Добірка наукової літератури з теми "Сучасні засоби навчання"

У статті розкриваються лінгводидактичні засади вдосконалення діалогічних умінь і навичок студентів-філологів з урахуванням сучасних вимог до формування компетентного фахівця. Проаналізовано й узагальнено сучасні підходи до розуміння сутності дидактичних стратегій діалогічного мовлення майбутніх філологів. Саме стратегічний підхід забезпечує формування комунікативної компетентності студентів, що уможливлює вільно використовувати засоби вербальної комунікації в професійному спілкуванні. Розробка науково обґрунтованої технології роботи над розвитком діалогічного мовлення студентів-філологів потребує окреслення сучасних підходів, принципів навчання, пошуку ефективних методів і прийомів навчання, що й зумовлює необхідність визначення вихідних наукових позицій для вироблення стратегії навчання. Запропоновані в статті теоретичні аспекти (підходи, закономірності, принципи, методи і прийоми навчання) сприятимуть ефективному розвитку професійної комунікації та закладають основу методики навчання фахового діалогічного мовлення майбутніх філологів. Ключові слова: підходи, закономірності, принципи, методи, засоби навчання, дидактичні стратегії, діалогічне мовлення.

Лісіна Л. О., Ткачук В. В. Сучасні технічні засоби навчання як складник новітніх інформаційних технологій. У статті на основі порівняння та зіставлення різних шляхів реалізації курсу «Технічні засоби навчання» запропоновано новий підхід до викладання курсу студентам педагогічних спеціальностей. Автори пропонують поділити курс на два складники: апаратні засоби навчання та програмні засоби навчання.

У статті проаналізовано сучасні засоби та методи національно-патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на заняттях з іноземної мови. На основі проведеного аналізу встановлено, що навчання та виховання курсантів на занятті з іноземної мови має розглядатися як одночасний процес під керівництвом викладача. Зазначено, що ефективність патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм, засобів та методів його організації. Досліджено, що серед методів патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам навчання. Розроблено методичні рекомендації викладачам з метою виховання патріотизму курсантів на заняттях з іноземної мови. На основі узагальнення встановлено, що від професійності викладача, його патріотичних настроїв та відданості своїй справі залежить, які сучасні засоби та методи він обере, наскільки повно він зможе розкрити виховний потенціал навчального матеріалу.

Сучасні світові тенденції до поширення технологій дистанційного навчання відкрили нові перспективи розвитку освітнього процесу. І тому раціональне поєднання таких технологій з вже існуючими методами викладання в теперішніх умовах стають запорукою успішної навчальної діяльності як викладачів, так і слухачів. Метою статті є розкриття поняття «засобів дистанційного навчання», уточнення споріднених понять, визначення їх переліку і рекомендацій щодо формування мовної компетентності офіцерів. Для досягнення цієї мети використовувались теоретичні методи дослідження: аналіз літератури, систематизація, узагальнення, моделювання та наукова інтерпретація. Результати дослідження. Вивчення стану застосування засобів та технологій дистанційного навчання (ДН) в закладах вищої освіти дозволило виявити, що ДН у Національній гвардії України може застосовуватися в різних формах і буде інтегровано в основні програми навчання та професійної підготовки. Ми дійшли до висновку, що до засобів ДН можна віднести: окремі технології, засоби цифрових технологій, засоби роботи з інформацією (гіпертекст, мульти- та гіпермедіа), програмні засоби навчання, засоби ІКТ. У результаті аналізу наукових праць виділено такі технології дистанційного навчання для мовної підготовки офіцерів НГУ як Busuu, LinguaLeo, Kahoot, Pocket, Studyblue, Animoto, Words With Friends, Grammar Up, ENpodcast, Lingvo словник, BBC Learning English, British Council LearnEnglish, Quizlet, Duolingo, Lingualeo, engVId, Memrise, TEDtalks, Loyal books, FlipGrid та багато інших. І хоча застосування впровадження технологій дистанційного навчання в навчальну діяльність ВНЗ в Україні супроводжується низкою невирішених проблем, кожна з них, і тим більше методи їх вирішення, вимагають глибокого і всебічного вивчення і можуть бути основою подальшого дослідження розвитку і впровадження дистанційного навчання. Узагальнюючи різні точки зору, ми дійшли висновку, що найбільший ефект засоби дистанційного навчання можуть давати в разі використання їх з варіантами комплексу технологій дистанційного навчання на різних етапах засвоєння.

У статті презентується досвід розвитку інформаційної компетентності студентів та досліджується її вплив на самореалізацію особистості. Акцентується увага на важливості розвитку інформаційної компетентності майбутніх учителів у парадигмі новітніх підходів до вищої освіти та її гуманізації, оскільки інформаційна компетентність є одним з критеріїв підготовки сучасних педагогів. Проаналізовано взаємозв'язок інформаційної компетентності з особистісними характеристиками майбутніх учителів і можливостями їх подальшої самореалізації. Розглядається поняття «інформаційна компетентність» в умовах цифровізації сучасної освіти. Презентовано сучасне програмне забезпечення інформаційно-комунікаційних навчальних засобів, які застосовувались у нашому експериментальному дослідженні, що було спрямоване на формування і розвиток рівня інформаційної компетентності майбутніх фахівців. З метою розвитку у студентів потреби в самореалізації використовувались сучасні педагогічні програмні засоби. Описано педагогічний експеримент, у межах якого студенти використовували запропоновані програмні засоби, що сприяло підвищенню інформаційної компетентності та їх прагненню до самореалізації. Для вирішення цього двоєдиного завдання було розроблено спеціальний курс «Інформаційно-комунікаційні технології навчання». Вивчення вищевказаного спецкурсу передбачало виконання творчих завдань, презентацію студентами власних ідей та реалізацію їх під час проходження педагогічної практики. Під час обробки даних експерименту статистичними непараметричними методами виокремлено основні компоненти, що впливають на прагнення особистості до самореалізації. Наведені дані про зміни цих параметрів в експериментальних групах, зроблено висновок про позитивний вплив описаного підходу як на розвиток інформаційної компетентності, так і самореалізацію студентів.

Перебудова зовнішньоекономічної діяльності України, розвиток нових форм співробітництва, поширення англійської мови як засобу міжнародного ділового спілкування висувають нові вимоги до майбутніх економістів стосовно їх професійних знань, здібностей, та рівня володіння іноземною мовою. Окрім того, поширення ІКТ в освітньому процесі вищої школи створює нові можливості, і разом з тим, висуває нові вимоги щодо їх ефективного використання в процесі навчання іноземної мови.Впровадження ІКТ є пріоритетним напрямом розвитку педагогічної освіти в Україні. Вже зараз технології навчання конкретизуються в нових формах навчання. Як наслідок, відбувається зміна ролі викладача, якому, окрім високого рівня професіоналізму в своїй предметній сфері, необхідно бути готовим до діяльності в новій системі відкритої освіти. Викладач повинен уміти сам розробляти інформаційні матеріали та використовувати інші ресурси із сфери інформаційних технологій [6].Пошук інноваційних технологій навчання іноземної мови у ВНЗ стали причиною зміни застарілих технічних засобів навчання на сучасні.Актуальність статті зумовлена необхідністю застосування мультимедійних засобів навчання іноземної мови у практиці економічних ВНЗ.Метою статті є визначення шляхів використання мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування студентів-економістів.ІКТ та їх вплив на зміст освіти, методику та організацію навчання іноземної мови є актуальною темою педагогічних досліджень. Останніми роками все більшу увагу педагогів та вчених привертає застосування мультимедійних технологій та мультимедійних засобів в процесі навчання. Проблемами комп’ютеризації навчання та використання мультимедіа в освіті займались такі вчені як Я. В. Булахова, Л. С. Шевченко, Т. І. Коваль, Н. Ю. Іщук, Н. С. Анісімова, Т. Ю. Волошина, Н. Х. Фролов, С. Н. Антонова та ін.На думку Л. А. Карташової, застосування викладачем ІКТ в процесі навчання суттєво впливає на формування нового змісту освіти та модифікацію організаційних форм і методів навчання, значно розширюються можливості методів самостійної наукової і науково-дослідної роботи та навчання студентів [7].Н. І. Бойко вважає, що ефективне використання засобів ІКТ удосконалює процес організації самостійної роботи студентів, стимулює навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні теоретичного матеріалу, розв’язанні практичних завдань, контролю та оцінки навчальних досягнень студентів [1].Г. М. Кравцова та Л. В. Кравцов під мультимедіа розуміють комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати ПК для роботи з текстом, звуком, графікою, анімацією і відеофільмами [4]. М. Ю. Бухаркіна зазначає, що мультимедіа є комп’ютерною технологією, яка використовується для презентації інформації не тільки тексту, але й графіки, кольору, анімації, відео зображення у будь-якому поєднанні [2].Реалізація мультимедійних технологій в процесі навчання іноземної мови неможлива без використання мультимедійних засобів.На відміну від технічних засобів навчання (ТЗН), під якими розуміють обладнання та апаратуру, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності [6], мультимедійні засоби навчання (МЗН) є сукупністю візуальних, аудіо- та інших засобів відображення інформації, що інтегровані в інтерактивному програмному середовищі. Серед мультимедійних засобів навчання виділяють апаратні та програмні засоби. Так, серед апаратних засобів розрізняють основні й спеціальні. До основних засобів мультимедіа відноситься: комп’ютер, мультимедіа-монітор, маніпулятори (миша, клавіатура трекбол, графічний планшет, світлове перо, тачпад, сенсорний екран, pointing stick, ігрові маніпулятори – джойстик, геймпад). Зокрема, останнім часом особливої уваги заслуговує використання в практиці навчання графічних планшетів або дигитайзерів, тобто пристроїв для введення графічних зображень безпосередньо до комп’ютера за допомогою плоского ручного планшету й спеціального пера. До спеціальних засобів відносяться приводи CD-ROM, TV-тюнери, графічні акселератори, звукові плати та акустичні системи [9].Окрім того, до мультимедійних засобів, що можуть бути використані в навчальному процесі, належать інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, лептоп або нетбук, мультимедійний програвач, смартфони та комунікатори тощо.Таким чином, використання сучасних інформаційних технологій потребує наявності персонального комп’ютера, програмного забезпечення та прямого доступу до освітніх сайтів Інтернету. Що стосується програмного забезпечення, то воно передбачає наявність ПК, CD і DVD-дисків, програм обробки електронних даних, мультимедійних навчальних програм, а також HD-DVD дисків, для зберігання повнометражних фільмів високої якості.До основних видів комп’ютерних навчальних програм відносять електронний підручник, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ; програми для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; тренажери – засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих результатів та ігрові програми як розважальні, так і професійної спрямованості [8].Основними напрямками використання мультимедійних засобів в процесі навчання є:– створення авторських мультимедійних продуктів викладачами за навчальними програмами;– співпраця з іншими навчальними закладами й організаціями, що займаються розробкою мультимедійних продуктів та мають відповідні мультимедійні засоби навчання;– створення єдиного координуючого центру з упровадження й використання мультимедіа в межах усіх навчальних закладів країни;– розвиток зв’язків із закордонними виробниками мультимедійних продуктів та інструментальних засобів [3].Визначення оптимальної кількості засобів мультимедіа для проведення лекції чи практичного заняття, залежить від об’єму та характеру навчального матеріалу з певної дисципліни. Метою застосування мультимедійних засобів є підвищення інформативності заняття, мотивація навчання, реалізація принципу наочності, економія навчального часу, а також вміння працювати з сучасними інформаційними технологіями.Окрім того, добираючи мультимедійні засоби, викладач має визначити, чи виконує навчальну функцію обраний мультимедійний продукт і відповідає навчальній програмі та змісту навчального матеріалу дисципліни, дотримуватися критеріїв добору мультимедійних засобів навчання, передбачити на яких етапах заняття будуть застосовуватися мультимедійні засоби, перевірити їх роботу до початку заняття, визначити час роботи студентів з мультимедійним продуктом, а також проаналізувати навчальний матеріал з метою виявлення доцільності створення власних мультимедійних продуктів [5].Як показує досвід, використання мережі Інтернет та застосування мультимедійних засобів у процесі навчання іноземної мови професійного спрямування в Одеському національному економічному університеті є передумовою втілення мультимедійних технологій в освітній процес.Ми вважаємо, що систематичне застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови сприяє підвищенню рівня володіння іноземною мовою майбутніми економістами, зростанню продуктивності практичного заняття, реалізації міжпредметних зв’язків, структуруванню навчального матеріалу та вмінню застосовувати сучасні інформаційні технології як потужний інструмент для навчання та ефективної роботи в майбутній професійній діяльності.Так, застосування мультимедійного проектора дозволяє демонструвати мультимедійні презентації, навчальний відеоматеріал, таблиці та схеми, а також мультимедійні ігри професійної спрямованості. Поєднання графіки, анімації, фото, відео та звуку в інтерактивному режимі навчання, активізує роботу усіх сенсорних каналів студентів та створює інтегроване інформаційне середовище, в якому відкриваються нові можливості для навчання іноземної мови в економічному ВНЗ.Для роботи в малих групах достатньо застосування лептопу або мультимедійного програвача для презентації нової теми, розвитку навичок аудіювання, роботи з електронним підручником чи посібником, а також з робочим зошитом з Multi-ROM, перегляду навчального відеоматеріалу, написання ділових електронних листів або перегляду сайтів передових іноземних періодичних видань за наявності доступу до Інтернету, використання мультимедійних навчальних програм з іноземної мови, перевірки самостійної роботи студентів, наприклад, у вигляді мультимедійної презентації тощо.Таким чином, комп’ютер у комплексі з переліченими вище мультимедійними засобами може застосовуватись в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування як потужне джерело інформації, як засіб індивідуалізації навчання, засіб оцінювання та контролю знань, а також як засіб активізації творчої діяльності студентів та заохочення до навчання.Окрім того, застосування планшетного комп’ютера в процесі навчання іноземної мови дасть можливість майбутнім економістам ознайомитися з можливостями цього засобу, що дозволить показувати презентації, малювати схеми, графіки, працювати з графічними та офісними додатками, читати електронні книги іноземною мовою тощо. Перевагами застосування такого засобу в навчальному процесі є портативність, незначна вага, зручність у використанні та наявність необхідного програмного забезпечення.Слід зазначити, що зручними засобами при вивченні іноземної мови стали смартфони та комунікатори, що дозволяють студентам завантажувати електронні словники, які можуть використовуватись при перекладі соціально-економічних текстів на занятті; зберігати дані в електронному вигляді; створювати презентації та знаходити необхідну інформацію в Інтернеті.Використання Інтернет-технологій, які також є невід’ємною складовою мультимедійних технологій, надає додаткові можливості пошуку матеріалів для розширення світогляду студентів та їх соціокультурних знань, актуалізує поняття самостійної роботи студентів, дозволяє безперешкодне спілкування з носіями мови, що відіграє значну роль при вивченні іноземної мови. Прямий зв’язок із мультимедійними технологіями Інтернет мають такі засоби, як електронні (мультимедійні) підручники, довідкові матеріали (словники, енциклопедії, бази даних); електронні бібліотеки автентичної текстової, графічної, звукової інформації й відеоінформації; віртуальні музеї, виставки та ін.У зв’язку зі скороченням аудиторних годин, студентам можна рекомендувати спеціалізовані сайти, що пропонують вивчення англійської мови он-лайн та дозволяють задовольнити освітні потреби найактивніших студентів. Так, на офіційному сайті BBC Learning English (http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/index.shtml) студентам різних рівнів володіння англійською мовою надаються фонетичні, граматичні та лексичні вправи, навчальні аудіо- та відеоматеріали, тести тощо.Отже, мультимедійні технології та засоби навчання дозволяють зробити процес викладання та вивчення іноземної мови інтерактивним, цікавим, творчим, а також гнучким по відношенню до соціальних та культурних відмінностей між студентами, їх індивідуальних стилів навчання та інтересів.На нашу думку, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови повинно відбуватись у три етапи:1) на першому етапі студенти ознайомлюються та засвоюють навички роботи з мультимедійним засобом;2) на другому етапі студенти навчаються самостійно працювати з необхідними програмними засобами для розв’язання будь-яких навчальних або професійних задач, та створювати мультимедійні продукти;3) на третьому етапі студенти створюють власні мультимедійні продукти та виконують завдання пошуково-дослідного характеру.Нарешті, застосування мультимедійних засобів дозволяє викладачу створювати власні мультимедійні продукти та мультимедійну навчально-методичну базу даних з дисципліни для вдосконалення та оновлення процесу навчання.На сьогодні, кафедрою іноземних мов Одеського національного економічного університету, як і іншими кафедрами, з метою збагачення навчального плану та оновлення змісту освіти використовуються такі мультимедійні продукти, як освітні мультимедійні програми, тренувальні тестові програми (тренажери), мультимедійні презентації та реферати, електронні підручники, посібники, збірники задач, а також електронні словники, енциклопедії, довідники тощо.Використання мультимедійних продуктів дозволяє забезпечити позитивне ставлення до предмета, що вивчається, підвищити інтерес та урізноманітнити форми навчання, є гарним мотивом навчання, підвищує якість знань студентів.Окрім того, для ефективного застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в нашому університеті здійснюється підготовка викладачів та студентів для набуття практичних навичок роботи в новому інформаційному середовищі, розробляються мультимедійні навчальні комплекти, створено спеціальну групу викладачів для розробки, апробації та впровадження новітніх засобів навчання іноземних мов на базі інформаційно-комунікаційних технологій, розроблені викладачами навчальні матеріали розміщуються на сайті університету, а також планується участь у семінарах та конференціях щодо використання ІКТ в навчальному процесі.Однак, серед проблем застосування мультимедійних засобів в економічних ВНЗ можемо виділити: а) недостатнє матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів; б) труднощі у створенні мультимедійних навчальних програм; в) готовність викладачів до їх застосування; г) недостатність досліджень психолого-педагогічного спрямування стосовно впливу ІКТ на фізичний та психічний розвиток студентів; д) необхідність значного проміжку часу для повноцінної організації процесу навчання з усіма необхідними мультимедійними засобами та мультимедійною навчально-методичною базою.Отже, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в економічному ВНЗ активізує навчальну діяльність студентів, індивідуалізує процес навчання іноземної мови, урізноманітнює форми проведення занять, а також сприяє розвитку розумових і творчих здібностей студентів, підвищує інтерес до навчання та рівень володіння іноземною мовою.Подальшого вивчення потребує проблема розробки мультимедійних продуктів з іноземної мови, створення мультимедійної навчально-методичної бази з дисципліни, втілення сучасних підходів до навчання іноземної мови професійного спрямування з використанням мультимедійних технологій.

Стаття присвячена аналізу основних прогалин у вивченні української мови студентами—іноземними громадянами. Акцентується увага на сучасних вимогах до компетенції майбутніх фахівців, простежується місце комунікативної компетенції у професійній сфері. Окреслено здобутки вітчизняної мовної підготовки та типові помилки, пов’язані з перенесенням моделей навчання одній мові на вивчення іншої. Наголошується на суттєвих розбіжностях української та російської мов, що унеможливлює звичайне запозичення методик. Розкрито важливість соціокультурної складової освітньо-виховного процесу. Запропоновано найбільш ефективні методи опанування українською мовою, зокрема побудови індивідуальної траєкторії навчання, що дозволить належним чином сформувати у студентів комунікативну компетентність. Доведено, що лише комплексний підхід може бути запорукою якісної підготовки та комфортної адаптації в іншокультурному просторі.

Виявлення та класифікація шкідливих програм стала однією з найважливіших проблеми в галузі кібербезпеки. Існує достатньо методик виявлення невідомого шкідливого програмного забезпечення, кожна з яких має свої переваги, недоліки та особливості використання. В роботі виконано дослідження сигнатурного та евристичного методів виявлення шкідливого програмного забезпечення. Окремий аналіз присвячений застосуванню методів машинного навчання для класифікації шкідливих програм. Досліджено різні техніки машинного навчання для класифікації та виявлення зразків шкідливих програм та їх відповідних класів, їх фільтрації. Показано корисність графічної візуалізації байтів для виявлення шаблонів проектування програмного забезпечення для подальшої автоматизації виявлення вірусів. Виконано порівняльну характеристику сучасних, головним чином, евристичних методів виявлення шкідливого програмного забезпечення та систематизовано за значеннями точності пошуку. Оскільки на даний момент не існує ефективної методики виявлення невідомого шкідливого програмного забезпечення, тому для проведення ефективного пошуку і знищення шкідливих програм потрібно комбінувати всі сучасні методи, способи і засоби, враховуючи всі особливості їх використання.

Мета роботи – оцінка перспектив застосування сучасних інформаційних технологій при навчанні в інтернатурі за фахом “Неврологія”. Основна частина. Проведений аналіз застосування інформаційних технологій у викладанні фахових дисциплін лікарям-інтернам, що займаються за спеціальністю “Неврологія”. Основними формами є засоби програмованого контролю, електронні підручники, телеконференції, застосування мультимедійних симуляційних технологій, розсилки навчальних матеріалів в електронному вигляді, електронні шаблони медичної документації для курації пацієнтів та використання електронних репозиторіїв. Технологія BODY INTERACT ™ надає можливість інтеграції у процес вивчення новітніх досягнень медицини та інформаційних технологій, розробки навчальних концепцій та обміну досвідом через реальні клінічні ситуації, створюючу основу для культури відкритих комунікацій і співробітництва. Академічна успішність інтернів упродовж періоду спостереження на проміжних контролях відповідала медіані 4 (3;4), на кінцевих – 4 (3;5). Результати опитування показали зростання зацікавленості інтернів у застосуванні інформаційних технологій при викладанні фахових дисциплін. На кафедрі неврології Одеського національного медичного університету на всіх етапах підготовки інтернів активно застосовуються засоби програмованого контролю. Показана доцільність регулярного перегляду навчальних програм для навчання лікарів-інтернів з фаху “Неврологія” з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій. Висновок. Врахування пріоритетів підготовки лікарів-інтернів за фахом “Неврологія” із широким впровадженням сучасних інформаційних технологій дозволяє вдосконалити теоретичні знання та практичні навички, оптимізувати взаємодію у форматі мультидисциплінарної команди з фахівцями інших спеціальностей.

В умовах викладання мови у вищих технічних навчальних закладах найбільш оптимальним способом інтенсивного подання та засвоєння іншомовного матеріалу уявляється органічне поєднання двох сучасних лінгводидактичних методик, а саме: метода інтерактивної комунікації та професійно-орієнтованого підходу.

Завданням вищої медичної освіти України є високоякісна підготовка майбутніх лікарів, яка б відповідала міжнародним вимогам та стандартам. Успішне вирішення цього завдання – підвищення якості підготовки спеціалістів – неможливе без постійного вдосконалення організації навчального процесу, застосовування нових інтерактивних форм і методів викладання навчальних дисциплін. Фізіологія є однією з фундаментальних медичних дисциплін в системі вищої медичної освіти, яка забезпечує не тільки теоретичну підготовку, але і засвоєння практичних знань структурно-функціональних особливостей організму на різних рівнях його організації. Навчальна дисципліна «Фізіологія» інтегрується з низкою базових дисциплін, закладає основи вивчення студентами патофізіології та пропедевтики клінічних дисциплін, що сприяє формуванню клінічного мислення.

During online study, development of the virtual labs is a relevant task of modern education. It enables students to participate and interact in inquiry-based classes where they can implement and analyze their own experiments, learn by using virtual objects and apparatus. Utilizing virtual labs provides students with the chance to develop critical thinking, innovation, and team working skills, all of which are highly valued in today’s job market.

У тезах розглядаються актуальні питання організації та навчально-методичного втілення викладання мовних дисциплін студентам-іноземцям, пропонуються шляхи вирішення низки проблем, з якими зіштовхуються українські виші, задля поліпшення загального рівня академічної успішності обраної категорії студентів.

Булатова К. Ю. Розробка інтерактивного навчального курсу «Сучасні дидактичні засоби навчання» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 122 "Комп'ютерні науки" / наук. керівник О. С.Пшенична. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 44 с.
UA : Робота викладена на 44 сторінках друкованого тексту, містить 16 рисунків, 1 таблицю, 32 джерела. Кваліфікаційна робота магістра «Розробка інтерактивного навчального курсу «Сучасні дидактичні засоби навчання»: 44 с., 16 рис., 1 табл., 32 джерел. алгоритми функціонування курсу, віртуальна дошка, інтерактивний курс, навчальний контент, сценарій роботи курсу, хмарні сервіси, web-квест. Об’єкт дослідження – реалізація освітнього процесу в вищій школі на основі застосування інформаційних технологій. Предмет дослідження – інтерактивний курс «Сучасні дидактичні засоби навчання». Метою даного проекту є: проєктування і розробка курсу «Сучасні дидактичні засоби навчання», що забезпечує інтерактивну взаємодію всіх учасників освітнього процесу. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, проєктування. У кваліфікаційній роботі розглядаються поняття інтерактивний курс, дидактичні засоби навчання, хмарні сервіси. Також в ній розглядаються можливості сервісів Google Classroom, LearningApps, Nearpod, Padlet. У роботі представлені сценарії роботи з навчальним контентом дисципліни «Сучасні дидактичні засоби навчання», розроблені алгоритми функціонування інтерактивного курсу і представлено інтерактивний курс «Сучасні дидактичні засоби навчання».
EN : The work is presented on 44 pages of printed text, 16 figures, 1 table, 32 references.The object of the study is is the implementation of the educational process in higher education based on the use of information technology. The subject of the study is an interactive course “Modern didactic learning toolsˮ. The aim of the project is: design and development of the course “Modern didactic learning toolsˮ, which provides interactive interaction of all participants in the educational process. Research methods: analysis, generalization, design. In the qualification work the concepts of interactive course, didactic teaching aids, cloud services are considered. It also discusses the capabilities of Google Classroom, LearningApps, Nearpod, Padlet. Scenarios of work with educational content of the discipline “Modern didactic learning toolsˮ are presented in the work, algorithms of functioning of an interactive course are developed and the interactive course “Modern didactic learning toolsˮ is presented.

Об'єкт дослідження – процес соціалізації студентів у вищому навчальному закладі. Предмет дослідження – організаційно-методичні засади ефективної соціалізації студентів в умовах дистанційного навчання.

В даному дослідженні зроблено загальний огляд технологій електронного навчання, визначено місце мобільного навчання в системі сучасних освітніх технологій. Розглянуто історичні процеси, що сприяли розвитку концепції мобільного навчання. Класифіковано засоби мобільного навчання. Подано характеристику дидактичних систем мобільного навчання студентів. Наведено приклади застосування мобільного навчання в системі професійної підготовки. Проаналізовано результати апробації елементів мобільного навчання студентів КПІ ДВНЗ «КНУ».

У посібнику висвітлені загальні засади педагогіки та психології вищої школи: закономірності, принципи, форми, методи, зміст вищої екологічної освіти, традиційні та інноваційні технології навчання в сучасному ВНЗ, соціально-психологічні особливості сучасного студентства та можливості їх урахування в навчально-виховному процесі. Із сучасних позицій розкриваються вимоги до педагогічної культури викладача, його лекторської майстерності та деякі аспекти екології людини. Посібник адресований студентам-екологам вищих навчальних закладів, магістрантам, аспірантам, викладачам, слухачам курсів підвищення педагогічної кваліфікації. Його доцільно використовувати в процесі самоосвіти всім, кого цікавлять проблеми навчання і виховання студентської молоді.

В статті проаналізовано зміст експериментальних навчальних програм з фізичного виховання в Україні в період 2002-2022 років. Встановлено їх основні напрями освітньої діяльності, а саме: збереження та зміцнення здоров’я учнів; підвищення рівня рухової активності, розвитку рухових здібностей, фізичної працездатності та фізичного розвитку школярів; ціннісно орієнтоване навчання на уроках фізичної культури та створення ефективної фізкультурно-оздоровчої системи в загальноосвітньому навчальному закладі як при традиційному навчанні, так і при дистанційному або гібридному (змішаному). Представлені результати теоретичного аналізу ефективності даних програм, загальні тенденції і особливості їх впровадження та встановлено, що впровадження нових форм, засобів та методів навчання з фізичного виховання в освітній процес українських шкіл відбувалося з чіткім дотриманням принципів фізичного виховання.

Зворотний зв'язок у студоцентрованому навчанні має свої особливості, він потребує зміну підходів до його опису через посилення усіх видів взаємозв’язків на всіх рівнях та змінення акцентів на ролі які вони виконують. Увага науковців підтверджує думку про важливість значення зворотного зв’язку для забезпечення якісного використання особистісно-орієнтованого підходу у підготовці здобувачів вищої освіти. Метою дослідження є встановлення основних завдань зворотного зв'язку у студоцентрованому навчанні, визначення критеріїв для забезпечення його якості. Виконано та проаналізовано інтерактивний вид зворотного зв’язку у вигляді анкетування здобувачів вищої освіти. Установлено, що такий засіб сприяє підвищенню якості зворотного зв’язку і надає оцінку якості освітнього процесу та якості комунікаційного зв’язку освітніх послуг. Результати аналізу анкетування були використані при складанні освітніх компетентностей та переліку дисциплін освітньої програми.

Розвиток методичної системи навчання будь-якої дисципліни відбувається переважно через зміну її компонентів: цілей, змісту, методів, засобів та форм організації навчання. Системність зв’язку компонентів методичної системи забезпечує ефект того, що при зміні будь-якого компонента змінюються й усі інші. Проте зміни ці не є рівномірними: виділення в складі методичної системи навчання двох підсистем (цілезмістової та технологічної) зумовлене насамперед більш тісними зв’язками між їх складовими. Вибір того, яка з цих підсистем є домінуючою, певною мірою визначає спеціальність: якщо цілезмістова, то це 13.00.02 – теорія і методика навчання, якщо технологічна, то це 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті.

Розглядаються питання апробації дистанційних курсів "Інформаційно-комунікаційні засоби навчання математики" і "Геометрія, 7 клас", розроблених авторами на платформі Moodle з метою формування методичних компетентностей майбутніх вчителів математики. Значну частину наочностей до посібника "Геометрія, 7 клас" створено відповідно до сучасних підручників геометрії за допомогою програмного засобу GRAN-2D.

Розглядаються питання апробації дистанційних курсів "Інформаційно-комунікаційні засоби навчання математики" і "Геометрія, 7 клас", розроблених авторами на платформі Moodle з метою формування методичних компетентностей майбутніх вчителів математики. Значну частину наочностей до посібника "Геометрія, 7 клас" створено відповідно до сучасних підручників геометрії за допомогою програмного засобу GRAN-2D.

У статті розглядаються сучасні підходи до інтеграції поняття “креативність ”, аналізуються принципи розвитку креативності в умовах поліхудожнього виховання молоді, визначаються далекі за семантичним впливом поля, що зумовлюють специфіку стимулювання креативності у професійній підготовці вчителя музики, як засіб гуманізації сучасної освіти.

У статті розкриваються витоки, еволюція, сучасний стан концепції соціального конструктивізму в навчанні як напряму філософії освіти, ключова ідея якої полягає в принциповій неможливості передавання знань суб’єктові навчання в готовому вигляді. Основними принципами реалізації соціального конструктивізму в навчанні є принцип організації навчання через дослідження, конструювання навчально-дослідницьких співтовариств, принцип орієнтації на особистість, насиченості освітнього простору носіями знань, принцип співпраці, що під час навчального процесу зумовлюють постійну взаємодію індивідуалізованих навчальних конструктів суб’єктів навчання у відповідному навчальному середовищі – реальній чи віртуальній освітній спільноті. Авторами проаналізовано можливості провідних соціально-конструктивістських засобів навчання, які втілюються в педагогічних середовищах Лого і його похідних – NetLogo та StarLogo; Squeak і похідного від нього Scratch; Alice та ін. і є основою підтримки групового, дистанційного та мобільного навчання; засобами організації спільної роботи тих, хто навчається, у тому числі самостійно, та подання її результатів у Web.

У статті наголошується на тому, у зв’язку з трансформаційними процесами, що відбуваються в суспільстві та в системі загальної середньої освіти, а саме впровадженням положень Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на старшому ступені навчання, потребують перегляду теоретико-методологічні засади його організації. Стверджується, що реалізація компетентнісного підходу до навчання має балансувати із засвоєнням учнями фундаментальної основи змісту навчального предмета. Автором підкреслюється те, що нею є методологічні знання учнів, які водночас розглядаються центральним елементом системи знань старшокласників, засобом фундаменталізації змісту сучасної біологічної освіти та ефективним засобом посилення аксіологічної та культурологічної спрямованості змісту біології в старшій школі. Схарактеризований авторський підхід до виділення принципів формування системи знань старшокласників із біології. Стверджується, що такими є принципи генералізації, діяльності, еволюціонізму, екологічності, міждисциплінарності, наступності, науковості, системності, фундаментальності. Перспективи подальшого дослідження автор вбачає у розробці методичних шляхів формування системи знань учнів із біології, ґрунтуючись на виділених принципах.

У статті розкрито дефініції понять "новітні технології", "педагогічні технології", "інноваційні технології" та зміст педагогічної "Веселкової" технології. Проаналізовано новітні засоби навчання, детально представлено техніку квілінг та теоретично обгрунтовано її значущисть та необхідність у підготовці майбутніх фахівців сучасної початкової школи

Мобільне навчання (М-Learning) – сучасний напрямок розвитку систем електронного та дистанційного навчання із застосуванням мобільних телефонів, смартфонів, КПК, електронних книжок. Технологія мобільного навчання передбачає наявність системи дистанційного навчання, яка включає в себе підсистему доступу до локального та віддаленого контенту. В порівнянні з традиційним мобільне навчання надає можливість моніторингу навчання в реальному часі та забезпечує високу насиченість контенту, що дозволяє розглядати його не лише як засіб навчання, а й як інструмент спільної роботи, спрямованої на підвищення якості навчання.

Педагогічна діяльність як інформаційна технологія завжди вимагала великих обсягів різнобічних знань, засобів їх подання в процесі навчання, збереження та творчої переробки. Сучасний етап розвитку інформаційного суспільства, що визначається переходом до економіки знань, вимагає зміщення уваги методики навчання саме на інструменти обробки інформації – інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів і студентів використовувати сучасні ІКТ. У зв’язку із цим виникає нагальна потреба в прискоренні підготовки та перепідготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ.

Розвиток пізнавальної активності учнів є однією з актуальних проблем не тільки педагогіки, але й усього навчально-виховного процесу сучасної школи, тому що в ній містяться джерела багатьох проблем: формування пізнавальних інтересів, розвитку самостійності, розумових здібностей тощо. Активність як властивість особистості передбачає, що учень стає суб’єктом діяльності і керує своїм особистим розвитком з урахуванням загальнолюдських цінностей, вимог суспільства. В той же час аналіз стану викладання математики, зокрема, алгебри і початків аналізу в практиці середньої школи показує, що результати навчання учнів, рівень їх пізнавальної активності і самостійності, творчих здібностей не в повній мірі відповідає запитам суспільства.