Дисертації з теми "Супутникові системи"

Список літератури 1. Конин В. В., Погурельский А. С., Малютенко Т. Л., Приходько И. А. Компоненты GNSS в среде MаtLab // MatLab та комп'ютерні обчислення в освіті, науці та інженерії : тези доповідей Загальноукраїнськой конференції – Національний авіаційний університет. –Київ, 2019. – С. 29–30.. 2. NovAtel connect [Електронний ресурс] // GPS & GNSS Equipment, Products & Solutions | NovAtel. – Режим доступу: https://novatel.com/products/firmware-options-pc-software/novatel-connect (дата звернення: 09.02.2021). – Назва з екрана. 3. NovAtel Convert [Електронний ресурс] // GPS & GNSS Equipment, Products & Solutions | NovAtel. – Режим доступу: https://novatel.com/products/firmware-options-pc-software/novatel-convert (дата звернення: 23.02.2021). – Назва з екрана. 4. Конин В., Конина Л. Спутниковые системы навигации / Учебное пособие [Електронний ресурс] // er.nau.edu.ua. – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25225 (дата звернення: 02.02.2021). – Назва з екрана. 5. Крисіко А., Митник О. Отримання даних QZSS для оцінки якості навігаційного сигналу // Політ. Сучасні проблеми науки : тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. . – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 86. 6. Іщенко О.М. Експериментальні характеристики ефемерид, корекції іоносфери, тропосфери і часу системи QZSS // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. . – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 82. 7. Максименко Н.В. Метод зглажування псевдовідстаней з використанням експериментальних даних системи QZSS // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 90-91.
Глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS) широко впроваджуються в сферу транспорту, сільського господарства, геодезію та інші сфери діяльності людини. На сьогоднішній день повністю функціонують GPS та GLONASS, продовжують свій розвиток GALILEO та BeiDou. Для функціонування цих супутникових систем необхідно також забезпечувати якісну підготовку спеціалістів по впровадженню та моніторингу глобальних навігаційних супутникових систем. Щоб забезпечити якісну підготовку спеціалістів для обслуговування систем GNSS необхідно як теоретичне навчання, так і закріплення практичних навичок при роботі з навігаційною апаратурою. Зважаючи на пандемію, яка охопила увесь світ, технічним закладам освіти необхідно впроваджувати нові методи навчання та підготовки спеціалістів.
Національний авіаційний університет

Дисертаційна робота присвячена застосуванню глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) для вирішення актуальних наукових завдань: прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за допомогою обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень без ускладненої процедури розв’язання фазової неоднозначності. В дисертації вирішено науково-технічну задачу розробки методів і алгоритмів прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за допомогою обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень без ускладненої процедури розв’язання фазової неоднозначності. Удосконалено метод обробки кодових і фазових ГНСС спостережень, що вирішує задачу згладжування/фільтрації кодових спостережень з використанням безперервних фазових спостережень в режимі кінематичного позиціонування, який, на відміну від відомих, враховує вплив накручування фази несучої (“wind ефект), який проявляється при зміні напрямку руху, еволюціях, обертаннях об’єктів. Даний метод забезпечує підвищення точності оцінки координат рухомих об’єктів до дециметрового рівня. В процесі наукових досліджень отримав розвиток метод комбінованого диференціального сумісного кодово фазового рішення навігаційної задачі з одночасною оцінкою початкових фазових неоднозначностей (як континуальних змінних) та без безпосереднього здійснення операцій згладжування/фільтрації. Метод є найбільш ефективним для спільної обробки спостережень GPS+ГЛОНАСС так як враховує особливості частотного розносу спектрів випромінюваних сигналів ГЛОНАС, що забезпечує дециметровий рівень точності. Вперше розроблено метод сумісної обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень, що вирішує задачу точного кінематичного позиціонування, який, на відміну від відомих методів, дозволяє усунути варіаційні складові похибки рішення, суттєво зменшення вплив стрибків оцінок кодово-фазових рішень, обумовлених зміною робочого сузір’я супутників ГНСС, та, в середньому, у 2 рази зменшити похибки позиціонування по відношенню до «згладженого» рішення і в 3–4 рази по відношенню до DGPS рішень. Розроблена методика оцінки фактичної точності координатних визначень з використанням диференціальної коригувальної інформації, що дозволяє провести верифікацію ГНСС-устаткування користувача для двох режимів роботи: для нерухомого приймача – статичний режим та для мобільного приймача – кінематичний режим.
The dissertation is devoted to the application of global navigation satellite systems (GNSS) to solve relevant scientific problems: precision position determination of moving objects by processing the carrier phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier phase ambiguity resolution. The dissertation solves the scientific and technical problem of developing methods and algorithms for precision position determination of moving objects by processing the carrier-phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier-phase ambiguity resolution. The method for processing carrier-phase and code GNSS observations has been improved that solves the task of smoothing/filtering of code observations using continuous carrier-phase observations in the mode of kinematic positioning, which in a contrast to other known methods takes into account the influence of carrier phase contribution (“wind-up”-effect), which is manifested during change of motion direction, evolution and rotations of moving objects. This method ensures accuracy of moving objects coordinates determination increase up to decimeter level. In the process of scientific research, the method of combined differential compatible code and carrier-phase solution of the navigation problem was developed with simultaneous estimation of initial carrier-phase ambiguities (as continuous variables) and without direct smoothing / filtering operations. The method is the most effective for the joint processing of GPS + GLONASS observations as it takes into account the peculiarities of the frequency distribution of the spectrums of the emitted GLONASS signals, which provides a decimeter level of accuracy. For the first time, a method of joint processing the carrier-phase and code GNSS observations was developed, which solves the problem of accurate kinematic positioning, which, unlike known methods, allows eliminating variational components of solution error, significantly reducing the impact of estimates of code-phase solutions due to changes in the working constellation of GNSS satellites, and, on average, 2 times reducing the positioning errors with regard to the "smoothed" solution and 3–4 times with regard to DGPS solutions. A method for estimating the actual accuracy of coordinate determinations using differential correction information has been developed, which allows to make verification of the user’s GNSS equipment for two operating modes: for a fixed receiver – static mode and for a mobile receiver – kinematic mode.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Погурельський Олексій Сергійович
Після початку розгортання супутникових систем в 60-х роках минулого століття людство вступило в епоху супутникових технологій, яка продовжує успішно розвиватися і на далі. На сьогоднішній день існує 4 глобальні супутникові системи, які перебувають на різних стадіях розвитку. Кожна з цих систем складається не тільки з космічного сегменту, а має також наземні станції моніторингу та управління, які розташовані по всій поверхні Землі, що робіть реалізацію та обслуговування доволі складним та дорогим. Тому, розробку таких систем могли собі дозволити тільки потужні країни з сильною економікою. Сполучені Штати Америки розробили систему GPS, Російська Федерація, правонаступниця Радянському Союзу, продовжує модернізувати систему ГЛОНАСС, свої системи почали розгортати Європейський союз (система GALILEO) та Китайська Народна Республіка (система BeiDou). Основною метою супутникових навігаційних систем є забезпечення потреб у високоточному визначенні місцеположення як для цивільних, так і для військових користувачів. Для підвищення точності визначень позиціонування в подальшому були розроблені космічні та наземні функціональні доповнення. Зважаючи на мирові тенденції розвитку супутникових технологій Китайська Народна Республіка поставила за мету розробити власну незалежну супутникову систему, яка б на першому етапі забезпечувала потреби власних користувачів навігаційної інформації, а в подальшому мала б і глобальне покриття. Також китайська навігаційна супутникова система має працювати з усіма існуючими навігаційними супутниковими системами.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Погурельський Олексій Сергійович
Станом на початок 2020 року в світі функціонує 4 глобальних навігаційні супутникові системи. Кожна з них є реалізацією складної в технічному і затратної в фінансовому плані задачі. Глобальна супутникова навігаційна система це не лише сузір’я супутників але і складна наземна інфраструктура розподілених по земній поверхні станцій моніторингу та спостереження, прийому та завантаження спеціальної службової інформації, головний та резервний центри управління. Через цю складність реалізувати перші системи вдалося потужним країнам, чий військовий бюджет осилив цей тягар: Сполученим Штатам Америки (система GPS), Радянському Союзу на початковому етапі і Російській Федерації на завершальному (система ГЛОНАСС), а також Китайській Народній Республіці (система BeiDou). [2, 3, 11] Спільним у створенні цих систем була мета – забезпечення потреб військової сфери у високоточному глобальному сервісу позиціонування та наведення. Широке розповсюдження технологій супутникової навігації в цивільній сфері було лише похідною від тих можливостей які забезпечили розгорнуті системи військовим. Розвиток і основні віхи в становленні систем глобального позиціонування були пов’язані з політичним протистоянням на світовій арені. Як наслідок, на сьогоднішній день можна констатувати факт наявності надзвичайно зручних і ефективних засобів для глобального позиціонування, які при цьому не надають жодних гарантій цивільним користувачам на наявність і доступність своїх сигналів і сервісів у майбутньому. [4, 11, 12] Створення і розгортання глобальної навігаційної супутникової системи повністю цивільного призначення значно відрізняє на цьому тлі європейський проект Galileo. Він пройшов складний шлях від ідеї і загальної концепції до свого нинішнього етапу, коли система стоїть на порозі повноцінного функціонування з досягнутою номінальною кількістю космічних апаратів. Орієнтована на потреби цивільних і перш за все авіаційних користувачів, система Galileo забезпечуватиме доступ до сигналів високоточної навігації на комерційній основі зі збереженням безкоштовних відкритих сервісів. [5,19] Поточна стадія функціонування системи Galileo дозволяє планувати і виконувати комплексні дослідження її характеристик в режимі одно системної обробки даних та у сполучені з даними від інших існуючих систем. Завдяки організації довготривалого моніторингу з’являється можливість відслідковувати еволюційні зміни, які відбуватимуться в системі разом з нарощуванням кількості супутників на орбіті. Ці задачі можуть бути продовженням результатів одержаних в цій роботі, присвяченій оцінці точності глобальної навігаційної супутникової системи Galileo.

Навігаційний сервіс GNSS, який надається користувачам, полягає у розповсюдженні навігаційних сигналів супутників GPS, ГЛОНАСС, GALILEO, BEIDOU і диференціальної корегувальної інформації, яка формується функціональними доповненнями супутникових навігаційних систем, як широкозонними (WAAS, EGNOS, Skyfix), так і регіональними (SAPOS, CORS, AGNES, СКНЗУ). Важливо відмітити, що від виду послуг, які надаються користувачам, залежить склад контрольованих параметрів якості навігаційного забезпечення.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: професор, д.т.н. Конін Валерій Вікторович
Супутникові навігаційні системи знаходять все більш широке застосування у всіх галузях людської діяльності, у тому числі і у авіації. Сьогодні фактично кожен, хто вирушає у подорож незнайомою місцевістю, не уявляє пересування без супутникового навігатора. А що вже говорити про те, що супутникові навігатори використовуються на транспорті, зокрема у космічному, повітряному, морському, річковому та наземному. І про те, що вона застосовується у геодезії, картографії, океанографії, геофізиці, землевпорядкуванні, геології, при видобутку корисних копалин, риболовлі, а також екології. Уперше концепція використання глобальної супутникової системи позиціонування була розроблена на початку 70-х років. Останні 15 років технології використання супутникових навігаційних систем в навігації і геодезії постійно розвивалися. На даний час у космосі працюють супутникові навігаційні системи: ГЛОНАСС (Росія), GPS (США), у перспективі – GALILEO (Європейська космічна агенція). Ці системи широко й успішно використовуються у морській навігації, в авіації, для моніторингу автомобільного транспорту, а, також, у геодезії, будівництві, моніторингу переміщень земної кори. Користувачі ГНСС за допомогою супутникових навігаційних приймачів приймають сигнали від навігаційних космічних апаратів і визначають своє місцезнаходження. Використання супутникових технологій у системі керування повітряним рухом характеризують сучасну тенденцію розвитку засобів навігації. Точність визначення вектора місцезнаходження повітряного судна у супутникових радіонавігаційних системах (СРНС) на порядок і більше перевищує точність, що реалізується у радіонавігаційних системах з наземним базуванням опорних станцій. В супутникових радіонавігаційних системах вектор стану повітряного судна містить розширений набір навігаційних параметрів, який включає в себе вектор координат і зсуву бортової шкали часу повітряного судна відносно шкали часу навігаційної системи і вектора швидкості їх зміни. Цей набір параметрів дозволяє вирішувати різноманітні навігаційні задачі, забезпечуючи користувачів тримірною маршрутною навігацією.

Список використаних джерел 1. Конин В. В. Системы спутниковой радионавигации : монография / Валерий Викторович Конин, Владимир Петрович Харченко. – Киев : Холтех, 2010. – 520 с.
Основною функцією супутникової навігаційної системи (СНР) безпілотного літального апарату (БПЛА) є визначення координат, швидкості та часу. Легкі БПЛА із злітною масою кілька десятків кг та дальністю польоту до 50 км можуть функціонувати в умовах сильно пересіченої місцевості та складної завадової обстановки. При визначенні координат по сигналах навігаційних супутників головним параметром у вирішенні навігаційної задачі є дальність (псевдодальність) кожного супутника у зоні видимості.
Національний авіаційний університет

Магістерська робота на тему «Розробка системи моніторингу положення штучних супутників Землі на основі мови Python» Лещука Назарія Віталійовича. – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Факультет комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії, Кафедра програмної інженерії, група СПм–61 // Тернопіль, 2019. C. – 103, рис. – 23, табл. – 4, слайдів. – 12, додат. – 3, бібліогр. – 38. Метою роботи є аналіз та реалізація найновішої ревізії математичної моделі спрощених загальних збурень №4 на мові програмування Python, яка є важливою для моніторингу положення навколоземних об’єктів на їх орбітах в довільний момент часу, з використанням сучасних інструментів розробки та тестування. Методи та програмні - засоби, використані при виконанні розробки системи: мова програмування Python та її бібліотеки, середовище розробки JetBrains PyCharm, модифікація водоспадної методології розробки програмного забезпечення Сашімі. Результатом роботи є пакет бібліотек мови програмування Python з системою придатною для моніторингу положення штучних супутників чи навколоземних об’єктів як ближнього так і дальнього космосу. Ключові слова: СУПУТНИКИ, МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ, СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ, ЗБУРЕННЯ, ЕЛЕМЕНТИ ОРБІТИ, АЛГОРИТМ, РІВНЯННЯ КЕПЛЕРА.

Список використаних джерел 1. Конин В. В. Системы спутниковой радионавигации : монография / Валерий Викторович Конин, Владимир Петрович Харченко. – Киев : Холтех, 2010. – 520 с.
Наводиться модель супутникової навігаційної системи, що дозволяє оцінювати точність визначення координат за будь-якого розташування навігаційних супутників щодо безпілотного літального апарату. Даються результати моделювання оцінки позиції із застосуванням GPS та ГЛОНАСС.
Національний авіаційний університет

Based on the analysis of reports and literature on the vulnerability of global navigation satellite systems, the robot presents a developed threat model and an intruder model for navigation information. Using the developed models, organizational and technical measures to protect information are determined. Directions for improving consumer equipment to jamming are given. Organizational measures for protecting against jamming are described.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к.т. н. Погурельський Олексій Сергійович
На сьогоднішній день у світі існують такі навігаційні системи. Загалом у небесній сфері знаходиться близько 140 супутників. GPS - належить міністерству оборони США. Цей факт, на думку деяких держав, є її головним недоліком. Пристрої, що підтримують навігацію по GPS, є найпоширенішими в світі. Також відома під більш раннім назвою NAVSTAR. Всього у складі GPS на даний момент 32 космічні апарати, 31 з яких використовуються за цільовим призначенням, і 1 тимчасово виведений на техобслуговування.[1, 2, 10] ГЛОНАСС - належить міністерству оборони РФ. Розробка системи офіційно почалася в 1976 р, повне розгортання системи завершилося в 1995р. Після 1996 року супутникова угруповання скорочувалася і до 2002 року прийшла в занепад. Була відновлена до кінця 2011 р. В даний час використовується 23 супутника. До 2025 року передбачається глибока модернізація системи.[3, 10, 11] Beidou - розгортаєма Китаєм місцева супутникова система навігації, заснована на геостаціонарних супутниках. Реалізація програми почалася в 2000 році. Перший супутник вийшов на орбіту в 2007 р. До червня 2020 року планується запустити ще два супутники на геостаціонарну орбіту, і система «Бейдоу» запрацює як глобальна. Galileo - європейська система. Останній запуск вивів на орбіту чотири супутники в липні 2018. У 2020 планується запустити ще 2 супутника і повністю розгорнути супутникове угруповання. Quasi-Zenith Satellite System - проект регіональної системи синхронізації часу і одна з систем диференціальної корекції для GPS, сигнали якої будуть доступні в Японії. QZSS призначена для мобільних додатків, для надання послуг зв'язку (відео, аудіо та інші дані) і глобального позиціонування. Перший супутник системи був запущений в 2010 році, три інших були запущені в 2017 році. Офіційна повноцінна експлуатація системи з чотирьох супутників була розпочата 1 листопада 2018 року. У перспективі до 2024 року розмір супутникового угруповання планується довести до 7 супутників, і 1 резервного.[4, 18] IRNSS (англ. Indian Regional Navigation Satellite System) - індійська регіональна супутникова система навігації. IRNSS передбачає визначення координат місцезнаходження об'єкта з точністю близько 20 метрів для регіону Індійського океану (близько 1500 км навколо Індії) і менше 10 метрів - безпосередньо по Індії і територіям суміжних держав, охоплених даною системою навігації. Послуга буде надаватися в двох варіантах: стандартний (Special Positioning Service) - для всіх цивільних користувачів; і службовий, з більш точними даними (Precision Service) - для авторизованих користувачів (в тому числі для військових цілей).

Авторами пропонується оригінальні рішення по просторової фільтрації на основі: - виключення інформації про опорний сигнал з суміші "сигнал+перешкода"; - застосування методу "імпульсної характеристики просторового фільтра" ААС. Пропоновані методи не вимагають апріорних даних про сигнал і перешкоду і підвищують якісні характеристики приймачів ГНСС.

Приводяться результати моделювання характеристик низькоорбітальних супутників Globalstar, Noaa.
Приводятся результаты моделирования характеристик низкоорбитальных спутников Globalstar, Noaa.
Національний центр управління та випробувань космічних засобів

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-технічної задачі розробки методів диференційної навігації повітряних суден за сигналами глобальних навігаційних супутникових систем, що має важливе значення для підвищення безпеки польотів. Метою дисертаційної роботи є розробка і експериментальне дослідження нових і удосконалених методів диференційної навігації повітряних суден за сигналами multi-GNSS, при виконанні операцій: маневру в зоні аеродрому, здійснення заходу на посадку з вертикальним скеровуванням і по категорії. В дисертаційній роботі проведений аналіз документів провідних організацій та наукових публікацій в авіаційній і космічній галузях. За цими даними можна стверджувати, що авіаційний транспорт відіграє провідну роль у забезпеченні стійкості економічного та соціального розвитку. Ключовим елементом, який забезпечує ефективність і надійність експлуатації авіаційного транспорту є аеронавігаційне забезпечення, зокрема його радіонавігаційна складова. Особливе значення приділяється розробці супутникових систем посадки. Розглянута прийнята ICAO класифікація заходів на посадку, і проведений аналіз існуючих категорійних систем посадки за приладами. Наданий опис вимог які висуваються до супутникової системи посадки.Аналіз показав, що актуальною науковою задачею є розробка методів диференційної навігації повітряних суден за сигналами глобальних навігаційних супутникових систем, що має важливе значення для підвищення безпеки польотів. В дисертаційній роботі розглянутий фінальний сегмент заходу на посадку та локальна топоцентрична Декартова система координат XYV пов’язана з злітно-посадковою смугою. Розглянуто похибки які виникають в системі посадки за приладами по сигналам кількох навігаційних супутникових систем. Представлено існуючі і розроблені моделі які дозволяють зменшити вплив даних похибок. Зокрема розроблену модель залишкової тропосферної затримки після здійснення диференційної корекції псевдовідстані ключовою особливістю якої є можливість застосування за відсутності метеорологічних даних. Надана модель корекції псевдовідстані і псевдошвиткості які розраховуються за даними отриманими з кількох наземних навігаційних приймачів, з метою передачі в бортову підсистему системи посадки. В дисертаційній роботі представлені існуючі і розроблені методи виявлення збоїв в наземній підсистемі системи посадки, визначення вкладу наземної підсистеми в похибку скоректованої псевдовідстані, оцінювання точності і цілісності визначення координат, в кінематичному режимі для різних комбінацій супутникових систем.В дисертаційній роботі описаний розроблений апаратно-програмний комплекс що реалізує створені методи і моделі і дозволяє в умовах напівнатурного моделювання досліджувати точність та цілісність навігаційного рішення при виконанні запланованої операції: маневру в зоні аеродрому, здійснення за-ходу на посадку з вертикальним скеровуванням і по категорії з використанням різних комбінацій сигналів супутникових систем: GPS, GLONASS, GALILEO і BeiDou. Надані результати льотних випробувань розробленого апаратно-програмного комплексу. Експериментальний політ являв собою відпрацювання лінійної траєкторії, що імітує фінальну ділянку заходу на посадку і проліт над злітно посадковою смугою. За результатами випробувань отримані такі дані: оцінка вкладу наземної підсистеми в похибку визначення псевдовідстані протягом проведення експерименту; для супутникової навігаційної системи при виконанні запланованої операції: маневру в зоні аеродрому, здійснення за-ходу на посадку з вертикальним скеровуванням і по категорії з використанням різних комбінацій сигналів супутникових систем: GPS, GLONASS, GALILEO і BeiDou отримані еліпсоїди похибок навігаційної системи та, відсоток хибної дієздатності та хибної недієздатності системи.
The dissertation is devoted to the solution of the actual scientific and technical problem: aircraft differential navigation methods development with the use of global navigation satellite systems signals. That is important for increasing the safety of flights. The aim of the dissertation is the develop and experimentally study new and improved methods of aircraft differential navigation with the use multi-GNSS signals for performing operations: a maneuver in the aerodrome area, landing approach with vertical guidance and categorical. The dissertation analyzes the documents of leading organizations and scientific publications in the aviation and space industries. According to these data, it can be argued that air transport plays a leading role in ensuring the sustainability of economic and social development. A key element that ensures the efficiency and reliability of air transport operations is air navigation support, in particular its radio navigation component. Special attention is paid to the development of satellite landing systems. The ICAO classification of landing approaches is considered, and the analysis of existing categorical systems of instrumental landing is presented. A requirements description for the satellite landing system is provided. The analysis showed that the actual scientific task is aircraft differential navigation methods development with the use of global navigation satellite systems signals, which is important for improving flight safety. In the dissertation, the final approach segment and the local Cartesian coordinate system XYV connected with the runway are considered. The errors arising in the instrumental aircraft landing system with the use of several satellite systems signals are considered. Presented existing and developed models that reduce the impact of these errors. In particular, the developed model of residual tropospheric delay after the differential correction of the pseudorange. A key feature of which is the possibility of application in case of meteorological data absence. Given a model of pseudorange and pseudorate correction witch calculated from data obtained from several ground-based receivers, and transmit to the landing system onboard subsystem.The dissertation presents existing and developed methods for detecting failures in the landing system ground subsystem, determining the contribution of the ground subsystem to the error of the corrected pseudorange, estimating the accuracy and integrity of coordinate determination in a kinematic mode for different combinations of satellite systems. The dissertation describes the developed hardware and software complex that implements created methods and models and allows navigation solution accuracy and integrity hardware in the loop simulation research, for performing operations: a maneuver in the aerodrome area, landing approach with vertical guidance and categorical, using different signals combinations from satellite systems: GPS, GLONASS, GALILEO and BeiDou. Presented flight test results of the developed hardware and software complex. The experimental flight has a linear trajectory that simulates the landing final approach segment and the flight over the runway. According to the test results, the following data were obtained: ground subsystem contribution estimation to the pseudorange error during the experiment; for satellite navigation system during the planned operation: maneuver in the aerodrome area, landing approach with vertical guidance and categorical using different signals combinations from satellite systems: GPS, GLONASS, GALILEO and BeiDou, navigation system error ellipsoids and the percentage false system capacity and false system incapacity were obtained.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Національний авіаційний університет – Київ, 03058. В дисертації удосконалено механізм впровадження інновацій в систему обслуговування повітряного руху шляхом застосування методу критичного шляху. Запропоновано методику критеріального відбору систем обслуговування повітряного руху з використанням методу експертних оцінок - методу аналізу ієрархій. Проведена модифікація існуючої методики оцінки ефективності впровадження інновацій та створена модель оцінки ефективності впровадження системи автоматичного залежного спостереження при обслуговуванні повітряного руху.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Национальный авиационный университет – Киев, 03058. В диccертации обобщены теоретические основы категории инновации и исследован мировой опыт оценки инновационного развития предприятий, раскрыт подход к определению эффективности технологических инноваций и проанализированы методы оценки экономической эффективности инноваций. Пронализировано внедрение спутниковых технологий в аэронавигационную отрасль и определено их влияние на показатели производственной деятельности предприятий обслуживания воздушного движения. Разработан комплекс мероприятий по усовершенствованию системы инновационного развития предприятий обслуживания воздушного движения, что дает возможность: оптимизировать временной механизм внедрения инноваций; определить влияние инноваций на эффективность производственной деятельности предприятий обслуживания воздушного движения; оценить эффективность инновационного обеспечения предприятий обслуживания воздушного движения. Усовершенствован механизм внедрения инноваций в систему обслуживания воздушного движения, путем применения метода критического пути, который дает возможность гарантировать соблюдение сроков внедрения инновационной программы. Предложена методика критериального отбора систем обслуживания воздушного движения с использованием метода экспертных оценок - метода анализа иерархий, который дает возможность определить влияние инноваций на эффективность производственной деятельности предприятий обслуживания воздушного движения. Проведена модификация существующей формулы оценки эффективности внедрения инноваций и создана модель оценки эффективности внедрения системы автоматического зависимого наблюдения при обслуживании воздушного движения, которая позволяет учесть необходимый уровень безопасности полетов. Тем самым, решены научно-практические задачи формирования системы внедрения инноваций в аэронавигационное обслуживание воздушного движения. Что в сущности решает актуальную задачу формирования в перспективе механизма эффективной инновационной деятельности. Ключевые слова: инновационное развитие, система внедрения инноваций, спутниковые технологии, предприятие обслуживания воздушного движения, аэронавигационная система.
Thesis on a degree achievement of candidate's degree in economic sciences on speciality 08.00.04 – economic and the enterprise management (model split of economic activity) – National aviation university – Kiev, 03058. In the thesis a mechanism of innovation implementation in to the ATC system is improved, by means of critical way method usage. It was offered the method of the criteria selection in ATC system, with usage of the method of expert rating - the method of hierarchy analysis. It was made the modification of the present formula of the effectiveness rating innovation implementation, and created a model of the implementation of rating effectiveness of the automatic dependent surveillance system during the ATC process.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Погурельський Олексій Сергійович
Визначення координат за допомогою даних від Глобальної Навігаційної Супутникової Системи (ГНСС) можливе наземними, морськими та авіаційними користувачами які безпосередньо розташовані на земній поверхні або на незначних відстанях від неї (наприклад на висоті польоту літака, аеростата). При цьому навігаційні сигнали, які необхідні користувачам, випромінюються супутниками, що розташовані в космосі на відстані порядку 20 000 км. Середовище в якому розповсюджуються електромагнітні коливання на шляху від супутника до користувача є неоднорідним і для більшої частини являє собою майже вакуум (в космічному просторі), а на останніх 1,5 – 1 тис. км (початок верхніх шарів атмосфери) характеризується наявністю вільних носіїв зарядів, частинок пилу, вологи, непостійністю температури і щільності. Разом ці наведені фактори спричиняють певні зміни параметрів сигналу, починаючи з таких як рівень потужності (рівень сигнал/завада) до швидкості розповсюдження радіо сигналів в просторі. Можна констатувати, що має місце вплив шарів атмосфери на параметри радіонавігаційних сигналів. І це безумовно впливає на якість навігаційних визначень. Для зменшення впливу атмосферних похибок в ГНСС застосовують ряд методів, які пов’язанні з визначенням поточних параметрів стану атмосфери та подальшим застосуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів. Найбільша увага приділяється іоносфері – шару атмосфери, який характеризується високою концентрацією вільних носіїв зарядів, яка в свою чергу залежить від ряду зовнішніх факторів. В дипломній роботі систематизовано наукові знання про іоносферу. Оцінено характер її впливу на вимірювання, які здійснюються користувачами ГНСС. Виконано моніторинг стану іоносфери впродовж 3х місяців 2019 року із застосуванням даних, доступних на спеціалізованих ресурсах. Проведено експериментальну оцінку впливу стану іоносфери на якість навігаційних визначень.

У статті подано аналіз джерел, які обґрунтовують необхідність захисту інформації в GNSS. Одним із напрямків захисту інформації є організаційні заходи у вигляді моніторингу електромагнітного середовища у місці розташування споживачів GNSS. Наведено метод оцінки рівня небезпечних сигналів. Представлені практичні результати застосування запропонованої методики.

Робота складається із вступу та 3 розділів. Загальний обсяг роботи: 94 аркушів основного тексту, 44 ілюстрацій, 23 таблиці, перелік посилань 32 найменувань. Практичний досвід транспортного забезпечення підприємства виявив необхідність поліпшення системи, шляхом скорочення недоцільного використання ресурсів, що виражаються у великих часових витратах на аналіз кожної одиниці техніки в різних системах (програмних застосунках), залученні великої кількості людей для моніторингу і виконанні десятків ручних розрахунків, де помилкою може служити людський фактор Це обумовлює доцільність автоматизації процесу моніторингу транспортного забезпечення. Актуальність проектування програмного рішення досягається відсутністю аналогічного програмного продукту, що мало б змогу забезпечити автоматизований моніторинг, шляхом інтеграції даних з системи по управлінню бізнес-процесами SAP і системи супутникового моніторингу транспортних засобів WIALON. Мета дослідження – автоматизувати процес моніторингу використання транспортного забезпечення відповідно до прийнятих стандартів компанії. Результати роботи та їх новизна:  Сформульовано принципи взаємодії між програмними системами підприємства.  Створено програмний застосунок, що виконує поставленні завдання.  Складено алгоритм визначення потенційних водіїв серед всіх замовників одиниць техніки.  Складено алгоритм розрахунку ефективності водіїв.  Запропоновано новий варіант пошуку порушників, що забезпечує більш раціональне та точне їх визначення.  Впроваджено програмний додаток в роботу компанії.  Розроблено стартап проект, в якому проведено аналіз перспективи впровадження з огляду на потенційні групи клієнтів, стан конкуренції, конкурентоспроможність проекту
The work consists of an introduction and 3 sections. The total amount of work: 94 pages of the main text, 44 illustrations, 23 tables, list of references of 32 titles. The practical experience of enterprise transportation has identified the need to improve the system by reducing the inappropriate use of resources, resulting in high time costs for analyzing each piece of equipment in different systems (software applications), attracting large numbers of people to monitor and perform dozens of manual calculations where errors can serve the human factor This makes it expedient to automate the process of monitoring the transportation. The urgency of designing the software solution is achieved by the absence of a similar software product that would be able to provide automated monitoring by integrating data from the SAP Business Process Management System and the satellite monitoring system of WIALON vehicles. The purpose of the study is to automate the process of monitoring the use of transport equipment in accordance with accepted standards of the company. The results and their novelty: The principles of interaction between enterprise software systems are formulated. A software application has been created to perform the task. The algorithm of determination of potential drivers among all customers of units of equipment is made. The algorithm of calculation of efficiency of drivers is made. A new version of the search for violators is proposed, which provides a more rational and accurate definition of violators. A software application was introduced to the company. A startup project has been developed in which an analysis of the prospects of implementation in view of potential customer group, the state of competition, competitiveness of the project.

У дисертаційній роботі вирішується актуальна науково-технічна проблема розроблення моделей та методів підвищення точності роботи систем фазової синхронізації супутникових телекомунікацій в режимі стеження за несучою частотою. У роботі розроблено моделі та методи синтезу комбінованої системи фазової синхронізації когерентних демодуляторів в режимі стеження за несучою частотою в сталому та перехідному режимах роботи супутникових телекомунікації, які дозволяють синтезувати комбіновані системи синхронізації з суттєвими перевагами по швидкодії і точності оцінки несучої частоти на відміну від існуючих систем фазової синхронізації закритого типу. Для визначення кількісних значень мінімальної дисперсії оцінки несучої частоти вхідного сигналу когерентними демодуляторами супутникових телекомунікацій у роботи обґрунтовано критерій нижнього кордону Крамер-Рао та подана методика його розрахунку. Для оцінки несучої частоти для когерентних демодуляторів в безперервному режимі прийому сигналу супутниковими телекомунікаціями в роботі подана відповідна методика. Дана методика враховує вплив «сусідніх» каналів прийому вхідних сигналів та, при значно зменшеному інтервалі спостереження, підвищує точність оцінки несучої частоти по правилу максимальної правдоподібності з використаннями функції швидкого перетворення Фур’є і метода помноження фази вхідного сигналу при умові невизначеності всіх параметрів вхідного сигналу, що приймається в безперервному режимі В роботі розроблено методику двоетапної оцінки несучої частоти для когерентних демодуляторів в пакетному режимі прийому сигналу супутниковими телекомунікаціями. Дана методика забезпечує просту процедуру обрахування першого етапу наближеної оцінки частоти з використанням ковзного швидкого перетворення Фур’є та, завдяки ітеративній процедурі дихтомічного процесу, дозволяє, на другому етапі, значно підвищити точність оцінки несучої частоти при зменшенні інтервалів спостереження з врахуванням умови невизначеності всіх параметрів сигналу, що приймається в пакетному режимі.
В диссертационной работе решается актуальная научно-техническая проблема разработки моделей и методов повышения точности работы систем фазовой синхронизации спутниковых телекоммуникаций в режиме слежения за несущей частотой. В работе разработаны модели и методы синтеза комбинированной системы фазовой синхронизации когерентных демодуляторов в режиме слежения за несущей частотой в установившемся и переходном режимах работы спутниковых телекоммуникаций. Указанные алгоритмы позволяют синтезировать комбинированные системы синхронизации с существенными преимуществами по быстродействию и точности оценки несущей частоты в отличие от существующих систем фазовой синхронизации закрытого типа. Для определения количественных значений минимальной дисперсии оценки несущей частоты входного сигнала когерентными демодуляторами спутниковых телекоммуникаций в работе обоснованно критерий нижней границы Крамер-Рао и представлена методика его расчета. Для оценки несущей частоты для когерентных демодуляторов в непрерывном режиме приема сигнала спутниковыми телекоммуникациями в работе представлена соответствующая методика. Данная методика учитывает влияние «соседних» каналов приема входных сигналов и, при значительно уменьшенном интервале наблюдения, повышает точность оценки несущей частоты по правилу максимального правдоподобия с использованием функции быстрого преобразования Фурье и метода умножения фазы входного сигнала при условии неопределенности всех параметров входного сигнала, принимаемого в непрерывном режиме В работе разработана методика двухэтапной оценки несущей частоты для когерентных демодуляторов в пакетном режиме приема сигнала спутниковыми телекоммуникациями. Данная методика обеспечивает простую процедуру расчета первого этапа приближенной оценки частоты с использованием скользящего быстрого преобразования Фурье и, благодаря итеративной процедуре дихтомического процесса, позволяет, на втором этапе, значительно повысить точность оценки несущей частоты при уменьшении интервалов наблюдения с учетом условия неопределенности всех параметров сигнала принимаемого в пакетном режиме.
In the dissertation work the actual scientific and technical problem of development of models and methods of increase of accuracy of work of systems of phase synchronization of satellite telecommunications in a mode of tracking on a carrier frequency is solved. Models and methods of synthesis of the combined system of phase synchronization of coherent demodulators in the mode of monitoring of the carrier frequency in constant and transient modes of operation of satellite telecommunications which allow to synthesize the combined systems of synchronization with essential advantages on speed and accuracy closed type synchronization. To determine the quantitative values of the minimum variance of the carrier frequency estimation of the input signal by coherent demodulators of satellite telecommunications, the criterion of the lower Kramer-Rao boundary is substantiated and the method of its calculation is presented. To estimate the carrier frequency for coherent demodulators in the continuous mode of signal reception by satellite telecommunications, the corresponding method is presented. This technique takes into account the influence of "adjacent" channels of input signals and, with a significantly reduced observation interval, increases the accuracy of carrier frequency estimation by the rule of maximum likelihood using the fast Fourier transform function and the method of phase multiplication of the input signal. taken continuously The method of two - stage carrier frequency estimation for coherent demodulators in the packet mode of signal reception by satellite telecommunications is developed in the work. This technique provides a simple procedure for calculating the first stage of approximate frequency estimation using sliding fast Fourier transform and, thanks to an iterative dichotomous procedure, allows, in the second stage, to significantly increase the accuracy of carrier frequency estimation by reducing observation intervals taking into account the uncertainty of all parameters. received in batch mode. It is shown that the application of the carrier frequency estimation method for a coherent demodulator when receiving a signal in continuous mode for modulation methods FM-2 and FM-4 provides an estimate of the carrier frequency with a variance that is not more than 3 times higher than the corresponding conditions. -Rao in the range of signal / noise from 1 to 6 dB. The proposed method of estimating the carrier frequency by a coherent demodulator when receiving a signal in batch mode provides an estimate with a certain variance at a small observation interval equal to 27 clock intervals and the variance of the frequency estimate almost coincides with the defined lower Kramer-Rao boundary. Hardware implementation of the algorithm for estimating the carrier frequency in the packet mode of signal reception is proposed to perform on modern computing devices, which together with their capabilities and capabilities of the proposed algorithm provide real-time calculations.

Об’єкт дослідження – моніторинг процесів лісокористування за допомогою методів дистанційного зондування Землі. Предмет дослідження – моделі виявлення місць вирубки лісів на території Закарпаття. Мета дипломної роботи – підвищення ефективності управління лісовими ресурсами Закарпаття за допомогою методів дистанційного зондування Землі. Основні завдання: обґрунтування теоретичних та практичних аспектів системи моніторингу лісових ресурсів на основі нормативно-правового забезпечення; дослідження сучасного стану лісового покриву Закарпатської області та окремих районів; аналіз можливостей використання методів дистанційного зондування Землі для моніторингу лісів; отримання супутникових даних, їх попередня обробка, радіометричне калібрування та атмосферна корекція; виконання алгоритмів неконтрольованої та контрольованої класифікації знімків Sentinel-2 для дослідження стану та незаконних вирубок лісів; застосування апарату вегетаційних індексів для моніторингу використання лісового покриву. Методи дослідження – картографічний, системний аналіз, кластерний аналіз, алгоритми контрольованої класифікації, апарат вегетаційних індексів,. Практичне значення отриманих результатів: результати даного дослідження можуть бути використані для процесів ведення державного кадастру, комплексного обліку, оцінювання природних ресурсів та характеристики стану лісів і природоохоронних територій.

В магістерській роботі проведено дослідження оцінки якості енергетичної ефективності цифрових сигналів супутникової лінії зв’язку для чотирьох наземних станцій мережі VSAT. Визначена залежність впливу швидкості передачі цифрових потоків інформації в мережах супутникового зв’язку на базі VSAT – мала супутникова наземна станція при відповідних співвідношеннях сигнал/шум на вході приймача абонентської супутникової станції на ймовірність бітової помилки. Наводяться технічні характеристики абонентських супутникових станцій, які працюють в Ku – діапазоні частот 11/14 ГГц з штучним супутником Землі на геостаціонарній орбіті. Визначено динамічний діапазон зміни потужностей сигналу на вході приймача наземної станції супутникового зв’язку на базі VSAT при різних швидкостях передачі даних, який забезпечує задане співвідношення сигнал/шум та ймовірність бітових помилок в межах 10-7 - 10-4 для необхідної якості зв’язку.

Дипломною роботою за освітнім ступенем «магістр» є рукопис Робота виконана на кафедрі кібербезпеки Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Баран Олег Ігоревич, декан факультету комп’ютерно- інформаційних систем і програмної інженерії, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя Рецензент: доктор технічних наук, професор Пасічник Володимир Володимирович професор кафедри комп’ютерних наук, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя Захист відбудеться 26 грудня 2019 р. о 9:00 годині на засіданні екзаменаційної комісії № 32 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, навчальний корпус №1, ауд.806
Криванич Є.М. Дослідження методів первинного захисту інформаційних каналів для супутникових систем зв'язку. – Рукопис. Дослідження на здобуття освітнього ступеня «Магістр» за спеціальністю 125 «Кібербезпека». – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. – Тернопіль, 2019. Об’єктом дослідження є система супутникового зв'язку за технологією типу VSAT та методи первинного захисту інформаційних каналів зв'язку від зовнішнього завадного середовища. Метою дипломної роботи є аналіз, систематизація існуючих методів боротьби з завадними інформаційними полями, які створюються як природним шляхом так і штучним, створення нового методу гібридного типу для підвищення первинного інформаційного захисту каналів зв'язку, достовірності та ідентичності переданого та прийнятого сигналів. Методи дослідження. Теоретико-методологічною базою дипломної роботи є сучасна теорія та фундаментальні концепції створення систем з первинного захисту інформаційних каналів супутникового зв'язку, просторових параметрів електромагнітних хвиль, методи подалення паразитних завадних сигналів, кібербезпеки. У процесі дослідженні використано такі методи з боротьби та подавлення завадного середовища: віртуального розширення смуги частот та пропускної спроможності каналу, використання протоколів SCPC, проведення ідентифікації, аутентифікацію та авторизації прав абонентів (користувачів) на початковому рівні перед проведенням сеансу зв’язку, підвищення скритності та маскування каналів при вузькосмуговій передачі інформації, просторової режекції завад, організаційний та енергетичний методи боротьби з завадами, фільтрації сигналів завадного середовища.
Kryvanych E.M. Research of methods of primary protection of information channels for satellite communication systems. - Manuscript. Research on obtaining a Master's degree in specialty 125 "Cybersecurity". - Ivan Puluj Ternopil National Technical University. - Ternopil, 2019. The subject of the study is a satellite communication system using VSAT technology and methods of primary protection of communication information channels from external interference. The purpose of the thesis is to analyze, systematize existing methods of combating interfering information fields, which are created both naturally and artificially, to create a new hybrid type method to improve the primary information protection of communication channels, the reliability and identity of the transmitted and received signals. Research methods. The theoretical and methodological basis of the thesis is the modern theory and fundamental concepts of creation of systems for primary protection of information channels of satellite communication, spatial parameters of electromagnetic waves, methods of submission of parasitic interference signals, cyber security. The study utilizes the following techniques to combat and suppress interference: virtual bandwidth and bandwidth utilization, use of SCPC protocols, authentication and authentication of entry-level subscribers (users) before a session, enhanced secrecy, and channel masking in narrowband information transmission, spatial interference mapping, organizational and energy interference suppression methods, noise filtering environment.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ…8 ВСТУП…9 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ПЕРВИННОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СУПУТНИКОВИХ КАНАЛІВ…12 1.1. Супутникова мережа передачі даних типу VSAT…12 1.2. Основні методи інформаційної безпеки супутникової мережі…17 1.3. Способи конфігурації та функціонування мереж VSAT терміналів…23 1.4. Методи віртуального розширення смуги пропускання та збільшення пропускної спроможності каналів супутникового зв’язку..26 РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ МЕРЕЖ32 2.1. Захист від завадного середовищ.....32 2.2. Методи завадо захисту…36 2.2.1. Організаційний метод боротьби з завадним середовищем…36 2.2.2. Енергетичний метод боротьби з завадним середовищем...39 2.2.3. Просторова режекція завад…41 2.2.4. Реалізація практичного застосування СПРЗ…47 РОЗДІЛ 3 НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ…51 3.1. Практична реалізація супутникових систем захисту інформаційних каналів…51 3.2. Архітектура мереж VSAT з метою безпеки інформаційних каналів….54 3.3. Дуальний метод захисту інформаційних каналів…57 3.4. Захист інформації при передачі даних та супутниковому зв’язку...58 РОЗДІЛ 4 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА…63 4.1 Програма HFSS Ansoft v. 9-11. Загальна характеристика…63 4.2 Бібліотека моделей……67 4.3 Постпроцесор поля……69 4.4 Калькулятор поля…71 4.5 Інтерфейс програми Ansoft HFSS v.9-11…72 4.6 Інтерфейс HFSS Ansoft ……73 4.7 Дерево хронології …… 4.8 Послідовність етапів роботи в HFSS……74 4.9 Розрахунок параметрів максимуму ближнього поля… РОЗДІЛ5 ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ…….74 5.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи....76 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні потреби……77 5.3 Розрахунок матеріальних витрат…79 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію…80 5.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань…80 5.6 Розрахунок накладних витрат…81 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи…82 5.8 Розрахунок вартості науково-дослідної роботи…82 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень…82 РОЗДІЛ 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ…84 6.1 Безпека праці при використанні інформаційно – телекомунікаційних технологій…84 6.2 Захист від електромагнітного випромінювання радіочастотного та оптичного діапазонів …88 РОЗДІЛ 7 ЕКОЛОГІЯ…93 7.1 Захист інформаційних управляючих систем від ушкоджень, що викликані дією ЕМІ ядерних вибухів…93 7.2. Організація оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру…95 ВИСНОВКИ...97 БІБЛІОГРАФІЯ...98 ДОДАТКИ...102