Статті в журналах з теми "Страховий процес"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Страховий процес.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Страховий процес".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Доманчук, А. І. "СТРАХОВИЙ ІНТЕРЕС ЯК ДЕТЕРМІНАНТА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 83–90. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.32.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене виявленню особливостей управління фінансами страхових компаній в контексті реалізації страхового інтересу. Розглянуто процес реалізації страхового інтересу в загальній структурі управління фінансами страховика: під час укладання договору страхування та після настання страхового випадку. Проаналізовано динаміку показників впливу на управління фінансами страхових компаній на страховому ринку України. Обґрунтовано, що від якості управління страховими угодами залежить основне джерело доходів страхових компаній – обсяги надходжень страхових премій. Автором проаналізовано напрями управління фінансами під час врегулювання страхових збитків та виплати страхового відшкодування, визначено етапи у циклі управління страховими виплатами. Виокремлено методологічну базу врегулювання збитків.
2
МОІСЄЄВ, ЮРІЙ, та ЮЛІЯ УРАЛОВА. "Страхова послуга у доктрині господарського права". Право України, № 2021/07 (2021): 45. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-045.
Повний текст джерелаАнотація:
Необхідність забезпечення сталого розвитку українського ринку страхування на основі інтеграції та гармонізації з країнами Європейського Союзу, запровадження у національне законодавство європейських стандартів, принципів і культури надання страхових послуг об’єктивно обумовлюють потребу удосконалення правового регулювання надання страхових послуг. Специфіка страхових послуг потребує поглибленого та комплексного наукового опрацювання різних аспектів цієї правової категорії з метою підвищення рівня страхового захисту, визначення сутності процесу надання страхових послуг у сучасних умовах господарювання. Метою статті є розкриття господарсько-правової природи страхових послуг як результату діяльності страховиків, проведення порівняльного аналізу існуючих у правовій доктрині господарського права визначень понять “страхування” і “страхова послуга”, “страховий продукт” та їх співвідношення. З урахуванням того, що у науковому середовищі існує доволі велика кількість теоретичних концепцій, коли страхова послуга розглядається як дія, діяльність, економічне благо, функції, економічні відносини, операція уточнено поняття страхової послуги як сукупності процесу та результату. Зазначається, що страхова послуга є складною правовою категорією, сутність якої має комплексний характер і може розглядатися в економічному та правовому аспектах. Акцентовано увагу на притаманності характеристик товару, який має цінову визначеність і вартісний характер. Обґрунтовано, що важливим проявом специфіки страхових послуг є єдність процесу надання послуги та її результату – задоволення потреб страхувальників у страховому захисті. На основі такого підходу запропоновано класифікацію страхових послуг, що передбачає виокремлення двох основних груп – основних і додаткових. Під основними послугами слід розглядати послуги з надання страхового захисту, тоді як інші послуги, що не передбачають надання страхового захисту, відносяться до додаткових. У результаті проведеного аналізу основних концепцій розуміння страхової послуги додатково аргументовано, що з урахуванням господарсько-правової природи страхування як виду господарської діяльності, страхова послуга не зводиться до самої дії або діяльності страховика, а може розглядатись як окреме явище, що має характер нематеріального блага та полягатиме у наданні страховиком страхувальнику страхового захисту у разі настання певних подій (страхових випадків). Відповідно, процес надання страхової послуги у господарсько-правовому значенні пропонується розглядати як комплекс фактичних та/або юридичних дій страховика (що мають значення юридичного факту, оскільки їхнє вчинення спричиняє правові наслідки для страхувальника), спрямованих на запобігання, подолання і відшкодування збитків, заподіяних конкретним об’єктам, матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю фізичних осіб тощо, і відбувається у певному порядку, визначеному відповідно до умов договору та/або вимог законодавства, і передбачає декілька етапів, зокрема й укладання договору та належне виконання своїх зобов’язань учасниками процесу. Автори обґрунтовують висновок про необхідність уточнення у господарському законодавстві поняття страхування як виду господарської діяльності з урахуванням класифікації страхових послуг на основні та додаткові. Відповідно, запропоновано розглядати страхування як діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб’єктів господарювання (страховиків), спрямовану на надання послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їхніх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються зі сплати страхувальниками страхових платежів, а також надання інших додаткових послуг (ремонт ушкодженого майна, юридичне сприяння, заміна пошкодженого майна, консультування тощо). Для забезпечення практичних аспектів у виробленні сучасних підходів до правового регулювання надання страхових послуг запропоновано внести зміни до чинного законодавства, зокрема Господарського кодексу України.
3
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Професійна фінансова діяльність у сфері страхування". Право України, № 2021/07 (2021): 30. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-030.
Повний текст джерелаАнотація:
Високий ступінь ризикованості надання страхових послуг і значне зростан ня господарських операцій щодо страхового захисту зумовлює доцільність дослідження професійної фінансової діяльності у сфері страхування та актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз існуючих в економіко-правовій доктрині позицій щодо страхування як виду господарських правовідносин, страхової діяльності як виду професійної фінансової діяльності. Проаналізувати співвідношення категорій “страхова послуга”, “страховий продукт” і “страховий товар”, а також сформулювати визначення поняття страхового інтересу, страхової послуги. На підставі виділених ознак запропонувати визначення страхування і страхової діяльності та її види. Авторка розглядає господарський інтерес для споживачів як потреби учасників господарських відносин у певній продукції, роботах, послугах, що задовольняються суб’єктами господарювання у процесі здійснення своєї господарської діяльності. З огляду на це, поняття страхового інтересу визначається як господарський інтерес страхувальника у захисті своїх майнових інтересів, що задовольняється страховиками/перестраховиками у результаті здійснення своєї професійної фінансової діяльності у сфері страхування. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що страховий продукт і страхова послуга мають різне значення, але є взаємопов’язаними категоріями, оскільки страхувальник не отримає страхову послугу, якщо не буде страхового продукту. Страхова послуга визначається як господарська операція, що здійснюється суб’єктами господарювання (страховиками/перестраховиками, товариствами взаємного страхування), з метою задоволення потреб споживачів (страхувальників) у захисті своїх майнових інтересів за рахунок спеціально створеного грошового фонду у разі настання страхових випадків. З огляду на це, пропонується в ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” послуги у сфері страхування як вид фінансових послуг замінити на страхові послуги. Сформульовані такі визначення. Страхування – це вид господарських правовідносин, що виникають між страховиком і страхувальником у процесі здійснення страхової діяльності, пов’язаної з наданням страхових послуг. Пропонується уніфіку-вати визначення страхування, що міститься у різних нормативно-правових актах і закріпити термін “страхування” за видом господарських відносин, а також вживати похідні терміни “страхова діяльність” для позначення виду професійної фінансової діяльності у сфері страхування, “страхова послуга” – для виду фінансових послуг. Страхова діяльність – це професійна фінансова діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (страховиками/перестраховиками, товариствами взаємного страхування), з метою задоволення потреб споживачів (страхувальників) у захисті своїх майнових інтересів за рахунок спеціально створеного грошового фонду у разі настання страхових випадків. Здійснено поділ професійної фінансової діяльності у сфері страхування за предметною ознакою, за змістом і за формою страхування.
4
Loiko, Valeryia, та Maria Boieva. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (5 серпня 2019): 21–29. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0203.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто види фінансових ризиків страхової компанії, виділено причини, які можуть посприяти виникненню фінансових ризиків: економічні фактори, зовнішні втручання в діяльність страхової компанії, юридичні втручання, внутрішні дії (або бездіяльність), нестабільність фінансового ринку. Виділено наступні види фінансових ризиків страхової компанії: ризики, пов’язані із купівельною спроможністю грошей; ризики, пов’язані із вкладанням капіталу; ризики, пов’язані із операційною діяльністю компанії. Виокремлено фінансові ризики, які можна застрахувати і які не можна застрахувати. Виділено найбільш чутливі складові діяльності страхових компаній до фінансових ризиків: продажі, податки, маркетинг, інвестиції, фінанси. Процес управління ризиками передбачає здійснення як внутрішнього, так і зовнішнього факторного аналізу. Виділено п’ять етапів, з яких складається процес управління фінансовими ризиками страхової компанії: ідентифікація, оцінка, пріоритизація, реагування, реалізація плану управління ризиками. До найважливіших загроз фінансової діяльності страхової компанії при оцінці фінансових ризиків віднесено наступні види ризиків: ризик втрати платоспроможності; ризики втрати фінансової стійкості та незалежності. Проведено розрахунки коефіцієнтів оцінки фінансового стану та ризиків страхової компанії. За результатами розрахунків зроблено висновок, що страхова компанія, яку було обрано для дослідження, підтверджує статус фінансово стійкої та надійної компанії. Більшість показників перевищували нормативний рівень в декілька разів, показуючи позитивні тенденції до збільшення. Наведено порівняльну характеристику основних методів, завдяки яким у компаніях відбувається процес мінімізації фінансових ризиків. У страховій компанії, яка досліджувалась, для зниження фінансових ризиків використовується методи диверсифікації, хеджування і страхування ризиків. Зроблено висновок, що стандартизація фінансових ризиків у діяльності страхових компаніях відсутня. Великі страхові компанії нівелюють виникнення фінансових ризиків обсягами надання страхових послуг, а невеликі страхові компанії приймають рішення в основному спираючись на міркуванні їх власників або управляючих компанією.
5
Попова, Л. В. "Внутрішній контроль страхових компаній в сучасних умовах розвитку". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 2 (27 листопада 2021): 78–85. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено особливості організації системи внутрішнього контролю в діяльності страхових компаніях. Внутрішній контроль створюється з метою дотримання діяльності страховиків вимогам законодавства. Зосереджено увагу на тому, що внутрішній контроль страхової організації повинен поширюватися не тільки на страхову сферу, а й на сферу діяльності, яка здійснюється в зв'язку зі страховою діяльністю, тобто в зв'язку з інвестиційною діяльністю страхової організації, оскільки розширилися можливості страховиків для активної участі на фондовому ринку і перетворення їх у важливих учасників інвестиційного процесу, якими страхові організації є майже в усьому світі. На нашу думку, введення служби внутрішнього контролю - це необхідність нинішнього етапу розвитку страхування в Україні. Розглянуто основні форми внутрішнього контролю в страхових організаціях, розкрито їх сутність. Досліджено основні напрями вдосконалення системи організації внутрішнього контролю в страхових організаціях. Зосереджено увагу на розвитку системи «Комплаєнс-контролю» в системі внутрішнього контролю страховиків.
6
Danylkiv, K. P., та K. V. Gorbova. "Дослідження якості страхового портфеля АСК "Інго Україна"". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 42–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290408.
Повний текст джерелаАнотація:
Страхові компанії відіграють провідну роль у становленні та подальшому розвитку країн з перехідною економікою, їхня спроможність нівелювати різні несприятливі події, а також бути активними інвесторами на фінансовому ринку стимулюють трансформаційні процеси в економіці. Водночас ефективне функціонування самих страхових компаній забезпечується реалізацією значної кількості управлінських процесів, базовим з яких є формування оптимального страхового портфеля. У сучасних умовах завдання управління страховим портфелем актуалізується передусім унаслідок появи ризиків, зумовлених розвитком інформаційних технологій і автоматизованих систем управління, а також ризиків, що виникають внаслідок трансформаційних тенденцій щодо конвергенції та інтеграції сегментів фінансового ринку, раніше не пов'язаних між собою. Окрім цього, потребу дослідження питань щодо управління страховим портфелем зумовлюється появою нових інструментів мінімізації ризиків, що дають змогу змінювати підходи до формування страхового портфеля, включаючи в нього більше спеціалізованих і масштабних ризиків без загрози втрати платоспроможності компанії. З урахуванням сучасних тенденцій розвитку фінансового ринку, зокрема його трансформації, під впливом глобалізаційних процесів виникає об'єктивна потребу у розвитку та вдосконаленні підходів до управління страховим портфелем страхових компаній. Досліджено теоретичні засади управління якістю страховим портфелем та обґрунтовано підходи до формування оптимального страхового портфеля з урахування заданого рівня ризику та прибутковості, що є однією з умов забезпечення фінансової стійкості страховика. Проаналізовано структуру страхового портфеля ПрАТ АСК "ІНГО Україна" і оцінено його збалансованість. Визначено, що страхова компанія має високу прибутковість та досить низьку ризиковість.
7
Soboleva-Terschenko, Olena, та Kateryna Bronitska. "ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН РЕГУЛЮВАННЯ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (28 листопада 2019): 68–79. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0207.
Повний текст джерелаАнотація:
В рамках статті досліджуються зміст і основні проблеми формування, реалізації та управління фінансовою стратегією страхової компанії, фінансового стратегічного планування. Позначається місце фінансової стратегії в загальній системі фінансового планування та прогнозування. Розроблено етапи впровадження фінансових стратегій страховими компаніями на основі існуючих розробок для інших суб’єктів господарювання, розкрито сутність та послідовність здійснення кожного з етапів застосування страховою компанією фінансової стратегії. Проведено аналіз адекватності розроблених етапів фінансової стратегії страхових компаній існуючим екзогенним та ендогенним факторам та обґрунтовано застосування саме розроблених стратегічних етапів. Проведено аналіз законодавчих змін стосовно регулювання діяльності учасників небанківського фінансового ринку та встановлені вірогідні результати вказаних змін. Встановлено позитивні та негативні наслідки запровадження змін законодавства стосовно «СПЛІТУ». Виявлено зміну факторів, які впливають на процес здійснення суб'єктами небанківського фінансового ринку своєї діяльності та здійснено її аналіз на основі існуючих статистичних даних. На основі аналізу літературних джерел та існуючого досвіду діяльності страхових компаній досліджено вплив запровадження Закону про «СПЛІТ» на фінансову стратегію страхової компанії. Дається оцінка перспектив та ефективності впровадження заходів щодо змін умов регулювання страхових компаній як учасників небанківського фінансового ринку. Проаналізовано зміну чинників, що впливають на провадження страховою компанією фінансової стратегії у зв’язку з запровадженням закону про «СПЛІТ» та здійснено передбачення майбутньої результативності здійснення страховими компаніями своєї фінансової стратегії в умовах практичного запровадження Закону про "СПЛІТ".
8
Bilous, N. M., та A. V. Peleshanko. "РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ ЗІ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 83 (23 липня 2019): 3. http://dx.doi.org/10.31713/ve320181.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність процесу рейтингової оцінки страхових компаній зі страхування життя, як інструменту виявлення їх фінансової надійності та стійкості на страховому ринку. Охарактеризовано та узагальнено підходи щодо визначення поняття «рейтинг», «рейтингова оцінка» та «рейтингування». Виділено ознаки об’єктивної рейтингової оцінки об’єкта оцінки. Рейтингові оцінки вельми складні і неоднозначні. Крім того, можливі різноманітні підходи до оцінки діяльності страхових компаній. З погляду на це, виникає питання який для нас є найбільш придатним Досліджено нормативно-правову базу щодо здійснення рейтингової оцінки страховиків на основі чого зроблено висновок, що на сьогоднішній день в Україні існує система нормативно-правових актів, що закріплюють статус та порядок рейтингування. Наведено методику оцінки діяльності страхової компанії, яка затверджена Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 3755 «Про затвердження Рекомендацій щодо аналізу діяльності страховиків». Відповідно до цієї методики за даними 2017 року розрахували показники тестів раннього попередження для обраних страхових компаній зі страхування життя різних корпоративних моделей: ПрАТ «Страхова компанія «PZU Україна страхування життя» – іноземний капітал, ПАТ СК «Блакитний Поліс» – кептивна страхова компанія та ПрАТ «Страхова Група «ТАС – страхування життя» – вітчизняний капітал та розробили рейтингування за цими даними. Інтегральна рейтингова оцінка кожної компанії визначена шляхом порівняння розрахованого значення із шкалою нормативних показників відповідно до методики. Зроблено висновок, що рейтинг оцінює відносну фінансову безпеку страхувальників, які уклали договір із страховиком, і є зручним інструментом для диференціації кредитної якості страхових компаній, а також дозволяють констатувати, що вітчизняний страховий ринок, демонструючи досить високі темпи розвитку, не посідають чільних позицій у рейтингу світового страхового ринку і майже не впливають на результати його функціонування.
9
Ilienko, Andrii, та Ludmyla Runovska. "ЧИСЕЛЬНИЙ АЛГОРИТМ ДЛЯ ЗНАХОДЖЕННЯ ЙМОВІРНОСТІ ВИРОДЖЕННЯ В МОДЕЛІ КРАМЕРА-ЛУНДБЕРГА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 105–13. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-105-113.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Останнім часом стрімко зростає інтерес до комп’ютерних технологій прогнозування у страховій справі. Таке прогнозування може бути використано, зокрема, для визначення цінової політики страхових компаній. Постановка проблеми. Наразі виникає необхідність розробки простих та точних чисельних алгоритмів оцінювання ймовірності банкрутства, які можуть бути ефективно реалізовані комп’ютерними програмними засобами. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні накопичений великий інструментарій чисельних методів оцінювання різних характеристик процесу страхового ризику – ймовірностей банкрутства на скінченному та нескінченному часових горизонтах, математичного сподівання та дисперсії часу банкрутства тощо. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Наявні методи або є занадто складними в реалізації, або демонструють недостатню точність оцінювання. Постановка завдання. Розробка чисельного алгоритму, що уточнює класичну апроксимацію де Вілдера для оцінювання ймовірності банкрутства на нескінченному часовому горизонті у страховій моделі Крамера-Лундберга, а також дослідження точності роботи цього алгоритму на основі формули Беєкмана. Виклад основного матеріалу. У статті розроблено новий метод наближеного знаходження ймовірності виродження процесу страхового ризику Крамера-Лундберга на нескінченному часовому горизонті. Цей метод уточнює апроксимацію, запропоновану Ф. де Вілдером, шляхом заміни еталонного експоненціального розподілу страхових виплат на суміш двох експоненціальних. Комп’ютерне моделювання показує істотно вищу точність запропонованого алгоритму в порівнянні з підходом де Вілдера. Висновки відповідно до статті. Запропонований у роботі алгоритм дозволяє оцінювати ймовірність банкрутства страхової компанії в моделі Крамера-Лундберга. Метод заснований на заміні процесу страхового ризику іншим процесом ризику, для якого страхові виплати розподілені за законом, що є сумішшю двох експоненціальних розподілів. Перевагою розробленого методу є його істотно вища точність у порівнянні з апроксимацією де Вілдера. Особливостями методу є вища складність реалізації внаслідок необхідності наближеного розв’язання системи нелінійних рівнянь, а також те, що ця система має придатні розв’язки не для будь-якого розподілу страхових виплат.
10
Коваленко, Ю. М. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАХОВИХ І ПОВ’ЯЗАНИХ З НИМИ ПОСЛУГ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 3 (28 березня 2019): 72–79. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.72-79.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність послуги, її тлумачення у національних і міжнародних нормативно-правових актах. Встановлено, що послуги необхідно визначати та класифікувати відповідно до функціонального призначення фінансового сектору (сектору фінансових корпорацій), де виробляються страхові та пов’язані з ними послуги. Запропоновано класифікацію страхових і пов’язаних з ними послуг за відповідними ознаками. Визначено сутність індустрії страхових і пов’язаних з ними послуг, а також страхової послуги, продукту та комплексу послуг. Запропоновано етапність процесу їхнього впровадження на ринок страхових послуг.
11
Ігнатович, Л. С., та М. М. Іванов. "ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ СФЕРИ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 122–26. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості розвитку Інтернет-маркетингу в галузі страхових послуг. Визначено, що основними перевагами використання Інтернет-марке- тингу (Marketing 4.0) є зручність та економія часу, підвищення інформацій- ної забезпеченості суб’єктів страхового ринку, зниження витрат на ведення бізнесу та розширення географічних меж діяльності страхових компаній, спрощення комунікацій з клієнтами. Встановлено, що збільшення кількості користувачів Інтернету і соціальних мереж змінює процес ухвалення рішень щодо страхування через Інтернет. Через це страховики повинні коригувати свої маркетингові стратегії та поступово запроваджувати цифрову стратегію для збереження конкурентних переваг. Проведено перший аналіз викорис- тання Інтернету та каналів зв'язку населенням України. Визначено ключові фактори, що впливають на збільшення онлайн-продажів страхових послуг. Наведена динаміка укладення електронних договорів обов’язкового страху- вання цивільної відповідальності автовласників з моменту появи Е-полісу на українському ринку. Стаття показує, як зміна поведінки клієнтів впливає на зміну бізнес-процесів страхової компанії.
12
Morozova, Liudmyla, та Olha Tуmoschuk. "РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(26) (2021): 134–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-134-140.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз та систематизація нормативно-правової бази регулювання страхової діяльності дозволили дійти висновку, що державне регулювання у сфері страхової діяльності відбувається за допомогою відповідних методів, форм та інструментів, виконує специфічні функції та ґрунтується на певних принципах. Багатоаспектність страхових відносин, що виникають на страховому ринку, зумовила необхідність дослідження інституційного забезпечення, тобто визначення основних правил та принципів організації та ведення страхової діяльності за сучасних умов євроінтеграційного на-правлення. Визначено, що в Україні інституційне забезпечення розвитку державного регулювання страхової діяльності регулюється інституціями міжнародного рівня, урядовими структурами та нормами, стандартами, звітністю та іншими внутрішніми документами в масштабах окремих страхових компаній, як і в інших країнах світу. Запропоновано модель інституційного забезпечення розвитку державного регулювання страхової діяльності в Україні за рівнями економічних відносин. Встановлено, що існує певна невизначеність у чинному правовому полі регулювання страхової діяльності, оскільки відбулася масштабна зміна регулятора в цій сфері. Перехід України до мегарегулювання у сфері страхової діяльності та процес євроінтеграції України зумовлюють необхідність приведення вітчизняного законодавства у відповідність до вимог ЄС. Обґрунтовано, що процес розробки та реалізації державними органами нормативно-правових, організаційних і регулятивно-контролюючих заходів має бути спрямований на захист інтересів страховиків та споживачів страхових послуг, що сприятиме ефективному розвитку страхового ринку в рамках єдиної державної політики.
13
Тарасова, Ю. А., та Е. С. Хохлова. "Степень влияния банковского сектора на страховой рынок". Журнал «ЭКО» 49, № 12 (2 грудня 2019): 154. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2019-12-154-169.
Повний текст джерелаАнотація:
<span>Ставший явным контроль банков над страховым сектором в последние годы</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span><span>–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span><span>одна из самых обсуждаемых тем в финансовой и научной среде, но пока участники дискурса не пришли к единому мнению о том, как влияет такое взаимодействие на другие секторы экономики. Кроме того, отмечено, что количество страховых компаний быстро сокращается. Цель настоящей работы</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span><span>–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span><span>доказательство двух рабочих гипотез о том, что банки: 1) оказывают давление на страховой рынок, 2) ведут его к олигополизации с высокой концентрацией доли отдельных компаний. С помощью корреляционного, сравнительного и количественного анализа коэффициентов, отвечающих за тип структуры страхового рынка, нам удалось доказать, что банковский сектор практически полностью контролирует страховой рынок, на котором в результате давления банков происходит процесс установления олигополии.</span>
14
Буга, Ганна Сергіївна. "СТРАХОВИЙ РИНОК ЯК СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Страховий ринок – це система економічних відносин щодо купівлі-продажу специфічного товару – страхового покриття внаслідок настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством. В усіх економічно розвинутих країнах страхова діяльність є однією з найважливіших галузей, що забезпечує дієвий захист соціальних і майнових інтересів фізичних та юридичних осіб від різноманітних ризиків, підтримання стабільності суспільства та економічної безпеки держави. Крім того, страхування є важливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки та потужним засобом акумулювання коштів для їх подальшого інвестування в економіку. Світовий досвід переконливо доводить, що досконала система страхового захисту є основою забезпечення більш високого рівня стабільності економічного відтворювального процесу, досягнення соціальної злагоди, гарантом високого рівня життя населення. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства є неможливим без ефективного функціонування ринку страхових послуг. Держава, виходячи з економічної та соціальної ситуації, регулює розвиток страхового ринку країни. Проблема державного регулювання інституту страхування й участь у ньому небанківського сектору економіки є однією з найбільш актуальних у теорії та практиці сучасного вітчизняного страхування. Важливість її дослідження пов’язана з тим, що ця система ще остаточно не сформувалася, адже змінюється стан самого страхового ринку, постійно вдосконалюється нормативна база страхування, зазнає змін діяльність органів державного регулювання й небанківських фінансових установ. Нестійкість системи страхового ринку викликана внутрішніми факторами та є наслідком макроекономічних процесів. Варто констатувати, що ключовою проблемою в здійсненні регулювання ринку фінансових послуг є недостатня координація дій між фінансовими регуляторами, що в процесі наглядової діяльності відображається в неузгодженості дій під час ухвалення нормативно-правових актів, а також під час недостатньої координації дій в умовах системних фінансових криз, недостатнього обміну інформацією та невідпрацьованості механізмів взаємодії під час нагляду за діяльністю фінансових конгломератів чи пов’язаних осіб. Вагоме значення також має подальша інтеграція України у світові структури, що визначають міжнародну політику в галузі регулювання фінансових послуг.
15
O., Vilenchuk. "INNOVATIVE MANAGEMENT STRATEGIES BY ACTIVITIES OF INSURANCE COMPANIES: INTERNATIONAL AND NATIONAL CONTEXT." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 41 (March 31, 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-41-12.
Повний текст джерелаАнотація:
This review article is devoted to the study of innovative strategies for managing the activities of insurance companies. In the condi-tions of risky environment, rather high probability occurrence of threats of natural and technogenic character, problems concerning the necessity of a scientific substantiation of the process of the insurance market stakeholders’ interaction aggravate. It is established that insurance in the world economic space is an indispensable financial and economic tool for neutralizing a variety of risks, especially given today’s the socio-economic, financial, epidemiological dangers. It is proved that despite the key parameters’ positive dynamics of the Ukrainian insurance market development for 2009-2019, there is a need to intensify business and investment activity of its participants. The competitive environment of the insurance market requires insurance companies to implement innovative management strategies focused primarily on solving two interrelated problems: firstly, the expansion of property risks’ insurance coverage, as well as risks related to citizens’ life, health and ability to work, secondly, the formation of the insurers’ solvency and ensuring an acceptable level of insurance operations’ profitability in terms of certain types of insurance. It is determined that one of the primary tasks of the insurance company’s management is the management of its business processes aimed at forming a model of customer-oriented behaviour in relation to potential customers. The article emphasizes the need to use a variety of innovative management strategies to achieve medium-term and long-term goals of the company in the insurance market. In particular, the expediency of diversification and the use of alternative pricing strategies for insurance services for long-term and general types of insurance is argued. Proposals aimed at digitalization of the insurance market and wide application of FinTech technologies in the field of insurance services are formulated: automated underwriting, IOT-technologies; blockchain in insurance. Summarizing the results of the study, the author’s vision of the further insurance relations’ functioning of in society is specified. Keywords: risks, insurance company, insurers, insurance protection, insurance market stakeholders, management. Статтю присвячено дослідженню інноваційних стратегій управління діяльністю страхових компаній. В умовах ризикогенного середовища, досить високої ймовірності виникнення загроз природного та техногенного характеру загострюються проблеми щодо необхідності наукового обґрунтування процесу взаємодії стейкхолдерів страхового ринку. Аргументовано, що страхування у світовому економічному просторі є незамінним фінансово-економічним інструментом нейтралізації найрізноманітніших ризиків, особливо зважаючи на соціально-економічні, фінансові та епідеміологічні небезпеки сучасності. Визначено, що одним із першочергових завдань менеджменту страхової компанії є управління її бізнес-процесами, спрямованими на формування мо-делі клієнтоорієнтованості відносно потенційних клієнтів. Наголошено на необхідності використання різноманітних інноваційних стратегій управління для досягнення середньострокових та довгострокових цілей компанії на страховому ринку. Зокрема, аргу-ментовано доцільність здійснення диверсифікації та використання альтернативних стратегій ціноутворення на страхові послуги з довгострокових та загальних видів страхування. Сформульовано пропозиції, спрямовані на цифровізацію страхового ринку та широке застосування FinTech-технологій у сфері страхових послуг: автоматизований андерайтинг, ІОТ-технології; блокчейн у страхуванні. Узагальнюючи результати проведеного дослідження, конкретизовано авторські підходи до подальшого функціонування страхових відносин у суспільстві.Ключові слова: ризики, страхова компанія, страхувальники, страховий захист, стейкхолдери страхового ринку, управління.
16
Панюкова, Вероника Васильевна. "Управление продажами страховых продуктов: партнерские программы с привлечением нестраховых посредников". Russian Journal of Retail Management 3, № 3 (30 вересня 2016): 239. http://dx.doi.org/10.18334/tezh.3.3.36972.
Повний текст джерелаАнотація:
Борьба за платежеспособного потребителя на страховом рынке формирует новые условия хозяйственной деятельности. Субъекты рынка разрабатывают новые схемы и механизмы взаимодействия страховых компаний и прочих финансовых организаций, а также все в большей степени вовлекают в процесс продажи торговые сетевые организации. В рамках данной статьи представлены результаты исследования каналов продаж страховых продуктов в России, дана оценка состояния и тенденций развития партнерских программ взаимодействия страховых компаний и нестраховых посредников. Сделан вывод о перспективных направлениях управления продажами страховых продуктов.
17
Черкасова, С. В. "ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СТРАХОВОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянута сутність інвестиційного потенціалу страхового сектора країни та визначені джерела його формування. Зазначено повільні темпи нарощування загальних активів вітчизняних страхових компаній та залучених ними страхових премій, що обмежує можливості реалізації інвестиційної діяльності. На основі дослідження основних показників страхової діяльності в Україні у 2013-2020 рр. відзначено, що компанії зі страхування життя здійснюють більш активний вплив на процеси нарощування інвестиційного потенціалу страхового сектора за рахунок залучених премій та сформованих страхових резервів. Дослідження структури інвестиційного портфеля вітчизняних страховиків виявило зростання їх інтересу до вкладень у державні цінні папери. Запропоновано заходи щодо прискорення процесів нарощування інвестиційного потенціалу страхового сектора країни. Серед них: більш активний розвиток довгострокових видів страхування, зменшення обсягів перестрахування, розробка ефективних інвестиційних стратегій із застосуванням механізмів обмеження ризиків. На рівні держави пропонується впровадження заходів інституційного, економічного та організаційно-правового характеру, що будуть сприяти розвитку накопичувальних видів страхування, більш активному залученню роботодавців і працівників до механізмів страхування життя. Важливими є й заходи для розширення інвестиційних можливостей страховиків щодо вибору об’єктів вкладень, зокрема й за кордоном.
18
ЗЕЛЬДІНА, ОЛЕНА, та ВІКТОР ГРИШКО. "Страхування ризиків як гарантія захисту прав інвесторів на територіях пріоритетного розвитку". Право України, № 2021/07 (2021): 136. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-136.
Повний текст джерелаАнотація:
Політична ситуація в Донецькій та Луганській областях відрізняється від інших регіонів України, що пов’язано з воєнними діями та близькістю до лінії розмежування. Для залучення інвесторів до територій пріоритетного розвитку в Доне цькій та Луганській областях законодавець повинен запропонувати різноманітні та дієві гарантії захисту їхніх прав. Враховуючи соціально-економічну та політичну ситуацію в Донецькій та Луганській областях, однією з основних гарантій захисту прав інвесторів повинно стати страхування воєнно-політичних ризиків. Мета статті – виявити проблеми, які заважають застосуванню в Україні інституту страхування воєнно-політичних ризиків, і виокремити основні складові інституту страхування воєнно-політичних ризиків як гарантії захисту прав інвесторів на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) у Донецькій та Луганській областях. Законодавство України про інвестиційну діяльність передбачає страхування інвестицій як один із видів гарантій захисту інвестицій, проте відсутність механізму страхування воєнно-політичних ризиків не дає можливість застосовувати на практиці цей інститут права. Отже, необхідно створити дієвий механізм страхування воєнно-політичних ризиків, з урахуванням специфіки ситуації, що склалася у Донецькій та Луганській областях, що дає змогу усунути існуючі про-галини в законодавстві та надасть можливості для покращення інвестиційного клімату України. Основними складовими інституту страхування воєнно-політичних ризиків є: види воєнно-політичних ризиків та суб’єкти, які мають право здійснювати страхування воєнно-політичних ризиків. Законодавець повинен передбачити страхування від таких воєнно-політичних ризиків у процесі здійснення інвестиційної діяльності на ТПР у Донецькій та Луганській областях за обставин, що не залежать від інвестора та мають ознаки ймовірності та випадковості настання: втрата інвестицій та іншого майна інвестора; фізичне пошкодження інвестицій та іншого майна інвестора; зміна умов здійснення інвестиційної діяльності, зокрема скасування пільгового режиму, що унеможливлює виконання інвестором умов, які передбачено договором на реалізацію інвестиційного проєкту на ТПР. Відповідно до законодавства України страхування воєнно-політичних ризиків на ТПР у Донецькій та Луганській областях можуть здійснювати страховики-резиденти самостійно або з перестрахуванням у страховика-нерезидента, а також філії страховиків-нерезидентів, які отримали ліцензію на здійснення страхової діяльності в Україні. Водночас потрібно враховувати, що страхова компанія, яка буде здійснювати страхування воєнно-політичних ризиків, повинна мати: бездоганну репутацію; фінансові можливості; відповідати вимогам, які передбачені законодавством України. Ефективними страховиками воєнно-політичних ризиків, які мають міжнародне визнання та досвід у цьому питанні, є: Міжнародне агентство з гарантування інвестицій (MIGA) та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC).
19
КОЛОГОЙДА, ОЛЕКСАНДРА, та АНАСТАСІЯ ПРОКОПЮК. "Страхування цивільно-правової відповідальності директорів і посадових осіб, що здійснюють управління акціонерним товариством". Право України, № 2021/07 (2021): 116. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-116.
Повний текст джерелаАнотація:
Страхування цивільно-правової відповідальності директорів та посадових осіб товариства (D&O) є перспективним напрямом посилення економічної безпеки компанії. У статті досліджено інститут страхування цивільно-правової відповідальності директорів і посадових осіб товариства, його історію виникнення, правову природу та видову належність, об’єкт страхування, страхові ризики й обмеження страхування, умови здійснення. Визначено видову належність страхування D&O до страхування відповідальності та співвідношення страхування D&O зі страхуванням відповідальності перед третіми особами, відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань і професійної відповідальності. Авторки визначили передумови та зміни до законодавства й тенденції формування судової практики, що актуалізують перспективи розвитку страхування D&O: впровадження доктрини “проникнення за корпоративну вуаль”, інституту похід-ного позову, персональної відповідальності посадових осіб у випадку неплатоспроможності боржника. Страхування D&O є комплексним видом страхування, що поєднує страхування договірної і деліктної відповідальності директорів, деліктної відповідальності компанії, та фінансових ризиків (витрат на захист). Страховий поліс D&O може включати три програми: а) покриває відповідальність директорів; б) відшкодування компанії витрат, виплачених унаслідок дій її директорів; в) збитки компанії за позовами, пов’язаними з випуском цінних паперів. Аналіз правової природи відносин, що виникають із заподіяння шкоди (збитків) товариству та третім особам у процесі виконання посадовими особами фідуціарних обов’язків, зумовили висновок, що відповідальність директорів за невиконання або неналежне виконання фідуціарних обов’язків перед компанією є корпоративною, а відповідальність перед третіми особами – деліктною. Класичний поліс страхування D&O покриває відповідальність перед третіми особами (з делікту). Доктрина корпорації (дії директорів розглядаються як дії юридичної особи) часто вступає у протиріччя з концепцією відповідальності за делікт. Випадки порушення фідуціарних обов’язків, як правило, не покриваються полісом D&O. Страховики в цьому випадку можуть лише компенсувати витрати на захист. Інтереси кредиторів виходять на перший план, витісняючи інтереси акціонерів, коли компанія стає неплатоспроможною. Проведене дослідження страхування цивільно-правової відповідальності директорів та посадових осіб товариства дало змогу авторкам сформулювати низку науково-практичних висновків і пропозицій до законодавства.
20
Богріновцева, Л. М., М. О. Житар та Г. С. Чамор. "ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ: УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (22 червня 2019): 7–19. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.7-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність трактування поняття «фінансова стійкість» з точки зору різних науковців, що, в свою чергу, дало змогу узагальнити теоретичні засади щодо її значення та необхідності. Запропоновано класифікацію ризиків, що виникають в процесі страхової діяльності та, які впливають на її фінансову стійкість зокрема. Визначено, що основними з них є внутрішні та зовнішні, в складі яких було виділено основні групи та підгрупи факторів впливу на їх фінансову стійкість. А також представлений механізм хеджування ризиків на основі низки методів та прийомів зменшення можливих втрат з метою забезпечення її прибутковості й фінансової стійкості та визначено важливість управління ризиками, що є одним з невід’ємних елементів досягнення як фінансової стійкості, так і економічної безпеки страховика в цілому.
21
Шевчук, О. О. "Стохастичне моделювання процесу надходження страхових премій". Актуальні проблеми економіки, № 3 (2005): 132–43.
Знайти повний текст джерела
22
Диба, М. "Інтеграційні процеси банків і страхових організацій". Банківська справа, № 5 (113) (2013): 75–83.
Знайти повний текст джерела
23
Агрес, О. Г., та Ю. М. Томашевський. "BANCASSURANCE ЯК ВИГІДНА МОДЕЛЬ СПІВПРАЦІ БАНКІВ І СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 5 (4 липня 2020): 13–21. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.13-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано «bancassurance» як процес співпраці банків і страхових компаній. Досліджено ефект цієї кооперації – продаж страхового захисту разом з банківськими продуктами. Виділено переваги та недоліки bancassurance для обох суб’єктів такої співпраці. Виявлено важливий аспект щодо утворення bancassurance – нові канали дистрибуції страхових компаній. Проаналізовано стан ринку банківсько-страхового співробітництва у розвинених країнах Європи. Визначено проблемні моменти розвитку bancassurance в Україні. Перелічено компанії-лідери українського ринку банкострахування. Вказано на причини недостатнього розвитку bancassurance в Україні. Запропоновано напрями подальшого розвитку bancassurance в Україні.
24
Немцева, Юлия Владимировна, та Людмила Александровна Гуляева. "Управление платежеспособностью страховщика в рамках корпоративного риск-менеджмента". Russian JOurnal of Entrepreneurship 17, № 3 (18 лютого 2016): 359. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.3.34924.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрены проблемы обеспечения платежеспособности страховой организации в условиях неопределенности факторов внешней среды. Предложен подход к оценке требуемого капитала (нормативного размера маржи платежеспособности) для определения платежеспособности страховой организации. Показано, что общую потребность в капитале для страховой организации целесообразно определять как сумму нормативов по всем видам страхования по аналогии со стандартом Solvency II, где расчет потребности в капитале осуществляется путем диверсификации рисков и вычисления необходимого покрытия каждого из них. Оптимизирован процесс управления риском утраты платежеспособности. Изложенные проблемы и результаты исследования могут быть полезны для специалистов, в сферу научных интересов которых входят вопросы обеспечения платежеспособности страховой организации и ее финансовой устойчивости.
25
Арчакова-Ужахова, М. Б. "Modifications of the basic approach of insurance contracts measurement." Audit and Financial Analysis, no. 5 (November 30, 2020): 64–69. http://dx.doi.org/10.38097/afa.2020.81.40.009.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена проблемам унификации учета и представления в финансовой отчетности информации о страховых договорах в соответствии с требованиями нового стандарта МСФО (IFRS) 17. Автор статьи исследовал специфику применения модифицированных подходов к учету договоров страхования, провел критический анализ требований, лежащих в их основе, оценил преимущества, последствия внедрения и влияние применения подхода, основанного на распределении премий, и подхода, применяемого к договорам с переменным страховым вознаграждением, на транспарентность финансовой отчетности компании-страховщика. The article deals with issues related to the problems of accounting and presentation in financial statements information relating to insurance contracts. Further, many insurers’ financial statements lack regular updates of the value of insurance obligations to reflect the effect of changes in the economic environment, such as changes in interest rates and risks. The author of the research has investigated the specific features of the modified approaches, critically analyzed the requirements, strengths and weaknesses of the variable-fee and premium allocating approaches, measured the impact of new rules at the transparency of financial statements.
26
Арчакова-Ужахова, М. Б. "Modifications of the basic approach of insurance contracts measurement." Audit and Financial Analysis, no. 5 (November 30, 2020): 64–69. http://dx.doi.org/10.38097/afa.2020.81.40.009.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена проблемам унификации учета и представления в финансовой отчетности информации о страховых договорах в соответствии с требованиями нового стандарта МСФО (IFRS) 17. Автор статьи исследовал специфику применения модифицированных подходов к учету договоров страхования, провел критический анализ требований, лежащих в их основе, оценил преимущества, последствия внедрения и влияние применения подхода, основанного на распределении премий, и подхода, применяемого к договорам с переменным страховым вознаграждением, на транспарентность финансовой отчетности компании-страховщика. The article deals with issues related to the problems of accounting and presentation in financial statements information relating to insurance contracts. Further, many insurers’ financial statements lack regular updates of the value of insurance obligations to reflect the effect of changes in the economic environment, such as changes in interest rates and risks. The author of the research has investigated the specific features of the modified approaches, critically analyzed the requirements, strengths and weaknesses of the variable-fee and premium allocating approaches, measured the impact of new rules at the transparency of financial statements.
27
Petrushenko, Y. M., та O. I. Boiko. "Запас платоспроможності як гарантія розвитку ринку страхових послуг". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 1(79) (28 січня 2019): 8–13. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.1.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Страхування життя поступово стає невід’ємною частиною побуту громадян України. З метою підвищення якості обслуговування клієнтів, ефективності використання наявних та залучених ресурсів, виявлення проблемних точок та підвищення рівня конкурентоздатності страхових організацій необхідно проводити аналіз фінансових показників діяльності даних організацій. В статті розглянуті головні параметри, які є ключовими факторами в системі гарантій роботи страхових компаній. Проводиться аналіз основних показників провідних компаній зі страхування життя який стосується платоспроможності, вирахувані коефіцієнти запасу платоспроможності та оцінено рівень стійкості даних компаній. Проведене дослідження показало, що запас платоспроможності є досить вагомим, хоча в процесі фінансової діяльності він має тенденції до змін, які є як незначними, так і досить значущими. Загалом, дані аналізу говорять про наявну достатність страхових резервів та відкритість даних компаній до введення нових законодавчих норм, що відповідають вимогам директиви Solvency II.
28
Тупчієнко, Д. Л. "Роль страхових компаній в інвестиційних процесах країни". Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права. Право. Економіка. Управління, Вип. 2 (30) (2009): 208–11.
Знайти повний текст джерела
29
Немцева, Юлия Владимировна, та Людмила Александровна Усольцева. "Диверсификация страхового портфеля как инструмент снижения риска неплатежеспособности страховой организации". Russian Journal of Entrepreneurship 18, № 6 (31 березня 2017): 1005. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.6.37686.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье констатируется факт того, что контроль уровня платежеспособности страховщика заложен в основу корпоративной системы риск-менеджмента. Представлен процесс управления риском потери платежеспособности, вбирающий в себя несколько этапов, направленный на минимизацию данного риска. Предложен способ снижения риска утраты платежеспособности корректировкой структуры страхового портфеля организации. Показано, что результатом применения данного способа является уменьшение требуемого для покрытия всех рисков уровня капитала и снижение, тем самым, риска неплатежеспособности страховой организации. Изложенные проблемы и результаты исследования могут быть полезны для специалистов, в сферу научных интересов которых входят вопросы обеспечения платежеспособности страховой организации и ее финансовой устойчивости.
30
Р. Є. Ямненко та Н. В. Юрченко. "Про оцiнку ймовiрностi перевищення лiнiї зваженою сумою субгауссових випадкових процесi". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика, № 2(37) (25 листопада 2020): 122–29. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2020.2(37).122-129.
Повний текст джерелаАнотація:
Субгауссові випадкові величини мажоруються за розподілом центрованими гауссовими випадковими величинами, а тому є їхнім природним узагальненням. У цій роботі розглядається задача оцінювання ймовірності перевищенням рівня, що заданий деякою прямою $ct$,$\ c>0$, траєкторіями зваженої суми субгауссових випадкових процесів $X_i$, $i=\overline{1,n}$, визначених на компактній множині $B$, із певними ваговими функціями $w_i(t)$. А саме, будуються оцінки зверху імовірностей вигляду $\boldsymbol{\mathrm{P}}\left\{{\mathop{\mathrm{sup}}_{t\mathrm{\in }B} \left(\sum^n_{i=1}{w_i\left(t\right)X_i(t)}\mathrm{-}ct\right)\ }\mathrm{>}x\right\}$, $\boldsymbol{\mathrm{P}}\left\{{\mathop{\mathrm{inf}}_{t\mathrm{\in }B} \left(\sum^n_{i=1}{w_i\left(t\right)X_i(t)}\mathrm{-}ct\right)\ }\mathrm{<-}x\right\}$ чи \linebreak $\boldsymbol{\mathrm{P}}\left\{{\mathop{\mathrm{sup}}_{t\mathrm{\in }B} \left|\sum^n_{i=1}{w_i\left(t\right)X_i(t)}\mathrm{-}ct\right|\ }\mathrm{>}x\right\}$. Така задача має безпосереднє застосування в \linebreak теорії черг при оцінюванні ймовірності переповнення буфера $x>0$ скінченного розміру у системі з одиничним сервером і лінійною інтенсивністю обслуговування, а також у страховій математиці при оцінюванні ймовірності банкрутства відповідного процесу ризику. Використовуючи метод метричної ентропії, узагальнено і покращено попередні результати, отримані автором у роботі [4] для більш загального класу $\Phi$-субгауссових випадкових процесів. Як приклад, отриману оцінку застосовано до усередненої суми субгауссових вінерівських випадкових процесів -- випадкових процесів, що мають таку саму коваріаційну функцію, як і (гауссівський) вінерівський процес, але із субгауссовими траєкторіями.
31
Клименко, Ольга. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 66–77. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-66-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості функціонування системи державно- го регулювання страхового ринку України. На підставі аналізу діяльності суб’єктів страхового ринку розширено наукові положення, сукупність яких можна кваліфікувати як ідею щодо наявності прямого та зворотного зв’язків між ланками різного рівня у системі регулювання ринків небанківських фі- нансових послуг, зокрема ринку страхування. Запропоновану у попередніх наукових роботах схему взаємозв’язків органів державної влади, насампе- ред регулятора ринку небанківських фінансових послуг, і недержавних ін- ституцій у вигляді саморегулівних асоціацій, союзів, спілок, які об’єднують певну кількість суб’єктів ринку, рекомендовано доповнити зв’язками з ре- гіональними ринками, а також комунікаціями з науковцями, громадські- стю й іншими інституціями. Розроблено доповнення до зазначеноі схеми, яке висвітлює юридично оформлені і неформальні канали комунікації і вза- ємодії суб’єктів ринку страхування. Зазначено, що недоліками страхового ринку є недостатній рівень відповідальності деяких страхових компаній, страхових агентів і страхових брокерів перед страхувальниками, що знижує довіру до ринку з боку споживачів страхових послуг, громадян України. Наведені конкретні приклади порушень діючого законодавства посередни- ками на страховому ринку. Зосереджена увага на необхідності наближен- ня вітчизняного законодавства до європейських норм у сфері регулювання страхового посередництва. Надано пропозиції у цьому напрямі, які врахо- вують євроінтеграційні процеси в Україні. Розглянуто особливості нових законів України, якими внесено зміни до деяких законодавчих актів щодо розширення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг і захисту споживачів. Удосконалення законодавства надає можливість опти- мізувати кількісний склад регуляторних органів на ринках небанківських послуг. При цьому запроваджується відповідальність фінансових установ за порушення прав споживачів фінансових послуг. Важливо, що уповно- важеним органам надано право застосовувати до суб’єктів господарювання заходи впливу та накладати на посадових осіб адміністративні стягнення. Підвищення ефективності державної регуляторної політики, розширення і посилення механізмів державного регулювання та нагляду має сприяти припиненню діяльності недобросовісних суб’єктів на страховому ринку. Слід очікувати позитивного впливу нових законів на економіку держави у цілому, оскільки ринок страхування, зокрема, є одним із важливих сегментів фінансової сфери України.
32
Spielmann, J., J. Spielmann, Lyudmila Vostrikova та Lyudmila Vostrikova. "О проблеме разорения с инвестициями в предположении, что цены акций являются семимартингалами". Teoriya Veroyatnostei i ee Primeneniya 65, № 2 (2020): 312–37. http://dx.doi.org/10.4213/tvp5355.
Повний текст джерелаАнотація:
В этой статье изучается проблема разорения с инвестициями в общей постановке, когда бизнес-часть процесса риска страховой компании $X$ представляет собой процесс Леви, а стохастический логарифм инвестиций $R$ - семимартингал. При некоторых условиях мы получаем верхнюю и нижнюю оценки вероятностей разорения на конечных и бесконечных интервалах времени, а также их логарифмическую асимптотику. В случае, когда $R$ является процессом Леви, из наших оценок вытекают некоторые хорошо известные результаты. Даются также условия для разорения с вероятностью $1$, связанные с поведением экспоненциальных функционалов от $R$, и в случае процессов Леви, эти условия выражены через семимартингальные характеристики этого процесса.
33
Анисимова, Ю. "Отработка навыков невербального общения в процессе подготовки аквизиторов страховика". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 104 (2008): 33–35.
Знайти повний текст джерела
34
Vlasyuk, S. A. "Insurance Management in Terms of Globalization Processes in Ukraine." Business Inform 7, no. 522 (2021): 207–12. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-7-207-212.
Повний текст джерелаАнотація:
Insurance represents the most efficient risk management instrument that can protect both individuals and business entities from financial risks arising from various unforeseen situations. In turn, expanding the horizons of the insurance market requires clarity and coherence in the activities of insurance companies, and therefore studying the factors that directly affect the management of insurance organizations appears relevant. It is found that one of the forms of risk control is insurance management, which includes the detection, assessment and intervention of risks, that is, a defense strategy for preparing for the unexpected events, as it is regulated by normative legal acts, and the implementation of principles and doctrines that are generally accepted. It is identified that the main methods of insurance management, such as avoidance, preservation, distribution, transfer, prevention and reduction of losses, can be applied to all areas of activity of both individuals and business entities, and can pay off in the long term. The development of the insurance market in Ukraine in the future is possible due to the introduction of an effective mechanism of insurance management based on system analysis and effective control at macro and micro levels. By implementing a risk management plan and considering various potential risks or events before they occur, economic entities can save their own money and protect their future by timely setting of certain contours in order to avoid potential threats, minimize their impact in case of their occurrence, and cope with the results.
35
Мельник А.О. та Соловйова Т. М. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ РЕІНЖИНІРИНГУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 63–70. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розглядається реінжиніринг бізнес-процесів, як один із методів інноваційного розвитку підприємств. Сьогодні реінжиніринг бізнес-процесів інтенсивно впроваджують та застосовують у багатьох вітчизняних підприємствах, з метою підвищення ефективності ведення підприємницької діяльності та формування конкурентоспроможного підприємства у сучасних ринкових умовах. Проаналізовано різноманітні трактування вітчизняними та іноземними науковцями сутності категорії «реінжиніринг бізнес-процесів» та описано еволюцію даного поняття. Досліджено дотичне поняття “реструктуризація підприємства”, яке є важливим для даного дослідження, оскільки являє собою принципову зміну всіх видів діяльності на підприємстві. Окреслено передумови, які слугують для втілення реінжинірингу бізнес процесів до інноваційної діяльності підприємств. Охарактеризовано процес розробки аргументів, котрий надає додаткові переваги підприємству, з метою переконання співробітників для застосування реінжинірингу. Виокремлено перелік проблем, з якими стикаються компанії у процесі своєї діяльності, та котрі може вирішити реінжиніринг бізнес процесів. Визначено основні переваги та недоліки від впровадження реінжинірингу бізнес-процесів на підприємствах. Надано перелік відомих світових компаній, такі як: Tech Mahindra, General Motors Corporation, Dell, Ford Motor Company, British Telecom та інші компанії, які застосовували реінжиніринг як інструмент для управління своїми бізнес-процесами, та котрий позитивно вплинув на ефективність функціонування даних підприємств. Наведено наочний приклад застосування реінжинірингу бізнес-процесів в діяльності американської страхової компанії Mutual Benefit Insurance, котрий ефективно позначився на діяльності даної компанії. Реінжиніринг бізнес процесів розглядається як система корінних перетворень бізнес-процесів на підприємстві, котрі сприяють виходу підприємств з кризової ситуації, та прискоренню адаптації даного підприємства до сучасних ринкових умов, а також його фінансового оздоровлення та системного оновлення.
36
Гнатчук, Єлизавета. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО МОЖЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ПОСЛУГ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 квітня 2022): 43–48. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-69-1-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Наразі в Україні існує потреба в проектуванні та розробленні системи підтримки прийняття рішень (СППР) щодо можливості укладання договору про надання терапевтичних послуг (з врахуванням коректності або некоректності договору з юридичної точки зору), яка може значно підвищити ефективність роботи терапевта та страхової медицини, а також захистити як пацієнтів, так і лікарів. Для проектування такої СППР спочатку слід розробити теоретичне підгрунтя, а саме провести моделювання процесу підтримки прийняття рішень щодо можливості укладання договору про надання терапевтичних послуг. У статті розроблено теоретико-множинну модель договору про надання терапевтичних послуг, яка ґрунтується на істотиних умовах договору, що є обов’язковими з точки зору цивільно-правових підстав. Крім цього, проведено моделювання процесу підтримки прийняття рішень щодо можливості укладання договору про надання терапевтичних послуг. Розроблена модель процесу підтримки прийняття рішень щодо можливості укладання договору про надання терапевтичних послуг є теоретичним підґрунтям для розроблення методів та проектування СППР щодо можливості укладання договору про надання терапевтичних послуг.
37
Внукова, Н. "Забезпечення якості освітніх послуг для підготовки фахівців страхової справи у контексті Болонського процесу". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 94/95 (2007): 10–13.
Знайти повний текст джерела
38
Внукова, Н. "Забезпечення якості освітніх послуг для підготовки фахівців страхової справи у контексті Болонського процесу". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 94/95 (2007): 10–13.
Знайти повний текст джерела
39
Внукова, Н. "Забезпечення якості освітніх послуг для підготовки фахівців страхової справи у контексті Болонського процесу". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 94/95 (2007): 10–13.
Знайти повний текст джерела
40
Dubyna, Maksym, Maksym Zabashtanskyi та Andrii Rogovyi. "РОЛЬ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 64–73. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-64-73.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті поглиблено теоретичні та прикладні положення функціонування фінансово-кредитних установ у сфері охорони здоров’я. Зокрема, встановлено, що для подальшого розвитку цієї сфери об’єктивно необхідно акти-візувати діяльність зазначених установ у цьому напрямі. Трансформація ролі фінансово-кредитних установ у формуванні фінансових ресурсів закладів охорони здоров’я позитивно вплине на ефективність їхньої діяльності та сприятиме підвищенню якості надання медичних послуг. Також у статті проаналізовано особливості функціонування сучасної моделі сфери охорони здоров’я в Україні та проведено дослідження специфічних рис стратегічного її розвитку. Зокрема, обґрунтовано доцільність активного залучення насамперед банківських установ, страхових компаній до процесу реформування медичної галузі Україні, розширення можливостей комерційних банків щодо співпраці із закладами охорони здоров’я та залучення страховиків до впровадження медичного страхування в країні
41
Eitutis, Heorhii, Yurii Eitutis та Anastasiia Bozhok. "ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНОЇ МЕДИЦИНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(22) (2020): 60–69. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-60-69.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено проблеми розвитку залізничної медицини в період реформування залізничного транспорту. Обґрунтовано необхідність розробки та запровадження ефективних заходів щодо оптимізації залізничної медицини. Визначено, що на сучасному етапі реформування залізничного транспорту України здійснюються заходи щодо ліквідації залізничної медицини як непрофільних активів АТ «Укрзалізниця» (УЗ), що може призвести до непередбачених наслідків і втрати обороноздатності держави. З метою збереження залізничної медицини розроблено «Проєкт концепції розвитку залізничної медицини на 2020–2023 роки як невід’ємної частина перевізного процесу». Зазначено, що основними заходами збереження залізничної медицини є: децентралізація залізничних лікарень, їх автономізація, реорганізація Філії «Центр охорони здоров’я»; поступовий перехід з одночасним зменшенням фінансування з боку УЗ впродовж трьох років на інші джерела фінансування: Національної служби здоров’я України, страхових компаній, доходів від платних медичних послуг; оптимізація системи страхування працюючих залізничників, членів їхніх сімей і пенсіонерів-залізничників тощо.
42
Koltsova, I. V., та V. V. Dolganina. "ВЛИЯНИЕ ТИПА ДЕТСКО-РОДИТЕЛЬСКИХ ОТНОШЕНИЙ НА ВОЗНИКНОВЕНИЕ СТРАХОВ В ПРОЦЕССЕ СОЦИАЛИЗАЦИИ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА". Russian Journal of Education and Psychology 11, № 2 (5 липня 2020): 45. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2020-2-45-54.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются актуальная для современного общества проблема социализации детей, типы детско-родительских отношений и страхи детей, которые позволяют прогнозировать позитивную и негативную социализацию детей старшего дошкольного возраста. В своей работе авторы описывают влияние детско-родительских отношений на возникновение страхов у детей.
43
Kolenda, Nataliia. "СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, № 20 (30 грудня 2019): 67–74. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-67-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто підходи до структурного наповнення мотиваційної безпеки та її змістового визначення. Сформульовано авторське трактування мотиваційної безпеки та визначено її складові (матеріальну, кар’єрну, трудову, соціально-психологічну та пенсійно-страхову безпеку). Подано тлумачення цих складових. Визначено етапи процесу стратегічного забезпечення мотиваційної безпеки. Запропоновано стратегії забезпечення мотиваційної безпеки, вибір яких залежить від наявного рівня безпеки та потенційних можливостей підприємства щодо її забезпечення, зокрема стратегію зростання (інтегрованого, комбінованого та селективного), стратегію утримання позицій (активну та пасивну), стратегію узгодження (об’єктоорієнтованого та суб’єктоорієнтованого узгодження) та стратегію саморегулювання.
Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сутності мотиваційної безпеки, її структурної будови, етапів стратегічного забезпечення та відповідних стратегій.
44
Жуков, Г. П., та О. А. Волынская. "Международно-правовые аспекты страхования ответственности перед третьими лицами за ущерб в результате космической деятельности". Moscow Journal of International Law, № 2 (30 червня 2012): 105–16. http://dx.doi.org/10.24833/0869-0049-2012-2-105-116.
Повний текст джерелаАнотація:
Диверсификация космической деятельности позволяет ускорить процесс модернизации экономики государства, обеспечить эффективное развитие науки, техники и социальной сферы, укрепить оборонную мощь. Упорядоченная система страхования является одним из путей защиты участников космических проектов от неблагоприятных финансовых последствий возможного причинения ущерба.Обязанность государств возместить ущерб, причиненный третьим лицам в рамках национальной космической деятельности, установлена ст. VII Договора по космосу 1967 г. и Конвенцией об ответственности 1972 г. Для обеспечения исполнения данной обязанности были выработаны специфические внутригосударственные правовые механизмы страхования космических рисков. В настоящей статье приводится анализ действующих национальных страховых режимов и рассматривается текущее состояние и перспективы законодательства России в области страхования рисков ответственности за ущерб, причиненный третьим лицам.
45
Пальгуева and T. Palgueva. "Formation Process Model of Consolidated Financial Statements in Insurance Companies." Auditor 2, no. 2 (February 11, 2016): 41–48. http://dx.doi.org/10.12737/17952.
Повний текст джерелаАнотація:
This article deals with formation process of consolidated financial statements in insurance companies. The
authors analyses the main stages of formation of consolidated statements, gives recommendations for their optimization.
46
Андрианова, Андрианова. ""Slander of Strakhov," or protest of widow and nephew of Dostoevsky." Неизвестный Достоевский 2, no. 3 (2015): 84–95. http://dx.doi.org/10.15393/j10.art.2015.2485.
Повний текст джерела
47
Веселий, В. "Аналіз змін в нормативно-правовому регулюванні статусу Пенсійного фонду України з моменту його створення". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 250–55. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.999.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено поетапному дослідженню базових нормативно-правових актів, якими визначено статус Пенсійного фонду України як центрального органу виконавчої влади у сфері пенсійного забезпечення. Зазначено, що Пенсійний фонд України є однією з найпотужніших і найбільш розгалужених фахових структур в державі, завданням якої є всебічна діяльність щодо пенсійного забезпечення громадян України. Виступаючи установою з потужним фахово-кадровим потенціалом, яка постійно розвиваються і самовдосконалюється, Фонд здійснює накопичення та розподіл значних за обсягом грошових коштів. Надано характеристику так званим «компетенційним» нормативно-правовим актам, які регламентують адміністративно-правовий статус Пенсійного фонду України. Проаналізовано процес набуття Пенсійним фондом України сучасних рис у контексті загальнонаціональних змін. Проаналізовані головні завдання Пенсійного фонду України, серед яких: забез- печення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законодавства, допомоги на дітей; збір і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги; здійснення розширеного відтворення коштів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування; участь у фінансуванні державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій населення та страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії; організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення, зокрема щодо виплати пенсій громадянам, які виїхали за межі України. Констатовано про необхідність гармонізації нормативно-правових актів, якими визначено статус Пенсійного фонду України.
48
Закирова, Alsu Zakirova, Клычова, Guzaliya Klychova, Никитина, and Yana Nikitina. "Budgeting in insurance companies: specificity of tasks, functions and budgetary process stages." Vestnik of Kazan State Agrarian University 9, no. 3 (December 14, 2014): 44–49. http://dx.doi.org/10.12737/6494.
Повний текст джерелаАнотація:
This article discusses the features of insurance as a financial category, concept, objectives, functions and stages of budgeting, as an element of management accounting system in the insurance companies with regard to their specific industries. We offer the system of key performance indicators, which are taken into account capabilities of the organization and development trend of the market sector in which it operates.
49
Сорока, О. "Поняття та ознаки соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві". Юридичний вісник, № 3 (8 жовтня 2020): 363–68. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1963.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття та характерні ознаки, притаманні загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві. Проаналізувавши наукові підходи, законодавче регламентування, категорію «загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві» запропоновано визначити як установлену і регламентовану державою систему гарантій, що передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованій особі в разі настання нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві в процесі виконання такою особою своїх трудових обов'язків або пов'язаних із трудовими. До характерних ознак такого страхування віднесено такі: (а) є певним захистом від настання небажаних ризиків чи наслідків; (б) є гарантією закріпленого в ст. 46 Конституції України права на соціальний захист; (в) є державним страхуванням, тобто порядок, умови здійснення визначаються і регулюються державою та не можуть змінюватися на розсуд сторін, як це може бути в приватному; (г) охоплює конкретну сферу, а саме трудову діяльність. Страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві невіддільне від трудової діяльності та може здійснюватися лише у разі впливу на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або пов'язаних із трудовими, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть; (ґ) переслідує певну економічну функцію, що полягає у створенні необхідних умов для відтворення трудових ресурсів; (д) обов'язковість, тобто особи, які визначені законом, повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове соціальне страхування; (е) імовірний характер відносин, який передбачає неможливість визначення заздалегідь суб'єктного складу правовідносин, часу настання випадку, розміру виплат.
50
Пшик, Б., І. Тяжкороб, Н. Галайко, З. Лапішко та О. Сідельник. "НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ У ПРОЦЕСАХ ФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 84–97. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3653.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Гарантування захисту фінансових інтересів інвесторів у житлове будівництво є актуальною проблемою для України, оскільки інвестиції громадян у житлове будівництво не захищені жодним економічним механізмом. Наявні законні шляхи фінансування будівництва об’єктів нерухомості нездатні повною мірою захистити інтереси громадян у цій сфері та забезпечити прозоре залучення коштів. Проведений аналіз динаміки обсягів упродовж 2012—2020 років дав змогу зафіксувати тенденцію до зниження обсягів будівництва житла, зумовленої зростанням цін на нерухомість, підвищенням процентних ставок за іпотечними кредитами, а найбільше — погіршенням фінансового стану населення внаслідок поширення коронавірусної пандемії COVID-19. У процесі аналізу виявлено суттєву різницю між обсягами введеного в експлуатацію і розпочатого будівництва житла, що свідчить не лише про зниження платоспроможного попиту на вітчизняному ринку житлової нерухомості, а також імовірність збільшення кількості недобудованого житла і поглиблення фінансових ризиків громадян, які вклали гроші в зазначене житло на початковому етапі його будівництва. Розроблено підхід до зміцнення фінансової безпеки громадян у процесі житлового будівництва, який базується на укладенні договорів інвесторами не із забудовником, а з фінансовою установою, яка контролює хід будівництва і перераховує кошти відповідно до графіка виконаних робіт. Обґрунтовано впровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки. Це дасть можливість накопичувати житлові заощадження на рахунках, які будуть використані для поліпшення житлових умов. Сформульовано пріоритети державної політики, спрямованої на захист фінансових інтересів домогосподарств на ринку житлової нерухомості в Україні: формування бази даних із достовірною і прозорою інформацією про діяльність забудовників та її ретельний аналіз з метою недопущення виникнення проблемних об’єктів житлового будівництва; залучення банків, страхових компаній та інших фінансових посередників до участі у фінансуванні житлового будівництва шляхом розроблення відповідних депозитних, кредитних і гарантійних продуктів; упровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки; створення гарантійних механізмів для виплат компенсацій інвесторам житлового будівництва в разі банкрутства забудовника; запровадження обов’язкового страхування відповідальності забудовників при фінансуванні об’єктів житлового будівництва; здійснення інвентаризації проблемних незавершених об’єктів житлової нерухомості та розроблення фінансових механізмів для забезпечення їх добудови і введення в експлуатацію; окреслення правових механізмів для гарантування державою майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, у які вкладено кошти громадян. Ключові слова: домогосподарства, житлове будівництво, індивідуальні інвестори, фінансова безпека, фінансування житлового будівництва. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 17.