Статті в журналах з теми "Структурна метафора"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Структурна метафора.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Структурна метафора".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Шимянова, М. В. "ОРІЄНТАЦІЙНА МЕТАФОРА У ФРАЗЕОЛОГІЇ НОВОЗЕЛАНДСЬКОГО ВАРІАНТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 344–48. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Фразеологія становить культурно навантажений шар лексики і віддзеркалює знання та уявлення мовців про довкілля та своє буття. Досвід орієнтації у просторі набуває особливого значення для носіїв південних варіантів англійської мови з огляду на демографічні зміни та міграцію з північної до південної півкулі. Саме цим можна пояснити продуктивність фразеологізмів, утворених унаслідок процесів концептуалізації на основі орієнтаційної метафори, у новозеландському національному варіанті англійської мови. Орієнтаційна метафора є внутрішньо систематизованою, слугує важливим інструментом концептуалізації як конкретних, так і абстрактних понять. Продуктивність орієнтаційної метафори у процесах фразеологізації засвідчує ефективність семіотичних засобів, утворених на основі просторових метафор, їх прозорість і комунікативну доцільність, що пояснюється порівняною легкістю декодування втіленої в них інформації. Твердження про те, що концептуальні метафори охоплюють усю сферу людського досвіду і мають значний когнітивний потенціал, наразі підкріплюється численними дослідженнями концептуальної метафори, яка співвідноситься з більшістю сфер людської діяльності. Статтю присвячено аналізу ролі орієнтаційної метафори у процесах формування англомовної картини світу, вербалізованої лекико- фразеологічними засобами новозеландського національного варіанта англійської мови. Матеріал дослідження (200 фразеологізмів) виокремлено зі словників, електронних баз даних, регіональної преси, художніх текстів. Корпус одиниць проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик, як-от метод суцільної вибірки та описовий метод, структурно-семантичний метод та компонентний (семний) аналіз, метод фразеологічного опису, метод аналізу словникових дефініцій та зіставний метод, концептуальний аналіз. Результати дослідження підтвердили, що просторові метафори залежать від нашого фізичного і культурного досвіду, а не встановлюються довільно. Метафора – ефективний спосіб пізнання, формування концепту, а також його вербалізації. Метафора має безліч фізичних і соціальних основ, структурує різні сфери людського буття (природа, політика, релігія, масова культура тощо), спрямовує комунікацію та поведінку мовців.
2
Талатович Умаров, Фарход. "МЕТАФОРА ЦВЕТООБОЗНАЧЕНИЯ В ПОСЛОВИЦАХ И ПОГОВОРКАХ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА". SCIENTIFIC WORK 65, № 04 (23 квітня 2021): 350–53. http://dx.doi.org/10.36719/2663-4619/65/350-353.
Повний текст джерелаАнотація:
Последнее время происходит столкновение разных культур и интерес к изучению языка в связи с социально-экономическим развитием стран мира и миграции народов. При этом, цветообозначение, также представляет особый интерес при изучении лексического содержания пословиц и поговорок английского языка. Поэтому целесообразно изучать эту тему с точки зрения лингвистики, с помощью структурно-семантичного анализа фразеологизмов с метафорой цветообозначения. Исследованием метафоры цветообозначения занимались многие учёные, в том числе и лингвисты многих стран (А.П.Василевич, В.В.Виноградов, А.В.Кунин, В.М.Фрумкина, Б.Берлин, П.Кей и другие), но есть и малоизученные стороны в разных языках мира. Целью данной статьи является изучение пословиц и поговорок английского языка, имеющих метафору цветообозначения, их сходства, отличия, аналоги и переводы на русский язык.
3
Луценко, Л. О., та А. О. Негуляєва. "АНТРОПОМОРФНЕ МЕТАФОРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СФЕРИ-МІШЕНІ BREXIT У ПОЛІТИЧНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ БОРИСА ДЖОНСОНА". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 145–50. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Політична журналістика є однією з визначних галузей журналістики, яка передбачає маніпулятивний вплив, віддзеркалений у використанні мовних засобів, зокрема метафор. У статті розглядається проблема антропоморфного метафоричного моделювання сфери-мішені Brexit – поняття, яке стало відомим у глобальному масштабі протягом п’яти років із моменту його створення. Brexit як політичний процес і референдум, що відбувся у Великобританії у 2016 році, має такі структурні елементи: «Референдум», «Велика Британія», «виборець», «Європейський Союз», «політичний процес» і «стратегія». Такі елементи стають об’єктом метафоричного моделювання політичної публіцистики Бориса Джонсона. Під час дослідження вдалося виявити, що найчисельнішою групою метафор є ті, які належать до сфери-джерела «Людина» й мають назву антропоморфні метафори. Теоретичні погляди Джорджа Лакоффа й Марка Джонсона на метафору, що розглядається як спосіб розуміння однієї концептуальної сфери через іншу, дають можливість авторам визначити групу фреймів антропологічних метафор, які виявляють образну складову частину концепту Brexit у публіцистиці Бориса Джонсона, зокрема: «Психологічна діяльність», «Анатомічні органи», «Культурний фон». Саме антропоморфні метафори, що асоціюються з людством, його культурою та фізичним середовищем, створюють атмосферу згуртованості й апелюють до емоційної сфери читача, його патріотизму, гідності й відчуття самоідентичності. Результати дослідження доводять, що антропологічне метафоричне моделювання є надзвичайно ефективним маніпулятивним засобом, який використовується Джонсоном із метою створення бажаної суспільно-політичної картини у свідомості читачів і впливу на їхню думку щодо Брекзиту, його позитивних аспектів і наслідків. Наше дослідження може стати підґрунтям для покращення та оптимізації технік мовленнєвого маніпулювання політичними структурами. Також результати проведеної роботи можуть знайти застосування для підвищення соціально-політичної самосвідомості індивідуумів через розвиток критичного ставлення до текстів політичної публіцистики.
4
ПЕТРОВА, Тетяна Олексіївна. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МЕТАФОРИЗАЦІЇ ТЕРМІНІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕРМІНОЗНАВСТВІ (актуалізація когнітивного підходу)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 173–81. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237852.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.
5
ДМИТРУК, Лілія. "ВІДТВОРЕННЯ МЕТАФОРИ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ УКРАЇНСЬКОЮ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 37–44. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття привячена способам передачі метафор оригінального тексту засобами української мови як таким, що допомагають домогтися найточнішого перекладу та передати все те, що хотів донести до читача автор оригіналу. Метою дослідження є аналіз способів передачі метафори тексту оригіналу в тексті перекладу. Дослідження ґрунтується на матеріалі роману Едгара Аллана По «Падіння дому Ашерів» і його українських перекладах, виконаних В. Вишневим та М. Йогансеном. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем перекладу метафори; теоретичного узагальнення, аналізу й синтезу; цілісних та інтегральних підходів до дослідження лінгвістичних явищ; порівняльного, описового та аналітичного методів. Проаналізувавши роман Е. А. По «Падіння дому Ашерів» та його переклади, автор констатує, що автори перекладів використовують більше стилістичних прийомів, аніж автор оригінального тексту, вдаючись при цьому до всіх способів передачі метафор. Найчастіше використовують: прийом заміни слова чи словосполучення аналогом із тотожним значенням, але відтвореним по-різному; прийом структурної трансформації, тобто зміни граматичної структури чи порядку слів у тексті перекладу; прийом додавання чи вилучення певних лексичних одиниць. Ймовірно, це пов’язано з тим, що важко віднайти еквівалент, який би повністю відповідав оригіналу. Коли він навіть є, емоційне забарвлення в обох мовах може бути різним. Тож застосування зазначених прийомів доцільне. Автор на конкретних прикладах демонструє використання перекладачами таких трансформацій, як контекстуальна заміна, синонімічна заміна, компресія, декомпресія, експресивація, зокрема для того, щоб надати текстові перекладу відповідного емоційного забарвлення.
6
Остроушко, Оксана Андріївна. "Метафора в українській астрономічній термінології". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 155–63. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.262.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано семантичні групи астрономічних метафоричних термінологічних найменувань явищ, процесів, теорій, небесних тіл, часових проміжків. Охарактеризовано семантичну структуру метафор, за допомогою компонентного аналізу простежено зміни в семантичній структурі найменувань. Описано групи загальновживаної лексики, що функціонує як метафоричні найменування в астрономії. Визначено основні функції астрономічних термінів-метафор.
7
Vorobei, Olha, Alina Akimova та Anastasiya Akimova. "Метафорична концептуалізація ВІЙНИ у китайськомовному спортивному дискурсі". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 2 (5 квітня 2021): 25–45. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-25-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Виявити та описати способи вербалізації феномену концептуальної метафори СПОРТ – ВІЙНА у матеріалі спортивних ресурсів ЗМІ, а також визначити особливості її функціонування.
Методи. За допомогою лінгвокогнітивного та кількісного аналізів репрезентативної вибірки китайськомовних текстів спортивного дискурсу, домінантним концептом яких був СПОРТ, була визначена наступна система метафоричних моделей: СПОРТ – ВІЙНА, СПОРТ – ТЕАТР, СПОРТ – СІМ’Я, СПОРТ – ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ. Частка спортивної лексики, яка пов’язана з концептуальною метафоризацією загалом, складає 22.0%, в рамках яких найбільший відсоток (17.5%) припадає на метафоричну модель СПОРТ – ВІЙНА. Основним методом емпіричного дослідження метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА було обрано метод метафоричного моделювання. Увагу акцентовано на визначенні основних моделей концептуальної спортивної метафори, які мають фреймово-слотову структуру, та виявлено мовні засоби їх відтворення.
Результати. Вивчено структуро-семантичні властивості спортивної метафори, джерелом експансії якої є поняттєва сфера ВІЙНА. Здійснено структурний аналіз фреймів, в яких спортивні події та їх учасники представлено як воїнів на полі бою, що прагнуть перемоги, які є метафоричним переосмисленням безапеляційної жаги до перемоги. З’ясовано, що метафорична модель СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі представлена трьома основними фреймами: «Військові дії», «Результати війни», «Воїни». У межах кожного фрейму виділено основні слоти та описано їх лексичне наповнення. Визначено комунікативні функції метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі, а також з’ясовано причини її активізації.
Висновки. Фреймово-слотова структура метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА, представлена в китаємовному медійному дискурсі, відображає стійке бажання та волю до перемоги та абсолютне несприйняття поразки, і свідчить про активізацію використання досліджуваної метафоричної моделі в період зростання глобальної гегемонії Китаю. З’ясовано, що в об’єктивації концептів поняттєвої сфери СПОРТ для відображення перемоги китайських гравців переважають позитивно-оцінні метафори військових дій, її учасників та результатів протистояння, а негативно-оцінні метафори – при поразці супротивників. Не зважаючи на те, що спортивні змагання – це подія мирного характеру, однак такі екстралінгвістичні характеристики як боротьба на межі людської витривалості, емоційне протистояння, максимальна самовідданість заради перемоги – це причини того, що саме у військових термінах переважно окреслюються спортивні події. Відтак, феномен метафоричної концептуалізації ВІЙНИ у китайському спортивному дискурсі є беззаперечним і визначається паралінгвістичними особливостями військових дій та спортивних змагань, які, не зважаючи на візуальну відмінність, мають певну концептуальну схожість
8
Волкова, Дарья Эмануиловна, Александр Борисович Орлов та Наталья Александровна Орлова. "Знак, метафора, символ — методология субъектности". Психология. Журнал Высшей школы экономики 7, № 3 (13 січня 2011): 89–119. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2010-3-89-119.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье с опорой на философскую и психологическую зарубежную и отечественную традиции рассматриваются три формы опосредования: знаковая, метафорическая и символическая; анализируется их связь со становлением субъектных смысловых структур человека, а также их роль и место в психотерапевтическом процессе. Выделяются, дифференцируются и описываются знаковые, метафорические и символические способы выражения внутренних содержаний клиента в процессе психотерапии, показывается связь способов опосредования с трехаспектной структурой субъектности, выделяемой в триалогическом подходе.
9
СВЕНЦИЦЬКА, Еліна. "СИМВОЛ І МЕТАФОРА В ПОЕЗІЇ МОЛОДШИХ СИМВОЛІСТІВ (НА МАТЕРІАЛІ ВІРШІВ В. ІВАНОВА)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 171–78. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – показати, що слово метафоричне й символічне в поетиці символістів є явищами взаємозумовленими, і виявити, спираючись на аналіз поезій В. Іванова, як саме вірш стає символічним завдяки реалізації певної метафоричної структури. Методологія роботи – це, по-перше, метод цілісного аналізу, розроблений донецькою філологічною школою, а також метод герменевтичного аналізу, заснований на положеннях Г.-Ґ. Ґадамера, висловлених у статті «Істина і метод», тобто відтворення смислової перспективи, властивої певному авторові. Новизна отриманих результатів. Звернення до іванівської праці «Дві стихії в російському символізмі» допомогло з’ясувати, що мислення цього автора постулює онтологічну цінність особистості, у всій безлічі буття явищ він бачить іпостасі єдиної сутності. Виникає смислова перспектива означення єдиної сутності через низку уподібнень. Саме тому в основу низки віршів В. Іванова покладено множинну метафору, свого роду решітку означень, виражених метафорами. У кожному з проаналізованих творів (вірші «Вилов», «Альпійський ріг», цикл «Ліра і вісь» тощо) поет установлює декілька рівнів метафоризації, у яких реальний та ідеальний плани постійно міняються місцями. Метафоричне уподібнення різних предметів вибудовує переходи з одного рівня на інший. Виникає своєрідний синтез, речі стають прозорими, рухливими, пронизаними висхідними струменями. Саме такий динамічний буттєвий символ дає можливість сконцентрувати й оживити змісти, що вже відійшли, взаємодіяти зі світовим культурним контекстом. Він має певну структуру – кристал, грані якого окремі й самоцінні, однак глибинно єдині, до того ж ця єдність живе в кожній із граней. Автор доходить висновку, що вичленована структура проявляє також основну тенденцію іванівської творчості: умогляд безпосереднього почуття, інстинкту, тобто героїчна спроба за допомогою раціонального осягання, аналізу прорватися до відчуття злитості всього з усім.
10
Романенко, О. П. "КОГНІТИВНА ІНТЕГРАЦІЯ ДЕМІНУТИВІВ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто процес концептуальної інтеграції, який базується на основі об’єднання теорії концептуальної метафори та теорії концептуальних просторів. Досліджено ментальні простори як концептуальні структури оперативної пам’яті людини, що виникають в її свідомості в момент породження мовлення. Ментальні простори перебувають між собою в когнітивних зв’язках, тому концептуальні структури можуть використовуватися для утворення інших концептуальних структур, які виникають в інтегрованих просторах. Ці простори, комбінуючись, утворюють бленд, який є не просто набором елементів початкових просторів, а новою унікальною структурою. Розглянуто просторові моделі, що конструюються на основі метафори, яка актуалізує ті ознаки та смисли, що не є головними і суттєвими для прямого значення слова, але є стійкими у свідомості мовців. Зазначено, що в основі метафоризації, за теорією концептуальної метафори, лежить процес взаємодії між структурами знань двох доменів: сфери-джерела і сфери-мішені. Чим детальніше структурована понятійна сфера-джерело, тим більше номінативних можливостей у понятійної сфери-донора. Особливу увагу зосереджено на дослідженні процесу метафоричного моделювання та ознак метафоричної моделі А.П. Чудінова Творчо опрацьовано семантико-когнітивні форманти, досліджені у роботах Ю.В. Кравцової, що базуються на типах метафоричної мотивації. Представлено певні аспекти метафоричного моделювання демінутивів, що відбуваються через вербалізацію корелятивних в асоціативному плані понять, утворюючи метафоричні моделі. Метафорична модель містить вихідну і нову поняттєві сфери метафоричної проєкції та семантико-когнітивний формант, який інтегрує ці сфери за схожою рисою. Розглянуто метафоричні моделі демінутивів, які утворюються за перенесення компонента значення твірного слова на похідне слово, тобто під час взаємодії компонента значення одного концептуального простору зі значенням іншого концептуального простору, у результаті чого утворюється бленд, демінутивна одиниця. Детально досліджено метафоричну модель демінутива «котик».
11
Апресян, К. Г. "Аттрактивная функция метафоры в современном англоязычном и русскоязычном финансовом дискурсе". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 4 (25 вересня 2020): 49–57. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.4/3079.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена сопоставительному анализу метафорических высказываний в англоязычном и русскоязычном финансовом дискурсе. Экономика и финансы, будучи взаимосвязаны, разделяют информацию, при этом финансовый дискурс, содержащий сведения о потоке денежных средств, финансовых рынках, доходах, налогах и кредитах, формируется в рамках экономического дискурса. Для концептуализации событий в мире финансов как экономической категории, выражающей существующие в обществе отношения и объединяющей все экономические связи, возникающие в процессе зарождения, распределения, перераспределения и применения денежных потоков, употребляются метафорические выражения, что объясняется стремлением автора дать оценку финансового положения в социуме не при помощи «сухой информации» с обилием цифр, а в образных выражениях. Установлено, что в исследуемых текстах широко используются концептуальные метафоры со сферой-источником «Мир животных». В статье отдельно анализируются фреймы «Птицы» и «Хищники», основанные на метафорическом переносе, свойстве ассоциативности метафоры. Метафоризация финансового дискурса выполняет аттрактивную функцию, привлекая внимание читателей экспрессивностью описываемых событий, проблем в современной экономике. Метафоры, построенные на основе ядра «Мир животных», в яркой форме раскрывают процессы, происходящие в современной финансовой системе, способствуют реализации авторской интенции. В статье представлены характеристики выявленных метафор как ассоциативного механизма для передачи образов политических деятелей, предпринимателей и экономистов, участников финансового дискурса, и осуществления ими денежно-кредитной политики. Проведенное исследование на примере англоязычного и русскоязычного дискурсов позволило подтвердить положение о фундаментальности и универсальности метафоры, проявляющейся в структуре различных языков.
12
Жилина, И. А., та М. Е. Панкратова. "Процесс метафоризации в англоязычной юридической терминологии". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 3 (15 червня 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.3/2937.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья описывает процесс метафоризации англоязычных юридических терминов, рассматриваются особенности терминов-метафор. Термины с элементами метафоризации представляют собой большую трудность для перевода, так как такие понятия могут отсутствовать в языке-переводе. Объектом данного исследования является английская юридическая терминология. Материалом исследования послужил корпус примеров размером 186 терминов, полученных на основе метода сплошной выборки из словарей: Oxford dictionary of Law и Black’s Law dictionary. В исследовании использован следующий комплекс методов: системный, лингвокогнитивный, этимологический и статистический. В ходе системно-структурной обработки данных словарей были получены сведения о том, что процесс метафоризации является полноценным и функциональным способом терминообразования в сфере юриспруденции и права. Приведены примеры терминов-метафор для различных отраслей права. Отдельно рассмотрен частеречный анализ терминов, который показывает, что большую часть метафор составляют существительные и прилагательные, единичные случаи образования терминов с помощью глаголов. Особого внимания заслуживают термины-метафоры, которые включают в себя колоративные элементы. В статье представлен анализ юридических терминов, которые содержат цветокомпоненты. Таким образом, можно сказать, что метафоризация является достаточно продуктивным способом в процессе терминообразования, но не самым частотным способом терминообразования. Следует помнить о том, что язык правовой терминологии не терпит многозначности, а напротив, в текстах данного типа должна быть смысловая определенность и однозначность толкования.
13
Zlokazov, Kirill V., та Nikolay I. Leonov. "Соотношение гражданского и религиозного аспектов социальной идентичности". Российский психологический журнал 13, № 3 (30 вересня 2016): 197–220. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2016.3.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Данная статья представляет опыт исследования сложной социальной идентичности как индикатора конфликта между европейской светской и исламской религиозной культурами. Социальная идентичность рассматривается как репрезентация себя человеком в социальных структурах различных масштабов: национальных, этнических, религиозных. Однако показано, что религиозная идентификация формирует не только социальную, но и личностную идентичность мусульманина.
Развитие исламской личностной идентичности рассматривается в процессах самоидентифицирующей рефлексии, внутригрупповых и внешнегрупповых отношений в религиозной общине. Параметры идентичности определяются: а) индивидуальной интерпретацией ислама верующим; б) интерпретацией ислама в религиозной общине; в) отношениями между верующим, общиной, а также другими социальными группами.
Концепция сложной социальной идентичности (S. Roccas, M. Brewer) применяется в качестве теоретического конструкта для определения совместимости гражданской и религиозной идентичностей, оценки степени ее сложности. Исследование проводится на выборке мусульман с различным уровнем исламской личностной идентичности: отсутствующим, предопределенным, найденным и обретенным.
В результате определена тенденция снижения уровня гражданской социальной идентичности, под влиянием религиозной, у людей, личностно идентифицировавшихся с исламом. Проблема построения их социальной идентичности рассмотрена в метафорах конфликта и баланса, эксплицированных из европейской социально-психологической практики. Конфликтная метафора построена на невозможности аккультурации исламских общин и прогнозирует развитие деструктивных отношений между верующими, их религиозными общинами и другими социальными группами. Метафора баланса предполагает распад исламской личностной идентичности вследствие снижения радикализации общин верующих, поощрения индивидуализации мусульман путем политического, социально-культурного признания в обществе.
14
Романишин, Наталія, та Катерина Олекша. "ЛІНГВАЛЬНІ ТА КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТАФОРИ У ПОЕЗІЇ СЕМЮЕЛА ТЕЙЛОРА КОЛРІДЖА". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 326–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Пропонована стаття присвячена дослідженню лінгвальних та когнітивних особливостей художньої метафори у поезії Семюела Тейлора Колріджа. Актуальність та новизна обраного предмету аналізу полягає у тому, що метафорика англійського поета Семюела Тейлора Колріджа не була об’єктом особливого наукового інтересу, тим паче її аналіз з перспективи застосування корпусних технологій та спеціальних програм семантичного аналізу тексту. Відповідно метою цієї статті є продемонструвати потенціал та продуктивність застосування програми Tropes для виявлення метафоричної структури та змістового наповнення поетичної концептуальної системи Семюела Тейлора Колріджа. Виявлено концептуальні системи, представлені вербальними елементами відповідних денотативних полів та здійснено аналіз основних метафоричних моделей концептуалізації визначених концептуальних сфер.
15
Конышева, М. В., та Г. Г. Слышкин. "Художественно-образное воплощение литературного конфликта в романе Д. Лоджа «Прекрасная работа» (David Lodge “Nice Work”)". Current Issues in Philology and Pedagogical Linguistics, № 1 (2020) (25 березня 2020): 186–95. http://dx.doi.org/10.29025/2079-6021-2020-1-186-195.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты комплексного лингво-литературоведческого исследования, имевшего целью выявить особенности художественно-образного воплощения литературного конфликта в романе Дэвида Лоджа «Прекрасная работа». В ходе исследования авторами был решен ряд задач, включавший: выявление индивидуальных авторских приемов построения сюжета; установление структурных особенностей сюжетной линии; раскрытие лингвокультурной специфики романа, проявляющейся в художественно-образных средствах. Была продемонстрирована концептуальная связь романа со значимым для британской культуры текстом лирической баллады «Леди из Шалот» (The Lady of Shalott) Альфреда Теннисона (Alfred Tennyson) и полотнами английского художника Джона Уильяма Уотерхаус (John William Waterhouse). Были обнаружены и описаны примеры литературного проявления постмодернизма в романе, благодаря которым становится возможной множественная трактовка его жанровой отнесенности: интертекстуальность, введение в текст элементов пародии, словесной игры, культурных кодов и знаков, понятных читателю, включенному в британскую культурно языковую традицию. Было установлено, что литературный конфликт, на котором строится сюжет романа, представляет собой многогранную, многоярусную перевернутую пирамиду, на широком основании которой лежит основная сюжетная линия. На нижних уровнях условной пирамиды обнаруживаются скрытые смыслы и художественно историческая перспектива, богато насыщенная стилистическими приемами. Переплетение метафоры, антитезы, гиперболы, языковой и смысловой символики лежит в основе литературного конфликта и обнаруживается как на уровне композиции всего романа, так и на уровне семантики отдельных слов. Основу текстовой целостности романа Д. Лоджа «Прекрасная работа» составляет сквозная метафора тени, как нечеткое контурное отражение реальности, воплощенное в антитезе. Аналогичную роль в романе играет и многоступенчатая антитеза, проявляющаяся на всех уровнях текста, от структурно-композиционного до семантического. По сути, и сам роман «Прекрасная работа» представлен автором как тень и одновременно литературное отражение баллады Альфреда Теннисона «Леди из Шалот».
16
Shton, Olena. "ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВНИХ ПОРТРЕТІВ У ПРОЗІ ВАСИЛЯ СЛАПЧУКА". Studia Methodologica 50 (3 вересня 2020): 122–29. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано лінгвостилістичні особливості мовних портретів у прозі Василя Слапчука, зокрема у романах «Дикі квіти», «Осінь за щокою», «Сліпий дощ», «Поміж світів і сяяння світил» та повістях «Клітка для неба» і «Жінка зі снігу». З’ясовано, що мовні портрети у творах письменника перш за все створюють у читача уявлення про зовнішність персонажів, особливості їх характеру, почуттєвої сфери, мовлення, рухів, фізичного чи психологічного стану, є засобом образної конкретизації та індивідуалізації, а також засобом вираження авторського ставлення до описуваного. Виявлено: залежно від кількості описуваних персонажів у мовному портреті та гендерних характеристик, у прозових творах Василя Слапчука переважає одиничний жіночий портретний різновид. Виокремлено також мовні засоби портретування у фізичних портретах – соматизми та вестизми, у психологічних – кінетичну лексику. Описано соматизми, які наявні у всіх типах мовних портретів і представлені іменниками на позначення тіла людини та його частин (структурні – голова, обличчя, очі, ніс, губи, руки, ноги, структурно-виокремлювальні – вуса, борода, щетина, лисина, коси, груди, талія і структурно-характеристичні – пика, морда, баньки), вестиальну та кінетичну лексику. Визначено, що конкретизація та індивідуалізація персонажів у мовних портретах здійснюється за допомогою засобів образності, найбільш виразними із яких є порівняння, епітет та метафора.
17
Коськов, Сергей Николаевич. "THE LANGUAGE OF SCIENCE: ITS CONVENTIONALITY AND METAPHORICITY." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Философия, no. 4(58) (December 29, 2021): 19–33. http://dx.doi.org/10.26456/vtphilos/2021.4.019.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена эпистемологическому подходу к конвенции и метафоре в языке науки. Язык рассматривается не только и не столько как знаково-символическая структура для выражения свойств и отношений внешней действительности, но и как часть самой науки. Цель данной статьи - раскрытие механизма взаимодействия конвенции и метафоры в языке науки как языковых образований в реальном процессе научного познания. Ведущими методами к исследованию данной проблемы являются сравнительно-аналитический, индуктивно-дедуктивный и герменевтический. The article is devoted to the epistemological approach to convention and metaphor in the language of science. Language is considered not only and not so much as a sign-symbolic structure for expressing the properties and relations of external reality, but also as part of science itself. The purpose of this article is to reveal the mechanism of interaction of convention and metaphor in the language of science, as language formations in the real process of scientific cognition. The leading methods for the study of this problem are comparatively analytical, inductive-deductive and hermeneutic.
18
Коваль, Оксана Володимирівна. "Мовностилістичні особливості використання метафори в поетичному словнику «неокласиків»". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 2 (20 листопада 2012): 161–72. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i2.666.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню стилістичних можливостей метафори в поетичній мові «неокласиків». У роботі також з’ясовуються функції, стилістичні та структурні особливості метафори, простежується тенденція індивідуального слововжитку в мовотворчості митців.
19
Лисенко, Л. "Метафора в структурі публіцистичної образності Євгена Сверстюка". Теле- та радіожурналістика, Вип. 9, ч. 2 (2010): 237–42.
Знайти повний текст джерела
20
Сардарян, К. Г. "Метафора у структурі поетичного тексту І.В. Жиленко". Studia linguistica, Вип. 8 (2014): 404–9.
Знайти повний текст джерела
21
Bondarenko, Lidia Valeriyevna, та Elena Vasiliyevna Polkhovskaya. "СВОЕОБРАЗИЕ ОТКРЫТОЙ ЛЕКЦИИ ПИСАТЕЛЯ КАК РАЗНОВИДНОСТИ ПУБЛИЧНОГО ДИСКУРСА (НА МАТЕРИАЛЕ РИТОВСКИХ ЛЕКЦИЙ Х. МАНТЕЛ)". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, № 5 (5 грудня 2019): 26. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-5-26-39.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель данной работы – выявить особенности коммуникативной структуры публичного дискурса на материале открытых лекций Хилари Мэнтел, прочитанных в 2017 г. для ВВС RADIO 4.Методы или методология исследования. Исследование публичного дискурса проводилось на основе метода структурного анализа с использованием интертекстуального метода, методов семантического и стилистического анализа, а также элементов дискурсивного анализа.По форме и содержанию ритовские лекции можно отнести к жанровой разновидности публичного дискурса, предполагающего речевое взаимодействие выступающего и аудитории с целью сообщения слушателям какой-либо информации и представления научных, гуманитарных и социально-политических проблем в определенном аспекте. В работе опираемся на структурную модель публичного дискурса, предложенную О.Ф. Русаковой, и содержащую следующие взаимосвязанные элементы: интенцию, актуальный план, виртуальный план и контекстуальный план. В публичных лекциях Х. Мэнтел интенция реализуется в виде устного дискурса – «перформанса» посредством использования необычного начала, образно-игровой манеры повествования, интерактивной формы для поддержания контакта с аудиторией, употребления формальной и сниженной лексики, лингвостилистических приемов – аллюзий, метафор, сравнений, эпитетов, повторов. Важное значение приобретает контекстуальный план, определяющий место и порядок проведения лекций, присутствие ведущего, вопросы слушателей по окончании и заключительное слово лектора.Результаты исследования. Исследование показало, что структура открытой лекции писателя представляет собой взаимодействие интенционального, виртуального, контекстуального и психологического планов, определяющих выбор нарративных стратегий выступающего. В зависимости от интенции и индивидуального стиля лектора актуализируются определенные элементы публичного дискурса.Область применения результатов. Результаты данной работы могут быть полезны при выборе коммуникативных стратегий при подготовке публичного выступления, а также для знакомства с творчеством Хилари Мэнтел – одного из наиболее значимых писателей современности и прекрасного лектора.
22
Борбенчук, Ірина Миколаївна. "МЕТАФОРА І МЕТОНІМІЯ У СТРУКТУРІ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ КАТУЛЛА". Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), № 11 (8 серпня 2019): 5–8. http://dx.doi.org/10.24919/2663-6042.11.2019.175456.
Повний текст джерела
23
Юферева, О. В. "ТРЕВЕЛОГ ТОТАЛІТАРНОЇ ЕПОХИ: «ЛЮДИ МОРЯ» ІВАНА КОВТУНА". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 267–74. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячується тревелогу «Люди моря» Івана Ковтуна, представника «Розстріляного відродження». Це остання публікація малодослідженого автора. Твір на поверхні виглядає маніфестом ключових радянських ідеологем. Але його комплексний аналіз сприяє унаочненню неочікуваних сюжетів і жанрових рішень на тлі подорожньої літератури радянського періоду. Завданнями розвідки є характеристика жанрових ознак твору І. Ковтуна «Люди моря», виявлення специфіки образу Сходу, а також засобів репрезентації «свого» простору. Подорож І. Ковтуна, з одного боку, відповідає критеріям літературної подорожі радянського періоду, а з іншого – виходить за її межі, наприклад, долученням архаїчної моделі антипаломництва, фіксацією процесу пересування маршрутом, що притаманно традиції морської подорожі. Сюжетна структура базується на портретному репортажі: книга розділена на п’ять частин, у центрі яких постає герой із команди пароплава «Курськ». Морська тема у творі представляє кілька важливих семантичних вимірів, які реалізуються через топос корабля, усталену метафору європейської літератури. Дидактичний режим втягує в коло радянських ідеологем ініціальний сюжет, характерний для літератури подорожі. «Курськ» можна вважати колективним соціальним портретом Радянського Союзу. Парадокс конструювання образу Сходу полягає в тому, що, незважаючи на програмне антиімперське ідеологічне спрямування, оповідь спирається на колоніальні метафори й опозиції. Аналіз твору доводить, що східні конструкти відсталості, зневаги та неповноцінності, визначені Е. Саїдом, перетворюються в тексті на знаряддя протиставлення радянської системи західній. Автор статті робить висновок, що для подорожі І. Ковтуна «Люди моря» характерна еклектичність. Ідеологічна картографія стикається з естетичним баченням простору, дистанція – з емоційним сприйняттям. Східна формула, помножена на класовий підхід, трансформується: західні знаки зменшуються та знецінюються, а східна «відсталість» перекодується у класову пригнобленість.
24
Князик, Х. "Динаміка метафори у структурі поетичного дискурсу Поля Верлена". Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови, вип. 23 (2016): 94–102.
Знайти повний текст джерела
25
Алдиева, М. Ш. "ИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ ДИСКУРСИВНАЯ СТРУКТУРА ПОЛИТИЧЕСКОЙ РИТОРИКИ ДЖО БАЙДЕНА". Итоговая научно-практическая конференция профессорско-преподавательского состава, № 1 (25 лютого 2022): 199–205. http://dx.doi.org/10.36684/57-2022-1-199-205.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье представлено исследование идеологической дискурсивной структуры политической риторики Джо Байдена. Определено место риторики как междисциплинарной дисциплины, необходимой при преподавании права, политики, естественных и социальных наук. Критический анализ дискурса направлен на исследование неясных и скрытых понятий, таких как социальное неравенство, власть, контроль, дискриминация и доминирование, проявляющееся и выражающееся в языке. С лингвистической точки зрения, осмотрительность, элегантность и отсутствие полемики Джо Байдена, вероятно, являются определяющими факторами построения идеологической дискурсивной структуры его политической риторики, привлекшие внимание населения США. Анализ также показывает, что Байден умело использовал в своем идеологическом дискурсе такие стратегии, как критический взгляд на политику оппонента, обвинение, сравнение, сопереживание, примеры, включение/исключение, лексикализацию, метафору, национальное самовосхваление, игру чисел и повторение.
26
Василенко, Екатерина Николаевна, та Юлия Анатольевна Книга. "Приемы языковой игры в американском юмористическом дискурсе (на материале ситкома “Scrubs”)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 296–303. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.115.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена изучению приемов языковой игры в юмористическом дискурсе. Авторы рассматривают понятие юмористического дискурса, устанавливают роль языковой игры в его структуре и изучают способы достижения юмористического эффекта на материале популярного американского ситкома “Scrubs”. В ходе исследования рассматриваются приемы языковой игры на фонетическом (протеза, ономатопея, рифма), словообразовательном (контаминация, суффиксация, аббревиация), лексическом (метафора, эпитет, гипербола, каламбур, алогизм, антономасия, перифраз, лексический повтор) и синтаксическом (синтаксический повтор, риторический вопрос, парцелляция) языковых уровнях.
27
Ясіновська, Оксана Василівна. "Фітоморфна метафора у структурі концепту заздрість у релігійному дискурсі отців церкви". ScienceRise 5, № 5(1) (25 грудня 2014): 91. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2014.33580.
Повний текст джерела
28
КРАСУЛЯ, Алла, та Анжеліка ШУМИЛО. "ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАГМАТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АНГЛОМОВНИХ РЕКЛАМНИХ СЛОГАНІВ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 99–104. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Англомовний рекламний дискурс є складним комунікативним феноменом, реалізованим у певному медіапросторі найефективнішими засобами, які поєднують у собі соціокультурні та психолінгвістичні аспекти. У ході дослідження з’ясовано, що переклад рекламних текстів, гасел зокрема, має низку особливостей, позаяк перекладач повинен брати до уваги специфіку вихідної та цільової мов, а також знайти спосіб ефективної передачі сутності, закладеної в меседж оригіналу. У статті схарактеризовано шляхи збереження прагматичного потенціалу під час перекладу англомовних рекламних слоганів українською мовою. Установлено, що рекламний слоган поєднує в структурі психологічні, психолінгвістичні й соціокультурні складники. Проаналізовано особливості перекладу тих рекламних гасел англомовного рекламного дискурсу, структура яких увиразнена лінгвостилістичними засобами на лексичному, синтаксичному та фонетичному рівнях. Найтиповішими лінгвостилістичними засобами увиразнення на лексичному рівні вважають метафору, епітет, гіперболу, персоніфікацію, каламбур, порівняння й метонімію. На синтаксичному рівні виокремлюють антитезу, риторичне запитання, повтор, паралелізм та інверсію. Фонетичний рівень позначений використанням рими, алітерації та асонансу. Виявлено, що найтиповішими способами перекладу рекламних текстів є відсутність перекладу, дослівний переклад, адаптація та ревізія. Зазначено, що прийомом творчої адаптації (транскреації) перекладачі теж активно послуговуються насамперед для інтерпретації широкого спектру соціокультурних особливостей цільової аудиторії. На підставі врахування комплексного характеру англомовного рекламного дискурсу розроблено низку рекомендацій щодо перекладу рекламних слоганів українською мовою.
29
Стишов, Олександр Анатолійович. "Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 364–74. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.292.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз деяких тенденцій у семантичній деривації, що намітилися й активно діють як у літературній, так і в загальнонародній українській мові початку ХХІ століття на матеріалі дискурсу українсьмовних ЗМІ. Схарактеризовано семантичні неологізми, що постали завдяки розширенню семантичної структури питомих і запозичених слів переважно на основі метафори і метонімії.
30
Яковлева, Светлана Леонидовна. "METAPHORICAL MODELS OF THE CONCEPTUAL SPHERE «GRATITUDE» IN RUSSIAN PAROEMIC DISCOURCE." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 3(108) (October 20, 2020): 133–41. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2020.108.3.015.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе путем семантического и контекстуального анализа рассматриваются русские паремические единицы, вербализующие понятийную сферу «благодарность», отобранные из сборника пословиц В. И. Даля. Актуальность исследования обусловлена важностью рассматриваемого фрагмента паремического дискурса для выявления характерных черт и особенностей базовых концептов русской лингвокультуры. Формирование данного чувства способствует развитию социальной эмпатии, построению нравственных и ценностных ориентиров членов сообщества. Анализ феномена благодарности, отраженного в архаичном сознании русского народа, позволяет проследить его трансформацию в социуме. В работе рассматриваются некоторые философские и психологические основания феномена «благодарность», основные субсферы метафоризации, базовые метафорические модели, их фреймовые структуры и слоты. Были выявлены метафорические модели субсфер «человек», «природа», «артефакты», «социум». Субсфера «человек» репрезентируется метафорическими моделями «Благодарность - человеческий организм», «Благодарность - действия человека». Метафорические модели субсферы «природа» представлены миром животных, миром растений и небесными телами. Метафорические модели субсферы «социум» содержат слоты, связанные с религией и пенитенциарными учреждениями. Субсфера «артефакты» репрезентируется фреймами «еда и напитки», «одежда», «деньги», «ткани», «инструменты» и некоторыми другими. Самой значительной по количеству является группа антропоморфных метафор, насчитывающая 38 единиц (41,8 %); группа артефактных метафор включает 31 единицу (34 %); природоморфные метафоры составляют 14 единиц (15,4 %) и группа социоморфных метафор представлена 8 единицами (8,8 %). The article considers the semantic and contextual analysis of Russian paroemic units verbalizing a conceptual sphere Gratitude. The units were selected from the book of proverbs by V. Dahl. This conceptual sphere is important to reveal characteristic features of basic concepts in Russian linguoculture. The formation of this feeling and emotion contributes to the development of social empathy, creation of moral values in society. The analysis of the phenomenon of gratitude reflected in the archaic consciousness of Russian people helps to observe its transformation in social continuum. The article considers some philosophical and psychological aspects of gratitude in Russian archaic consciousness, basic metaphorization subspheres, their frame structures and slots; reveals metaphorical models of subspheres Man, Nature, Artifact, Socium. The subsphere Man is represented by the metaphorical models Human Body and Actions Performed by Man. Metaphorical models of the subsphere Nature contain Flora World, Fauna World and Celestial Bodies. Frame structures of the subsphere Socium are verbalized by the slots connected with religion and penitentiary institutions. The subsphere Artifacts is represented by the models Food and Drinks, Clothes, Money, Fabrics, Instruments. The group of anthropomorphical metaphors is the largest one containing 38 units (41,8 %); the second one is the group of artifact metaphors with 31 units (34 %); the third place is taken by phytomorphical metaphors - 14 units (15,4 %) and sociomorphical group is the last one with 8 units (8,8 %).
31
Ковальчук, М. С. "Лексико-семантична структура метафори в романі Ліни Костенко "Записки українського самашедшего"". Дослідження з лексикології і граматики української мови, Вип. 15 (2014): 186–92.
Знайти повний текст джерела
32
Ковальчук, М. С. "Лексико-семантична структура метафори в романі Ліни Костенко "Записки українського самашедшего"". Дослідження з лексикології і граматики української мови, Вип. 15 (2014): 186–92.
Знайти повний текст джерела
33
Dumov, Alexander. "Metaphor in the Structure of Exploring Complexity." Bulletin of Kemerovo State University. Series: Humanities and Social Sciences 2020, no. 4 (January 18, 2021): 315–22. http://dx.doi.org/10.21603/2542-1840-2020-4-4-315-322.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper presents a review of modern philosophical and methodological literature on exploring complexity. The research featured the effect of metaphor in the cognitive processes, research communication, and transmission of complex ideas. The author developed a classification of metaphors in the context of exploring complexity. The approach is based on the identification of a certain ontological and epistemic content of the metaphor. The contextual role of the metaphor in cognition processes depends on these aspects of its content. The author analyzed the groups of metaphors associated with such topics of exploring complexity as self-organization, ecology, and dialogue. The metaphors proved important in developing a complex vision of the relationship between the cognizer and the world. The study also examined the axiological aspects of the metaphors, as well as the connection between the metaphor and the new vision of rationality, typical of the philosophical reflection of complexity. The metaphor proved to have a heuristic, communicative, and organizational potential in conditions of methodological uncertainty. The context of philosophical and theoretical-methodological reflection of complexity makes it possible to study the metaphor in order to identify the existing models of exploring complexity and their cognitive stylistics.
34
Men’shikova, Ekaterina E. "МЕТАФОРА КАК КРЕАТИВНЫЙ АТТРАКТОР В РЕКЛАМНОМ ТУРИСТИЧЕСКОМ НАРРАТИВЕ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 13, № 3 (30 вересня 2021): 344–72. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2021-13-3-344-372.
Повний текст джерелаАнотація:
Обоснование. Статья посвящена исследованию потенциала метафорических креативных аттракторов в рекламном туристическом нарративе. Значение работы обусловлено ее соотнесенностью с современными лингвистическими исследованиями, направленными на описание фрагментов языковой картины мира, в которой важное место занимает метафорическая составляющая. Фрагментарность изученности вопросов языкового наполнения креативного аттрактора в текстах разного типа, его качеств и функционально-прагматических характеристик актуализируют проблему данного исследования.
Цель. Установление и описание текстообразующего потенциала метафорических креативных аттракторов в рекламном туристическом нарративе.
Материалы и методы. В качестве материала для исследования использовались тексты рекламного туристического нарратива сети Интернет. Для достижения цели и решения поставленных задач в работе использовались следующие методы исследования и приемы анализа: метод анализа и синтеза теоретического материала; метод сплошной выборки; метод метафорического моделирования; описательный метод.
Результаты. Результаты исследования показали, что метафорические креативные аттракторы выступают доминантами текста рекламного туристического нарратива, посредством которых привлекается, фокусируется и удерживается внимание и интерес реципиента текста. Подчеркивается способность креативного аттрактора как репрезентации темы целого текста или его фрагмента и развертыванию его структуры. Автор приходит к выводу, что аттрактор актуализирует тему/проблему и аккумулирует маркеры ценностно значимой информации.
Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы при разработке курсов лекций и семинаров по общему языкознанию, лингвистической семантики, теории и стилистики текста.
35
Цолоева, Седа Батыровна. "Metaphorical Models Verbalized in the English Professional Advertising Discourse: Anthropomorphic Metaphorical Model." Philology & Human, no. 4 (2020): 181–88. http://dx.doi.org/10.14258/filichel(2020)4-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена изучению англоязычного профессионального рекламного дискурса с акцентом на употребление в нем антропоморфной метафорической модели Designer Product is Living Being, основанной на ассоциативной связи двух элементов и распадающейся далее на более частные метафорические трансформации. Материалом исследования служат англоязычные рекламные тексты, опубликованные в журнале The Art of Design, тематически относящиеся к области дизайна и архитектуры. По мнению автора, в структуре метафоры наличествуют метафорическое ядро и метафорическая периферия, актуализирующие основную и дополнительную смысловую метафорическую нагрузку соответственно. Опираясь на результаты эмпирического анализа языкового материала, автор выделяет антропоморфную метафорическую модель Designer Product is Living Being, реализующую на семантическом уровне перенос, сводящийся к тому, что тот или иной дизайнерский продукт наделяется характеристиками, качествами, присущими, как правило, человеку. В работе представлены статистические данные, определяющие частотность применения антропоморфной метафоры в пределах анализируемой выборки англоязычных рекламных текстов.
36
Цолоева, Седа Батыровна. "Metaphorical Models Verbalized in the English Professional Advertising Discourse: Anthropomorphic Metaphorical Model." Philology & Human, no. 4 (2020): 181–88. http://dx.doi.org/10.14258/filichel(2020)4-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена изучению англоязычного профессионального рекламного дискурса с акцентом на употребление в нем антропоморфной метафорической модели Designer Product is Living Being, основанной на ассоциативной связи двух элементов и распадающейся далее на более частные метафорические трансформации. Материалом исследования служат англоязычные рекламные тексты, опубликованные в журнале The Art of Design, тематически относящиеся к области дизайна и архитектуры. По мнению автора, в структуре метафоры наличествуют метафорическое ядро и метафорическая периферия, актуализирующие основную и дополнительную смысловую метафорическую нагрузку соответственно. Опираясь на результаты эмпирического анализа языкового материала, автор выделяет антропоморфную метафорическую модель Designer Product is Living Being, реализующую на семантическом уровне перенос, сводящийся к тому, что тот или иной дизайнерский продукт наделяется характеристиками, качествами, присущими, как правило, человеку. В работе представлены статистические данные, определяющие частотность применения антропоморфной метафоры в пределах анализируемой выборки англоязычных рекламных текстов.
37
Sosnin, Aleksei V., and Yuliya V. Balakina. "THE METAPHOR LONDON-AS-THE-WORLD AS A KEY METAPHOR IN THE STRUCTURE OF THE LONDON TEXT OF ENGLISH LINGUISTIC CULTURE." RSUH/RGGU Bulletin. "Literary Theory. Linguistics. Cultural Studies" Series, no. 9 (2020): 202–16. http://dx.doi.org/10.28995/2686-7249-2020-9-202-216.
Повний текст джерелаАнотація:
The article examines the metaphor London-as-the-World in the structure of the London text of English linguistic culture (i.e., an emic or invariant text for a group of texts related to the British capital). Such an analysis makes it possible to update the most important dimension of the London text: its objects turns out to be a key component of Englishness, being conceptualized as a model of all-English and world processes, as an analogy of the civilized world and the universe. The metaphorical realizations of the London text are seen as the result of conceptual fusion. The research cited in the article is carried out at the junction of the cognitive and semiotic approaches, according to which socially significant mental entities are examined via a semantic analysis of corresponding supertexts. The integration of the cognitive and the semiotic is effected within the framework of unified semantics. Thereby a semiotic analysis of text consists in singling out propositions of diverse degrees of similarity in it, in the selection and classification of predicates with which characters and “things” are endowed in the text, and in the inclusion of individual entities from the text in the general categories, what reveals the picture of the world deep structure from the standpoint of that text. The article draws on the literary canon of New English, and a study into that material educes a continuity in the metaphors and the means of their linguistic expression that were used by the English-speaking community to structure the reality. The article thus postulates the relative stability of London text as a supertextual entity.
38
Шпіца, Роксолана, та Наталія Коваль. "РOЗВИТOК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧНІВ ПOЧAТКOВOЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 197–200. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається значення емоційного інтелекту в особистісному зростанні учнів початкової школи в контексті мистецької освіти. Уточнюється поняття «емоційний інтелект», окреслюється його зміст та структура. Визначаються особливості його розвитку в учнів 1-4 класів у контексті мистецького навчання у початковій школі. Виокремлено, адаптовано та розроблено вправи, прийоми, ігри для розвитку емоційного інтелекту молодших школярів: «Метафора», «Маска улюбленого героя мистецького твору», «Скринька кольорових емоцій», «Кандинський», «Музична графіка», «Пантоміма», «Скульптура», «Тембри голосів», «Малюнок в техніці флюїд-арт», «Тілесна перкусія», «Диригент», «Дзеркало», «Дотик», «Музичний діалог», «Мистецьких зошит емоцій», «Мозаїка емоцій», «Імпровізація», «Емоція у смартфоні», «Мистецький батл», «Кольори», «Флюїд-арт», «Дихальна гімнастика» та інші. Означено базові чинники та умови, які безпосередньо впливають на розвиток емоційного інтелекту молодших школярів освітньому процесі НУШ.
39
Анастасьєва, О. А. "КОГНІТИВНИЙ МЕХАНІЗМ КОМПРЕССІЇ АНГЛОМОВНОГО АФОРИЗМУ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню когнітивного механізму компресії англомовного афоризму. Зроблено обрис підходів до визначення поняття мовної компресії. Інтепретативний та концептуальний аналіз текстів англомовних афоризмів із застосуванням засобів синергетики показав, що компресія в афоризмах призводить до зростання ролі фонових знань, необхідних реципієнту для розуміння імплікації автора. Недомовленість, яка виникає як наслідок компресії, передбачає активну участь реципієнта в декодуванні змісту. Таким чином, механізм компресії працює на формальному рівні як інструмент стиснення тексту, а на змістовному рівні як засіб кодування інформації у вигляді компактних, стислих структур, збільшуючи значимість імплікації. Застосування апарату синергетики дає ключ до розуміння глибинного механізму мовної компресії афоризму. Композиційно структура англомовного афоризму складається з двох елементів: певної думки і авторського міркування з цього приводу. Ці елементи можуть бути не завжди повністю виражені, але вони завжди присутні в афоризмі. Типовою композиційною особливістю афоризму є те, що ці елементи можуть перебувати в конфлікті. Це зумовлює специфічність самоорганізації англомовного афоризму на усіх рівнях. Але двочастинність тексту афоризму є відбиттям його глибших когнітивних характеристик, які породжують його самоорганізацію. Саме тут проявляється параметр порядку на когнітивному рівні й породжує свій прояв на інших рівнях. З когнітивного погляду у двох частинах афоризму відбувається зіставлення двох об’єктів (концептів). У разі імплікації відбувається зіставлення експлікованої та імпліцитної інформації. Дослідження показало, що в англомовних афоризмах компресія відбувається на різних мовних рівнях, зокрема, мовностилістичному (засоби образності, як-от: метафора, метонімія тощо), на рівні синтаксису (еліпсис) та ін. Проте найбільш значущим механізмом компресії в афоризмах є когнітивний, що базується на імплікації, при цьому можлива імплікація культурно значущих передтекстів чи мовних одиниць, лінгвокультурних реалій, а також загальних фонових знань.
40
Lassan, Eleonora. "Wierzbiński, Jarosław, 2012. Языковой монументализм в России ХХ века (диахроническая экспликация научных парадигм)". Respectus Philologicus 23, № 28 (25 квітня 2013): 218–20. http://dx.doi.org/10.15388/respectus.2013.23.28.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Wierzbiński, Jarosław, 2012. Языковой монументализм в России ХХ века (диахроническая экспликация научных парадигм). Łodz: Wydawnictwo UŁ. – 263 с.
Книга известного польского ученого-русиста интригует уже своим названием: это название отсылает к «Большому стилю» Сталина в изобразительных искусствах, призванному подчеркнуть, что мощная власть пришла всерьез и надолго, к культуре, именуемой после появления книги Паперного «Культура-2». «Культура-2» – это сталинские небоскребы, ВДНХ, кантата Исаковского о вожде, тяжеловесный канцелярит номенклатурного языка и другие подобные им явления» (Г. Хазагеров). Сам автор книги о языковом монументализме так объясняет ее название: «Заглавный термин монументализм использован нами как метафора, чтобы подчеркнуть громоздкость языка коммунистической системы. Выражение языковой монументализм отражает соцреалистическую гигантоманию в языке и предельную идеологизацию языковых структур»
41
Булик-Верхола, С. З. "НАЦІОНАЛЬНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ МУЗИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу власне мовних ресурсів для поповнення музичної термінології української мови, які сприяють збереженню автентичности національної наукової мови. Питомими засобами творення музичних термінів є використання наявних в українській мові моделей: вторинної номінації, морфологічного, морфолого-синтаксичного й аналітичного способів. Вторинна номінація має в основі один із лексико-семантичних засобів – метафору (вождь, ключ) або метонімію (веснянка, гучність), унаслідок відбувається звуження та розширення семантики, зміна обсягу поняття, перенесення назв за різноманітними асоціаціями. Одним із найзначніших джерел збагачення української музичної термінології є морфологічний спосіб творення: найширше представлене суфіксальне творення (оркестрування, співак), незначну кількість термінів утворено префіксальним (відголос), префіксально-суфіксальним (приструнник), безафіксним (заспів) способами, композицією (одноголосся), юкстапозицією (комедія-балет), абревіацією (ДТК), адже в морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, слово- й основоскладання, закладені основи структурної систематизації термінів. Морфолого-синтаксичний спосіб творення широко використовували в церковно-музичній термінології ХV–ХVІІ ст. (владна, херувимська), а в сучасній музичній терміносистемі непродуктивний (колискова). Засвідчено процес субстантивації прикметників (трисвяте, півчий) в українській мові та запозичення субстантивованих прислівників: анданте, алегро, лярґо (назви темпів і творів). Аналітична деривація є одним із найпродуктивніших шляхів поповнення музичної терміносистеми (висхідний увідний тон, розмір такту). Складені терміни передають належність до класифікаційного ряду, що ґрунтується на гіперо-гіпонімічному зіставленні понять, а це сприяє широкому використанню цього способу творення в музичній термінології. Негативним явищем у сучасній українській музичній термінології є значний спад активності дериваційних процесів, що призводить до дисбалансу між термінотворенням і входженням запозичень. Позитивним процесом уважаємо міграцію діалектної лексики до периферії музичної терміносистеми, що сприяє самоутвердженню української культури та збереженню її національного колориту.
42
Mongilyova, N. V., and A. P. Chudinov. "EVENT STRUCTURE METAPHOR AS A CULTURAL CODE IN THE NARRATIVE ABOUT JEALOUSY." Voprosy Kognitivnoy Lingvistiki, no. 4 (2019): 87–95. http://dx.doi.org/10.20916/1812-3228-2019-4-87-95.
Повний текст джерела
43
Szabó, Tünde. "Биография и орнаментализм в постмодернистском романе о Достоевском (Лето в Бадене Л. Цыпкина)". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, № 10 (30 грудня 2017): 67–80. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.10.07.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается роман Л. Цыпкина Лето в Бадене одновременно и как современная версия орнаментальной прозы русских символистов и как постмодернистский миф о Достоевском-игроке. В сюжете романа, основанном на первоисточниках, прежде всего на дневнике А. Г. Достоевской, выделяется чувство униженности как основное слагаемое нравственно-психологического облика Достоевского-героя. С точки зрения орнаментализма, благодаря приему повтора разнообразных эквивалентных элементов, в романе изображается преодоление чувства униженности, которое в тексте реализуется с помощью метафор «стремления вверх». В результате в романе происходит перекодировка мотивной структуры романа Игрок, наиболее автобиографического романа Ф. М. Достоевского.
44
Андрієвська, Вікторія. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОЇ КАРТИНИ СВІТУ У ФРАНКОМОВНОМУ ПІСЕННОМУ ДИСКУРСІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено індивідуально-авторську картину світу сучасного франкомовного пісенного дискурсу, здійснено його концептуальний аналіз крізь призму текстових концептів, які кодують художньо-авторську ідею твору. Використано методику концептуального аналізу художнього твору та методику дослідження текстових концептів, їх ієрархічної структури, а також методи словникових дефініцій, стилістичного, лексико-граматичного, контекстуально-ситуативного та інтерпретаційного аналізу. Визначено ключовий текстовий концепт художнього простору композиції «Respire»; простежено його розгортання у трьох темпоральних вимірах, представлених у концептуальному просторі франкомовного пісенного дискурсу, проаналізовано лексико-семантичні та стилістичні засоби вербалізації текстових концептів твору, установлено метафоричні й прагматичні властивості текстових концептів обраної композиції. Семантико-когнітивний аналіз ілюстративного матеріалу надав можливість виокремити ключовий текстовий концепт художнього простору ВТРАЧЕНИЙ РАЙ, який у концептуальній ієрархії текстових концептів визначено як мегаконцепт і який розгортається в тексті пісенного твору в трьох темпоральних вимірах: МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ, МАЙБУТНЄ, – які виступають мезоконцептами твору. Часові простори МИНУЛЕ та МАЙБУТНЄ представлені експліцитно, вимір ТЕПЕРІШНЄ виражено імпліцитно за принципом дзеркального відображення минулого. У структурі мезоконцепту МИНУЛЕ виокремлено мегаконцепти ЖИТТЯ та РАЙ із такими відповідними ката концептами, як: ГАРМОНІЯ й ПРИРОДА. Концепт ТЕПЕРІШНЄ представлено в мегаконцепті ЗНИЩЕННЯ та катаконцептами НАСИЛЛЯ й ПОНЕВОЛЕННЯ. Концептуальними складниками мезоконецпту ТЕПЕРІШНЄ виступають емотивні концепти ПЕСИМІЗМ і НЕВПЕВНЕНІСТЬ, а мезоконцепт МАЙБУТНЄ реалізується в художньому просторі твору в мегаконцепті СМЕРТЬ та відповідних катаконцептах ФІЗИЧНІ ВАДИ й ГОЛОД. Семантико-когнітивний аспект дослідження також дав змогу простежити лінгвальне вираження ключових концептів авторської картини світу, установити концептуальні рівності début = paradis та rien = bien, а також виокремити ключову метафору твору ЖИТТЯ ЯК ГНІЙНА ЯМА.
45
Bratchikova, N. S. "Specifics of Finnish web news texts: structure and language exposure mechanism." Bulletin of Ugric studies 10, no. 4 (2020): 624–32. http://dx.doi.org/10.30624/2220-4156-2020-10-4-624-632.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. В статье исследуются структурные особенности и языковые средства выразительности новостных веб-текстов, размещённых на сайте финского интернет-издания YLE. Впервые веб-тексты на финском языке являются предметом специального изучения. Актуальность работы объясняется потребностью исследовать языковой механизм воздействия финно-язычных веб-текстов на читательскую аудиторию. Цель: выявить особенности конструирования веб-текстов и определить национально-специфические лексические средства выразительности в финских новостных веб-текстах. Материалы исследования: новостные веб-тексты общественно-политического содержания на финском языке ин- формационной программы «Юле Уутисет» (Yle Uutiset). Результаты и научная новизна. Научная новизна заключается в том, что впервые были проанализированы веб-тек- сты на материале финского языка с целью выявления особенностей языкового механизма и средств воздействия на адресата. Набор медиатопиков характеризуется устойчивым характером. Национально-специфичной темой для фин- ских СМИ является экоцентризм. Референтная ситуация включает в себя конкретных референтов, которые допускают ценностное переосмысление ситуации. Спецификой веб-текстов является сочетание в них нескольких жанров: новост- ного и аналитического текста, а также исторического повествования. Функционально-жанровой спецификой новост- ных веб-текстов является гибридность технических приёмов по их созданию. Особенностями структуры веб-текстов являются использование вопросов мнимому собеседнику (дубитация), наличие гиперссылок, фото- и видеоматериала. Медиареконструкции и интерпретации событий окружающего мира культуроспецифичны. На языковом уровне от- мечается широкое употребление неопределённо-личных, обобщённо-личных и безличных конструкций. В финских веб-текстах в качестве самых распространённых языковых средств и приёмов воздействия на адресата являются вве- дение оценочной ситуации в фактологическую, употребление оценочных имён прилагательных и существительных, метафор и аллюзий.
46
Мозер, Майя. "Аспект функції впливу мовної гри у політичному дискурсі". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 42 (23 лютого 2021): 173–79. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.42.173-179.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано комунікацію політичного дискурсу. Підкреслено те, що політики, не дотримуючись основних комунікативних законів, порушують принципи спілкування, встановлюючи власні нововведені правила мовної гри. Проаналізовано структурний логічний ланцюжок політичної комунікації: інтенція – стратегія – тактика – засоби реалізації. Розглянуто інтенцію мовної гри як точку активізації когнітивно-комунікативної діяльності для досягнення цілей у спроєктованих стратегіях і тактиках політиків. Природа інтенції зумовлює застосування засобів реалізації лінгвопрагматичного потенціалу функцій мовного впливу: прохання, спонукання, наказ, переконання. Зосереджено увагу на застосуванні політиками мовних засобів для маніпулювання в політичному дискурсі. Відзначено важливість застосовування лексем сильного впливу, вдалих фразеологізмів та метафор, які ефектно створюють шарм каламбурного характеру промови й викристалізовують репрезентативний образ політика.
47
Uzdenova, Fatima Taulanovna. "ОСОБЕННОСТИ ОТРАЖЕНИЯ ТЕМЫ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ В СЕВЕРОКАВКАЗСКОЙ ПОЭМЕ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 10, № 3 (24 вересня 2018): 71. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2018-3-71-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования заключается в выявлении на материале поэмы специфики отражения темы Великой Отечественной войны в творчестве северокавказских авторов.Метод. В работе использованы сравнительно-исторический и структурно-семиотический методы.Результаты. Исследованы основные мотивы и императивные формулы поэзии о Великой Отечественной войне, выявлены, как основные, две модели изображения: натуралистическое описательство (прием наглядности) и осмысление трагики войны с позиции историзма (ретроспективный взгляд). Показано, что переход от чисто эмоционального и иллюстративного изображения военной действительности – к ее анализу, к социально-историческому и философскому осмыслению сопровождается вовлечением условных форм обобщения (аллегория, метафора), способствующих объективному отражению трагических страниц прошлого. Новшеством явилось введение фольклорных элементов – плачей, контрастирующих средств (изображение красоты и гармонии природы и разрушительных сил войны), развитая ассоциативность. Такого рода новизна образного мышления с наибольшей силой проявилась в поэмном жанре, в героико-биографических поэмах и поэмах-посвящениях.Область применения результатов. Результаты исследования могут найти применение в ходе выполнения интегративных научных проектов, при подготовке учебных пособий и спецкурсов по литературе народов Северного Кавказа.
48
Лаенко, Л. В., та А. М. Душкова. "Пейзажная единица художественного текста: современные подходы и перспективы исследования". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 3 (15 червня 2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.3/2929.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена анализу современных подходов к изучению пейзажной единицы как компонента художественного текста с целью определения ее сущности на фоне других типов дескриптивных единиц (портрета и интерьера) и степени ее изученности в лингвистике. Методом аналитического обзора исследований, объектом которых является такой дескриптивный компонент, выделяется ряд актуальных подходов к его рассмотрению (системно-структурный, типологический, функциональный, лингвокультурологический, лингвокогнитивный, лингвистика текста, теория информации), рассматриваются известные типологии пейзажной единицы, характеризуются их классификационные типы (семантический тип и его разновидности, грамматический тип и его разновидности, функциональный тип и его разновидности), утверждается, в том числе, функциональная нагруженность многочисленных выразительных средств языка в отмеченном типе дескриптивного фрагмента как для реализации авторского замысла, так и для его восприятия читателем. Делается вывод о значимости лингвокогнитивного подхода к анализу пейзажной единицы, с позиций которого предлагается рассматривать такой фрагмент как обладающий фреймовой организацией его содержания, центральным компонентом которого является концептуальная метафора.
49
Skrynnikova, Inna. "Crosslinguistic Repository of Political Metaphors: Structure and Methodological Issues." Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija 2. Jazykoznanije 18, no. 2 (July 20, 2019): 128–46. http://dx.doi.org/10.15688/jvolsu2.2019.2.12.
Повний текст джерела
50
Bocharnikov, V. N. "MULTIDIMENSIONAL METAPHOR OF GEOGRAPHICAL KNOWLEDGE IN THE STRUCTURAL TRANSMISSION OF PHILOSOPHY." Астраханский вестник экологического образования 19, no. 2 (2020): 25–35. http://dx.doi.org/10.36698/2304-5957-2020-19-2-25-35.
Повний текст джерела