Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Сучасний туризм.
Статті в журналах з теми "Сучасний туризм"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Сучасний туризм".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Лазаренко, Наталія, Алла Коломієць та Євген Громов. "НАУКОВИЙ ТУРИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ДОРОСЛИХ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (20 січня 2020): 39–55. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.39-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторами обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. Автори статті дискутують щодо сучасних тенденцій розвитку Європейської системи освіти в ракурсі освіти дорослих; розглядають спектр пропозицій з боку країн Європи щодо участі фахівців у програмах наукового туризму; визначають сучасний стан та можливості наукового туризму для професійного вдосконалення викладачів педагогічних університетів; окреслюють перспективи щодо залучення іноземних колег до участі у програмах наукового туризму на базі вітчизняних освітньо-наукових інституцій. Доведено, що науковий туризм є однією з найефективніших форм вивчення європейського досвіду. Нову інформацію, знання та вміння, здобуті під час наукових подорожей, викладачі педагогічних університетів мають активно використовувати у подальшій практичній професійній діяльності. Автори вважають, що Україна має значний потенціал у сфері наукового туризму за умови здійснення певних кроків, що сприятимуть розвитку інфраструктури, презентації наукових та освітніх здобутків, заохочення університетів і науково-дослідних центрів до інтенсифікації міжнародного наукового співробітництва.
Ключові слова: заклади вищої освіти, міжнародна співпраця, науковий та освітній туризм, освіта дорослих, педагогічний університет, підвищення професіоналізму.
2
Pankіv, N. Yе, та V. R. Moroz. "Сучасний стан та перспективи розвитку подієвого туризму в Україні на прикладі розробленого івент-туру "Відкрий для себе Покуття"". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 78–82. http://dx.doi.org/10.15421/40280517.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто теоретичні засади та історію вивчення подієвого туризму, його класифікацію, а також сучасний стан цієї сфери в Україні. З'ясовано, що в Україні івент-індустрія бере початок з 90-х років ХХ ст., а в самостійну сферу подієвий туризм виділився лише за останні двадцять років. Проаналізовано наявні пропозиції провідних українських туроператорів, які організовують тури на відомі івенти. Зокрема, "Маланка-фест" у Чернівцях; Фестиваль "Червене вино" в Мукачеве; Гастрономічний фестиваль "Конкурс різників свиней – гентешів" на Закарпатті та ін. Встановлено, що в Україні є невелика кількість туроператорів, які спеціалізуються на внутрішньому туризмі, зокрема пропонують подієві тури. Це туроператор "Відвідай", м. Львів; туроператори "Терра Інкогніта" і "Етнотур", м. Київ, туроператор "Вилково-Тур", м. Одеса, Туроператор "Окрайна", м. Тернопіль та ін. За результатами досліджень розроблено власний івент-тур, головною подією якого є Маланка в селі на Покутті, що в перспективі може бути фестивалем для великої кількості відвідувачів. Також розглянуто перспективи розвитку подієвого туризму в Україні, а саме напрями та можливі програми розвитку та подано рекомендації щодо покращення організації подієвого туризму в Україні.
3
Барна, М. Ю., та І. І. Тучковська. "БЕЗБАР’ЄРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В ТУРИЗМІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 5–11. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Формування безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю в туризмі є суспільним благом, що пов’язане з економічним та соціальним розвитком будь-якої країни. У статті систематизовано існуючі наукові підходи до визначення сутності поняття “безбар’єрний туризм”. Проаналізувавши вітчизняну та за-рубіжну літературу, можна зробити висновок, що, говорячи про туризм для людей з обмеженими можливо-стями, за кордоном найбільш часто вживають такі поняття: “доступний туризм” (accessible tourism), “ту-ризм для усіх” (tourism for all), “безбар’єрний туризм”, “туризм для осіб з інвалідністю”. Узагальнено і до-повнено класифікацію груп осіб, які входять до безбар’єрного туризму. Проаналізовано сучасний стан туризму для осіб з інвалідністю в Україні та виявлено низький його розвиток. Встановлено, що організація без-бар’єрного туризму в Україні перебуває на початковій стадії розвитку. Більшість населення України не вва-жає міста доступними для осіб з інвалідністю, але активно підтримує ідею зробити доступне середовище для всіх. Виокремлено різноманітні проблеми розвитку туризму для осіб з інвалідністю в Україні, що свідчить про необхідність посиленої і комплексної уваги з боку держави й суспільства. Розглянуті правові аспекти фор-мування та розвитку безбар’єрного середовища довели, що законодавство України потребує рішучих змін. Аналіз законодавства та наукової літератури щодо туризму свідчить, що в Україні не існує загальноприйня-того визначення туризму для осіб з інвалідністю, а наявні підходи до його визначення не мають глибокого дослідження, яке розкривало б сутність цього явища. Виявлено низку проблем, пов’язаних із доступністю ту-ристичних об’єктів для осіб з інвалідністю та відсутністю адаптованих туристичних продуктів, що потре-бує вирішення конкретних завдань на рівні держави, регіональних органів місцевої влади та підприємців.
4
Довбаш, Анна, Елена Шидловская, Татьяна Ищенко та Ирина Медведь. "КРИВОРОЖЬЕ - ПЕРСПЕКТИВНЫЙ РЕГИОН ДЛЯ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ГОСТИНИЦ С ОРГАНИЗАЦИЕЙ ИНДУСТРИАЛЬНЫХ ТУРОВ". SWorldJournal, № 08-04 (31 травня 2018): 102–8. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-04-007.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття «індустріальний туризм», з’ясовано його сутність та передумови виникнення. Проаналізовано сучасний стан індустріального туризму у світі та в Україні. Розкрито передумови його розвитку в Україні для підвищення туристичної приваб
5
Довбаш, Анна, Елена Шидловская, Татьяна Ищенко та Ирина Медведь. "КРИВОРОЖЬЕ - ПЕРСПЕКТИВНЫЙ РЕГИОН ДЛЯ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ГОСТИНИЦ С ОРГАНИЗАЦИЕЙ ИНДУСТРИАЛЬНЫХ ТУРОВ". SWorldJournal, № 08-04 (31 травня 2018): 102–8. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-04-007.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття «індустріальний туризм», з’ясовано його сутність та передумови виникнення. Проаналізовано сучасний стан індустріального туризму у світі та в Україні. Розкрито передумови його розвитку в Україні для підвищення туристичної приваб
6
Mochulska, O. M., A. H. Shulhai, O. A. Oshlianska, V. I. Bondarchuk, Yu V. Zavidnyuk, I. B. Chornomydz, L. I. Dobrovolska та A. S. Sverstiuk. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ДЕТЕРМІНАНТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОГО ТА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧОГО SPA- ТА WELLNESS-ТУРИЗМУ В СВІТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (15 листопада 2019): 56–61. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10593.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати сучасний стан, основні тенденції та особливості функціонування туристичної інфраструктури, вивчити детермінанти, перспективи розвитку медичного та лікувально-оздоровчого spa- та wellness-туризму в світі.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний, структурно-логічний, математично-статистичний та аналітичний методи.
Результати. Медичний і лікувально-оздоровчий spa- та wellness-туризм перебуває на стадії активного швидкого розвитку. Spa- та wellness-відпочинок є складовою частиною життя населення в більшості країн в усьому світі. Клієнт (пацієнт), обравши медичний, лікувально-оздоровчий spa- та wellness-туризм, зможе одночасно відпочити, комплексно обстежитись і лікуватись, омолоджуватись і покращувати свій зовнішній вигляд. Медичний і лікувально-оздоровчий spa- та wellness-туризм має такий великий потенціал, що тепер виділяється у самостійний сегмент туристичного ринку з широким колом інвестиційних можливостей: від масштабних готельних проектів, що прилягають до клінік та розташовані в межах міста, до вже існуючих спеціалізованих комплексів із деякими модифікаціями у структурі послуг.
Висновки. Медичний, лікувально-оздоровчий spa- та wellness-туризм є найперспективнішими видами туризму в світі, які активно розвиваються під впливом низки політичних та економічних чинників, що зумовлені трансформаційними процесами, що відбуваються в світі.
7
Годя, І. М. "Гастрономічний туризм Закарпаття: сучасний стан і перспективи". Географія та туризм, Вип. 45 (2018): 78–89.
Знайти повний текст джерела
8
Шоробура І. М. та Долинська О.О. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 242 «ТУРИЗМ» У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ АКАДЕМІЇ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 108–14. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.262.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються особливості підготовки студентів спеціальності 242 «Туризм» у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. Туризм визначений як пріоритетна галузь розвитку економіки Хмельницької області. Сучасний розвиток туризму ставить високі вимоги до рівня підготовки кадрів для галузі. У процесі розробки освітньої програми було враховано досвід освітньо-професійних програм закладів вищої освіти України та країн Європи. Налагоджено співробітництво з регіональними підприємствами, підписано угоди про співпрацю. Метою навчання є опанування загальних та фахових компетентностей для успішного здійснення професійної діяльності у сфері туризму та рекреації. Це засвідчується ґрунтовним вивченням базових теоретичних понять. З’ясовано принципи, які визначають закономірності підготовки фахівців. Методи, методики та технології є стандартними і включають загально- та спеціально-наукові методи: географічні, економічні, соціологічні, психологічні, інформаційні, методи туристичного обслуговування.Студенти є учасниками майстер-класів, семінарів, онлайн-курсів на вітчизняних та зарубіжних освітніх платформах, олімпіад, конкурсів наукових робіт, тренінгів, конференцій, вебінарів. Навчально-методичне забезпечення і консультування самостійної роботи здійснюється на платформах Moodlе, Google Classroom, Zoom. На кафедрі функціонують наукові гуртки. Впровадження в освітній процес освітньої програми «Туризм» здійснюється через формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів. Унікальність освітньої програми полягає у розвитку туристичної діяльності в умовах становлення та розвитку територіальних громад. Здобувачі освіти залучені до практичної розробки та реалізації туристичного продукту в рамках проєкту «Туристичні Магніти». В академії активно працює студентське самоврядування.
9
Довгань, А. І. "Сучасний міжнародний туризм: основні тенденції та перспективи розвитку". Географія та туризм, Вип. 27 (2014): 3–10.
Знайти повний текст джерела
10
Muzychuk, Dmitrij Andreevich, Andrej Vladimirovich Gavrysh та Tatyana Ivanovna Ishentko. "ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ДЕЛОВЫХ ОТЕЛЕЙ В УКРАИНЕ". Научный взгляд в будущее, № 07-03 (12 грудня 2017): 78–82. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-07-03-046.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку ділових готелів України. Діловий туризм є одним з основних факторів формування потужної туристичної індустрії країни, інструментом збільшення внутрішніх та міжнародних туристичних потоків, скла
11
Лопушняк, Л. "Комерційний туризм - сучасний фактор зайнятості населення (на прикладі м. Чернівців)". Науковий вісник Чернівецького університету. Географія, Вип. 672/673 (2013): 137–40.
Знайти повний текст джерела
12
Kholyavka, V. Z., H. S. Leshko, O. M. Mochulska та A. O. Kukhtiyi. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ, ФАКТОРИ ВПЛИВУ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОГО ТА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (8 липня 2019): 25–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10280.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати сучасний стан, специфіку функціонування туристичної інфраструктури, вивчити зовнішні і внутрішні фактори, основні тенденції та перспективи розвитку медичного й лікувально-оздоровчого туризму в Україні.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний, структурно-логічний, математично-статистичний та аналітичний методи.
Результати. Україна має досить розвинену туристичну інфраструктуру. Виникнення і розвиток лікувально-оздоровчого та медичного туризму в нашій країні зумовлені унікальним набором природних і рекреаційних ресурсів. Україна має достатню кількість курортів різної спеціалізації, які зможуть задовольнити широкий спектр потреб туристів із метою лікування та реабілітації, але щоб привернути увагу іноземних і вітчизняних туристів, українським курортам необхідно вирішити ряд проблем, пов’язаних із фінансуванням, управлінням та модернізацією. Стратегії розвитку курортів державного та місцевого значення мають врахувати запровадження ефективної системи фінансування, створення системи заохочення інвестицій у модернізацію та будівництво закладів санаторно-курортної галузі, надання доступних за ціною послуг, дотримання державних і міжнародних стандартів, підвищення рівня сервісу.
Висновки. Медичний та лікувально-оздоровчий туризм – один із найперспективніших видів туризму України, що розвиваються під впливом низки політичних та економічних факторів, які зумовлені трансформаційними процесами, що відбуваються в країні. Наша держава має значний природний потенціал для розвитку цієї галузі.
13
Borovik, Svetlana Sergeevna. "ШОПИНГ-ТУРИЗМ КАК ОТДЕЛЬНЫЙ СЕГМЕНТ ТУРИЗМА". Научный взгляд в будущее, № 14-02 (30 червня 2018): 93–97. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-14-02-020.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасній українській науковій літературі не зустрічаються публікації присвячені вивченню шопінг-туризму. Спеціалісти туристичного комплексу вважать шопінг-туризм різновидом ділового туризму. З огляду на те, що попит на шопінг-туризм не згасає і шоп-тури
14
Kudriashova, Kateryna, та Galyna Ryabukha. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(25) (2021): 63–70. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-63-70.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено дефініцію поняття «екологічний туризм» та визначено місце Чернігівської області за кількістю пам’яток садово-паркового мистецтва. Доведено унікальність Мезинського національного природного парку за різноманітністю флори та фауни. Розроблено перелік правил поведінки на території парку для зменшення антропогенного навантаження на природу. Висвітлено характеристики екостежки на території «Рихлівської дачі». Проаналізовано сучасний стан інтернет-маркетингу природних парків та виявлено необхідність створення додаткових інструментів просування Мезинського національного природного парку. Доведено перспективність соціальних мереж Instagram та TikTok та запропоновано змістовний контент.
15
Dutka, G. Ya. "Конкурентоспроможність закладів вищої освіти Львівської області у підготовці майбутніх фахівців туристичного та готельно-ресторанного бізнесу". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 56–62. http://dx.doi.org/10.15421/40280410.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено тенденції та перспективи розвитку туристичного та готельно-ресторанного бізнесу України. Порівняльний аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців показав, що однією з умов ефективного розвитку туристичної сфери та готельно-ресторанного бізнесу є наявність висококваліфікованих кадрів, які здатні приймати ефективні управлінські рішення, забезпечуючи конкурентоспроможність як окремих підприємств, так і галузі загалом. Посилення конкуренції у сфері освітньої діяльності вимагає від закладів вищої освіти постійно вдосконалювати свою діяльність за всіма її напрямами, покращувати якість викладання, що мобілізує заклад у ринкових умовах. Проаналізовано сучасний стан закладів вищої освіти України у сфері обслуговування; визначено рейтингову позицію закладів вищої освіти Львівщини. Досліджено концепції і механізми підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти в сучасних умовах. Виявлено конкурентні позиції та рівень використання освітнього потенціалу закладами вищої освіти Львівської області підготовки фахівців сфери обслуговування, зокрема, за спеціальностями 241 "Готельно-ресторанна справа" та 242 "Туризм" за даними вступної кампанії 2017 р. Запропоновано інноваційні методи та форми, які доцільно впроваджувати в освітній діяльності закладів вищої освіти задля підвищення їхньої конкурентоспроможності, покращення якості освітніх послуг та підготовки кваліфікованих фахівців.
16
Hodia, Ivan. "GASTRONOMIC TOURISM OF TRANSCARPATHY: CURRENT STATE AND PERSPECTIVES." GEOGRAPHY AND TOURISM, no. 45 (2018): 78–89. http://dx.doi.org/10.17721/2308-135x.2019.45.78-89.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose of the article is to study the state of gastronomic tourism of Transcarpathia and outline ways of its further development. Method. The research methodology consisted of collecting actual data, as well as synthesizing and analyzing the collected statistical material, studying the scientific and practical developments of domestic and foreign experts in the field of gastronomic tourism. Results The current state of gastronomic tourism in Transcarpathia is highlighted and the ways of its further development are outlined, features of national cuisines of the region are described, the list of main gastronomic tours and festivals of Transcarpathia is described. Scientific novelty. Selected some objects of gastronomic tourism, which are popular in the region, but not included in the programs of tours, festivals, holidays. Practical significance. It is recommended to expand the geography of gastronomic routes at the expense of mountainous regions of the region, and in order to diversify the content of gastronomic tours, to enrich their attraction, animation services.
17
Korobeinykova, Ya, та Iu Iuras. "ПРОБЛЕМИ ТУРИСТИЧНОГО РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ В ГІРСЬКИХ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Ecological Safety and Balanced Use of Resources, № 1(19) (12 липня 2019): 111–19. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2019-1(19)-111-119.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються основні напрямки ресурсокористування в гірських об’єднаних територіальних громадах Івано-Франківської області. Туризм серед галузей є пріоритетним, так як може опиратись на потужний природний та історико-культурний потенціал у поєднанні зі збереженими етнічними традиціями та традиційними промислами в досліджуваному регіоні. Досліджено сучасний стан та проблеми децентралізації в Україні. Однією з проблем новостворених місцевих територіальних громад є відсутність методологічного інструментарію комплексного використання туристичного потенціалу територій. Авторами запропоновано алгоритм формування проектних пропозицій щодо розвитку туризму в межах місцевих територіальних громад. Розвиток туризму супроводжується виникненням нових екологічних загроз в межах туристичних дестинацій. Авторами проаналізовані особливості впливу туризму на довкілля в гірських об’єднаних територіальних громадах. Основними впливами на довкілля туристичних дестинацій є зміни первинних ландшафтів, забруднення води, забруднення атмосферного повітря, поводження з відходами. У статті досліджено проблему поводження з відходами в гірських туристичних дестинаціях. Удосконалено метод розрахунку обсягу відходів, згенерованого туристами та екскурсантами в межах туристичних дестинацій. Розраховані обсяги відходів, згенеровані туристами та екскурсантами в ОТГ гірських районів Івано-Франківської області, підтверджують наявність впливу туристів на проблему відходів в межах ОТГ. Серед проаналізованих ОТГ проблема утворення відходів туристами та екскурсантами проявляється в ОТГ Яремчанської міської ради, ОТГ Долинського та Коломийського районів. Високі показники утворення відходів туристами та екскурсантами ще більше ускладнюють проблему системи поводження з відходами, яка планувалась без врахування можливого впливу туристів. Така обставина актуалізує проблему формування програм управління відходами в межах об’єднаних територіальних громад. Запропоновано методологічні підходи щодо формування програм поводження з відходами в межах ОТГ.
18
Олійник, Оксана Миколаївна. "КУЛЬТУРНО-РЕКРЕАЦІЙНА СКЛАДОВА СЕРВІСУ МІСЬКИХ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ КОМПЛЕКСІВ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 191–99. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236020.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — проаналізувати особливості культурно-рекреаційної складової сучасного готельно-ресторанного сервісу. Методологія дослідження ґрунтується на інклюзії наукових підходів і методів. Інструментарій культурологічного, соціокультурного і системного підходів використовувався для обґрунтування соціокультурної та рекреаційно- дозвіллєвої складової та аналізу практичного досвіду у сфері готельно-ресторанного сервісу. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні важливості культурно- рекреаційної складової та можливості її задоволення, зокрема на прикладі сервісу готельно-ресторанного комплексу «Hotel SPA» у м. Ворзель. Висновки. Динамічні зміни і розширення інтересів людини вимагають змін соціокультурного середовища, яке своєю чергою детермінує діяльність, потреби, самопочуття, адаптацію і поведінку людини. Сервіс набуває специфічних рис суб’єкт-суб’єктних, проєктуючись в нормативно-ціннісну складову відносин в соціокультурному просторі. Нині значного поширення набуває туризм «вихідного дня», що висуває нові вимоги до сервісу. Сучасна людина потребує і шукає нових вражень та емоцій. Багато в чому вони залежать від вибору локації і створення концепції майбутніх послуг, тому сучасний сервіс починається з вибору місця для забудови готельно- ресторанного комплексу. Прикладом вдалого вирішення концепції культурно-релаксаційної потреби відвідувача і відповідного сучасного сервісу є діяльність комплексу «Hotel SPA» у місті Ворзель. Окрім низки традиційних послуг з організації харчування і проживання, в ньому велика увага приділяється задоволенню культурно-дозвіллєвих і рекреаційно- релаксаційних потреб клієнтів, зокрема маленьких відвідувачів. Отже, в сучасних умовах і в межах міста можна створити комплекс, що відповідатиме всім побажанням людини, яка потребує відновлення фізичних та задоволення психоемоційних потреб.
19
A.P., Konokh, Makovetska N.V., and Konokh A.A. "ORIENTATION OF THE CONTENT OF PEDAGOGICAL EDUCATION OF FUTURE TEACHERS OF PHYSICAL EDUCATION ON FORMATION OF SUSTAINABLE POSITIVE MOTIVATION ON CAPTURE KNOWLEDGES AND ABILITIES FROM ECOLOGICAL TOURISM." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 90 (November 4, 2020): 104–9. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-90-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан формування фахової компетентності майбутніх викладачів фізичного виховання у сфері екологічного туризму, що підтвердив актуальність і доцільність вибраної проблеми дослідження, її недостатню теоретичну розробленість у педагогічній теорії та практиці. Це пов’язане з тим, що спеціалізація «Екологічний та спортивний туризм» відсутня у навчальних планах підготовки майбутніх викладачів фізичного виховання в закладах вищої освіти України. Доведено, що фахова підготовка майбутніх викладачів фізичного виховання, здатних на високому рівні використову-вати екологічний туризм у професійній діяльності, є однією з важливих умов підвищення інтересу дітей та молоді до занять фізичною культурою, туризмом і спортом, забезпечення необхідної рухової актив-ності, розвитку, збереження та зміцнення їхнього здоров’я. Фахова компетентність викладача фізично-го виховання у сфері екологічного туризмурозглядається як інтегративна характеристика особистості, що містить сукупність мотивів та інтересів, теоретичні знання, практичні вміння й навички, фахово важливі якості (фізичну підготовленість, креативність і емпатію, комунікативні та організаторські здіб-ності).Визначено, що з урахуванням значного попиту на фахівців цієї галузі фахова підготовка майбут-ніх викладачів фізичного виховання, компетентних у сфері екологічного туризму, має здійснюватися на факультетах фізичного виховання за спеціалізацією «Екологічний та спортивний туризм», адже саме ця спеціалізація враховує особливості цієї підготовки. Практичне значення одержаних результатів поля-гає у забезпеченні навчально-методичного супроводу формування фахової компетентності майбутніх викладачів фізичного виховання у сфері екологічного туризму, що охоплює: авторські навчально-ме-тодичні комплекси дисциплін спеціалізації «Екологічний та спортивний туризм» та їх електронний контент; навчально-методичний посібник та методичні рекомендації; програми наскрізної практичної підготовки; тестові завдання; програму роботи туристського студентського гуртка Запорізького націо-нального університету.Матеріали дослідження були використані в процесі модернізації професійної підготовки майбут-ніх викладачів фізичного виховання у сфері екологічного туризму, у теоретичних і експериментальних дослідженнях з теорії та методики професійної освіти, для вдосконалення освітнього процесу в закла-дах вищої освіти. The article analyzes the current state of formation of professional competence of future teachers of physical education in the field of eco-tourism confirmed the relevance and feasibility of the chosen research problem, its lack of theoretical development in pedagogical theory and practice. This is due to the fact that the specialization “Ecological and sports tourism” is absent in the curricula of future physical education teachers in higher education institutions of Ukraine. It is proved that professional training of future physical education teachers, able to use eco-tourism in professional activities at a high level, is one of the important conditions for increasing the interest of children and youth in physical culture, tourism and sports, providing necessary physical activity, development, preservation and strengthening their health. The following structural components of the formation of professional competence of future teachers of physical education in the field of ecological tourism have been identified and characterized: personal, cognitive, praxeological, reflexive.The practical significance of the obtained results is to provide educational and methodological support for the formation of professional competence of future teachers of physical education in ecological tourism, which covers: the author’s educational and methodological complexes of disciplines of specialization “Ecological and sports tourism” and their electronic content; training manual and guidelines; cross-cutting practical training programs; test tasks; program of work of the student tourist circle of Zaporizhzhia National University. The research materials were used in the process of modernization of professional training of future teachers of physical education in ecological tourism, in theoretical and experimental studies on the theory and methodology of vocational education, to improve the educational process in institutions of higher education. On the basis of secondary diagnostics of the level of professional competence of future teachers of physical education in ecological tourism, the results are obtained, which testify a significant positive dynamics according to all criteria. Analysis of the results has showed positive changes in the control group and the experimental group, but in the experimental group they have occurred more intensively. Thus, by the end of the experiment, the number of future teachers increased by 89% at the high level, by 2% at the sufficient level, and at the average and low levels their number decreased by 77% and 14%, respectively. The control groups also experienced positive changes, but at a high level they were not significant.Solving the objectives of the study made it possible to achieve its purpose – to substantiate scientifically the set of organizational and pedagogical conditions and conceptual model that ensure the effectiveness of the formation of professional competence of future teachers of physical education in eco-tourism.
20
Romanova, Anna. "МОЛОДІЖНИЙ ТУРИЗМ ЯК ТРЕНД СУЧАСНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 1(13), № 1(13) (2018): 47–54. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-1(13)-47-54.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено та наведено визначення таких понять, як «молодіжний туризм», «студентський туризм», «туризм міленіалів», «туризм “покоління Z”». Подано функції молодіжного туризму, такі як: зміцнення економіки дестинації за рахунок внутрішніх та в’їзних молодіжних туристів; ознайомлення з історичною та культурною спадщиною країни та інших держав; актуалізація в молодих людях почуття національної самосвідомості та патріотизму, але водночас виховання поваги й терпимості до побуту та звичаїв інших національностей і народів; забезпечення багатостороннього розвитку особистості. Перераховано види молодіжного туризму: студентський туризм; туризм міленіалів; туризм «покоління Z». Проаналізовано глобальні тенденції кожного з цих видів туризму. Досліджено характерні риси міленіалів, а також сформульовано їхні основні потреби в подорожах: формування попиту «тут і тепер»; необхідність підключення до швидкісного Інтернету; потреба постійно підтримувати зв’язок зі своїми гостями (соціальні мережі, додатки, смс-розсилка та дайрект-мейл, промоакції тощо); необхідність знати своїх відвідувачів (як потенційних, так і реальних): формувати бази даних, проводити маркетингові дослідження; потреба персоналізувати продукти, послуги і досвід; вагомість е-маркетингу. Оцінено ситуацію розвитку молодіжного туризму в Україні, яка характеризується слабкою активністю. Надано рекомендації щодо активізації молодіжного туризму в Україні.
21
Таран, Ольга Сергіївна. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В ДОГОВОРІ НА ТУРИСТИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ". Часопис цивілістики, № 38 (7 вересня 2020): 46–51. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i38.366.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сучасний стан та перспективи розвитку законодавства України у сфері туризму щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю у договорі на туристичне обслуговування. Визначено, що інклюзивний туризм у сучасних умовах є одним із пріоритетних напрямів розвитку туристичної діяльності, тому потребує належного нормативно-правового регулювання.
Ратифікація Україною Конвенції про права осіб з інвалідністю зумовила внесення численних змін до національного законодавства щодо закріплення принципу рівних можливостей для осіб з інвалідністю. На основі аналізу правових норм у сфері туристичної діяльності зроблено висновок про те, що більшість законодавчих новел стосуються лише вимог щодо обов'язкового приведення у відповідність до міжнародних стандартів доступності для осіб з інвалідністю об'єктів туристичної інфраструктури та офісів туроператорів (турагентів). При цьому проблематика забезпечення та захисту прав осіб з інвалідністю в договорі на туристичне обслуговування залишилась поза увагою законодавця.
Рішення вітчизняних та іноземних судів, а також практика застосування законодавчих норм у сфері забезпечення прав осіб з інвалідністю за договором на туристичне обслуговування, свідчать про те, що ефективне туристичне обслуговування осіб з інвалідністю не обмежується лише доступом до об'єктів туристичної діяльності, а має комплексний, багатоаспектний характер. Зокрема, існує ряд особливостей у сфері перевезення осіб з інвалідністю, що охоплюють: обов'язкове завчасне бронювання спеціальних місць для перевезення, використання особами з інвалідністю пільг на перевезення, узгодження в договорі положень щодо виділення місця для супроводжуючої особи або додаткового місця для багажу тощо. Крім того, окремої уваги потребує порядок та умови страхування особи з інвалідністю під час туристичної подорожі.
На основі судової практики зроблено висновок про те, що, незважаючи на законодавчі положення, в окремих випадках особам з інвалідністю відмовляють у перевезенні або страхуванні, що унеможливлює отримання ними туристичних послуг. Із урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів розроблено пропозиції щодо внесення змін до законодавства України з метою удосконалення забезпечення прав осіб з інвалідністю в договорі на туристичне обслуговування.
22
Hrytsku, V. "Children and youth in Khmelnitsky region tourism: the history and present state formation." Visnyk of the Lviv University. Series Geography 1, no. 43 (October 19, 2013): 184–90. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2013.43.1594.
Повний текст джерелаАнотація:
This article reviews the development and present state of youth tourism in Khmelnytsky Oblast. It is based on analyzed statistics given generalization of this type of tourism in this region, as well as recommendations for further development. There were defined social orders on the development of youth tourism in Khmelnytsky region. Keywords: Youth tourism, school land studies, museology, extracurricular education, children’s excursion and tour station.
23
Vovk, Kateryna. "ТЕОРЕТИЧНА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ПОДІЄВИЙ ТУРИЗМ» ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 184–93. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-184-193.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз сучасних підходів до визначення сутності поняття «подієвий туризм». За результатами дослідження проведено їх систематизацію. Визначено основні напрями щодо трактування цієї категорії в науковій літературі. Запропоновано авторське визначення категорій «подія» та «подієвий туризм». Розглянуто перевагу подієвого туризму через реалізацію інформаційних та психологічних функцій. Визначено шляхи підсилення функцій туризму за допомогою використання організованого заходу. Виявлені специфічні характеристики подієвого туризму. Приділено увагу використанню події як специфічного інформаційного подразника з метою виклику певної емоційної реакції у споживача туристичної послуги. Акцентовано увагу на ефективності подієвого туризму як чинника, що формує координує та направляє туристичні потоки.
24
КРАВЧЕНКО, Оксана. "ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ: ПРИНЦИПИ, ФУНКЦІЇ, НАПРЯМИ ТА ВИДИ". Humanitas, № 1 (6 травня 2022): 42–49. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі вивчення наукових джерел розкрито зміст і спрямованість інклюзивного туризму як технології соціальної реабілітації в умовах закладу освіти. Основними функціями інклюзивного туризму є: соціальна відновлювана, психологічна, комунікативна, освітньо-пізнавальна, особистісно-орієнтована, компенсаторна, гедоністична, реабілітаційна, адаптаційна, соціалізаційна. Інклюзивний ефект від туристичних маршрутів буде суттєвим, якщо діяльність ґрунтуватиметься на таких принципах: незалежності, залучення, інформативності, комплексності, індивідуального підходу, можливості для реалізації внутрішнього потенціалу, стимулювання саморозвитку, необхідної підтримки, гідності, рівності, суб’єктності, принцип особливого підходу. Саме інклюзивний туризм дозволяє створити для людини з інвалідністю такі умови, які максимально компенсують її обмеження і дозволять стати активним учасником соціуму. На основі відомих розвідок з проблеми дослідження розроблено таку класифікацію видів інклюзивного туризму: за ціллю; за основним видом заняття; за способом пересування; за сезонністю; за складом туристів; за ступенем навантажень. Напрямами інклюзивного туризму виступають: природотерапія; релігійні маршрути; етнографічний туризм; культурно-пізнавальний туризм; віртуальний туризм. Інклюзивний туризм можна реалізувати через різні форми: безпосередньо відвідуючи туристичні об’єкти та дистанційно. Яскравим прикладом використання для інклюзивного туризму сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі є реалізація проекту факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Культурно-рекреаційно-туристична Черкащина: інклюзивно-соціальна 3D-карта» за підтримки Українського культурного фонду.
25
Patiichuk, Viktor, та Oksana Lukashuk. "Основні православні релігійно-паломницькі центри Італії". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 54–66. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-54-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено основні православні релігійно-паломницькі центри Італії. Узагальнено поняття релігійно-паломницького центру. Виділено два основних функціональних види релігійно-паломницького туризму, як паломницький туризм та релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної спрямованості. Проаналізовано значення релігійно-паломницького туризму для розвитку економіки цієї держави. Зауважено та обґрунтовано факт, що Італія займає лідируючі позиції в Європі та світі за рівнем розвитку туристичної галузі та кількості щорічних туристів. Розглянуто поширення основних міжнародних релігійно-паломницьких центрів на території країни та описано їх головні святині. Встановлено, що важливими релігійнопаломницькими регіонами Італії є Північний та Центрально-Західний. Вивчено територіальні відмінності в розміщенні сакрально-паломницьких центрів Італії. Виділено основні релігійно-паломницькі регіони країни та їх ключові територіально-паломницькі центри. Встановлено, що сучасна економіка Італії європейської держави є однією з найрозвинутіших у країнах ЄС, а також рівень життя італійського населення в цілому є порівняно високим не тільки у Європі, але й світі зокрема, тому послуги на туристичне обслуговування, включаючи паломницьке, в цій країні є досить високими. Зауважено, що релігійно-паломницький туризм в Італії має значні подальші перспективи, через сучасну структуру економіки, що дозволило Італії стати однією із найрозвиненіших держав серед країна ЄС. Розкрито відмінності щодо забезпечення релігійно-паломницьких турів у православ’ї та католицизмі. Зазначено, що основними проблемами, які перешкоджають успішному розвитку сучасного італійського релігійно-православного туризму є роздрібненість і локалізація туристичного бізнесу в регіонах через брак ефективної централізованої координації, невміння розвивати нові туристичні пропозиції, недостатньо розвинута інфраструктура, нестача добре підготовлених туристичних кадрів і гідів-перекладачів, труднощі із залученням міжнародних інвестицій, через недостатньо налагоджену адміністративну систему й надмірну бюрократизацію процесу. Узагальнено головні проблеми та вказано на перспективи розвитку релігійнопаломницького туризму в Італії.
26
KUZYK, Stepan. "РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 308–21. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2350.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто туризм як важливу сферу господарської діяльности країни. Студії констатують, що в сфері туризму виробляється до 8 % ВВП. Це складає майже 1/5 торговельного обігу України. Галузь, що формується, забезпечує роботою тепер майже два мільйони українців. Туризм в Україні пройшов тривалий період розвитку – від зародження прототипу міжнародного туризму, пов’язаного зі стихійним мандрівництвом, що сягає раннього середньовіччя, до організованого масового туризму ХХ–ХХІ ст. Подальшому розвитку міжнародного туризму в Україні сприяє наявна ресурсна база: бальнеологічні ресурси, бальнеогрязеві, фітолікувальні, біотичні, ландшафтні, пляжні ресурси. Важливим засобом розвитку міжнародного туризму вважаються пізнавальні ресурси (пам’ятки історії, історико-архітектурні пам’ятки, пам’ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, ремесел, пам’ятки фольклору тощо). Україна, як держава з потужною та унікальною туристично-рекреаційною базою, є конкурентоспроможною на світовому ринку туристичних послуг.
27
Demianchuk, Olena, Olena Tomashchuk, Liudmyla Vashchuk, Iryna Yerko, Mariia Fesyk та Daniel Bakota. "Програма корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(56) (31 грудня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.29038/10.29038/2220-7481-2021-04-24-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Стан здоров’я школярів в Україні є відображенням складної соці- ально-економічної та політичної ситуації на фоні високого рівня захворюваності учнів, низького рівня їхньої рухової активності та мотивації до систематичних фізкультурно-оздоровчих занять. Увагу провідних фахівців сфери фізичної культури й спорту спрямовано на сучасні форми рухової активності, пошук інноваційних засобів фізичного виховання, трансформацію підходів до організації й проведення занять та ін. У великому арсеналі засобів оздоровчої рухової активності спортивно-оздоровчий туризм посідає особливе місце, передусім, як комплексний засіб різнобічного розвитку особистості, формування духовно-моральних цінностей, фізичного вдосконалення, соціалізації й професійного самовизначення. Мета й методи дослідження. Мета статті – розробити й теоретично обґрунтувати програму корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму. Застосовано такі методи, як аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури й інформаційних джерел мережі Інтернет; вивчення та систематизація програм туристичних гуртків Центру національно-патріотичного виховання туризму й краєзнавства; аналіз складових частин варіативного модуля «Туризм» у загальноосвітній школі. Результати роботи. У туризмі, як і в інших видах спорту, до основних засобів підготовки відносять загально-підготовчі вправи, а також спеціальнопідготовчі й змагальні. Програма корекції фізичного стану містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух по азимуту, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка: загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації. Ключові висновки. Запропонована програма корекції фізичного стану засобами спортивного туризму сприятиме покращенню фізичного стану школярів, підвищенню рівня їхньої фізичної підготовленості, формуванню здорового способу життя, підвищенню зацікавленості до занять фізичною культурою й спортом, а також адаптації до умов сучасного життя.
28
Chalii, Liudmyla, та Vadym Kindrat. "Місце спортивно-оздоровчого туризму в системі фізичної активності студентів закладів вищої освіти". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 91–95. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-91-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Розглянуто проблему використання спортивно-оздоровчого туризму як засобу підвищення рухової активності студентів. Мета та методи дослідження. Мета дослідження – пошук резервів фізичної активності у формах спортивно-оздоровчого туризму. Використано такі методи наукового дослідження, як аналіз науково-методичної літератури, опитування та узагальнення, теоретичне прогнозування. Результати роботи. Досліджено роботи сучасних дослідників і науковців, пов’язані з вивченням спортивно-оздоровчого туризму. Аналіз науково-методичної літератури дав підставу з’ясувати, що спортивно-оздоровчий туризм – ефективний засіб для фізичного розвитку, формування функціональних резервів людського організму; він доступний для людей із різною фізичною підготовкою та дає змогу покращити багато показників здоров’я людини. З’ясовано, що спортивно-оздоровчий туризм незамінний у пропаганді здорового способу життя. Виявлено форми туристської діяльності, що користуються популярністю в студентської молоді: одноденні подорожі та прогулянки, нескладні походи з ночівлею, екскурсії. Запропоновано низку заходів спортивно-оздоровчого туризму, що можливо запровадити в позааудиторну роботу зі студентами й, таким чином, частково розв’язати проблему недостатньої фізичної активності. Висновки. У результаті опитування студентів педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету виявлено першочерговий інтерес та, відповідно, мотивацію до здійснення одноденних туристичних подорожей до цікавих краєзнавчих об’єктів або з навчальною метою. Отримані дані свідчать на користь досить поширеної й доступної форми туристської діяльності у вигляді одноденних походів, що десятиліттями використовуються в практиці навчальних закладів і не втратили своєї актуальності для сучасних студентів.
29
Любчук, Ольга Костянтинівна, та Юлія Віталіївна Ярченко. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТРАНСФОРМАЦІЄЮ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ НА ОСНОВІ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 56–61. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-8.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах глобалізації людської діяльності та впровадження цифрових технологій відбуваються трансформаційні процеси у сфері обслуговування, з’являються нові види туризму, нові потреби та послуги, все це потребує удосконалення державного управління туристичною галуззю. Мета роботи. Визначити структурні складові частини механізму державного управління туристичною галуззю в умовах пандемії та цифровізації економіки. Методологія. До теоретико-методологічних передумов розв’язання даної проблеми можна віднести такі роботи науковців: «Проблема розвитку ринку кваліфікацій для туріндустрії в Україні» (Любчук О.К., Ярченко Ю.В. Вісник), «Комбінаторика алгоритму Форда-Фулкерсона для зниження ризиків пандемії COVID-19 у міжнародному туризмі» (Sharko M., Fomishyna V., Liubchuk O., Petrushenko N., Yakymchuk T), «Методичне забезпечення управління підтриманням фінансових потоків зовнішнього туризму в глобальних ризикованих умовах» (Sharko M., Liubchuk O., Fomishyna V., Yarchenko Y., Fedorova N., Petrushenko N., Ohorodnyk R.), «Туризм як сучасна детермінанта суб’єктивної задоволеності життям в Україні» (Любчук О.К.), «Концептуально-стратегічні засади цільового механізму державного управління суб’єктивною задоволеністю життям українських громадян» (Любчук О.К., Ярченко Ю.В. Менеджер). Наукова новизна полягає у з’ясуванні теоретико-методологічних засад функціонування та розвитку механізму державного управління. Висновки. Удосконалення державного управління туристичною галуззю в умовах цифровізації економіки повинно включати розробку цільового механізму, кадрового механізму, функціонального механізму, правового механізму, інструментального механізму, організаційного механізму, фінансового механізму та механізму управління інноваційним розвитком.
30
Грибіш, Степан. "ОСОБЛИВОСТІ ЕТНОГРАФІЧНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ ТУРИСТИЧНОМУ МАКРОРЕГІОНІ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (30 жовтня 2017): 110–16. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.110-116.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються особливості етнографічної рекреаційної діяльності на прикладі Карпатського туристичного макрорегіону (охоплює територію Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей). Висвітлено проблеми професійної підготовки і місця етнографічного туризму в сучасних наукових дослідженнях. Виявлена проблема визначення поняття «етнографічний туризм», пов‘язана з відсутністю вказаного різновиду туризму в чинному законодавстві, і його співвідношення із категорією «етнічний» туризм.
Окреслені основні складові етнографічного туризму (традиційні форми господарювання, звичаї, традиції, обряди, свята, народні промисли, національна кухня, традиційні житла, одяг, танці, музика, народна творчість, музеї архітектури і побуту під відкритим небом (скансени), ярмарки, фестивалі, святкування національних свят, народні гуляння тощо) й найважливіші напрямки етнографічної рекреаційної діяльності (відвідання подієвих заходів; етнографічних, краєзнавчих, історичних і музеїв під відкритим небом (скансенів); поселень спільнот, які продовжують зберігати традиційний уклад життя чи його окремі елементи).
Визначені основні туристичні ресурси і створені на їх основі атракції етнографічного характеру Карпатського туристичного макрорегіону, який характеризується найвищим ступенем розвитку етнографічного туризму і може слугувати зразком для інших регіонів України. Систематизовано етнографічну рекреаційну діяльність регіону у відповідності до вищеозначених напрямків діяльності. Виявлено основні передумови перетворення етнографічного туризму на його провідну галузь шляхом нормативно-правового регулювання на державному рівні, інтенсифікації процесу використання наявних ресурсів і забезпечення галузі висококваліфікованими кадрами.
31
Красовський, Сергій Олександрович. "ГАСТРОНОМІЧНИЙ ТУРИЗМ ЯК АКТУАЛЬНИЙ ТРЕНД СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 169–80. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236018.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — проаналізувати формування та розвиток гастрономічного туризму в контексті соціокультурного вектора розуміння сутності туристичної діяльності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системно-структурного підходу, орієнтованого на вивчення туризму як цілісного соціокультурного явища. Наукова новизна полягає в тому, що вперше сутність гастрономічного туризму розглянуто в соціокультурному аспекті, що дає підстави визначити його як значущий реагент впливу на соціальні процеси. Висновки. Гастрономічний туризм доволі молодий напрям, який активно розвивається, але вже сьогодні туристи віддають перевагу пізнанню традицій і звичаїв іншої країни шляхом дегустації національних страв і напоїв. Відтак, враховуючи, що гастрономічна традиція — це процес, що постійно розвивається, завдання для професіоналів полягає в залученні інновацій, оновленні й адаптації своїх пропозицій до потреб нової споживчої культури. Тенденції розвитку гастрономічного туризму у світі дають підстави вважати його стійким трендом, який уможливлює взаємодію мандрівників із місцевими громадами. В умовах зростання конкуренції за увагу користувача і появи нових технологій бізнес-суб’єктам необхідно оперативно формувати оновлені стратегії просування. Визначено, що Україна має потенціал для підвищення міжнародної конкурентоспроможності туристичної галузі, зокрема завдяки посиленню мультикультуралізму туристичних потоків, зростанню попиту на нові туристичні дестинації, різноманітності культурного і природного ландшафту. Звернено увагу на потребу з’ясування чітких векторів розвитку гастрономічного туризму в країні, розробки відповідної державної підтримки туристичних дестинацій, туристичних фірм та інших стейкхолдерів, а також дослідження соціокультурних якостей туризму в контексті соціальних міграцій і діалектичної взаємодії загальносвітових процесів глобалізації та регіоналізації.
32
Rodina, O. G. "ТУРИСТИЧНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 167–78. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.167-178.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню туристичної галузі України в контексті сучасних інтеграційних процесів. У сучасному світі туризм є каталізатором соціально-економічного розвитку країни, оскільки має великий вплив на такі ключові галузі, як торгівля, транспорт, зв’язок, будівництво та багато інших. Для багатьох країн світу сфера туризму є важливим інструментом, і часто функціонує як джерело валютних надходжень в економіку країни, ефективний засіб для створення сприятливого інвестиційного клімату і позитивного іміджу держави. Здійснено узагальнення передумов України для ефективного розвитку в’їзного і внутрішнього туризму: сприятливий клімат, вигідне географічне положення та рельєф, багатий природний, туристично-рекреаційний і культурно-історичний потенціал. Представлено SWOT-аналіз розвитку українського туризму, що дозволяє зробити висновок, що Україна об’єктивно має туристичний потенціал та можливості для його розвитку, але на даний момент це не використовується країною ефективно. Проаналізовано конкурентні переваги туристичної галузі України, проведено детальний аналіз даної галузі. Обгрунтовано, що підвищення конкурентоспроможності туристичного сектору повинно стати ключовим завданням української економіки. Важливим є спрямування зусиль на створення привабливого іміджу України на міжнародному ринку як країни, що здатна забезпечити туристів не тільки доступом до огляду культурних та природних об’єктів, але й безпекою, комфортними умовами для проживання та подорожей, зваженою ціновою політикою, високими стандартами гостинності. У той же час існує необхідність постійно працювати над вдосконаленням власного туристичного продукту та його конкурентоспроможністю. Розглянуто вплив пандемії на розвиток туризму та вказано на необхідність впорядковування та розвитку всіх туристичних напрямків і ресурсів, що сприятиме подальшому соціальному та економічному розвитку як зовнішнього, так внутрішнього туризму. Обгрунтовано, що вживання певних заходів щодо подолання пандемії та подальшого покращення ринкової економіки в усіх сферах діяльності, у тому числі й в туристичній, є необхідним.
33
ЛЕВЧЕНКО, Микола, та М. Р. ЛЕВЧЕНКО. "РОЗВИТОК ВІЙСЬКОВОГО ТУРИЗМУ ЯК СКЛАДОВА ДЕРЖАВНОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 60, № 1 (24 лютого 2022): 34–37. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2021-1(60)-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Туризм – складний соціокультурний та історичний феномен, який з форми проведення дозвілля та способу заняття вільного часу поступово перетворився на багатоплановий фактор світового значення нового століття й тисячоліття: економічний, соціокультурний, комунікативний, міжнародний. Сьогодні туризм є необхідним шляхом розвитку інтелектуальних і пізнавальних зусиль, спрямованих на надбання нового соціального досвіду. Одночасно він виступає як сфера надання послуг з психологічного розвантаження та відтворення нових чуттєво-емоційних сторін внутрішнього світу людини. Подорожі, метою яких є оздоровчий і пізнавальний принцип, не задовольняють частину сучасних туристів. Людина, цілорічно занурена у кругообіг буденності і монотонності, переслідує мету отримати якомога більше вражень і гострих відчуттів під час відпустки, розкрити свої прагнення, пристрасті, деякі з них можуть шокува ти суспільство, яке знає цю людину тільки як носія соціальних чеснот. Останнім пояснюється активний розвиток небезпечних, нетрадиційних, екстремальних видів туризму, одним з яких є військовий туризм.
34
Геращенко, Я. М. "СОЦІАЛЬНА МЕРЕЖА INSTAGRAM ЯК ЗАСІБ ПРОСУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ТУРИЗМУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 55 (2020): 76–87. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання практичного застосування інформаційних технологій у підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі, зокрема з молодіжного туризму. Проаналізовано наукові пошуки закордонних та українських педагогів- практиків щодо використання інформаційно-комунікативних технологій в освітній діяльності та реклами туристичних послуг. Визначені чинники, які зумовлюють потребу у зміні/перегляді освітніх форм навчання: швидкий розвиток інформаційних технологій, інформаційно-технологічна обізнаність, світові економічні і соціальні виклики. Розглянуті форми освітньої діяльності: дистанційне і змішане навчання та сучасні методи підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі. Доведено, що використання інформаційних технологій підвищує ефективність навчання, розширює доступ до інформаційних ресурсів, формує фахові вміння і навички студентів, зокрема в рекламі молодіжних туристичних послуг. Проаналізовано середні показники успішності з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі» за 2016-2021 роки, які демонструють підвищення середнього балу заключного тестування після введення оновленого модуля, присвяченого способам просування молодіжного туристичного продукту засобами соціальних мереж. Зазначено, що підготовка конкурентоспроможних кадрів для галузі туризму має бути націлена на формування у майбутніх фахівців умінь планувати розвиток туристичної галузі з огляду на світові перспективи. Схарактеризовані поняття «туристичний продукт», «молодіжний туристичний продукт», «туристична реклама» та розглянуті їх зміст, сутність і спрямованість. Визначено мету та основні функції туристичної реклами. Розглянуто сучасний метод просування молодіжного туристичного продукту засобом обраного плейсменту – Instagram. Описано алгоритм дій: дослідження потреб молодіжного сегменту ринку; створення контент-плану; розробка сторінки в соціальній мережі та її наповнення згідно з темою завдання. Конкретизовано шляхи досягнення поставлених завдань: проведення лекції-огляду «Соціальні мережі в рекламі молодіжних туристичних послуг» та практичні заняття з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі», в ході яких обговорені приклади просування молодіжного туристичного продукту. Зазначено, що запропонована нами форма навчання розвиває інноваційно-творче мислення майбутнього фахівця молодіжного туризму. Зроблено висновок щодо важливості використання ІКТ під час підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі.
35
I., Dubovich, Fomicheva T. та Vasylyshyn K. "СURRENT PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECOLOGICAL TOURISM DEVELOPMENT ON THE TERRITORY OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS FOREST FUND". Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, № 44 (20 грудня 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-44-11.
Повний текст джерелаАнотація:
In order to study current problems and prospects of the ecological tourism development on the territory of the Ukrainian Car-pathians Forest fund, a sociological survey was conducted among Ukrainian citizens. The share of tourists who rested on this territory and are interested in traveling to nature protection sites in order to feel the aesthetics and cleanliness of these objects, get acquainted with local traditions and stay in the unchanging natural conditions of the Ukrainian Carpathians is studied. Atten-tion is drawn to the current problems and relevance of the study of ecological tourism on the territory of the Ukrainian Carpathians Forest fund, since the forest plays a significant role in the development of this type of tourism. A comparative characterization is made between mass and ecological tourism, since mass tourism is considered as a more traditional form of tourism development, where shortterm free market principles dominate, income maximization is paramount, and ecological tourism corresponds to the concept of sustainable development. The main factors that hinder the development of ecological tourism on the territory of the Ukrainian Carpathians Forest fund are considered. The key factors are the lack of information, ignorance of potential visitors about the possibility of functioning of ecological tourism on the territory of the Ukrainian Carpathians Forest fund, illegal logging, fires, lack of proper infrastructure and the lack of a stepbystep education system in the sphere of tourist and recreational complex, the lack of specialized structures capable of organizing and coordinating the development of ecological tourism at the regional level. It is revealed that effective economic and legal regulation will contribute to the successful development of ecolog-ical tourism. The assessment of the level of ecological tourism development on the territory of the Ukrainian Carpathians Forest fund was carried out by identifying its strengths and weaknesses, opportunities and threats, as a result of which the main idea of ecological tourism was established: environmental protection, new sources of financing for the nature reserve fund, improving the ecological wellbeing of the population and developing society in accordance with the concept of sustainable development.Keywords: ecological tourism, mass tourism, ecotourist, territories of forest fund, ecological wellbeing, the Ukrainian Carpathians. Із метою вивчення перспектив розвитку екологічного туризму на території лісового фонду Українських Карпат проведено соціологічне опитування серед громадян України. Досліджено частку туристів, які відпочивали на цій території. Звернено увагу на сучасні проблеми та актуальність дослідження екологічного туризму на території лісового фонду Українських Карпат. Здійснено порівняльну характеристику між масовим та екологічним туризмом. Розглянуто основні чинни-ки, які перешкоджають розвитку екологічного туризму на території лісового фонду Українських Карпат. Обґрунтовано, що успішному розвитку екологічного туризму сприятиме ефективне економікоправове регулювання. Проведено оцінку рівня розвитку екологічного туризму на території лісового фонду Українських Карпат за допомогою ідентифікації його сильних та слабких сторін, можливостей і загроз.Ключові слова: екологічний туризм, масовий туризм, екотурист, території лісового фонду, екологічний добробут, Українські Карпати.
36
Speranska, O. V., та O. V. Kobets. "Проект будівництва етнопарку в селі Червонокозацьке Запорізької області". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 66–68. http://dx.doi.org/10.15421/40290513.
Повний текст джерелаАнотація:
Зелений туризм – нове спрямування у світовому та вітчизняному туризмі. В Україні, зокрема і в Запорізькому регіоні, є величезний потенціал для розвитку зеленого туризму. Тому в с. Червонокозацьке, у 52 км від Запоріжжя, планують створити "Парк історичних та етнографічних періодів". Ініціатором цього проекту є Інеса Носенко, голова запорізького центру "Мазал-тов", яка запросила викладачів та студентів Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії взяти участь у проектуванні оформлення ділянок-садів у стилях, властивих різноманітним етносам. Розроблений проект "Парку історичних та етнографічних періодів" за умови реалізації дасть змогу створити колоритний, цікавий ландшафтний об'єкт, який буде комфортним місцем відпочинку для місцевих, міських мешканців, туристів зі всієї України та з-за кордону. Водночас він стане ландшафтним музеєм просто неба. Відвідування садів-ділянок, оформлених у різноманітних стилях сучасної ландшафтної архітектури, дасть змогу доторкнутися до культури різних народів та епох. "Античний сад" – один із таких цікавих, загадкових і привабливих куточків, який занурить відвідувачів у атмосферу давньої Греції, познайомить з архітектурою і рослинністю сонячного Пелопонесу. Майбутній Парк має привернути увагу вітчизняних та зарубіжних туристів, інвесторів, меценатів, що сприятиме економічному розвитку регіону, забезпечить нові робочі місця для місцевих мешканців і покращить естетичний та санітарно-екологічний стан території проектування.
37
Любчук, О. К., та Ю. В. Ярченко. "ДО ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ ТУРИСТСЬКИХ КАДРІВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 64–70. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано увагу на проблемі удосконалення управління підготовкою освітньо-фахового потенціалу туристських кадрів відповідно до світових тенденцій. Конкретизовано теоретичні засади для розв’язання цієї проблеми. До теоретичних засад віднесено авторський підхід до сучасної сутності туризму. Туризм розглядається як сучасна детермінанта суб’єктивної задоволеності життям. Звернено увагу на зміну освітньої парадигми у XXI ст. Зміна освітньої парадигми зумовлена запитами працедавців, трансформацією економіки та суспільства на основі інформатизації та цифровізації. Показано необхідність створення інноваційного комплексу системи вищої освіти на основі університетських освітньо-наукових комплексів у регіоні. Виділено структурні складові частини інноваційного механізму управління підготовкою освітньо-фахового потенціалу туристських кадрів для регіону в умовах пандемії та цифровізації економіки. Виокремлено два складники інноваційного механізму управління підготовкою освітньо-фахового туристського потенціалу. До першої складової частини цього механізму віднесено управління зміною освітньої парадигми до підготовки туристських кадрів на рівні регіону. Другою складовою частиною цього механізму визначено способи активізації інноваційної діяльності з підготовки туристських кадрів для регіону. Констатовано підготовку туристських кадрів у ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» на основі цифрової лабораторії. Відзначено створення цієї лабораторії завдяки проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні» (DG East) у співпраці з проєктом USAID «Економічна підтримка Східної України» (ERA). Зазначено діяльність цифрової лабораторії для сприяння розвитку східноукраїнського сектору культури та туризму в Україні за допомогою методів та інструментів віртуального туризму. Надано перелік основних цілей-результатів функціонування цифрової лабораторії для Донецького регіону та Східної України.
38
Vdovenko, Nataliіa, та Marina Pavlenko. "СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ МОРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КРУЇЗНОГО ТУРИЗМУ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 3(15), № 3(15) (2018): 55–62. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-3(15)-55-62.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено вітчизняний та світовий досвід у підходах до регулювання та розвитку галузей морського господарства та круїзного туризму як складової реалізації політики модернізації національної економіки. Викладено результати аналізу попередніх досліджень та поглиблене обґрунтування підходів щодо оцінки сучасного стану розвитку галузей морського господарства та круїзного туризму. Доведено, що збалансований розвиток галузей морського господарства сприяє забезпеченню координуючої ролі держави в реалізації національної туристичної політики із застосуванням принципів та методів регулювання, концентрації ресурсів держави на пріоритетних завданнях функціонування цієї сфери, заходів формування та розвитку інформаційної системи в круїзному туризмі та поступовій її інтеграції до світової інформаційної туристичної мережі в сучасних умовах.
39
Bondar, Nataliya Petrovna, Yuliya Anatolevna Miroshnik та Viktoriya Nikolaevna Komzyuk. "ДИВЕРСИФИКАЦИЯ УСЛУГ В ГОСТИНИЦАХ ДЕЛОВОГО НАЗНАЧЕНИЯ". Научный взгляд в будущее, № 12-02 (31 січня 2018): 23–29. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-12-02-020.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку ділового туризму в Україні. Запропоновано та обґрунтовано використання технологій SmartWall для зонування робочого простору в бізнес центрах при готельних комплексах. Наведено асортимент сучасн
40
Літвінова-Головань, О. П. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ СПОРТИВНО-РОЗВАЖАЛЬНОЇ АНІМАЦІЇ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 149–60. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-149-160.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором обґрунтовано комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність процесу формування готовності майбутніх фахівців із туризму до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації, саме: побудова професійно-спрямованого освітнього простору, максимально наближеного до майбутньої анімаційної діяльності; створення інформаційно-креативного середовища, контент якого містить інтерактивні тренінги, майстер-класи, відео-курси; розробка і оновлення комплексу навчально-методичного забезпечення процесу формування готовності майбутніх фахівців із туризму до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації; охарактеризовано відповідне нормативно-правове підґрунтя; проведено аналіз актуальних досліджень щодо професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації в сучасній педагогічній теорії. З’ясовано мету дослідження – наукове обґрунтування комплексу організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування готовності майбутніх фахівців із туризму та шляхи реалізації визначених організаційно-педагогічних умов до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації. Визначено й охарактеризовано форми, методи і засоби реалізації організаційно-педагогічних умов щодо зазначеної підготовки; підтверджена й обґрунтована необхідність більш глибокого вивчення основних понять, а саме: «туризм», «дозвілля туристів», «спортивно-розважальна анімація», «спортивно-розважальні заходи». Зроблено висновки, визначено перспективи подальших досліджень.
41
Тараненко О.О., Животенко В.О. та Шуканов П.В. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СПОЖИВЧИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 94–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Діловий туризм є важливою складовою світової індустрії туризму. Він ґрунтується на організації ділових заходів та відряджень співробітників корпоративних клієнтів. Важливість для активізації ділової активності в різних галузях економіки та висока інвестиційна привабливість ринку ділового туризму свідчать про його перспективність та підвищення рівня конкуренції у цій сфері. Обґрунтовано необхідність забезпечення управління споживчими перевагами у сфері ділового туризму комплексно на рівні держави, регіону та туристичного підприємства. На рівні держави мають вирішуватись завдання, пов’язані з кадровим забезпеченням, розвитком туристичної інфраструктури, підвищенням технологічного рівня та поліпшення інвестиційного клімату економіки. На рівні регіону необхідно розвивати місцеву туристичну інфраструктуру ділового туризму та популяризувати проведення ділових заходів. На рівні підприємств ділового туризму мають вирішуватися завдання дотримання міжнародних стандартів обслуговування, впровадження інформаційних технологій в надання послуг корпоративним клієнтам. Реалізація цих завдань забезпечить національному ринку ділового туризму конкурентні переваги на міжнародному рівні. Управління споживчими перевагами підприємств ділового туризму повинне ґрунтуватися як на забезпеченні високої якості та широкого асортименту традиційних послуг для корпоративних клієнтів, так і на активному впровадженні сучасних інформаційних технологій. До них належать програмні продукти, що охоплюють процеси бронювання, управління витратами, звітність і відстеження місця розташування мандрівника; технології проведення повністю або частково віртуальних зустрічей та інших заходів; технології оцифрування платежів і бронювань для забезпечення повністю безготівкових транзакції. Впровадження цих технологій підвищує споживчі переваги підприємств ділового туризму через зростання швидкості операційних процесів та полегшення контролю операційних витрат. Дані інформаційні технології підвищують безпечність надання послуг корпоративним клієнтам, що особливо актуально в умовах непередбачуваного поширення Covid-19.
42
Інна, Крупа, та Вишневська Галина. "ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ЗАРУБІЖНИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 227–32. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.389.
Повний текст джерелаАнотація:
Збереження об’єктів культурної спадщини в сучасних умовах є однією з ключових науково-теоретичних і практичних проблем, що виносяться на обговорення наукових конференцій та громадських дискусій. Стаття присвячена вивченню зарубіжного та вітчизняного досвіду щодо збереження культурної спадщини, ролі культурного потенціалу у розвитку туристичної діяльності.
Досвід використання в туризмі історико-культурної спадщини таких провідних країн світу як Великобританія, США та Канада, показує, що ефективне залучення пам'яток до сфери туризму можливе лише за наявності добре розвинутої туристичної індустрії, яка враховувала б взаємовпливи процесів пожвавлення туристичного бізнесу та стану збереження пам’яток.
43
Vlasenko, I. V. "Регіональні особливості формування маркетингових заходів розвитку сільського зеленого туризму". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (1 жовтня 2017): 3–9. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8101.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі розглянуто регіональні особливості формування комплексу маркетингу сільського зеленого туризму в умовах економічної нестабільності. Метою дослідження є розвиток теоретичних і методичних підходів до формування комплексу маркетингу туристичних підприємств сільського зеленого туризму у Вінницькому регіоні. Обґрунтовані теоретико – методологічні положення, науково-практичні рекомендації щодо просування послуг сільського зеленого туризму. Проаналізовано стан розвитку маркетингу сільського зеленого туризму в умовах розвитку ринкової економіки. Вказано на те, що сільський зелений туризм слід розглядати як невід’ємну складову програми комплексного соціально-економічного розвитку села та його відродження, а також, що за рахунок розвитку сільського зеленого туризму можна забезпечити сталий економічний, демографічний розвиток на селі. Показано просування туристичного продукту з використанням маркетингових заходів, які отримали назву «Сім Р». Вказані основні перешкоди власників агрооселі самотужки здійснювати маркетингові заходи із просування свого продукту на ринок. Показано, що маркетингова цінова політика продукту агрооселі на ринку ґрунтуються на основі трьох факторів: витрати, попит, конкуренція. В сучасних ринкових умовах лідером є цінова стратегія, яка базується на попиті: близько 54,2% менеджерів з маркетингу вважають її пріоритетною. Лише близько 15% туристичних підприємств області основним критерієм маркетингової цінової стратегії визначають конкуренцію. Ціни надавачі послуг сільського зеленого туризму публічно не розголошують, а посилаються на договірну ціну. Для подальшого розвитку сільського зеленого туризму в області розглянуто стратегією збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2020 року. З’ясовано перелік проблемних питань, які перешкоджають розвитку сільського туризму, розв’язання яких вимагає спеціального нормативно-правового регулювання. Запропоновано сформулювати чітку маркетингову Стратегію управління розвитком туристичної галузі України на національному рівні, яка має узгоджуватися зі стратегіями та програмами розвитку туризму на регіональному рівні, що дасть можливість створити нові робочі місця, довести якість надання послуг і поступово поліпшити якість інфраструктурних складових (автомобільні дороги, агрооселі, музеї тощо), що забезпечуть комфортність споживання туристичних послуг іноземними та внутрішніми туристами.
44
Kotsan, Nataliia, Roman Kotsan та Anna Sakhniuk. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 311–24. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-311-324.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено методи дослідження туристичної сфери, показано вплив удосконалення методології на процес вивчення рівнярозвитку туризму. Констатовано, що сучасна система методів дослідження туризму має багато різних засобів одержання наукового результату. У статті розглянуто основні методи які можна використовувати на практиці для дослідження туризму. До таких методів належать: філософські, загальнонаукові, конкурентонаукові. Показано використання філософських методів, під якими розуміють загальні підходи, категорії та принципи і закони, що показують місце досліджуваного об'єкта в реальному світі (принцип об'єктивності, всезагального зв'язку і залежності, закон єдності та боротьби протилежностей, переходу кількісних показників у якісні, заперечення тощо). Наголошено на необхідності застосування у дослідженнях туризмузагальнонаукових методів‒ такихзасобів і прийомів, що мають універсальний характер застосування (аналіз і синтез, індукція та дедукція, узагальнення й абстрагування, порівняння й аналогія, ідеалізація та формалізація), але потребують урахування особливостей конкретних об'єктів дослідження. Так, у туризмі широко застосовують наукові методи системи географічних наук: спостереження з елементом описовості; історичний; порівняльний; картографічний; аналітико-статистичний; експедиційних досліджень; математичного моделювання; системний. У свою чергу соціальний характер туризму обумовлює використання способів і прийомів, сформованих в інших суспільних науках (балансовий, соціологічних досліджень тощо).Наголошено на доцільності використання конкретно-наукових методів у наукових пошуках, які застосовують в окремих науках. Це, зокрема, метод польових досліджень, картографічний тощо.Також наведено приклади застосування новітніх методів і методик у дослідженні туризму, що пов’язано з розширенням предмета дослідження.
Зроблено висновок про те, що сучасна методологія дослідження туризму включає у себе різноманітні методи і різні способи збирання та аналізу інформації. При цьому при вивчені конкретного об’єкта найчастіше використовується не один метод, а сукупність методів і прийомів, що дає можливість досягнути поставленої мети. Наголошено, що удосконалення теоретико-методологічної бази для проведення наукових досліджень у сфері туризму є актуальним завданням.
45
Kyryliuk, I. M., та L. A. Chvertko. "БЕЗПЕКОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 178–89. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.178-189.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає в обґрунтуванні особливостей, проблем та механізмів забезпечення безпеки туризму в умовах пандемії COVID-19.
Під час дослідження були використані діалектичний та абстрактно-логічний методи, методи системного підходу, порівняння, спостереження, аналізу, синтезу, індукції, дедукції та ін.
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та міжнародні нормативно-правові акти, інформація Всесвітньої туристичної організації, Міністерства культури і туризму Турецької Республіки, наукові публікації, інтернет-джерела.
Визначено сукупність обставин, що вказують на необхідність вирішення проблем забезпечення достатнього рівня безпеки для розвитку туризму в умовах пандемії COVID-19. Проаналізовано сучасний стан галузі та виявлено тенденції, які впливають на розвиток туризму в періоди встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби. Охарактеризовано проблеми забезпечення безпеки в туризмі, що стримують розвиток туристичної галузі. Обґрунтовано, що особливості функціонування туристичної галузі в умовах пандемії COVID-19 значною мірою залежать від скоординованих дій урядів країн щодо безпечності поїздок, узгодження протоколів безпеки та ефективних комунікацій, у контексті яких реалізуються заходи державної політики забезпечення безпеки розвитку туризму. Визначено чинники, що дозволяють стимулювати зростання рівня безпеки сфери туризму. Доведено, що необхідність забезпечення превентивних заходів із запобігання ризиків у сфері туризму є важливим завданням як кожної окремої країни, так і міжнародних організацій. Проаналізовано заходи, інструкції та методи захисту туристів, які були визначені міжнародними організаціями як необхідні. Розглянуто заходи, які впроваджуються країнами світу для мінімізації негативних наслідків кризи в туристичній галузі та забезпечення її подальшого функціонування й пристосування до обмежувальних економічних умов розвитку. Окреслено напрями забезпечення безпеки учасників туристичного ринку для відновлення їх туристичної активності.
Наукова новизна полягає в оцінці загроз розвитку туризму та виявленні стійких тенденцій змін, як наслідку їх прямого впливу, в умовах пандемії COVID-19 та обґрунтуванні необхідності стимулювання розробки заходів безпеки в туристичній галузі з урахуванням наявного практичного досвіду країн світу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних висновків і практичних рекомендацій для подальшого розвитку туризму в обмежувальних умовах, що пов’язані з поширенням коронавірусної хвороби.
46
Матвієнко, Н. М. "Сучасний стан розвитку туризму на Мальті". Часопис картографії, Вип. 6 (2013): 170–78.
Знайти повний текст джерела
47
Карасьова, К. Л. "Сучасний стан туризму у місті Києві". Географія та туризм, Вип. 2 (2009): 88–93.
Знайти повний текст джерела
48
Кунденко, Я. М., та О. І. Гаплевська. "ТУРИЗМ ЯК ДУХОВНА ПОДОРОЖ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ". Humanities journal, № 1 (29 липня 2019): 79–86. http://dx.doi.org/10.32620/gch.2019.1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to the study of tourism in understanding the processes of modern spiritual life of man and society.The purpose of our article is to characterize the spiritual and practical value orientation of such a social group as tourists, and the study of tourism in understanding the processes of modern spiritual life of Ukrainians. The object of the research is tourism as an innovative space of value exchange. Expanding the meaning of the concept of «tourist» we define it as a subject of value paradigm of modern tourism.Tourism is a dynamic entity that is formed and changed in relation to the value-orientation needs of both society as a whole and an individual as a whole. The emergence of new values and the recognition of their motives, inducing action, create the life path, the presence of which makes a person an active subject of tourism.In general, modern tourism marks the process of creating a culture. It serves as a modifier of socio-cultural changes in the axisosphere, absorbing in the mechanism of functioning such characteristics of socio-cultural reality as mobility, virtuality, visibility, and accentuation of consumer priorities. In addition, the modern tourist is similar to Stalker from the film by A. Tarkovsky, who «travels» to the Zone, where he is awaited by a room, in which his main desire to understand his essence and purpose is fulfilled.
49
Krutii, А. M. ,. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ТУРИЗМУ: СУЧАСНІ ВИДИ ТА ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ". Theory and Practice of Public Administration 2, № 73 (19 березня 2021): 40–46. http://dx.doi.org/10.34213/tp.21.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто публічне управління упровадженням нових технологій, видів, процесів інформатизації та цифровізації в туристичній сфері. Проаналізовано роль нових публічних послуг у сфері туризму з урахуванням технологічних розробок, інновацій та сучасних видів туризму. Визначено, що Україна має потужний потенціал, унікальний комплекс історичних, культурних та природних пам’яток, рекреаційні можливості, що приваблюють туристів, але їхня економічна віддача поки що незначна. Встановлено, що забезпечувати віддачу від цього потенціалу можна лише за умови публічного управління інноваційним розвитком туризму, застосуванням сучасних видів та інноваційних технологій організації туризму, упровадженням ефективних механізмів публічного управління, залученням кваліфікованих кадрів.
50
Бутенко, Вікторія. "ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ПАРКОВІ ПАМ’ЯТКИ В СИСТЕМІ ЕКСКУРСІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОЇ ВІННИЧЧИНИ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 69–72. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються історико-культурні паркові пам’ятки в системі екскурсійно-туристичної діяльності на прикладі сучасної Вінниччини. Актуалізуються питання щодо посилення значення історико- культурної спадщини на прикладі парків – пам’яток садово-паркового мистецтва в сучасних культурно-розбу- довчих процесах України, вивчення історії пам’яток, їх використання в екскурсійній діяльності. Розкривають- ся наукові підходи до ключових понять: «історико-культурна пам’ятка», «парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва», «екскурсійно-туристична діяльність», «історична місія», які осмислені в контексті стратегічних перспектив Вінниччини, наголошується на винятковій ролі історичного контексту в екскурсійно-туристичній діяльності. На основі досліджень українських учених, міждисциплінарного підходу до предмета дослідження осмислюється визначальна місія історичних постатей, подій, пам’яток архітектури у формуванні сучасного функціонала екскурсійно-туристичної послуги. Визначаються наукові підходи до розуміння історико-культурної пам’ятки як джерела інформації, наголошуються питання професійного природоохоронного менеджменту, що посилює значення історичної події в екскурсійно-туристичній послузі. У статті на фактологічному матеріалі розкриті сучасні екскурсійно-туристичні практики, основою яких є історична подія, постать, пам’ятка архітектури. Розкрито і доведено історичне значення впливу родини Потоцьких на екскурсійно-туристичну діяльність у місті Немирові, меценатської діяльності Надії Філаретівни фон Мекк у місті Браїлові, історико- пізнавального феномену козацького руху на Поділлі, що також є об’єктом історичного туризму.