Добірка наукової літератури з теми "Структурна метафора"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Структурна метафора".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Структурна метафора"
1
Шимянова, М. В. "ОРІЄНТАЦІЙНА МЕТАФОРА У ФРАЗЕОЛОГІЇ НОВОЗЕЛАНДСЬКОГО ВАРІАНТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 344–48. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Фразеологія становить культурно навантажений шар лексики і віддзеркалює знання та уявлення мовців про довкілля та своє буття. Досвід орієнтації у просторі набуває особливого значення для носіїв південних варіантів англійської мови з огляду на демографічні зміни та міграцію з північної до південної півкулі. Саме цим можна пояснити продуктивність фразеологізмів, утворених унаслідок процесів концептуалізації на основі орієнтаційної метафори, у новозеландському національному варіанті англійської мови. Орієнтаційна метафора є внутрішньо систематизованою, слугує важливим інструментом концептуалізації як конкретних, так і абстрактних понять. Продуктивність орієнтаційної метафори у процесах фразеологізації засвідчує ефективність семіотичних засобів, утворених на основі просторових метафор, їх прозорість і комунікативну доцільність, що пояснюється порівняною легкістю декодування втіленої в них інформації. Твердження про те, що концептуальні метафори охоплюють усю сферу людського досвіду і мають значний когнітивний потенціал, наразі підкріплюється численними дослідженнями концептуальної метафори, яка співвідноситься з більшістю сфер людської діяльності. Статтю присвячено аналізу ролі орієнтаційної метафори у процесах формування англомовної картини світу, вербалізованої лекико- фразеологічними засобами новозеландського національного варіанта англійської мови. Матеріал дослідження (200 фразеологізмів) виокремлено зі словників, електронних баз даних, регіональної преси, художніх текстів. Корпус одиниць проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик, як-от метод суцільної вибірки та описовий метод, структурно-семантичний метод та компонентний (семний) аналіз, метод фразеологічного опису, метод аналізу словникових дефініцій та зіставний метод, концептуальний аналіз. Результати дослідження підтвердили, що просторові метафори залежать від нашого фізичного і культурного досвіду, а не встановлюються довільно. Метафора – ефективний спосіб пізнання, формування концепту, а також його вербалізації. Метафора має безліч фізичних і соціальних основ, структурує різні сфери людського буття (природа, політика, релігія, масова культура тощо), спрямовує комунікацію та поведінку мовців.
2
Талатович Умаров, Фарход. "МЕТАФОРА ЦВЕТООБОЗНАЧЕНИЯ В ПОСЛОВИЦАХ И ПОГОВОРКАХ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА". SCIENTIFIC WORK 65, № 04 (23 квітня 2021): 350–53. http://dx.doi.org/10.36719/2663-4619/65/350-353.
Повний текст джерелаАнотація:
Последнее время происходит столкновение разных культур и интерес к изучению языка в связи с социально-экономическим развитием стран мира и миграции народов. При этом, цветообозначение, также представляет особый интерес при изучении лексического содержания пословиц и поговорок английского языка. Поэтому целесообразно изучать эту тему с точки зрения лингвистики, с помощью структурно-семантичного анализа фразеологизмов с метафорой цветообозначения. Исследованием метафоры цветообозначения занимались многие учёные, в том числе и лингвисты многих стран (А.П.Василевич, В.В.Виноградов, А.В.Кунин, В.М.Фрумкина, Б.Берлин, П.Кей и другие), но есть и малоизученные стороны в разных языках мира. Целью данной статьи является изучение пословиц и поговорок английского языка, имеющих метафору цветообозначения, их сходства, отличия, аналоги и переводы на русский язык.
3
Луценко, Л. О., та А. О. Негуляєва. "АНТРОПОМОРФНЕ МЕТАФОРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СФЕРИ-МІШЕНІ BREXIT У ПОЛІТИЧНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ БОРИСА ДЖОНСОНА". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 145–50. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Політична журналістика є однією з визначних галузей журналістики, яка передбачає маніпулятивний вплив, віддзеркалений у використанні мовних засобів, зокрема метафор. У статті розглядається проблема антропоморфного метафоричного моделювання сфери-мішені Brexit – поняття, яке стало відомим у глобальному масштабі протягом п’яти років із моменту його створення. Brexit як політичний процес і референдум, що відбувся у Великобританії у 2016 році, має такі структурні елементи: «Референдум», «Велика Британія», «виборець», «Європейський Союз», «політичний процес» і «стратегія». Такі елементи стають об’єктом метафоричного моделювання політичної публіцистики Бориса Джонсона. Під час дослідження вдалося виявити, що найчисельнішою групою метафор є ті, які належать до сфери-джерела «Людина» й мають назву антропоморфні метафори. Теоретичні погляди Джорджа Лакоффа й Марка Джонсона на метафору, що розглядається як спосіб розуміння однієї концептуальної сфери через іншу, дають можливість авторам визначити групу фреймів антропологічних метафор, які виявляють образну складову частину концепту Brexit у публіцистиці Бориса Джонсона, зокрема: «Психологічна діяльність», «Анатомічні органи», «Культурний фон». Саме антропоморфні метафори, що асоціюються з людством, його культурою та фізичним середовищем, створюють атмосферу згуртованості й апелюють до емоційної сфери читача, його патріотизму, гідності й відчуття самоідентичності. Результати дослідження доводять, що антропологічне метафоричне моделювання є надзвичайно ефективним маніпулятивним засобом, який використовується Джонсоном із метою створення бажаної суспільно-політичної картини у свідомості читачів і впливу на їхню думку щодо Брекзиту, його позитивних аспектів і наслідків. Наше дослідження може стати підґрунтям для покращення та оптимізації технік мовленнєвого маніпулювання політичними структурами. Також результати проведеної роботи можуть знайти застосування для підвищення соціально-політичної самосвідомості індивідуумів через розвиток критичного ставлення до текстів політичної публіцистики.
4
ПЕТРОВА, Тетяна Олексіївна. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МЕТАФОРИЗАЦІЇ ТЕРМІНІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕРМІНОЗНАВСТВІ (актуалізація когнітивного підходу)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 173–81. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237852.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.
5
ДМИТРУК, Лілія. "ВІДТВОРЕННЯ МЕТАФОРИ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ УКРАЇНСЬКОЮ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 37–44. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття привячена способам передачі метафор оригінального тексту засобами української мови як таким, що допомагають домогтися найточнішого перекладу та передати все те, що хотів донести до читача автор оригіналу. Метою дослідження є аналіз способів передачі метафори тексту оригіналу в тексті перекладу. Дослідження ґрунтується на матеріалі роману Едгара Аллана По «Падіння дому Ашерів» і його українських перекладах, виконаних В. Вишневим та М. Йогансеном. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем перекладу метафори; теоретичного узагальнення, аналізу й синтезу; цілісних та інтегральних підходів до дослідження лінгвістичних явищ; порівняльного, описового та аналітичного методів. Проаналізувавши роман Е. А. По «Падіння дому Ашерів» та його переклади, автор констатує, що автори перекладів використовують більше стилістичних прийомів, аніж автор оригінального тексту, вдаючись при цьому до всіх способів передачі метафор. Найчастіше використовують: прийом заміни слова чи словосполучення аналогом із тотожним значенням, але відтвореним по-різному; прийом структурної трансформації, тобто зміни граматичної структури чи порядку слів у тексті перекладу; прийом додавання чи вилучення певних лексичних одиниць. Ймовірно, це пов’язано з тим, що важко віднайти еквівалент, який би повністю відповідав оригіналу. Коли він навіть є, емоційне забарвлення в обох мовах може бути різним. Тож застосування зазначених прийомів доцільне. Автор на конкретних прикладах демонструє використання перекладачами таких трансформацій, як контекстуальна заміна, синонімічна заміна, компресія, декомпресія, експресивація, зокрема для того, щоб надати текстові перекладу відповідного емоційного забарвлення.
6
Остроушко, Оксана Андріївна. "Метафора в українській астрономічній термінології". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 155–63. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.262.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано семантичні групи астрономічних метафоричних термінологічних найменувань явищ, процесів, теорій, небесних тіл, часових проміжків. Охарактеризовано семантичну структуру метафор, за допомогою компонентного аналізу простежено зміни в семантичній структурі найменувань. Описано групи загальновживаної лексики, що функціонує як метафоричні найменування в астрономії. Визначено основні функції астрономічних термінів-метафор.
7
Vorobei, Olha, Alina Akimova та Anastasiya Akimova. "Метафорична концептуалізація ВІЙНИ у китайськомовному спортивному дискурсі". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 2 (5 квітня 2021): 25–45. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-25-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Виявити та описати способи вербалізації феномену концептуальної метафори СПОРТ – ВІЙНА у матеріалі спортивних ресурсів ЗМІ, а також визначити особливості її функціонування.
Методи. За допомогою лінгвокогнітивного та кількісного аналізів репрезентативної вибірки китайськомовних текстів спортивного дискурсу, домінантним концептом яких був СПОРТ, була визначена наступна система метафоричних моделей: СПОРТ – ВІЙНА, СПОРТ – ТЕАТР, СПОРТ – СІМ’Я, СПОРТ – ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ. Частка спортивної лексики, яка пов’язана з концептуальною метафоризацією загалом, складає 22.0%, в рамках яких найбільший відсоток (17.5%) припадає на метафоричну модель СПОРТ – ВІЙНА. Основним методом емпіричного дослідження метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА було обрано метод метафоричного моделювання. Увагу акцентовано на визначенні основних моделей концептуальної спортивної метафори, які мають фреймово-слотову структуру, та виявлено мовні засоби їх відтворення.
Результати. Вивчено структуро-семантичні властивості спортивної метафори, джерелом експансії якої є поняттєва сфера ВІЙНА. Здійснено структурний аналіз фреймів, в яких спортивні події та їх учасники представлено як воїнів на полі бою, що прагнуть перемоги, які є метафоричним переосмисленням безапеляційної жаги до перемоги. З’ясовано, що метафорична модель СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі представлена трьома основними фреймами: «Військові дії», «Результати війни», «Воїни». У межах кожного фрейму виділено основні слоти та описано їх лексичне наповнення. Визначено комунікативні функції метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі, а також з’ясовано причини її активізації.
Висновки. Фреймово-слотова структура метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА, представлена в китаємовному медійному дискурсі, відображає стійке бажання та волю до перемоги та абсолютне несприйняття поразки, і свідчить про активізацію використання досліджуваної метафоричної моделі в період зростання глобальної гегемонії Китаю. З’ясовано, що в об’єктивації концептів поняттєвої сфери СПОРТ для відображення перемоги китайських гравців переважають позитивно-оцінні метафори військових дій, її учасників та результатів протистояння, а негативно-оцінні метафори – при поразці супротивників. Не зважаючи на те, що спортивні змагання – це подія мирного характеру, однак такі екстралінгвістичні характеристики як боротьба на межі людської витривалості, емоційне протистояння, максимальна самовідданість заради перемоги – це причини того, що саме у військових термінах переважно окреслюються спортивні події. Відтак, феномен метафоричної концептуалізації ВІЙНИ у китайському спортивному дискурсі є беззаперечним і визначається паралінгвістичними особливостями військових дій та спортивних змагань, які, не зважаючи на візуальну відмінність, мають певну концептуальну схожість
8
Волкова, Дарья Эмануиловна, Александр Борисович Орлов та Наталья Александровна Орлова. "Знак, метафора, символ — методология субъектности". Психология. Журнал Высшей школы экономики 7, № 3 (13 січня 2011): 89–119. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2010-3-89-119.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье с опорой на философскую и психологическую зарубежную и отечественную традиции рассматриваются три формы опосредования: знаковая, метафорическая и символическая; анализируется их связь со становлением субъектных смысловых структур человека, а также их роль и место в психотерапевтическом процессе. Выделяются, дифференцируются и описываются знаковые, метафорические и символические способы выражения внутренних содержаний клиента в процессе психотерапии, показывается связь способов опосредования с трехаспектной структурой субъектности, выделяемой в триалогическом подходе.
9
СВЕНЦИЦЬКА, Еліна. "СИМВОЛ І МЕТАФОРА В ПОЕЗІЇ МОЛОДШИХ СИМВОЛІСТІВ (НА МАТЕРІАЛІ ВІРШІВ В. ІВАНОВА)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 171–78. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – показати, що слово метафоричне й символічне в поетиці символістів є явищами взаємозумовленими, і виявити, спираючись на аналіз поезій В. Іванова, як саме вірш стає символічним завдяки реалізації певної метафоричної структури. Методологія роботи – це, по-перше, метод цілісного аналізу, розроблений донецькою філологічною школою, а також метод герменевтичного аналізу, заснований на положеннях Г.-Ґ. Ґадамера, висловлених у статті «Істина і метод», тобто відтворення смислової перспективи, властивої певному авторові. Новизна отриманих результатів. Звернення до іванівської праці «Дві стихії в російському символізмі» допомогло з’ясувати, що мислення цього автора постулює онтологічну цінність особистості, у всій безлічі буття явищ він бачить іпостасі єдиної сутності. Виникає смислова перспектива означення єдиної сутності через низку уподібнень. Саме тому в основу низки віршів В. Іванова покладено множинну метафору, свого роду решітку означень, виражених метафорами. У кожному з проаналізованих творів (вірші «Вилов», «Альпійський ріг», цикл «Ліра і вісь» тощо) поет установлює декілька рівнів метафоризації, у яких реальний та ідеальний плани постійно міняються місцями. Метафоричне уподібнення різних предметів вибудовує переходи з одного рівня на інший. Виникає своєрідний синтез, речі стають прозорими, рухливими, пронизаними висхідними струменями. Саме такий динамічний буттєвий символ дає можливість сконцентрувати й оживити змісти, що вже відійшли, взаємодіяти зі світовим культурним контекстом. Він має певну структуру – кристал, грані якого окремі й самоцінні, однак глибинно єдині, до того ж ця єдність живе в кожній із граней. Автор доходить висновку, що вичленована структура проявляє також основну тенденцію іванівської творчості: умогляд безпосереднього почуття, інстинкту, тобто героїчна спроба за допомогою раціонального осягання, аналізу прорватися до відчуття злитості всього з усім.
10
Романенко, О. П. "КОГНІТИВНА ІНТЕГРАЦІЯ ДЕМІНУТИВІВ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто процес концептуальної інтеграції, який базується на основі об’єднання теорії концептуальної метафори та теорії концептуальних просторів. Досліджено ментальні простори як концептуальні структури оперативної пам’яті людини, що виникають в її свідомості в момент породження мовлення. Ментальні простори перебувають між собою в когнітивних зв’язках, тому концептуальні структури можуть використовуватися для утворення інших концептуальних структур, які виникають в інтегрованих просторах. Ці простори, комбінуючись, утворюють бленд, який є не просто набором елементів початкових просторів, а новою унікальною структурою. Розглянуто просторові моделі, що конструюються на основі метафори, яка актуалізує ті ознаки та смисли, що не є головними і суттєвими для прямого значення слова, але є стійкими у свідомості мовців. Зазначено, що в основі метафоризації, за теорією концептуальної метафори, лежить процес взаємодії між структурами знань двох доменів: сфери-джерела і сфери-мішені. Чим детальніше структурована понятійна сфера-джерело, тим більше номінативних можливостей у понятійної сфери-донора. Особливу увагу зосереджено на дослідженні процесу метафоричного моделювання та ознак метафоричної моделі А.П. Чудінова Творчо опрацьовано семантико-когнітивні форманти, досліджені у роботах Ю.В. Кравцової, що базуються на типах метафоричної мотивації. Представлено певні аспекти метафоричного моделювання демінутивів, що відбуваються через вербалізацію корелятивних в асоціативному плані понять, утворюючи метафоричні моделі. Метафорична модель містить вихідну і нову поняттєві сфери метафоричної проєкції та семантико-когнітивний формант, який інтегрує ці сфери за схожою рисою. Розглянуто метафоричні моделі демінутивів, які утворюються за перенесення компонента значення твірного слова на похідне слово, тобто під час взаємодії компонента значення одного концептуального простору зі значенням іншого концептуального простору, у результаті чого утворюється бленд, демінутивна одиниця. Детально досліджено метафоричну модель демінутива «котик».
Дисертації з теми "Структурна метафора"
1
Борисенко, А. В. "Концептуальна метафора у перекладі (на матеріалі промов Д. Трампа)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10930.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягає у визначенні типів концептуальних метафор в політичному дискурсі та встановлення адекватних способів передачі цих метафор у перекладі.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
визначення політичного дискурсу, як необхідної складової сучасної лінгвістики;
виявлення ознак, тактик та функцій політичного дискурсу;
охарактеризувати особливості передвиборчого дискурсу;
висвітлення концептуальної метафори в когнітивно-дискурсивній парадигмі;
огляд класифікацій концептуальної метафори;
виявлення засобів перекладу концептуальної метафори;
аналіз політичних промов Д. Трампа;
визначення прийомів перекладу політичної метафори в промовах Д. Трампа;
проаналізувати лінгвістичні особливості концептуальних метафор, їх вираження, та їх переклад в промовах Д. Трампа.
Об’єктом дослідження є вирази, що втілюють концептуальну метафору в політичних промовах Д.Трампа, та їх еквіваленти в українських перекладах.
Предметом аналізу є моделі та засоби вербалізації концептуальної метафори в політичних промовах Д.Трампа.
2
Антонюк, М. О. "Структурно-семантичні та функціональні характеристики давньоанглійської метафори". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ, 2008.
Знайти повний текст джерела
3
Руденко, А. С. "Структурні та семантичні особливості метафор в американському варіанті англійської мови". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25393.
Повний текст джерелаАнотація:
Фразеологічна система будь-якої мови сприяє вивченню соціальних стереотипів, культури, особливостей світосприйняття як цілого народу, так і окремих соціальних груп. У ній відображається ряд колективних уявлень про взаємодію людини і товариства, оцінку окремих соціальних ролей, відношення до різноманітних соціальних інститутів.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25393
4
Клепальська, О. О. "Метафори-композити як засіб номінації та характеристики особи у сучасній англійській мові (перекладацький аспект)". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81516.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена комплексному дослідженню структурних, семантичних та функціональних характеристик метафор-композит у сучасній англійській мові та особливостям їх перекладу українською мовою. Окремо розглядаються можливості імплементації результатів дослідження
метафор-композит англійської мови у навчальний процес.Работа посвящена комплексному исследованию структурных, семантических и функциональных характеристик метафор-композит в современном английском языке и особенностям их перевода на украинский язык. Отдельно рассматриваются возможности имплементации результатов исследования метафор-композит английского языка в учебный процесс.
The work is devoted to a comprehensive study of the structural, semantic and functional characteristics of complex metaphors in modern English and the peculiarities of their translation into Ukrainian. The possibilities of implementing the research results in the educational process are revealed.
5
Никоненко, К. І., Світлана Олексіївна Швачко, Светлана Алексеевна Швачко та Svitlana Oleksiivna Shvachko. "Механізми створення образності у структурі англомовних паремій". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46652.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі розвитку лінгвістики, пареміологія як наука про прислів’я виступає перспективою наукового пошуку. Питаннями вивчення природи прислів’їв займались М. Ф. Алефіренко, Н. Н. Амосова, Ф. С. Бацевич, В. В. Виноградова, В. Х. Колінз. Об’єктом дослідження постають прислів’я, а предметом – специфіка утворення засобів образності ендозони прислів’їв. Актуальність дослідження визначається необхідністю з’ясування специфіки художнього моделювання, яка притаманна англомовному пареміологічному корпусу, а тому важливим є дослідження засобів, що формують образність.
6
Шкурко, Валентина Юріївна. "Когнітивно-поетологічні особливості зображення пейзажу в образно-наративній структурі роману В. Ґолдінґа "Lord of the Flies"". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6500.
Повний текст джерелаАнотація:
Шкурко В. Ю. Когнітивно-поетологічні особливості зображення пейзажу в образно-наративній структурі роману В. Ґолдінґа "Lord of the Flies" : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. А. Галуцьких. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 79 с.EN : The work is presented on 79 pages of printed text. The list of references includes 65 sources. The paper presented focuses on the research of cognitive-poetic analysis of natural landscape representation in imagery and narrative structure of W. Golding’s literary texts. The object of this study is imagery and narrative interpretation of natural phenomena in literary prose of William Golding. It is aimed at the research of specific features of imagery and narrative interpretation of natural phenomena and landscape in literary prose of William Golding as the representative of the XX century, interpreted through the prism of characteristic aspects of the epoch. Based on the key assumptions of the theory of cognitive metaphor, shared to other types of tropes, as well as the achivements of cognitive semantics and cognitive poetics, the research applied the corresponding methodology for analysis. The results obtained demonstrated that conceptualization and verbalization of natural phenomena is performed my means of conceptual tropes, among them the most frequent being metaphor, metonymy and their combitaion – metaphtonymy, and insignification amount of oxymorons. Some imagery means are developped into literary symbols. The general spectre of correlates selected by the author for imagery interpretation of natural phenomena of the landscape as source domain as well as referents as target domains belongs to artifacts and destructive phenomena of civilization. Dominating quantity of imagery conceptualization means from the point of view of their axiological aspects belongs to negative, stipulated by the specifically tragic perception as a result of catastrophic events of the epoch.
UA : Робота викладена на 79 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 65 джерел. Об’єкт дослідження: специфіка образно-наративного рівня художнього тексту в аспекті створення пейзажу. Мета роботи: вивчення образних засобів репрезентації пейзажу в художньому тексті в ракурсі когнітивної поетики. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії когнітивної метафори, розповсюджені на вивченння інших тропів (Дж. Лакофф, М. Джонсон, З. Кевечеш та ін.) та когнітивної поетики (О. П. Воробйова, Л. І. Бєлєхова, та ін.). Отримані результати: Спостереження над процесами формування художньої образності в творі В. Ґолдінга, що здійснювались за допомогою застосування методів семантико-когнітивного аналізу, ключовим етапом якого є реконструювання концептуальних тропів в тексті, дозволив виявити способи утворення художніх образів, встановити метафоричний діапазон образності художнього твору В. Ґолдінга “Lord of the Flies” (перелік метафоричних корелятів) і спектр (перелік референтних сутностей), і, таким чином, окреслити концептуальний простір образного коду в аналізованому художньому тексті. Когнітивні механізми, за рахунок яких відбувається образна інтерпретація, включають переважно аналогові (метафору) та асоціативні (метонімія) – випадки перенесення найменування за суміжністю або асоціацією між об’єктами. Серед засобів формування образного простору художнього твору В. Ґолдінга спостерігаються також випадки утворення художніх символів.
7
Валюкевич, Т. В. "Концепт ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ в англійській мовній картині світу". Thesis, 2015. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/11001.
Повний текст джерелаАнотація:
У дисертації викладено результати когнітивно-дискурсивного аналізу концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ, структуру якого утворюють поняттєвий, ціннісний та образний компоненти в неподільній єдності. Визначено засоби вербалізації концепту та структуровано лексико- семантичне поле «Зовнішній вигляд» на підставі інтегруючих і диференційних сем. Наведено модель поняттєвого компоненту, що побудована на підґрунті пропозиційних схем. Визначено засоби оцінювання зовнішності відповідно до чинних еталонів і стандартів та побудовано шкалу оцінок. Образний компонент представлений метафорами, діапазон яких сформовано концептуальними корелятами та їх когнітивними трансформаціями.