Статті в журналах з теми "Стічна вода"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Стічна вода.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Стічна вода".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Odnorih, Z. S., O. R. Vasyliuk, O. I. Rubai та D. O. Beresiuk. "Модернізація технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 95–98. http://dx.doi.org/10.15421/40290320.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан поверхневих водойм залежить від кількісного та якісного складу стічних вод підприємств, поверхневих стоків з урбанізованих та сільськогосподарських територій. Розглянуто екологічні проблеми, які виникають внаслідок потрапляння у природні водойми недоочищених стічних вод птахівничих господарств, зокрема погіршуються органолептичні показники, відбувається механічне, хімічне та бактеріологічне забруднення водойми, порушуються процеси самоочищення та погіршення гідрохімічного режиму. Доведено необхідність модернізації застарілої технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики, оскільки скиди в річку Недра, як водойми рибогосподарського призначення, є об'єктом державного нагляду (контролю) щоквартально. Визначено основні джерела утворення стічних вод на птахівничому господарстві. Представлено середні значення концентрацій таких забруднювальних речовин: завислі речовини, біологічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, загальний фосфор та амонійний азот. Зазначено недоліки в роботі існуючої технологічної лінії та обґрунтовано підбір обладнання для ефективного очищення стоків. Процес очищення відбуватиметься в кілька етапів: механічне очищення, усереднення, фізико-хімічне очищення (флотація), біологічне очищення та озонування. Доцільність застосування таких методів обґрунтовано концентраціями забруднювальних речовин у стічній воді птахофабрики, відібраними щомісяця протягом 2017 р. Якість очищеної стічної води відповідатиме розрахованим показникам гранично допустимих скидів за зазначеними вище забруднювальними речовинами.
2
Zamai, Zhanna, Valentina Dzjuba та Nataliia Buialska. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ДООЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ЗАВОДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ БІОПРЕПАРАТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 286–92. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-286-292.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У зв’язку з тим, що більшість харчових виробництв залежно від галузі, асортименту продукції, що виробляється, сезонності та інших факторів, мають різний склад стічних вод, дослідження нових ефективних технологій біологічного водоочищення для конкретних виробництв є актуальним. Постановка проблеми. Стічні води підприємств молокопереробної галузі характеризуються високим вмістом органічних домішок, завислих речовин, можуть мати несприятливий для біологічного очищення вмісту біогенних елементів і значення рН, тому ефективність очищення води може залишатися досить низькою. І нагальною проблемою сьогодення є удосконалення наявних і розробка новітніх технологій очищення стічних вод на підприємствах галузі. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження використання біопрепаратів для очищення природних і штучних водойм, побутово-господарських та стічних вод багатьох підприємств обґрунтовані та представлені в роботах багатьох відомих українських та закордонних учених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження, у літературних джерелах недостатньо даних щодо ефективності застосування біопрепаратів для очищення стічних вод молокопереробних підприємств. Постановка завдання. Метою роботи було визначення можливості та ефективності доочистки стічних вод молокопереробних підприємств за допомогою біопрепаратів. Досліджували вплив біопрепаратів «Гріз-Тріт», «Лагун-Тріт», «Біо-Р», «Понд-Тріт» на гідрохімічні показники стоків ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод». Виклад основного матеріалу. Показано можливість використання біопрепаратів торгової марки «Мікрозим» у технології очищення стічних вод сирзаводів. Ефективність доочищення стічних вод перевірялась шляхом визначення хімічної потреби кисню (ХПК), вмісту фосфатів, амонію сольового та заліза загального до та після внесення біопрепарату. Висновки відповідно до статті. Найбільш ефективним для доочищення стічних вод є біопрепарат «Понд-Тріт». При його використанні ХПК знижується у 18,9 раза, вміст амонію сольового – у 4,5 раза, фосфатів – у 4,7 раза, заліза загального – у 3,6 раза.
3
КОРОЛЬ, Ярослав, Юрій ЛІСНІЧЕНКО та Геннадій БОЙКО. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗС УКРАЇНИ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 376–90. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.482.
Повний текст джерелаАнотація:
Обладнання пунктів водопостачання, добування, очищення та контроль якості води є одним із важливих та складних комплексних завдань забезпечення бою.
За поглядами військових фахівців армій країн НАТО вода - один з найважливіших продуктів логістики, необхідний для підтримки військових операцій. Вода необхідна для гідратації, приготування їжі, медикаментозного лікування, гігієни, будівництва, проведення спеціальної обробки, обслуговування та багатьох додаткових завдань. Але у зв’язку з розвитком світової промисловості, урбанізації територій та в наслідок збройних конфліктів спостерігається все більш інтенсивне забруднення поверхневих та ґрунтових вод. Особливо небезпечна наявність у джерелах води побутових і промислових стічних вод, в наслідок чого вода набуває ознак епідемічної небезпеки. При обмеженому доступі до води завжди існує небезпека для здоров’я людини в наслідок її вживання з неперевірених джерел.
В бойових умовах не може бути впевненості у тому, що вода придатна до вживання. Особливо це важливо в разі застосування противником зброї масового ураження. Тому вода повинна бути завжди очищена. Її очищення проводиться на пунктах водопостачання. Пункти водопостачання обладнуються підрозділами інженерних військ за участю представників служби РХБ захисту і медичної служби. Системи очищення видаляють із сирої води зважені тверді речовини, мікробіологічні забруднення та небажані хімічні речовини. Обробка води передбачає очищення води з сировинного джерела, дегазацію та дезінфекцію (знезараження) очищеної води для досягнення встановлених норм. Тобто це дуже важливе комплексне завдання від виконання якого залежить здоров’я військовослужбовця та боєздатність підрозділу в цілому.
У статті розглядаються питання водопостачання військових підрозділів в польових умовах. За матеріалами відкритих вітчизняних та закордонних джерел оцінено сучасний стан та тенденції розвитку засобів польового водопостачання. Визначено основні проблемні питання водопостачання військових підрозділів ЗС України в польових умовах та напрями їх розв’язання.
4
Трус, Інна М., та Микола Д. Гомеля. "ЗНЕСОЛЕННЯ МІНЕРАЛІЗОВАНИХ ВОД ПРИ ВИКОРИСТАННІ РЕАГЕНТНИХ МЕТОДІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 417–24. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.214939.
Повний текст джерелаАнотація:
Вирішення проблем водозабезпечення та охорони вод в рамках водних екосистем є актуальним питанням сьогодення. В роботі вирішено важливу науково-технічну проблему розробки високоефективних методів водопідготовки та очищення стічних вод від забруднень, що дозволяє створити маловідходні технології демінералізації. Нанофільтраційні технології водопідготовки дозволяють отримувати високоякісну питну воду та технологічну воду з необхідними показниками. Концентрати, які утворюються при нанофільтраційному очищенні високомінералізованих природних та шахтних вод, характеризуються підвищеним вмістом іонів жорсткості і сульфатів. Ефективного очищення води від сульфатів можна досягти при застосуванні синтезованого алюмінату натрію та вапна. Ступінь пом’якшення та очищення концентратів від сульфатів залежить від дози вапна та алюмінату натрію, співвідношення реагентів, реакції середовища. Ефективність вилучення сульфатів з води зростає з підвищенням дози вапна при постійній дозі коагулянту та з підвищенням дози гідроксоалюмінату натрію при постійній дозі вапна. Перевищення дози вапна на 20 % більше від стехіометричного співвідношення є недоречним, оскільки призводить до незначного підвищення ефективності вилучених сульфатів з води. Ефективність вилучення сульфатів за постійних доз вапна зростає з підвищенням дози коагулянту до 20–60 % від стехіометричної кількості сульфатів. При доведенні рН середовища до 7–8 за допомогою вуглекислого газу досягнуто підвищення ефективності вилучення іонів жорсткості та сульфатів. При знесоленні високомінералізованих вод при оптимальній дозі реагентів концентрація сульфатів знизилась до 69–89 мг/дм3 та іонів жорсткості – до 0.44–1.15 мг-екв/дм3. В роботі були розраховані рівняння регресії для залежності залишкових концентрацій сульфатів і іонів жорсткості у воді в залежності від дози вапна і алюмінату натрію.
5
Петренко, К. В., І. В. Іванченко та О. О. Кармазін. "АНАЛІЗ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА «ЗЕЛЕНОГО» ВОДНЮ". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).19-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – аналіз водних ресурсів України та з’ясування можливості їх використання для отримання «зеленого» водню. Розгортання сучасних водневих технологій для потреб енергетики України стає важливим напрямком. Застосування водню дасть значні переваги для енергетичної системи України, навколишнього середовища та бізнесу. Потенційно можливий обсяг виробництва «зеленого» водню в Україні за допомогою електролізу розраховано за результатами проведених наукових досліджень потенціалу генерації електроенергії вітро- та фотоелектричними станціями. Для розрахунку потенційно можливого обсягу виробництва «зеленого» водню за допомогою електролізу передбачено питоме споживання електроенергії 4,5 кВт∙год / нм3 Н2. Потенціал середньорічного виробітку «зеленого» водню на території України становить 505 132 млн нм3. Електроліз води на даний момент вважається найоптимальнішою технологією для отримання стійкого водню. Для виробництва 1 нм3 Н2 використовується 1,5–2,0 л води, тобто для використання середньорічного потенціалу «зеленого» водню (505 132 млн нм3) потрібно 757,7 млн м3 води. Прогнозоване до 2030 року зменшення втрат води за рахунок удосконалення технологічних процесів підйому, виробництва й транспортування води в результаті впровадження енергоефективних технологій, дозволяє на 70 % задовольнити потребу у воді для використання всього наявного середньорічного потенціалу виробництва «зеленого» водню (518 млн м3). Аналіз запасів нормативно очищених та нормативно чистих без очистки стічних вод (4 473 млн м3) показав перевищення в 6 разів потреби у воді для реалізації всього потенціалу «зеленого» водню. Для виробництва водню також може бути використана морська вода. Отже, наявні водні ресурси України є цілком достатніми для повної реалізації потенціалу виробництва «зеленого» водню без збільшення водозабору. Бібл. 18, табл. 1, рис. 5.
6
ЦЬОСЬ, Оксана, Оксана МУЗИЧЕНКО, Марія БОЯРИН та Ольга БЄДУНКОВА. "ВПЛИВ УРБОСИСТЕМИ МІСТА КОВЕЛЬ НА ЯКІСТЬ ВОДИ РІЧКИ ТУРІЯ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 62–67. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсивний розвиток урбанізаційних процесів призвів до забруднення поверхневих вод річок біогенними речовинами, сполуками важких металів, нафтопродуктами, фенолом. Погіршення якості води спостерігається в р. Турія в межах м. Ковель. Основними джерелами забруднення р. Турія в межах міста є стічні води ВАТ «Ковельмолоко», УВКГ «Ковельводоканал», стихійні сміттєзвалища в межах водоохоронних вод. Нами досліджено, що на формування якості води р. Турія суттєво впливають речовини сольового та трофо-сапробіологічного блоку. У створі № 2 спостережено незначне зростання показників сольового блоку. Серед показників трофо-сапробіологічного блоку найгірші значення у створі № 2 зафіксовані для кисню (5,1 мгО2/дм3) та фосфатів (0,26 мгР/дм3). Перевищення у створі № 2 показників розчиненого кисню, фосфатів пов’язане з надходженням стічних вод з очисних систем. Серед показників трофо-сапробіологічного блоку найвищі значення у створі № 1 мали азот нітратний – 7,0, біхроматна окиснюваність – 5,1 та БСК5 – 4,7. У створі № 2 серед речовин трофо-сапробіологічного блоку найвищої категорії сягали азот нітратний – 7,0 та азот нітритний – 6,2. Інтегральний екологічний індекс якості води р. Турія перебував в інтервалі від категорії 3,7 у м. Ковель, 500 м вище очисних систем – стан «добрий», ступінь чистоти – «досить чисті», що відповідає ІІ класу якості води – стан «добрий», ступінь чистоти – «чиста», до 4,2 категорії у с. Бахів, 500 м нижче випуску очисних систем – стан «задовільний», ступінь чистоти «слабкозабруднена», що відповідає ІІІ класу якості води – стан «задовільний», ступінь чистоти «забруднена».
7
Бриль, А. О., П. Ф. Васько та А. В. Мороз. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗВОРОТНИХ ВОД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА «ЗЕЛЕНИМ» ТАРИФОМ НА ГЕНЕРОВАНУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 59–69. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).59-69.
Повний текст джерелаАнотація:
Гідроенергетичний потенціал малих річок України, з урахуванням природоохоронних обмежень на використання води стоку річки для виробництва електроенергії та використання територій для спорудження малих ГЕС, сягає рівня 375 МВт з річним обсягом виробництва електроенергії близько 1270 млн кВт·год/рік. Існують додаткові можливості збільшення потенціалу малої гідроенергетики в результаті використання скидного потенціалу зворотних вод технологічних процесів (водопостачання питної води, водовідведення, зворотні води гірничо-збагачувальних комбінатів, очисних споруд міст та підприємств). При цьому генерування електроенергії здійснюється за відсутності негативного впливу на флору і фауну, оскільки у зворотних водах відсутня риба, річкові тварини, рідкісні птахи, немає потреби в побудові греблі, нового водосховища, не затоплюються навколишні території. Будівництво малих ГЕС на введених в дію спорудах водопостачання та водовідведення сприяє модернізації існуючого об’єкта (ремонт або заміна окремих елементів) та підвищенню його надійності в результаті встановлення сучасної автоматизованої системи управління та моніторингу. Але в переважній більшості випадків, за винятком водопостачання питної води, зворотні води містять значну кількість домішок і хімічних сполук, що значно збільшує питомі витрати на обладнання. Експлуатація обладнання в агресивному середовищі зменшує рентабельність цих проєктів. Тому отримання «зеленого» тарифу на вироблену електроенергію такими малими ГЕС слугує майже єдиною мотивацією для приватних інвесторів. Проте в чинних нормативно-правових актах відсутнє однозначне трактування умов установлення «зеленого» тарифу для ГЕС на зворотних водах. У статті визначено нормативно-правові аспекти для встановлення «зеленого» тарифу на генеровану електроенергію при використанні гідроенергетичного потенціалу зворотних вод технологічних процесів. Наведено короткий опис реалізованого пілотного проєкту малої ГЕС на стічних водах міських очисних споруд на території України, для якої встановлено «зелений» тариф на вироблену електроенергію. Бібл. 17, табл. 2, рис. 1.
8
Savchenko, L., V. Savchenko та S. Minenko. "Використання сучасних електротехнічних засобів та способів УФ знезараження стічних вод." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (18 червня 2021): 134–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Вагомою проблемою у галузі водопідготовки є якісна обробка стічних вод. Ультрафіолетове бактерицидне випромінювання вже більше 20 років широко застосовується для знезараження води. Нині УФ-технології динамічно впроваджуються в різні сфери сільського господарства, промисловості, медицини. Ознайомленя фахівців із можливостями використання сучасних електротехнічних засобів для знезаражування стічних вод визначено метою статті. Автор, у статті детально описує технології та конкретні електротехнічні вироби для знезаражування стічних вод.
9
Сафоник, А., І. Грицюк, M. Міщанчук та I. Ільків. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ОТРИМАННЯ КОАГУЛЯНТУ НА ОСНОВІ ФОТОКОЛОРИМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (27 травня 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2021-67-1-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена модельна задача для процесу електрокоагуляційного очищення промислових стічних вод з урахуванням зміни напруги і сили струму. Проведено комп’ютерне моделювання зміни концентрації заліза на виході з електрокоагулятора з часом при змінній величині струму. Розроблена структура лабораторної установки інформаційної системи електрохімічного отримання коагулянту на основі фотоколориметричного аналізу на базі якої проведено експериментальне дослідження процесу, визначено концентрацію загального та трьохвалентного заліза, силу струму та колірність речовини в різні моменти часу зі зміною напруги. В ході опрацювання результатів побудовано графічні залежності RGB-складових кольору води та відповідної концентрації загального заліза і Fe3+ у воді.
10
Волошин, М. М. "РОЗРОБКА СХЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ КОМБІНОВАНОГО ГОЛОВНОГО КОЛЕКТОРА «КНС-5 – КНС-4» ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ВОДОВІДВЕДЕННЯ МІСТА ХЕРСОНА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено схему оптимізації роботи комбінованого головного колектора «КНС-5 – КНС-4» централізованої системи водовідведення міста Херсона. Представ- лена актуальність модернізації та розвитку водовідведення. Наведені проблеми, які потребують негайного розв’язання. Наведена мета дослідження – питання стосовно можливості та доцільності розробки схеми оптимізації роботи системи водовідве- дення міста Херсона. Представлено кількісні характеристики наявних основних кана- лізаційних насосних станцій у місті Херсоні. Наведена технологічна схема перекачки стічних вод та система водовідведення міста. Представлено характеристики каналіза- ційних мереж, їх довжина, матеріал, зношеність. Наведено споживачів води і скидання стічної води до ділянки каналізаційного колектора № 22. Розраховано розподіл обсягів скидання стічної води за категоріями споживачів. Представлено тарифи без ПДВ на послуги централізованого водовідведення, затверджені на 2021 рік. Наведено схему комбінованої ділянки каналізаційного колектора «КНС-4 і КНС-5» та її трасування. Виконана детальна характеристика двох ниток напірних трубопроводів від КНС-5. Представлена довжина, матеріал, рік побудови. Наведено характеристику колектора № 22 (кількість обслуговуючих житлових будинків та населення, довжина, матеріал). Представлено результати паспортизації каналізаційної мережі. Проведений аналіз сучасного стану каналізаційної мережі, виявлено низку недоліків та зауважень. Аналіз гідравлічного розрахунку реконструйованої комбінованої ділянки каналізаційного колек- тора № 22 у разі транспортування теоретично обґрунтованої максимальної секундної витрати виявив низку зауважень. Запропоновано нормальний режим роботи розподіль- ної системи водовідведення, можливість забезпечити за умови реалізації наведених заходів стосовно її реконструкції.
11
Блінова, Н. К., та В. І. Мохонько. "Особливості технології очистки поверхневих стічних вод з територій підприємств азотної промисловості". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7(255) (17 грудня 2019): 14–19. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-255-7-14-19.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі експериментальних досліджень визначені особливості процесу кінетики осадження завислих речовин реальних поверхневих стічних вод підприємств, що виробляють продукцію з використанням Нітрогену. На модельній суміші в статичних умовах досліджено біохімічну трансформацію сполук Нітрогену в стічних водах. Запропоновані технологічні підходи та оптимальні технологічні параметри для вилучення основних забруднюючих компонентів з поверхневих стічних вод територій підприємств азотної промисловості.
12
Vdovenko, S. V., O. B. Grynyshyn та A. V. Vdovenko. "Характеристика стічних вод технологічних установок первинного перероблення нафти". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 60–65. http://dx.doi.org/10.15421/40290113.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено розгорнуту характеристику стічних вод, що утворюються на різних технологічних установках первинного перероблення нафти (електродегідратори, атмосферна та вакуумна трубчатки), а також оцінено відповідність якісних характеристик стоків вимогам технологічних регламентів та чинних нормативних документів, що регулюють діяльність нафтопереробних заводів. Способом проведення моніторингу та виконання натурних замірів встановлено, що концентрації забруднювальних речовин у стічних водах технологічних установок первинного перероблення нафти часто перевищують встановлені внутрішньозаводські норми та не досягають показників якості найкращих доступних технологій і рекомендацій, зазначених у чинних нормативних документах. З'ясовано, що тотожні технологічні процеси навіть у межах одного нафтопереробного заводу під час перероблення однакової сировини досить сильно відрізняються за рівнем питомого водовідведення, що свідчить про недосконалість технологічних установок та необхідність їхньої модернізації, базуючись на "найкращих практиках" у нафтопереробній промисловості. Обґрунтовано, що існуючі технологічні процеси первинного перероблення нафти мають значний потенціал щодо зменшення кількості стоків та покращення рівня їхнього очищення і повторного використання. Отримані дані дають змогу оцінити вплив джерел скиду технологічних установок на якість води, що надходить на загальнозаводські очисні споруди та розробити реальні заходи, виконання яких допоможе найбільш економічним способом привести скид стічних вод нафтопереробних заводів відповідно до вимог законодавства та загалом підвищити економічні показники і рівень екологічної безпеки у нафтопереробній галузі.
13
Bilonoha, Y. L., O. R. Maksysko та I. G. Svidrak. "Вплив поверхнево-активних речовин на поверхневий критерій в ламінарному приграничному шарі". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (8 березня 2017): 8–12. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7502.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що на межі потік теплоносія − стінка трубопроводу, тобто в межах ламінарного приграничного шару (ЛПШ), виникає потужне поле сил поверхневого натягу. Інтенсивність поверхневих сил характеризується поверхневим критерієм. Експериментально знайдено значення коефіцієнта поверхневого натягу , косинуса кута змочування та динамічного коефіцієнта в’язкості водних розчинів під впливом поверхнево-активних речовин (ПАР). До водних розчинів додавались найбільш поширені аніонна, неіонна та катіонна ПАР. Визначені оптимальні концентрації цих ПАР до «льодяної» води. Встановлено, що за оптимальних концентрацій ПАР значення поверхневого натягу є мінімальним. Обчислено середню товщину ламінарного приграничного шару за додавання до води оптимальних концентрацій досліджуваних ПАР. Встановлено, що зменшення коефіцієнта поверхневого натягу мінімізує товщини ЛПШ у системі стінка трубопроводу-вода. Показано, що середня швидкість в пристінних шарах за додавання оптимальних концентрацій досліджуваних ПАР зростає, і як наслідок така система здатна ефективніше передавати кількість тепла. Визначено числові діапазони поверхневого критерію для «льодяної» води за додавання різного виду ПАР.
14
Vronska, N. Yu, M. S. Malovanyy та H. G. Sakalova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВО-АДСОРБЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНОЇ ВОДИ ВІД МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 146–49. http://dx.doi.org/10.15421/40250824.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено проблему очищення стічної води. Вивчено процес знезараження води ультрафіолетово-адсорбційним методом, який дає змогу очистити воду не тільки від патогенної мікрофлори, а й від механічних забруднень. Технологія дає змогу зменшити бактеріальну забрудненість, підвищуючи якість води. У процесі аналізу проб встановлено значення мікробного числа (МЧ). Відбір проб здійснено перед початком експерименту, після ультрафіолетового очищення, а також після використання природного сорбенту. З'ясовано, що у разі сумісного використання ультрафіолету та адсорбції вдається досягнути необхідних показників очищення води.
15
Misyura, A. M., A. A. Marchenkovskaya, S. V. Chernyshenko та I. N. Zalipuha. "Использование бесхвостых амфибий в системе биомониторинга для оценки влияния отходов предприятий по переработке урановой руды на зооценоз". Biosystems Diversity 15, № 1 (25 січня 2007): 102–5. http://dx.doi.org/10.15421/010719.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження впливу відходів підприємств із переробки уранової руди показали, що єдиний вид земноводних, який мешкає у стічних водах – озерна жаба (Rana ridibunda). Особини старших вікових груп цього виду амфібій частково пристосувалися до впливу полютантів стічних вод за рахунок зміни фізіолого-біохімічних параметрів органів, що беруть активну участь у метаболізмі.
16
Kychko, Iryna, та Alla Kholodnytska. "РАЦІОНАЛЬНЕ ВОДОКОРИСТУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЯКІСНОЮ ПИТНОЮ ВОДОЮ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ТА ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(26) (2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-7-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано, що якість водних ресурсів є одним із вагомих чинників тривалості життя. Систематизовано джерела забруднення водних ресурсів України, розглянуто категорії стічних вод у розрізі ступеня їх очищення. Обґрунтовано за допомогою емпіричних, статистичних методів, а також порівняння, систематизації та узагальнення вплив рівня забруднення водних ресурсів на демографічні процеси та розроблено коригуючі заходи водокористування щодо запобігання погіршення якості води, негативних наслідків споживання населенням водних ресурсів. Визначено, що для покращення екологічних показників водних ресурсів України необхідно вирішити такі завдання, як зменшити рівень забруднення стічних вод шляхом реконструкції і ремонту каналізаційних мереж і споруд та використання сучасних технологій очистки води; сприяти на державному рівні формуванню екологічних потреб, що може суттєво зменшити рівень забруднення; створювати програми стимулювання соціальної відповідальності бізнесу за допомогою фінансових, адміністративних важелів
17
Hryniuk, V. I. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ САМООЧИЩЕННЯ ПРАВИХ ПРИТОК РІЧКИ СВІЧІ БАСЕЙНУ ДНІСТРА". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 77–82. http://dx.doi.org/10.15421/40280316.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати досліджень процесу розбавлення стічних вод, які надходять до правих приток річки Свічі басейну Дністра. Описано проблеми забруднення малих річок у межах впливу нафтогазової промисловості. Визначено чинники впливу на природний процес самоочищення річок. Обґрунтовано методику визначення кратності та інтенсивності процесу розбавлення стічних вод у річках Тур'янка, Саджава та Лущава. Проаналізовано статистичні дані екологічного моніторингу Долинського підприємства нафтогазової промисловості за період 2007–2016 рр. На основі щоквартальних даних відбору проб води обчислено середнє значення концентрацій хімічних елементів за рік у місці скиду стічних вод, 500 м вище та 500 м нижче випусків № 1, 2, 3, 4 Долинського підприємства нафтогазового комплексу. Внаслідок виявлено перевищення гранично допустимої концентрації за такими забруднювальними речовинами: хлориди, амоній сольовий, нітрити, азот амонійний та біохімічне споживання кисню (БСК5), за якими здійснено подальший розрахунок показника інтенсивності розбавлення стічних вод у річках Тур'янка, Саджава та Лущава. Зображено та проаналізовано динаміку зміни біохімічного споживання кисню на ділянці 500 м вище та 500 м нижче від місця чотирьох випусків стічних вод. Проведені розрахунки підтверджують закономірність: із збільшенням швидкості течії річки підвищується кратність розбавлення, а також свідчать про забруднення правих приток річки Свічі, природний процес самоочищення яких відбувається дуже повільно.
18
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, О. П. Корчагін та А. В. Молчанова. "ОЦІНКА ФІТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ СТІЧНИХ ВОД МІСЦЬ ЗАХОРОНЕННЯ ВІДХОДІВ НА СТІЙКІСТЬ TRITICUM AESTIVUM". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Техногенне забруднення навколишнього природного середовища призводить до деградації екологі-чних систем, глобальних кліматичних і геохімічних змін, до регіональних і локальних екологічних кризта катастроф, що потребує подальшого дослідження. Тому мета цієї розвідки – вивчення особливо-стей токсичного впливу стічних вод місць захоронення відходів на стійкість Triticum aestivum тарозроблення методів відновлення забруднених земель у районі розташування звалищ відходів з метоюповернення їх у господарський обіг. У результаті досліджень проведена оцінка впливу місць захоро-нення відходів на біоту через визначення фітотоксичного впливу забрудненого ґрунту та стічних водзвалища на сходи, зростання і кореневу систему рослин Triticum aestivum. Встановлено, що в ґрунті,який набрали в районі звалища твердих побутових відходів, сходи пророслих рослин на 16 % меншіпорівняно з еталоном (чистим ґрунтом), довжина наземної частини менша на 22 %, середня довжи-на коренів менша на 44 %. Маса надземної частини і маса кореневої системи рослин у ґрунті зі зва-лища менша на 52 % і 43 % відповідно. Визначено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%розведення) в забруднений ґрунт, сходи пророслих рослин на 5,2 % кращі порівняно з забрудненимґрунтом без додавання пробіотика, довжина наземної частини – на 11,6 %, середня довжина коренів– на 40,2 % відповідно; маса наземної частини і маса кореневої системи рослин більша на 14 % і16,5 % порівняно з забрудненим ґрунтом без додавання пробіотика. Отже, використання пробіоти-ків дає змогу значно покращити якість ґрунту й знизити його фітотоксичність, зокрема якщо впливна кореневу систему забрудненого ґрунту характеризувався як вище за середнє значення токсичний,то після використання пробіотиків – як відсутня (слабка) токсичність по довжині коренів та сере-дня токсичність – по масі коренів. Встановлено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%розведення) і Са (ОН)2 у стічні води звалища ТПВ при рН 10 досягається їх максимальне очищеннявід важких металів. Фітотоксичний ефект при цьому забрудненого фільтрату без очищення вищесередньої токсичності. Отже, використання пробіотиків дозволяє значно підвищити ефективністьочищення ґрунту від важких металів, що в перспективі дає можливість повернути забруднені землів господарський обіг. Використання Ca (OH)2 і пробіотіка «Sviteco-PBG» (10 % розведення) прирН 10 дозволяє значно поліпшити якість техногенно забрудненого ґрунту, знизити токсичний впливна біоту і підвищити ефективність очищення стічних вод місць захоронення відходів.
19
Yelatontsev, D. O., A. P. Mukhachev та V. I. Suprunchuk. "Сорбент лігноцелюлозний зі шкаралупи волоського горіха". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290124.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищити ефективність сорбційних методів очищення стічних та природних вод можна за рахунок розробки недорогих сорбентів, селективних до відповідних полютантів. З огляду на це, найбільш оптимальною сировиною для отримання дешевих адсорбентів, які не потребують регенерації, варто вважати лігнін-целюлозовмісні сільськогосподарські відходи (наприклад шкаралупа волоського горіха). Очищення стічних вод за допомогою дешевих біосорбентів на основі лігніну і целюлози характеризується ефективністю вилучення токсикантів із розчинів, простою технологією виготовлення сорбентів, використанням стандартного устаткування. Усе це дає змогу істотно знизити загальну вартість очищення води. Тому розроблення нових ефективних і дешевих сорбційних матеріалів на основі лігніну і целюлози, з метою розширення сфер їх застосування та ефективності використання для вилучення металів, радіонуклідів, солей і інших забруднювачів, є актуальним завданням. Обґрунтовано доцільність утилізації багатотоннажних відходів харчової промисловості у виробництві сорбентів для очищення забруднених природних і стічних вод. На основі аналізу фахових та патентних джерел, за період з 1997 по 2018 рр., розглянуто технологічні параметри процесів фосфорилювання під час виробництва сорбентів лігноцелюлозних (СЛЦ) зі шкаралупи волоського горіха. Вивчено вплив температури, концентрації робочих розчинів, тривалості оброблення сировини, відношення тверда фаза: розчин на ефективність процесу отримання сорбційного матеріалу. Запропоновано новий енерго-ресурсозберігаючий спосіб виробництва СЛЦ, який мінімізує обсяг утворення стічних вод і забезпечує отримання сорбенту високої якості.
20
Skvortsova, D. V., та A. G. Trokhymenko. "Використання мікробіологічного препарату «Tамір» для очищення комунально-побутових стічних вод". Biosystems Diversity 20, № 1 (6 лютого 2012): 92–99. http://dx.doi.org/10.15421/011213.
Повний текст джерелаАнотація:
Використовуючи мікробіологічний препарат «Тамір» у процесі очищення комунально-побутових стічних вод, визначили оптимальну концентрацію препарату. Розглянуто чинники, які впливають на процес, а також динаміку зміни основних хімічних і бактеріологічних показників у відібраних зразках. Мікроорганізми здатні знищувати хвороботвірні бактерії у воді, яку вони очищують, дезодорують повітря, підвищують ефективність роботи очисних споруд. Передбачається, що використання «Таміру» буде економічно вигідним.
21
Грайворонська, І., Е. Хоботова та М. Кірієнко. "Використання металургійних шлаків в якості сорбентів поверхнево-активних речовин". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(13) (7 лютого 2020): 110–17. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).110-117.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено елементний, оксидний, мінералогічний та радіонуклідний склад металургійних шлаків. Встановлено клас радіаційної небезпеки досліджених шлаків. Визначено питомі поверхні шлакових сорбентів. Теоретично і експериментально обґрунтовані принципи визначення сорбційної активності металургійних шлаків. Показана можливість використання шлаків з основним мінералом діопсидом в якості сорбентів для очищення води. Активність сорбції шлаку обумовлена високим вмістом діопсид в аморфному стані. Показана можливість сорбції шлаком органічних речовин. За хімічним складом і радіаційними характеристиками шлак може бути використаний в якості технічного матеріалу. Показано прояв сорбційної активності металургійного шлаку. Сорбційні властивості обумовлені наявністю аморфного стану речовини. Визначено можливість використання шлаків при сорбційній обробці вод в технологічних циклах. Для очищення стічних вод від поверхнево-активних речовин на рівні високих концентрацій запропонована раціональна протиточно-ступінчата адсорбційна схема періодичної дії. Представлені ресурсозберігаючі розробки, що дозволяють розширити сировинну базу для виробництва сорбентів, поліпшити екологічну ситуацію регіонів за рахунок запобігання скиду промислових стічних вод при впровадженні систем оборотного водопостачання підприємств.
22
БЄДУНКОВА, Ольга, Ігор СТАТНИК та Анастасія ЯХНЮК. "АНАЛІЗ САМООЧИСНОЇ ЗДАТНОСТІ РІЧКИ ЗАМЧИСЬКО ЗА ДАНИМИ БАГАТОРІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Актуальним питанням під час визначення рівнів допустимого навантаження на водні об’єкти є оцінка самоочисної здатності водойм. Самоочисні процеси водних об’єктів – це результат взаємодії складного комплексу гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та гідробіологічних процесів, які спря- мовані на відновлення екологічного добробуту водного об’єкта. Однак існують науково підтверджені мето- ди розрахункової оцінки самоочисної здатності водойм за набором гідрохімічних показників. Метою статті є проведення аналізу самоочисної здатності малої річки Замчисько за багаторічними даними гідрохімічного контролю якості поверхневих вод. Методологія. Проби води для аналізу відбирали раз на рік, у період літньої межені, впродовж 2013–2021 рр. у двох створах: створ № 1 – у межах м. Костопіль, на 500 м нижче за скид з о/с «Костопільводоканал»; створ № 2 – на 50 м вище гирла річки, поблизу впадіння в р. Горинь. Отримані за роки спостережень результати гідрохімічного аналізу поверхневих вод мали статистичну достовірність для кожного з показників (р ≤ 0,05). Наукова новизна. Під час розрахунків самоочисної здатності річки з’ясовано, що найвищий ступінь самоочищення характерний для хлоридів (88,48%), азоту амонійного (84,58%) та фос- фору фосфатів (80,75%); середній ступінь самоочищення мали азот нітритний (62,88%), азот нітратний (57,9%) та показники БСК5 (52,97%) і ХСК (34,88%); найнижчий ступінь самоочищення поверхневих вод річки було виявлено для завислих речовин (21,67%), вмісту в воді розчиненого кисню (23,74%) та фторидів (4,25%). Висновки. Зроблено припущення, що речовини, за якими не було підтверджено прояву самоочисної здатності поверхневих вод (сульфати, залізо, мідь, цинк, марганець), мають здебільшого фонове походження. А їхні кон- центрації у створі № 1, які виявилися меншими за концентрації у створі № 2, можуть бути пояснені процесом розбавлення внаслідок надходження певних об’ємів стічних вод.
23
Дегтяр, М. В., та С. С. Душкін. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ РЕАГЕНТНОГО ОЧИЩЕННЯ ДРЕНАЖНИХ ВОД ПОЛІГОНІВ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведена оцінка ефективності використання різних технологічних прийо- мів очищення дренажних вод полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), зокрема, запро- понований спосіб активізації реагентного методу очищення із застосуванням розчину коагулянту сульфату алюмінію, підданого активації шляхом магнітної обробки та елек- трокоагуляції. Така технологія дозволить інтенсифікувати процес очищення дренажних вод, знизити дози сульфату алюмінію без погіршення якості очищення стічних вод, зни- зити експлуатаційні витрати та собівартість очищення дренажних вод. Для досягнення мети в ході досліджень вивчений хімічний склад фільтрату полігонів ТПВ на різних етапах експлуатації полігону з урахуванням якісних особливостей філь- трату залежно від його віку. Основна увага приділена оптимізації параметрів реагентного очищення стічних вод полігонів ТПВ, вивчена кінетика та виявлені закономірності процесу коагуляції у разі активації розчину коагулянту сульфату алюмінію. При цьому були вивчені такі основні питання, як: – зміна структурно-механічної гідратації гідроксиду алюмінію під час обробки стіч- них вод полігонів твердих побутових відходів активованим розчином коагулянту сульфату алюмінію; – вплив активованого розчину коагулянту на зміну сил зчеплення контактного сере- довища; – вплив активованого розчину коагулянту на гідравлічну крупність суспензії, що коа- гулюється. У роботі доведено високу ефективність використання реагентного методу (в комбіна- ції з біологічним очищенням) для фільтраційних вод, характерних для стадії метаногенезу, детально описаний хімізм процесу та механізм зміни структурно-механічної гідратації гідроксиду алюмінію під час обробки стічних вод. Слід зазначити, що запропонована тех- нологія має низку особливостей, зокрема, протягом активації розчину реагенту відбува- ється накладення магнітного поля, внаслідок чого відбувається зміна структури розчину і утворення додаткових центрів коагуляції. Порівняно з іншими відомими технологіями, що мають стадію реагентного очищення, це дозволить інтенсифікувати процес коагуляції та знизити розрахункову дозу коагулянту на 25–30% без погіршення якості очищення.
24
Trus, Inna, Nikolai Gomelya, Yevheniia Melnychenko та Valeriia Mihranova. "ОЧИЩЕННЯ ВОДИ ВІД ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ВІДСТОЮВАННЯМ, НАНОФІЛЬТРУВАННЯМ ТА ФЛОТАЦІЄЮ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 204–13. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-204-213.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Проблема погіршення екологічної ситуації стає все більш актуальною. Тому пріоритетним напрямком є розробка ефективних методів очищення води від йонів важких металів. Постановка проблеми. Нині наявні методи вилучення йонів важких металів із водних розчинів придатні переважно для очищення промислових стічних вод і мало ефективні для очищення природних вод, які містять у високих концентраціях йони кальцію і магнію, які суттєво знижують ємність іонітів по йонах важких металів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про основні методи очищення та доочищення води від йонів важких металів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про ефективність очищення природних вод, які містять у високих концентраціях йони кальцію і магнію. Постановка завдання. Вивчення ефективності видалення йонів міді та свинцю із розведених водних розчинів при використанні фероціаніду калію та флокулянтів при відстоюванні, фільтруванні на фільтрі «синя стрічка», на нанофільтраційній мембрані ОПМН-П та методом флотації. Виклад основного матеріалу. Досліджено процеси очищення води від важких металів при їх висадженні фероціанідом калію. Показано, що при очищенні води від йонів міді та свинцю шляхом комплексоутворення з ціанофератом калію при використанні нанофільтрування після відстоювання та механічного фільтрування ефективність вилучення йонів важких металів зростає. Вивчено ефективність зв’язування ціаноферату калію та йонів міді при взаємодії з полікатіонними флокулянтами. Висновки відповідно до статті. Наведено результати досліджень з вилучення йонів важких металів (на прикладі міді та свинцю), отримані при переведенні важких металів у нерозчинний стан зв’язуванням у фероціанідні комплекси їх відстоюванням та доочищенням методами фільтрування та нанофільтрування. Показано, що застосування нанофільтрування дозволяє підвищити на 4–15 % ступінь очищення води від йонів міді та свинцю. Високу ефективність очищення води від важких металів забезпечив метод флотації.
25
Shkvirko, О. M., I. S. Tymchuk та M. S. Malovanyy. "Адаптація світового досвіду утилізації осадів стічних вод до екологічних умов України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 82–87. http://dx.doi.org/10.15421/40290216.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблеми з утилізації осадів стічних вод. Очищення комунальних стічних вод призводить до накопичення великої кількості осадів, що портебує раціонального та збалансованого підходу до їх утилізації. Осад стічних вод є цінним енергетичним та матеріальним ресурсом, який можна використовувати як вторинну сировину. Найпопулярнішими методами утилізації є: захоронення, спалювання, використання у сільському господарстві як добрив, виробництво будівельних матеріалів. Охарактеризовано нові способи з утилізації осадів стічних вод, які використовують у світі, серед яких: рекультивація земель, кар'єрів та звалищ, виробництво біогазу та теплової енергії, виділення цінних елементів і металів, а також виробництво адсорбентів. Встановлено, що у США та країнах Європейського Союзу основну кількість утворюваних осадів використовують у сільському господарстві як добрива, а в Японії – для виробництва будівельних матеріалів. Розглянуто наявні проблеми, які пов'язані з накопиченням та утилізацією осадів стічних вод в Україні. Більшість осадів, які утворюються на території України, підлягають захороненню. Визначено можливість використання осадів стічних вод у виробництві будівельних матеріалів та виготовленні коагулянтів. Встановлено, що в умовах України найперспективнішим методом утилізації осадів стічних вод є використання їх як добрив у сільському господарстві.
26
ПИЛИП’ЮК, Віктор, та Алла КОЛІСНИК. "ОЦІНКА ГІДРОХІМІЧНОГО СТАНУ ВОД РІЧКИ ПСЕЛ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема оцінки якості поверхневих вод в Україні є особливо гострою через нестачу якісних питних вод у регіонах. Річка Псел є транскордонною, площа її водозбору в межах України становить 72% від загального обсягу. У роботі оцінено гідрохімічний стан вод р. Псел. Установлено, що води річки використовуються для різних потреб, зокрема для господарсько-питного водопостачання. Основним антропогенним джерелом забруднення вод р. Псел є промислове об’єднання «Хімпром», розташоване у м. Суми. Загалом, питання екологічної оцінки якості вод р. Псел є предметом дослідження багатьох авторів. Як вихідні використано дані спостережень на стаціонарних постах підрозділів Гідрометеорологічної служби і Державного агентства водних ресурсів України за 1990–2018 рр. Для оцінки гідрохімічного режиму р. Псел застосована методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші й естуаріїв України з урахуванням трьох груп показників: за критеріями сольового складу; за трофосапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями; за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної та радіаційної дії. Основним показником оцінки є екологічний індекс. Виявлено, що якість вод р. Псел за середніми значеннями екологічного індексу характеризується класом III, категорією 4. Клас якості вод за їх станом характеризується як «задовільні», категорія якості вод – «задовільні». За ступенем чистоти клас якості вод характеризується як «забруднені», категорія якості – «слабкозабруднені». Такий стан досліджуваного водного об’єкта зумовлений значним антропогенним навантаженням – видобутком залізної руди в межах басейну річки. Для використання вод у питних і рибогосподарських цілях необхідні попередні заходи з очищення стічних вод.
27
Dyshliuk, V. Y. "МІКРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСАДІВ СТІЧНИХ ВОД МІСЬКИХ ОЧИСНИХ СПОРУД ТА ОЦІНКА ЇХ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРИДАТНОСТІ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ". Agriciltural microbiology 23 (29 червня 2016): 10–16. http://dx.doi.org/10.35868/1997-3004.23.10-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати досліджень ступеня фітотоксичності різних за технологієювиготовлення осадів стічних вод Бортницької станції аерації ВАТ АК «Київводоканал» і їхсумішей із сирими осадами, чисельності мікроорганізмів окремих еколого-трофічних груп.Встановлено, що за комплексом еколого-мікробіологічних показників термофільнозбродженіі аеробно-стабілізовані осади стічних вод є придатними для сільськогосподарської утилізації (пряме внесення, переробка на добрива). Суміші осадів стічних вод, що включають сиріосади, проявляють фітотоксичні властивості, в них не завершені мінералізаційні процеси, узв’язку з чим потрібні заходи для їх додаткового перероблення на біокомпости, удобрювальні композити тощо.
28
Сєрова, Т. О., та Ю. Є. Шапран. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ СУДНОВИХ СИСТЕМ ПЕРЕРОБКИ ДЛЯ СУДЕН КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 94–108. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми екології та охорони навколишнього середовища стаютьвсе більш гострими по міру розвитку суспільства й науково-технічного прогресу, що стрімко збільшує свій вплив на природу. Негативному антропогенному впливу піддаються всі складові біосфери -ґрунт, атмосфера і гідросфера з проживаючими в них флорою і фауною. Проблема боротьби з забрудненням з річкових суден та суден типу ріка-море є комплексною та вимагає комплексного рішення. На сьогоднішній день існують фрагментарні елементи очищення відходів, які утворюються на судні в процесі рейсу. Однак відсутні комплексні рішення даної проблеми. Особливо гостро строїть проблема очищення СВ та НВ. Запропоновані методи обробки забруднених вод та харчових відходів з водного транспорту в процесі рейсу за умови, що харчові відходи будуть змільчені та додані до СВ.У результаті проведених досліджень доведена ефективність застосування гідродинамічних кавітаторів як при очищенні відносно малозабруднених вод (БВ), так і при очищенні сильнозабруднених СВ. Як було відзначено в роботі, осади після обробки СВ доцільно перероблятив біогаз разом з харчовими відходами. Тривалість анаеробного бродіння скорочується від зменшення розміру органічних часток. Отже, диспергування гідродинамічною кавітацією повинне прискорити процеси гідролізу органічних сполук. Таким чином, напрямком подальших досліджень є вивчення впливу кавітації на процеси анаеробного бродінняКлючові слова: судно, стічні води, переробка відходів, енергетична установка, двигун, рушійно-рульовий комплекс.
29
Грайворонська, І., Е. Хоботова, В. Даценко та І. Черепньов. "Гранульований доменний шлак як сорбент органічних барвників". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (11 лютого 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).53-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено властивості гранульованого доменного шлаку «АрселорМіттал Кривий Ріг», що зумовлюють його сорбційну активність. У складі фракцій шлаку ідентифіковані мінерали: окерманіт Ca2MgSi2O7, геленіт Ca2Al(Al,Si)2O7, ранкініт Ca3Si2O7, псевдоволластоніт CaSiO3, мервініт Ca3MgSi2O8, мікроклін КAlSi3O8, кальцит CaCO3, ольдгаміт CaS з вмістом алюмосилікатів кальцію і магнію > 50 %. Деякі фази знаходяться в аморфному сорбційно-активному стані. Показана доцільність активації водою протягом 1 доби, в результаті якої на поверхні утворюються і дисоціюють гідроксильні і гідрофільні силанольні групи з формуванням негативного заряду поверхні шлакових частинок, що характерно для алюмосилікатів Са і Mg, а також мінералів кальциту і ольдгаміту. Форма ізотерми адсорбції свідчить про утворення полімолекулярних шарів органічного барвника метиленового синього (МС), що збільшує ефективність шлакового сорбенту. Величина адсорбції МС не менш 2 мг/г. Показано відсутність десорбції МС з шлаку, що забезпечує безпеку як захоронення відпрацьованого сорбенту, так і його утилізації в якості наповнювача будівельних матеріалів. Доведено радіаційну безпеку шлаку. Питома ефективна активність фракцій шлаку не перевищує 370 Бк/кг, що дозволяє його використання в якості технічних матеріалів без обмежень. Запропоновано технологічну схему адсорбційної очистки стічних вод підприємств органічного синтезу і текстильної промисловості, що містять органічні барвники, за допомогою шлакового сорбенту.Стадії технологічного процесу: надходження шлаку з відвалу, аналіз мінерального складу шлаку, водна активація шлаку, статична сорбція барвників в відстійнику, подальша утилізація шлаку і надходження очищених вод в первинне виробництво. Технологія передбачає видалення органічних барвників із стічних вод і їх повторне використання, що забезпечує замкнутість циклу оборотного водоспоживання, відсутність витрат хімічних реагентів на активацію шлакового сорбенту, поліпшення екологічної ситуації в місцях розташування шлакових відвалів за рахунок використання шлаків в якості сорбентів.
30
Ковальчук, В. А. "ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ СПОРУД ДЛЯ ОЧИСТКИ СТІЧНИХ ВОД ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 36 (24 листопада 2018): 271–78. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i36.276.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено приклади впровадження сучасних споруд, для очистки стічних вод підприємств харчової промисловості. Для очистки стічних вод застосовуються виготовлені з металу відстійники-флотатори, аеротенки-відстійники підвищеної гідравлічної висоти, фільтри з плаваючим завантаженням, які монтуються на майданчику очисних споруд.
31
Булавенко, Р. В., О. В. Степова та В. В. Рома. "ДООЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ СПОРУД БІОПЛАТО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2012): 145–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.36.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі вивчення існуючих методик фітотехно-логій, зокрема застосування вищих водних рослин уконструкціях біоплато та інших новітніх мето-дик, було розроблено ефективну, екологічну техно-логію доочищення стічних вод підприємств із пе-реробки молочної продукції з метою повторноговикористання їх на підприємстві. Запропонованодвоступінчасту конструкцію біоплато з вищимиводними рослинами (очерет звичайний, комишозерний, рогіз вузьколистий, рогіз широколистий,аїр болотний). Розроблена конструкція біоплато звищими водними рослинами для доочищення стіч-них вод молокозаводу, з наступним їх використан-ням їх для потреб підприємства.
On the base of already existing phytotechniques, in particularthe usage of higher aquatic plants in bioplateau constructionsand other advanced methods, there was developed an effective,ecological system of post processing dairy products sewagepurification for the reusable resource. A two-stage bioplateauconstruction with higher aquatic plants (Reeds, Reeds Lake,Lesser Bulrush, Common Bulrush, Sweet Flag) was offered.There was a bioplateau with higher water plants for purificationof dairy industry sewage as a reusable resouce for the companyneeds worked out.
32
Dolinskyi, A. А., O. M. Obodovych та V. V. Sydorenko. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ БІОЛОГІЧНОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ЗА РАХУНОК НОВИХ ТЕПЛОМАСОБМІННИХ АЕРАЦІЙНО-ОКИСНЮВАЛЬНИХ АПАРАТІВ РОТОРНОГО ТИПУ". Industrial Heat Engineering 39, № 4 (20 листопада 2017): 5–10. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.4.2017.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонована схемаетапу біологічного очищення стічнихвод з використанням в якості аератораі змішувача апарату роторного типу. Представлені експериментальні даніпо швидкості розчинення кисню вустановці роторного типу, швидкості очищення стічних вод (за показником БПК) в залежності від частоти пульсацій. Представлені порівняльні характеристики очищення побуто- вих стічних вод аераторів різних конструкцій.
33
Popadiuk, I. Yu. "РЕГУЛЮВАННЯ ПОВЕРХНЕВОГО СТОКУ ЗА ДОПОМОГОЮ БАГАТОСЕКЦІЙНИХ РЕЗЕРВУАРІВ ДОЩОВИХ СТІЧНИХ ВОД". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 149–54. http://dx.doi.org/10.15421/40250825.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто різні сучасні конструктивні рішення багатосекційних резервуарів дощових стічних вод, які використовують у світовій практиці для регулювання дощового стоку з урбанізованих територій. Показано перевагу багатосекційних резервуарів над односекційними. Здійснено порівняльний аналіз резервуарів за різними ознаками. Описано конструктивні особливості та проаналізовано принципи роботи резервуарів дощових стічних вод, які найчастіше використовують на каналізаційних мережах світу.
34
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, А. О. Тараненко, Ю. А. Цьова та М. М. Приставський. "НАУКОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ АДАПТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ГІДРОСИСТЕМОЮ (НА ПРИКЛАДІ Р. ВОРСКЛИ В МЕЖАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 124–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено дослідження хімічних, фізико-хімічних та гідробіологічних показників на різних ділянках р. Ворскли. На досліджуваних ділянках річки встановлена залежність між антропогенним навантаженням та якістю води. Визначено пряму залежність між вмістом у воді азоту та фосфору та розвитком водоростей. Проведена оцінка стійкості водних екосистем до антропогенної евтрофіка-ції на чотирьох ділянках р. Ворскла. Виділені ділянки з перевагою продукційних процесів. На ділянці Т.1 гідросистема р. Ворскли здатна до самоочищення. На ділянках Т.2-Т.4 гідросистема продукує більше органічної речовини, ніж може розкласти, що знижує її здатність до самоочищення, посилює процеси евтрофікації. Проведена оцінка зменшення антропогенного навантаження на ділянках р. Ворскли за Р/D-відношенням. На основі отриманих результатів розроблені агроекологічні рекомендації регулювання евтрофікації водних систем для існуючого, оптимального та перспектив-ного сценарію та визначено їхню економічну ефективність. Існуючий сценарій – збиток від забруд-нення водного середовища складає 62 млн грн щорічно. Оптимальний сценарій (2022–2030 рр.) включає заходи: використання пробіотику (протягом 5 років у 4 точках загальним обсягом 720 кг); будівництво сучасних систем очистки стічних вод з використанням пробіотичних препаратів; зменшення скидів від вигрібних ям (за рахунок використання біопрепаратів та заміна їх на септики). Перспективний сценарій (2030–2040 рр.) – побудова системи збору дощових і талих вод, очистка донних відкладень з використанням гідробіологічних методів, рекультивація звалища ТПВ (методом вапнування та використання пробіотику). Для вирішення першочергових заходів (1 етап) необхідно 43 млн грн. Орієнтовний термін реалізації – 8 років. При реалізації даних методів збиток через забруднення водного середовища зменшиться на 85 % і складатиме 9,3 млн грн. Реалізація оптима-льних заходів покриває збиток у розмірі 52,7 млн грн та матиме економічну ефективність – 9,7 млн грн за рік. За 8 років економічний ефект складатиме 378,6 млн грн. Для реалізації перспективних заходів необхідно 70,8 млн грн. Покриття збитку за забруднення водного середовища від реалізації даних заходів складає 15 % (9,3 млн грн.). Поліпшення гідросистеми дасть змогу зменшити екологічні ризики здоров’я населення, сприятиме розвитку рекреації, рибного господарства (соціаль-но-економічний ефект).
35
Дзігора, Юлія Вікторівна, та Геннадій Степанович Столяренко. "МЕТОДИ РЕГЕНЕРАЦІЇ МЕМБРАН У СФЕРІ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНОЇ ВОДИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 2 (11 березня 2020): 97–104. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2020.196814.
Повний текст джерела
36
Вальчук, Сергей, Надежда Рублевская, Вадим Коваль та Инна Похмурко. "ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОПОЛЬЗОВАНИЯ И ОБЪЕМОВ СБРОСА СТОЧНЫХ ВОД В ПОВЕРХНОСТНЫЕ ВОДОЕМЫ ПРОМЫШЛЕННОГО РЕГИОНА". SWorldJournal, № 08-02 (31 травня 2018): 72–75. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-02-013.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено характеристику обсягів скидання промислових стічних вод у поверхневі водойми Дніпропетровської області у динаміці за 2015-2019 рр. Встановлено, що зберігається загальний високий рівень скидів промислових та господарсько-побутових стічних
37
Вальчук, Сергей, Надежда Рублевская, Вадим Коваль та Инна Похмурко. "ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОПОЛЬЗОВАНИЯ И ОБЪЕМОВ СБРОСА СТОЧНЫХ ВОД В ПОВЕРХНОСТНЫЕ ВОДОЕМЫ ПРОМЫШЛЕННОГО РЕГИОНА". SWorldJournal, № 08-02 (31 травня 2018): 72–75. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-02-013.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено характеристику обсягів скидання промислових стічних вод у поверхневі водойми Дніпропетровської області у динаміці за 2015-2019 рр. Встановлено, що зберігається загальний високий рівень скидів промислових та господарсько-побутових стічних
38
Шлафман, Наталія, та Олег Кассієн. "ІННОВАЦІЙНЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ОСАДУ СТІЧНИХ ВОД". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (7 квітня 2021): 52–53. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.005.
Повний текст джерела
39
Подрезенко, І. М., Н. С. Остапенко, С. В. Крючкова, В. А. Кириченко та Л. В. Бондаренко. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ГІДРОСФЕРУ В МЕЖАХ МІСЬКИХ ТЕХНОЕКОСИСТЕМ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Екосистеми гідросфери мають визначальне значення для функціонування міських техноекосис-тем. На їх екологічний стан найбільший вплив чинять виробничі процеси підприємств, особливо гір-ничодобувних, які використовують величезні обсяги ресурсів (енергії, матеріалів і води), а поверта-ють до навколишнього середовища масу відходів і забруднених стічних вод. Аналіз багаторічних спо-стережень показує, що найбільш поширеними забруднювачами річок басейну Дніпра є нітрити, азотамонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Концентрація їхсвідчить про порушення якісних нормативів води, які затверджені для промислово-господарськихкомплексів, водойм для розведення риб, а також культурно-побутового призначення в межах місь-ких техноекосистем. З метою не тільки подолання негативних наслідків, а й запобігання техноген-ного впливу, одним з головних завдань екологічно збалансованого природокористування повинно бутивизначення полікомпонентного впливу токсичних викидів і відходів на навколишнє середовище, особ-ливо на гідросферу. Представлено методологічні підходи до оцінки природно-техногенного впливу нагідросферу в межах міських техноекосистем. У цьому дослідженні пропонується оцінювати приро-дно-техногенний вплив на гідросферу шляхом визначення на мікроелементному рівні парного корелю-вання. Актуальність цієї проблеми обумовлена ще й тим, що в останні роки простежується тенде-нція вторинного забруднення природних вод унаслідок десорбції забруднювачів різної природи та хі-мічної структури у відповідних донних відкладеннях. Уперше були досліджені кореляційні взаємозв'я-зки між техногенними, біогенними та гідрологічними характеристиками водойм у межах міськихтехноекосистем; визначені коефіцієнти парної кореляції; виконана систематизація та визначеноосновні закономірності, які стосуються розподілу мікроелементів у семи групах, з урахуванням їхкількісного вмісту в планктоні. В результаті аналізу коефіцієнтів парної кореляції між мікроелеме-нтами, що містяться у планктоні, була складена класифікація небезпеки цих мікроелементів щодоперенесення їх в харчовому ланцюзі «Планктон/Риба/Людина».
40
Meparishvili, Kh N. "Особливості держаного управління водними ресурсами України на принципах Спільної політики з ЄС". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (30 жовтня 2018): 126–32. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.05.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан державного управління водними ресурсами України та важливі аспекти інтегрованої політики співробітництва України щодо охорони та раціонального використання вод, впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, реконструкції існуючих та будівництва нових міських очисних споруд, зменшення скиду недостатньо очищених стічних вод, зменшення рівня забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря.
41
Sholiak, K. V., S. О. Hnatush, T. B. Peretyatko та S. P. Gudz. "Мікробоценози стічних вод Львова на різних етапах очищення". Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine 4, № 2 (2 грудня 2013): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/021313.
Повний текст джерелаАнотація:
The aim of this work was to investigate some physiological groups of microorganisms which are components of wastewater microbiocenoses. Microorganisms were grown in Petri dishes containing 20–30 ml agar selective medium and in 25 ml tubes at a temperature +30 ºC. The selective media were: wort agar for microscopic fungi and yeasts, Hutchinson medium for the cellulose-destroying microorganisms, starch-ammonium medium for microorganisms that can utilize mineral nitrogen forms, Postgate B medium for sulfate-reducing bacteria, Vinogradsky medium for nitrifying bacteria, Ashby medium for the nitrogen-fixing bacteria, Chapek medium for the actinomycetes. 1 mM Cr (VI) (104 mg/l) in the form of К2Cr2О7 was added to the medium. The number of colonies was determined by the Koch method. We studied wastewater microbocenoses of Lviv city at various stages of purification. We showed that the quantitative and qualitative composition of microorganisms differed significantly in primary and secondary clarifiers, the aerotank and sludge at different stages of sewage treatment. In the initial stages of purification, in the primary sump, bacteria that reached the treatment plant with sewage were found. Nitrifying bacteria (7.1 × 106colony forming units (CFU)/ml), nitrogen-fixing bacteria (9.0 × 106CFU/ml), and fungi (3.4 × 106 CFU/ml) dominated. The qualitative composition of microorganisms in primary clarifiers and the aerotank was similar, but their number in the aerotank was significantly higher than in the primary sump: 1.5 × 107 CFU/ml of nitrifying bacteria, 1.4 × 107CFU/ml of nitrogen-fixing bacteria, 6.7 × 106CFU/ml of fungi. The ratio of different physiological groups of microorganisms in the active sludge changed significantly. The predominant microorganisms were those that assimilate mineral forms of nitrogen (65%), their number was 1.6 × 108CFU/ml. In the secondary clarifier, the largest group was cellulose-destroying microorganisms (6.0 × 105CFU/ml). However, their numbers in the secondary sump were lower compared to their numbers in the aerotank and sludge (1.5–3.9 × 106CFU/ml). Among the representatives of various physiological groups of bacteria a significant number of chromium-resistant strains was detected. The largest number of chromium-resistant strains was detected in the active sludge and aerotank, which is probably due to the recirculation of microorganisms in the wastewater treatment. The highest percentage of Cr (VI) resistant microorganisms was among sulphate-reducing bacteria. An increase in the percentage of chromium-resistant microorganisms occurred together with the lowering of the total number of microorganisms of a certain physiological group. These microorganisms could prove useful for the development of biotechnological methods wastewater treatment to eliminate chromium compounds, which are highly toxic to living organisms.
42
Мороз, М. О. "Можливість використання гідродинамічної кавітації в очищенні стічних вод". Безпека життєдіяльності, № 2, лютий (2019): 23–24.
Знайти повний текст джерела
43
Дичко, А. О. "Залежність біохімічного очищення стічних вод від факторів процесу". Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Вип. 1 (96) (2016): 109–14.
Знайти повний текст джерела
44
Krysenko, A. V., T. V. Sklyar, A. I. Vinnikov та N. V. Prischepa. "Вплив іонів важких металів і цинкового комплексу на динаміку росту бактерій роду Pseudomonas". Biosystems Diversity 20, № 1 (21 березня 2012): 55–59. http://dx.doi.org/10.15421/011208.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема очищення стічних вод – одне з найактуальніших питань із початку століття. Особливе місце важких металів серед забруднювачів довкілля пов’язане з їх накопиченням в організмі та передачею трофічними ланцюгами, високою їх токсичністю. Розроблено сучасні технології очищення стічних вод: перспективи мають природні та найдешевші біологічні методи очищення, що являють собою інтенсифікацію природних процесів розкладання органічних сполук мікроорганізмами в аеробних або анаеробних умовах. Одні з основних – процеси нітрифікації та денітрифікації. Велика увага приділяється мікроорганізмам, здатним виконувати ці процеси. Процеси взаємодії між іонами важких металів і мікроорганізмами мають велике значення не тільки для фундаментальної науки, а і як можливе застосування у біотехнологічних процесах.
45
Коваль, Мирослава Григорівна, Наталія Максимівна Фоміна та Геннадій Степанович Столяренко. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ФАРБУВАЛЬНО-ОЗДОБЛЮВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ КАВІТАЦІЇ Й ЕЛЕКТРОАКТИВАЦІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ СТІЧНИХ ВОД". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 3 (23 жовтня 2019): 145–53. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.3.2019.178701.
Повний текст джерела
46
Лук'янченко, Вадим. "НОВИЙ ПОГЛЯД НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ПОЧАТКОВОГО ВИГЛЯДУ ТРОЇЦЬКОЇ НАДБРАМНОЇ ЦЕРКВИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ". City History, Culture, Society, № 10 (3) (17 листопада 2020): 21–40. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.10.021.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення будівельної еволюції Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври охоплює багато важливих аспектів, що потребують серйозних архітектурних, археологічних та бібліографічних досліджень. Насамперед це виявлення і аналіз фактів, які б могли відповісти на питання про час її будівництва та початкове функціональне призначення. Висновки та припущення, подані в статті, вперше ґрунтуються не тільки на матеріалах із літературних та графічних джерел, а насамперед на натурних дослідженнях та візуальному обстеженні Троїцької надбрамної церкви. Спираючись на матеріали наукових архітектурних та археологічних досліджень, аналізуючи результати візуального обстеження, автор доходить висновку, що початково Троїцька надбрамна церква будувалася у єдиній оборонній лінії Печерського монастиря, як захисна споруда. Вона поєднувала в собі дві функції: культову і оборонну. Спочатку до неї підходила оборонна стіна у вигляді стовп’я, яку у другій половині ХІІ ст. було замінено на кам’яний мур. Саме з бойового рівня цих оборонних стін початково здійснювався вихід на другий оборонний поверх захисної башти над головною проїзною монастирською брамою. Спираючись на виявлені під час натурних досліджень беззаперечні факти (залишки будівельних конструкцій, їх конфігурацію та розташування), автор стверджує, що початково Троїцька надбрамна церква будувалася як оборонна триповерхова башта. На першому поверсі башти, в її центральній частині був проїзд, а у бокових частинах – господарські приміщення та оборонні бойові настили для захисту монастиря під час облоги. Другий поверх сполучався з бойовими рівнями прилеглих захисних монастирських стін та третім бойовим поверхом башти. Перекриття над другим поверхом башти – плоскі дерев’яні по дерев’яних балках та цегляних арках. На обстеження стін із метою пошуку початкових гнізд від дерев’яного перекриття між імовірними другим і третім початковими поверхами. третьому поверсі башти розташовувалася маленька Троїцька церква. Церква мала один неф і одну апсиду. У статті представлені гіпотетичні реконструкції планів поверхів, загальних виглядів фасадів та розрізів Троїцької надбрамної церкви на початковий будівельний період. Зважаючи на неможливість застосування традиційних методів наукових архітектурних натурних досліджень безпосередньо в інтер’єрі Троїцької церкви, автор пропонує застосувати прилади георадарної зйомки для обстеження стін із метою пошуку початкових гнізд від дерев’яного перекриття між імовірними другим і третім початковими поверхами.
47
Б. Хоботова, Еліна, Юлія С. Калюжная, Віта В. Даценко та Василь І. Ларін. "ТОКСИЧНІСТЬ І ГІДРАВЛІЧНА АКТИВНІСТЬ ДОМЕННИХ ШЛАКІВ ЯК ПАРАМЕТРИ ВИБОРУ ТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (22 липня 2021): 312–20. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.228352.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити клас небезпеки і гідравлічну активність фракцій доменних шлаків і обґрунтувати напрям їх утилізації. Дослідження стосується доменних шлаків Запоріжсталі, Дніпровського металургійного комбінату (ДМК), АрселорМіттал Кривий Ріг, Маріупольського МК і Алчевського МК. Методи. Мінеральний склад шлаків визначали за допомогою рентгенофазового аналізу на дифрактометрі Siemens D500. Елементний склад фракцій шлаків визначали електронно-зондовим мікроаналізом на скануючому електронному мікроскопі JSM-6390 LV з системою мікрорентгеновского аналізу. Клас небезпеки визначали при розрахунку індексів токсичності і сумарних індексів небезпеки. Результати. У фракціях доменних шлаків виявлені силікатні мінерали трьох систем: CaO‒SiO2, CaO‒Al2O3‒SiO2 і СаО‒MgO‒SiO2. Гідравлічна активність шлаків досить висока, вона визначена по масовій частці гідравлічно активних мінералів: бредигіта, ларніта, окерманіта, псведоволастоніта; титруванням за кількістю поглиненого вапна і вмістом незв'язаного СаО. Як елементи-домішки в шлаках знайдені S, F, Cl, P, Mn і Ti. Всі досліджені фракції доменних шлаків відносяться до III класу небезпеки (помірно небезпечні). Висновки. Досліджені шлакові фракції можуть використовуватися в якості сорбентів при очищенні стічних вод і вторинної сировини у виробництві в'яжучих матеріалів при випалюванні і гідратації, що забезпечує зниження вмісту токсичних компонентів у готовій продукції до відповідності IV класу небезпеки.
48
Zhuk, V. M., O. V. Verbovskiy, I. Yu Popadiuk та I. I. Matlai. "Основні технологічні параметри реалізації аеробного біокомпостування осадів стічних вод". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 91–95. http://dx.doi.org/10.15421/40281117.
Повний текст джерелаАнотація:
Перспективним шляхом утилізації осадів стічних вод на каналізаційних очисних спорудах є їх аеробне біокомпостування з отриманням органо-мінеральної суміші. Представлено узагальнену математичну модель, що враховує геометричні розміри компостних буртів і товщину зони охолодження та дає змогу прогнозувати та оптимізувати основні технологічні параметри реалізації процесу аеробного компостування осадів. Показано, що без урахування технічних обмежень максимально досяжний відносний ефективний об'єм зростає зі збільшенням висоти бурту H, коефіцієнта закладання його відкосів m та відносної довжини бурту L/H. Для довгих буртів із L/H³20 впливом торцевих зон на значення відносного ефективного об'єму можна нехтувати. За сталого значення площі поперечного перерізу довгих буртів максимальні значення відносного ефективного об'єму відповідають коефіцієнту закладання відкосів m = 1. Розроблена модель дає змогу розв'язати оптимізаційну задачу для фіксованого об'єму компостного бурту за наявності технічних обмежень щодо максимального значення висоти Н. У практично вагомому діапазоні значень вихідних параметрів (Wtot = 50−500 м3; Нmax = 2 м; a = 0,3−0,5 м) максимальний відносний ефективний об'єм відповідає буртам невеликої довжини L/H<20 зі значеннями коефіцієнта закладання відкосів m>1. Це пояснено тим, що такі бурти мають мінімальну площу поверхні розділу з повітрям, що мінімізує об'єм зон охолодження за сталого об'єму і висоти бурту.
49
Сухацький, Юрій Вікторович, Зеновій Орестович Знак, Соломія Михайлівна Капацила та Ірина Богданівна Садова. "КАВІТАЦІЯ У КОМБІНОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ВІД ТОЛУЕНУ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (28 лютого 2020): 96–104. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2020.186547.
Повний текст джерела
50
Кречківська, Г. В. "Дослідження стічних та поверхневих вод відвалів Бориславського озокеритового родовища". Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 20 : Біологія, вип. 5 (2013): 174–81.
Знайти повний текст джерела