Статті в журналах з теми "Сума активних температур"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Сума активних температур.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-25 статей у журналах для дослідження на тему "Сума активних температур".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Osadchuk, L., та L. Kondratiuk. "Смолопродуктивність соснових деревостанів в Україні". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 24–30. http://dx.doi.org/10.15421/411803.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено смолопродуктивність кліматипів сосни звичайної, які ростуть у різних лісорослинних умовах України. Встановлено найвищу смолопродуктивність дерев сосни звичайної черкаського, малополіського та київськополіського кліматипів, що ростуть в умовах Південного Полісся та Лісостепу. Відмінності смолопродуктивності сосни різних кліматипів дають підставу диференціювати сосняки за смолопродуктивністю з урахуванням лісорослинних умов. Підвищена біологічна смолопродуктивність черкаського та київського кліматичних екотипів свідчить про перспективність масового відбору (виділення популяцій) для селекції сосни за смолопродуктивністю. До диференціації кліматипів сосни звичайної за смолопродуктивністю призводить комплекс таких чинників: середньорічна та максимальна температура повітря, сума активних температур, тривалість сонячного освітлення, а також середньорічна сума опадів та висота місцезростання над рівнем моря. Здійснені дослідження розподілу дерев за смолопродуктивністю в підсочуваних насадженнях Малого та Західного Полісся дають підставу стверджувати, що в деревостанах переважають дерева середньої категорії смолопродуктивності. Другою за величиною є категорія дерев із пониженою, третьою – із високою смолопродуктивністю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Лю, Ян, Сергій В. Сабадаш та Женхуа Дуан. "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ТЕПЛОВОГО НАСОСУ НА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, БІОАКТИВНІ СПОЛУКИ І АНТИОКСИДАНТНУ ЗДАТНІСТЬ БУРЯКІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 589–98. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.240470.

Повний текст джерела
Анотація:
Буряк – широко споживаний овоч у світі. Однак він легко зневоднюється і швидко псується, що призводить до великих втрат та фінансових витрат. Сушіння тепловим насосом є ефективним і недорогим методом, що широко використовується при переробці чутливих до температури овочів та фруктів для виробництва нових продуктів та продовження терміну придатності продуктів харчування. Метою даного дослідження було вивчення впливу температури сушіння тепловим насосом у діапазоні від 45 до 65°C на фізичні властивості, біологічно активні сполуки та антиоксидантну здатність сушених буряків. Результати показали, що підвищення температури сушіння тепловим насосом з 45 до 65°C може значно скоротити час сушіння та коефіцієнт регідратації висушеного буряка (p < 0,05). Буряк, висушений при 50°C, показав найменшу загальну різницю в кольорі (∆E) порівняно з ліофілізованим буряком, і не було значного впливу на ∆E буряків, висушених при різних температурах сушіння (p > 0,05). Вміст біоактивних сполук у висушеному буряку, у тому числі бетаціаніну, бетаксантину, аскорбінової кислоти, суми фенолів та суми флавоноїдів, збільшувалося з підвищенням температури сушіння від 45 до 65°С і досягало найбільших значень при 65°С. Крім того, здатність висушеного буряка поглинати радикали 2,2'-азино-біс-(3-етилбензтіазолін-6-сульфонової кислоти) (ABTS) та антиоксидантна здатність відновлення заліза (FRAP) мали ті ж тенденції залежно від температури сушіння, що значно збільшується з температурою сушіння і обидва досягають максимальних значень при 65°С. Однак здатність 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил (DPPH) поглинати радикали значно знижувалася з підвищенням температури сушіння (p < 0,05). Що стосується біологічно активних сполук та антиоксидантної здатності сушених буряків, то вважається, що 65°С є оптимальною температурою для сушіння буряків тепловим насосом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Швиденко, І. М., Є. С. Кардаш та М. С. Колєнкіна. "ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ЩІЛЬНОСТІ МІН І ФЕНОЛОГІЇ КАШТАНОВОГО МІНЕРА (CAMERARIA OHRIDELLA DESCHKA & DIMIC, 1986) У ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ М. ХАРКІВ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 60–70. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.07.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою досліджень є оцінювання особливостей багаторічної та сезонної динаміки щільності мін і фенології каштанового мінера Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986 (Lepidoptera, Gracillariidae) у різних типах зелених насаджень м. Харків у період 2017–2020 рр. та зіставлення цих результатів із даними 2008–2011 рр. на тлі відповідних показників перебігу температури повітря. Встановлено, що у перші роки інвазії (2008–2011 рр.) в зелені насадження м. Харків щільність мін каштанового мінера мала тенденцію до збільшення, а у парках була значно більшою, ніж у вуличних насадженнях. У 2017–2020 р. значення цього показника є близькими в усіх типах насаджень, за винятком молодих дерев у перші роки після садіння. Виліт метеликів каштанового мінера навесні відбувається після стійкого переходу температури через 10, але до її переходу через 15 °С. У порівнянні з 2008–2011 рр. вегетаційний період у 2017–2020 рр. починався раніше, середня температура на дату вильоту метеликів каштанового мінера зросла, а суми додатних, активних і ефективних температур зменшилися. Протягом вегетаційного періоду у зелених насадженнях м. Харків розвиваються три покоління каштанового мінера, причому період найбільшої щільності мін у другій декаді липня виражений найчіткіше. Щільність мін в окремі дати розвитку весняного покоління залежить від мікроклімату в місцях знаходження лялечок в опалому листі, перебігу температури в період відкладання метеликами яєць і розвитку личинок і лялечок. На щільність мін у другу половину літа впливає перекривання термінів розвитку окремих поколінь і поступовий ухід у діапаузу частини популяції. Останніх лялечок каштанового мінера виявляли у кронах на декілька днів раніше від дати стійкого переходу температури повітря вниз через 15 °С, а листя опадало у терміни, дуже близькі до дати стійкого переходу температури повітря вниз через 10 °С. Зазначені явища у 2017–2020 рр. зареєстровані пізніше, ніж у 2008–2012 рр., а суми додатних, активних і ефективних температур на дату початку опадання листя гіркокаштана звичайного у 2017–2020 рр. є більшими, ніж у 2008–2012 рр. Розраховано, що у зелених насадженнях м. Харків каштановий мінер «гарантовано» розвивається у трьох поколіннях на рік. Водночас зважаючи на зміни дат початку й завершення сезонного розвитку каштанового мінера, можна очікувати, що певна частка популяції буде розвиватися в додатковому поколінні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Shlapak, V. P., V. V. Mamchur, S. A. Koval, G. P. Ishchuk та S. S. Kurka. "Сезонні ритми росту і розвитку Ailanthus Altissima Mill. в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 112–14. http://dx.doi.org/10.15421/40290722.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено сезонні ритми розвитку та росту айланта найвищого (Aailanthus altissima Mill.) в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України. Встановлено терміни проходження різних фаз розвитку A. altissima в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України. Доведено, що за сумарною сонячною радіацією як показником, від якого залежить ріст і розвиток рослин, Правобережний Лісостеп і Степ України близькі до більшості районів природного поширення A. altissima у Південно-Східній Азії. Обґрунтовано, що вегетаційний період у Правобережному Лісостепу України триває 190-200 діб, і 210-220 діб у Степу України, а суми активних температур (понад +10 °С) у Правобережному Лісостепу становлять 2800-3000 °С, а в Південному Степу в умовах природного ареалу – 3300-3500 ºС. Період вегетації A. altissima в середньому становить 190-200 діб у Правобережному Лісостепу України і 210-220 діб у Степу України. Вегетаційний період у рослин A. altissima починається у разі настання середньодобової температури +7,8-10,5°С з фаз бубнявіння та розпукування бруньок. Основні фази сезонного розвитку рослин A. altissima у Степу настають на декілька діб раніше, ніж у Лісостепу, що пояснюють швидшим зростанням суми температур у степовій зоні. Встановлено, що на механізми, які регулюють ростові процеси, безпосередньо впливає температура повітря. Досліджено основні фази сезонного розвитку виду A. altissima інтродукованого в Правобережному Лісостепу і Степу України. Наведено результати дослідження основних фаз росту й розвитку рослин виду А. altissima, які зростають у Національному дендрологічному парку "Софіївка" НАН України, Уманському НУС, у зелених насадженнях Умані та Уманського району, Одеси, Миколаєва. Виявлено, що фаза бутонізації A. altissima розпочинається за суми ефективних температур +249 °С, що припадає на третю декаду квітня в Лісостепу та на другу – у Степу. Проміжок часу від початку бутонізації до початку квітування становить у середньому 24 доби. Початок квітування спостерігаємо за суми ефективних температур +543 °С. Після закінчення квітування від моменту запліднення до початку достигання насінини відбувається її розвиток. Дозрівання плодів A. altissima спостерігаємо наприкінці липня, що триває до кінця жовтня – першої декади листопада. Порівнюючи проходження всіх основних фаз сезонного розвитку рослин A. altissima в Правобережному Лісостепу та Степу України, можна зробити висновок, що в Степу вони настають на декілька діб раніше, ніж у Лісостепу. Це пояснено особливостями зростання суми температур у Степовій зоні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Stryamets, Halyna, Tetyana Prykladivska, Valentyna Hrebelna, Oksana Skobalo та Natalia Ferents. "Оцінка кліматичних тенденцій в Українському Розточчі за результатами динаміки плювіотермічних умов". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 23 (29 грудня 2021): 130–51. http://dx.doi.org/10.15421/412134.

Повний текст джерела
Анотація:
Метеорологічними спостереженнями за період 2005-2020 рр. на метеостанції Природного заповідника «Розточчя» (49°55´N 23°45´E) встановлено загальні тенденції у динаміці головних кліматичних факторів – температури повітря і кількості опадів. Аналіз місячних і сезонних параметрів опадів і температур повного шістнадцятирічного періоду показав, що сучасний клімат цієї території зазнав помітних змін порівняно з кліматом першої половини ХХ ст. (дані метеостанції Рава-Руська у північній частині Українського Розточчя – 50°14´N 23°37´E). Особливо відчутні зміни зафіксовано за останній п’ятирічний період 2016-2020 років. Відбулось істотне підвищення температури, яка за весь досліджуваний період піднялась на 2,2°С, а за останні п’ять років – на 3,2°С. Суми літніх активних температур (більше 10°С) за період 2005-2020 рр. збільшились на 15%, за 2016-2020 рр.– на 18%, а у посушливі 2015, 2017, 2019 роки ці показники зросли на 27-36%. За загального збільшення кількості опадів за досліджуваний період на 3,6%, відбувся несприятливий перерозподіл вологи по календарних сезонах року за рахунок зменшення її кількості у період вегетації і збільшення у холодну пору року. Якщо за архівними даними минулого століття літні опади становили 40% від річної кількості, то за період 2005-2020 рр. ця частка зменшилась до 33%, а за останнє п’ятиріччя – до 30%; відбулось не тільки зменшення літньої кількості дощів, але й зміщення їх піку з липня місяця на травень. Гідротермічний коефіцієнт Г.Т. Селянінова за літні місяці 2005-2020 рр., порівняно з архівними даними, зменшився з 1,9 до 1,4; а по окремих літніх місяцях 2015, 2017 і 2019 років цей показник змінювався від мінімальних декадних значень у 0,01 до середніх місячних – від 0,1 до 0,9. Наведені вперше для цієї території кліматичні діаграми наглядно демонструють динаміку плювіотермічних умов регіону, тобто зміни річного ходу кривих обох головних кліматичних факторів – опадів і температур. Кліматичні діаграми аномально сухих 2015, 2017 і 2019 років в Українському Розточчі нагадують середземноморський тип клімату зі значною зволоженістю перехідних сезонів і дефіцитом вологи в теплу пору року, коли літній максимум температур накладається на мінімум опадів. Виявлений дисбаланс у взаємозв’язку «температура – волога», особливо в останній п’ятирічний період, свідчить про дефіцит вологи, необхідної для розвитку рослин, і тенденцію трансформації клімату від м’якого гумідного до теплішого аридного
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Рыбалко, Евгений Александрович. "Climatic indices in viticulture." Magarach Vinogradstvo i Vinodelie, no. 1(111) (March 18, 2020): 26–28. http://dx.doi.org/10.35547/im.2020.22.1.005.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассмотрен вопрос важности анализа климатических условий местности при закладке виноградников. Дан обзор различных подходов к количественной оценке параметров климата. Освещена необходимость расчётов не только отдельных показателей температуры, влажности, освещённости, но и применения комплексных индексов, отражающих совместное влияние климатических факторов на процессы роста и развития виноградного растения. Приведены как традиционные, широко известные (сумма активных и эффективных температур воздуха, гидротермический коэффициент Селянинова), так и редко применяемые индексы (гелиотермический индекс Branas G., биоклиматический индекс Constantinescu Gh.). Рассмотрена методика оценки климатических ресурсов применительно к винограду, предложенная Международной организацией винограда и вина, согласно которой рекомендовано использовать такие показатели как средняя температура вегетационного периода, индекс Уинклера (Winkler Index), биологически эффективная сумма температур, индекс Хьюглина (Huglin Heliothermal Index), индекс холодных ночей (Cool Night Index), индекс Фрегони (Fregoni Index), индекс сухости (Drought index). Приведены формулы для расчёта величины рассматриваемых индексов. Выделены наиболее часто применяемые индексы из перечня, рекомендованного Международной организацией винограда и вина. The article deals with the importance of the analysis of climatic conditions of the area for planting of the vineyards. Various approaches to the quantitative assessment of climate parameters are reviewed. The necessity of calculations of not only separate indicators of temperature, humidity, light intensity, but also of the application of complex indices reflecting joint influence of climatic factors on the processes of growth and development of grapes is highlighted. Both traditional, well-known (sum of active and effective air temperatures, hydrothermal coefficient of Selyaninov) and rarely used indices (solar thermal index of Branas G., bioclimatic index of Constantinescu Gh.) are given. The method of assessment of climatic resources in relation to grapes, proposed by the International Organization of Vine and Wine, according to which it is recommended to use such indicators as the average temperature of the growing period, the Winkler Index, biologically effective amount of temperature, the Huglin Heliothermal Index, the Cool Night Index, the Fregoni Index, the Drought index. The formulas for calculating the value of the considered indices are given. The most frequently used indices from the list recommended by the International Organization of Vine and Wine are highlighted.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Matusiak, M. V. "Біолого-екологічні особливості використання видів роду жимолость (Lonicera L.) в умовах біостаціонару Вінницького національного аграрного університету". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 41–44. http://dx.doi.org/10.15421/40281008.

Повний текст джерела
Анотація:
Аналіз результатів фенологічних спостережень здійснено за 7 фазами, які відображають основні моменти сезонного розвитку рослин. Для порівняння ритму розвитку інтродуцентів у нових умовах взято жимолость звичайну, як найбільш пристосовану до наших умов. Встановлено, що в наших умовах початок вегетації жимолостей розпочинається наприкінці березня – на початку квітня, коли середньодобова температура не перейшла через позначку +6 °С. Більшість досліджуваних видів починають вегетацію до 4.04, коли за середньо багаторічними даними починається період вегетації у більшості рослин. Пізніше цього терміну розпочинає вегетацію жимолость звичайна. Визначено, що початок росту пагонів у досліджуваних видів спостерігається у другій-третій декаді квітня. Цьому відповідає середня температура повітря 6,8–10,5 °С, за суми активних температур вище нуля 205–227 °С. Фактичну зимостійкість встановлено за 5-бальною шкалою обмерзання М. К. Вєхова. Внаслідок проведених спостережень виявлено пошкодження 40 % верхівок однорічних пагонів жимолості каприфоль (до 15–30 см), що однак не стало причиною втрати декоративності, оскільки цей вид має сильний приріст (60–120 см), тож немає підстави стверджувати про цілковиту незимостійкість та незначну перспективність цього виду. Жимолость звичайна обмерзання не мала. Завдяки нормальному розвитку пагонів, види утворюють добре сформовану крону, що є для них характерним. Аналізуючи отримані результати, зроблено висновок, що найвища фактична зимостійкість в умовах м. Вінниці є вид жимолость звичайна. Внаслідок вивчення життєздатності та перспективності досліджуваних видів жимолості встановлено, що цілком перспективними в умовах біостаціонару ВНАУ виявились жимолость звичайна (бал перспективності − І), а жимолость каприфоль належить до групи перспективних видів (бал перспективності − ІІ), що дає змогу широко використовувати ці види в озелененні міста.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Сердюк, М. Є., Н. А. Гапріндашвілі та П. В. Гогунська. "Вплив погодних умов на формування компонентів хімічного складу плодів сливи". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 44–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено вплив суми активних температур вище 10 °С, кількості опадів та гідротермічного коефіцієнта (ГТК) на формування сухих розчинних речовин, органічних кислот, цукрів та аскорбінової кислоти плодів сливи. Результати кореляційного аналізу дають можливість стверджувати, що найбільш істотний вплив на формування показників хімічного складу плодів сливи в умовах південного Степу України мають не погодні умови всього веґетаційного періоду, а умови останнього місяця перед збиранням плодів, коли найбільш активно відбувається формування їх якості. The influence of sum of active temperature which was higher than 10°С, the rainfall`s amount and the hydrothermal coefficient (HTC) on forming of soluble solids, organic acids, sugar and ascorbic acid of plum fruits has been investigated. The results of the correlated analysis give the opportunity to confirm that it`s not the weather of all vegetative period gives the most essential influence on the formation of the rate of plum fruit chemical composition in conditions of the South Steppe of Ukraine, but the weather of the last month before the harvest gives that influence when the most active forming of its quality takes place.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Кулякина, Надежда Викторовна, Галина Антониевна Кузьмицкая та Галина Евгеньевна Шестопалова. "Влияние возраста семенников огурца на посевные и продуктивные качества семян". Аграрная Россия, № 7 (12 липня 2018): 10–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-7-10-13.

Повний текст джерела
Анотація:
Посевные качества семян характеризуются их пригодностью к посеву и хранению и во многом определяются гидротермическими условиями в период их созревания и уборки. Одним из лимитирующих факторов возможности получения высококачественных семян в конкретной зоне считается сумма активных температур выше 15 °C. Определены сроки уборки семенных посевов и их влияние на урожайные свойства огурца сорта Амурчонок. Опыты проводили на овощном участке в 2012 – 2015 гг. в условиях Приамурья. Сумма активных температур за время опыта составила 850 – 950 °C, которая накапливалась минимум за 45 дней с момента наступления женского цветения и до сбора семенных плодов. Семена по посевным качествам отвечали посевным стандартам. Для определения сроков уборки семенные плоды собирали через 40, 45, 50 и 55 дней. Используя на посев такие семена, возможно получить урожай зеленца с максимальной товарностью 78,1 %. Максимальная урожайность отмечена в варианте при посеве семенами из семенников 55-дневного возраста. Общий урожай в данном варианте выше, чем в других вариантах, на 38,0 – 87,3 ц/га, а урожай стандартных плодов — на 23,7 – 55,3 ц/га. Наименьший урожай отмечен на растениях, выращенных из семян 40-дневного возраста, однако в данном варианте товарность плодов оказалась максимальной и в среднем составила 79,2 %. Установление сроков уборки семенных посевов того или иного сорта огурца позволит сельскохозяйственным товаропроизводителям получать максимальную прибыль и не допустить потерь семян из-за перезревания семенных плодов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Прісс, О. П., та В. Ф. Жукова. "Залежність урожайності та показників якості плодів томата від погодних умов". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 49–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено вплив погодних умов на врожайність і формування показників якості томатів, вирощених на краплинному зрошенні. Кореляційним аналізом встановлено сильну залежність суми активних температур при вирощуванні томатів та урожайності, виходу стандартної продукції, вмісту сухих речовин у плодах. Визначено сильний позитивний зв'язок між кількістю опадів при вирощуванні та рівнем нітратів у плодах. Показано слабкий зв'язок між рівнем опадів і врожайністю. Виявлено сильний вплив відносної вологості повітря на вихід стандартної продукції, вміст сухих речовин і нітратів у плодах. The effect of weather factors on the yield and the quality indicators of tomatoes grown with drip irrigation is explored. Correlation analysis established a strong dependence of the amount of active temperatures for growing tomatoes and yield, standard products, dry matter in fruits. A strong positive relationship between the amount of precipitation during the growing and the level of nitrates in fruits was defined A weak correlation between the level of precipitation and yield was shown. A strong influence of relative humidity of air at the standard products and the level of nitrates, dry matter in fruits was found.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Петров, В. С., А. В. Фисюра, and А. А. Марморштейн. "Patterns of changes in productivity of the ‘Pamyati Uchitelya’ grape variety when varying the bush loading with shoots and bunches." Magarach Vinogradstvo i Vinodelie, no. 2(116) (June 25, 2021): 141–46. http://dx.doi.org/10.35547/im.2021.23.2.006.

Повний текст джерела
Анотація:
Приводятся экспериментальные данные по агробиологической реакции винограда сорта Памяти Учителя столового направления использования на изменение нагрузки кустов побегами и гроздями. Полевые исследования выполнены в Центральной агроэкологической зоне виноградарства Краснодарского края. Cхема посадки кустов - 3,5 × 3,5 м, формировка кустов - высокоштамбовый двуплечий кордон, подвой Берландиери × Рипариа SО4. Среднегодовая температура воздуха 12,5-13,0 °С, сумма активных температур 3900-4100 °С, максимальная температура во время вегетации - плюс 40°С, минимальная зимой опускается до минус 30 °С. Годовая сумма атмосферных осадков - 700-800 мм. Почвы малогумусные выщелоченные мощные черноземы. В таких агроэкологических условиях сорт показал высокую отзывчивость на оптимизацию нагрузки кустов побегами и гроздями. При нагрузке кустов побегами 18 шт./куст и гроздями 25 шт./куст средняя масса грозди достигает наибольшей величины и составляет 0,625 кг. Наибольшая урожайность товарного винограда (10,9 т/га) формируется при нагрузке кустов побегами и гроздями в количестве 24 и 44 шт./куст соответственно. При таких регламентах нагрузки кустов гроздь массой 0,393 кг имеет привлекательный товарный вид. Оптимизированный регламент нагрузки кустов побегами и гроздями в количестве 24 и 44 шт./куст рекомендуется применять в Центральной агроэкологической зоне виноградарства Краснодарского края для выращивания высоких урожаев сорта Памяти Учителя на подвое Берландиери × Рипариа SО4. The experimental records on agrobiological response of the ‘Pamyati Uchitelya’ table grape variety to changes in the loading of bushes with shoots and bunches are presented. Filed experiments were carried out in the Central agroecological viticultural zone of the Krasnodar Territory. The planting pattern of bushes is 3.5 × 3.5 m, the training system - a high-bole bilateral cordon, the rootstock - ‘Berlandieri × Riparia SO4’. The average annual air temperature of the zone is 12.5-13.0 °C, the sum of active temperatures is 3900-4100 °C, the maximum air temperature during the growing season is +40 °C, the minimum air temperature in winter goes to -30°C. The annual total precipitation is 700-800 mm. The soils are low-humus, leached deep chernozems. The variety showed heavy response to optimization of bush loading with shoots and bunches under these agroecological conditions. When bushes are loaded with shoots of 18 pcs/bush and bunches of 25 pcs/bush, the average bunch weight reaches the highest value of 0.625 kg. The highest cropping capacity of commercial grapes (10.9 t/ha) is achieved with loading of bushes with shoots and bunches in the amount of 24 and 44 pcs/bush, respectively. With such regulations of bush loading, a bunch of 0.393 kg has attractive marketable presentation. The optimized regulation of bush loading with shoots and bunches in the amount of 24 and 44 pcs/bush is recommended for using in the Central agroecological viticultural zone of the Krasnodar Territory for growing high yields of the ‘Pamyati Uchitelya’ variety on the ‘Berlandieri × Riparia SO4’ rootstock.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Рыбалко, Евгений Александрович, Наталья Валентиновна Баранова, and Виктория Юрьевна Борисова. "Spatial variation regularities of hydrothermal coefficient of Selyaninov in the Crimean Peninsula conditions." Magarach Vinogradstvo i Vinodelie, no. 4(114) (December 22, 2020): 320–25. http://dx.doi.org/10.35547/im.2020.42.64.006.

Повний текст джерела
Анотація:
Целью исследования является изучение закономерностей пространственного варьирования гидротермического коэффициента за вегетационный период в условиях Крымского полуострова. Исследования проводились на базе сектора агроэкологии, материалами послужили электронная модель рельефа SRTM-3 территории Крымского полуострова и многолетние данные наблюдений метеостанций. Для оценки условий увлажнения зон выращивания винограда использован гидротермический коэффициент Г.Т.Селянинова (ГТК). Для анализа закономерностей пространственного распределения ГТК использован подход раздельного анализа закономерностей варьирования двух слагающих данный коэффициент факторов - суммы активных температур выше 10 °С и суммы осадков за период со среднесуточной температурой выше 10 °С. Разработанные ранее модели, описывающие распределение суммы активных температур, изучены в большей степени, по сравнению с моделями пространственного распределения количества осадков, по этой причине рассматривался только вопрос разработки последних. За основу работы была взята глобальная климатическая модель WorldClim version 2.0. Используя помесячные данные этой модели, были рассчитаны для каждой из анализируемых опорных точек величины сумм осадков за вегетационный период и произведено сравнение с фактическими величинами. В качестве альтернативы была построена также линейная многофакторная модель, включающая в качестве независимых переменных географическую широту и абсолютную высоту над уровнем моря. В результате проведенного геоинформационного моделирования на основании модели, показавшей наибольшую точность, построена цифровая крупномасштабная карта пространственного распределения величины ГТК на территории Крымского полуострова. The aim of research is to study regularities of spatial variation of the hydrothermal coefficient during the growing season in the conditions of the Crimean Peninsula. The studies were carried out on the basis of Agroecology Sector. Digital elevation model SRTM-3 of the Crimean Peninsula territory and long-term observations of meteorological stations functioned as study materials. To assess the moisture conditions of grape cultivation zones the hydrothermal coefficient of G. T. Selyaninov (HTC) was used. To analyze the regularities of spatial distribution of HTC, we used the approach of separate analysis of variation laws of two composing factors - the sum of active temperatures above 10 ° C and the sum of precipitation for a period with an average daily temperature above 10 ° C. Previously developed models describing the distribution of the sum of active temperatures were studied to a greater extent in comparison with models of dimentional distribution of precipitation. For this reason only the issue of developing the latter was considered. The work was based on the global climate model WorldClim version 2.0. Using the monthly data of the model, for each of the analyzed control points, the amount of precipitation for the growing season was calculated and compared with the actual values. As an alternative, a linear multifactor analog, including latitude and altitude as independent variables, was also constructed. As a result of geographic information modeling carried out on the basis of the model showed the highest accuracy, a digital large-scale map of HTC value distribution on the territory of the Crimean Peninsula was built.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Kuklin, A. P. "SUM OF ACTIVE TEMPERATURES ABOVE 10 ° C AND PLACEMENT OF VEGETATION IN THE BECKLEMISHEVSKAYA KOTLOVINA (ZABAIKALSKY REGION)." EurasianUnionScientists 2, no. 6(75) (July 21, 2020): 18–24. http://dx.doi.org/10.31618/esu.2413-9335.2020.2.75.830.

Повний текст джерела
Анотація:
The article analyzes the distribution of the sum of active temperatures (∑Т˃10 °) over the topography. The data obtained made it possible to obtain information on the optimal values of ∑Т˃10 ° for various types of vegetation. It was found that the steepness of the slopes has a greater effect on the type of vegetation than the exposure of the slope. The series of changes in vegetation types were constructed with a change of ∑Т˃10 ° at different values of the steepness of the slopes. Such studies are methodologically necessary for the analysis of local and short-term climate changes.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Yashin, Alexander Ya. "Определение теафлавинов в черных чаях разных стран методом ВЭЖХ с амперометрическим детектором". Сорбционные и хроматографические процессы 20, № 2 (12 травня 2020): 158–65. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/2770.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье были получены сравнительные данные по содержанию теафлавинов в черных чаях разных стран — основных производителей этого напитка: Индия, Шри-Ланка, Китай и Кения. Эти определения были выполнены методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) с амперометрическим детектированием. Цель этих анализов – это оценка качества, подлинности и гео-графического происхождения черного чая. Теафлавины – одни из биологически активных полифено-лов-антиоксидантов черного чая. По антиоксидантной активности они не уступают антиоксидантной активности катехинам зеленого чая. Поэтому теафлавины, как и катехины защищают человека от опасных заболеваний, в том числе от сердечно-сосудистых, онкологических, нейродегенеративных и других. Черный чай – наиболее употребляемый напиток в мире после воды, 80% населения земного шара регулярно употребляют черный чай. Во многих странах черный чай - один из основных источ-ников антиоксидантов в диете человека. В обзоре приведены методы хроматографии, применяемые для определения теафлавинов в указанных чаях. В качестве детектирующих систем применялись наиболее известные детекторы: масс-спектрометрические и диодноматричные. В статье приведены сведения по антиоксидантной активности исследуемых черных чаев, измеренных амперометрическим методом. Эти измерения наиболее точные, т.к. этот детектор регистрирует только антиоксиданты, поэтому сумма площадей всех пиков на хроматограмме может быть мерой антиоксидантной активно-сти. Содержание теафлавинов в черных чаях разных стран, оцененное по площадям пиков находятся в таком порядке: теафлавин-3-галлат<теафлавин-3,3`-дигаллат<теафлавин<теафлавин-3`-галлат. Наибольшей антиоксидантной активностью обладают черные чаи из Кении, Индии и Шри-Ланки. Неудивительно, что чай из Кении занимает высокое место, т.к. там он растет в тропиках при идеаль-ных условиях по температуре, влажности и качеству вулканических почв. Кения по экспорту черного чая вышла на первое место в мире. Приведенные в статье новые сведения будут полезны потребите-лям черного чая. Нужно отметить, что по последним данным антиоксиданты черного чая подавляют вредное действие свободных радикалов при окислительном стрессе. Кроме того, показано, что чер-ный чай благотворно влияет на микробиоту кишечника человека, а чем лучше состояние микробиоты, тем здоровее человек.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Авдеев, С. М., and Н. Н. Лазарев. "The dynamics of climate change in the Perm Territory." Кормопроизводство, no. 3(2021) (May 11, 2021): 7. http://dx.doi.org/10.25685/krm.2021.2021.3.001.

Повний текст джерела
Анотація:
Приводятся данные о биоклиматическом потенциале (БКП) Пермского края, его составляющих, а также динамика изменения БКП за периоды 1970–1999 и 2000–2014 годов. На основании данных 17 метеостанций рассчитаны показатели биологической продуктивности земель, приводится районирование территории, анализируется теплообеспеченность вегетационного периода каждой выделенной зоны в ходе районирования. Пространственная оценка современных климатических условий показала, что на территории края прослеживается сильная изменчивость агрометеорологических характеристик в направлении с юго-запада на северо-восток. Продолжительность периодов с температурами выше 0; 5 и 10°С достаточно сильно колеблется по территории края — в пределах 200–223, 156–180 и 107–146 дней соответственно. Различия в обеспеченности теплом между северными и южными районами составляют порядка 500–700°С по суммам температур выше 10°С и 25–30 дней — по продолжительности периода активной вегетации. В целом территория Пермского края в настоящее время характеризуется удовлетворительными и хорошими агрометеорологическими условиями. Климатический индекс биологической продуктивности к концу исследуемого периода имеет тенденцию к возрастанию абсолютно во всех районах. Большинство районов входят в ареал средней биологической продуктивности со значением показателя 106–120 баллов. Сравнивая климатические показатели, составляющие БКП, за первый и второй периоды можно говорить о том, что в большей степени изменения коснулись сумм активных температур выше 10°С и количества осадков: среднее значение увеличилось на 139°С, количество осадков тоже увеличилось в среднем на 42 мм. Климатические условия этой территории могут обеспечить урожайность зерновых культур 2,4–2,8 т/га. Увеличиваются площади территорий с более благоприятными условиями климата для возделывания зерновых культур, а также сортов люцерны изменчивой северного экотипа. The article reports on farming potential of the Perm Territory and its dynamics for the periods of 1970–1999 and 2000–2014. Parameters of soil fertility were estimated on the base of the data obtained from 17 meteorological stations. The report reviews land improvement and climate conditions of growing seasons of each zone. Weather conditions change significantly from the southwest to the northeast. The length of periods with temperatures above 0; 5 and 10°С varies within 200–223, 156–180 and 107–146 days around the region. Differences in accumulated temperatures above 10°С amount to 500–700°С between the northern and southern regions, in the duration of active growing season — 25–30 days. The Perm Territory has moderate conditions for farming. Biological productivity tends to grow by the end of the period studied in all the zones. Most regions have average biological productivity. Sum of active temperatures above 10°С increased by 139°С from the first to the second periods as well as the amount of precipitations — by 42 mm. The climate of the Perm Territory provides grain crop yield of 2.4–2.8 t ha-1. Lands with optimal condition for grain crop cultivation grow as well as for farming of northern ecotypes of bastard alfalfa.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Огнев, В. В., Т. В. Чернова, Н. В. Гераськина, С. С. Авдеенко, and В. К. Каменева. "Technological specifics of growing sweet pepper hybrids in the open ground." Kartofel` i ovoshi, no. 6() (June 8, 2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.25630/pav.2020.74.78.002.

Повний текст джерела
Анотація:
В России постоянно растет спрос на свежие плоды перца и продукты переработки этой культуры. В товарном производстве все шире используют гибриды перца. Возделывание гибридов должно учитывать их биологические особенности и способствовать реализации их продуктивного потенциала. Цель исследования: совершенствование отдельных элементов технологии возделывания новых отечественных гибридов перца сладкого для обеспечения получения высоких урожаев экологически безопасной продукции. Исследования проводили в 2016–2019 годах в Селекционно-семеноводческом центре «Ростовский» Агрохолдинга «Поиск» в Ростовской области. Сумма осадков за период с марта по октябрь составляла 268 мм. Сумма активных температур свыше 10 °С превышала 3200 °С. Почвы в опытах – чернозем обыкновенный. Содержание гумуса в пахотном слое – 4,2%. Реакция почвенной среды – щелочная, рНKCl - 7,8. Перец выращивали рассадным методом. Высадка рассады в открытый грунт – в первой декаде мая. Предшественник – огурец. Орошение капельное с системой фертигации. Схема опытов включала три варианта: контроль (традиционная технология с применением комплексных балластных удобрений и химических препаратов для защиты растений); комбинированная технология с применением комплексных балластных удобрений в основное внесение, комплексных безбалластных водорастворимых удобрений в подкормки с сочетанием биологических и химических средств защиты растений; биологизированная технология с применением органических удобрений в основное внесение, посевом на сидераты промежуточных злаковых культур, применением комплексных безбалластных водорастворимых удобрений в подкормки и биологических средств защиты растений. Материалом для исследований служили гибриды перца F1Илона и F1 Байкал. В результате исследований установлено, что по комплексу показателей преимущество перед другими имела комбинированная технология производства. Возделывание новых отечественных гибридов перца сладкого F1 Илона и F1 Байкал по комбинированной технологии экономически выгодно. Урожайность гибридов превышала 70 т/га, при себестоимости менее 6 р/кг и уровне рентабельности более 110%. The demand for fresh pepper fruits and processed products is constantly expansion in Russia. In commodity production, pepper hybrids are increasingly being used. The cultivation of hybrids should take into account their biological characteristics and contribute to the realization of their productive potential. The aim of the study is to improve individual elements of the technology of cultivating new domestic hybrids of sweet peppers to ensure high yields of environmentally friendly products. The research was carried out in 2016–2019 at the Breeding and seed production centre Rostovsky of Poisk Agro Holding In the Rostov region. The amount of precipitation for the period from March to October is 268 mm. The amount of active temperatures in excess of 10 °C exceeds 3200 °C. Soils in experiments – ordinary chernozem. The humus content in the arable layer is 4.2%, pHKCl-7.8. Pepper was grown by seedling method. Planting in the first decade of may. The predecessor is a cucumber. Drip irrigation with fertigation system. The scheme of experiments included 3 variants: standard (traditional technology using complex ballast fertilizers and chemicals to protect plants products); combined technology with the use of complex ballast fertilizers in the main application, feeding complex ballast-free water-soluble fertilizers, a combination of biological and chemical plant protection products; biological technology using organic fertilizers in the main application, sowing on the siderats of intermediate cereal crops, the use of complex ballast-free water-soluble fertilizers in fertilization and biological plant protection products. The material for the research was the hybrids of pepper F1 Ilona and F1Baikal. As a result of the research, it was found that the combined production technology had an advantage over others. The cultivation of new domestic hybrids of sweet peppers F1 Ilona and F1 Baikal on combined technology is economically profitable. The yield of hybrids exceeded 70 tons per hectare, at a cost of less than 6 rubles/kg and the level of profitability of more than 110%.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Dergachev, Dmitry, Marina Larkina, Valerii Petrov та Mikhail Pankin. "Особенности вегетации интродуцированного сорта винограда Кёхо в стрессовых погодных условиях умеренно континентального климата юга России". Magarach. Vinogradstvo i Vinodelie, № 3(109) part: 21 (18 вересня 2019): 223–28. http://dx.doi.org/10.35547/im.2019.21.3.007.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследования интродуцированного японского сорта винограда Кёхо выполнены в нестабильных погодных условиях умеренно континентального климата юга России, в Черноморской зоне виноградарства Краснодарского края в условиях температурного и водного стрессов 2018 года. В период активной вегетации (май - август) сумма активных температур воздуха была на 197 °С больше среднемноголетней нормы, количество атмосферных осадков было меньше нормы в 3,7 раза и составило 47 мм. В аномальных погодных условиях интродуцированный сорт винограда Кёхо показал высокую адаптивность к нестабильным погодным условиям в форме активного роста и прохождения фенологических циклов. При остром дефиците атмосферных осадков и повышенной инсоляции продолжительность вегетации винограда Кёхо от распускания почек до полной физиологической зрелости ягод была равна 119 дней, на 5 дней меньше, чем у контрольного сорта Бригантина и на 3 дня меньше, чем в среднем по большой группе столовых сортов разного эколого-географического происхождения, расположенных рядом на Анапской ампелографической коллекции. Начало фазы распускания почек, роста побегов и соцветий наблюдалось 15 апреля, у контрольного сорта на 4 дня раньше, у сортов ампелографической коллекции на 6 дней позже. Продолжительность этой фазы вегетации у изучаемого сорта составила 54 дня, больше на 11 дней чем у контрольного сорта и на 9 дней чем у столовых сортов ампелоколлекции. Цветение у сорта Кёхо начиналось 7 июня, на 15 дней позже чем у контрольного сорта Бригантина и на 3 дня чем у группы столовых сортов на ампелоколлекции. Продолжительность периода от начала цветения до начала созревания ягод у сорта Кёхо в экологических условиях 2018 года составила 50 дней, что на 4 дня короче, чем у контрольного сорта и на 3 дня короче, чем у сортов на ампелоколлекции. Интенсивность роста ягод была более высокой по сравнению с контролем и группой столовых сортов в ампелоколлекции. Полная физиологическая зрелость ягод у изучаемого сорта наступила 11 августа, практически одновременно с контролем - 12 августа.The study of introduced Japanese grapevine cultivar ‘Kёho’ was carried out in unstable weather conditions of moderately continental climate of the South of Russia, in the Black Sea viticultural zone of the Krasnodar Krai under temperature and water stress of 2018. During the active vegetation season (May - August), the accumulated effective temperatures made 197 ° С above the long-time average annual, the amount of precipitation was 3.7 times less than normal, and amounted to 47 mm. Under the effect of abnormal weather conditions, the introduced grapevine cultivar ‘Kёho’ demonstrated high adaptability to erratic weather conditions during the active growth phase and passage of phenological cycles. Under acute atmospheric precipitation deficit and increased insolation, the duration of ‘Kёho’ grapevine vegetation from bud break to full physiological berry ripeness made 119 days, which is 5 days less as compared to control cultivar ‘Brigantina’ and 3 days less than the average for a large group of table cultivars of various ecological and geographical origin, located in the nearby Anapa ampelographic collection. The start of the bud break, shoot and inflorescence growth phase was observed on April 15; it happened 4 days earlier for the control cultivar, and 6 days later for the cultivars in the ampelographic collection. The duration of this vegetation phase for the studied cultivar was 54 days, which by 11 days exceeded that of the control cultivar and by 9 days that of the table cultivars in the ampelographic collection. The bloom of ‘Kёho’ began on June 7 - 15 days later than that of the control cultivar ‘Brigantina’ and 3 days later as compared to the group of table cultivars in the ampelographic collection. Duration of the early bloom to veraison period of ‘Kёho’ grapes in the ecological conditions of 2018 made 50 days, which was 4 days shorter than that of the control cultivar and 3 days shorter as compared to the cultivars in the ampelographic collection. The berry growth was more intensive as compared to the control and the group of table cultivars in the ampelographic collection. Berries of the studied cultivar reached full physiological ripeness on August 11, almost simultaneously with the control - on August 12.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Шиляева, Е. А., and А. В. Корнев. "Vegetative and seed methods of propagation of shallots." Kartofel` i ovoshi, no. 3 (March 9, 2021): 38–40. http://dx.doi.org/10.25630/pav.2021.43.66.007.

Повний текст джерела
Анотація:
В Северо-Восточной части Приволжского федерального округа традиционно выращивают вегетативно размножаемые формы лука. Период активной вегетации растений составляет 106–176 дней, а сумма температур выше 10 °C – 1600–2400, что ограничивает семенное размножение луковых культур. В последнее время растет спрос товаропроизводителей на посадочный материал шалота. Его возделывание по трудоемкости превышает обычный репчатый лук и требует определенных навыков в работе. По своим же пищевым показателям он всегда будет иметь спрос у потребителя. Цель работы – изучить вегетативный и семенной способы размножения лука шалота в условиях Кировской области. В статье обобщены результаты исследований с северной группой шалота за 2001–2020 годы, проведенные лабораторией северного овощеводства ВНИИО – филиала ФГБНУ ФНЦО в Кировской области. Опыты закладывали на дерново-подзолистой, хорошо окультуренной почве, овощного севооборота. Погодные условия были разнообразными: от типичных для зоны – по большинству лет исследований, до аномально теплых, жарких и засушливых (2007, 2010 годы) и холодных, с обилием осадков (2006, 2019 годы). Рассмотрены основные этапы технологии производства лука шалота при вегетативном и семенном способах размножения: выбор оптимального типа почвы, предшественника, подготовка почвы, сроки, схемы, нормы посева и посадки, орошение, защита от вредителей, болезней и сорняков, уборка, хранение, сорта шалота, внесенные Государственный реестр селекционных достижений и рекомендованные для выращивания в северных условиях. На Северо-Востоке Европейской части страны выборок шалота получают в трехлетней культуре по схеме: отбор и охлаждение маточников; весенняя посадка маточников, получение семян; получение севка из семян; получение лука выборка из севка. Для выращивания в Северо-Восточной части Приволжского федерального округа рекомендованы к выращиванию сорта лука шалота Зубаревский и Братский. In the North-Eastern part of the Volga Federal District, vegetatively propagated forms of onions are traditionally grown. The period of active vegetation of plants is 106–176 days, and the sum of temperatures above 10 °C is 1600–2400, which limits the seed propagation of onion crops. Recently, the demand of commodity producers for shallot planting material has been growing. Its cultivation is more labor-intensive than ordinary onions and requires certain skills in the work. According to its own nutritional indicators, it will always have a demand from the consumer. The aim of the work is to study the vegetative and seed methods of propagation of shallots in the conditions of the Kirov region. The article summarizes the results of studies of the Northern group of the shallots over the years 2001–2020 conducted by the laboratory of the Northern ARRIVG – branch of FSBSI FSVC in the Kirov region. The experiments were laid on sod-podzolic, well-cultivated soil, in vegetable crop rotations. Weather conditions were varied: from typical for the zone-according to most years of research, to abnormally warm, hot and dry (2007, 2010) and cold, with an abundance of precipitation (2006, 2019). The main stages of shallot production technology for vegetative and seed propagation methods are considered: selection of the optimal soil type, precursor, soil preparation, timing, schemes, sowing and planting rates, irrigation, protection from pests, diseases and weeds, harvesting, storage, shallot varieties included in the State Register of Breeding Achievements and recommended for cultivation in northern conditions. In the North-East of the European part of the country, shallot samples are obtained in a three-year culture according to the scheme: selection and cooling of queen bees; spring planting of queen bees, obtaining seeds; getting a seed crop; Getting an onion sample from the seed crop. For cultivation in the North-Eastern part of the Volga Federal District, the varieties of shallots Zubarevsky and Bratsky are recommended for cultivation.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Семенютина, А. В., С. Е. Лазарев, and К. А. Мельник. "Assessment of reproductive capacity of representatives of ancestral complexes and especially their selection of seed in dry conditions." World Ecology Journal, no. 1() (August 18, 2019): 1–23. http://dx.doi.org/10.25726/nm.2019.66.65.001.

Повний текст джерела
Анотація:
Представители родовых комплексов Robinia (Робиния), Gleditsia (Гледичия) относятся к экономически важным и перспективным, для деградированных ландшафтов засушливого региона, видам растений. Несмотря на это до последнего времени отсутствуют сведения по многим видам этих родовых комплексов, связанные с вопросами экологических основ семеноведения и их репродуктивной способности в условиях светлокаштановых почв Волгоградской области. Все это направлено на выявление и расширение перспективных ареалов культивирования для лесомелиорации и озеленения населенных пунктов. Цель исследований изучение репродуктивной способности представителей родовых комплексов Robinia (Робиния), Gleditsia (Гледичия) в коллекциях ФНЦ агроэкологии РАН и выявление особенностей их селекционного семеноведения для лесомелиорации и озеленения населенных пунктов в сухостепных условиях. Объектами исследований являлись виды и формы рода Robinia: R. viscosa Vent. R. neomexicana Gray. R. pseudoacacia L. R. neomexicana х pseudoacacia, и Gleditsia (G. triacanthos L., G. triacanthos L. f. inermis, G. caspica Desf, G. texana Sarg., G. aquatica, G. japonica, G. caspica, G. sinensis), произрастающие в кластерных участках коллекций ФНЦ агроэкологии РАН, кадастр 34:34:000000:122, 34:34:060061:10. Разработка основ селекционного семеноведения базируется на изучении репродуктивных особенностей выделенных для целевого использования собственных биоресурсов с учетом возможностей всестороннего изучения генеративных качеств и оценки биологического потенциала. Выявлено, что стабильность плодоношения фиксируется через несколько лет после вступления в генеративную фазу: у Robinia и Gleditsia 67 лет. Первое цветение у Gleditsia triacanthos и G. texana, G. aquatica наблюдалось в возрасте 5 лет, G. japonica 6, G. caspica и G. sinensis 8 лет. Завязываемость плодов зависит не только от возраста растения, но и от погодных условий во время цветения. На семенную продуктивность влияет количество выпавших осадков и сумма активных температур в период созревания плодов. Формирование более крупных плодов и семян наблюдается в возрасте до 15 лет. В результате исследований (20172019 гг.) выявлено влияние лимитирующих факторов на биологический потенциал цветения, плодоношения и семенную продуктивность для определения ареалов их культивирования. Representatives of generic systems Robinia, Gleditsia are economically important and promising for degraded arid landscapes of the region, types of plants. Despite this, until recently, there is no information on many types of these generic complexes related to the environmental foundations of seed and their reproductive capacity in light chestnut soils of the Volgograd region. All this is aimed at identifying and expanding promising areas of cultivation for forest reclamation and greening of settlements. The aim of the research is to study the reproductive capacity of representatives of ancestral complexes Robinia, Gleditsia in the collections of the Federal scientific center for Agroecology Russian Academy of Sciences and the identifying features of their selection of seed for forest reclamation and landscaping of settlements in the dry steppe conditions. The objects of research were species and forms of the genus Robinia: R. viscosa Vent. R. neomexicana Gray. R. pseudoacacia L. R. neomexicana x pseudoacacia and Gleditsia (G. triacanthos L., G. triacanthos L. f. inermis, G. caspica Desf, G. texana Sarg., G. aquatica, G. japonica, G. caspica, G. sinensis), growing in the cluster areas of collections of FSC Agroecology RAS, cadastre 34:34:000000:122, 34:34:060061:10. The development of the principles of seed breeding is based on the study of reproductive characteristics of the allocated for the targeted use of their own bioresources, taking into account the possibilities of a comprehensive study of generative qualities and assessment of biological potential. It was found that the stability of fruiting is fixed a few years after entering the generative phase: Robinia and Gleditsia 67 years. The first flowering in Gleditsia triacanthos and G. texana, G. aquatica was observed at the age of 5 years, G. japonica 6, G. caspica and G. sinensis 8 years. Fruit setability depends not only on the age of the plant, but also on weather conditions during flowering. Seed productivity is affected by the amount of precipitation and the amount of active temperatures during the ripening period. The formation of larger fruits and seeds is observed in the age of 15 years. As a result of studies (20172019), the influence of limiting factors on the biological potential of flowering, fruiting and seed production to determine the areas of their cultivation was revealed.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Жуйкова, Маргарита. "Лінгво-психологічна характеристика прикметників та проблема їх лексикографічного опису". East European Journal of Psycholinguistics 5, № 1 (30 червня 2018): 119–33. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.zhu.

Повний текст джерела
Анотація:
У семантиці багатьох прикметників – слів, що характеризують різні властивості предметів, значне місце належить ознакам, які людина отримує через органи сприйняття. У психолінгвістичному дослідженні, проведеному з носіями російської мови, була виявлена значна група іменників (більше ніж 7,6 тисяч одиниць), які безпосередньо пов’язані з тим чи тим відчуттям (слухом, зором, нюхом, смаком чи дотиком). Серед них близько 100 прикметників, на думку опитаних, називають такі ознаки, які мовці сприймають на дотик (температурні параметри предметів, фактура їхньої поверхні, консистенція, наявність чи відсутність вологи тощо). Мета нашого дослідження полягає у виявленні кореляцій між даними, які було отримано в психолінгвістичному експерименті, та лексикографічному описі відповідних прикметників, здійсненому традиційними лінгвістичними прийомами. Ми залучали інформацію переважно із різних словників російської мови, доповнюючи її даними із лексикографічних джерел англійської, української, польської та італійської мов. Докладно обстежено тлумачення прикметників двох груп: з семантикою температури та семантикою фактури поверхні. Загальний висновок полягає в тому, що лексикографи здебільшого ігнорують згадку про канал перцептивної інформації, часто використовуючи в тлумаченнях синоніми чи внутрішні відсилки. Це робить лексикографічний опис прикметників малоінформативним, не відбиває психолінгвальної реальності, не дає уявлення про ту значну роль, яка належить перцептивному компоненту в семантичному навантаженні прикметників. Література References Величковский Б. М., Зинченко В. П., Лурия А. Р. Психология восприятия. Москва: Из-во МГУ, 1973. Кузнецов А.М. Некоторые теоретические проблемы семантики последних десятилетий // Лингвистические исследования в конце ХХ века: Сб. обзоров. Москва, 2000. С. 173–185.Колбенева М. Г., Александров Ю. И. Органы чувств, эмоции и прилагательные русского языка: Лингво-психологический словарь. Москва: Языки славянских культур, 2010. Лаенко Л. В. Перцептивный признак как объект номинации. Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2005. Селиверстова О. Н. Роль информантов в процессе семантических исследований // Психолингвистические проблемы семантики / Отв. ред. А. А. Леонтьев и А. М. Шах­нарович. Москва: Наука, 1983. С. 256-267. References (translated and transliterated) Velichkovskiy, B. M., Zinchenko, V. P., Luriya, A. R. (1973). Psihologiya Vospriyatiya [Psychology of Perception]. Moscow: Moscow State University. Kolbeneva, M. G., Aleksandrov, Yu. I. (2010). Organy chuvstv, emocii i prilagatelnye russkogo yazyka: Lingvo-Psihologicheskij Slovar [Organs of Senses, Emotions and Adjectives of the Russian Language]. Moscow: Yazyki slavyanskih kultur. Kuznecov, A.M. (2000). Nekotorye teoreticheskie problemy semantiki poslednih desyatiletiy [Some theoretical problems of semantics of recent decades]. Lingvisticheskie Issledovaniya v Kontse ХХ Veka. Moscow, 173-185. Layenko, L. V. (2005). Perceptivny Priznak kak Obyekt Nominatsii [Perception Feature as an Object of Nomination]. Voronezh: Voronezh State University. Seliverstova, O. N. (1983). Rol’ informantov v processe semanticheskikh issledovanij [The informants’ role in the process of semantic study]. In: Psiholingvisticheskiye Problemy Semantiki, (pp. 256-267). A. A. Leontyev, A. M. Shahnarovich, (Eds.). Moscow: Nauka Джерела АСРЯ – Активный словарь русского языка. Отв. ред. акад. Ю. Д. Апресян. М.: Языки славянской культуры. Т. 1, 2014. Т. 2, 2014. БАС – Словарь современного русского литературного языка в 17 т. М. – Л.: Из-во АН СССР, 1950-1967. Дм. – Толковый словарь русского языка под ред. Д. Дмитриева. М.: Астрель. 2003. Ефр. – Ефремова Т.Ф. Новый словарь русского языка: Толково-словообразовательный. М.: Русский язык, 2000. Т. 1: А-О., Т. 2: П-Я. Режим доступа: http://efremova-online.ru/ МАС – Словарь русского языка. В 4-х томах / Под ред. А.П. Евгеньевой. М. : Русский язык, 1985-1988. САР – Словарь Академии Российской, по азбучному порядку расположенный. В 6-и частях. СПб., 1806-1822. СУМ – Словник української мови : в 11-ти т. К. : Наукова думка, 1970-1980. ОШ – Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 4-е изд., дополн. М.: ООО «А Темп», 2006. Collins – The Collins English Dictionary. Retrieved from http://www.collinsdictionary.com Dorosz. – Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego. Retrieved from: http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista Hornby – Hornby A. S. The Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. V. 1, 2. М.: Рус. язык, 1982. Longman – The Longman Dictionary of Contemporary English. Retrieved from https://www.ldoceonline.com/ Zing – Zingarelli, Nicola. Vocabolario della lingua italiana: decima edicione. Bologna, 1973. Sources Slovar sovremennogo russkogo literaturnogo yazyka v 17 t. (1950—1967) M. L.: Iz-vo AN SSSR,Aktivnyj slovar russkogo yazyka. (2014). Yu. D. Apresyan, Ed. Moscow: Yazyki slavyanskoj kultury. V. 1, V. 2. Tolkovyj slovar russkogo yazyka. (2003). D. Dmitriev, Ed. Moscow: Astrel. Efremova T.F. (2000). Novyj slovar russkogo yazyka: Tolkovo-slovoobrazovatelnyj. Moscow: Russkiy Yazyk, 2000. T. 1: A-O. T. 2: P-Ya Slovar russkogo yazyka. (1985-1988). V 4-h tomah. A.P. Evgeneva, Ed. Moscow: Russkij Yazyk. Slovar Akademii Rossijskoj, po azbuchnomu poryadku raspolozhennyj. (1806—1822). 6 Vo­lumes. S.-Petersburg. Slovnyk ukrayinskoyi movy (1970-1980). 11 Volumes. Kyiv: Naukova Dumka. Ozhegov S. I., Shvedova N. Yu. (2006). Tolkovyj slovar russkogo yazyka: 4-e izd., dopoln. Moscow: A Temp Ltd. Collins – The Collins English Dictionary. Retrieved from: http://www.collinsdictionary.com Dorosz. – Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego. Retrieved from: http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista Hornby — Hornby A. S. (1982). The Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. V. 1, 2. Moscow: Rysskiy Yazyk. Longman – The Longman Dictionary of Contemporary English. Retrieved from: https://www.ldoceonline.com/ Zing – Zingarelli, N. (1973). Vocabolario della lingua italiana: decima edicione. Bologna.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Autko, A. A., T. G. Koleboshina та S. N. Volosiuk. "Возделывание арбуза в условиях Беларуси". Kartofel` i ovoshi, № 2 (7 лютого 2018). http://dx.doi.org/10.25630/pav.2018.2.17585.

Повний текст джерела
Анотація:
Приведены данные о влиянии сортовых особенностей и различных агроприемов на продолжительность вегетационного периода и продуктивность арбуза в условиях Беларуси. Показана сумма активных температур, необходимая для созревания плодов различных по скороспелости сортов и гибридов арбуза в зависимости от способов возделывания. Установлено, что укрытие посадок рассады арбуза нетканым материалом «СпанБел» дает прибавку урожайности исследуемых сортообразцов от 15,1 до 36,5%.The data on the influence of varietal characteristics and different agricultural practices on the duration of the vegetative period and productivity of watermelon in the conditions of Belarus. Shows the sum of active temperatures required for the maturation of fruits of different ripening varieties and hybrids of watermelon, depending on methods of cultivation. It is established that the shelter of seedlings of watermelon seedlings with nonwoven «SpunBel» gives an increase in the yield of the studied varieties and hybrids from 15.1 to 36.5%.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Гущина, В. А., А. А. Смирнов, and А. Д. Смирнов. "SEED PRODUCTIVITY OF INDUSTRIAL HEMP OF SURSKAYA VARIETY OF CENTRAL RUSSIAN ECOTYPE WHEN GROWING IN YEARS WITH VARIOUS HYDROTHERMAL CONDITIONS." Niva Povolzh`ia, no. 2(55) (May 18, 2020). http://dx.doi.org/10.36461/np.2020.2.55.006.

Повний текст джерела
Анотація:
В советский период коноплеводство являлось крупным поставщиком сырья для текстильной промышленности. Кроме волокна конопля даёт семена, из которых получают ценное растительное масло, жмых, а также лекарственные средства. Древесину стеблей – костру с успехом используют для производства искусственных волокон, бумаги и строительных материалов. Для возрождения отрасли коноплеводства в Пензенской области на полях агрофирмы ООО «Коноплекс Пенза» в 2017-2019 гг. был проведен посев конопли сорта Сурская на черноземе выщелоченном. Резервом повышения урожайности технической конопли и получения качественной продукции является более полное использование природных факторов и максимальная реализация биологического потенциала сорта. В среднем за три года длина вегетационного периода конопли посевной составила 110-118 дней в зависимости от погодных условий года. Сумма активных температур варьировала от 2017,8 до 2203,6 °С, при среднесуточных температурах воздуха 17,6-19,4 °С. Все три года исследований характеризовались недостаточным увлажнением, однако, благоприятные условия 2017 г. в определенные фазы развития способствовали высокому сбору урожая семян 0,95 т/га, что на 0,35 и 0,1 т/га выше, чем в 2018 и 2019 гг. соответственно. Содержание масла в семенах составило 30-32 %. In Soviet times, hemp breeding was a major supplier of raw materials for the textile industry. In addition to fiber, hemp provides seeds from which valuable vegetable oil, presscake, as well as medicines can be obtained. Wood of stems, shives, is successfully used for the production of artificial fibers, paper and building materials. To revive the hemp breeding industry in Penza Oblast on the fields of the agricultural firm OOO Konoplex Penza in 2017-2019 hemp of Surskaya variety was sown on leached chernozem. The reserve for increasing the yield of industrial hemp and obtaining quality products is a more complete use of natural factors and the maximum realization of the biological potential of the variety. On average, over three years, the length of the growing season of industrial hemp was 110... 118 days, depending on the weather conditions of the year. The sum of active temperatures varied from 2017.8 to 2203.6°C, with daily average air temperatures of 17.6... 19.4°C. All three years of research were characterized by insufficient moisture, however, favorable conditions in 2017 at certain development phases contributed to a high yield of seeds of 0.95 t/ha, which is 0.35 and 0.1 t/ha higher than in 2018 and 2019 years respectively. The oil content in the seeds was 30... 32 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Напалкова, В. В., Г. И. Клобуков, and В. И. Пономарев. "Possible influence of sum of effective temperatures on gypsy moth Lymantria dispar (L.) population density dynamic at the northern border of its natural range." Известия СПбЛТА, no. 220() (September 20, 2017). http://dx.doi.org/10.21266/2079-4304.2017.220.46-62.

Повний текст джерела
Анотація:
Практически одновременно в 2016 г. вдоль северной границы ареала непарного шелкопряда Lymantria dispar (L.) в Зауралье и в Западной Сибири лесопатологическими службами установлено образование новых очагов с угрозой средней, сильной и сплошной дефолиации в 2017 г. Значительная часть вновь образовавшихся очагов расположена там, где очаги никогда не отмечали (Тюменская обл., более 70 тыс. га), все вновь возникшие очаги расположены севернее ранее зафиксированных очагов. Из них около 11 тыс. га – в подзоне южной тайги. Другие очаги возникли в насаждениях, где последняя вспышка проходила более 50 лет назад – на юго-востоке Свердловской обл. (более 110 тыс. га). Такая синхронность в появлении новых очагов на значительной территории позволяет полагать, что они были спровоцированы одним модифицирующим фактором. Цель исследования – выявление возможных ведущих факторов, спровоцировавших формирование очагов непарного шелкопряда севернее той части ареала, где наблюдаются регулярные вспышки массового размножения. По всей видимости, засуха не является модифицирующим фактором, спровоцировавшим образование значительных площадей очагов непарного шелкопряда в Свердловской и Тюменской обл. в 2016 г. Ведущим модифицирующим фактором могли оказаться низкие температуры в летне-осенний период в годы, предшествовавшие вспышке, приведшие как к элиминации потомства особей популяции с большой длительностью развития до имагинальной стадии, так и к сокращению длительности развития личиночной стадии эмбрионов, получивших необходимую сумму летне-осенних температур для завершения раннеэмбрионального развития и подготовки к зимовке. Такое снижение длительности развития, в свою очередь, могло привести к снижению смертности особей на активных стадиях развития от регулирующих факторов, в частности от паразитов и хищников. Рассматриваемая гипотеза требует дополнительных исследований, но в случае подтверждения позволяет дать адекватное объяснение ряду явлений, алогичных с позиции классических походов к причинам вспышек. In 2016, almost simultaneously the Forest Protection Services recorded formation of new gypsy moth foci with risks of moderate, strong and total defoliation damage in 2017 along the northern border of distribution range in the Trans-Ural and West Siberia. Significant part of newly formed foci were located in areas where previously there were no records of gypsy moth foci (Tyumen Region). All of newly formed foci were located further north than previously recorded foci (more than 70,000 ha). About 11,000 ha of them were in the southern taiga subzone. Another new foci located in stands where the last outbreak was recorded more than 50 years ago, in south-east of Sverdlovsk Region (more than 110,000 ha). Such synchronicity in formation of new foci over the wide range allows us to suggest that it was initiated by the same modifying factor. The goal of this study was to determine possible main factors that could provoke formation of the gypsy moth foci in areas further north than sites where regular outbreaks are usually observed. Conducted analysis resulted in the following conclusions: 1. In all likelyhood, the drought was not a modifying factor that initiated formation of the gypsy moth foci on large areas in Sverdlovsk and Tyumen Regions in 2016. 2. The main modifying factor that could provoke observed situation could be the low temperatures during second half of the summer and the early fall in previous years. That could led to both, the elimination of progeny of the individuals with long development duration and reducing in larval development duration of individuals that received the sum of summer-autumn temperatures on early embryonic stage that is necessary for the completion of embryogenesis and overwintering. Such reduction in the development duration could led to decrease in mortality of individuals on active stages of development (larval, pupal, adult) caused by such regulating factors as predators and parasites. 3. Proposed hypothesis requires additional research, however in case of corroboration it makes possible to adequately interpret some phenomena that cannot be explained from classical points of view on factors initiating the gypsy moth outbreaks.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Гущина, В., О. Тимошкин, and Г. Володькина. "Cover crop effect on yield capacity of bastard alfalfa on leached chernozem of the Middle Volga region." Кормопроизводство, no. 5,2020 (June 4, 2020). http://dx.doi.org/10.25685/krm.2020.90.77.001.

Повний текст джерела
Анотація:
При обеспечении люцерны всеми известными факторами жизни можно увеличить урожайность более чем в 1,5 раза. Подобранные покровные культуры способствуют уменьшению засорённости посевов и ослабляют влияние засушливых условий, что особенно часто наблюдается в лесостепи Среднего Поволжья. Поэтому подбор покровной культуры, создающей оптимальные условия для роста и развития люцерны изменчивой сорта Дарья в первый год жизни и не снижающей её продуктивность в последующие годы по сравнению с беспокровными посевами, является актуальным. Эксперимент проводили на опытном поле ФГБНУ «Пензенский ИСХ» – филиала ФГБНУ «Федеральный научный центр лубяных культур» на чернозёме выщелоченном в 2017–2019 годах, которые характеризовались как сухие и засушливые. При значительных колебаниях температур и условий увлажнения продолжительность вегетационного периода люцерны составила 85–111 дней, сумма активных температур и осадков — 1497–1976°С и 53,6–149 мм соответственно. На своевременность появления всходов покровные культуры влияния не оказали, но к их уборке число растений люцерны в агроценозе уменьшилось в 1,8–2,0 раза по отношению ко всходам. Сохранность составила 50,0–57,0%. На беспокровных посевах, обработанных гербицидом «Пивот, ВК» в фазе ветвления, она была максимальной. Наименьшее влияние на гибель люцерны оказывала викоовсяная смесь, скошенная на зелёную массу. Сохранившаяся от покровных культур стерня задерживала снег и повышала зимостойкость люцерны до 88,8–93,4%. На беспокровных посевах она была выше — 95,5–96,3%. Причём в травостое с гербицидной обработкой количество перезимовавших растений было наибольшим — 130 шт./м2. Люцерна, вышедшая из-под викоовсяной смеси, на второй год жизни сформировала травостой, урожайность которого в сумме за два укоса составила 27,1 т/га, уступив беспокровному посеву с химической прополкой на 6,3 т/га. Effective cultivation improves alfalfa yield by more than 1.5 times. Optimal cover crops decrease weed growth and impact of dry conditions common in the forest steppe of the Middle Volga region. Therefore, the main objective was cover crop selection that positively affects the bastard alfalfa variety (“Darya”). The field trial was conducted at the Penza Agricultural Institute in 2017–2019 under dry conditions. Soil — leached chernozem. Alfalfa growing period amounted to 85–111 days under significant variations of temperature and moisture content. Cover crops had no effect on alfalfa germination rate but reduced its proportion by 1.8–2.0 times. Alfalfa viability was 50.0–57.0%. Stands treated with “Pivot, VK” herbicide and cultivated without cover crops showed the highest viability at the tillering stage. Vetch-oat mixture had less influence on alfalfa loss. Cover crop remains protected alfalfa from snow and improved its winter hardiness up to 88.8–93.4%. Alfalfa cold resistance reached 95.5–96.3% in the absence of cover crops. Herbicide application resulted in maximum number of overwintered plants — 130 pcs/m2. Pure alfalfa stands treated with the herbicide exceeded the variant with vetch-oat mixture (27.1 t ha-1) by 6.3 t ha-1 for two cuts in the second year.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Ognev, V. V., та N. V. Geraskina. "Исходный материал и перспективы селекции баклажана на юге России". Kartofel` i ovoshi, № 1 (15 січня 2020). http://dx.doi.org/10.25630/pav.2020.22.99.004.

Повний текст джерела
Анотація:
Баклажан имеет широкое распространение на юге России. Площади под культурой имеют тенденцию к росту. Кроме открытого грунта баклажан возделывают в утепленном и защищенном грунте, расширяются и направления использования продукции. Значительные объемы плодов в свежем виде и после промышленной переработки вывозят в более северные регионы. Для каждого направления использования и способа возделывания требуется соответствующий сортимент с комплексом нужных признаков и свойств. Привлечение нового исходного материала позволяет решить основные задачи селекции. Наибольшие перспективы имеет создание исходного материала с высокой продуктивностью в условиях разных способов возделывания, имеющего устойчивость к комплексу неблагоприятных биотических и абиотических факторов среды, лежкого и транспортабельного, пригодного для различных направлений использования и с комплексом морфологических признаков, улучшающих его технологичность в производстве. При выполнении селекционных программ наблюдается недостаток генисточников многих признаков и свойств. Это потребовало проведения специальных исследований по привлечению нового исходного материала. В задачи исследований входили как сбор коллекционного материала, так и его оценка на наличие ценных признаков, создание источников и доноров этих признаков и формирование на их основе банка генплазмы, вовлечение их в селекционный процесс. Исследования проведены в Селекционно-семеноводческом центре Ростовский Агрохолдинга Поиск в 2010-2019 годах в открытом грунте и весенних теплицах. Почвы в опытах черноземы обыкновенные. Погодные условия в годы проведения опытов были типичными для климатической зоны юга России. Лето было жарким и сухим, с продолжительными периодами полного отсутствия осадков при температурах свыше 30 С. Сумма активных температур за вегетационный период превышала 3500 С, а сумма осадков в среднем составляла 280 мм. Применялись технологии выращивания баклажан, принятые в регионе. Исходный материал изучали по стандартным методикам. На основе проведенных исследований был собран разнообразный материал из разных регионов мира, прежде всего из стран, где культура баклажан наиболее развита (Китай, Индия, Таиланд, Италия, Турция Голландия, Япония и др.). Собранные сорта и гибриды оценивали по наличию ценных признаков и свойств, на их основе создавался линейный материал источников и доноров признаков, востребованных в селекционных программах. Из лучших линий сформирован банк источников и доноров наиболее важных признаков коллекция генетической плазмы в количестве 70 образцов. Эта коллекция активно вовлечена в селекционные программы по созданию сортимента для юга России и на ее базе получено более 10 сортов и гибридов баклажан, отличающихся по направлениям использования, способам выращивания, с высокой продуктивностью и адаптивными качествами.Eggplant is widespread in southern Russia. Areas under the crop tend to grow. In addition to the open ground, the eggplant is cultivated in the comforted and protected soil, and the directions of use of products are expanded. Significant volumes of fruit in fresh form and after industrial processing are exported to more northern regions. Each use and method of cultivation requires an appropriate cultivar with a set of the right features and properties. Attracting new source material allows to solve the main problems of selection. The greatest prospects are the creation of the source material with high productivity in the conditions of different ways of cultivation, which is resistant to a set of adverse biotic and abiotic factors of the environment, lying and transportable, suitable for various uses and with a set of morphological features that improve its technological in production. In the implementation of breeding programs there is a lack of genetic sources of many signs and properties. This required special research to include new source material. The tasks of the research included both collecting the collection material and assessing it for the presence of valuable features, creating sources and donors of these traits and forming a gene plasma bank based on them, involving them in the breeding process. The research was carried out at the Rostovskii Breeding Centre of The Poisk Agro Holding in 2010-2019 in the open ground and spring greenhouses. Soils in experiments are ordinary blackearths. Weather conditions during the years of experiments were typical for the climate zone of southern Russia. Summer was hot and dry, with long periods of complete lack of precipitation in temperatures over 30 C. The amount of active temperatures during the growing season exceeded 3500 C, and the amount of precipitation averaged 280 mm. The technologies of eggplants growing adopted in the region were used. Based on the research, a variety of material was collected from different regions of the world, primarily from the countries where the eggplant culture is most developed (China, India, Thailand, Italy, Turkey Holland, Japan, etc.). Collected cultivars and hybrids were evaluated on the presence of valuable features and properties, on their basis created linear material of sources and donors of traits in demand in breeding programs. From the best lines formed a bank of sources and donors of the most important features - a collection of genplasma in the number of 70 samples. This collection is actively involved in breeding programs to create a variety for southern Russia and on its basis received more than 10 cultivars and hybrids of eggplant, differing in terms of use, methods of cultivation, with high productivity and adaptive qualities.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії