Статті в журналах: "Структура мотивів"

1

Шкуропат, А. В., І. В. Головченко та С. Д. Рудишин. "СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 19–26. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема формування мотивації у школярів, яка включає формування системи цінностей, активної поведінки учня, тобто створення взаємозв'язку між мотивами, що усвідомлюються, та мотивами, що реально діють. Оскільки більшість досліджень мотивації стосуються її рівня та ступеня вираженості, де мотивація оцінюється від високого до низького рівнів, наше дослідження присвячене вивченню мотивації як складно організованої системи елементів (мотивів). Проаналізовані літературні джерела свідчать, що учні можуть відрізнятися не тільки рівнем мотивації, а й типом мотивації, тобто мотивом або тією рушійною силою, що спонукає діяльність. У нашому досліджені взяли участь 120 учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти м. Херсона та області. Учням пропонувалася анкета (питання, запозичені з Shadow a Student Challenge), яка містила питання, пов’язані із пізнавальним, соціальним, спонукальним та професійно-ціннісним мотивами. Анкетування учнів показало, що лише у 30% опитаних учнів був сформований пізнавальний мотив, 20% мали сформований соціальний мотив, 19,2% опитаних учнів продемонстрували сформований спонукальний мотив до навчання. Проаналізовані результати анкетування дають змогу встановити недостатність сформованості мотивації навчання через недостатність сформованості пізнавального мотиву у більшості опитаних учнів. Сформована мотивація до навчання – це переважання пізнавальної спрямованості до навчання, що притаманна дитячій допитливості, формуванню пізнавальних інтересів. У випадках, коли пізнавальний мотив несформований, то у дитини розвиваються другорядні мотиви до навчання. Вона починає сприймати школу як місце для розваг, дитина не здатна взяти на себе обов’язки учня. Доведено, що серед опитаних учнів 20% на першому місці мають саме соціальний мотив, про що говорять відповіді учнів про те, що школа – це місце для спілкування з однолітками, відвідують школу заради спілкування тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Козак, Софія. "ФРЕЙМ «ПОЧУТТЯ» В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (на матеріалі творчості австрійського письменника С. Цвейга)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз фреймових структур на позначення почуттів у художньому дискурсі. Докладно розглянуто поняття «фрейм» та «фреймова структура». Фрейми кваліфіковано як когнітивні утворення, складовими частинами яких є термінали і які реалізуються в дискурсі через фреймові структури. Ключові компоненти фреймових структур ― термінальні елементи, що безпосередньо пов’язані з мовною реалізацією терміналів. Дослідження виконано на матеріалі роману Стефана Цвейга «Ungeduld des Herzens» («Нетерпіння серця»). У цьому творі проаналізовано фреймові структури, у яких термінальні елементи, що представляють фрейм «Почуття», відображають емоційну сферу персонажів і розкривають їхній внутрішній світ. У дослідженні описано структуру фрейму «Почуття» та визначено його основні термінали. Цей фрейм розглядаємо як ментальне утворення, в основу якого покладено категоріальні знання про людські почуття – те, що люди відчувають не розумом, а внутрішньо, «в душі», наприклад страх, полегшення, радість, безпечність, невпевненість й ін. На основі словникової дефініції визначено базові термінали фрейму «ПОЧУТТЯ» («GEFÜHL»): «Внутрішнє поривання» («seelische Regung»), «Відчуття» («Empfindung»), «Настроєність» («Einstellung»), «Ставлення до світу» («Haltung zur Welt»). У рамках цих терміналів здійснено комплексний аналіз лексичних одиниць, що зображають почуття героїв роману «Ungeduld des Herzens», показано різні відтінки їхніх переживань і думок, описано найпотаємніші мрії, передано найрізноманітніші поривання людської душі. Зазначені вище фреймові структури дають ключ до розуміння вчинків героїв твору та їхніх мотивів, відображають почуття, які штовхають дійових осіб на відчайдушні кроки, як на подвиги, так і на злочини; висвітлюють пристрасті, що можуть стати як причиною невдач, так і підґрунтям для зародження нових стосунків. Аналіз текстового матеріалу засвідчив, що фреймові структури на позначення емоцій і почуттів є продуктивним засобом у відображенні внутрішнього світу літературних героїв та ефективним механізмом експлікації авторської прагматики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Горбач, Н. В., та К. В. Антонюк. "ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ФОЛЬК-ДЖАЗ РОМАНУ-ФЕЄРІЇ «РАЙ-МИР» СЕРГІЯ ЦЮРИЦЯ". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 49–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розкриває жанрову специфіку твору «Рай-Мир» сучасного волинського письменника Сергія Цюриця, аналізує новаторство в інтерпретації фольклорних мотивів у романі. Метою розвідки передбачено з’ясувати фольклорно-міфологічне підґрунтя твору «Рай-Мир» та розкрити доцільність жанрового визначення автора – «фольк-джаз роман-феєрія». У статті проаналізовано фольклорні витоки твору, його інтертекстуальність, що дозволяє використовувати у структурі роману елементи різних жанрів народної творчості. Серед них – народні казки, легенди, пісні, думи. Відтак, структура твору зіткана з фольклорного матеріалу, автор використовує навіть цілі рядки з народнопісенних творів, обігрує мотиви прозових фольклорних жанрів, чим і зумовлена насиченість роману яскравими та суперечливими образами. Порівнюючи особливості джазу та поезії, можна зробити висновки, що обом видам мистецтва притаманні високий ступінь імпровізації, складний ритм та висока емоційна наповненість. Симбіоз зорових та слухових образів відіграє також не останню роль. Відтак, підзаголовок «фольк-джаз» служить своєрідною підказкою в декодуванні авторського задуму та символіки образів. Фантастично-казковий сюжет та міфологічне мислення у творенні художньої дійсності підтверджує авторське визначення «роман-феєрія». Сергій Цюриць заглиблюється в слов’янську міфологію, звертається до космогонічних та астральних символів і таким чином демонструє зв’язок твору з історично-культурною традицією. Отже, фольклорно-міфологічне підґрунтя роману-феєрії «Рай-Мир» виявляє себе в інтерпретації фольклорних мотивів не стільки з метою стилізації, скільки задля створення нової художньої реальності. Своїм романом автор не лише репрезентує сучасне бачення і розуміння фольклорних елементів у поезії, а й демонструє їхнє художнє та практичне значення для сучасного літературного процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

ГАРМАШ, Олена, та Світлана ОМЕЛЬЧЕНКО. "СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ТЬЮТОРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 202–12. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-202-212.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню проблеми моделювання структури та змісту тьюторської компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Автором зазначено, що в професійній педагогіці сьогодні актуальною постає проблема пошуку шляхів забезпечення реалізації індивідуального запиту на освіту кожної дитини. Можливим рішенням цього завдання є організація навчання за допомогою тьюторського супроводу, що вимагає належної підготовки здобувачів педагогічних закладів вищої освіти. Проаналізовано дотичні наукові джерела з метою встановлення підходів науковців у розумінні компонентів структури тьюторської компетентності та характеристиці її змістового наповнення. Визначено власну структуру тьюторської компетентності майбутніх учителів іноземних мов як сукупність взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, особистісно-рефлексивного. Встановлено, що мотиваційно-ціннісний компонент складається з мотивів до опанування необхідних знань та зміни своєї професійної ролі з “останньої інстанції знань” на того, хто супроводжує й інтересів до тьюторської діяльності. а також дотриманні тьюторських цінностей. Когнітивний компонент представлено як сукупність педагогічних, психологічних, методичних знань та знань щодо ефективного налагодження комунікації. Діяльнісний компонент складається з фасилітативних, організаційних, аналітичних і комунікативних умінь. Особистісно-рефлексивний компонент розглянуто як сукупність значущих особистісних та професійних якостей (комунікабельність, кооперація, відповідальність, активне слухання, емпатія, адаптивність, емоційна стабільність, інноваційність), а також здатність до рефлексії. Наголошено, що рефлексія в діяльності вчителя-тьютора займає важливе місце, оскільки вона (діяльність) спрямована на залучення учнів до постійного аналізу власних успіхів і невдач на шляху досягнення мрій, пошук конструктивного вирішення проблем, пошук методів і засобів в досягненні очікуваних результатів, що є підґрунтям для налагодження суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Ключові слова: тьюторська компетентість, тьютор, структура, зміст, вчитель іноземних мов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Міронова, М. Ю. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕРЕПІДГОТОВКИ". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 190–97. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4834.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано теоретичні й методологічні основи формування професійної спрямованості майбутніх психологів у процесі професійної перепідготовки у ВНЗ. Визначено теоретичні основи дослідження формування професійних якостей майбутніх спеціалістів з психології. Зроблено висновок, що психологічними механізмами професійної спрямованості майбутніх психологів може виступати складна багаторівнева структура мотивів, цінностей, особистісних смислів та здібностей, що визначають професійно важливі якості психолога.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

АВЕРІНА, Катерина. "МОТИВАЦІЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ В НАВЧАЛЬНІЙ І ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 236–47. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-236-247.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виявляється значення мотиваційного чинника в структурі соціальної активності особистості та його роль в активізації соціальної активності представників соціономічних спеціальностей в системі освітніх впливів під час навчання у ЗВО. Визначаються психологічні, педагогічні, культурологічні та соціологічні аспекти дослідження інтерактивних механізмів розвитку соціальної активності в контексті новітніх психолого-педагогічних напрацювань у сфері професійної освіти та точки ефективного педагогічного впливу на ці процеси. Обґрунтовуються параметри дослідження мотиваційного чинника як змістового елемента структури розвитку соціальної активності особистості та методика емпіричного дослідження мотивів участі/неучасті майбутніх фахівців соціономічних професій у позанавчальній соціальній активності. За результатами емпіричного дослідження визначено найбільш впливові мотиви позанавчальної соціальної активності (прагматичний, пізнавально-гедоністичний, комунікативно-експансивний, нетворкінгу, мотив самореалізації та кооперативний/колабораційний) та найменш впливові мотиви позанавчальної соціальної активності (респектно-репутаційний, егоцентричний та економічний). Виявлено латентні фактори: а) «Мотивації до росту та розвитку» (прагматичний, пізнавально-гедоністичний, мотив самореалізації, кооперативний, комунікативно-екпансивний, альтруїстичний, професійно-тренінговий); б) «Компенсаторні мотиви» (охоплюються мотиви пошуку поваги і визнання, економічний, егоцентричний, мотив впливовості, каузації). Аналізом показників мотивації неучасті виокремлені латентні фактори: а) «Демотиватори» (мотиви «Економічної незацікавленості», «Відсутності здібностей», «Автономності», «Гальмування адміністрацією ініціативи студентів», «Трудової зайнятості», «Формалізму»); б) «Відволікаючих/ конкурентних мотивів» (мотиви «Зайнятості іншими справами», «Романтичних стосунків», «Центрованості на професійній освіті». Ключові слова: соціальна активність, майбутні фахівці соціономічних професій, позанавчальна (дозвільна) активність, мотиваційні фактори розвитку соціальної активності, позанавчальна соціальна активність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Котлова, Людмила. "СТРУКТУРА МОРАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 89–97. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).08.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена теоретичному аналізу підходів щодо розуміння структури моральної самосвідомості особистості. Дослідження спрямоване на виокремлення психологічних особливостей, структури та механізмів моральної самосвідомості особистості. Основними завданнями стали психологічний аналіз та на його основі узагальнення особливостей структури моральної самосвідомості.Морально зрілій особистості притаманний високий рівень моральної свідомості та самосвідомості, що проявляється в стійкості переконань і вірності своїм ідеалам, у розумінні та оцінці інших і себе, в самостійності та правильності прийнятих рішень, послідовності добровільних учинків, моральній надійності, здатності протистояти внутрішнім поривам, вмінні враховувати зовнішні обставини. Моральна самосвідомість розглядається як специфічна форма моральної свідомості, усвідомлення себе, своїх моральних цінностей, ставлень, якостей, потенційних можливостей, учинків, їх мотивів і наслідків, регулювання власної поведінки та моральне самовдосконалення.Виділено два рівні моральної самосвідомості: на першому рівні відбувається порівняння «Я» іншої людини, оцінювання її якостей, а потім ці якості переносяться на себе; на другому рівні відбувається співвіднесення знань про себе в процесі аутокомунікації, тобто в межах «Я і Я». Людина вже оперує готовими, сформованими знаннями про себе. На цьому рівні вона співвідносить свою поведінку з тією мотивацією, яку реалізує.Моральна самосвідомість може мати трьохкомпонентну структуру: афективний (емоційний), когнітивний, поведінковий (регулятивний) компоненти або чотирьохкомпонентну: когнітивний, світоглядний, поведінковий, емоційний. Основними змістовими характеристиками когнітивного компоненту моральної самосвідомості є моральні знання, переконання, моральна рефлексія. Емоційно-ціннісна складова моральної самосвідомості представлена моральними цінностями та моральними почуттями. Поведінковий компонент – моральною саморегуляцією.Моральна самосвідомість – це не лише осмислення певних проблем та обставин життя з точки зору моральних цінностей, що їх визнає конкретна людина, це й власна її самооцінка і спроба розібратися у справедливості й обґрунтованості моральних засад, якими вона керується.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Інзюнь, Ван. "Сутність та структура інструментального навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України". Освітній вимір 47 (18 липня 2019): 40–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2426.

Повний текст джерела

Анотація:

Ван Інзюнь. Сутність та структура інструментального навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України. Мета статті полягає в обґрунтуванні структури інструментального навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України, яка синтезує в собі мотиваційно-діяльнісний, емоційно-рефлексивний та інтелектуально-оцінювальний компоненти. Визначено, що мотиваційно-діяльнісний компонент активізує розвиток різних спонукань: мотивів, потреб, інтересів, прагнень, цілей, коригує їх позитивне ставлення до виконавської діяльності в школі; емоційно-рефлексивний компонент передбачає розвиток емоційно-почуттєвої сфери студентів, їх здатності до глибокого переживання духовних цінностей, втілених в художніх образах; інтелектуально-оцінювальний компонент забезпечує умови для саморозвитку, самовираження студентів, надання їм можливості реалізувати себе у виконавській діяльності, спілкуванні та музичному пізнанні. Визначені компоненти розкривають різні сторони інструментального навчання вчителів музичного мистецтва. Вони дають змогу повніше вивчити і оцінити всю складність і багатогранність даного процесу, ефективність якого значною мірою залежить від створених педагогічних умов та обгрунтованих принципів. Їх обґрунтування можна віднести до напрямів подальших наукових пошуків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Онищенко, Ірина Володимирівна. "Навчально-професійна мотивація як складник професійного становлення майбутніх фахівців педагогічного профілю". Освітній вимір 48 (11 травня 2016): 139–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v48i0.2406.

Повний текст джерела

Анотація:

Онищенко І. В. Навчально-професійна мотивація як складник професійного становлення майбутніх фахівців педагогічного профілю. У статті розкрито сутність поняття «навчально-професійна мотивація», її ознаки, структура та роль у професійному становленні майбутніх фахівців педагогічного профілю. Визначено, що навчально-професійна мотивація охоплює інтеграцію спонукань, пов’язаних із навчальною та професійною діяльністю, на основі взаємних трансформацій пізнавальних і професійних мотивів. Проаналізовано соціально-психологічні особливості навчально-професійної мотивації майбутніх педагогів, розкрито умови її формування в умовах ВНЗ. Обґрунтовано, що навчально-професійна мотивація є внутрішнім рушійним чинником формування професіоналізму, провідним чинником успішного навчання у ВНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Kirsanova, Svitlana. "СКЛАДНИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 106–10. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.106-110.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу наукової літератури узагальнено погляди вчених щодо формування готовності студентів до міжособистісної взаємодії в полікультурному середовищі педагогічного університету, розглядається структура означеного поняття. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю створення і налагодження конкретного механізму, у якому етнічна самосвідомість виступала б важливим чинником усвідомлення причетності до рідної етнічної культури, розуміння її значення в консолідації української нації, у формуванні її національно-державних інтересів. Засучасних умов глобалізованого полікультурного суспільства підготовленість студентської молоді до міжособистісної взаємодії в полікультурному середовищі педагогічного університету – це не лише провідна компетентність людини, але й органічний складник її професійної діяльності.Мета дослідження полягає в розкритті змісту і складників готовності студентської молоді до формування міжособистісної взаємодії в полікультурному середовищі педагогічного університету. Змістова структура поняття готовності, на думку авторки, включає полікультурні знання, уміння, навички, внутрішні емоції й емоційно-ціннісні ставлення, культурну обізнаність, що забезпечує розуміння суті різних культурних явищ, їхніх характеристик тавзаємозв’язку, наявність проникливості та здатності до оцінювання культурних феноменів, дій представників різних культур та самооцінки власної поведінки.Результати наукового пошуку надали можливість виокремити структурні компоненти (раціональний, аксіологічний, дієвий, рефлексивний), критерії та показники: мотиваційно-потребнісний (розвиненість мотивів щодо оволодіння знаннями та вміннями полікультурної взаємодії, наявність потреби в їхньому постійному вдосконаленні); емоційно-ціннісний (прояв позитивного ціннісного ставлення до інших культур та їх носіїв, відчуття позитивних емоцій від спілкування з представниками інших соціокультурних спільнот); когнітивно-функціональний (сформованість знань просутність культури, культурні особливості різних народів, правила та норми комунікації, а також умінь, необхідних для здійснення міжособистісної взаємодії: інтелектуальних, організаційних, комунікативних, рефлексивних); особистісний (сформованість особистісних якостей, необхідних для реалізації міжособистісного спілкування: емпатійність, толерантність, доброзичливість).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Bicherova, Elena N., та Elena М. Feshchenko. "Особенности учебной мотивации младших школьников, обучающихся по разным образовательным программам". Российский психологический журнал 13, № 4 (3 вересня 2018): 117–36. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2016.4.7.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье раскрывается актуальность исследования проблемы учебной мотивации младших школьников в современных образовательных условиях. Особое внимание уделяется рассмотрению особенностей мотивов учения в начальной школе в зависимости от вида образовательной программы: «Школа 2100», «Школа России» и «Гармония». Анализируется структура мотивационной сферы младших школьников в контексте ведущей деятельности. Теоретической основой рассмотрения аспектов данной проблемы выступили: фундаментальные подходы к исследованию мотивации личности и разработанные на их основе психологические теории мотивации (В. Г. Асеев, Д. А. Леонтьев, А. Маслоу); ведущие методолого-теоретические подходы к исследованию мотивации учения (Л. И. Божович, А. Н. Леонтьев, Л. М. Фридман). Несомненная актуальность изучаемой проблемы позволила сформулировать цель данного исследования, заключающуюся в изучении особенностей иерархии и типов учебных мотивов, обусловленных спецификой реализуемой образовательной программы. Для достижения поставленной цели было организовано и проведено эмпирическое исследование. Посредством методов математической статистики были установлены достоверные различия в уровнях и типах учебной мотивации младших школьников, обучающихся по разным образовательным программам: высокий уровень учебной мотивации, преобладание познавательного и учебного мотивов, мотивов сотрудничества и саморазвития, выраженность личностного смысла обучения в структуре учебной мотивации в большей мере представлены у школьников, которые обучаются по программе «Школа России»; у школьников, которые осваивают учебные предметы по программе «Школа 2100», преобладают социальные мотивы в структуре учебной мотивации; у школьников, обучающихся по программе «Гармония», наблюдаются высокая степень развития целеполагания в учебной деятельности и преобладание мотива достижения успеха в учении. Практическая значимость исследования обусловливается тем, что полученные результаты могут использоваться и находят применение в деятельности учителей начальных классов и психологов образования для улучшения организации учебного процесса в начальной школе, активизации мотивации учебной деятельности школьников.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Нікітіна-Дудікова, Ганна Юріївна. "СТРУКТУРА ОСОБИ ПОТЕРПІЛОЇ ДИТИНИ ЯК ЕЛЕМЕНТУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ У ЗЛОЧИНАХ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 5 (1 лютого 2022): 92–96. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття є внеском у вирішення актуального наукового завдання, розв’язання практичної проблеми – виділення основних структурних ознак особи потерпілої дитини у злочинах проти статевої свободи та статевої недоторканості, оскільки особа потерпілого виступає джерелом інформації про подію злочину та особу злочинця, дозволяє з’ясувати дані, що стосуються його способу життя, соціально-демографічних та особистісних характеристик, що дозволяють висувати версії щодо мотивів злочину та особи злочинця. Визначається, що структура елементу «особа потерпілого» включатиме у себе: відомості анкетного характеру (стать, вік, сімейний стан); віктимність та риси характеру; особливості поведінки до злочинної події, в момент скоєння злочину, після його скоєння. Підсумовано, що у загальному масиві злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості переважають особи жіночої статі. Проте перевага за статтю залежить і від характеру вчинюваних дій. На підставі проведеного аналізу з’ясовано залежність виду та способу вчинюваних дій від віку потерпілої особи: чим старша дитина за віком, тим більше злочин характеризується наявністю фізичного контакту та проникнення у тіло потерпілої особи. І навпаки, чим дитина менша, злочин вчиняється здебільшого без наявності фізичного контакту між потерпілою особою та проникнення у тіло потерпілої особи, спрямовані в більшості на інтелектуальне розбещення дитини. Встановлено, що здебільшого потерпілими від злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості стають діти зі змістовно та структурно неблагополучних сімей, у третині випадків такі злочини були вчинені найближчими родичами. Визначається, що віктимність дітей завжди підвищена, здебільшого злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей був вчинений особою, з якою потерпілі знайомі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Кизилова, Віталіна. "Конотативні виміри мотивів української літературної казки". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 12 (13 грудня 2018): 103–13. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v12i0.2237.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено проблему мотиву літературної казки. Звернено увагу на особливості застосування в авторському тексті фольклорного первня, його “осучасненні” залежно від концепції твору, світоглядних уподобань, соціокультурного контексту доби. На прикладі мотивів сну і дзеркала української літературної казки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. продемонстровано семантичну спорідненість, розглянуто конотативні можливості, продуктивність щодо репрезентації авторського ставлення до світу. У казковому літературному творі мотиви стають актуалізатором його глибинної структури, посилюють символічний зміст, забезпечують кількаплощинність тексту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Добровольська, Наталія. "Когнітивно-особистісний аспект становлення обдарованості особистості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 85–97. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-85-97.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито можливості застосування системно-інтегрованого підходу до вивчення проблеми обдарованості особистості на різних етапах її онтогенезу. Зокрема, з позицій системно-інтегрованого підходу виявлена загальна структура психорегулюючих компонентів обдарованої особистості. Розглянута структура соціально-психологічних проявів обдарованої особистості і визначено їх внесок у загальну регуляцію навчальної діяльності; виявлена ієрархія домінуючих цінностей і мотивів обдарованих підлітків і визначена типологія обдарованих дітей з розкриттям змістовних і структурних характеристик кожного з типів; сформульовані психодіагностичні критерії особистісних характеристик, які сприяють регуляції навчальної діяльності і показана значимість ціннісних орієнтацій для оптимального розкриття здібностей обдарованих учнів; розроблено спеціальну програму соціально-психологічного супроводу процесу становлення обдарованої особистості.Індивідуальні відмінності компонентів психічної регуляції навчальної діяльності дозволили виокремити групу обдарованих респондентів з продуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції такої діяльності та досліджуваних з непродуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції навчальної діяльності. Показано, що реалізація системного підходу в цій галузі вимагає не тільки реконструкції існуючих концепцій обдарованості, а й розробки нових технологічних рішень – комплексу засобів, здатних фіксувати досліджуваний предмет як багатовимірний, цілісний і змінюваний у часі, зокрема в залежності від різних умов навчання. Програма соціально-психологічного супроводу, побудована на принципах системно-інтегрованого підходу та спрямована на становлення мотиваційної складової механізму психічної регуляції навчальної діяльності обдарованої особистості, довела свою ефективність у напрямку підвищення показників творчої мотивації, творчої спрямованості, рефлексивності, здатності до комбінування, дивергентного мислення, свободи асоціацій, винахідливості, самооцінки, саморегуляції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Воронцов, Дмитрий Александрович, та Никита Александрович Зубков. "Оценка оптимальной структуры капитала компаний MD Medical Group и X5 Retail Group". Journal of Corporate Finance Research / Корпоративные Финансы | ISSN: 2073-0438 8, № 1 (31 березня 2014): 100–108. http://dx.doi.org/10.17323/j.jcfr.2073-0438.8.1.2014.100-108.

Повний текст джерела

Анотація:

Авторы: Дмитрий Александрович Воронцов dmit.vorontsov@gmail.com Никита Александрович Зубков nik.al.zubkov@gmail.com Поддержание оптимальной структуры капитала является одним из факторов, способствующих успешному развитию компании. Существующие теоретические модели позволяют определить оптимальный уровень долга с высокой точностью, однако зачастую при принятии решений по финансированию менеджмент руководствуется не только вопросами эффективности.Цель данной работы – рассмотреть ситуацию со структурой капитала и принятием решений по финансированию в российских компаниях. В статье определяется оптимальная структура капитала для двух публичных компаний – MD Medical Group Investments PLC и X5 Retail Group N.V., и проводится ее сравнение с фактической. Для анализа используются методы средневзвешенных затрат на капитал (WACC) и операционной прибыли. В результате мы пришли к выводу, что у MD Medical Group структура капитала близка к оптимальной, тогда как у X5 Retail Group уровень долговой нагрузки чрезмерен. Используя различные новостные источники, было выявлено, что при принятии решений менеджмент MD Medical Group с большой вероятностью руководствовался концепцией порядка выбора источников финансирования, тогда как на принятие решение в X5 Retail Group оказал влияние агентский конфликт.Исходя из новостей, связанных с компаниями, мы сделали предположение, что структура капитала MD Capital Group будет поддерживаться на оптимальном уровне, а X5 Retail Group начнет постепенно снижать чрезмерный уровень долга.Результатами данной статьи может воспользоваться широкий круг лиц: как исследователи теории корпоративных финансов, так и институциональные инвесторы и менеджмент компаний. Наибольший интерес представляют результаты MD Medical Group как единственной публичной российской компании сферы медицинских услуг; для лучшего понимания мотивов принятия финансовых решений в ней следует изучить структуру капитала компаний сферы здравоохранения на развитых и развивающихся рынках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Темницкий, Александр Лазаревич. "Мотивационная структура профессиональной деятельности медицинских работников России". Мир России 30, № 4 (17 жовтня 2021): 30–52. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2021-30-4-30-52.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье анализируется структура мотивации медицинских работников, которая раскрывается сквозь призму мотивов-побуждений, стимулов к труду и удовлетворенности различными сторонами труда. Отдельное значение придается выявлению ее устойчивости во времени и по отношению к различным контрольным факторам: статусной, региональной, организационной, квалификационной и половозрастной принадлежности медицинских работников. В качестве информационной базы исследования использовались данные трех повторных социологических исследований, проведенных в трех регионах России в 2014–2018 гг. по программе фундаментальных исследований НИУ ВШЭ. В статье отмечается, что ожидаемой самодетерминации ведущих стимулов к хорошей работе и факторов удовлетворенности трудом замечено не было. Выявленная в результате анализа структура мотивации профессиональной деятельности медицинских работников бюджетной сферы была названа консервативной. Ядро такой структуры образуют мотивы и стимулы, связываемые с внешними побудителями к хорошей работе, а не с активизацией внутренних ресурсов. Их концентрированным выражением стали требования, направленные к государству. Справедливая оплата труда и наличие хорошего современного оборудования являются ведущими в составе факторов мотивации медицинских работников к более качественному и производительному труду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Царик, Ольга, Наталія Рибіна та Жанна Баб’як. "STRUCTURAL PROCEDURЕ MODEL OF STUDENTS' EDUCATIONAL ACTIVITIES MOTIVATION". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 156–60. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.156-160.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто модель мотивації навчальної діяльності студентів крізь призму її структури та процесу актуалізації. Авторами визначено теоретико-методичні аспекти формування зазначеної моделі, а також здійснено термінологічний аналіз основних композитів зовнішньої та внутрішньої мотивації; зазначені стратегічні умови реалізації потенціалу студента в процесі професійної підготовки у закладі вищої освіти. У статті доведено, що внутрішня і зовнішня мотивація навчальної діяльності є структурно неоднорідними, що відрізняються за структурою зв'язків з академічними досягненнями і психологічним благополуччям, в основі яких лежать базові психологічні потреби студентів. Водночас, виразність мотиваційних складових навчальної діяльності визначається особливостями освітнього середовища, рівнем її складності, мірою задоволення в ній базових психологічних потреб. У результаті дослідження було встановлено, що мотивація навчальної діяльності включає свідомі та несвідомі причини, які спонукають людину здійснювати навчальну діяльність, та зроблено висновок, що загалом, оскільки навчальна діяльність є не лише інтелектуальною діяльністю, а й значною мірою соціальною, її оптимально функціонуюча мотивація – це поєднання внутрішніх та продуктивних форм зовнішньої мотивації, де ми приписуємо мотиви, які служать задоволенню основних потреб особистості, з домінуванням внутрішніх виховних мотивів. Автори наголошують, що важливим моментом є те, що здійснення заходів, регульованих внутрішньою мотивацією, дає відчуття радості та щастя, що є ще одним аргументом на користь підтримки внутрішньої навчальної мотивації студентів. Унаслідок здійсненого аналізу було також доведено, що «мотивований» суб'єкт освітньої діяльності має цілу низку когнітивних характеристик, що забезпечують процеси постановки цілей, реалізацію намірів, планування діяльності, реагування на невдачі, прояв наполегливості, в сукупності призводять до високих результатів в виконуваної навчальної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Кравчук, Степан Йосипович. "СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 176–81. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.26.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті схарактеризовані суб’єктивні ознаки кримінальних правопорушень неповнолітніх, визначаються особливості суб’єкта й суб’єктивної сторони, встановлюється взаємозв’язок мотивів кримінального правопорушення та особистості неповнолітнього. Натепер важливою проблемою залишається здійснення судочинства щодо неповнолітніх. Науковці й практики обґрунтовують необхідність особливого вирішення справ за участю неповнолітніх, оскільки вони не в змозі однозначно визначити доцільність, мету, завдання, структуру системи особливого розв’язання проблеми удосконалення норм законодавства щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх. Для встановлення кримінальної відповідальності важливі суб’єктивні ознаки будь-якого злочину неповнолітнього, що характеризують суб’єкта й суб’єктивну сторону кримінального правопорушення. Вагомим аспектом цієї проблеми є визначення необхідності настання від- повідного віку кримінальної відповідальності, оскільки суб’єктом кримінального правопо- рушення має бути осудна особа. Осудність має визначатися з урахуванням двох критеріїв: юридичного (факту вчинення кримінального правопорушення психічно здоровою особою, здатною повною мірою усвідомлювати свої дії (а також їх наслідки) і керувати ними під час вчинення злочину) і психологічного (стану свідомості особи, її здатності до усвідомленої діяльності). Важливим елементом складу будь-якого кримінального правопорушення є суб’єктивна сторона. Встановлення об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта створює необхідні умови для визначення суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, якою є внутрішній прояв суспільно небезпечного діяння, що дає уяву про психічні процеси, які відбуваються у свідомості винної особи під час вчинення нею правопорушення. Необхідною умовою законності й обґрунтованості застосування кримінально-правових засобів до неповнолітньої особи, яка скоїла кримінальне правопорушення, є встановлення відповідних ознак суб’єктивної сторони. Суб’єктивна сторона містить дві групи юридичних ознак: обов’язкові й факультативні. До обов’язкових ознак належить вина, до факультатив- них – мотив, мета й емоційний стан. Під час вивчення суб’єктивної сторони втягнення неповнолітніх у кримінальне право- порушення важливе значення для кваліфікації діяння дорослого має мотив і ціль. Мотив кримінального правопорушення – це спонукання до його вчинення. Під ціллю розуміється той подумки передбачуваний результат, до досягнення якого прагне суб’єкт. Мотив і ціль взаємопов’язані між собою, і не тільки взаємопов’язані, але й визначають один одного й за своїм змістом часом збігаються. Тобто мотиви кримінального діяння тісно пов’язані з особистістю як внутрішньою єдиною та складною системою стану, якостей і процесів. Тому вивчення взаємозв’язку мотивів кримінального правопорушення та особистості неповнолітнього є однією з важливих задач соціально-психологічних і кримінологічних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Ибрагимова, Альбина Ахметовна, та Светлана Николаевна Испулова. "Осознанная многодетность как социальное явление". Горизонты гуманитарного знания, № 3 (21 вересня 2019): 52. http://dx.doi.org/10.17805/ggz.2019.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

<p>Настоящая статья посвящена изучению осознанного многодетного родительства как социального явления. Рассмотрены структура родительства, а также сущность материнства и отцовства как ключевых компонентов данной структуры. Выделены факторы формирования осознанной многодетности, такие как потребность родителей в самореализации, индивидуальная направленность личности на рождение и воспитание детей, низкая степень выраженности у индивидов мотивов ограничения числа детей и рациональное планирование большего их числа, связанное с наличием достаточного уровня материального благополучия и поддержки со стороны близких родственников и членов семьи.<em></em></p>

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Бережницька, Уляна Богданівна. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/225804.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Стаття присвячена вивченню сутності, структури та особливостей інституціонального середовища розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) в Україні на сучасному етапі господарювання, враховуючи існуючі формальні та неформальні соціально-економічні інститути, чинники внутрішнього та зовнішнього впливу. Методика. Використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, економіко-логічні методи порівняння, групування, графічний метод, комплексної оцінки та інші. Результати. Головне завдання малого та середнього бізнесу – зайнятість, забезпечення добробутом більшої частини населення, вирішення нагальних проблем суспільства. Для становлення МСП в якості провідного сектору національної економіки потрібне відповідне сприятливе середовище, в першу чергу інституціональне. В роботі піднімаються питання та запропоновано ряд рекомендацій щодо відновлення довіри бізнесу до влади, формування позитивного іміджу підприємництва та партнерського ставлення владних структур до мікро-, малого та середнього бізнесу, тобто зміцнення неформалізованих інститутів розвитку МСП. Відмічено, що не менш важливу роль в інституціональній структурі розвитку малого та середнього бізнесу відіграють формалізовані інститути, наявність та тіснота взаємозв’язків тріади «держава – економіка – суспільство». Інституціональне середовище розглядається через призму взаємодії формалізованих і неформальних інститутів, що визначають рамкові межі поведінкових мотивів та умови функціонування й розвитку малого та середнього бізнесу. Наукова новизна. Уточнено економічний зміст та побудовано модель інституціональної структури функціонування і розвитку МСП – інституціональне середовище розвитку МСП, де узагальнено існуючі визначення та підходи до категоріального апарату нового інституціоналізму у сфері підтримки малого та середнього бізнесу, а також агреговано прикладні проблеми цієї сфери в Україні. Практична значимість. Комплексне відображення інституціонального середовища розвитку МСП дозволяє адекватно оцінити сформовані умови розвитку малого та середнього бізнесу в нашій країні, виокремити напрями розвитку системи підтримки МСП і врахувати окреслені пріоритети у відповідних програмних документах в межах державного управління МСП.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Борисенко, Лариса, та Катерина Кучерява. "ДІАГНОСТУВАННЯ МОТИВАЦІЙНО-ОСОБИСТІСНОГО СКЛАДНИКА САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІКИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 84–88. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.84-88.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито сутність та зміст мотиваційно-особистісного складника структури самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів економіки. На основі аналізу різних наукових підходів визначено, що самоосвітня компетентність викладача економіки є інтегративна властивість особистості, що характеризується наявністю стійкої внутрішньої мотивації та професійно-значущих особистісних якостей, спрямованих на безперервний процес підвищення кваліфікації педагога. У ході дослідження обґрунтовано доцільність використання психодіагностичних методик, визначено та обґрунтовано критерії та показники для оцінки сформованості мотиваційно- особистісної складової самоосвітньої компетентності, до якої входять мотиви й потреби студентів щодо самоосвіти, потреби в самовдосконаленні, а також самоефективність особистості. Встановлено, що сформованість мотиваційно-особистісного складника вказаної компетентності характеризується та оцінюється певними рівнями її розвитку, які ідентифікуються на основі інтерпретації якісних та кількісних характеристик та інтенсивності прояву її показників. Представлено методику емпіричного дослідження, проведеного в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. За результатами експерименту виявлено, що домінуючими мотивами самоосвітньої діяльності серед респондентів загальної вибірки є мотиви: професійного саморозвитку (37,5%), особистісного становлення (36,3%) та пізнавальні (24,5%). У респондентів виявлено високі та середні рівні прояву показників мотиваційно-особистісної складової самоосвітньої компетентності: потреба у самовдосконаленні особистості – у 64,3% осіб, рівень професійної спрямованості – у 46,9% осіб; мотивація досягнення успіху у самоосвітній діяльності – у 51,3% осіб; самоефективність особистості – у 54,3% осіб. Отримані результати дослідження мотиваційно-особистісної сфери респондентів вказують на наявність у майбутніх викладачів економіки передумов та потенційних можливостей щодо формування самоосвітньої компетентності, що розглядається як процес і результат розвитку особистості студента під упливом зовнішніх і внутрішніх умов, пов’язаних з вдосконаленням та появою в структурі особистості нових, раніше відсутніх якостей, мотивів, потреб у самоосвіті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Rajakumar, K., В. В. Шарутин, С. А. Адонин, Д. А. Жеребцов, И. Ф. Сахапов, Д. Р. Исламов, P. Prabunathan, М. А. Вершинин, С. А. Найферт та М. А. Полозов. "Ди- и тетраиодоксилолы: строение и особенности нековалентных взаимодействий в твердом теле". Журнал структурной химии 63, № 4 (2022): 504–9. http://dx.doi.org/10.26902/jsc_id90869.

Повний текст джерела

Анотація:

Структуры 1,4-дииод-2,5-диметилбензола (1) и 1,3,4,6-тетраиод-2,5-диметилбензола (2) установлены методом РСА. Мотив упаковки в 2 определяется преимущественно π-стекингом и системой контактов галоген⋯галоген между стопками. Структура 1 — наличие как π-стекинга, так и взаимодействия между σ-дырками атомов иода и π-системой соседних молекул. Для 1 и 2 изучена их термическая стабильность, измерены оптические спектры.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Гулнур, Ерик, та Куралай Уразаева. "Парадокс в сказке О. Уайльда: ЗАДАННОЕ и ДАННОЕ как источники нового понятия". Cuadernos de Rusística Española 17 (30 грудня 2021): 249–60. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v17.21102.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена новому пониманию парадокса. Оно основано на представлении о парадоксе как индикаторе эстетического восприятия читателем. Понятие парадокса основано на соотношении заданного и данного как компонентов его структуры. В качестве заданного рассмотрена синтагматическая фабула. В качестве данного анализируются факторы, обусловившие парадигматичность сюжета. Предметом рассмотрения стало также соотношение трагического и комического, исследование парадокса. Выявлены и анализируются предикативная роль мотива, семантическая структура мотива в аспекте мотивных актантов. Показана направленность парадокса на читателя: заданная фабулой история трансформируется в данное как аллегорический и апокрифический текст. Показана предикативная роль мотива жертвенности и жертвы для обретения нового знания, понимания героем истины. Так характеризуется концепция сюжета в сказке. Парадокс исследован как связь подлинной Красоты со страданием и искуплением вины. Воздействие этического на эстетическую концепцию истины и красоты анализируется как эстетическая сущность парадокса и процесс образования нового понятия.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Литвинюк, Александр Александрович, Леонид Александрович Жигун, Марина Владимировна Полевая та Елена Владимировна Камнева. "Применение теории мотивационного комплекса трудовой деятельности к анализу организационного поведения преподавателей вуза". Creative Economy 12, № 2 (28 лютого 2018): 215. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.2.38817.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье представлены результаты исследования особенностей организационного поведения преподавателей российских вузов впервые проведённого с использованием алгоритмов «Теории мотивационного комплекса трудовой деятельности» на основе межвузовского сотрудничества Российского экономического университета им. Г.В.Плеханова и Финансового университета при Правительстве РФ. Теория мотивационного комплекса - это относительно новая отечественная разработка в области мотивации, дающая возможность алгоритмизировать практическую деятельность в сфере проектирования эффективных систем мотивации и стимулирования труда. В ее основу положена классификация мотивов трудового поведения, включающая в себя пять базовых групп, и анализ их взаимовлияния с учётом выделения трёх групп связей между ними: активирующее, угнетающее и противоугнетающее. Базовым понятием этой теории является мотивационный комплекс трудовой деятельности как целостная система взаимосвязей между пятью группами мотивов труда: мотивы приобретения; мотивы удовлетворения; мотивы безопасности; мотивы подчинения и мотивы энергосбережения. В качестве инструментария использован диагностическая методика «Мотивация», разработанная профессор Литвинюком А.А, и ее компьютерная версия, адаптированная к специфике трудовой деятельности профессорско-преподавательского состава российских университетов. Программное обеспечение было разработано на кафедре управления персоналом и психология Финансового университета при Правительстве РФ. На основе полученных результатов впервые дан анализ текущих особенностей организационного поведения преподавателей вуза, возможные варианты его отклоняющихся вариантов, и прогноз его развития при отсутствии коррекций используемой системы мотивации труда. Основные исследования проведены на основе данных, полученных в результате опроса преподавателей Российского экономического университета им. Г.В.Плеханова. По итогам логического анализа полученных результатов разработаны и предложены к практическому применению рекомендации по совершенствованию системы мотивации и стимулирования трудовой деятельности профессорско-преподавательского состава российских вузов, дающие возможность ориентировать трудовое поведение преподавателей на цели и задачи, которые позволяют обеспечить повышение эффективности функционирования и развития российских университетов. В основном они сводятся к расширению переменной части заработной платы, стимулированию воспроизводства научных кадров и формированию матричных и проектных структур управления.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Улимбашев, Ахмедхан Заурбекович, Ксения Сергеевна Половникова та Анастасия Андреевна Шемчук. "Особенности структуры мотивов предпринимательской деятельности". Russian Journal of Entrepreneurship 17, № 24 (28 грудня 2016): 3603. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.24.37238.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье представлены промежуточные результаты исследования по разработке методологии прогнозирования направленности предпринимательской активности. Выявляются на основе эмпирических данных и анализируются базовые устремления предпринимателей (мотиваторы) и их актуальные цели деятельности. Исследование выполнено при финансовой поддержке РФФИ в рамках научного проекта № 16-36-00375.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Isaieva, Natalia, Alina Akimova та Anastasiya Akimova. "Категоризація травматичного досвіду особистості в китайському жіночому щоденниковому наративі: фреймово-сценарна модель". PSYCHOLINGUISTICS 28, № 2 (8 листопада 2020): 56–81. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-2-56-81.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. На основі фреймового аналізу комплексно дослідити особливості категоризації травматичного досвіду жінки у китайськомовному щоденниковому наративі. Методи дослідження. Основним у нашому дослідженні є метод фреймового моделювання, розроблений Я.В. Бистровим; використано також інші лінгвістичні методи (когнітивний і структурно-семантичний аналіз) та загальнонаукові методи (аналіз, синтез, дескрипція та класифікація мовних фактів, структурування текстового матеріалу). Матеріалом дослідження слугують літературні діариї відомих китайських письменниць Дін Лін (“Щоденник Софії”, “Щоденник самогубці”) та Лу Їнь (“Щоденник Ліши”, “Щоденник закоханої”). Результати. З’ясовано сутнісні характеристики фрейму-сценарію як психокогнітивної структури, що уможливлює виявлення змісту, принципів і засобів вербалізації суб’єктивного досвіду у відповідному наративі. Виявлено, що універсальною структурою категоризації жіночого травматичного досвіду (як психологічного феномену) в китайськомовному щоденниковому наративі є фрейм-сценарій ЖІНОЧЕ ЖИТТЄПИСАННЯ. Він охоплює 7 вузлів верхнього рівня: МОТИВАЦІЯ, ДІЙОВІ ОСОБИ, МЕТОДИ, ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД (ФІЗИЧНИЙ, ЕМОЦІЙНИЙ, ҐЕНДЕРНИЙ) та ПАМ’ЯТЬ, конкретизовані у 22-х терміналах нижнього рівня. Заповнення термінальних пропозицій текстовим матеріалом унаочнило емоційно-рефлексивну природу усвідомлення авторками власного досвіду як травматичного, що підтверджується семантичними ролями нараторок (найчастіше – пацієнс та експерієнцер), наративним методами (роздуми, описи, рефлексивні питання) та актуалізованими видами пам’яті (культурно-символічна, образно-іконічна, емоційна). Висновки. Фреймово-сценарний підхід до вивчення особливостей категоризації суб’єктивного досвіду в жіночому щоденниковому наративі уможливлює: (1) виявлення механізмів усвідомлення авторками власного досвіду, (2) ідентифікацію значущих для письменниць/ нараторок життєвих подій (об’єктивних дій і внутрішніх станів), (3) з’ясування мотивів, принципів і засобів категоризації цих подій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Іванюта, Ольга, та Олена Яницька. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.213.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснена спроба теоретичного узагальнення наукових доробок актуальної проблеми розвитку цілепокладання у юнацькому віці. Висвітлено проблему поетапного формування цілепокладання : формування цілі та її досягнення у студентів. Проаналізовано значимість, зміст мотивів, структуру потреб, які визнають особливості цілепокладання. Обґрунтовано проблему : цілепокладання створює певне направлення у житті, однак, більшість студентів мають невисокі показники за критерієм «цілі в житті». У статті висвітлено функціонально-значимі компоненти, а саме: мотиви, цілі, дії; проаналізовано дослідження щодо мотивації студентів до цілепокладання, в якій переважають егоїстичні мотиви, а соціальні, пізнавальні дослідницькі - є другорядними , а також – дослідження гендерних особливостей цілепокладання у студентської молоді. У статті акцентовано увагу на тому, що механізм цілепокладання не обмежується лише мотивами. Він включає сферу потреб, на основі яких і виникають цілі. Описано структуру потреб: їх стан в даний момент, бажаний стан, переживання відмінності між ними та намагання досягти бажаного. Таким чином, ціль зберігає всі компоненти потреби. Доведено, що дослідження ціле покладання - це аналіз мети в потребувально-мотиваційній сфері. На основі аналізу першоджерел показано, що цілі разом з мотивами надають діяльності особистісний характер, тому важливим є складання плану реалізації цілі в процесі діяльності. Проаналізовано роль здібностей у цілепокладанні. Зазначається, що саме здібності ( у першу чергу до навчання та праці) сприяють успішному виконанню запланованої діяльності. На основі здійсненого аналізу досліджень обґрунтовано положення про те, що цілепокладання – це не лише діяльність, але й – здібності, які можна розвинути за певних умов (Попов, Дмитрієва). Здійснений аналіз психолого-педагогічних аспектів дослідження цілепокладання може бути основою добору методик вивчення цілепокладання у здобувачів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Бочкарева, Татьяна Анатольевна, Владимир Петрович Крючков, and Танзиля Фаатовна Рудзинская. "EDUCATIONAL AND PROFESSIONAL MOTIVES AND DYNAMICS OF THEIR FORMATION IN THE PROCESS OF TRAINING LOGOPAEDICAL STUDENTS." Pedagogical Review, no. 5(39) (October 8, 2021): 21–32. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2021-5-21-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследование мотивов выбора педагогической профессии, базовой структуры мотивационной сферы, формирование реалистического представления о будущей профессии студентов логопедического профиля являются необходимым условием подготовки специалистов нового времени. На основе анализа мотивов студентов первых-четвертых курсов очной и заочной форм обучения были выделены «ядерные» мотивы: моральные (помощь детям); мотивы профессионально-педагогической направленности (любовь к детям, желание работать с детьми); социальные (востребованность на рынке труда); познавательные (самореализация и самосовершенствование); материальные (возможность частной практики и подработки) и утилитарные (короткий рабочий день, длинный отпуск). В зоне ближайшей периферии значимыми мотивами для обеих групп оказались социальные (социальная значимость) и творческие (творчество и многогранность профессии). Утилитарные мотивы в периферической зоне (отдельный кабинет, ценность опыта в интересах семьи), материальные (высокая зарплата), престижные (карьерный рост) мотивы более выражены у студентов заочной формы обучения. Выявленная динамика формирования мотивационных процессов свидетельствует о возрастании роли от младших курсов к старшим профессионально-педагогических, моральных, материальных, социальных и познавательных мотивов. Проанализированы мотивы выбора профессии «логопед» и динамика формирования мотивационных процессов с позиций психолого-педагогического подхода. Определены параметры анализа. Выделены мотивационные критерии, проведено их шкалирование и ранжирование с использованием теории функционально-семантических полей. Смоделированы и проанализированы ядерные и периферийные компоненты мотивационного поля. Определены основные направления в динамике формирования учебно-профессиональной мотивации. Выделены факторы, влияющие на динамику формирования мотивов выбора профессии: осознанность выбора профессии, погруженность в учебный процесс, возраст, форма обучения. The study of the motives for choosing a teaching profession, the basic structure of the motivational sphere, including speech therapy students, the formation of a realistic idea of the future profession are a necessary condition for training specialists of the new era. Based on the analysis of students’ of full-time and part-time forms of study, from the 1st to the 4th years, motives, the authors identify «core» motives: moral (helping children); motives of a professional and pedagogical orientation (love for children); social (being in demand in the labor market), cognitive (self-realization and self-improvement), material (the possibility of private practice and part-time work) and utilitarian (short working day, long vacation). In the zone of the immediate periphery, social (social significance) and creative (creativity and versatility of the profession) motives turned out to be significant for both groups. Utilitarian motives in the peripheral zone (a separate office, the value of experience in the interests of the family), financial, prestigious (career growth) motives are more represented among students of part-time form of study. The authors analyzed the motives for choosing the profession «speech therapist» and the dynamics of formation of motivational processes from the standpoint of the psychological and pedagogical approach. Researchers have identified motivational criteria, scaling and ranking them using the theory of functional-semantic fields. The researchers identified the factors influencing the dynamics of formation of the motives for choosing a profession: awareness of the choice of a profession, immersion in the educational process, age, form of education.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Кокорева, Мария Сергеевна. "Выбор структуры капитала компаниями стран БРИК и Восточной Европы: эмпирический анализ". Journal of Corporate Finance Research / Корпоративные Финансы | ISSN: 2073-0438 6, № 2 (4 вересня 2012): 58–70. http://dx.doi.org/10.17323/j.jcfr.2073-0438.6.2.2012.58-70.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор: Кокорева Мария Сергеевна - доцент, преподаватель, НИУ ВШЭ, заместитель руководителя школы финансов, научный сотрудник научно-учебной лабаратории корпоративных финансов, директор совместной образовательной программы подготовки бакалавров по направлению "Экономика" УрГУ и НИУ ВШЭ. Электронная почта: maria_kokoreva@mail.ru В данной статье представлены результаты эмпирического тестирования динамической компромиссной концепции структуры капитала на данных компаний стран БРИК и Восточной Европы. На выборке 403 крупных публичных компаний за 2002–2010 финансовые годы выявлена применимость компромиссной динамической концепции в качестве мотива выбора соотношения собственного и заемного капиталов компаний. При этом мотивы отслеживания рынка капитала, а также детерминанты концепции порядка финансирования также оказывают воздействие на выбор структуры капитала посредством влияния на скорость приспособления, в то время как агентские и поведенческие факторы значимы при определении целевого уровня долговой нагрузки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Андріанов, Тарас. "Психолого-педагогічні аспекти формування здорового способу життя у структурі фізичної професійно-прикладної підготовки майбутніх учителів". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 3–8. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3016.

Повний текст джерела

Анотація:

Андріанов Т. В. Психолого-педагогічні аспекти формування здорового способу життя у структурі фізичної професійно-прикладної підготовки майбутніх учителів. Статтю присвячено проблемі формування здорового способу життя у структурі фізичної професійно-прикладної підготовки, реалізація якої сприяє накопиченню фахових знань, умінь, навичок, інтересів, мотивів. Зроблено спробу дослідити основні компоненти професійної спрямованості майбутніх учителів фізичного виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Айгөл Фирдинат кызы Ганиева, Ләйсән Рәдиф кызы Надыршина та Фатыйма Хәлиулла кызы Миңнуллина. "ФАТИХ КӘРИМНЕҢ БӨЕК ВАТАН СУГЫШЫ ЧОРЫ ШИГЪРИЯТЕНДӘ ТӨП МОТИВЛАР". ISPEC International Journal of Social Sciences & Humanities 3, № 1 (1 липня 2019): 34–40. http://dx.doi.org/10.46291/ispecijsshvol3iss1pp34-40.

Повний текст джерела

Анотація:

Мәкалә Ф.Кәримнең Бөек Ватан сугышы чорында иҗат ителгән шигырь һәм поэмаларындагы төп мотивларны анализлауга багышлана. Бөек Ватан сугышы чорындагы иҗатында Ф.Кәрим иле, Ватаны өчен көрәшкән совет солдаты образын сурәтләү объекты итә һәм аны кансыз дошманга каршы куеп тасвирлый. Әсәрләрдә төп мотив буларак, иң беренче чиратта, көрәш яңгырый. Сугыш чоры концепциясенә тугры калып, Фатих Кәрим үлем – үлемсезлек категорияләре турында уйлана һәм тугын илең, халкың өчен көрәшеп үлү – мәңгелек яшәешкә ирешү ул дигән идеяне үткәрә.Сугыш кырларында да Фатих Кәрим, иң беренче чиратта, шагыйрь булып кала. Аның шигырьләрендә, шуңа бәйле рәвештә, җыр, иҗат мотивы килеп керә. Фатих Кәрим сугыш кырларында туган ягы турында гел уйлана. Шуңа мөнәсәбәтле рәвештә, шигырьләрнең аерым берләрендә төп структур берәмлек буларак кайту мотивы чыгыш ясый. Фатих Кәрим иҗатында җиңү мотивы да үзәк мотивларның берсенә әверелә. Поэмаларында исә автор көрәш, илгә тугрылык мотивларын аерым образларның шәхси фаҗигаләре аркылы җиткерә һәм аны илең өчен корбан булу мотивы белән бәйли.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

ПРОДАНОВА, Олена. "ДОСЛІДЖЕННЯ КРИЗИ ТА МОТИВАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОСОБИСТОСТІ У СТРУКТУРІ КОМПЕТЕНЦІЇ САМООСВІТИ СТУДЕНТІВ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 4 (53) (12 травня 2022): 57–63. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано базові підходи щодо вивчення кризи та визначено особливості перебігу цього складного явища в житті особистості. Дослідження присвячено актуальній для психології проблематиці життєвого кризового стану особистості у контексті активації власних ресурсів. Визначено сутність мотивації та її місце в структурі психіки. Окреслено форми мотивів з позиції психодіагностики. Мета дослідження – поглибити теоретичні уявлення щодо механізмів та основних детермінант життєвої кризи з позиції мотиватора активації ресурсів особистості. В процесі роботи реалізовано емпіричне дослідження мотиваційних показників, дослідницьку вибірку якого склали студенти бакалавріату Ізмаїльського державного гуманітарного університету. В експерименті взяло участь 64 особи. Висновки. Результати експериментального дослідження мотиваційних характеристик особистості у структурі компетенції самоосвіти студентів із застосуванням методики В. Мільмана «Діагностика мотиваційної структури особистості» є свідченням того, що студенти-респонденти свої мотиваційні ресурси активізують за черговістю наступних щаблів: по-перше, спілкування; по-друге, творча активність; по-третє, соціальний статус по-четверте, суспільна корисність та по-п’яте, комфорт та підтримка життєзабезпечення як певного роду прояв матеріальних цінностей. Напрямки подальшої роботи в колі окресленої проблематики має бути зорієнтовано на дослідження особливостей процесу подолання життєвих криз в різних вікових періодах. Крім цього, актуальним є питання розробки та апробації цільових методичних прийомів та психодіагностичних процедур, котрі нададуть змогу вивчити механізми усвідомлення та вибору певних стратегій подолання та залежність цих механізмів від розвитку складових самосвідомості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Новаковская, Ю. В., та М. Н. Родникова. "Моноэтаноламин: мотивы кластерной структуры". Журнал физической химии 90, № 4 (2016): 583–91. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453716040233.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Filonenko, Daryna. "СТРУКТУРА МОТИВАЦІЇ ДОСЯГНЕНЬ ОСОБИСТОСТІ ІТ-СПЕЦІАЛІСТА". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.139.

Повний текст джерела

Анотація:

Відзначено, що одним з основних видів такої мотивації виступає мотивація досягнення, що визначає прагнення людини виконати справу на високому рівні якісно всюди, де є можливість проявити свою майстерність і здібності.Мета роботи полягає у вивченні конкретного змісту і особливостей структури мотивації досягнення ІТ-спеціаліста та виділення механізмів її функціонування. Метою даної статті є доповнення наукового розуміння структури мотивації досягнень особистості ІТ-спеціаліста. Відзначено, що в структурі мотивації досягнення ІТ-спеціаліста правомірно виділити чотири основних структурних компонента: мотивацію ініціації, мотивацію селекції, мотивацію реалізації і мотивацію постреалізаціі. Одним з основних механізмів актуалізації мотивації ІТ-спеціаліста виступає мотиваційно-емоційна оцінка ситуації суб'єктом, що складається з оцінки мотиваційної значущості ситуації і оцінки загальної компетентності в ситуації досягнення. Зазначимо, що інтенсивність мотиваційної тенденції буде змінюватися в залежності від зміни величини двох зазначених параметрів як у ІТ-спеціалістів з мотивом прагнення до успіху, так і з мотивом уникнення невдачі. Констатовано, що мотиваційна включеність ІТ-спеціаліста є одночасно причиною і результатом процесу діяльності, ядром інтрагенної активності. Формування мотиваційна включеності ІТ-спеціалістів на різних етапах діяльності має специфічні відмінності та існують спеціальні психологічні механізми формування і підвищення рівня мотиваційної включеності. Висновок з даного дослідження, передбачає, що у структурі мотивації досягнення ІТ-спеціаліста варто виділяти такі складові, як мотивація адаптації та мотивація трансценденції. «Адаптивна» складова мотивації досягнення пов'язана з прагненням орієнтуватися на зовнішні стандарти, з бажанням підтримувати досягнуті результати на високому рівні. Вона має прагматичне забарвлення і пов'язана із зовнішньою оцінкою досягнутого успіху (похвала, винагорода). «Трансцендентна» складова пов'язана з бажанням постійно виходити за свої межі, не зупинятися на досягнутому, реалізовувати свій потенціал навіть у випадках, якщо результати не будуть оцінені оточуючими гідно. Перспективним для подальших розвідок у даному напрямку є вивчення психологічних корелятів мотивації досягнення в часовій перспективі особистості ІТ-спеціаліста та оптимізації функціонального стану суб’єкта праці, що в істотній мірі визначає його готовність до роботи та професійну надійність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Царьков, Петр Евгеньевич. "МОТИВЫ И СТИМУЛЫ МОЛОДЫХ РОДИТЕЛЕЙ К ЗАНЯТИЯМ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРОЙ И СПОРТОМ (ПО МАТЕРИАЛАМ ВСЕРОССИЙСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ 2021 ГОДА)". Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 15, № 1 (16 березня 2022): 247–61. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2022-1-247-261.

Повний текст джерела

Анотація:

Целью исследования является выявление мотивов и стимулов для занятия занятий физической культурой и спортом детей (3–5 лет), рожденных в молодых семьях. Опрашивались родители (в том числе студенческие семьи). Методологическую базу исследования представляют структурно-функциональный метод исследования, системный подход, метод сравнения и компаративистский метод. При помощи структурно-функционального метода определяются основные универсальные закономерности функционального действия социальных систем. Метод строится на основе выделения в целостных системах их структуры и выполняемых каждым элементов функций, что позволяет определить устойчивость отношений и взаимосвязей между элементами структуры и надежность выполняемых ими функций. Результаты исследования. При любых видах занятий спортом (обязательные, дополнительные, платные или самостоятельные) детям молодых родителей нравится физическая активность. Ответы «очень нравится» и «скорее нравится» по данной возрастной группе составляют наибольший удельный вес. Это говорит о высокой мотивации детей к занятию спортом и восприятии физической активности как развлечения. Выбор платных секций родителями для своих детей обусловлен прежде всего программой занятий (33,2 %). Удобное расположение места проведения занятий также является одним из факторов, на который обращают респонденты. Значительная часть респондентов (20,5 %), выбирают платные занятия, потому что не имеют бесплатной альтернативы. Распределение ответов по остальным видам спорта танцам, боксу, футболу (до 10 %) происходит относительно равномерно. 23,57 % респондентов ответили, что перечисленными видами спорта их дети заниматься не будут. Перспективы исследования заключаются в развитии и улучшении здорового образа жизни молодых семей, студенчества, детей и молодежи в РФ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Tanasiichuk, Iuliia. "МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНА СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". World Science 3, № 6(58) (30 червня 2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7118.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз мотиваційно-ціннісної складової підготовки майбутнього вчителя фізичної культури фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності. Встановлено, що її характеризує: зрілість і ієрархія мотивів в здоровому способі життя на основі ціннісних орієнтацій, ставлення майбутніх фахівців до здорового способу життя і своєї майбутньої професії як цінності. Звідси мотивуючі діяльність фактори розділені на три групи: потреби, мотиви, ціннісні орієнтації (установки). Можна вважати, що потреби (як джерело мотивації), мотиви (як причини мотивації) і установки (як механізм мотивації), є елементами першого рівня ієрархічної структури мотиваційної готовності. Доведено, щосі інші елементи є похідними від них. Зокрема, до похідних віднесено волю, емоції, цінності, потреби.Показниками мотиваційно-ціннісної сфери обрано: мотиваційну переконаність та ціннісне ставлення до професійної діяльності (націленість на формування ціннісного ставлення до власного здоров’я учнів засобами фізичної культури; переконання в необхідності формування здорового способу життя учнів), усвідомлення соціальної значущості здоров'я та способу життя, необхідного для формування, збереження і зміцнення здоров'я особистості; ціннісне ставлення до здоров'я своїх вихованців і власного здоров'я, усвідомлення здоров'я як цінності, можливості реалізувати свої потреби в здоров'ї в конкретній діяльності, формування позитивного ставлення і ціннісно-смислових установок, переконання в необхідності здорової життєдіяльності для самовдосконалення, самоствердження, для реалізації життєвих і професійних цілей; емоційно-ціннісне ставлення до здорового способу життя; дієвість вольових зусиль для прояву здоров’ятворчості в практичній діяльності, формування якостей, що характеризують психоемоційну стійкість особистості: витримки, тактовності, доброзичливості, акуратності і старанності у зміцненні здоров'я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Шаповалов, Владимир Николаевич, Ольга Анатольевна Петрова, Валерия Сергеевна Виноградова та Марина Олеговна Нетишинская. "Новый подход к оценке мотивации студентов". Creative Economy 13, № 8 (31 серпня 2019): 1597. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.8.40887.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлен опыт разработки и применения упрощенной методики оценки мотивов учащихся, созданной при активном участии студентов первого курса, в ходе эксперимента по внедрению проектной формы обучения в вузе. В основу методики положено предположение о взаимосвязи профориентационных и базовых мотивов студентов младших курсов. Получены результаты оценки базовых мотивов учащихся различных специальностей. Выявлена связь между структурой базовых мотивов и проявлением субъектности членов студенческих команд, а также результатами проектной деятельности.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Рудніченко, О. М. "ОБСТАВИНИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВСТАНОВЛЕННЮ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ЩОДО НЕЗАКОННОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ АБО ВИКРАДЕННЯ ЛЮДИНИ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 420–29. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.47.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що виявлення наявності або відсутності ознак злочину, а також необхідних обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у правоохоронній практиці здійснюється поетапно. Звідси у структурі окремої криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень особливого значення набуває періодизація етапів розслідування. При цьому до поняття «етап розслідування» включається взаємопов’язана система дій, об’єднаних єдністю завдань, умовами розслідування, специфікою криміналістичних прийомів. У той же час, органи досудового розслідування під час розслідування кримінальних проваджень мають дотримуватися встановленого кримінальним процесуальним законом порядку. У теорії кримінального процесу діяльність органів досудового розслідування поділяється на етапи, які називаються стадіями кримінального процесу. Першою стадією є досудове розслідування, на якій виникають кримінальні процесуальні відносини між учасниками кримінального процесу. У статті доведена обов’язковість встановлення події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України), зокрема: факт учинення незаконного позбав- лення волі або викрадення людини із застосуванням насильства; шантажу; обману; погрози; вчинення щодо малолітнього або з корисливих мотивів, групою осіб, із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу; коло осіб, причетних до вчинення злочину (прізвище, ім’я, по батькові, рік, місяць, день і місце народження, громадянство, національність, освіта, сімейний стан, наявність судимості, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, стан здоров’я, рівень її фізичного і розумового розвит- ку, наявність співучасників, форма їх співучасті); мотив та мета вчинення злочину; обставини зникнення, викрадення; час, місце та спосіб зникнення, викрадення; умови повернення (грошові кошти, транспортний засіб, не- рухоме майно, певні послуги тощо), час, місце, сума та спосіб здійснення оплати (готівка, банківський переказ); вік потерпілого (число, місяць, рік народження), стан здоров’я та загального розвитку дитини; вид та умо- ви утримання, наслідки, чи застосовувались погрози, зброя до потерпілого (вид та характер). На матеріалах практики підтверджено обов’язковість встановлення форми вини, мотиву і мети правопорушника (учасників зло- чинної групи).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Калмиков, Георгій. "Мовленнєва особистість психотерапевта – суб’єкта професійно-комунікативної діяльності". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-5-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Соціально-орієнтоване спілкування психотерапевта – суб’єкта професійно-комунікативної діяльності, зокрема його публічне висловлювання є найбільш складною і найбільш досконалою формою його мовленнєвого спілкування, смислового аспекту соціально-психологічної взаємодії, фахової вербальної комунікації. Володіти цією формою – значить бути мовленнєвою особистістю, носієм психотерапевтичної культури. Публічне висловлювання суб’єкта професійно-комунікативної діяльності розглядається як співвіднесене з психологічною категорією системи мовленнєвих дій. Воно розгорнуте, розмовне, кодифіковане, стилістично вмотивоване, марковане, регламентоване, дискретне, безпосереднє. Це – орієнтоване на масову аудиторію слухачів соціально контекстне, спрямоване на вплив, довільне, усвідомлене, навмисне, відрефлексоване цілеспрямоване усне мовлення, структуризоване за композиціями його функціонально-смислових типів або їх контамінацій; комунікативно доцільне мовлення, професійний зміст якого відразу забезпечує розуміння його клієнтами.Публічне висловлювання мовленнєвої особистості – суб’єкта професійно-комунікативної діяльності – завжди специфічно за своїм мовленнєвим мотивом, який не може бути реалізований жодним іншим способом, окрім соціально-орієнтованого мовленнєвого спілкування. Мовленнєве спілкування психотерапевта як публічне висловлювання в діаді або полілозі, як система мовленнємовних дій суб’єкта професійно-комунікативної діяльності, обов’язково передбачає у своїй структурі такі компоненти: а) мотив смислоформулювання; б) мовну інтенцію (формування і формулювання думок); в) мету, пов’язану з побудовою психотерапевтично спрямованого на клієнта публічного висловлювання (особистісно-орієнтоване мовне спілкування, як правило, передбачає не тільки мовленнєву мету); г) його результативність (ступінь збігу досягнутого комунікативно-мовленнєвого результату з наміченою метою); д) контроль за процесом і результатами акту мовленнєвого спілкування. Акт такого спілкування може виступати як найбільш висока структурна одиниця мовленнєво-мовного самовираження терапевта, презентація важливої для клієнта інформації, вираження громадських і особистісних цінностей, а також спосіб його професійно-мовленнєвої самореалізації як особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Тангаева, Н. И. "Sentimental Traditions in M. N. Makarov’s “Letters of a Russian Traveler” (1805 and 1824)." Вестник Рязанского государственного университета имени С.А. Есенина, no. 1(74) (April 1, 2022): 104–15. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2022.74.1.010.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье анализируются малоизвестные журнальные публикации М. Н. Макарова начала XIX века в аспекте их преемственности традициям сентиментализма. Сочинения Макарова «Несколько писем русского путешественника из Англии в Россию» (1805) и «Август Адольф Фридерик Десалверт» (1824) рассматриваются с опорой на повествовательную структуру прозы Н. М. Карамзина. Повести Макарова представляют интерес для исследования, по крайней мере, в двух аспектах: во-первых, в контексте его малоизученной прозы; во-вторых, как свидетельство влияния карамзинской повествовательной традиции. В ходе сопоставительного анализа опубликованных анонимно сочинений Макарова (атрибутировано В. Э. Вацуро) установлены прямые параллели с сюжетно-повествовательной структурой повестей Карамзина «Бедная Лиза» и «Остров Борнгольм». В названных произведениях Макарова обнаружены ключевые особенности сентиментального повествования: следование жанровой структуре автобиографических жанров, путевого очерка, дневниковых записей, использование типичных мотивов: случайная встреча, влюбленность, угроза разлуки, совместные прогулки, враждебная природа, болезнь, сон, соблазнение и др. Образный ряд произведений восходит к рыцарской и сентиментальной поэтике. Исследование показало продуктивность сформированных в сентиментальной прозе Карамзина тем и мотивов для русской литературы последующего периода. The article analyzes little-known journal publications of the early 19th century, namely M. N. Makarov’s “Several Letters of a Russian Traveler from England to Russia” (1805) and “August Adolf Friederike Desalvert” (1824), through the prism of continuity of traditions of sentimentalism characteristic of N. M. Karamzin’s prosaic works. Being underinvestigated and honoring N. M. Karamzin’s narrative legacy, M. N. Makarov’s novellas are research-worthy. A comparative analysis of these texts, whose authorship has been attributed to M. N. Makarov by V. E. Vatsuro, enables us to trace parallel story lines in M. N. Makarov’s novellas and in N. M. Karamzin’s “Poor Lisa” and “Bornholm Island”. M. N. Makarov’s “Several Letters of a Russian Traveler from England to Russia” and “August Adolf Friederike Desalvert” reek of sentimentalism and are characterized by genre-imposed confines (autobiographical essay, travel essay, diary entries), cliché motifs (chance meeting, falling in love, the threat of separation, joint walks, hostile nature, illness, sleep, seduction, etc.), the use of chivalric and sentimental imagery. The research shows that N. M. Karamzin’s sentimental legacy played a major role in shaping literary traditions of the centuries to come.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Blozva, P. I. "ВИКОРИСТАННЯ МОЛОДДЮ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 39(42) (17 липня 2017): 78–92. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).43.

Повний текст джерела

Анотація:

Описано структурно-функціональні особливості використання молоддю соціального капіталу в ході становлення її політичної культури. Визначено, що соціальний капітал як психологічний ресурс – це соціально-психологічні можливості соціального мікросередовища, використовуючи які особистість може досягати власних цілей, а також сприяти реалізації цілей групи, до якої вона належить. Зазначено, що політична культура – це система психологічних настановлень, які формують взаємодію особистості з політичним середовищем; певний рівень усвідомлення політичних процесів, довіри до соціально-політичних інститутів, поділяння цінностей свободи, толерантності, спроможності особистості активно долучатися до суспільно-політичних процесів. Виділено компоненти політичної культури (уявлення особистості про політику, політичні цінності особистості, політичні символи особистості, мотиви участі особистості в політичному житті, політична поведінка особистості) та компоненти соціального капіталу (ефективність соціальної взаємодії, соціальна згуртованість, соціальна ідентифікація, міжособова довіра, готовність до взаємодопомоги). Описано процес становлення політичної культури на основі соціального капіталу як психологічного ресурсу, в якому: ефективність соціальної взаємодії, що базується на навичках спілкування особи, її відчуженості від соціуму, впливає на становлення всіх компонентів політичної культури молодої особи і виконує функцію політичної комунікації; соціальна ідентифікація відображає роль відчуття належності до групи під час формування толерантності, яка є політичною цінністю, уявлень про політику і мотивів до участі в політиці, виконує функцію соціалізації та рекрутингу; соціальна згуртованість, базуючись на процесі гуртування та горизонтальних взаємодіях у соціумі, діє на всі компоненти політичної культури, виконує функцію формування інтересів; міжособова довіра формує мотиви політичної участі, виконує функцію накопичення інтересів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Ilyina, Anna. "Авто-референтність і авто-афекційність як альтернативні моделі прочитання Декартової концепції cogito: трансцендентально-феноменологічний контекст". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (20 серпня 2020): 69–96. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню альтернативних можливостей інтерпретації Декартової концепції cogito: як авто-референтної структури і як авто-афекційності. Контекстом аналізу виступає трансцендентально-феноменологічний ракурс погляду на картезіанську філософію як на засновок трансцендентального мотиву. Визначено роль принципу авто-референтності в трансцендентальному дискурсі. На ґрунті розгляду перспектив тлумачення картезіанського підходу, запропонованих М. Анрі й Ж.-Л. Марйоном, виявлено моменти іррелевантності авто-афекційної настанови вимогам трансцендентального мислення і втомивовано адекватність авто-референтної моделі його засадам. Авторка доходить висновку, що, попри позірну пріоритетність авто-афекційності для трансцендентального дискурсу, пов’язану насамперед з притаманною їй радикалізацією функціонального аспекту свідомості й усуненням небезпеки субстантивації cogito, закладеної в структурі авто-референтності, остання видається відповіднішою вимогам трансцендентального мислення, оскільки передбачає збереження принципу відношення-відмінності, конститутивного для трансцендентальної думки – який в умовах авто-афекційності виявляється редукованим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Калашнік М. М. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО СУДНОВОДІЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ АКМЕОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 134–43. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.267.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано зміст поняття «професійна діяльність» щодо професії судноводія, визначено її особливості та специфіку. Окреслено основні якості професійної діяльності судноводія та чинники, що визначають її специфіку. Акцентовано увагу на основних професійно важливих якостях фахівця, наведено тлумачення таких якостей для судноводія. З’ясовано поняття «акмеологічна компетенція майбутнього судноводія», визначено її структуру. Виокремлено структурні складові акмеологічної компетенції майбутнього судноводія: когнітивно-професійна – система акме-знань та акме-досвіду; мотиваційно-ціннісна – система мотивів і ціннісних орієнтацій поведінки; операційно-комунікативна – система акме-умінь, акме-навичок, акме-активностей і акме-дій; оцінно-рефлексивна – система моніторингу особистісно-професійного саморозвитку. Визначено і схарактеризовано такі функції акмеологічної компетенції: інформативна (вільне оперування акме-знаннями), технологічна (оволодіння акме-вміннями і способами дій, формування акме-навичок), комунікативна (передача, приймання та обмін інформацією, завдяки якій відбувається взаєморозуміння та узгодження дій членів екіпажу), регулятивна (визначення і прийняття норм поведінки у професійному середовищі, налагодження міжособистісних стосунків), аксіологічна (визначення ціннісних орієнтирів діяльності). Водночас, акмеологічна компетенція майбутнього судноводія виступає, з одного боку, засобом, а з іншого – результатом актуалізації індивідуально-особистісних ресурсів курсантів ВМНЗ, що дозволяють результативно здійснювати процес особистісно-професійного саморозвитку і на цій основі якісно виконувати професійні завдання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Гринькiв, Ольга. "МIКРОПОЕТИКА ТВОРУ Й ЛIТЕРАТУРНА АНТРОПОЛОГIЯ (до проблеми гастрономiчних кодiв новели I. Франка «Пироги з черницями»)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 15 (19 грудня 2021): 7–20. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v15i0.4542.

Повний текст джерела

Анотація:

У статтi розглянуто такий важливий аспект цiлiсностi лiтературного твору, як мiкропоетика. Водночас простежено зв’язок антропологiї iз структурою художньої цiлiсностi. Зроблено висновок про роль уречевленого та предметного рядiв твору, його семiотичнi сенси, соцiокультурний статус. Теоретичну концепцiю розглянуто на прикладi новели I. Франка «Пироги з черницями», у якiй сюжетоутворюючими є гастрономiчнi коди. Їжа постає центральним образом iз численними додатковими семантичними конотацiями, контекстуальними смислами, потужним психологiчним пiд текстом. Акцентовано на антропологiчних характеристиках мотиву їжi, її тiсному зв’язку з внутрiшньою поведiнкою людини, культурно-iсторичною епохою.Гастрономiчнi коди характеризуються потужною моделюючою функцiєю, здатнi вiдтворювати найзагальнiшi тенденцiї соцiально-історичного життя. Зроблено висновок про щiльний зв’язок цього рiвня поетики з iншими рiвнями структури лiтературного твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Перић, Сања П. "МОТИВ БРВНАРЕ (ШУМСКЕ КУЋИЦЕ) У ПОЕЗИЈИ МИЛАНА ДЕДИНЦА". ZBORNIK ZA JEZIKE I KNJIŽEVNOSTI FILOZOFSKOG FAKULTETA U NOVOM SADU 9, № 9 (17 січня 2020): 165–77. http://dx.doi.org/10.19090/zjik.2019.9.165-177.

Повний текст джерела

Анотація:

У раду се истражује однос традиције и надреализма у поезији Милана Дединца на примеру традиционалног мотива брвнаре, „шумске кућице“, који највише простора добија у последњем циклусу песничке књиге Од немила до недрага (1957), Песнички огледи с путовања по Црној Гори. Песник је при томе у уводном делу рада постављен у контекст авангарде, односно надреализма, како би се утврдио значај надреалистичких тенденција у његовој поезији. У фокусу рада је начин на који је мотив брвнаре функционализован у оквиру песничке структуре, специфичне због необичног односа песника и самог лирског субјекта, представљеног кроз фигуру усамљеног путника по црногорским врлетима. Шумска кућица је наглашено лиминални простор у којем лирски субјект истовремено покушава да оствари комуникацију са трансцедентним, и сједини се са природом која га окружује. Сумња и упитаност константе су у појавама овог мотива у Дединчевој поезији. Контемплација у пустој брвнари покушај је да се властити идентитет заштити под кровом куће замишљене у оквиру фолклорног наслеђа, при чему се у песмама уочава нарастајућа свест лирског субјекта да таква заштита више није могућа. Циљ рада је анализа значења и симболике традиционалног мотива шумске кућице у песмама Милана Дединца, у контексту сложеног односа традиције и авангарде уопште.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

БАБАЯН, КАРИНЕ БОРИСОВНА. "МОТИВАЦИОННЫЕ МЕХАНИЗМЫ, ВОЗДЕЙСТВУЮЩИЕ НА ПОВЕДЕНИЕ РАБОТНИКА В ОРГАНИЗАЦИИ". Archivarius 8, № 1(64) (20 січня 2022): 45–48. http://dx.doi.org/10.52013/2524-0935-64-1-8.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье проведена оценка применимости к современному работнику разработанных разными исследователями в разные годы мотивационных методов воздействия, представлены методологические аспекты диагностики структуры мотивов и факторы мотивации сотрудников с учетом современных реалий.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Seredina, Inna. "ПІДПРИЄМНИЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 94–100. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.94-100.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто структуру, сутність та зміст підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства. Аналіз змісту підприємницької компетентності подано в контексті компетентнісного підходу, з огляду на підприємництво як провідну форму господарювання в умовах ринкової економіки. Структуру підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства, визначено як якість професійної підготовки майбутнього бакалавра з економіки підприємства, на яку впливає зміст загальної сучасної освіти нашої держави. В статті доведено, що підприємницька компетентність не є ізольованою одиницею навчальних планів майбутніх бакалаврів де поетапно втілюються елементи академічної та професійної освіти, закріпленою в процесі практичної підготовки на весь період навчання фахівців з економіки підприємства. За результатами дослідження ми визначили, що у структурі підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства складають важливе місце посідають мотиваційно-ціннісний та когнітивний компоненти. Mотиваційно-ціннісний компонент – це морально-етичне ставлення особистості до підприємницьких цінностей (свобода вибору, самореалізація, ощадливість, толерантність, чесність), що визначає суб’єкт-суб’єктні міжособистісні відносини, а також суб’єкт-об’єктні відносини людини з природою. Когнітивний (або знаннєво-змістовий) компонент включає знання теоретичного й технологічного (процедурного) характеру: сукупність знань, що відображають розуміння сутності економічної сфери життя сучасного суспільства, а також теоретичні знання про основні поняття та методи підприємницької діяльності. Цей компонент враховує особливості і варіативність змісту освітніх та особистісних потреб, мотивів особистості на різних етапах її економічної та підприємницької підготовки; діяльнісний (або практико-технологічний) компонент передбачає формування практичних умінь підприємницької діяльності. За результатами наукових праць, нами з’ясовано сутність поняття «підприємницька компетентність» фахівців економістів. Під словосполученням «підприємницька компетентність» ми будемо розуміти комплекс особистісних та ділових якостей, навичок, модель поведінки, сформованість яких допомагає успішно вирішувати певні бізнес-завдання і ...

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Фоменко, Карина. "ОПИТУВАЛЬНИК МОТИВАЦІЙНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 276–92. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження. Проблема мотивації підприємницької діяльності у вітчизняній психології залишається недостатньо досліджуваною, що і зумовило необхідність створення психодіагностичного інструментарію. Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення мотиваційних орієнтацій на підприємницьку діяльність. Методи і вибірка дослідження. У психометричну вибірку увійшли 180 досліджуваних, серед них — 104 жіночої статі та 76 — чоловічої. Вік випробовуваних варіював від 17 до 60 років. Обробка даних проводилася в пакеті StatSoft STATISTICA 6.Психометрична обробка результатів дослідження включала перевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Результати. Статистика альфа Кронбаха для шкали, що включає всі 70 пунктів склала 0,951. Для виявлення внутрішньої структури методики проводився факторний аналіз, що дозволило перевірити правомірність операціоналізації даного психологічного конструкту через десять латентних факторів (шкали). Висновки. Запропонована психодіагностична методика дослідження мотиваційних орієнтацій на підприємницьку діяльність відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними параметрами мотиваційних орієнтацій на підприємницьку діяльність визначено такі мотиви – комерційного успіху, свободи і самостійності, самореалізації, глорістичні, влади, вимушеності, афіліативні мотиви, самоствердження, інноваційності, ризику. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень у галузі психологічного супроводу кар’єрного розвитку та у галузі психології праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Trutneva, Tatyana Vladimirovna. "МОТИВАЦИОННЫЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ИЗУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА КУРСАНТАМИ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОГО ВУЗА". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, № 1 (4 квітня 2018): 224. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-1-224-236.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель. В статье рассматриваются актуальная проблема повышения эффективности процесса становления коммуникативной компетенции курсантов специального вуза.Предметом изучения выступает структура мотивационной сферы обучающихся. Автор ставит целью определить возможные пути воздействия на мотивацию изучения иностранных языков.Метод работы. При определении компонентов мотивационной сферы обучаемых наряду с анализом общепризнанных классификаций, учитываются и результаты собственных исследований, проведенных методом опроса и анкетирования курсантов на различных этапах обучения.Результаты работы. Результатом работы являются представленные группы мотивов, определяющие работу курсантов над иностранным языком. Предлагаются пути коррекции мотивационной сферы и развития мотивов учения для специфического контингента будущих специалистов.Область применения результатов. Результаты исследования могут применяться при отборе содержания обучения иностранному языку, при составлении учебных и методических пособий, отборе эффективных методов обучения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Музика, Олександр, Олена Музика, Свiтлана Ставицька та Геннадiй Ставицький. "Психосемантичнi основи професiйної самоефективностi студентiв: стан сучасного наукового дискурсу". Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем, № 18 (2021): 99–112. http://dx.doi.org/10.31392/iscs.2021.18.099.

Повний текст джерела

Анотація:

У статтi проаналiзовано змiстовi та структурнi особливостi дискурсу розвитку самоефективностi студентiв та окреслено його ресурсний потенцiал у цiннiсно-мотивацiйнiй саморегуляцiї процесу професiоналiзацiї. У дослiдженнi використано методику «Шкала самоефективностi» (Schwarzer & Jerusalem, 1995; адаптацiя — Галецька, 2003) та авторський опитувальник «Профiль самоефективностi студентiв» (Музика, 2018). На основi дискурс-аналiзу висловлювань студентiв виокремлено п’ять тем розвитку самоефективностi: цiлi та мотиви, здiбностi, рефлексiя, стiйкiсть до невдач, саморозвиток. Встановлено, що iснує пряма залежнiсть мiж показниками самоефективностi i досвiдом досягнень. Факторно-семантичний аналiз результатiв опитування пiдтвердив iснування структурних i змiстових вiдмiнностей у семантичному просторi самоефективностi студентiв, якi мають значущi досягнення на етапi пiдготовки до майбутньої професiйної дiяльностi, i тих, якi не мають. Для перших характерна бiльш виражена диференцiацiя факторної структури, що є показником семантичної гнучкостi i вищого ресурсного потенцiалу розвитку самоефективностi. У семантицi навчальнопрофесiйної дiяльностi студентiв без досягнень переважно вiдображено їхню орiєнтацiю на основнi вимоги освiтнього середовища за мiнiмуму власної активностi. Результати факторно-семантичного аналiзу опитування студентiв iз досвiдом досягнень були використанi для уточнення назв шкал i змiсту тверджень, що їх наповнюють, та дозволили виокремити ще одну наскрiзну шкалу. Таким чином, розроблений нами опитувальник «Профiль професiйної самоефективностi студентiв» складається з таких шкал: «лiдерство, цiлi та мотиви професiйної дiяльностi», «здiбностi й упевненiсть», «рефлексiя й особистi стандарти», «стiйкiсть до невдач, долання i воля», «самоосвiта i саморозвиток» та «цiннiсний досвiд». Результати дослiдження можуть використовуватися викладачами i психологами з метою дiагностування iндивiдуальної структури самоефективностi студентiв i розроблення, на цiй основi, програм iндивiдуальних консультацiй та групових тренiнгiв для її розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Структура мотивів"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями