Статті в журналах: "Стійкі відносини"

1

Сулим, Б. В. "Українсько-австрійські відносини крізь призму взаємовідносин із Федеративною Республікою Німеччина". Актуальні проблеми політики, № 66 (18 січня 2021): 98–104. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.713.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено украшсько-австрійські відносини, українсько-німецькі відносини, проведено порівняння відносин. Визначено сутність, актуальність, мету відносин між Україною та Австрією та крізь призму взаємовідносин з ФРН. Розглянуто та висвітлено основні етапи розвитку між ними державами. Проаналізовано вплив відносин зовнішньо-економічної діяльності на економіку України. На сучасному етапі відносини з Німеччиною є важливим вектором зовнішньої політики України. Це насамперед зумовлено тією роллю, яку відіграє ФРН у врегулюванні конфлікту на Сході України. ФРН є як одним із найбільших інвесторів, так і одним із найважливіших торгівельних партнерів України. Сучасний стан українсько-німецьких відносин має ознаки системної кризи, зумовленої як проблемами внутрішнього розвитку Європейського Союзу, так і перманентною політичною нестабільністю в Україні. Економічна співпраця України та Австрії має свої традиції. За часів Радянського Союзу існували стійкі економічні зв'язки України з Австрійською Республікою. Від початку проголошення нашої держави незалежною та ще задовго до цього Австрія була для України одним із основних країн-партнерів у напрямі до європейської інтеграції. Напрямам організації співпраці між Австрією та Україною була приділена велика увага у двосторонніх відносинах в певних питаннях. Австрія була наставником у напрямах політики, економіки та культури взаємодії з ЄС. Проаналізувавши відносини України та Австрії за кілька останніх років, можна стверджувати, що Австрія стала одним із основних інвесторів в економіку України. Українсько-австрійські відносини крізь призму відносин з ФРН виявляються у тому, що при побудові відносин України з Австрією чи Німеччиною спостерігаються схожі сценарії побудови взаємовідносин, підписуються схожі міжнародні договори, від початку взаємовідносин вони підштовхують Україну до інтеграції в ЄС, стимулюють нашу державу до прийняття європейських норм і приведення нормативної бази у відповідність до ЄС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Romanenko, V. A. "Церква і держава в Україні: між дефіцитарністю впливу та нейтралітетом (соціологічний аспект)". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 5 (14 червня 2018): 6–12. http://dx.doi.org/10.15421/171863.

Повний текст джерела

Анотація:

Нагальною проблемою як для теоретико-соціологічної рефлексії, так і соціальних практик є проблема відносин між соціальними інститутами церкви і держави в сучасному українському суспільстві. Проблема актуалізується як у зв’язку із невизначеністю прихованих протиріч між ключовими релігійними конфесіями, так і через хибно-нейтральну позицію держави, яка проводить політику невтручання у внутрішні справи церкви, і тим самим фактично потурає розпалюванню міжконфесійної ворожнечі. Основна лінія конфлікту проходить між УПЦ МП, УПЦ КП та греко-католицизмом (уніатством). Багато в чому відмінності між ними стосуються зв’язку відповідних релігійних організацій із лобістськими огрупованнями в спецслужбах, які в той чи інший спосіб продовжують свої «кураторські повноваження» щодо православної церкви. Відносини інших конфесій, які можна розглядати в якості вторинних, стосуються маргінального неопротестантизму, який, проте, вступає у відносини з державою лише у зв’язку із православ’ям і греко-католицизмом. Інститути релігії в порівнянні з іншими соціальними інститутами більш консервативні та змінюються вкрай повільно. Релігія закріплює сформовані в попередні епохи цінності, норми, соціальні практики, зразки відносин та ін. Трансформація релігійних інститутів відбувається не синхронно зі зміною інших правових, політичних або економічних інститутів. Релігійні інститути більш стійкі, надають стабілізаційний вплив, вносять елемент наступності та забезпечують суспільству його своєрідність. Влада не має можливості надавати пріоритетну підтримку будь-якої з них, в політичному плані вона залежить від електорату не однієї, а сукупності всіх конфесій. Внаслідок цього роль релігійного чинника в суспільному житті країни дещо розмита. Розколи в православ’ї у своїй соціальній функціональності, обмеженої щодо єдиного Вселенського православ’я, мають деструктивне та дезінтегруюче значення не тільки в церковному, але і в суспільному сенсі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Корнієнко, Г. С. "Ознаки агробізнесу як аграрно-правової категорії". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (12 серпня 2020): 98–104. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1831.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено ознаки агробізнесу як аграрно-правової категорії. Наголошено, що агробізнес в юридичних науках не отримав повного та ґрунтовного дослідження. Внаслідок цього проблема визначення ознак агробізнесу є актуальною і такою, що потребує розв'язання. Окреслено, що сільськогосподарський товаровиробник - це основний суб'єкт у правовідносинах агробізнесу. Крім нього, у правовідносини в сфері агробізнесу вступають і допоміжні суб'єкти, зокрема оператори ринку харчових продуктів, учасники оптового ринку сільськогосподарської продукції тощо. При цьому кінцевим суб'єктом правовідносин агробізнесу завжди є споживач. Визначено, що першим рівнем складних правовідносин агробізнесу буде виступати селекційне винахідництво, яке дає змогу отримати нові винаходи у сфері АПК; другим - виробництво, переробка; третім - логістика; четвертий рівень передбачає доведення продукції до кінцевого споживача. Між названими правовідносинами можна простежити стійкі, однорідні зв'язки. Встановлено, що агробізнесу як правовій категорії притаманні такі ознаки: 1) агробізнес здійснюється спеціальним суб'єктом, який спеціалізується на проведенні сільськогосподарської діяльності; 2) здійснення агробізнесу передбачає наявність спеціальних активів (земля, обладнання, водні ресурси тощо); 3) його сутність становить господарська (підприємницька) діяльність; 4) він виступає складною системою правових зв'язків у вигляді правовідносин із селекційного винахідництва, виробництва, переробки, реалізації сільськогосподарської продукції та підтримки розвитку села; 5) спрямовується на виробництво, реалізацію сільськогосподарської продукції та виконання послуг у сфері сільськогосподарського виробництва; 6) між суб'єктами агробізнесу виникають внутрішні та зовнішні правовідносини; 7) мета агробізнесу полягає в отриманні прибутку, задоволенні потреб споживачів у сільськогосподарській продукції з урахуванням розвитку села та сільської місцевості, підтримки екологічної безпеки; 8) агробізнес обов'язково передбачає наявність організаційного (аграрний менеджмент) і матеріально-технічного забезпечення (сільськогосподарська техніка, пально-мастильні матеріали, насіння, добрива тощо); 9) відносини агробізнесу регулюються нормами аграрного права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Семенова, К. Д., та Н. В. Тарасевич. "Моделювання впливу факторів клієнтського капіталу на доходи банківських установ". Academy Review 53, № 2 (2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2020-2-53-4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено сутність клієнтського капіталу, його специфіку та значення для економічної діяльності банківських установ. Розглянуто особливості клієнтського капіталу, які характеризують його як відносно стійку систему елементів, що дозволяють сформувати надійні, довгострокові та взаємовигідні відносини банківської установи з клієнтами. Зазначено структурні компоненти клієнтського капіталу банківських установ, до яких відносять: бренд; ділову репутацію; наявність стійкої ресурсної бази; розвинуту мережу каналів продажу банківських продуктів і надання послуг та ін. Визначено основні фактори клієнтського капіталу, що впливають на формування загальних доходів банків, для чого використано кореляційний аналіз. Здійснено кількісну оцінку взаємозв’язків результативності банківської діяльності та складових клієнтського капіталу. Побудовано регресійну модель залежності доходів банківських установ від найбільш впливових факторів, якими виявилися кількість платіжних карток банківської установи, сума депозитних коштів та величина клієнтського кредитного портфеля банку. На основі побудованої моделі розраховано коефіцієнти еластичності для встановлення факторів, вплив на які дозволить підвищити результативність діяльності банківських установ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Тихонюк, Ольга Володимирівна. "ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ СПІР ЯК РІЗНОВИД САМОЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКА У ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 164–75. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті акцентовано увагу на тому, що в Кодексі законів про працю України (КЗпП) нара- зі: 1) відсутнє визначення трудових відносин та притаманних їм ознак; 2) лише визначений порядок розгляду індивідуального трудового спору, але не роз’яснено, що ж це таке – інди- відуальний трудовий спір; 3) не зрозуміло, що мається на увазі під самозахистом у трудових відносинах; 4) відсутня процедура медіації в трудових спорах. Розглянуто строки у розгляді індивідуальних трудових спорів (які актуальні натепер і які пропонує законодавець). Наведено як причини виникнення індивідуальних трудових спорів, так і приклади поширених порушень прав працівників (щодо умов праці та їх оплати) з боку роботодавця. На підставі аналізу судової практики за останні 3 роки наведено типові (уза- гальнені) кейси з індивідуальних трудових спорів. Зроблено такі висновки: 1) самозахистом у трудових відносинах, у нашому розумінні, вважається відмова від виконання роботи, яка не передбачена трудовим договором (ст. 31 КЗпП України), а також відмова від роботи, яка є небезпечною для життя і здоров’я пра- цівника (ч. 5 ст. 153 КЗпП України); або проведення переговорів з роботодавцем (само- стійно чи за допомогою спеціально навченого фахівця, який володіє відповідними методи- ками з організації та ведення переговорів) щодо порушеного права з вимогою усунути це порушення; або звернення по допомогу до КТС або до суду; 2) «самозахистом від звіль- нення» вважаємо ситуацію, коли роботодавець хоче, але не може звільнити працівника (бо не отримав повної компенсації за завдані збитки), а працівник не хоче припиняти трудо- ві відносини з роботодавцем, бо не впевнений, що зможе знайти собі іншу роботу; 3) допоки на законодавчому рівні не буде врегульовано медіацію, роботодавцю доцільно самостійно передбачити це на локальному рівні (наприклад, у колективному договорі) у трудових дого- ворах із працівниками; 4) у разі прийняття проєкту Закону № 5054 трудовими відносинами вважатимуться відносини між працівником і роботодавцем, що передбачають виконання за дорученням, під керівництвом і контролем роботодавця особисто працівником за винагороду визначеної роботодавцем роботи; 5) у разі прийняття проєкту Закону № 5555 індивідуаль- ним трудовим спором вважатимуться розбіжності між працівником і роботодавцем, що вини- кають після укладення трудового договору, до його укладення або після його припинення; 6) наразі судові рішення в малозначних справах (якими вважаються і справи з трудових спорів) та у справах із ціною позову, що не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню (отже, сторона, яка програ- ла справу, втрачає сенс на перегляд судового рішення суду першої та апеляційної інстанції касаційним судом, що у свою чергу порушує право особи на повноцінний судовий захист).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Ликова, І. О., та Л. П. Харченко. "ЕКОЛОГІЯ ЖИВЛЕННЯ ТА МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ КРЯЧКА ЧОРНОГО CHLIDONIAS NIGER (LINNAEUS, 1758)". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 82–90. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано аналіз екології живлення крячка чорного Chlidonias niger (Linnaeus, 1758), проаналізовано кормовий раціон і стратегію живлення в різних біотопах України. За трофічної спеціалізацію чорний крячок Chlidonias niger відноситься до птахів з комахоїдним типом живлення. Досліджено морфометричні показники органів травної системи C. niger, визначено їх відносні показники, описано анатомічну будову відділів травного тракту, макро- мікроскопічну, гістологічну будову стінки травної трубки. Дослідження морфофункціональної організації травної системи C. niger свідчить про значне укорочення травного тракту відносно довжини тіла. Значне укорочення травного тракту, як одна з особливостей морфофункціональної організації травного тракту, пов’язана не тільки з типом живлення, а і з кормодобувним стереотипом (добування корму в польоті). Дослідження гістологічної будова стінки відділів травного тракту C. niger показали, що у цілому травний тракт має макро-, мікроскопічну та гістологічну будову, характерну для представників птахів з комахоїдним типом живлення. Стінка стравоходу має типову будову і вистелена багатошаровим епітелієм. Шлунок двокамерний, має еліпсоподібну форму. На поверхню слизової оболонки залозистого шлунку відкриваються отвори глибоких складних залоз, що виділяють пепсин. М’язовий шлунок має товсті стінки, а внутрішня поверхня вистелена міцною кутикулою. Кишечник укорочений і слабко диференційований на відділи. Рельєф слизової оболонки кишечнику – пластинчастий. По довжині травної трубки, як захисні структури, дифузно розташовані лімфоцити. Сліпі кишки рудиментарні. У задньому відділі травної трубки – пряма кишка – основа пластинок розширюється, у власній пластинці слизової оболонки крипти розташовані в один ряд. У складі поверхневого епітелію відмічено зміни співвідношення облямованих ентероцитів та екзокриноцитів у каудальному напрямку, що свідчить про інтенсивність всисних процесів у верхніх відділах тонкого кишечнику. Травні залози мають типову будову, характерну для представників класу Aves.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Шайда, О. Г., О. В. Чернякова та Н. П. Шайда. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНИХ ФАХІВЦІВ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 54–58. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано соціально-психологічні чинники успішної адаптації працівників до професійної діяльності. У нових умовах професійного розвитку співробітник, який має професійний досвід, і молодий фахівець, можуть зіткнутися не тільки з новими професійними вимогами і завданнями, а й із новими умовами праці, системою побудови відносин у колективі, виявляючи при цьому деякі невідповідності між отриманими в процесі навчання теоретичними знаннями та наявними професійними навичками з реальною практичною професійною діяльністю. Подана в статті інформація свідчить про те, що існує як науковий, так і практичний запит на комплексне дослідження особливостей психологічної готовності до різних сфер діяльності (навчальної, професійної, спортивної) на різних етапах становлення особистості. У статті підкреслюється, що особливої соціальної значущості набуває виявлення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності в системі його підготовки в навчальному закладі. Диференціюючи індивідуально-психологічні особливості особистості або стійкі якості особистості та тимчасові психічні стани, що виражають їх, слід брати до уваги їх діалектичну єдність, тому що особливості особистості можуть ненадовго яскраво виявитися у відповідних психічних станах, стійка особливість особистості є компонентом різних станів, не обов’язково при цьому відіграючи в структурі домінантну роль. У статті робиться висновок, що категорію соціально-психологічної готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності слід розглядати як системну структуру, яка охоплює сукупність професійних, соціально-психологічних та психофізіологічних компонентів, а не лише психологічних та тих, що впливають на успішність професійної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Bondarіeva, T. H., та O. B. Nemkovуch. "СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ СУБ’ЄКТАМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (24 липня 2019): 15. http://dx.doi.org/10.31713/ve420182.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито основні недоліки діючої системи валютного регулювання. Виявлено стійку тенденцію до відтоку валютних цінностей за межі України через неповернення їх суб’єктами зовнішньоекономічних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій та погіршення стану розрахунків в іноземній валюті в Україні. Здійснено характеристику основних нормативно-правових актів, які лягають в основу нової системи валютного регулювання. Виділено ключові новації у сфері валютних відносин. Наголошено на необхідності послідовного проведення валютної лібералізації, оскільки швидка її реалізація може призвести до макроекономічних ускладнень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Савенко, Володимир, Ірина Нестеренко, Олександр Полосенко, Сергій Победа та Вікторія Клюєва. "ДІЛОВА КУЛЬТУРА І ГЕНОМ ДІЛОВОЇ ДОСКОНАЛОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА – ОСНОВА КУЛЬТУРИ ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН СУСПІЛЬСТВА". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Модель діяльності виробничого комплексу завжди включає об’єкт управління та суб’єкт управління у формі відповідних систем. Від рівня розвитку виробничих відносин залежить метод реалізації відносин поміж ними.. А це можливо лише за умови застосування ефективних методів та засобів збирання, передачі, обробки, зберігання та представлення інформації про предметну область діяльності організації. Щоб створити геном досконалості або стійку досконалу модель діяльності, необхідно на науковій основі відібрати людей, що мають потрібні здібності та характери, і сформувати ефективні організації. Історія знає, численні спроби створити ефективні моделі розвитку трудових колективів та соціальних систем. Досвід впровадження систем управління якістю та моделей досконалості організацій показує, що зрештою персонал вирішує все, формує і зберігає ділову культуру-геном організації і впливає на характер і якість виробничих відносин, які встановлюються законами економічних формацій і державними нормами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Тер-Григорьян, М. Г., та С. А. Домбровська. "РОЛЬ ІНТОНАЦІЇ У ВИДІЛЕННІ СЕМАНТИЧНО ВАЖЛИВИХ ВІДРІЗКІВ МОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО КІНОДИСКУРСУ)". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 292–99. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню засобів інтонації, які сприяють реалізації видільності семантично важливих одиниць мовлення. Досліджуваний фактичний матеріал – кінодискурс – є вербальним компонентом фільму в сукупності з аудіовізуальним рядом та іншими значущими екстралінгвальними факторами. Кінодіалог як складник кінодискурсу є структурно-лінійним утворенням, суворо детермінованим, стійким, упорядкованим у часі, для якого характерним є взаємонакладання вербальних і візуальних компонентів та передбачуваність. Інтонаційно-просодичне аранжування діалогу визначається його прагматичним наміром, особливостями композиційної і логіко-семантичної структури. Аналіз поєднання перед’ядерних та ядерних компонентів дозволяє вивести типові мелодичні моделі, що маркують найбільш інформаційно значущі одиниці. До них зараховуємо поєднання високої рівної шкали з високим низхідним чи низхідно-висхідним тоном, характерне для більшості синтагм рематичного компонента. Щодо логічних відносин, то ця модель передає послідовність дій, відношення причини та наслідку, відкриває нову тему повідомлення, приволікає увагу слухача. Стабільну перцептивну яскравість отримують дискурсивні компоненти, оформлені комбінацією ступеневої, скандентної, ковзної шкали, спадневої шкали з порушеною поступовістю із високими та середніми низхідними тонами. Маркування важливих для розкриття рематичного компонента синтагм є також основним призначенням ступеневої та спадної шкал. Вони увиразнюють важливі для розкриття рематичного компонента частини фраз, а також оформлюють висновки, умовиводи, причино-наслідкові відносини. Досить часто ступеневі шкали відкривають нову мікротему дискурсу, надаючи особливої ритмічності видільним фразам. Проведений інструментальний аналіз видільних засобів інтонації довів, що виділеність семантично важливих мовленнєвих відрізків досягається підвищенням тонального рівня, розширенням тонального діапазону, посиленням інтенсивності, прискоренням темпу мовлення, використанням пауз перед семантично важливими лексичними одиницями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Kulchytska, Anna, та Tetiana Fedotova. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ КОНСТРУКТОМ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ТА ПРОЯВОМ АГРЕСИВНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 80–93. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-80-93.

Повний текст джерела

Анотація:

Професійна діяльність є однією із найважливіших сфер життя сучасної людини. Це не лише джерело матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення її базових потреб, а й підґрунтя для самореалізації, самоствердження особистості, задоволення амбіцій і прагнень. Синдром професійного вигорання займає одне із ключових місць серед широкого спектру суспільних проблем. Дослідження присвячене проблемі взаємозв’язку рівня сформованості синдрому професійного вигорання особистості та особливостей прояву агресії. У статті систематизовано та узагальнено сукупність наукових поглядів із проблематики професійного вигорання та агресії. Професійне вигорання визначено як відносно стійку властивість особистості, що зумовлена специфікою професійної діяльності та виступає відхиленням від соціальної норми, що призводить до негативних змін у поведінці. Агресія розглядається як будь-яка форма поведінки, націлена на образу, чи заподіяння шкоди в процесі суб’єктно-об’єктних відносин. Емпіричне дослідження ґрунтувалося на методиці О. Рукавішнікова «Визначення психічного вигорання», опитувальнику Басса-Дарки, та опитувальнику легітимізованої агресії М. Хогбен в адаптації С. М. Єніколопова і М. П. Цибульського. Встановлено, що у вибірці осіб із яскраво вираженим професійним вигоранням (перша группа), у порівнянні з працівниками не схильними до нього (друга группа), частіше фіксуються загальні індекси агресивності та ворожості, що перевищують допустиму норму. Диференціація представників обох груп виявлена і за схильністю до виявлення різних видів агресивної поведінки, зокрема, опосередкованої агресії, роздратування, образи, підозрілості. У результаті дослідження також проаналізовано схильність представників двох вказаних груп до легітимізації агресії у різних сферах життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Вовк, Н. В. "Вивчення проблеми споживчої культури майбутніх учителів технологічної освіти". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 550–55. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3479.

Повний текст джерела

Анотація:

Вовк Н. В. Вивчення проблеми споживчої культури майбутніх учителів технологічної освіти. У статті розглянуто питання вивчення проблеми формування споживчої культури майбутніх учителів технологічної освіти, визначено рівні та показники споживчої культури студентів. Культура споживання – це сукупність стійких форм соціальної взаємодії, закріплених у нормах і цінностях, засоби комунікації, які часто передаються від покоління до покоління. Вона виявляється в існуванні відносно стійких форм, моделей споживання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Магновський, І. Й. "ПРАВО І СВОБОДА ЯК ЦІННІСНІ КАТЕГОРІЇ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 23 (11 листопада 2019): 75–83. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v23i0.609.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітленню у загальнотеоретичному контексті таких ціннісних категорій, як право і свобода, що утворюють фундаменталізуюче і сутнісне підґрунтя для розвитку громадянського суспільства в Україні в умовах викликів сьогодення. Зосереджено увагу на різноманітних аспектах осмислення феномена права та свободи, котрі закладені в основу формування громадянського суспільства, що розглядалися у працях вчених правознавців. Визначено ряд значущих властивостей права, зокрема: загальнообов'язкову нормативність, формальну визначеність, високу державну забезпеченість та інші, які розкривають його місію істотної соціальної сили суспільства. Розкрито основні формальні цінності права, які виявляються у трьох площинах: право має здатність забезпечити загальний стійкий порядок у суспільних відносинах; можливість досягти визначеності, точності в самому змісті суспільних відносин; здатність домогтися гарантованого результату. Наголошено, що право у життєдіяльності суспільства та людини виступає як основа його самотво-рення в історії, як форма реалізації творчості людини, як гарантія свободи й відмежування від варварства та несправедливості. Вказано на ефективну самоорганізацію суспільства завдяки упорядкуванню свободи, де потужним її засобом є право, яке й визначає розумну міру свободи. Означено сутність природного призначення свободи, яка є моментом права, формою вираження соціальної реальності засобами і логікою правосвідомості, втіленням самодостатності та індивідуальності кожного. Акцентовано увагу на сутності громадянського суспільства, яка полягає у забезпеченні законних прав людини, де у його реальності є умовою практичної реалізації ідеї права як свободи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Скрипник Г.О., Цюпа С.В. "ТРЕНДОВА МОДЕЛЬ ЗАЛЕЖНОСТІ РОЗМІРУ ВВП ВІД НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ". Економічний форум 1, № 3 (17 грудня 2019): 180–84. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток ринкових відносин зумовив загострення уваги на проблемних питаннях регулювання державних фінансів загалом і побудови зваженої та ефективної бюджетної політики зокрема. В умовах динамічних змін у економічному середовищі бюджет являє собою не лише централізований фонд фінансових ресурсів держави, а й є важливим інструментом впливу як на макроекономічний стан і стабільний економічний розвиток кожної країни загалом, так і на стійке економічне зростання окремих її суб’єктів господарювання. В статті розглянуто показники надходжень до бюджету та їх залежність від розміру ВВП. В роботі запропонована трендова модель показує чи присутня залежність ВВП від надходжень бюджету і подальший прогноз цієї залежності відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Гнатюк, М. С., C. О. Нестерук, Л. В. Татарчук та Н. Я. Монастирська. "Кількісна морфологічна оцінка вікового ремоделювання венозного русла передміхурової залози". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 19–22. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12755.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Відомо, що венозне русло відіграє важливу роль у дренуванні венозної крові від органів. При порушенні вказаної функції в органах виникає венозне повнокров’я, що ускладнюється гіпоксією, дистрофією та некробіозом клітин та тканин. Необхідно вказати, що вікові структурні зміни венозного русла передміхурової залози досліджені недостатньо. Мета дослідження – за допомогою кількісних морфологічних методів вивчити особливості вікового ремоделювання венозного русла передміхурової залози. Матеріали і методи. Досліджено венозне русло передміхурової залози 40 лабораторних білих щурів-самців, яких поділили на 2 групи: перша нараховувала 20 інтактних практично здорових тварин віком 8 місяців, які знаходилися у звичайних умовах віварію, друга – 20 білих щурів віком 24 місяці. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. З передміхурової залози виготовляли гістологічні мікропрепарати, на яких визначали діаметр закапілярних венул, венул, зовнішній та внутрішній, товщину стінки венозних судин, висоту ендотеліоцитів, діаметри їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в цих клітинах, відносні об'єми ушкоджених ендотеліоцитів, щільність мікросудин. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Морфометрично встановлено, що з віком діаметр закапілярних венул передміхурової залози зріс на 7,4 %, венул – на 6,7 %, зовнішній діаметр венозних судин – на 5,8 %, внутрішній – на 11,9 %, відносний об′єм ушкоджених ендотеліоцитів – у 2 рази, товщина стінки вен зменшилася на 8,5 %, висота ендотеліоцитів – на 3,9 %, їх ядер – на 4,3 %. Щільність мікросудин та ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах не змінювалися, що свідчило про вікову стабільність тканинного та клітинного структурних гомеостазів. Висновки. Вікова структурна перебудова венозного русла передміхурової залози у лабораторних білих щурів характеризується розширенням венозної ланки гемомікроциркуляторного русла, венозних судин, зменшенням товщини їх стінок, атрофією ендотеліоцитів, зростанням відносного об’єму ушкоджених ендотеліоцитів при збереженій стабільності клітинного структурного гомеостазу. Ступінь вікової структурної перебудови венозного русла передміхурової залози домінує у закапілярних венулах та венулах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

ДОРОШКО, Микола, та Віктор МАТВІЄНКО. "ВАРШАВСЬКА УГОДА 1920 р. УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ: ІСТОРІЯ ПІДПИСАННЯ ТА УРОКИ ДЛЯ СЬОГОДЕННЯ". Східноєвропейський історичний вісник, № 19 (30 червня 2021): 122–35. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233805.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – проведення всебічного аналізу ключових факторів і обставин, які зумовили еволюцію українсько-польських міждержавних відносин у 1919 – 1921 рр. від військово-політичної конфронтації до партнерства, а також у визначенні причин неспроможності реалізації Варшавської угоди 1920 р. Методологія дослідження заснована на принципах історизму, системності, авторської об’єктивності, використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні внутрішньополітичної ситуації в Українській Народній Республіці і Польщі напередодні укладення Варшавської угоди 21–24 квітня 1920 р., з’ясуванні зовнішніх чинників, що сприяли підписанню українсько-польського союзницького договору, визначенні уроків неуспіху союзницької угоди 1920 р. для розвитку сучасних українсько-польських відносин. Висновки. Автори переконані в тому, що в умовах завершення Першої світової війни і переструктурування світового геополітичного простору УНР і друга Річ Посполита були приречені на встановлення союзницьких відносин задля зміцнення відновленої державності і забезпечення безпеки в Балтійсько-Чорноморському регіоні. Проте підписання Варшавської угоди, в силу цілої низки внутрішньополітичних і зовнішніх чинників, не змогло забезпечити стійкої українсько-польської міждержавної взаємодії, що вкрай негативно позначилося на перспективі збереження державної незалежності УНР й українсько-польських партнерських стосунках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Hnatjuk, M. S., L. V. Tatarchuk, O. M. Procajlo та N. Ja Monastyrska. "Морфометрична оцінка структурної перебудови венозного русла товстої кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (15 лютого 2021): 24–28. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11779.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: морфометрично вивчити особливості структурної перебудови венозного русла товстої кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 60 щурах-самцях, які були розділені на 3 групи. 1-ша група нараховувала 20 інтактних тварин, 2-га – 20 щурів після резекції 31,5 % паренхіми печінки, 3-тя – 20 тварин після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 % паренхіми печінки). Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопентал-натрієвого наркозу через один місяць від початку експерименту. Із товстої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати, на яких вимірювали діаметри закапілярних венул, венул, зовнішній та внутрішній діаметри і товщину стінки венозних судин, висоту ендотеліоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, відносні об’єми ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Через місяць після резекції 58,1 % об’єму печінки виявлено пострезекційну портальну гіпертензію. Встановлено, що при цьому діаметр закапілярних венул зріс на 37,0 %, а діаметр венул – на 30,7 % (р<0,001). В умовах пострезекційної портальної гіпертензії зовнішній діаметр вен товстої кишки з вираженою статистично достовірною різницею (р<0,001) зріс на 19,4 %, внутрішній діаметр – на 36,6 % (р<0,001), а товщина стінки досліджуваних судин зменшилася на 11,9 % (р<0,001). Висота ендотеліоцитів венозних судин товстої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії статистично достовірно (р<0,001) зменшилася на 11,4 % порівняно з контролем, діаметри їх ядер – на 9,3 %, а ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах зросли на 6,1 % (р<0,001). Відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів у досліджуваних умовах експерименту статистично достовірно збільшився у 22 рази (р<0,001) порівняно з аналогічним контрольним морфометричним параметром. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та значного ремоделювання венозного русла товстої кишки, яке характеризується вираженим розширенням та повнокров’ям венозних судин, порушенням їх венозної дренажної функції, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами в досліджуваному органі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Давидова, Ірина Віталіївна. "ПРАВОСВІДОМІСТЬ І ВЧИНЕННЯ ПРАВОЧИНІВ: ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА". Часопис цивілістики, № 37 (29 липня 2020): 88–92. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.355.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розгляду питань, пов’язаних з особливостями взаємозв’язку категорій «правосвідомість» і «вчинення правочину», які мають місце внаслідок розвитку інформаційного суспільства, використання інформаційних технологій тощо. Акцентовано увагу на тому, що нині відбувається своєрідний «злам», зміна орієнтирів, де основним є не просто формування суспільства, справедливих законів і соціального порядку; а сенсом правового регулювання стає формування сприятливих умов для життя кожного індивіда, формування людини, здатної до органічного й духовно-піднесеного самоздійснення, розкриття всіх своїх потенційних творчих можливостей. Зазначене спонукає право до динамічності, дієздатності, постійного наближення до конкретного живого індивіда, подолання відчуженості людей від права. Окрема увага приділена аналізу позицій вчених щодо визначення поняття правосвідомості, факторів, які впливають на його формування. Зазначено, що інформаційне суспільство виходить за межі однієї країни та розвивається глобально. Для підтримання конкурентоспроможності, збереження або зміцнення міжнародних зв’язків Україна має відповідати вимогам часу, забезпечуючи модернізацію суспільства за всіма напрямами розвитку як економічна, політична, громадська, сфера безпеки тощо. Розвиток суспільства, його глобалізація не вбачаються можливими без формування стійкої правової культури, яка має існувати як в межах кожної розвинутої держави, так і мати загальні риси та орієнтири в розвитку для всіх країн, які бажають розвиватися та вдосконалюватися. Зроблено висновок про актуальність цих питань у контексті активного використання ІТ-технологій в сучасному житті, в тому числі при укладанні правочинів; необхідність розгляду ІТ-права в розумінні цивільного права, що підтверджується існуванням великої кількості ІТ-відносин, які виникають у сфері цивільно-правового регулювання; необхідність забезпечення правового регулювання проблем, які виникають в ІТ-сфері; необхідність підвищення загальнокультурного рівня і рівня правової культури, правосвідомості громадян, просвітницької роботи, вироблення стійких стереотипів правомірної поведінки тощо з метою формування якісного інформаційного суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Фролова, О. О. "ПЕДАГОГІЧНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 346–57. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-346-357.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано педагогічні фактори формування ціннісного ставлення школярів до здорового способу життя. Найбільш важливими з етапів формування культури здоров’я визначено: пізнання категорій «здоров’я», «розвиток здоров’я», «здоровий спосіб життя», «культура здоров’я» (когнітивний компонент); розвиток і формування відносин до цих категорій (емоційний компонент); формування ціннісних орієнтацій, свідома оцінка цих категорій, відносин до власного здоров’я та здоров’я оточуючих (аксіологічний компонент); виведення знань, відносин, оцінки і ціннісних орієнтирів на поведінковий рівень (поведінковий компонент); їх самореалізація (творчий компонент) і власне формування культури здоров’я – здатність до рефлексивного ціннісного визначення мети, поява життєвих сенсів, стійких мотивів, які контролюють всі попередні етапи (особистісно-діяльнісний компонент) (Садовий, Трифонова, 2020, с. 227). Завдяки останньому компоненту особистість управляє своїм здоров’ям шляхом цілеспрямованого вдосконалення механізмів збільшення адаптаційних і компенсаторних резервів на організаційному, психічному і соціальному рівнях, а також усвідомлено і активно використовує оздоровчі технології. Відтак, специфіка змісту оздоровчих технологій в школі повинна визначатися організаційно-педагогічними, статевими та індивідуальними відмінностями і складається з адаптації особистості школяра до постійно змінюваних соціальних умов в освіті, полягає у становленні активної, усвідомленої позиції, самовизначенні і перетворенні особистості, яка навчається. Вивчення проблеми ставлення до здоров’я школярів показало, що обов’язковим фактором є усвідомлення цінності здоров’я і прагнення діяти у напрямку його зміцнення і вдосконалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Hnatjuk, M. S., I. V. Bodnarchuk та L. V. Tatarchuk. "ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ АРТЕРІЙ ЯЗИКА ПРИ ДЕСКВАМАТИВНОМУ ГЛОСИТІ". Вісник наукових досліджень, № 2 (16 квітня 2019): 85–89. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10022.

Повний текст джерела

Анотація:

Десквамативний глосит нерідко зустрічається у клініці, а його діагностика нелегка. При ньому змінюється структура язика і важливу роль при цьому відіграє його артеріальне русло, яке при вказаній патології досліджено недостатньо. Мета дослідження – морфометрично вивчити вікові особливості структурної перебудови артерій язика при десквамативному глоситі. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 60 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: перша нараховувала 15 інтактних тварин віком 8 місяців, друга – 15 щурів віком 24 місяці, третя – 15 тварин віком 8 місяців із десквамативним глоситом; четверта – 15 24-місячних щурів із десквамативним глоситом. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 2 тижні від початку досліду. З язика виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію артерій середнього (51–128 мкм) та дрібного (26–50 мкм) калібрів, при якій вимірювали зовнішній, внутрішній діаметри, товщини медії та адвентиції, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали індекс Керногана, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що артерії дрібного калібру язика при десквамативному глоситі змінювалися у більшому ступені порівняно з артеріями середнього калібру. Внутрішній діаметр артерій дрібного калібру в третій групі щурів зменшився на 8,8 %, а у четвертій групі – на 11,9 % (р<0,001), товщина медії відповідно зросла на 7,8 та 8,2 % (р<0,001), а товщина адвентиції – на 25,6 і 68,1 % (р<0,001). Індекс Керногана артерій дрібного калібру при десквамативному глоситі у спостереженнях третьої групи зменшився на 21,6 %, а у дослідних тварин старшої вікової групи – на 26,7 % (р<0,001). Звуження просвіту даних артерій, потовщення їх стінки, виражене зменшення індексу Керногана свідчили про суттєве зниження пропускної здатності досліджуваних судин та погіршання кровопостачання органа. При десквамативному глоситі висота ендотеліоцитів артерій язика дрібного калібру в тварин третьої групи зменшилася на 4,6 %, а в четвертій групі щурів – на 5,6 % (р<0,01). Діаметри ядер досліджуваних клітин у даних експериментальних умовах майже не змінювалися, проте порушувалися у них ядерно-цитоплазматичні відношення. Так, у третій групі спостережень вказаний морфометричний параметр зріс на 8,9 %, четвертій групі – на 12,6 % (р<0,05). Необхідно зазначити, що зміни ядерно-цитоплазматичних відношень в ендотеліоцитах артерій свідчили про порушення структурного клітинного гомеостазу. В третій групі спостережень відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів із вираженою статистично достовірною різницею (р<0,001) зріс у 6,6 раза, а в четвертій групі – у 7,36 раза (р<0,001). Проведені дослідження та отримані результати свідчать, що десквамативний глосит призводить до вираженої структурної перебудови артерій язика, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зниженням пропускної здатності, порушенням клітинного структурного гомеостазу та зростанням відносних об’ємів ушкоджених ендотеліоцитів. Більш виражені структурні зміни при десквамативному глоситі виявлені в артеріях дрібного калібру язика та у тварин старшої вікової групи. Висновки. Десквамативний глосит у лабораторних білих щурів-самців супроводжується вираженою структурною перебудовою артерій язика, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зниженням пропускної здатності судин, порушенням клітинного структурного гомеостазу, ушкодженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією, погіршанням кровопостачання органа. Більш виражені структурні зміни при десквамативному глоситі виявлені в артеріях язика дрібного калібру та в дослідних тварин старшої вікової групи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Іваненко, В. О., С. В. Кучер та Д. В. Захарчук. "СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 164–70. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.27.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах тотальної глобалізації та посилення турбулентності зовнішнього середовища стійке зростання національної економіки неможливе без активізації інноваційної діяльності, яка відіграє ключову роль у нарощуванні конкурентоспроможності країни. У статті проаналізовано рейтингову позицію стану інноваційної системи України відносно світового рівня на основі міжнародних індексів за 2015–2019 рр. Доведено, що країні належить подолати значне відставання за рівнем інноваційної активності підприємств порівняно з розвиненими країнами світу. Встановлено, що Україна має значні нереалізовані можливості щодо комерціалізації нововведень і у сфері захисту прав на інтелектуальну власність, тому наявні ресурси і потенціал необхідно зосереджувати на підтримці наукових досліджень та створенні ефективної інфраструктури, яка сприятиме перетворенню результатів досліджень на продукт, придатний до комерціалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Prymachok, Liudmyla. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ ВІДНОВЛЕННЯ РУХОВОЇ ФУНКЦІЇ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ З УРАХУВАННЯМ ЇХНІХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ". Psychological Prospects Journal, № 33 (9 червня 2019): 221–34. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-221-234.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначено, що найбільш частим і важким наслідком церебрального ішемічного інсульту є розлади рухової функції особистості. Характерний поліморфізм рухових порушень у хворих на церебральний ішемічний інсульт. При цьому загальним для них є лиш випадання або порушення довільних рухів (виникнення геміпарезу або геміплезії). Інші клінічні симптоми є великою мірою варіабельними і залежать певною мірою від розмірів ділянки ураження, її локалізації та ін. За оцінками різних науковців, стійкі розлади рухової функції спостерігаємо також у перші дні після захворювання в 70–80 % хворих, які пережили ішемічний інсульт. Розроблено «Функціональну методику відновлення рухової функції хворих на ішемічний інсульт з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей», засновану на психологічних принципах поетапності, послідовності та комплексності, а також на максимальному й адекватному психологічному впливі реабілітолога на пацієнта. Зазначено, що основними напрямами психотерапії та психокорекції в досліджуваних, котрі перенесли ішемічний інсульт, є допомога в усвідомленні пацієнтом його основних потреб, мотивів, настановлень, відносин; його внутрішніх конфліктів і механізмів психологічного захисту; особливостей поведінки та емоційного реагування, їх адекватності й реалістичності; корекція настановлень пацієнта; допомога у формулюванні та закріпленні адекватних форм поведінки на підставі особистісних досягнень у пізнавальній, мотиваційній, емоційній сферах; сприяння підвищенню позитивної мотивації на одужання й збільшення активності в боротьбі з хворобою на поведінковому рівні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Смирнова, Т. А. "ОЦІНКА ТА ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ДІЄВІСТЬ ЦИФРОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 20 (29 жовтня 2021): 56–61. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/20.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасній ринковій економіці комунікації підприємства є основою стійких трансакційних відносин. Визначення факторів, що впливають на дієвість інтернет-комунікацій, і ефективне управління ними можуть створити умови для максимально ефективного використання інформації, що перебуває в розпорядженні підприємства, для досягнення його стратегії і поточних цілей, підвищення ринкової вартості підприємства й отримання конкурентних переваг в умовах динамічного ринкової середовища. У статті проаналізовано сучасний стан світових тенденцій у розвитку й використанні засобів інтернет-комунікацій у діяльності підприємств, а також виявлено фактори й показники, що впливають на дієвість інтернет-комунікацій за впливом на його джерела, та класифіковано інструменти інтернет-комунікацій за типом впливу на потенційного клієнта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Putin, Georgij Ivanovich. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ВІДЧУЖЕННЯ В ПІЗНЬОМУ КАПІТАЛІЗМІ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, № 1 (24 липня 2021): 60–72. http://dx.doi.org/10.15421/352107.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано, як розвивалося розуміння філософами проблеми відчуження, відображена його роль і місце в житті сучасного суспільства. Ґрунтуючись на ідеях неомарксистів (Г.Маркузе, Д.Лукач), автор показує, що розвиток капіталізму і поліпшення матеріальних умов життя людей не вирішило проблему відчуження, а породило його нові форми, такі як суспільство споживання, одновимірний людина. Для статті важлива ідея про те, що капіталізм став більш зрілим і стійким завдяки привабливості світу споживчих благ. Тобто, відчуження набуло зовні «добровільний» характер. У статті також досліджується проблема відчуження в контексті постмодернізму (Ж.Бодрійяр, Ф.Джеймісон і ін.). У цьому ключі порушено питання ілюзорності символічних форм практики і роль відчуження в їх виникненні. Залишаючись на марксистських позиціях, автор не поділяє розуміння сфери символічного як виключно незалежної від відображення її людиною. Симуляції і симулякри є специфічною рисою саме капіталістичного суспільства. Але влада симулякрів над свідомістю людини не абсолютна навіть при капіталізмі. Відчуження можна перебороти, але при цьому воно розглядається як необхідний етап у розвитку суспільних відносин, важливий для становлення цивілізації.Відчуження послужило причиною атомарності суспільства, його відсталості і відсутності його якісного розвитку. У свою чергу, це призвело до численних практичних наслідків: бідності, соціального розшарування, депресії, кризи суверенітету і реальної демократії. У статті дається філософська основа вирішення цих проблем сучасності.Результати дослідження підводять автора до наступних висновків. Пізній капіталізм більш стабільний і стійкий, ніж капіталізм часів Маркса, оскільки відчуження поширилося на сферу споживання. У цих умовах конфлікт людини і результатів його діяльності носить не абсолютний, а периферійний характер. У споживчому суспільстві встановлюється одномірне мислення, при якому людська практика втрачає змістовну частину, і в ній починає переважати форма, зовнішня оболонка. Подолання відчуження в пізньому капіталізмі – це відновлення об’єктивної сутності понять, які придбали багато в чому символічний характер: свобода, демократія, суверенітет і т.ін. Тому автор вважає прогресивним часткове повернення до класичного типу відчуження, при якому відбувалася активна рефлексія цих понять.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Sikalo, M. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ЗЕРНА УКРАЇНИ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 122–30. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Зазначено, що дія організаційно-економічного механізму державного регулювання ринку зерна України має забезпечити стабілізацію, стійкий розвиток і послідовне неухильне підвищення ефективності зернопродуктового виробництва. Серед головних складників та напрямів організаційно-економічного механізму державного регулювання розвитку зернового ринку України визначено: удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує відносини на ринку зерна; зменшення витрат та фінансування для відновлення пошкоджених автомобільних шляхів; упровадження нових сучасних сортів і гібридів; збільшення кількості сертифікованих зернових складів; підвищення ефективності діяльності державних агентів на ринку зерна; залучення молоді до праці на підприємствах зернового сектору; доступ зерновиробників до дешевих і якісних фінансово-кредитних ресурсів, залучення приватних інвестицій; стимулювання виходу вітчизняних зерновиробників та переробників на фондові ринки IPO; стимулювання експорту продуктів зернопереробки з високою доданою вартістю; стабілізація цін на зерно та продукцію його переробки на внутрішньому ринку та ін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Баула О.В. "ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗМІСТУ ІННОВАЦІЙ ТА ЙОГО СПЕЦИФІКА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 3–13. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Новітня доба глобальних соціально-економічних трансформацій перетворила мобільність у фактично єдину стійку характеристику розвитку бізнес-діяльності. Сучасні прояви мобільності сучасного господарського процесу передбачають швидку реакцію на мінливість умов кон’юнктури національного та світового ринків, розбудову формального та неформального інституціонального середовища, асиметрію інформації, розвиток глобальної господарської системи і т.п. Динамічність сучасних умов розвитку зумовлює необхідність формування та розбудови інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, як найуспішнішої і найперспективнішої. Інноваційний процес передбачає декілька суттєвих етапів від виявлення інноваційного попиту до поширення освоєної інновації і її комерціалізації. Економічний зміст інноваційних процесів цікавив науковців практично з виникнення економічної теорії, але як предмет спеціального наукового осмислення інновації стали у ХХ ст. У статті досліджено особливості еволюції поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених щодо трактування поняття «інновації» та розвитку інноваційної парадигми. Вчені різних періодів надавали різного змісту інноваціям: по-перше, розглядали як результат НТП, інноваційної діяльності та практичного / технічного використання новацій; по-друге: як цільові зміни у функціонуванні підприємства та якісні зміни усіх елементів суспільного виробництва; по-третє: як систему або комплекс заходів щодо впровадження нової техніки, технології і т.п.; по-четверте: як процес створення та практичного використання новацій та відтворення економічного елемента через нову ідею, винахід чи процес; по-п’яте: як комерційне рішення чи продукт інноваційної діяльності. У статті обґрунтовано прямий вплив розвитку інноваційних процесів на рівень конкурентоспроможності, а також запропоновано комплексне трактування дефініції «інновації» зважаючи на особливості сучасних соціально-економічних трансформацій: акцентована увага на необхідності постійних інвестицій та оптимальної інноваційно-управлінської інфраструктури на мікро-, макро-, мезо- та мегарівнях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Krotenko, G. A., V. N. Levchenko та L. V. Tahan. "Визначення енергосилових параметрів процесу видавлювання циліндричних деталей з квадратних заготовок". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 130–35. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)130.

Повний текст джерела

Анотація:

Кротенко Г. А., Левченко В. М., Таган Л. В. Визначення енергосилових параметрів процесу видавлювання циліндричних деталей з квадратних заготовок. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 130-135. Проаналізовано сучасні способи отримання відносно низьких (коротких) круглих в плані заготовок для видавлювання циліндричних деталей. Показано, що вирубка з листового матеріалу навіть з використанням багаторядного розкрою не дозволяє виробляти такі заготовки із забезпеченням високого коефіцієнта використання матеріалу. Альтернативні способи, такі як різання зсувом в спеціальних штампах і розкочування, не забезпечують якість низьких заготовок або є непродуктивними. Запропоновано отримувати відносно низькі круглі в плані заготовки осадкою з квадратних, для яких величина коефіцієнта використання матеріалу наближається до 100 %. Наведено результати теоретичного аналізу процесу осадки квадратної заготовки в круглій матриці, при якій деформація характеризується вихровою течією металу. Математичну модель процесу побудовано з використанням тривимірного вихрового поля швидкостей на базі енергетичного методу. Результати розрахунків співставлено з експериментальними даними. Отримано залежності питомих сил від незаповнення для осадки квадратної заготовки, а також для стаціонарної стадії видавлювання заготовок типу стаканів з товщиною стінки 0,50 мм та 0,25 мм. Запропонована методика теоретичного аналізу може бути використана для визначення товщини стінки, при якій фестон не буде перешкодою для виготовлення тонкостінних деталей типу тюбиків. Запропоновано технологічний процес видавлювання круглої деталі (тонкостінного тюбика) з квадратної заготовки. Застосування нової технології видавлювання тюбиків з квадратних заготовок дозволяє підвищити коефіцієнт використання матеріалу з 0,67 до 0,98.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Pashayeva, N. "Молодіжна політика Азербайджану та її внесок у міжнародний розвиток співпраці молоді". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 10 (22 жовтня 2017): 91–97. http://dx.doi.org/10.15421/1717137.

Повний текст джерела

Анотація:

Кожна вікова група суспільства в Азербайджані грає свою роль, що є важливим для зміцнення стабільного громадянського суспільства та інших цілей. Молодь, як важлива категорія суспільства, має багато ролей в залежності від використовуваної перспективи. Відповідно до Закону Азербайджанської Республіки «Про молодіжну політику», молодими людьми вважаються особи у віці від 14 до 29 років. У статті йдеться про те, що Азербайджан стійко розвивається і змінюється, це впливає на позитивні зміни в суспільстві і на розвиток життя молоді. Таким чином, виникає багато нових можливостей, які забезпечують нинішній молоді представляти різні точки зору і майбутнє, недоступні попереднім поколінням. Автор аналізує роль державної політики щодо молоді Азербайджану в розвитку молоді і методи її реалізації, а також внесок даної політики в міжнародне молодіжне співробітництво. В контексті міжнародної діяльності молоді різних країн і континентів автор фокусується на ролі міжнародних заходів, що реалізуються в рамках молодіжної політики Азербайджану, в розширенні та розвитку міжнародних відносин і співробітництва молоді. Це, в свою чергу, робить позитивний вплив на розвиток взаєморозуміння і міжнародного співробітництва між державами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Процюк, І. В. "Закон як основний нормативний правовий акт". Актуальні проблеми держави і права, № 88 (18 січня 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3066.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу закону як основного нормативного правового акта в системі таких актів. Аналізуються основні ознаки закону, які відрізняють його від інших нормативних правових актів і визначають його основоположне місце в цій системі. Автором акцентовано увагу щодо чіткого визначення кола суб'єктів ухвалення законів, до яких належать виключно народ і вищий представницький орган - парламент. Така ознака виокремлює закон серед інших нормативно-правових актів, надає йому особливого значення як акту, внутрішній зміст якого найбільш повно відповідає волі народу. Крім того, ускладнена процедура ухвалення законів дозволяє забезпечити найбільш повне наближення волі, висловленої в законі, до волі народу. У статті також розглядається коло питань, які регулюються законами, і зроблено висновок щодо необхідності регулювання ними найбільш стійких і важливих відносин за визначенням вищого представницького органу - парламенту або безпосередньо народу. Вища юридична сила закону щодо інших нормативних актів визначає його верховенство, що проявляється в таких положеннях: усі інші нормативні акти обов'язково повинні відповідати закону; закон може змінюватися чи скасовуватися тільки законом; ухвалення нового закону зумовлює зміну або скасування підзаконних актів у частині, яка суперечить цьому закону. Зауважено, що принцип верховенства права не заперечує принципу верховенства закону, який є його складовою частиною, з урахуванням того, що закони повинні бути правовими та відповідати основним правам та свободам, а реалізація його верховенства потребує вдосконалення юридичних гарантій провідної ролі закону у правовій системі України. Автор зауважує, що закон за своїм змістом повинен відповідати загальнолюдським принципам справедливості і гуманізму, тобто бути правовим. Правову сутність йому надає формування державної влади саме народом, тоді закон стає основою держави як публічно-правового союзу народу. Крім того, щоб стати правом, він повинен визнаватися народом, а його приписи мають реалізовуватися в реальних правових відносинах. У результаті проведеного аналізу основних ознак закону автор надав власне визначення цього нормативного правового акта і зазначив особливе, фундаментальне його значення для всієї системи нормативних правових актів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Булюк, В. В. "ОЦІНОЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАНУ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 179–83. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.31.

Повний текст джерела

Анотація:

Кредитні спілки є невід’ємною складовою частиною фінансової системи країни з ринковою економікою. Їх основною функцією є надання депозитно-кредитних та інших супутніх фінансових послуг фізичним особам, дрібним селянським та фермерським господарствам, а також мікропідприємствам, кредитування яких є нецікавим для банків. Стрімкий розвиток кредитних спілок в Україні розпочався з набуттям Україною незалежності й базувався на відносно розвиненій споживчій кооперації. Перед початком світової фінансової кризи в Україні налічувались 829 кредитних спілок. З початком кризи як кількість кредитних спілок, так і показники їх діяльності почали стрімко зменшуватись, і цей процес продовжується досі. Однак кількісні показники діяльності кредитних спілок, розраховані на одну спілку та одного члена спілки, мали більш стійку та навіть позитивну динаміку. Це дає підстави стверджувати, що фінансова криза привела до банкрутства фінансово нестійких, з низьким рівнем менеджменту та таких, що порушували принципи кооперативного руху, кредитних спілок. Кредитні спілки, що залишилися, є основою розвитку кредитних спілок в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Імас, Євгеній. "Кіберспорт як соціально-спортивне явище в умовах сучасного розвитку інформаційного суспільства". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (20 травня 2021): 13–17. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.13-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Існування електронного спорту як соціального феномену і його динамічний розвиток на сьогодні ставлять ряд актуальних питань, серед яких варто виділити необхідність правового регулювання, профілактику захворювань, формування рухової активності гравців, роботу з подолання адиктивної поведінки (якщо це має місце), створення раціональної системи підготовки і змагань кіберспортсменів. Мета. На основі методологічного і філософського підходів розглянути кіберспорт як соціальне явище, виявити його характерні риси для формування стійких відносин в інформаційному просторі. Методи. Аналіз і синтез, порівняння, систематизація, узагальнення. Результати. Кіберспорт – унікальне соціально-спортивне явище, що розвивається за своїми законами. Він безпосередньо пов’язаний з різними сферами людської діяльності, має свої специфічні риси, що дозволяють розглядати його як самостійний динамічний напрям. Стан і розвиток кіберспорту в сучасному суспільстві свідчить, що він міцно зайняв свої позиції серед безлічі сфер діяльності людини. Ключові слова: кіберспорт, кіберспортсмени, віртуальні ігри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Hnatjuk, M. S., O. M. Protsaylo, L. V. Tatarchuk та N. Ya Monastyrska. "ОСОБЛИВОСТІ КІЛЬКІСНИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН АРТЕРІЙ ТОВСТОЇ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ'ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (29 вересня 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11391.

Повний текст джерела

Анотація:

Видалення великих об'ємів печінки призводить до портальної гіпертензії, кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асциту, спленомегалії та структурної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени. Товста кишка – орган, венозний дренаж від якого здійснюється через ворітну печінкову вену і гемодинамічні розлади у ній ускладнюються різними структурно-функціональними змінами, а морфологія артеріального русла товстої кишки при резекції різних обcягів печінки вивчена недостатньо. Мета – кількісними морфологічними методами вивчити особливості структурної перебудови артерій товстої кишки при резекції різних об'ємів паренхіми печінки. Матеріал і методи. Морфологічно досліджені артерії товстої кишки 60 щурів, які були поділені на три групи. 1 група – 20 інтактних тварин, 2 – 20 щурів після видалення 31,5 % паренхіми печінки, 3 – 20 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназія тварин здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку досліду. Із товстої кишки виготовляли мікропрепарати, на яких морфометрично визначали зовнішній та внутрішній діаметри артерій середнього та дрібного калібрів, товщину медії, адвентиції, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, відносний об'єм пошкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії і вираженої структурної перебудови переважно артерій дрібного калібру товстої кишки, яка характеризувалася значним зростанням товщини їх стінки, медії та адвентиції, зменшенням просвітів на 26,6 %, індексу Керногана – на 52,3 % (р<0,001). Ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах при цьому зросли на 7,5 %, (р<0,01), відносний об'єм пошкоджених ендотеліоцитів – у 14,5 раза (р<0,001). Висновки. Видалення лівої та правої бокових часток печінки у білих щурів призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання переважно артерій дрібного калібру товстої кишки, яке характеризується потовщенням їхньої стінки, звуженням просвіту, зниженням індексу Керногана, ураженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією, погіршанням кровопостачання органа, гіпоксією, дистрофією, некрозом тканин і клітин, вогнищевими клітинними інфільтратами, склерозуванням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Чуніхіна, С. Л. "ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ПСИХОЛОГА". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 125–30. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано специфічні етичні умови діяльності політичного психолога: двоїстий характер відносин із клієнтом, особливості асиметрії влади в стосунках із клієнтом, публічний характер політичних відносин тощо. Систематизовано опис етичних дилем у роботі сучасного політичного психолога, які, зокрема, походять з узагальнених конфліктів між інтересами суспільства загалом та інтересами окремих політичних груп чи гравців, залучених до перерозподілу владних ресурсів. На цій основі обґрунтовано необхідність розроблення окремого етичного кодексу діяльності політичного психолога в Україні та окреслено його основні тематичні напрями. Представлено результати експертного опитування (N = 79) щодо етики політичного психолога. Виокремлено етичні питання, щодо яких у професійному співтоваристві вже сформований або може бути сформований стійкий консенсус, та питання, які розколюють думку фахівців чи демонструють високий ступень невизначеності, тому потребують першочергового врегулювання. Зокрема, показано, що 48 % опитаних погоджуються з необхідністю розробки окремого етичного кодексу для регулювання діяльності психологів у політичній сфері, а 42 % вважають, що такий кодекс не потрібен, достатньо загальних етичних засад; 56 % опитаних уважають, що вимоги конфіденційності для політичного психолога є такими ж, як для будь-якого психолога, 37 % упевнені, що перелік умов для порушення конфіденційності є розширеним, якщо робота психолога зачіпає інтереси суспільства. Найбільш суперечливим виявилося ставлення до правомірності складання політичним психологом на запит ЗМІ психологічного портрета політика чи можновладця з метою подальшого оприлюднення такої інформації: 32 % експертів упевнені, що така інформація має бути публічною, 20 % уважають, що це можна робити лише за умов, якщо фахівець міг здійснити психологічну діагностику в безпосередньому контакті з об’єктом дослідження, 33 % виступають проти цього взагалі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Ananin, Valerii, та Viktor Horlynskyi. "Ментальні структури свідомості як передумова сталого розвитку і безпеки суспільства". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (5 жовтня 2021): 3–18. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.1.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Сталий і безпечний людський розвиток багатьма зв'язками пов'язаний з гуманітарною безпекою, яка зумовлена адекватною реакцією особистості на екстремальну ситуацію. Цілеспрямований вплив на поведінку і превентивну діяльність особистості в кризових ситуаціях стає можливим, завдяки формуванню особистісної структури свідомості людини – ментального патерну безпеки. Це відкрита, динамічна, відносно стійка, функціональна структура, що розвивається. Її конституювання відбувається на свідомому і підсвідомому рівнях психіки людини. Формування ментального патерну зумовлено потребами в безпеці, соціальним досвідом їх реалізації, спеціальними знаннями, гуманістичними ціннісними орієнтаціями, соціальним статусом, роллю, установками, мотивацією і рефлексією особистості. Ментальний патерн безпеки містить когнітивну, семантичну, ціннісну, емотивну і поведінкову підструктури. Їх функціонування утворює комплекс моделей і схем адекватного реагування на кризові, екстремальні ситуації, конституює соціальні практики безпеки. Основною функцією ментального патерну безпеки є формування соціальної, психологічної та професійної готовності адекватного осмислення, поведінки і превентивної діяльності в надзвичайних ситуаціях. Провідна роль у формуванні ментального патерну безпеки належить системі освіти в інтересах сталого розвитку. Знання про конституювання ментальних структур безпеки може бути використано як концептуальна основа модернізації освіти в інтересах сталого і безпечного людського розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Мельник, В. "Генезис Франкского Королевства в V веке". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 262–68. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1001.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена міждисциплінарному аналізу становлення державності та права у франків. Хронологічні межі статті охоплюють III-V століття нашої ери, але особливо фокусуються на періоді 451-481 рр., коли франками керували перші вожді з династії Меровінгів – Меровей і Хільдерік. Оскільки авторська позиція грунтується на визнанні юридичного феномену державності результатом дії історико-географічних закономірностей, в центрі дослідницької методики знаходиться політико-антропологічний підхід. Раннє Франкське королівство визнається класичним «вождеством», де основний політичний інститут складає «дружина» – сукупність військових загонів, офіцерська знать та міфологізована персона вождя (він же – король). Дане розуміння процесу становлення королівської влади на теренах раннього Франкського королівства автор пропонує розповсюдити на всі королівські династії так званої «варварської Європи», що виникли на уламках Західної Римської імперії протягом V-VI століть. Важливо, що формування варварських королівських династій відбувалось під контролем інститутів римського публічного права. Особливу роль в цьому відігравав lex foedus – правовий режим, що надавав варварським племенам особливі права самоврядування та податкові повноваження в рамках Римської імперії, встановлюючи натомість жорсткий військово-політичний контроль з боку римського імператора. При цьому, на відміну від абсолютної більшості інших германських племен варварської Європи, що почали свої федеративні відносини з Римом ще в першому десятилітті V століття, франки з’явились на політико-юридичній орбіті римських імператорів набагато пізніше. Лише в період правління короля Меровея (457-481) можна говорити про набуття франками статусу римських федератів. І тільки за часів правління короля Хільдеріка (481-511), франки починають складати єдину та стійку військово-політичну силу, основною послугою котрої Риму слід вважати активну участь в придушенні антиімперських бунтів і варварських атак.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Шпарик, Оксана. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА АМЕРИКАНСЬКИЙ ДИСКУРС". Ukrainian Educational Journal, № 4 (24 грудня 2021): 65–76. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-65-76.

Повний текст джерела

Анотація:

Застосування цифрових технологій в освіті сьогодні є однією з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. Цифрові технології дозволяють інтенсифікувати освітній процес, зробити його мобільним, диференційованим та пристосованим до реалій сучасності. Більш того, цифрові технології здатні забезпечити неперервність навчання в умовах непрогнозованих впливів (наприклад, пандемій). Саме тому ця тема є актуальною у колі європейських та американських освітян.У статті уточнюється значення термінів «оцифрування», «цифровізація», «цифрова трансформація». Незважаючи на те, що терміни є вузькоспеціалізованими та принципово різними, вони часто використовуються як синоніми або у дуже загальному значенні без врахування семантичних особливостей та сутнісних характеристик.Автор також окреслює концептуальні засади цифрової трансформації освіти у поглядах європейських та американських дослідників. Зроблено висновок, що концептуальними засадами цифрової трансформації є системна зміна, яка враховує трансформацію організаційної культури, упровадження нових способів прийняття рішень на основі цифрових даних, підвищення цифрових компетенцій усіх працівників освітнього закладу, використання інструментів підтримки та розвитку дидактичних інновацій, проведення наукової діяльності чи налагодження відносин з учнями за допомогою нових каналів спілкування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Slyusarchuk , O. P., N. S. Kryshtof  та I. I. Doronina . "Фінансова децентралізація у контексті реформування міжбюджетних відносин: кількісні виміри та індикатори". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 143–54. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальним проблемам розвитку процесів фінансової децентралізації в Україні та оцінці автономії місцевих бюджетів. Перед органами місцевого самоврядування постає питання щодо формування стійкої фінансової бази для забезпечення покладених на них функцій із задоволення потреб суспільства. Вирішення зазначеного питання можливо лише за умов утворення ефективної системи управління фінансовими ресурсами, яка би враховувала успішний досвід фінансової децентралізації зарубіжних країн. Визначено, що місцеві бюджети відіграють ключову роль у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку.Метою статті є характеристика сутності та призначення фінансової децентралізації, оцінка ступеню її розвитку за допомогою кількісних індикаторів, аналіз джерел формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів в умовах децентралізації та надання загальної оцінки місцевих бюджетів.Наукова новизна полягає у визначенні стану фінансової децентралізації та виявленні зростання фінансової автономії місцевих бюджетів в Україні за період 2017–2019 рр. Зростання показника трансфертів з місцевих бюджетів до Державного (реверсна дотація) свідчить про зростання дохідної спроможності місцевих бюджетів, а зменшення показника трансфертів з Державного бюджету до місцевих (базова дотація та субвенції) вказує на підвищення їх самостійності. Висновки. Децентралізація владних та фінансових повноважень держави на користь місцевого самоврядування є однією з найбільш визначальних реформ з часів української незалежності. Результатом реформи стало підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, пошук резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів.Держава визначає модель взаємодії центральних і місцевих органів влади. Оптимальною вважається модель міжбюджетних відносин, що передбачає рівень фіскальної незалежності органів місцевого самоврядування за умови збереження бюджетної класифікації та порядку виконання. В державі відбувається процес пошуку ефективних форм взаємодії державних та місцевих фінансів, при яких буде гарантовано фінансову незалежність місцевих рад та ефективність використання фінансів. Визначено моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування. З’ясовано, що за показником співвідношення місцевих податків до ВВП в Україні діє ганноверська модель, де місцеві податки складають 1–2 % ВВП і близько 4–5 % усіх податків.Проаналізовано фінансову децентралізацію (як процес) за допомогою показників та індикаторів, а саме: частку місцевих видатків у видатках зведеного бюджету; частку місцевих доходів у доходах зведеного бюджету; співвідношення видатків місцевого бюджету до ВВП; частку доходів місцевих бюджетів у загальному обсязі доходів зведеного бюджету; частку міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів; співвідношення місцевих податків до ВВП.Для успішного здійснення реформи міжбюджетних відносин у контексті децентралізації, насамперед, потрібно забезпечити внутрішню політичну стабільність, враховувати об’єктивні закони суспільного розвитку та глобальні тенденції у світі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Башуцька, У. Б. "Значення ландшафтів після добування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині для охорони природи". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.36930/40300210.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено зміни ландшафту після видобування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині. Проаналізовано природні сукцесії рослинних і тваринних угруповань на ділянках, які залишалися без антропогенного втручання впродовж десятиліть внаслідок відставання темпів рекультивації від темпів вугледобування за часів НДР. Зараз більшість територій є рекультивованими, а деякі райони збережені для охорони природи. Процеси ґрунтоутворення в надмірно теплих, сухих та кислих едафотопах не змінюються довгий час. Ситуація у мокрих і затоплених місцезростаннях є аналогічною. Упродовж тривалого часу в них формуються стійкі біотопи для видів рослин і тварин, які стали рідкісними на культурних ландшафтах. Динаміку природної сукцесії визначають чинники місцезростання. Ними є водний баланс (від сухого до вологого), хімічні властивості ґрунту (кислотність, вміст поживних і фітотоксичних речовин), а також теплова ситуація місцезростання. Описано різноманіття типів біотопів та рослинності. Показано сукцесії рослинності на кислих відвальних субстратах стосовно зволоження на підставі досліджень [3]. Обґрунтовано необхідність здійснення заходів із охорони навколишнього середовища та небезпеку порушення його цілісності та якості внаслідок здійснення гірничих робіт. Важливою є охорона неживої природи і ландшафту, як основа охорони флори і фауни. Цифри демонструють велике значення ландшафтів після добування бурого вугілля для біорізноманіття та охорони видів у Німеччині. Причинами успіху є різноманітність структур, великі площі та відносно низький рівень антропогенного втручання у колишні буровугільні розробки відкритого типу. Ці фактори були втрачені на більшій частині культурного ландшафту. Під час здійснення регулювання сукцесії потрібно застосовувати підходи, максимально наближені до природних. Населенню необхідно забезпечувати доступ до таких територій для набуття нового досвіду і відчуття природи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Довбань, І. М. "Кримінологічна характеристика державних службовців, які вчиняють злочини". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 132–36. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).661.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначено, що кримінологічні особливості особи державного службовця, порівняно з особою злочинців, засуджених за інші злочини, на цей момент залишаються маловивченими і не досить повно висвітленими у кримінологічній літературі. Це пов'язано з тим, що відомості про особу державного службовця у кримінальній статистиці відображаються не досить повно, а матеріали кримінальних проваджень про злочини у сфері службової діяльності хоча і можуть надати певну інформацію, але кримінологічно значущі відомості про таку особу правопорушника в них так само не представлені. Найбільш перспективними в плані вивчення особи злочинця, особливо його морально-психологічних властивостей, є соціологічні опитування, інтерв'ювання, методики психологічного тестування. Однак під час використання цих методів для вивчення особи державного службовця виникають значні труднощі, викликані тим, що зазначені особи порівняно рідко засуджуються до позбавлення волі (наприклад, в Україні до позбавлення волі засуджується лише близько 5% державних службовців). Зазначено, що оскільки державні службовці знаходяться найближче до населення, забезпечення їх нормального функціонування є одним із головних завдань держави. У зв'язку з цим питання недопущення порушень прав та свобод громадян та різного роду службових зловживань з боку державних службовців є одним із найбільш серйозних та складних питань за сучасних умов реформування держави. Наголошено, що кожен державний службовець, який вчинив злочин, - це продукт не лише існуючих зовнішніх впливів та відносин, а й розвитку власної самосвідомості. Стійкі антигромадські погляди й орієнтації не характерні усім без винятку особам, які вчинили злочини. Особливо це стосується державних службовців. Як показав аналіз кримінальних проваджень, мотивами злочинів, що їх вчинили державні службовці, найчастіше виступали корисливі або особиста зацікавленість. Досить часто рушійною силою злочину були заздрість, помста, бажання створити видимість активної (і результативної) службової діяльності, неправильне тлумачення поняття «службова потреба».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Storozh, Olena. "РОЛЬ КРЕАТИВНОСТІ У РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 147–53. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.136.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено теоретичним основам вивчення ролі креативності у розвитку творчої соціалізації особистості. Здійснено аналіз наукових джерел, що розкривають погляди на поняття «креативність», «соціалізація», «соціальна креативність», «творчий інтелект», «творча соціалізація». Зокрема, проаналізовано, що креативність розглядається як ступінь адаптивності суб’єкта в суб’єкт-суб’єктних та суб’єкт-об’єктних відносинах. Розвиток креативності виступає як основний напрям розвитку особистості. Розкрито комплексний підхід до креативності, згідно якого розглядається функціональна структура взаємодії когнітивних і особистісних складових творчої особистості. Досліджено поняття «соціальна креативність», що розкриває соціальну перетворювальну сутність суб’єкта в процесі взаємодії з самим собою і з оточуючими об’єктами. З’ясовано, що інтелектуальна творчість, будучи невід’ємною стороною людської духовності, є соціальним механізмом, що протистоїть регресивним явищам у розвитку суспільства. Проаналізовано, що поняття «творча соціалізація» характеризується процесом стійкої, загальної адаптованості на підставі активізації незахисних адаптаційних механізмів психіки особистості, що призводить до систематизації, конструювання, інтегрування нею образу світу, на основі творчості і креативних здібностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Дмитрієва, С. М., та Л. П. Бутузова. "Розвиток асертивності юнаків як умови екологічної трансформації їх агресивності". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, № 1 (25 серпня 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати трансформаційного тренінгу з подолання агресивності в ранньому юнацькому віці. Феномен агресивності в юнацькому віці розглянуто як відносно стійку рису особистості та ситуативну, яка виникає як вид психологічного захисту. Показано, що агресивність юнаків опосередковується рядом психологічних чинників: конфліктністю, неадекватною самооцінкою, екстернальним локусом суб’єктивного контролю. Досліджено роль кожного з чинників у динаміці виявів агресивності студентів-першокурсників. Одним із важливих чинників подолання юнацької агресивності є розвиток у них різних компонентів асертивності та її інтеграція у поведінкових проявах юнацтва. Розроблено та проведено тренінг з подолання агресивності в юнацькому віці, побудованого на інтервенціях розвивального характеру. Заняття розроблені та проведені відповідно до базових засад соціально-психологічного тренінгу, що містили інформаційну, корекційну та розвивальну складові. У трансформаційному тренінгу взяли участь студенти-першокурсники фізико-математичного факультету та факультету фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка з підвищеним рівнем агресивності. Розвиток асертивності відбувався у контексті цілеспрямованого розвитку її афективного, поведінкового, когнітивного та контрольно-регулятивного компонентів. Доведено, що цілеспрямований розвиток асертивності та трансформація самосвідомості юнаків сприяє зниженню їхньої агресивності. В результаті агресивні прояви у поведінці трансформуються у вміння екологічно виражати власний гнів, що знаходить адекватне позиціонування особистості між агресивністю та пасивною поведінкою, агресивністю та маніпулюванням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Журавель, Я. "Європейський досвід децентралізації влади та перспективи його імплементації в Україні". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 267–73. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1632.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено проблематику пошуку найбільш оптимальної моделі державного устрою країни, адже необхідною умовою стабільного розвитку суспільства й ефективного функціонування держави є забезпечення балансу між загальнодержавними інтересами та інтересами населення регіонів і територіальних громад. Проаналізовано передумови, політичну історію й періоди становлення децентралізованої влади в більшості європейських середньовічних держав, наукові позиції вітчизняних і зарубіжних правознавців щодо доцільності запровадження децентралізації влади. З'ясовано, що більшість західноєвропейських держав відмовляється від унітарної державної моделі шляхом запровадження децентралізації. Провідна ідея реформування - перенесення центру вирішення питань місцевого значення на локальний, у тому числі на регіональний, рівень, що досягається за рахунок оптимі-зації відносин між різними рівнями територіальної організації влади. На формування конституційного ладу на засадах децентралізації в країнах ЄС значний вплив мають національні традиції, становлення та функціонування публічних органів у минулому, особливості адміністративно-територіального устрою держави, наявність автономних територій, поліетнічний склад населення. Розглянуто позитивний досвід Данії та Франції. Теоретично обґрунтовано, що принцип децентралізації успішно реалізовано в практиці держав ЄС. Указано, що передумовою успішної імплементації децентралізаційних процесів для створення ефективної моделі управління в системі децентралізованої влади України є утвердження принципу верховенства права; визнання та гарантії місцевого самоврядування; рівний правовий захист усіх форм власності; демократичне й ефективне виборче законодавство; незалежність, ефективність, доступність і прозорість судової системи, функціонування інститутів адміністративного судочинства; досконалий бюджетний процес і висока фінансова дисципліна; наявність адекватних соціальних стандартів; розвинутий громадський сектор і стійка тенденція до його розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Яблуновська, Катерина. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 47–53. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.47-53.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено сучасні суперечності формування екологічної компетентності майбутніх викладачів аграрного профілю, що зумовлені соціальними, демографічними, економічними й духовними чинниками розвитку особистості. Актуальність обраної теми обґрунтовується наявністю в Україні ознак екологічної кризи, що спонукає вітчизняну педагогічну науку до переосмислення відносин у системі «природа – людина – суспільство» й зумовлює потребу формування екологічної компетентності майбутніх викладачів-аграрників. Доведено, що процес формування екологічної компетентності у студентів аграрних закладів повинен мати системний характер. Визначено та обґрунтовано сукупність принципів (дидактичних, специфічних та принципів екологічної освіти), що мають бути покладені в основу формування екологічної компетентності майбутніх викладачів-аграрників. Кожному з наведених принципів відведено певне місце в системі екологічної підготовки майбутніх викладачів аграрного профілю. Всі принципи тісно взаємопов’язані і взаємозумовлені, жоден із них не може бути використаний без урахування вимог інших. Охарактеризовано найбільш ефективні методи формування екологічної компетентності Увагу акцентовано на важливості формування в аграрних закладах вищої освіти усвідомлення студентами важливості власної причетності до виникнення й вирішення екологічних проблем. Це є основою для формування у них стійкої екологічної позиції і стимулом для подальшої екологічної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Медведовська, Н. В., та М. Д. Квач. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ МЕДИКО-ДЕМОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ ІЗ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПЕРЕДЧАСНИХ ВТРАТ ЧОЛОВІЧОГО НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12846.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: ретроспективний аналіз динаміки формування демографічних показників смертності, природного приросту, народжуваності в гендерному аспекті для з’ясування сформованих тенденцій, розробки та реалізації заходів із попередження втрат чоловічого населення. Матеріали і методи. Для реалізації поставленої в завданні мети були використані дані офіційної звітності, довідників Центру медичної статистики МОЗ України, Державної служби статистики України в розрізі різних статево-вікових груп та основних адміністративних територій, областей України та м. Києва. Методи дослідження: системний підхід, бібліосемантичний, медико-статистичний, графічного аналізу. Результати. Доведено, що за часи незалежності Україна втратила значну частину населення. Стійкі тенденції депопуляції поєднуються із постарінням населення України, яка віднесена до 30-ти найстаріших країн світу. З року в рік продовжує зростати частка осіб, старших 65 років, при відносно невеликій питомій вазі дитячого населення в загальній його структурі. Зростання негативного природного приросту за рахунок зростання смертності, особливо серед чоловіків та мешканців сільської місцевості, формує загрозливі тенденції втрати чоловічого репродуктивного потенціалу та продовження депопуляції країни в найближчому майбутньому. Саме гендерні особливості коефіцієнтів смертності, які проявилися переважанням показників серед чоловіків практично у всіх вікових групах, а у молодому працездатному віці ця різниця складала більш ніж у 3 рази, зумовлюють збереження унікальної для країн Європейського регіону різниці в середній очікуваній тривалості життя при народженні чоловіків (66,39 року) та жінок (76,22 року) близько 10-ти років. Висновки. Виявлені тенденції постаріння населення із зростаючим переважанням смертності чоловіків у найближчій перспективі ілюструють загрозу для соціально-економічного зростання, обороноздатності України, зміцнення її репродуктивного потенціалу для відновлення демографічних втрат попередніх років. Першочергові програмні заходи мають, у першу чергу, стосуватися попередження зростання смертності чоловіків репродуктивного віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

КРУТІЙ, К. Л., І. С. ДЕСНОВА та М. І. ЗАМЕЛЮК. "ДЕФІНІЦІЯ «ГРА ЯК ПРОВІДНИЙ ТИП ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКА»: АНАЛІЗ ПІДХОДІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 84–91. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано дефініцію «гра як провідний тип діяльності дошкільника». Гра визначається як провідна діяльність у дошкільному віці. Окреслено особливості гри в різних періодах, а також розвиток особистості в грі. Звертається увага на те, що за організацією збагачення ігрового середовища стоїть ініціатива й активність дорослого. Дитинство втрачає сенс унікального вікового періоду, де переважає справжнє джерело розвитку: живе спілкування, гра. Сучасна дитина включається у відносини співпраці, взаємодопомоги, партнерства. Проаналізовано значення ігрової діяльності для розвитку мотиваційної сфери дитини, її самосвідомості, розвитку уяви, спілкування, мислення та іншого. Серед переваг – класифікація ігор наочно показує ступінь активності й свободи дитини, коли вона виступає учасником ігрової діяльності. Кожна гра ‒ це спілкування дитини з дорослими, з іншими дітьми; це школа співпраці, в якій вона вчиться та радіє успіхам однолітків і стійко переносить свої невдачі. Доброзичливість, підтримка, радісна обстановка, вигадки й фантазії ‒ тільки в такому випадку ігри будуть корисні для розвитку дитини. Уточнено, що серед особистісного розвитку дитини велику роль відіграє ігрова компетентність. Окреслено проблему редукції гри дітей. Обґрунтовуються значення понять «ігрова компетентність», «ігрове середовище», «ігрова діяльність». Окреслюється послідовність зміни провідних типів діяльності. Розглядаються основи для організації життя та розвитку особистості: ігровий процес та ігрове середовище. Зокрема, ігрове середовище впливає на дитину, змінює її та спонукає до ігрової діяльності. Дослідження показує, що гра як вид діяльності є значущою для певного розвитку дитини. Це єдиний та унікальний вид діяльності, що дозволяє реалізувати свої ресурси, самовиразитися, «прожити» й переробити особистий та особистісний життєвий досвід. Засвоюючи в спілкуванні з дорослими техніку різних ігор, дитина потім узагальнює ігрові способи й переносить їх на інші ситуації. У дослідженні узагальнено наукові погляди й викладено своє тлумачення термінології щодо гри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Гнатюк, М. С., С. О. Нестерук, Л. В. Татарчук та Н. Я. Монастирська. "МОРФОМЕТРИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ВІКОВИХ СТРУКТУРНИХ ЗМІН АРТЕРІЙ СЕЧІВНИКА". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12561.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Дослідження ангіоархітектоніки інтраорганного судинного русла в нормі й при різних патологічних станах постійно знаходиться в полі інтересів науковців. Варто зазначити, що різнотиповість вікових судинних реакцій сечівника залишаються суперечливими. Мета дослідження – морфометрично дослідити вікові структурні зміни артерій сечівника. Матеріали і методи. Комплексом морфологічних методів досліджені артерії сечівника 15 свиней-самців в′єтнамської породи, яких поділили на 2 групи: перша нарахувала 8 інтактних практично здорових тварин віком 3,5–4 місяці, друга – 7 інтактних свиней віком 6,5–7 місяців. Із сечівника виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію артерій сечівника і вимірювали їх зовнішній та внутрішній діаметри, товщини медії та адвентиції, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали індекс Вогенворта, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах та відносний об′єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники оброблялися статистично. Результати. Встановлено, що з віком суттєво змінювалися морфометричні параметри артерій переважно дрібного калібру сечівника. Зовнішній діаметр досліджуваних судин збільшився усього на 0,6 %, товщина медії – на 9,8 %, індекс Вогенворта – на 21,9 %, товщина адвентиції – на 35,2 % (р<0,001). Внутрішній діаметр артерій дрібного калібру зменшився на 9,3 % (р<0,001). Виявлене свідчило про вікове зниження пропускної здатності артерій сечівника і погіршання його кровопостачання. З віком виникають атрофічні та апоптичні зміни в ендотеліоцитах при стабільності клітинного структурного гомеостазу. Висновки. Вікова структурна перебудова артерій сечівника у дослідних тварин характеризується потовщенням їх стінки, зростанням товщини медії, адвентиції, індексу Вогенворта, звуженням їх просвіту, зниженням пропускної спроможності досліджуваних судин та погіршанням кровопостачання органа. З віком зменшується висота ендотеліоцитів, діаметри їх ядер, зростає відносний об′єм ушкоджених ендотеліоцитів при стабільності клітинного структурного гомеостазу. Ступінь вікового ремоделювання досліджуваних судин домінує в артеріях дрібного калібру сечівника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Фу, Юаньжі, та В. І. Троценко. "НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ПРОРОСТКАХ СОНЯШНИКУ ПІД ВПЛИВОМ КАДМІЄВОГО СТЕСУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 64–70. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Стійкою тенденцією останніх десятиліть є стрімке зростання забруднення грунту важкими металами. Особливу небезпеку становлять метали, які не відіграють суттєвої ролі у житті рослин, але можуть накопичуватися у рослинах та мігрувати харчовим ланцюгом. Одним із таких елементів є кадмій, період напіввиведення якого з організму людини складає більше 50 років. Для селекційних програм, спрямованих на створення сортів із низьким рівнем накопичення кадмію, важливим є розуміння ролі генотипу в процесах надходження металу до різних частин рослин. Дослідження проводились на селекційних зразках соняшнику, виділених за методикою вегетаційного оцінювання в Сумському НАУ в 2018 році. За результатами оцінювання лінія 62\3 характеризувалася низьким, а лінія JB231AC – високим рівнем стійкості до накопичення кадмію. У 2020 році насіння зразків було пересіяно в умовах Науково-технологічного інституту м. Хенань. Досліджували 20-денні проростки соняшнику, що вегетували у пластикових контейнерах з розчином Хогланда. Із рівномірно розвинених рослин було сформовано 4 вибірки, які протягом 7 днів знаходились у розчині CdCl2 • 2,5 H20 з концентрацією 0; 25; 50 та 100 мкМ. Для аналізу зразки розчиняли у нітратній кислоті. Визначення вмісту металів проводили на атомно-адсорбційному спектрофотометрі (ICP-OES, Optima 2100DV, Perkin Elmer). В обох зразків було відмічено стійкий тренд до зменшення висоти рослин та загальної маси проростків із збільшенням концентрації кадмію. Різниця між зразками за згаданими показниками нівелювалася при концентрації 50 і більше мкМ. У випадку із висушеними частинами рослин статистично суттєвий вплив кадмію виявлено при концентрації 50 і більше мкМ для показника маси сухої речовини коренів та при концентрації 100 мкМ для показника маси надземної частини. Встановлено, що пороговою концентрацією, яка забезпечувала суттєву різниці між показниками вмісту кадмію в коренях та стеблах, було 100 мкМ. Порівняно із зразком JB231AC, зразок 64\2 мав вищий вміст кадмію у коренях на 23 % та на 12 % у надземній частині. Відносно Li, Nі, та Sr суттєва різниця між зразками здебільшого спостерігалася за концентрації 25 та 50 мкМ. Накопичення і розподіл кадмію в рослинах мають значний зв’язок з видами, сортами, частинами та середовищем вирощування і в кінцевому підсумку призводять до різного накопичення та розподілу в різних частинах рослин. Встановлено зворотну залежність між концентрацією кадмію та концентраціями літію та нікелю, що може бути зумовлено генотипними особливостями, але не виключається наявність антагонізму між накопиченням цих металів. Однак таке твердження потребує додаткових досліджень. Загалом дослідження підтвердили достатній рівень ефективності вегетативної оцінки вихідного матеріалу соняшнику на стійкість до накопичення кадмію та стабільність цієї ознаки в наступних поколіннях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Марущак, А. В. "ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ ЯК ПОЗАБЮДЖЕТНОГО ЦІЛЬОВОГО ФОНДУ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАНЬ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ". Знання європейського права, № 6 (6 лютого 2022): 55–59. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i6.299.

Повний текст джерела

Анотація:

Наукове дослідження присвячено аналізу діяльності Пенсійного фонду України як позабюджетного цільового фонду у контексті сучасних перетворень, пов’язаних із пенсійною реформою в Україні. Розглядаються основні концепції та окреслюється концептуальна база аналізу наявних систем пенсійного забезпечення. Досліджено наукові праці вітчизняних дослідників та нормативно-правові акти, що регулюють правові відносини з пенсійного забезпечення. Встановлено, що солідарна система працює за принципом солідарності поколінь: покоління, що працює, платить за тих, хто вже вийшов на пенсію. Встановлено, що беззаперечною перевагою солідарної системи є те, що держава може забезпечити пенсії таким категоріям населення, які не в змозі її самостійно забезпечити собі. Такапенсія є основною у багатьох країнах, але через збільшення тривалості життя та поступове старіння населення вона перестає справлятися з поставленим завданням. Тих, хто працює і здійснює стабільні відрахування до Пенсійного фонду, стає дедалі менше, а пенсіонерів – усе більше. Зазначено, що така тенденція пов’язана з тіньовою економікою, томубільшість розвинених країн змушена реформувати пенсійні системи, щоб зберегти гідний розмір пенсій для своїх громадян. Зазначено, що накопичувальна система є протилежною розподільчій: особам пенсійного віку нараховуються пенсійні виплати не за рахунок відрахувань працюючої частини населення, а вона самостійно формує суму свої пенсійних виплат у майбутньому, поки працює. Протягом життя людина або її роботодавець робить відрахування із зарплати, ці гроші інвестуються та приносять дохід. Перевага полягає в тому, що на таку систему менше впливають демографічні тенденції. Навіть навпаки: оскільки люди залишаються активними та працездатними до похилого віку, вони можуть довше накопичувати, в результаті чого можуть сформувати собі пенсію більшого розміру. Недолік полягає в тому, що люди з низьким доходом не зможуть відкладати достатньо і згодом на пенсії перейдуть до вкрай уразливої соціальної групи населення. Досліджується сучасний стан пенсійного забезпечення в Україні. Дослідження показує стійку глобальну тенденцію до впровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення. У статті окреслено передумови здійснення такого переходу. Визначено недоліки солідарної та накопичувальної систем загальнообов’язкового державного пенсійного забезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Hnatjuk, M. S., L. V. Tatarchuk та S. O. Konovalenko. "Кількісна морфологічна оцінка структурної перебудови артерій яєчка при артеріальній гіпертензії в малому колі кровообігу". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (4 листопада 2019): 30–35. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10544.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: вивчити особливості структурної перебудови артерій яєчків при пострезекційній легеневій артеріальній гіпертензії. Матеріали і методи. Морфологічними методами досліджено структурну перебудову артерій яєчок 45 щурів, які були розділені на 3 групи. 1-ша група включала 15 інтактних тварин, 2-га – 20 щурів з артеріальною гіпертензією у малому колі кровообігу і компенсованим легеневим серцем, 3-тя – 10 експериментальних тварин з легеневою артеріальною гіпертензією і декомпенсованим легеневим серцем. Пострезекційну легеневу артеріальну гіпертензію і легеневе серце моделювали шляхом виконання у щурів правосторонньої пульмонектомії. Через місяць від початку досліду здійснювали евтаназію щурів кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. Проводили окреме зважування камер серця, їх планіметрію. З яєчок вирізали шматочки, які фіксували в 10 % розчині формаліну, проводили через етилові спирти зростаючої концентрації та поміщали у парафін. Мікротомні зрізи після депарафінізації фарбували різними барвниками. У лівому та правому яєчках вимірювали зовнішній і внутрішній діаметри артерій дрібного калібру, товщину медії, індекс Керногана, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених клітин. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Морфометрично виявлено, що при декомпенсації пострезекційного легеневого серця просвіт артерій дрібного калібру лівого яєчка зменшився на 12,6 %, індекс Керногана – на 11,7 %, а правого – відповідно на 9,5 та 9,9 %. Відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів досліджуваних судин у лівому яєчку при правошлуночковій недостатності зріс у 11,6 раза, а правому – у 9,3 раза. Встановлено, що в умовах змодельованої патології виражено потовщується стінка, звужується просвіт досліджуваних артерій, пошкоджуються ендотеліоцити, порушується структурний клітинний гомеостаз, що ускладнюється їх дисфункцією, погіршанням кровопостачання органа, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними змінами клітин і тканин, осередками інфільтрації та склерозу. Структурні зміни артерій переважали у лівому яєчку та при декомпенсації легеневого серця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Borshch, V., O. Borshch, V. Khaniukov та Y. Oliinyk. "ЕНЕРГООЩАДНИЙ ІНКУБАТОР ДЛЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ТА ПРИСАДИБНИХ ГОСПОДАРСТВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 32–36. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.032.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовані виробничі можливості сучасного парку промислових, фермерських та домашніх інкубаторів; визначені основні технічні проблеми їх конструкції. Недосконале обладнання вітчизняних побутових та практична відсутність фермерських інкубаторів а також відносно висока їх енергозатратність суттєво стримують виробництво продукції сільського птахівництва. На основі аналізу рівняння теплопередачі через стінки огороджувальної конструкції інкубатора визначені основні чинники, що суттєво впливають на втрати теплової енергії ним. Зроблений висновок про зменшення теплових втрат шляхом виготовлення огороджувальної конструкції інкубатора на основі сучасних теплоізоляційних матеріалів та заміни електромеханічної системи обертання інкубаційного матеріалу. Описано конструкцію оригінального енергоефективного інкубатора, що може бути виготовлений як у фермерському так і побутовому виконаннях і використаний на малих фермерських та присадибних господарствах. Для автоматичного локального та дистанційного керування параметрами мікроклімату інкубатора розроблена «інтелектуальна» автоматична система. Використання персонального комп’ютера в комплексі з мережею приладів «ТРЦ 02 Універсал+» вітчизняного виробництва дозволяє представляти вимірювані значення параметрів технологічного процесу інкубації в цифровій і графічній формах, а також локально та дистанційно керувати параметрами. В якості механізму перевертання інкубаційного матеріалу використаний лоток з гравітаційним перевертанням, що зменшує споживання електроенергії та спрощує процес перевертання інкубаційного матеріалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Стійкі відносини"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями