Готові списки джерел за темами / Суспільство інформаційне

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг
  5. Тези доповідей конференцій
  6. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Суспільство інформаційне"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Суспільство інформаційне".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Суспільство інформаційне"

1

Kukhar, R. B., O. I. Yeleiko, N. P. Motko, O. I. Stepaniuk та І. О. Ramskyy. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (9 вересня 2016): 87–91. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6917.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджується роль інформаційного фактору в системі сучасного менеджменту, відзначається його актуалізація в інформаційному суспільстві. Проаналізовано основні принципи та підходи до визначення інформаційного суспільства, характерними рисами якого є зростання ролі інформації і знань у житті суспільства, зростання частки інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у ВВП, створення глобального інформаційного простору. З поняттям «інформаційне суспільство» тісно пов’язане поняття «інформаційна економіка» особливий тип економіки, характерними особливостями якого є те, що визначальним ресурсом виступає інформація. Наведено методи управління в інформаційному суспільстві, зокрема, новий метод управління інформаційне управління. Виділяється цілий клас інформаційних технологій управління підприємством, таких як ERP, CRM, SCM, CSRP, ERP II тощо. Управління, як наука, за свою майже столітню історію інтенсивно розвивається, що відображається у відповідних підходах та наукових школах. Еволюція інформаційних технологій відкрила новий етап розвитку системи менеджменту завдяки появі глобального інформаційного простору. Становлення та розвиток інформаційного суспільства, його послідовний перехід до суспільства знань, зростання ролi та мiсця iнформацiйно–комунiкацiйних технологій в цих процесах, поспряли тому, що cаме розроблення концептуальних засад ефективного проактивного механізму підготовки й прийняття управлінських рішень, наукових теоретичних та методичних положень зі створення та впровадження в практику такого механізму, формалізація його до рівня конкретних економіко–математичних моделей та інформаційних технологій повинні стати важливими об’єктами дослідження вітчизняної науки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Edeleva, M. A. "Концепт державної інформаційної політики в сучасних умовах". Grani 19, № 3 (19 лютого 2016): 62–67. http://dx.doi.org/10.15421/1716061.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто різні визначення поняття «державна інформаційна політика» в науковій літературі та правових актах. Висвітлюються концептуальні засади державної інформаційної політики. Досліджується вплив інформації на демократичні процеси у державі в період модернізації політичної системи України. Термін «інформаційне суспільство» вказує на те, що інформація на даний час є пріоритетним ресурсом у суспільстві. Інформація може бути використана політиками по-різному і в різних сферах своїх повноважень (з метою перемоги на виборах, мобілізації громадян, пояснення причин або, навпаки, з метою приховати реальні причини соціальних проблем і т.д.). Посилення ролі інформації в суспільстві викликало розвиток інформаційної політики, її формування, визначення цілей, основні напрямки її реалізації та вплив державної інформаційної політики на політичний, економічний і соціальний розвиток країни в період модернізації політичної системи України. Проблема державної інформаційної політики сьогодні є дискусійною, створює попит на дослідження цієї галузі. Актуальність теми обумовлена тим, що Україна знаходиться на етапі становлення та розвитку інформаційного суспільства, включена в процеси інтеграції в світове інформаційне співтовариство. В українській державі вільний доступ громадян до інформації визначений як одне з пріоритетних завдань. Державна інформаційна політика – це квінтесенція зусиль держави, спрямованих на формування свідомості громадян для об’єднання прагнень спрямованих на зміцнення країни, політичних і громадських інститутів, які формують основи держави.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Shevchuk, Yuliya. "Феномен віртуальної реальності в концепціях М. Маклюена та М. Кастельса." Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 3–11. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.5-6.01.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню інформаційної специфіки сучасного суспільства, особливостей феномену віртуальної реальності, взаємодії реального і віртуального в сприйнятті людини, особливостей комунікативної ситуації сучасності. Актуальність дослідження зумовлена процесами віртуалізації сучасного культурного простору, що потребують застосування адекватних методологічних стратегій. Аналізується інформаційна специфіка сучасної культури за концепціями М. Маклюена та М. Кастельса, із застосуванням компаративного методу розглядаються концепти «інформаційне суспільство» та «інформаціональне суспільство» за концепцією М. Кастельса, досліджується методологічна стратегія М. Маклюена щодо впливу засобів медіа на формування сучасної культури.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Chupakhina, Svitlana. "Готовність майбутніх педагогів до використання інформаційних технологій у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 97–108. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.97-108.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми підвищення якості освіти майбутніх педагогів шляхом використання інформаційно-комп’ютерних технологій, інтерактивних методів навчання, мультимедійних засобів, впровадження електронних засобів навчання та комп’ютерних навчальних програм. Нові інформаційні технології стають ефективним засобом підвищення вимоги до якості роботи та рівня компетентності вчителів. Прогрес у даному напрямку здебільшого визначається рівнем готовності майбутніх педагогів до використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі школи. Обґрунтовано також необхідність використання інформаційних технологій у професійній діяльності майбутніх фахівців. Доведено, що використання інформаційних технологій в освітньому процесі зумовлює позитивні зміни в роботі вчителя, відтак проблема готовності випускників закладів вищої педагогічної освіти до застосування інформаційних комп’ютерних технологій у педагогічній діяльності посідає чільне місце в системі їх підготовки. Охарактеризовано такі поняття, як інформаційне суспільство, інформаційна технологія, мультимедійні засоби навчання. Проаналізовано роль інформаційних технологій в навчально-виховному просторі інклюзивного освітнього середовища. Визначено місце інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх вчителів початкової школи. Розглянуто можливості використання інформаційно-комунікативних технологій в професійній діяльності вчителів в умовах інклюзивного навчання. Доведено важливість впровадження комп’ютерного програмного забезпечення в процес інклюзивного навчання оскільки воно уможливлює прогнозоване досягнення освітньої мети уроку для учня з особливими освітніми потребами й підвищити результативність уроку загалом. Дослідження полягає в обгрунтуванні професійної готовності майбутніх педагогів до використанням інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному інклю-зивному просторі початкової школи. Розглянуто особливості використання та застосу-вання інформаційних комп’ютерних технологій в освіті дітей з особливими освітніми потребами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Броннікова, Л. В. "ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СУЧАСНІЙ НАУЦІ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 13–17. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1063.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми розвитку науки в інформаційному суспільстві. З’ясування цих проблем передбачає аналіз особливостей суспільного життя початку ХХІ століття. Констатація визначальної ролі науки потребує роз’яснення, як і ототожнення змісту понять «суспільство знань» та «інформаційне суспільство». Виробництво та використання наукових знань зазнали суттєвих змін завдяки появі інформаційних технологій. Тривають дискусії щодо оцінки впливу інформаційно-комунікаційних технологій на усі сфери життєдіяльності суспільства. Зокрема, К. Шваб назвав наявні фундаментальні зрушення у житті людства «четвертою промисловою революцією», враховуючи взаємодію технологій і соціуму. Водночас є очевидною взаємозалежність процесів модернізації суспільного життя і розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Науковці зробили значний внесок у розробку цифрових технологій. Технології, що забезпечують процес цифровізації, – це великі дані, штучний інтелект, квантові технології, робототехніка, технології віртуальної та доповненої реальності.У зв’язку із накопиченням величезних масивів цифрової інформації у науковій діяльності використовуються технологій «цифрові дані» та «великі дані». Цифрові гуманітарні науки як міждисциплінарна дослідницька платформа виникла у 90-х роках минулого століття. На початку ХХІ століття ІКТ посилюють свої позиції в астрономії та космонавтиці. Йдеться, зокрема, про галузі математичного моделювання, програмування, роботизації, технології обробки й аналізу BD. Застосування технологій BD як пошукових практик надає можливість реалізації нової дослідницької парадигми для великої кількості наукових дисциплін. Нові теоретико-пізнавальні проблеми, зумовлені трансформаційними процесами у науці початку ХХІ століття, потребують філософського аналізу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Мудрак, Л. М. "Інформаційне суспільство як формат розвитку громадянського суспільства". Ефективність державного управління, Вип. 43 (2015): 91–98.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Сидоренко, Тетяна. "КОНСОЛІДАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ХХІ СТОЛІТТЯ". Society. Document. Communication 12, № 12 (14 вересня 2021): 270–93. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-270-293.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано домінантну роль консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства ХХІ ст. Визначено, що сучасне інформаційне суспільство потребує достовірної інформації у зв’язку з використанням не просто інформаційних потоків для констатації фактів, а застосування даних із метою забезпечити якісну інформаційно-аналітичну діяльність будь-якої установи; створювати та реалізовувати затребувані споживачами інформаційні продукти та послуги; здійснювати комплексний аналіз інтелектуального капіталу установи з метою оптимізації її діяльності. Зазначено, що нова галузь наукових знань – консолідована інформація – маловивчена й містить ряд дискусійних питань. Установлено, що зі сферою консолідованої інформації тісно пов’язана інформатика - фундаментальна наука, яка займається розробленням методології створення інформаційного забезпечення процесів управління будь-якими об’єктами на базі комп’ютерних інформаційних систем. Описано поняття «інформація» та «консолідація». Інформація - відомості та дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Консолідація означає оброблення інформаційного матеріалу, розташування даних у хронологічному порядку або за іншими формальними ознаками. Результатом консолідації може стати видання збірників з окремих галузей, прийняття відповідних рішень на рівні всіх гілок влади чи конкретної організації. Зазначено, що «консолідована інформація» має англомовний відповідник - Competitive Intelligence. Консолідована інформація - це знання, певним чином дібране, проаналізоване, оцінене, можливо, реструктуризоване й переформатоване для послуговування під час вирішення повсякденних питань, прийняття рішень, задоволення інформаційних потреб клієнтів або соціальних груп. Консолідація даних - це клас програмних продуктів, призначених для підготовки звітності в групах компаній для внутрішніх (керівництво, бухгалтерія) і зовнішніх споживачів (зокрема, державних органів). Жодна інституція не може ефективно функціонувати в умовах гострої конкурентної боротьби, не маючи у своєму розпорядженні новітньої, повноцінної, достовірної, релевантної інформації, яка є основою створення інформаційних продуктів консолідованої інформації в сучасному суспільстві. Установлено, що в працях зарубіжних науковців консолідовану інформацію називають конкурентною розвідкою, діловою розвідкою, бізнес-розвідкою. Під цими поняттями розуміють процес пошуку й перетворення даних на інформацію й знання, зокрема про бізнес, для вирішення проблем шляхом ухвалення неформальних рішень; відстеження даних, які у відкритому доступі, про конкурентів й формування на підставі консолідації інформації конкурентоспроможної моделі розвитку організації. Використання новітніх технологій передбачає аналіз шляхів захисту консолідованої інформації – методів інформаційної безпеки. Доведено, що порушення цілісності, конфіденційності й доступ до конкурентозначимої інформації може негативно відобразитися на споживачах інформаційного продукту. Саме після перетворення знань в інформаційний продукт постає питання про захист інформації. У висновках окреслено основні здобутки й тенденції розвитку консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства. Зокрема зазначено, що актуальними залишаються шляхи оптимізації розвитку наукової галузі консолідованої інформації в умовах українського інформаційного суспільства з урахуванням зарубіжного досвіду.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

КОЛТОК, Леся, та Тетяна НАДІМ’ЯНОВА. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 81–86. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі формування ІКТ-компетентності у молодших школярів, її складникам та підходам; акцентовано увагу на вмінні володіти сучасними ІКТ-технологіями, на формуванні ІКТ-компетентності учнів початкових класів в умовах реалізації Державного стандарту початкової освіти. Сучасне суспільство характеризується глобальним процесом інформатизації, стрімким переходом на новий етап розвитку – інформаційне суспільство. У зв’язку з цим однією з основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед завдяки створенню системи освіти, орієнтованої на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості. Еволюція сучасної освіти, інформатизація навчання, масова комп’ютеризація закладів освіти, постійна модернізація комп’ютерної техніки, розвиток комп’ютерних мереж, розширення персональної комп’ютеризації суспільства, збільшення обсягу програмних продуктів, розрахованих на застосування в навчальному процесі, – умови, які створюють нове інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище. Реалізація сучасної освітньої парадигми значною мірою залежить від учителя початкової школи. Наразі учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів, які отримують значний обсяг інформації в інформаційно-комунікаційному середовищі, створеному телебаченням, відеофільмами, комп’ютерними програмами й іграми, різноманітною навчальною й науково-популярною літературою тощо. Це вимагає від сучасної вищої професійної освіти підготовки спеціалістів, здатних орієнтуватися у численних змінних потоках інформації, критично ставитися до неї, створювати, обробляти та передавати необхідну інформацію, постійно самовдосконалюватися в особистісному та професійному плані та відповідати вимогам розвитку суспільства. Розв’язанням цієї проблеми є професійна підготовка майбутнього вчителя в інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Danilyan, Oleg, та Olexander Dzoban. "Інформаційне суспільство: амбівалентність динаміки розвитку". Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, № 01 (27 березня 2020): 39–49. http://dx.doi.org/10.26693/ahpsxxi2019.01.039.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті продемонстровано, що у сучасному суспільстві проявляються реалії у вигляді «нормальних аварій». Виділені декілька найбільш ілюстративних амбівалентних тенденцій сучасного соціального розвитку, що проявилися у різних аспектах людської діяльності і є «нормальними аваріями». Обґрунтовується, що сучасні мережеві комунікації відрізняються нелінійністю, відсутністю центру та ієрархії, що впливає на динаміку суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Бартош, Наталя Володимирівна. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 17–24. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-2.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи. У статті розглядаються напрями правового забезпечення державної інформаційної політики, а також досліджується питання формулювання актуальних заходів щодо їх забезпечення. Адже в умовах сучасних глобальних інформаційних протистоянь, деструктивних комунікативних впливів, зіткнення різновекторних національних інформаційних інтересів, поширення інформаційної експансії та агресії захист національного інформаційного простору та гарантування інформаційної безпеки стають пріоритетними стратегічними завданнями сучасних держав у системі інформаційних відносин. Зміни у глобальній світовій економічній та політичній сферах привели до зміни технологій світового протистояння і ведення воєн. Інформаційні війни переслідують мету активізувати суспільну свідомість громадськості держави-противника і таким чином вплинути на державну політику. Водночас інформаційна політика сучасних держав має схожі завдання: забезпечити свободу інформації, сприяти розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій, цифровізації суспільних відносин, відкритості і прозорості в управлінні суспільними справами. З огляду на виклики сьогодення нашій державі не те, що претендувати на інформаційне домінування, а бути присутнім у світовому інформаційному просторі доволі складно. На жаль, слід констатувати, що внаслідок неналежного правового регулювання в національному інформаційному про- сторі України та збільшення кількості національних регуляторів зросла кількість негативних явищ, які створюють реальні та потенційні загрози інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільства і держави. Методологія. У зв’язку з цим обґрунтована нагальна необхідність формування та активного функціонування єдиного національного регулятора в інформаційній сфері держави, діяльність якого була би спрямована на вироблення української національної інформаційної політики, інтелектуально кваліфіковане відбиття маніпуляційно-пропагандистських атак, формування у громадян України національно-патріотичних переконань, створення українського національного інформаційного простору – основи національної безпеки суспільства і держави. Наукова новизна. Так, до реалізації державної інформаційної політики необхідно підходити стратегічно, удосконалю- ючи пріоритетні напрями, здійснюючи перерозподіл повноважень державних регуляторних органів, здійснюючи кореляцію між стратегічними проєктними документами і реальною адміністратив- но-політичною практикою держави. Пріоритетні напрями/цілі інформаційної політики мають бути замінені більш практичними та актуальними з довгостроковим характером одночасно з урахуванням гібридної агресії. Окрім того, визначено основні цінності та принципи, в межах яких потрібно адаптувати національне законодавство в умовах гібридної війни. Зауважено, що участь громадянського суспільства в розвитку інформаційного простору сприяє його розширенню, відкритості і прозорості інформації. Висновки. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформацій- ної політики та створення ефективної системи інформаційної безпеки України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Суспільство інформаційне"

1

Сопілко, Ірина Миколаївна. "Інформаційне суспільство та виклики сьогодення". Thesis, Людина, суспільство, держава: правовий вимір в сучасному світі: матеріали IV Міжнародної наукової конференції, Київ, НАУ, 27 лютого 2014 р. – К.: МП Леся, 2014. – С.210-213, 2014. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/26407.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Марійко, С. В. "Віртуалізоване інформаційне суспільство у дискурсі постмодерну". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12956.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Да, Лі, та Наталя Юріївна Єршова. "Інформаційне суспільство : стан та перспективи розвитку". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2957.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Яковчук, В., та О. Смотр. "Роль сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій в освіті". Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2020. http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/7370.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Виноградова, М. "Мовна культура Інтернет видань". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15709.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Скалацький, В. М. "Інформаційне суспільство: сучасні теорії та моделі (соціально-філософський аналіз)". Дис. канд. філос. наук, КНУТШ, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Білусяк, А. В. "Соціальні мережі як феномен інформаційного суспільства". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14265.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Сотник, Вікторія Олександрівна, Виктория Александровна Сотник та Viktoriia Oleksandrivna Sotnyk. "Еколого-економічний аналіз інформаційно-комунікаційної структури розвитку суспільства". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31273.

Повний текст джерела
Анотація:
Для розвитку сучасного інформаційного суспільства, в тому числі сприяння формування економіки знань, а також впровадження інформаційних технологій у різні сфери життєдіяльності людства необхідне проведення оцінки ступеню впровадження та розвитку даних процесів, тобто урахування їх кількісних та якісних складових. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31273
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Орденов, Сергій Сергійович. "ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ ВИМІР СУСПІЛЬНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА". Thesis, Національний авіаційний університет, 2014. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18815.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Поліщук, М. "Розвиток інформаційного суспільства в Україні: філософські виміри". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14275.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Суспільство інформаційне"

1

Рубанець, О. М. Інформаційне суспільство: когнітивний креатив постнекласичних досліджень. Київ: Парапан, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Горовий, В. М. Особливості розвитку соціальних інформаційних баз сучасного українського суспільства. Київ: НБУВ, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Бебик, В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. Київ: МАУП, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бондар, Ю. В. Національний інформаційний простір новітньої України: становлення та функціонування у процесі політичної трансформації суспільства. Київ: МАУП, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Культура та інформаційне суспільство 21 століття. Харків: ХДАК, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Культура та інформаційне суспільство 21 століття. Харків: ХДАК, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.24.

Повний текст джерела
Анотація:
Історія незалежної України – складний шлях усвідомлення нею власних національних інтересів, обстоювання державного суверенітету, виборювання гідного місця в Європі та світі. Перед новою незалежною державою постали безпрецедентні за складністю і масштабами завдання перетворення: • «радянської людини», ізольованої «залізною завісою», на українця, відкритого до Європи і світу; • тоталітарного суспільства, в якому людина була гвинтиком державної машини, на громадянське суспільство, яке поважає права і свободи кожної людини; радянського авторитаризму ‒ на сучасну європейську демократію; • планово-адміністративної економіки як частини єдиного народногосподарського комплексу СРСР, заснованої на державній власності, на сучасну ринкову економіку на основі приватної власності; • УРСР на незалежну Україну. За 30 років замість диктатури комуністичної партії і декоративної системи рад створено систему державної влади, ґрунтовану на поділі на законодавчу, виконавчу і судову, визнане й гарантоване місцеве самоврядування. Триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, завданнями якої, поміж іншого, є забезпечення доступності публічних послуг та підвищення їхньої якості, досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Україна – одна з небагатьох країн пострадянського простору, в якій відбувається періодична зміна політичної влади як у спосіб виборів, так і під тиском масових протестів. За Індексом демократії (Democracy Index) британської дослідної компанії The Economist Intelligence Unit Україна у 2020 р. посіла 79-те місце із 167 країн світу. Розвивається громадянське суспільство. Зростає довіра до громадських організацій та волонтерського руху. Зміцнюється партнерство громадянського суспільства з органами влади, що сприяє прозорості та підзвітності державних органів, розвитку діалогу у суспільстві. Завдяки сучасним інформаційним технологіям поліпшується доступ громадян до публічних послуг. Стратегічним курсом України є європейська та євроатлантична інтеграція, набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Інформаційні потреби населення України в умовах трансформації суспільсва. Київ, 1999.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Наука і соціальні проблеми суспільства : харчування, екологія, демографія. Т. 2. Харків, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Ющук, Євген Давидович. Екологічна ботаніка. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5413.

Повний текст джерела
Анотація:
Пропонується інформаційний матеріал до лабораторних занять з курсу «Екологічна ботаніка». Розглядаються основні питання сучасної екологічної ботаніки, що включають багатогранність взаємовідносин людського суспільства і природи. Тут викладені відомості про екологічні особливості нижчих і вищих рослин, особливості їх пристосування до життя в різних фунтово-кліматичних зонах. Також до тем дається мета, об’єкт, інформаційний матеріал, виконання завдань, запитання для контролю та самоконтролю і літджерела до кожної теми. Призначено для студентів екологічних, біологічних та географічних спеціальностей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Суспільство інформаційне"

1

Gnatenko, V. S. "ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО." In THE SYSTEM OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE CONTEXT OF DECENTRALIZATION OF POWER, 19–33. Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-66-2-02.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Суспільство інформаційне"

1

Олійник, Софія. "МЕРЕЖЕВЕ СУСПІЛЬСТВО – КОМУНІКАТИВНИЙ СТИЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕПОХИ". У НАУКОВІ ТРЕНДИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/28.02.2020.v1.03.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Асмолков, Святослав, та Владислав Кравцов. "ІНТЕРАКТИВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА ЛАБОРАТОРНОГО ПРАКТИКУМУ ТА ТЕСТУВАННЯ СТВОРЕНОГО РЕСУРСУ". У РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА ТА НАУКИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ. Молодіжна наукова ліга, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/08.05.2020.v2.03.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

"ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА У ЗМІННИХ УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА". У ЖУРНАЛІСТИКА ТА РЕКЛАМА: ВЕКТОРИ ВЗАЄМОДІЇ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-03-19.37.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Оніщенко, Наталія. "ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВА РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: ПИТАННЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". У PROBLEMAS Y PERSPECTIVAS DE LA APLICACIÓN DE LA INVESTIGACIÓN CIENTÍFICA INNOVADORA. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-11.06.2021.v1.19.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кравчук, Дарина Генрієтта. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". У Perspectives et mise en oeuvre de l'innovation dans le domaine scientifique. Plateforme scientifique européenne, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/20.09.2019.v2.12.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Сунєгін, Сергій. "ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ДЕРЖАВА У СВІТЛІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: РЕАЛІЇ КОМУНІКАТИВНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". У PROBLEMAS Y PERSPECTIVAS DE LA APLICACIÓN DE LA INVESTIGACIÓN CIENTÍFICA INNOVADORA. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-11.06.2021.v1.17.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Руденко, Юлія. "НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ: ЗАХИСТ ВІД ДЕСТРУКТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ У КОНТЕКСТІ РОЗБУДОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ". У PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/5.05.2020.v3.42.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Арістова, І. В., та С. В. Калюжна. "Сталий розвиток міст та громад в умовах інформаційного суспільства: реалізація інформаційно-правового статусу органів місцевого самоврядування України". У LEGAL EDUCATION AND SCIENCE AS THE NEED OF THE HOUR: NEW EUROPEAN CHALLENGES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-148-0-29.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Суспільство інформаційне"

1

Теплицький, Ілля Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. Інформаційне суспільство: гуманістичний аспект. НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/803.

Повний текст джерела
Анотація:
У сучасну постіндустріальну епоху індустрія інформаційних технологій органічно входить в усі сфери людської діяльності. Ці технології доводиться не тільки використовувати, але й співпрацювати і навіть конкурувати з ними. Розвиток інформаційних мереж, як і процес перетворення громадян у користувачів всесвітніх мережних структур далеко не завжди (і вже аж ніяк не автоматично) сприяють зміні особистісних форм буття людей, їхньої самореалізації. Посилення влади глобальних мереж в інформаційному суспільстві стає настільки інтенсивним, що природним шляхом постають питання: 1. Чи можлива свобода особистості в інформаційному суспільстві? 2. Чи не перетвориться особистість у такому суспільстві на автомат, що виконує соціальні ролі, які нав’язуються їй? Пошук відповідей на ці питання має сенс почати з аналізу головних особливостей інформаційного соціуму.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Малюга, Н. М. Українське інформаційне суспільство: свобода слова чи словесна сваволя? Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5402.

Повний текст джерела
Анотація:
Ідеться про порушення основних принципів журналістської діяльності (збалансованості та неупередженості подачі інформації), наголошено на потребі дотримання професійних та етичних стандартів представниками ЗМІ. Запропоновано рекомендації щодо зняття інформаційної напруги в кризові періоди.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Теплицький, Ілля Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. Інформаційна безпека як нова складова інформаційної культури. Рідна школа, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/808.

Повний текст джерела
Анотація:
У постіндустріальну епоху, що наступила, індустрія інформаційних технологій органічно увійшла в усі сфери людської діяльності. Інформаційні технології доводиться не тільки використовувати, але й жити, співробітничати і конкурувати з ними. Усі ці тенденції свідчать про те, що суспільство переходить у нову стадію – стадію «інформаційного соціуму», що характеризується, насамперед, різким зростанням ролі інформації, високим рівнем її ефективності, залежністю майбутнього від рівня розвитку інформаційного сектора економіки. Інформаційне середовище нового соціуму – це сфера соціальної діяльності суб’єктів, пов’язана зі створенням, пошуком, збереженням, перетворенням і використанням інформації, тобто саме з тим, чим займається інформатика як наука. Враховуючи зростаючу глибину проникнення інформаційних технологій у суспільні відносини, питання формування інформаційної культури особистості стає пріоритетним завданням сучасної освітньої діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Шокалюк, Світлана Вікторівна, та Сергій Олексійович Семеріков. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології у післядипломній педагогічній освіті. Видавничий центр КТУ, листопад 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/920.

Повний текст джерела
Анотація:
Педагогічна діяльність як інформаційна технологія завжди вимагала великих обсягів різнобічних знань, засобів їх подання в процесі навчання, збереження та творчої переробки. Сучасний етап розвитку інформаційного суспільства, що визначається переходом до економіки знань, вимагає зміщення уваги методики навчання саме на інструменти обробки інформації – інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів і студентів використовувати сучасні ІКТ. У зв’язку із цим виникає нагальна потреба в прискоренні підготовки та перепідготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Соловйов, В. М. Індустрія 4.0 і проблеми освіти. ПП Щербатих, квітень 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1283.

Повний текст джерела
Анотація:
В епоху інформаційного суспільства, розвитку концепції Індустрії 4.0, найбільш онкурентоспроможними виявляться вузи, здатні втілити ідеї створення smart-університету. Вони можуть скласти базу для реалізації в Україні концепцій smart-освіти, smart-економіки і smart-суспільства. Для переходу вузу до розряду smart-університетів необхідно: - зміна організаційної структури вузу з переходом до децентралізованих моделей системи управління і процесного управління; - використання в освітньому процесі інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій, що дозволяють перейти від традиційної системи дистанційної освіти до гнучкої системи формування індивідуалізованих освітніх траєкторій з використанням освітнього контенту кращих світових і вітчизняних університетів, що знаходиться у відкритому доступі; - використання в управлінні науково-освітнім процесом і вузом в цілому сучасних керуючих і аналітичних інформаційних систем і відповідної інфраструктури, що забезпечують реалізацію ідей Індустрії 4.0 стосовно вищого навчального закладу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Шестопалова, О. В., та І. М. Шкутник. Бібліотека та інформатизація сучасної освіти: технологія взаємодії. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/440.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Хараджян, Н. А. Робототехніка як сучасний цифровий напрям профорієнтації. ЛІРА, жовтень 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3616.

Повний текст джерела
Анотація:
Інформаційні технології та їх стрімкий розвиток впливають не лише на розвиток науки та технологій в цілому, а й на суспільство зокрема. Їх активне впровадження до повсякденного життя призводить до автоматизації певних процесів. Такі зміни призводять й до змін в галузі освіти – з’являються нові підходи у навчанні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Словак, Катерина Іванівна, Сергій Олексійович Семеріков та Юрій Васильович Триус. Мобільні математичні середовища: сучасний стан та перспективи розвитку. НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/962.

Повний текст джерела
Анотація:
На формування і розвиток особистості людини найбільше впливає середовище, в якому вона живе, навчається, працює. Тому для ВНЗ важливою і актуальною проблемою як теоретичного, так і практичного характеру є проблема створення такого високотехнологічного інформаційно-комунікаційного освітньо-наукового середовища, в якому студент знаходиться щодня в процесі всього періоду навчання у вищій школі, яке повинне відповідати потребам інформаційного суспільства, сучасному рівню науки, техніки та світовим освітнім стандартам і сприяти підвищенню рівня інформаційно-комунікаційної підготовки та формуванню професійних компетентностей. Прикладом такого інформаційно-комунікаційного освітньо-наукового середовища для навчання математичних дисциплін студентів ВНЗ є web-орієнтоване математичне середовище. Одному з підходів до створення такого середовища на основі web-орієнтованої системи комп’ютерної математики (СКМ), що інтегрує в собі послуги різних систем за допомогою клієнт-серверних технологій і таких засобів ІКТ навчання математики, як мультимедійні демонстрації, динамічні математичні моделі, тренажери та експертні системи навчального призначення, присвячена ця стаття. Зокрема в роботі визначено новий клас педагогічного програмного забезпечення математичних дисциплін – мобільні математичні середовища. .
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Суспільство інформаційне" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії