2022): 17–22. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – визначення ефективності застосування різних способів і глибини основного обробітку на забур’яненість посівів, враження їх хворобами та пошкодження шкідниками на фоні органо-мінеральної системи удобрення з використанням побічної продукції сільськогосподарських культур 4-пільної зерно-просапної сівозміни. Методи: польовий; лабораторний, розрахунковий, візуальний, вимірювально-ваговий, біохімічний, статистичні (дисперсійний і кореляційний), порівняльно-розрахунковий із використанням загаль- новизнаних в Україні методик і методичних рекомендацій. Дослідження проводили в стаціонарному досліді відділу зрошуваного землеробства ІЗЗ НААН України протягом 2016–2021 років у зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Результати дослідження. У посівах культур сівозміни на час відновлення весняної вегетації найменша кількість бур’янів (8,4–15,7 шт./м2) спостерігалась у варіанті оранки. Чизельне розпушування на таку саму глибину призвело до підвищення забур’яненості на 2,4–14,1 шт/м2. За диференційованих систем основного обробітку кількість бур’янів була вищою, ніж на контролі, в 1,5 та 2,8 раза відповідно. Перед збиранням врожаю культур сівозміни закономірність, що відзначалася на початку вегетації та перед внесенням страхових гербіцидів, збереглася. За системи різноглибинного основного обробітку з обертанням скиби продуктивність сівозміни становила 8,4 т/га зернових одиниць, у варіантах безполицевих – різноглибинної та одноглибинної мілкої – вона знизилась до 8,1 та 6,5 т/га, або на 3,6 та 22,6% відповідно. За диференційованої-1 системи основного обробітку відзначено підвищення продуктивності сівозміни порівняно з контролем на 1,2%, а за диференційованої-2 – зниження на 7,1%. Висновок. Найвищу продуктивність за виходом зернових одиниць в розрахунку на один гектар сівозмінної площі забезпечила диференційована-1 система основного обробітку з одним щілюванням за ротацію сівозміни на глибину 38–40 см з показником 8,50 т/га з. о. на фоні використання побічної продукції культур сівозміни та дози мінеральних добрив N120P60, забезпечивши умовно чистий прибуток 20,4 тис.грн./га з рівнем рентабельності 110,1%.
13
Поспєлов, С. В., Л. М. Левченко, Т. О. Чайка, А. А. Перепелиця, В. О. Шандиба та К. М. Попова. "ПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬТУР У КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Й УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 69–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Уперше для умов Лівобережного Лісостепу України у тривалому стаціонарному досліді на чорноземітиповому слабкосолонцюватому встановлено вплив способів обробітку ґрунту на продуктивність цук-рових буряків, урожайність озимої пшениці, ячменю й еспарцету залежно від фонів їхнього удобрення вкороткоротаційних сівозмінах. Подальшого розвитку набуло питання впливу способів основного обробі-тку ґрунту на водні й агрохімічні його показники, науково обґрунтовано проведення плоскорізної оранки,комбінованого обробітку ґрунту на фоні застосування органічної та мінеральної системи удобрення.Виявлено особливості процесів формування фітоценозів цукрових буряків, озимої пшениці і ячменю, по-ширення в них хвороб залежно від обробітку ґрунту і доз удобрення. Значна роль у підвищенні продукти-вності цукрових буряків, озимої пшениці, ячменю й інших культур сівозміни належить ефективному об-робітку ґрунту й удобренню, що впливає на забезпечення рослин вологою і поживними речовинами упро-довж їхньої вегетації, на формування фіто-санітарного стану посівів. Вивченню цих проблем були прис-вячені дослідження В. Ф. Зубенка, М. К. Шикули, О. Г. Тараріко, А. Д. Балаєва, А. М. Малієнка,С. П. Танчика, Ю. П. Манька, В. М. Якименка, Л. А. Барштейна, І. С. Шкаредного, І. Д. Примака,Я. П. Цвея та інших. Наразі для різних зон бурякосіяння України застосовуються різні системи обробіт-ку ґрунту й удобрення цукрових буряків і інших культур зерно-бурякової сівозміни, які змінюються і удо-сконалюються, зважаючи на ефективність обробітку ґрунту та правильний розподіл добрив між окре-мими культурами в полях сівозміни, а також природно-кліматичні умови конкретного району. Водночасу короткоротаційних сівозмінах система обробітку ґрунту залежно від системи удобрення як під цукро-ві буряки, так і під озиму пшеницю, ячмінь, розроблена й вивчена ще недостатньо. Залишається не-розв’язаним питання ефективності плоскорізного обробітку ґрунту, оранки, комбінованого його обробі-тку відповідно до чергування культур у короткоротаційних сівозмінах. На розв’язання цих актуальнихпитань і були направлені наші дослідження. Польові дослідження проводили у стаціонарному досліді Ве-селоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків На-ціональної академії аграрних наук України упродовж 2013–2016 рр. у короткоротаційних зерно-бурякових сівозмінах із різними способами основного обробітку ґрунту під цукрові буряки, озиму пшени-цю, ячмінь і еспарцет залежно від фонів їхнього удобрення. Основним методом досліджень був польовийстаціонарний дослід, який доповнювався аналізами за загальноприйнятими в агрохімії, рослинництві таземлеробстві методиками. Станція територіально розміщена в Семенівському районі Полтавської об-ласті в Південно-східній частині Лівобережного Лісостепу України. У короткоротаційній плодозміннійсівозміні проведення оранки на глибину 30–32 см під цукрові буряки і плоскорізного розпушення на20–22 см під зернові культури на фоні унесення під буряки N140P90K90 + солома забезпечило найвищу про-дуктивність цукрових буряків: урожайність коренеплодів та збір цукру становили 39,9 т/га та 6,83 т/гавідповідно.
14
Тищенко, М. В., В. М. Смірних, С. В. Філоненко та В. В. Ляшенко. "Ураження рослин пшениці озимої кореневими гнилями залежно від агротехнічних заходів". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2018): 70–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.02.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У результаті польових досліджень було встановлено вплив попередників, системи удобрення і способів основного обробітку ґрунту на ураження рослин пшениці озимої кореневими гнилями в короткоротаційних сівозмінах зони недостатнього зволоження. Найбільше уражених рослин пшениці озимої кореневими гнилями виявилось в зернопросапній сівозміні, де попередником була сама пшениця, а також в зернопаропросапній сівозміні, де попередником був чорний пар. Найменше уражених кореневими гнилями рослин пшениці озимої (15,3–20,0 %) за найнижчої інтенсивності розвитку хвороби (5,8–7,3 %) спостерігали після кукурудзи на силос. Проведення поверхневого обробітку ґрунту на глибину 10–12 см під зернові культури, в тім числі й під пшеницю озиму, на фоні 6,25 т гною + N33,8Р45,0К33,8 + солома + гичка в просапній сівозміні після кукурудзи на силос спричинило найбільше ураження рослин пшениці кореневими гнилями (24,4 %) з підвищенням інтенсивності розвитку хвороби до величини 10,5 %. Проведення оранки під усі культури в просапній сівозміні за внесення за ротацію сівозміни з розрахунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N33,8Р45,0К33,8 + солома + гичка забезпечило найвищу урожайність зерна пшениці озимої – 4,39 т/га.
As a result of field studies, the effect of predecessors, fertilizer systems and methods of basic tillage on the damage of winter wheat plants by root rot in short-rotation crop rotations in the zone of inadequate moisture was established. The most affected wheat plants of winter rot was found in grain sown crop rotation, where the forerunner was the wheat itself, as well as in the grain-para-breeding crop rotation, where the black pairs were the precursor. The least affected by root rot of winter wheat plants (15.3–20.0 %) at the lowest intensity of disease (5.8–7.3 %) was observed after corn silage.
Conducting surface cultivation of soil at a depth of 10–12 cm under grain crops, including under winter wheat, against the background of 6.25 t of manure + N33.8R45.0K33.8 + straw + gill in the crop rotation after corn on silage caused most defeat of wheat plants by root rot (24.4 %) with an increase in the intensity of the disease to a value of 10.5 %. Providing plowing for all crops in the fertile crop rotation for rotation of crop rotation per hectare of arable land of 6.25 tons of manure + N33.8R45.0K33.8 + straw + lace ensured the highest yield of wheat of winter wheat – 4.39 tons/ha.
15
Ковальов, М. М., К. В. Васильковська та О. О. Андрієнко. "Агробіологічні особливості та продуктивність рослин Erúca satíva при використанні біопрепаратів". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Пріоритетним напрямком на сучасному етапі розвитку овочівництва є отримання високоякісної, екологічно безпечної продукції в комплексі з розробкоюта впровадженням нових агротехнічних прийомів вирощування. При чому перспективними є ті, котрі можутьсуттєво розширити асортимент вирощуваних культур,кінцевою метою яких є урізноманітнення харчуваннянаселення. В даний час перспективним є пошук новихвисокоефективних і екологічно безпечних технологій вирощування овочевих рослин, великого значеннянабувають біологічні методи впливу на рослинний організм. Одним з таких методів є застосування біопрепаратів. Метою досліду була розробка оптимальних технологічних параметрів вирощування Erúca satíva в умовахгеокупольної плівкової теплиці. Методи. Досліди проводили в умовах геокупольних плівкових теплиць протягом календарного року. Результати. За результатамидосліджень в умовах геокупольних плівкових теплицьобґрунтовано ефективність застосування біопрепаратівЕМ Агро та ЕМ 5М, що залежала від сівозміни, тобтовід мікрокліматичних умов формування рослин. В тойже час застосування препарату Гумат натрія не вплинуло на рослини руколи та залежало від термінів вирощування культури. При вирощуванні в 1 та 6 сівозмінах(посадка розсади відповідно 12 вересня та 6 червня),за відносно сприятливих абіотичних умов, застосуваннябіопрепаратів не мало значного впливу на біометричніхарактеристики рослин. Відхилення біометричнихпоказників дослідних рослин від контрольних були незначними. При чому, як і слід було очікувати, найбільшийефект від застосування ЕМ 5М був пов’язаний зі стимулюванням листоутворення, а використання ЕМ Агробільшою мірою стимулювало кореневу систему.Встановлено, що основні економічні показники,а саме сума витрат, прибуток та собівартість продукціїзмінювалися протягом усього року та залежали від тривалості вегетаційного періоду та термінів вирощуваннякультури. Так у варіанті, де спостерігалась максимальнаврожайність руколи сорту Колтівата (1,689 кг/м² – датапосіву 12 січня) витрати склали 148,1 грн/м², прибуток –414,2 грн/м², собівартість – 92,5 грн/кг.Отже, під час експериментальних досліджень встановлено високу економічну ефективність вирощуванняруколи за різних термінів посадки у плівкових культиваційних спорудах захищеного ґрунту в умовах перехідноїсмуги між південним Лісостепом та північним Степом України. При цьому встановлено, що максимальна рентабельність склала 468 % в 6 сівозміні (термін посадкирозсади 6 червня) при вирощуванні руколи сортуКолтівата.Висновки. В результаті експериментальних досліджень встановлено високу ефективність застосуваннямікробіологічних препаратів ЕМ Агро та ЕМ 5М привирощуванні руколи сорту Колтівата. Варто зазначитите, що ефективність застосування ЕМ препаратів залежить від агробіологічних умов. Найбільшою мірою стимулюючий вплив ЕМ Агро та ЕМ 5М ми виявили при їхзастосуванні при обробці рослин руколи сорту Колтіватау доволі несприятливих термо-світлових умовах пізньо-весняних та ранньовесняних сівозмін, де збільшенняврожайності становило від 6,2 до 11,8 % у порівнянніз контрольними варіантами.
16
Kulinich, I. M., and T. M. Solovjova. "NFLUENCE OF DIAGNOSTIC INFLUENCE ON SEED PRODUCTIVITY OF SUNFLOWER." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 6 (May 5, 2021): 44–48. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2021.6.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблювалися обґрунтовані сівозміни з 40–60% медоносних культур для забезпечення галузі бджільництва повноцінною, сталою та безперервною кормовою базою, поліпшення та збереження структури ґрунту, а також існуючої ентомофауни. Дослідженнями встановлено, що попередник має значне, якщо не вирішальне значення при вирощуванні багатьох медоносних культур щодо їхньої продуктивності. Ентомофільні рослини, під посів яких вносили мінеральні добрива та застосовували пестициди, за достовірних результатів досліджень, мають менш розгалужену надземну масу, що впливає на кількість квіток на одній рослині, їх гірше відвідують медоносні бджоли та дикі запилювачі. Ключові слова: сівозміни, медоносні рослини, медоносні бджоли, якість бджолопродукції, екологія.
17
Koshova, I. M., and T. M. Solovjova. "TECHNOLOGICAL MODELING OF CROPS CHANGE BY ADDITIONAL INTRODUCTION OF HONEY PLANTS." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 6 (May 5, 2021): 39–43. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2021.6.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблювалися обґрунтовані сівозміни з 40–60% медоносних культур для забезпечення галузі бджільництва повноцінною, сталою та безперервною кормовою базою, поліпшення та збереження структури ґрунту, а також існуючої ентомофауни. Дослідженнями встановлено, що попередник має значне, якщо не вирішальне значення при вирощуванні багатьох медоносних культур щодо їхньої продуктивності. Ентомофільні рослини, під посів яких вносили мінеральні добрива та застосовували пестициди, за достовірних результатів досліджень, мають менш розгалужену надземну масу, що впливає на кількість квіток на одній рослині, їх гірше відвідують медоносні бджоли та дикі запилювачі. Ключові слова: сівозміни, медоносні рослини, медоносні бджоли, якість бджолопродукції, екологія.
18
Писаренко, В. М., Н. П. Коваленко, Г. Д. Поспєлова, М. А. Піщаленко, Н. І. Нечипоренко та О. Л. Шерстюк. "СУЧАСНА СТРАТЕГІЯ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАХИСТУ РОСЛИН". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 104–11. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність поліпшення стану сільськогосподарських земель на сьогодні вирішується шляхом ефективного використання добрив та екологічно безпечних засобів захисту рослин, застосування засобів механізації, впровадження результатів селекційної роботи та інших наукових досягнень. Метою дослідження є визначення особливостей системи інтегрованого захисту рослин, взявши до уваги їх вплив на екологічну безпечність урожаю та родючість ґрунту. Оскільки загальносвітова тенденція надає перевагу екологізації захисту рослин, то виникає потреба в раціональному викорис-танні агротехнологій, які передбачають досягнення компромісу між прагненням одержати високий екологічно безпечний урожай і збереження родючості ґрунту. Саме система органічного землеробс-тва і ґрунтується на зазначеному комплексі організаційно-господарських та агротехнічних заходів і технологій. Визначено особливості технологій цієї системи, які забезпечують оптимізацію фітоса-нітарного стану посівів, зважаючи на економічні пороги шкідливості шкідників, хвороб і бур’янів. Обґрунтовано роль сівозміни як основного агротехнічного заходу у запобіганні пошкодженню куль-тур шкідниками, не здатними до активного переміщення, та затримці заселення посівів комахами, які пошкоджують сходи і мігрують з торішніх полів сівозміни. Визначено роль системи обробітку ґрунту в боротьбі з бур’янами, взявши до уваги його вплив на існуючі природні системи, створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин, відновлення та збереження родючості ґрунтів. Об-ґрунтовано доцільність та особливості використання біологічного (біоценотичного) методу в дов-гострокових програмах боротьби зі шкідливими організмами. Деталізовано методи, які впливають на збереження та підвищення ефективності природних ресурсів зоофагів: сівозміна, обробіток ґру-нту, строки сівби, удобрення, знищення бур’янів, лісові смуги використання приваблювальних посівів, створення сприятливих умов для їхньої життєдіяльності, строки і способи збирання врожаю. Ви-значено місце хімічного методу в системі інтегрованого захисту рослин та його негативний вплив на навколишнє середовище. Наведено заходи з оптимізації застосування хімічних засобів в агробіо-ценозах з метою адаптації системи землеробства до вимог виробництва екологічно безпечних продуктів харчування.
19
Гнатюк, Т. О. "Економічна ефективність різних систем удобрення короткоротаційної сівозміни". Агросвіт, № 23, грудень (2016): 81–84.
Знайти повний текст джерела
20
Гнатюк, Т. О. "Економічна ефективність різних систем удобрення короткоротаційної сівозміни". Агросвіт, № 23, грудень (2016): 81–84.
Знайти повний текст джерела
21
Гнатюк, Т. О. "Економічна ефективність різних систем удобрення короткоротаційної сівозміни". Агросвіт, № 23, грудень (2016): 81–84.
Знайти повний текст джерела
22
Гнатюк, Т. О. "Економічна ефективність різних систем удобрення короткоротаційної сівозміни". Агросвіт, № 23, грудень (2016): 81–84.
Знайти повний текст джерела
23
Примак, І. Д., та О. Б. Панченко. "Cтруктурний стан і будова орного шару чорнозему типового за різних систем основного обробітку і удобрення в спеціалізованій зернопросапній сівозміні Центрального Лісостепу України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (30 вересня 2016): 12–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено вплив довготривалої дії різних систем основного обробітку ґрунту і удобрення на зміну агрофізичних властивостей чорнозему типового і продуктивності спеціалізованої польової п’ятипільної сівозміни. На чорноземах типових Центрального Лісостепу України кращі агрофізичні показники родючості орного шару ґрунту спостерігаються за трирічного застосування тривалого мілкого обробітку, порівняно з безполицевим і тривалим полицевим обробітком. У п'ятипільній зернопросапній сівозміні рекомендується глибока (на 25–27см) культурна оранка в одному полі (де вноситься гній), а на решті полів – мілкий обробіток на 10–12 см.
We have investigated the influence of longitude effect of different systems of the main processing of soil and different fertilization levels on changes of agrophysical and agrochemical properties of typical black earth and productivity of specialized grass and grain plowed crop rotation. We can observe higher indexes of soil productivity of arable layer of soil of typical black earth in Forest-Steppe of Ukraine after its three-year use in the duration of shallow treatment compared to subsurface tillage and longitude surface tillage. We recommend deep (25–27 cm) tillage on one part and a shallow one (10–12 cm) on the rest parts in a five-part crop rotation.
24
Коваленко, Н. "Особливості діяльності наукової школи з удосконалення сівозміни у землеробстві поліського регіону України". Етнічна історія народів Європи, Вип. 43 (2014): 150–57.
Знайти повний текст джерела
25
Цвей, Я. П., М. В. Тищенко та С. В. Філоненко. "Моніторинг забур’яненості посівів сільськогосподарських культур у ланці зернобурякової сівозміни у виробничих умовах". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2018): 23–30. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.01.03.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами проведеного моніторингу забур’яненості посівів пшениці озимої, цукрових буряків і ячменю з підсівом багаторічних трав у ланці зернобурякової сівозміни у виробничих умовах встановлено видовий і кількісний склад бур’янів у посівах вищевказаних культур. Все це дає можливість спланувати і застосувати ефективні способи й методи боротьби із сегетальною рослинністю. В результаті проведених досліджень також встановлено, що на видовий склад поширених у посівах сільськогосподарських культур бур’янів має суттєвий вплив поєднання таких чинників, як спосіб основного обробітку ґрунту, попередник і передпопередник, система удобрення та особливості погодних умов веґетаційного періоду, а також біологічні властивості культури, що вирощується.
Based on the results of the monitoring of the weediness of winter wheat, sugar beet and barley crops with the sowing of perennial grasses in the link of grain-beet crop rotation, the species and quantity composition of the weeds in the crops of the above-mentioned crops is determined under production conditions. All this makes it possible to plan and apply effective ways and methods of combating segetal vegetation. As a result of the conducted studies it was established that the combination of such factors as the method of basic tillage, the precursor and predecessor, the fertilizer system and the peculiarities of the weather conditions of the growing season, and the biological properties of the cultivated crop, have a significant influence on the species composition of weeds that are widespread in crops.
26
Eshchenko, V. O., and S. V. Usyk. "CROP ROTATION IN CHERKASY REGION: SHOULD THEY BE SCIENTIFICALLY SUBSTANTIATED?" Bulletin of Uman National University of Horticulture, no. 1 (2018): 16–18. http://dx.doi.org/10.31395/2310-0478-2018-1-16-18.
Повний текст джерела
27
Vavrynovych, Oksana, Oksana Kachmar, Anhelina Dubytska, Oleksandr Dubytskyi, and Mariia Shcherba. "Herbological condition of buckwheat crops in the range change." Foothill and mountain agriculture and stockbreeding, no. (70)-1 (September 1, 2020): 49–62. http://dx.doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-1-4.
Повний текст джерела
28
Tsentilo, L. "Crop rotation productivity depending on fertilizer and soil cultivation." UKRAINIAN BLACK SEA REGION AGRARIAN SCIENCE 103, no. 3 (2019): 51–60. http://dx.doi.org/10.31521/2313-092x/2019-3(103)-7.
Повний текст джерела
29
Вожегова, Р. А., Г. М. Ісакова, А. С. Малярчук, Д. І. Котельников та Н. М. Гальченко. "Продуктивність кукурудзи за мінімізованого обробітку ґрунту та органо-мінеральних систем удобрення на зрошенні Півдня України". Аграрні інновації, № 5 (12 травня 2021): 123–27. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті відображено результати досліджень із вивчення показників забур’яненості та продуктивності кукурудзи залежно від різних систем основного обро- бітку ґрунту та удобрення і подальшого впливу на показ- ники продуктивності культури у сівозміни в зрошуваних умовах Півдня України. Мета. Метою досліджень було визначення впливу основного обробітку ґрунту, різних систем удобрення та сидерації на забур’яненість посі- вів кукурудзи та подальшого впливу на його продуктив- ність. Методи. Під час експерименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики і мето- дичні рекомендації. Дослідження проводилися протягом 2016–2019 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України. Результати. Дослідженнями встанов- лено, що заміна оранки чизельним розпушуванням на 28–30 см у системі різноглибинного безполицевого обро- бітку зменшила засміченість посівів кукурудзи порівняно з контролем на 40% за кількістю бур’янів та на 19,7% за накопиченням вегетативної маси з показниками 10 шт./м2 та 31,9 г/м2 відповідно. Максимальну забур’яненість у досліді в середньому по фактору А (25 шт./м2 за кіль- кістю бур’янів та 298,8 г/м2 за накопиченням вегетатив- ної маси) було відзначено за нульового обробітку ґрунту у сівозміні, що збільшувало їх кількість на 78,6% а вегета- тивну масу в 7,82 рази порівняно з контролем. Водночас у середньому по фактору В застосування сидеральної культури зменшує забур’яненість на 33,3% за кількістю та 45,6% за вегетативною масою, підвищуючи продук- тивність кукурудзи на 13,7%. Отримано однаковий рівень урожайності за систем диференційованого, мілкого одно- глибинного та різноглибинного безполицевого обробітку ґрунту – 8,71–10,93 т/га. Водночас істотний недобір уро- жайності було отримано за нульового обробітку, де показ- ники були менше порівняно з контролем у середньому по фактору А на 16,3%.
30
Hospodarenko, H., O. Cherno, and A. Cherednyk. "The value of organic fertilizers in the system of extraction of poly culture in field crop rotation." Vìsnik Lʹvìvsʹkogo nacìonalʹnogo agrarnogo unìversitetu. Agronomìâ, no. 23 (September 1, 2019): 184–90. http://dx.doi.org/10.31734/agronomy2019.01.184.
Повний текст джерела
31
Kachmar, O., O. Vavrynovych, O. Dubytskyi, A. Dubytska, M. Shcherba, and A. І. Vovk. "Scientifically substantiated short crop rotations in the systems of arable farming in the Carpathian region." Vìsnik Lʹvìvsʹkogo nacìonalʹnogo agrarnogo unìversitetu. Agronomìâ 24, no. 1 (October 1, 2020): 38–44. http://dx.doi.org/10.31734/agronomy2020.01.038.
Повний текст джерела
32
Tanchyk, S., L. Tsentylo, and O. Tsiuk. "Effect of fertilizers and soil cultivation on productivity of cultures of crop rotation." Visnyk agrarnoi nauky 97, no. 8 (August 15, 2019): 11–16. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201908-02.
Повний текст джерела
33
Нospodarenko, Н. "Influence of fertilizer application ratio on field crop rotation effectiveness." Scientific Horizons 76, no. 3 (2019): 80–86. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2019-76-3-80-86.
Повний текст джерела
34
Syromyatnikov, Y. N., O. F. Mozgovskyi, O. V. Kutz, T. V. Paramonova, V. I. Mykhailyn та N. V. Huliak. "ВПЛИВ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ТРАДИЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ҐРУНТУ В ОВОЧЕВО-КОРМОВІЙ СІВОЗМІНІ НА ЩІЛЬНІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (3 лютого 2022): 66–79. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-66-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Виміряти та порівняти опір проникнення на глибину у ділянках з безперервним традиційним обробітком ґрунту до початку робіт з відновлення його оптимальних фізико-гідрологічних характеристик після деградації, та визначити глибину, на якій ґрунт є достатньо щільним та потребує додаткової обробки. Методи. Польові, лабораторні, аналітично-вимірювальні. Результати. Представлено результати досліджень з визначення опору проникнення у ґрунт в овочево-кормовій сівозміні на дослідному полі з безперервним традиційним обробітком ґрунту. За допомогою ручного конічного GPS пенетрометра «Datafield» визначено межі дослідного поля, складено комп’ютерну карту дослідного поля з метою автоматичного створення «сітки» з розмірами ділянок згідно плану польового стаціонарного досліду, розміщення варіантів за повтореннями та двомірне картографування. Визначено складові параметри щільності ґрунту, які залежать від геометрії робочого органу (конуса) та сили прикладеного навантаження, та є функціями кількох фундаментальних факторів. Показання приладу дали можливість визначити рівень ущільнення та опору росту коренів, кількісної оцінки щільності ґрунту, тягового опору робочих органів ґрунтообробних знарядь та агротехнічних вимог до них. Висновки. Отримано діапазон показників опору проникнення коренів. Вони змінюються від значень, трохи більше 20 кг/см2, до значень не більше 30–40 кг/см2, шкідливих, що уповільнюють ріст і функціонування рослин. При величині опору проникнення у ґрунт вище 40 кг/см2 шкода від переущільнення для родючості ґрунту є очевидною. Встановлено, що ґрунт на дослідному полі є переущільненим, навіть верхні шари (0–15 см) ґрунту дослідного поля мають ущільнену структуру (від 0,06 до 34,46 кг/см2) і збільшується з глибиною, що свідчить про фізико-гідрологічну деградацію. Зазначено, що для рослин ланки зрошуваної овочево-кормової сівозміни (помідор, капуста білоголова, буряк столовий) використання систем удобрення з поєднанням сидеральних добрив та комплексу мікробних препаратів, а також органічних та органо-мінеральних систем удобрення з використанням високих норм органічних добрив (21 т/га сівозмінної площі), забезпечує формування критичного рівня ущільненості ґрунту з більш глибоких горизонтів (за вирощування помідору – з глибини 22,5 см, капусти білоголової – 37,5 см, буряка столового – 37,5–42,5 см).
35
Kudria, S. "Productivity of short crop rotation with different legumes on typical chernozem." Visnyk agrarnoi nauky 98, no. 1 (January 15, 2020): 13–18. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202001-02.
Повний текст джерела
36
Pavlichenko ., А. А. "CHANGE OF WEED-INFESTED ROTATION SYSTEMS FOR VARIOUS BASIC SOIL TILLAGE AND FERTILIZING." Bulletin of Uman National University of Horticulture, no. 1 (2018): 29–32. http://dx.doi.org/10.31395/2310-0478-2018-1-29-32.
Повний текст джерела
37
Коваленко, Н. П. "Розвиток науки про сівозміни у системах землеробства України в контексті діяльності наукової школи ННЦ "Інститут землеробства НААН"". Гілея, Вип. 84 (№ 5) (2014): 92–95.
Знайти повний текст джерела
38
Вожегова, Р. А., М. П. Малярчук, Д. І. Котельников, І. Т. Нетіс та К. С. Грибинюк. "Продуктивність пшениці озимої за мінімізованого обробітку ґрунту та органо-мінеральних систем удобрення на зрошуваних землях". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 64–68. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті відображено результати досліджень із вивчення показників забур’яненості, вмісту основних елементів живлення та продуктивності пшениці озимої залежно від різних способів та глибини основного обро- бітку ґрунту та удобрення культури у сівозміни в зрошу- ваних умовах Півдня України. Метою досліджень було визначення впливу основного обробітку ґрунту та різних систем удобрення на показники вмісту доступного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію та забур’яненості посівів озимої пшениці та подальшого впливу показни- ків на продуктивність. Під час експерименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахун- ково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики і методичні рекомендацій. Дослідження проводились протягом 2009–2016 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України. Дослідження дають змогу стверджувати, що наймен- ший рівень забур’яненості спостерігався за дискового обробітку на 12–14 см у системі диференційованого обробітку ґрунту (контроль) 10,8 шт./м2. Застосування чизельного розпушування на 23–25 см у системі різногли- бинного безполицевого обробітку збільшило забур’яне- ність до 23,8 шт./м2, тобто в 2,2 раза порівняно з контро- лем. Найбільша ж засміченість посівів спостерігалась за дискового обробітку на 12–14 см у системі мілкого одно- глибинного розпушування 34,0 шт./м2 та нульового обро- бітку ґрунту 27,9 шт./м2, тобто більше в 3,14 та 2,6 раза порівняно з контролем. Проте однаковий рівень врожай- ності за дискового обробітку на 12–14 см у системі дифе- ренційованого та мілкого одноглибинного обробітку і чизельного на 23–25 см у системі різноглибинного без- полицевого розпушування 6,38 та 6,50 т/га. Найменший рівень врожайності в досліді було зазначено за нульо- вого обробітку ґрунту 5,55 т/га, що менше на 0,94 т/га, або на 16,9%, порівняно з контролем. Збільшення дози добрив до 105 кг/га д.р. у середньому на 1 га сівозмін- ної площі не суттєво вплинуло на врожайність, проте подальше збільшення дози до N120Р40 сформувало максимальну продуктивність у досліді у середньому по фактору В, що більше на 0,71 т/га, або на 11,9%, порів- няно з контролем.
39
Martynyuk, A. T., H. N. Hospadarenko, and Yu V. Novak. "Dynamics of yield of sugar beet in field crop rotation elements under prolonged use of fertilizers." Collected Works of Uman National University of Horticulture 95, no. 1 (2019): 128–38. http://dx.doi.org/10.31395/2415-8240-2019-95-1-128-138.
Повний текст джерела
40
Tsvej, Ja, and V. Vlasenko. "Dynamics of fertility of typical deep chernozem depending on system of fertilizing and link of crop rotation." Visnyk agrarnoi nauky 97, no. 11 (November 15, 2019): 14–21. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201911-02.
Повний текст джерела
41
Tsvej, Ja, R. Ivanina, and S. Senchuk. "Nutrient status of leached chernozem and productivity of grain link at long-term fertilizing of crop rotation." Visnyk agrarnoi nauky 98, no. 3 (March 15, 2020): 5–12. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202003-01.
Повний текст джерела
42
Hospodarenko, Н. M., O. D. Cherno, A. T. Martyniuk, and V. P. Boiko. "Removal of basic nutrients from the soil by field crop rotations with different fertilizers." Agrochemistry and Soil Science, no. 91 (August 2021): 31–40. http://dx.doi.org/10.31073/acss91-04.
Повний текст джерелаАнотація:
The effect of application of different doses and combinations of mineral fertilizers in field crop rotation on the content of basic nutrients in plants, economic and relative removal of winter wheat, corn, spring barley and soybeans was studied. Soil - Luvic Chernic Phaeozem. The scheme of the experiment includes 11 variants of combinations and separate application of mineral fertilizers and, including the variant without fertilizer. It was found that the level of nitrogen content of easily hydrolyzed compounds in the soil significantly affects its content in the grain of spring barley, corn, soybeans (R2 = 0,92–0,93), less - winter wheat (R2 = 0,63). The content of mobile phosphates in the soil has almost the same effect on its content in the main and non-commodity part of the crop, regardless of the crop (R2 = 0,39–0,70). The smallest relationship between the content of mobile compounds in the soil and in the crop was in potassium, but in soybean seeds and straw of spring barley and soybeans it was clearly traced (R2 = 0,53–0,68). Nitrogen (64,4–149,9 kg / ha) has the largest share in the economic extraction of nutrients with grain and seed yield, followed by phosphorus – 21,1–51,4 kg P2O5/ ha, depending on the crop. On the formation of the crop unit of marketable and the corresponding amount of non-marketable crop products absorb nutrients in the following ratio N : P2O5 : K2O: winter wheat – 1 : 0,4: 0,7; corn – 1 : 0,3 : 0,8; spring barley – 1 : 0,4 : 0,7 and soy – 1 : 0,4 : 0,4. With the non-commodity part of the crop, nitrogen with corn stalks returns to the soil from economic removal – 28–36 %, phosphorus with soybean straw (47–54 %) and potassium with winter wheat straw and corn stalks – 74–80 %, depending on the experiment variant.
43
Рудік, О. Л., Н. М. Рудік, Л. А. Сергєєв та В. В. Чугак. "Просо посівне в системі адаптації аграрного виробництва до глобальних викликів сьогодення". Аграрні інновації, № 12 (23 травня 2022): 52–59. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз сучасної інформації щодо біологічних особливостей проса посівного, усвідомлення світового досвіду та узагальнення агротехнологічних і господарських переваг культури, вивчення сучасних тенденцій його виробництва та особливостей вирощування, перспектив ефективного використання біологічних переваг культури у системі сучасного аграрного виробництва в аспекті поточних світових викликів та проблем зумовлених війною Росії в Україні. Методика досліджень. Робота виконана з використанням аналізу та узагальнення опублікованих результатів наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених. Були застосовані загально визнані методи наукового пізнання – діалектичний, абстрактно-логічний та аналітичний метод. Результати досліджень. На основі узагальнення наукових вітчизняних і закордонних розробок та практичного досвіду виділено унікальні біологічні особливості проса як скоростиглість, широка межа терміну сівби, посухостійкість, жаровитривалість, пластичність до умов вирощування, широке господарське використання біологічної маси. Зосереджено увагу, що зазначені особливості проса дозволяють успішно його використовувати для коригування зернового та кормового балансу, оптимізації польових та зрошуваних сівозмін порушених у наслідок екстремальних погодних явищ та військових дій. Велика кількість вітчизняних сортів забезпечує одночасно широку можливість вибору для конкретних умов, проте потребує урахування їх морфофізіологічної реакції на специфічні умови альтернативного розміщення, що поєднано із ключовими технологічними елементами, та впливає на ефективність використання факторів інтенсифікації. Вирощування проса дозволяє отримувати повноцінну зернову продукцію та, по завершенню обмежень, спрощено перейти до традиційної системи аграрного виробництва. Висновки. Просо посівне є унікальною культурою широкого використання, що дозволяє адаптувати та стабілізувати аграрне виробництво в екстремальних умовах гібридної війни. Наукові дослідження щодо раціонального використання культури в сівозмінах інтенсивного типу повинні бути спрямовані на розробку ресурсоощадних та адаптивних технологій спрямованих на підвищення продуктивності і окупності витрат у сівозміні в цілому.
44
Fatieiev, A., V. Martynenko, and M. Sobko. "Productivity of cultures of crop rotations and removal of nutrients at different fertilizer systems and soil cultivation." Visnyk agrarnoi nauky 94, no. 3 (March 15, 2016): 11–14. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201603-02.
Повний текст джерела
45
Maliarchuk, M., N. Reznichenko, A. Maliarchuk, and D. Kotel'nykov. "The productivity of row crops with minimized and zero tillage in the conditions of irrigation of the South of Ukraine." Visnyk agrarnoi nauky 99, no. 1 (January 15, 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202101-08.
Повний текст джерела
46
Глущенко, Л. Д., та В. В. Гангур. "Біопродуктивність чорнозему типового залежно від дії та післядії добрив на ґумусний стан у агроценозах". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2013): 45–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Довготривале застосування різних систем удоб-рення та основного обробітку ґрунту чорноземутипового призвело до диференціації ґрунтовогопокриву за рівнем ґумусованості і біопродуктивно-сті. Внесення 10 т/га гною на фоні N52Р52К52, закомбінованої системи основного обробітку ґрунтусприяло збільшенню збору з 1 га сівозмінної площізернових одиниць на 32 % відносно неудобренихділянок. Заміна гною в системі удобрення семипі-льної польової сівозміни на побічну продукцію за-безпечила підвищення урожайності сільськогоспо-дарських культур на 34 %.
Long duration application of the different systems of fertilizer and basic till of soil of typical black soil resulted in differentiation of the ground cover at the level of gumus and bioproductivity. Applying of manure –10 t/ha – on a background of N52R52K52, with the combined system of basic till of soil, facilitated the increase of grain harvest units with 1 ha of crop rotation on the 32% in relation to the unfertilized areas. Replacement of manure in the system of fertilizer of «semipolny» field rotation by by-products provided the increase of the productivity of agricultural cultures on 34 %.
47
Kyryliuk, V., T. Tymoshchuk, H. Kotelnytska, V. Barladiuha, and D. Dolid. "SUPPLIES OF PRODUCTIVE MOISTURE AND YIELDING CAPACITY OF CROPS ROTATION DEPENDING ON THE SYSTEMS OF BASIC TILLAGE AND FERTILIZING." Scientific Horizons 92, no. 7 (2020): 141–48. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2020-92-7-141-148.
Повний текст джерела
48
Furmanetc, M. H., Y. S. Furmanetc, and V. V. Markarian. "Influence of systems of basic tillage and fertilization with the use of by-products on weediness of crops in crop rotation." Collected Works of Uman National University of Horticulture 1, no. 98 (June 25, 2021): 239–46. http://dx.doi.org/10.31395/2415-8240-2021-98-1-239-246.
Повний текст джерелаАнотація:
The results of research on the study of the influence of soil processing systems and fertilizer using co-product for sown clogs and the yield of agricultural plants in a short-growing crop rotation are given. The influence of soil processing systems and fertilizer using co-products for sown clogs and the yield of agricultural plants in a short-live crop rotation is investigated. It has been established that on dark gray soil use in crop rotation of unifituted soil treatment systems contributes to an increase in the level of sown clogging (barley of the corn on grain at 1.4–1.6, wheat winter of winter of winter in 1.4–1.8 times) Due to the accumulation of the main amount of weed seeds in the upper soil layer. The system of fertilizer with by-products at the beginning of the vegetation of plants stimulates the germination of weeds. On average, over the years of research, the abundance of weeds in cropping crops at the beginning of vegetation when using unifituted soil treatment systems was 213–362 pcs/m2, dismissal – 94–108 pcs/m2, and before harvesting was noted a decrease in clogging, respectively, 29–57 pcs/m2, 10–13 pcs/m2. The air-dry weight of the weeds of the highest was with surface soil processing using co-product fertilizer (81.3–85.4 g/m2) relatively with dumping soil treatment (21.7–23.3 g/m2). The highest grain grain of wheat winter – 6.91 and 6.50, corn – 11.47 and 11.74, barley of the yarn – 5.37 and 5.13 and the rape of winter – 3.08 and 3.19 t/ha received when Discalled by 20–22 cm and shallow 10–12 cm soil processing system. With a 6–8 cm surface, the yields of crops decreased by 1.45, 3.66, 1.69 and 0.31 t/ha correspond to plants. A significant reason for reducing plant yields in versions with unifituted soil treatment systems served as a clogging factor, because the level here was higher than when the soil processing.
49
Yeshenko, V. E., and G. V. Koval. "Clogging of crops and productivity of 5-field crop rotation against the background of different intensity of the main cultivation of chernozem soil." Collected Works of Uman National University of Horticulture 1, no. 99 (December 22, 2021): 37–47. http://dx.doi.org/10.31395/2415-8240-2021-99-1-37-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Formulation of the problem. Crop rotations of modern field agriculture should be developed according to the principle of classical fruit change, which is an important factor in the high productivity of individual crops on different agro-backgrounds, which can be different ways of the depth of the main tillage. Verification of the latter was the main task of our research. Conditions and methodology. Field studies were carried out in a stationary experiment on podzolized chernozem with a 5-field crop rotation with such an alternation of spring crops: soybeans – rapeseed – wheat – oil flax – barley. The experiment compared the effect of plowing and flat-cut loosening at 15–17, 20–22 and 25–27 cm on the weediness of crops, crop yield and the productivity of crop rotation in terms of the yield of feed units and assimilated protein. Research results. It has been established that a significant part of weed seeds after flat-cutting loosening is concentrated in a layer of 0–10 cm, from where, under favorable moisture conditions, it can germinate with the formation of seedlings, which can bloom before cold weather and replenish the stock of weed seeds in the soil. During moldboard plowing, weed seeds are evenly distributed over the entire arable layer, as a result of which it can be half as much in the 0-10 cm layer as after non-moldboard plowing. Therefore, the actual weediness of crops cultivated in crop rotation has always been higher after flat-cutting loosening: soybeans – by 22.1 %, rapeseed – by 72.6 %, and wheat, oil flax and barley – 15.0, respectively; 20.4 and 20.3%. On average for the crop rotation, this increase averaged 25.2 % over three years. A decrease in the depth of cultivation also caused contamination of crops, and its deepening as a whole in the crop rotation had a positive effect on the cleanliness of crops from weeds. The level of weediness of crops of cultivated crops at the beginning of the growing season should be considered a determining factor in the formation of the productivity of these crops due to the presence of a strong and very strong correlation between these indicators. Wheat was the most productive in terms of the yield of feed units, and soy was the most productive in terms of the yield of digestible protein. This applied to both methods or techniques of the main processing, and individual crops against the background of plowing had an advantage in both productivity indicators over flat-cut loosening. The productivity of crops and crop rotation was higher against the background of deep cultivation compared to medium and shallow cultivation. Conclusions. The use of flat-cut loosening instead of moldboard plowing, as well as a decrease in the depth of both methods of processing, is accompanied by a significant increase in the contamination of crops. As well as a decrease in the yield of the main products and a noticeable decrease in the productivity of a 5-field crop rotation in terms of the yield of feed units and assimilated protein.
50
Pogromska, Ya A. "Effect of tillage on productivity of crop rotation and nitrate contain in topsoil under unstable of atmospheric precipitation." AgroChemistry and Soil Science, no. 88 (2019): 95–100. http://dx.doi.org/10.31073/acss88-13.
Повний текст джерела