Статті в журналах: "Схема мережі"

1

Tsatsko, V., S. Dranchuk, V. Mashin, T. Gaur та N. Vityuk. "Вхідне коло джерела живлення інверторного зварювача". Herald of the Odessa National Maritime University, № 65 (15 листопада 2021): 105–19. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-2-105-119.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуті особливості проведення процесів ручного дугового зварювання в судновій мережі обмеженої потужності. Розглянуті дефекти зварювання, які викликані неналежним встановленням електричних умов початку процесу. Запропонований алгоритм роботи та складена принципова схема вхідного кола зварювального інвертора. Проведений зрівняльний аналіз зварювального інвертора, що живиться від суднової мережі з вико-ристанням цієї схеми і тим, що живиться від акумулятора

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Волошин, М. М. "РОЗРОБКА СХЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ КОМБІНОВАНОГО ГОЛОВНОГО КОЛЕКТОРА «КНС-5 – КНС-4» ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ВОДОВІДВЕДЕННЯ МІСТА ХЕРСОНА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено схему оптимізації роботи комбінованого головного колектора «КНС-5 – КНС-4» централізованої системи водовідведення міста Херсона. Представ- лена актуальність модернізації та розвитку водовідведення. Наведені проблеми, які потребують негайного розв’язання. Наведена мета дослідження – питання стосовно можливості та доцільності розробки схеми оптимізації роботи системи водовідве- дення міста Херсона. Представлено кількісні характеристики наявних основних кана- лізаційних насосних станцій у місті Херсоні. Наведена технологічна схема перекачки стічних вод та система водовідведення міста. Представлено характеристики каналіза- ційних мереж, їх довжина, матеріал, зношеність. Наведено споживачів води і скидання стічної води до ділянки каналізаційного колектора № 22. Розраховано розподіл обсягів скидання стічної води за категоріями споживачів. Представлено тарифи без ПДВ на послуги централізованого водовідведення, затверджені на 2021 рік. Наведено схему комбінованої ділянки каналізаційного колектора «КНС-4 і КНС-5» та її трасування. Виконана детальна характеристика двох ниток напірних трубопроводів від КНС-5. Представлена довжина, матеріал, рік побудови. Наведено характеристику колектора № 22 (кількість обслуговуючих житлових будинків та населення, довжина, матеріал). Представлено результати паспортизації каналізаційної мережі. Проведений аналіз сучасного стану каналізаційної мережі, виявлено низку недоліків та зауважень. Аналіз гідравлічного розрахунку реконструйованої комбінованої ділянки каналізаційного колек- тора № 22 у разі транспортування теоретично обґрунтованої максимальної секундної витрати виявив низку зауважень. Запропоновано нормальний режим роботи розподіль- ної системи водовідведення, можливість забезпечити за умови реалізації наведених заходів стосовно її реконструкції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Мороз С.А., Селепина Й.Р., Приступа С.О. та Король О.О. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДАНИХ В GSM КАНАЛІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ". Перспективні технології та прилади, № 17 (29 грудня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-14.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проведений аналіз мобільного зв’язку стандарту GSM, зокрема розглянута функціональна будова і інтерфейси взаємодії між структурними елементами стільникової мережі. Для розуміння принципу роботи зв’язку за стандартом GSM наведена структурна схема якій представлені центр комутації мобільного зв'язку (MSC), обладнання базової станції (BSS), центр управління та обслуговування (ОМС), мобільні станції (MS). Розглянуті основні алгоритми забезпечення конфіденційності і безпеки даних мобільних абонентів, оскільки GSM канал має свої способи захисту, а також місця вразливості. Зокрема виділено наступні небезпечні види атак, до яких чутливі абоненти стільникових мереж: сніффінг; витік персональних даних; витік даних про місцезнаходження; спуфінг; віддалене захоплення SIM-карти, виконання довільного коду (RCE); відмова в обслуговуванні (DoS). Встановлено, що необхідною функцією мобільної мережі є ідентифікація абонентів, що виконується за IMSI, який записаний в SIM-карті абонента і HLR оператора. Для захисту від спуфінга, мережа виконує аутентифікацію абонента перед тим, як почати його обслуговування. У випадку підтвердження справжності абонента, відбувається захист як абонента так і мережевого оператора від впливу шахрайського доступу. Крім цього користувач повинен бути захищений від підслуховування. Це досягається шляхом шифрування даних, переданих по радіоінтерфейсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Bodnar, G. J., O. V. Shapovalov, J. I. Fedyshyn та T. V. Hembara. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРОПРИВОДІ ВОДЯНОГО НАСОСА З АКУМУЛЯТОРНИМИ БАТАРЕЯМИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (9 вересня 2016): 11–20. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6803.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається схема електроживлення електроприводу водяного насоса підвищувача тиску води системи внутрішнього протипожежного водопроводу від резервного джерела з акумуляторними батареями і автономними інверторами напруги, її математична модель та результати моделювання електромагнітних і електромеханічних процесів в двигуні під час пуску і роботи насоса у випадку відсутності основного електроживлення від мережі, що забезпечує використання внутрішнього протипожежного водопроводу при надзвичайних ситуаціях протягом розрахункового часу. Така резервна система може використовуватись також для підтримки неперервності технологічних процесів. Загальна математична модель електроприводу формувалась з математичних моделей окремих елементів схеми, які представлені багатополюсниками, а процеси в них описуються замкненою системою рівнянь, – диференційних, алгебраїчних та логічних. Розрахункову схему моделі електроприводу сформовано шляхом з’єднання між собою зовнішніх віток окремих елементів-багатополюсників, а саме: джерела живлення з акумуляторною батареєю, інверторів напруги(катодні та анодні вентильні групи), трансформаторів та асинхронного двигуна. Спосіб з’єднання між собою зовнішніх віток багатополюсників математично описується матрицями з’єднань, які складаються для кожного елемента за принципом: кількість рядків матриці рівна кількості незалежних вузлів схеми, а кількість стовпців рівна кількості зовнішніх віток елемента. Обчислення реалізовано мовою FORTRAN. Загальні підпрограми призначені для виконання математичних операцій над матрицями; чисельного інтегрування систем диференційних рівнянь методом Рунге-Кутта 2-го порядку; розв’язування систем алгебраїчних рівнянь методом Гауса; визначення моментів природного закривання вентилів. Отримано результати моделювання при прямому пуску асинхронного двигуна від мережі, встановлено струм статора; кутову швидкість обертання ротора та електромагнітний момент і момент навантаження. Результати обчислень підтверджені даними експериментальних досліджень, практично співпадають криві струму і напруги живлення асинхронного двигуна від мережі і автономного джерела з акумуляторною батареєю при пуску і роботі насоса, форма вихідної напруги джерела і тиску насоса, впродовж тривалої роботи електроприводу насоса.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Онищук, О. В. "Динаміка трансформації когнітивних стратегій в умовах інформаційного плюралізму". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 26 (2 березня 2021): 32–36. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i26.902.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується зміст понять «когнітивна стратегія» та «когнітивна схема» в ракурсі проблем, які виникають через активний вплив інтернет-мережі на медіареальності на когнітивні структури людини та модифікації картини реальності. Показано, що когнітивні стратегії і схеми в інформаційному просторі сучасності зазнають потужного впливу мережі та медіа, під впливом останніх змінюються комунікативні, аксіологічні, соціальні та екзистенційні виміри людини. Наголошується, що когнітивні зміни відбуваються шляхом створення нових ментальних структур або трансформації вже наявних, а практики репрезентування реальності в медіа та мережі прямо корелюються з фундаментальними онто-антропологічними проблемами людини, як-от самоідентифікація, вибір рольових моделей поведінки, стилю думок, діяльності та ін. Розглянуто особливості взаємодії людини з медіареальністю та інтернет-мережею і те, як останні впливають на когнітивні здібності людини. Наголошено, що когнітивні стратегії залежать від рівня самосвідомості людини, від характеру її інформаційних взаємодій, ціннісної ієрархії, установок. Обґрунтовано, що дуже часто такі впливи несуть у собі маніпулятивні інтенції, які стимулюють споживацтво, некритичність, безвідповідальність та ін. Встановлено, що однією з ключових імплікацій інформаційних ресурсів є їхня всеохопність, а людські можливості сприйняття та обробки інформації обмежені. Саме це співвідношення між інформаційними ресурсами та когнітивними здібностями і визначає динаміку соціальних взаємодій, структуру життєвого світу людини загалом. Тому перспективною бачиться стратегія формування динамічної стійкості та рівноваги завдяки балансу стійких і динамічних елементів, а також розвиток критичного аналітичного мислення в поєднанні із застосуванням оптимальних комунікативних стратегій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Волошин, М. М. "СХЕМА ОПТИМІЗАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ВОДОПРОВІДНИХ МЕРЕЖ У СЕЛИЩІ МІСЬКОГО ТИПУ КОЗАЦЬКЕ БЕРИСЛАВСЬКОГО РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 154–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено актуальність роботи, яка полягає в реформуванні, модернізації та розвитку водопостачання в Україні. Наведені проблеми, які потребують невідкладного розв’язання, що обумовлено, перш за все, постійним збільшенням заборгованості по оплаті послуг зі сторони бюджетних організацій та населення. Представлено аналіз роботи системи водопостачання селища міського типу Козацьке. Наведено аналіз реалізації проєктних рішень щодо системи водопостачання селища. Представлено мета роботи та завдання для досягнення зазначеної мети, а саме: провести аналіз загальної характеристики селища міського типу Козацьке та перспективи його розвитку; провести аналіз роботи наявної системи водопостачання і її технічний стан; провести гідравлічні розрахунки водопровідної мережі; обґрунтувати основні проблеми функціонування системи водопостачання селища міського типу Козацьке; надати рекомендації щодо усунення недоліків функціонування системи водопостачання селища міського типу Козацьке і її розвитку. Представлено місце розташування селища міського типу Козацьке. Наведені структурні та кількісні показники водоспоживачів. Представлено показники заявленого та фактичного водокористування. Приведена характеристика системи водопостачання населеного пункту. Представлено джерело водопостачання селища. Представлено характеристики свердловини №2-25 та модернізовано – занурений насос ЕВВ8-25-100 обладнаний перетворювачем частоти обертання вісі електродвигуна. Наведено напірно-регулюючі споруди на території ЗСО свердловин розташовані 10 водонапірних башт з різною місткістю і висотою стовбура. Представлена характеристика трубопровідної мережі та її подальша можливість експлуатації. Наведено втрати води в системі водопостачання селища. Представлено висновки та пропозиції стосовно оптимізації роботи та реконструкції водопровідної мережі селища міського типу Козацьке.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Бєлоха, Г. С., та І. С. Шевченко. "Способи регулювання струму мережі в системах керування електроприводом з активним фільтром". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-21-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний регульований електропривод як постійного так і змінного струмів має у своєму складі перетворювачі, які є нелінійним, вони спотворюють криву вхідного струму, що є неприпустимим з точку зору якості електроенергії. Застосування силових активних фільтрів дозволяє формувати в мережі живлення струм синусоїдальної форми, при цьому не має потреби змінювати існуючу систему електропривода. Силовий активний фільтр під’єднаний до мережі та навантаження паралельно. Схема запропонованого фільтру складається з трифазного моста на повністю керованих транзисторах з зворотними діодами. На його виході конденсатор. Система керування вентилями фільтру релейна. У статті розглянуто систему керування активним фільтром незалежно від навантаження та принципи формування струму споживаного з мережі: регулювання за відхиленням, таке регулювання найбільш бажане в тих системах керування електроприводом в яких неможливо або важко технічно здійснювати вимірювання струму та напруги якірної обмотки двигунів постійного струму або статорної обмотки асинхронних двигунів; регулювання за збуренням, для більш точного регулювання, та комбіноване регулювання. За допомогою цифрового моделювання в програмі Matlab проведено дослідження принципів формування завдання на струм мережі живлення та виконаний аналіз струмів на вміст гармонік струму споживаного з мережі та струму споживаного нелінійним навантаженням. Отримані осцилограми підтверджують працездатність силового активного фільтру, струм споживаний з мережі синусоїдальний та синфазний напруги живлення. Гармонійний аналіз для різних значень потужності показав, що запропонований силовий активний фільтр гармонік забезпечує високу якість споживаного струму мережі, показники якості задовольняють умовам представлених у міжнародних стандартах на якість електроенергії (THD<5%).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Хмель, Оксана Валеріївна, та Юрій Олександрович Дорошенко. "Структурно-функціональна схема організації дистанційного навчання інформатики". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (19 квітня 2014): 244–50. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.442.

Повний текст джерела

Анотація:

Впродовж XXI століття людство має остаточно сформувати постіндустріальне інформаційне суспільство. Стратегічним завданням та головною метою функціонування такого суспільства є забезпечення соціального добробуту кожної людини шляхом створення, розвитку й застосування високих наукоємних технологій. Зазначене вимагає суттєвих змін у багатьох сферах життєдіяльності людини, зокрема, й у освіті.Дистанційне навчання (ДН) є однією з найбільш перспективних форм сучасної організації навчального процесу. ДН повною мірою відповідає вимогам, що ставляться перед освітою “інформаційним суспільством”, і базується на широкому використанні можливостей і засобів комп’ютерно-інформаційних та телекомунікаційних технологій. ДН є доступним, масовим, гнучким, ресурсоємним, інтерактивним, створює умови щодо практичної реалізації гуманізації, індивідуалізації та диференціації навчання.Використання елементів ДН студентами, які навчаються заочно, за умов належної підготовки навчально-методичного забезпечення та організації його використання може помітно підвищити ефективність навчального процесу та закріпити і розвинути навички та вміння студентів.Виходячи з загальнодидактичних принципів відбору змісту, організації та функціонування дистанційного навчання, розроблено (рис. 1) узагальнену структурно-функціональну схему (архітектоніку) дистанційного навчального курсу (ДНК).За пропонованою схемою курс має інтегрований характер і складається з п’яти функціонально-узгоджених блоків: організаційно-методичного, навчального, комунікативного, ідентифікаційно-контролюючого та інформаційно-довідкового.Наведемо стислу характеристику кожного з блоків відповідно до тематичної спрямованості створюваного курсу ДН “Інформатика. Інформаційні технології” для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних вузів. Рис. 1. Ядро навчального блоку становить власне автоматизований навчальний курс (навчально-методичне забезпечення в електронному вигляді). Комунікативний блок призначений для реалізації навчального діалогу студент–викладач, а також спілкування з іншими учасниками навчального процесу з даного навчального закладу. Ідентифікаційно-контролюючий блок складається з завдань та контрольних робіт, призначених для визначення рівня навчальних досягнень студента після вивчення ним певного навчального модуля (теми); змісту індивідуальних творчих завдань і групових проектів. Інформаційно-довідковий блок має надавати необхідну інформацію за відповідним запитом користувача (пояснення, зразки виконання завдань, вказівки тощо); містити довідкові матеріали з предметної області навчального курсу. Організаційно-методичний блок має надавати інформацію щодо цілей, навчальних задач дисципліни, включати стислу характеристику змісту тем навчальної програми, порядок та рекомендації по вивченню дисципліни у режимі ДН.З метою висвітлення специфічних особливостей курсу “Інформатика. Інформаційні технології” розглянемо структуру та зміст кожного з п’яти блоків пропонованого ДНК.Організаційно-методичний блокзабезпечує виконання організаційної та навчальної функцій дистанційного навчання. Цей блок містить:загальну інформацію про курс (що вивчає дана дисципліна, цілі та задачі курсу, актуальність та практична значущість, зв’язок з іншими предметами обраної спеціальності тощо);навчальну програму курсу (перелік тем та їх короткий зміст);рекомендації щодо організації процесу навчання, зокрема:як працювати з інформаційним наповненням курсу;що повинен знати і вміти студент у результаті вивчення курсу;форми та засоби контролю;як готуватись до складання тестів, виконувати проекти;навчальний план та графік вивчення дисципліни:назви тем та рекомендована послідовність їх вивчення;орієнтовна кількість годин на вивчення кожної теми курсу з диференціацією за видами навчальної діяльності;теми дискусій (з переліком основних питань) та час їх проведення;тематика проектів і термін їх виконання.Стратегічною метою вивчення курсу “Інформатика. Інформаційні технології” є формування основ інформаційної культури та комп’ютерно-технологічної компетентності, що передбачає формування в студентів теоретичної бази знань з основ інформатики, практичних умінь і стійких навичок використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній діяльності студентів. Загальна кількість і тематичний розподіл навчальних годин та навчального матеріалу ДНК повинно відповідати цілі навчання.Навчальний блокдисципліни “Інформатика. Інформаційні технології” складається з системного курсу лекцій, вправ, практичних і лабораторних робіт, проектів.Лекції являють собою одну з найважливіших форм навчальних занять та складають основу теоретичної підготовки студентів. Лекції призначені для формування систематизованої основи наукових знань дисципліни, концентрації уваги на вузлових та на найбільш важких для засвоєння питаннях. Лекція являє собою систематичне проблемне викладання учбового матеріалу з деякого питання, теми, розділу, предмета.На відміну від традиційних аудиторних лекцій, дистанційні лекції виключають живе спілкування студента з викладачем. Дистанційні лекції можуть подаватися по-різному: у вигляді запису на аудіо чи відеокасетах, або в електронному варіанті. Електронні лекції (ЕЛ) зазвичай являють собою певний набір навчальних матеріалів у електронному виді. Окрім тексту лекцій, вони включають у себе додаткові матеріали з довідників, інших учбових та методичних посібників, перелік адрес тематичних веб-сайтів тощо. За наявності ЕЛ студент має можливість багаторазово звертатися до незрозумілих моментів, вивчати чи аналізувати навчальний матеріал у зручний для себе час. Крім того, за текстом лекцій легше проглядається загальна структура та змістове наповнення всього курсу.Для перевірки правильності розуміння, осмислення теоретичного матеріалу, закріплення набутих знань та формування певних умінь і навичок передбачається виконання всіма студентами комплексу спеціально підібраних вправ.Практичні роботи передбачають виконання практичних завдань з метою закріплення навчального матеріалу та вироблення стійких умінь і навичок. Практичні роботи вимагають виконання деякого алгоритму, який складається з 5–7 кроків (вправ).Лабораторні роботи мають творчий характер, містять елементи самостійного наукового дослідження та направлені на усвідомлене застосування студентами здобутих під час виконання роботи знань, умінь і навичок для розв’язання поставленого проблемного завдання та вироблення власних висновків.Проекти. На відміну від лекцій та практичних завдань, проекти передбачають як індивідуальне, так групове (у режимі творчого співробітництва) їх виконання. Практично це реалізується завдяки мережі Інтернет, зокрема, чатів та телеконференцій.Самостійна робота. Ця форма навчального процесу є однією з основних у системі дистанційного навчання (СДН). Самостійна робота студентів організаційно може бути індивідуальною, парною та груповою та здійснюватись засобами мережі Інтернет.Комунікативний блокпризначений для реалізації спілкування студента з викладачем та іншими студентами, які вивчають цей курс. Студенти звертаються до викладача за консультаціями та поясненнями, а також спілкуються між собою з питань спільного виконання поставлених завдань. Комунікативна діяльність студентів під час дистанційного навчання триває постійно і здійснюється за допомогою таких можливостей мережі Інтернет: телеконференції, електронна пошта, дискусії, чати.Спілкування може відбуватись як у пасивному, так і активному режимі. Пасивний режим дозволяє працювати асинхронно, тобто в будь-який зручний для студента час у так званому „нереальному” (off-line) часі. До засобів такого спілкування можна віднести електронну пошту, списки розсилок та дискусії. Активний режим дозволяє двом або більше комунікантам працювати синхронно (одночасно) у реальному (on-line) часі. Активний режим спілкування забезпечують електронні конференції, у тому числі чати та телеконференції.Електронна пошта (e-mail) – один із режимів (послуг), який дозволяє викладачу та студентам обмінюватися будь-якими повідомленнями (текстовими, графічними, звуковими) у зручний для себе час. Таким чином, ЕП може використовуватись для невербального спілкування учасників навчального процесу. Крім того, ЕП можна використовувати для пересилки файлів та баз даних.Списки розсилок (mailing lists). Використання режиму „списки розсилок” мережі Інтернет надає можливість надання одноманітної інформації певній групі користувачів.Дискусійна група. Кожне повідомлення, відправлене в дискусійну групу будь-яким її учасником, автоматично розсилається усім учасникам. Викладач також є одним з учасників цього процесу. Учасники читають повідомлення, які надсилають інші члени дискусійної групи, та відправляють свої відповіді на повідомлення, але цей процес відбувається у пасивному режимі.Електронні конференції (ЕК) завдяки мережі Інтернет дозволяють отримувати користувачу тексти повідомлень, які передають учасники конференцій, віддалені один від одного. Тобто, ЕК об’єднують коло користувачів у складі учбової групи, які розділені поміж собою у часі та у просторі.Чати. Різновидом ЕК є чати. Спілкування учасників чату відбувається у режимі реального часу. Учасники надсилають свої повідомлення, які отримуються з невеликою затримкою, та одразу ж відповідають на них.Телеконференції забезпечують можливість двостороннього зв’язку між викладачем та студентом. Завдяки їм можлива передача у реальному часі відеозображення, звука, графіки.Консультації. Передбачається проведення запланованих та незапланованих консультацій. Графік запланованих консультацій складається заздалегідь. Ці консультації реалізуються у режимі телеконференцій або чатів. Незаплановані консультації відбуваються за наявності у студентів запитань щодо вивчення окремих тем курсу. У цьому разі використовується електронна пошта: студент надсилає свої запитання викладачу, а той –відповіді на них. Заплановані консультації мають, як правило, колективний характер з чіткою регламентацією у часі (початок і тривалість), а незаплановані консультації відбуваються переважно в індивідуальному режимі.Ідентифікаційно-контролюючий блокмістить завдання та контрольні роботи, які мають як проміжний, так і підсумковий характер. Головними формами контролю є вправи, практичні, лабораторні та контрольні роботи, проекти (вони розглянуті у навчальному блоці). Проведення підсумкового контролю передбачається з використанням засобів відеоконференцзв’язку.Моніторинг процесу ДН передбачає отримання:підсумкових результатів навчальної роботи студента;результатів діагностики навчально-пізнавальної діяльності;аналіз результатів різних видів контролю.Інформаційно-довідковий блок складається з довідкових матеріалів, у ролі яких може виступати електронна бібліотека, глосарій та література, яка була використана для реалізації навчального курсу.Інформаційно-довідкові навчальні матеріали містять вказівки, коментарі щодо виконання окремих завдань, пояснення та зразки вправ.Електронна бібліотека являє собою структурований набір альтернативних підручників, учбових посібників, статей, комп’ютерних програм навчального призначення, представлених у електронному варіанті й доступних через мережу Інтернет.Література представлена у вигляді повнофункціональної бази даних, що містить список рекомендованої для вивчення літератури та список джерел, які були використані для підготовки навчального матеріалу.Глосарій реалізується у вигляді електронної інформаційно-пошукової системи і містить всі терміни (що згадуються у навчальному матеріалі) та їх тлумачення.Таким чином, у цій статті пропонується узагальнена п’ятиблокова структурно-функціональна схема організації дистанційного навчання. У процесі створення курсу ДН з певної дисципліни змістове наповнення кожного із зазначених блоків повинно визначатись специфічними особливостями самої дисципліни та передбачуваними видами і характером навчальної діяльності та формами навчального процесу. Зазначене продемонстровано для дисципліни "Інформатика. Інформаційні технології".

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Валентин ПРИДЮК та Ігор ГОЛОВАЧУК. "Метод фрактальної оцінки показника накладання маршрутних схем для оптимізації міських пасажирських перевезень". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 124–35. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.355.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена розробці ефективних методів оптимізації міських пасажирських перевезень. Аналіз літературних джерел показав, що, як правило, удосконалення транспортного обслуговування у містах здійснюється шляхом використання певних математичних моделей. Будь-яка математична модель, у тому числі і функціонування транспортної мережі, ґрунтується на великому багатокомпонентному об’ємі початкових даних, отримання яких пов’язане з проблемами статистичних досліджень, із ситуацією у місті, яка швидко і динамічно змінюється, а значить робить подібні вихідні дані з часом неактуальними і застарілими. Саме це і є основною проблемою для створення транспортних моделей великих міст. До подібних, необхідних для повноцінного моделювання, даних відносяться: диференціювання по районах міста чисельності населення, число місць для праці та їх розташування, рекреаційний потенціал, середній час пересування жителів і таке інше. На відміну від завдань організації дорожнього руху, де використовуються, в основному, імітаційні моделі руху транспорту, в транспортному плануванні застосовуються прогнозні моделі, які ґрунтуються на макроскопічних параметрах, що описують транспортний потік. У цих моделях параметрами є: швидкість транспортного потоку, інтенсивність транспортного потоку, інтенсивність пасажиропотоків. Таким чином, основою прогнозного моделювання міських транспортних систем стає завдання оптимальної реалізації пасажирських транспортних кореспонденцій. Очевидно, що збір початкових даних складає найбільш трудомісткий і тривалий за часом етап при побудові або удосконаленні транспортних моделей. У свою чергу, запропонована у роботі ефективна методика побудови транспортних моделей за геометричними параметрами накладання маршрутних схем вирішує задачу визначення міри відповідності існуючого транспортного попиту наявній транспортній пропозиції. У роботі пропонується дієвий метод динамічного удосконалення міської пасажирської транспортної мережі, в основу якого покладено зв'язок класичного коефіцієнта накладання пасажиропотоків із способами геометричного представлення та фрактальної оцінки накладання існуючих маршрутних схем пересування ТЗ (на прикладі тролейбусної мережі м. Луцька). Проаналізовано основні особливості функціонування міських пасажирських перевезень та досліджено вплив характеристик транспортних систем на визначення ступеня накладання маршрутних схем. Розроблено метод 3-D представлення та автоматизованого зонування міських тролейбусних маршрутів. Запропоновано спосіб фрактальної оцінки ступеня накладання маршрутів для визначених зон та шляхи удосконалення транспортної роботи ТЗ на маршрутах у різні часові періоди доби. Запропоновано підходи до влаштування динамічного резервування тролейбусів на маршрутах, яке забезпечить ефективну видозміну маршрутних схем, оперативне коригування розкладу руху тролейбусів по мережі, нормативів часу на виконання рейсів, систем організації праці водіїв, комбінованого режиму руху тролейбусів. Ключові слова: оптимізація, пасажирські перевезення, маршрутна схема, 3-D представлення, автоматизоване зонування, накладання маршрутів, фрактальна оцінка, динамічне резервування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Козак, Є. Б. "ЩОДО ФОРМУВАННЯ МАСИВУ ДАНИХ НА БАЗІ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ У СФЕРІ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено принципи формування масиву даних на базі нейронної мережі у сфері Інтернету речей. Зазначається, що Інтернет речей генерує величезну кількість неструктурованих даних, і аналітика великих даних є ключовим аспектом. Концепція Інтернет речей являє особливу цінність для розвитку бізнесу завдяки даним, які можуть бути отримані від підключених елементів. Сформовано дві теореми, які сприяють роз- криттю принципу обміну знаннями, які можна взяти із взаємодії людина–комп’ютер. Наголошено, що присвоєння імені суб’єкту господарювання повинне включати у себе слова мовою людини, а не абревіатури, коди або двійкове відображення, що можуть інтерпре- тувати лише машини, незважаючи на те, що останні технічно ефективніші з точки зору простору для зберігання даних або пропускної здатності мережі. Розкрито принципи теорії верифікаціонізму та описано шляхи адаптації структури масиву даних. Схема- тично запропоновано структуру машинних знань, яку представлено щодо формування масиву даних на базі нейронної мережі у сфері Інтернету речей. Описана структура має три бази знань: гіпотезу, онтологію та параметри. Підкреслено, що запропонована інтелектуальна база масиву даних може бути застосована до різних галузей Інтернету речей щодо автономного обміну та накопичення знань, а платформа, своєю чергою, може використовувати онтології для інтеграції пристроїв IoT з інтелектуальними системами. Описано переваги та недоліки моделі. Так, зазначено, що перевагою цієї моделі є те, що датчики Інтернету речей у хмарі можуть навчатися у віддалених датчиків у фоновому режимі, незалежно від затримки мережі, що підключається до віддаленої програми, а недоліком є те, що затримка мережі може стати вузьким місцем, коли потреба у при- йнятті рішень у режимі реального часу зростає. Наголошено, що реалізація описаного алгоритму формування масиву даних, а також відповідної інтелектуальної середи доз- волить зменшити поріг входження розробників у сферу рішення задач за допомогою ней- ронної мережі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Кукунін, С. "Розробка цілісної методології організації систем типу «розумний будинок» в рамках парадигми «інтернету речей»." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 38 (13 березня 2020): 40–45. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-38-06.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено сучасні підходи, що використовуються у апаратно-програмних платформах домашньої автоматизації систем типу «розумний будинок» в рамках загальної концепції «Інтернету речей». Для організації взаємодії між елементами платформи домашньої автоматизації було запропоновано використати імовірнісно‑часові моделі, зокрема розрізнювальну модель умовного випадкового поля та нейромережеві алгоритми прогнозування. Побудована універсальна схема організації, контролю та управління датчиків, контролерів та актуаторів системи «розумний будинок». Запропоновані базові підходи впровадження розрізнювальних імовірнісно-часових моделей при побудові нейромережевих алгоритмів домашньої автоматизації. Побудовано математичну модель роботи нейромережевого алгоритму класифікації шаблонів вхідних інформаційних сигналів, що отримуються від мережі датчиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Мальцев, A. "Щодо застосування глибокого навчання з підкріпленням у сучасних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (28 жовтня 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито принципи застосування глибокого навчання з підкріпленням у сучасних системах. Підкреслено, що у функції навчання з підкріпленням входить адаптація немарківської моделі прийняття рішень до ситуації, що склалася за рахунок аналізу передісторії процесу прийняття рішень, внаслідок чого підвищується якість прийнятих рішень. Описано принцип реалізації навчання з підкрі.пленням та схематично розкрито схему взаємодії агента з навколишнім середовищем. Для детального опису запропоновано використання 2D-задачі балансування полюсів, яку покладено в основу математичного аспекту. Наголошено, що у сучасних системах найбільш часто використовується дві схеми навчання з підкріпленням це метод часових різниць та метод Монте-Карло. Здійснено математичне обґрунтування кожного методу окремо та запропоновано архітектуру глибокої Q-мережі. Описано модельні та безмодельні методи, підкреслено, що модельні методи засновані на моделях навчання з підкріпленням, що змушують агента намагатися зрозуміти світ і створити модель для його подання. Безмодельні методи намагаються захопити дві функції, функцію переходу від станів і функцію винагороди, з цієї моделі агент має посилання і може планувати відповідно. Проте, зазначається, що немає необхідності вивчати модель, і агент може замість цього вивчати політику безпосередньо, використовуючи такі алгоритми, як Q-навчання або градієнт політики. Глибока Q-мережа, використовує згорткову нейронну мережу для прямої інтерпретації графічного представлення вхідного стану з навколишнім середовищем. Обґрунтовано, що глибоку Q-мережу можна розглядати як параметризовану мережу політики, яка постійно навчається для наближення оптимальної політики, а, математично, глибока Q-мережа використовує рівняння Беллмана для мінімізації функції втрат, що є ефективним для зниження часу. Однак використання нейронної мережі для наближення функції значення виявилося нестабільним і може призвести до розбіжностей через зміщення, що походить від корелятивних вибірок

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Tkaдhov, Vitalii, Andriy Kovalenko та Tetiana Fesenko. "ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖНОГО АЛГОРИТМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ПІДВИЩЕНОЇ ЖИВУЧОСТІ НА МОБІЛЬНІЙ ПЛАТФОРМІ НА ЕТАПІ ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 143–47. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.143.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто особливості вибору мережного алгоритму та сформульовано задачу його оптимізації при проектуванні комп’ютерної мережі на мобільній платформі шляхом розробки критерію живучості зазначеного класу комп’ютерних мереж. Метою статті є розробка критерію живучості комп’ютерної мережі на мобільній платформі для подальшого його використання при проектуванні зазначеного класу мереж з метою забезпечення належного рівня живучості мережі. Отримані результати дозволяють продовжити розвиток методики оцінки живучості комп’ютерних мереж на мобільній платформі в умовах деструктивного зовнішнього впливу за необхідності перебудови її топології; вирішувати оптимізаційні задачі мережного алгоритму функціонування комп’ютерних мереж на мобільній платформі на етапі їх синтезу. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований критерій може бути використаний на етапах проектування живучості комп’ютерних мереж на мобільній платформі, які характеризуються підвищеною живучістю та функціонують в умовах постійної перебудови схем маршрутизації даних, у тому числі за рахунок перебудови топології. Сформульовано напрями подальшої роботи, зокрема в частині проведення дослідження щодо введення в комп’ютерні мережі на мобільній платформі структурну збитковість з визначенням вузлів, які під час виконання мережею основної функції, стають уразливими, тобто захист яких необхідно підвищувати

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Асманкіна, А. А., М. Г. Лорія та О. Б. Целіщев. "Система керування комплексу енергозабезпечення будівлі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-35-39.

Повний текст джерела

Анотація:

Оптимізація використання вичерпних джерел енергії та перехід до відновлювальних набирає обертів в усьому світі. Особливо перспективними наразі стають схеми спільного використання ґрунтових теплових насосів разом із сонячними тепловими панелями (геліоколекторами) та вітрогенераторами. Це дозволяє підвищити частку використання відновлюваної енергії з навколишнього природного середовища в загальному енергоспоживанні.З сучасними досягненнями технологій почала відбуватися відкритість ресурсів, котрі раніше були поза досягненням у використанні будь-ким, крім мілітаризованої сфери. З приходом відкритості існування нових технологій прийшла ера мікромініатюризації та спрощення виробництва елементів, з яких вони побудовані. Для людства постала нова задача – навчитися використовувати відновлювані джерела енергії у повсякденному житті. З’явилась потреба у знаходженні самого підходу використання цих джерел, на ряду з тими, що ми звикли використовувати. В результаті проведеного аналізу була підтверджена доцільність використання як відновлювальних джерел енергії, так і централізованих та не відновлювальних. Але постало нове питання – як забезпечити систему більш доступним обладнанням та уніфікованими деталями. У статті розглянута доцільність створення комплексу енергозабезпечення будівлі, здатного працювати дистанційно і незалежно від прямих енергоресурсів, що призведе до значного підвищення рівня захищеності від нестабільності температурних перепадів і перепадів в електричній мережі. Також метою є оптимізація системи енергозабезпечення будівлі. Були розглянуті методи регресійно-корелляційної побудови математичної моделі за результатом експерименту, досліджені побудовані криві емпіричних та експериментально отриманих показників енергозберігаючою комплексної системи будівлі, приведений тепловий баланс та логічно-структурна схема оптимізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Koshel, А. "Перспективні напрямки застосування нейронних мереж у конструкторській діяльності". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (1 квітня 2022): 57–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано перспективні напрямки застосування нейронних мереж у конструкторській діяльності. Наголошено, що в умовах сьогодення нейромережеві технології знайшли застосування в економіці, медицині, промисловості, багатьох інших галузях науки і техніки, здатні вирішувати практично будь-які завдання, пов'язані з моделюванням, прогнозуванням, оптимізацією. Наголошено на проблематиці дослідження, підкреслено, що виробничі процеси характеризуються величезним розмаїттям динамічно взаємодіючих параметрів і зазвичай надто складні до створення адекватних аналітичних моделей, а у деяких випадках вдалі з погляду адекватності описуваному процесу аналітичні математичні моделі виявляються неспроможними через високі вимоги до обчислювальної потужності. Запропоновано дві моделі нейронних мереж: глибока нейронна мережа та згорткова нейронна мережа, робота яких направлена на використання у конструкторській діяльності яка спрямована на проектування лонжерону автомобіля. Описано та схематично запропоновано блок-схему зворотного проектування профілів лонжеронів, а також сформовано багатошарову архітектуру згорткової нейронної мережі, яка використовується у конструкторській діяльності, яка складається із згорткового шару, шару об’єднання та повністю пов’язаного шару та сформовано архітектуру глибокої нейронної мережі, яка використовується у конструкторській діяльності направленій на проектування лонжерону автомобіля. Наголошено, що на відміну від моделі згорткової нейронної мережі, дані навантаження розглядаються як ціле, а не поділяються на статичні та динамічні, а зворотне проектування з використанням глибокої нейронної мережі здійснюється за допомогою стандартних бібліотек. Підкреслюється, що нейромережеві технології можуть бути корисними при створенні набору базових програмних моделей-блоків, наділених певними властивостями, що відповідають деяким реальним процесам або явищам, для подальшого їх комбінування в більш складних системах конструювання. Причому найскладніша частина такого набору модулів це саме середовище взаємодії таких блоків, яке у перспективі також може бути побудовано на основі нейронних мереж.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Milov, O., M. Kostyak, S. Milevsky та S. Pogasiy. "ЗАСОБИ МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ АГЕНТІВ В ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 63–70. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.063.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізуються найбільш поширені засоби та підходи до моделювання поведінки агентів в інформаційно-комунікаційних системах. Зокрема розглянуті таки засоби як агентне моделювання, штучні нейронні мережі, нечітка логіка, генетичні алгоритми, підходи, засновані на знаннях, ланцюги Маркова і ін. Крім класичних засобів та підходів розглянуто також нові прикладні методи, а саме: людино-центрована система, аналіз відео, накопичувач даних, що керується даними, динамічні чинники. В результаті проведеного аналізу отримані висновки про поточний стан питань моделювання поведінки людини. Визначено, що існує значна кількість підходів, і всі вони мають свої переваги і недоліки. Тому неможливо визначити оптимальний підхід до моделювання поведінки людини, але можна визначити мету, для якої застосування того чи іншого підходу може бути рекомендовано. В роботі наведена схема з інформацією, із зазначенням можливих рішень для подолання обмежень різних підходів. Аналіз цих даних показав, що агентно-орієнтований підхід вирішує більшість проблем і знімає обмеження, характерні для інших методологій. Це підтверджується тим фактом, що агентне моделювання є гнучким підходом, який широко використовується в багатьох контекстах моделювання поведінки людини

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Загородній, О. "Принципи медичної діагностики злоякісного раку шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (19 вересня 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено принципи медичної діагностики онкологічних захворювань шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж. Розкрито аспекти розвитку штучного інтелекту, які дозволяють створювати на базі біологічних підходів інтелектуальні системи в різних областях застосування. Охарактеризовано етапи онкологічної діагностики, які є обов’язковими та мають фундаментальний вплив на подальше лікування пацієнта у разі діагностування злоякісного раку шкіри, результатом кожного з етапів є клінічний діагноз, морфологічний діагноз та патоморфологічний діагноз. Окреслено поняття меланоми та особливості її розвитку. Досліджено алгоритми автоматизованого комп'ютерного аналізу дерматологічних зображень, які забезпечують допомогу лікарям у постановці діагнозу та сприяють підвищенню точності діагностики. Розроблено структурну схему діагностування онкологічних захворювань шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж. В основі завдання диференціації патологій шкірних покривів людини лежить умовний поділ на 4 частини для вирішення завдань бінарної класифікації. Підкреслено, що навчання штучної нейронної мережі відбувається за допомогою наборів даних. Наголошується, що враховуючи завдання бінарної класифікації, у кожному напрямку застосування, наборам даних присвоюються мітки класу нуль та один, представлені у вигляді масиву. У статті розроблено детальний алгоритм, наведений у вигляді блок-схеми, здатний здійснювати постановку остаточного медичного діагнозу щодо захворювання шкіри на онкологічні патології за допомогою штучної нейронної мережі. Описаний алгоритм розроблений на основі штучних нейронних мереж, навчених вирішувати завдання бінарної класифікації. Результатом роботи штучної нейронної мережі є висновок приналежності вхідного значення до класів, на яких описана нейромережа проходила етап навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Володимир САМЧУК, Валентин ПРИДЮК та Віктор САМОСТЯН. "ДИСКРЕТНЕ (ПІКСЕЛЬНЕ) ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ДЛЯ ТОПОЛОГІЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЇЇ ГЕОМЕТРИЧНИХ СКЛАДОВИХ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (20 травня 2021): 137–49. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.516.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена розробці способів дискретного (піксельного) представлення транспортної мережі міста для топологічної ідентифікації та фрактальної оцінки її структурних складових. Розвиток транспортної мережі міст іде, як правило, шляхом ускладнення топологічної структури маршрутів пересування та взаємовідносин між геометричними характеристиками їх окремих елементів. Такі тенденції свідчать про необхідність розробки ефективних математичних методів моделювання нових та оптимізації вже існуючих мереж, в основі якої лежатимуть алгоритми аналізу та кількісної оцінки якості функціонування транспортної системи міста. Властивості міської транспортної мережі істотним чином залежать від складності її геометрії та топологічної структури. Аналіз літературних джерел показав, що транспортну мережу міста, з топологічних позицій, можна розглядати як сукупність великого числа розподілених точок або областей (зупинкових вузлів чи обмежених територій), які взаємодіють між собою через транспортні канали, тобто маршрути. При цьому, топологія складної транспортної мережі є випадковим фракталом, оскільки її мала частина подібна цілої. Розмірність цієї множини точок, областей і ліній має дробову розмірність. Розрахувавши розмірність мережі, можна кількісно виразити її системні властивості і знайти загальні закономірності удосконалення існуючих та побудови нових транспортних потоків. При визначенні фрактальної розмірності зображення клітковим методом геометрична структура мережі, на кожному кроці ітерації, покривається клітинами певних розмірів. Відтак, пропонується, відразу, представляти зображення у дискретному вигляді на решітці з клітинами мінімального розміру (може бути розмір пікселя), ідентифікувати фрагменти заданої структури, а у подальшому розраховувати потрібні геометричні параметри та проводити їх аналіз. При цьому, необхідно класифікувати окремі об’єкти та фрагменти, а також виявити геометричні критерії, за якими визначатиметься ступінь фрактальності як фрагментів, так і структури в цілому. Для ідентифікації зображень запропоновано топологічну класифікацію дискретних моделей геометричних об’єктів та комбінованих множин на площині. Визначено основні характеристики зв’язності окремих клітин дискретних бінарних моделей множин довільної розмірності. Запропонована структура практичної ідентифікації комбінацій геометричних об’єктів, які зустрічаються на зображеннях міських маршрутних схем. Подальші дослідження із даної тематики проводяться у напрямі виокремлення та обчислення геометричних характеристик об’єктів для запропонованих дискретних кліткових моделей. Ключові слова: транспортна мережа міста, дискретне представлення, топологічна ідентифікація, фрактальний аналіз, комбіновані множини, кліткова модель.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Kovshun, N. E., N. V. Koba та M. O. Koba. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУР В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (24 вересня 2021): 87. http://dx.doi.org/10.31713/ve220219.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена визначенню місця та ролі соціального капіталу у мережевих структурах в умовах цифровізації. Проаналізовано визначення мереж та мережевих структур. Визначено соціальний капітал як спільну основу для всіх рівнів мережевих структур. Визначено рівні мережевих структур та соціального капіталу. Зазначено, що саме соціальний капітал забезпечує високу економічну ефективність мережевих структур через досягнення ними синергетичного ефекту від взаємодії окремих їх учасників. Встановлено, що ефективність інноваційного розвитку підприємства значною мірою залежить від мережі соціально-економічних відносин підприємства, що спрямована на нагромадження його соціального капіталу. Представлено схему соціально-економічних зв’язків підприємства в їх тісній взаємодії та взаємозалежності із зовнішнім середовищем. Виділено три групи зв'язків в мережі соціально-економічних зв'язків: соціальні зовнішні зв’язки, соціальні внутрішні зв’язки та економічні зв’язки. Встановлено, що внутрішні взаємозв’язки підприємства мають відображення у його зовнішньо-економічних зв’язках, і навпаки. Показано вплив цифровізації на формування споживчого попиту, задоволення якого потребує нових соціальних зв’язків та відповідного соціального капіталу. Наукова новизна дослідження полягає у розгляді мережевих структур через призму соціального капіталу та розробці схеми підприємства як мережі соціально-економічних зв’язків, які є основою для формуваннясоціального капіталу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Грицюк, Іванна, та Andrii Safonyk. "Розроблення інформаційної системи для спектрофотометричного аналізу". Modeling Control and Information Technologies, № 5 (21 листопада 2021): 135–36. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2021.44.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано основні види архітектури нейронних мереж та обрано оптимальну архітектуру для процесу визначення іонів заліза спектрофотометричним методом, розроблено схему нейронної мережі, проаналізовано точність навчання та обрано аналізатор даних нейронної мережі. Для тестування роботи та отримання даних досліджень було розроблено веб-інтерфейс з використанням JavaScript фреймворк Vue.js.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Романюк, М., К. Сашко, О. Горний та К. Романюк. "Технологии возделывания топинамбура". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (26 жовтня 2020): 44–52. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).44-52.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье проанализированы технологии возделывания топинамбура в Республике Беларусь и Российской Федерации. Топинамбур долгие годы рассматривался как кормовая культура, однако анализ результатов последних научных исследований показал, что это культура комплексного использования. Прежде всего – это ценное пищевое растение. Благодаря уникальному биохимическому составу клубней, сухой порошок из них является хорошей биологически активной добавкой во многие продукты питания.Топинамбур является также ценным сырьем для технической переработки и производства биоэтанола. Общепринятая технология возделывания топинамбура на гребнях с междурядьями 70 см не всегда обеспечивает нормальные условия для его роста и развития из за узких междурядий, не позволяющих обеспечить необходимое питание растений. В исследованиях, проведенных В.И. Старовойтовым, установлено, что общепринятая технология возделывания топинамбура на гребнях с междурядьями 70 (75) см не обеспечивает нормальные условия для роста и развития топинамбура, особенно во влажные годы, что приводит к снижению урожая или полной его гибели. С их точки зрения для топинамбура наиболее перспективно использование грядовой технологии с шириной гряды 140 см.РУП «НПЦ НАН Беларуси по механизации сельского хозяйства» и ГНУ «ЦБС НАН Беларуси» предложили и апробируют технологию возделывания «земляной груши» на грядах шириной 1,5 м в два и три рядка с междурядьями 75 и 42 см.В статье рассмотрена схема посадки топинамбура 132х35+35+35х30 см по этой схеме рассто-яние между внутренними обрезами колес кормоуборочного комплекса составляет 169 см. Этого пространства вполне достаточно для размещения четырех рядков с междурядьями 35 см. Следует подчеркнуть, что подобная схема размещения является приемлемой и для использования машин при уборке клубней.Использование машин для отвоза зеленой массы при вышеуказанной схеме посадки не вызывает деформацию гряды.Отмечено, что урожайность топинамбура в значительной мере зависит от ширины междурядий. Разработаны схемы посадки клубней с учетом ходовых просветов машин, используемых при уборке как зеленой массы, так и клубней. Описаны оригинальные конструкции машин, применяемые для уборки топинамбура.Цель данных исследований – разработка схемы посадки топинамбура для обеспечения движения по полю комбайна, убирающего зеленую массу и транспортного агрегата занятого на ее отвозке без травмирования клубней топинамбура в грядах и разработка оригинальных схем машин для уборки клубней топинамбура. способных качественно и без потерь убирать его.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Kovalenko, Andriy, Heorhii Kuchuk та Vitalii Tkachov. "МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИВУЧОСТІ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ НА ОСНОВІ VPN-ТУНЕЛЮВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.090.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано основні підходи до забезпечення живучості комп’ютерних мереж. Показано, що методологія забезпечення живучості, яка застосовується до комп’ютерних систем має часткову відмінність за ту, що застосовується до комп’ютерних мереж, що пов’язано з активним розвитком технологій віртуалізації. Метою статті є розробка методу, який дозволяє забезпечити живучість комп’ютерної мережі, яка є інформаційним середовищем для гарантованого надання цифрових послуг, шляхом використання віртуальних тунелів, заснованих на принципах VPN-тунелювання для делегування «білих» IP-адрес в комп'ютерні мережі, або схеми маршрутизації потоків даних при використанні внутрішніх VPN-серверів з єдиною «білою» IP-адресою. Отримані результати дозволяють: сформулювати наукову задачу з формалізацією необхідних технічних вимог до розроблюваної комп'ютерної мережі; розробити прикладне рішення забезпечення живучості комп’ютерної мережі, засноване на використанні множинних VPN-тунелів; провести ряд експериментів з дослідження ефективності використання різних мережних протоколів в VPN-тунелях; створити підґрунтя для подальший розвитку методології забезпечення живучості комп’ютерних систем для забезпечення безперервності процесів управління мережними інфраструктурами. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований метод може бути використаний на етапах проектування комп’ютерних мереж в частині визначення показників надлишковості при реалізації принципів управління елементами мережі як то сервери, шлюзи, технологічне обладнання тощо

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Єчкало, Юлія Володимирівна. "Використання соціальних мереж у навчанні фізики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 11, № 2 (20 липня 2016): 70–75. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v11i2.554.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено схему використання соціальних мереж у навчанні фізики. Розглянуто переваги та недоліки використання соціальних мереж у навчанні фізики. Зроблено висновки про те, що застосування у навчальному процесі з фізики соціальних мереж може сприяти підвищенню якості навчання через освоєння студентами навичок спільної роботи та колективної творчості; використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів; самостійне створення мережевого навчального змісту; освоєння інформаційних концепцій; управління та спостереження за діяльністю учасників мережевої спільноти. Для викладачів соціальні мережі можуть виступати у якості інструменту для професійного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Matiko, F. D., O. M. Slabyk та M. B. Hutnyk. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ ВИМІРЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 105–10. http://dx.doi.org/10.15421/40280322.

Повний текст джерела

Анотація:

Теплову енергію широко використовують у промисловості та житлово-комунальному господарстві України. Налагодження точного обліку теплової енергії (ТЕ) є необхідним для її ефективного та економного використання, а також дає змогу виявити недоліки теплогенерувальних об'єктів і теплових мереж та усунути їх. Виконано аналіз стану приладового обліку кількості теплової енергії та нормативного забезпечення систем вимірювання кількості ТЕ. Встановлено, що чинні нормативні документи не містять методики визначення кількості ТЕ для всіх існуючих конфігурацій систем обліку ТЕ, а також методики оцінювання похибки (невизначеності результату вимірювання) кількості ТЕ. Розроблення таких методик є вкрай необхідним. Виконано класифікацію систем теплопостачання, що дає змогу проаналізувати можливі схеми систем вимірювання кількості. Розглянуто рівняння для визначення кількості теплової енергії для типових схем систем обліку на джерелах ТЕ та у схемах теплопостачання споживачів. Встановлено, що у відомих нормативних документах не враховано всі особливості структури систем теплопостачання споживачів, тому необхідним є подальший аналіз схем теплопостачання споживачів та уточнення рівнянь для обчислення кількості ТЕ у таких системах. Сформульовано недоліки основних нормативних документів та невирішені завдання обліку ТЕ і визначено напрями досліджень для удосконалення нормативної бази обліку ТЕ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

СПАСІЧЕНКО, Оксана. "ДОСВІД ОПТИМІЗАЦІЇ МАРШРУТНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ЗА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.100.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі запропоновано для моделювання маршрутної мережі застосовувати метод лінійного програмування (транспортна задача) із критеріями оптимізації показників економіко-екологічної та соціальної оцінки. Особливістю цільової функції є адитивний характер показників економічних витрат, екологічних та соціальних збитків при здійсненні пасажироперевезень з ваговими коефіцієнтами і характеризує витратність логістичної системи. Для кожного маршруту вибирається відповідно вагові коефіцієнти важливості економічного та екологічного показників залежно від особливостей здійснення перевезення, що дозволяє вибрати схему перевезення за інтегральним показником (розраховується план оптимальний за економічними чи екологічними показниками, або компромісний). Розроблений підхід застосовано для удосконалення маршрутної мережі громадського транспорту м. Києва на еколого-економічних засадах. Оптимізація маршрутної мережі тільки для окремих маршрутів дозволила збільшити дохід і зменшити витрати при здійсненні пасажироперевезень з одночасним зменшилися викиді шкідливих речовин.Ключові слова: транспортна система міста, маршрутна мережа, пасажироперевезення, оптимізація, еколого-економічні показники.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Бeлоус, Р., Є. Крилов та В. Анікін. "Поняття глибинного навчання та його використання для розпізнавання елементів на картографічних зображеннях". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 37 (31 травня 2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226788.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єктом дослідження є процес оцифрування картографічних схем та зображень. У статті зроблено огляд основних рішень на сьогоднішній день, та їх недоліки. Також визначено варіант, для вирішення даної проблеми, запропоновано використати нейрону мережу, для розпізнавання зображення, а саме глибоке навчання. Глибоке навчання в свою чергу є класом алгоритмів машинного навчання, який використовує в собі багатошарову систему нелінійних фільтрів для відокремлення необхідних характеристик з перетвореннями.Метою роботи є зменшення часу на процес оцифровування архівів картографічних схем, за допомогою створення та навчання нейронної мережі з використання глибинного навчання. Бібл. 5, іл. 5.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

КОРНІКОВА, Катерина, Андрій ІЛЬЧЕНКО та Володимир ШУМЛЯКІВСЬКИЙ. "Особливості розвитку громадського електротранспорту в деяких містах України". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 17–25. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.630.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз розвитку тролейбусного транспорту обласних центрів України (м. Житомир, м. Рівне, м. Тернопіль, м. Чернігів) та найбільшого міста за кількістю населення Київської області – м. Біла Церква. Зроблено порівняння вказаних міст щодо їх площі, кількості населення, щільності розташування населення в містах, кількості автобусних та тролейбусних маршрутів, довжини контактної мережі та кількості тролейбусів. Проаналізовано та відзначено характерні особливості тролейбусних маршрутів міст та розкрито стратегію їх подальшого удосконалення та оновлення рухомого складу. Відзначено особливість маршрутної мережі в м. Житомир, яка полягає в наявності кільцевого маршруту, що дозволяє зв’язати віддалені від центра міста райони між собою. Показано, що особливістю контактної мережі м. Рівне є її вихід за географічні межі міста, що виправдано великим потоком пасажирів в робочі дні тижня, які рухаються до Рівненського заводу високовольтної апаратури. Зазначено, що в експлуатацію введено дуобус АКСМ 43303А та 12 тролейбусів Дніпро Т203 з автономним ходом. З аналізу схем, особливостей тролейбусних маршрутів, наявного парку тролейбусів та їх термінів експлуатації у вказаних містах зроблено висновок, що в містах України з зазначеними характеристиками переважають тролейбусні мережі радіального розташування з можливістю об’єднання околиць міст. Кращим рішенням вибору тролейбусної контактної мережі в таких містах є вибір радіальних маршрутів від центру до периферійних районів міста в поєднанні з кільцевими маршрутами з’єднання між собою головних вулиць. Парк тролейбусів застарілий, в основному вони експлуатуються вже 20-40 років, тому потребує більш активного оновлення. Найкращим за віковим складом парків тролейбусів міст, що проаналізовано, станом на 01.01.2020 року є парк м. Чернігів, найгіршим - м. Рівне. Ключові слова: міські пасажироперевезення, електротранспорт, тролейбус, маршрутна мережа, контактна мережа, навколишнє середовище.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Feshchenko, Andrey, Alexander Zakora та Larisa Borisova. "Розробка імовірнісної моделі типового фрагмента відомчої цифрової телекомунікаційної мережі ДСНС". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 222–33. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведений аналіз призначення, умов роботи складових елементів, ієрархічності структури відомчої цифрової телекомунікаційної мережі Державної служби з надзвичайних ситуацій України, яка розглядається як сукупність типових мережевих фрагментів. Представлена структура типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі у вигляді структурної схеми надійності без резервування, яка складається з центрального, регіонального і районного вузлів, послідовно з'єднаних каналами зв'язку. Обґрунтовані потрібні значення ймовірності безвідмовної роботи вузлів і каналів відомчої цифрової телекомунікаційної мережі в залежності від потрібного значення структурної надійності типового фрагменту. Запропоновано застосування структурного роздільного двократного резервування вузлів з різними ступенями ієрархії для типових фрагментів з метою одночасного зниження вимог до надійності вузлів відомчої цифрової телекомунікаційної мережі. Розроблена імовірнісна модель типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі у вигляді блок-схем надійності для структур з багатократним резервуванням центральних, регіональних районних вузлів і каналів зв'язку. Отримані аналітичні вирази для дослідження впливу структури типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі на його надійність шляхом статистичного математичного моделювання. Приводяться аналітичні й графічні матеріали статистичного математичного моделювання по дослідженню залежності ймовірності справного стану типового фрагмента відомчої телекомунікаційної мережі від структури типового фрагменту з резервуванням і надійності відповідних мережевих вузлів і каналів зв'язку. Рекомендована доцільність з метою підвищення імовірності справного стану типового фрагмента відомчої цифрової телекомунікаційної мережі на етапі проектування обирати структури з двократним резервуванням вузлів як мінімум на центральному рівні, як максимум на всіх рівнях, та розраховуючи на проміжні значення надійності при резервуванні вузлів центрального та регіонального рівня

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Zhukovskyy, V. V., S. V. Shatnyi та N. A. Zhukovska. "Нейронна мережа для розпізнавання та класифікації картографічних зображень ґрунтових масивів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 100–104. http://dx.doi.org/10.36930/40300517.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано нейронну мережу для розпізнавання картографічних зображень ґрунтових масивів та класифікації ландшафтних ділянок за типами ґрунтових масивів із використанням нейронної мережі. Описано підходи до проектування архітектури, методів навчання, підготовки даних для проведення навчання, тренування та тестування нейронної мережі. Розроблено структурно-функціональну схему нейронної мережі, яка складається із вхідного, прихованих та вихідного шарів, кожен окремий нейрон описано відповідною активаційною функцією із підібраними ваговими коефіцієнтами. Показано доцільність застосування кількості нейронів, їх тип та архітектуру для проведення задачі розпізнавання та класифікації ділянок на кадастрових картах. Як вихідні дані використано відкриті державні інформаційні ресурси, в яких виділено окремі ділянки за типами ґрунтів, їх поширення та сформовано базу даних для навчання та тренування нейронної мережі. Проаналізовано ефективність, швидкодію та точність роботи нейронної мережі, зокрема, проведено комп'ютерну симуляцію із використанням сучасного програмного забезпечення та математичне моделювання обчислювальних процесів у середині структури нейронної мережі. Розроблено програмні засоби для попередньої підготовки та оброблення вхідних даних, подальшого тренування та навчання нейронної мережі та безпосередньо процесу розпізнавання та класифікації. Відповідно до отриманих результатів, розроблена модель та структура нейромережі, її програмні засоби реалізації показують високу ефективність як на етапі попереднього оброблення даних, так і загалом на етапі класифікації та виділення цільових ділянок ґрунтових масивів. Надалі наступним етапом досліджень є розроблення та інтеграція програмно-апаратної системи на основі розпаралелених та частково розпаралелених засобів обчислювальної техніки, що дасть змогу значно пришвидшити обчислювальні операції, досягти виконання процесів навчання та тренування нейронної мережі в режимі реального часу та без втрати точності. Подані наукові та практичні результати мають високий потенціал для інтеграції в сучасні інформаційно-аналітичні системи, системи аналізу та моніторингу за станом навколишнього середовища, технологічними об'єктами та об'єктами промисловості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Ванькевич, Дмитро Євгенійович. "Навчальний полігон на базі дистрибутиву Proxmox VE для проведення лабораторних робіт з курсу «Системне адміністрування ОС Linux»". Theory and methods of e-learning 4 (13 лютого 2014): 25–29. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.365.

Повний текст джерела

Анотація:

Виконання лабораторних робіт в рамках курсу «Системне адміністрування ОС Linux» вимагає наявності більше ніж одного комп’ютера на одного студента. Наприклад, проведення лабораторних робіт із встановлення та налагодження маршрутизатора передбачає, як мінімум, наявності двох комп’ютерів: маршрутизатора і робочої станції.Одним з варіантів є використання у якості маршрутизаторів старих комп’ютерів, звісно, за їх наявності. Але такі комп’ютери мають вже відпрацьований ресурс і, як наслідок, невелику надійність. Тому в ході виконання лабораторної роботи важко визначити причину, через яку виникла помилка – внаслідок неправильного конфігурування програмного забезпечення чи через апаратну несправність. До того ж апаратне забезпечення застарілої ПЕОМ може не відповідати вимогам сучасного програмного забезпечення.Також можливий варіант, коли студенти об’єднуються у групи для вивільнення необхідної кількості комп’ютерів. Лабораторні роботи з встановлення маршрутизатора передбачають наявність в ПЕОМ двох мережевих контролерів, для чого потрібно встановити в системному блоці ще один мережевий контролер, а також замінити жорсткий диск з робочою операційною системою на інший. На жаль, така можливість є не завжди через відсутність додаткових жорстких дисків та мережевих контролерів або через умови гарантійного обслуговування комп’ютерної техніки, які не дозволяють відкривати опломбовані системні блоки.Оптимальним варіантом, на думку автора, є використання технологій віртуалізації [1; 2]. В якості системи віртуалізації було використано дистрибутив з вільним вихідним кодом Proxmox Virtual Environment (Proxmox VE), який дозволяє використовувати у якості гіпервізорів KVM (Kernel-based Virtual Machine) та OpenVZ [3].Для виконання лабораторних робіт був створений полігон, схема якого зображена на рис. 1.Для кожної групи студентів були створені користувачі в системі Proxmox VE (grp00..grp5). Кожному з користувачів було надано доступ до двох віртуальних машин і до сховища, де зберігаються ISO-образи з операційними системами. Причому, з міркувань безпеки, доступ до параметрів конфігурації віртуальних машин був примусово обмежений. Користувач мав право змінювати тільки один параметр – назву файла з образом операційної системи. На рис. 2 зображено інтерфейс керування віртуальними машинами, які доступні користувачу grp00. Комп’ютерна лабораторія під’єднана до загальноуніверситетської мережі через маршрутизатор комп’ютерної лабораторії. Це дає змогу уникнути небажаних наслідків у разі неправильного конфігурування ПЕОМ в лабораторії. Мережа лабораторії розділена на підмережі (рис. 1). У підмережу 192.168.30.X увімкнені фізичні ПЕОМ, маршрутизатор та фізичний комутатор а також сервер віртуальних машин з системою віртуалізації Proxmox VE. На сервері віртуальних машин створено декілька віртуальних підмереж з віртуальними маршрутизаторами та комутаторами. Підмережа 192.168.34.X створена з метою унеможливити втрату непрацездатності комп’ютерної лабораторії через некоректне конфігурування студентами віртуальних маршрутизаторів grp00 – grp05. Підмережі 192.168.1.X – 192.168.6.X створені, відповідно, для користувачів grp00 – grp05. Інтерфейс керування для створення віртуальних комутаторів зображено на рис. 3, де vmbr0 – віртуальний комутатор підмережі 192.168.30.X, за допомогою якого здійснюється під’єднання до ПЕОМ та маршрутизатора і комутатора навчальної лабораторії, vmbr34 – віртуальний комутатор підмережі 192.168.34.X, vmbr9000 – vmbr9005 – віртуальні комутатори підмереж 192.168.1.X – 192.168.6.X.Студенти з ПЕОМ навчальної лабораторії за допомогою Інтернет-переглядача мають доступ до екранів своїх віртуальних машин (рис. 4). У разі втрати працездатності підмереж 192.168.30.X та 192.168.1.X – 192.168.6.X доступ до екранів віртуальних машин збережеться завдяки тому, що ПЕОМ навчальної лабораторії та сервер віртуальних машин знаходяться в підмережі 192.168.30.X, доступ до якої студентам заборонено. Наведену схему навчального полігону можна використовувати у комп’ютерних класах загального використання, тому що вона не потребує зміни критичних параметрів операційної системи на ПЕОМ класу і зводить ризик втрати працездатності комп’ютерного класу до мінімуму.У разі виникнення потреби збільшення обчислювальної потужності можна використати декілька серверів віртуальних машин, об’єднавши їх у кластер [4].

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Lemeshko, O., A. Shapovalova, O. Yeremenko, M. Yevdokymenko та A. Hailan. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ШВИДКОЇ ПЕРЕМАРШРУТИЗАЦІЇ З БАЛАНСУВАННЯМ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ОБМЕЖЕННЯ ТРАФІКА В МЕРЕЖАХ SD-WAN". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 63–71. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.063.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі запропоновано математичну модель швидкої перемаршрутизації із забезпеченням балансування навантаження на принципах Traffic Engineering (TE) та диференційованого обмеження трафіка в територіальнорозподілених програмно-конфігурованих мережах. Основу моделі складають умови реалізації багатошляхової маршрутизації сумісно з модифікованими умовами збереження потоку, які враховують пріоритетне обмеження трафіка на границі мережі у випадку її ймовірного перевантаження, викликаного, з одного боку, зростанням навантаження, а з іншого – реалізацією схем захисту елементів мережі та її пропускної здатності в ході швидкої перемаршрутизації. Перевагою запропонованого рішення також є формулювання задачі швидкої перемаршрутизації як оптимізаційної з критерієм, який орієнтує на мінімізацію, по-перше, верхнього порогу завантаженості каналів зв’язку, що відповідає вимогам концепції TE, а, по-друге, зважених відносно пріоритету відмов в обслуговуванні потоків пакетів на границі мережі. Дослідження процесів швидкої перемаршрутизації з використанням запропонованої моделі на ряді числових прикладів підтвердило адекватність і ефективність отриманих на її основі маршрутних рішень як щодо забезпечення їх відмовостійкості та балансування навантаження, так і щодо заснованого на пріоритетах обмеження трафіка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Гетьман, В. І. "УПРАВЛІННЯ ЕКОМЕРЕЖЕЮ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 22 (14 квітня 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2020-22/3.

Повний текст джерела

Анотація:

Ідея екологічної мережі – це нинішній погляд природоохоронної науки і практики на "технологію" збереження довкілля. Вона бере свої початки і ґрунтується на концепції біоцентрично-сітьової ландшафтно-територіальної структури. Екомережа є ключовим елементом практичного впровадження екологічної пара- дигми природокористування, яку можна сформулювати як збереження природного каркасу території. На загальнодержавному, регіональному і локальному рівнях "ядрами" екомережі є природно-заповідні терени загальнодержавного і місцевого значення, що забезпечують структурну організацію національних, регіональних та місцевих схем екомережі. Структур- ними елементами екомережі є території, що відрізняються за своїми функціями. До струк- турних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювальні те- риторії. При практичному втіленні ідеї екомережі виникають питання, перш за все управ- лінські. Особливості управління екомережею, треба відмітити, полягають насамперед у то- му, що ми маємо справу з об'єктами високої складності, якими є природні комплекси (ландшафти), що її складають. Адже це зумовлює необхідність врахування складного пере- бігу процесів ландшафтної самоорганізації, відкритого характеру цих екосистем, їх функці- онування, динаміки тощо. Відтак складним і нерозв'язаним залишається досі завдання – створення механізму управління екомережею – цією, поки що, теоретичною конструкцією. Проблему управління екологічною мережею можна розглядати у двох аспектах: функціона- льному і структурному. Автор аналізує можливості вирішення цього питання і пропонує схему та окремі аспекти здійснення управлінського процесу при формуванні, відтворенні та використанні екомережі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Чащилов, Д. В., and А. А. Генина. "MODIFICATION OF THE METHOD FOR DETERMINING THE WETTABILITY OF CELLULOSE FIBROUS RAW MATERIALS FOR POLYMER COMPOSITE MATERIALS." Южно-Сибирский научный вестник, no. 5(39) (October 31, 2021): 111–17. http://dx.doi.org/10.25699/sssb.2021.39.5.004.

Повний текст джерела

Анотація:

Для полимерных композиционных материалов (ПКМ) с армирующим наполнителем из натуральных волокон одними из проблем являются оценка качества подготовки волокон и определение динамики взаимодействия волокон и полимерной матрицы. Актуальность проблем обусловлена расширяющимся объёмом исследований ПКМ с растительными волокнами и разнообразными видами и глубиной предварительной обработки растительных волокон. Предметом исследования выступил стандартный метод определения смачиваемости целлюлозных материалов. Цель экспериментального исследования – предложить модифицированный метод определения смачиваемости, потенциально пригодный для оценки качества подготовки армирующих наполнителей ПКМ из растительных волокон. Использован стандартный по ГОСТ и модифицированный метод определения смачиваемости. В качестве пробного материала использовали целлюлозу древесную, полубелёную сульфитную из хвойной древесины в форме целлюлозной папки. Образцы целлюлозы механически разрыхляли до элементарных волокон и испытывали на смачиваемость. Использовали три схемы испытаний – взвешивание стаканчика с навеской, погруженного в воду (схема 1), взвешивание сосуда с водой (схема 2), стандартную методику по ГОСТ (схема 3). По схемам 1 и 2 измерения проводили в течение до 120 секунд, по схеме 3 – 30 секунд. Эксперименты проводили в трёхкратной повторности. Сущность модифицированного метода определения смачиваемости основана на постоянном контроле массы навески по мере сорбции водной влаги. Полученные закономерности кинетики процесса показали, что количество водной влаги, впитываемой образцами, нелинейно меняется во времени. Величины смачиваемости, определённых по различным схемам, с учётом отклонений, соответствуют друг другу. Определение смачиваемости по модифицированному методу предложено проводить в течение 120 секунд, периодически контролируя показания весов. Предложенный модифицированный метод может быть использован в исследовательских целях для изучения динамики впитывания воды и сравнения поведения различных целлюлозных материалов для ПКМ с матрице на основе гидрофильных полимеров. For polymer composite materials (PCM) with a reinforcing filler made of natural fibers, one of the problems is to assess the quality of fiber preparation and determine the dynamics of the interaction of fibers and a poly-dimensional matrix. The urgency of the problems is due to the expanding volume of research on PCM with plant fibers and various types and depth of pretreatment of plant fibers. The subject of the study was a standard method for determining the wettability of cellulose materials. The purpose of the experimental study is to propose a modified method for determining wettability, potentially suitable for assessing the quality of preparation of reinforcing fillers of PCM from plant fibers. The standard GOST and modified method for determining wettability were used. As a test material, wood cellulose, semi-green sulfite from coniferous wood in the form of a cellulose folder was used. Cellulose samples were mechanically loosened to elementary fibers and tested for wettability. Three test schemes were used – weighing a cup with a suspension immersed in water (scheme 1), weighing a vessel with water (scheme 2), standard procedure according to GOST (scheme 3). According to schemes 1 and 2, measurements were carried out for up to 120 seconds, according to scheme 3 – 30 seconds. The experiments were carried out in threefold repetition. The essence of the modified method for determining the permeability is based on the constant control of the weight of the suspension as the sorption of water moisture. The obtained laws of the kinetics of the process showed that the amount of water moisture absorbed by the samples varies non-linearly over time. The wettability values determined according to various schemes, taking into account deviations, correspond to each other. The determination of wettability by the modified method is proposed to be carried out within 120 seconds, periodically monitoring the readings of the scales. The proposed modified method can be used for research purposes to study the dynamics of water absorption and compare the behavior of various cellulose materials for PCM with a matrix based on hydrophilic polymers.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Obikhod, Y., V. Lysechko, I. Kovtun, Y. Shuvalova та S. Skolota. "МЕТОДИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ І МАСШТАБУВАННЯ В МЕРЕЖАХ БЕЗПРОВОДОВОГО ДОСТУПУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 171–75. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.171.

Повний текст джерела

Анотація:

Віртуалізація і масштабування різних процесів вже давно вбирає в себе все нові і нові галузі. Крім поширеної віртуалізації мереж, продовжують розвиватися віртуальні компанії. В якості прикладу можна привести віртуальних операторів мобільного зв'язку (MVNO), які використовують для обслуговування абонентів фактично «чужі» мережі, проте мають ряд переваг в порівнянні з традиційними операторами зв'язку. У перспективі даний підхід дасть можливість забезпечити найкраще підключення абонента в його точці присутності та використовувати віртуальні сервіси. В недалекому майбутньому мережева інфраструктура мобільного зв'язку повністю або частково перестане бути власністю операторів, а функції операторів будуть мати більшою мірою логічний характер. Перехід до подібної схеми обслуговування буде відбуватися не тільки на абонентському рівні, а й на рівні розробки відкритого програмного забезпечення, операційних систем, мережевих технологій. Подібна реорганізація потребуватиме певних часових ресурсів, адже знадобиться узгодження стандартів, модернізація обладнання, створення нового програмного забезпечення захисту інформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Боднар, Лілія Василівна. "Моделювання комп’ютерних мереж при підготовці спеціалістів природничо-математичного циклу". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (13 квітня 2018): 335–37. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.794.

Повний текст джерела

Анотація:

Динамічний розвиток мережних технологій призводить до виникнення великої кількості комп’ютерних мережних систем. Реалізація таких систем на практиці пов’язана із значними витратами на технічне та програмне забезпечення. Особливо ця проблема стосується студентів природничо-математичних спеціальностей, для яких інформаційні технології складають основу загальної підготовки спеціаліста. Наприклад, можна студента навчити, як розгорнути повноцінний файловий сервер на різних платформах та зробити порівняльний аналіз цих реалізацій. Слід зазначити, що студент не зможе дати повний аналіз реалізації цих серверів, не протестувавши їх в реальному робочому середовищі, яке може складатись, в свою чергу, також з різних платформ. Для реалізації даної схеми потрібно буде виділити одному студентові мінімум два сервери на різних платформах та близько 5-10 робочих станцій на різних платформах, а також час на реалізацію цього завдання. Якщо взяти до уваги, що іншим студентам потрібно буде виділити такі ж самі ресурси, то такі заняття стають матеріально невигідними. Розвиток віртуальних технологій за останні роки надає можливості вирішувати вказану проблему шляхом моделювання комп’ютерних мережних схем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Korzhik, V. I., V. S. Starostin, M. M. Kabardov, Aleksandr Mikhailovich Gerasimovich, Viktor Alekseevich Yakovlev, and Aleksei Georgievich Zhuvikin. "Information theoretically secure key sharing protocol executing with constant noiseless public channels." Matematicheskie Voprosy Kriptografii [Mathematical Aspects of Cryptography] 12, no. 3 (September 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.4213/mvk378.

Повний текст джерела

Анотація:

Предлагается новый протокол обмена ключами, работающий с постоянными общедоступными каналами без шумов (по крайней мере, без шумов для перехватчиков) и не использующий стандартные сложностные предположения. Протокол основан на схеме EVSKey, недавно предложенной Цинем и Дингом. Показано, что такая схема нестойкая, для повышения ее стойкости вводятся искусственный шум и процедура повышения конфиденциальности. Вероятности ключевых битовых ошибок как для законных, так и для нелегальных пользователей оценены с помощью моделирования. Вероятности декодирования ошибок рассчитаны для кодов LDPC. Оценен объем утечки информации Шеннона злоумышленникам. Приведен также канальный трафик, необходимый для выполнения предложенного протокола.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Denysenko, O., A. Kovalenko та S. Pashkevich. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗПОДІЛУ ТРАНСПОРТНИХ ПОТОКІВ НА ПІДХОДАХ ДО РЕГУЛЬОВАНИХ ПЕРЕХРЕСТЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 67–70. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.067.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметомвивченнявстаттієвизначенняумоврозподілутранспортнихпотоків(ТП)напідходахрегульованих перехресть, при яких здійснюється комплексна оптимізація елементів циклу світлофорної сигналізації (ЦСС). Метою є визначення умов розподілу ТП згідно з обраним критерієм, при якому здійснюється мінімізація затримок транспортних засобів на перехресті і оптимізуються значення елементів світлофорного циклу. Завдання: визначення критерію і математичних моделей аналітичних умов оптимального розподілу ТП для різних схем на підході до перехрестя, при яких забезпечується оптимізація затримок транспортних засобів та елементів світлофорного циклу. Отримані наступні результати. Розкрито деякі особливості вирішення завдання формування напрямків руху ТП і пошуку оптимальних схем їх розподілу за фазами циклу. Визначено критерій і умови вирівнювання фазових коефіцієнтів для ряду типових схем пофазного роз'їзду, а також математичні моделі аналітичних умов розподілу ТП, що забезпечують оптимізацію затримок транспортних засобів. В ході аналізу досліджень і результатів роботи в подальшому запропонований алгоритм вибору схем організації дорожнього руху на перехресті і послідовність визначення елементів циклу регулювання. Висновки. Отримані умови для розподілу ТП на перехресті дають можливість вибору раціональної структури пофазного роз'їзду, істотно зменшити обсяг розрахунків при виборі комплексної схеми оптимізації режимів світлофорного регулювання. Запропонований підхід оцінки технології управління світлофорної сигналізації є комплексним і може буті основою для математичного забезпечення систем автоматизованого проектування світлофорних об'єктів. Моделі розподілу ТП на перехресті необхідні для визначення більш якісної оцінки умов руху, рівня функціонування і вибору найбільш раціональної організації руху і комплексу керуючих дій. Проведені дослідження дозволили розробити алгоритми та програмне забезпечення, які можуть застосовуватися для проектування схем організації руху на перехрестях вулично-дорожньої мережі

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Логвін, A. "Глибинне навчання для аудіо-додатків". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (26 березня 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито принципи застосування глибокого навчання для нейронних мереж щодо розпізнавання аудіо-сигналів. Відокремлено області подання звуку. Підкреслено, що дослідження буде обмежено аудіо-сигналами. Описано принципи розбиття сигналу на складові елементи та їх вилучення із аудіо запису. Наведено схему формування розподілу аудіо-сигналу та запропоновано загальний підхід до задачі розпізнавання аудіо-сигналів. Він умовно поділений на три окремі етапи: обробка аудіо-запису та його перетворення у частотно-часову область, побудова спектрограми та її перетворення на формат з подальшим виведенням послідовності ознак у вигляді векторів. Визначений коефіцієнт накладання та середньозважений коефіцієнт перекриття (частковий збіг). Сформовано низку значень на основі проведеного експерименту, які показали, що на характеристики / параметри аудіо-додатків, сформовані за допомогою нейронної мережі з глибоким навчанням, має вплив метод підготовки даних, додавання шарів та формування спектру одиниць, що покращує результат за рахунок помноженого часу навчання, те саме стосується і періодичних з'єднань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Kyrnas, L., V. Pundiev, V. Shevchuk, V. Rieztsov, T. Surzhyk та I. Sheiko. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ПЛОЩАДОК ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 2(57) (2 вересня 2019): 13–21. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).13-21.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є систематизація та впорядкування дій та основних положень з урахуванням діючих нормативних документів, які необхідно виконувати за умови проектування та будівництва фотоелектричних станцій в Україні, починаючи з вибору площадки для їх розміщення та закінчуючи отриманням ліцензії на виробництво і договору на продаж отриманої електроенергії. В роботі описано розроблення методики визначення техніко-економічної доцільності розміщення площадок фотоелектричних станцій та їх потужностей з урахуванням екологічних аспектів по регіонах України. Ця методика є результатом системного наукового аналізу покрокових дій за умови проектування, будівництва та введення в експлуатацію фотоелектричної станції в Україні з урахуванням та дотриманням всіх законодавчих та технічних вимог, що діють на даний час в нашій країні, починаючи з вибору площадки під будівництво ФЕС і закінчуючи отриманням ліцензії на виробництво і договору на продаж отриманої електроенергії. Методика для зручності користування виконана у вигляді таблиці, де в логічній послідовності розташовано пункти дій (робіт), які необхідно виконати, з поясненнями та посиланнями на діючі законодавчі та нормативні документи та отриманими результатами за кожним із пунктів. В роботі описано алгоритм створення карт-схем для кожної із областей України з відображенням на них перспективних ділянок під будівництво фотоелектростанцій з короткою їх характеристикою та можливістю приєднання до електричної мережі. Розробленню карт-схем передує аналіз стану електроенергетичної інфраструктури в районі поблизу наміченої до використання під розміщення фотоелектростанції земельної ділянки, який необхідний також крім усього і для визначення оптимального розташування генеруючих потужностей виробництва електричної енергії. Розроблені карти-схеми дають наглядне уявлення щодо запропонованих площадок під будівництво фотоелектростанцій та щодо можливостей їх приєднання до електричної мережі. Бібл. 9, табл.1, рис. 1.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

ГАВРИЛЕНКО, Катерина. "ЛІНГВІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ ІНТЕРНЕТУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 26–31. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Мова інтернету є новим різновидом лінгвістичного дискурсу, який виник разом із глобальною системою інтернет-комунікації, найпопулярнішої та найдоступнішої мережі, позаяк у спілкуванні беруть участь люди будь-якого віку, освіти, релігії, політичних поглядів, країни проживання тощо. Метою сучасної лінгвістики є вивчення інтернет-дискурсу як динамічного соціального явища, а також систематизація отриманих у процесі цього вивчення результатів. До того ж зросла кількість міждисциплінарних досліджень, присвячених мові інтернету. У статті окреслено властивості інтернет-дискурсу та основні ознаки письмових і усних цифрових текстів. Характеристики розміщеного в мережі друкованого тексту можна змінити за рахунок різних гіпертекстових посилань. Його можна включити в інше повідомлення, ідентифіковане пошуковими системами за певними ключовими словами й термінологією. Отже, текст може стати частиною іншого тексту або бути доповненим аудіовізуальною інформацією. Ключові детермінанти та специфічну класифікацію індивідуалізованих лінгвістичних параметрів інтернет-тексту визнають життєво важливою характеристикою мовного портрета особистості й можуть бути використані для ідентифікації користувача інтернету. У статті звернено увагу на те, що різні аспекти аналізу стилю письмового та усного повідомлення, організації тексту відображають особистісні якості людини. Характеристики мовної рефлексивності чатів та соціальних мереж, їхні емоційні реакції, що передають традиційні значення, є визначальними рисами інтернет-комунікації. Мова інтернету – це складне поєднання різних дискурсів, а розроблення схеми аналізу інтернет-текстів є найважливішим завданням сучасної лінгвістики. Розвиток практичних методів аналізу інтернет-дискурсу значною мірою сприяє успішній ідентифікації індивідуального користувача.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Noskov, Valentin, Mykola Mezentsev, Svitlana Gavrylenko та Hennadii Heiko. "КОНТРОЛЬ І ДІАГНОСТИКА СТАНУ ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРОПРИВОДА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 58–61. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.058.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті. При розробці систем тягового електропривода вітчизняного дизель-поїзда ДЕЛ-02 з тяговими асинхронними двигунами ставиться завдання забезпечення ефективного контролю та діагностики стану дизель-поїзда і його елементів у процесі експлуатації з використанням сучасних інформаційних технологій. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі питання: визначення основних вузлів і параметрів, які підлягають контролю та діагностиці; побудова структурної схеми системи контролю та діагностики; розробка методів контролю та діагностики стану дизель-поїзду та його елементів. Результати. Для підвищення ефективності експлуатації дизель-поїздів ДЕЛ-02 вітчизняного виробництва розроблена система контролю та діагностики стану тягового електропривода з використанням сучасних засобів виміру основних параметрів і подальшою обробкою отриманої інформації бортовою мікропроцесорною системою керування. Запропоновані та обґрунтовані рішення щодо побудови системи, яка забезпечує контроль необхідної кількості технічних і економічних показників тягового електропривода без введення в схему системи керування додаткових елементів. Контроль і діагностика показників стану тягового електропривода виконана за допомогою нейронної мережі

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Цибулько, Михайло Михайлович. "Застосування термінальної архітектури мережі у навчальних комп’ютерних комплексах". Theory and methods of e-learning 2 (4 лютого 2014): 367–71. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.299.

Повний текст джерела

Анотація:

Останнім часом цілий ряд освітніх установ схиляється до впровадження у себе термінальної схеми побудови мережі і переходу до централізованого зберігання і обробки даних, оскільки традиційні методи організації робочих місць і адміністрування мережі не завжди оптимальні.В навчальних лабораторіях студенти вирішують однотипні спеціалізовані завдання, що не вимагають великих ресурсів персональних комп'ютерів, тому є сенс оптимізувати робочі місця і замінити ПК на так звані тонкі клієнти.У статті — проаналізовано переваги та недоліки термінальної архітектури побудови мережі у навчальних комп’ютерних комплексах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Азангулов, Искандер Ф., Iskander Azangulov, Григорий В. Овечкин та Grigory Ovechkin. "Оценка времени попадания координаты схемы Бернулли в первый столбец таблицы Юнга". Функциональный анализ и его приложения 54, № 2 (2020): 78–84. http://dx.doi.org/10.4213/faa3773.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассматривается классическая схема Бернулли - последовательность независимых случайных величин, одинаково распределенных по мере Лебега $m$ на отрезке $[0,1]$. Пространство реализаций этой схемы есть бесконечномерный куб $\mathcal{X} = ([0, 1]^{\mathbb{N}}, \mu)$ с мерой Лебега $\mu = m^{\mathbb{N}}$. В работе доказывается существование такой функции $k( \cdot )\colon(0, 1) \to \mathbb{R}$ (можно положить $k(\varepsilon) = C/\varepsilon^5$), что для любых $n \in \mathbb{N}$, $\varepsilon \in(0, 1)$ можно выбрать такое измеримое подмножество $\mathcal{X}_{n,\varepsilon} \subset \mathcal{X}$ меры, не меньшей $1 - \varepsilon$, что для любой реализации $x=\{x_n\}_n \in \mathcal{X}_{n, \varepsilon}$ координата $x_n$ в процессе применения алгоритма RSK (Robinson-Schensted-Knuth) достигнет первого столбца $P$-таблицы Юнга в результате не более, чем $k(\varepsilon)n^2$, вставок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Ващишак, І. Р., та С. П. Ващишак. "Агрофотовольтаїчна сонячна станція з вимірювальними каналами ІоТ". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 129–34. http://dx.doi.org/10.36930/40300223.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто перспективи використання агрофотовольтаїчної сонячної станції для поєднання виробництва електроенергії, збереження ґрунтів та застосування їх у сільському господарстві зі забезпеченням певного рівня урожайності земель. Зазначено, що додатково агрофотовольтаїчна станція повинна виконувати функції затінення та поливу рослин. Для забезпечення максимальної ефективності сонячних панелей за високих температур повітря запропоновано підтримувати їх температуру в заданих межах системами примусового рідинного охолодження з паралельним підключенням охолоджувальних модулів. Перевагами такої схеми є рівномірне охолодження сонячних панелей, розміщених в одному ряду, і можливість роботи системи при відключенні будь-якого з охолоджувальних модулів. Розроблено комірчастий модуль охолодження сонячної панелі, який виготовляють з алюмінієвих сплавів і кріпиться до її задньої сторони. Розроблено гідравлічну схему агрофотовольтаїчної станції, особливостями якої є можливість використання холодної води безпосередньо у місці встановлення станції за допомогою свердловинного насоса та застосування нагрітої сонячними панелями води для побутових потреб, техніки та обігріву приміщень. Запропоновано схему електропостачання агрофотовольтаїчної станції, яка дає змогу вироблену сонячними панелями електроенергію використовувати як безпосередньо споживачами на полі, так і передавати у мережу змінного струму. Для обліку виробітку та споживання електроенергії застосовано двотарифний лічильник. Розроблено підвісні каркаси для кріплення сонячних панелей, елементів систем охолодження, поливу та освітлення ділянки у нічну пору доби. Конструкція каркасу дає змогу змінювати кути нахилу сонячних панелей двічі на рік. Запропоновано вимірювальні канали, що забезпечують роботу систем охолодження, поливу та освітлення, організувати як елементи інтернету речей ІоТ, зв'язані у мережу за допомогою технології Wi-Fi, що дасть змогу здійснювати дистанційне управління станцією. Спроектовано агрофотовольтаїчну станцію для ділянки площею 86 га у селі Підпечери Івано-Франківській області та наведено її енергетичну ефективність. Розраховано вартість врожаю для різних сільськогосподарських культур, які можна вирощувати на території станції. Наведено техніко-економічні показники розробленої станції та підтверджено її ефективність і доцільність реалізації для раціонального використання земель.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Korniyenko, Ihor, Oleksiy Tereshchuk та Svitlana Korniyenko. "ГЕОІНФОРМАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРІОРИТЕТНОСТІ ЧИЩЕННЯ СЕГМЕНТІВ ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ ЗА КРИТЕРІЄМ ІНТЕНСИВНОСТІ РУХУ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4 (14) (2018): 238–47. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-238-247.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Своєчасне прибирання вулично-дорожньої мережі міста в зимовий період потребує великої кількості прибиральної техніки. Нестача техніки призводить до перевищення термінів прибирання, а її надлишок – до перевитрат ресурсів, простоїв та втрати рентабельності підприємства. Оптимізація маршрутів прибирання вулично-дорожньої мережі міста за умов обмеженого парку техніки дозволить максимізувати міській та пасажирській трафік у місті. Постановка проблеми. В умовах обмеження парку прибиральної техніки необхідно визначити найважливіші вулиці, першочергове прибирання яких забезпечить максимальну пропускну здатність та пасажиропотік вуличнодорожньої мережі міста. Аналіз останніх досліджень та публікацій. У більшості праць, нормативних документів і методик питання пріоритетності порядку зимового чищення визначаються переважним чином категорією вулиці, при цьому питання забезпечення трафіку громадського транспорту, а відповідно, і міського пасажиропотоку не розглядаються. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Максимізація пропускної здатності вуличнодорожньої мережі потребує рекласифікації вулиць за пріоритетністю та інтенсивністю прибирання, що в подальшому дозволить оптимізувати схему маршрутів зимової прибиральної техніки. Постановка завдання. Коригування пріоритетності чищення сегментів вулично-дорожньої мережі в зимовий період за критерієм інтенсивності руху громадського транспорту. Виклад основного матеріалу. Розглянуто питання встановлення черговості чищення вулично-дорожньої мережі міста під час зимового механізованого прибирання за показником інтенсивності транспорту громадського руху. Обґрунтовано критерій встановлення пріоритету сегментів вулично-дорожньої мережі. Сформована картограма черговості прибирання сегментів вулично-дорожньої мережі міста Чернігова. Висновки відповідно до статті. Одержана картограма пріоритетності сегментів вулично-дорожньої мережі, яка сформована за показником інтенсивності руху громадського транспорту, є основою для корегування маршрутів прибиральної техніки. Врахування чинника громадського транспорту при ліквідації зимової негоди дозволить збільшити загальний міський пасажиропотік.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Яцюк, C., Ю. Сачук, Л. Глинчук, Р. Прус та Т. Гришанович. "Дослідження роботи програмного забезпечення для захисту мереж." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (27 грудня 2020): 205–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено основні сканери для виявлення уразливості мереж та виявлення впливу на них. Оцінено експозиції для захисту мереж задля застереження проникнення в неї, перевірки журналів та відстеження схеми руху трафіку, а також охорони портів та використання ресурсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Moskalenko, А., G. Sokol, Y. Gluhovets та V. Varich. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ СИГНАЛІВ З АДАПТАЦІЄЮ ПО ШВИДКОСТІ ПЕРЕДАВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ НА ОСНОВІ ДОСКОНАЛИХ ДВІЙКОВИХ МАТРИЦЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 147–50. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.147.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом дослідження є методи та моделі формування сигналів адаптивних видів модуляції. Мета: забезпечення високої пропускної здатності та спектральної ефективності, для даних умов розповсюдження радіохвиль, шляхом використання запропонованої моделі формування сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць. Результати досліджень. В роботі представлено результати аналізу напрямів розвитку та основних властивостей безпроводових мереж передачі даних. Встановлено, що лише у разі забезпечення комплексу розглянутих властивостей, безпроводова мережа може виконувати своє функціональне призначення – забезпечувати доставляння повідомлень у необхідному обсязі й із заданою якістю. Розглянуто принципи реалізації методів адаптивної модуляції в перспективних засобах бездротового зв’язку. Використання адаптивної модуляції дозволяє забезпечити найкращу пропускну здатність для даних умов розповсюдження радіохвиль, розглянута в роботі схема адаптивної модуляції дозволить звести ймовірність виникнення помилки в передачі до мінімуму. Запропоновано математичну модель формування сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць. Розглянуто основні принципи функціонування пристрою управління моделі формування сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць. Висновки та область застосування результатів досліджень. Запропонована математична модель формування сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць. Використання запропонованих сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць дозволить забезпечити високу пропускну здатність та спектральну ефективність, для даних умов розповсюдження радіохвиль, перспективних радіоінтерфейсів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Козак, Є. Б. "ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ МАШИННОГО НАВЧАННЯ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО ОБЛАДНАННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено принципи впровадження моделей машинного навчання у сферу інтелектуального обслуговування промислового обладнання. Зазначено, що розумне вироб- ництво використовує передову аналітику даних для доповнення фізичних законів щодо підвищення ефективності роботи виробничих систем. Наголошується, що за широкого поширення датчиків та Інтернету речей (IoT) зростає потреба в обробці великих вироб- ничих даних, що характеризуються високим об’ємом, високою швидкістю і високою різ- номанітністю. Наведено схему промислової машини, яка використовується для перемо- тування та різання пакувальної плівки на виробництві. Детально розкрито виробничий процес та складено структурну схему налаштування системи, сформовано модель клас- теризації параметрів для виявлення збоїв у роботі промислової машини. Підкреслено, що дані, отримані від датчиків, фактично є дискретними даними часу, що відбираються за секунду часу, а декомпозиція даних часових рядів виявила тенденцію до зростання залиш- ків. Отримані часові ряди стаціонарувались за допомогою диференціації, а логарифмічне перетворення у свою чергу використовувалось для зменшення дисперсії даних часових рядів. При цьому наголошується, що диференціація усуває зміни рівня динамічного ряду, а отже, усуває тенденції та сезонність, причому середнє ковзне та стандартне відхи- лення знайдено незалежно від часу, на основі чого побудовано діаграму стаціонарності. Визначено етапи прогнозування та запропоновано модель інтегрованої ковзної середньої. У роботі запропоновано три моделі: метод опорних векторів, глибока нейронна мережа та наївний баєсів класифікатор, здійснено порівняння всіх трьох моделей та доведено, що модель глибокої нейронної мережі була більш ефективною в разі моделювання даних. Про- гнозна модель побудована для зменшення низькоякісних виробничих циклів та планування технічного обслуговування. Таким чином, наголошено, що машинне навчання на основі IoT допоможе подолати суттєві обмеження продуктивності та пов’язані з цим витрати на обслуговування, що в загальному випадку значно підвищить продуктивність виробничого обладнання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Пікуляк, Микола Васильович, Микола Васильович Кузь та Оксана Дмитрівна Ворощук. "УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ГІБРИДНОГО АЛГОРИТМУ НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 88, № 2 (29 квітня 2022): 167–85. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4434.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виконано теоретичний аналіз нейро-нечітких систем, узагальнено та систематизовано їх основні характеристики, деталізовано особливості відомих алгоритмів розробки та обґрунтовано актуальність їх використання для побудови комп’ютеризованих навчальних програм. Представлено структурну модель адаптивної навчальної системи та описано систему вхідних навчальних правил, змодельованих за результатами проведеного експерименту. З метою визначення оцінки поточного рівня навченості студента введено ряд якісних показників (глибина навчання, ступінь та якість засвоєння), використання яких дозволило забезпечити повноту бази вхідних правил для здійснення нечіткого логічного виведення. Запропоновано метод на базі нечіткої нейронної мережі для побудови адаптивного модуля дистанційної системи передачі знань, застосування якого дає можливість підвищити швидкість та точність виконання обрахунків на етапі визначення навчального режиму відповідно до поточного рівня знань студента. Реалізовано адаптивний механізм побудови індивідуальної траєкторії навчання у системі дистанційної освіти на основі нечіткої нейронної мережі Мамдані. Розроблено гібридний алгоритм навчання нейро-нечіткої мережі та наведені етапи його функціонування. Досліджено особливості застосування гібридного алгоритму для визначення навчального режиму та встановлено переваги його використання шляхом паралельного й одночасного уточнення параметрів мережі. Запропоновано блок-схему гібридного алгоритму адаптивного навчального модуля, яка дозволяє мережі під час навчання модифікувати правила виведення відповідно до заданої точності навчання. Проведено експериментальне дослідження застосування гібридного алгоритму з використанням нечіткої нейронної мережі ANFIS в програмі MATLAB, що дозволило підтвердити ефективність запропонованої технології. Визначено перспективи використання математичного апарату нейромережевих технологій у дослідженні адаптивних характеристик автоматизованих навчальних систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Баранова, Ирина, та Елена Голова. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ РЕГИОНАЛЬНОЙ МАРКЕТИНГОВОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ: РЕАЛИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ (НА МАТЕРИАЛАХ ОМСКОЙ ОБЛАСТИ)". Региональные проблемы преобразования экономики, № 7 (10 січня 2022): 167–74. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2021-7-167-174.

Повний текст джерела

Анотація:

Целью работы явилось построение существующей и предлагаемой структурно-функциональной моделей региональной маркетинговой инфраструктуры, изменяющихся в результате создания Центра регионального маркетинга и использования концепции территориального маркетинга (на материалах Омской области). Теоретико-методологической основой исследования стали как общенаучные методы, так и использование авторской методики оценки инфраструктуры маркетинга региона. В процессе исследования авторами доказана необходимость реформирования социально-экономической системы региона через призму использования концепции маркетинга на региональном уровне. Итогом проведенной оценки стала возможность построения существующей структурно-функциональной модели функционирования региональной маркетинговой инфраструктуры (на примере Омской области), определение составляющих ее систем и подсистем, выявление связей между различными элементами. В результате было установлено, что если маркетинговые функции в области в определенной мере выполняются, то интересы региона как объекта маркетинга в данной схеме просматриваются слабо, кроме того, отсутствует основной институт, призванный увязать интересы всех сторон. Авторами предлагается создание Центра регионального маркетинга, работа которого позволит коренным образом преобразовать региональную маркетинговую инфраструктуру, новая схема предполагает использование маркетингового подхода к управлению регионом. Полученные выводы доказывают, что целевые рынки Омской области получат возможность в рамках проектируемой модели в полной мере реализовать достижение своих целей, взяв за основу успешно внедряемые в отечественной и зарубежной практике принципы территориального маркетинга.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Схема мережі"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями