Дисертації з теми "Суб’єкти контролю"

Велика кількість галузей та сфер виробництва, державних контролюючих органів, їх функцій, прав та обов’язків уможливлюють здійснення контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів господарювання кількома державними органами та/або їх посадовими особами одночасно. Це як мінімум викликає незручності у роботі суб’єктів господарювання, діяльність яких контролюють. Для зменшення впливу таких незручностей нами було зроблено пропозицію щодо проведення систематизації норм і нормативних актів про державний нагляд (контроль) за господарською діяльністю шляхом інкорпорації. Сьогодні можна додатково запропонувати максималізувати вдосконалення законодавства про недержавний (внутрішній) контроль у діяльності суб’єктів господарювання. Завдяки поєднанню заходів державного і недержавного (внутрішнього) контролю у сфері господарювання можна підвищити ефективність боротьби із негативними явищами в економіці, зокрема, знизити частку її «тінізації». Большое количество отраслей и сфер производства, государственных контролирующих органов, их функций, прав и обязанностей осуществляют контроль (надзор) за деятельностью субъектов хозяйствования несколькими государственными органами и/или их должностными лицами одновременно. Это как минимум вызывает неудобства в работе субъектов хозяйствования, деятельность которых контролируют. Для уменьшения влияния таких неудобств нами было сделано предложение о проведении систематизации норм и нормативных актов о государственный надзор (контроль) за хозяйственной деятельностью путем инкорпорации. Сегодня можно дополнительно предложить максимализировать совершенствование законодательства о негосударственном (внутреннем) контроле в деятельности субъектов хозяйствования. Благодаря сочетанию мер государственного и негосударственного (внутреннего) контроля в сфере хозяйствования можно повысить эффективность борьбы с негативными явлениями в экономике, в частности, снизить долю ее «тенизации». In the development of our previous proposals were further requested to maximize the improvement of legislation on non-state (internal) control in the activities of economic entities. Thanks to a combination of state and non-state (internal) control measures in the economic sphere, it is possible to increase the effectiveness of combating againts negative phenomena in the economy, in particular, to reduce the share of its “shadowing”.

Велика кількість галузей та сфер виробництва, державних контролюючих органів, їх функцій, прав та обов’язків уможливлюють здійснення контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів господарювання кількома державними органами та/або їх посадовими особами одночасно. Це як мінімум викликає незручності у роботі суб’єктів господарювання, діяльність яких контролюють. Для зменшення впливу таких незручностей нами було зроблено пропозицію щодо проведення систематизації норм і нормативних актів про державний нагляд (контроль) за господарською діяльністю шляхом інкорпорації. Сьогодні можна додатково запропонувати максималізувати вдосконалення законодавства про недержавний (внутрішній) контроль у діяльності суб’єктів господарювання. Завдяки поєднанню заходів державного і недержавного (внутрішнього) контролю у сфері господарювання можна підвищити ефективність боротьби із негативними явищами в економіці, зокрема, знизити частку її «тінізації».
Большое количество отраслей и сфер производства, государственных контролирующих органов, их функций, прав и обязанностей осуществляют контроль (надзор) за деятельностью субъектов хозяйствования несколькими государственными органами и/или их должностными лицами одновременно. Это как минимум вызывает неудобства в работе субъектов хозяйствования, деятельность которых контролируют. Для уменьшения влияния таких неудобств нами было сделано предложение о проведении систематизации норм и нормативных актов о государственный надзор (контроль) за хозяйственной деятельностью путем инкорпорации. Сегодня можно дополнительно предложить максимализировать совершенствование законодательства о негосударственном (внутреннем) контроле в деятельности субъектов хозяйствования. Благодаря сочетанию мер государственного и негосударственного (внутреннего) контроля в сфере хозяйствования можно повысить эффективность борьбы с негативными явлениями в экономике, в частности, снизить долю ее «тенизации».
In the development of our previous proposals were further requested to maximize the improvement of legislation on non-state (internal) control in the activities of economic entities. Thanks to a combination of state and non-state (internal) control measures in the economic sphere, it is possible to increase the effectiveness of combating against negative phenomena in the economy, in particular, to reduce the share of its “shadowing”.

Крут, К. О. Адміністративно-правове забезпечення громадського контролю у сфері охорони здоров'я : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / К. О. Крут; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2017. - 213 с.
Дисертаційна робота присвячена визначенню змісту та особливостей громадського контролю у сфері охорони здоров'я. У роботі розкриваються сутність та значення громадського контролю у сфері охорони здоров’я. Характеризуються адміністративно-правові засади реалізації громадського контролю у сфері охорони здоров’я. Систематизуються принципи громадського контролю у цій сфері. З’ясовується система та повноваження суб’єктів громадського контролю у сфері охорони здоров’я. Визначаються сутність і зміст форм та методів діяльності суб’єктів громадського контролю в означеній сфері. Пропонуються шляхи удосконалення взаємодії суб’єктів громадського контролю і органів державного контролю та нагляду у сфері охорони здоров’я. Узагальнюється зарубіжний досвід громадського контролю у цій сфері та окреслюються можливості його використання в Україні. Окреслюються напрямки вдосконалення правового регулювання громадського контролю у сфері охорони здоров’я.
The dissertation is focused on determining the content and features of public control in the field of health protection. The author of the thesis has revealed the essence and significance of public control in the field of health protection. Administrative and legal principles of implementing public control in the field of health protection have been characterized. The principles of public control in this area have been systematized. The system and powers of public control subjects in the field of health protection have been clarified. The essence and content of the forms and methods of public control subjects’ activity in the specified sphere have been determined. The ways of improving the interaction of subjects of public control and the agencies of state control and supervision in the field of health protection have been suggested. International experience of public control in this area has been generalized; and the possibilities of its use in Ukraine have been outlined. Areas of improving the legal regulation of public control in the field of health protection have been specified.
Диссертация посвящена определению содержания и особенностей общественного контроля в сфере здравоохранения. Раскрываются сущность и значение общественного контроля в сфере здравоохранения. Административно-правовое регулирование реализации общественного контроля в сфере здравоохранения определяется как совокупность административных норм и других юридических средств, с помощью которых осуществляется регулирование правоотношений, возникающих при осуществлении уполномоченными субъектами общественного контроля в сфере охраны здоровья Украины Систематизируются принципы общественного контроля в сфере здравоохранения. Выделены две группы принципов общественного контроля в указанной сфере: 1 ) общие принципы (основополагающие, ключевые принципы, идеи, которые полагаются в основу любой контрольной деятельности в любой сфере общественных отношений, в том числе и в сфере здравоохранения); 2) специальные принципы (такие принципы, которые являются основой непосредственной организации осуществления общественного контроля в сфере охраны здоровья). Определяются система и полномочия субъектов общественного контроля в сфере здравоохранения. Под субъектами общественного контроля в сфере здравоохранения предложено понимать физических или юридических лиц, которые в соответствии с нормами действующего законодательства Украины наделены определенной совокупностью прав и обязанностей по осуществлению контроля в указанной сфере и могут быть участником соответствующих правоотношений. К таким субъектам отнесены: граждане Украины и субъекты организованной общественности в сфере здравоохранения (общественные советы при органах государственной власти (например, Общественный совет при Министерстве здравоохранения Украины) политические партии, средства массовой информации (СМИ), профсоюзы, органы самоорганизации населения). Определяются сущность и содержание форм и методов деятельности субъектов общественного контроля в сфере здравоохранения. Под формой деятельности субъектов общественного контроля в сфере здравоохранения предложено понимать предусмотренное нормами действующего законодательства внешнее проявление деятельности уполномоченных субъектов при осуществлении контроля в указанной сфере. Под методами деятельности субъектов общественного контроля в сфере здравоохранения предложено понимать законодательно закрепленные способы и приемы, которые используют субъекты общественного контроля для выполнения задач и достижения цели их деятельности. Предлагаются пути совершенствования взаимодействия субъектов общественного контроля органов государственного контроля и надзора в сфере здравоохранения. Обобщается зарубежный опыт общественного контроля в сфере здравоохранения и определяются возможности его использования в Украине. Определяются направления совершенствования правового регулирования общественного контроля в сфере здравоохранения.

При здійсненні контролю діяльності субʼєктів господарювання державні органи надають платні послуги, які називають державними, адміністративними або публічними. Державні та адміністративні мають між собою відмінності і входять до категорії публічних. Переважна більшість дослідників-юристів вважають, що послуги є публічними через те, що надаються адміністративними органами. Із цим слід погодитися і виправдати поділ публічних послуг на адміністративні та державні. Проте слід додати, що термін «публічні послуги» застосовується у більшій мірі не тому, що такі послуги надаються державними (публічними) органами, як це часто вважається у межах науки адміністративного права, а тому, що ці послуги на основі положень ЦК України та ГК України про публічні зобов’язання повинні надаватися будь-кому зі споживачів, зокрема і суб’єктів господарювання. При осуществлении контроля за деятельностью субъектов хозяйствования государственные органы предоставляют платные услуги, называемые государственными, административными либо публичными. Государственные и административные имеют между собой отличия и входят в категорию публичных. Большинство исследователей-юристов считают, что услуги являются публичными из-за того, что предоставляются административными органами. С этим следует согласиться и оправдать разделение публичных услуг на административные и государственные. Но следует добавить, что термин "публичные услуги" применяется в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются государственными (публичными) органами, как это часто считается в науке административного права, а потому, что эти услуги на основе положений ХК Украины и ГК Украины о публичных обязательствах должны предоставляться любому потребителю, в частности субъекту хозяйствования. When controlling of economic entities the public bodies providing services, called state, administrative or public. The term "public services" applies to a greater extent, not because such services are provided by state (public) bodies, as is often considered to be within the science of administrative law, and that these services are based on the provisions of the Civil Code of Ukraine and the Economic Code of Ukraine on public obligations should be available to anyone of the consumers, including economic entities.

При здійсненні контролю діяльності субʼєктів господарювання державні органи надають платні послуги, які називають державними, адміністративними або публічними. Державні та адміністративні мають між собою відмінності і входять до категорії публічних. Переважна більшість дослідників-юристів вважають, що послуги є публічними через те, що надаються адміністративними органами. Із цим слід погодитися і виправдати поділ публічних послуг на адміністративні та державні. Проте слід додати, що термін «публічні послуги» застосовується у більшій мірі не тому, що такі послуги надаються державними (публічними) органами, як це часто вважається у межах науки адміністративного права, а тому, що ці послуги на основі положень ЦК України та ГК України про публічні зобов’язання повинні надаватися будь-кому зі споживачів, зокрема і суб’єктів господарювання.
При осуществлении контроля за деятельностью субъектов хозяйствования государственные органы предоставляют платные услуги, называемые государственными, административными либо публичными. Государственные и административные имеют между собой отличия и входят в категорию публичных. Большинство исследователей-юристов считают, что услуги являются публичными из-за того, что предоставляются административными органами. С этим следует согласиться и оправдать разделение публичных услуг на административные и государственные. Но следует добавить, что термин "публичные услуги" применяется в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются государственными (публичными) органами, как это часто считается в науке административного права, а потому, что эти услуги на основе положений ХК Украины и ГК Украины о публичных обязательствах должны предоставляться любому потребителю, в частности субъекту хозяйствования.
When controlling of economic entities the public bodies providing services, called state, administrative or public. The term "public services" applies to a greater extent, not because such services are provided by state (public) bodies, as is often considered to be within the science of administrative law, and that these services are based on the provisions of the Civil Code of Ukraine and the Economic Code of Ukraine on public obligations should be available to anyone of the consumers, including economic entities.

Розглянуто деякі питання контролю якості безпеки авіаційних суб'єктів.
Відповідно до Закону України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» [1], а також стандартів і рекомендованої практики Додатка 17 до Конвенції про Міжнародну організацію цивільної авіації «Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання» та Док 30. Ч. II. Безпека (Політика країн-членів Європейської конференції цивільної авіації з питань авіаційної безпеки) стосовно обов’язкового впровадження державної системи контролю якості із забезпечення авіаційної безпеки в Україні затверджена і діє Програма контролю якості безпеки авіаційних суб’єктів.

У статті висвітлена тема психологічних механізмів моніторингу та контролю у структурі метакогнітивної активності суб’єкта навчально-професійної діяльності. За умови ефективної діагностики рівня розвитку даних процесів у кількісному та якісному аспектах у процесі навчально-професійної діяльності, система підготовки майбутніх фахівців із вищою освітою поступово може отримати додаткові можливості для прирощення своєї ефективності. В статье освещается тема психологических механизмов мониторинга и контроля в структуре метакогнитивной активности субъекта учебно-профессиональной деятельности. При эффективной диагностике уровня развития данных процессов в количественном и качественном аспектах в процессе учебно-профессиональной деятельности, система подготовки будущих специалистов с высшим образованием постепенно может получить дополнительные возможности для наращения своей эффективности. The article highlights the topic of psychological mechanisms of monitoring and control in the structure of metacognitive activity of the subject of educational and professional activity. With effective diagnosis of the level of development of these processes in the quantitative and qualitative aspects in the process of educational and professional activity, the system of training of future specialists with higher education can gradually get additional opportunities to increase its effectiveness.

Державна аудиторська служба України має велике значення у розбудові ефективної системи державного фінансового контролю, адже вона як провідний орган в межах своїх функцій попереджує порушення у сфері фінансових відносин та взаємодії з бюджетними коштами. Праці вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме Ю. М. Білого, А. Бочі, О. Ю. Грачової, Д. В. Долбнєвої, Ю. В. Єфімова, Я. Ковальчука, П. Макгрета, В. Ф. Піхоцького, Ю. В. Табенської, А. В. Хмелькова та інших не достатньою мірою охоплюють наявні проблеми у сфері державного фінансового контролю України. Зокрема, спостерігається дублювання функцій, відсутність чіткого функціонального розподілу повноважень, незлагодженість у взаємодії між різними органами в системі та невідповідність міжнародним стандартам. Тож доцільність дослідження адміністративно-правового статусу Державної аудиторської служби викликана існуючими проблемами у системі органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку країни, а також необхідністю теоретичного обґрунтування статусу Державної аудиторської служби в системі інших органів державного фінансового контролю та напрацювання науково обґрунтованих пропозицій з питання його вдосконалення.

Наведене у тезах спонукає постановку питання про обов’язковість введення в практику діяльності сектору приватної медицини загальнодержавних стандартів діагностики і лікування, створення системи підвищення кваліфікації фахівців сектору приватної медицини – принаймні керівників і провідних спеціалістів, їх атестації, більш прискіпливої акредитації самих установ і закладів. З метою запобігання зловживанням з боку державних чиновників така атестація й акредитація, ліцензування діяльності повинні проводитися за участю фахових асоціацій та за широкої участі медичної громадськості. Застосування до суб’єктів господарювання сфери медицини максимальної кількості засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання, зокрема названих пунктом 2 статті 12 ГК України, та інших, повинно розглядатися не як механізм тиску на бізнес і заходи сприяння корупції, а як комплекс заходів, спрямованих на забезпечення якості послуг, товарів і робіт, що надаються, виготовляються та/або продаються, виконуються медичними установами.

Об’єкт дослідження – процес державного ветеринарно-санітарного нагляду і контролю суб’єктів господарювання. Предмет дослідження – особливості здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю суб’єктів господарювання відділом державного контролю Управління безпечності харчових продукті та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Метою роботи є вивчення теоретичних питань та формування рекомендації для вдосконалення здійснення процесу державного ветеринарно-санітарного контролю суб’єктів господарювання в Тернопільській області. Методи дослідження: логіко-економічний; системний аналіз; метод порівняння; аналізу та синтезу; метод структурування; економічний аналіз та ін. Здійснено обґрунтування доцільності впровадження системи єдиного реєстру, вдосконалення сайту організації, введення в штат вузькопрофільного спеціаліста – юриста для відділу державного контролю Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Результати дослідження рекомендовано для впровадження у діяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.
The object of research is process of state veterinary and sanitary supervision and control of economic entities. The subject of research is features of state veterinary and sanitary control of business entities by the state control department of the Department of Food Safety and Veterinary Medicine in the Main administration of SSUFSCP in Ternopil region. The purpose of the thesis is to study of theoretical issues and to form recommendations for improving the implementation of the process of state veterinary and sanitary control of economic entities in the Ternopil region. Methods of research include logical and economic analysis; system analysis; comparing; analysis and synthesis; structuring; economic analysis, etc. To implement the system of uniform register, to improve the site of the organization, to implement narrow-profile lawyer positon for the Department of Food Safety and Veterinary Medicine in the Main administration of SSUFSCP in Ternopil region have been offered. The results of the research are recommended for introduction into the activity of at the Main administration of SSUFSCP in Ternopil region.
Вступ…7. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ І КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІЗАЦІЙ … 10. 1.1 Державний ветеринарно-санітарний нагляд і контроль: суть, методи і види …10. 1.2 Законодавче регулювання державного ветеринарно-санітарного нагляду і контролю …16. 1.3 Закордонний досвід проведення інспекційного ветеринарного контролю…21. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО КОНТРОЛЮ (НАГЛЯДУ) ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІЗАЦІЙ, НА ПРИКЛАДІ ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ...24. 2.1 Загальна характеристика відділу державного контролю … 24. 2.2 Дослідження здійснення процедури державного нагляду (контролю) відділом державного контролю …32. 2.3 Аналіз роботи територіальних органів ветеринарного контролю Держпродспоживслужби в Тернопільській області…37. РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ВЕТЕРИНАРНО–САНІТАРНОГО КОНТРОЛЮ І НАГЛЯДУ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ …41. 3.1 Рекомендації по впровадженню системи єдиного реєстру інспекційних заходів для проведення державного нагляду (контролю)…41. 3.2 Рекомендації по вдосконаленню інспекторського контролю інших відділів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області за рахунок вдосконалення сайту ...48. 3.3 Рекомендації щодо покращення роботи відділу державного контролю... 54. РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ…61. 4.1 Стан та організація процесу охорони праці у досліджуваній організації …61. 4.2 Забезпечення постійного спостереження за станом потенційно небезпечних об’єктів і навколишнім середовищем…63. Висновки та пропозиції… 66. Бібліографія…69. Додатки…74.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей адміністративно-правового забезпечення самоврядного контролю у сфері земельних відносин, що дозволило обґрунтувати низку нових наукових положень і висновків, спрямованих на вдосконалення відповідного адміністративного законодавства. З’ясовується сутність та зміст земельних відносин як об’єкту контролю; визначається поняття та окреслюються особливості самоврядного контролю у сфері земельних відносин; здійснюється класифікація видів самоврядного контролю у сфері земельних відносин; характеризується правове регулювання самоврядного контролю у сфері земельних відносин та встановлюється місце у ньому адміністративного законодавства; окреслюються завдання, предмет та межі самоврядного контролю у сфері земельних відносин; надається характеристика системі суб’єктів самоврядного контролю у сфері земельних відносин; визначаються адміністративні форми та методи самоврядного контролю у сфері земельних відносин; узагальнюється зарубіжний досвід самоврядного контролю у сфері земельних відносин та опрацьовуються можливості його використання в Україні; встановлюються шляхи оптимізації адміністративних процедур здійснення самоврядного контролю у сфері земельних відносин; визначаються шляхи удосконалення взаємодії між суб’єктами самоврядного контролю у сфері земельних відносин та координації їх діяльності.
В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, заключающееся в выяснении сущности и особенностей административно-правового обеспечения самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений, что позволило обосновать ряд новых научных положений и выводов, направленных на совершенствование норм административного законодательства, определяющего правовые и организационные основы осуществления соответствующей деятельности. Аргументировано, что сущность и содержание земельных отношений как объекта контроля выражено в том, что они представляют собой самостоятельную группу урегулированных нормами законодательных и подзаконных актов общественно-правовых отношений, которые: во-первых, имеют своим объектом категорию национального значения и ценности – землю, а также все правоотношения, возникающие в связи с использованием, владением и управлением последней; во-вторых, обязательным участником соответствующих правоотношений является государство в лице его уполномоченных органов и их должностных лиц; в-третьих, допускают использование особого, властно-императивного инструментария регулирования поведения участников этих отношений, в том числе контрольно-регулятивных мер; в-четвертых, имеют финансово-экономический аспект, предусматривающий использование земель для получения значительных доходов отдельными субъектами. Доказано, что самоуправляющийся контроль в сфере земельных правоотношений – это особое направление деятельности органов местного самоуправления, которое включает в себя специальный нормативно-определенный инструментарий анализа, оценки и влияния (методов и средств), реализуемых с целью обеспечения соответствия требованиям законодательства деятельности субъектов земельных отношений по поводу охраны земли, а также владения, пользования и распоряжения ею. Осуществляется классификация видов самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений; характеризуется правовое регулирование самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений и устанавливается место в нем административного законодательства. Определено, что нормы административного права занимают приоритетное место в системе правового регулирования самоуправляющегося контроля в сфере земельных правоотношений, ведь именно они: во-первых, закрепляют полномочия и компетенцию субъектов осуществления контроля; во-вторых, являются основой формирования и проведения на территории Украины общегосударственной регуляторной политики, связанной с охраной земель, обеспечением законности их использования; в-третьих, устанавливают механические особенности самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений, которые, в частности, регламентированы подзаконной базой распорядительных документов органов местного самоуправления, которые выдаются в разрезе выполнения данными субъектами своих публично-властных полномочий; в-четвертых, закрепляют принципы взаимодействия субъектов и объектов контроля в исследуемой сфере. Определяются задачи самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений; раскрывается предмет и пределы самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений; предоставляется характеристика системе субъектов самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений и особенности их административно-правового статуса; выявляются административные формы и методы самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений. Обобщается зарубежный опыт самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений и прорабатываются возможности его использования в Украине. Устанавливаются пути оптимизации административных процедур осуществления самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений, выясняются пути усовершенствования взаимодействия между субъектами самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений и координации их деятельности.
The author of the dissertation has provided theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which consists in defining the essence and revealing specific features of administrative and legal provision of self-governing control in the sphere of land relations. It allowed us to substantiate a number of new scientific provisions and conclusions aimed at improving the relevant administrative legislation. The author has clarified the essence and content of land relations as an object of control; has defined the concept and has outlined specific features of self-governing control in the sphere of land relations; has carried out classification of the types of self-governing control in the sphere of land relations; has characterized the legal regulation of self-governing control in the sphere of land relations and has established the place of administrative legislation there; has outlined the tasks, subject matter and limits of self-governing control in the sphere of land relations; has provided characteristics of the system of entities of self-governing control in the sphere of land relations; has determined administrative forms and methods of self-governing control in the sphere of land relations; has generalized international experience of self-governing control in the sphere of land relations and has worked out the possibilities of its application in Ukraine; has established the ways to optimize administrative procedures for exercising self-governing control in the sphere of land relations; has defined the ways to improve the interaction between the entities of self-governing control in the sphere of land relations and coordination of their activities.

У дисертації визначається сутність та розкриваються особливості адміністративно-правових засад здійснення контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю, а також узагальнюються напрямки вдосконалення організаційних та правових засад здійснення контрольно- наглядової діяльності у відповідній сфері. Визначаються поняття та особливості підприємницької діяльності як об’єкта контролю та нагляду. Здійснюється класифікація видів контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю. Надається характеристика правових засад контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю та з’ясовується місце серед них адміністративно-правового регулювання. Встановлюються предмет, межі та система суб’єктів контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю. З’ясовуються адміністративні форми та методи контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю. Досліджуються адміністративні процедури контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю. Визначаються напрямки удосконалення адміністративно-правових засад здійснення контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю.
В диссертации определяется сущность и раскрываются особенности административно-правовых основ осуществления контроля и надзора за предпринимательской деятельностью, а также обобщаются направления совершенствования организационных и правовых основ осуществления контрольно-надзорной деятельности в соответствующей сфере. Определяются понятие и особенности предпринимательской деятельности как объекта контроля и надзора. Аргументировано, что предпринимательская деятельность, как объект контроля и надзора, представляет собой зарегистрированную в установленном законодательством порядке самостоятельную, инициативную, систематическую, осуществляемую на свой риск хозяйственную деятельность субъектов хозяйствования – предпринимателей, направленную на получение прибыли. Отмечается, что контроль и надзор за предпринимательской деятельностью направлены на проверку того, насколько поведение подконтрольных объектов соответствует установленным законодательством требованиям, правилам, стандартам и тому подобное. К особенностям предпринимательской деятельности, как объекта контроля и надзора, отнесены следующие: во-первых, субъекты осуществления такой деятельности должны быть зарегистрированы в установленном законом порядке, ими являются субъекты хозяйствования – предприниматели, в том числе юридические лица и физические лица- предприниматели, внесенные в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований; во-вторых, предпринимательская деятельность должна соответствовать установленным законом признакам и принципам; в- третьих, предпринимательская деятельность должна быть такой, которая не запрещена законом, осуществляться в формах, способах и условиях, которые разрешены действующим законодательством; в-четвертых, в случае если осуществление определенного вида предпринимательской деятельности требует получения дополнительного разрешительного документа от уполномоченных государством субъектов, а именно лицензирования, сертификации и так далее, необходимо внедрение такой деятельности исключительно после получения соответствующих разрешительных документов. Осуществляется классификация видов контроля и надзора за предпринимательской деятельностью. Дается характеристика правовых основ контроля и надзора за предпринимательской деятельностью и выясняется место среди них административно-правового регулирования. Доказано, что правовые основы контроля и надзора за предпринимательской деятельностью определены, прежде всего, Конституцией Украины, международными нормативно-правовыми актами, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой, законами и значительным количеством подзаконных нормативно- правовых актов. Отмечено, что ключевое место в системе соответствующих нормативно-правовых актов принадлежит нормам административного права, ведь именно с их помощью определяется круг и правовой статус субъектов контроля и надзора за предпринимательской деятельностью, в частности их полномочия и гарантии функционирования, а также предмет и пределы такой деятельности. Устанавливаются предмет, пределы и система субъектов контроля и надзора за предпринимательской деятельностью. Выясняются административные формы и методы контроля и надзора за предпринимательской деятельностью. Исследуются административные процедуры контроля и надзора за предпринимательской деятельностью. Определяются направления совершенствования административно- правовых основ осуществления контроля и надзора за предпринимательской деятельностью.
The author of the dissertation has defined the essence and has revealed the peculiarities of administrative and legal principles of carrying out control and supervision over entrepreneurship; the author has also generalized the directions for improving organizational and legal principles of carrying out control and supervisory activity in the respective sphere. The concept and features of entrepreneurship as an object of control and supervision have been defined. Classification of the types of control and supervision over entrepreneurship has been carried out. The author has provided characteristics to legal principles of control and supervision over entrepreneurship and has clarified the place of administrative and legal regulation among them. The subject matter, limits and system of the subjects of control and supervision over entrepreneurship have been established. Administrative forms and methods of control and supervision over entrepreneurship have been clarified. Administrative procedures of control and supervision over entrepreneurship have been researched. The directions for improving administrative and legal principles of carrying out control and supervision over entrepreneurship have beendetermined.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні. Визначено поняття та особливості вищої освіти як об’єкту контролю. З’ясовано сутність та зміст контролю як способу забезпечення законності в діяльності закладів вищої освіти. Окреслено систему принципів контролю за якістю вищої освіти в Україні. Охарактеризовано правові засади контролю за якістю вищої освіти в Україні та встановлено місце серед них адміністративно-правового регулювання. Узагальнено завдання та функції контролю за якістю вищої освіти в Україні. Встановлено предмет та межі контролю за якістю вищої освіти в Україні. Розкрито систему суб’єктів контролю за якістю вищої освіти в Україні. Систематизовано адміністративні форми та методи контролю за якістю вищої освіти в Україні. Окреслено проблеми класифікації контролю за якістю вищої освіти в Україні. Визначено поняття та види державного контролю за якістю вищої освіти в Україні. З’ясовано особливості самоврядного та громадського контролю за якістю вищої освіти в Україні. Розкрито особливості участі міжнародних організацій та інших суб’єктів міжнародного права в оцінюванні якості вищої освіти в Україні. Узагальнено зарубіжний досвід контролю за якістю вищої освіти та опрацьовано можливості його використання в Україні. Встановлено перспективні напрямки вдосконалення адміністративних процедур здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні. Окреслено напрямки оптимізації критеріїв оцінювання ефективності здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні. З’ясовано шляхи удосконалення організаційних засад здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні.
Диссертация посвящена анализу административно-правовых основ осуществления контроля за качеством высшего образования в Украине. В работе определено понятие и особенности высшего образования как объекта контроля. Аргументировано, что высшее образование, как объект контроля целесообразно рассматривать в широком и узком смысле. Согласно первому — это особая, стандартизированная, регулируемая государством и основаная на положениях законодательства сфера общественной деятельности, связанная с обеспечением получения людьми специальных знаний, умений и навыков в соответствии с нормативно установленных степеней и уровней. В узком смысле, высшее образование — это совокупность специальных знаний, умений, навыков, духовных и нравственных ценностей, предоставляемых человеку в определенном нормативно-правовыми актами и регулируемой государством порядке. Выяснена сущность и содержание контроля как способа обеспечения законности в деятельности высших учебных заведений. Доказано, что контроль как способ обеспечения законности деятельности высших учебных заведений — это особое направление работы уполномоченных субъектов, которое направлено на наблюдение, анализ и проверку текущего состояния функционирования соответствующих учреждений и ее соответствия определенным законодательством стандартам и требованиям. Сущность указанного контроля выражается в следующем: во-первых, существовании многоуровневой структуры управления высшим образованием и реализации государственной политики в этой сфере; во-вторых, законодательно установленных жестких и исключительных лицензионных требованиях и стандартах деятельности высших учебных заведений Украины; в-третьих, наличие аккредитационной процедуры проверки статуса (уровня) высших учебных заведений; в-четвертых, системности контроля, который включает в себя контроль за качеством высшего образования и поддержки данного качества высших учебных заведений. Определена система принципов контроля качества высшего образования в Украине. Охарактеризованы правовые основы контроля качества высшего образования в Украине и установлено место среди них административно-правового регулирования. Доказано, что нормы административного права занимают ключевое место среди правовых основ контроля за качеством образования в Украине, поскольку именно с их помощью: регламентирован порядок работы субъектов контроля, их структура и подчиненность; особенности реализации отдельных административных процедур (например, лицензионных и / или аттестационных) перечень функций и задач в области контроля за качеством высшего образования и так далее. Важным является тот факт, что именно нормы административной области права закрепляют правовые и организационные особенности взаимодействия субъектов контроля в исследуемой сфере. Обобщены задачи и функции контроля за качеством высшего образования в Украине. Установлен предмет и пределы контроля качества высшего образования в Украине. Раскрыта система субъектов контроля качества высшего образования в Украине. Систематизированы административные формы и методы контроля за качеством высшего образования в Украине. Обозначены проблемы классификации контроля качества высшего образования в Украине. Определено понятие и виды государственного контроля за качеством высшего образования в Украине. Выяснены особенности самоуправляющегося и общественного контроля за качеством высшего образования в Украине. Раскрыты особенности участия международных организаций и других субъектов международного права в оценке качества высшего образования в Украине. Обобщен зарубежный опыт контроля качества высшего образования и обработаны возможности его использования в Украине. Установлены перспективные направления совершенствования административных процедур осуществления контроля за качеством высшего образования в Украине. Определены направления оптимизации критериев оценки эффективности осуществления контроля за качеством высшего образования в Украине. Выяснены пути совершенствования организационных основ осуществления контроля за качеством высшего образования в Украине.
The dissertation is focused on the analysis of administrative and legal principles of carrying out control over the quality of higher education in Ukraine. The concepts and specific features of higher education as an object of control have been defined. The essence and content of control as the way of ensuring legality in the activities of higher education institutions have been clarified. The system of principles of control over the quality of higher education in Ukraine has been outlined. The author has characterized legal principles of control over the quality of higher education in Ukraine and has established the place of administrative and legal regulation among them. The tasks and functions of control over the quality of higher education in Ukraine have been generalized. The subject matter and limits of control over the quality of higher education in Ukraine have been established. The system of subjects of control over the quality of higher education in Ukraine has been revealed. Administrative forms and methods of control over the quality of higher education in Ukraine have been systematized. The problems of classification of control over the quality of higher education in Ukraine have been outlined. The concept and types of state control over the quality of higher education in Ukraine have been defined. The peculiarities of self-regulatory and public control over the quality of higher education in Ukraine have been clarified. The author has revealed specific features of the participation of international organizations and other subjects of international law in assessing the quality of higher education in Ukraine. International experience of control over the quality of higher education has been generalized and the possibilities of its appliccation in Ukraine have been worked out. Perspective directions for improving administrative procedures of carrying out control over the quality of higher education in Ukraine have been established. The directions of the optimization of criteria for evaluating the effectiveness of carrying out control over the quality of higher education in Ukraine have been outlined. The author has clarified the ways to improve the organizational principles of carrying out control over the quality of higher education in Ukraine.

Нефінансові активи мають високу частку в структурі майна суб’єктів державного сектору. В органах державної влади вона сягає понад 90% і вимагає ефективного управління. Система обліку нефінансових активів покликана формувати якісне інформаційне забезпечення управлінських рішень і потребує раціональної організації з урахуванням нових викликів, що виникають під впливом модернізації системи управління державними фінансами і подолання яких неможливе без організації ефективного контролю на усіх рівнях. Предмет дослідження – теоретичні та організаційно-методичні положення організації обліку та контролю нефінансових активів суб’єктів державного сектору. Об’єкт дипломної роботи – система організації обліку та контролю нефінансових активів органів державної влади в умовах модернізації управління державними фінансами. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку джерел посилання та комплексних додатків. У вступі визначено актуальність теми, мету та завдання дослідження. В першому розділі розглянуто теоретичні основи організації обліку та контролю нефінансових активів органів державної влади. У другому розділі наведено організаційно-економічну характеристику ГУНП в Хмельницькій області установи та проаналізовано сучасний стан.

Сулейманова С. Р. Правові обмеження використання іноземної валюти у господарському обігу в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / С. Р. Сулейманова ; наук. кер. В. В. Добровольська ; НУ ОЮА. - Одеса, 2017. - 229 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичнихнаук зі спеціальністю 12.00.04 – «господарське право; господарсько-процесуальне право». – Національний університет «Одеська юридична академія». – Одеса, 2017. У роботі досліджується поняття, ознаки та правові засади обмеження використання іноземної валюти у господарському обігу. Сформульовано визначення валютних обмежень та здійснена їх класифікація за різними підставами. Охарактеризовані валютні операції та валютні розрахунки як форми валютних обмежень. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства шляхом прийняття єдиного закону, який містив би в собі загальні засади валютного регулювання як чинника фінансово-правової політики держави, відповідні умови і процедури застосування, обігу й реалізації іноземної валюти на території України, з визначенням відповідних її груп. Визначені основні напрями удосконалення засад валютного контролю, зокрема, шляхом закріплення права посадових осіб підконтрольних суб’єктів надавати пояснення під час перевірок та надання можливості проведення в ході перевірок незалежних експертиз. Доведено, що у розвитку національного валютного контролю та валютного законодавства загалом провідну роль має відіграти процес його адаптації до відповідного законодавства Європейського Союзу
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 – хозяйственное право; хозяйственно- процессуальное право. – Национальный университет «Одесская юридическая академия». – Одесса, 2017. Диссертация посвящена исследованию валютных ограничений в хозяйственном обороте. В работе осуществлено комплексное исследование правового регулирования валютных ограничений, которые, как правило, устанавливает Национальный банк Украины в пределах своих полномочий. Система ограничений использования иностранной валюты в хозяйственном обороте определяется как комплекс временных административно-правовых мер, направленных на стабилизацию валютной политики, пополнение валютных резервов, укрепления валютного курса, сокращение дефицита государственного бюджета, сдерживание инфляции, уменьшение дефицита платежного баланса и т.д. путем ее частичной обязательной продажи, ограничений валютно-наличных расчетов, валютно-обменных, таможенно-расчетных и других операций. Предложено разграничение индикативных и валютных ограничений в системе валютного регулирования, при этом индикативные ограничения выступают специальными мерами, содержанием которых является установление НБУ в пределах дискреционных полномочий определенных количественно-расчетно-платежных запретов и исключений применения иностранной валюты на территории Украины в хозяйственных и потребительских операциях, целью которых является обеспечение достижения соответствующих стратегических целей монетарного регулирования. Валютные ограничения определяются как разновидность валютного регулирования, которая применяется как специально-крайняя мера, суть которой заключается в установлении специально уполномоченными органами государственной власти и НБУ количественно-стоимостных показателей валютного рынка Украины, объектом которого являются границы обращения, использования и распоряжения иностранной валюты на территории Украины. Обоснована необходимость введения критериев упрощенной процедуры проведения валютных операций с помощью электронных информационных технологий путем установления соответствующих систем электронного сервиса (процессинга, банкинга, эквайринга и т.д.) с целью ускорения выполнения валютных контрактов, являющейся соответствующим условием согласования с потребностями функционирования мирового валютного рынка. Предложено классифицировать валютные ограничения по следующим основаниям: по времени – краткосрочные (до 3-х месяцев), среднесрочные (от 3-х месяцев до одного года) и долгосрочные (более 1 года); по объекту – ограничения по инвестициям, ограничения по валютной выручке, ограничения по недвижимости и т.д.; в зависимости от порядка применения – ограничения относительно расчетных операций, ограничения по кредитным операциям, ограничения по ввозу/вывозу, ограничения по обмену; в зависимости от субъектного состава – ограничения в отношении банков и других финансовых учреждений и ограничения в отношении юридических и физических лиц – резидентов и нерезидентов; в зависимости от сферы применения – ограничения, связанные с предпринимательством и те, которые с ним не связаны; в зависимости от формы расчетов – ограничения по наличным расчетам, ограничения по безналичным расчетам и ограничения в отношении корреспондентских расчетов. Валютный контроль в сфере хозяйствования рассматривается не только как вид государственно-финансового контроля, но и как форма ограничений, имеющая своей целью защиту от резких колебаний денежно- кредитной системы и создание благоприятных условий для использования национальной валюты в хозяйственном обороте. 20 Доказано, что в развитии национального валютного контроля и валютного законодательства в целом ведущую роль должен сыграть процесс его адаптации к соответствующему законодательству Европейского Союза
The thesis for the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.04 – «Commercial Law; economic and procedural law» – National University «Odessa Law Academy». – Odessa, 2017. The work is devoted to research concepts, signs and legal principles limiting the use of foreign currency in the economic circulation. The thesis is the definition of currency restrictions in view of the current legislation and provided their classification for various reasons. The characteristic of foreign currency transactions and foreign currency payments as a form of currency restrictions and their attachment to the contract as a currency clause. Suggestions for improvement of current legislation by taking full comprehensive regulatory act – the Law of Ukraine “On Currency Regulation and principles of currency control”, which would contain a common principles of currency regulation as a factor in the financial and legal policy, the relevant conditions and procedures for the use, handling and sale of foreign currency in Ukraine, with the definition of the relevant groups. For what position Classifier of foreign currencies approved by the National Bank of Ukraine of 4 February 1998. Should enter number 34 to the said legal act that will help unify legislation. Also provided basic directions of improvement of currency control principles, including through securing the right of officials to give explanations under the control of the checks and providing opportunities for independent inspections during the examination. The other measures taken by the exchange control authorities in the implementation of exchange controls should not become an obstacle to the proper functioning of bona fide participants of exchange relations as a means of exchange controls

ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПОВНИМ ТЕКСТОМ ДИСЕРТАЦІЇ ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ЕЛЕКТРОННОЇ ЧИТАЛЬНОЇ ЗАЛИ БІБЛІОТЕКИ ОНЕУ
У дисертаційній роботі розкрито теоретико-методологічні засади та розроблено науково-методичні й практичні рекомендації щодо формування нової парадигми ефективного управління державними фінансами Запропоновано науково обґрунтовану дескриптивну концепцію модернізації управління державними фінансами України. Сформовано методологічний базис управління державними фінансами та розроблено методологію комплексного системного оцінювання його ефективності. Здійснено структуризацію системи управління державними фінансами на засадах ієрархічності та зворотного зв’язку. Удосконалено методологію та методичний інструментарій перспективного планування доходів і видатків та управління вхідними й вихідними фінансовими потоками державного бюджету, державних позабюджетних фондів грошових коштів, фондів грошових коштів суб’єктів господарювання державного сектора економіки. Визначено доктринальні принципи та формально-праксеологічні домінанти управління державними фінансам. Аргументовано напрямки вдосконалення нормативно-правового, інформаційного, фінансового, матеріально-технічного, кадрового забезпечення управління державними фінансами.
В диссертационной работе раскрыты теоретико-методологические основы и разработаны научно-методические и практические рекомендации по формированию новой парадигмы эффективного управления государственными финансами. Предложено научно обоснованную дескриптивную концепцию модернизации управления государственными финансами Украины. Сформировано методологический базис управления государственными финансами и разработана методология комплексного системного оценивания его эффективности. Осуществлено структурирование системы управления государственными финансами на основе иерархичности и обратной связи. Усовершенствована методология и методический инструментарий перспективного планирования доходов и расходов, а также управления входящими и исходящими финансовыми потоками государственного бюджета, государственных внебюджетных фондов денежных средств, фондов денежных средств субъектов хозяйствования государственного сектора экономики. Определены доктринальные принципы и формально-праксеологические доминанты управления государственными финансами. Аргументированы направления усовершенствования нормативно-правового, информационного, финансового, материально-технического и кадрового обеспечения управления государственными финансами.
The dissertation presents theoretical and methodological foundations and develops scientific, methodological and practical recommendations on forming a new paradigm of effective state finance management. It was proposed the science-based descriptive concept of modernization of state finance management, which is based on the combination of institutional approach (it allows to reveal the relationship of public institutions), structural approach (it takes into account the components of state finances), functional approach (it distributes the areas of management activity in public finance by function), a resultative approach (focused on meeting public interests). It has been formed the methodological basis of state finance management, which includes: an object (state finances), a subject (budget and financial indicators), principles of purposeful influence (legality, transparency, efficiency, etc.), relevant methodological approaches (systemic, project-oriented, process, informational, synergetic, structural-functional, socio-cultural, institutional, signalling, productoriented, etc.), which combine dialectically related general scientific and special methods (comparative, quantification, morphological decomposition, etc.). The author has developed a methodology of complex, systematic performance evaluation of state finance management, which is based on the combination of resultative (it considers only the results of management activities, expressed through effects) and product-oriented (it focuses on the end product – public goods) approaches and involves the construction of economic and mathematical model. This economic and mathematical model takes into account the system of indicators proposed by the author, which are structured according to individual effects (economic, social and organizational) and formed methodical approaches to the normalization and determination of each indicator weight on the basis of its multiplicative effect. The work provides the structure of the state finance management system based on the hierarchy and feedback, which takes into account: the structure of the management object – state finances, the material content of which is the state budget, state off-budget funds and public sector funds that are interconnected but have characteristic attributive properties; the multilevel entities of state finance management, whose morphological decomposition allows them to be grouped by function; doctrinal principles of managerial activity The author has devised methodology and methodological tools for perspective planning of revenues and expenditures and management of the inflows and outflows of funds of the state budget, state off-budget funds, funds of economic entities of the state sector of economy through its systematization and modernization. There were presented the grounds for the scientific and methodological approaches to the control in the sphere of state finances, based on the organizational and functional foundations of the activity of external and internal control entities and the complex analytical and prognostic tools for assessing the quality, productivity, effective control of the Audit Chamber and the State Audit Service of Ukraine. There were given scientific and practical recommendations to increase the level of: social effect, which is the result of management activities in the field of social security and social justice; economic effect – as a result of ensuring budgetary, debt, investment stability and financial stability of economic entities in the state sector; organizational effect - as a result of administration and control in state finance. The doctrinal principles of state finance management were defined, which are grouped into those that refer to management system as a whole (scientific, systematic, legality, planning, efficiency, transparency) and those which directly relate to authorized persons (competence and responsibility). There were made scientific recommendations on improving the regulatory support for the state finance management, which provide the systematization of existing acts, the elimination of contradictions and inconsistencies, and the intensification of the implementation of blanket (reference) rules. There were determined the conceptual approaches to the organization of information support for state finance management, which create the landscape of a new open, sociallyoriented system. There were formed the scientific and methodological tools of financial support for the state finance management, which are based on a resultative approach to the activities of authorized entities and a systematic approach to identifying sources and instruments that depend on the type of economic entity and its sphere of activity. The methodological principles of personnel support for the state finance management have been formed on the basis of improving approaches to the formation of official salary and incentive payments; the use of modern motivational tools, such as grading and participative management; strengthening the legal responsibility of officials and improving the procedure for bringing them to it.

Дисертацію присвячено вивченню контролю як гарантії законності діяльності публічної адміністрації з позицій адміністративно-правової науки. Сформульовано визначення та сутність категорії «методологія дослідження контролю», визначено її рівні. Проаналізовано наукові погляди щодо сутності і змісту контролю та суміжних категорій. Через застосування онтологічного та гносеологічного підходу з’ясовано сутність і зміст державного та громадського контролю; виділено наукові підходи щодо вивчення державного та громадського контролю в їх взаємодії та взаємозв’язку на сучасному етапі. Досліджено етимологію, генезис, зміст контролю діяльності публічної адміністрації як об’єкту наукового аналізу. Розкрито поняття принципів контролю діяльності публічної адміністрації, їх генезис, специфіку та різновиди. Запропоновано визначення поняття суб’єктів контролю діяльності публічної адміністрації, їх ознаки та класифікаційні критерії. Обґрунтовано уніфікацію процедур контролю діяльності публічної адміністрації. Визначено поняття державної та громадської експертизи як форми контролю діяльності публічної адміністрації, їх принципи, процедури проведення, спільні та відмінні риси. Розкрито поняття публічних та громадських слухань як форм контролю діяльності публічної адміністрації, їх принципи, особливості та стадії.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти сутності та необхідності здійснення бюджетного контролю, досліджено систему бюджетного контролю в Україні, розкрито організаційні аспекти проведення контрольних заходів суб’єктами бюджетного контролю. Проаналізовано динаміку проведених контрольних заходів органами бюджетного контролю; обсяги та структуру виявлених порушень, у тому числі порушень, що призвели до втрат бюджетних ресурсів; обсяги усунутих порушень. Розраховано економічну ефективність органів бюджетного контролю та їх ревізорського складу. Розглянуто зарубіжний досвід організації бюджетного контролю та можливість його застосування в Україні. Здійснено прогнозування фактору впливу на інтегральний показник ефективності бюджетного контролю. Виявлено основні проблеми організації бюджетного контролю в Україні та запропоновано шляхи їх вирішення.
Diploma thesis deals with theoretical aspects of essence and necessity of budget control are considered in the paper, the system of budgetary control in Ukraine is investigated, organizational aspects of carrying out control measures by the subjects of budget control are disclosed. The dynamics of control measures carried out by the budget control bodies is analyzed; the volume and structure of the revealed violations, including violations that led to loss of budget resources; volumes of eliminated violations. The economic efficiency of the bodies of budget control and their audit staff is calculated. The foreign experience of budget control organization and the possibility of its application in Ukraine are considered. The prediction of the impact factor on the integral indicator of the effectiveness of budget control is carried out. The main problems of budget control organization in Ukraine are revealed and ways of their solution are proposed.

Латковський П.П. Правове регулювання бюджетного контролю в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Латковський Павло Павлович. – Одеса, 2017. – 247 с.
Дисертація є науковим дослідженням правового регулювання бюджетного контролю. У дисертації проаналізовано історичні аспекти виникнення, становлення та розвитку правових вчень про бюджетний контроль та виокремлено три періоди. Розглянуто наукові погляди щодо визначення поняття бюджетного контролю, обґрунтовано доведено необхідність уніфікації бюджетно-правової термінології та запропоновано авторське визначення бюджетного контролю. Запропоновано концептуальні засади правового регулювання бюджетного контролю. Визначено види, форми та методи бюджетного контролю, представлено їх авторську класифікацію, надано їх правову характеристику. Досліджено моделі організації бюджетного контролю в Україні та зарубіжних країнах, виявлено позитивний досвід зарубіжних країн та запропоновано його впровадження в Україні. Обґрунтовано запропоновано визнати четверту модель – суспільну модель бюджетного контролю та громадський фінансовий контроль – видом бюджетного контролю. Визначено та охарактеризовано форми громадського бюджетного контролю. Розглянуто питання уніфікації, оптимізації та стандартизації бюджетного контролю. Запропоновано напрями удосконалення бюджетного законодавства та поточні зміни і доповнення до нього.
улирования бюджетного контроля в Украине. Проанализировано исторические аспекты возникновения, становления и развития правовых учений о бюджетном контроле, осуществлена их периодизация. Рассмотрены проблемы формирования и состояния понятийно-категориального аппарата бюджетного права, научные взгляды на сущность бюджетно-правовых понятий и предложено авторское видение их решения. Предложены авторские определения понятий бюджетного контроля, финансового аудита, аудита эффективности, контроля бюджетного правотворчества, вида бюджетного контроля, метода бюджетного контроля, формы бюджетного контроля, общественного бюджетного контроля, периода реализации бюджетно-контрольной реакции. Проанализированы научные взгляды на принципы финансового и бюджетного контроля и предложено авторское видение системы принципов бюджетного контроля. Исследованы и охарактеризованы виды, формы и методы бюджетного контроля. Установлено, что предварительный бюджетный контроль включает контроль бюджетного планирования и контроля бюджетного правотворчества и осуществляется в форме проверки бюджетных запросов, парламентских слушаний (обсуждений) проектов бюджетно-правовых актов, их экспертизы. Определены и исследованы формы текущего бюджетного контроля: финансовый аудит, аудит эффективности и проверка. Проанализированы правовой режим объектов последующего контроля и его формы. Рассмотрены научные взгляды на понятие модели бюджетного контроля, предложено авторское определение этого понятия. Исследованы правовые аспекты парламентской, административной и судебной модели бюджетного контроля в Украине и зарубежных странах и предложено дополнить общественной моделью бюджетного контроля. Отмечен позитивный зарубежный опыт и внесены предложения по его применению в Украине. Предложено авторское определение гражданского бюджетного контроля и его форм: экспертиза, слушания, обсуждения, вывод (заключение), заслушивание отчетов, мониторинг. Рассмотрены вопросы унификации, оптимизации и стандартизации бюджетного контроля в Украине. Определены стадии бюджетного контроля (планирование, организация, реализация контрольных мероприятий, принятие решения или оценивание, исполнение решения по результатам контрольных мероприятий, контроль исполнения такого решения); предложена авторская характеристика их правового содержания. Критически проанализировано бюджетное законодательство, практика его применения, выявлены проблемы и предложено авторское видение их решения. Предложено совершенствование бюджетного законодательства осуществлять в два этапа. На первом этапе предусматривается внесение текущих изменений в действующее законодательство (решение тактической или оперативной задачи), на втором – разработка современной бюджетной политики, концепции бюджетного контроля и на основе этого – современное бюджетное законодательство.
The dissertation is a scientific research of the legal regulation of budget control in Ukraine. The analysis of the historical aspects of arising, establishment and development of legal studies on budget control has been made and three stages have been singled out. The scientific approaches as for the definition of the budget control have been considered; the grounds for argumentation of the necessity of the budget-legal terminology unification have been given, and the author’s definition of the budget control has been suggested in the dissertation. The conceptual foundations of legal regulation of the budget control have been considered. The types, forms and methods of the budget control have been determined, the author’s classification of them as well as their legal characteristics have been analyzed. The models of the organization of the budget control both in Ukraine and abroad have been investigated; a positive experience of the foreign countries has been revealed and suggested for the implementation in Ukraine. It has been argumentatively proved that the fourth model -social model of the budget control and public budget control – should be recognized as the type of budget control.The forms of public budget control have been determined and characterized. The problems of unification, optimization and standardization of the budget control have been considered. The directions of improvement of the budget legislation and current changes and amendments have been suggested.

Козирєв А. В. Державна фіскальна служба як суб’єкт запобігання та протидії правопорушенням в оподаткувані : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник Ш. Н. Гаджиєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 102 с.
UA : Актуальність теми зумовлена кількома чинниками. По-перше, важливим значенням податків у формуванні дохідної частини бюджету; по-друге, роллю останнього у вирішенні (фінансуванні) завдань, які ставляться перед державою: соціально-економічних, оборони та ін.; по-третє, негативним значенням для формування рівних конкурентних умов суб’єктів підприємницької діяльності; по-четверте, «традиціями» мінімізації податків, чому сприяла корупція в ораганах державної податкової служби. Такий стан потребує: дослідження умов, що сприяють вчиненню злочинів у сфері оподаткування; вивчення позитивного досвіду зарубіжних країн у сфері запобігання та боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування; вжиття заходів та застосування механізмів, і в першу чергу, адміністрування сплати податків з тим, щоб нормою в країні була належна сплата податків. Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є суспільні відносини у сфері запобігання та протидії правопорушенням в опадаткуванні органами Державної фіскальної служби. Предметом дослідження є Державна фіскальна служба як суб’єкт запобігання та протидії правопорушенням в оподаткуванні. Метою дослідження є висвітлення сутності та причин ухилення від оподаткування, а також формування способів удосконалення податкового контролю Державною фіскальною службою України.
EN : In recent years, scientists around the world have paid considerable attention to the promising problem of studying the theoretical foundations of the transformation of the executive branch on fiscal policy under the influence of integration processes. The relevance of the topic is due to several factors. First, the importance of taxes in the formation of the revenue side of the budget; secondly, the role of the latter in solving (financing) the tasks facing the state: socio-economic, defense, etc .; thirdly, the negative value for the formation of equal competitive conditions of business entities; fourth, the "traditions" of tax minimization, which was facilitated by corruption in the state tax service. This situation requires: a study of the conditions conducive to the commission of crimes in the field of taxation; study of positive experience of foreign countries in the field of prevention and fight against crime in the field of taxation; taking measures and applying mechanisms, and first of all, administering the payment of taxes so that the norm in the country was the proper payment of taxes. The object of study of this qualification work is public relations in the field of crime prevention and counteraction by the State Fiscal Service in taxation. The subject of the study is the State Fiscal Service as a subject of prevention and counteraction to tax offenses. The purpose of the study is to highlight the nature and causes of tax evasion, as well as the formation of ways to improve tax control by the State Fiscal Service of Ukraine.

Мета дипломної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні організаційно-економічних засад діяльності банків в системі фінансового моніторингу та розробці методичних рекомендацій і пропозицій щодо її вдосконалення.
The purpose of the thesis is to provide theoretical substantiation of the organizational and economic bases of banks' activity in the system of financial monitoring and to develop methodological recommendations and proposals for its improvement.

Головко К. О. Формування механізмів публічного управління у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник В. В. Глазунов. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 100 с.
UA : Мета дослідження: полягає у дослідженні та удосконаленні механізмів публічного управління та процесу їх формування у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти росли. Об’єкт дослідження: сфери насінницива, розсадницива та охорони прав на сорти рослин.. Предмет дослідження: механізми публічного управління та процес їх формування у сферах, що досліджуються. Методи дослідження: аналітичний, синтез, логіко-семантичний, метод порівняння, історико-правовий, програмно-цільового підходу, моделювання. Новизна дослідження: новизна визначається досягнутими у процесі вирішення поставлених завдань положеннями, які запропоновані автором особисто. Гіпотеза: запуск дієвих механізмів публічного управління у сферах що досліджуються дозволить сучасному насінництву сортів сільськогосподарських культур стати одним з чинників та каталізаторів розвитку динамічного та сталого сільського господарства, задовольнить поточні продовольчі потреби. Висновки: 1. Вітчизняні здобутки, інтеграція та актуалізація нормативно- правових актів – організаційна та ресурсна база ефективних реформ публічного управління у сферах, що досліджуються. 2. Схему контролю Франції з урахуванням особливостей ведення сільськогосподарського виробництва в Україні необхідно використати як еталон при моделюванні публічного управління у сферах дослідження. 3. Врахування факторів удосконалення механізмів публічного управління: професійного, інформаційного, координаційного, правового, економічного є підставою позитивного прогнозу підвищення ефективності їх дії.
EN : Purpose ofresearch: to investigate and improve public control mechanisms and their formation process in fields ofseed-farming, crop-farming and protection ofrights to plant varieties. Object ofresearch: fields ofseed-farming, crop-farming and protection ofrights to plant varieties. Subject of research: public control mechanisms and their formation process in the fields being the object of research. Methods of research: analytical method, synthesis, logical-semantic method, comparative method, historical and legal method, method of goal-oriented approach, simulation. Novelty of research: novelty of research is determined by provisions achieved while addressing the set objectives which were proposed by the author. Hypothesis: launch ofessential public control mechanisms in the fields being the object of research will enable the contemporary seed-farming of agricultural plant varieties to become one of the drivers and accelerators for development of dynamic and steady agriculture, and will satisfy current food requirements. Conclusions: 1. Domestic achievements, integration and updating regulations constitute the organizational and resource framework of effective reforms of public control in the fields being the object of research. 2. French control pattern with due consideration of specifics of Ukrainian agricultural production should be used as a benchmark while simulating public control in the fields being the object of research. 3. Consideration of factors promoting improvement of public control mechanisms: professional, information, coordination, legal, economical ones are the grounds for a positive forecast for increase of their efficiency.

Міюц С. О. Інститут конституційної скарги в Україні: європейський досвід та українські реалії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник Н. В. Галіцина. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 109 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 109 сторінок, містить 71 джерело використаної інформації. Демократичний розвиток держави передбачає вдосконалення форм та методів захисту прав і свобод людини і громадянина, в тому числі і органом конституційної юстиції, а інститут конституційної скарги в Україні запроваджено порівняно нещодавно, а тому він безперечно потребує доопрацювань та вдосконалень з метою підвищення рівня його ефективності. Як показує зарубіжний досвід, важливість даного інституту в механізмі забезпечення прав людини є незаперечною і саме це зумовлює актуальність обраної теми та необхідність проведення глибокого аналізу інституту конституційної скарги як в нашій державі, так і в зарубіжних країнах і вироблення на основі цього рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення законодавства, яке регулює даний інститут. Метою кваліфікаційної роботи є комплексний аналіз правового регулювання інституту конституційної скарги в Україні та у окремих зарубіжних країнах (ФРН, РП та інші), а також з’ясування особливостей його функціонування в названих країнах, визначення кола проблем правового регулювання інституту конституційної скарги в Україні та пошук способів їх вирішення. Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є суспільні відносини в сфері захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Предметом дослідження є інститут конституційної скарги в Україні та в зарубіжних державах. Методологічнуоснову роботи складають сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових принципів і підходів та спеціально-наукових методів пізнання конституційно-правових явищ, використання яких дало змогу отримати науково-обґрунтовані результати. Для проведення дослідження будуть застосовані такі загальнонаукові методи як: аналіз і синтез. Теоретико-методологічною основою дослідження в роботі є порівняльно-правовий та історичний методи, а також метод матеріалістичної діалектики, застосування яких сприяло розглянути всі процеси щодо розвитку інституту конституційної не виокремлено, а в тісному зв’язку і взаємозалежності з історичним розвитком правової системи України та зарубіжних держав, всіх соціальних явищ, що справили вплив на формування інституту конституційної скарги в Україні.
EN : Qualifying work consists of 110 pages, contains 71 sources of information used.The democratic development of the state envisages improvement of the forms and methods of protection of human and citizen's rights and freedoms, including the body of constitutional justice, and the institute of constitutional complaint in Ukraine was introduced recently, and therefore it definitely needs to be refined and improved in order to improve it. Foreign experience shows that the importance of this institution in the mechanism of human rights protection is indisputable, and this makes the topicality of the chosen topic and the need to conduct a thorough analysis of the constitutional complaint institute in our country as well as in foreign countries and to make recommendations and suggestions for improvement on the basis of this legislation governing this institute. The purpose of the qualification work is a comprehensive analysis of the legal regulation of the institution of constitutional complaint in Ukraine and in some foreign countries (Germany, the Republic of Poland and others), as well as to clarify the peculiarities of its functioning in these countries, identify the range of problems of legal regulation of the institution of constitutional complaint in Ukraine and search ways to solve them. The subject of study of this qualification work is public relations in the field of protection of rights, freedoms and legitimate interests of the individual and the citizen. The subject of the research is the institute of constitutional complaint in Ukraine and in foreign countries. The methodological basis of the work is a set of philosophical, philosophical, general scientific principles and approaches and specially-scientific methods of knowledge of constitutional and legal phenomena, the use of which has allowed to obtain scientifically sound results. For the study will be applied such general scientific methods as: analysis and synthesis. The theoretical and methodological basis of the study in the work is comparative legal and historical methods, as well as the method of materialistic dialectics, the use of which contributed to consider all processes for the development of the constitutional institution not in isolation, but in close connection and interdependence with the historical development of the legal system of Ukraine and foreign states, all social phenomena that influenced the formation of the constitutional complaint institute in Ukraine.

Коровайко А.О. Адміністративно-правове регулювання державного управління у галузі закордонних справ в Україні: дис. канд. юрид. наук. Одеса, 2018. 255 с.
У дисертації надано комплексну характеристику теоретико-методологічних, правових та організаційних засад державного управління у галузі закордонних справ в Україні та його змісту: форм та методів державного управління у галузі закордонних справ та контролю у галузі закордонних справ. Досліджено галузь закордонних справ як об’єкта державного управління. Охарактеризовано дипломатичну службу в Україні, що розглядається як багатоаспектне явище, як: інструмент здійснення зовнішньої політики, діяльність, спрямована на реалізацію завдань держави у зовнішньо-політичній діяльності, система органів публічного управління, різновид службової діяльності, правовий інститут. Детально досліджено контроль у галузі закордонних справ, охарактеризовано суб’єкти здійснення контролю, контроль на макро- та мікрорівні.
В диссертации надана комплексная характеристика государственного управления в отрасли иностранных дел в Украине, определенного в работе как системная деятельность органов и должностных лиц, публичных деятелей, в пределах установленной компетенции, осуществляемая как на международном, так и на национальном уровне, и связанная с формированием и реализацией внешней политики государства и осуществлением внешних функций государства (в широком значении); а также как системная деятельность органов и должностных лиц, в том числе специально созданных органов управления иностранными делами (должностных лиц), размещенных как на территории Украины, так и за ее пределами, в пределах установленной компетенции, и осуществляемая как на международном, так и на национальном уровне, содержанием которой является реализация внешней политики, законодательных актов (в узком значении). Охарактеризована дипломатическая служба в Украине, которая рассмотренна как многоаспектное явление: как инструмент осуществления внешней политики; как деятельность, направленная на реализацию задач государства во внешнеполитической деятельности; как система органов публичного управления; как профессиональная деятельность граждан Украины на политических и административных должностях в специализированных органах дипломатической службы; как правовой институт. Рассмотрены вопросы реализации государственного управления в отрасли иностранных дел в Украине, классифицированы формы государственного управления в отрасли иностранных дел, выделены методы государственного управления в отрасли иностранных дел. Детально исследован контроль в отрасли иностранных дел, охарактеризованы субъекты осуществления контроля, исследован контроль на макро- и микроуровне.
The dissertation is the scientific research of the theoretical-methodological, legal and organizational basis of the state administration in the field of foreign affairs in Ukraine and its content: forms and methods of the state administration in the field of foreign affairs and control in the field of foreign affairs. There is researched the field of foreign affairs as an object of the state administration. It is proposed in the dissertation to define the concept of “public administration in the field of foreign affairs” in the “broad” sense as a systemic activity of state bodies and officials, public figures, within the framework of the established competence, carried out both at the international and national level, with the formation and implementation of the foreign policy of the state, as well as the implementation of external functions of the state; and in the “narrow” sense as a systemic executive-administrative and service-support activity of state bodies and officials, including specially created bodies for the management of foreign affairs (officials) that may be located both within and outside of Ukraine, within the framework of the established competence, carried out both at the international and national levels, the content of which is the implementation of foreign policy, legislative acts. It was established that the object of public administration in the field of foreign affairs in the functional aspect are the social relations that are formed in the field of foreign policy activity: 1) relations of Ukraine with other states, as well as with international and intergovernmental organizations, including relations with permanent representatives and representations of the respective states and organizational territory of Ukraine; 2) managerial relations that arise between subjects of management in the field of foreign affairs; 3) relations with citizens of Ukraine who are abroad; 4) Ukraine’s relations with foreign citizens, stateless persons, refugees both on the territory of Ukraine and abroad are covered by the concepts of “visa” and “migration” policy. It has been determined that in the elemental-structural aspect, the object of public administration in the field of foreign affairs are physical and legal persons, bodies of public power, whose activities are related to the formation and implementation of foreign policy activities, or which are participants: individuals, including , citizens of Ukraine (in particular, those who are abroad), foreigners and stateless persons, refugees (in the context of implementing migration and visa policy); legal entities, associations of individuals – including representatives of foreign states and organizations in the territory of Ukraine; the specialized bodies of state power of Ukraine, which directly carry out activities in the field of foreign affairs – also become the subject of public administration in the relevant field. It was established that the field of foreign affairs is an independent and integrated field of administration in the administrative-political sphere. This is a combination of system of social relations that are formed in the field of foreign policy activity, and participants in the relevant relations – individuals and legal entities, public authorities, whose activities are related to the formation and implementation of foreign policy activities. Special attention is devoted to the characteristic of the diplomatic service in Ukraine that is researched as a polyaspect category: as an instrument of foreign policy, as an activity directed on the realization of the tasks of the state in the field of foreign policy, as a system of public administration bodies, as a type of service activity, as a legal institute. Control in the field of foreign affairs is researched in detail, there are characterized subjects of control, and control is characterized on a makro- and microlevel.

Денисова Г.М. Адміністративно-правове регулювання діяльності з посередництва у працевлаштуванні моряків за кордоном : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Денисова Ганна Олександрівна. – Одеса, 2016. – 200 с.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, пов’язаної з недосконалістю адміністративно-правового регулювання посередництва у працевлаштуванні моряків за кордоном. Дисертація є науковим дослідженням адміністративно-правового регулювання діяльності з посередництва у працевлаштуванні моряків за кордоном, компетенції органів державного регулювання у цій сфері, особливостей ліцензійного контролю, а також розроблення пропозицій щодо удосконалення досліджуваного законодавства. Проаналізовано стан розвитку сучасної наукової думки щодо сутності адміністративних послуг та ліцензування. Сформульовано та обґрунтовано поняття діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та механізму адміністративно-правового регулювання посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Запропоновано систему принципів діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Запропоновано додаткові критерії зарахування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до ліцензованого виду діяльності. Досліджено структуру адміністративної процедури з видачі ліцензії. Доведено необхідність прийняття окремого закону (Закон України «Про посередництво у працевлаштуванні за кордоном»), що має визначити основні принципи регулювання суспільних відносин у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Окрему увагу приділено висвітленню проблем державного контролю у сфері посередництва у працевлаштуванні моряків за кордоном та надано пропозиції щодо можливих шляхів їх вирішення. У результаті здійснення теоретичних узагальнень та на основі аналізу нормативно-правових актів, що стосуються питань регулювання діяльності з посередництва у працевлаштуванні моряків за кордоном, сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення системи регулювання діяльності з посередництва у працевлаштуванні моряків за кордоном та розвиток ефективного державного управління у цій галузі.
В диссертации приведены теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы, связанной с несовершенством административно-правового регулирования посредничества в трудоустройстве моряков за границей. Диссертация является научным исследованием административно-правового регулирования деятельности по посредничеству в трудоустройстве моряков за границей, компетенции органов государственного регулирования в данной сфере, особенностей лицензионного контроля, а также разработки предложений по совершенствованию исследуемого законодательства. Проанализировано состояние развития современной научной мысли о сущности административных услуг и лицензирования. Сформулировано и обосновано понятие деятельности по посредничеству в трудоустройстве за границей и механизм административно-правового регулирования посредничества в трудоустройстве за границей. Предложена система принципов деятельности по посредничеству в трудоустройстве за границей. Обоснованы дополнительные критерии отнесения деятельности по посредничеству в трудоустройстве за границей к лицензируемым видам деятельности. Исследована структура административной процедуры по выдаче лицензии. Доказана необходимость принятия отдельного закона (Закон Украины «О посредничестве в трудоустройстве за границей»), который определит основные принципы регулирования общественных отношений в сфере посредничества в трудоустройстве за рубежом. Особое внимание уделено освещению проблем государственного контроля в сфере посредничества в трудоустройстве моряков за границей и даны предложения относительно возможных путей их решения. В результате осуществленных теоретических обобщений и на основании анализа нормативно-правовых актов, касающихся вопросов регулирования деятельности по посредничеству в трудоустройстве моряков за границей, сформулирован ряд выводов, предложений и рекомендаций, направленных на совершенствование системы регулирования деятельности по посредничеству в трудоустройстве за границей и развитие эффективного государственного управления в этой сфере.