Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Структура ВВП.
Статті в журналах з теми "Структура ВВП"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Структура ВВП".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Петухов, Валерий Александрович. "Модель среднесрочного экономического цикла и ее предварительная проверка с помощью индекса опережающих индикаторов и некоторых других показателей". Russian Journal of Entrepreneurship 18, № 13 (16 липня 2017): 2021. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.13.38070.
Повний текст джерелаАнотація:
Показана основная структура авторской модели среднесрочного экономического цикла. Автором приводятся доказательства, что эта модель в целом соответствует современным эмпирическим показателям: различным компонентам индекса опережающих индикаторов и темпам прироста реального ВВП. С данной статьей будет полезно ознакомиться специалистам по современной экономической цикличности и по истории экономической мысли.
2
Суслов, Н. И. "НОВЫЙ РОССИЙСКИЙ КРИЗИС: СНИЖЕНИЕ ПОТРЕБЛЕНИЯ НА ФОНЕ СОЦИАЛЬНОЙ АПАТИИ". Журнал «ЭКО» 46, № 4 (11 грудня 2018): 44. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2016-4-44-55.
Повний текст джерелаАнотація:
<p align="justify">Анализируются динамика и структура ВВП, доходов и расходов населения в 2009 г., 2014-2015 гг. Диагностировано, что население воспринимает текущий кризис как затяжной и переходящий в стагнацию. Удорожание и снижение объема импорта сильно воздействовали на структурные показатели и дефляторы элементов ВВП, в частности, обусловив большой разрыв в индексах цен производства, с одной стороны, а с другой - конечного использования, валового накопления и чистого экспорта. Сильный спад потребления может в определенной мере отражать пессимистические настроения домохозяйств с высокими и средними доходами. Нетипичный для краткосрочных рецессий рост прибыли сопровождается резким снижением реальной оплаты труда. </font>
3
Кондрат, І., Н. Ярошевич, Т. Калайтан та А. Якимів. "ОЦІНЮВАННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ СТІЙКОСТІ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 226–39. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3615.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Присвячено оцінюванню довгострокової стійкості пенсійної системи України з метою з’ясування ефективності виконання нею основної функції — захисту від бідності літніх громадян і заміщення доходу після виходу на пенсію. Для цього в динаміці розраховано дев’ять субпоказників, які відображають вплив демографічних (очікувана тривалість виплати пенсій, коефіцієнти народжуваності й залежності від старості, участь населення пенсійного віку в робочій силі та ін.), структурних (фактичне функціонування рівнів пенсійної системи України та їхній внесок у забезпечення добробуту пенсіонерів), економічних (частка приватних пенсійних активів у ВВП, співвідношення державного боргу до ВВП, реальний темп економічного зростання) факторів. Результати аналізу показали, що показник стійкості пенсійної системи поступово зростав протягом 2016—2020 рр., досягнувши свого максимального значення 2019 року на рівні 39,94 зі 100 можливих (середнє значення для 39-ти країн становить 49,9). Це свідчить про недостатньо ефективне функціонування пенсійної системи щодо забезпечення адекватного потребам людей похилого віку доходу. Диспропорційна структура пенсійної системи, за якої майже все фінансове навантаження щодо виплати пенсій зосереджено в солідарній системі, не сприяє її стійкості, особливо в довгостроковому періоді. Перспективи розвитку пенсійної системи України пов’язані з пошуком шляхів збалансування солідарного рівня (поступове підвищення пенсійного віку відповідно до зростання очікуваної тривалості життя, заохочення пенсіонерів до участі в робочій силі, ширше залучення працездатного населення до солідарної пенсійної системи) як необхідної передумови впровадження обов’язкового накопичувального рівня, стимулювання участі громадян у приватних пенсійних планах. Установлено, що стійкість пенсійної системи слабко корелюється з показником ВВП на душу населення, тобто економічні чинники не мають вирішального впливу. Ключові слова: довгострокова стійкість, показник стійкості, пенсійна система України, солідарна система, приватні пенсійні активи, структурні диспропорції, демографічні й економічні фактори. Формул: 0; рис.: 1; табл. 8; бібл.: 30.
4
Демидюк, О. "Модель організації Вищої ради правосуддя: теоретико-прикладний аналіз". Юридичний вісник, № 2 (26 серпня 2020): 219–25. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1726.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття відображає результати наукового аналізу існуючої організаційної структури (моделі) Вищої ради правосуддя.
Констатується, що в результаті внесення у 2016 р. змін до Основного Закону держави щодо правосуддя відбулася реорганізація Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя (ВРП). Значна концентрація у ВРП широкого кола різноманітних повноважень, зокрема й щодо питань суддівської кар'єри, істотно змінила статус і роль цього органу у системі судової влади порівняно з попередніми роками його діяльності. Це привернуло увагу до діяльності ВРП не лише науковців, а й нового складу парламенту. Незважаючи на відносно нетривалий час роботи оновленого органу суддівського врядування, законодавець вирішив створити у її структурі новий орган. Цей крок зазнав критики з боку міжнародних інституцій, а Конституційний Суд України визнав відповідні законодавчі положення неконституційними.
Автор зазначає, що організаційна структура ВРП зумовлена, перш за все, її законодавчо визначеним статусом і повинна повноцінно та ефективно забезпечувати виконання покладених на неї функцій. Повною мірою їх реалізує пленарний склад ВРП. Водночас на структурні одиниці ВРП покладається реалізація лише окремих із них, що постають як конкретні завдання.
На підставі системного аналізу норм чинного законодавства та локальних актів ВРП зроблено висновки про те, що існуюча структура ВРП організована з урахуванням (під впливом) трьох чинників: 1) міжнародних стандартів; 2) чинного законодавства України; 3) ініціативи ВРП, зумовленої потребою ефективного функціонування. Вона є динамічною та мобільною. При цьому її основу становлять сталі структурні елементи, існування яких прямо передбачене законом. Утворення інших органів у структурі ВРП можливе як результат законотворення або локального нор-мотворення.
Автор наголошує, що підходи до зміни структури ВРП як органу, відповідального за забезпечення незалежності судової влади в державі, повинні бути виваженими та такими, що не посягають на фундаментальні цінності демократичної держави, не створюють загрози невиправданого запровадження контролю над ним. Вони повинні бути спрямованими на оптимізацію роботи ВРП та забезпечення ефективної реалізації її функцій.
5
Brazhnуk , L. V. "Інвестиційні процеси в економіці України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (31 липня 2020): 140–46. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.04.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням формування, оцінки джерел інвестування та визначення векторів реалізації державної інвестиційної політики. У статті виокремлено та обґрунтовано основні ідеології представників різних течій механізму інвестування, а також представлено зарубіжні практики ведення інвестиційної діяльності. Розглянуто тенденції стану капітальних інвестицій, зокрема структура за джерелами фінансування, динаміка та структура за видами економічної діяльності, темпи приросту, здійснено оцінку їх співвідношення до ВВП та порівняння результатів з рекомендованими нормативами, що свідчать про його низький рівень економічного зростання в Україні.
Метою статті є дослідження еволюції інвестиційних моделей та процесів на вітчизняному інвестиційному ринку.
Наукова новизна. Обґрунтовано тенденції у сфері інвестування та визначено рівень забезпечення капіталовкладеннями для умов ефективної економіки та можливості функціонування розширеного відтворення, що дозволило запропонувати пріоритетні вектори реформування державної інвестиційної політики у контексті специфічних неспроможностей трансформаційної економіки.
Висновки. Аналіз показав, що основним джерелом фінансування інвестицій залишаються власні кошти підприємств, є потреба у нарощуванні обсягів фінансових інвестицій шляхом розвитку фінансового посередництва, та найбільш привабливою сферою інвестування є промисловість. Спостерігаються негативні явища інвестиційних процесів в аграрному секторі, невтішний прогноз у короткостроковій перспективі щодо активізації інвестиційної активності у сільському господарстві, оскільки потенційні інвестори зайняли позицію очікування прийняття закону обігу земель. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано інвестиційні процеси в країні, розкрито проблеми сьогодення та приділено увагу питанням реалізації державної інвестиційної політики у контексті загальносвітових тенденцій.
6
Радіонов, Ю. Д. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Діюча система управління бюджетними видатками є недосконалою та не відповідає сучасним запитам суспільства щодо підвищення рівня життя та добробуту населення. Водночас, в умовах економічних перетворень, першочерговим завданням залишається забезпечення зростання національної економіки, нарощування обсягів виробництва, ВВП, завершення бюджетної децентралізації, впровадження енергоощадливих технологій тощо. В цій ситуації актуальним залишається питання ефективного управління та використання бюджетних видатків. Автором розроблено практичні рекомендації з оптимізації структури видатків бюджету, підвищення їх ефективності для забезпечення сталої динаміки соціально-економічного розвитку країни. Розкрито економічну сутність видатків бюджету, економічні складові їх формування, класифікацію за ознакою головного розпорядника коштів, бюджетними програмами, функціональним призначенням. Дано загальну характеристику видатків зведеного бюджету за 2016-2020 роки за функціональною класифікацією. Проведений аналіз засвідчив, що стабільно високими темпами зростають видатки на економічну діяльність, а також видатки на охорону здоров’я та оборону країни у зв’язку з подіями на сході країни. Проте, на охорону навколишнього середовища та житлово-комунальне господартсво у 2020 році виділено майже на 7,0 відсотків менше (по кожній галузі) ніж у попередньому 2019 році, що є свідченням недостатньої уваги з боку уряду до цих питань. Наголошено, що структура бюджетних видатків змінюється в залежності від їх ролі в економіці, нарощуванні економічного потенціалу країни, обсягу завдань, які постають перед країною на відповідному етапі її суспільного розвитку. Враховуючи міжнародний досвід країн з ринковою та трансформаційною економікою, запропоновано практичні заходи щодо підвищення ефективності видатків бюджету, оптимізації їх структури. Це дасть можливість проводити виважену фінансово-бюджетну політику, підвищувати кількісні та якісні показникм соціально-економічного розвитку країни, рівень добробуту населення, забезпечувати стійкість фінансової системи, стабільність суспільного розвитку.
7
Egorov, A. "Современное состояние европейского речного пассажирского флота и круизов". Herald of the Odessa National Maritime University, № 64 (1 серпня 2021): 34–59. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-1-34-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Выполнено исследование европейского рынка речных круизов, проанализирован флот речных круизных пассажирских судов. Европейскому речному круизному рынку присущ ярко выраженный рост. С 2013 года происходит увеличение числа круизов, прежде всего, за счет американских туристов. В 2018 году на речных круизных пассажирских судах (РКПС) было перевезено 1,64 млн. пассажиров, на 14,6 % больше, чем годом ранее. Значительно увеличился спрос на европейские круизы у туристов из Азии, России, Скандинавии и Восточной Европы, Великобритании и Ирландии. Меняется возрастная структура пассажиров и повышается спрос на дорогие круизы. Более половины всего пассажиропотока на европейских внутренних водных путях (ВВП) приходится на Швейцарию, Германию и Францию. Практически половина всех европейских РКПС (43 % или 153 ед.) работает под швейцарским флагом. 70 % всего европейского флота (253 судна) сосредоточено в системе Дунай-Майн-Рейн. В прошлом году было сдано 20 судов, по предварительным оценкам в этом году будет запущено в работе также не менее 20 судов. Пик строительства пришелся на 2014 год (31 судно за год). В 2019 году было сдано первое на европейских ВВП трехпалубное 196 пассажирское РКПС «AmaMagna» круизной компании «Ama Waterways» с габаритной длиной 135,0 м, шириной 22 м. В 2021 году будет сдано первое европейское четырехпалубное РКПС «A-ROSA E-motion» на электродвижении для круизной компании «A-ROSA», рассчитанное на 280 пассажиров. Длина судна 135,0 м, ширина – 17,7 м, осадка – 1,7 м. Продолжает развиваться направление диверсификации европейских речных круизов. Появились речные круизы с краткосрочными выходами на морские участки. Проанализирована также группа небольших европейских РКПС пассажировместимостью 10-40 человек (европейские операторы называют их «баржами-отелями»).
8
Титова, Оксана Васильевна, та Елена Ивановна Козлова. "ВРП как инструмент анализа структурных пропорций региональной экономики". Современная экономика: проблемы и решения 8 (11 жовтня 2016): 104–13. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2016.8/1474.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: статья посвящена выявлению общих и специфических особенностей состояния социальной инфраструктуры и производства продуктов в регионе на основе взаимосвязи и взаимозависимости данных системы национальных счетов (СНС) и системы региональных счетов (СРС). Обсуждение: рассмотрены проблемы формирования системы национальных счетов на региональном уровне, проведен анализ динамики и структуры ВВП России и ВРП Липецкой области. Результаты: авторами статьи на основе анализа статистических данных по различным аспектам структуры ВРП делается вывод о том, что использование показателя валового регионального продукта представляет собой важный инструмент изучения структурно-отраслевых пропорций мезоуровня экономики. Такой подход позволяет дать оценку эффективности регионального воспроизводства, определить место региона в территориальном разделении труда, служит основой для конкретизации и обоснования положений целевых программ экономического и социального развития регионов.
9
Селимханов, Заурбек Асламбекович, та Алклыч Магомедович Алклычев. "РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕТОРГОВОГО ОБОРОТА В РЕГИОНАХ СЕВЕРОКАВКАЗСКОГО ФЕДЕРАЛЬНОГО ОКРУГА". Региональные проблемы преобразования экономики 1, № 7 (2 жовтня 2018): 93. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-7-93-100.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. Исследовать региональные особенности развития внешнеторгового оборота в регионах СКФО. Для этого необходимо решить следующие задачи: раскрыть структуру валового внутреннего продукта для установления степени его эффективности в удовлетворении потребностей общества, установить удельный вес каждого элемента структур ВВП, проанализировать влияние каждого составляющего на общий объем валового внутреннего продукта и определить пути решения проблемы несоответствия выпускаемой продукции потребностям граждан и организациям. Метод. В исследовании поставленной проблемы применены методы теоретического и эмпирического исследования, использован метод анализа для исследования структуры внешнеторгового оборота регионов. Результаты. Результаты проведенного исследования могут быть использованы в дополнении к современным теоретическим разработкам по исследованию процессов развития внешнеторгового оборота в регионах Северокавказского федерального округа. Структурный анализ внешнеэкономической деятельности регионов СКФО, связанных историческими, экономическими и географическими связями, позволил выявить проблемы влияния импорта на экономику округа и на этой основе предложить алгоритм действий по структурированию ВРП и формированию методики определения влияния внешнеторгового оборота на экономику, который применим к реальной ситуации, складывающейся в регионах Северного Кавказа. Выводы. В этих регионах сложилась обстановка, при которой расходы, возникающие в связи с растущим импортом готовых товаров промышленного и сельскохозяйственного назначения, не покрываются за счет экспорта добываемого в стране сырья. Аналогичная ситуация во внешнеторговом обороте является закономерной в экономически развивающихся странах, при этом надо отметить, что, несмотря на то, что Российская Федерация является страной экспорто ориентированной, Северокавказские регионы, входящие в ее состав, являются импорто зависимыми, и средства от экспорта углеводородного сырья не направляются в эти регионы для повышения экспортного потенциала.
10
Сысоева, Н. М. "Иностранные инвестиции в Бурятии". Журнал «ЭКО» 48, № 10 (17 жовтня 2018): 41. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-10-41-48.
Повний текст джерелаАнотація:
<span>Иностранные инвестиции в республике анализируются через деятельность иностранных и совместных предприятий. Сопоставление с другими промышленными регионами Восточной Сибири показывает меньшее значение инвестирования из-за рубежа для ВРП Бурятии, преобладание физических лиц среди организаторов бизнеса, отставание по уровню концентрации производства, архаичную структуру по видам деятельности с преобладанием торговли и строительства. Промышленность в структуре прямых иностранных инвестиций в регион представлена преимущественно лесозаготовками и несколькими горнодобывающими предприятиями. Подобная отраслевая структура препятствует притоку новых технологий и росту человеческого капитала. Перспективы наращивания иностранных инвестиций связаны с расширением экспорта ресурсов и развитием экономического коридора Китай-Монголия-Россия. При этом инвестиционная политика должна быть направлена на привлечение ресурсов в технологичные сферы коммуникаций и транспорта с увеличением числа совместных предприятий для повышения доли прибыли, оставляемой на территории.</span>
11
Kokhan, I. V. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА ПРИКЛАДІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 142–51. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.142-151.
Повний текст джерелаАнотація:
Домінуючими тенденціями сучасного етапу розвитку національної економіки є посилення процесів регіоналізації, що передбачають перенесення уваги в прийнятті рішень щодо соціально-економічного розвитку на регіональний рівень, з одночасним зміщенням акцентів на розкриття внутрішнього потенціалу. З іншого боку, нові виклики, зумовлені глобальними та міжнаціональними дисбалансами, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток українських регіонів і є тим бар’єром, який перешкоджає органам місцевого самоврядування проводити самостійну політику розвитку. В цьому контексті процеси реформування державних фінансів, які на даний час переживає Україна, є актуальними та вимагають переосмислення закономірностей впливу інструментів та важелів фінансової політики на соціально-економічний розвиток регіонів.Соціально-економічний розвиток регіону характеризується нерівномірністю та суперечливістю результатів і потребує активізації структурної перебудови та пошуку підходу до здійснення структурних перетворень. Формування ефективної економічної структури є важливим питанням, яке потребує першочергового вирішення в контексті стратегічних завдань макроекономічного розвитку країни. В розвинутих країнах основну роль в забезпеченні стійкого зростання економіки належить механізму державного регуляторного впливу. Досліджуючи структуру економіки регіону, слід звернути увагу на структурні зміни, без яких неможливе повне вивчення трансформаційної системи. Структурна політика є загальною стратегією максимізації соціально-економічного розвитку шляхом реалізації пріоритетних державних програм і проектів.На тлі проведення процесів децентралізації в Україні, суттєво актуалізується роль бюджетної політики, яка визначає масштаби первинного розподілу ВВП, стає активним елементом системи державного регулювання та визначальним фактором управління економічними й соціальними процесами та їх розвитком. Зазначене зумовлює необхідність проведення наукового дослідження, спрямованого на вдосконалення процесів бюджетного фінансування соціально-економічного розвитку регіонів України.У статті розглянуто сутність та структуру фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування. Проведено аналіз надходжень і видатків місцевих бюджетів Івано-Франківської області.Пріоритетністю регіональної фінансової політики є забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Розвиток місцевого самоврядування із самодостатніми місцевими бюджетами та передача місцевим органам влади визначених повноважень обумовлюють формування бюджетного процесу відповідно до європейських стандартів, а це передбачає пошук нових резервів фінансового забезпечення регіону, відповідно до його ресурсного та людського потенціалів.
12
Шатило, Олексій. "ДЕРЖАВНА АГРАРНА ПОЛІТИКА ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 148–54. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано аспекти нормативно-правового, інституційного та фінансово економічного механізмів аграрної політики в Україні через призму політики економічної та з урахуванням компонентів енергетичної політики держави. Визначено, що в Україні напрацьовано комплексний механізм формування та реалізації аграрної політики, що знаходить свій вияв у визначених та закріплених відповідними правовими актами напрямах та пріоритетах аграрної політики. Поряд із тим з’ясовано, що прийняті основоположні акти потребують суттєвих змін у напрямі підвищення рівня їх дієвості шляхом закріплення на рівні законодавства поряд із пріоритетами обсягів фінансування у формі певного відсотка від державного бюджету або ВВП країни, а також прозорих та спрощених механізмів розподілу коштів. Визначено, що інституційна структура реалізації державної аграрної політики хоча й наявна в кількісному вигляді, однак, на нашу думку, потребує вдосконалення як на центральному рівні – шляхом приведення її в підпорядкованість політиці економічній, так і на місцевому, тим більше що значну частину функцій підрозділів реалізації аграрної політики на регіональному рівні є дублююча МінАПП робота з опрацювання документів учасників державних аграрних програм. Додатковим аргументом такої консолідації є успішний досвід запровадження Програми 5–7–9, яка впроваджується без прив’язки до певної галузі економіки, однак відіграє домінантну роль у справі державної фінансово-кредитної підтримки аграрного підприємництва. Окремої уваги заслуговує реалізація можливостей розв’язання енергетичних проблем за рахунок наявних в аграрній галузі сировинних потужностей, що за належної державної політики дало б можливість зменшити імпортозалежність в енергоресурсах. Базуючись на підходах Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки у сфері стимулювання виробництва та використання біологічних видів палива, доречно використати цільовий адаптований досвід, як то встановлення конкретних вимог щодо використання біопалива на певному відсотковому рівні загального обсягу споживання дизельного палива, встановлення податкових пільг тощо.
13
Попова, В. В. "Динаміка структури ВВП України". Статистика України, № 1 (2006): 35–41.
Знайти повний текст джерела
14
Тимоць, М. В. "Оцінка структури доходів Державного бюджету України". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 7 (14 вересня 2021): 176–83. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.176-183.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано структуру та динаміку доходів Державного бюджету України. Обґрунтовано причини структурних змін у частині податкових та неподаткових надходжень бюджету. Проведено аналіз динаміки питомої ваги доходів у ВВП за 2015–2019 рр. Встановлено, що збільшення дохідних джерел можливе лише в умовах успішного функціонування реального сектору економіки, що забезпечуватиме стабільну фінансово-економічну основу для формування доходів бюджету. Вирішення проблем збільшення дохідної частини бюджету, оптимізації її структури, стане можливим за рахунок регулювання податкового навантаження, оптимального рівня розподілу і перерозподілу новоствореної вартості між усіма суб’єктами суспільних відносин.
15
Гершанок, Александр Александрович, та Евгений Авенирович Малышев. "Обеспечение устойчивого организационного развития национальной экономической системы: проблемы и перспективы". Creative Economy 12, № 5 (31 травня 2018): 587. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.5.39104.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье проводится исследование причин отставания в организационном развитии национальной экономической системы от зарубежных в условиях качественного роста и глобализации экономики. Выделены существующие организационные недостатки действующей модели управления экономической системой России. В связи со значительным ускорением научно-технического прогресса отмечается переход в высокоразвитых странах от организационных структур масштабной экономики к самоорганизующимся структурам качественной экономики. Доказана зависимость темпов роста ВВП от надлежащего порядка в экономической системе. Предложена новая модель управления экономической системой в современных условиях, основанная на самоорганизации, синергетическом эффекте и горизонтальном взаимодействии субъектов рынка.
16
Ilchuk, Pavlo, Olha Kots та Anastasiia Kud. "ПОКАЗНИКИ КАПІТАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ФАКТИЧНИЙ СТАН ТА ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІЗ ПОКАЗНИКАМИ ПОЛЬЩІ, ШВЕЙЦАРІЇ ТА НІМЕЧЧИНИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 195–205. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-195-205.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті основну увагу зосереджено на аналізуванні капіталізації банківської системи України. Недостатній рівень капіталізації банківської системи України є проблемою впродовж усіх років незалежності. Визначення рівня капіталізації банківської системи України виконано на основі розрахунку та аналізування такого показника як частка капіталу у ВВП. Окремо було проаналізовано структуру капіталу банків. Порівняння капіталізації банківських систем України, Польщі, Швейцарії та Німеччини виконано на основі аналізування динаміки капіталу, активів та зобов’язань, окремих відносних показників (структури капіталу та ефективності його використання), а також коефіцієнта капіталізації. Виконане порівняння дає змогу використовувати найбільш відповідні українським реаліям практики управління капіталізацією банківською системою.
17
Гершанок, А. А., та Е. А. Малышев. "СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОДЕЛИ УПРАВЛЕНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СИСТЕМОЙ НА ОСНОВЕ САМООРГАНИЗАЦИИ, СИНЕРГЕТИЧЕСКОГО ЭФФЕКТА И ГОРИЗОНТАЛЬНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ СУБЪЕКТОВ РЫНКА". Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление, № 1 (25 березня 2020): 116–25. http://dx.doi.org/10.17308/econ.2020.1/2762.
Повний текст джерелаАнотація:
На основе проведенных исследований и аналитической информации рассматриваются причины отставания в организационном развитии национальной экономической системы от зарубежных в условиях качественного роста и глобализации экономики. Показаны существующие организационные недостатки действующей модели управления экономической системой в РФ. В связи со значительным ускорением научно-технического прогресса отмечается переход в высокоразвитых странах от организационных структур масштабной экономики к самоорганизующимся структурам качественной экономики. Доказана зависимость темпов роста ВВП от надлежащего порядка в экономической системе. Предложена новая модель управления экономической системой в современных условиях, основанная на самоорганизации, синергетическом эффекте и горизонтальном взаимодействии субъектов рынка.
18
Пацала, Сергей Викторович, та Надежда Владимировна Горошко. "Пространственные пропорции экономики России". Экономика. Информатика 49, № 1 (8 квітня 2022): 44–58. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0932-2022-49-1-44-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Эффективно организованное экономическое пространство оказывает огромное влияние на социально-экономическое развитие крупных хозяйственных систем. Особую роль это имеет для Российской Федерации, отличающейся гигантской площадью и многообразием структурных единиц пространственного развития. Широко доступных публикаций, отражающих региональную структуру экономики страны в разрезе основных уровней иерархи экономического районирования, недостаточно. Целью исследования является анализ основных пространственных пропорций производства ВРП на территории России. Основные методы исследования – анализ статистических материалов, характеризующих региональную структуру производства ВРП, и картографический. В результате исследования выявлены основные пространственные особенности хозяйства страны на современном этапе, показана территориальная структура производства ВРП в разрезе макрорегионов, экономических районов, федеральных округов и субъектов федерации. Рассчитана и картирована плотность экономического пространства регионов России. Показано, что выгоды экономико-географического положения, близость к крупнейшим рынкам сбыта и международной транспортной инфраструктуре способствовали ускоренному росту экономики в федеральных городах и отдельных приморских регионах. Большая же часть крупнейших региональных экономик представлена субъектами федерации, расположенными во внутренних районах страны, и отличающихся выраженной экспортной специализацией в отраслях энергетики, металлургического и химико-лесного комплекса. Концентрация очагов экономической жизни во внутренних районах огромной территории, отсутствие широкого «морского фасада» порождает «глубинность» экономики, усложняет комплекс взаимодействий с мировым хозяйством. Огромного размаха в России достигли и центро-периферийные различия, хотя они и начали постепенно нивелироваться в последние годы.
19
Свидрук, І. І., та О. Ю. Клепанчук. "СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО РИНКУ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 73–81. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено багатофакторному аналізу особливостей розвитку споживчого ринку України як відкритої системи, в якій одночасно задовольняються антагоністичні цілі товаровиробників і тор-гових посередників щодо зростання прибутковості і капіталізації та споживачів щодо мінімізації затрат на задоволення попиту. Споживчий ринок досліджували в якості інструменту забезпечення соціально-економічної стабільності. Здійснено структурно-динамічний аналіз розвитку споживчого ринку у 2014-2020 рр. та виявлено його стабільне зростання попри незначне зниження обсягу реалізації послуг. Проаналізовано зміни товарної структури споживчого ринку. Виявлено, що найбільша частка витрат домогосподарств була сконцентрована на ринку продовольчих товарів, де спостерігалося стрімке зростання споживчих цін. Показано, що в цілому середньомісячні сукупні витрати домогосподарств на споживчому ринку скоротились, особливо на непродо-вольчі товари і послуги, що спричинено соціально-економічною невпевненістю споживачів. Виявлено, що знецінення гривні, скорочення поточних видатків бюджету та стрімке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги призвели до зменшення рівня доходів населення і підвищення рівня бідності. На подолання проблеми спрямоване приєднання України до програми ООН “Цілі Сталого Розвитку 2016-2030”. Здійснено факторний аналіз впливу розвитку ринків непродовольчих товарів та послуг на зростання ВВП України. Вияв-лено, що стан споживчого ринку продовольчих товарів практично не впливає на динаміку номінального ВВП, тоді як зростання ринків непродовольчих товарів та послуг гарантовано призводить до збільшення ВВП. По-дальші дослідження запропоновано скерувати на розробку інституційного інструментарію концептуальних перетворень внутрішнього споживчого ринку.
20
Razumova, Lina Vasilyevna. "ЯЗЫКОВЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ КАК ФОРМА СОЦИАЛЬНОГО ЗНАНИЯ". Russian Journal of Education and Psychology 11, № 6 (30 грудня 2020): 17. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2020-6-17-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Статья посвящена уточнению характера языковых знаний в системе социального знания. Социальное представление (репрезентация) – сложная когнитивная структура. Как социальная форма знания социальное представление служит для интерпретации социальной действительности. Оно позволяет понять и подвергнуть анализу регулирующее действие социальной системы на когнитивную область социальной группы, индивида. Автор ставит целью уточнить основные характеристики языкового представления (языковой репрезентации) и его структуру как формы социального знания. Актуальность статьи определяется, с одной стороны, возросшим интересом к когнитивным разработкам, способных раскрыть сложные механизмы категоризации человеческих знаний. С другой стороны, речь идет о попытке автора применить психологическое понятие представления для уточнения психосоциальных характеристик языковых знаний, в частности – представлений о языковой норме как одной из форм социального знания.Научная новизна исследования заключается в соотнесении социально-психологической и языковой основ языковой репрезентации.Теоретическая и практическая значимость работы состоит в комплексном анализе взаимодействия социальной среды, функциональной системы языка с его внутренней структурой на примере изучения репрезентации языковой нормы бельгийского и квебекского вариантов французского языка.Материалом для исследования послужили языковые представления носителей языка о языковой норме территориальных вариантах французского языка Бельгии и Квебека, представленных в бельгийских и французских грамматиках XVI–XIX вв., квебекских лексикографических работах XVIII – начала XX столетий, в исторических свидетельствах о языке.Результаты исследования. Инструментарий социальной психологии, основной единицей которой выступает социальная репрезентация, позволил существенно расширить представление о норме как сложной когнитивной структуре, опирающейся не только на разрабатываемое в обществе научное знание, но и на знание естественное, опытное, которому свойственно неограниченное число инференций, следований, что позволяет установить неограниченное число связей между наблюдаемыми предметами. Соединение научного и опытного знания, социального и индивидуального определяют амбивалентный, рационально-оценочный, с одной стороны, и социально-индивидуальный характер нормы, с другой. Языковая норма как один из типов социальной нормы формируется в процессе взаимодействия нескольких социальных групп, определяющих свое отношение, в том числе и идентификационное, к языку (языковой форме).
21
Шульц С.Л. та Луцків О.М. "СТРУКТУРНА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗБУДОВИ ІНКЛЮЗИВНОЇ МОДЕЛІ ЇХ РОЗВИТКУ". Економічний форум 1, № 3 (19 липня 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті основну увагу зосереджено на тенденціях та особливостях структурної диверсифікації економіки європейських країн. Зазначено, що диверсифікація є не стільки метою, скільки наслідком економічного зростання і ініціюють його структурних змін, що відбуваються на основі стимульованих урядами процесів творчого руйнування з використанням інструментів сучасної структурної політики. Встановлено чинники, які впливають на диверсифікацію економіки.
Основну увагу акцентовано на зміні глобальних трендів розвитку європейських країн, а саме перехід до постіндустріального технологічного укладу, який базується на випереджаючому розвитку сфери послуг та зменшенні частки індустріального сектора (сільського господарства та промисловості у ВВП). Проаналізовано зміни в структурі економіки країн-членів ЄС упродовж 2010-2018 рр. за часткою у ВВП та зайнятості за трьома секторами економіки *первинним, вторинним та третинним). Результати аналізу свідчать, що до п’ятірки лідерів за часткою третинного сектору у ВВП увійшли Люксембург, Кіпр, Мальта, Франція та Нідерланди, а аутсайдерами у рейтингу країн за цим показником виступають Ірландія, Чехія, Румунія, Угорщина і Словенія. За часткою зайнятих в третинному секторі економіки до п’ятірки лідерів увійшла Великобританія, де 80,8% зайнятого населення працює у сфері послуг. Здійснено аналіз структури зайнятих в розрізі галузей сфери послуг в країнах-членах ЄС у 2018 р.
Результати аналізу свідчать, що в країнах-членах ЄС відбувається прискорений розвиток тих секторів економіки, які забезпечують значний внесок у підвищення продуктивності праці, зайнятості населення та дають змогу отримувати технологічні переваги над конкурентами. Акцентовано значну увагу на тому, шо саме кардинальна зміна технологій виробництва та активізація інноваційних процесів є визначальними чинниками становлення нового технологічного укладу та забезпечують економічне зростання країн загалом.
22
Щур, Р. І., І. І. Плець та І. І. Войтович. "ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 171–80. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.171-180.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні засади бюджетного фінансування пріоритетних галузей економіки України. Акцентовано увагу на критеріях вибору пріоритетних економічних галузей з точки зору бюджетного фінансування. Дослідження поточної макроекономічної ситуації в Україні показали, що державна підтримка необхідна для розвитку пріоритетних галузей економіки. Проведений аналіз фінансування пріоритетних галузей економіки показав, що в основному фінансування здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, а також кредитних ресурсів банків, національних інноваційних та інвестиційних фондів, державного місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законом фондів.
Здійснено комплексний аналіз фінансування економічних галузей з державного бюджету України протягом 2015-2019 років. Проаналізовано структуру капітальних витрат державного бюджету за 2015–2019 роки. Проведений аналіз показав, що протягом аналізованого періоду капітальні витрати зведеного бюджету становили в середньому 2,9% ВВП (1,4% ВВП за рахунок державного бюджету) та спостерігалася тенденція до зменшення їх частки, що є негативним явищем для національної економіки. Доведено, що потреба в державних коштах зумовлена зниженням купівельної спроможності населення, стимулюванням розвитку науково-технічного прогресу, впровадження інновацій, підтримка розвитку стратегічних та пріоритетних галузей економіки.
Визначено основні напрями подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки та покращення інвестиційного середовища в Україні на основі вдосконалення правової та організаційної основи для підвищення ефективності механізму забезпечення сприятливого інвестиційного середовища, поліпшення конкурентоспроможності національної економіки, збалансування структури видатків бюджетів, збільшення їх частки на капітальне фінансування та інвестування в інноваційні проекти.
23
Кокорева, Мария Сергеевна, та Наиля Сергеевна Гайфутдинова. "Влияние внутренних и институциональных факторов на скорость приспособления к целевой структуре капитала на развитых и развивающихся рынках". Journal of Corporate Finance Research / Корпоративные Финансы | ISSN: 2073-0438 7, № 4 (19 лютого 2014): 4–18. http://dx.doi.org/10.17323/j.jcfr.2073-0438.7.4.2013.4-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторы: Кокорева Мария Сергеевна - доцент, преподаватель, НИУ ВШЭ, заместитель руководителя школы финансов, научный сотрудник научно-учебной лабаратории корпоративных финансов, директор совместной образовательной программы подготовки бакалавров по направлению "Экономика" УрГУ и НИУ ВШЭ. Электронная почта: maria_kokoreva@mail.ru
Соня Мавлетбаевна Юлова НИУ ВШЭ
В данной статье представлены результаты эмпирического тестирования динамической компромиссной концепций структуры капитала на данных компаний 30 стран за 2005-2010 годы. Авторы показывают, что скорость приспособления к целевой структуре капитала компаний Западной Европы в большей степени зависит от внутрифирменных детерминант. В то же время для развивающихся рынков капитала эти факторы играют меньшую роль, но высока зависимость от темпа роста ВВП и дамми-переменных временного периода. Скорость приспособления зависит и от развития институциональных факторов, при этом зависимость от характеристик институтов кредитования и банкротства нелинейна, а уровень развития институтов защиты инвесторов оказывает положительное влияние на скорость приспособления как на развитых, так и на развивающихся рынках капитала.
24
Попова, В. В. "Статистичне дослідження структури ВВП України за категоріями доходу". Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, № 5 (2008): 93–96.
Знайти повний текст джерела
25
Циганюк, А. В. "Прогнозування структури ВВП на довгострокову перспективу методичні підходи". Формування ринкових відносин в Україні, № 3 (118) (2011): 20–24.
Знайти повний текст джерела
26
Шахгираев, И. У., С. А. Бетирсултанова та У. А. Бачаев. "РИСКИ ЭКОНОМИКИ И МИРОВЫХ ФИНАНСОВЫХ РЫНКОВ В ПЕРИОД КРИЗИСА". Конф. c межд. участием «Социально-экономические и финансовые аспекты развития РФ и её регионов в современных условиях», № 1 (19 травня 2021): 64–69. http://dx.doi.org/10.36684/47-2021-1-64-69.
Повний текст джерела
27
МЕЛЕШКО, Ю. "ЭВОЛЮЦИЯ УСЛУГ ПРОМЫШЛЕННОГО ХАРАКТЕРА В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ В 1995−2015 ГГ." Экономическая наука сегодня, № 5 (15 червня 2017): 127–44. http://dx.doi.org/10.21122/2309-6667-2017-5-127-144.
Повний текст джерелаАнотація:
С целью изучения развития услуг промышленного характера в Республике Беларусь в 1995-2015 гг. и выявления основных зависимостей между развитием промышленного комплекса и сферы услуг в статье был проведен статистический анализ изменения структуры ВВП Беларуси, структуры занятости, а также качественных и количественных изменений, происходящих как в сфере производства, так и в сфере услуг за рассматриваемый период.
28
Уваров, Павел Юрьевич. "ТЕРРИТОРИЯ КАК ПРОБЛЕМА: INECCLESIAMENTO И/ИЛИ INCASTELLAMENTO В СОВРЕМЕННОЙ ФРАНЦУЗСКОЙ МЕДИЕВИСТИКЕ**, "Средние века"". Средние века, № 3 (2018): 50–73. http://dx.doi.org/10.7868/s0131878018030030.
Повний текст джерелаАнотація:
Во Франции больше, чем в любой другой стране, крепки дисциплинарные связи между географией и историей. Но каждое поколение исследователей реализует их по-своему. Сегодня «пространственный поворот» во французской медиевистике проявляется в интересе к «процессу территориализации» важнейших структур средневекового общества - прихода и диоцеза. В XI-XIII вв. христианский мир оказывается плотно опутанным сетью приходов, которые стали базовой ячейкой социально-политической системы. Поселение, сконцентрированное вокруг церкви и кладбища, было незнакомо античному миру. Такая структура складывалась на протяжении последующих веков. Завершение этого процесса Мишель Лауэрс обозначил термином inecclesiamento, в какой-то мере дополняющим, а в какой-то оспаривающим понятие incastellamento, введенное в 70-х годах XX в. Пьером Тубером. Если приходы были структурами, которые заведомо возникли только в Средние века, то диоцез долгое время рассматривался историками как наследник античной эпохи, порождение ее территориальной организации. Исследования, осуществлявшиеся в последние годы по инициативе Флориана Мазеля, опровергают это убеждение. Для раннесредневекового общества был характерен разрыв с античной системой территориальной организации и восприятия пространства. Заметные усилия для церковного освоения территорий были предприняты в каролингскую эпоху, но они не привели к формированию новой системы. Диоцезы получили устойчивый вид лишь после григорианской реформы. Изменение форм церковного (а, следовательно, и социального) освоения пространства представляется настолько важным процессом, что может быть положено в основу новой периодизации Средневековья.
29
Пріхно, І. М., І. П. Частоколенко та А. П. Марченко. "НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ОБСЯГУ І СТРУКТУРИ ГРОШОВОЇ МАСИ В УКРАЇНІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 161–68. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано тлумачення терміна «грошова маса» і з’ясовано, що вимірювання грошової маси здійснюється за допомогою грошових агрегатів, яких в Україні налічу- ється чотири (М0, М1, М2, М3). Окреслено зміст та основні характеристики грошових агрегатів, здійснено їх порівняння. Проаналізовано динаміку зміни грошових агрегатів в Україні протягом останніх років в абсолютному вираженні, а також досліджено питому вагу грошових агрегатів у загальній грошовій масі. Проаналізовано рівень мо- нетизації економіки України на основі розрахунку співвідношення грошового агрегату М0 та ВВП і співвідношення грошового агрегату М2 та ВВП. Отримано результати дослідження грошової маси, грошових агрегатів та показників, що свідчать про рі- вень монетизації економіки, зіставлено їх із нормативними значеннями, на основі чого зроблено висновки щодо тенденцій, притаманних сучасній грошово-кредитній системі України. Запропоновано основні напрями оптимізації обсягу й структури грошової маси в Україні.
30
Криворучко, О. П. "Аналіз транспортної галузі та його місце у структурі ВВП України". Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економічні науки, вип. 4 (76) (2016): 214–23.
Знайти повний текст джерела
31
Криворучко, О. П. "Аналіз транспортної галузі та його місце у структурі ВВП України". Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економічні науки, вип. 4 (76) (2016): 214–23.
Знайти повний текст джерела
32
Yavorska, M. K. "КРИТЕРІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (24 липня 2019): 242. http://dx.doi.org/10.31713/ve4201823.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено критеріальний аналіз результатів української науки. Визначено, що різні темпи зменшення кількості НТР за загальним та спеціальним фондами призвели до зміни структури виконуваних НТР за аналізований період. Встановлено, що рівень наукоємності ВВП в Україні знаходиться на вкрай низькому рівні відносно рівня європейських країн.
33
Brazhnуk, L. V. "Державний борг України: процес формування та методи управління". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (3 вересня 2018): 64–68. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто історичну ретроспективу процесу формування державного боргу України та проблеми забезпечення його погашення. Досліджено причини зростання боргового навантаження за останній час в Україні. Проаналізовано стан та структуру відношення сукупного державного боргу до ВВП. Визначено методи управління державним боргом, що використовуються в різних країнах світу.
34
Федорова, О. П. "Структурні зрушення у ВВП України в 1990-2004 роках". Формування ринкових відносин в Україні, № 3 (70) (2007): 63–69.
Знайти повний текст джерела
35
Забелина, И., та Л. Фалейчик. "Структурные изменения в экономике восточных регионов РФ в контексте реализации новой модели развития Дальнего Востока". Журнал «ЭКО» 51, № 11 (25 жовтня 2021): 93–118. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2021-11-93-118.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучается динамика развития и структурные изменения социально-экономического пространства ДФО и Байкальского региона в контексте принятых институциональных решений для ускоренного развития Востока России. Оценка на основе данных Росстата, с использованием критерия В. М. Рябцева, выполнена по двум временным диапазонам: 2009–2015 гг. и 2016–2019 гг. Показано, что, несмотря на отдельные позитивные изменения, в большинстве случаев институциональные преобразования не привели к сокращению разрыва между региональными и общенациональным значениями среднедушевого ВРП; заметно усилилась сырьевая ориентация экономик отдельных регионов; сохраняется и даже усугубляется неблагоприятная динамика в развитии демографической ситуации. Сделан вывод, что привлечение инвестиций в связи с реализацией новой политики пока не трансформировалось в улучшение структуры экономики рассмотренных регионов и не произошло ожидаемых сдвигов в отраслевой структуре занятости в сторону отраслей, связанных с высокотехнологичным производством и требующих высокой квалификации кадров.
36
Frolov, Sergiy, Olha Hryhorash, Volodymyr Orlov та Shukairi Fathi. "АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ ЯК ГОЛОВНОЇ ЛАНКИ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 121–35. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-121-135.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті дано оцінку розвитку фінансової системи України на основі аналізу функціонування публічних фінансів. Аналіз структури ВВП України за виробничим методом показав посилення тенденції щодо переважання сировинних видів діяльності, а не продуктів переробки та кінцевої продукції. Аналіз показника ВВП України показав позитивну динаміку у фактичних цінах у національній валюті та нестабільну поведінку в доларовому еквіваленті. На основі побудованого прогнозу на 2021 рік щодо виконання бюджету за доходами та видатками з використанням методу експоненційного згладжування визначено, що рівень невиконання плану становитиме 5,4 %, з високою імовірністю прогнозується зростання дефіциту зведеного бюджету. Темпи приросту доходів та видатків зведеного бюджету мають нестабільний і навіть хаотичний характер, що не може гарантувати високої якості формування прогнозу за темпами зміни дохідної та видаткової частини. Аналіз структури дохідної частини показав, що 60 % податків становлять внутрішні податки на товари та послуги, що характеризує стан економіки України як нестабільний та кризовий. Найбільша за обсягом стаття видатків – на соціальний захист та соціальне забезпечення. За період з 2012 по 2019 роки загальна сума сформованого боргу збільшилась більше ніж у 3,8 раза, що також засвідчує негативний вплив на розвиток фінансової системи України.
37
Люлін, П. В., та М. В. Богач. "СТРУКТУРНА БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ ПАРАЗИТОЦЕНОЗІВ КИШКОВОГО КАНАЛУ ІНДИКІВ СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 220–28. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Екологічний та антропогенний вплив разом зі змінами форм господарювання, концентрація пого-лів’я птиці призводять до порушення гомеостазу в біотопах паразитарних систем, біорізноманіт-ності паразитоценозів кишкового каналу. Метою досліджень було з’ясувати особливості поширен-ня, структурну біорізноманітність збудників паразитоценозів кишкового каналу індиків Східного регіону України. За результатами досліджень визначено структурну біорізноманітність паразито-ценозів кишкового каналу індиків у птахогосподарствах Східного регіону України. Виявлено 15 видів збудників, із них 8 видів – представники найпростіших типів Apicomplexa, Zoomastyophora та 7 видів гельмінтів: 5 видів представників класу нематода, 2 види класу цестода. Встановлено вплив техно-логій вирощування і систем утримання індиків на загальну інвазованість, біорізноманітність пара-зитоценозів, визначені видові індекси (ВІП %) та кореляційні взаємозв’язки між компонентами паразитоценозів. За умови промислової технології вирощування індиків у клітках паразитоценоз формували 5 видів еймерій – ВІП – 100 %, середня ЕІ – 28,78 %; при утриманні на глибокій незмінній підстилці у структурі паразитоценозу частка еймеріозу становила ВІП – 87,8%, аскаридіозу – 10,04 %, гетеракозу – 2,15 % із загальної інвазованості – ЕІ 42,76 %. За умови традиційної екстенси-вної технології вирощування індиків з використанням вигулів та випасів (фермерські підсобні госпо-дарства) загальна інвазованість індиків становила ЕІ – 77,87 %, зокрема моноінвазії – 48,2 %, дво- три- чотири- і більше компонентні інвазії відповідно 25,48 %; 3,64 %; 0,56 %. За формування паразитоценозів кишкового каналу індиків виявлено дуже високу кореляцію між еймеріозом і трихомонозом, між гістомонозом і аскаридіозом, гетеракозом, капіляріозом і райєтинозом, а також між аскаридіозом та гетеракозом, капіляріозом і райєтинозом (0,972–0,999) та дуже слабка кореляція між еймеріозом та гістомонозом, аскаридіозом, гетеракозом і райєтинозом (0,023–0,193). Крім того, має місце слабка від’ємна кореляція між гістомонозом та трихоманозом, трихоманозом та аскаридіозом і гетеракозом (-0,132), що свідчить про наявність сенергетичних (високий рівень кореляції) і конкурентних (слабка та від’ємна кореляція) взаємозв’язків між компонентами паразитоце-нозів кишкового каналу.
38
Горська, О. В. "Структурні зрушення у ВВП України у період 1990-2000 років". Фінанси України, № 2 (2003): 112–18.
Знайти повний текст джерела
39
Кушнір, С. О., та В. С. Кармазіна. "ІНВЕСТУВАННЯ В СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток сільського господарства та його інвестиційна підтримка є одним з стратегічних завдань для України. У статті розглянуто ефективність діяльності агробізнесу за останні роки. Досліджено статистичні дані щодо динаміки частки сільського господарства у структурі українського ВВП у фактичних цінах, суми прямих інвестицій у сільське господарство та динаміку частки агропромисловості у загальній структурі прямих інвестицій. Проаналізовано світові рейтинги щодо виробництва та експорту сільськогосподарської продукції. Узагальнено статистичні дані щодо зміни сум фінансування АПК у рамках державних програм підтримки, а також іноземних інвесторів. Особливу увагу приділено детальному ознайомленню з інвестиційними проектами 2020-2021 рр., і дослідженню інвестиційної привабливості для іноземних держав. Виокремлено проблеми й перспективи покращення інвестиційного клімату в Україні.
40
Levko, Maryana. "Структура політичної культури курсантів вищих військових закладів". Освітній простір України, № 10 (17 травня 2017): 64–71. http://dx.doi.org/10.15330/esu.10.64-71.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано структурні елементи політичної культури особистості. Проаналізовано підходи і терміни поняття “політична культура”, “спрямованість політичної поведінки” курсантів ВВЗ. Визначено різновиди спрямованості політичної поведінки особи, зіставлені з основним підходами спрямованості у різних культурах особистості.
41
Gogol, Tetyana, та Vladyslava Ponomarenko. "ВПЛИВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Й ОПОДАТКУВАННЯ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ ТА ОБ’ЄДНАНИХ АРАБСЬКИХ ЕМІРАТІВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(25) (2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-82-90.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено місце, яке посідає Україна та Об’єднані Арабські Емірати у світовій економіці у 2019 році відповідно до класифікації країн за методикою Світового банку, проаналізовано основні показники економічного розвитку за 2019 рік, здійснено аналіз структури ВВП в ОАЕ та в Україні. Також побудовано графіки річного ВВП на душу населення в досліджуваних країнах протягом 2005-2019 рр. Спираючись на законодавчі документи досліджуваних країн, встановлено наявні стандарти у сфері ведення бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності й необхідність їх застосування для різних суб’єктів господарської діяльності. При цьому визначено головні органи, що регулюють питання, пов’язані з бухобліком, та розкрито їхню функціональну спрямованість. Розглянуто механізм податкової системи як України, так і Об’єднаних Арабських Еміратів, і відповідну нормативно-правову базу, яка регламентує оподаткування. Визначено вплив бухгалтерського обліку й оподаткування на економіку аналізованих держав.
42
Katan, L. I., N. K. Vasylieva та I. I. Vinichenko. "Інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 207. http://dx.doi.org/10.15421/191622.
Повний текст джерелаАнотація:
Із прискоренням глобалізаційних процесів міцність зв’язку між аграрним виробництвом і сільськими територіями зростає, змінюється співвідношення в структурі інститутів впливу в бік фінансового забезпечення збалансованого економічного, соціального й екологічного розвитку цього складного системного утворення. Незважаючи на зростаючий у пошукових працях дослідний інтерес до питань фінансування сільського господарства, аналіз інституціональних основ забезпечення фінансування сталого розвитку, які враховують багатогранний характер інституціональних механізмів його здійснення у аграрній сфері, обмежений.Мета роботи – обґрунтувати теоретико-методологічні та прикладні засади інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України.Визначено ключові підходи до формування інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери. Вважаємо, що інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери – це сукупність соціально-економічних, організаційних і законодавчих заходів органів влади та суб’єктів господарювання (сукупності державних і недержавних інститутів) у сфері фінансових відносин, які формують необхідні правові, організаційні та економічні умови для ефективного залучення, накопичення і використання фінансових ресурсів для досягнення запланованого динамічного соціально-еколого-економічного ефекту. Подано складники інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери.Проаналізовано стан аграрної сфери України за 2000–2013 рр. та оцінено тісноту зв’язку між обсягами інвестиційного забезпечення і рівнем розвитку національної економіки (ВВП) й аграрної сфери (ВП с.-г). Виявлено, що зростання обсягу інвестицій в основний капітал на 1 млн грн сприяло зростанню ВВП національної економіки України на 60,9 млн грн. У той час як збільшення інвестицій в основний капітал сільського господарства на 1 млн грн обумовило приріст валової продукції сільського господарства на 7,9 млн грн. До джерел фінансування аграрної сфери, які мають тісний зв’язок із розвитком аграрної сфери (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,94), належать прямі іноземні інвестиції, але вони не чинять суттєвого впливу на зростання валового продукту сільського господарства (зростання на 1 млн дол. США стимулювало зростання на 0,14 млн грн). В аграрній сфері інвестиційна діяльність як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів залишається другорядною, суми інвестованих інвестиційних ресурсів не відповідають необхідним обсягам.Запропоновано створення інноваційно орієнтованого кластера аграрної сфери, удосконалення кредитного механізму та механізму державного регулювання в контексті її сталого розвитку.Цінність дослідження полягає у визначенні тісноти зв’язку між обсягами інвестиційного забезпечення і рівнем розвитку національної економіки (ВВП) та аграрної сфери (ВП с.-г). Практичне використання наведених у цій статті рекомендацій із корегування проекту Концепції «Державна програма сталого сільського розвитку України на період до 2025 року» дозволить оптимізувати фінансовий механізм державної підтримки сталого розвитку аграрної сфери України.Перспективний напрямок досліджень – вивчення та оцінка можливостей застосування іноземного досвіду в оптимізації складників інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України.
43
Малкина, М. Ю., та А. В. Виноградова. "Как российские институты влияют на эффективность госзаказа". Журнал «ЭКО» 50, № 3 (28 лютого 2020): 8. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2020-3-8-29.
Повний текст джерелаАнотація:
<span>В статье анализируется институциональная среда функционирования системы госзаказа, являющейся неотъемлемым звеном распределения государственных финансов в современной России. Исследованы динамика объема госзаказа относительно ВВП и влияние на нее изменений в законодательстве о закупках и макроэкономических условий функционирования российской экономики. На основе построения моделей Кобба-Дугласа для российских регионов показано уменьшение эффективности системы госзаказа за период с </span><span class="wmi-callto">2011</span><span class="wmi-callto"> по 2017</span><span> гг., выражающееся в снижении эластичности ВРП по госзакупкам. Подробно описаны некоторые институциональные проблемы госзаказа, влияющие на его эффективность в современных российских условиях, а именно: недостаток прозрачности информации и доступа к торгам; оппортунизм в системе госзакупок; вовлеченность в коррупцию и откаты; поддержание несовершенной конкуренции (выражающейся в низком участии в торгах, «затачивании» условий контрактов под конкретных поставщиков, увеличении числа несостоявшихся или отмененных контрактов и пр.); создание вертикальных (частично интегрированных) структур; «эффект IV квартала» и аврального освоения бюджетных средств. Авторы приходят к выводу, что поддержание искусственной конкурентной среды, основанной скорее на локальных социальных связях, чем на широком рыночном доверии и репутационных механизмах, препятствует экономии и эффективному использованию бюджетных средств. Важной проблемой развития системы госзакупок остаются учет предпочтений всех участников системы и формирование эффективных стимулов для исполнения контрактов.</span>
44
Luhovenko, N., та N. Kovalenko. "СТИМУЛЮВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ НАДХОДЖЕНЬ ПРИВАТНИХ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ В УКРАЇНУ". Theory and Practice of Public Administration 2, № 69 (26 травня 2020): 96–104. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сучасні тенденції надходжень приватних грошових переказів в Україну. Подано структуру надходжень обсягів приватних грошових переказів в Україну. Зазначено обсяги приватних грошових переказів в Україну з провідних країн світу. Особливу увагу приділено дослідженню впливу приватних грошових переказів на розвиток економіки України. Досліджено динаміку та проаналізовано стан обсягів грошових переказів мігрантів та вплив цих переказів на ВВП. Розроблено заходи щодо стимулювання та регулювання грошових переказів мігрантів. Виявлено потребу щодо визначення стратегічних пріоритетів залучення приватних грошових переказів та удосконалення механізму регулювання їх.
45
Zhuravlyov, О. V. "Статистичне вивчення трансформаційних зрушень економіки України". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 4 (20 грудня 2017): 23–31. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.4.2017.03.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено економічну діагностику деяких важливих макроекономічних індикаторів України, що відображають характер та швидкість економічної трансформації. Запропоновано використання набору інституційних змінних, що дозволив більш ретельно оцінити характер економічної трансформації в Україні і виявити такі відхилення - трансформація національної економіки відбувається на різних швидкостях. Поряд із традиційними зрушеннями в структурі ВВП (домінування частки послуг) все ще спостерігається незначний статистичний вплив таких важливих інституційних категорій як рівень політичної глобалізації, контроль корупції, рівень захищеності прав власності, верховенства права, а також рівень соціальної глобалізації.
46
LYUBOV' ALEKSEEVNA, KIRILINA. "ОРГАНИЗАЦИОННО-ПОЛИТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СЛОВЕНСКИХ КАТОЛИКОВ И ЛИБЕРАЛОВ В КОНЦЕ XIX – НАЧАЛЕ XX ВВ.: СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ". ISTRAŽIVANJA, Јournal of Historical Researches, № 32 (3 грудня 2021): 175–90. http://dx.doi.org/10.19090/i.2021.32.175-190.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе рассматриваются ключевые моменты формирования организационной структуры двух ведущих словенских партий – католической и либеральной и особенности их организационно-политической деятельности на начальном этапе партийного строительства – в конце XIX – начале XX вв. Автором предпринимается попытка провести сравнительный анализ организационных аспектов их деятельности, исходя из того, что эффективность механизмов функционирования партии является одним из важнейших показателей ее успешности. Поскольку развитие католического и либерального движений проходило неравномерно в разных словенских областях, в статье делается акцент прежде всего на деятельности партий в центральной словенской провинции Крайне, оказывавшей сильное влияние на формирование региональных политических партий.
В начале XX в. партия католиков превратилась в монолитную и широко разветвленную массовую организацию. Ее структура постепенно становилась все более четкой и хорошо продуманной, а деятельность энергичной и целенаправленной. Либералы же не смогли создать сплоченной и хорошо организованной партии. Католики опирались на многовековой опыт административной деятельности такой мощной организации, как католическая церковь. Организационный опыт либералов в основном был опытом деятельности индивидуальных предпринимателей, слабо осознававших необходимость партийной дисциплины. Еще до Первой мировой войны католическая Словенская народная партия стала лидером словенского национального движения и сохраняла свои позиции весь межвоенный период.
47
Brazhnуk, L. V. "Зовнішній державний борг України: тенденції та взаємозв’язок з економічним розвитком". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми забезпечення погашення зовнішніх зобов’язань державного сектору. Визначено основні чинники впливу на зовнішній державний борг та боргу на економіку країни. Проаналізовано динаміку та структуру державного боргу України. Досліджено взаємовплив і взаємозв’язок динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП. Визначено ризики зростання рівня зовнішнього державного боргу.
Метою статті є розгляд тенденцій формування зовнішніх боргових накопичень державного сектору економіки України та вивчення взаємозв’язку впливу величини зовнішнього державного боргу та ВВП.
Наукова новизна. Обґрунтовано взаємовплив і залежність динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП, що дало змогу виявити силу впливу та спрямованість взаємозв’язку між аналізованими показниками, а також тенденції їхньої динаміки, які дозволять розробляти вектори зовнішньої боргової політики з урахуванням економічного розвитку держави.
Висновки. Для моніторингу, аналізу і контролю стану зовнішнього боргу, мінімізації пов’язаних із ним ризиків доцільно розробити відповідну систему показників і їх граничних значень, яка могла би своєчасно сигналізувати про наростання кризових явищ у вказаній сфері і необхідність прийняття відповідних заходів, спрямованих на усунення негативних тенденцій.
Незважаючи на зазначені негативи, державний борг є основним джерелом покриття бюджетного дефіциту практично всіх країн. Єдине застереження в даному випадку – це розумні межі як дефіциту бюджету, так і запозичень, оскільки надмірна заборгованість означає, що борг країни перевищує очікувані можливості його погашення, а очікувані платежі з обслуговування боргу можуть все більшою мірою залежати від обсягу виробництва.
48
Сергеева, Наталия Митрофановна. "Анализ отраслевой структуры ВРП регионов Центрального федерального округа". Russian Journal of Entrepreneurship 20, № 3 (31 березня 2019): 645. http://dx.doi.org/10.18334/rp.20.3.40468.
Повний текст джерелаАнотація:
В условиях структурного кризиса необходимость диверсификации экономики как страны, так и отдельных регионов определяется потребностью в обеспечении импортозамещения. В статье показано, что имеющиеся диспропорции в отраслевом развитии регионов приводят к развитию негативных тенденций, чреватых миграцией трудоспособного населения в более благополучные территории и деградацией социально-экономической среды депрессивных и экономически слабых регионов. Автором распределены округа страны по приоритетам в структуре экономических процессов: в СЗФО, ПФО и СФО преобладают обрабатывающие производства; в УФО и ДФО – добыча полезных ископаемых, а в ЦФО, ЮФО и СКФО - торговля. Экономика развитых стран характеризуется высокой долей услуг и торговли, однако без адекватного развития промышленности такое положение дел для российских регионов будет способствовать дальнейшему нарастанию негативных социально-экономических проблем, в том числе будет наблюдаться замедление реализации процессов импортозамещения. Автором на примере регионов ЦФО выявлено, что в ряде областей, где в структуре ВРП выявлен приоритетный вклад именно торговли, уровень экономического развития слабее, чем в других областях округа (за исключением Москвы и Московской области). Поэтому важно при социально-экономическом развитии страны создавать условия для диверсификации экономики регионов, так как концентрация бизнеса не в отраслях, которые можно отнести к реальному сектору экономики, не способна привести к улучшению уровня и качества жизни населения этих регионов, а только усугубляет неблагоприятную социально-экономическую ситуацию.
49
Логачева, Анна Николаевна. "ТЕНДЕНЦИИ ИМПОРТОЗАМЕЩЕНИЯ В РОССИИ И В ЕЕ ОТДЕЛЬНЫХ РЕГИОНАХ". Современная экономика: проблемы и решения 6 (20 червня 2018): 130–44. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2018.6/1905.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: провести анализ внешней торговли отдельных регионов Центрально-Черноземного района в период реализации политики импортозамещения с целью определения целесообразности и эффективности ее проведения. Обсуждение: Вопрос импортозамещения стал наиболее остро в 2014 году, когда против России были введены экономические санкции со стороны западных стран. С нашей стороны последовали вынужденные ответные меры в виде запретов на ввоз некоторых товаров на территорию страны. В связи с этим актуализировалась необходимость исследования социальных и экономических последствий этих мер, преимуществ и рисков, возможностей и угроз как для отдельных регионов, так и для России в целом. Проведен сравнительный анализ показателей экспорта, импорта, коэффициентов международной конкурентоспособности Белгородской и Курской областей. Рассмотрены преимущества и недостатки в реализуемых программах импортозамещения в данных регионах. Результаты: рассматриваемые регионы воз многом сходный по отраслевой структуре экономики, уровню обеспеченности основнымий составляющими регионального экономического потенциала, составу из структуре территориальных активов. В Курской и Белгородской областях прослеживается одинаковая тенденция снижения импортной зависимости продовольственных товаров и сельскохозяйственного сырья, что отражает наличие положительных результатов в проводимой политике импортозамещения в этой отрасли. Однакоп проведенный анализ показывает существованиеж в экономическом развитии исследуемыхц областей определенных различий, характеризующихся, во частности, объемом из динамикой ВРП во целом и на душу населения, а так же товарной структурой экспорта из импорта. Это свидетельствует об разном уровневый эффективности использования региональных активов, т.е. об разном уровневый капитализации экономики данных регионов, а также об необходимости применения специфических методов реализациий политики импортозамещения.
50
Данилова, Ирина Валентиновна, Ирина Петровна Савельева, Александр Владимирович Резепин та Ирина Петровна Килина. "МЕЖРЕГИОНАЛЬНЫЕ СВЯЗИ В СИСТЕМЕ ФАКТОРОВ ПРОСТРАНСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ СПЕЦИАЛИЗАЦИЙ РЕГИОНОВ: АНАЛИЗ МАКРОЗОН МОНОПРОФИЛЬНЫХ РЕГИОНОВ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 3 (7 вересня 2021): 53–66. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2021-3-53-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. В статье рассматриваются пространственные условия индустриального окружения субъектов РФ как источник экономического роста, а локальные экономическое пространство (макрозона) расширяет инновационный и промышленный потенциал развития территорий через активизацию взаимодействия между граничными регионами. Метод или методология проведения исследования. Применение пространственной методологии позволило сформировать методический подход к оценке влияния экономической среды на развитие субъектов РФ. Сформирован комплекс методических приемов, включающих применение корреляционного анализа для оценки связанности между регионами макрозоны (граничными регионами); определение территориальной концентрации в разрезе совпадающих специализаций; рассчитана пространственная концентрация с помощью индекса агломерации Элисона-Глейзера; выявлена конвергенция между субъектами РФ. Показатели оценки экономической среды макрозон структурированы на два блока: раскрывающие индустриальную составляющую (уровень концентрации промышленности, инновационной насыщенности отраслевыми производствами совпадающего типа) и пространственную составляющую – параметры географической близости. Для оценки индустриального и инновационного фона в рамках первого блока анализа экономической среды использованы показатели динамики структуры добавленной стоимости, отраслевого выпуска инновационной продукции; параметры коррелированности, в том числе с ВРП. Оценка пространственных характеристик проведена на основе параметров отраслевого выпуска и инновационного развития. Результат. На примере субъектов Федерации с исторически сложившейся моноотраслевой структурой экономики (Челябинская и Липецкой области) обоснован эффект «сжатия» благоприятной экономической среды макрозоны (ограниченность его масштабом 2–3 регионов), выявлены перспективные направления и условия развития как наличие индустриальных и инновационных пространств в структуре макрозоны, релевантных для взаимодействия и кооперации в сфере экономических специализаций. Обосновано устойчивое сближение региональных отраслевых компетенций Челябинской, Свердловской областей и Республики Башкортостан, а также Липецкой и Тульской областей, наличие конвергенции и увеличения средних значений уровня производства и инновационности в рамках макрозон, что создало позитивные условия для конкретизации стратегических направлений активации специализаций регионов. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы органами государственной власти при формировании стратегии пространственного развития регионов с учетом специализации и активизации направлений межрегиональной кооперации. Выводы. Индустриальный «фон» регионов-соседей является дополнительным резервом регионального развития. Усиление межрегиональной связанности позволяет исключить «размывание» ресурсов, дублирование функций, повысить эффективность использования уникальных возможностей каждого региона, межпроизводственную кооперацию, что будет способствовать снижению неравномерности развития субъектов РФ и созданию связанного экономического пространства страны.