Добірка наукової літератури з теми "Стрибуни"

У статті представлено обґрунтування програми занять з використанням засобів скіпінгу для підвищення функціональних можливостей організму учнів старшого шкільного віку. Програма занять з використанням скіпінгу включає в себе варіативний модуль «Скіпінг», який реалізовано в системі 20 уроків фізичної культури протягом третьої чверті; використання стрибків, ігор та естафет зі скакалкою у підготовчій, основній або заключній частинах уроків за іншими варіативними модулями навчальної програми; застосування засобів скіпінгу в режимі навчального дня учнів і в позакласній роботі з фізичного виховання (самостійні заняття, рухливі перерви, спортивні свята, змагання). Розподіл засобів скіпінгу для старшокласників здійснювався залежно від рівня володіння технікою стрибків через скакалку: для учнів, які не вміють стрибати або виконують нормативи стрибків через скакалку на низькому рівні; для учнів, які вміють стрибати і виконують нормативи стрибків на середньому і достатньому рівнях; для учнів, які виконують нормативи на високому рівні. Для першої групи були запропоновані вправи для засвоєння рухової дії і доведення її до ступеня навички, розвитку координації рухів рук і ніг у процесі стрибків через скакалку, зокрема і довгу. Другій групі були рекомендовані вправи, спрямовані на розвиток витривалості та швидкості й освоєння більш складних за координаційною структурою рухових дій. Третій групі були запропоновані різні за координаційною складністю стрибки. Ефективність застосування засобів скіпінгу визначалася приростом показників функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем. У юнаків і дівчат 10 і 11 класів було виявлене значне зниження ЧСС, підвищення ЖЄЛ та функціональних проб Штанге і Генча. Отримані дані свідчать про можливість використання засобів скіпінгу у фізичному вихованні учнів старшого шкільного віку в різних формах занять.

The increasing performance in women's height jumping among women is of interest to the study of time characteristics of technique. The aim was to supplement the data on the time characteristics of the technique of jumping into the height of highly skilled jumpers during participation in responsible competitions. Based on a report by the IAAF scientific group, made after the 2017 World Championship in London, the time characteristics of high jump technique for the finalists were determined. The relationship between the result of a high jump and the time characteristics of the technique of the jumping a world-class athlete has been investigated. Comparison of time characteristics of the technique of jumping of the finalists of the 2017 World Championship with the time characteristics of the technique of jumping off the world record holder among the juniors Yaroslava Mahuchikh. It is recommended to use as a model the characteristics of highly skilled high jumpers: average rate of the last three running steps (4.1 ± 0.3 step·s-1) and repulsion duration (0.16 ± 0.01 s).

Мета: визначити ефективність використання комплексу вправ швидкісно-силової спрямованості методом ко-лового тренування у тренувальному процесі 15-16 річних баскетболістів. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь дві групи баскетболістів БК «Джуніор» м. Харкова у віці 15-16 років у загальній кількості 20 спортсменів (контрольна група, n=10, експериментальна група, n=10). Педагогічний експеримент тривав 2 місяці та полягав у впровадженні в навчально-тренувальний процес експериментальної групи спеціально підібраних вправ, які використовувалися за допомогою методу колового тренування. Комплекс вправ включав біг зиґзаґом навколо стойок, стрибки через набивні м’ячі, стрибки угору із добиванням м’яча у щит, вистрибування із присіду, стрибки через бар’єри, метання набивного м’яча стоячи, стрибки через тумби різної висоти, прискорення. Запропонований комплекс вправ застосовувався на кожному тренувальному занятті на по-чатку основної частині. У контрольній і експериментальній групі проводилося 4 тренувальних заняття на тиждень тривалістю 135 хвилин. Результати: у ході введення у навчально-тренувальний процес експериментальної групи баскетболістів 15-16 років спеціально підібраних вправ, спрямованих на розвиток швидкісно-силових здібностей, із використанням ме-тоду колового тренування, було виявлено достовірне покращення показників тестових вправ: стрибок у довжину з місця (t=2,13; р<0,05), стрибок у висоту з місця (t=2,14; р<0,05), стрибок у висоту з розгону (t=2,24; р<0,05). В тесті «метання набивного м’яча вагою 1 кг стоячи» достовірної відмінності виявлено не було (t=0,86; р>0,05). Висновки: покращення прояву показників швидкісно-силових здібностей баскетболістів 15-16 років експери-ментальної групи після впровадження спеціально підібраних вправ із використанням методу колового тренування становило: у тесті «стрибок у довжину з місця» – 2,73%, «стрибок у висоту з місця» – 5,54%, «стрибок у висоту з розгону» – 6,32%, «метання набивного м’яча вагою 1 кг стоячи» – 7,62%. Ключові слова: баскетболісти, швидкісно-силові якості, метод колового тренування.

Мета дослідження – простежити динаміку розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовленості студентів, які займаються боксом у процесі фізичного виховання, протягом одного та двох років відповідно. Для оцінки фізичної підготовленості студентів були використані такі види тестувань: вибухова сила – стрибки в довжину з місця, згинання-розгинання в упорі лежачи 20 с. та 1 хв. Окремим нормативом були стрибки на скакалці (кількість за 1 хв.) та визначення максимальної кількості ударів, нанесених протягом 15 с. лівою рукою, правою рукою. Швидкісна підготовленість та витривалість визначались за допомогою навантаження максимальної потужності (до 20 с.) – біг 100 м та великого фізичного навантаження (до 30 хв.) – біг 3000 м. Порівнюючи середні показники тестування студентів першого та другого курсів, що займаються боксом у процесі фізичного виховання, можна зробити висновки, що загальна та спеціальна фізична підготовленість студентів першого курсу за результатами тестування всіх фізичних якостей покращилася. Тоді як результати студентів другого курсу були кращими в усіх випробуваннях, крім швидкості.

The article highlights the peculiarities of revealing the theme of inclusion in the story of the Australian writer. It is emphasized that inclusive literature is becoming a popular trend in the art of speech, aimed at revealing the image of a person with disabilities and acquainting the readership with the peculiarities of socialization and adaptation and the problems of self-realization. And from the middle of the twentieth century there was a tendency to choose the main character, and not a secondary or episodic character, as one that have special needs. It is emphasized that such works often focus on the personality of the protagonist, rather than his disability. It was found that A. Marshall's book is autobiographical and reveals the formation of a disabled child, the process of realizing his otherness and denying any restrictions due to illness. It is determined that the author avoids sentimentality and tragic pathos, does not put the character in the «limit situation», but rather emphasizes that everything is complicated for his main hero by adults who do not understand his inner state and do not seek to break their own stereotypes about people with special needs and their existence. Thus, the writer draws a contrast between the adult and children's perception of the disability. It is emphasized that for this reason all stages of formation of the protagonist of the story «I can jump puddles», starting from the moment of returning from hospital after operation, occur in contrary, and not thanks to support of adults. It is determined that the study of inclusive literature is a promising area of literary researcher, as it provides a comprehensive view of the problems faced by people with special needs, their relatives and friends.

Анотація. Однією з важливих ланок управління тренувальним процесом є контроль фізичної підготовленості спортсменів. У велосипедному спорті (маунтинбайк) важливим є тестування координаційних здібностей, оскільки вони є провідними для досягнення високих спортивних результатів в олімпійській дисципліні крос-кантрі. Демонстрація високих спортивних результатів неможлива без чітких норм їх оцінювання, саме тому існує необхідність їх розробки. Проблема комплексного контролю за координаційними здібностями у маунтинбайку особливо актуальна, оскільки в ході тренувальної та змагальної діяльності гонщик змушений управляти не тільки своїм тілом, а й взаємодіяти з велосипедом. Тому спортсмен повинен мати високий рівень розвитку рухових навичок, включаючи координацію. Мета. Розробити комплекс спеціальних вправ для контролю за рівнем розвитку координаційних здібностей у велосипедному спорті (маунтинбайк) та шкали для їх оцінювання. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, тестування, методи математичної статистики. Результати. Розроблено комплекс з п’яти рухових вправ, до яких належать їзда «змійкою» на 50 м, їзда до цілі, вправа «сюрпляс», ритмічні стрибки на велосипеді, стрибки на розмітку, та представлено нормативи для оцінювання рівня розвитку координаційних здібностей у велосипедистів 15–17 років, які спеціалізуються в крос-кантрі за п’ятибальною сигмовидною шкалою, що відповідають такому розподілу: низька, нижча середньої, середня, вища середньої та висока. Застосування таких вправ дозволяє давати якісну оцінку розвитку координаційних здібностей та вчасно корегувати спрямованість тренувального процесу у маунтинбайку. Ключові слова: координаційні здібності, оцінка, контроль, крос-кантрі, маунтинбайк.

У плоскій та просторовій постановках досліджується біматеріальне тіло складене, із двох різнорідних п’єзоелектриків. Вважається, що на межі поділу матеріалів виникла електроізольована тріщина, береги якої вільні від навантажень. Спочатку вважається, що довжина тріщини набагато менша від розмірів тіла, тому останнє розглядається як нескінченно велике. В такій постановці будується аналітичний розв’язок поставленої задачі шляхом її зведення до задачі лінійного спряження. Далі для випадку скінченної області розв’язок будується за допомогою методу скінченних елементів, як для плоского, так і для просторового випадків. Знаходяться поля напружень, розкриття тріщини та стрибки електричного потенціалу при переході через тріщину. Проведено порівняння результатів, отриманих різними методами і встановлено їх добру узгодженість.

У Польщі є два політичні жести, які знає кожен. Перший – це пальці у формі літери «V», жест, відомий із часів «Солідарності». Другий, найпомітніший в історії польського спорту, – це жест Козакевича (пол. – gest Kozakiewicza), продемонстрований на Олімпійських іграх у Москві 1980 р. Влада СРСР і соціалістичної Польщі не надала публічного розголосу ні жесту, ні історії довкола нього. Під час «холодної» війни спортсмени з багатьох країн світу сприймали спортсменів із СРСР не лише як своїх суперників у змаганнях, але і як політичних, ідеологічних, культурних недругів. Тому жест у півруки відомого польського стрибуна із жердиною В. Козакевича, який він показав уболівальникам і суддям на стадіоні в Лужниках, зумовив підняття національного духу в Польщі, став символом визволення від комуністичного режиму. Політична реакція вищого партійного керівництва СРСР на жест польського атлета спростувала гасло, яким активно маніпулювала на міжнародній арені – спорт поза політикою. Здійснено спробу переосмислити значення жесту В. Козакевича в сучасних суспільно-політичних умовах, тому звертаємо увагу, насамперед, на: 1) політичний контекст іменного «жесту Козакевича»; 2) реакцію влади СРСР і ПНР щодо виступу спортсмена; 3) використання жесту як символу у внутрішньополітичній боротьбі у ПНР та проти СРСР; 4) політичні утиски В. Козакевича як відомого спортсмена; 5) використання В. Козакевичем історії свого жесту для створення особистого іміджу, у власній передвиборчій кампанії; 6) уживання вислову «жест Козакевича» у сучасній польській пресі та його значення. Доведено, що «жест Козакевича» з іменного перетворився на політичний, національний і міжнародний жест, він став універсальним у польській журналістиці.

Ціль. Провести міжкультурну адаптацію та валідацію анкети VISA-P для україномовних пацієнтів з пателлярною тендінопатією. Матеріали та методи. Кроскультурну адаптацію англомовної анкети VISA-P проводили за рекомендаціями Beaton et al. Внутрішня узгодженість запитань анкети VISA-P визначалася значенням α-Кронбаха та середнім коефіцієнтом кореляції. Статистичні розрахунки проводили за допомогою пакета STATISTICA версії 6.0. Був застосований рівень значущості 5%. До адаптації та валідації анкети було залучено 94 особи (20 осіб – для оцінки адаптації, 58 осіб – для оцінки надійності, 16 осіб – для оцінки валідності). Результати. Українську версію анкети адаптували у п’ять послідовних етапів. Останній був перевірений. Визначено, що коефіцієнт середньої кореляції між питаннями (середня міжпунктова корекція) шкали становить 0,47; значення α-Кронбаха становить 0,75, що свідчить про хорошу адаптацію питань українською мовою. Достатня валідація україномовної версії анкети була підтверджена шляхом тестування осіб з підтвердженою ультразвуковою пателлярною тендінопатією та осіб з різними скаргами на дисфункцію колінного суглоба (по 8 у кожній групі). Було виявлено достовірну різницю (p≤0,01) між результатами опитування цих двох груп. Належна чутливість української версії анкети VISA-P також підтверджується відсутністю «ефекту стелі» та «ефекту підлоги». Висновки. Анкета VISA-P для україномовних пацієнтів з пателлярною тендінопатією еквівалентна оригіналу, характеризується задовільною надійністю та валідністю. Тому для оцінки та моніторингу процесу фізичної реабілітації осіб з пателлярною тендінопатією можна рекомендувати українську версію анкети VISA-P.
Цель. Провести кросс-культурную адаптацию и валидацию опросника VISA-P для украиноязычных пациентов с пателлярной тендинопатией. Материалы и методы. Кросс-культурную адаптацию англоязычного опросника VISA-P проводили согласно рекомендациям Beaton et al. Внутренняя согласованность вопросов анкеты VISA-P определялась величиной α-Кронбаха и средним коэффициентом корреляции. Статистические расчеты проводились с использованием пакета STATISTICA версии 6.0. Был применен уровень значимости 5%. В адаптации и валидации опросника участвовало 94 человека (20 человек - для оценки адаптации, 58 человек - для оценки достоверности, 16 человек - для оценки валидности). Полученные результаты. Украинская версия анкеты была адаптирована в пять последовательных этапов. Последний прошел испытания. Определено, что коэффициент средней корреляции между вопросами (средняя межпунктовая корр.) шкалы равен 0,47; значение α-Кронбаха равно 0,75, что свидетельствует о хорошей адаптации вопросов на украинском языке. Достаточная валидность украиноязычной версии опросника была подтверждена тестированием лиц с подтвержденной по УЗИ пателлярной тендинопатией и лиц с различными жалобами на дисфункцию коленного сустава (по 8 в каждой группе). Достоверная разница (p≤0,01) была обнаружена между результатами опроса этих двух групп. Надлежащая чувствительность украинской версии опросника VISA-P подтверждается также отсутствием «эффекта потолка» и «эффекта пола». Выводы. Опросник VISA-P для украиноязычных пациентов с пателлярной тендинопатией эквивалентен оригиналу, характеризуется удовлетворительной надежностью и валидностью. Таким образом, украинская версия опросника VISA-P может быть рекомендована для оценки и мониторинга процесса физической реабилитации лиц с пателлярной тендинопатией.
Aim. Carry out cross-cultural adaptation and validation of the VISA-P questionnaire for Ukrainian-speaking patients with patellar tendinopathy. Materials and methods. Cross-cultural adaptation of the English-language VISA-P questionnaire was performed according to the recommendations of Beaton et al. The internal consistency of the VISA-P questionnaire’s questions was determined by the value of α-Cronbach and the mean correlation coefficient. Statistical calculations were performed using the package STATISTICA version 6.0. A significance level of 5% was applied. Amount of 94 people were involved in the adaptation and validation of the questionnaire (20 people - to assess adaptation, 58 people - to assess reliability, 16 people - to assess validity). Results. The Ukrainian version of the questionnaire was adapted in five successive stages. The latter was tested. It is determined that the coefficient of average correlation between questions (average inter-item corr.) of the scale is 0.47; the value of α-Cronbach is 0.75, which indicates a good adaptation of questions in the Ukrainian language. Sufficient validation of the Ukrainian-language version of the questionnaire was confirmed by testing individuals with confirmed patellar tendinopathy by ultrasound and individuals with various complaints of knee dysfunction (8 in each group). A significant difference (p≤0.01) was found between the results of the survey of these two groups. The proper sensitivity of the Ukrainian version of the VISA-P questionnaire is also confirmed by the absence of a «ceiling effect» and a «floor effect». Conclusions. The VISA-P questionnaire for Ukrainian-speaking patients with patellar tendinopathy is equivalent to the original, characterized by satisfactory reliability and validity. Therefore, the Ukrainian version of the VISA-P questionnaire can be recommended for assessing and monitoring the process of physical rehabilitation of persons with patellar tendinopathy.

Заняття стрибками удосконалюють уміння володіти власним тілом, концентрувати зусилля у короткий проміжок часу, а також розвивають рухові здібності, які необхідні і представникам інших видів спорту (волейболістам, штангістам баскетболістам, тощо) [1]. Управління тренувальним процесом у стрибках у висоту неможливе без точного кількісного визначення всіх складових цього виду легкої атлетики [2]. З цієї причини набуває потреба активного пошуку ефективних засобів і методів підвищення показників стрибків у висоту студентами-спортсменами у процесі спортивного вдосконалення, що і визначає актуальність дослідження. Мета. Обґрунтувати методику вдосконалення техніки стрибків у висоту, для студентів, які навчаються у закладі вищої освіти (ЗВО).

Актуальність. Впродовж останніх років, парашутний спорт почав стрімко набирати популярність. За даними, опублікованими Асоціацією парашутного спорту США, близько 500 000 людей роблять в цілому близько 3 мільйонів стрибків щорічно. Кілька досліджень на цю тему вже було проведено раніше, що підтверджує факт підвищеної небезпеки при виконанні стрибків з парашутом. Встановлення зв'язку між причинами та наслідками травм може стати методом запобігання травмуванню в майбутньому. Мета. Проаналізувати найбільш поширені травми серед парашутистів, визначити їх спільні риси.