Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Сходознавство.

Статті в журналах з теми "Сходознавство"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-35 статей у журналах для дослідження на тему "Сходознавство".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Чувпило, О. О. "АКАДЕМІК О. Й. ПРІЦАК – ВЕЛИКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОРІЄНТАЛІСТ СУЧАСНОСТІ (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)". Історія та географія, № 57 (2020): 157–59. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.25.

Повний текст джерела
Анотація:
Сходознавці України, кількість яких за роки незалежності значно збільшилася, як і орієнталістична громадськість інших країн, у 2019 р. урочисто відзначають 100- річчя від Дня народження всесвітньо відомого вченого-енциклопедиста, великого орієнталіста, історика і філолога, найвидатнішого українського дослідника в галузі тюркології та історії Євразії, засновника й керівника Українського наукового інституту при Гарвардському університеті, професора загальної лінгвістики та тюркології в цьому ж університеті, академіка НАН України, дійсного члена Академії наук і мистецтв США, наукових товариств Великої Британії, Туреччини та Фінляндії, засновника й першого директора новоствореного Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, його почесного директора із 1999 р. і першого лауреата його академічної премії, автора понад 1000 наукових праць Омеляна Йосиповича Пріцака (1919–2006). Біографія вченого загальновідома й докладно описана до нас багатьма іншими авторами [див.: Сходознавство і візантологія в Україні в іменах. К., 2011. С. 180-181], тому немає сенсу її детально наводити. Ми зосередимося тільки на спогадах про нього, які ще зовсім невідомі широкому загалу науковців. Звертаємо увагу лише на те, що все своє свідоме життя в Україні та за її межами О. Й. Пріцак плідно досліджував мови й багату історію тюркських народів, різноманітні джерела до історії України (скандинавські й східні) та українсько-турецькі відносини в період Середньовіччя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Щербань, Т. О. "Сходознавство у Київському Університеті Св. Володимира : 1834-1918". Східний світ, № 1 (2007): 89–97.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Щербань, Т. О. "Сходознавство у Київському Університеті Св. Володимира : 1834-1918". Східний світ, № 3 (2006): 96–109.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Щербань, Т. О. "Сходознавство у Київському університеті Св. Володимира : 1834-1918". Східний світ, № 4 (2006): 76–87.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кочубей, Ю. М. "Українське сходознавство за межами країни (XX - поч. XXI ст.)". Східний світ, № 1 (2018): 57–61.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Кочубей, Ю. М. "Українське сходознавство за межами країни (XX - поч. XXI ст.)". Східний світ, № 1 (2018): 57–61.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Кочубей, Ю. М. "Л.У. Биковський (1895-1992) і його внесок в українське сходознавство". Східний світ, № 4 (2011): 25–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Кочубей, Ю. М. "Л.У. Биковський (1895-1992) і його внесок в українське сходознавство". Східний світ, № 4 (2011): 25–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Kochubey, Yu. "The Activities of the Ukrainian Orientalists Outside the Country (20th – early 21st Cent.)." World of the Orient 2018, no. 1 (March 30, 2018): 57–61. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2018.01.057.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Маврін, О. О. "Інформаційне повідомлення про Міжнародну наукову конференцію на тему "Українське сходознавство: проблеми методології, джерела, дослідження, міжцивілізаційний діалог"". Східний світ, № 3 (2011): 243–44.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Гирич, І. "Агатангел Кримський - засновник українського сходознавства". Історія в школах України, № 3 (2007): 55–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Кочубей, Ю. М. ""Альянс цивілізацій" і роль сходознавства". Східний світ, № 1 (2009): 58–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Гирич, І. "Агатангел Кримський - засновник українського сходознавства". Історія в школах України, № 3 (2007): 55–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Кочубей, Ю. М. ""Альянс цивілізацій" і роль сходознавства". Східний світ, № 1 (2009): 58–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Щербаков, Ярослав. "ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ У КЛАСИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ КИТАЮ: ВІД ВИТОКІВ ДО СЬОГОДЕННЯ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (18 січня 2022): 333–37. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.055.

Повний текст джерела
Анотація:
У запропонованому дослідженні запропоновано концепцію інтертекстуального характеру класичної китайської літератури, розглянуто найголовніші етапи формування інтертекстуальності. Методологічно, у даному узагальнюючому дослідженні запропоновано поєднати теорію інтерсексуальності та засад семіотики з історико-літературним методом, характерним для вітчизняного сходознавства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Циганкова, Е. Г. "Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства (1926-1930)". Східний світ, № 2 (2006): 11–24.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Циганкова, Е. Г. "Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства (1926-1930)". Східний світ, № 1 (2006): 5–20.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Матвєєва, Л. В. "Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського: сьогодення". Східний світ, № 3 (2008): 7–12.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Кочубей, Ю. М. "Академік Омелян Пріцак і відродження українського сходознавства". Східний світ, № 3 (2008): 13–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Кочубей, Ю. М. "Академік Омелян Пріцак і відродження українського сходознавства". Східний світ, № 3 (2008): 13–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

KOZYCKYJ, Andrij. "АНДЖЕЙ ҐАВРОНСЬКИЙ (1885–1927): ВИЗНАЧНИЙ ПОЛІГЛОТ ТА ОРГАНІЗАТОР СХОДОЗНАВЧИХ СТУДІЙ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 481–96. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2361.

Повний текст джерела
Анотація:
Початковий період розвитку сходознавства у Львівському університеті пов’язаний із науково та організаційною діяльністю визначного ученого-санскритолога та поліглота Анджея Ґавронського (1885–1927). Учений, який сформувався як науковець у Львівському та Ляйпцизькому університетах, завдяки надзвичайним здібностям та наполегливому удосконаленню своїх вмінь, став одним із чільних сходознавців першої чверти ХХ ст. Восени 1917 р. А. Ґавронський очолив у Львівському університеті катедру порівняльної граматики індоевропейських мов, яка згодом була перетворена на катедру порівняльного мовознавства та індоевропеїстики. У 1922–1923 рр. учений сприяв створенню ще двох катедр, що займалися вивченням мови, культури та історії народів Сходу. Маючи виняткові здібності до вивчення мов (володів принаймні 56 мовами, разом із мертвими), науковець викладав санскрит, перську (фарсі) та старовірменську (грабар) мови. Під час роботи у Львівському університеті А. Ґавронський написав перший польський підручник з вивчення санскриту. Наукові зацікавлення А. Ґавронського стосувалися, головно, історії давньоіндійської драми. Також учений досліджував хронологію та атрибутування основних пам’яток санскриту II–VІІ ст. У своїх студіях дослідник використовував стилеметричний метод, який розробив у 1880-х рр. німецький філолог Вільгельм Діттенберґер (1840–1906). Порівнюючи стильові характеристики, зокрема частоту вживання певних мовних конструкцій у давньоіндійських текстах, А. Ґавронський аналізував обставини появи цих пам’яток літератури. Учений брав активну участь у створенні Польського орієнталістичного товариства, став одним із ініціяторів заснування часопису “Орієнталістичний щорічник”, який редаґував до кінця 1926 р. Також А. Ґавронський перекладав філософські та поетичні тексти (Пауля Якуба Дойссена, Рабіндраната Тагора, Шандора Петефі, Омара Хаяма та ін.). А. Ґавронський вважається одним із засновників польського сходознавства. Його учнями були відомі науковці Єжи Курилович (1895–1978), Еуґеніуш Слушкевіч (1901–1981), Станіслав Шайєр (1899–1941), Зиґмунт Рисєвіч (1911–1954).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Deineko, S. "Ukrainian technical school of oriental studies and oriental languages: unexplored pages of history." Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhia National University, no. 51 (2018): 140–45. http://dx.doi.org/10.26661/swfh-2018-51-011.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Черніков, І. Ф. "До 80-річчя Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства - 10 січня 1926 р." Східний світ, № 1 (2006): 21–24.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Rog, H., and V. Lakhman. "The Modus of National Identity in Prose by A. Krymsky: Between Oriental and Ukrainian Studies." World of the Orient 2021, no. 2 (June 30, 2021): 73–83. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2021.02.073.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Ursu, D., та O. Muzychko. "The periods and peculiarities of development of Oriental Studies in Odessa at the middle ХІХ–ХХ centuries". World of the Orient 2013, № 2-3 (30 вересня 2013): 92–118. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2013.02.092.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Музичко, О. "Розвиток сходознавства в Одесі на початку XX ст. (1905-1920 роки): осередки, напрямки, діячі". Східний світ, № 4 (2008): 50–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Бубенок, О. Б. "Хозарознавчі дослідження в Інституті сходознавства ім. А.Ю. Криського національної академії наук України. (До 100-річчя НАНУ)". Східний світ, № 4 (2018): 5–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Крюков, В. Г. "Арабські писемні джерела IX-X століть як інформаційні чинники розвитку українського сходознавства в системі європейської орієнталістики". Східний світ, № 4 (2006): 5–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Крюков, В. Г. "Арабські писемні джерела IX-X століть як інформаційні чинники розвитку українського сходознавства в системі європейської орієнталістики". Східний світ, № 4 (2006): 5–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Timofeeva, N. "From the History of Soviet Oriental Studies: new archival sources on the development of Egyptology in 1940s – 1960s." Oriental Studies 2018, no. 81 (June 30, 2018): 130–55. http://dx.doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2018.81.130.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

BUBENOK, O. "Khazar Studies in the A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine (To 100th Anniversary of NASU)." World of the Orient 2018, no. 4 (December 30, 2018): 5–14. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2018.04.005.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Korniienko, V. "Two Turkological Reports by Yevhen Zahorovskyi at the Meetings of the Odessa Branch of the All-Ukrainian Scientific Association of Oriental Studies: Publication of the Scholar’s Scientific Heritag." World of the Orient 2021, no. 4 (December 30, 2021): 188–94. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2021.04.188.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Гобова, Є. В. "VIII наукова конференція "Китайська цивілізація: традиції та сучасність" (Київ, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського, 14 листопада 2014 р.)". Східний світ, № 1 (2015): 155.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Василюк, О. Д. "Міжнародна наукова конференція "XVІІІ Сходознавчі читання А. Кримського: До 95-річчя від дня народження Омеляна Пріцака” (Київ, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського, 17–18 жовтня 2014 р.)". Східний світ, № 1 (2015): 152–54.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Смирнов, Николай Юрьевич. "ВЕЩЬ В КУЛЬТУРЕ: К ИНТЕРПРЕТАЦИИ ОДНОЙ СТАРОЙ НАХОДКИ". Археология Евразийских степей, № 2 (30 квітня 2021): 92–107. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.2.92.107.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена уникальному предмету, который на протяжении последних 120 лет фигурирует в работах исследователей древностей ананьинской культурно-исторической области (общности) в качестве «культовой привески к поясу». Это резное изделие из рога, обнаруженное А.А. Спицыным в 1898 г. при раскопках погребения № 94 в могильнике у Зуевского починка на р. Каме (ГЭ, кол. 609, № 200). Предложенная и обоснованная в настоящей статье новая интерпретация этой вещи какрукояти кнута (конской плети) впервые логично и непротиворечиво объясняет ее функции и причины ее включения в число других предметов, сопровождающих погребенного. Наряду с этим, приводятся новые данные о перипетиях судьбы коллекции предметов из Зуевского могильника (и конкретно вещей из погребения № 94) с момента раскопок до передачи ее в фонды Государственного Эрмитажа и история первой сводной публикации этих материалов. Библиографические ссылки Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган IV в. до н.э. К.: Наукова думка, 1991. 411 с. Бородовский А.П. Плети и возможности их использования в системе вооружения племен скифского времени // Военное дело древнего населения Северной Азии / Отв. ред. В.Е. Медведев, Ю.С. Худяков. Новосибирск: Наука, 1987. С. 28–39. Васильев Ст.А. Ананьинский звериный стиль. Истоки, основные компоненты и развитие // Археологические вести. 2004. № 11. С. 275–297. Вятская губерния // Альбом рисунков, помещенных в отчетах ИАК за 1882–1898 гг. СПб.: Тип. Главного управления уделов, 1906. С. 281–288. Вятская губерния // Отчет ИАК за 1898 г. СПб.: Тип. Главного управления уделов, 1901. С. 41–46. Грязнов М.П. Так называемые оселки скифо-сарматского времени // Исследования по археологии СССР. Сборник статей в честь М.И. Артамонова / Отв. ред. В.Ф. Гайдукевич. Л.: Изд-во ЛГУ, 1961. С. 139–144. Дело ИАК об археологических изысканиях члена Комиссии А.А. Спицына в губерниях: Вятской, Уфимской, Казанской, Пермской / НА ИИМК РАН. РО, ф. 1, оп. 1, 1898 г., д. 63. Древнее искусство. Памятники палеолита, неолита, бронзового и железного веков на территории Советского Союза. Собрание Государственного Эрмитажа / Отв. ред. М.И. Артамонов. Л.: Аврора, 1974. 196 с. Древности Камы по раскопкам А.А. Спицына в 1898 г. // Материалы ГАИМК. Вып. 2. / Отв. ред. С.Н. Быковский / Л.: Типография «Печатный Двор», 1933. 38 с. Дубовская О.Р. Плеть как возможный атрибут предскифских погребений // Памятники предскифского и скифского времени на юге Восточной Европы / МИАР. № 1 / Отв. ред. Р.М. Мунчаев, В.С. Ольховский. М.: ИА РАН, 1997. С. 57–61. Збруева А.В. История населения Прикамья в ананьинскую эпоху / Материалы и исследования по археологии Урала и Приуралья. Т. V / МИА. № 30. М.: Изд-во АН СССР, 1952. 326 c. Кузьминых С.В. Археологическое изучение ананьинского мира в XX веке: основные достижения и проблемы // Российская археология: достижения XX и перспективы XXI вв. Матер. науч. конф. к т75-летию В.А. Генинга. Ижевск: Издательский дом «Удмуртский университет», 2000. С. 104–113. Материалы, связанные с комиссией по ликвидации Склада древностей ГАИМК / НА ИИМК РАН. РО, ф. 2, оп. 1, 1931 г., д. 750. Ольховский В.С., Евдокимов Г.Л. Скифские изваяния VII–III вв. до н. э. М.: ИА РАН, 1994. 188 с. Отрощенко В.В. Костяные детали плеток из погребений срубной культуры // СА. 1986. № 3 С. 72–81. Петренко А.Г. Становление и развитие основ животноводческой деятельности в истории народов Среднего Поволжья и Приуралья (по археозоологическим материалам) / Археология евразийских степей. Вып. 3. Казань: Ин-т истории АН РТ, 2007. 144 с. Смирнов Н.Ю. «ἐν τούτῳ νίκα» или об одном происшествии, случившемся со скифами при их возвращении из Азии (Herod., IV. 1. 3, 3, 4) // Доісламський Близький Схід: історія, релігія, культура / Отв. ред. М.О. Тарасенко. Київ: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, 2014. С. 235–240. Смирнов Н.Ю. Зверь и птица из Темир-Горы // Боспорские исследования Вып. XXXI. / Отв. ред. В. Н. Зинько. Керчь: Керченская городская типография, 2015. С 50–59. Тереножкин А.И., Мозолевский Б.Н. Мелитопольский курган. Киев: Наукова думка, 1988. 264 с. Толковый словарь живого великорусского языка В.И. Даля. Т. 2: И–О. СПб.-М.: Тип. М.О. Вольфа, 1881. Черненко Е.В. Скифские лучники. Киев: Наукова думка, 1981. 167 с. Черных Е.М. Предметы конского снаряжения из Зуевского могильника ананьинской культуры шнуровой керамики в Удмуртии // Поволжская археология. 2019а. № 1(27). С. 136–149. Черных Е.М., К 120-летию начала исследований Зуевского (Зуевоключевского I) могильника // Археология Евразийских степей. 2019б. № 2. С. 227–245 Чугунов К.В. Аржан — источник // Аржан. Источник в долине царей. Археологические открытия в Туве / Отв. ред. М.Б. Пиотровский. СПб.: Славия, 2004. С. 10–37. Шаблавина Е.А. Древности раннего железного века на территории Прикамского Приуралья в собрании Государственного Эрмитажа // Железный век. Европа без границ. Первое тысячелетие до н. э.: каталог выставки / Отв. ред. А.Ю. Алексеев, М. Наврот, А. Гасс, Ю.Ю. Пиотровский. СПб.: Чистый лист, 2020. С. 256–269. Шульга П.И. О находках нагаек скифского времени на Алтае // Снаряжение кочевников Евразии / Отв. ред. А.А. Тишкин. Барнаул: Изд-во АлтГУ, 2005. С. 183–189. Шульга П.И. Снаряжение верховой лошади в Горном Алтае и Верхнем Приобье. Ч. II (VI–III вв. до н.э.). Новосибирск: РИЦ НГУ, 2015б. 322 с. Smirnov N.Yu. In hoc signo vinces: the victory of the Scythians over the offspring of their slaves as a manifestation of divine providence (Herodotus, The Histories 4.1 [3], 3, 4) // Masters of the Steppe: The Impact of the Scythians and Later Nomad Societies of Eurasia Proceedings of a conference held at the British Museum, 27–29 October 2017. / S. Pankova, St. John Simpson (eds.). London: Archaeopress Publ., 2020. P. 544–550.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії