Статті в журналах: "Структура поверхні"

1

Петрова, Н. В., І. М. Яковкін та О. М. Браун. "Структури адсорбованих шарів Cl на поверхні Ag(111)". Ukrainian Journal of Physics 56, № 4 (14 лютого 2022): 359. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.4.359.

Повний текст джерела

Анотація:

Наявність латеральної взаємодії між адсорбованими на поверхні Ag(111) атомами хлору приводить до формування структури (√3 × √3)R30º при ступені покриття 0,33. Ця структура спостерігається експериментально методом дифракції повільних електронів та СТМ за умови достатньо низької температури підкладки. При збільшенні температури відбувається розупорядкування структури, внаслідок чого при кімнатній температурі дифракційна картинка вже не містить характерних рефлексів. Моделювання методом Монте-Карло з використанням параметрів енергії латеральної взаємодії, розрахованих за допомогою методу теорії функціоналу електронної густини, дозволило з'ясувати важливі особливості формування поверхневих структур та переходу порядок–непорядок, що відбувається з ростом температури. Показано, зокрема, що перехід є дуже різким, що пояснюється достатньою кількістю вільних адсорбційних центрів для цієї структури при суттєвійвідштовхувальній взаємодії між адатомами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Гришко, Анна. "СТРУКТУРА И СВОЙСТВА ДИСПЕРСНО-АРМИРОВАННОГО КОМПОЗИЦИОННОГО ВЯЖУЩЕГО МАТЕРИАЛА". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(102) (27 квітня 2019): 30–33. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2021-102-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Для визначення впливу поверхні розділу на морфологію кристалів, формування каркаса і структуру затверділої суміші, проведено ряд досліджень на гіпсових і цементних в'яжучих речовинах. Спочатку досліджували формування структури у водному середовищі – потім з добавкою ПАР. Далі для визначення впливу твердої поверхні на процеси гідратації вводили дискретні волокна. При цьому аналіз результатів показує, що крім армуючої дії волокон, значну роль відіграє межа розділу волокно-матриця, активність і величина поверхні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Афанас’єва, Т. В., О. А. Гринчук, І. П. Коваль та М. Г. Находкін. "Структура чистих Si−Si, Ge−Ge та змішаних аддимерів Si−Ge на поверхні Si(001)". Ukrainian Journal of Physics 56, № 3 (15 лютого 2022): 240. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.3.240.

Повний текст джерела

Анотація:

Використовуючи кластерні квантовохімічні та гібридні квантово-хімічні–молекулярно-механічні розрахунки з перших принципів (ab initio), досліджено адсорбцію Ge на поверхню Si(001). Розрахунки з врахуванням конфігураційної взаємодії (кв)використовувалися для визначання геометричної та електронної структури чистих Si–Si, Ge–Ge, та змішаних Si–Ge аддимерів на поверхні Si(001). Як чисті Si–Si, Ge–Ge, так і змішані Si–Ge аддимери – не нахилені до поверхні та носять бірадикальнийхарактер. Довжини зв'язків чистих Si–Si та змішаних Si–Ge аддимерів становлять 2,35 Å, 2,45 Å та 2,41 Å відповідно. Утворення чистих Ge–Ge аддимерів на поверхні Si(001) є більш енергетично вигідним, ніж утворення змішаних аддимерів Si–Ge. Заселеності натуральних антизв'язуючих орбіталей чистих Si–Si, Ge–Ge та змішаних Si–Ge аддимерів становлять 0,56, 0,65 та 0,66 відповідно. Натуральні заселеності антизв'язуючих орбіталей для димерів поверхні становлять 0,35. Бірадикальний характер був більший у випадку аддимерів. Також розглянуто вплив прикладеної до вістря напруги на натуральні заселеності антизв'язуючих орбіталей чистих Si–Si та змішаних Si–Ge аддимерів поверхні Si(001). Під дією напруги вістря спостерігалася зміна плетності чистого аддимера Ge–Gе з синглету на триплет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Гудз, Г. С., М. І. Герис, І. Я. Захара та М. М. Осташук. "Моделі визначення впливу вмісту вуглецю в електроді на властивості деталей машин під час вібродугового наплавлення". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 83–87. http://dx.doi.org/10.36930/40300215.

Повний текст джерела

Анотація:

Для відновлення ресурсу деталей машин широко застосовують різні способи наплавлення їхніх поверхонь. Встановлено, що найкращі результати показують способи вібродугового наплавлення через слабкий нагрів відновлюваної деталі, незначну величину термічного впливу, внаслідок чого хімічний склад та фізико-механічні властивості деталі майже не змінюються. З'ясовано, що застосуванням електродного дроту з відповідним вмістом вуглецю можна отримати всі види загартованих структур наплавленого металу, який характеризується достатньо високою твердістю та зносостійкістю. Виявлено, що структура та твердість наплавленого металу виходить неоднорідною, на межі оплавлення деяких валиків трапляються пори й мікротріщини. Великі внутрішні розтягувальні напруження, що виникають у покритті, й дефекти структури, у вигляді пор та мікротріщин, різко знижують втомну міцність деталей, що працюють за знакозмінних навантажень. Тому у роботі наведено результати досліджень, які показують залежність втомної міцності і твердості поверхні деталі під час наплавлення зразків електродом з різним вмістом вуглецю без охолоджувальної рідини (в атмосфері повітря та вуглекислого газу) і з охолоджувальною рідиною за подачі її на наплавлюваний зразок на різних режимах. Ці залежності відображають зв'язок між досліджуваними змінними і можуть бути подані у вигляді математичних моделей, які бувають лінійними та нелінійними. Для отримання моделі за певним алгоритмом опрацьовано масиви вхідних і вихідних даних, для яких методом найменших квадратів визначено числові значення коефіцієнтів моделі. Опрацювання емпіричних залежностей твердості поверхні наплавлених зразків від вмісту вуглецю в електроді дало змогу побудувати лінійну модель, а для втомної міцності деталі від вмісту вуглецю – параболічну. Розраховані коефіцієнти кореляції підтвердили достовірний характер отриманих моделей для визначення впливу вмісту вуглецю в електроді на твердість поверхні та втомну міцність деталі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Каіров, О. С., O. O. Лимар та В. Я. Ошовський. "ВПЛИВ КАРБІДОТИТАНОВИХ ПОКРИТТІВ НА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ТОРЦЕВИХ ФРЕЗ ЗІ ШВИДКОРІЗАЛЬНОЇ СТАЛІ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 33, № 1 (3 лютого 2022): 76–85. http://dx.doi.org/10.15421/4221007.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати експериментальних досліджень зносостійкості ріжучих зубів торцевих фрез зі швидкорізальних сталей з карбідотитановим покриттям при обробці конструкційних хромистих сталей. Показано вплив технології нанесення зміцнюючих покриттів на їх структурні параметри і властивості, працездатність ріжучого інструменту. Описана методика проведення експерименту. Виконано рентгеноспектральний аналіз хімічного складу поверхневого шару різців. Представлена структура поверхні зносу і крихкого руйнування ріжучих зубів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Олємской, О. І., О. В. Ющенко та Т. І. Жиленко. "Дослідження умов ієрархічної конденсації поблизу фазової рівноваги". Ukrainian Journal of Physics 56, № 5 (13 лютого 2022): 474. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.474.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано новий механізм утворення фази, який досліджується експериментально і теоретично на прикладі квазірівноважної стаціонарної конденсації в іонно-плазмовому розпилювачі. Отримано конденсати міді, які показують, що під час напилення реалізується режим самозбирання, результатом якого є характерна сітчаста структура. Отримана при цьому фрактальна картина розподілу зародків конденсату на поверхні підкладки нагадує картину, що спостерігаєтьсяу процесі утворення фази, обмеженому дифузією. Показано, що зародки конденсату формують статистичний ансамбль ієрархічно супідпорядкованих об'єктів, розподілених в ультраметричному просторі. Для опису цього ансамблю знайдено рівняння Ланжевена і Фоккера–Планка, які дозволяють визначити стаціонарний розподіл значень термодинамічного ефекту конденсації і відповідний потік імовірності. Отримано часові залежності імовірності формування розгалуженої структури конденсату, використання яких дозволяє пояснити формування сітчастої структури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Габ, Ангеліна Іванівна, Дмитро Борисович Шахнін, Віктор Володимирович Малишев, Тетяна Миколаївна Нестеренко, Володислав Ростиславович Румянцев та Ольга Русланівна Бережна. "КОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ НІКЕЛЮ: ОДЕРЖАННЯ, СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ (ОГЛЯД)". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 44–55. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-06.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі нікелю, структури та властивостей покриттів нікелю з частинками ультрадисперсних алмазів, фулерену, фторопласту, різних сполук металів. Найбільшого поширення серед композиційних електрохімічних покриттів (КЕП) набули покриття з нікелевою матрицею, які характеризуються високою твердістю та зносостійкістю, а також стійкістю в корозійних середовищах. В останні роки значну увагу приділяють нікелевим покриттям, що містять як дисперсну фазу ультрадисперсні алмази (наноалмази; УДА), фулерен С60 і фторопласт (тефлон). Для осадження КЕП нікель-УДА Зазвичай використовують класичні сірчанокислі електроліти. УДА позитивно впливають на якість нікель-алмазних покриттів. Коефіцієнти тертя, порівняно з нікелевими покриттями, зменшуються з 0,43 до 0,33, а мікротвердість зростає з 2,45 до 4,31 ГПа. Деталі, покриті КЕП-нікель-УДА, можуть служити в 20 разів довше ніж деталі з нікелевим покриттям. При осадженням алмазних шарів з нікелевим покриттям на різальних інструментах одержують рівномірні КЕП із вмістом частинок від 20000 до 25000 на см2 поверхні. Входження наноалмазних частинок до нікелевої матриці призводить до зменшення розміру зерна, утворення дислокацій у вигляді клубків і сіток уздовж меж зерен. КЕП нікель-УДА має стовпчасту структуру. Збільшення мікротвердості За включенням бору в нікель-алмазні КЕП, можливо, пов’язане з переходом від стовпчастої до ланцюго-розширеної структури. Введення в сірчанокислий електроліт нікелювання частинок фулерену С60 полегшує катодний процес осадження КЕП нікель-фулерен. Одержаний КЕП має шорстку поверхню, мікровиступи якої утворюються за зарощуванням дисперсних частинок металом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Бабич, Віталій, та Юрій Олександрович Шостачук. "Можливості використання лазерних пристроїв при обробці друкованої паперової продукції". Технологія і техніка друкарства, № 1(71) (5 квітня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.233605.

Повний текст джерела

Анотація:

У процесі роботи проведено аналітичний огляд існуючих видів паперів, визначена їх структура, особливості поверхні і механічні характеристики та інші параметри паперових матеріалів, а також визначено особливості виконання окремих технологічних процесів з можливістю використання лазерних пристроїв. Для оптимізації якості при обробці паперових матеріалів з використанням лазерів необхідно визначати певні параметри матеріалів та їх відповідність лазерному випромінювачу відповідно до зазначеного процесу, основними з яких є довжина хвилі випромінюваного світлового променю, потужність лазерного променю, швидкість обробки матеріалу, кількість аркушів у стопі, а також якість та обробка поверхні матеріалу).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Деревянко, Виктор, Наталья Кондратьева та Анна Гришко. "СТРУКТУРА И СВОЙСТВА ПОЛУГИДРАТА СУЛЬФАТА КАЛЬЦИЯ, МОДИФИЦИРОВАННОГО УГЛЕРОДНЫМИ НАНОТРУБКАМИ". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(101) (24 квітня 2019): 36–39. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2020-101-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті приведені дослідження впливу концентрації наномодифікаторів у вигляді вуглецевих нанотрубок на структуру та фізико-хімічних властивості напівгідрату сульфату кальцію. При одинаковому вмісті наномодифікатора в гіпсовій матриці максимальне збільшення міцності досягається за рахунок використання вуглецевих нанотрубок, функціоналізованих гідроксильними групами, і становить 27–29 %. Збільшення міцності гіпсової композиції, що містить вуглецеві нанотрубки, відбувається з початком прискорення процесу кристалізації дигідрату сульфату кальцію на поверхні графену

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

О.О. Підмурняк, А.Я. Ганзюк та О.І. Стремецький. "СТРУКТУРА, МІНЕРАЛЬНИЙ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД СЕЧОВОГО КАМІННЯ". Наукові нотатки, № 67 (31 січня 2020): 107–16. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.67.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Інтерпретовано ІЧ-спектри досліджуваних конкрементів та встановлено їх мінералогічний склад. Відношення каменів змішаного типу до тої чи іншої групи проводили по основній компоненті, яка становить більше 50% всієї мінеральної основи. Досліджено поверхні зразків уратного каміння за допомогою атомно-силової мікроскопії; отримано 2D i 3D фото, оцінено розміри наночастинок, що входять до їх складу. Рентгеноструктурний аналіз підтвердив мінералогічний склад уратного каміння, який взаємопов'язаний з результатами ІЧ-спектроскопії. Проаналізовано показники елементного складу конкрементів, які корелюють зїх мінералогічним складом згідно з результатів ІЧ-спектроскопії. Охарактеризовано основні фізико-хімічні показники води та встановлено кореляцію між ними та мінералогічним складом досліджуваного уратного каміння. Використання сучасних методів аналізу, а саме: рентгеноструктурного, рентгенофлуорисцентного, ІЧ-спектроскопії, атомно-силової спектроскопії дає можливість оцінити структуру, хімічний та мінералогічний склад досліджуваних конкрементів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Погорєлова, М. С. "СТРУКТУРА ВОДНОЇ ФЛОРИ ВОДОТОКІВ КІЛІЙСЬКОЇ ДЕЛЬТИ ДУНАЮ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 44–52. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено структурно-порівняльний аналіз таксономічної, екологічної та географічної структури флори водотоків Кілійської дельти Дунаю. Конспект досліджуваної флори нараховує 41 вид з 27 родів, 21 родин, 16 порядків, 4 класів та 3 відділів. Проаналізовано таксономічний склад основних таксономічних одиниць, та співвідношення між ними: відділ Magnoliophyta переважає (90.2 %), в межах якого домінує клас Liliopsida (83.8%). До перших трьох провідних родин належать Potamogetonaceae, Lemnaceae та Hydrocharitaceae, які складають 36.6% від загальної кількості флори У складі флори представлені шість видів адвентивної фракції – один археофіт (Acorus calamus L.) і п’ять кенофітів (Azolla caroliniana Willd., Azolla filiculoides Lamark., Elodea canadensis Michx., Sagittaria latifolia Willd., Vallisneria spiralis L.). Рідкісні рослини, що охороняються на території всієї України у водотоках КДД представлені трьома видами: Salvinia natans (L.) All., Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) Kuntze та Trара natans L. s.l. До регіонально рідкісних видів, які охороняються тільки на території Одеської області належать ще п’ять видів: Lemna gibba L. (вразливий), Bolboschoenus maritimus (L.) Palla (недостатньо вивчений), Najas marina L. (недостатньо вивчений), Potamogeton gramineus L. ( недостатньо вивчений), Typha grossheimii Pobed. ( недостатньо вивчений). Екологічна структура представлена трьома екотипами, серед яких найбільше гідрофітів – 23 (56.1 %). В ньому переважає екогрупа вільно плаваючі на поверхні води (22%). Співвідношення екотипів гідрофіти, гелофіти, гігрогелофіти складає 4:2:1. В хорологічному спектрі зональних географічних груп найбільша кількість видів відноситься до плюризональної групи – 18 видів (44%). Серед регіональних груп переважає циркумполярне поширення, його мають також 18 видів (44%). За характером розміщення ареалів видів в океанічних або внутрішніх водоймах найбільша кількість видів належить індиферентній до континентальності та океанічності групі. Подібний спектр є характерним для водної флори України та для інших флор різних регіонів помірної зони Євразії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Dorokhova, O. E., E. V. Maltsev, O. V. Zborovska та M. Guanjun. "ГІСТОМОРФОЛОГІЧНИЙ СТАН ОКА КРОЛЯ З МОДЕЛЬОВАНИМ ПЕРЕДНІМ І СЕРЕДНІМ НЕІНФЕКЦІЙНИМ УВЕЇТОМ ПРИ НОРМАЛІЗАЦІЇ ТЕМПЕРАТУРИ ОЧНОЇ ПОВЕРХНІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 76–83. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11758.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. На сьогоднішній день вкрай важливим завданням є розробка об᾽єктивних методів оцінки внутрішньоочного запалення. Мета – вивчити гістоморфологічний стан хворого ока кроля з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом при нормалізації температури очної поверхні в проекції циліарного тіла. Матеріал і методи. Проведено вимірювання температури поверхні очей в проекції плоскої частини циліарного тіла на 17 кролях породи «шиншила» з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом. Також проведено гістоморфологічне дослідження очей 6 кролів. Результати. Середній термін нормалізації температури дорівнює 46 дням (SD 8,8). У пізньому терміні експерименту циліарне тіло, як і райдужна оболонка, вже не мають ознак набряклості і не інфільтровані численними імунокомпетентними клітинами (переважно лімфо- і плазмоцитами), як це було в ранньому терміні спостереження. Структура склоподібного тіла, порівняно з раннім періодом спостереження, зазнала значних змін. Насамперед це виражалося різким зменшенням кількості клітин лімфоїдного ряду, які визначалися в ньому в попередньому терміні, хоча вони й залишалися. До того ж, посилювалися тинкторіальні властивості склоподібного тіла, що свідчить на користь його ущільнення. Щодо морфологічного стану оболонок стінки очного яблука, можна сказати, що власне судинна оболонка виглядає не зміненою. Таке явище, як утворення множинних тракцій сітківки в склоподібне тіло, – це нове патологічне утворення, яке не зустрічалося на попередньому, ранньому етапі експерименту. Головним у зміні гістологічної картини очних структур, порівняно з попереднім раннім терміном дослідження, є стихання в них проявів активного запалення. Висновки. Згідно з результатами гістоморфологічного дослідження, у кроля з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом нормалізація температури очної поверхні в проекції циліарного тіла відбувається в фазах проліферації та завершення запального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Полонський, Володимир А., та Олена В. Сухова. "СТРУКТУРА ТА КОРОЗІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ КВАЗІКРИСТАЛІЧНИХ СПЛАВІВ Al–Ni–Co ТА Al–Ni–Fe У ВОДНИХ РОЗЧИНАХ КИСЛОТ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 392–99. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.233588.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі вивчали структуру та корозійні властивості литих квазікристалічних сплавів Al72Fe15Ni13 та Al72Co18Ni10 у кислих середовищах. Структуру зразків досліджували методами кількісної металографії, рентгеноструктурного аналізу, растрової електронної мікроскопії та рентгеноспектрального мікроаналізу. Корозійну тривкість вивчали гравіметричним методом у водних розчинах кислот HCl, H2SO4, HNO3 та H3PO4 (рН=1.0). Показано, що в обох досліджених сплавах утворюються стабільні декагональні квазікристалічні D-фази. У сплаві Al72Co18Ni10 D-фаза кристалізується з розплаву першою, а в сплаві Al72Fe15Ni13 D-фаза виділяється за перитектичною реакцією. Залежно від складу сплавів спостерігаються два типи декагональних квазікристалів, які утворюються на основі легованих Ni хімічних сполук Al86Fe14 в сплаві Al72Fe15Ni13 і Al73Co27 в сплаві Al72Co18Ni10. Найбільшу корозійну тривкість у розчині нітратної кислоти має сплав Al72Fe15Ni13, а у розчинах хлоридної, ортофосфатної та сульфатної кислот (у порядку зменшення) – сплав Al72Co18Ni10. У більшості розчинів відбувається відносно рівномірне розчинення поверхні зразків за виключенням ділянок з більш дефектною структурою, які розчиняються з більшою швидкістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Шимон, В. М., С. П. Алфелдій, В. В. Стойка, А. А. Шерегій та М. В. Шимон. "Фотоспектрометричне дослідження структури поверхневого шару матеріалів АСЗ-5 та FAR 5 після витримки in vivo". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, № 2 (31 грудня 2019): 37–42. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.37-42.

Повний текст джерела

Анотація:

Механізм скріплення кісткової тканини з матеріалом аналогічний механізму природного ремоделювання кістки. Після імплантації біоактивних матеріалів жива кістка формує міцний фізико-хімічний зв’язок з імплантатом, який повинен характеризуватися значною стабільністю проти хімічного і біологічного руйнування під дією рідкого середовища людського організму, оскільки призначений для постійного знаходження усередині людського тіла. Мета дослідження: на основі експериментальних і теоретичних досліджень електронної будови апатитів природного походження встановити механізм взаємодії АСЗ-3 та FAR 5 з органічним матриксом нативної кістки і зародкоутворення апатиту in vivo. Матеріали та методи. Хімічний склад поверхневих шарів та їх структуру визначали кількісним методом електроного зондового мікроаналізу на скануючому електроному мікроскопі РЭМ Tescan Mira 3LMU з використанням енергодисперсійного спектрометру Oxford X-max 80mm. Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження поперечного перерізу склокристалічного матеріалу FAR 5, який було імплантовано в кісткову тканину, дозволили встановити таке: після 14 та 28 витримки in vivo в умовах статичних та динамічних навантажень імплантат щільно прилягає до кісткової тканини, що свідчить про цілісність формування зв’язку імплантат – кісткова тканина. Структура імплантату після динамічних навантажень не втрачає міцності: не містить тріщин і зломів та наявності дебрису. Це вказує на відповідність пружних та механічних властивостей до таких як у кісткової тканини. При поперечному перерізі зразку АСЗ-5, який імплантовано у кісткову тканину, через 14 діб in vivo cпостерігається його міцна фіксація у зоні контакту. Після 28 діб in vivo зразок АСЗ-5 характеризується незначними зламами поверхні, що свідчить про його крихкість. Це може обумовити складність вилучення імплантату при повторних операціях. Однак завдяки тому, що даний зразок характеризується здатністю до прискореного формування апатитоподібного шару впродовж одного місяця, процес мінералізації даного імплантату дозволить забезпечити його міцність впродовж експлуатації. Висновки. Встановлено, що природні апатити характеризуються наявністю великої кількості дефектів у їх структурі. Мінералізація нанодисперсних кристалів кістки у відсутності умов формування апатиту з перебігом тривалого часу супроводжується деградацією кісткового мінералу. Встановлені умови осадження кристалічних фаз АМФ та ОГА як прекурсорів для формування апатитового шару ГАП на поверхні імплантату in vivo, що є запорукою успішної адаптації імплантату в середовищі організму. Ключові слова: кісткова тканина, біоскло, природні апатити.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Rybak, O. "СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ ШЛІФУВАННЯ ПОКРИТТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 66 (1 грудня 2021): 33–37. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.033.

Повний текст джерела

Анотація:

При пошуку оптимальних параметрів обробки плазмових покриттів існуючі САПР призводять до значних відхилень через те, що не враховують зменшення втрат матеріалу у якості критерію оптимальності та не забезпечують умови бездефектної обробки поверхні. Таким чином, при розробці САПР ТП шліфування плазмових покриттів необхідно передбачити підсистеми аналізу характеристик проектованого об’єкта, моделювання полів температур та напружень в процесі обробки, оптимізації параметрів шліфування та перевірки критеріїв міцності і руйнування при досягненні заданої шорсткості поверхні. У даній статті побудована структура такої САПР та наведено користувацький інтерфейс відповідного програмного комплексу. Для визначення оптимальних параметрів шліфування покриттів застосовується еволюційний пошук на множині допустимих розв’язків, сформованій на основі технічних характеристик шліфувального кругу і верстата. Отримані результати у вигляді набору розв’язків задачі оптимізації, графіків та протоколу роботи алгоритму відображаються через інтерфейс користувача. Проведені експерименти підтвердили зростання продуктивності шліфування плазмових покриттів і зменшення кількості бракованих виробів при застосуванні параметрів обробки, визначених у представленій САПР.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Pasternak, Volodymyr, Olexandr Slysh та Vitalii Nazarenko. "Розмірно-якісна структура стовбурів Quercus robur L. у деревостанах вегетативного походження Лівобережного Лісостепу України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 165–72. http://dx.doi.org/10.15421/412114.

Повний текст джерела

Анотація:

Для досліджень розмірно-якісної структури деревини стовбурів Quercus robur L. використано дослідні дані, зібрані в деревостанах вегетативного походження Лівобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного за розмірно-якісними категоріями деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найтіснішу лінійну залежність від об'єму стовбура в корі виявлено для абсолютних значень об’єму ділової деревини. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини становить 1,0%. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами товщини, передбачених ДСТУ 1315-1-2001, розроблено алгоритм умовного розкряжування модельних дерев, який базується на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі функції Riemer–Gadow–Sloboda. Розмірну структуру ділової деревини узагальнено за методикою, що базується на встановленні закономірностей розподілу об'єму за класами товщини у відносних величинах. Виявлено тісну залежність (коефіцієнт детермінації моделей R2 = 0,68-0,82) відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Порівняння поданих нормативів з даними розробки лісосік рубок головного користування 2019-2020 рр. показало, що характер розподілу деревини за класами товщини є подібним з незначними відхиленнями. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба звичайного за класами товщини, за серединним діаметром лісоматеріалів без кори залежно від діаметра на висоті 1,3 м.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Roslyk, Iryna, та Veronica Zahorodna. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ НАНОПОРИСТОГО ВУГЛЕЦЮ, ОТРИМАНОГО З КАРБІДІВ РІЗНОЇ БУДОВИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 1 (30 березня 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-1-25-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета - визначення зв'язку між початковою структурою карбіду та пористою структурою синтезованого з нього вуглецю, а саме розмірами пор, розподілом пор за розмірами та величиною питомої поверхні. Методика. Нанопористий вуглець одержували високотемпературною обробкою порошків карбідів з різною будовою потоком хлору на експериментальній установці проточного типу. Визначення питомої поверхні та розміру пор виконували на автоматичному обладнанні (Quantachrome, США) з комп’ютерним керуванням та обробкою даних. Для визначення питомої поверхні застосовували метод Брунауера-Еммета-Теллера (БЕТ). Пористу структуру вуглецю, а саме об’єм пор та їх розподіл за розмірами, було визначено на підставі функціональної теорії нелокальної щільності (NLDFT) з застосуванням програмного забезпечення. Результати. Експериментально встановлено, що високопористий вуглець з розподілом розмірів пор в вузькому інтервалі від 0,5 до 2 нм можна отримати з карбідів, що мають кубічну гратку. Самий високий об’єм мікропор та найменший середній розмір пор спостерігається у вуглецю, що отриманий з карбіду титану з гранецентрованою кубічною ґраткою. Також у нього достатньо висока питома поверхня 1247 м2/г. Вуглець, синтезований з карбіду заліза Fe3C з ромбічною ґраткою, має найменший об’єм мікропор та самий широкий діапазон розподілу пор за розмірами (від 0,8 до 20 нм).Наукова новизна. Вперше встановлено що використання карбідів з кубічною граткою забезпечує отримання нанопористого вуглецю з контрольованими розмірами пор у межах від 0,5 до 2 нм та достатньо високою питомою поверхнею. Практична цінність. Результати роботи можуть бути використані для синтезу вуглецю для виготовлення електродів суперконденсаторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Андрущенко М.І., к.т.н., Куликовський Р.А., к.т.н., Акритова Т.О., асп., Капустян О.Є., к.т.н., Бриков М.М., д.т.н. та Осіпов М.Ю., к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ТА ПРИЛАДІВ ТЕРМОМЕТРІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВЕРХОНЬ ТЕРТЯ ДЕТАЛЕЙ ПІД ЧАС ЗНОШУВАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 14 (4 грудня 2019): 12–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Показано, що одним із основних параметрів, який негативно впливає на зносостійкість і здатність до самозміцнення поверхні тертя деталей в процесі зношування, є температура. Особливо це стосується матеріалів з великою кількістю в структурі метастабільного аустеніту. В залежності від хімічного складу метастабільного аустеніту негативний вплив нагрівання поверхні тертя може позначатися вже при температурах близько 100° С. Тому для обґрунтованого вибору матеріалів для виготовлення або відновлення деталей та їх структури потрібна інформація про рівень температури, яка виникає на поверхні тертя в процесі зношування. В роботі розглянуті два основні способи термометрії, які найкраще підходять для визначення температури робочих поверхонь деталей. Це контактний, за допомогою термоелектричних термометрів (термопар), та безконтактний, в якому датчиком виступає напівпровідниковий імерсійний болометр БП1-2, що працює в інфрачервоній частині спектру. Запропоновано способи, схеми та пристосування для визначення температур робочих поверхонь скребків змішувачів вогнетривкої маси та штампів для пресування вогнетривів в виробничих умовах. А також поверхонь тертя зразків при випробуваннях на стандартній установці Х4-Б та на лабораторному стенді, розробленому в ЗНТУ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Палюх, Олександр, Анна Храпко та Ірина Стратійчук. "Дослідження вибіркового флокування в оздобленні картонних паковань". Технологія і техніка друкарства, № 3(73) (25 жовтня 2021): 42–58. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(73).2021.251056.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості технології нанесення коротко нарізаних волокон заданої довжини на клейову поверхню з високими адгезійними властивостями в технологічному процесі флокування поверхонь подарункових паковань, яка змінюється залежно до видів паковань. Досліджено умови забезпечення міцного закріплення ворсу до основи та отримання композитного матеріалу високої еластичності. Встановлено чинники впливу на якісні показники формування флокованих зображень подарункових паковань, які визначаються змінними факторами, зокрема, видом паперу, фізико-механічними властивостями клеїв і ворсу та принципами їх нанесення. За результатами аналізу проведених досліджень сформульовано рекомендації з виготовлення паковальної продукції із застосуванням технології флокування. Встановлено, що флоковані поверхні паковань волокнами довжиною 1,3 мм мають однорідне заповнення без пробілів чи скупчення ворсу, що сприяє досягненню максимальних показників збіжності для утворення композитної структури матеріал +клей + флок, виявлені при застосуванні дисперсійного клею Papermax CR (Польша), з яким щільність та рівномірність розташування флоку на поверхні паковання відповідає вищим якісним показникам. Визначено, що флоковані поверхні волокнами довжиною 0,8 мм більш стійкі до експериментальних випробувань — ледь помітний осип волокон свідчить про переваги застосування флоку дрібного мелення для утворення оздоблюваних поверхонь обмежених за розмірами подарункових паковань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Litvinov, V. A., I. I. Okseniuk, D. I. Shevchenko та V. V. Bobkov. "Дослідження системи LaNi5-водень-кисень методом вторинної іонної мас-спектрометрії". Ukrainian Journal of Physics 66, № 8 (8 вересня 2021): 723. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.8.723.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботi представлено результати дослiдження поверхнi сплаву LaNi5 методом мас-спектрометрiї вторинних iонiв. Показано, що одночасний вплив водню i кисню на поверхню сплаву приводить до утворення складної поверхневої хiмiчної структури, що складається з гiдридiв, гiдроксидiв i оксидiв лантану та нiкелю. Стехiометричнi спiввiдношення у цих сполуках визначаються долями водню i кисню у газовiй сумiшi. Взаємодiя кисню з поверхнею сплаву викликає поверхневу сегрегацiю i угруповання атомiв нiкелю з утворенням великих нiкелевих кластерiв. Доки на поверхнi таких кластерiв є вiльнi вiд оксидiв i гiдроксидiв дiлянки, вони виступають каталiтично активними центрами для дисоцiативної хемосорбцiї молекул водню i, таким чином, сприяють процесам гiдрування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Мілованов, Ю. С., І. В. Гаврильченко, В. Я. Гайворонський, Г. В. Кузнецов та В. А. Скришевський. "Особливості протікання струму в гетероструктурах оксид титану–кремній". Ukrainian Journal of Physics 57, № 5 (30 травня 2012): 545. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.5.545.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено інжекційні механізми перенос носіїв заряду в гетероструктурах Tі–TіО2–(n, p)Sі. Розглянуто вплив структури пористого шару TіО2 і типу кремнієвої підкладки на електричні характеристики структур. Перенос носіїв заряду відбувається за умов існування компенсуючого поляризаційного заряду на поверхні TіО2 наночастинок. Встановлено кореляції між типом адсорбованих молекул і умовами проходження струму. У структурах Ті–ТіО2–p-Sі зміна співвідношення інжектованих електронів та дірок може приводити до ефекту негативної провідності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Aftandilyants, Y. G., and К. G. Lopatko. "The surface state and nanoparticle structure are obtained by electrospark treatment of manganese granules." Metaloznavstvo ta obrobka metalìv 89, no. 1 (March 30, 2019): 29–34. http://dx.doi.org/10.15407/mom2019.01.029.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Vitynskyi, P. B., R. O. Tkachenko та I. V. Izonin. "Ансамбль нейромереж GRNN на підставі зміщених поверхонь відгуку для задач електронної комерції". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 142–46. http://dx.doi.org/10.36930/40290925.

Повний текст джерела

Анотація:

Розв'язок задач електронної комерції, які здебільшого характеризуються нелінійними поверхнями відгуку, є важливим завданням. Застосування сучасних засобів обчислювального інтелекту не завжди є доречним зважаючи на складність реалізації процедур навчання і налагодження. Неітеративні засоби та нейронні мережі без навчання також не забезпечують задовільної точності результату. З огляду на це у роботі описано новий ансамбль на підставі нейронних мереж узагальненої регресії. Основна ідея розробленого ансамблю полягає в лінеаризації поверхні відгуку, що задається даними наявної вибірки. Для цього отримана за допомогою мережі GRNN поверхня подається на вхід лінійної нейроподібної структури. Така комбінація забезпечує підвищення точності роботи ансамблю під час розв'язання поставленої задачі. Описаний ансамбль застосовано для розв'язання задачі прогнозування ціни на вживані автомобілі. Експериментальним способом підібрано оптимальні параметри його роботи. Шляхом порівняння із відомими методами встановлено найвищу точність його роботи. Результати експериментальних досліджень порівняно з теоретичними оцінками на підставі висновків теореми Кондорсе про журі присяжних. Розроблений ансамбль нейронних мереж узагальненої регресії на підставі зміщення поверхонь відгуку та з додатковим використанням нейроподібних структур Моделі послідовних геометричних перетворень варто застосовувати під час розв'язання різноманітних задач електронної комерції підвищеної точності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Sviatenko, Liudmyla K., Leonid Gorb та Sergiy I. Okovytyy. "Структура і окислювально-відновні властивості 2,4,6,8,10,12-гексанітро-2,4,6,8,10,12-гексаазаізовюрцітана (CL-20), адсорбованого на поверхні кварцу. M05 розрахункове дослідження". Вісник Дніпропетровського університету. Серія Хімія 23, № 2 (17 березня 2016): 1. http://dx.doi.org/10.15421/081511.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

М. Ю. Ромбовський, Р. В. Радченко. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИЧНОЇ ГУСТИНИ СКЛА ЯК ЗАГАЛЬНОЇ ОЗНАКИ ПІД ЧАС ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЦІЛОГО ЗА ЙОГО ЧАСТИНАМИ". Криміналістичний вісник 31, № 1 (27 січня 2020): 55–62. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-55.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є оцінка можливості визначення оптичної густини прозорих матеріалів як загальної їх ознаки під час ідентифікації цілого за його частинами з використанням замість обладнання, що дорого коштує, загальнодоступних матричних фотоприймачів: сучасних приладів із зарядовим зв’язком – ПЗЗ-матриць або комплементарною логікою на транзисторах – КМОН-матриць (метал – оксид – напівпровідник), в основі вимірювання фотометричної інформації яких лежить їх властивість сприймати найменші зміни яскравості об’єкта. Дослідженням підтверджено доцільність використання зазначених матричних фотоприймачів для реєстрації ослаблення інтенсивності падаючого світла під час проходження крізь прозорі скляні пластини, отримання цифрових зображень із фотознімків пластин скла рівної товщини (5 мм) і приблизно однакової площі поверхні (625 мм2) у рівномірному світлі, визначення за величиною цього ослаблення оптичної густини скла. Розроблено на основі пакета прикладних програм числового аналізу MATLAB робочу комп’ютерну програму, яка уможливлює автоматичний порівняльний аналіз досліджуваних зразків скла за їх цифровими зображеннями й за допомогою якої можна отримати значення оптичної густини скла. Поставлену мету статті досягнуто системним підходом до вирішення завдань дослідження, а достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням різних методів, а саме: фізичного – для дослідження фізичних ознак матеріалу, математичного –для розрахунків за отриманими даними, загальнологічних, зокрема синтезу та аналізу, у тому числі статистичного, в межах яких виявлено форми взаємодії елементів цілого, а також узагальнення.Ключові слова: ідентифікація цілого за його частинами; трасологічні дослідження; оптична густина; ПЗЗ-структура, КМОН-структура.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Vasylyev, M. O., V. E. Panarin, I. M. Makeyeva, and S. M. Voloshko. "Structure and Properties of Vacuum-Arc TiN Coating on the D16 Alloy Surface." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 36, no. 8 (September 6, 2016): 1101–12. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.36.08.1101.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Smirnova, T. "ФОРМУВАННЯ ЕВРИСТИЧНИХ ПРАВИЛ, БАЗИ ЗНАНЬ ТА ФОРМАЛІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ Й ПРАВИЛ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЙНОЇ ХМАРНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 101–4. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.101.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення у статті є структура технологічного процесу для оптимізаційної хмарної інформаційної системи, формування евристичних правил та бази знань. Метою роботи є формування евристичних правил, бази знань та формалізація структури й правил технологічного процесу для оптимізаційної хмарної інформаційної системи. Задачі: В процесі формування структури технологічного процесу визначити низку параметрів, які не регламентуються вимогами до готового виробу, але їх значення суттєво впливають на результат планування технологічних операцій. Інформаційна система повинна забезпечити правильність заповнення вимог до результатів технологічного процесу. Система повинна забезпечити контроль повноти та сумісності вхідних даних, проводити контроль наявності вимог, які не можна визначити із вже заданих критеріїв. Також система повинна забезпечити можливість залишити вимогу невизначеною, якщо з вже визначених величин можлива оцінка цієї вимоги. На основі вимог технологічного процесу сформулювати евристичні правила. Розробити структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень для автоматизації створення оптимізованих технологічних процесів відновлення поверхонь деталей електродуговим напиленням Результатами роботи є інформаційна система яка включає у себе: базу знань, що містить, допустимі діапазони вхідних даних, забезпечує контроль повноти та сумісності вхідних даних, проводить контроль наявності вимог, які не можна визначити із вже заданих критеріїв. Забезпечує можливість залишити вимогу невизначеною, якщо з вже визначених величин можлива оцінка цієї вимоги. З зазначених вимог технологічного процесу сформульована група евристичних правил, розроблено структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень для автоматизації створення оптимізованих технологічних процесів відновлення поверхонь деталей електродуговим напиленням. Висновки: наукова новизна полягає у формуванні технологічного процесу для оптимізаційної хмарної експертної системи. Сформульована група евристичних правил, розроблена структура інформаційної системи підтримки прийняття рішень для автоматизації створення оптимізованих технологічних процесів відновлення поверхонь деталей електродуговим напиленням

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Петрова, Н. В., І. М. Яковкін та О. М. Браун. "Атомні ланцюжки хлору на поверхні Ag(111)". Ukrainian Journal of Physics 57, № 3 (30 березня 2012): 361. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.3.361.

Повний текст джерела

Анотація:

Формування ланцюжкових структур хлору на поверхні Ag(111) досліджено методом Монте-Карло із використанням параметрів латеральної взаємодії, розрахованих методом теорії функціонала електронної густини. Показано, що формування ланцюжків зумовлене непрямою взаємодією між адатомами хлору, що є наслідком фриделівських осциляцій електронів провідності при екрануванні частково заряджених адатомів. Проведене моделювання дозволяє пояснити послідовність формування структур хлору на поверхні Ag(111), що спостерігаються в експерименті. Зокрема, з'ясовано механізм переходу від ланцюжкової до гексагональної структури (√ 3 × √ 3)R30º при збільшенні ступеня покриття до θ = 0,33.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Glyva, V., О. Khodakovskyy та L. Levchenko. "ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ГРАДІЄНТНОГО ТИПУ ДЛЯ ЕКРАНУВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 111–14. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.111.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянуто основні принципи проектування та вироблення матеріалів для екранування електромагнітних полів широко частотного діапазону. Призначення таких матеріалів - облицювання поверхонь великих площ. Сформульовано головні вимоги до таких матеріалів. Головними з них є: лицьова поверхня повинна мати електрофізичні властивості (діелектричну та магнітну проникності), мінімально можливі для забезпечення низьких коефіцієнтів відбиття електромагнітних хвиль. При цьому обов'язковим є одночасне забезпечення міцнісних характеристик, вогнестійкості, нетоксичності тощо. Вміст радіопоглинальної субстанції у прошарку шарової структури й закономірності зростання ефективної діелектричної (магнітної) проникності у бік підкладинки повинні забезпечувати широкосмуговість та ефективність матеріалу. Дисперсійна залежність повинна забезпечити рівномірне у заданому діапазоні частот поглинання електромагнітної енергії та її проходження від вхідної поверхні до підкладинки. Надано розрахунок необхідної товщини градієнтного матеріалу за заданого коефіцієнта відбиття, виходячи з максимальної та мінімальної довжин хвиль екранованого поля, магнітних проникності та товщин окремих шарів. Показано можливість виготовлення монолітного металополімерного екрана з поверхневим шаром з малою діелектричною проникністю за рахунок термооброблення поверхні матеріалу під час виготовлення. Показано можливість та надано технологічні рішення щодо створення монолітного металополімерного екрана з керованим градієнтом феромагнітної дрібнодисперсної субстанції у напрямку від лицьової поверхні до нижньої. Такий матеріал можливо застосовувати для керування співвідношень коефіцієнтів екранування високочастотних електромагнітних полів, електричних та магнітних полів наднизьких частот і супутнього екранування природного магнітного поля

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

КРОВЯКОВ, С. О., та А. В. МІШУТІН. "ПІДВИЩЕННЯ ДОВГОВІЧНОСТІ ЛЕГКИХ КОНСТРУКЦІЙНИХ БЕТОНІВ ДЛЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ І ТРАНСПОРТНИХ СПОРУД ШЛЯХОМ ОБРОБЛЕННЯ ПОВЕРХНІ ПОРИСТОГО ЗАПОВНЮВАЧА". Наука та будівництво 13, № 3 (10 травня 2019): 50–58. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v13i3.89.

Повний текст джерела

Анотація:

Для гідротехнічних і транспортних споруд ефективним є використання бетонів на легких пористих заповнювачах. Зокрема, легкі бетони широко використовують для плавучихзалізобетонних споруд, таких як нафтовидобувні платформи, плавучі доки, готелі та будинки. Україна є однією з небагатьох країн, що володіють технологією залізобетонного суднобудування.Проаналізовано поводження пористого заповнювача в структурі бетону. Відомо, що при твердінні бетону відбувається активний обмін речовиною між заповнювачем і матрицею. Крім того, на властивості бетону впливає адгезія матриці до заповнювача і усадка-набухання заповнювача. При твердінні бетону в його структурі утворюються тріщини і внутрішні поверхні поділу. По цих тріщинах, поверхнях поділу і порам у матриці та заповнювачі передаються рідина і газ. Відповідно, для підвищення довговічності бетону гідротехнічних і транспортних споруди необхідно зменшити його проникність.Запропоновано два методи оброблювання поверхні пористого заповнювача. Перший – гідрофобізація поверхні кремнійорганічною рідиною оптимальної концентрації. Недолікомцього методу є необхідність виконання додаткової технологічної операції. Було встановлено оптимальну концентрацію кремнійорганічної складової в емульсії. Другий метод – оброблення поверхні заповнювача цементною суспензією. Цей метод простіше першого, тому що оброблення здійснюють безпосередньо під час приготування бетонної суміші. Обидва методи знижують проникність структури, за рахунок чого підвищують міцність та довговічність бетону. Перший метод більш ефективний для керамзитобетонів плаву чих та інших гідротехнічних споруд, для яких важлива експлуатаційна вологість бетону. Другий метод більш ефективний для бетонів на природних пористих заповнювачах, тому що підвищує однорідність бетону.У цілому, завдання підвищення довговічності бетонів на пористих заповнювачах має вирішуватися комплексно. Крім оброблення заповнювача необхідно застосовувати хімічні добавки, зокрема комплексні модифікатори, що включають суперпластифікатор і кольматуючу добавку або суперпластифікатор і мікрокремнезем. Отримано модифіковані бетони на легких заповнювачах з водонепроникністю до W14.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Т.А. Роїк та Ю.Ю. Віцюк. "АНТИФРИКЦІЙНИЙ КОМПОЗИЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ НА ОСНОВІ ШЛІФУВАЛЬНИХ ВІДХОДІВ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ СТАЛІ ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ ДРУКАРСЬКИХ МАШИН". Наукові нотатки, № 68 (30 січня 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено вплив технологічних параметрів виготовлення нових антифрикційних композиційних матеріалів на основі шліфувальних відходів сталі 7ХГ2ВMФ з твердим мастилом на структуру, механічні та триботехнічні властивості при високих швидкостях тертя (підшипники працюють при швидкості обертання до 700 об./хв. і тиску до 5,0 МПа в повітрі). Проілюстровано механізм формування структури нових матеріалів та її вплив на властивості після використання розроблених технологічних режимів. Така технологія здатна забезпечити мікрогетерогенну дрібнозернисту структуру. Структура композиту складається з матриці на основі відходів інструментальної сталі та рівномірно розподіленого твердого мастила CaF2. Металева матриця є перлітною і складається з α-твердого розчину на основі заліза та карбідів легуючих елементів. Така гетерогенна структура сприяє високому рівню антифрикційних властивостей при важких робочих умовах. Тверда змащувальна речовина CaF2 рівномірно розподіляється по поверхнях тертя. Фторид кальцію та хімічні елементи контактної пари утворюють антифрикційну плівку, яка забезпечує умови самозмащування. Продемонстрована можливість прогнозування та контролю поведінки антифрикційних матеріалів при високих швидкостях обертання шляхом вибору вихідних металевих шліфувальних відходів для забезпечення високого рівня функціональних властивостей. Використання шліфувальних відходів для отримання ефективних антифрикційних матеріалів дає можливість частково вирішувати глобальну проблему охорони навколишнього середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Кузавков, Василь, Марія Романенко та Юлія Болотюк. "Умови застосування методу власного випромінювання при вирішенні задач технічної діагностики напівпровідникових структур". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-55-62.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто особливості застосування методу власного випромінювання для складних напівпровідникових структур (мікропроцесорів, мікроконтролерів, програмовано-логіних інтегральних схемах та ін.) Метод власного випромінювання пов’язаний з реєстрацією параметрів електромагнітного поля в інфрачервоному діапазоні хвиль. Параметри цього випромінювання безпосередньо залежать від температури об’єкту контролю – температури напівпровідникової структури. Використання температури в якості діагностичного параметру вимагає аналітичного опису процесів в напівпровідникових структурах, а саме фізико-хімічних процесів пов’язаних з термодинамічними властивостями кристалічної структури та поверхні, яка ізолює кристал від зовнішнього середовища. З метою активації функціональних вузлів, які входять до складу великих інтегральних схем в запропонованому методі використовується спеціально підготовлена тестова послідовність. Довжина зазначеної послідовності повинна забезпечити вихід температурного процесу на сталий режим. Однак, при цьому можливе спотворення діагностичної інформації внаслідок взаємного впливу температури від сусідніх функціональних вузлів. В роботі визначено час реєстрації (довжину активуючого впливу) діагностичного параметру окремих функціональних вузлів. Проаналізовано умови розповсюдження тепла в ізолюючому шарі напівпровідникової структури, яка містить в собі декілька окремих функціональних вузлів з відомим геометричним місцем розташування на підложці. Дослідження спрямовані на вирішення задач технічного діагностування, а саме: визначення фактичного технічного стану цифрового радіоелектронного обладнання та прогнозування технічного стану.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

I.K., Kobyakova, and Chaika T.Yu. "THE ISSUE OF PRESERVING THE TEXT DEEP STRUCTURE IN TRANSLATION (USING THE EXAMPLE OF ECONOMIC TEXTS)." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті– уточнити основні положення класичної концепції глибинних структур речення в контексті перекладацьких трансформацій і перекладацької майстерності, виявити основні труднощі при використанні концепції глибинних структур під час перекладу і визначити оптимальні шляхи їх вирішення.Методи. У процесі дослідження були використані такі методи: аналізу і синтезу (визначення сутнісних характеристик поняття «глибинна структура»); зіставлень (дослідження моделей трансформації і їх особливостей у процесі перекладу тек-стів економічної спрямованості); системно-структурний (виявлення взаємозв’язків і взаємозалежностей глибинних та поверх-невих структур).Результати. Одна з найважливіших умов успішної перекладацької діяльності – максимально повне збереження змісту тексту в процесі перекладу. В умовах перетворення глибинної структури вихідного тексту на поверхневу структуру мовою перекладу перед перекладачем постає проблема вибору з безлічі допустимих поверхневих структур тієї єдиної, яка най-кращим чином здатна передати не тільки експліцитні, а й імпліцитні компоненти тексту. У процесі перекладу спеціальних галузевих текстів ця задача особливо актуальна. Так, ігнорування фонових знань про національно-культурні традиції ділового спілкування може привести до серйозного спотворення первинного сенсу тексту. А це своєю чергою може стати причиною невдачі ділових контактів. Концепція глибинних і поверхневих структур є досить корисним інструментом, який дає змогу успішно здійснювати перекладацьку діяльність при перекладі складних із семантичної і синтаксичної точок зору конструкцій. Збереження семантики вихідного тексту при максимально повному врахуванні імпліцитного контексту і фонових знань – першочергове завдання перекладача. Теорія глибинних і поверхневих структур є одним з інструментів, який здатен допомогти перекладачеві не тільки структурувати текст, але й максимально ефективно працювати з його семантикою, синтаксисом і фонологією.Суттєвою перекладацькою проблемою залишається пошук найбільш релевантного варіанту поверхневої структури, яка здатна зберегти глибинну структуру тексту-оригіналу з урахуванням усього масиву імпліцитних смислів. З огляду на це, тек-сти економічної спрямованості становлять певний інтерес, оскільки традиції ділового спілкування в різних культурах є свого роду додатковими фоновими знаннями, які необхідно враховувати у процесі перекладу.Висновки. Знання про особливості глибинних і поверхневих структур текстів тих чи інших жанрів дають пере-кладачеві змогу більш якісно здійснювати перекладацьку діяльність. Систематизація перекладацької діяльності в цьо-му контексті передбачає організацію роботи поетапно: спочатку аналізується поверхнева структура вихідного тексту, з використанням правил синтаксичних трансформацій перекладач описує глибинну структуру тексту, а потім з урахуван-ням специфіки мови перекладу переводить цю глибинну структуру в поверхневу структуру мови перекладу. Результати дослідження можуть бути використані в практичній перекладацькій діяльності для забезпечення більш чіткого уявлення про глибинну структуру і семантичної еквівалентності вихідного і цільового текстів. Результати дослідження сприяють удосконаленню практичних напрацювань щодо особливостей роботи з глибинними структурами перекладацьких текстів економічної спрямованості. Подальші перспективи дослідження можуть бути пов’язані з уточненням найбільш доціль-них у конкретних перекладацьких ситуаціях моделей трансформації глибинної структури вихідного тексту в поверхневу структуру тексту перекладу. Purpose. The paper intends to clarify basic provisions of the deep structure as a theoretical construct in the context of translation skills. The purpose of the article is also to identify the main difficulties in using the deep structures concept in the translation process and to determine the best way of addressing them.Methods. The following methods are used in the research process: analysis and synthesis (in determining the substantive characteristics of the concept “deep structure”); comparison (in studying models of transformation and their peculiarities in context of economic texts translating); systemic-structural (in identifying relationships between deep and surface structures).Results. One of the most important conditions for successful translation activities is the preservation of the content in translation. When transforming the deep structure of the source text into a surface structure in the target language, the translator is faced with the problem of choosing from the set of admissible surface structures the only one that is best able to convey not only explicit, but also implicit components of the text. This task is especially relevant when translating specialized industry texts. So, ignoring the background knowledge about the national and cultural traditions of business communication can lead to a serious distortion of the original meaning of the text. And this, in turn, can cause the failure of business contacts. The concept of deep and surface structures is a very useful tool for successfully translating complex semantic and syntactic constructions. Preservation of the original text semantics with maximum consideration of the implicit context and background knowledge is the first task of the translator. The theory of deep and surface structures is one of the tools that can help the translator not only structure the text, but also work as efficiently as possible with its semantics, syntax and phonology.Conclusions. Knowledge of the different genres text’s deep and surface structures peculiarities enables the translator to perform better translation activities. The systematization of translation activities in this context involves the organization of work in phases: first of all the source text surface structure is analyzed, then using the rules of syntactic transformations the translator describes the text deep structure, and then, taking into account the specifics of the translation language, translates this deep structure into the target language surface structure. The study results could be used in practical translation to provide a clearer understanding of the deep structure and to ensure semantic equivalence between the source and the target texts. The study results contribute to the improvement of practices, which are related to the peculiarities of working with deep structures of economic translations. Further prospects for the study could be related to the clarification of the most appropriate models in specific translation situations for transforming the underlying structure of the source text into a surface structure of the text.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Teplyakov, I. Yu, O. M. Liske, I. V. Gado та S. O. Maslakov. "Досвід розроблення та використання засобів інформаційних технологій на підставі метал-діелектричних структур та плазмового розряду". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 95–100. http://dx.doi.org/10.15421/40280820.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати аналізу принципів побудови та прикладів застосування сучасних засобів інформаційних технологій на базі метал-діелектричних структур. Виявлено, що стрімкий розвиток сучасних засобів інформаційних технологій зумовлений використанням фізичних властивостей поверхневих плазмонів і поверхневих плазмон-поляритонів. Оцінено вплив модуляції поверхневого імпедансу метал-діелектричних структур на форму просторового розподілу поля. Виявлено, що в засобах передавання електромагнітної енергії ефективно використовується гофрована металева структура в ролі штучного діелектрика для сповільнення рухомої поверхневої хвилі. З'ясовано, що технологія збудження поверхневих плазмонів за геометрією Кретчмана дотепер широко вживана в засобах інфокомунікацій. Встановлено, що вагому роль у розвитку сучасних випромінювальних засобів інформаційних технологій відіграє використання високоіонізованого газу як компонента структури, здатної поширювати поверхневі плазмон-поляритони. Виявлено низку переваг засобів інформаційних технологій на базі плазмового розряду, які зумовлені фізичними особливостями плазми. Досліджено сучасні інформаційно-комп'ютерні технології модельних досліджень електродинамічних параметрів випромінювальних засобів. на підстаі здійсненого аналізу запропоновано використання ребристо-стержневих структур на базі плазмового розряду в ролі засобів передавання електромагнітної енергії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Лисенко, В. С., С. В. Кондратенко, Ю. М. Козирев, М. Ю. Рубежанська, В. П. Кладько, Ю. В. Гоменюк, О. Й. Гудименко, Є. Є. Мельничук, Ж. Грене та Н. Б. Бланшар. "Морфологія та оптичні властивості нанокластерів Ge на окисленій поверхні Si(001)". Ukrainian Journal of Physics 57, № 10 (3 грудня 2021): 1132. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.11.1132.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто нанокластери Ge, вирощені методом молекулярно-променевої епітаксії на хімічно окисленій поверхні Si(001) при температурі 700 ºC. По дифракції рентгенівських променів та спектроскопії фотопровідності вперше виявлено, що нанокластери мають кристалічну структуру із об'ємоцентрованою тетрагональною ґраткою, яка має край власного поглинання поблизу 0,48 еВ при 50 K. Нанесення Si на поверхню з нанокластерами Ge приводить до реконструкції поверхні та формуванню полікристалічного покриття із кубічною ґраткою, а об'єм нанокластерів стає твердим розчином SiGe із тетрагональною ґраткою. Край власного поглинання завдяки перемішуванню Si–Ge зазнав зсуву до 0,73 еВ. Обґрунтовано можливий механізм росту нанокластерів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Панкратова, А. В., А. А. Крючин, Ю. О. Бородін, Є. В. Беляк та О. В. Пригун. "Дослідження процесу формування мікрорельєфних структур у плівках хрому на основі методу хімічного травлення". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 1 (16 березня 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.1.235022.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто сучасні підходи, які використовуються при формуванні мік-рорельєфних структур на поверхні високостабільних підкладок. Проведено аналіз технологічного процесу нанесення захисної маски на основі хрому при формуванні інформаційного шару оптичного диска з сапфіровою підкладкою. Представлено результати експериментальних досліджень формування мікророзмірних елементів у тонких плівках хрому. Визначено умови оптимізації процесу лазерного запису у середовищі маски фоторезисту, що застосовується при хімічному трав-ленні плівки хрому під час формування мікрорельєфної структури на поверхні сапфірової підкладки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Целень, Богдан Ярославович, Любов Петрівна Гоженко, Наталія Леонідівна Радченко та Георгій Костянтинович Іваницький. "Використання кавітаційних ефектів в процесах екстрагування". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 92–97. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1876.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено огляд традиційних і сучасних технологій екстрагування рослинної і тваринної сировини та інноваційних методів інтенсифікації процесів екстракції. Розглянуто три основні фактори які забезпечують інтенсифікацію процесів екстракції, а саме: збільшення питомої поверхні контакту фаз, підтримання високого потенціалу масопереносу, а також прискорення масопереносу через міжфазну поверхню. Серед них найбільш вагомим фактором інтенсифікації є прискорення внутрішнього масопереносу в структурі сировини. На цій лімітуючій стадії відбувається підведення розчинника до цільового компонента і подальша молекулярна дифузія розчиненої речовини через складну капілярно-пористу структуру до поверхні частинки. Показано, що сучасні інноваційні методи, спрямовані саме на заміну молекулярної дифузії в матриці сировини на конвективний масоперенос. Ефективність цих методів базується на ефектах кавітації, які розглядаються як основний фактор інтенсифікацій внутрішнього масопереносу в сировині. Обговорюються основні механізми кавітаційної дії, які сприяють прискорення внутрішнього масопереносу. В статті особливу увага приділено роботі пульсаційних екстракторів, котрі ефективно застосовуються при екстрагуванні з грубо дисперсної сировини. Розглянуто конструкцію і принцип работи пульсаційного диспергатора-екстрактора, в якому для посилення кавітаційної ефектів дії вперше застосовано сопло Вентурі. До найбільш вагомих переваг нової конструкції віднесено можливість скорочення часу екстракції, максимальне вилучення цільових речовин, зменшення питомих енерговитрат та збільшення продуктивності, а також можливість одночасного проведення процесів змішування, екстракції, диспергування, гомогенізації, що дозволить в подальшому його застосування в різних промислових технологіях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Летняк, Н. Я. "ТОКСИКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КАРБОНОВИХ НАНОТРУБОК". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 125–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12747.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. У статті проаналізовано наявні літературні дані щодо основних властивостей вуглецевих нанотрубок як одного з найважливіших наноматеріалів. Вуглецеві нанотрубки мають унікальні механічні, електро- і теплопровідні властивості, їх широко використовують у наукових дослідженнях, промисловості та медицині. Нанотехнології на сьогодні є найбільш перспективним у розвитку світової науки напрямком. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Одним із пріоритетних видів наноматеріалів є вуглецеві нанотрубки. Це мультифункціональні матеріали, які активно досліджують у зв’язку з їх унікальними фізико-хімічними властивостями. Вони існують у різноманітних формах та можуть бути хімічно модифіковані функціональними групами біомолекул. Нанотрубки є перспективним наноматеріалом для використання в медицині завдяки надзвичайно високому рівню біосумісності їх із кров’ю, кістками, хрящами і м’якими тканинами. Їх можна використовувати для створення штучних серцевих клапанів, діагностики і терапії ракових захворювань, а також для транспортування протеїнів, антигенів, генів, вакцин та лікарських речовин у клітину. Акцентовано увагу на тому, що вуглецеві нанотрубки відкривають нові можливості для біологічного та медичного застосування: візуалізація молекулярних, клітинних і тканинних структур; створення біосенсорів і електродів на їх основі; цільова доставка різноманітних речовин; променева і фототермічна терапія. З повсякденним зростанням темпів використання наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливим негативним впливам наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Малий розмір, специфічна структура, велика площа поверхні, хімічний склад насторожують щодо можливого токсичного впливу на організм людини. Залежно від шляху введення в організм та дози вуглецеві нанотрубки є потенційно небезпечними для нього. Зважаючи на це, виникає необхідність у вивченні їх токсикологічних властивостей. Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела щодо особливостей токсикологічного впливу вуглецевих нанотрубок. Висновки. Наявна на сьогодні незначна кількість досліджень у цьому напрямку вказує на те, що наноматеріали можуть бути токсичними. Тому перспективи широкого застосування зумовлюють необхідність продовження досліджень особливостей їх впливу на здоров’я людини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Talerko, M., Е. Garger та G. Kuzmenko. "Програмний комплекс для оцінки та прогнозування радіаційної ситуацій в Чорнобильській зоні відчуження". Nuclear and Radiation Safety, № 3(47) (16 вересня 2010): 45–49. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.3(47).10.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено опис структури та можливостей програмного комплексу, призначеного для оцінок та прогнозування радіаційної ситуації в Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ). Комплекс дозволяє розраховувати поля концентрації радіонуклідів в приземному повітрі, щільності випадінь на земну поверхню, дози опромінення як при аварійних викидах з радіаційно-небезпечних об’єктів у ЧЗВ, так і у разі підвищеної емісії радіонуклідів з поверхні землі при екстремальних погодних умовах (включаючи вторинний вітровий підйом та лісові пожежі).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Goncharuk-Khomyn, M. Yu, M. M. Boychuk, S. I. Krichfalushij, V. I. Voytovich, O. B. Kinash, I. A. Mykhailiuk та V. M. Mykhailiuk. "Значення параметра та особливості структури біоширини навколо дентальних імплантатів: ретроспективний аналіз даних". CLINICAL DENTISTRY, № 4 (4 лютого 2021): 39–48. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11716.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Доказово доведено, що для формування надійного м᾽якотканинного бар᾽єра в периімплантатній ділянці необхідно забезпечити умови для біологічної організації мінімальних геометричних параметрів біоширини. Дефіцит останніх асоційований із ризиком розвитку патологічних резорбтивних процесів із редукцією рівня навколишнього кісткового гребня, та низкою поступових ускладнень. Мета дослідження – проаналізувати значення та особливості структури біологічної ширини навколо дентальних імплантатів на основі доступних даних наукової літератури. Матеріали і методи. Формування первинної вибірки наукових публікацій, що стосувалися теми дослідження, проводилося з використанням пошукової системи Google Scholar (https://scholar.google.com/) та бази даних PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/) із застосуванням відповідних ключових слів («biowidth», «biological width», «dental implants») та Mesh-термінів (алгоритм пошуку: («biology»[MeSH Terms] OR «biology»[All Fields] OR «biological»[All Fields]) AND width[All Fields] AND («dental implants»[MeSH Terms] OR («dental»[All Fields] AND «implants»[All Fields]) OR «dental implants»[All Fields])). Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу вдалось виокремити такі основні характеристики зони комплексу біологічної ширини навколо дентальних імплантатів: апікальну частину епітеліальної складової, що характеризується мінімальною товщиною з формуванням навколо поверхні імплантату тонких гемідесмосомних структур; сполучнотканинну складову, яка характеризується наявністю безпосереднього контакту з поверхнею імплантату без ознак вираженого функціонального прикріплення; зону безпосереднього контакту, що характеризується відсутністю кровоносних судин та великою кількістю клітин фібробластів у структурі між колагеновими волокнами; латеральніше вищезгаданої зони відмічається зменшення кількості фібробластів та паралельне зростання величини колагенових волокон і кількісного складу судинних структур. Висновки. Більшість досліджень, асоційованих із вивченням різних аспектів формування комплексу біологічної ширини навколо дентальних імплантатів, проводилася на тваринних моделях, що певною мірою обмежує можливості для безпосередньої інтерпретації отриманих результатів у клінічній стоматологічній практиці. Дані, отримані в ході як лабораторних, так і клінічних досліджень, свідчать про те, що вихідний дефіцит товщини м᾽яких тканин у периімплантатній ділянці пов᾽язаний із процесом редукції рівня кісткового гребеня задля забезпечення формування необхідних параметрів біоширини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Мацепа, Сергій Михайлович, Георгій Вікторович Канашевич, Юрій Іванович Коваленко, Роман Володимирович Цинда та Ігор Сергійович Жайворонок. "ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ОПТИЧНИХ ПОВЕРХОНЬ ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОННО-ПРОМЕНЕВОЇ МІКРООБРОБКИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.244832.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі наведено результати електронно-променевої мікрообробки оптичних поверхонь елементної бази інформаційних систем, що доводять покращення їх якісних характеристик (зменшення мікрошорсткості та мікронапруження у поверхневому шарі матеріалу, структурної та хімічної стабілізації у дефектному і тріщиноподібному шарах, керована зміна адгезійними властивостями поверхні матеріалу тощо). Розглянуто структурні та хімічні перетворення, які виникають на поверхні та у приповерхневому шарі оптичного матеріалу внаслідоктакої мікрообробки. Встановлено технологічні режими електронно-променевої мікрообробки оптичного скла, при яких відбувається якісне покращення поверхонь оптичних елементів, що приводить до підвищення експлуатаційних показників та показників надійності цих елементів. Показано перспективу використання методу електронно-променевої мікрообробки оптичних елементів при виготовленні, удосконаленні та оновленні елементної бази сучасних інформаційних систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Пукаляк, М. В. "ОМОНІМІЯ В ДІЄСЛІВНИХ КОМБІНАЦІЯХ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 235–39. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження граматичної омонімії в сучасній англійській мові, типів та особливостей омонімічних структур, що функціонують у літературних текстах. Омонімія аналізується як явище синхронії і розглядається як результат протилежних процесів семантичної розбіжності слів, етимологічно що походять з одного і того ж джерела. Омоніми – це мовні одиниці, різні за значенням, але однакові за своєю формою. У випадку багатозначності різні значення однієї і тієї ж граматичної форми взаємозалежні і виходять з одного і того ж значення. У випадку омонімії первинне (інваріантне) значення цієї граматичної форми не простежується в різних видах використання цієї форми. Синтаксичні омоніми – це такі одиниці, в яких поверхневі структури збігаються, але глибокі семантичні структури різні. Саме синтаксична парадигма дає змогу виявити омонімію синтаксичної структури. Якщо парадигматичним зв’язком вважається зв’язок мовного елемента з іншими елементами, то, крім звичайних парадигматичних зв’язків усередині їх синтаксичної парадигми, омонімія синтаксичних одиниць має зв’язки з іншими елементами омонімічного рядка. Ці зв’язки називаються омонімічними зіткненнями. Саме трансформаційний аналіз допомагає диференціювати омонімічні конструкції. У рамках омонімії явища морфологічної та синтаксичної омонімії стоять окремо один від одного. Морфологічна омонімія включає окремі частини морфологічної парадигми і таким чином стає невід’ємною ознакою всієї морфологічної системи мови. Синтаксична омонімія складніша за своїми загальними ознаками, ніж морфологічна омонімія: тотожність омонімічних структур не має абсолютного, всеохоплюючого характеру, і поряд із переважаючою ідентичністю існують також деякі відмінності, які є явними показниками глибокої неідентичності синтаксичних конструкцій. Структурна нетотожність синтаксичних омонімів виявляється в процесі їх формування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Гапонова, О. "Дослідження якості сульфоалітованих покриттів на стальних поверхнях, отриманих методом електроіскрового легування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 86–93. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).86-93.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропонований спосіб сульфоалітування робочих поверхонь екологічно безпечним методом електроіскрового легування, що полягає у нанесенні сірчаної мазі на оброблювану поверхню і подальшого ЕІЛ алюмінієвим електродом. В якості матеріалу підкладки використовували сталь 20 і 40. Після оброблення визначали шорсткість поверхневого шару. Аналіз профілів поверхонь зразків після сульфоалітування методом ЕІЛ і параметрів шорсткості досліджуваних поверхонь показав, що зі збільшенням енергії розряду, а також вмісту вуглецю в сталі параметри Ra, Rz, Rmax зростають. Проведений микроструктурній, дюрометричний та локальний енергодисперсійний аналізи. Металографічний та дюрометричний аналізи отриманих покриттів показали, що на мікроструктурах можна виділити зони: приповерхневий, не суцільний пухкий шар товщиною 20-40 мкм, зміцнений шар (20-80 мкм), дифузійна зона та основний метал з ферито-перлітною структурою. При заміні матеріалу підкладки зі сталі 20 на сталь 40 збільшується як твердість верхнього шару (1670 і 2240 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно), так і зміцненого шару (5147 і 10380 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно). Зі зростанням енергії розряду збільшуються параметри покриття: товщина, мікротвердість верхнього і зміцненого шару, а також їх суцільність. Локальний енергодисперсійний аналіз показав, що найбільша кількість сірки знаходиться у поверхневому шарі, що характеризує шар зниженої мікротвердості і розподіляється по глибині до 15 мкм. Дифузійна зона алюмінію складає 30-80 мкм, залежно від енергетичних параметрів процесу ЕІЛ. Найбільший вміст алюмінію характерний для ділянок покриття, що знаходяться на відстані 7-15 мкм від поверхні. Приповерхневий пухкий шар збагачений сіркою, зміцнений – алюмінієм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Гапонова, О. "Дослідження якості сульфоалітованих покриттів на стальних поверхнях, отриманих методом електроіскрового легування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 86–93. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).86-93.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропонований спосіб сульфоалітування робочих поверхонь екологічно безпечним методом електроіскрового легування, що полягає у нанесенні сірчаної мазі на оброблювану поверхню і подальшого ЕІЛ алюмінієвим електродом. В якості матеріалу підкладки використовували сталь 20 і 40. Після оброблення визначали шорсткість поверхневого шару. Аналіз профілів поверхонь зразків після сульфоалітування методом ЕІЛ і параметрів шорсткості досліджуваних поверхонь показав, що зі збільшенням енергії розряду, а також вмісту вуглецю в сталі параметри Ra, Rz, Rmax зростають. Проведений микроструктурній, дюрометричний та локальний енергодисперсійний аналізи. Металографічний та дюрометричний аналізи отриманих покриттів показали, що на мікроструктурах можна виділити зони: приповерхневий, не суцільний пухкий шар товщиною 20-40 мкм, зміцнений шар (20-80 мкм), дифузійна зона та основний метал з ферито-перлітною структурою. При заміні матеріалу підкладки зі сталі 20 на сталь 40 збільшується як твердість верхнього шару (1670 і 2240 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно), так і зміцненого шару (5147 і 10380 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно). Зі зростанням енергії розряду збільшуються параметри покриття: товщина, мікротвердість верхнього і зміцненого шару, а також їх суцільність. Локальний енергодисперсійний аналіз показав, що найбільша кількість сірки знаходиться у поверхневому шарі, що характеризує шар зниженої мікротвердості і розподіляється по глибині до 15 мкм. Дифузійна зона алюмінію складає 30-80 мкм, залежно від енергетичних параметрів процесу ЕІЛ. Найбільший вміст алюмінію характерний для ділянок покриття, що знаходяться на відстані 7-15 мкм від поверхні. Приповерхневий пухкий шар збагачений сіркою, зміцнений – алюмінієм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Клюй, М. І., В. П. Костильов, А. М. Лук’янов, А. В. Макаров, В. В. Черненко, Г. С. Хрипунов, Н. М. Харченко та ін. "Вплив активних обробок на фотоелектричні характеристики структур на основі плівок CdTe". Ukrainian Journal of Physics 57, № 5 (30 травня 2012): 538. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.5.538.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено фотоелектричні характеристики структур ITO/CdTe, виготовлених методом термічного вакуумного випаровування та шляхом осадження у квазізамкненому об'ємі до та після різних обробок. Частина зразків проходила "хлоридну" обробку, інша – відпал на повітрі. Після цього проводилась обробка зразків у плазмі водню та нанесення на них тонкої алмазоподібної плівки. Показано, що проведення "хлоридної" обробки структур ІТО/CdTe приводить до збільшення дифузійної довжини носіїв заряду у шарі CdTe. Проведення термовідпалу не впливає на значення дифузійної довжини носіїв заряду у шарі CdTe, але значно підвищує фоточутливість, що свідчить про зменшення на поверхні шару CdTe швидкості поверхневої рекомбінації. Шляхом комбінації термовідпалу, "хлоридної" обробки, плазмової обробки у водні та нанесення тонких алмазоподібних плівок отримано збільшення довжини дифузії носіїв заряду у шарі CdTe в усіх досліджуваних структурах ІТО/CdTe. На структурах ІТО/CdTe, отриманих термічним вакуумним випаровуванням, обробка у плазмі водню приводила до значного збільшення спектральної чутливості у діапазоні довжин хвиль 400–800 нм, а на структурах, які пройшли "хлоридну" обробку, значне збільшення спектральної чутливості досягалось після обробки у плазмі водню нанесення алмазоподібних плівок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Юферева, О. В. "ТРЕВЕЛОГ ТОТАЛІТАРНОЇ ЕПОХИ: «ЛЮДИ МОРЯ» ІВАНА КОВТУНА". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 267–74. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-37.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячується тревелогу «Люди моря» Івана Ковтуна, представника «Розстріляного відродження». Це остання публікація малодослідженого автора. Твір на поверхні виглядає маніфестом ключових радянських ідеологем. Але його комплексний аналіз сприяє унаочненню неочікуваних сюжетів і жанрових рішень на тлі подорожньої літератури радянського періоду. Завданнями розвідки є характеристика жанрових ознак твору І. Ковтуна «Люди моря», виявлення специфіки образу Сходу, а також засобів репрезентації «свого» простору. Подорож І. Ковтуна, з одного боку, відповідає критеріям літературної подорожі радянського періоду, а з іншого – виходить за її межі, наприклад, долученням архаїчної моделі антипаломництва, фіксацією процесу пересування маршрутом, що притаманно традиції морської подорожі. Сюжетна структура базується на портретному репортажі: книга розділена на п’ять частин, у центрі яких постає герой із команди пароплава «Курськ». Морська тема у творі представляє кілька важливих семантичних вимірів, які реалізуються через топос корабля, усталену метафору європейської літератури. Дидактичний режим втягує в коло радянських ідеологем ініціальний сюжет, характерний для літератури подорожі. «Курськ» можна вважати колективним соціальним портретом Радянського Союзу. Парадокс конструювання образу Сходу полягає в тому, що, незважаючи на програмне антиімперське ідеологічне спрямування, оповідь спирається на колоніальні метафори й опозиції. Аналіз твору доводить, що східні конструкти відсталості, зневаги та неповноцінності, визначені Е. Саїдом, перетворюються в тексті на знаряддя протиставлення радянської системи західній. Автор статті робить висновок, що для подорожі І. Ковтуна «Люди моря» характерна еклектичність. Ідеологічна картографія стикається з естетичним баченням простору, дистанція – з емоційним сприйняттям. Східна формула, помножена на класовий підхід, трансформується: західні знаки зменшуються та знецінюються, а східна «відсталість» перекодується у класову пригнобленість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Вітюк, Н. В., Г. М. Єременко, Н. П. Смірнова, Т. О. Буско, М. П. Куліш, О. П. Дмитренко та В. О. Голуб. "Синтез, структурні, оптичні та фотокаталітичні властивості нанорозмірних дисперсій TiO2/ZrO2/SiO2". Ukrainian Journal of Physics 56, № 11 (3 лютого 2022): 1220. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.11.1220.

Повний текст джерела

Анотація:

Золь-гель методом синтезовано порошки TiO2/ZrO2/SiO2 (21/9/70 мол.%) з використанням різних джерел діоксиду кремнію.Методом РФА встановлено, що у всіх синтезованих композитах відбувається одночасна кристалізація двох фаз (анатазу ташриланкіту). Методом ЕПР досліджено парамагнітні центри, що формуються на поверхні анатазу, і вплив високоенергетичного опромінення на зміну дефектної структури відповідних зразків. Встановлено зв'язок між дефектною структурою потрійних композитів та їх фотокаталітичною активністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Drozdiuk, V. "Методи оптимізації структури фотоелектричних перетворювачів на основі моно- і полікристалічного кремнію з фотолюмінісцентним покриттям." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (11 червня 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-03.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз сучасних тенденцій у галузі застосування фотоелектричних перетворювачів при впровадженні концепції «Зеленої енергетики». Показано, що основним чинником низької ефективності фотоелектричних перетворювачів на основі підкладок полікристалічного та монокристалічного кремнію є невідповідність спектру поглинання напівпровідника і спектру сонячного випромінювання. Вказано на переваги технології нанесення на поверхню фотоелектричного перетворювача фотолюмінесцентного шару для переведення сонячного випромінювання у довгохвильову частину сонячного спектру завдяки явищу стоксового зсуву фотолюмінесценції. Запропоновано базовіпідходи по синтезу люмінофорів та нанесенню на поверхню кремнієвої підкладки мікрорельєфних структур. Побудовано математичну модельдля вирішення задачі оптимізації структури фотоелектричного перетворювача з фотолюмінесцентним покриттям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Sabadash, O. M., and S. V. Maksymova. "Formation and Structure of Al–Si Layer on Contact Surface of Aluminium–Reactive Flux of KF–AlF$_3$–K$_2$SiF$_6$ System." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 42, no. 8 (October 5, 2020): 1079–92. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.42.08.1079.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Burianov, O. A., T. M. Omelchenko, N. V. Dedukh, P. A. Chernovol, M. V. Vakulich та O. A. Turchin. "Застосування клітин кісткового мозку в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень в експерименті". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 4 (28 квітня 2019): 41–46. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.04.41.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. В експерименті на 24 кролях шляхом морфологічних досліджень та морфометричного аналізу оцінити ефективність застосування методики BMDCT (bone marrow-derived cell transplantation) в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень та дефектів. Матеріали і методи. За допомогою морфометричного аналізу препаратів, отриманих від 24 експериментальних тварин, розподілених на три групи, визначали характер та структуру регенерату, його інтеграцію до навколишніх тканин, оцінювали вміст клітинних структур та неклітинних елементів, що сформувалися в дефекті в різних серіях експерименту, з використанням модифікованої гістологічної шкали S. W. O’Driscoll і співавторів і S. R. Frenkel і співавторів. Результати. Аналіз результатів дослідження з використанням модифікованої шкали гістологічної оцінки показав, що гіаліновий хрящ був наявний тільки в регенераті тварин, у яких застосовували методику BMDCT. Значного розшарування поверхні суглобового хряща регенерату в цих тварин не виявлено, структурна інтегрованість була високою, щільність суглобового хряща навколо країв дефекту значно перевищувала показники у контрольних тварин. Дегенеративні зміни хондроцитів переважали у контрольних тварин. За характером перебудови субхондральної кістки під зоною дефекту статистичним аналізом виявлено достовірну різницю між дослідними та контрольними тваринами (р < 0,001), що засвідчило ефективність застосування методики BMDCT. Висновки. Результати дослідження дають підстави для висноску про ефективність застосування методики BMDCT у лікуванні пацієнтів з внутрішньосуглобовими остеохондральними пошкодженнями та дефектами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Структура поверхні"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями