Дисертації з теми "Структура поверхні"

Робота присвячена дослідженню залежності впливу різних технологічних режимів нанесення на мікроструктуру, мікротвердість і механічні властивості. За результатами проведених досліджень встановлено вплив на структуру, мікроструктуру та мікротвердість дослідних зразків; зміни структурно-фазового стану; вивчено механічні властивості. Розроблена технологія нанесення зносостійкого покриття на основі модифікованого нітриду титану: визначені технологічні параметри процесу, запропоновані компоновані схеми установки для нанесення покриття, дані рекомендації по вибору матеріалів і хімічному складу зносостійкого покриття. Визначено найбільш вигідний технологічний режим нанесення покриття для досягнення максимальної мікротвердості. Найбільш оптимальним є режим напилення при тиску газу Р = 0,04 Па і струму дуги І = 120 А. Дослідним шляхом виявлено зменшення інтенсивності зношення. Дослідження на зносостійкість показали зменшення глибини лунки зносу в 2 рази.

Об’єкт дослідження – фізико-хімічні процеси, які відбуваються внаслідок електроіскрового легування титаном, вольфрамом, міддю та ультразвуковою ударною обробкою поверхні алюмінієвого сплаву АМг6. Мета роботи – синтез композиційних покриттів на поверхні сплаву АМг6 електроіскровим легуванням Ti, W та Сu з подальшою ультразвуковою ударною обробкою. Методи дослідження – мікродюрометричний, рентгеноструктурний та мікрорентгеноспектральний аналіз, просвічувальна електронна мікроскопія, а також випробування на корозійну стійкість. Практичне значення – одержані в роботі наукові результати представляють практичний інтерес для машинобудування та авіаційної галузі. Результати досліджень – запропоновано ефективний спосіб зміцнення поверхневого шару алюмінієвого сплаву АМг6 за допомогою комбінованої обробки – ЕІЛ та УЗУО. Електроіскрове легування сприяє зміцненню поверхні за рахунок утворення в приповерхневому шарі товщиною до 25 мкм інтерметалідних фаз – Al3Ti, Al18Ti2Mg3, Al12W, Al5W, Аl2Cu та Al6Mg4Cu. Ультразвукова ударна обробка обумовлює диспергування субзеренної/зеренної структури, підвищує твердість на 70-80 % та сприяє інтенсифікації масопереносу легуючого елементу. Результатом комбінованої обробки є підвищення мікротвердості (до 3,5 разів) та корозійної стійкості поверхневих шарів сплаву АМг6 у порівнянні з вихідним станом
The object of research - physico-chemical processes that occur as a result of electrospark doping with titanium, tungsten, copper and ultrasonic shock treatment of the surface of the aluminum alloy AMg6. The purpose of the work is the synthesis of composite coatings on the surface of AMg6 alloy by electrospark doping of Ti, W or Cu with subsequent ultrasonic shock treatment. Research methods - microdiurometric, X-ray structural and micro-X-ray spectral analysis, transmission electron microscopy, as well as tests for corrosion resistance. Practical significance - the scientific results obtained in this work are of practical interest for the mechanical engineering and aviation industries. Research results - an effective way to strengthen the surface layer of aluminum alloy AMg6 using a combine processing - EDA and UIT. Electrospark doping helps to strengthen the surface due to the formation of intermetallic phases - Al3Ti, Al18Ti2Mg3, Al12W, Al5W, Al2Cu and Al6Mg4Cu in the near-surface layer up to 25 μm thick. Ultrasonic shock treatment determines the dispersion of the subgrain / grain structure, increases the hardness by 70-80 % and enhances the mass transfer of the alloying element. The result of the combined treatment is an increase in microhardness (up to 3.5 times) and corrosion resistance of the surface layers of the AMg6 alloy compared to the initial state.

Об’єкт дослідження – фізико-хімічні процеси, які відбуваються внасідок електроіскрового легування міддю та ультразвукової ударної обробки поверхні алюмінієвого сплаву АМг6. Мета роботи – синтез композиційних покриттів на поверхні сплаву АМг6 електроіскровим легуванням Сu з подальшою ультразвуковою ударною обробкою. Методи дослідження – мікродюрометричний, рентгеноструктурний та мікрорентгеноспектральний аналіз, просвічувальна електронна мікроскопія, а також випробування на корозійну стійкість. Практичне значення – одержані в роботі наукові результати представляють практичний інтерес для машинобудування та авіаційної галузі. Результати досліджень – запропоновано ефективний спосіб зміцнення поверхневого шару алюмінієвого сплаву АМг6 за допомогою комбінованоїобробки – ЕІЛ та УЗУО. Електроіскрове легування мідним електродом сприяє зміцненню поверхні за рахунок утворення в приповерхневому шарі товщиною до 25 мкм інтерметалідних фаз – Аl2Cu та Al6Mg4Cu. Ультразвукова ударна обробка обумовлює диспергування субзеренної/зеренної структури, підвищує твердість на 70-80% та сприяє інтенсифікації масопереносу легуючого елементу. Результатом комбінованої обробки є підвищення мікротвердості (в 3,5 рази) та корозійної стійкості поверхневих шарів сплаву АМг6 у порівнянні з вихідним станом.
The object of research is the physical and chemical processes that take place near the electrosurgical doping of copper and ultrasonic shock treatment of the surface of aluminium alloy AMg6. The purpose of the work is the synthesis of composite coatings on the surface of AMg alloy by the electrospray doping of Cu followed by ultrasonic shock treatment. Methods of research - microdyrometric, X-ray and micro-ray diffraction analysis, transdermal electron microscopy, as well as corrosion resistance tests. Practical significance - the scientific results obtained in the work are of practical interest to the mechanical engineering and aviation industry. The results of the research - an effective way to strengthen the surface layer of aluminium alloy AMg6 with the help of combined processing - EIL and UIT. Electrospray doping with copper electrode helps to strengthen the surface due to the formation in the near-surface layer up to 25 microns of intermetallic phases - Al2Cu and Al6Mg4Cu. Ultrasonic shock treatment causes the dispersion of the sub-grains / grain structure, increases the hardness by 70-80 % and promotes the intensification of the mass transfer of the alloying element. The result of the combined treatment is an increase in microhardness (3,5 times) and corrosion resistance of the surface layers of AMg6 alloy as compared to the initial state.

Полікристалічні плівки Zn2SnO4 були отримані хімічним методом пульсуючого спрей-піролізу. Джерелом Sn та Zn слугували водні розчини 0,25 M пентагідратутетрахлориду олова і 0,5 M гексагідрату нітрату цинку. Температура скляної підкладки при нанесені шарів Zn2SnO4 змінювалась в діапазоні 250-450 ºС з кроком в 50 ºС.

The article in question deals with the nature of small genre texts, their structure and semantic charge. The texts are being analyzed within the paradigm of other texts – both typical and intypical. The article focuses upon the humorous authorised stories the linguo-creative function of which realises a humorous effect due to the violation of traditional social/ linguistic experience.

Супергидрофобные поверхности с углом смачивания выше 150° и гистерезисом угла скатывания ниже 10° характеризуются высокими водоотталкивающими свойствами, а также способностью самоочищаться. Одним из способов достижения низкого гистерезиса угла скатывания является использование поверхностей с иерархической текстурой. Этот эффект может быть использован в технологиях самоочищающихся окон, фасадных покрытий, тканей и солнечных панелей [1].

Розпізнавання та дослідження частинок кластерних матеріалів із застосуванням скануючого тунельного мікроскопа (СТМ) є важливим етапом при створенні нових перспективних матеріалів на їх основі. Оскільки СТМ дозволяє отримувати топографічні зображення поверх- ні постійного тунельного струму, то ідентифікація подібних СТМ- зображень досить ускладнена і вимагає залучення достовірних зобра- жень, побудованих теоретичним шляхом.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню полікристалічних плівок SnxSy як матеріалу для створення приладових структур, а саме тонкоплівкових гетероперехідних сонячних елементів (СЕ); вивченню впливу фізико-технологічних умов нанесення плівок SnS та SnS2, одержаних у квазізамкненому об’ємі, та впливу термічного і лазерного оброблення шарів SnS2 на їх структурні, субструктурні, оптичні, електрофізичні властивості та елементний склад для використання в приладових структурах; визначенню оптимальних режимів одержання однофазних плівок SnS і SnS2 та створенню СЕ з конструкціями "Substrate" та "Superstrate" на їх основі; моделюванню фізичних процесів у СЕ на основі плівок сульфіду олова та з’ясуванню параметрів, що обмежують ефективність виготовлених фотоперетворювачів (ФЕП). Установлені взаємозв’язки між фізико-технологічними умовами одержання плівок SnS та SnS2, післяростовими відпалюваннями (термічним і лазерним) та структурними, субструктурними, оптичними, електрофізичними властивостями, елементним складом можуть бути використані для підвищення ККД існуючих СЕ і створення нових підходів до виготовлення ефективних та економічних плівкових ФЕП.
Диссертационная работа посвящена исследованию поликристаллических пленок SnxSy как материала для создания приборных структур, а именно тонкопленочных гетеропереходных солнечных элементов (СЭ); изучению влияния физико-технологических условий нанесения пленок SnS и SnS2, полученных в квазизамкнутом объеме и влиянию термической и лазерной обработки слоев SnS2 на их структурные, субструктурные, оптические, электрофизические свойства и элементный состав для использования в приборных структурах; определению оптимальных режимов получения однофазных пленок SnS, SnS2 и созданию СЭ с конструкциями "Substrate" и "Superstrate" на их основе; моделированию физических процессов в СЭ на основе пленок сульфида олова и выявлению параметров, ограничивающих эффективность полученных фотопреобразователей (ФЭП). Установленные взаимосвязи между физико-технологическими условиями получения пленок SnS и SnS2, послеростовым отжигом (термическим и лазерным) и структурными, субструктурными, оптическими, электрофизическими свойствами, элементным составом могут быть использованы для повышения КПД существующих СЕ и создания новых подходов для изготовления эффективных и экономичных пленочных ФЭП.
The dissertation is devoted to the following aspects: (i) investigation of the influence of growth conditions of SnS and SnS2 films obtained by the close spaced sublimation (CSS) method and exploring the effect of thermal and laser post-growth treatment of SnS2 layers on structural, substructural, optical, electrical properties and chemical composition for thin film solar cell application; (ii) determination of the optimal conditions for production a single-phase SnS and SnS2 films and formation of solar cells based on "Substrate" and "Superstrate" device architecture; (iii) numerical simulation of the physical processes in solar cells based on tin monosulfide films and evaluation of the parameters that limit efficiency of the produced devices. In the first stage, we have studied in detail the influence of grown conditions on structural and electrical properties, phase composition and surface morphology of polycrystalline SnS2 and SnS thin films. It was found that obtained samples are single-phase and have good crystal quality. This result open new possibility for application of close spaced sublimation method for deposition of high quality and low cost SnS2 and SnS thin films. Also, the parameters of localised states (LS) in the band-gap of SnS2 thin films were determined from analysis of current-voltage characteristic and temperature-dependent conductivity measurements. For this purpose, for the first time, the method of injection spectroscopy for the analysis of trap centers in SnS2 thin films was used. Lastly, based on optimal growth conditions of SnS films, the heterojunction solar cells were fabricated and tested. The next stage of this work is post-growth treatment of initial SnS2 samples. In case of thermal annealing, we demonstrate a simple approach to fabricate pure-phase SnS thin films. In particular, the thermally-induced SnS2-SnS phase transition was observed. The modification of the chemical composition and hence phase transition was confirmed by the EDS, XRD and Raman spectroscopy methods. It was clearly shown that amount of SnS2 and Sn2S3 phases decreased with the increasing of annealing time and temperature. The measurements of optical reflectance and transmission spectra reveal substantial decreasing in band gap energy of material which indicates the transition from wide band gap SnS2 to narrower band gap SnS. Finally, the heterojunction solar cell based on a SnS thin film, obtained from the initial SnS2 layer, was fabricated and tested. These results can be used for improvement of SnxSy-based optoelectronic devices using thermal annealing. In case of laser annealing, we report the modification of surface, chemical and phase composition of SnxSy thin film. In particular, for the first time, the laser-induced transition from SnS2 to SnS phase was observed. It was established that the phase transition is due to evaporation of sulfur from the surface under intensive laser irradiation. The electrical measurements of the irradiated samples show diode behavior of the current-voltage dependencies. This was considered as the evidence of formation of the two-layer n-SnS2/p-SnS heterojunction structure by the laser irradiation of initial single-phase SnS2 thin film. Thus, these results open up a new possibility for producing n-SnS2/p-SnS heterojunction structures and improvement of SnxSy-based optoelectronic devices using laser radiation. Finally, in order to predict the main limiting factors affecting performance of SnS based photovoltaic devices, we performed device simulations in SCAPS 1-D software. Our modelling showed that reducing defects in SnS layer and at buffer/absorber interface are the primary issues for overcoming the record efficiency of 4.4 %.

Сполуки з шаруватою структурою привертають увагу експериментаторів можливістю одержання природно-сколотої поверхні з високими параметрами малої шорсткості і інертності в оточуючому середовищі. Ван-дерваальсівський зв'язок шарів дозволяє легко сколювати кристали, а їх поверхня не потребує механічних і хімічних обробок. Однак шаруваті кристали (ШК) виявляють високу анізотропію властивостей. Тому цікавими є спроби використати ці властивості, зокрема при створенні гетеропереходів в площині, компланарній вісі С [1]. Зокрема, діодні структури, виготовлені в цій площині, дозволяють реалізувати фотоприймачі лінійно-поляризованого світла з рекордними як для анізотропних кристалів значеннями азимутальнострумової фоточутливості.

Дипломна робота виконана на 55 сторінках, вони містять 4 розділи, 26 ілюстрацій та 15 джерел у списку посилань. Об’єктом дослідження є вольт-фарадні характеристики МДН-структури. Предметом є порівняльний аналіз відомих методів дослідження поверхневих станів МДН-структури та їх удосконалення. Метою роботи є розкриття проблеми про недосконалість методів дослідження поверхневих станів МДН-структури та пошук методів їх удосконалення. У першому розділи розглянуто електронні процеси, що відбуваються в середині МДН-структури та на границі поділу діелектрик-напівпровідник. У другому проведено аналіз диференційного методу аналізу поверхневих станів МДН-структури та його недоліки. У третьому проведено експериментальне визначення щільності поверхневих станів за допомогою методу Термана. Четвертий розділ присвячений розробці методу знаходження напруги плоских зон та удосконалення методу Термана на його основі.
The thesis was carried out on 55 pages, they contain 4 sections, 26 illustrations and 15 sources in the list of links. The object of the study is the capacitance-voltage characteristics of the MIS-structure. The subject is a comparative analysis of the known methods for studying the surface states of the MIS structure and their improvement. The aim of the work is to reveal the problem of the imperfection of methods for studying surface states of a MIS structure and the search for methods to improve them. In the first section, electronic processes occurring inside the MIS structure and at the interface between the dielectric and semiconductor are considered. In the second, an analysis of the differential method for analyzing the surface states of the MIS structure and its drawbacks is carried out. In the third, experimental determination of the density of surface states was carried out using the Terman method. The fourth section is devoted to the development of the method for finding the voltage of flat zones and the improvement of the Terman method based on it.

В умовах сучасного виробництва потрібно, щоб готовий виріб задовольняв всім технічним його вимогам за максимально простим налагодженням виробництва та мінімальним витратам виготовлення. Одним з рішень цього питання є вдосконалення існуючого технологічного процесу виготовлення штоку та застосування для обробки його циліндричних азотованих поверхонь сучасних методів, інструментальних матеріалів, металорізальних верстатів. Тому розроблення прогресивних технологічних процесів є актуальною задачею на сьогодні. Мета роботи – підвищення якісних показників штока шляхом впровадження в технологічний процес його виготовлення сучасних методів механічної обробки поверхонь, використання прогресивного верстатного та інструментального обладнання. Об'єкт дослідження – існуючий технологічний процес механічної обробки штока. Предмет дослідження ˗˗ оздоблювальні операції технологічного процесу механічної обробки деталі. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні сучасного технологічного процесу, розроблення верстатних пристроїв на окремих його операціях та застосуванні стрічкового шліфування на оздоблювальному етапі виготовлення штоку. Практична цінність роботи полягає у впровадженні в виробництво сучасних технологічних методів обробки та використанні розроблених верстатних пристроїв для обробки циліндричних азотованих поверхонь шліфуванням стрічкою.
В условиях современного производства необходимо, чтобы готовое изделие удовлетворяло всем техническим требованиям на изготовление изделия при максимально простом налаживании производства с минимальными его затратами. Одним из решений данного вопроса является совершенствование конструкции режущего элемента и применение современных методов и инструментальных материалов, металлорежущих станков. Поэтому разработка прогрессивных ТП является актуальной задачей на сегодня. Цель работы - повышение эффективности механической обработки детали типа вал за счет внедрения современного технологического оснащения с использованием прогрессивных разработок станочного и инструментального производства, способных обеспечить качественную обработку заготовок. Исследование процесса отделочной обработки азотированных цилиндрических поверхностей ленточным шлифованием. Объект исследования – технологический процесс механической обработки штока. Предмет исследования – операции технологического процесса механической обработки детали шток. Научная новизна работы заключается в усовершенствовании существующего технологического процесса с использованием прогрессивных механических методов обработки, а также применения на отделочном этапе ленточного шлифования. Практическая ценность работы заключается в применении современных методов механической обработки поверхностей штока и разработанной технологической оснастки для отделочной обработки азотированной ступени детали ленточным шлифованием.
In the conditions of strict competition motor development, it is necessary that the finished product meet all the criteria for manufacturing the product with the maximum simplicity of production and minimal costs. One of the solutions to this issue is to improve the design of the cutting element and the use of modern methods and tools, metal cutting machines. Therefore, the development of advanced TP is an urgent task for today. The purpose of the project is to increase the efficiency of mechanical processing of a shaft type part by introducing modern technological equipment with the use of progressive developments of machine tool and instrumental production, capable of ensuring the quality processing of workpieces. Investigation of the process of piercing the cylindrical surfaces of the tape by grinding. Object of research ˗ technological process of mechanical processing of the stock. Subject of research ˗ machining process of the machining part of the stock. The scientific novelty of the work is to develop a modern technological process, using progressive developments of modern production and introduction of tape grinding. The practical value of work for a machine-building enterprise is to introduce modern processing methods with the use of advanced developments and adaptations for bringing the tape cylindrical to the surface.

У роботі було розглянуто моделювання різних типів взаємодії між конденсованими наночастинками Ag та поверхнею матеріалів з наноламінованою структурою. За допомогою комп’ютерного моделювання була зроблена спроба імітувати осадження атомів срібла на поверхні зразку MAX-фази Ti_2 AlC. Для вивчення особливостей та росту наночастинок мали місце два випадки взаємодії наноламінату Ti_2 AlC та срібла при утворенні металевих зв’язків та Ван-дер-Ваальсових сил, які відповідно імітують осадження з гідрофільної або гідрофобної поверхні.

Дисертацiя присвячена диференцiйовним мiрам на банахових многовидах з рiвномiрною структурою. Запропоновано метод побудови асоцiйованих мiр на поверхнях скiнченної корозмiрностi, вкладених у банахiв многовид з рiвномiрною структурою. Введено поняття асоцiйованої диференцiальної форми поверхнi та строго трансверсального до поверхнi набору векторних полiв. Доведено теорему “про узгодженiсть”, згiдно з якою поверхнева мiра задається однозначно асоцiйованою диференцiальною формою поверхнi. Показано транзитивнiсть запропонованої конструкцiї. На прикладi мiри Лебега в скiнченновимiрному просторi Rn та мiри об’єму на рiмановому многовидi з рiвномiрною структурою обґрунтовано її адекватнiсть. Отримано узагальнення низки результатiв з теорiї диференцiйовних мiр на лiнiйних просторах на випадок банахових многовидiв з рiвномiрною структурою. Доведено критерiй слабкої диференцiйовностi мiри уздовж обмеженого векторного поля, що узагальнює вiдомий результат В. I. Богачова.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 161 – Хімічні технології та інженерія (16 – Хімічна та біоінженерія). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Міністерство освіти і науки України, Харків, 2020. Дисертаційна робота направлена на розробку технології одержання композиційного покриття Со-Мо-ТіО₂ з підвищеними функціональними властивостями. Об'єкт дослідження – процеси електрохімічного одержання покриттів Со-Мо і Со-Мо-ТіО₂ з комплексних електролітів. Предметом дослідження є технологічні параметри та кінетичні закономірності електроосадження функціональних покриттів Со-Мо та Со-Мо-ТіО₂ з аміачно-трилонатних електролітів. У дисертаційній роботі вирішена науково-практична задача розробки процесів електрохімічного одержання покриттів з підвищеними функціональними властивостями. Дослідження здійснені за допомогою як класичних, так і принципово нових сучасних методів: кінетику катодного відновлення досліджували методом лінійної вольтамерометрії (ЛВА) і імпедансної спектроскопії; фазовий склад осадів визначали за даними рентгенофазового аналізу (РФА), морфологію поверхні та елементний склад отриманих зразків вивчали за допомогою скануючого електронного мікроскопа (СЕМ); мікротвердість покриттів визначали за Вікерсом; каталітичну активність покриттів тестували на реакції виділення водню; корозійну поведінку вивчали методоми імпедансної спектроскопії та поляризаційного опору. У вступі обґрунтована актуальність задач дослідження, показаний зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульована мета та основні задачі, наведена наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, визначений особистий внесок здобувача, відзначена апробація результатів роботи. В першому розділі здійснений аналітичний огляд джерел інформації. Розглянута актуальність теми на рівні не тільки країни, а й за кордонних шкіл. Опрацьовані статті, в яких приведені дані щодо впливу складу електролітів і режимів електролізу на процеси осадження аналогічних покриттів. Виконаний аналіз методів дослідження функціональних властивостей одержаних матеріалів. Проведена оцінка представлених результатів. Висвітлені аспекти, на які доцільно звернути увагу при створенні нового електроліту. На підставі результатів аналізу літературних даних обраний напрям досліджень і сформульовані основні задачі дисертаційної роботи. У другому розділі описані методи дослідження покриттів Со-Мо і Со-Мо-ТіО₂: – поляризаційні дослідження проводили, використовуючи потенціостат IPC-Pro, за швидкості розгортки потенціалу 0,001- 0,1 В/c. – дослідження методом імпедансної спектроскопії здійснювали за допомогою потенціостату IPC-Рro і аналізатору частотного відгуку FRA у діапазоні частот 0,03-50 кГц; – гальваностатичний електроліз проводили з використанням стабілізованих джерел постійного струму Б5-50. Дослідження структури та складу одержаних осадів виконувались із застосуванням сучасних фізико-хімічних методів аналізу: – рентгенофазовий аналіз покриттів проводили з використанням приладу ДРОН – 3; – морфологію поверхні та елементний склад одержаних покриттів досліджували за допомогою скануючого електронного мікроскопа; – мікротвердість за Віккерсом визначали на твердомірі ПМТ–3. Математичну обробку експериментальних даних здійснювали методами планування експерименту і математичної статистики з використанням програмного пакету Microsoft Office Excel. Третій розділ висвітлює дослідження методами ЛВА і імпедансної спектроскопії кінетики процесів електроосадження з простих (сульфатних) і комплексних (аміачно-трилонатних) електролітів покриттів кобальтом і сплавами кобальту, зокрема сплавом Со-Мо, композиційного покриття Со-Мо-ТіО₂ з полілігандного аміачно-трилонатного електроліту. Дослідження даного розділу дозволили одержати наступні результати: – процес електровідновлення іонів кобальту з простого електроліту є незворотнім. Лімітуюча стадія – перенос заряду; – при додаванні лігандів, солі молібдену та діоксиду титану відбувається зміна механізму катодного процесу. Механізм реакції визначається попередньою хімічною реакцією першого порядку; – значення порядків реакції підтвердили, що при додаванні лігандів в електроліт процес стає багатостадійним і ускладнюється проміжними стадіями; – розраховані значення енергії активації вказують на те, що процес в системі "Na₂SO₄-CoSO₄" лімітується електрохімічною стадією, але при утворенні в електроліті комплексів кобальту процес сповільнюється хімічною стадією; – при електроосадженні молібденового покриття відбувається відновлення оксоіонів молібдату до проміжних ступенів окиснення; – результати імпедансної спектроскопії, при осадженні осадів Со-Мо та Со-Мо-ТіО₂, свідчать про наявність кінетичних та дифузійних ускладнень в механізмі катодного процесу, що обумовлено відновленням оксоаніонів молібдену відповідно до плівково-адсорбційної теорії. В четвертому розділ обґрунтовані склади електролітів для одержання гальванічного сплаву Со-Мо з можливістю керування мікротвердістю, каталітичною активністю та корозійною стійкістю за рахунок варіювання вмісту молібдену в сплаві. Досліджена структура, фазовий та елементний склад покриттів Со-Мо та Со-Мо-ТіО₂. Проаналізовано вплив режиму електролізу на вміст компонентів осаду. За дослідженнями даного розділу отримані такі результати: – вихід за струмом залежить від режиму електролізу та конце нтрації компонентів електроліту; – вміст молібдену в осаді Со-Мо зменшується з ростом густини струму та збільшенням рН. Найбільший вміст Мо 85 мас. % у сплаві спостерігається при j = 1 А/дм² та в межах рН= 2–4; – одержані покриттів добре зчеплені з основою, достатньо рівномірні та дрібнокристалічні; – результати рентгенофазового та елементного аналізу свідчать про наявність у покритті елементів кобальту, молібдену і титану, їх сполук у вигляді оксидів та інтерметалідів у значній кількості; – результатами скануючої мікроскопії виявлена високорозвинена структура поверхні композиційного покриття; – вміст компонентів істотно залежить від густин струму та рН електроліту. В п'ятому розділі наведені дослідження функціональних властивостей, таких як, мікротвердості, каталітичної активності в реакції виділення водню у розчинах із різним значенням рН, корозійної стійкості в хлоридних та гідроксидних розчинах, анодної поведінки одержаних покриттів у розчинах з широким діапазоном рН. За результатами досліджень отримані наступні дані: – наявність молібдену у складі електроліту приводить до збільшення твердості покриттів – найвищу твердість 429 кг/мм² має сплав Со50-Мо50. За значенням мікротвердості (416 кгс/мм²) композиційне покриття Со-Мо-ТіО₂ майже не поступається сплаву Со-Мо; – найбільшу електрокаталітичну активність в реакції виділення водню у водному розчині 0,1 М та 1 М NaOH має сплав Со-Мо із вмістом молібдену 25 мас.%. Введення діоксиду титану приводить до значного зростання каталітичної активності Со-Мо-ТіО₂ у порівнянні із сплавом Со-Мо в розчинах H₂SO₄, NaOH, Na₂SO₄; – сплави Со-Мо корозійностійкі в хлоридних розчинах (3 % NaCl; 5 % HCl); – покриття Со-Мо-ТіО₂ корозійностійкі у 1 М розчинах NaOH та 0,1 М розчинах NaOH і 0,1 Н H₂SO₄ та Na₂SO₄; – анодна поведінка покриттів, що містять молібден та діоксид титану аналогічна анодній поведінці кобальтових покриттів, за виключенням значень потенціалів критичних точок поляризаційних залежностей; значення струму корозії осадів з молібденом та композиційних покриттів значно нижчі ніж кобальтових. У шостому розділі запропоновані карти технологічних процесів осадження покриттів Со-Мо і Со-Мо-ТіО₂ з зазначенням основних та допоміжних операції, складів електролітів, режимів обробки.
The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 161 – Chemical technologies and engineering (16 – Chemical and bioengineering). – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2020. The dissertation work is directed on development of technology of reception of a composite covering of Co-Mo-TiO₂ with the raised functional properties. The object of research is the processes of electrochemical production of Co-Mo and Co-Mo-TiO₂ coatings from complex electrolytes. The subject of the research is the technological parameters and kinetic regularities of electrodeposition of functional coatings of Co-Mo and Co-Mo-TiO₂ from ammonia-trilonate electrolytes. In the dissertation work the scientific and practical problem of development of processes of electrochemical reception of coverings with the raised functional properties is solved. The research was carried out using both classical and fundamentally new modern methods: the kinetics of cathodic reduction were studied by linear voltammetry (LVA) and impedance spectroscopy; the phase composition of the precipitates was determined according to X-ray phase analysis (X-ray diffraction), the surface morphology and elemental composition of the obtained samples were studied using a scanning electron microscope (SEM); the microhardness of the coatings was determined by Vickers; the catalytic activity of the coatings was tested for hydrogen evolution reactions; corrosion behavior was studied by impedance spectroscopy and polarization resistance. The introduction substantiates the relevance of research objectives, shows the relationship of work with scientific programs, plans, topics, formulates the purpose and main objectives, provides scientific novelty and practical significance of the results, determined the personal contribution of the applicant, noted approbation of the results. The first section provides an analytical review of information sources. The relevance of the topic at the level not only of the country but also of foreign schools is considered. The articles in which data on influence of structure of electrolytes and modes of electrolysis on processes of deposition of similar coverings are resulted are processed. The analysis of methods of research of functional properties of the received materials is executed. The evaluation of the presented results is carried out. The aspects to which it is expedient to pay attention at creation of a new electrolyte are covered. Based on the results of the analysis of literature data, the direction of research is chosen and the main tasks of the dissertation are formulated. The second section describes the methods of studying the coatings of Co-Mo and Co-Mo-TiO₂: – polarization studies were performed using an IPC-Pro potentiostat at a potential sweep rate of 0,001 to 0,1 V/s. – studies by impedance spectroscopy were performed using an IPC-Pro potentiostat and an FRA frequency response analyzer in the frequency range of 0,03-50 kHz; – galvanostatic electrolysis was performed using stabilized DC sources B5-50. Studies of the structure and composition of the obtained sediments were performed using modern physicochemical methods of analysis: – X-ray phase analysis of coatings was performed using the device DRON-3; – surface morphology and elemental composition of the obtained coatings were examined using a scanning electron microscope; – Vickers microhardness was determined on a PMT-3 hardness tester. Mathematical processing of experimental data was carried out by methods of experiment planning and mathematical statistics using Microsoft Office Excel software package. The third section covers the study by LVA and impedance spectroscopy of the kinetics of electrodeposition processes from simple (sulfate) and complex (ammonia-trilonate) electrolytes of coatings with cobalt and cobalt alloys, in particular Co-Mo alloy, composite coating of Co-Mo-TiO₂ and electrolyganate. Studies of this section have yielded the following results: – the process of electroreduction of cobalt ions from a simple electrolyte is irreversible. Limiting stage - charge transfer; – with the addition of ligands, molybdenum salt and titanium dioxide there is a change in the mechanism of the cathode process. The reaction mechanism is determined by a preliminary first-order chemical reaction; – the values of the order of the reaction confirmed that when adding ligands to the electrolyte, the process becomes multi-stage and complicated by intermediate stages; – calculated values of activation energy indicate that the process in the system "Na₂SO₄ - CoSO₄" is limited by the electrochemical stage, but in the formation of cobalt complexes in the electrolyte, the process is slowed down by the chemical stage; – during electrodeposition of molybdenum coating is the reduction of molybdate oxoions to intermediate oxidation states; – the results of impedance spectroscopy in the deposition of Co-Mo and Co-Mo-TiO₂ precipitates indicate the presence of kinetic and diffusion complications in the mechanism of the cathode process due to the reduction of molybdenum oxoanions according to the film adsorption theory. The fourth section substantiates the compositions of electrolytes for the production of galvanic alloy Co-Mo with the ability to control microhardness, catalytic activity and corrosion resistance by varying the molybdenum content in the alloy. The structure, phase and elemental composition of Co-Mo and Co-Mo-TiO₂ coatings have been studied. The influence of the electrolysis regime on the content of sludge components is analyzed. According to the research of this section, the following results were obtained: – current output depends on the mode of electrolysis and the concentration of electrolyte components; – the molybdenum content in the Co-Mo precipitate decreases with increasing current density and increasing pH. The highest content of Mo 85 % by weight in the alloy is observed at j = 1 A/dm² and within pH = 2–4; – the obtained coatings are well adhered to the base, sufficiently uniform and fine-crystalline; – the results of X-ray phase and elemental analysis indicate the presence in the coating of elements of cobalt, molybdenum and titanium, their compounds in the form of oxides and intermetallics in significant quantities; – the results of scanning microscopy revealed a highly developed surface structure of the composite coating; – the content of components significantly depends on the current density and pH of the electrolyte. The fifth section presents studies of functional properties, such as microhardness, catalytic activity in the reaction of hydrogen evolution in solutions with different pH values, corrosion resistance in chloride and hydroxide solutions, anodic behavior of the obtained coatings in solutions with a wide pH range. According to the results of research, the following data were obtained: – the presence of molybdenum in the electrolyte leads to an increase in the hardness of the coatings - the highest hardness of 429 kg/mm² has an alloy Co50-Mo50. In terms of microhardness (416 kgf/mm²), the composite coating of Co-Mo-TiO₂ is almost not inferior to the Co-Mo alloy; – the highest electrocatalytic activity in the reaction of hydrogen evolut ion in an aqueous solution of 0,1 M and 1 M NaOH has an alloy of Co-Mo with a molybdenum content of 25 wt. %. The introduction of titanium dioxide leads to a significant increase in the catalytic activity of Co-Mo-TiO₂ in comparison with the alloy of Co-Mo in solutions of H₂SO₄, NaOH, Na₂SO₄; – Co-Mo alloys corrosion-resistant in chloride solutions (3 % NaCl; 5 % HCl); – Co-Mo-TiO₂ coatings are corrosion-resistant in 1 M NaOH solutions and 0,1 M NaOH and 0,1 N H₂SO₄ and Na₂SO₄ solutions; – the anodic behavior of coatings containing molybdenum and titanium dioxide is similar to the anodic behavior of cobalt coatings, except for the potential values of the critical points of the polarization dependences; the values of corrosion current of molybdenum sludges and composite coatings are much lower than cobalt. The sixth section offers maps of technological processes of deposition of Co-Mo and Co-Mo-TiO₂ coatings with indication of basic and auxiliary operations, electrolyte compositions, processing modes.

Дисертаційна робота присвячена вивченню одонтогліфічних та одонтометричних показників змикальної поверхні коронок великих кутніх зубів, а також структурно-функціональних особливостей будови твердих тканин вказаної групи зубів залежно від статі індивідуума. Встановлені гендерні відмінності у типах одонтогліфічного візерунку змикальної поверхні коронок великих кутніх зубів нижньої щелепи. З’ясовано, що для чоловіків характерна присутність ігрек-п’ять візерунку, для жінок – ігрек-чотири та плюс-чотири типів одонтогліфічного візерунку змикальної поверхні коронок других великих кутніх зубів. У результаті проведених досліджень встановлені відмінності одонтометричних показників коронок великих кутніх зубів залежно від статі пацієнта. З’ясовано, що для осіб чоловічої статі характерні більші показники модуля і масивності коронок великих кутніх зубів та пов’язані з ними інші одонтометричні показники, ніж в осіб жіночої статі. Виявлена різниця в будові додаткових борозенок, що відходять від основних борозен, в межах кутикули, яка покриває емаль. Встановлено, що в осіб чоловічої статі зустрічається протоково-тубулярний тип будови додаткових борозенок, а для осіб жіночої статі – тубуло-альвеолярний тип. Виявлено відмінності у будові різних шарів дентину у чоловічих та жіночих великих кутніх зубах. Визначено, що у чоловіків функціональна активність одонтобластів більша, ніж у жінок, що проявляється утворенням більшої кількості монопедичних відростків. Вперше гістохімічно встановлено, що навколо відростків одонтобластів існує фосфоліпідна оболонка, завдяки якій відбувається формування інтра- та периканалікулярного дентину та їх біомінералізація.
Диссертационная работа посвящена изучению одонтоглифических и одонтометрических показателей окклюзионной поверхности коронок больших коренных зубов, а также структурно-функциональных особенностей строения твёрдых тканей данной группы зубов в зависимости от пола индивидуума. Установлены половые различия в типах одонтоглифического рисунка жевательной поверхности больших коренных зубов нижней челюсти. Выявлено, что для лиц мужского пола характерно присутствие игрек-пять рисунка, для лиц женского пола – игрек-четыре и плюс-четыре типов одонтоглифического рисунка жевательной поверхности коронок вторых больших коренных зубов. В результате проведенных исследований установлены различия одонтометрических показателей коронок больших коренных зубов в зависимости от пола пациента. Установлено, что для лиц мужского пола характерны большие показатели модуля и массивности коронок больших коренных зубов и связанные с ними другие одонтометрические показатели, чем у лиц женского пола. Диссертационное исследование дало возможность установить, что по одонтологическому статусу и одонтометрическим показателям жители Тернопольской области относятся к юго-европеоидному этническому типу. Выявлена разница в строении дополнительных бороздок, отходящих от основных борозд в пределах кутикулы, покрывающей эмаль. Установлено, что у лиц мужского пола встречается протоково-тубулярный тип строения дополнительных бороздок, а для лиц женского пола – тубуло-альвеолярный тип. Выявлены различия в строении различных слоёв дентина в мужских и женских больших коренных зубах. Установлено, что у мужчин функциональная активность одонтобластов больше, чем у женщин, что проявляется образованием большего количества монопедических отростков. Впервые гистохимически доказано, что вокруг отростков одонтобластов существует фосфолипидная оболочка, благодаря которой происходит формирование интра- и периканаликулярного дентина и их биоминерализация.
The research is devoted to the study of odontoglyphic and odontometric indicators of the occlusal surface of the crowns of molars, as well as structural and functional features of the structure of hard tissues of this group of teeth, depending on the gender aspects. It has been established gender differences in the types of odontogliphical pattern of the chewing surface of the crowns of the lower jaw second molars. As a result of the conducted studies, were established differences in the odontometric parameters of the crowns of molars depending on the patient's sex. It has been established that for males are characterized higher indicators of the modulus and massiveness of the crowns of large molars and other odontometric indicators associated with them than in females. The revealed difference in the structure of additional fissures, departing from the main fissures, within the cuticle that covering the enamel. It is established that in males there is a ductal-tubular and ductal-alveolar type of the structure of additional fissures, and for females – tubulo-alveolar type. Differences in the structure of various layers of dentin in male and female molars are revealed. It has been established that in men the functional activity of odontoblasts is greater than in women, manifested by the formation of more monopedic processes. For the first time it was established histochemically that around the outgrowths of the odontoblast there is a phospholipid membrane, due to which the formation of intra- and pericanalicular dentin and their biomineralization.

Записка: 89 с., 31 рис., 24 табл., 45 використаних посилань. Об’єкт розробки – шток 1905.28.40.01 кульового крана D500, Р80. Мета роботи – удосконалення технологічного процесу виготовлення штока 1905.28.40.01. Виконаний аналіз службового призначення кульового крана, штока, умов їх експлуатації. Визначений тип виробництва – дрібносерійний, виконаний аналіз технологічності конструкції деталі. Проаналізований існуючий на підприємстві технологічний процес обробки штока. Запропонований раціональний маршрут обробки деталі, вибраний спосіб виготовлення заготовки – круглий прокат. Розрахунково-аналітичним методом на ЕОМ розраховані припуски на діаметр 50f9. Запропоновані оптимальні схеми базування і закріплення заготовок на операції 015 «Токарна з ЧПК» і 030 «Вертикально-фрезерна». Вибрані моделі верстатів, технологічна оснастка, різальний і вимірювальний інструмент, розраховані режими різання і норми часу на обрані операції. Спроектований КВП для контроля допуску перпендикулярності та радіального биття шийки штока. Виконано дослідження оздоблювальної операції 045 «Хонінгувальна». Запропонований пристрій для зовнішнього хонінгування, розроблені рекомендації для вибору характеристики абразивного інструмента і режимів різання, які реалізують потрібні параметри якості поверхні штока під наступне хромування. Вирішені питання охорони праці і техніки безпеки у надзвичайних ситуаціях.
Report: 89 pages, 31 pictures, 24 tables, 45 sources. Object of research – rod 1905.28.40.01 of ball cock D500, P80. Subject of research – technological process, of mechanical polishing of chromed surface of rod 1905.28.40.01. In this work were solved questions, of mechanical polishing of rod 50f9 with roughness Ra=0,4 mcm, due to improvement schemes of surface machining by abrasive tool till and after chroming. The new kinematic scheme of cutting abrasive and diamond bricks - external honing with self-braked wedges for reparation of a lapse of the shape of a surface in a stock cross-section is offered. Theoretical research of the offered scheme of cutting is executed, are output the mathematical dependences explaining possibility to ensure high efficiency, demanded exactitude of the shape and the low surface roughness intended under the subsequent chromium plating. The new device for external honing is offered, recommendations are developed for sampling of performance of an edge tool and the conditions of cutting realizing demanded parameters of quality of a surface of a stock under the subsequent chromium plating.

Дисертаційну роботу присвячено виявленню сейсмостратиграфічних критеріїв вивчення глибинної будови та перспектив нафтогазоносності Північнокримського прогину і прилеглих територій, а також пріоритетних напрямків подальших геолого-геофізичних досліджень у межах прогину. Розроблено геолого-геофізичну та сейсмостратиграфічну моделі структурно-літологічних поверхів Південного регіону України. Визначено сейсмостратиграфічні критерії виділення тектонічних порушень різних типів за сейсмічними даними. Проведено сейсмостратиграфічну класифікацію нафтогазоперспективних структур крейдового віку з визначенням принципів їх розміщення у розрізі та по площі протну. Визначено особливості геологічної будови відкладів крейдового віку Північнокримського прогину, що характеризують його як рифт. Побудовано структурно-тектонічні карти горизонтів відбиття, які приурочені до покрівель та підошов СЛП крейдового віку, у межах центрального грабену, північного і південного бортів рифту. Розроблено схему розповсюдження нафтогазоперспектйвних об'єктів крейдового віку. Визначено перспективи нафтогазоносності різних частин рифту. Обґрунтовано пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ та першочергові об'єкти для проведення комплексних геофізичних досліджень.
Диссертация посвящена определению сейсмостратиграфических критериев изучения глубинного строения и перспектив нефтегазоносности Северокрымского прогиба и прилегающих территорий, а также приоритетных направлений дальнейших геолого-геофизических исследований. На основании обобщения данных о литологическом составе и петрофизических характеристиках отложений осадочного чехла (интервальные сейсмические скорости, плотность, магнитная восприимчивость и кажущиеся сопротивления), авторских исследований по изучению волновых картин, граничных отражающих горизонтов, пространственных форм и фациального состава разработаны геолого-геофизические и сейсмостратиграфические модель структурно-литологических этажей (СЛЭ) Южного региона Украины. Установлены закономерности в распределении и взаимосвязях между петрофизическими и сейсмостратиграфическими характеристиками, присущие Южному региону. Научно обоснованы стратиграфические уровни отражающих горизонтов, являющихся граничными для СЛЭ. Определены сейсмостратиграфические критерии выделения по сейсмическим данным тектонических нарушений разных типов. В отложениях мелового возраста Северокрымского рифтогенного прогиба проведена сейсмостратиграфическая классификация нефтегазоперспективных структур (НГПС), определены принципы их размещения в разрезе и но площади рифта. Уточнено геологическое строение восточной центриклинали рифта и сопредельных территорий. В пределах центрального грабена, северного и южного бортов рифта построены компилятивные структурно-тектонические карты по отражающим горизонтам, приуроченным к кровлям и подошвам СЛЭ мелового возраста, на которых нашли своё отображение бортовые палеосбросы, южный и северный блоки, центральный грабен, массивы палеовулканов. В разрезе отложений мелового возраста определены основные принципы размещения пород-коллекторов, флюидонепроницаемых толщ и НГПС. Построена схема распространения нефтегазо перспективных структур мелового возраста и определены перспективы нефтегазоносности различных частей рифта. Обоснованы приоритетные направления геологоразведочных работ на нефть и газ. Определены первоочередные площади для проведения комплексных геофизических исследований. В пределах сухопутной части прогиба предлагается провести поисково-детальные геофизические исследования на 21 площади, региональные работы МОГТ и КМТЗ в пределах северного борта. В пределах морской части необходимо провести региональные работы МОГ'Т и мелководные сейсморазведочные работы в пределах «переходных зон» Тарханкутского полуострова.
This dissertation is dedicated to the determination of seismostratigraphical criteria of study of abyssal structure and prospects of oil-and-gas bearing of the North-Crimean flexure and adjoining territories and also priority directions of further geology-geophysical researches. The geology-geophysical and seismostratigraphical models of structural-lithological layers of the South region of Ukraine are developed. The seismostratigraphical criteria of selection of tectonic faults of different types are determined on the base of seismic data. Seismostratigraphical classification of oil-and-gas bearing objects of cretaceous age is conducted, principles of their placing are determined in a section and all over the area of the rift. There are created compilation structural-tectonic maps of reflecting horizons fixed on the surface and feet of SLL of cretaceous age within the limits of central graben, north and south sides of the rift. The scheme of distribution of oil-and-gas bearing objects of cretaceous age is developed. The prospects of oil-and-gas bearing of different parts of the rift are determined. The priority directions of oil-and-gas geological prospect works are grounded. The primary objects are determined for realization of complex geophysical researches, parametric and prospect drilling.

Дисертація присвячена дослідженню двох типів металевих пористих матеріалів, що можуть застосовуватися у якості капілярних структур теплових труб, – моноволокнистих та композиційних волокнисто-порошкових структур. У результаті досліджень процесів теплопровідності металевих пористих матеріалів отримано залежності для інженерних розрахунків теплопровідності каркасу моноволокнистих і композиційних матеріалів. На основі експериментальних досліджень впливу характеристик металевих волокнистих матеріалів на процеси кипіння в умовах вільного руху води запропоновано формулу для інженерних розрахунків температурних напорів початку кипіння води на металопористих поверхнях. Експериментальні дані дозволили порівняти реальні значення коефіцієнтів тепловіддачі α з даними, отриманими за уточненою в даній роботі моделлю кипіння на пористих поверхнях. У результаті уточнення вдалося значно наблизити розраховані за моделлю величини α до експериментально отриманих даних і підтвердити адекватність моделі. Із застосуванням моделі було уточнено методику визначення внутрішнього термічного опору теплових труб з металевими пористими структурами. Виконаний цикл експериментальних досліджень теплових труб з металоволокнистими і теплових труб з композиційними капілярними структурами показав, що при роботі в горизонтальному положенні останні не поступаються за основними характеристиками тепловим трубам з волокнистими капілярними структурами, до того ж перевершують їх за максимальною теплопередавальною здатністю при роботі проти сил гравітації.
The dissertation is devoted to the investigation of two types of metal porous materials, which can be used as capillary structures of heat pipes – monofibrous and composite fibrous-powder structures. The dependences for engineering calculations of frame thermal conductivity for monofibrous and composite materials were obtained after the experiments of heat conduction processes in metallic porous materials. Multi-factor dependence for calculations of temperature difference of the water boiling beginning on metallic porous surfaces was proposed on the basis of the experimental studies of boiling in free water flow. The obtained experimental data allowed to compare the real values of heat transfer coefficients α with the data obtained by the model of boiling on porous surfaces (the KPI model) specified in the dissertation. As a result of model elaboration, It became possible to bring the calculated  values obtained by the experiments to the model calculated α values and to confirm the adequacy of the model. It was refined the method of internal thermal resistance determining in heat pipes with metal porous structures by the application of the KPI model. The cycle of experimental studies of heat pipes with monofibrous and composite capillary structures showed, that in horizontal position heat pipes with composite structures do not concede with the main characteristics (maximum heat transfer capacity and thermal resistance) to the heat pipes with monofibrous capillary structures. In addition, maximum heat transfer capacity of composite heat pipes has higher values, than the same one of mono-fibrous pipes, when working against the forces of gravity.
Диссертация посвящена исследованию двух типов металлических пористых материалов, которые могут быть использованы в качестве капиллярных структур тепловых труб – моноволокнистых и композиционных волокнисто-порошковых структур. В результате исследований процессов теплопроводности металлических пористых материалов получены зависимости для инженерных расчетов теплопроводности каркаса моноволокнистих и композиционных материлов. Многофакторные зависимости характеризуют взаимосвязь между теплопроводностью каркаса материалов и их структурными характеристиками. Однофакторные функции вида λ кс = f(П) позволили сравнить теплопроводность композиционных и моноволокнистих структур, в результате чего было установлено, что коэффициенты теплопроводности λ кс композиционных капиллярных структур несколько ниже, чем у моноволокнистых структур, для одинаковых диапазонов пористости. Однако это различие в значениях λ кс является незначительным. На основе экспериментальных исследований влияния характеристик металлических волокнистых материалов на процессы кипения в условиях свободного движения воды предложено формулу для инженерных расчетов температурных напоров начала кипения воды на металловолокнистых пористых поверхностях. Полученные в работе результаты удовлетворительно коррелируются с известными данными, однако существуют и определенные различия, которые влияют на уменьшение температурных напоров закипания при одинаковых значениях пористости капиллярных структур. Исследование температурного напора начала кипения на пористых поверхностях позволило определить, что для пористых медных образцов данный температурный напор составляет 0,5-2,0 ⁰С, в то время как температурный напор начала кипения на относительно «гладких» технических поверхностях – от 7 до 12 ⁰С. Экспериментальные данные позволили сравнить реальные значения коэффициентов теплоотдачи α с данными, полученными по уточненной в данной работе модели кипения на пористых поверхностях (модель КПИ). В результате уточнения удалось значительно приблизить рассчитаные по модели величины α к экспериментальным значениям и подтвердить адекватнисть модели. Анализ полученных экспериментальных данных кипения на металлических пористых поверхностях свидетельствует о том, что медные волокнистые структуры средней пористости (40-50 %) в диапазоне толщин от 0,5 до 1,0 мм позволяют обеспечить наибольшие значения коэффициентов теплоотдачи α, по сравнению с металлическими волокнистыми структурами других диапазонов пористостей и толщин, исследованными в данной работе. Также с применением модели кипения КПИ была уточнена методика определения внутреннего термического сопротивления тепловых труб с металлическими пористыми структурами. Выполненный цикл экспериментальных исследований тепловых труб с металло-волокнистыми и композиционными капиллярными структурами с использованием этанола в качестве теплоносителя показал, что в горизонтальном положении и в положении «режим термосифона» тепловые трубы с капиллярными структурами обоих типов обеспечивают стабильное функционирование в диапазоне тепловых потоков до 70 Вт. При этом термические сопротивления тепловых труб с «новым» типом капиллярных структур не превышают термические сопротивления труб, изготовленных на основе моноволокнистых структур. В положениях, когда зона нагрева трубы находится выше, чем зона охлаждения, композиционные капиллярные структуры нового типа обеспечивают стабильное функционирование для тепловых потоков до 25 Вт, что является более высоким показателем, чем у тепловых труб с моноволокнистыми структурами (10-15 Вт). Последний факт нужно учитывать при конструировании аппаратов и приборов с тепловыми трубами.

Дисертаційна робота присвячена визначенню умов синтезу плівок CZTS методом спрей-піролізу з оптимізованими властивостями, придатних для приладового використання; розробці технологічного підходу для легування плівок атомами Ge та дослідженню механізмів заміщення атомів Sn на Ge під час осадження шарів CZTGeS; комплексному дослідженню плівок CZTS і CZTGeS у залежності від різних фізико- та хіміко-технологічних умов осадження та післяростового лазерного відпалу з метою оптимізації їх характеристик для використання у СЕ третього покоління; дослідженню впливу концентрації сірки у прекурсорі на структурні характеристики плівок CZTS та її подальшому впливу на робочі параметри СЕ; визначенню впливу оптичних втрат, концентрації атомів Ge і Sn у поглинальному шарі CZTGeS, матеріалу різних буферних шарів (CdS, ZnS, ZnMgO, SnS2) та зміни енергії роботи виходу електрону тильного контактного шару на основні фотоелектричні характеристики СЕ; визначенню параметрів необхідних для оптимізації конструкції таких СЕ з покращеними робочими характеристиками. Розроблена методика та установлені зв’язки між фізико-хімічними умовами синтезу плівок CZT(Ge)S, їх післяростовими лазерними відпалами та структурними, субструктурними, оптоелектричними характеристиками і елементним складом можуть бути використані для створення СЕ з високою ефективністю фотоперетворення та низькою собівартістю.
Диссертация посвящена определению условий синтеза пленок CZTS методом спрей-пиролиза с оптимизированными свойствами, пригодных для приборного использования; разработке технологического подхода для легирования пленок атомами Ge и исследованию механизмов замещения атомов Sn на Ge при осаждения слоев CZTGeS; комплексному исследованию пленок CZTS и CZTGeS в зависимости от различных физико-и химико-технологических условий осаждения и послеростового лазерного отжига с целью оптимизации их характеристик для использования в солнечных элементах (СЭ) третьего поколения; исследованию влияния концентрации серы в прекурсорах на структурные характеристики пленок CZTS и ее дальнейшем влиянии на рабочие параметры СЭ; определению влияния оптических потерь, концентрации атомов Ge и Sn в поглощающем слое CZTGeS, материала различных буферных слоев (CdS, ZnS, ZnMgO, SnS2) и изменение энергии работы выхода электрона тыльного контактного слоя на основные фотоэлектрические характеристики СЭ; определению параметров необходимых для оптимизации конструкции таких СЭ с улучшенными рабочими характеристиками. Разработанная методика и установленные связи между физико-химическими условиями синтеза пленок CZT(Ge)S, их послеростовых лазерных отжигов и структурными, субструктурными, опто-электрическими характеристиками и элементным составом могут быть использованы для создания СЭ с высокой эффективностью фотопревращения и низкой себестоимостью.
The dissertation is devoted to the determination of the conditions for the synthesis of CZTS films by the spray pyrolysis method with optimized properties, suitable for instrument using; the development of a technological approach for alloying films with Ge atoms and the study of the mechanisms of the replacement of Sn atoms by Ge during the deposition of CZTGeS layers; the comprehensive analysis of CZTS and CZTGeS films depending on various physical and chemical technological conditions of deposition and post-growth laser annealing in order to optimize their properties for use in third generation solar cells (SC); the study of the effect of sulfur concentration in precursors on the structural characteristics of CZTS films and its further influence on SCs operational parameters; the determination of the impact of optical losses, the concentration of Ge and Sn atoms in the CZTGeS absorber layer, the material of various buffer layers (CdS, ZnS, ZnMgO, SnS2) and the change in the energy of work function of back contact layer on the basic photoelectric characteristics of SC; the determination of the parameters needed to optimize the design of such solar cells with improved working characteristics. The developed technique and the established relationships between the physicochemical conditions of the synthesis of CZT(Ge)S films, their post-growth laser annealing, and structural, substructural, optoelectrical characteristics, together with elemental composition can be used to produce SCs with high photoconversion efficiency and low cost-price.

Мимрик К. О. Структура поверхні литого титанового сплаву ВТ-8 після лазерної обробки у різних середовищах : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 104 " Фізика та астрономія" / наук. керівник В. В. Гіржон. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 58 с.
UA : В роботі 58 сторінок, 12 рисунків, 7 таблиць та було використано 47 літературних джерел. Об’єкт дослідження – титановий сплав ВТ-8 після лазерної обробки. Мета роботи – дослідження структури титанового сплаву ВТ-8 після лазерної обробки в атмосферах аргону, азоту та повітря. Методи дослідження – якісний рентгенівський фазовий, металографічний та дюрометричний. За допомогою наведених методів було досліджено структурно-фазовий склад зразків та зміни мікротвердості у вихідному стані та після лазерних обробок у різних газових середовищах. Встановлено, що лазерна обробка титанового сплаву ВТ-8 в атмосферах аргону, азоту та повітря викликає суттєві структурні зміни в поверхневих шарах сплавів, що, в свою чергу, приводить до зміни їх мікротвердості. Показано, що змінюючи оточуючу атмосферу та режими обробки, можна регулювати ступінь зростання мікротвердості поверхні. Проаналізовано причини зростання мікротвердості з точки зору структурно-фазового стану поверхні лазерної обробки.
EN : In the work 58 pages, 7 tables and 12 figures, was used 47 literary sources. The objects of the study is a titanium alloy VT-8 after laser treatment. The aim of the study is researching the structure of titanium alloy VT-8 after laser treatment in an atmospheres of argon, nitrogen and air. The methods of research are qualitative X-ray phase, metallographic and durometric. With the help of the above methods, the structure of the samples in the initial state and after laser treatment under the modes of melting and pre-melting in different gas environments was investigated. It was established that the laser treatment of titanium alloy VT-8 in atmospheres of argon, nitrogen and air leads to significant structural changes in the surface layers, which in turn leads to a change in their microhardness. Depending on the selected atmosphere and processing modes, the degree of microhardness of the surface can be adjusted.

В результаті синтезу та гідротермального модифікування нікельсилікагелів з різним співвідношенням NiO : SiО2 отримані матеріали, параметри пористої структури яких варіюються в широких межах: питома поверхня від 20 до 550 м2/г, сорбційний об’єм пор від 0,1 до 0,8 см3/г, діаметр пор від 20 до 800 Ǻ і з різним фазовим складом, що відкриває широкі перспективи їх застосування.

ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ.................................6 ВСТУП....................................................................................................................................7 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СТАНУ ПРОБЛЕМИ ТА ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.................21 1.1 Аналіз умов роботи та основних видів тертя та зношування деталей техніки спеціального призначення в екстремальних умовах експлуатації…......................…..... 21 1.2 Технологічні методи формування зносостійких поверхонь дискретної структури.... 37 1.3 Закономірності зношування дискретних поверхонь……………….............................. 63 1.3.1 Зносостійкість в умовах абразивного зношування……………………...................... 63 1.3.2 Зносостійкість в умовах граничного мащення…………………………...................... 83 1.3.3 Зносостійкість поверхонь дискретної структури в умовах фретингу та її вплив на втомну міцність…..……………………................................................................................. 95 Висновки до розділу 1. Мета та задачі дослідження………………………...................... 117 РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕКСТУРОВАНИХ ЛУНКОВИХ ПОВЕРХОНЬ…………………………................................................................................. 124 2.1 Методика математичного моделювання технологічного процесу…….................... 125 2.2 Методика моделювання напружено-деформованого стану методом скінченно-елементного аналізу……………………………………………….....................................… 140 2.3 Методика моделювання течії рідини у дискретних ділянках…………..................... 151 2.4 Методика визначення впливу магнітних полів на трибологічні процеси у дискретних ділянках…………………………………………………......................................................... 154 2.5 Технологічні методи формування дискретних поверхонь……….....……................. 157 2.5.1 Технологія формування лункових поверхонь……………....………….................... 157 2.5.2 Технологія формування дискретних поверхонь методом електроіскрового легування……………………………………………………...............................................… 160 2.5.3 Зміцнення текстурованих лункових поверхонь методом іонно- плазмового термоциклічного азотування…………………………..………............................................ 161 2.6 Експериментальні методи досліджень текстурованих лункових поверхонь…….....163 2.6.1 Методика визначення залишкових напружень…….........................………..…….. 163 2.6.2 Методика триботехнічних досліджень в умовах абразивного зношування……… 167 2.6.3 Методика досліджень в умовах фретинг-зношування………......................……... 169 2.6.4 Методика досліджень текстурованих лункових поверхонь на фретинг-втому..... 171 2.6.5 Методика триботехнічних досліджень в умовах тертя ковзання........................... 178 2.7 Фізичні та хімічні методи досліджень…………………………………..................…..... 181 Висновки до розділу 2………………………………………………………............................ 184 РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ТЕКСТУРОВАНИХ ЛУНКОВИХ ПОВЕРХОНЬ……............. 186 3.1 Розрахунково-експериментальні дослідження залишкових напружень.................. 186 3.2 Побудова математичних моделей за результатами експерименту......................... 191 3.3 Дослідження напружено-деформованого стану методом скінченно- елементного аналізу………………………………………………………..............................……........….... 198 3.4 Дослідження впливу іонного азотування на структуру і фізико- механічні властивості текстурованих лункових поверхонь…………………..................................................….. 210 3.5 Чисельне моделювання напружено-деформованого стану електроіскрових покриттів………………………………………………………..............................................… 217 Висновки до розділу 3………………………………………………………............................ 223 РОЗДІЛ 4 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗНОШУВАННЯ ТЕКСТУРОВАНИХ ЛУНКОВИХ ПОВЕРХОНЬ ПРИ ТЕРТІ НЕ ЖОРСТКО ЗАКРІПЛЕНИМИ АБРАЗИВНИМИ ЧАСТИНКАМИ……………………………………………...................................................... 226 4.1 Експериментальні дослідження в умовах абразивного зношування…................... 227 4.2 Механізм зношування дискретної ділянки...……………………................................. 235 4.3 Експериментальні дослідження в умовах зношування у водному середовищі з абразивом………………………………………………………............................................... 238 4.4 Оптимізація технологічного процесу формування текстурованих лункових поверхонь та побудова математичних моделей за результатами експерименту......... 241 Висновки до розділу 4…………………………………………............................................. 252 РОЗДІЛ 5 ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗНОШУВАННЯ ТЕКСТУРОВАНИХ ЛУНКОВИХ ПОВЕРХОНЬ В УМОВАХ ФРЕТИНГУ І ФРЕТИНГ-УТОМИ…........................................ 255 5.1 Механізм фретинг-зношування текстурованих лункових поверхонь...................... 255 5.2 Вплив текстури дискретних поверхонь на тривалість процесу припрацювання.... 263 5.3 Механізм зношування комбінованих дискретних поверхонь в умовах фретинг-зношування……………………………………………………………….................................. 266 5.4 Чисельне моделювання температурно-силового навантаження…........................ 273 5.5 Побудова математичних моделей за результатами експерименту…….................. 277 5.6 Дослідження текстурованих лункових поверхонь в умовах фретинг- утоми…....... 286 Висновки до розділу 5…………………………………………………................................... 296 РОЗДІЛ 6. ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ТЕКСТУРОВАНИХ ЛУНКОВИХ ПОВЕРХОНЬ В УМОВАХ ГРАНИЧНОГО МАЩЕННЯ ПРИ ТЕРТІ КОВЗАННІ.......................................................... 299 6.1 Закономірності зношування текстурованих лункових поверхонь…........................ 299 6.2 Вплив магнітних явищ на зносостійкість текстурованих лункових поверхонь…..... 309 6.2.1 Механізм вилучення продуктів зношування…………………………....................... 309 6.2.2 Дипольно-орієнтаційна поляризація молекул мастильного матеріалу при одночасному впливу магнітного поля і температури………………………..................... 313 6.3 Напружено-деформований стан поверхневого шару трибоконтакту….................. 317 6.4 Побудова математичних моделей за результатами експерименту…….................. 324 6.5. Дослідження ефективності дискретних ділянок в умовах рідинного мащення...... 341 6.5.1 Експериментальні дослідження…………………………………................................ 342 6.5.2 Чисельне моделювання…………………………………………………....................... 345 Висновки до розділу 6………………………………………………………............…............. 348 РОЗДІЛ 7. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕКСТУРОВАНИХ ЛУНКОВИХ ПОВЕРХОНЬ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЗНОСОСТІЙКОСТІ ДЕТАЛЕЙ ТЕХНІКИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ……………………………………………………….......... 352 7.1 Узагальнення результатів оптимізації текстури лункових поверхонь..............…..... 353 7.2 Техніко-економічне обґрунтування впровадження технологічного процесу формування текстурованих лункових поверхонь………………………........................... 356 7.3 Практичні рекомендації щодо формування зносостійких текстурованих лункових поверхонь на конструктивних елементах техніки спеціального призначення……….... 361 Висновки до розділу 7………………………………………………....................................... 364 ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНОВКИ……………….……………………........................... 366 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….…………………......................... 371 ДОДАТКИ...……………………………………………………………………............................ 436
Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової проблеми створення і практичного використання нових високоефективних ресурсозберігаючих технологій управління функціональними властивостями деталей техніки спеціального призначення за рахунок направленого створення зносостійких поверхневих шарів і управління їх властивостями в екстремальних умовах експлуатації при обмеженій подачі мастильного матеріалу при різних видах тертя та зношування. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено концептуальний підхід щодо створення зносостійких текстурованих луночних поверхонь з поглибленими дискретними ділянками, який на відміну від існуючих базуються на дослідженні напружено-деформованого стану як окремої дискретної ділянки, так і дискретної поверхні в цілому, та математичному моделюванні закономірностей їх формування. Представлено та описано результати експериментальних досліджень конструкційної сталі 30ХГСА з текстурованими луночними поверхнями і на їх основі розроблено теоретико-методологічні положення оптимального вибору властивостей дискретних поверхонь на підставі аналізу і синтезу комплексного дослідження зносостійкості деталей і вузлів тертя техніки спеціального призначення з метою підвищення їх зносостійкості і ресурсу. Встановлено закономірності зношування текстурованих луночних поверхонь при різних видах тертя та зношування від впливу конструктивних, технологічних та експлуатаційних факторів. Розкрито цілісні уявлення про закономірності і процеси, які відбуваються у тонких поверхневих шарах дискретних ділянок. Основні результати дисертаційної роботи знайшли промислове впровадження на етапах створення, виробництва та модернізації деталей та вузлів техніки спеціального призначення.

В магістерській роботі виконано проект дільниці ремонтного цеху для відновлення колінчастого валу 2108-1005016 автомобіля ВАЗ-2108 з дослідженням структури чавунів для циліндрів та покрить їх робочих поверхонь.
In the master's work the design and specifications of repair shop area for the crank shaft 2108-1005016 of automobile VAZ-2108 reconditioning including the study of cylinders cast irons structure and their working surfaces coatings.
Вступ 1 Загально-технічний розділ 2 Технологічний розділ 3. Конструкторський розділ 4 Спеціальний розділ 5 Науково-дослідний розділ 6 Проектний розділ 7 Обгрунтування економічної ефективності 8 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 9 Екологія Загальні висновки щодо магістерської роботи Бібліографія Додатки