Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Супутникові системи.
Статті в журналах з теми "Супутникові системи"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Супутникові системи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Охріменко, О. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто аналіз засобів обробки навігаційних даних у системах відстеження рухомих об’єктів, а саме розглянуто метод який підвищує точність вимірювання координат, це алгоритм фільтрації Каймана .Значною мірою це стосується різних рухомих об’єктів -організації руху повітряного ,морського, річкового, автомобільного й залізничного транспорту, а також використання сучасних супутникових навігаційних систем у суміжних областях, таких як геодезія й картографія, землевпорядження, моніторинг земної поверхні. Розглянуто Алгоритм фільтрації Калмана – послідовний рекурсивний алгоритм, який використовує прийняту модель динамічної системи для отримання оцінки, що може бути істотно скоригована в результаті аналізу кожної нової вибірки вимірювань у часовій послідовності. Це рекурентний метод, який можна віднести за своїм алгоритмом до метода заміщення. Алгоритм фільтрації Калмана застосовується в процесі управління багатьма складними динамічними системами, так як це математичний апарат, який дозволяє згладжувати дані на льоту, не накопичуючи їх для аналізу. При управлінні динамічною системою, перш за все, необхідно повністю знати її фазовий стан в кожен момент часу,але виміряти всі змінні, якими необхідно управляти, не завжди можливо, і в цих випадках фільтр Калмана є тим засобом, який дозволяє відновити відсутню інформацію за допомогою наявних неточних (зашумленних) вимірювань. Ключові слова: супутникові навігаційні системи, методи обробки навігаційних даних, точність вимірювання координат, метод Калмана
2
Nesterenko, S., D. Yermolenko, О. Shefer та A. Kliepko. "УКРАЇНСЬКА НАВІГАЦІЙНА СУПУТНИКОВА СИСТЕМА: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 4–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовані основні діючі і перспективні навігаційні супутникові системи світу, у тому числі й регіональні, за точністю позиціонування, зоною покриття, кількістю виведених на орбіту космічних апаратів, активністю оновлення системи тощо. Відмічено, що, залежно від програмування, усі вищеназвані навігаційні системи є взаємосумісними і можуть функціонально доповнювати одне одного. Додатково підвищити точність позиціонування можливо з використанням глобальних систем диференційних поправок SBAS (Space Based Augmentation System) у Північній і Південній Америці, в Європі і Японії, а для корекції GPS–даних на території України використовуються методи коригування DGPS і RTK з наземних базових станцій. Досліджено можливості української космічної галузі. Проаналізована затверджена Концепція Державної космічної програми, яка передбачає запуск супутника «Січ-2-30» з терміном експлуатації 5 років, і подальше щорічне його доповнення кількома супутниками упродовж п’яти років. Попри позитивні зрушення в українській космічній галузі виявлені недоліки і проблеми її повноцінного розвитку: недостатнє фінансове забезпечення, нестійке правове державне регулювання, необхідність довготривалих наукових досліджень для оцінки рівня якості позиціонування. Супутник «Січ-2-30» не зможе забезпечити Україні повну інформаційну незалежність, а, отже, і фінансову незалежність від інших постачальників картографічних знімків, так як отримувані знімки будуть мати відносно невисоку роздільну здатність. Відмічено, що незважаючи на проблемні питання, є гостра необхідність розвитку власної української навігаційної системи для отримання цифрових зображень поверхні Землі. У держави з’явиться можливість проведення постійного безперервного моніторингу різних явищ, галузей, секторів, таких як землевпорядних, аграрних, екологічних, архітектурно-будівельних, економічного прогнозування, кліматичних, правоохоронних, військових тощо. Завдяки ефективній роботі української навігаційної супутникової системи з’явиться можливість брати участь у різних міжнародних програмах, зокрема з освоєння Місяця, повноцінно інтегруватися у Європейську космічну систему, що передбачає Угода про асоціацію України з ЄС
3
Melnyk, O. M., K. S. Koriakin та O. V. Lohinov. "CУПУТНИКОВІ КОМПАСИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАВІГАЦІЇ СУДЕН". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 54–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Перевезення вантажів з використанням морського транспорту має надзвичайно довгу історію, яка безперервно продовжується і сьогодні, набуваючи нових особливостей, пов’язаних з технічним розвитком суден, удосконаленням технології перевезення вантажів, інтенсивною трансформацією зовнішнього середовища. Обладнання сучасних морських суден навігаційним устаткуванням, радіообладнанням, рятувальними та протипожежними засобами та пристроями відбувається за певних правил та підлягає строгому нагляду щодо відповідності всім наявним на поточний момент міжнародним вимогам і стандартам з метою забезпечення безпечної практики експлуатації суден, що досягається шляхом належного використання всіх технічних приладів і систем. Метою цієї роботи є дослідження характеристик і особливостей застосування електронних засобів супутникової навігації, визначення перспектив використання альтернативних засобів курсовказання, таких як супутникові компаси, їх функціональних можливостей з метою підвищення ефективності процесу судноводіння і забезпечення безаварійної експлуатації суден. Результати. У представленій роботі розкриваються практичні та теоретичні аспекти використання систем супутникової навігації, зокрема впровадження таких альтернативних засобів курсовказання, як супутникові компаси. Висновки. У ході дослідження встановлено, що характеристики та функціональні можливості супутникових пристроїв курсовказання здатні не тільки підвищити ефективність процесу судноводіння, але й забезпечити безаварійну експлуатацію суден, що додатково підтверджує їх актуальність. Поширене використання супутникових компасів як невід’ємної частини навігаційного обладнання сучасних суден значно спрощує процес судноводіння і дає можливість швидко і точно визначати необхідні параметри руху судна.
4
Lishchynovska, N. "МОЖЛИВІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ ОБЛАДНАННЯ СИСТЕМИ EGNOS RIMS НА ОСНОВІ РЕЗОНАТОРІВ НА НЕРЕГУЛЯРНИХ ЛІНІЯХ ПЕРЕДАЧ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 131–34. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.131.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси в коливальних системах на базі мікросмужкових і симетричних смужкових ліній передач. Метою статті є розробка ефективних засобів усунення перешкод, які формуються супутниковим радіонавігаційним системам, що забезпечать можливість функціонування апаратури системи EGNOS RIMS в Україні. Задача, що вирішується – обґрунтування технічних рішень та аналіз радіочастотного середовища, як ключового критерія вибору місця розташування системи EGNOS RIMS в Україні та впливу радіочастотного середовища на продуктивність системи. В статті розглядається: наявні в зоні розгортання системи джерела перешкод, що негативно впливають на характеристики приймача EGNOS RIMS, оскільки їх потужність перевищує необхідний рівень у використаних діапазонах частот GPS L1 та L2. Особливості синтезу резонаторів на замкнутих і розімкнутих відрізках мікросмужкових і симетричних смужкових ліній передачі, для усунення перешкод, які формуються супутниковими радіонавігаційними системами. Перспективні шляхи застосування запропонованих резонаторів у використаних діапазонах частот GPS L1 та L2. Висновки: запропоновані технічні рішення доцільно використовувати для усунення перешкод, які формуються в супутникових радіонавігаційних системах, що забезпечують можливість функціонування апаратури системи EGNOS RIMS в Україні
5
Kopets, Rafal, та Sofiia Skrobinska. "Російська космічна програма зайшла в глухий кут: інцидент космічної морської розвідки". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (6) (31 жовтня 2019): 28–38. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-28-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Космічні програми провідних держав орієнтовані на військову мета з самого початку. У Радянському Союзі не в змозі були конкурувати з США Держави з точки зору морської могутності, космічних активів були використані для створення асиметричної реакції - розвідувально-ударний комплекс, призначений для знищення авіаносних бойових груп. Супутники були призначені для виявлення та відстеження американських судів. В епоху після закінчення холодної війни Росія намагався зберегти потенціал морського спостереження, що розглядається як найважливіша частина військові можливості. В наш час, хоча і не без зусиль, нове покоління супутників спостереження вдосконалені, що вказує на неубутних роль супутникових систем в проведення морських операцій. Метою статті є опис припущень, ведення та обслуговування радянських і російських супутників спостереження за морським транспортом, а також обговорити перспективи розвитку в порівнянні з останніми світовими тенденціями.У статті доведено, що після закінчення «холодної війни», незважаючи на обмежені ресурси, Росія намагалася зберегти свій потенціал у цій галузі, усвідомлюючи важливість цього елемента військової системи. Нині не без проблем упроваджується наступне покоління супутників із цією метою, що свідчить про чималу роль супутникової розвідки в проведенні морських операцій. Автором зроблено висновок, що для Росії космос залишається надзвичайно важливою сферою, завдяки якій ця країна здатна підірвати стратегію та військові можливості західних країн, особливо США. Однак російська космічна програма страждає від багатьох «хвороб». Автор припускає, що російський потенціал морської супутникової розвідки буде засуджений до маргіналізації, як із технічних, так і фінансових, а також геостратегічних причин – високоінтенсивне військове протистояння на морі, де супутники були б ключовим елементом, що підтримує цю діяльність, передусім розглядається як частина американсько-китайських сценаріїв суперництва. Росія в геополітичній загадці стала, незважаючи на значні й досить ефективні дії, спрямовані на те, щоб змінити цю тенденцію, актором другого плану
6
Fedorov, A., V. Chalyi та V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є система мультилатерації (MLAT) та її взаємодія з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Метою є аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об’єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості отримання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють “мімікрію”. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.
7
Baranov, G. L. "The Informational-Navigational AVL Dispatch Systems for the Control of Autotransportations by Means of the Satellite Navigation." Nauka ta innovacii 3, no. 1 (January 30, 2007): 84–89. http://dx.doi.org/10.15407/scin3.01.084.
Повний текст джерела
8
Kuchuk, Н., та I. Krivolapov. "РОЗПІЗНАВАННЯ ДІЛЯНОК ВИРУБКИ ЛІСІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗГОРТКОВИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 70–74. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.070.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним зі способів боротьби із незаконною вирубкою лісів є постійний моніторінг супутникових знімків деяких районів та розпізнавання на них потенційних вирубок. Метою статті є розроблення системи розпізнавання ділянок вирубок лісів на зображенні зі супутника за допомогою згорткових нейронних мереж з метою своєчасного інформування про незаконні подібні дії у заданому регіоні. Результати дослідження. . Супутниками, з яких були отримані всі необхідні зображення, є Landsat-8 та Sentinel-2, що роблять знімки щодня з 16-денним та 10-денним циклами повторення відповідно. Розпізнавання здійснювалось за допомогою згорткової нейронної мережі, що навчалася на наборі даних великого обсягу. Висновок. Розроблений програмний продукт може виконувати такі функції: вибір координат; зберігання координат для подальшого використання; вибір проміжку часу; завантаження супутникових зображень за вибраний проміжок часу; розпізнавання зображень. Розроблена система є десктопним застосунком. Модульність основних функцій системи дозволить у майбутньому за невеликий час модифікувати їх для використання у повністю автоматизованих системах, не потребуючих управління оператором
9
Горбань, А. В., О. В. Маранов, Ю. П. Клочков та З. Я. Дорофєєва. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДЕН З ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 114–27. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджена можливість інформаційного забезпечення для моніторингу та управління рухом суден з використанням даних супутникової навігації. Розглянуті елементи системи безпеки судноводіння. Вирішення завдань, пов'язаних з безпекою судноводіння і своєчасною доставкою вантажів, екологічним захистом прибережної зони, вимагає чіткого моніторингу руху суден і управління швидкостями потоків судів або окремих суден. Для цієї мети необхідне впровадження нових сучасних радіотехнічних засобів на базі високоточних супутникових навігаційних технологій та застосування систем, які забезпечують безпеку плавання судів. Дані обставини вимагають створення в регіонах систем керування судноплавством з таким навігаційним забезпеченням, яке б у максимальному ступені знижувало ризик аварій судів при плаванні в прибережних водах, на підходах до портів, у портових водах, у вузкостях, на внутрішніх водних шляхах, де свобода маневрування обмежена. У дослідженні представлене рішення актуальної наукової задачі з розробки математичного забезпечення формування високоточних полів місцевизначення, річкової диференціальної підсистеми GPS, для створення суцільних високоточних телекомунікаційних полів у СХ та ПХ діапазонах з урахуванням впливу полі компонентної підстилаючої поверхні, параметрів приймально-передаючого обладнання та урахування загоризонтної рефракції, яка має важливе значення для водного транспорту. Ключові слова:
10
Пільтяй, Степан Іванович, Андрій Васильович Булашенко, Єлизавета Ігорівна Калініченко та Олександр Васильович Булашенко. "ВИСОКОЕФЕКТИВНИЙ ХВИЛЕВОДНИЙ ПОЛЯРИЗАТОР ДЛЯ СУПУТНИКОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (21 січня 2021): 14–26. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.217129.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних супутникових інформаційних системах та безпровідних системах передачі даних широко використовують сигнали із коловими поляризаціями. Сигнали цього типу вимагають застосування спеціальних антенних систем із поляризаційним обробленням. Такий підхід дає можливість удвічі зекономити частотні ресурси, які є обмеженими. У результаті збільшується інформаційна ємність каналів передачі інформації в супутникових та інших інформаційних системах. Базовим елементом антенних систем із коловими поляризаціями є поляризатор. Такий пристрій здійснює перетворення електромагнітних хвиль із круговою поляризацією в лінійно поляризовані хвилі або навпаки. Використання поляризатора та ортомодового перетворювача в антенних системах забезпечує перетворення поляризації сигналів із одночасною передачею їх до розв’язаних хвилеводних каналів. Стаття містить результати аналізу та оптимізації нового високоефективного хвилеводного поляризатора для супутникових інформаційних систем. Конструкція розробленого поляризатора складається із хвилеводу квадратного перерізу з чотирма діафрагмами. Виконано оптимізацію поляризатора для його застосування в робочому діапазоні частот від 10,7 ГГц до 12,8 ГГц. Проаналізовано й оптимізовано фазові, поляризаційні характеристики та характеристики узгодження із застосуванням чисельного методу скінченного інтегрування. Розроблений хвилеводний поляризатор із чотирма діафрагмами забезпечує диференційний фазовий зсув 90° ± 3,5°, коефіцієнт стійної хвилі з напругою, меншою 1,24, коефіцієнт еліптичності, менший 0,53 дБ, кросполяризаційну розв’язку, вищу 30,3 дБ. Таким чином, створений новий поляризатор на основі квадратного хвилеводу з чотирма діафрагмами забезпечує якісну роботу в усьому робочому Ku-діапазоні частот 10,7–12,8 ГГц. Пристрій може широко використовуватися в сучасних антенних системах із поляризаційним обробленням сигналів у телекомунікаційних, радіолокаційних і супутникових інформаційних системах.
11
Довгополий, А., С. Пономаренко, В. Твердохлібов та О. Білобородов. "Удосконалення систем супутникової навігації озброєння та військової техніки в умовах впливу навмисних перешкод". Озброєння та військова техніка 17, № 1 (27 березня 2018): 66–71. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.1(17).66-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто початок нового етапу розвитку засобів протидії супутниковим навігаційним системам у військовій сфері, обґрунтовується необхідність застосування для об’єктіввійськового призначення лише комплексованих навігаційних систем, надано рекомендації щодо розробки зазначених систем.
12
Daki, O., N. Urum, V. Fedunov та O. Bajak. "МЕТОДИ МОРЕХІДНОЇ АСТРОНОМІЇ В СУЧАСНОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 24–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.024.
Повний текст джерелаАнотація:
На теперішній час методи і засоби морехідної астрономії є єдиними дублюючими стосовно глобальних навігаційних супутникових систем. Морехідна астрономія оперує методами та засобами для визначення місця судна у відкритому морі. З розвитку сучасних інформаційних технологій почалася інтенсивна розробка комп’ютерних методів в астронавігації. Широке використання в сучасній навігаційній практиці новітніх супутникових систем обсервації ніяк не знімає актуальності методів астрономічних обчислень. Астрономічні способи визначення мають істотні переваги, а саме – небесні світила є природними "датчиками" навігаційної інформації, причому їх досить багато, що дозволяє одночасно вести вимір для розрахунку елементів декількох ізостадій. Триваюче швидке ускладнення умов судноводіння, особливо в районах інтенсивного судноплавства, стимулює розвиток автоматизованих навігаційних комплексів, які реалізовують зазначені методи морехідної астрономії. Астрономічні методи можуть бути автоматизовані за допомогою астронавігаційних систем, що значно збільшить ймовірність застосування цих методів, скоротить час і підвищить точність рішення навігаційних завдань. В статті наведена структурно-функціональна схема автоматизованої астронавігаційної системи
13
Хороновський, Олег Ігорович. "ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ ВІД ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗОВАНИХ ЗЛОЧИННИХ УГРУПУВАНЬ". New Ukrainian Law, № 1 (31 березня 2022): 172–77. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.26.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено питання впливу різних чинників на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань. Констатовано, що у сучасних умовах основним чинником формування зазначених загроз є глобалізація, про що свідчить: діяльність транснаціональних компаній; взаємозалежність країн від енергоресурсів, сировини, технологій тощо; світова інформаційна система (Інтернет, супутниковий зв’язок, соціальні мережі та ін.); взаємозв’язок найбільших фінансових систем, інтернаціоналізація й інтенсифікація сучасних транспортних засобів і мереж; інтенсивна міграція; використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування; формування «загальнолюдських цінностей» та ін. Виділено основні чинники, які впливають на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань, зокрема внутрішні: військові дії на сході України; нестабільна політична ситуація; корупційна вразливість державного апарату, в тому числі судової гілки влади; низька ефективність правоохоронної системи; недосконалість чинного законодавства; повільні темпи впровадження реформ; функціонування олігархічних груп впливу; низький рівень забезпечення економічної конкуренції; монопольно орієнтована економіка та ін., та зовнішні: формування глобальної фінансової системи; висока швидкість переміщення капіталу, яка забезпечує міжнародний обіг злочинних доходів; створення єдиної глобальної інформаційної мережі «Інтернет», що призводить до збільшення кількості комп’ютерних злочинів, у тому числі в економічній сфері; інтеграція транспортно-логічної системи, мобільність пересування матеріальних і людських ресурсів; створення офшорних ринків, не оподаткованих податком, що сприяє вивезенню та легалізації кримінального капіталу; різні системи криміналізації злочинних дій і ступені відповідальності за їх вчинення тощо. Зроблено висновок, що виділені чинники не є вичерпними, мають дискусійний характер, залежать від багатьох суб’єктивних та об’єктивних факторів, можуть змінюватись з огляду на динаміку розвитку суспільних відносин.
14
Довгий, Станіслав Олексійович, Світлана Миколаївна Бабійчук, Лілія Ярославівна Юрків, Тетяна Леонідівна Кучма, Ольга Володимирівна Томченко та Сергій Олександрович Данилов. "ЗАСТОСУВАННЯ СУПУТНИКОВИХ ЗНІМКІВ У ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБОТАХ УЧНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 21–38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4053.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено застосування супутникових знімків в освітньому процесі Малої академії наук України (далі – МАНУ). Описано роль методів дистанційного зондування Землі (далі – ДЗЗ) у науковій освіті МАНУ – освітній концепції, що має на меті сформувати в учня науковий тип мислення через здійснення системних досліджень. Описано навички, які формуються в учнів завдяки застосуванню супутникових знімків у дослідницьких роботах і є особливо важливими в контексті індустрії 4.0: критичне мислення, креативність, здатність логічно обґрунтовувати власну позицію, уміння вирішувати поставлені завдання, оцінювати ризики та приймати рішення, здатність співпрацювати в команді. Наведено приклади компетентностей Нової української школи, що формуються в учнів у процесі здійснення дослідницької діяльності з використанням ДЗЗ. Проаналізовано результати 390 дослідницьких робіт учнів, зокрема поданих на Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАНУ в секції «ГІС та ДЗЗ» відділення наук про Землю Київського територіального відділення МАНУ, Всеукраїнський конкурс екологічних проєктів «Еко-погляд», Міжнародну літню школу з основ дистанційного зондування Землі МАНУ. Описано, як за допомогою пошуку, обробки й аналізу супутникових знімків в учнів розвивається науковий тип мислення. Наведено приклади того, як застосування ДЗЗ в учнівських дослідженнях дає змогу: опрацьовувати інформацію з першоджерела (супутникові знімки), перевіряти інформацію зі ЗМІ/соціальних мереж тощо, підтверджувати/спростовувати свою гіпотезу, проводити дослідження віддалених територій. Застосування ДЗЗ як інструменту освіти є особливо актуальним у час пандемії COVID-19, оскільки дає можливість ознайомитись зі станом території, не виходячи з дому, і проводити дослідження через комбінації спектральних каналів знімків, використання тематичних скриптів тощо будь-якої території лише за допомогою комп’ютера та доступу до мережі Інтернет.
15
Магро, В. І., та С. В. Плаксін. "КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВИПРОМІНЮВАЛЬНОГО МОДУЛЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 29–37. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).29-37.
Повний текст джерелаАнотація:
При взаємодії між системою моніторингу й диспетчеризації сонячної електростанції та центральною енергетичною системою використовуються різні телекомунікаційні канали. Це може бути супутниковий канал, канал системи рухомого зв’язку, радіоканал. Система керування сонячною електростанцією містить приймально-передавальний та випромінювальний модулі. Конструкція випромінювального модуля залежить від типу телекомунікаційного каналу. Здебільшого наземні телекомунікаційні канали мають перевагу над супутниковими каналами з погляду економічності. На доповнення до стандартних конструкцій випромінювальних пристроїв системи моніторингу запропоновано використання низькопрофільної антени, а саме планарної F-подібної антени. Антена такого типу також може бути використана в системі керування для організації взаємодії між розподіленою сонячною електростанцією і магнітолевітаційною магістраллю. Проведено розрахунок планарної F-подібної антени для системи моніторингу й диспетчеризації сонячної електростанції. Створено математичну модель планарної F-подібної антени. Проведено оптимізацію геометричних розмірів такої антени за критерієм мінімуму коефіцієнта відбиття на вході антени. Встановлено, що коефіцієнт відбиття на вході такої антени не перевищує 0,15. Розраховано оптимальне положення випромінювальної поверхні відносно екрану. Проведено вибір оптимального положення заземлювальної пластини в такій випромінювальній конструкції. Для робочої частоти 2,4 ГГц розраховані загальні характеристики випромінювання даної антени: діаграма спрямованості, робоча смуга частот. Для організації двох телекомунікаційних каналів за допомогою однієї антени запропоновано використання планарної F-подібної антени з L-подібним вирізом. Розраховані характеристики випромінювання планарної F-подібної антени з L-подібним вирізом. Така модифікація антени забезпечує дві смуги робочих частот, а саме 0,9 та 1,8 ГГц. Проведена оптимізація геометричних розмірів F-подібної антени з L-подібним вирізом. Бібл. 6, рис. 7.
16
Кривоножко, А. М., В. О. Явтушенко, А. В. Самокіш та Є. С. Воробйов. "Розробка методу комплексної навігації безпілотного літального апарату на основі обробки інформації оптичного потоку в умовах змішаного руху". Системи озброєння і військова техніка, № 3(63), (30 вересня 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Оскільки жодне з технічних засіб навігації не є універсальним ні за обсягом розв'язуваних завдань, ні по застосуванню в різних умовах навігаційної обстановки, то задоволення зростаючих вимог по точності та надійності навігаційних вимірювань в сучасних навігаційних комплексах найчастіше досягається за рахунок оптимальної обробки надлишкової інформації шляхом комплексування систем. При цьому найкращим чином можна недоліки одних вимірників компенсувати перевагами інших, не зачіпаючи при цьому самих вимірників. У роботі представлений алгоритм корекції інерційної навігаційної системи безпілотного літального апарату на основі комплексної навігації, що базується на обробці інформації оптичного потоку в умовах змішаного шуму. Це забезпечить високу точність визначення навігаційних параметрів, швидкість роботи системи корекції, малі габарити та вартість, а також автономність роботи. Даний метод реалізує новий спосіб корекції інерційної навігаційної системи. Процедури для вирішення навігаційних завдань: визначення відносних координат від системи супутникової навігації, від засобів оптичного спостереження за місцевістю (оптичний потік) та інерційної вимірювальної системи безпілотного літального апарату.
17
Ostroumov, I. "ПОЄДНАННЯ КООРДИНАТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЗА ЙМОВІРНІСНИМ ПІДХОДОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 3–8. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні датчики координатної інформації літака цивільної авіації, що застосовуються для вирішення задачі позиціонування у просторі, а саме супутникову та інерціальну системи; алгоритми зональної навігації у обчислювальній системі літаководіння, що функціонують за сигналами наземних далекомірних (DME) та кутомірних (VOR) радіомаяків. Проаналізовано математичні підходи до об’єднання даних на різних рівнях обробки, зокрема розглянуто поєднання координатної інформації за методом максимальної достовірності. Вперше представлено структурну схему поєднання координат літака, отриманих за результатами попарного та множинного принципів позиціонування на основі даних наземних радіомаяків. Досліджено використання ймовірнісного підходу для поєднання координатної інформації літака у випадку, коли розподіли похибок вимірювання мають Гаусівський вигляд.
18
Бажак, О. В., Л. Л. Пліта, І. В. Тихонов та В. І. Богом’я. "МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.16.
Повний текст джерелаАнотація:
На теперішній час для забезпечення гарантованого рівня достовірності, точності та оперативності навігації використовують прогресивні технологічні рішення на основі супутникової навігації. Аналіз закордонного та вітчизняного досвіду розробки та впровадженнясистем навігації, які використовують GNSSсвідчить про можливість значного підвищення їх ефективності за рахунок розвитку математичного забезпечення та використання так званих локальний радіонавігаційних систем. Найбільш актуальним в цьому напрямку є використання локальних (псевдосупутникових) радіонавігаційних систем які працюють в форматі GNSS-сигналів саме зі змінною або гнучкою структурою. В таких системах радіонавігаційні точки є мобільними, а це дає змогу оперативне забезпечити задану точність навігації в окремому районі судноводіння.Ключові слова:навігаційне забезпечення, достовірність, точність та оперативність, псевдосупутникових) радіонавігаційних систем, GNSS-сигнали
19
Туровський, О. Л. "Аналіз ефективності застосування двохетапного алгоритму оцінки несучої частоти фазомодульованого сигналу супутникової системи зв’язку при передачі даних в безперервному режимі". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(65), (1 жовтня 2020): 73–78. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі узагальнено процедуру та сформовано двохетапний алгоритм оцінки несучої частоти фазомодульованого сигналу супутникової системи зв’язку при передачі даних в безперервному режимі з врахуванням умови невизначеності всіх параметрів сигналу. Досягнення мінімального інтервалу спостереження в поданому алгоритмі оцінки несучої частоти забезпечується використанням функції швидкого перетворення Фур’є. З метою аналізу ефективності вказаного алгоритму проведено моделювання процесу оцінки несучої частоти фазомодульованого сигналу супутникової системи зв’язку при передачі даних в безперервному режимі та отримані функціональні залежності максимуму частоти в спектрі сигналу та мінімальна дисперсія оцінки несучої частоти. Аналіз оцінки проведено на основі порівняння співвідношення отриманої мінімальної дисперсії оцінки несучої частоти і теоретично можливого кордону мінімальної дисперсії.
20
Roman'ko, V. N., E. N. Khomyakov, and S. T. Cherepkov. "Development system of metrological maintenance for radio-navigation fields of satellite systems." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 7, no. 4 (July 30, 2001): 122–25. http://dx.doi.org/10.15407/knit2001.04.122.
Повний текст джерела
21
Пільтяй, Степан Іванович, Андрій Васильович Булашенко, Ірина Володимірівна Фесюк та Олександр Васильович Булашенко. "КОМПАКТНИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ ПОЛЯРИЗАЦІЇ ДЛЯ СУПУТНИКОВИХ АНТЕННИХ СИСТЕМ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 86–98. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.227633.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонований простий метод оптимізації та розробки поляризаційних пристроїв с діафрагмами за допомогою методу еквівалентних мікрохвильових схем. Принцип методу полягає у розбитті схеми хвилеводного пристрою обробки поляризації на прості еквівалентні схеми. Кожна схема описується своїми матрицями розсіювання та передачі. Далі основні характеристики представленого пристрою виражаємо через елементи загальної хвильової матриці розсіювання. До базових електромагнітних характеристик пристрою належать такі: фазові, узгоджуючи та поляризаційні. Було розроблено поляризаційний пристрій із трьома діафрагмами на основі квадратного хвилеводу. У діапазоні частот 13,0-14,4 ГГц було здійснена процедура оптимізації електромагнітних характеристик. Сконструйований хвилевідний пристрій у робочому діапазоні частот підтримує диференційний фазовий зсув у межах 90° ± 4,0°. Пікове значення його коефіцієнта стійної хвилі за напругою приймає значення 2,04. Максимальне значення коефіцієнту еліптичності становить 0,6 дБ, а мінімальній рівень кросполярізаційної розв’язки становить 29,5 дБ. Для перевірки правильності отриманих результатів була здійснене числове моделювання пристрою із використанням методу скінченного інтегрування в частотній області та методо скінчених елементів в часовій області. Результати моделювання показали, що представлений метод має невелику розбіжність із відомими електродинамічними методами аналізу мікрохвильових пристроїв. Тому, розроблений новий хвилевідний поляризаційний пристрій з трьома діафрагмами представляє узгоджені та якісні електромагнітні характеристики у всьому робочому діапазоні частот 13,0–14,4 ГГц. Розроблений поляризаційний пристрій може використовуватися у антенних системах, де здійснюється поляризаційна обробка сигналів
22
Корольов, В. М. "До питання коплексування автономної системи навігації із супутниковою радіонавігаційною системою в інтересах навігації наземного рухомого об"єкта". Вісник геодезії та картографії, № 1 (2005): 8–13.
Знайти повний текст джерела
23
Балинський, В. В., та О. С. Бодюл. "Дослідження роботи та розробка прототипної моделі мобільного додатку визначення оптимального шляху карет швидкої допомоги". Automation of technological and business processes 13, № 4 (17 лютого 2022): 40–47. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2221.
Повний текст джерелаАнотація:
Безумовно одною з найважливіших галузей впровадження інформаційних технологій є така, що тісно пов’язана з забезпеченням повсякденних потреб людини та її безпеки. Особу увагу привертають розробки, які спрямовані допомогти людині в екстреній ситуації. Прикладом може бути програмний продукт, який дозволить користувачам викликати швидку допомогу одним натисканням кнопки і відслідковувати її місцезнаходження в дорозі у разі погіршення стану здоров’я людини. Важливою функцією для користувача-пацієнта є забезпечення безперервного відстеження карети швидкої допомоги впродовж всього шляху пересування карети швидкої допомоги. Реалізація такого рішення потребує забезпечення надійної роботи, цілісності внутрішніх компонентів, легку доступність і зручне використання. Метою даної роботи є створення програмного продукту, який допомогає водіям бригад швидкої допомоги прокладати оптимальний маршрут до місця виклику, а, також, дозволяє пацієнтам спостерігати за пересуванням карети та визначати час прибуття медиків. В системі розроблено надійно-працюючий, виділений сервер, який обробляє дані, такі як: інформацію про користувачів, виклики, бригади, карети. Реалізовано можливість в режимі реального часу отримувати інформацію про місце перебування карети, яка знаходиться в дорозі до пацієнта. Положення об'єкта обчислюється завдяки використанню розміщеного на ньому GPS-приймача, який приймає та обробляє сигнали супутників космічного сегменту GPS – системи глобального позиціонування. Для реалізації була використана мова програмування C#, фреймворк ASP.NET Core, система управління базами даних PostgreSQL, середовище розробки JetBrains Rider, платформа для тестового хостингу сервера Heroku. Результатом розробки є мобільний додаток, який дозволить користувачу викликати швидку допомогу і відстежувати свою карету. Для водіїв карет забезпечується зручна робота при виконанні своїх обов'язків. Взаємодія між мобільними додатками здійснюється за допомогою серверу, яких працює з усіма користувачами мобільних додатків, забезпечуючи швидку і своєчасну передачу даних.
24
O.V., Davydov, Chaus V.B., Onoiko Yu.Iu., Roskos O.M., and Simchenko S.V. "MONITORING OF MORPHODYNAMICS OF THE COASTAL BARRIER “WINGED FORELAND” KINBURNS’KAPOKROVS’KA- DOVGY (DURING 2019–2021)." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 15 (January 19, 2022): 39–50. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-15-4.
Повний текст джерелаАнотація:
The coastal system of Kinburns’ka-Pokrovs’ka-Dovgy is located in the northwestern part of the Black Sea. Morphologically, it belongs to the “winged forelamds”, and hydrodynamically it is a kind of coastal barrier. Behind barrier-based reservoirs are wetlands of international importance that are of significant conservation value.The front part of the barrier develops under the active influence of the wave factor, which causes seasonal and perennial morphodynamic changes. Under conditions of prevailing destructive processes, partial or complete destruction of the barrier is possible, which can lead to the destruction of the unique properties of isolated reservoirs.In order to determine the current state of the coastal zone and prevent the negative consequences of destructive processes, we monitor morphodynamic processes within the studied coastal system.The length of the coastal system of Kinburns’ka-Pokrovs’ka-Dovgy is about 35 km. Along the front of the system we laid 7 stationary reference sites for monitoring morphodynamic processes. The location of the system of benchmarks is due to the structural-morphological and dynamic features of the coastal zone of the system. Within the reference areas, the leveling (transverse profiles) of the coastal zone is repeated annually to determine the quantitative parameters of the dynamics. In parallel with the leveling, we annually perform GPS-tracking (fixation) of the metric parameters of the coastal strip. This allows you to determine the dynamic trends of the coastline. In order to form a reliable idea of the trends in the development of the shores of the system for many years, we conducted an analysis of archival cartographic material and satellite (aerial) images of different years.The analysis of the obtained material allows us to state that during the observation period along the front of the system destructive processes are dominant, but, at certain stages of development, they are periodically replaced by accumulative processes. Regarding the quantitative parameters of the shore dynamics, they have significant differences between individual stationary areas.A system of stationary areas, GPS-tracking (fixation) of the coastal strip, analysis of cartographic and aerial photographs of satellite images have been developed, which allows us to consider the results of the research reliable.Key words: coastal system, “winged foreland”, coastal barrier, spit, shore bar, ledge of erosion. Берегова система Кінбурнська-Покровська-Довгий розташована у північно-західній частині Чорного моря. За морфологічними рисами вона належить до «крилатих мисів», а за гідродинамічними є береговим бар’єром. Розташовані за бар’єром водойми включені до водно-болотних угідь міжнародного значення, що мають велику природоохоронну цінність.Фронтальна частина бар’єру розвивається в умовах активного впливу хвильового фактору, який зумовлює сезонні та багаторічні морфодинамічні зміни. При домінуванні деструктивних процесів можливе часткове або повне руйнування бар’єру, що може призвести до знищення унікальних властивостей відокремлених водойм.Із метою визначення сучасного стану берегової зони та попередження негативних наслідків проявлення деструктивних процесів нами започаткований моніторинг морфодинамічних процесів у межах досліджуваної берегової системи.Протяжність берегової системи Кінбурнська-Покровська-Довгий складає близько 35 км. Уздовж фронту системи нами було закладено 7 стаціонарних реперних ділянок для моніторингу морфодинамічних процесів. Розташування системи реперів зумовлено структурно-морфологіч-ними та динамічними особливостями берегової зони системи. У межах реперних ділянок щорічно здійснюється повторне нівелювання берегової зони для визначення кількісних параметрів дина-міки. Паралельно до нівелювання щорічно нами проводиться GPS-трекінг (фіксація) положення берегової смуги, що дозволяє визначати її динамічні тенденції. З метою формування достовірного уявлення про тенденції розвитку берегів відповідної системи упродовж багаторічного періоду нами проведено аналіз архівного картографічного матеріалу, аерофото та супутникових знімків різних років. Аналіз отриманого матеріалу дозволяє нам стверджувати, що за період спостережень уздовж фронту системи панівними є деструктивні процеси, але, на певних етапах розвитку, вони періодично змінюються акумулятивними процесами. Щодо кількісних параметрів динаміки берегів, то вони мають суттєві відмінності між окремими стаціонарними ділянками.Розроблена система стаціонарних ділянок, GPS-трекінг (фіксація) берегової смуги, проведений аналіз картографічного, аерофото та супутникових знімків дає нам підстави вважати, що результати проведених досліджень є достовірними.Ключові слова: берегова система, «крилатий мис», береговий бар’єр, коса, береговий бар, уступ розмиву.
25
Кравчук, І. С., та В. В. Тараненко. "Реалізація пропорційного самонаведення коректованої авіаційної бомби за інформацією супутникової системи навігації". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(36) (29 серпня 2019): 73–78. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2019.36.08.
Повний текст джерела
26
Bandurka, O., та O. Svynchuk. "МЕТОД ІДЕНТИФІКАЦІЇ КОСМІЧНИХ ЗНІМКІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 13–18. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.013.
Повний текст джерелаАнотація:
Космічні методи стеження за лісовими пожежами допомагають виявляти їх на початковій стадії і за безпечують оперативне прийняття рішень, що сприяє подальшому здійсненню моніторингу та оцінюванню наслідків. Використання космічних даних для моніторингу пожежного стану дозволяє швидко й економічно отримувати об’єктивну і незалежну інформацію, щоб оперативно приймати рішення для боротьби зі стихією. У роботі розроб лений метод ідентифікації пожеж з використанням космічних знімків низької роздільної здатності одержаних з супутників TERRA MODIS та NOAA AVHHR. Одним з проблемних аспектів у методі визначення пожеж є маскування хмари та води. Тому для ідентифікації «пожежних» пікселів важливо виключати з аналізу фрагменти знімків, які покриті хмарами та зайняті водними об’єктами. Алгоритм вимагає значного збільшення випромінювання в діапазоні 4 мк, а також відносного спостережуваного випромінювання в діапазоні 11 мк. Алгоритм досліджує кожен піксель сцени, якому в результаті присвоюється один з наступних класів: відсутні дані, хмара, вода, потенційно пожежні або невизначені. Пікселі хмар та водних об’єктів, що визначаються за допомогою методики маскування хмар і водних об’єктів, належать до класів хмар та води відповідно. Алгоритмом виявлення пожежі досліджуються лише ті пікселі земної по верхні, які віднесені до потенційно пожежних або невизначених. Метод був реалізований за допомогою інструменту візуального програмування Power Builder в середовищі системи обробки даних дистанційного зондування Землі Erdas Imaging. У результаті використання методу ідентифікації були виявлені пожежонебезпечні місця в Чорнобильській зоні відчуження. Використання методу супутникової ідентифікації пожеж має важливе значення для оперативного ви явлення пожеж для віддалених лісових масивів, які слабо контролюються наземними методами моніторингу.
27
Шевцов, М. М., В. М. Бойко, А. Б. Гаврилов та О. В. Шуригін. "Сучасні вимоги до програмно-апаратного комплексу з повірки, випробувань і сертифікації апаратури споживачів глобальних навігаційних супутникових систем". Озброєння та військова техніка 11, № 3 (27 вересня 2016): 60–65. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2016.3(11).60-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлені основні технічні вимоги до програмно-апаратного комплексу з повірки, випробувань і сертифікації апаратури споживачів інформації глобальних навігаційних супутникових систем, що застосовується в складі зразків озброєння та військової техніки.
28
Danchuk, O., M. Korol, O. Chaskovskyy та A. Cunjak. "Моніторинг лісів Розточчя як системна складова поліфункційного сталого лісового господарства". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (14 січня 2018): 64–69. http://dx.doi.org/10.15421/411508.
Повний текст джерелаАнотація:
У рамках програми комплексного моніторингу лісів, що грунтується на основі використання сучасних дистанційних і наземних методів збору та оброблення інформації, описано просторову структуру лісових масивів Українського Розточчя. Для цього використано супутникові знімки Landsat 5 TM, Landsat 7 ETM+, QuikBird Transnavikom Ltd. та Cnes/Spot. На їх основі побудовано карти розподілу лісових масивів, обчислено їх достовірність та зроблено висновки щодо структури. Розраховано растрову сітку розміщення пробних площ на досліджуваній території. Опрацьовано та доповнено методику збору й оброблення отриманої інформації.
29
Герасименко, К. В. "Синтез компенсатора завад приймачам супутникової радіонавігаційної системи на основі адаптивної просторової фільтрації". Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв"язку, № 4 (38) (2015): 49–54.
Знайти повний текст джерела
30
Kharchenko, Volodymyr, Roman Odarchenko та Ali Ismail. "Метод вибору оптимальної тривалості префіксу OFDM символів в супутникових каналах зв'язку аеронавігаційної системи". Proceedings of the National Aviation University 85, № 4 (22 грудня 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15130.
Повний текст джерелаАнотація:
Для дослідження методу вибору оптимальної тривалості префіксу OFDM-символів в супутникових каналах зв’язку була побудована оригінальна модель лінії зв'язку «Літак-супутник-наземна станція» за допомогою програмного забезпечення MATLAB Sіmulіnk. Модель з адаптивною модуляцією складається з джерела інформації, літального передавача, висхідної / низхідної лінії зв'язку, супутникового транспондера та приймача наземної станції. Розглянуто технологію OFDM для боротьби із наслідками багатопроменевості. Удосконалено метод боротьби із міжсимвольною інтерференцією на основі використання технології OFDM.
31
Деденок, В. П., Ю. В. Рєзніков та С. І. Березіна. "Підвищення надійності навігаційного забезпечення військових споживачів інформації глобальних навігаційних супутникових систем". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(38), (23 березня 2020): 107–12. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Для організації контролю цілісності глобальних навігаційних супутникових систем в інтересах військових споживачів запропонований критерій відповідності точності навігаційних рішень заданим вимогам, який на відміну від традиційних не вимагає безпосереднього порівняння конкуруючих оцінок по усіх можливих напрямах і ґрунтується на використанні поняття мінімального власного числа матриці. Запропонований метод компенсації ефемеридної похибки на основі формування моделі похибки з можливістю екстраполяції її значень за часом і здійснення псевдодиференціального режиму без організації реального каналу зв'язку з базовою станцією.
32
Злобін, Григорій Григорович. "Аналіз використання вільного програмного забезпечення в закладах освіти України". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 102–5. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.324.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на позитивний досвід використання вільного програмного забезпечення (ВПЗ) в освіті у країнах ближнього та далекого зарубіжжя, в Україні досі не прийнято відповідної концепції. Водночас зусиллями ентузіастів у закладах освіти України ВПЗ все ж таки використовують. Через відсторонену позицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України немає докладної інформації про досвід використання ВПЗ в освіті. Завдяки тому, що у Львівському національному університеті імені Івана Франка 1-6 лютого 2011 р. відбулась доволі представницька міжнародна науково-практична конференція «FOSS Lviv-2011», з’явилась можливість проведення аналізу використання ВПЗ у ВНЗ України. Доповіді [1], подані на цю конференцію можна згрупувати за такими напрямками:1. Дистанційне навчання. Цій тематиці присвячено десять доповідей:– «Розроблення електронного деканату для системи управління дистанційним навчання MOODLE» – Артеменко В. Б., Львівська комерційна академія;– «Вибір платформи дистанційного навчання» – Коцаренко М. В., Бойко О. В., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «Використання контрольно-діагностичної програми iTest у ході моніторингу якості процесу навчання старшокласників» – Макаренко І. Є., Мерзлікін П. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Використання системи Moodle для організації контролю знань майбутніми вчителями-гуманітаріями» – Маркова Є. С., Бердянський держ. пед. ун-т;– «Тестування в Moodle як елемент менеджменту якості освіти: перший досвід» – Сергієнко В. П., Сліпухіна І. А., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Особливості програмного забезпечення в електронному навчанні» – Жарких Ю. С., Лисоченко С. В., Сусь Б. Б., Третяк О. В., Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка;– «Інформаційно-аналітична система управління навчальним процесом ВНЗ на базі Moodle» – Триус Ю. В., Черкаський держ. технол. ун-т;– «Використання CMS JOMLA! та LCMS MOODLE у ВНЗ» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Локалізація системи MOODLE» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Застосування вільного програмного забезпечення для дистанційного навчання у вищих навчальних закладах» – Захарченко В. М., Шапо В. М., Одеська нац. морська академія;2. Використання систем комп’ютерної математики. Шість доповідей можна зарахувати до математичної тематики:– «Використання вільно-поширюваного ПЗ математичного призначення в університеті» – Бугаєць Н. О., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Вільно-поширювані системи комп’ютерної математики в освіті і науці» – Лазурчак І. І., Кобильник Т. П., Дрогобицький держ. ун-т ім. І. Франка;– «Використання комп’ютерних математичних систем у професійній підготовці майбутнього вчителя математики» – Лов’янова І. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Моделювання задач електротехніки у XCOS» – Філь І. М., Донецький нац. техн. ун-т;– «Розробка і використання web-інтерфейсів для роботи з системами комп’ютерної математики» – Чичкарьов Є. А., Приазовський держ. техн. ун-т;– «Про комп’ютерний супровід викладання геометрії» – Яхненко І. В., Лутфулін М. В., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;3. Загальні питання використання ВПЗ в освіті. Цій тематиці присвячено сім доповідей:– «Використання вільного програмного забезпечення в навчанні та наукових дослідженнях у Львівському національному університеті імені Івана Франка» – Апуневич С. Є., Злобін Г. Г., Рикалюк Р. Є., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання вільного програмного забезпечення в системі дистанційної освіти» – Воронкін О. С., Луганський держ. ін-т культури і мистецтв;– «Вільно-поширюване програмне забезпечення курсу “Нові інформаційні технології” для студентів спеціальності “Біологія”» – Єфименко В. В., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Використання вільного програмного забезпечення у професійній підготовці майбутніх інженерів» – Покришень Д. А., Дрозд О. П., Сподаренко І. Й., Чернігівський держ. технол. ун-т;– «Про досвід використання ОС у навчальному процесі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького» – Риковський П. А., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «LINUX та VIRTUAL-BOX у навчанні абстрактних понять теорії операційних систем» – Спірін О. М., Сверчевська О. С., Житомирський держ. ун-т ім. І. Франка;– «З досвіду використання вільного програмного забезпечення при вивченні інформатики» – Харченко В. М., Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя;4. Використання відкритих засобів програмування. Ця група нараховує чотири доповіді:– «Використання відкритих програмних засобів в процесі навчання статистичним дисциплінам» – Коркуна Т. Й., Самбірський технікум економіки та інформатики;– «Построение практикумов по программированию и архитектуре ЭВМ на базе GNU/LINUX» – Костюк Д. А., Брестський держ. техн. ун-т;– «Розрахунок фотоіонізаційних моделей небулярного газу в ОС LINUX UBUNTU 10.10 та WINDOWS 7» – Мелех Б. Я., Тишко Н. Л., Коритко Р. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація розподілених обчислень на основі грід-платформи з відкритим кодом BOINC» – Шийка Ю. Я., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація високопродуктивної обчислювальної системи на базі ОС LINUX» – Шувар Р. Я., Бойко Я. В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;5. Розробка програмного забезпечення. Цій тематиці посвячено сім доповідей:– «Комплекс програм для лазерних спостережень штучних супутників Землі» – Мартинюк-Лотоцький К. П., Білінський А. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Розробка системи спектральної діагностики димової плазми» – Сподарець Д. В., Драган Г. С., Одеський нац. ун-т імені І. І. Мечнікова;– «Використання вільного програмного забезпечення для створення програми керування інформаційним автоматом» – Злобін Г. Г., Скляр В., Чмихало О., Шевчик В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання бібліотеки класів GEANT4 в ОС Linux у розробці програмного забезпечення для моделювання процесів взаємодії випромінювання з речовиною» – Малихіна Т. В., Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна;6. Окремі доповіді. І, нарешті, п’ять доповідей не можна віднести до жодного перерахованого вище напряму:– «Інформаційна технологія управління навчальним навантаженням у вищих навчальних закладах» – Гриценко В. Г., Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького;– «Про досвід використання офісного пакету OpenOffice.org.ukr в курсі інформатики для економічних і юридичних спеціальностей ВЗО» – Злобін Г. Г., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Досвід використання редактора Gimp при вивченні курсу “Комп'ютерна графіка і дизайн”» – Матвієнко Ю. С., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;– «Використання програми GANTPROJECT для побудови календарних графіків при розробці ПВР» – Грицук Ю. В., Меліхов О. І., Донбаська академія будівництва і архітектури;– «Вільне ПЗ для підготовки наукових текстів і презентацій» – Лутфулін М. В., Моторний М. І., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка.Отже, можна констатувати як широкий спектр використання ВПЗ в українських закладах освіти – від дистанційного навчання до розробки відкритого програмного забезпечення, так і широку географію використання ВПЗ від Луганська на сході до Львова на заході та від Чернігова на півночі до Одеси на півдні.
33
Ostroumov, I. "АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ СИСТЕМ ЗОНАЛЬНОЇ НАВІГАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 14–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.014.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанню позиціонування літального апарату, а саме резервним чи альтернативним до супутникових методам визначення координат місцеположення у просторі. Виконано детальний аналіз сучасних засобів позиціонування за сигналами наземних кутомірних та далекомірних радіомаяків, щодо відповідності вимогам зональної навігації RNP/RNAV. Розглянуті можливі шляхи підвищення точності позиціонування за парами далекомірних радіомаяків. Крім того, проаналізовано можливості мультилатераційних систем, пасивного використання сигналів далекомірного обладнання, псевдосупутникових та позиціонування засноване на зворотних відстанях, виділено переваги та недоліки кожного з методів. Розроблено загальну класифікацію засобів позиціонування літака з урахуванням перспективних засобів зональної навігації. Висновки. На сьогоднішній день методи позиціонування за парами радіонавігаційних засобів є широко розповсюджені, проте їх точність обмежена геометрією взаємного місцерозташування, що є причиною невідповідності майбутнім вимогам зональної навігації. Відповідно до виконаного аналізу, найбільш перспективними засобами альтернативного позиціонування є застосування мультилате-раційних та псевдосупутникових систем. У той час як пасивне використання DME, MOSAIC чи DivR потребують значних затрат на розбудову наземної мережі та зміну бортового обладнання ПК. Вагомим є застосування цифрових мереж передачі даних, що підтримують функцію позиціонування за наземними станціями.
34
Сокіріна, Валерія, та Олександр Шульга. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДОПОВНЕНЬ СУПУТНИКОВИХ НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ДИНАМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПОТОКАМИ ІНФОРМАЦІЇ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 226–28. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.043.
Повний текст джерела
35
Горбулін, Володимир Павлович. "Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 9 (18 вересня 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.09.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні роль геоінформаційних систем у забезпеченні ухвалення рішень з питань національної безпеки і оборони розвинених країн світу постійно зростає. У новій Стратегії воєнної безпеки України особливу увагу приділено впровадженню сучасних інформаційних та космічних технологій у діяльність українських сил оборони. У статті актуалізовано проблему розвитку національної інфраструктури геопросторових даних за відсутності в України власних супутників. Проаналізовано два шляхи розв’язання цієї проблеми: отримання даних від іноземних космічних апаратів і запуск власного супутника дистанційного зондування Землі.
36
Шкурупій, C. C., В. М. Пилипенко, О. О. Клімішен, М. І. Кожушко та І. О. Атаманенко. "Аналіз методів синхронізації еталонних частотно-часових сигналів військовим користувачам". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.15.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються основи побудови, зберігання, відтворення, синхронізації та передачі розміру одиниці часу та частоти для військових користувачів. Порівнюються методи синхронізації сигналів статичних та динамічних стандартів за основними джерелами похибок, видами синхросигналів, алгоритмами порівняння, апаратурною реалізацією. Високі темпи вдосконалення еталонів часу і частоти, їх відносна нестабільність визначає актуальність підвищення точності опорних генераторів та удосконалення методів синхронізації. Аналізуються параметри нестабільності фази сигналу синхронізації від автономних стандартів частоти та глобальних навігаційних супутникових систем. Обґрунтовується вибір методу двосторонньої передачі сигналів часу та частоти як найбільш прецизійного.
37
Sitnik, Yu, та V. Stadnik. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ В КАБІНІ БОЙОВОГО ЛІТАКА В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ ПОТУЖНИХ ВИБУХІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 22–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.022.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення багатофункціональності та характеристик бортового обладнання, збільшення обсягів інформації, що надходить на літак (який в даний час можна вже розглядати як елемент розподіленої інформаційно-ударної системи), а також зовнішні загрози, які можуть виникнути на театрі військових дій, пред'являють більш високі вимоги до відображення інформації і компонуванні кабін бойових літаків. Формування в кабіні літака інформаційного поля для виведення інформації льотчику при виконанні бойового завдання на бомбометання необхідно мати не тільки розраховані параметри області бомбометання з урахуванням типу засобів поразки, швидкості літального апарату, густини повітря та кута пікірування, а і необхідно враховувати рельєф місцевості, протидію об'єктової та зональної системи ППО. Мета статті – розробка методу визначення параметрів небезпечних зон впливу на літальний апарат під час виконання бойового завдання необхідних для надання інформації льотчику в реальному режимі часу на дисплеї в кабіні літака. Висновки. Забезпечення екіпажу виводом даної інформації в кабіні літака на тактичному дисплеї з прив'язкою до супутникової навігаційної системи дає можливість більш ефективно застосовувати засоби поразки, при цьому не входити в зони поразки своїх засобів і ефективно обходити зони поразки ППО противника. Побудова даних зон в трьохвимірному просторі повинно базуватися на автоматичному розрахунку зон поразки виходячи з фактичних параметрів польоту літака, типу авіаційного засобу поразки та типу ППО противника, які будуть протидіяти в заданому районі нанесення удару.
38
Зібін, С., А. Попов та В. Твердохлібов. "Забезпечення завадозахищеності приймачів сигналів GNSS шляхом використання алгоритмів просторової фільтрації". Озброєння та військова техніка 23, № 3 (26 вересня 2019): 62–67. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).62-67.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснюється оцінка потрібного рівня радіо-електронного захисту приймачів сигналів супутникових радіонавігаційних систем (СРНС), що забезпечують застосування наземних платформ озброєння та військової техніки, з урахуванням можливого радіоелектронного подавлення з боку противника. Розглядається адаптивний алгоритм просторової фільтрації сигналів СРНС в умовах впливу спеціально організованих завад з боку противника, побудований на основі рекурентного методу формування оцінки зворотної кореляційної матриці. На основі даного алгоритму створюється модель функціонування завадозахищеного приймача сигналів СРНС в умовах впливу активних завад. За допомогою створеної моделі оцінюється ефективність функціонування завадозахищеного приймача сигналів СРНС в умовах радіоелектронного подавлення.
39
Ilchenko, M. Yu, T. M. Narytnyk, V. I. Prysiazhnyi, S. V. Kapshtyk, and S. A. Matviienko. "Low-Earth orbital Internet of Things satellite system on the basis of distributed satellite architecture." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 26, no. 4 (2020): 57–85. http://dx.doi.org/10.15407/knit2020.04.057.
Повний текст джерела
40
Dovzhik, M., A. Kalnaguz, and Yu Sirenko. "CURVILINEAR MOVEMENT OF A FOUR-WHEEL MACHINE USING A SATELLITE NAVIGATION SYSTEM." Scientific Horizons 92, no. 7 (2020): 126–35. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2020-92-7-126-135.
Повний текст джерела
41
Голубек, О. "Апріорний аналіз точності виведення ракети космічного призначення на екваторіальну орбіту". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 37 (31 травня 2021): 74–86. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226817.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена апріорному аналізу точності виведення супутника в перший висхідний вузол близької до колової орбіти висотою 500 км ракетою космічного призначення легкого класу в умовах дії стохастичних збурень комплексу командних приладів, характеристик рушійної установки, масових і аеродинамічних характеристик. Виявлені визначальні збурюючі фактори, що впливають на точність виведення супутника в першому висхідному вузлу автономного польоту і масу залишків компонентів палива в момент відділення супутника від ракети космічного призначення. Для двох режимів роботи безплатформної інерціальної навігаційної системи без комплексування супутниковою навігаційною системою і з в умовах дії збурень визначені розподіли відхилень оскулюючих параметрів орбіти супутника в першому висхідному вузлу автономного польоту, досліджена зміна трубки траєкторій ракети космічного призначення від часу польоту, визначений розподіл відхилення маси компонентів палива в момент відділення супутника від ракети космічного призначення.
Бібл. 23, іл. 10, табл. 5.
42
Калашник-Рибалко, М. А., та Г. А. Калашник. "Результати експериментального дослідження якості приймання сигналів супутникових систем навігації одночастотними приймачами в умовах варіацій космічної погоди". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(33) (12 листопада 2018): 128–37. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2018.33.16.
Повний текст джерела
43
Doroshenko, А. Yu, V. M. Shpyg, and O. M. Ovdii. "Software system for analyzing cloudiness based on satellite observations." PROBLEMS IN PROGRAMMING, no. 3 (August 2019): 116–26. http://dx.doi.org/10.15407/pp2019.03.116.
Повний текст джерела
44
Gabruk, R. "SAFETY OF DYNAMIC POSITIONING DURING DEGRADETED CONDITION OF SATELLITE RADIO NAVIGATION SYSTEM." Scientific Bulletin Kherson State Maritime Academy 2, no. 21 (2019): 4–9. http://dx.doi.org/10.33815/2313-4763.2019.2.21.004-009.
Повний текст джерела
45
Belyayev, S. M., F. L. Dudkin, V. O. Pronenko, and V. Ye Korepanov. "Measuring system for analysis of electromagnetic compatibvility of small satellites." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 25, no. 4 (2019): 29–35. http://dx.doi.org/10.15407/knit2019.04.029.
Повний текст джерела
46
Sydorenko, H. S., V. S. Solovyov, A. A. Tkachuk, and O. S. Kleyman. "Using signals of satellite radio navigation systems for comparison of time scales." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 7, no. 4 (July 30, 2001): 77–82. http://dx.doi.org/10.15407/knit2001.04.077.
Повний текст джерела
47
Zavarika, G. M. "Екологічні ризики розвитку туризму на прикладі Донбасу". Journal of Geology, Geography and Geoecology 27, № 1 (10 липня 2018): 162–70. http://dx.doi.org/10.15421/111842.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано екологічні ризики розвитку туризму на прикладі Донбасу в умовах конфліктного періоду, що вкрай актуально для України. Методикадослідження полягає у поєднанні емпіричних (спостереження, порівняння) та теоретичних (систематизація та класифікація) методів наукового пізнання. У процесі написання статті також застосовано історичний метод та узагальнення отриманих результатів. Особливе значення має аналіз впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на екологічний стан. Надано характеристику впливу конфлікту на довкілля. Оцінено види можливих ризиків створення конкурентних умов розвитку туризму, а саме екологічних, для поліпшення інвестиційної привабливості регіону. Проаналізовано та визначено екологічні ризики конфлікту, які згруповано у дев’ять найменувань. Установлено, що для нормалізації екологічного стану регіону необхідно розробити значну кількість заходів задля збереження екосистем території. Узагальнено і доповнено особливості екологічного стану в період конфлікту та його впливу на туризм із точки зору суспільної географії. Доведено необхідність відновлення миру, розвитку системи екологічного моніторингу, в тому числі з використанням супутникових даних дистанційного зондування Землі та залученням впливових міжнародних партнерів із метою розвитку туризму.
48
Andrieiev, Sergey, та Volodymyr Zhilin. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ПОБУДОВИ КАРТОГРАФІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЗАЛІЗНИЧНИХ СПОЛУЧЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 4–16. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом дослідження є методика побудови картографічних моделей залізничних сполучень із використанням технологій геоінформаційних систем (ГІС). Об'єктом дослідження є процес створювання цифрових моделей інфраструктури залізниці для оптимального вирішення транспортних задач і забезпечення у режимі реального часу моніторингу рухомого й нерухомого майна залізниці та ефективного використання енергоносіїв. Метою роботи є підвищення інформативності моніторингу залізничної інфраструктури України за рахунок використання геоінформаційних технологій. Висновки. На підставі аналізу історичного розвитку та сучасного стану залізничної інфраструктури України показано, що одним з важливих елементів реформування і удосконалення залізничного транспорту в сучасних умовах є перехід до комплексних інформаційно-управляючих технологій з використанням засобів супутникової навігації. Обґрунтовано необхідність напрацювання єдиних технічні вимог і вибору платформи для створення на базі технологій ГІС нових картографічних моделей залізничних сполучень України, адже електронна картографічна модель залізниць, побудована з використанням технологій ГІС, допомагає вирішувати не лише задачі ефективного управління перевізним процесом, а й задачі контролю використання рухомого й нерухомого залізничного майна та всієї галузевої інфраструктури. Виконано усебічний аналіз картографічного методу дослідження залізничних транспортних мереж, а саме, підходи до вивчення і напрямки досліджень в аспектах забезпеченості територій транспортною мережею і досліджень структури транспортних мереж. Окрему увагу приділено проблемним питанням використання карт в дослідженнях транспортних мереж. Ретельно розглянуто картографічний метод на різних стадіях дослідницького процесу, а також класифікації карт транспорту, зокрема, за масштабом, територіальним охопленням і тематикою. Розглянуто особливості застосування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для залізничної інфраструктури, отримано висновок про необхідність комплексного застосування усіх доступних інформаційних джерел для побудови картографічних моделей залізничних сполучень на основі технологій ГІС. Запропоновано структуру ГІС-моніторингу залізниці, яка на основі даних ДЗЗ, застосування сучасних баз даних, пошуку та обрання інфраструктурної інформації забезпечує побудову картографічних моделей і отримання актуальних карт поточного стану залізничних сполучень держави
49
Kuzkov, S. V., V. P. Kuzkov, Z. Sodnik, D. V. Volovyk, S. P. Pukha, and V. V. Kleshchonok. "A precise pointing and tracking system for photometric and coordinate measurements of hight-earth-orbit satellites." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 19, no. 3(82) (May 30, 2013): 61–67. http://dx.doi.org/10.15407/knit2013.03.061.
Повний текст джерела
50
Zabolotska, T., О. Kryvobok, and V. Shpyg. "Water balance of frontal cloud systems in cold period estimated by satellite measurements." Physical Geography and Geomorphology 90, no. 2 (2018): 70–75. http://dx.doi.org/10.17721/phgg.2018.2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Information of water content of frontal clouds produced strong precipitation has important practical applications. Such type of data is necessary for the estimation of electromagnetic waves attenuation, the calculation of aircrafts' icing possibility, the estimation of necessity of an increase of precipitation or clouds dissipation (for the cases when thick cloudiness is observed over airports and astronomical observatories) by using of weather modification technologies and so on. This information can be obtained by aircrafts' sounding, but not for the whole area of cloud frontal system and not for the all-time of their existence. Nowadays the satellites can provide measurements of cloud systems parameters continuously and on a large scale. The main objective of this research is to define the water content, water balance and liquid water losses for different precipitation intensity levels (especially heavy) of frontal cloud systems in cold period. The analysis of water contents and water balances for the three synoptic situations: 08-13 January, 30 January – 06 February, 27-31 March 2015 have been done. Initial data included: the hourly water content estimated by satellite measurements (P), the precipitation amount (Q) and duration (T) observed on 40 meteorological stations and the wind speed on the cloud level (V) derived from air soundings. Other characteristics as precipitation generation ability (K), the water balance (Q*=0.36×P×V×T) and water balance recovery (Q/Q*) were defined. Some specific values of the typical water content for different precipitation intensity levels were defined. The dependence K on Q is manifested in the form of two straight-line dependencies for each synoptic situation, which is probably due to the peculiarities of the formation of the water content of clouds. For clouds with crystal precipitation the maximal value of water balance was 25 tons and for clouds with liquid water precipitation – 80 tons. The data of water balance recovery during process of precipitation are interesting. For this purpose, the amount of water transported by the clouds over the meteorological stations was calculated during the time of precipitation. The ratio of Q to the value of Q* characterizes the process of water balance recovery. It was shown, that the distribution of Q/Q*was the same for all synoptic situations. For most cases (75-80%) water loses due to precipitation were no more than 0.4 Q*. The all water balance recovery (Q/Q* equals 1.0…1.5) was in 1 % cases.