Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Схема технологічна.
Статті в журналах з теми "Схема технологічна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Схема технологічна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Петраченко, Д. О., С. П. Коропченко, Н. А. Сова та К. А. Худайбердієва. "ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА БАГАТОЦІЛЬОВОЇ ПЕРЕРОБКИ НАСІННЯ ПРОМИСЛОВИХ КОНОПЕЛЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Промислові коноплі – суспільно безпечна сільськогосподарська рослина, всі частини якої знаходять використання в багатьох галузях промисловості. Для організму людини цінність представляє конопляне насіння та продукція на його основі. Адже насіння промислових конопель є повноцінним джерелом рослинних білків, харчових волокон, низки вітамінів та мінеральних речовин, комплексом незамінних жирних кислот. Світова практика засвідчує, що використання продукції з насіння конопель стає пріоритетним напрямом. Виробники на постійній основі впроваджують інновації та представляють на ринку нові продукти. Український ринок продукції з насіння промислових конопель перебуває на етапі розвитку. Це зумовлює пошук нових нетрадиційних напрямів використання як насіння, так і супутніх продуктів його переробки. У статті розкрито цінність насіння промислових конопель та наведено його хімічний склад. Надано також характеристику та хімічний склад супутніх продуктів переробки насіння, таких як січка, перевій, оболонки, фільтрувальний осад, макуха. На основі цього запропоновано комплексну техніко-технологічну схему багатоцільової переробки насіння промислових конопель. У схемі закладено послідовність дій та операцій, що дозволяє мінімізувати відходи виробництва та підвищити ефективність переробки насіння завдяки використанню всіх отриманих продуктів. Схема передбачає одержання конопляного ядра та олії холодного пресування з подальшим використанням супутніх продуктів переробки як сировини для одержання продукції різного призначення: технічної олії, сипких конопляних продуктів, комбікормів, кормових добавок, твердого біопалива тощо. Впровадження розробленої схеми дозволить розширити асортимент продукції з насіння промислових конопель та сприятиме багатовекторному розвитку аграрних і переробних підприємств.
2
Федоришин, О. М., Д. С. Загородня, А. С. Крвавич, А. О. Милянич та Р. О. Петріна. "Розроблення технологічної схеми екстракції коренів Carlina acaulis". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40310116.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено технологічні схеми одержання екстрактів коренів Carlina acaulis, які дали змогу отримувати вторинні метаболіти лікарських рослин для виробництва фармацевтичних препаратів. Carlina acaulis є лікарською рослиною, яка нині є недостатньо вивченою. Відомо, що корені містять дубильні та смолисті речовини, інулін (12-18 %), барвники, ефірну олію (1-2 %) та цукор. Встановлено, що для максимального вилучення фенольних сполук і флавоноїдів потрібно правильно підібрати ефективну технологію екстрагування. Розроблено на підставі кінетичних закономірностей екстрагування технологічні схеми двома способами – настоюванням та настоюванням з перемішуванням в апараті з мішалкою. Запропоновано як екстрагент використати 70 % водно-етанольну суміш, співвідношення сировина: екстрагент – 1:10, розмір частинок 2 мм. Встановлено, що час екстрагування методом настоювання становить 48 год, методом настоювання з перемішуванням – 3 години. Отримано настоянку в'язкої консистенції, світло-коричневого кольору із вмістом етанолу не більше 15 %, сухим залишком не менше 70 % і також перевірено на мікробіологічну чистоту. Технологічна схема виробництва містить підготовку рослинної сировини (подрібнення, просіювання, зважування), отримання первинної витяжки (мацерація) та фільтрування й освітлення настоянки (очищення від баластних речовин способом охолодження, відстоювання, фільтрування та ін.). Зроблено висновок, що на підставі розроблених технологічних схем можна отримувати екстракти C. acaulis з максимальним виходом фенольних сполук та флавоноїдів. Одержані настоянки мають високі органолептичні та фізико-хімічні показники та можуть застосовуватись як лікарський засіб.
3
Лук"янець, О. І. "Методично-технологічна схема оцінювання оптимальних параметрів басейнової прогностичної системи". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 7 (2005): 40–49.
Знайти повний текст джерела
4
Дмитриков, В. П., В. В. Падалка, О. В. Проценко та В. І. Коломєєц. "Технологія переробки відпрацьованих свинцево-кадмієвих гальванічних елементів. Повідомлення 2. Технологічна схема переробки". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2013): 168–70. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.36.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень із реагентної переробки відпрацьованих свинцево-кадмієвих га-льванічних елементів і акумуляторів, які слугують вторинною сировиною для електротехнічної про-мисловості. Розглянуто особливості технологіч-ного проектування, екологічні й економічні аспек-ти переробки. Проаналізовані стадії переробки відпрацьованих свинцево-кадмієвих гальванічних елементів і акумуляторів. Запропонована вдоско-налена методологія і розроблена апаратурно-технологічна схема переробки.
The results of researches on the reagent processing of exhaust leaden-cadmium galvanic elements and accumulators which serve as the second raw material for electrical engineering industry are produced. The features of the technological planning, ecological and economic aspects of processing, are considered. The stages of the processing of exhaust leaden-cadmium galvanic elements and accumulators are analyzed. The improved methodology is offered and the flowsheet of processing is developed.
5
Абдо-Аллах, M., М. В. Шипідченко, О. В. Мороз, Є. В. Попов та О. Д. Ісак. "Вдосконалення технології синезу 6-метилурацил-5-сульфохлориду та одержання сульфонамідів і сульфоефірів на його основі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(256) (10 грудня 2019): 137–40. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-137-140.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано шляхи підвищення виходу 6-метилурацил-5-сульфохлориду(МУСХ) з використанням розчинників.В якості таких розчинників використовували аліфатичні полігалогенопохідні як дихлоретан, хлороформ, тетрахлорметан. На основі МУСХ одержані сульфонаміди та сульфоефіри 6-метилурацила. Наведена та описана принципова технологічна схема синтезу похідних 6-метилурацилу.
6
Тетерєв, М. М., Н. М. Соколенко, В. І. Островка, О. В. Мороз, Є. В. Попов та Е. В. Рубан. "Безвідходна технологія одержання пектину з відходів харчової промисловості". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5 (269) (10 вересня 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-61-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження по створенню вдосконаленої спрощеної технології отримання стійкого до окислення харчового бурякового пектину з його вичавків для виробництва хлібобулочних, кондитерських виробів, желейного мармеладу та інших продуктів харчування, що дозволить скоротити тривалість технологічного процесу з одночасним зменшенням енерговитрат. Об’єкт дослідження – розробка сучасної вдосконаленної , спрощеної технології отримання стійкого до окислення бурякового пектину із бурякових вичавків. Такий продукт повинен задовільняти вимогам до якості, що забезпечує його використання в харчовій, кондитерській, медецинській та фармацевтичній промисловості. Крім того розроблена технологія повинна забезпечити максимальний вихід готового продукту (пектину) та оптимальні технологічні умови проведення процесу переробки бурякового жому. Мета дослідження – вивчення оптимальних умов отримання пектину із вичавок буряку методом гідролізу хлороводневою кислотою замість нітратної з наступним виділенням пектину із нейтралізованого екстракту 96%-ним етиловим спиртом. Для досягнення поставленої мети слід виконати наступні задачі: дослідити умови екстракції пектину із вичавок буряку та умови його осадження із екстраку етиловим спиртом; визначити оптимальні параметри проведення процесу одержання пектину; розробити на основі даних, отриманих у процесі досліджень, принципову технологічну схему одержання пектину із вичавок буряку. На основі виконаних досліджень та отриманих результатів розроблена технологічна схема одержання пектину із вичавок червоного буряку. Удосконалена технологія отримання пектину в порівнянні з відомими технологіями, відрізняється безвідхідністю і екологічністю, так як при екстракції в якості екстрагента використовується хлористоводнева кислота низьких концентрацій, а для виділення пектину застосовують відновлений дистиляцією етиловий спирт. Оптимізовано умови екстракції пектину з бурякового жому, що дозволяює отримати пектин з виходом до 30 відсотків. Зразки пектину, отриманого з бурякового жому, відповідають міждержавному стандарту (ДСТУ 21186), що діє на території України [28], за всіма показниками якості: зовнішнім виглядом, запахом, кольором, смаком, ступенем етерифікації, гелеутворюючою здатністю з кількістю часточок волокнистої фракції і мікробіологічною властивістю та відсутністю сторонніх домішок. Для фармацевтичних препаратів у пектині в необхідній кількості містяться метоксигруппи і галактуронова кислота та відсутні нітрати, цукор, органічні кислоти, сполуки миш'яку, свинцю та інших шкідливих елементів. Відходи від екстракції пектину використовуються в якості біопалива або для технологічних потреб у виробництві матеріалів медицинського призначення.
7
Волошин, М. М. "РОЗРОБКА СХЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ КОМБІНОВАНОГО ГОЛОВНОГО КОЛЕКТОРА «КНС-5 – КНС-4» ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ВОДОВІДВЕДЕННЯ МІСТА ХЕРСОНА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено схему оптимізації роботи комбінованого головного колектора «КНС-5 – КНС-4» централізованої системи водовідведення міста Херсона. Представ- лена актуальність модернізації та розвитку водовідведення. Наведені проблеми, які потребують негайного розв’язання. Наведена мета дослідження – питання стосовно можливості та доцільності розробки схеми оптимізації роботи системи водовідве- дення міста Херсона. Представлено кількісні характеристики наявних основних кана- лізаційних насосних станцій у місті Херсоні. Наведена технологічна схема перекачки стічних вод та система водовідведення міста. Представлено характеристики каналіза- ційних мереж, їх довжина, матеріал, зношеність. Наведено споживачів води і скидання стічної води до ділянки каналізаційного колектора № 22. Розраховано розподіл обсягів скидання стічної води за категоріями споживачів. Представлено тарифи без ПДВ на послуги централізованого водовідведення, затверджені на 2021 рік. Наведено схему комбінованої ділянки каналізаційного колектора «КНС-4 і КНС-5» та її трасування. Виконана детальна характеристика двох ниток напірних трубопроводів від КНС-5. Представлена довжина, матеріал, рік побудови. Наведено характеристику колектора № 22 (кількість обслуговуючих житлових будинків та населення, довжина, матеріал). Представлено результати паспортизації каналізаційної мережі. Проведений аналіз сучасного стану каналізаційної мережі, виявлено низку недоліків та зауважень. Аналіз гідравлічного розрахунку реконструйованої комбінованої ділянки каналізаційного колек- тора № 22 у разі транспортування теоретично обґрунтованої максимальної секундної витрати виявив низку зауважень. Запропоновано нормальний режим роботи розподіль- ної системи водовідведення, можливість забезпечити за умови реалізації наведених заходів стосовно її реконструкції.
8
Воєвода, Надія, та Віра Крючкова. "РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ХАЛВИ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 8 (10 грудня 2019): 60–63. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.08.013.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізована можливість розробки технологій переробки відходів льону олійного для виробництва продукту харчування, а саме халви задля підвищення харчової цінності продукту та збереження екології України. Вперше розроблені рецептура та технологічна схема халви, що складається зі шроту льону олійного, насіння соняшнику та ін. натуральної сировини. Визначено, що отриманий продукт має підвищену харчову цінність та позитивний вплив на системи людського організму.
9
Березюк, Віктор, Максим Токарчук, Вадим Бойко та Віктор Колесніков. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ ПРОПУСКУ ОСІБ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ТА ВАНТАЖІВ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, № 4 (16 квітня 2022): 5–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.838.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються методичні рекомендації штабу прикордонного загону щодо єдиного порядку розробки технологічних схем пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон, як інструменту втілення інновацій в умовах передбачуваного скорочення часу на проведення контрольних операцій та прикордонних формальностей. Чинна нормативно-правова база, яка регламентує організацію та здійснення прикордонного контролю, існуючі технологічні процеси в пунктах пропуску через державний кордон надають можливість окреслити коло проблематики щодо вдосконалення прикордонно-митних формальностей у здійсненні пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України. Збільшення пасажиро-транспортного потоку, застаріла інфраструктура пунктів пропуску, недосконала система технологічних процесів в пунктах пропуску, яка призводить до дублювання контрольних операцій, а також недостатнє технічне оснащення для ефективного здійснення контрольних операцій призводять до утворення значних черг та дискомфорту для подорожніх при перетинанні державного кордону. Відповідно до законодавства технологічною схемою пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів визначаються взаємодія контрольних органів і служб, загальний порядок та послідовність проведення всіх видів контролю в пункті пропуску через державний кордон. Практика свідчить про присутність представників санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, що у свою чергу призводить до збільшення часу при проведенні контрольних операцій. У статті розкрито рекомендації щодо складу комісії, яку пропонується створити для розробки технологічних схем пропуску, запропоновано основні розділи, які має відображати зміст технологічної схеми, а також послідовність роботи щодо розробки, погодження та введення в дію технологічних схем. Це дозволяє вдосконалити організацію та здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.
10
БОНДАРЕНКО, Інна. "ТЕХНОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА В ПАРАДИГМІ ПОЛІТЕХНІЧНОЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 194–200. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-194-200.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізовано проблему технологічної освіти в закладах загальної середньої освіти. Увагу сконцентровано на можливостях допрофільної підготовки та старшої профільної школи для розвитку сучасного компетентного учня, здатного реалізуватися в інформаційному просторі. Посилення практичної спрямованості шкільної освіти вимагає запровадження компетентнісного підходу в технологічній освіті. Компетентність у галузі технологічної освіти розглядається як досвід, освіченість, ерудованість учня у сфері виробничих технологій, у різних видах предметно-перетворювальної діяльності, його уміння і навички, підготовленість, знання та ерудиція, а також здатність до визначення шляхів і можливостей їх набуття та функціонування за допомогою свідомості й мислення. Завдяки інтеграції знань із різних галузей наук і виробництва впроцесі технологічної освіти успішно здійснюється формування ключових компетенцій: навчальної (графічна, технічна, технологічна, проектна), культурної, здоров’язберігаючої, інформаційної, соціальної, підприємницької. Якісна технологічна освіта учнів потребує й обґрунтованої системи науково-методичного забезпечення, засобів навчання. Науково-методичне забезпечення передбачає: програмне забезпечення (розроблення нових та вдосконалення чинних навчальних програм для початкової, основної і старшої школи); інформаційне забезпечення (підручники, посібники, довідники, хрестоматії, методичні рекомендації, розробки тощо); засоби навчання (таблиці, плакати, схеми, діаграми, моделі, муляжі, електронні програмові засоби навчання, інформаційні ресурси тощо). На основі аналізу нормативних документів, наукових досліджень учених-педагогів, психологів та власного педагогічного досвіду зроблено висновок, що для вдосконалення технологічної освіти необхідна наступність на всіх рівнях навчання. Організація такого підходу в освітній практиці сприяє поступовому і неперервному оволодінню системою технологічних знань, практичних умінь та технологічних якостей, які забезпечать у подальшому результативність професійної підготовки. Ключові слова: освітній процес, політехнічна освіта, технологічна освіта, ключові компетентності, методика навчання.
11
Borisenko, A. L., F. F. Cheshko, A. A. Bekhter, G. M. Tkalich, and V. V. Zelenskyi. "TECHNOLOGICAL SCHEME OF PROCESSING OF SECOND RESIN-LIKE PRODUCTS IN COKE PRODUCTION." Journal of Coal Chemistry 4 (April 2020): 8–14. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2020-0-4-8-14.
Повний текст джерела
12
Попсуй, В’ячеслав Васильович, Ольга Василівна Корж, Віктор Олексійович Опара, Тетяна Василівна Вербельчук та Олена Вікторівна Щербина. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПЕРЕДСТАРТОВОЇ ГОДІВЛІ ПОРОСЯТ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 144–48. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз науково-практичних спостережень з пошуку оптимальної схеми передстартової годівлі поросят-сисунів до відлучення. Оцінено вплив двох гранульованих престартерів на енергію росту поросят, що обумовлено початком їх застосування. Об’єктом досліджень стали підсосні свиноматки та їх поросята до переводу на дорощування. При проведенні експерименту досліджували енергію росту сисунів, які вирощувались за різною схемою застосування двох марок престартерів, їхню життєздатність, також визначалася економічна доцільність застосування в умовах існуючої технології товарного репродуктору. Дослід проводився методом груп-аналогів і проходив у двох повторах. Особливість експерименту в тому, що поросятам контрольної групи, починаючи з сьомої доби життя, згодовували комбікорм Diamante Premium Престарт (рецептура і технологія компанії Фідлайн), який використовувався в той час у ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс» для підгодівлі поросят. Емпірично доведена технологічна та економічна доцільність використання суперпрестартеру «Koudijs D-Mix» з дводенного віку і поступовою заміною його з 14 дня комбікормом Diamante Premium Престарт. Інноваційна для підприємства схема підгодівлі сприяла збільшенню середньої маси гнізд свиноматок при відлученні у 21 день на 10,5%, збереженості поросят, яка покращилася на 5,2%, та зменшенню витрат передстартових кормів на 5%.
13
Тарарака, Валерій Дмитрович, Юрій Олександрович Подчашинський, Ларіна Олексіївна Чепюк, Юрій Олександрович Шавурський та Надія Юріївна Мазурчук. "Формулювання та аналіз вимог до метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальної системи обліку газу". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-86-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування інформаційно-вимірювальних систем у нафтогазовій галузі допомагає покращити комерційний облік витрати газу, що подається споживачам з метою забезпечення взаєморозрахунків із споживачами. Газорозподільні станції (ГРС) є одними з основних об’єктів магістральних газопроводів. Газорозподільні станції призначені для виконання таких операцій: приймання газу з магістрального газопроводу; очищення газу від механічних домішок; зниження тиску до заданої величини; автоматична підтримка тиску на заданому рівні; розподіл газу по споживачах; вимірювання кількості газу. Крім того, на газорозподільній станції здійснюється вторинна одоризація газу. Незалежно від пропускної здатності, кількості споживачів, тиску на вході і виході, характеру зміни навантаження (витрати газу) технологічна схема газорозподільної станції складається з таких основних вузлів: схема підключення ГРС до газопроводів, очищення газу, регулювання тиску, вимірювання витрати газу і контрольно-вимірювальних приладів (КВП), одоризації газу. Вузол вимірювання витрати та кількості природного газу (далі вузол обліку газу) призначений для вимірювання, реєстрації результатів вимірювань і розрахунків обсягу газу, зведеного до стандартних умов, а також за необхідності визначення його показників якості, враховуючи компонентний склад, щільність, вологість, питому теплоту згоряння. Виконано аналіз різних типів витратомірів та обрано ультразвуковий витратомір.
14
Поварова, Наталя Миколаївна, Людмила Анатоліївна Мельник та Галина Всеволодівна Шлапак. "ПІДВИЩЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБІВ З М’ЯСА ПТИЦІ ШЛЯХОМ ВНЕСЕННЯ СТАРТОВОЇ МІКРОФЛОРИ". Scientific Works 2, № 85 (18 березня 2022): 110–19. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2240.
Повний текст джерелаАнотація:
В представленій роботі наведені матеріали щодо розробки технології пролонгування термінів зберігання варених ковбас із м’яса птиці шляхом використання біотехнологічного прийому, а саме, «стартових» культур мікроорганізмів. Пропонується вводити спеціально підібрану стартову мікрофлору у фарш варених ковбас, що є принципово новим підходом для вирішення даного питання.
За останні роки м'ясо птиці стало одним із самих популярних видів сировини для м'ясопереробної промисловості. М'ясо птиці - якісний, багатий білками продукт з низькою калорійністю у порівнянні зі свининою та яловичиною. Різноманітність сировини, володіє різними функціональними властивостями (темне і світле м'ясо, механічно обвалене м'ясо, внутрішні органи), надає необмежені можливості для створення птахопродуктів широкого асортиментного спектру, включаючи харчові, спеціальні, кормові продукти, в тому числі комбіновані, з заданим хімічним складом і властивостями, препарати біологічно активних речовин і т.д.
До складу м'язової тканини птиці входять майже всі водорозчинні вітаміни. М'ясо є одним з найбільш цінних постачальників вітамінів групи В. Також, м'язи птиці багаті макроелементами ( серед яких виділяють за кількістю калій, сірка, фосфор, натрій, кальцій, хлор ), а також мікроелементами ( залізо, цинк, мідь, марганець ), мають важливе значення в обміні речовин. Мінеральні речовини активізують перетравлюваність білків і їх засвоюваність.
Властивість м'яса утримувати воду або її поглинати робить істотний вплив на його якість, технологічні та кулінарні показники. Чим вище водоутримувальна, вологовбирна здатність м'яса птахів, тим соковитіша й ніжніше виходить готова до споживання продукція, тим вище її вихід.
Проведено скрінінг та науково обґрунтовано використання «стартової» мікрофлори шляхом дослідження ряду функціонально-технологічних, мікробіологічних, токсикологічних та органолептичних показників.
Економічно обґрунтовано використання інноваційної розробки для виробництва ковбасних виробів; складена технологічна схема виробництва вареної ковбаси із внесенням стартової мікрофлори; підтверджено підвищення якісних показників виробів з м'яса птиці шляхом внесення стартової мікрофлори.
В результаті отримана продукція високої якості із стабільними у часі показниками.
15
Котляр, Євгеній Олександрович, Наталія Андріївна Ткаченко, Світлана Іванівна Вікуль та Ірина Володимирівна Левчук. "ТЕХНОЛОГІЯ НАТУРАЛЬНОГО КОСМЕТИЧНОГО ТОНІКА НА ОСНОВІ ВОДНОГО ЕКСТРАКТУ З М’ЯТКИ ЯДРА АБРИКОСОВИХ КІСТОЧОК". Scientific Works 84, № 2 (26 грудня 2020): 30–37. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1886.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки фармацевтична, косметична і харчова промисловості виявляють зростаючий інтерес до використання природних антиоксидантів, отриманих з плодово-ягідних рослин. Аналіз хімічного складу різних фруктів та ягід, які вирощують в Україні, та дані їх використання у різних галузях промисловості, дозволяють зробити висновок ‒ перспективною сировиною для досліджень є абрикосова кісточка, а саме ядро, яке знаходиться в ній. Екстракти м’ятки ядра абрикосових кісточок можуть використовуватись для отримання препаратів біологічно активних речовин.
У роботі запропонована технологічна схема отримання водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів із м’ятки ядра абрикосових кісточок. Отримані за цією технологією екстракти на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок мають високу біологічну активність, що обумовлено наявністю у їх складі водорозчинних біологічно-активних речовин, які володіють антиоксидантними властивостями.
Дослідження біологічної активності водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок свідчать, що водний екстракт характеризується найвищим значенням даного показника, тому саме на його основі розроблена рецептура та удосконалена технологічна схема косметичного тоніка для шкіри обличчя.
Вироблений за розробленою технологією натуральний косметичний тонік відповідає вимогам ДСТУ 4093-2002. Він має стабільну структуру, приємний колір та аромат ефірної олії. Показник рН знаходиться у нормі (межі ‒ від 3,5 до 8,0).
Встановлено, що натуральний косметичний тонік для обличчя на основі водного екстракту з м’ятки абрикосового ядра біологічно активний, оскільки швидкість перенесення електрона в системі NAD·Н2 - K3Fe(CN)6 збільшується у його присутності. Дію розробленого натурального косметичного тоніка було перевірено за участі 20 респодентів-добровольців. Усі вони відмітили приємний аромат продукту, значне пом’якшення шкіри обличчя після нанесення засобу (а респонденти із сухою шкірою – ще й зволоження шкіри), відчуття очищення та тонізування шкіри. У жодної людини тонік не викликав алергічних реакцій.
Максимальний термін зберігання розробленого тоніка складає 30 діб за температури (20±1) ºС
16
Dmitrikov, V., I. Dudnikov, and K. Musienko. "RECYCLING OF WASTE LEAD-TIN BATTERIES. REPORT 2. HARDWARE-TECHNOLOGICAL SCHEME." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University 6 (December 27, 2019): 49–53. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2019.6.49-53.
Повний текст джерела
17
Chobotko, Ihor, Serhii Tynyna, and Vsevolod Franchuk. "TECHNOLOGICAL SCHEME OF THE DEVICE OF THE IRRIGATION OF THE LIMESTONE SUSPENSION OF THE CONSOLE DEPOSITOR DSR 8000\100." JOURNAL of Donetsk mining institute, no. 1 (2019): 138–44. http://dx.doi.org/10.31474/1999-981x-2019-1-138-144.
Повний текст джерела
18
Муратов, В. Г., В. М. Левінський, Л. А. Осипова та В. Н. Осипов. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕРОБКИ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ ВИНОРОБСТВА". Automation of technological and business processes 10, № 4 (24 грудня 2018): 19–28. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i4.1227.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються результати праці над грантовим проектом ЄС № 83263440 «Розвиток українсько-молдавського транскордонного виробничо-науково-освітнього кластера з переробки вторинних продуктів виноробства». Роботи направлені на зниження собівартості виноробної продукції за рахунок комплексної переробки вторинної сировини, що дає можливість одержувати продукти, які представляють значну цінність для низки галузей народного господарства, а саме: етиловий спирт, винну кислоту, енотанин, виноградне масло, біоконцентрати вітамінів групи В, вітамін D, фуражні корми, абразивні матеріали та інші. Представлена раціональна для Одеського регіону технологічна схема переробки, яка включає нові зразки обладнання – сепаратор, дробарку, інфрачервону сушарку. Способи термообробки сировини та конструкції обладнання захищені патентами України. Згідно із запропонованими способами термообробки сушарка ИКС-1 забезпечує інфрачервоне нагрівання насіння винограду з його наступним адіабатичним охолодженням-дозріванням. Приведена конструктивна схема сушарки. Також розглядається технічна реалізація системи автоматичного керування інфрачервоною сушаркою, в середовищі Simulink програми Matlab досліджені алгоритми регулювання, що забезпечують високу точність підтримання температури насіння в процесі сушіння. Представлена модель сушарки як об’єкту керування, запропонована структура системи, яка дозволяє частково компенсувати вплив на температуру насіння зовнішніх неконтрольованих збурень. Приведені порівняльні результати моделювання систем автоматичного регулювання звичайної і підвищеної динамічної точності, які підтвердили доцільність включення в систему додаткового каналу компенсації впливу збурень. Наведені результати промислових випробувань устаткування та систем автоматизації. Виявлені раціональні параметри технологічного процесу сушіння виноградного насіння. Випробовування підтвердили заявлені характеристики розроблених систем автоматизації і устаткування.
19
Хоренжий, Наталя Василівна, та Алла Петрівна Лапінська. "Вирішення енерго-екологічних проблем круп’яного виробництва". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1414.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті показано переваги виробництва кормових сумішей із відходів круп’яних підприємств, наведено причини зменшення обсягів виробництва кормових сумішей, проблеми на зернопереробних підприємствах, що зумовлені відсутністю ефективної утилізації відходів. Запропоновано виробництво твердого біопалива із вторинних матеріальних ресурсів (мучок та лузги). Проаналізовано різні способи виробництва твердого органічного біопалива, показано, що існують і недоліки готової продукції – брикетів і пелет, отриманих без використання зв’язуючих речовин, одним з яких є проблема транспортування на великі відстані, в ході якого відбувається руйнування значної кількості пресованого біопалива за рахунок підвищення вологості і, як наслідок, зниження їх теплотворних властивостей. Паливні гранули (пелети), в основному, виробляються без додавання зв’язуючих речовин, в той час як для отримання брикетів з поліпшеними показниками якості використовуються різні добавки і зв’язуючі речовини.
Теоретичними та експериментальними дослідженнями обгрунтовано компонентний склад паливних гранул, визначені фізичні властивості готової продукції. Запропоновано та обґрунтовано у якості ЗР використовувати крохмалевмісну сировину – мучку. На основі експериментальних досліджень доведено, що найбільш ефективним способом є приготування клейстеру з ячмінної мучки з вмістом сухих речовин 15 % з подальшим його введенням до складу біопалива у кількості 5 %. У статті запропоновано та обґрунтовано комплексну технологію переробки відходів круп’яного виробництва у пресовані продукти (кормові суміші та біопаливо), яка включає в себе наступні технологічні лінії: лінія підготовки мучки; лінія підготовки ЗР; лінія підготовки макрокомпонентів; лінія гранулювання; лінія брикетування. Отримані за цією технологією паливні пелети будуть мати щільність 1,13 т/м3, крихкість до 10 %. Наведена принципова технологічна схема одержання гранульованої кормової суміші та паливних пелет.
20
Морозов, Ю. П., та С. В. Дубовський. "ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ ГЕОТЕС НА ГЕОТЕРМАЛЬНИХ РОДОВИЩАХ З АНОМАЛЬНО ВИСОКИМ ПЛАСТОВИМ ТИСКОМ". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 81–92. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).81-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені результати термодинамічного та гідравлічного моделювання технологічних варіантів виробництва електричної енергії в геотермальному циркуляційному контурі з використанням теплової, механічної та хімічної енергії флюїду геотермальних родовищ з аномально високим пластовим тиском (АВПТ). Геотермальні поклади такого типу зустрічаються на глибинах до 4000 м і характеризуються позитивною температурною аномалією, що визначає перспективність їх використання у геотермальній енергетиці. Однак використання покладів АВПТ ускладнює високий тиск флюїду на поверхні, що зумовлює підвищену металоємність наземного обладнання та потенційну небезпеку для оточення внаслідок можливої розгерметизації. Які базову модель прийнято бінарну ГеоТЕС на органічному циклі Рєнкіна під повним тиском геотермального флюїду. Заразом, з метою зниження металоємності та попередження наслідків аварійних ситуацій, розглянуто технологічні схеми ГеоТЕС з попереднім зниженням тиску за допомогою турбіни Пелтона із відділенням та використанням розчиненого метану для виробництва електричної й теплової енергії у газопоршневій когенераційній установці. Порівняльні розрахунки технологічних схем проводились за даними геотермального родовища АВПТ Мостицька, Україна, з температурою до 140 оС, пластовим тиском 500 бар і вмістом розчиненого метану 1 м3/м3 на глибині 3600 м. Наведено результати математичного моделювання гідродинаміки та теплообміну руху флюїду в свердловинах, процесів зниження тиску в турбіні Пелтона, видалення та використання розчиненого метану в когенераційній установці, термодинамічного розрахунку паротурбінного циклу ГеоТЕС, які дозволили провести порівняння базового й альтернативних варіантів технологічних схем за рівнем електричної й теплової потужності. Одержані дані призначені для подальшого використання у техніко-економічному зіставленні розглянутих технологічних схем. Бібл. 10, табл. 6., рис. 4.
21
Ткаченко, Г. В., Л. Л. Новак, І. Ф. Улянич та О. А. Єремеєва. "РОЗРОБКА ЗЕРНОСУШАРКИ BRICE-BACKER З РЕКУПЕРАЦІЄЮ НА КОМБІНОВАНИХ ВИДАХ ПАЛИВА". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 135–44. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.305.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати виробничих випробувань експериментальної зерносушарки BRICE-BAKER SCN-18/48 виробництва “KMZ industries” із повторним використанням робочих газів у поєднанні із дослідним теплогенератором на альтернативних видах палива виробництва ТОВ “ОН-СТЕЙТ”. Також у статті представлені способи використання альтернативних видів палива для сушіння зерна. Найпоширенішими видами альтернативних видів палива є органічні відходи від вирощування та переробки сільськогосподарських культур (солома, відходи очищення зерна, лушпиння соняшнику), а також деревина (колоди, стружка деревини, тріска, гранули). Розроблені техніко-економічні основи, технологічна схема та робочі проєкти зерносушарки BRICE-BAKER SCN-18/48 та теплогенератора ТПГ-1/100 для спалювання паливних трісок і гранул. Нагнітання у відкриті із обох сторін газорозподільні короби зони “відлежування” рекупераційних газів вирішує дві проблеми: мінімальні зміни конструкції зерносушарки та видалення конденсату. У кожній секції розташовані два ряди підвідних та два ряди відвідних коробів. Дві секції з наскрізними коробами забезпечують рекуперацію чотирьох секцій зони сушіння без підвищення швидкості робочих газів та “виносу” легких домішок зернової маси. Ефективна робота теплогенератора ТПГ-1/100 з інерційним фільтром забезпечує необхідний об’єм робочих газів без іскор та зерно без запаху диму. У зоні “відлежування” жодних ознак конденсації вологи не виявлено. Система рекуперації з номінальною продуктивністю вентиляторів забезпечує змішування робочих газів таким чином, що різниця температур не перевищує 6,5ºС.
22
Засельський, Володимир Йосипович, Дмитро Володимирович Пополов, Генадій Леонідович Зайцев та Марія Іванівна Шепеленко. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТРАКТІВ ПІДГОТОВКИ ВУГІЛЬНОЇ ШИХТИ ДО КОКСУВАННЯ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНОГО СОРТУВАЛЬНО-ЗМІШУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ". Science and Innovation 17, № 3 (17 червня 2021): 67–77. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.067.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В умовах існуючої кон’юнктури ринку, коли попит на металургійну продукцію залишається сталим або знижується, розвиток металургійної галузі можливий за рахунок оптимізації операційних витрат. Оскільки значною складовою собівартості готової продукції є витрати на електроенергію, середній темп зростання цін на яку за останніп’ять років склав 125 %, виникає необхідність у виконанні аналізу енергоспоживання з подальшою його оптимізацією.Проблематика. В діючій технологічній лінії виробництва коксу найбільш енергоємною технологічною операцією є подрібнення вугільної шихти, в якій не передбачено попереднє відсівання готового класу. Аналіз гранулометричного складу вугільних концентратів показав, що вхідна шихта містить лише 12,5 % фракцій, які потребують дроблення. Зважаючи що, валовий потік вугільного концентрату надходить до дробарок, це призводить до того, що коефіцієнт корисної дії використовуваних дробарок не перевищує 16—18 % та відбувається переподрібнення вугільних концентратів, що збільшує вміст фракції 0—0,5 мм, яка негативно впливає на якість коксу.Мета. Розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення тракту підготовки вугільної шихти до коксування та використовуваного в них необхідного обладнання задля зниження споживання електроенергії та підвищення якості доменного коксу.Матеріали й методи. Використано емпіричні методи досліджень із застосуванням математичного апарату обробки статистичних даних.Результати. Розроблено технологічну схему підготовки вугільної шихти, яка дозволяє підвищити якість доменного коксу та зменшити питомі витрати електроенергії орієнтовно в 48 раз.Висновки. Підвищення якості підготовки вугільної шихти до спікання з одночасним зниженням енерговитрат обладнання, що виконує її переробку, може бути реалізовано удосконаленням існуючих технологічних трактів шляхом організації ділянок попереднього відсіву готового класу перед дробленням.
23
Sidorenko, Sergej Andreevich, Tatyana Nikolaevna Nesterenko та Alena Viktorovna Ahinko. "О ГИДРОМЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ПЕРЕРАБОТКУ ХЛОРИДНО ОТХОДОВ ПРОИЗВОДСТВА ТЕТРАХЛОРИДА ТИТАНА". Научный взгляд в будущее, № 09-01 (30 квітня 2018): 71–75. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-09-01-026.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі наведено результати дослідження гідрометалургійних операцій технологічної схеми комплексної переробки хлоридних відходів виробництва тетрахлориду титану. Вибрано технологічні режими гідрообробки хлоридних відходів, нейтралізації фугата розмивочно
24
ТОКМИЛЕНКО, Тетяна, та Катерина КОВЦУР. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБОРУ КАНАЛУ ДОСТАВКИ ВТОРИННИХ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 12 (29 листопада 2019): 161–64. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.77.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається характер впливу технологічних параметрів на вибір схеми доставки вторинних дорожньо-будівельних матеріалів на прикладі асфальтобетонного грануляту з метою підвищення ефективності функціонування логістичної системи, що забезпечує проведення робіт з ремонту автомобільних доріг.Ключові слова: схеми доставки дорожньо-будівельних матеріалів, асфальтобетонний гранулят, технологічні параметри, ефективність, логістичні витрати, собівартість перевезення.
25
Мельничук, І. М. "Онтологія інноваційно-технологічних процесів у вищій школі". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 462–69. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3369.
Повний текст джерелаАнотація:
Мельничук І. М. Онтологія інноваційно-технологічних процесів у вищій школі.
У статті розкрито сутність інноваційно-технологічних процесів, які відбуваються у вищій школі на сучасному етапі розвитку освіти. Узагальнено наукові підходи до розуміння категорії «педагогічна технологія». Структуровано три принципово відмінні між собою технологічні схеми організації навчального процесу, які з’являються в науково-педагогічних дослідженнях.
26
Чен, Г. М., Л. І. Морозюк, В. О. Єрін, В. В. Соколовська-Єфименко та О. С. Воловик. "Термодинамічний аналіз комбінованої компресорно-ежекторної холодильної машини". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 165–75. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2167.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати термодинамічного аналізу комбінованої компресорно-ежекторної холодильної машини (КЕХМ). Технологічна схема КЕХМ являє собою дві самостійні машини: парову компресорну холодильну машину (ПКХМ) і ежекторну холодильну машину (ЕХМ), що працюють за індивідуальними циклам. ПКХМ – двоступенева машина з R744, у якій відведення тепла здійснюється за транскритичними температурами. ЕХМ – ежекторна холодильна машина з двоступеневою генерацією, яка є утилізаційною машиною по відношенню до ПКХМ. Робочою речовиною ЕХМ є R601b, що входить до групи природних холодоагентів. Утилізація високотемпературного тепла, що є прямим скиданням ПКХМ, сприяє підвищенню енергетичної ефективності ПКХМ і зменшенню витрати зовнішнього охолоджуючого середовища. Доведено, що досягнення максимальної ефективності КЕХМ можливо тільки за певного поєднання ключових параметрів, що забезпечують максимальне ефективне використання регенерації тепла між циклами ПКХМ і ЕХМ. Такими параметрами визначено: тиск R744 в газовому охолоджувачі pОХ, температури генерації tГ у верхньому і нижньому ступенях генератора ЕХМ і температура кипіння t0Е у випарнику ЕХМ. Основою для дослідження обрано енергетичні аналізи циклів ПКХМ і ЕХМ, як відокремлених, так і об’єднаних в систему через загальні характеристики. Результати розрахунків комбінованої холодильної системи для температур кипіння від –30°C до 0°C з використанням холодоагенту R601b в ежекторному холодильному циклі показують, що СОРПКХМ досягає 1,88-3,62 за високим СОРЕХМ, що дорівнює 0,41-0,51. При цьому відносне зростання ΔСОР/СОРПКХМ порівняно із звичайним двоступеневим циклом ПКХМ з R744 становить 25,4-30,3%. Впровадження комбінованих компресорно-ежекторних машин на екологічно чистих робочих речовинах є перспективним напрямком удосконалення комерційної холодильної техніки
27
Дмитриков, В. П., О. О. Горб, С. І. Бойко та В. М. Єрмаков. "БЕЗПЕЧНА УТИЛІЗАЦІЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ МАРГАНЕЦЬ-ЦИНКОВИХ ГАЛЬВАНІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 280–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.32.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто екологічні аспекти, пов’язані з відпрацьованими марганець-цинковими гальванічнимиелементами, їхнім впливом на навколишнє природне середовище. Запропоновано загальну схему ме-тодологічного підходу до переробки брухту гальванічних елементів, що включає використання інфо-рмаційних технологій з обґрунтуванням вибору методу переробки і методик аналізів, процесу пере-робки, вибору методу утилізації компонентів і подальшої їхньої реалізації. Розроблено безвідходнусхему технологічної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів, яка послідовновключає їх гідромеханічну і гідрохімічну переробку з дотриманням принципів економії ресурсів і енер-гії. У процесі постадійної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів застосо-вують відомі технологічні прийоми і доступне апаратне оформлення, що використовується в хіміч-ній технології і працює на основі гідромеханічних і гідрохімічних процесів. На всіх стадіях переробкибрухту марганцево-цинкових гальванічних елементів використовують технохімічний контроль з об-робкою отриманих даних за допомогою програмного забезпечення. В результаті переробки брухтумарганцево-цинкових гальванічних елементів за запропонованою технологічною схемою отримуютьграфіт, хлорцінкат амонію, комплекс цинку, діоксид марганцю. Безпечна утилізація брухту марга-нець-цинкових гальванічних елементів за розробленою апаратно-технологічною схемою припускаєповернення до сфери виробництва і споживання металевих і неметалевих компонентів. Пропонованасхема є безвідходної, екологічно безпечною, з дотриманням екологічних норм для навколишнього при-родного середовища регіону, її розробка є важливим етапом для проєктування промисловогооб’єкта.
28
Nazarenko, J. V., L. N. Kitchenko, S. O. Okunevska та V. V. Tsyhura. "Вплив вівсяного борошна на технологічні властивості йогурту". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 лютого 2017): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7524.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі наведені результати дослідження зразків молочних сумішей з вівсяним борошном з метою підбору раціональних параметрів виробництва та коректування технологічних режимів. Для вирішення проблеми оптимального збалансованого харчування необхідні розробка та впровадження у виробництво продуктів заданого складу (високобілкові, високовуглеводні, вуглеводно-мінеральні та ін.), які повинні сприяти підвищенню працездатності, відновленню організму, забезпеченню необхідними нутрієнтами. Сучасні технології виробництва харчових продуктів включають використання різних добавок для поліпшення технологічних параметрів продуктів, а також сенсорних і текстурних характеристик. Охарактеризовано властивості вівсяного борошна як унікального інгредієнта в плані набору вітамінів, мікроелементів, амінокислот, солей, ферментів, ефірних масел, жирів, вуглеводів. Наведено доцільність використання інгредієнтів рослинного походження як стабілізаторів структури продуктів харчування. Постановка експерименту базується на класичній технологічній схемі виробництва йогурту з незначними змінами. Описані основні технологічні операції виробництва з зазначенням параметрів процесів. На підставі досліджень обґрунтовано та розроблено рецептури йогурту з різною масовою часткою вівсяного борошна, проведено порівняння зі зразком, аналогом. Фізико-хімічні, мікробіологічні дослідження проводили за допомогою загальноприйнятих методик, органолептичні – дегустаційним методом, комісією в складі 6 осіб. Проведена порівняльна характеристика фізико-хімічних властивостей та якості отриманих згустків. Експериментально встановлена оптимальна масова частка вівсяного борошна в йогурті. Вивчено вплив технологічних факторів на якість продукту, встановлена залежність часу сквашування від масової частки внесеної вівсяної муки. Вдосконалена технологія вироблення йогурту з вівсяним борошном шляхом розробки нової рецептури і зменшення терміну сквашування за рахунок внесення вівсяної муки як стабілізаційної системи.
29
Tchaikovsky, S. "Про деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (19 червня 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах. Наведено схему досліджень з питань оцінки, прогнозування та контролю якості виробів із металоконструкцій та їх виробничо-технологічних систем. Визначено найбільш значущі процедури вирішення проблем кваліметрії. Запропоновано стратегію комплексної оцінки якості обладнання та виробничо-технологічних систем. Підкреслено, що для оцінювання якості виробничо-технологічних систем виготовлення продукції розроблена методика, заснована на визначенні динамічного комплексного показника якості. Обґрунтовано кожен з одиничних показників якості виробничо-технологічної системи, до переліку яких обрано показник безперервності, спеціалізації, виконання планів, автоматизації виробничо-технологічної системи, бездефектності виробництва, прогресивності та техніко-економічної ефективності. Розглянуто методику розрахунку кожного з перерахованих одиничних показників якості виробничо-технологічної системи. Наголошено, що для визначення динамічного комплексного показника якості виробничого процесу, крім розрахунку одиничних показників якості виробничого процесу, повинні бути визначені коефіцієнти вагомості кожного показника. Коефіцієнти вагомості можуть бути визначені різними методами, наприклад, методом параметричних і вартісних регресійних залежностей, методом граничних і номінальних значень, методом еквівалентних співвідношень, експертним методом. Зазначено, що точність експертних оцінок визначають по узгодженості думок експертів, а ступінь збігу оцінок експертів виражається коефіцієнтом конкордації. Зазначено, що при підході до кваліметрії вибирається основна частина, яка визначає якість кількісного вираження виробничо-технологічної системи. Обґрунтовано, що обрана базова частина приймається експертом, як стандарт кількісного аналізу інших частин у галузі досліджень. Далі розраховуються параметри, які називаються параметрами якості виробничо-технологічної системи.
30
Tchaikovsky, S. "Про деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (19 червня 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах. Наведено схему досліджень з питань оцінки, прогнозування та контролю якості виробів із металоконструкцій та їх виробничо-технологічних систем. Визначено найбільш значущі процедури вирішення проблем кваліметрії. Запропоновано стратегію комплексної оцінки якості обладнання та виробничо-технологічних систем. Підкреслено, що для оцінювання якості виробничо-технологічних систем виготовлення продукції розроблена методика, заснована на визначенні динамічного комплексного показника якості. Обґрунтовано кожен з одиничних показників якості виробничо-технологічної системи, до переліку яких обрано показник безперервності, спеціалізації, виконання планів, автоматизації виробничо-технологічної системи, бездефектності виробництва, прогресивності та техніко-економічної ефективності. Розглянуто методику розрахунку кожного з перерахованих одиничних показників якості виробничо-технологічної системи. Наголошено, що для визначення динамічного комплексного показника якості виробничого процесу, крім розрахунку одиничних показників якості виробничого процесу, повинні бути визначені коефіцієнти вагомості кожного показника. Коефіцієнти вагомості можуть бути визначені різними методами, наприклад, методом параметричних і вартісних регресійних залежностей, методом граничних і номінальних значень, методом еквівалентних співвідношень, експертним методом. Зазначено, що точність експертних оцінок визначають по узгодженості думок експертів, а ступінь збігу оцінок експертів виражається коефіцієнтом конкордації. Зазначено, що при підході до кваліметрії вибирається основна частина, яка визначає якість кількісного вираження виробничо-технологічної системи. Обґрунтовано, що обрана базова частина приймається експертом, як стандарт кількісного аналізу інших частин у галузі досліджень. Далі розраховуються параметри, які називаються параметрами якості виробничо-технологічної системи.
31
Sayenko, S. "Ізоляція радіоактивних відходів з використанням гарячого ізостатичного пресування". Nuclear and Radiation Safety, № 1(65) (26 березня 2015): 41–48. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.1(65).10.
Повний текст джерелаАнотація:
Відображено основні положення фізико-технічного обґрунтування і застосування гарячого ізостатичного пресування (ГІП) для вирішення проблеми надійної консолідації радіоактивних відходів атомної енергетики. Розглянуто різні технологічні схеми для реалізації процесу ГІП, який пропонується використовувати як для іммобілізації радіоактивних відходів у захисні матриці, так і капсулювання відпрацьованого ядерного палива захисні контейнери. Представлено основні результати науково-технологічних розробок і досліджень у цьому напрямку.
32
Єлісєєв, П. Й. "Імітаційне моделювання в інженерному проектуванні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-12-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано застосування імітаційного моделювання під час проектуваннятехнологічної схеми установки, яка реалізує процес знешкодження стічних вод, що містять розчинні органічні сполуки. Розглянуто етапи проектування, що потребують використання математичних моделей різного виду (статичних та динамічних). Надана докладна розрахункова схема, що застосована для аналізу динамічних властивостей окремих апаратів у складі технологічних ланцюгів. Наведено критерії для аналізу кожної динамічної характеристики, а також результати моделювання та їхня графічна інтерпретація.
33
Шевчук, Олег, Ігор Ковальчук, Микола Шиян та Ірина Ковальчук. "ОСНОВНИЙ КОРМ З ГІБРИДНОГО ОЗИМОГО ЖИТА: ЗАГОТІВЛЯ, ЯКІСТЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ У ГОДІВЛІ МОЛОЧНИХ КОРІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 153–58. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Основним чинником зниження молочної продуктивності корів, тривалості їх господарського використання, репродуктивної функції є прямий вплив низки аліментарних факторів. Саме тому, в останні роки менеджмент молочних ферм спрямовує свою роботу на проведення оцінки якісних характеристик основних кормів (сіна, силосу, сінажу) для годівлі великої рогатої худоби. Варто зазначити, що нині прослідковується тенденція до застосування у практиці кормів, зокрема силосу, із злакових культур. Перспективним є виготовлення такого корму із озимого жита, завдяки його невибагливості до агротехніки (морозостійкість, ранній посів, інтенсивний розвиток), високій урожайності, стійкості до грибкових захворювань. Крім того, житній силос характеризується високим вмістом поживних речовин. Саме тому, основним завданням наших досліджень було вивчити систему заготівлі та провести оцінку ефективності використання як основного корму силосу із озимого жита у годівлі високопродуктивних молочних корів в умовах ПП «Слободище» Бердичівського району Житомирської області. Мета роботи полягала у вивченні впливу загально змішаного раціону різного складу на молочну продуктивність корів. Нами подана технологічна схема із агротехніки гібридного озимого жита, заготівлі та приготування силосу. Встановлено, що за основними якісними показниками силос із гібридного озимого жита відповідає вимогам 1 класу (згідно ДСТУ 4782:2007). Для виконання виробничого досліду було залучено 520 голів корів голштинської і джерсейської порід. Тривалість досліду ‒ 60 діб із поділом на два періоди: 1-й ‒ використання силосу кукурудзяного, як основного корму (попереднього року заготівлі), 2-й ‒ застосування силосу кукурудзяного та раннього силосу із озимого жита. З’ясували, що при годівлі корів силосом із озимого жита, ‒ як основного корму, разом із кукурудзяним валове виробництво молока зросло на 197,86 ц, а в перерахунку на 4 % молоко на 131,43 ц, підвищилися середньодобові надої на 1 корову (+1,3; +0,89 кг) відповідно, тому його використання у вигляді основного корму є цілком обґрунтованим з огляду на менеджмент годівлі дійного стада та економічні показники виробництва молока.
34
Ковриго, Ю. М., та П. В. Новіков. "Двоканальний нечіткий контролер для регулювання технологічних параметрів в умовах нестаціонарності динамічних характеристик об’єкта керування". Automation of technological and business processes 11, № 1 (26 квітня 2019): 4–13. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1328.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто схему системи автоматичного керування з двоканальним нечітким контролером при регулюванні технологічних параметрів в умовах нестаціонарності динамічних характеристик об’єкта керування. Актуальність даного дослідження полягає у використанні більш складних структур керування, коли необхідно добитися малих відхилень показників якості керування за умов зміни параметрів моделі керування. Застосування схем з предикторами і алгоритмами адаптації обмежене на об’єкта теплоенергетики, зокрема прямоточних котлоагрегатах. Як вдосконалення існуючих систем розповсюдженим підходом є реалізація ПІД-алгоритму регулювання за допомогою нечіткого регулятора, а потім за рахунок підбору функцій належності і побудови бази правил відбувається вдосконалення алгоритму регулювання. На відміну від описаної схеми, в основі побудови двоканального нечіткого контролера лежить не ПІД-закон, а знання і досвід оператора при регулюванні технологічного параметра в ручному режимі. Визначені діапазони вхідних і вихідних змінних fuzzy-контролера. На основі експертних знань і аналізу дій оператора укладено базу правил для блоків нечіткої логіки. Виконано математичне моделювання спроектованої системи. Проведено порівняння одноконтурної системи при незмінних налаштуваннях регулятора і двоканального нечіткого контролера для різних режимів роботи об’єкта, що визначаються змінним навантаженням енергоблоку ТЕС. Розраховано показники якості функціонування обох систем. Застосування двоканального нечіткого контролера забезпечує сталість показників якості функціонування системи автоматичного регулювання. При цьому забезпечується робастність системи автоматичного регулювання за стійкістю в умовах параметричної нестаціонарності досліджуваного об’єкта.
35
Ярощук, Людмила Дем’янівна, та Євгенія Олександрівна Тюріна. "ІЄРАРХІЯ ЗАДАЧ КЕРУВАННЯ НЕПЕРЕРВНИМ ПРОЦЕСОМ АДСОРБЦІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 2 (22 червня 2021): 49–62. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.239200.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток суспільства супроводжується постійним збільшенням обсягів відпрацьованих олив та мастил. Сучасний підхід господарчих органів до цих речовин не набув системності, їх зростання та утилізація не знаходяться під належним контролем. Актуальним напрямом дослідження є визначення сукупності задач керування процесами адсорбційного очищення у промислових масштабах, їхніх взаємозв’язків та пріоритетів. Призначення технології утилізації та сучасні вимоги до промислових виробництв дали підстави сформувати такі стратегічні (загальновиробничі) задачі системи керування: забез-печення економічної ефективності виробництва; дотримання вимог до якості продукції; виконання екологічних вимог до виробництва. Аналіз хіміко-технологічної системи неперервного адсорбційного очищення показав, що наступним рівнем ієрархії задач є технологічні (тактичні) задачі, обумовлені вимогами до властивостей регенерованих олив і мастил, а також властивостями забрудненої сировини, адсор-бенту та стану самого адсорбера як основного технологічного апарата. Кожну технологічну задачу було деталізовано, це дало можливість сформулювати задачі керування наближено до типових задач керування, враховуючи особливості технології. Кінцевим етапом дослідження ієрархії задач було визначення переліку математичних методів, які можливо застосувати для систем керування адсорбційним очищенням олив та мастил. Використання різноманітних схем спрощує розуміння проблем і логіку міркувань авторів, сприяє системному підходу до автоматизації адсорбційного очищення. Отримані результати дають змогу зацікавленим особам обґрунтувати свій вибір задач і математичного забезпечення.
36
Bernevek, Т. І., N. L. Pavlova та І. І. Tykhonina. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАЛИВНИХ ВАНТАЖІВ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 94–103. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Значний обсяг перевезень наливних вантажів морським транспортом і фізико-хімічні властивості цих речовин зумовлюють специфіку процесу транспортування та вибір відповідної технології, яка забезпечує якісну доставку при гарантуванні максимального рівня безпеки. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізує запровадження інноваційних технологічних рішень у цій сфері. Одним із них є флекситанки, які уможливлюють перевезення безпечних рідких вантажів різного походження і призначення у великотоннажних контейнерах і здатні забезпечити ефективну організацію процесу перевезень, у тому числі й мультимодальних. Метою статті є дослідження особливостей використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом і формування специфічних організаційно-технологічних заходів щодо їх застосування. Результати. У досліджені визначено роль наливних вантажів у загальному обсязі міжнародної морської торгівлі та їх специфіку. На основі дослідження наявних способів і технологічних схем перевезення наливних вантажів морським транспортом (танк-контейнерів, цистерн, танкерних суден), їх переваг і недоліків доведено доцільність використання флекситанків. Визначено їх конструктивні особливості, техніко-експлуатаційні характеристики й вимоги, яких необхідно дотримуватися задля забезпечення належного рівня безпеки при використанні. Установлено сучасні тенденції, які характерні для сучасного світового ринку флекситанків, приділено увагу особливостям унормування і стандартизації процесів оцінки їх якості й надійності. За результатами дослідження техніко-економічних показників різних видів тари, призначеної для перевезень наливних вантажів морським транспортом, порівняно їх основні експлуатаційні характеристики. Виокремлено переваги та недоліки флекситанків. Охарактеризовано технологію процесу перевезення вантажу і сформовано загальну технологічну схему перевезень наливних вантажів із використанням флекситанків при експортно-імпортних операціях. Запропоновано комплекс організаційно-технологічних заходів, спрямований на подальший розвиток і просування цієї технології перевезення наливних вантажів морським транспортом. Висновки. Використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом спрямовано на підвищення ефективності цього процесу, забезпечення належного рівня екологічності й максимального рівня безпеки.
37
Bodnar, G. J., O. V. Shapovalov, J. I. Fedyshyn та T. V. Hembara. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРОПРИВОДІ ВОДЯНОГО НАСОСА З АКУМУЛЯТОРНИМИ БАТАРЕЯМИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (9 вересня 2016): 11–20. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6803.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається схема електроживлення електроприводу водяного насоса підвищувача тиску води системи внутрішнього протипожежного водопроводу від резервного джерела з акумуляторними батареями і автономними інверторами напруги, її математична модель та результати моделювання електромагнітних і електромеханічних процесів в двигуні під час пуску і роботи насоса у випадку відсутності основного електроживлення від мережі, що забезпечує використання внутрішнього протипожежного водопроводу при надзвичайних ситуаціях протягом розрахункового часу. Така резервна система може використовуватись також для підтримки неперервності технологічних процесів.
Загальна математична модель електроприводу формувалась з математичних моделей окремих елементів схеми, які представлені багатополюсниками, а процеси в них описуються замкненою системою рівнянь, – диференційних, алгебраїчних та логічних. Розрахункову схему моделі електроприводу сформовано шляхом з’єднання між собою зовнішніх віток окремих елементів-багатополюсників, а саме: джерела живлення з акумуляторною батареєю, інверторів напруги(катодні та анодні вентильні групи), трансформаторів та асинхронного двигуна. Спосіб з’єднання між собою зовнішніх віток багатополюсників математично описується матрицями з’єднань, які складаються для кожного елемента за принципом: кількість рядків матриці рівна кількості незалежних вузлів схеми, а кількість стовпців рівна кількості зовнішніх віток елемента. Обчислення реалізовано мовою FORTRAN. Загальні підпрограми призначені для виконання математичних операцій над матрицями; чисельного інтегрування систем диференційних рівнянь методом Рунге-Кутта 2-го порядку; розв’язування систем алгебраїчних рівнянь методом Гауса; визначення моментів природного закривання вентилів. Отримано результати моделювання при прямому пуску асинхронного двигуна від мережі, встановлено струм статора; кутову швидкість обертання ротора та електромагнітний момент і момент навантаження. Результати обчислень підтверджені даними експериментальних досліджень, практично співпадають криві струму і напруги живлення асинхронного двигуна від мережі і автономного джерела з акумуляторною батареєю при пуску і роботі насоса, форма вихідної напруги джерела і тиску насоса, впродовж тривалої роботи електроприводу насоса.
38
Khabutdinov, R. A., та T. O. Kostiuk. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ТРАНСПОРТНОЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ АВТОПОЇЗДІВ". Transport development, № 2(9) (12 серпня 2021): 78–88. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Автопоїзди, що використовуються для виконання міжнародних вантажнихперевезень, нині являють собою широкий модельний ряд автомобільної техніки,який постійно оновлюється і до якого висувається низка вимог (ресурсозбережен-ня, екологічність, паливна економічність тощо). У процесі обґрунтування оновлен-ня парку автопоїздів необхідно враховувати велику різноманітність їх конструк-тивних параметрів та широкий діапазон дорожніх умов перевезень. До того ждуже капіталоємний, наукоємний процес оновлення парку має відповідати кон-цептуальній ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресур-созбереження (ІЕТЕРЗ) на автотранспорті. Наявні методи аналізу ефективностіта вибору рухомого складу, які використовуються для вирішення задач організаціїміжнародних автомобільних перевезень, не забезпечують технологічно-інновацій-ні проєкти транспортних процесів і не відповідають концепції ІЕТЕРЗ, тому щовони базуються на розрахункових схемах віртуального транспортування ванта-жів і пасажирів. Крім того, в цих схемах враховуються нематеріальні вимірювачірезультатів перевезень – тоннокілометр або пасажирокілометр. Тому для подо-лання вказаних принципових недоліків наявної теорії організації автомобільнихперевезень і забезпечення концептуального підходу до оновлення парку автопоїздіввикористані принципи, розрахункові схеми і математичні моделі теорії енерго-ресурсної ефективності автомобіля узагальненого типу і технологічних процесівавтомобільних перевезень (ЕРЕАТПАП), яка розроблена на кафедрі транспортнихтехнологій Національного транспортного університету.У статті показані результати моделювання та аналізу впливу зміни деякихконструктивних параметрів автопоїзда як ресурсно-технічного засобу тран-спортного виробництва на його транспортну енергоефективність, а такожвиявлена перспективність практичної реалізації на автотранспорті концепту-альної ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресурсозбереження (ІЕТЕРЗ), яка може бути використана для обґрунтування оновлення паркурухомого складу.Метою роботи є представлення результатів проведення моделювання таотримання кількісних характеристики впливу зміни деяких конструктивнихпараметрів автопоїзда на показник його транспортної енергоефективності.Результати статті можуть бути впроваджені в міжнародних транспортних компаніях, що здійснюють перевезення вантажів.
39
Polyeshchuk, Valentin, Vladimir Brovkin, Yuriy Radchenko та Liliia Vorobiova. "ДВОВИМІРНА ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ ПРАВЛЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОЛИТОГО СЛЯБА КРИВОЛІНІЙНОЇ МБЛЗ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (17 лютого 2021): 76–83. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2020-1-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано аналіз схем деформованого стану безперервнолитого зливка під час йогопереміщення технологічним каналом криволінійних машин безперервного литва заготовок(МБЛЗ). Запропоновано плоску схему деформованого стану кірочки достатньо широкогосляба за наявності рідкої серцевини. Проаналізовано два випадки: з прямолінійним крис-талізатором і з радіальним кристалізатором. Наведено формули для розрахунків критич-ної деформації для зазначних випадків. Результати роботи можна використовувати длястворення інженерної методики теплового та механічного розрахунку технологічного ка-налу криволінійної МБЛЗ.
40
Давидович, О. Я., та І. М. Ощипок. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕЧИВА ПІСОЧНОГО ІЗ НЕТРАДИЦІЙНИМИ ДОБАВКАМИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 28 (10 січня 2022): 23–29. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-04.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі особливої актуальності набувають питання збалансування складу пісочного печива, яке характеризується високим вмістом жирів, вуглеводів та низьким – білків, харчових волокон, вітамінів, мінеральних речовин тощо і за хімічним складом не відповідає вимогам нутріціології. Тому основною метою досліджень є розроблення рецептури та удосконалення технологічної схеми виробництва печива пісочного із скоригованим складом. Важливим чинником для обґрунтування вибору нетрадиційних добавок для виробництва нового печива пісочного, був їх хімічний склад. Так, під час розроблення рецептури нового печива пісочного «Orange Cheese» (як контрольний зразок було обрано рецептуру пісочного напівфабрикату основного) нами було замінено частину основної сировини на нетрадиційні добавки, а саме частину борошна пшеничного вищого сорту на сир кисломолочний нежирний та порошок листя базиліку, а частину масла вершкового на олію обліпихову холодного пресування. Також із рецептури нового печива пісочного вилучено повністю цукор та підвищено кількість кухонної солі сорту екстра. Використання сиру кисломолочного нежирного зумовило застосування додаткової технологічної операції у традиційній технологічній схемі виробництва печива пісочного – його розтирання до однорідної маси з поступовим додаванням порошку листя базиліку та солі кухонної сорту екстра. Дослідивши органолептичні показники нового печива пісочного сенсорними методами згідно вимог ДСТУ 3781:2014 та з використанням розробленої 50-балової шкали оцінки якості виявлено, що нове печиво за органолептичними показниками суттєво перевищує контрольний зразок. Печиво пісочне «Orange Cheese» було добре пропечене, мало видовжено-овальну форму, з рівними краями, приємний аромат, світло-помаранчевий колір і солонуватий смак із гармонійним присмаком базиліку та обліпихи. Визначивши фізико-хімічні показники, які регламентовані державним стандартом, ми встановили, що нове печиво пісочне відповідає вимогам. У подальшому планується дослідити вплив використаних нетрадиційних добавок на хімічний склад нового печива пісочного, а також на його амінокислотний, жирнокислотний, мінеральний та вітамінний склад.
41
Літот, О. В., та T. A. Манько. "МОДЕЛЮВАННЯ ОПРАВКИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ТОНКОСТІННИХ БЕЗЛЕЙНЕРНИХ ПАЛИВНИХ БАКІВ РАКЕТ-НОСІЇВ ІЗ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246947.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена процесу моделювання конструктивних схем оправок для виготовлення тонкостінних оболонок з композиційних матеріалів. При розробці деталей з композитів проектування конструкції, створення матеріалу і технологія його виготовлення є невід’ємною частиною одна одного. Враховуючи цю особливість композитів, вибір технології виготовлення та технологічної підготовки є одним із найважливіших аспектів, що визначають облік усієї конструкції.
На початкових етапах проектування розглядається питання обґрунтованого вибору технологічного обладнання для виготовлення конструкцій із композиційних матеріалів, у тому числі паливні баки. Сучасним напрямом розвитку цього напрямку є моделювання розрахункових схем за допомогою програмних засобів. Їх використання дозволяє не тільки спростити розуміння процесу створення деталей з композитів, а й при високій автоматизації обробляти велику кількість конструктивно-технологічних реалізацій обладнання та конструктивних компонування.
Крім того, моделювання дозволяє попередньо оцінити можливі недосконалості деталей, визначені технологічними обмеженнями. Це дозволяє ефективно розробляти обладнання та технологію виготовлення на етапі проектування з урахуванням технологічних і конструктивних особливостей. Розглянуто процес наукового обґрунтування вибору та реалізації різних варіантів конструкції оправок. Велику увагу приділяли розгляду конкретних реалізацій та використанню різноманітних структурних схем обладнання. Визначено раціональний шлях створення нових складних елементів ракетно-космічної техніки, таких як тонкостінні безлейнерні паливні баки із композиційних матеріалів з урахуванням вимог по технологічності і ефективності використання технологічного оснащення що застосовується. Представлено оцінку отриманих ре-зультатів та висновки про проведену роботу.
42
Коноплянченко, Є. В., Я. І. Чибіряк, Чжаоянь Сонг, П. В. Черненко та О. В. Рясна. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ СИНТЕЗУ КІНЕМАТИЧНИХ СТРУКТУР МЕХАТРОННИХ СИСТЕМ РОЗБИРАННЯ ВИРОБІВ НА ЕТАПІ РЕМОНТУ СКЛАДНОЇ ТЕХНІКИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 24–31. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Цю роботу присвячено процесу формалізації пошуку раціонального варіанту компонувального рішення для мехатронних систем розбирання. На основі розроблених моделей розбирання виробів і кінематики промислових роботів стало можливим вибрати робота із відповідним ступенем мобільності в автоматизованому режимі. Наступним кроком у виборі промислових роботів є аналіз доцільності виконання завдання з урахуванням точності, ваги і розмірів елементів, що розбираються. Для розбирання виробів вибирають таких роботів, технічні характеристики яких дозволяють розбирати з урахуванням розглянутих характеристик. Роботи ранжуються за їхньою вартістю. Роботи із найменшою вартістю мають перший ранг. Якщо робот не відповідає критеріям відбору, або структура виробничої ділянки не збігається зі структурою технологічної схеми розбирання, то вибирають робота більшого рангу і знову проводять аналіз технологічності виробництва. Із погляду на технологію розбирання виріб представляється як сукупність видів з’єднань його частин. На процес трансформації типу з’єднання під час експлуатації впливає низка факторів: час роботи, умови роботи, ступінь залишкового впливу на навколишнє середовище. Розроблені технологічні моделі геометричних і кінематичних переміщень виробів і виконавчих органів роботів адекватно описують розташування у просторі деталей, що розбираються, та їхнє переміщення під час розбирання. Класифікація промислових роботів за їхніми конструктивними і кінематичними характеристиками дозволяє виділити їх із урахуванням потрібної кінематики і точності під час розбирання з’єднань, вантажопідйомності робота і можливості роботи з об’єктами певних розмірів. Основна ідея представленої у роботі концепції полягає у розробленні методології системного підходу до проєктування високоефективних технологічних систем, що використовуються під час реконструкції, модернізації і відновленні працездатності технічних засобів та об’єктів матеріального виробництва у машинобудуванні.
43
Алиев, Ельчин. "Результати чисельного моделювання Кавітаційного диспергатора рідких кормів". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 33–40. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.33-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено обґрунтування конструктивно-технологічної схеми роторного кавітаційного диспергатор-гомогенізатора, який містить робочу камеру, кришку, вихідний патрубок, вхідні патрубки для сипких і рідких компонентів, статор із дифузорами і наскрізним отвором, ротор із резонаторами, лопатками і валом, підшипниковий вузол та електродвигун. Приведені результати чисельного моделювання в програмному пакеті Star CCM+ пропонованого роторного кавітаційного диспергатор-гомогенізатора дозволяють стверджувати про наявність процесу кавітаційного диспергування і гомогенізації на основі отриманих розподілів і динаміки швидкостей переміщення рідкої фази суміші, тиску і концентрації газоподібної фази рідини в дифузорі. Це дає змогу продовжити дослідження з обґрунтування конструктивно-технологічних параметрів розробленого технічного засобу для приготування рідких кормів.
44
Харламов, Ю. О. "Імпульсні камери згоряння". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 138–51. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-138-151.
Повний текст джерелаАнотація:
Узагальнені та проаналізовані конструктивні схеми імпульсних камер згоряння (ІКЗ), які використовуються в установках для детонаційно-газового напилення покриттів. Сформульовано основні вимоги до імпульсних камер згоряння. Розроблено класифікацію ІКЗ за основними ознаками, в тому числі: за функціональним призначенням; видом використовуваного палива; характером подачі газів; за геометричним параметрам ІКЗ – осі каналів горіння і їх кількості, поперечним перерізом і ін.; компоновці та ін. Показана можливість використання пересжатія детонаційної хвилі (ДХ), одержуваних в профільованих ІКЗ, що розширює технологічні можливості методу з нанесення покриттів з тугоплавких матеріалів і відкриває перспективи створення малогабаритних детонаційно-газових установок, включаючи нанесення покриттів на внутрішні поверхні деталей. Дано рекомендації по областям раціонального застосування розглянутих схем ІКЗ і їх проектування.
45
Masikevych, A. Yu, V. M. Yaremchuk, R. Ya Bat, Yu G. Masikevych, M. S. Malovanyy та V. M. Atamanyuk. "Утилізація деревних відходів шляхом виготовлення паливних гранул методом екструзії". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/40290120.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано специфічні особливості Покутсько-Буковинських Карпат, що визначають рівень їх екологічної безпеки. Оцінено екологічну небезпеку від неконтрольованого нагромадження деревних відходів у регіоні. Проаналізовано відомі технології гранулювання деревних відходів. Досліджено оптимальні умови сушіння деревних відходів у нерухомому шарі. Проведено експериментальні дослідження процесу сушіння відходів лісового господарства за різної висоти шару матеріалу та різної температури теплового агенту. Запропоновано спосіб екструзійного гранулювання композиції деревних відходів та в'яжучого натурального походження із отриманням паливних гранул. Показано перспективність використання сульфатного мила – в'яжучої речовини натурального походження, для покращення процесу грануляції деревних відходів. Запропоновано технологічне вдосконалення обладнання, що забезпечує рівномірний розподіл компонентів у процесі змішування в'яжучого та наповнювача в процесі гранулювання. Встановлено оптимальні умови отримання паливних гранул із деревним відходів екструзійним методом. Досліджено статистичну міцність та теплотворну здатність отриманих гранул, а також залежність між кількістю в'яжучого та концентрацією летких компонентів і коксовим залишком після спалювання гранули. Запропоновано принципову технологічну схему виробництва паливних гранул із деревних відходів екструзійним методом.
46
Примаков, О. А. "Системний підхід у дослідженні технологічного процесу збирання льону-довгунця". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2013): 100–105. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкривається питання обґрунтування раціональ-ної схеми збирання льону-довгунця із застосуван-ням сільськогосподарських машин загального при-значення. Проведено вибір необхідних та достат-ніх технологічних операцій для збирання льону-довгунця за новою технологією з аналізом кожного окремого елемента. При виборі технічних засобів для збирання льону акцент зроблено не на спеціа-льні льонозбиральні машини, а на техніку, що за-стосовується для збирання інших культур; це ро-бить технологію більш доступною для широкого кола сільгоспвиробників. На основі обґрунтування обраного комплексу технічних засобів складено первинну модель технологічної схеми збирання посіву льону-довгунця.
The article reveals the issues of a rational scheme of harvesting flax with the use of agricultural machines for general use. The adequate selection of the necessary and sufficient technical operations for flax harvesting on new technology has been done. When choosing machines for the harvesting of flax a great attention is paid not to special flax pullers but to equipment that is used to harvest other crops, making the technology more accessible to a wide range of manufacturers.
47
Мудрий, І. Б., та Ю. Ю. Вибранець. "Принцип формування об’єктних організаційно-технологічних схем зведення". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 16 (8 лютого 2022): 109–14. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-6(16)-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано алгоритм формування об’єктний організаційно-технологічних схем зведення з врахуванням технології інформаційного моделювання. Визначено, що відсутність комплексних моделей обґрунтування та вибору організаційно-технологічних рішень не дозволяє забезпечити ув’язку проектних рішень з планами, графіками, які відображають хід будівництва.
48
Pokryshen, Dmytro A. "МЕТОДИКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО РЕСУРСУ ЗАКЛАДУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 39, № 1 (23 січня 2014): 82–89. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v39i1.946.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблемам розвитку й упровадження інформаційних ресурсів у ВНЗ присвячено чимало робіт, але заклади післядипломної педагогічної освіти (ЗППО) мають свою специфіку організації навчального процесу. Ця стаття присвячена визначенню методичних, дидактичних та технологічних вимог до інформаційного ресурсу саме таких закладів, обміну даними між учасниками освітнього процесу, розподілу прав доступу до внутрішнього документообігу, показана схема циркуляції даних усередині ЗППО. Надано рекомендації добору програмно-технічної складової організації інформаційного ресурсу. Запропонована модель розподілу прав доступу до даних інформаційного ресурсу різним користувачам.
49
Klepanchuk, O. Yu. "Структурні компоненти інноваційної трансформації вітчизняної економіки". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 79–83. http://dx.doi.org/10.36930/40290813.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено структурні складники інноваційної трансформації вітчизняної економіки. Показано, що формотворчі принципи концепції інноваційної трансформації реального сектора економіки України на сьогодні не сформульовані, тому в ролі моделі запропоновано адаптувати найближчі за змістовими характеристиками схеми. Відповідно до принципу системності, структурні компоненти визначено як сукупність взаємопов'язаних елементів зі спільною метою, ресурсним потенціалом та зовнішніми комунікаціями. Запропоновано ієрархічну декомпозицію цільових орієнтирів, розглянуто основні стратегічні пріоритети інноваційної трансформації вітчизняної економіки і визначено інструменти їх ефективного забезпечення. Доведено необхідність розвитку виробничо-технологічної підсистеми, яка забезпечує подолання технологічного відставання вітчизняної економіки від світових економічних лідерів в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. З'ясовано, що вирішення проблеми наукомісткості виробництва потребує узгодження державних механізмів податкового регулювання і розвитку науково-технічної діяльності. Описано закономірності дифузії інновацій, конвергенції технологічних платформ та поєднання технологій різних укладів. Визначено інтегратори та дестимулятори цих процесів. Запропоновано алгоритм побудови моделі інноваційної трансформації з покроковим описом здійснення послідовних етапів.
50
Вигоняйло, О. І., А. В. Бородiна, Є. В. Попов та О. В. Мороз. "Удосконалення синтезу термопереводного барвнику антрахiнонового Жовтого 6З". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-90-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Експериментально підібрані і удосконалені умови отримання речовин і напівпродуктів з використанням доступної очищеної сировини коксохімії в синтезі термопереводного барвникy жовтого 6З антрахіноновогo (2-метоксибензантронy). Розроблений технологічний процес і схему синтезу, використовуючи в якості вихідної сировини виділений з коксової смоли і очищений антрахінон. Опробовано мало затратнутехнологію синтезу термопереводного антрахінонового барвника жовтого 6З, яка дозволяєпідвищувати вихід його без погіршення якості випускної форми. Термопереводне друкування являє великий інтерес для запропонованого друкування дисперсними барвникамиі хімічних волокон. Переводне фарбування текстильних матеріалів та виробів є одним з найпростіших, економічних та екологічно чистих технологічних процесів. Метод друкування має ряд незаперечних переваг, які роблять одну з найперспективніших напрямків у розфарбовуванні текстильних тканин. Спосіб термодрукування простий в технічному оформленні: при наявності надрукованій підкладки для здійснення процесу друкування досить розташовувати термопресом або каландром, які можуть обслуговуватися одним оператором, що економить капітальні витрати на обладнання і веде до мінімізації робочого місця.