Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Структура ієрархічна.
Статті в журналах з теми "Структура ієрархічна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Структура ієрархічна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Іванько, А. В., та М. М. Ксенофонтов. "ЧИННИКИ З ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 229–36. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.229-236.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження чинників з формування організаційних структур управління в сільськогосподарських підприємствах. Предметом даного дослідження є виділення найбільш значущих для організаційної структури управління сільськогосподарських підприємств чинників та формування підходу до способу їх врахування в управлінні в будь-якому окремому секторальному суб’єкті господарювання.
У статті організаційна структура управління суб’єктів господарювання розуміється як цілісна ієрархічна система, що складається із сукупності впорядкованих підрозділів та рівнів управління, у межах якої здійснюється організація процесу комунікації між ними з метою забезпечення ефективного процесу функціонування підприємства через взаємодію складових як із внутрішнім, так і з зовнішнім його середовищем, формується з урахуванням певних чинників.
Проведено узагальнення чинників, що впливають на формування організаційних структур управління сільськогосподарських підприємств з виділенням серед них трьох ключових блоків: стратегічного або цільового, ефективності та товарного асортименту. Кожен з цих блоків не має виключного впливу. Вплив чинників по кожному з зазначених блоків слід враховувати збалансовано при узгодженні їх між собою. Наголошується на запровадженні інтегрованого підходу до формування організаційних структур управління. Розглядуються механізми управління, які є більш доцільними для застосування по кожному з виділених блоків чинників.
2
Міщук, Євгенія Володимирівна. "БАГАТОРІВНЕВА ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА МЕТОДОЛОГІЇ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Series: Economic sciences 131, № 1 (5 червня 2019): 98–110. http://dx.doi.org/10.30857/2413-0117.2019.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
It is argued that the methodological backbone for assessing the degree of enterprise economic security is its hierarchical structure. The paper seeks to explore the existing approaches to building an enterprise economic security framework. It has been revealed that only few of them demonstrate a hierarchical structure, yet the existing hierarchies have certain limitations and offer areas for improvement. The purpose of the study is to develop a multi-level hierarchical structure of an enterprise economic security which, unlike the existing ones, would allow for a more objective assessment of the overall economic security as well as its separate elements with regard to both static and dynamic nature of economic security. To accomplish the objectives, the following research methods have been employed: generalization, reasoning, grouping – for analyzing various scholars’ views on the object of the study and drawing conclusions of the content analysis of primary sources; analysis and synthesis – for interpreting the main research categories and providing rationale for new elements of economic security. The paper provides insights to the principles of building a structure of enterprise economic security along with suggesting an improved hierarchical structure of the enterprise economic security model using the proposed multidimensional approach. The enterprise economic security concept is viewed from the two perspectives, in a wide and a narrow sense. An author's definition of an «enterprise» concept in a broad sense is provided. The broader interpretation of the enterprise economic security entails the aspects of stakeholders’ economic security affected by the economic security of the enterprise. The separate elements of the economic security of various groups of the enterprise stakeholders have been identified. The floating nature of the hierarchical structure of the enterprise economic security has been demonstrated. A particular case of the hierarchy that provides twelve levels of consecutive elements has been discussed. The proposed hierarchical structure of the enterprise economic security successfully accommodates its binary nature subject to its static and dynamic character. The findings verify that the suggested elements could be used to select indicators for assessing the overall economic security as well as its particular types. It is argued that the methodology for measuring the degree of enterprise economic security should rely on a comprehensive study of its elements and consistent integration of the results of their bottom-up assessment for each level of the hierarchical structure.
3
Книш, В. І. "Ієрархічна структура в методиці проектування багатоквартирного житла (суміжності та пріоритетність оцінювання)". Сучасні проблеми архітектури та містобудування, Вип. № 45 (2016): 339–53.
Знайти повний текст джерела
4
Прохоренко, М. М. "Ієрархічна структура законодавства у сфері становлення, розвитку та діяльності Збройних сил України". Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, № 4 (2005): 62–71.
Знайти повний текст джерела
5
Аболмасова, Г., Л. Пісня, І. Черепньов та І. Калінін. "Комплексна екологічна оцінка впливу системи «автомобіль-дорога-середовище» на об’єкти навколишнього природного середовища". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 75–85. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).75-85.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито комплексний підхід до оцінки впливу діяльності автомобільної дороги на навколишнє природне середовище, який базується на застосуванні методу аналізу ієрархії (МАІ) Т.Сааті та реалізує експертно-аналітичний підхід. В результаті дослідження розроблено складну чотирьохрівневу ієрархічну структуру у вигляді просторової системи «автомобіль-дорога-середовище» (АДС). Побудова ієрархічної структури впливу дозволяє наглядно-просторово зрозуміти всі взаємовпливи елементів та їх взаємозалежність. Рівні ієрархічної структури побудовані у вигляді логічного концепту: «мета → субкритерії оцінки → фактори впливів → параметри впливів → складові довкілля, що зазнають впливу». Значення вагових коефіцієнтів, отриманих в результаті експертно-аналітичного оцінювання застосуванням програми розрахунків, що реалізує МАІ дозволило зробити переконливий висновок у доцільності врахування біотичної складової придорожнього простору, що до цього часу не враховувалося. Значення отриманої оцінки загального впливу від діяльності АДС на живі організми склало 50,86%, тому оцінювання забруднення повітря, води та ґрунту без урахування біотичної складової не є достатньою та об’єктивною.
Також зазначено, що розроблений комплексний ієрархічний підхід до оцінки АДС із застосуванням МАІ, потребує подальшого уточнення кількісних характеристик впливу на складові довкілля шляхом лабораторних досліджень біотичних компонентів та ґрунту придорожнього простору за стандартизованими методиками.
6
Pavlenko, M., M. Petrushenko, S. Shylo, I. Borozenec та O. Dmitriyev. "МЕТОД ПРОЕКТУВАННЯ ТА СИНТЕЗУ ІНФОРМАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.003.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті викладено результати досліджень, присвячені питанням проектування та синтезу інформаційних моделей, що є необхідною складовою системи інформаційного забезпечення осіб, які приймають рішення в автоматизованих системах управління повітряним рухом. Наведено аналіз можливих структур побудови інформаційних моделей та запропоновано для порівняно простих умов обстановки використовувати лінійну або ієрархічну структури. Для врахування можливих змін ситуацій обстановки, що призводять до необхідності суттєвого зростання обсягу інформації для відображення, доцільно використовувати комбіновану структуру інформаційної моделі. Наведено співвідношення, які надають можливість оцінити характеристики структури інформаційних моделей на етапі їх ергономічного проектування і визначити кількість інформаційних елементів в одній програмі відображення з урахуванням мінімізації часу пошуку заданих елементів. Наведено можливі варіанти спільного використання засобів відображення інформації як індивідуального так і групового та колективного користування. Запропоновано структуру процесу та послідовність і зміст операцій при розробці вимог до форми інформаційних елементів. Наводяться дослідження ефективності використання різних форм подання інформаційних елементів. В підсумку наводяться структура, зміст та послідовність етапів методу проектування і синтезу інформаційних моделей для інформаційної підтримки прийняття рішень з оцінки обстановки, який на відміну від існуючих враховує етапи діяльності та специфіку задач, що вирішуються операторами в автоматизованих системах управління повітряним рухом.
7
Кобетяк, А. "ІНСТИТУТ АВТОНОМНИХ ЦЕРКОВ У СТРУКТУРІ СУЧАСНОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ'Я". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(89) (3 вересня 2021): 168–78. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.168-178.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано процес системотворення структури Вселенського православ’я, який пройшов складний шлях свого становлення. Доведено, що з часів Візантійської імперії державна влада нав'язувала власний принцип адміністративного поділу та методи управління, формується чітка ієрархічна структура управління церквою, яка призвела до формування древніх патріархатів. Проте заснування перших апостольських спільнот відбувалося винятково на основі автокефального принципу. Встановлено, що тривале домінування древніх патріархатів у Вселенській церкві скінчилось з проголошенням національних церков. Проголошені національні Помісні церкви прагнули рівності і абсолютної незалежності, як релігійної, так й політичної. Вектор сучасної трансформації автокефальної проблематики, засвідчує відсутність загальноприйнятого механізму набуття церквою автономного статусу з його подальшою реорганізацією до повної незалежності.
Досліджено, що православна церква стала важливим фактором для консалідації української діаспори, збереження їх культурної й національної ідентичності. Для православних українців одним з важливих питань була необхідність формування церковної структури. Розширення діаспори зумовило виникнення нової еклезіологічної моделі в церковному устрої, яка була обґрунтована потребами часу та особливими історичними умовами. Вона передбачає діяльність декількох єпископів різних помісних церков, що суперечить низці канонів та самій традиції православної церкви.
У статті встановлено, що інституційні суперечки Помісних церков, пов’язані із межами впливу та "канонічною територією", а отже і набуттям автономного статусу, можуть бути вирішені соборним шляхом та за участі всіх православних ієрархів. Наявні підходи до вирішення автокефальної проблеми автономії та "паралельних юрисдикцій" призвели до інкорпорації неканонічних та самопроголошених утворень до визнаних церков. Зроблено висновок, що адміністративне облаштування церкви та можливості його трансформацій залежать від консенсусу між Помісними церквами. Це стимулює подальші дослідження тематики пов’язаної із церковним устроєм та можливостями набуття статусу автономії та автокефалії. Майбутні наукові розвідки щодо церковного устрою та канонічної творчості святих отців доповнять виконане дослідження.
8
Stashchuk, Olena, та Mykola Potrapeliuk. "НАУКОВІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (1 січня 2022): 75–80. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-75-80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено наукові підходи до визначення поняття фінансова безпека домогосподарств та з’ясовано місце і роль фінансової безпеки домогосподарств у фінансовій безпеці держави та світу. На основі систематизації підходів науковців до формулювання сутності фінансової безпеки домогосподарств встановлено, що фінансова безпека домогосподарств в ієрархічній структурі відноситься до мікроекономічного рівня. До ієрархічної структури фінансової безпеки, окрім мікроекономічного рівня, також рекомендовано ввести такі рівні, як: нанорівень, мезорівень, макроекономічний рівень, глобальний рівень. Обґрунтовано, що фінансова безпека домогосподарств повинна відноситися до мікроекономічного рівня у системі фінансової безпеки. Запропоновано чинні підходи до визначення сутності фінансової безпеки домогосподарств класифікувати за двома напрямами: ресурсно-функціональний та стратегічно-цільовий. Запропоновано авторський підхід до трактування поняття «фінансова безпека домогосподарств» з урахуванням ресурсно-функціонального підходу.
9
Турінський, О. В., Б. О. Демідов, Д. А. Гриб, С. І. Хмелевський та О. О. Хмелевська. "Фінансово-економічні аспекти життєвих циклів складних наукоємних і високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(40), (12 серпня 2020): 50–60. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.40.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається ієрархічна структура вартісних показників життєвого циклу зразка озброєння і військової техніки (ОВТ) та група вихідних даних, що необхідні для оцінювання значень цих показників. Відмічається, що вартісні показники мають розглядатися у взаємозв'язку з часовими показниками життєвого циклу зразка ОВТ. Серед основних положень (необхідності, можливості і доцільності розробки і закупівлі перспективних зразків ОВТ), що використовуються при обґрунтуванні рішень про можливість створення нових зразків, виділяється воєнно-економічна доцільність, як надважливе положення, яким слід керуватися в умовах обмеженого фінансово-економічного ресурсу держави. Розглядаються питання, що пов'язані з лімітованими, мінімально припустимими і контрактними цінами ОВТ. Наголошується на необхідності використання досвіду провідних країн світу в області державного господарювання і ціноутворення на продукцію оборонного призначення. Наголошується, що в умовах обмежених ресурсів варіант витрачання фінансових ресурсів, що планується для реалізації, буде результативним, якщо серед усіх альтернатив створення зразків ОВТ він забезпечує мінімізацію технологічних і техніко-економічних ризиків до рівня прийнятних для замовника і забезпечує на плановому періоді досягнення максимально можливого ефекту. Зазначено, для оцінювання воєнно-економічної доцільності створення нового зразка ОВТ (модернізації існуючого) необхідно враховувати у взаємозв'язку усі витрати замовника на усі стадії життєвого циклу зразка для визначення на початку його створення доцільності продовження його ЖЦ. Приділена увага важливості науково-методичного забезпечення і супроводження розробки і корегування планових документів фінансування розвитку озброєння і військової техніки, та забезпечення життєвих циклів складних наукоємних і високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки.
10
Сушенцев, Олександр Олександрович, та Лілія Леонідівна Сушенцева. "Підвищення якості самостійної роботи учнів засобами комп’ютерних технологій". New computer technology 4 (1 листопада 2013): 57–58. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з пріоритетів сучасної політики в організації вищої освіти в Україні є пошук шляхів інтенсифікації самостійної роботи учнів різних навчальних закладів у світлі вимог Болонського процесу. Якісно організована самостійна робота дозволяє скоротити частку аудиторних занять без втрати ефективності навчально-виховного процесу.Мета даного повідомлення полягає в обґрунтуванні шляхів поліпшення якості організації самостійної роботи учнів засобами ІКТ і забезпечення на цій основі часткового «дистанціювання» учнів від учителів. Йдеться, фактично, про інтегрування технології дистанційного навчання, зокрема у тому його варіанті, який відомий під назвою «розподіленого навчання», у систему стаціонарної освіти. Це дозволить вирішити питання чіткого планування самостійної роботи учнів та своєчасного поточного контролю якості їх виконання.Розробка завдань для самостійної роботи учнів базується на наступних методологічних принципах, що відбивають закономірності перебігу пізнавальних процесів і забезпечують глибоке засвоєння матеріалу.1. Урахування структури і особливостей функціонування семантичної пам’яті людини, мінімальними «одиницями» збереження інформації в якій є: поняття; диференційні ознаки, що відрізняють одне поняття від іншого, та взаємозв’язки між поняттями (як ієрархічні, так і лінійні).2. Спирання при розробці навчальних матеріалів на основні форми упорядкування інформації у семантичній пам’яті:– категоріальне кластування (з урахуванням внутрішньо поняттєвих зв’язків: поєднання більш широких, абстрактних понять – з більш вузькими, конкретними поняттями);– угрупування понять за лінійними ознаками (з урахуванням міжпоняттєвих зв’язків);– об’єднання понять у мережі (що належить до певної галузі знань).3. Застосування при розробці навчальних матеріалів різних типів когнітивних структур:– прототипів (комбінацій типових сенсорно-візуальних рис понять);– фреймів (схематичних образів стереотипізованих пізнавальних ситуацій, у яких відбиваються їх постійні характеристики);– сценаріїв (структур, що відбивають часову послідовність подій);– класифікаційних схем (ієрархічно організованих угрупувань співвіднесених понять);– ідеографічних посилань (ієрархічно і лінійно організованих угрупувань понять).4. Урахування різноманіття форм ментальних репрезентацій досвіду пізнання («картини» світу): сенсорно-образної; дійової; символьної (знакової); графічно-просторової; вербальної (словесної); категоріальної (абстрактно-поняттєвої); метафоричної (узагальнено образної).5. Стимулювання «перекодування» (перетворення) навчальної інформації з одних форм її ментальної репрезентації в інші з метою забезпечення потрібної глибини переробки інформації як необхідної передумови її усвідомленого засвоєння.6. Реалізація в процесі навчання основних пізнавальних парадигм типів: феномен – його ознаки – його зв’язки; родо-видової; системної.7. Створення трьох основних «баз знань», що відбивають структуру експертного знання:– розгалуженої бази концептуальних знань;– автоматизованої системи процедуральних знань;– усвідомленої бази виконавчих знань (вмінь застосовувати знання для вирішення професійно-орієнтованих задач).
11
Теслюк, В. М., А. Г. Казарян та І. Я. Казимира. "Опрацювання даних у системах "розумного" будинку з використанням моделей на підставі мереж Петрі". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 131–36. http://dx.doi.org/10.36930/40310122.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано особливості використання ієрархічних мереж Петрі для розроблення масштабованої та відмовостійкої моделі опрацювання даних у системах "розумного" будинку. Застосовано підхід, який забезпечує підвищену надійність функціонування систем та їхню швидкість роботи під час різкого збільшення обсягу інформації, що надходить від давачів, яку потрібно опрацювати згідно з реалізованою внутрішньою логікою. Розроблено підхід та приклади мереж Петрі, що створюють ієрархічну логіку функціонування підсистем "розумного" будинку. З'ясовано, що поділ функціоналу системи на окремі модулі дає змогу реалізувати кожну окрему логічну функцію у вигляді закритої системи з чітко визначеним форматом вхідних і вихідних даних. Вхідні дані подано змінами показників давачів, що розташовані у будинку. Водночас вихідні дані представлені чітко визначеним результатом роботи підсистеми, що відповідає конкретній функції всієї системи у вигляді розрахованих нових параметрів її налаштувань і побутових приладів. Завдяки специфіці функціонування підсистем "розумного" будинку з чітко визначеними правилами зміни станів налаштувань системи та правил реагування нею на виниклі події, всі підсистеми можна реалізувати у вигляді мереж Петрі, ієрархічно розташованими у структурі внутрішньої логіки системи "розумного будинку". Події, що виникають у системі й зберігають різний набір даних залежно від подій, що виникли, представлені окремими типами (кольорами) маркерів мереж Петрі. Отже, всі підсистеми реалізують кольорову ієрархічну мережу Петрі. Реалізовано логіку функціонування підсистем "розумного" будинку, робота яких базується на підставі теорії мереж Петрі, що дало змогу розробити мікросервісну архітектуру комплексної системи з гнучким механізмом автоматизованого балансування обчислювального навантаження на окремі функції та можливістю швидшого відновлення повноцінної роботи системи після низки аварійних ситуацій порівняно з монолітною архітектурою комп'ютерних систем, що є поширеним підходом на сьогодні під час розроблення систем цього типу.
12
БУТИЛІНА, Олена, та Ірина ЄВДОКИМОВА. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ У СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБАХ". Humanitas, № 3 (28 жовтня 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття містить аналіз організаційних структур управління у соціальних службах. Метою роботи є визна- чення особливостей організаційної структури управління у соціальній службі й оцінка можливостей побудови гнучких структур управління з урахуванням вимог зовнішнього оточення та тенденцій розвитку соціальної роботи в Україні. У контексті трансформації змістового наповнення професійних функцій соціальних пра- цівників і часткової зміни формату їх роботи актуалізується потреба у формуванні іншої моделі управління у соціальних службах. У статті було використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, а саме: методи аналізу та теоретичного узагальнення, системного аналізу. Шляхом дослідження структури та характеру управлін- ських зв’язків у соціальних службах визначено домінуючу модель управління – лінійно-функціональну. Їй прита- манні певні переваги та недоліки, зокрема опір змінам і втрата гнучкості реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Це знижує ефективність роботи соціальної служби та доводить необхідність запровадження іншого підходу до менеджменту. У статті охарактеризовано декілька чинників, що впливають на систему управління і закріплюють ієрархічні відносини у цих організаціях. Відзначено, що недержавним організаціям соціальної сфери притаманна більша гнучкість, мобільність і здатність відповідати на виклики оточення. У статті визначено організаційну структуру управління соціальної служби та чинники, які її характеризують. Наведено декілька рекомендацій щодо оптимізації системи управління соціальної служби, а саме: 1) поступовий відхід від лінійно-функціональної моделі до мобільної системи, котра працює за принципом проєктів; 2) упро- вадження посади менеджера з персоналу у соціальних службах, що дозволить ефективно розв’язувати питан- ня соціального розвитку організації та персоналу; 3) активне налагодження зв’язків державних і недержавних структур із метою глибшого розуміння змін зовнішнього середовища і можливостей урахування їх у діяльності. Авторками визначено перспективний напрям досліджень – розробку основ актуальної моделі управління у соціальних службах і цілісної стратегії роботи з персоналом у межах менеджменту організації з урахуван- ням вимог зовнішнього середовища. Організаційна структура управління соціальних служб в Україні є недостатньо ефективною з огляду на умови, що інтенсивно змінюються. Система управління вимагає удосконалення у напрямі створення цілісної моделі менеджменту персоналу й активної співпраці з організаціями недержавного сектору.
13
Олємской, О. І., О. В. Ющенко та Т. І. Жиленко. "Дослідження умов ієрархічної конденсації поблизу фазової рівноваги". Ukrainian Journal of Physics 56, № 5 (13 лютого 2022): 474. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.474.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано новий механізм утворення фази, який досліджується експериментально і теоретично на прикладі квазірівноважної стаціонарної конденсації в іонно-плазмовому розпилювачі. Отримано конденсати міді, які показують, що під час напилення реалізується режим самозбирання, результатом якого є характерна сітчаста структура. Отримана при цьому фрактальна картина розподілу зародків конденсату на поверхні підкладки нагадує картину, що спостерігаєтьсяу процесі утворення фази, обмеженому дифузією. Показано, що зародки конденсату формують статистичний ансамбль ієрархічно супідпорядкованих об'єктів, розподілених в ультраметричному просторі. Для опису цього ансамблю знайдено рівняння Ланжевена і Фоккера–Планка, які дозволяють визначити стаціонарний розподіл значень термодинамічного ефекту конденсації і відповідний потік імовірності. Отримано часові залежності імовірності формування розгалуженої структури конденсату, використання яких дозволяє пояснити формування сітчастої структури.
14
Lysa, N. K., L. S. Sikora, B. I. Fedyna та R. L. Tkachuk. "Інформаційні технології ідентифікації та діагностики рівня концентрації шкідливих викидів техногенних систем в природнє середовище з використанням лазерних 3D-концентратомірів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 109–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280724.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі розвиток технологій виробництва, а відповідно і шкідливі викиди продуктів технологічного процесу, зріс до такого рівня, що впливає на стан екосистем як локального, так глобального характеру, що призводить до зміни клімату, породження екологічних катастроф із тяжкими наслідками для соціальної інфраструктури. Відповідно, проблема ідентифікації та діагностики джерел забруднень різної фізико-хімічної та енергетичної структури є надалі актуальною. Проведено аналіз літературних джерел, у яких розглянуто проблему екомоніторингу за період 1980-2017 рр. і викладено результати досліджень та історію катастроф за останні 100 років. Обґрунтовано методи лабораторних досліджень, вимірювальні засоби та інструментарій, державні нормативи, міжнародні програми екологічної безпеки, що підтверджує актуальність дослідження. Сформульовано завдання дослідження, обґрунтовано методи створення комплексних систем екомоніторингу на підставі інформаційних і системних технологій і інформаційно-ресурсної концепції управління та прийняття рішень для мінімізації шкідливих викидів в атмосферу. Проведено аналіз структури джерел забруднень, які породжуються енергоактивними техногенними системами з ієрархічною структурою організації технологічного процесу. Розглянуто структуру енергоактивної техногенної системи на прикладі енергоблоку ТЕС. Проведено аналіз режимів функціонування енергоактивного об'єкта на технологічному рівні термодинамічних енергетичних перетворень, визначено критичні стани. На підставі літературних і технічних даних побудовано таблиці, які характеризують властивості палива (вугілля), хімічну структуру продуктів згорання і їх викиди в атмосферу й екосередовище (воду і ґрунти).
15
Дєордіца, Таяна, Марина Вороніна, Ольга Єпіфанова та Володимир Толмачов. "МИСЛЕННЄВА ТАКТИКА ЗАСВОЮВАННЯ ТЕРМІНІВ ФАХОВОЇ МОВИ". Physical and Mathematical Education 34, № 2 (9 травня 2022): 25–32. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-004.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. За нашими спостереженнями, чимало студентів, опрацьовуючи наукові дефініції термінів, стикаються з труднощами у їх розумінні. Зважаючи на неможливість навчити розумінню, ми задалися питанням: які мисленнєві тактики забезпечують свідоме засвоєння термінів? Матеріали і методи. Основу пропонованої розробки становлять результати логічного аналізу мови як знакової системи. Ідея виконання над поняттям аналітичних і синтетичних логічних операцій, заснованих на обох типах ієрархічних відношень між поняттями — «рід — вид» і «ціле — частина», постає із загального морфологічного аналізу F. Zwicky. Результати. З’ясовано, що термін як мовний знак має три прикмети: предметне значення, смисл і смисловий зміст. Смисл терміна фіксує дефініція, а смисловий зміст йому приписує характеристика – пізнавальний прийом, схожий із дефініцією. Смисловий зміст, на відміну від смислу терміна, є сукупністю неструктурованої інформації. Розглядувана мисленнєва тактика спрямована на розвиток у суб’єкта учіння здатності розуміти смисл певного терміна через надання його смисловому змісту структурної організації. Структурувати смисловий зміст терміна пропонується шляхом розв’язання двох завдань. Виведення термінів, що є опорними словами шуканої структури, – суть першого завдання. Відтворення структури смислового змісту засвоюваного терміна –суть другого завдання. Розглядувана мисленнєва тактика є втіленням педагогічного прийому, описаного у логічній теорії поняття: пізнавальні прийоми, схожі з визначенням, мають йому передувати, адже їх застосування часто полегшує розуміння і засвоєння дефініції терміна Висновки. Пропонована мисленнєва тактика засвоювання терміна буде дієвою, якщо суб’єкт учіння: 1) вміє встановлювати і визначати ієрархічні зв’язки між поняттями; 2) знає сутність, структуру і правила виконання над поняттям логічних операцій узагальнення поняття, таксономічного і мереологічного поділів; мереологічної інтеграції; 3) володіє нормативними процедурами, що є складниками цих операцій; 4) володіє засобами контролю правильності і виконуваних операцій, і виведених термінів.
16
Gorokhovatskyi, V., D. Rudenko та Т. Siryk. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ІЄРАРХІЧНИХ ОЗНАК ПРИ БЛОЧНОМУ ПОДАННІ ОПИСУ У СКЛАДІ МНОЖИНИ КЛЮЧОВИХ ТОЧОК ЗОБРАЖЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 69–73. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.069.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом досліджень статті є ієрархічні моделі для встановлення ступеня релевантності описів зображень при розпізнаванні візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є розроблення модифікації методу структурного розпізнавання на підставі впровадження блокових моделей даних із інтегруванням ймовірнісних розподілів. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією ієрархічного оброблення даних при визначенні релевантності структурних описів, вивчення властивостей цих моделей, оцінювання результативності при обробленні зображень. Застосовуваними методами є: детектор ORB для формування дескрипторів ключових точок, інтелектуальний аналіз даних, методи побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані такі результати. Перехід від опису множин дескрипторів до розподілів фрагментів, побудова ієрархічних ознак забезпечують необхідну результативність розпізнавання. Оброблення та аналіз даних виконується у кілька разів швидше, ніж на підставі розподілів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурного розпізнавання зображень на основі впровадження блочної структури опису із використанням інтегрованих значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії при обчисленні релевантності, підтвердження результативності запропонованих ієрархічних ознак на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації системах комп’ютерного зору.
17
Марченко, О. О. "Застосування алгоритму ієрархічної кластеризації слів у неевклідовому семантичному лексичному просторі для автоматизації побудови ієрархічних структур онтології". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", вип. 3 (2013): 280–83.
Знайти повний текст джерела
18
Панчишин, Н. З. "ІМЕННИКОВІ ФРАЗИ З «DIES» НА МАТЕРІАЛІ КОМЕДІЙ ТІТА МАКЦІЯ ПЛАВТА". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 114–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню іменникових фраз, які були і є темою багатьох зарубіжних та українських лінгвістичних праць. У наукових роботах розглядаються ієрархічні відношення в структурі іменникових фраз, закономірності їх розташування, класифікації препозитивних і постпозитивних компонентів. Лінгвісти також аналізують різні аспекти іменникових фраз у порівнянні двох мов, у різних мовних стилях. Однак ще не всі аспекти іменникових фраз висвітлено, немає єдиного підходу до аналізу цього питання. Тому дослідження функціонування, взаємодії семантики та синтаксису на рівні словосполучення, особливо на матеріалі латинських текстів, є актуальним і заслуговує на ґрунтовне вивчення. Мета роботи полягає в дослідженні структури іменникових фраз із часовим словом «DIES» – «день», яке є ядром лексико-семантичної групи частин дня, і їх функціонування в комедіях Плавта. Обсяг іменникових фраз, їх морфологічний склад, аранжування компонентів і зв’язок між ними є частинами дослідження структури іменникової фрази. Структура іменникових фраз може бути розкрита краще з погляду функціонування мовних одиниць. Аналіз синтагматичних зв’язків в іменникових фразах з «DIES» – «день» указує на те, що це слово сполучається з прикметниками з указівкою на цілковите охоплення дією часового відрізка, тривалості часового відрізка, співвіднесеність із певними (точними) відрізками часу, послідовність часових відрізків. Також це ядро-іменник уживається із займенниками, займенниковими прикметниками та кількісними числівниками. Важливим аспектом дослідження є сполучуваність іменника «DIES» з прийменниками. У результаті дослідження функціонування іменникових фраз з’ясувалося, що Плавт у текстах комедій використовував такі структури іменникових фраз: бінарні регресивні, бінарні прогресивні, полікомпонентні регресивні та полікомпонентні рамкові іменникові фрази. Найбільш частотними виявилися регресивні іменникові фрази, а найменш частотними – прогресивні. Полікомпонентні фрази переважно складаються з трьох компонентів. Найуживанішими компонентами досліджуваних фраз є вказівні займенники, прикметники та прийменники. Перспективним для подальшого дослідження вбачається вивчення іменникових фраз у творах різних стилів, а також аналіз функційних, структурних і семантичних особливостей іменникових фраз з іншими ядрами-іменниками на позначення часу.
19
Яремак, І. І., та В. С. Костишин. "Керування режимами електрогідравлічного комплексу на підставі системного підходу". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 83–88. http://dx.doi.org/10.36930/40300314.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено закони координатно-параметричного поліоптимального керування перехідними та усталеними режимами експлуатаційної ділянки магістрального нафтопроводу. За допомогою системного підходу магістральний нафтопровід представлено як складний ієрархічний електрогідравлічний комплекс, який містить електричну та гідравлічну підсистеми. Поєднано поліоптимальне керування усталеними та динамічними режимами роботи ієрархічної електрогідравлічної системи. Встановлено, що режими роботи нафтоперекачувальних станцій України відрізняються від номінальних і потребують розроблення та реалізації алгоритмів оптимального керування. Визначено критерії глобальної оптимізації верхнього рівня та локальної оптимізації нижнього рівня ієрархічної системи експлуатаційної ділянки магістрального нафтопроводу. Встановлено, що ці критерії взаємозв'язані та мають суперечливий характер. Розроблено закони дискретно-неперервного керування збудженням синхронного електродвигуна. За допомогою регулятора змінної структури реалізовано алгоритми координатно-параметричного поліоптимального керування, що дало змогу підвищити стійкість та ефективність роботи електродвигуна та насоса з одночасним збереженням необхідної якості електропостачання та нафтоперекачування. Вимоги до характеристик регулятора сформовано на підставі отриманих законів керування. Вперше виконано комплексне дослідження роботи ієрархічної електрогідравлічної системи, що дало змогу поєднати закони поліоптимального керування усталеними та динамічними режимами електроприводних насосних агрегатів. Розроблено функціональну схему автоматичного регулятора для реалізації координатно-параметричного керування режимами експлуатаційної ділянки магістрального нафтопроводу. Розв'язок оптимізаційної задачі керування перехідними режимами електрогідравлічного комплексу дає змогу за незначного збільшення часу перехідного процесу досягти розширення результуючої області стійкості насосного агрегату. Підвищення стійкості зумовлено реалізацією алгоритмів локально-оптимального керування, вибір яких здійснюється за допомогою запропонованого координатно-параметричного керування.
20
МАТВІЙЧУК, Л. Ю., та Б. А. СМАЛЬ. "СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ РЕГІОНУ". Товарознавчий вісник 1, № 15 (18 лютого 2022): 7–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Формування стратегічних засад підвищення конкурентоспроможності продукції та послуг індустрії гостинності регіону на основі побудови ієрархічної платформи взаємодії суб’єктів індустрії гостинності в сучасних умовах.
Методика. Дослідження базується на аналізі наукової літератури та точок зору зарубіжних та вітчизняних фахівців у галузі гостинності. Також в дослідженні використані аналітичні дані Всесвітньої ради з подорожей і туризму та Національної туристичної організації України. У ході організації та проведення дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, як аналіз, синтез, порівняння, при виокремленні деструктивних факторів впливу на стан та розвиток індустрії гостинності. За допомогою структурно-логічного методу представлено бачення впровадження сучасних напрямів підвищення конкурентоспроможності індустрії гостинності в регіонах України в умовах поширення пандемії.
Результати. Розглянуто зміст та значення індустрії гостинності в розвитку регіонів. Систематизовано проблемні аспекти формування та реалізації регіональних програм: обмежене залучення громадськості; широкий спектр пріоритетів в програмі; вибір цілей розвитку громади обґрунтований не логікою, а політичними інтересами; неврахування динамічних факторів впливу на розвиток громади; впровадження «чужих» елементів та копіювання розвинутих регіонів без акцентування уваги на місцеві особливості; відсутність ретельного аналізу регіональних ресурсів та активів. Доведено, доцільність створення нових та розвиток існуючих спілок та інших об’єднань, що згуртовують локальних виробників послуг гостинності. Визначено, що сприятиме посиленню конкурентних переваг продукції та послуг, на регіональному рівні, організації з менеджменту дестинації, які активно залучають до вирішення завдань конкурентоспроможності різні зацікавлені сторони. Для посилення конкурентних переваг індустрії гостинності в регіоні, важливим є вироблення організаційних схем реалізації регіональної політики в цій сфері по відношенню до суб’єктів діяльності індустрії гостинності
Наукова новизна. Побудована ієрархічна платформа взаємодії суб’єктів індустрії гостинності, яка визначає напрями посилення конкурентоспроможності продукції та послуг досліджуваної сфери на різних ієрархічних рівнях.
Практична значимість. Запропоновані напрями підвищення конкурентоспроможності індустрії гостинності є провідними інструментами регіонального розвитку, що дозволить швидко подолати наслідки поширення пандемії, сприятиме соціально-економічному зростанню регіонів та інтеграції регіональних продуктів та послуг до глобального туристичного ринку.
21
Sannikova, Marina. "Онтологія розвитку галузі спортивного права". Physical education, sports and health culture in modern society, № 4(44) (29 грудня 2018): 3–9. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-03-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток суспільних відносин, а також ускладнення механізмів їх правового регулювання призвів до численних наукових дискусій із приводу системи та структури права. Ідеться, насамперед, про питання щодо виокремлення нових галузей права. Сучасний етап розвитку професійного спорту свідчить про нагромадження досить великого обсягу специфічних особливостей побудови відносин у сфері фізичної культури й спорту, які вимагають свого правового дозволу, що й визначає необхідність формування галузі спортивного права. Мета дослідження – з’ясувати необхідність, обґрунтованість і доцільність виокремлення галузі спортивного права. Методи дослідження – аналіз літературних джерел та метод історизму. Результати дослідження. Система права має складну, багаторівневу структуру, що містить ієрархічні взаємозв’язки, центральним елементом якої є комплекс фундаментальних галузей права (конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне право й ін.). Навколо вивчення питань, пов’язаних із необхідністю виокремлення нових галузей права та вторинних утворень у системі права, існує наукова дискусія. Спортивне право – комплексна галузь права, особливе об’єднання норм, які становлять вторинне комплексне утворення. Висновки. Виявлено, що організаційно-правові проблеми керування фізичною культурою й спортом і правова природа форм керування загалом у своїй основі залишаються недостатньо вивченими. З’ясовано, що в контексті виникнення й формування галузі спортивного права саму сутність спорту розглянуто як складний компонент фізичної культури, його функції та значимість як суспільно-соціальне явище в структурі конкретної держави. Установлено, що повного уявлення цього явища і його фундаментального обґрунтування можна досягнути лише з позиції сучасної теорії систем.
22
Кух, Аркадий, та Оксана Кух. "УПРАВЛЕНИЯ И ИННОВАЦИЯ В УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ". Modern engineering and innovative technologies, № 10-03 (31 грудня 2018): 56–62. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-10-03-032.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито ієрархічну структура освітнього менеджменту в галузі педагогічних інновацій на основі процесу формування компетенцій. Виділено компоненти педагогічної інноватики: освітнє середовище, навчальний заклад, форма реалізації. Розкрито сутність освітньо
23
ЛЕЩЕНКО, Ганна. "ПРОГРАМА НАРАТИВНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ У СТРУКТУРІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування й інтерпретації програми нара- тивної напруженості, що є частиною загальної програми інтерпретації художнього твору. Програма наративної напруженості представлена комплексом різнорівневих, ієрархічно взаємо- пов’язаних знакових засобів, використаних автором для створення напруженого інтересу з боку читача. Метою статті є визначення й опис механізмів конструювання наративної напруженості у структурі художнього тексту, під якою розуміють спосіб організації оповіді, який відповідає пев- ному канону, відтворюваному у вигляді моделі. Застосування методики лінгвокогнітивного аналізу наративної напруженості зумовлює висновок про наявність аналізованого феномену принаймні у трьох основних планах наративної структури – сюжетному, жанровому й дескриптивному. Сюжетний план залежить від конфігурації наративної схеми (наративної послідовно- сті) і способу заповнення тематичних макроструктур у її фазах. Вирізнення наративних фаз засноване на принципах моделі структури наративу, запропонованої У. Лабовим, що включає фази Резюме, Орієнтації, Ускладнення, Оцінки, Рішення та Коди. Жанровий план структури наративу пов’язаний з його тематичним наповненням, з його глобальною темою, якій підпорядковані макро- і мікротеми твору, кожна з яких представлена певним набором аргументних слотів (відкритих і закритих). До тематичних домінант – інди- каторів напруження читача – відносять теми смерті, небезпеки, деструкції, хвороби, влади, грошей, сексу, романтичних стосунків тощо. Дескриптивний план наративної структури характеризує мережа тригерів (інтелек- тивних і емотивних) та інтенсифікаторів наративної напруженості, які створюють рецеп- тивну ентропійність аргументних слотів тематичних макроструктур, що передбачає виник- нення у читача запитань, інференцій і припущень, супроводжуваних тривожним очікуванням, зацікавленістю і збентеженістю.
24
Стенін, Олександр Африканович. "Синтез ієрархічної структури критеріїв контролю діяльності операторів". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 11 (16 грудня 2007): 63–71. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.11.2007.34164.
Повний текст джерела
25
Kudlach, Vira. "Вплив мережевих комунікативно-інформаційних технологій на трансформацію суспільства". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 31–40. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується вплив науково-технічних досягнень, зокрема, сучасних мережевих комунікативно-інформаційних технологій на формування сітьової організації суспільства. Мережа, як нова якість соціальної комунікації, трансформує інститути і практики сучасного суспільства, формує новий посткласичний підхід до аналізу суспільства. Мережева організація суспільного життя має певні переваги щодо попередніх форм організації (централізованих та ієрархічних структур). Вона більш мобільна, децентралізована, гнучка, дещо змінює методи і способи управління. Мережі – більш рухливі і адаптивні форми організації, здатні зростати разом із своїм оточенням. В таких системах з багатьма розгалуженими вузлами, як точок перетину ліній зв’язку легше здійснюється координація. Нова техніка і технологія, втілені в практику суспільного та індивідуального життя, породжують нові соціальні явища та їх нові якості. Мережа стає основою просторової структури соціального життя. Сучасне суспільство вибудовується за моделями, що задаються технологіями системної інтеграції процесів обробки і передачі інформації.
26
Cherchyk, Larysa. "СТРУКТУРА СОЦІОЕКОЛОГОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 19 (27 вересня 2019): 71–80. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-03-71-80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто існуючі підходи до визначення структури та сутності складових соціальної, екологічної та економічної безпеки. Наукова новизна дослідження полягає у розвитку теорії безпеки підприємства, удосконаленні підходів до визначення сутності та змістовного наповнення складових соціоекологоекономічної безпеки підприємства на основі ресурсного та функціонального підходу з використанням методу ієрархічної декомпозиції (перший рівень декомпозиції – виділення соціальної, екологічної та економічної безпеки підприємства; другий – розгляд складових соціальної, екологічної та економічної безпеки підприємства; третій рівень – визначення змістовного наповнення окремих підсистем соціальної, екологічної та економічної безпеки підприємства). Застосовані підходи акцентують увагу на найважливіших ресурсах та видах діяльності підприємства, що дає можливість отримати інформацію для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, визначити цільові установки розвитку підприємства на стратегічну перспективу з позицій забезпечення соціоекологоекономічної безпеки загалом, тактичного та операційного рівня – в контексті її окремих складових.
27
Дрогомирецька, Христина. "РОЛЬ «ІМПЕРАТОРА» ТА «МІСТА-СТОЛИЦІ» ЯК СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ У СИМВОЛІЧНИХ РИТУАЛАХ У РОМАНІ САЛМАНА РУШДІ «ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЧАРІВНИЦЯ»". Sultanivski Chytannia, № 8 (21 червня 2019): 51–62. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2019.8.51-62.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У статті розглянуто роль «імператора» і «міста-столиці» у конструюванні символічної структури роману Салмана Рушді «Флорентійська чарівниця». Дослідницька методика. Особливості моделювання топосу в романі Рушді означено на основі концепції хронотопу Михайла Бахтіна. У статті також використано ідеї П’єра Бурдьє, Мішеля Фуко і Ґі Дебора щодо міста як певної соціальної структури, для розвитку якої важливі виконання ритуалів. Результати. Місто в романі «Флорентійська чарівниця» проаналізовано як соціальну структуру і символічну систему, яка провокує ієрархічні зв’язки, що вибудовуються у межах конкретного топосу «міста-столиці». Ієрархія столиці як «капіталу» імперії найяскравіше відображена в імператорському палаці: імператор є хранителем капіталу і тим, хто розподіляє «блага». Проте поява дзеркальних образів-двійників із суміжними функціями приводить до кризи розрізнення і домінування ототожнення, а відтак руйнування цілісності соціальної системи. Наукова новизна. Твори Рушді здебільшого розглядають крізь призму мультикультуралізму, досліджуючи проблеми взаємин рідної та чужої культур, а також способи поєднання історичного факту і художнього вимислу, проте у цій науковій розвідці важливим було розробити інший вектор дослідження, що дозволяє розкрити приховані смисли авторського художнього світу. Практичне значення. Матеріал статті може бути використаний при подальшому вивченні творчості Рушді і новітньої британської літератури.
28
Риндюк, В. І. "СИСТЕМНІСТЬ ЯК ВЛАСТИВІСТЬ ЗМІСТУ ЗАКОНОДАВСТВА". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 45–51. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В даній науковій статті з’ясовується зміст поняття «системність законодавства», яке використовується у юридичній науці для характеристики організованості законодавства, у його співвідношенні з поняттям «упорядкованість (систематика) законодавства». Стверджується, що розуміння термінів «системність» та «упорядкованість» пов’язується з такими ключовими словами як «система» та «порядок» відповідно, що відображають їх понятійний зміст. Основними ознаками системи є структурованість, взаємні зв’язки складових елементів системи один з одним та цілісність, а для порядку характерною ознакою є відповідність стану об’єкта певним вимогам, правилам, норма, стандартам тощо. Відзначено, що законодавство, як і будь-яке інше явище, розкривається, зокрема, через такі парні категорії діалектики як зміст та форма, а отже такі властивості законодавства як системність та упорядкованість мають розглядатися не по відношенню до законодавства взагалі, а по відношенню щодо його змісту та/або форми. Стверджується, що змістом законодавства є система норм права, закріплених у нормативно-правових актах органів і посадових осіб публічної влади, а формою – ієрархічна сукупність нормативно-правових актів органів та посадових осіб публічної влади, в яких отримують текстуальний вираз ці норми права, та форма яких чітко визначена Конституцією та законами України. Аргументовано, що системність законодавства слід розглядати як властивість змісту законодавства, яка полягає в тому, що законодавство є формою зовнішнього виразу норм права організованих за галузями та інститутами законодавства. Оскільки система права (як сукупність норм права, об’єднаних в галузі та інституту права) складає змістовну основу законодавства, то законодавство як одна із форм зовнішнього виразу норм права системно організовує їх зміст. Щодо поняття упорядкованості (систематики) законодавства, то відзначено, що в формі законодавства, як ієрархічній підпорядкованості нормативно-правових актів органів публічної влади різної юридичної сили, має існувати певний порядок, його складові (нормативно-правові акти та їх структурні елементи) мають бути організовані з дотриманням відповідних вимог, правил, стандартів, норм тощо. Вказано, що основними методами нормотворчої техніки, які забезпечують системність законодавства в процесі нормотворчої діяльності органів публічної влади є нормативна побудова, юридична конструкція та галузева типізація. Метод нормативної побудови пов’язаний з зовнішнім виразом в законодавстві повної структури (гіпотези, диспозиції та санкції) норми права. Метод юридичних конструкцій має забезпечувати побудову того чи іншого інституту законодавства на основі відповідного інституту права як сукупності об’єктивно необхідних упорядкованих і взаємопов’язаних нормативно-правових приписів. Метод галузевої типізації забезпечує побудову галузі законодавства на основі відповідної галузі права.
29
Мельник, В. "Конституція України в ієрархічній структурі законодавства: науково-теоретичний аспект". Право України, № 5 (2009): 61–66.
Знайти повний текст джерела
30
Кух, Оксана, та Аркадий Кух. "ЦИФРОВАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ КАК МЕТАКОМПЕТЕНТНИСТЬ". Modern engineering and innovative technologies, № 08-03 (29 червня 2018): 93–100. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-08-03-042.
Повний текст джерелаАнотація:
DigComp ― європейська система цифрової компетентності громадян, є інструментом підвищення рівня компетентності громадян у галузі цифрових технологій. У статті здійснено опис структури цифрової компетентності як ієрархічної системи метакомпетенції на рівні
31
Самарук, Наталія. "САМООСВІТНЯ КОМПЕТЕНТНІСТЬ − СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 362–76. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.279.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців економічного профілю. Виявлено сутність компетентнісного підходу в освіті та розглянуто його генезис. Розглянуто трактування поняття “компетентність”, під яким розуміється інтегральна якість особистості, що виявляється в її здатності та готовності до діяльності, заснованої на знаннях і досвіді. Розглянуто ієрархічну трирівневу структуру компетентності, що складається із ключових, загальногалузевих та предметних компетентностей. Визначено п’ять груп ключових компетентностей: соціальні, полікультурні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної та творчої діяльності. Виявлено та обґрунтовано місце самоосвітньої компетентності в ній як системотвірної та стрижневої для всіх предметів і дисциплін. Висвітлено різні підходи до визначення поняття “самоосвіта” як процесу самостійного оволодіння знаннями. Дано визначення поняття “самоосвітня компетентність”. З’ясовано сутність поняття “самоосвітня компетентність майбутніх економістів”. Виявлено структурні одиниці самоосвітньої компетентності: самоконтроль, самовизначення, самооцінка, самоорганізація, саморозвиток, самооблік, самокритичність, самореалізація. Виявлено компонентний склад самоосвітньої компетентності, компонентами якої є: мотиваційно-ціннісний (прагнення, установка на самовдосконалення), організаційний (чітка побудова самоосвітньої діяльності), процесуальний (функціональність знань, умінь, навичок, самостійне їх вдосконалення), інформаційний (готовність працювати з інформаційними технологіями для потреб власної самоосвіти). Досліджено процес формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців економічного профілю.
32
Крутова, А. С. "Синтез ієрархічної структури інформаційних ресурсів управління суб"єктами електронної комерції". Проблеми економіки, № 2 (2017): 210–16.
Знайти повний текст джерела
33
Мельник, В. П. "Міжнародні договори України в ієрархічній структурі законодавства: науково-теоретичний аспект". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 12 (134) (2012): 139–42.
Знайти повний текст джерела
34
Krutsevych, Tetyana, Yevgenij Imas та Oksana Marchenko. "Гендерні відмінності ієрархічної структури ціннісних орієнтацій школярів різних вікових груп". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (29 вересня 2018): 26–35. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-26-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. У статті розглянуто різноманітні аспекти гендерної проблематики та гендерного підходу у фізичному вихованні школярів. Завдання роботи. Вивчення гендерних відмінностей у структурі ціннісних орієнтацій юнаків і дівчат різного віку та вплив психологічної статі на формування ієрархії ціннісних орієнтацій школярів. Методи. Для вивчення ієрархії ціннісних орієнтацій школярів та їх психологічного типу були використані методика М. Рокича, та тест-опитувальник Сандри Бем. У дослідженні взяли участь школярі 5-11 класів (564 особи). Результати роботи. Доведено, що у віковому аспекті між юнаками та дівчатами існують як спільні пріоритетні ціннісні орієнтації, так і досить суттєві розходження у виборі термінальних та інструментальних цінностей, що свідчить про вікову зміну пріоритетних якостей завдяки яким школярі досягають власної життєвої мети. Досліджено взаємозв’язок ієрархії термінальних та інструментальних цінностей з психологічною статтю школярів (фемінність, маскулінність і андрогінність). Виявлено суттєі відмінності у виборі власних пріоритетних цінностей між юнаками та дівчатами одного статеворольового типу. Висновки. Для формування стратегії залучення учнівської молоді до систематичних занять фізичною культурою, вивчаючи інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації у сфері фізичної культури, їх ставлення до рухової активності, не можна орієнтуватися тільки на один з показників біологічної чи психосоціальної системи, необхідно врахування не тільки фізіологічних, та морфо-функціональних особливостей школярів, але і весь комплекс біосоціальних ознак особистості, впроваджуючи гендерний підхід у процес шкільного фізичного виховання.
35
Криворучко, Олена, Юлія Костюк, Юлія Самойленко та О. Савчук. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (9 квітня 2021): 324–28. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.066.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджується інформаційно-технологічна модель процесу виробництва вершкового масла методом збивання вершків на основі використання графових моделей, що дозволяють відобразити фізичну структуру технологічної лінії та матеріальні зв’язки між операціями. Ступінь такої деталізації зумовлюється ієрархічним рівнем системи та призначенням графа, що розробляється.
36
Королюк, Н. О., О. М. Чекунова, О. П. Черній, Є. В. Тютюнник та В. В. Савченко. "Сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією за допомогою використання системи цільових установок". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 79–84. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті пропонується сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією (ВА) на основі використання системи цільових установок та обґрунтована доцільність використання інтелектуальної системи, яка здатна вирішувати логічні та розрахункові задачі для прийняття ефективного рішення. Для формалізації задач управління ВА пропонується використовувати комбіновані моделі – структури цільових установок з урахуванням мережевої моделі представлення знань, в результаті отримувати значення функції приналежності на будь-якому рівні ієрархічної структури цільових установок. Отримані результати дозволяють підвищити ефективність управління ВА.
37
Копилова, С. В. "АНТРОПОЦЕНТРИЧНА СИСТЕМА ЯК ОБ’ЄКТ СУЧАСНОГО ПІЗНАННЯ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 32 (3 лютого 2022): 46–52. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1024.
Повний текст джерелаАнотація:
Копилова С. В. Антропоцентрична системаяк об’єкт сучасного пізнання. – Стаття.У статті поставлена проблема осмислення гло-бальних еволюційно-ієрархічних систем як нового об’єкта пізнання. На основі критичного аналізуфакторів виділено суперечності у науці, які зумовлюють необхідність перегляду наукової картини світу, а також зміну парадигми некласичної науки. Неможливість вирішення суперечностей унауці пов’язана з ізольованим розглядом окремихпідсистем (у тому числі особистості, компетентно-сті), а не складної системи як об’єкта, що еволю-ціонує. Здобутки конкретних наук, у тому числісоціально-гуманітарних, дозволяють осмислититенденції розвитку різних видів знання. Завдяки еволюційному принципу створено передумовисинтезу наукового знання, що актуалізує значення багатовимірного мислення в осягненні дійсності.У ХХІ столітті відновився інтерес дослідників досистем, що еволюціонують, але тепер уже на якісно іншому рівні. На кожному еволюційному етапіоб’єкти, що специфічно взаємодіють, можна пред-ставити як єдину еволюційно-ієрархічну систему.Проаналізовано можливості термінологічного позначення нового об’єкта дослідження постнекласичної науки. При цьому враховано, щостановлення загальнонаукової картини світустимулює до пошуку й обґрунтування єдиної термінологічної системи для опису ізоморфних сис-тем. Йдеться про перехід на загальнонауковий рівень вирішення прикладних завдань педагогіки,методики, дидактики (а також інших наук).З урахуванням нових ціннісно-світогляднихорієнтирів, які знайшли відображення в антропо-центричній парадигмі, а також тенденції інтегра-ції наук, існують підстави для позначення новогооб’єкта дослідження, – «антропоцентрична систе-ма». Основними концептами, що мають універсальне значення в постнекласичній науці, є: Людина,еволюція, патерн. Властивості людини (відбиттяй активність, інтелект й емпатія) створюють підґрунтя виникнення нових еволюційних форм матерії, але самі не зникають, а зберігаються в структурі антропоцентричної системи. Під антропоцентрич-ною системою будемо розуміти клас еволюційноіє-рархічних систем, вершиною яких є людина як ди-намічний момент завершення еволюції світобудови.
38
Москвичова, О. А. "МІКРОСЕГМЕНТ ФРАКТАЛЬНОЇ ПОЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ СВІТУ У ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ ВИМІРІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Екстраполюючи методологію лінгвопоетичного аналізу, методологію когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики, враховуючи здобутки методології фрактального моделювання у математиці, фрактальній геометрії, синергетиці й теорії систем, окреслимо методику конструювання фрактальної поетичної моделі світу, яка характеризується складною структурою у лінгвокогнітивному вимірі. Вказана складність структури зумовлена когерентністю між складовими сегментами фрактальної поетичної моделі світу, тобто узгодженням дифузійних і дисипативних процесів, котрі уможливлюють когерентну зв’язність складної хаотичної структури у єдине фрактальне ціле. Структурування фрактальної поетичної моделі світу у лінгвокогнітивному вимірі шляхом упорядкування художніх концептів і концептів та концептуальних тропів із подальшим фреймовим моделюванням і конструюванням концептуальних блендів із урахуванням методологічного інструментарію конструювання образ- схем концептуальних тропів дозволяє упорядкувати зазначені аспекти в єдиній фрактальній і лінгвокогнітивній моделі світу. У такий спосіб здійснюємо перехід когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики на новий топологічний рівень, котрий ознаменовано можливістю графічного кодування лінгвокогнітивних постулатів у складній ієрархічній фрактальній моделі, що складається із самоподібних мікро- та макросегментів, а також із фреймової мережі та мережі концептуальних смислів. Так, запропоноване моделювання фрактальної поетичної моделі світу відкриває нову галузь у сучасній когнітивній лінгвістиці та когнітивній поетиці з опорою на сукупність методологій точних і гуманітарних наук. Висновуємо, що такою новою ланкою постає когнітивна графіка, або, точніше, когнітивна фрактальна графіка, оскільки репрезентована методика дослідження поетичних текстів із подальшим конструюванням фрактальної поетичної моделі світу враховує декілька аспектів когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики, математики, геометрії, теорії систем, синергетики.
39
Колодний, Анатолій Миколайович. "Богородична Церква не є сектою". Ukrainian Religious Studies, № 76 (1 грудня 2015): 260–63. http://dx.doi.org/10.32420/2015.76.619.
Повний текст джерелаАнотація:
Богородична Церква відповідає всім тим критеріям, які використовуються релігієзнавцями при дослідженнях різного конфесійного вияву власне релігійних організацій. Тут маємо чітко окреслене розуміння Бога як творця і промислителя, християнська Трійця додається особливим вшануванням ще й Матері Божої, чітко розписану богослужбову практику при певній абсолютизації і сакралізації при цьому місць з‘явлень Божої Матері, маємо закріплену ієрархічну структуру Церкви, триразовий розарій та ін. Відтак це є Церква, а не секта, як того в оцінках богородчан хочуть православні спільноти.
40
Данілавічютє, Еляна. "Концептуальна модель використання МКФ-ДП в інклюзивному навчальному процесі". Особлива дитина: навчання і виховання 4, № 89 (16 січня 2020): 53–64. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v4i89.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено сучасні уявлення про створення умов для комфортного функціонування дитини з ООП у дитячому колективі. Розкрито провідну роль пристосувального освітнього середовища у контексті перебігу означеного процесу, що підтверджує необхідність здійснення його ретельного аналізу з метою оцінки якості життєдіяльності дитини з ООП й визначення заходів для подальшого вдосконалення умов її розвитку. Репрезентовано структуру Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності, здоров’я дітей та підлітків (МКФ-ДП) як сучасного інструменту, що дає змогу скласти об’єктивне уявлення про стан дитини на основі обліку характеристик її розвитку та впливу на неї навколишнього середовища; концептуальну модель використання МКФ-ДП в інклюзивному навчальному процесі; алгоритм створення «пристосувань» з опорою на аналіз особливих освітніх потреб; типологію особливих освітніх потреб і їхню ієрархічну структуру, що виступає у якості основи подальшої педагогічної підтримки дітей з урахуванням необхідних «пристосувань».
41
Іваненко, В., В. Чебан, В. Трішин та О. Бажак. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 32–40. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Технічна експлуатація водного транспорту є важливим елементом функціонування сучасної транспортної компанії. Застосування нових інформаційних технологій у системі технічної експлуатації водного транспорту є важливим шляхом підвищення її ефективності. Процеси технічної експлуатації та обсяги інформації, які породжуються при цьому досить складні та значні, що вимагає побудови інформаційно-аналітичної системи. Складність та багатогранність завдань, які вирішуються у транспортній компанії, висуває певні вимоги до інформаційно-аналітичної системи, яка являє собою складну організаційну ієрархічну систему її інформаційного ресурсу. В статті проведено проектування інформаційного ресурсу інформаційно-аналітичної системи технічної експлуатації водного транспорту. Розглянуті рівніієрархічної структури інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту. Побудована модель інформаційно-аналітичної системи і проведена декомпозиції її завдань. На верхньому рівні структура інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту наведена у вигляді функціональних комплексів: завдань управління використанням судна, завдань управління технічним станом водного транспорту, завдань управління запасами агрегатів і запасних частин, завдань управління виробничою та господарською діяльністю, завдань управління засобами технічного обслуговування, завдань ідентифікації суден та агрегатів. Кожен комплекс є логічним об’єктом і використовується для опису функціональних можливостей інформаційно-аналітичної системи. Обґрунтований склад завдань, узгоджені інформаційні потоки в даній системі. Доведено, що методи прикладного системного аналізу та компонентний підхід до проектування інформаційних ресурсів інформаційно-аналітичних систем дозволяють упорядкувати і суттєво спростити процес проектування, врахувати конкретні вимоги, провести його оптимізацію структурного та динамічного представлення, закласти необхідні рішення у відповідності із іменованою специфікацією на інформаційний ресурс. Ключові слова: водний транспорт, декомпозиція, інформаційно-аналітична система, інформаційний ресурс, технічна експлуатація
42
Dzhumelya, V. V. "Організаційно-функціональний механізм державної політики протидії тіньовій економіці в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (26 грудня 2018): 103–12. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.06.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена особливостям функціонування організаційно-функціонального механізму державної політики протидії тіньовій економіці в Україні. Визначена структура основних складових організаційно-функціонального механізму державної політики протидії тіньовій економіці, яка має відповідні ієрархічні рівні (стратегічний, стратегічно-оперативний, оперативний). Запропоновано розглядати організаційно-функціональний механізм державної політики протидії тіньовій економіці як систему нормативно-правових та організаційних засобів і функцій, що полягає в синтезі взаємоузгоджених дій різних суб’єктів як окремих організаційних систем, спрямована на протидію тіньовій економіці. Зазначено, що дослідження результативності організаційно-функціонального механізму державної політики протидії тіньовій економіці має ґрунтуватися на визнанні пріоритету встановлення системних зв’язків між тими суб’єктами, які безпосередньо забезпечують його реалізацію.
43
Klepanchuk, O. Yu. "Структурні компоненти інноваційної трансформації вітчизняної економіки". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 79–83. http://dx.doi.org/10.36930/40290813.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено структурні складники інноваційної трансформації вітчизняної економіки. Показано, що формотворчі принципи концепції інноваційної трансформації реального сектора економіки України на сьогодні не сформульовані, тому в ролі моделі запропоновано адаптувати найближчі за змістовими характеристиками схеми. Відповідно до принципу системності, структурні компоненти визначено як сукупність взаємопов'язаних елементів зі спільною метою, ресурсним потенціалом та зовнішніми комунікаціями. Запропоновано ієрархічну декомпозицію цільових орієнтирів, розглянуто основні стратегічні пріоритети інноваційної трансформації вітчизняної економіки і визначено інструменти їх ефективного забезпечення. Доведено необхідність розвитку виробничо-технологічної підсистеми, яка забезпечує подолання технологічного відставання вітчизняної економіки від світових економічних лідерів в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. З'ясовано, що вирішення проблеми наукомісткості виробництва потребує узгодження державних механізмів податкового регулювання і розвитку науково-технічної діяльності. Описано закономірності дифузії інновацій, конвергенції технологічних платформ та поєднання технологій різних укладів. Визначено інтегратори та дестимулятори цих процесів. Запропоновано алгоритм побудови моделі інноваційної трансформації з покроковим описом здійснення послідовних етапів.
44
Ісаєнко, Д. В. "СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В БУДІВНИЦТВІ". Наука та будівництво 19, № 1 (12 вересня 2019): 25–29. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v19i1.98.
Повний текст джерелаАнотація:
Детальний аналіз досвіду впровадження нових принципів технічного регулювання у будівництві України свідчить, що в цілому проблема наукового обґрунтування цієї діяльності є системною проблемою.Її розв’язання полягає у необхідності представлення «технічного регулювання» у якості своєрідного напрямку наукових досліджень з подальшим створенням наукової методології цього напрямку. Таким чином, забезпечуються системні основи створення соціотехнічної системи «технічне регулювання», основною цільовою концепцією якої є запровадження «параметричного» підходу на противагу «приписувальному».Отже, технічне регулювання як прикладний соціально-орієнтований науковий напрямок потребує створення власних методологічних наукових основ та інструментальних засобів розроблення та реалізації.В статті детально проаналізовані основні складові ієрархічної системної методології технічного регулювання як науки, що функціонує у конфліктному науковому та адміністративному середовищах. Висвітлено особливості побудови та функціонування методології, що складається з предметно-наукової, інформаційно-конфліктологічної та соціотехнічної підсистем, на основі SWOT-аналізу виявлено сучасний зріз якісного стану розвитку наукової системи «технічне регулювання» за ключовими системними показниками.
45
Тарасенко, В. С. "Поняття та ознаки органів виконавчої влади у сфері наукової та науково-технічної діяльності в Україні". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 92 (17 грудня 2020): 63–74. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.92.63-74.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами проведеного дослідження надано визначення поняття органів виконавчої влади у сфері наукової та науково-технічної діяльності в Україні, визначено їх місце в системі органів виконавчої влади, встановлено коло ознак органів виконавчої влади у сфері наукової та науково-технічної діяльності та надано їх класифікацію за ступенем узагальненості. Зазначено, що органи виконавчої влади у сфері наукової та науково-технічної діяльності в Україні можна визначити як різновид органів державної влади, що мають ієрархічну структуру, діяльність яких спрямована на виконання законів та інших нормативно-правових актів та полягає в підзаконному адміністративно-правовому регулюванні (адмініструванні) суспільних відносин у сфері наукової та науково-технічної діяльності в Україні.
46
Zaluzhnyi, A. L. "СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПОТРЕБ У МІЖДИСЦИПЛІНАРНОМУ ВИМІРІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 83 (23 липня 2019): 67. http://dx.doi.org/10.31713/ve320187.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему сутнісного осмислення потреб, їх структуру, класифікацію, особливість розвитку у метаконтекстуальному вимірі досліджень сучасної гуманітаристики. Крізь призму міждисциплінарного підходу здійснено аналітичний огляд потреб у фізіологічно-біологічному, екологічно-економічному та соціологічному дискурсі. Наголошується на подвійній сутності потреб, які акумулює в собі єдність об’єктивних та суб’єктивних начал. Показано різноманітність потреб, що передбачає їх класифікацію по рівнях, групах, класах, видах, обумовлюючи ієрархічну співвідносність та взаємодію. Акцентується увага на тому, що тільки людина є тим єдиним і унікальним сущим, яка не просто має потреби, але й здатна їх усвідомлювати, формувати, й не лише задовольняти, але й критично переосмислювати, обмежувати.
47
Булат, А. Ф., В. Л. Богданов, В. В. Трачевський, О. В. Бурчак та Ю. А. Сєріков. "Дослідження механізмів і рушійних сил самоорганізації матриць природних твердих вуглеводнів". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 3 (6 липня 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.03.026.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою візуалізації шляхів структурно-функціональної еволюції та виявлення рушійних сил і механізмів трансформації метастабільних матриць природних вуглеводнів із залученням структурно-чутливих методів діагностики самоорганізації конденсованих середовищ вперше запропонована активно діюча модель — віртуальний нанореактор, що відображає динаміку ієрархічної атомно-молекулярної архітектури композиції та дає змогу сформулювати і свідомо реалізувати алгоритм інформаційно ємного експерименту щодо вивчення особливостей перебігу механохімічних та магнітнокерованих впливів, а також з’ясування стану системи, який виник внаслідок дії чинників різної природи. Узагальнення масиву накопичених даних відкриває перспективи опанування методологією спрямовано ініційованих процесів за раніше невідомими напрямами — створенням вуглецевмісних матеріалів з наперед заданими властивостями.
48
Shcherbak, Оlena V. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІЄРАРХІЧНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН В ОРГАНІЗАЦІЯХ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Series: Economic sciences 117, № 6 (20 грудня 2017): 91–98. http://dx.doi.org/10.30857/2413-0117.2017.6.11.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper develops methods of environmental diagnostics for choosing a strategy for change in a company, along with the methodology for the evolutionary analysis of the effectiveness of changes. Quality-based econometric models to evaluate the effects of changes on the efficiency of enterprise functioning have been constructed. The proposed approach to organizational changes justification, subject to peculiarities of hierarchical relationships in a self-developing organization, enables to deploy methods of analysis of the need for change in organizational culture, leadership style and personnel relationships; to develop methods to evaluate the enterprise management system effectiveness, with regard to changes implementation and their dynamics.
49
Глушков, В. О. "Конфліктогенні зони України в умовах нового світового порядку." Bulletin of Alfred Nobel University Series "Law" 1, № 1 (2020): 157–61. http://dx.doi.org/10.32342/2709-6408-2020-1-1-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що світовий порядок являє собою планетарну глобальну ієрархічну систему міжнародних зв’язків і відносин між державами або союзами держав, яка одержала міжнародно- правове закріплення і має розподіл політичних ролей на планетарному чи регіональному рівнях. Це есхатологічний, месіанський проект, в основі якого перебуває ідея політико-економічного пануван- ня певної окультної верхівки фінансової олігархії, що спирається на ідеологічну і спекулятивно-лих- варську революцію, що виникла в результаті цього нового мислення; він має багаторівневу взаємо- залежну і взаємообумовлену ієрархічну структуру держав. Визначено, що однією із головних цілей Нового світового порядку є космополітизація людства. Проблеми побудови сучасного монополярного світового порядку полягають у претензіях США на планетарну гегемонію, які після розвалу Радянського Союзу відчули себе єдиною наддержавою і на- магаються встановити свій світовий порядок імперської спрямованості. Теоретично обґрунтовано, що для досягнення своїх стратегічних завдань США формують центри сили в Європі, Азії й Америці, що мають стати опорою для встановлення нового монополярного світового порядку, які утворяться в умовах клубка їх протиріч із США, тому що протиріччя існують між континентами і світовими регі- онами з їхніми геополітичними центрами сили (такими є Німеччина в Західній Європі, Росія – у Схід- ній, Японія і Китай в Азії).
50
Гордієнко, Ірина. "ФЕНОМЕН САМОПРИЙНЯТТЯ ТА ЙОГО ПРОЯВИ: КОНТЕНТ-АНАЛІЗ ТВОРІВ-САМОЗВІТІВ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 46–57. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладаються результати дослідження широкого спектру прояву феномену самоприйняття як багаторівневої властивості особистості, що відбиває специфіку та ступінь прийняття людиною себе такою, якою вона є. Мета дослідження – вивчення якісних характеристик самоприйняття, які надають змогу отримати уявлення про його модальність (якість та знак – прийняття чи неприйняття себе) та ознаки в контексті основних видів психічної активності людини: емоційної, когнітивної та поведінкової. Теоретико-методологічною основою дослідження обрано континуально-ієрархічну концепцію структури особистості, запропоновану О. Санніковою, в межах якої презентовано якісні характеристики самоприйняття. Основним методом дослідження визначено контент-аналіз творів-самозвітів. Предметом дослідження виступили індикатори якісних характеристик самоприйняття. Процедура контент-аналізу творів за темою «Самоприйняття та його прояви» проводилась у три етапи: підготовчий, виконавчий та аналітико-інтерпретаційний. За результатами аналізу було визначено 274 лінгвістичні одиниці, що надають додаткову інформацію про психологічний зміст та структуру феномену самоприйняття особистості, було складено тезауруси якісних показників самоприйняття, що об’єднані у відповідні блоки, які характеризують емоційний, когнітивний, поведінковий і контрольно-регулятивний компоненти самоприйняття. До емоційного блоку увійшли характеристики емоційно-забарвленого переживання самоприйняття щодо визнання свого існування таким, яким воно є. Індикатори когнітивного параметру самоприйняття – континуум ознак, які відбивають згоду людини з існуванням такою, яка вона є, в думках. Індикатори поведінкового параметру надано діапазоном ознак зовнішніх проявів у поведінці, діях, що відбивають самоприйняття або неприйняття себе. Контрольно-регулятивний параметр презентовано ознаками, які відбивають ступінь контролю за емоційною, когнітивною, поведінковою репрезентаціями прийняття себе та мірою самоусвідомлення, що забезпечує стійкість самоприйняття на відповідному, індивідуально прийнятому рівні. За результатами контент-аналізу визначено риси особистості, що гіпотетично пов’язані з самоприйняттям як властивістю особистості, та чинники самоприйняття.