Добірка наукової літератури з теми "Сходознавець"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Сходознавець".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Сходознавець"

1

Asatrian, G. "Talented orientalist from Luhansk." World of the Orient 2013, no. 2-3 (September 30, 2013): 5–7. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2013.02.005.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Yuzvyak, I. P. "Wojciech Bobowski – Dragoman and Orientalist." Oriental Studies 2013, no. 62-63 (September 30, 2013): 202–13. http://dx.doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2013.62-63.202.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Матвєєва, Л. В. "Ю. М. Кочубей як сходознавець ( До 75-річчя від дня народження )". Східний світ, № 2 (2007): 5–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ціборовська-Римарович, І. "Сходознавець Тадей Крусинський і його праці у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського". Київські полоністичні студії 4 (2003): 123–48.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Козицький, А. "Львівські сходознавці першої третини XX століття". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія історична, Вип. 45 (2010): 389–410.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Козицький, А. "Львівські сходознавці першої третини XX століття". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія історична, Вип. 45 (2010): 389–410.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Сопельняк, А. С. "Я. Р. ДАШКЕВИЧ: ВИМУШЕНІ ЗМІНИ ЖИТТЄВОЇ СТРАТЕГІЇ ВИДАТНОГО СХОДОЗНАВЦЯ". Історія та географія, № 57 (2020): 42–49. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.07.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена відомому історику, сходознавцю і громадському діячеві Ярославу Романовичу Дашкевичу, його дитинству та непростій долі його родини. Показане ставлення Я. Р. Дашкевича до діяльності батьків (Р. І. Дашкевича та О. І. Степанів) та радянської влади, формування життєвої стратегії науковця та громадянина
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Radivilov, Danylo, and Olena Romanova. "“Arabian letters” of Sergiy Donich: from biography of oriental scholar and archaeologist." Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area 23 (November 26, 2019): 419–35. http://dx.doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-419-435.

Повний текст джерела
Анотація:
The paper introduces into academic discourse two letters by S. Donich to the famous Ukrainian orientalist A. Krymskyi. The letters were written in January, 1927, before the Donich’s academic career as an Egyptologist, an archaeologist and a museum curator was started. Both letters were compiled in Arabic; the first letter was more thorough and was compiled as a sample of traditional Arabic letter (it includes coloured basmala and colophon), another letter was brief and written in European style. Such way of communication was chosen by S. Donich (amateur who independently studied oriental languages at that moment) to demonstrate his competence in Arabic to A. Krymskyi, the leading Arabist of the Ukrainian Socialist Soviet Republic, and USSA at that time. S. Donich wrote about his interest in oriental languages and their study, about his fascination for Oriental Studies, and about his difficult life circumstances that interfered him to become an academic orientalist. Donich emphasized he was a devotee of the Arabic language and informed about his translation of “The Thousand and One Night”. Some fragments of his translation into Russian he included into the letter. Thus S. Donich hoped to declare himself as a potential candidacy for further oriental study. The analysis of the content of the letters in a broader historical context, and in combination with other archive documents related to S. Donich, A. Krymskyi, and the academic Oriental Studies institutions of USSR, make it possible to uncover the circumstances in which of the individual orientalists lived and made their careers in the 1920s. It also provides us with some new facts of the biography and professional activity of S. Donich, as well as it makes possible to verify some previously known information about him. An assumption was made that these letters led to a new period of the Donich’s life, his turning to the Oriental Studies, with his later career as an Egyptologist, a museum curator and an archaeologist with his continuous interest in Arabic studies and other fields of Oriental Studies. The appendix provides a complete translation of the Arabic letters into Ukrainian together with and photographs of the documents. Key words: Ukrainian Museum Egyptology, History of Ukrainian Science, History of Ukrainian Humanities, History of Egyptology, History of Oriental Studies in Ukraine, S. Donich, A. Krymskyi.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Чувпило, О. О. "АКАДЕМІК О. Й. ПРІЦАК – ВЕЛИКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОРІЄНТАЛІСТ СУЧАСНОСТІ (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)". Історія та географія, № 57 (2020): 157–59. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.25.

Повний текст джерела
Анотація:
Сходознавці України, кількість яких за роки незалежності значно збільшилася, як і орієнталістична громадськість інших країн, у 2019 р. урочисто відзначають 100- річчя від Дня народження всесвітньо відомого вченого-енциклопедиста, великого орієнталіста, історика і філолога, найвидатнішого українського дослідника в галузі тюркології та історії Євразії, засновника й керівника Українського наукового інституту при Гарвардському університеті, професора загальної лінгвістики та тюркології в цьому ж університеті, академіка НАН України, дійсного члена Академії наук і мистецтв США, наукових товариств Великої Британії, Туреччини та Фінляндії, засновника й першого директора новоствореного Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, його почесного директора із 1999 р. і першого лауреата його академічної премії, автора понад 1000 наукових праць Омеляна Йосиповича Пріцака (1919–2006). Біографія вченого загальновідома й докладно описана до нас багатьма іншими авторами [див.: Сходознавство і візантологія в Україні в іменах. К., 2011. С. 180-181], тому немає сенсу її детально наводити. Ми зосередимося тільки на спогадах про нього, які ще зовсім невідомі широкому загалу науковців. Звертаємо увагу лише на те, що все своє свідоме життя в Україні та за її межами О. Й. Пріцак плідно досліджував мови й багату історію тюркських народів, різноманітні джерела до історії України (скандинавські й східні) та українсько-турецькі відносини в період Середньовіччя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Сходознавець"

1

Сало, Роман. "Кримський Агатангел Юхимович". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15582.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії