Статті в журналах: "Стратегія перекладу"

1

Наместюк, С. В., О. В. Стефурак та О. М. Рак. "СТРАТЕГІЯ ЗАМОРОЖЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 180–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Незважаючи на зростання кількості праць, присвячених фразеології, дотичні загальнотеоретичні питання все ще залишаються відкритими. Фразеологію часто представляють як прикладну науку, а не сферу фундаментальних досліджень. Дискусійне питання про фразеологізми з боку багатомовності й міжмовного перекладу. Оскільки фразеологічні одиниці мають оцінний інформаційний зміст, вони схильні до варіативності, і саме тут виникає проблема перекладу такого виразу. Новизна дослідження полягає в розгляді проблеми перекладу фразеологізмів із боку стратегії «заморожування». Метою роботи є аналіз можливостей «заморожування» українських фразеологізмів у контексті французького перекладу. Завдання полягають у проведенні порівняльного аналізу фразеологічних одиниць із подібним семантичним навантаженням і визначенні ступеня їх безпосереднього потенціалу до перекладу. На прикладах на рівні міжмовного перекладу показано, що стратегія заморожування під час перекладу фразеологізмів може відповідати двом моделям конструювання різних значень, створюючи лінгвістичні й екстралінгвістичні проблеми для перекладу. Результати аналізу показали, що переклад з української мови значно перевищує можливості «заморожування» французькою мовою через особливості й складність мовної структури. Виявлено, що залежно від особливостей структури мови й культури переклад фразеологічної одиниці може містити стратегію «заморожування». Семантичне навантаження фразеологічної одиниці передається навіть у разі зміни морфосинтаксичних параметрів, смислового навантаження та впливу тексту оригіналу на його читачів. Якщо мова одержувача не має прямого еквівалента, у перекладача є два варіанти: або перекласти фразеологізм дослівно, або вмістити ілюстративний варіант в тексті й у примітці запропонувати дослівний переклад. Можливості практичного застосування: дослідження спрямоване на перспективу нових позицій для порівняльного аналізу міжмовного перекладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Засєкін, Сергій. "Огляд статті". East European Journal of Psycholinguistics 4, № 1 (27 червня 2017): 234–37. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.zas.

Повний текст джерела

Анотація:

Андрієнко Т. Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську). Монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. 340 с. ISBN 978-966-489-360-9 Andrienko, T. (2016). Strategies and Tactics of Translating: Cognitive and Discursive Aspect (Based on Literary Artistic Translation from English into Ukrainian and Russian). Monograph. Kyiv: Dmytro Burago Publishing House. 340 p. ISBN 978-966-489-360-9 (in Ukrainian) Рецензент: Сергій Засєкін s.zasyekin@gmail.com Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна Поява монографії Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» в семіотичному просторі українського перекладознавства – непересічна й визначна наукова подія, що засвідчує поступ українського перекладознавства у світі. Її автор – досвідчений український теоретик і практик у галузі перекладу, яка вже понад півтора десятиліття після захисту фундаментальної праці в галузі прагматики художнього дискурсу (Андрієнко, 2002) актуалізує когнітивно-дискурсивний підхід й успішно торує йому шлях у перекладознавстві України. Метою праці є здійснення інтегрального комплексного спеціалізованого аналізу дискурсотворчої ролі стратегій перекладу й механізмів їхньої реалізації. Уведення вченою до перекладознавчого наукового обігу понять стратегії й тактики, на моє переконання, – досить виважене рішення, позаяк синтез когнітивної й прагматичної перспектив слугує профілактикою суб’єктивності дослідника-перекладознавця й сприяє кращому розумінню ним багатогранності процесу перекладу. Антропоцентричність підходу до перекладу зумовила застосування методу моделювання перекладацької діяльності, у центрі якої перебуває мовна особистість перекладача. Саме через мовну особистість тлумача як провідної ланки інтеракційної моделі перекладу пролягає місток між інтенцією автора вихідного тексту (ВТ) та кінцевим інтерпретатором тексту перекладу (ПТ), з’єднуючи різномовні комунікативні «береги» потоку текстової реальності. Із такого погляду, перекладну версію читач бачить як модель світу автора першоджерела. Якість і вірність цієї моделі залежить від ступеня «видимості» перекладача у ПТ. Тому логічно, що Т. Андрієнко послуговується венутівською парою: «очуження» й «одомашнення» (Venuti, 1995). У цьому сенсі перекладач – цілковито проактивна сторона процесу перекладу, або «перемовин», за термінами У. Еко (2004), що мають за мету порозуміння між учасниками проекту. Відтак, здобуття перекладачем агентивного статусу спонукає науковців аналізувати його продукт в аспекті самостійності, що означає результат певної стратегії породження «тексту для когось» (Тороп, 2015:169). Праця робить важливий унесок до чіткішого розуміння перекладацької стратегії, адже термін «стратегія» сьогодні доволі вільно тлумачать не лише лінгвісти, а й перекладознавці, як-от: процедура, техніка, прийом, метод, підхід тощо. Попри те, що ці синонімічні одиниці мають зони спільності значення, навряд чи по-науковому вдало звучать, наприклад, комбінації «локальна процедура» чи «глобальна техніка». Тому локальними чи глобальними можуть бути стратегії, що й доводить автор у своїй монографії, здійснивши спробу об’єднати їхнє когнітивне (Lörscher, 1991) та текстуальне розуміння (Chesterman, 1997). Такий синтез водночас сприяє кращому усвідомленню усталених опозицій «послівний» (word-for-word) та «смисловий» (sense-to-sense) переклад; «орієнтований на джерело» та «орієнтований на рецептора» (source- vs. target-oriented) переклад; «формальна й динамічна еквівалентність» (formal vs. dynamic equivalence) (Nida, 1964); «семантичний і комунікативний» переклад (semantic vs. communicative translation) (Newmark, 1988) і, нарешті, «очуження й одомашнення» (foreignization vs. domestication) (Venuti, 1995). Це – базові речі, без «стратегічного» опрацювання яких у книзі було б дуже непросто опанувати перекладацькі підходи, пояснити цілі й прагматичні ефекти перекладу. Заслуговує на увагу чітке структурування й змістове наповнення авторкою п’яти розділів, логічність викладу інформації. Упадає в око багатий арсенал методів аналізу художнього тексту. Одним із найпомітніших інструментів обчислення смислової інформації на основі семіотичного розуміння багатозначності смислів, що їх інферують читачі (Лотман, 2004), застосовано метод визначення міри інформаційної ентропії тексту оригіналу в зіставленні з даними тексту перекладу. Відтак, дослідниця послуговується в монографії терміном «перекладна ентропія», визначаючи її як суму ентропії ВТ та ентропії мови перекладу. Перша з цих складових реалізується на етапі інтерпретації ВТ, друга – на етапі синтезу – кодування смислу ПТ. Саме з різним рівнем інформаційної невизначеності текстів різних функціональних стилів дослідниця пов’язує можливість стандартизації перекладів конкретних типів текстів (див. Додатки Б, В), а також межі й кількість інтерпретацій і множинності перекладів (с. 111). Авторка монографії органічно інтегрує до власного дослідження ще одну важливу сторону перекладацької діяльності, – аналіз стратегій відтворення реалій, тропів, власних назв. Цікавим видається підхід до алюзій як когнітивних реалій, відтворення яких в іншій культурі еквівалентне відтворенню інтертекстуальних зв’язків у перекладі. Така позиція суголосна ідеї семіотика Тартуської школи П. Торопа стосовно того, що алюзію слід визначати як засіб активізації одночасно двох текстів (Тороп, 2015:169). Підкреслю, що Т. Андрієнко слушно акцентує ті питання, що часто залишалися поза увагою науковців. І позитивом є те, що з набиранням обертів дескриптивного напряму перекладознавство поступово зміщує фокус від сприйняття перекладу як функції до його бачення як перекладацької дії. Авторка своєю монографією доводить, що перекладацька особистість, її когніція, дискурсивний і психолінгвальний статус повинні бути центральною темою наукових дискусій. Хоч і невидимий, перекладач сьогодні таки «говорить», про що свідчить і рецензована праця, і непомітні, на перший погляд, події на загальному науковому тлі. Ось, наприклад, конференція “The Translator Speaks: Literature, Language and the Art of Translation,” що відбулася в м. Вільямстаун, штат Массачусетс (США). Її назва говорить, що перекладачеві потрібно більше приділяти уваги, почути його, шанувати його професію, адже переклади не беруться нізвідки. Вони є результатом напруженої роботи мозку перекладача, наслідком лінгвосеміотичної реалізації його когнітивних планів, балансуванням між домінуванням авторської інтенції та задоволенням читача, між імпліцитними та експліцитними смислами, перекладацьких відкриттів і рутинних рішень, успіхів і невдач. Суголосно цим ідеям, в інтеракційній моделі перекладу перекладач визначається як центральний антропокомпонент комунікативної взаємодії в перекладі, організатор віртуального комунікативного акту «автор – читач», а його комунікативний статус вважається вищим за статуси автора й читача. Отже, монографію Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» вирізняє доступність думок й легкість стилю, чіткість і влучність відбиття наукових ідей. Переконаний, що ця праця стане в пригоді багатьом молодим і зрілим дослідникам у галузі перекладознавства та суміжних галузей науки. References Андрієнко Т. П. (2002). Мовленнєвий акт іронії в англійській мові (на матеріалі художньої літератури XVI - XX століть) : Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Andrienko, T. (2002). Speech Act of Irony in the English Language (On the Material of Belletristic Literature of the 16th and 20th Centuries). Ph.D. dissertation. Kharkiv: V. Karazin National University of Kharkiv. Baker, M. (1992). In Other Words. London and New York: Routledge. Chesterman, A. (1997). Memes of Translation: The Spread of Ideas in Translation Theory. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. Eco, U. (2004). Mouse or Rat? Translation as Negotiation. L.: Phoenix. Lörscher, W. (1991). Translation Performance, Translation Process, and Translation Strategies: A Psycholinguistic Investigation. Tübingen: Narr. Лотман Ю. (2004). Семиосфера. СПб.: Искусство СПБ. Lotman, Yu. (2004). Semiosphere. S-Petersburg: Iskusstvo SPB. Newmark, P. (1988). Approaches to Translation. London & New York: Prentice Hall. Nida, E. A. (1964). Toward a Science of Translating. Leiden: Brill. Тороп, П. (2015). Тотальний переклад. Пер. з рос. О. А. Кальниченка, О. І. Оржицького. Вінниця: Нова книга. Torop, P. (2015). Total Translation. Translated by O. Kalnychenko. O. Orzhytskyi. Vinnytsia: Nova Knyha. Venuti, L. (1995). The Translator's Invisibility: A History of Translation. London & New York: Routledge.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

КАБІРІ, Магда. "СТРАТЕГІЯ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ ЯК ЗАСІБ УТІЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 153–64. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У фокусі нашого дослідження перебуває поняття «ідентич- ність», яке розглядаємо у термінах перекладацьких студій. Термін «ідентич- ність» має багато визначень та тлумачень у нелінгвістичних дослідженнях, де він визначається як феномен чіткого усвідомлення мовцем своєї належності до певного соціального та/або особистісного статусу в рамках соціальних ролей. Метою дослідження є доведення на основі аналізу дібраного ілюстра- тивного матеріалу статусу стратегії самопрезентації як засобу маніфес- тації ідентичності в перекладі. Методами дослідження послугували: метод суцільної вибірки, метод електронної обробки баз даних, метод порівняльного перекладацького аналізу. У роботі розглянуто реалізацію ідентичності за посередництвом самопрезентації як стратегії англомовного дискурсу. Нау- кова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше стратегія самопре- зентації розглядається крізь призму перекладацьких студій та постає як засіб передачі ідентичності в перекладі. Утілення стратегії самопрезента- ції передбачає залучення низки локальних та глобальних стратегій і тактик та імплементується в дискурсі за допомогою самопрезентем – висловлень, використання яких має на меті ідентифікацію мовця, надання особистої інформації про нього, тобто його особистісні, індивідуальні та ситуативні характеристики або оцінки цих характеристик. Важливим складником пере- кладу ідентичності вважаємо втілення стратегії самопрезентації шляхом перекладу самопрезентем. Перебіг нашого дослідження засвідчив, що функ- ція перекладу тут полягає у збереженні когнітивного підґрунтя та кінцевих цілей передачі самопрезентем у цільовому тексті, а реалізація цієї функції видається можливою лише шляхом відтворення або адаптації. Ілюстративні фрагменти, наведені у нашій роботі, верифікували, що відтворення під час перекладу висловлень-самопрезентем може бути успішно застосоване у разі лінгвокультурної подібності вихідної та цільової мов та культур. Адаптація ж, своєю чергою, застосовується під час перекладу висловлень-самопрезен- тем, які мають специфічні риси, притаманні вихідній лінгвокультурі, у зв’язку з чим, відповідно, виникає потреба у певних змістових та структурних тран- сформаціях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Гудманян, А. Г., та І. М. Баклан. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ ГАЛУЗІ «МОДА»". Nova fìlologìâ, № 83 (9 листопада 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати дослідження особливостей перекладу німецьких неологізмів на основі аналізу вибірки даних із тематичного поля «МОДА». Неологізми як лексичні одиниці, що з’являються в мові на певному етапі розвитку суспільства та сприймаються мовцями як «нове», здебільшого виникають у медійному просторі та є типовими для публіцистичних текстів. Формування неологізмів являє собою неконтрольований процес, причому ознака новизни неологізмів є поняттям відносним. Критеріями якісного перекладу неологізмів є адекватність, збереження новизни та компактність представлення. Для здійснення перекладу неологізмів варто дотримуватися трьохетапного алгоритму, який ураховує передперекладацький аналіз, технологію перекладу й постперекладацьке редагування. На кожному з етапів аналізу перекладач застосовує екстралінгвальні знання, власний досвід і навички пошуку інформації. Технологія перекладу неологізмів включає вибір стратегії, способу, прийому й техніки перекладу. Стратегія перекладу неологізмів має бути націлена на очуження, проте в разі виникнення труднощів щодо їх розуміння застосовується одомашнення. Вибір способу перекладу неологізмів спирається на перекладацьке рішення відтворення лексеми засобами мови перекладу чи перенесення лексеми в текст перекладу без змін. Серед прийомів перекладу, які можуть бути застосовані під час перекладу неологізмів, виокремлено такі: лексичне запозичення, модуляція, експлікація, імплікація та мутація. Зазначені прийоми можуть зустрічатися як у «чистому», так і в комбінованому вигляді. Домінуючим прийомом перекладу неологізмів галузі «МОДА» є лексичне запозичення за допомогою технік калькування й транскрипції. Калькування слугує створенню робочого варіанта перекладу для подальшої його оцінки та відповідності критеріям адекватності, новизни й компактності. У разі ускладнення розуміння перекладеного за допомогою калькування неологізму варто вдаватися до модуляції чи мутації. Якщо зазначені прийоми не забезпечують адекватність перекладу, то доречно застосувати експлікацію та імплікацію, розширюючи чи звужуючи значення неологізму в перекладі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Проскурин, И. А. "БУНІНИМ ВІРШУ А. ТЕННІСОНА «GODIVA» (ПАРАДИГМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЛЕКСИКИ)". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 63–69. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – оцінити ступінь адекватності перекладу І.О. Буніним віршу А. Теннісона «Годіва», що є інтерпретацією відомого наративу про леді Годіву. Як інструмент зіставлення обраний парадигматичний аналіз лексики, в якому предмет опису – слова чи фрагменти тексту, які утворюють системний ряд як визначення одного або подібних понять чи формують пов’язані перцептивні образи в тексті чи сукупності текстів. Система текстових парадигм (гіперпарадигма) – зміст тексту. Процес опису гіперпарадигми – інтерпретація тексту. Привертає увагу те, що образ Годіви є амбівалентним. Ця амбівалентність полягає у співіснуючих пластах буття, в одному з яких Годіва – дружина графа Ковентрі, а в іншому – символ співчуття як аксіологічного лінгвокультурного концепту. На образному рівні це протиставлення Годіви «вдягненої» та Годіви «роздягненої». М.М. Маковський в дослідженні «Феномен ТАБУ у традиціях та у мові індоєвропейців: Сутність, форми, розвиток» зазначає, що «поняття «роздягнений» у давнину співвідносилось з поняттями «світлий» – «блискучий, полум’яний» – «сонячний» – «божествений» – «божественно даний» (співвідношення «палати» – «бути даним» – «бути, існувати»), а також «той, що має надприродну силу». Характер Годіви у тексті-перекладі відрізняється більшим психологічним загостренням. Серед різноманітних варіантів перекладу субстантиву “pity” Бунін не випадково обирає співчуття – чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхось переживань. Вибір «співчуття» зумовлюється прагненням концептуально поглибити підпарадигму МОМЕНТ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ, збагатити її аксіологічно. У перекладі І. О. Буніна зберігається наративна стратегія вихідного тексту. Сутність образів дійових осіб у тексті-перекладі дещо відрізняється від вихідного тексту. Парадигма ЧОЛОВІК ГОДІВИ у тексті-перекладі сприяє конкретності опису основної дійової особи. Чоловік Годіви з «волохатим, немов рука Ісава, серцем» – утілення старозаповітнього «закону». Годіва – утілення аґапе, християнської любові. Проведений аналіз дозволив прийти до висновку про те, що переклад в цілому адекватний оригінальному тексту в збереженні наративних стратегій. Різниця ж, головним чином, полягає в більшій складності парадигматичної організації перекладу в порівнянні з оригіналом, що свідчить про більше багатство його змістовної сторони.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

E.D., Akhmedova. "REPLACEMENT OF ENGLISH FICTION SIMILE MAPPINGS IN UKRAINIAN TRANSLATIONS." South archive (philological sciences), no. 87 (September 29, 2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-12.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the article is to establish correlations between the presence or absence of cultural specificity of a source-text simile and its replacement with a target-text simile based on a different cognitive model. The paper rests on D.Tartt’s and M. Atwood’s novels and their translations.Methods. The research employs structural-semantic translation analysis, which allows identifying translation transformations, and cognitive translation analysis, which allows constructing cognitive propositional models of the source-text and target-text fiction similes and reveal if they are culturally specific. A simile is defined as an explicit conceptual metaphor, after G. Lakoff and M.Johnson. Cognitive propositional model of the simile is “A is like B”, where “A” and “B” are the target and source domains/concepts respectively. The research addresses the concepts of translation procedure, translation transformation and translation strategy. A translation procedure is conceived as a process of solving a translation problem, a translation transformation – as converting a text unit from one language to another and a translation strategy – as a translator’s general plan of action. Translation transformations are studied as specific linguistic instantiations of translation procedures.Results. The study differentiates between idiomatic, non-idiomatic and allusive conventional similes. It has been revealed that replacement of English fiction simile mappings applies to idiomatic, non-idiomatic and allusive similes and is embodied in the Ukrainian language by culturally specific idiomatic similes.Conclusions. Replacement of fiction simile mappings is carried out by means of lexical-grammatical transformation of holistic substitution, which serves the strategy of domestication. The domestication strategy is compulsory if the translator is limited in making decisions by linguistic and cultural specificity of the English simile, as in the case of idiomatic similes, and it is optional in the case of non-idiomatic or allusive similes that are devoid of linguacultural specificity.Key words: allusive simile, cognitive translation analysis, idiomatic simile, non-idiomatic simile, translation procedure, translation strategy. Мета статті полягає у встановленні кореляцій між наявністю/відсутністю культурної специфіки порівняння тексту оригі-налу і використанням перекладачем процедури його заміни на порівняння, що базується на іншій когнітивній моделі. Робота виконана на матеріалі романів Д.Тартт та М. Етвуд та їхніх українських перекладів.Методи. У дослідженні використано структурно-семантичний перекладацький аналіз, що дозволяє виявити способи і трансформації перекладу і когнітивний перекладацький аналіз, що лежить в основі побудови когнітивних пропозиціональ-них моделей художніх порівнянь в оригіналі і перекладі, і дозволяє встановити, чи є вони культурно специфічними. Порівняння розглядається як експліцитна концептуальна метафора за Дж.Лакоффом та М.Джонсоном, когнітивна пропозиціональна модель якого має такий вигляд: «А є як Б», де «А» є доменом цілі, а «Б» – доменом джерела. У дослідженні визначаються поняття перекладацької процедури, способів/трансформацій перекладу та стратегій перекладу. Перекладацька процедура роз-глядається як процес вирішення перекладацької проблеми, способи/трансформації перекладу – як перетворення текстової одиниці з однієї мови на іншу, а стратегія перекладу – як загальний план дій перекладача. Способи/трансформації перекладу вивчаються як специфічне мовне втілення перекладацькоїпроцедури.Результати. У ході дослідження були розмежовані ідіоматичні, неідіоматичні та алюзивні конвенціональні порівняння. Визначено, що перекладацька заміна когнітивних моделей англомовних художніх порівнянь поширюється на ідіоматичні, неідіоматичні та алюзивні порівняння і втілюється в українській мові культурно специфічними ідіоматичними порівняннями.Висновки. Заміна когнітивних моделей порівнянь здійснюється за допомогою лексико-граматичної трансформації цілісної заміни, яка реалізує стратегію одомашнення. Стратегія одомашнення є примусовою, якщо перекладач є обмеженим у прийнятті рішень лінгвокультурною специфікою англомовного порівняння, як у випадку з ідіоматичними порівняннями, або факультативною, як у випадку з неідіоматичними або алюзивними порівняннями, які не є лінгвокультурно маркованими. Ключові слова: алюзивне порівняння, ідіоматичне порівняння, когнітивний перекладацький аналіз, неідіоматичне порівняння, перекладацька процедура, стратегія перекладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Гринів, Ярина, та Наталі Романишин. "АНАЛІЗ СТРАТЕГІЇ ОДОМАШНЕННЯ, ЗАСТОСОВАНИЙ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ МУЛЬТФІЛЬМУ «THE SECRET LIFE OF PETS»". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 219–22. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-49.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюється поняття аудіовізуального перекладу кінотекстів та особливості перекладу таких текстів українською мовою. Варто відзначити, що переклад фільму займає особливе місце у типології аудіовізуального перекладу. Метою статті є розкриття методики аналізу стратегії одомашнення, застосованої у перекладі мультфільму. Матеріалом дослідження послужив скрипт мультфільму „The Secret Life of Pets” («Секрети домашніх тварин»). У статті розглянуто використання стратегії одомашнення на практиці, проаналізувавши попередньо оригінальні діалоги з англомовного мультфільму „The Secret Life of Pets” та україномовний варіанту. В результаті дослідження в українській версії перекладач надає перекладу діалогів більшої афективності. Отже, найбільша складність у перекладі стилістично забарвленої лексики – це пошук сучасних еквівалентів і часто переклад стилістично-забарвленої лексики залежить від розуміння значення слова в контексті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Гриців, Н. М., В. В. Галабурка та К. С. Загора. "ПОВТОРНИЙ ПЕРЕКЛАД ЯК ВИД ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО ДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу необхідності дослідження феномену ретрансляції, чи повторного перекладу, який є невіддільною частиною сучасного перекладацького дискурсу. Існування в певній національній культурі кількох перекладів того самого іншомовного літературного твору, який в оригіналі має зазвичай одне текстове втілення, у вітчизняному перекладознавстві отримало назву «перекладацької множинності». І хоча пересічний читач рідко замислюється над доцільністю нового перекладу вже відомого в цільовій культурі твору, цей феномен детально досліджується європейськими та американськими дослідниками, хоча вітчизняна лінгвістика поки що його оминає. Переклад – це складний та багатогранний процес, який змушує перекладача стикатися з чужою мовною культурою та необхідністю перенаправити смисл написаного в вихідній культурі до цільової культури. Переклад твору, який вже колись було перекладено для однієї або іншої культури, має свої складності: постає питання про цінність повторного перекладу, адже повторний переклад залишається актуальним попри майбутні повторні переклади твору – під час здійснення кожної нової ретрансляції використовуються різноманітні стратегії лінгвокультурної адаптації. Можемо стверджувати, що мова та культура по-різному взаємодіють одна з одною в кожному наступному перекладі. Підкреслюється важливість текстових, паратекстуальних та констектуальних даних під час здійснення повторного перекладу. Завдяки аналізу наявних перекладів та переоцінці сучасної літератури, що стосується феномену повторного перекладу, в статті досліджується, як прийняття певних соціологічних чинників може обґрунтувати мотивацію щодо здійснення повторного перекладу. Дослідження перевіряє обґрунтованість необхідності повторного перекладу та демонструє, що не тільки лінгвістичні фактори, а й соціологічний вплив має велике значення під час мотивації щодо здійснення повторного перекладу. Також важливо дати чітке визначення тому, що таке повторний переклад, та виділити його риси, особливості та роль у будуванні культурних / літературних норм. Однак треба визнати, що в цьому питанні ще далеко до одностайності, і намагання комплексно підійти до вирішення проблеми множинності художніх перекладів з урахуванням міркувань різних теорій та гіпотез визначає актуальність цієї розробки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

L.M., Kyrychuk, та Kovalchuk L.V. "РЕЛІГІЙНІ ТЕРМІНИ В ПЕРЕКЛАДІ ТУРИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ: МІЖКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ". South archive (philological sciences), № 88 (16 грудня 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-88-8.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the study is to indicate the translation strategies and techniques that could be opted for while translating religion-related tourist promotional texts so that the target audience would get interested in the tourist objects.Methods. The analysis is based on the linguacultural approach which presupposes equal attention to linguistic presentation of the translation and its cross-cultural appropriateness. Specifically, we scrutinized the relevance of the equivalents on the textual level (lexical and grammatical correctness), the discourse level (conformity to the tourist discourse standards) and communicative level (maintenance of interactive relationship with the target audience). The method applied in the study is comparative analysis of the Ukrainian-English translation pairs.The results of the study testify to the strong tendency of translation adaptation which seems reasonable while the promotion of the destination is on the agenda. The data show that translation of religion-bound units in tourism promotional materials is predominantly based on the domestication approach, such as cultural adaptation of the religious terms through neutralization, generalization, reduction/compression, etc., and adaptation with explanation, particularly when dealing with specific theological concepts or historical church personalities. The foreignization approach which is implemented in literal translation of some religious terms without explanation is aimed at emphasizing the cultural singularity of the tourist object.Conclusions. Since the translation of religion-related tourist promotional texts is mostly expected to be tar-get-recipient-oriented and transparent, it is cultural adaptation that should be opted for as the dominant strategy whereas the local strategy of preservation (literal or loan translation of religious terms) should be employed in a very sensitive and sensible manner after considering the extra-linguistic and linguistic factors, otherwise the overuse of literal translation will impede effective cross-cultural communication.Key words: strategy, promotional text, source text, target recipient, religion. Мета роботи – визначити перекладацькі стратегії і техніки, якими доцільно послуговуватись під час перекладу туристичних промоційних текстів релігійного спрямування задля того, щоб викликати інтерес цільової аудиторії до туристичних об’єктів.Методи. Лінгвокультурний підхід, на якому ґрунтується аналіз, передбачає рівноцінне урахування як мовного оформлення перекладу, так і його міжкультурної відповідності. Зокрема, досліджено релевантність еквівалентів на текстовому рівні (лексико-граматична коректність), дискурсивному рівні (відповідність стандартам туристичного дискурсу) та комунікативному рівні (підтримка інтерактивного зв’язку з цільовою аудиторією). У роботі застосовано порівняльний аналіз українсько-англійських пар перекладу.Результати роботи засвідчують стійку тенденцію адаптації перекладу, що і є досить очікуваним у туристичному дискурсі. Отримані дані вказують, що переклад релігійно-специфічних одиниць у туристичних промоційних текстах загалом ґрунтується на одомашнювальному підході, зокрема культурній адаптації релігійних термінів шляхом нейтралізації, генералізації, редукції/компресії, тощо, а також адаптації з поясненням, якщо йдеться про специфічні теологічні поняття та історичні церковні особистості. Очужувальний підхід, який реалізується при буквальному перекладі окремих релігійних термінів без пояснення, спрямований на підкреслення культурної унікальності туристичного об’єкта.Висновки. Оскільки переклад туристичних промоційних текстів релігійного спрямування має бути насамперед орієнтованим на цільового реципієнта та зрозумілим, слід послуговуватись саме культурною адаптацією як домінуючою перекладацькою стратегією, в той час як локальну стратегію збереження форми оригіналу (буквальний переклад чи калькування релігійних термінів) варто застосовувати з особливою обережністю, беручи до уваги усі лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, інакше надмірне використання літературного перекладу перешкоджатиме ефективній міжкультурній комунікації.Ключові слова: стратегія, промоційний текст, вихідний текст, цільовий реципієнт, релігія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

S.I., Kovpik. "LITERARY TRANSLATION AS THE UNIQUE OVERLAP OF THE MENTAL STRUCTURES OF THE AUTHOR AND THE TRANSLATOR." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 154–57. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-25.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the paper is to identify the peculiarities of literary translation of small genre works by the Polish writer of the 19th century B. Prus into Ukrainian. In accordance with the purpose of the study, the following methods have been used: the analysis of the translated text, the analytical review, the synthesis method.Results. This paper reveals the attempts of exploring the literary translation as a kind of the lingual perspective of the translator mental structures, basically represented by the process of reconstructing one type of information into another. The difference between the linguistic and mental model of the original text and its literary translation primarily is caused by the absence of “common areas” in the mental spaces of the author and the translator. It is extremely difficult for the translator to preserve the mental originality of the text.The overlap areas of mental structures of the author and the translator should have as many similarities as possible, since it makes the literary translation more successful. The translator’s knowledge of the customs, traditions and culture of the original language text contributes to establishing a functional correspondence between the original text and its translation. Translation is an obvious presentation of inter-literary and intercultural relations, which is the basis for the development of multilingual communication. The similarity of the mental structures of the author and the translator allows optimizing intercultural multilingual communication.This paper determines the essence and content of the overlap areas of the mental spaces of the Polish writer B. Prus and the Ukrainian translator D. Andrukhiv in the literary translation of the short story “Antek”.Conclusions. As a result of translating the work of fiction from one language into another, the semantic code of the text changes due to interpenetration of cultural signs. Analyzing the quality of literary translation of the story of “Antek” by the Polish writer B. Prus in Ukrainian proves some differences between the linguistic model of the original text and its literary translation into another language.Key words: mental space, translator, author strategy, common area space. Мета статті полягає у тому, щоб виявити специфіку художнього перекладу українською мовою творів малих жанрів поль-ського письменника ХІХ ст. Б. Пруса. Відповідно до мети дослідження були використані такі методи, як: аналіз перекладаць-кого тексту (у процесі визначення відповідних стильових особливостей тексту (вживання стилістичних прийомів, тобто заміна в перекладі елементів тексту одного функціонального стилю елементами іншого та експресивних засобів мови, фразеологіч-них одиниць, асиндетичних (синонімічних) іменникових сполучень тощо), аналітичний огляд (використано на етапі вивчення актуальності дослідження), метод синтезу (для підбиття підсумків, узагальнення результатів дослідження).Результати. Авторка статті спробувала дослідити художній переклад як своєрідну лінгвальну проєкцію ментальних структур перекладача, основу якої становить процес переробки одного виду інформації в інший. Розбіжність лінгво-ментальної моделі тексту оригіналу та його художнього перекладу на іншу мову зумовлена насамперед відсутністю «загальних зон» ментальних просторів автора тексту оригіналу та перекладача. Надзвичайно складним завданням для перекладача є збереження ментальної своєрідності тексту оригіналу. Дуже важливо, щоб зони перетину ментальних структур автора та перекладача мали якомога більше спільних ознак, що робить художній переклад успішним. Зона перетину ментальних структур автора та перекладача презентує смислове ядро тексту перекладу, де дуже добре можна відстежити те, настільки ментальність перекладача виявилася спорідненою з ментальністю автора. Обізнаність пере-кладача зі звичаями, традиціями та культурою мови оригіналу сприяє встановленню функціональної відповідності між текстом оригіналу та перекладу.Висновки. У результаті перекладу тексту твору художньої літератури з однієї мови на іншу змінюється смисловий код тексту, відбувається взаємопроникнення культурних знаків, котрі презентують авторську стратегію. Усе це сприяє успішному функціонуванню тексту в іншій культурі. Аналіз якості художнього перекладу оповідання польського письменника Б. Пруса «Антек» українською мовою дав можливість установити певні розбіжності лінгвоментальної моделі тексту оригіналу та його художнього перекладу на іншу мову. Лінгвальна розбіжність на культурологічному рівні зумовлена тим, що перекладацький текст став відображенням зони перетину ментальних просторів автора тексту оригіналу та перекладача. Проте вказані розбіжності суттєво не вплинули на зміст твору та не стали перепоною у сприйнятті художньої інформації реципієнтом.Ключові слова: ментальний простір, перекладач, авторська стратегія, простір спільної зони.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Скалевська, Г. О. "Концептуально-практична стратегія перекладу англомовної експериметальної поезії двадцятого століття". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 43, ч. 4 (2013): 76–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Андрієнко, Тетяна. "Когнітивний аспект перекладацького дискурсу". East European Journal of Psycholinguistics 3, № 1 (30 червня 2016): 23–33. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2016.3.1.and.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено вивченню перекладу як особливого типу дискурсу, який розуміємо як процес та результат професійної когнітивно-комунікативної діяльності перекладача, у ході якої породжується і набуває мовного оформлення нова когнітивна сутність – концепт цільового тексту. Когнітивний аспект перекладацького дискурсу має ієрархічну структуру, яка складається з двох рівнів когнітивної організації дискурсу: когнітивно-регулятивного і когнітивно-репрезентативного. Стратегія перекладу розглядається як когнітивний регулятив, який управляє організацією і реалізацією перекладацького дискурсу. Стратегія спрямовує дискурсотворчу діяльність перекладача, яка полягає у пересотворенні концепту вихідного тексту для його інтеграції в іншу мовну культуру. Глобальній стратегії підпорядковані локальні, які, в свою чергу визначають тактики і прийоми та методи перекладу. Література References Jaaskelainen, R. (1999). Tapping the process: an explorative study of cognitive andeffective factors involved in translating. Joensuu: University of Joensuu Publications inHumanities. Krings H. P. (1986). Translation Problems and Translation Strategies of AdvancedGerman Learners of French. Interlingual and Intercultural Communication. Tubingen:Gunter Narr, 263–275. Loescher W. (1991). Translation Performance, Translation Process and TranslationStrategies. Tübingen: Gunter Narr. McElhanon, K. A. (2005) From Word to Scenario: The Influence of Linguistic TheoriesUpon Models of Translation. Journal of Translation, 1 (3), 29–67. Rosman, A. and Paula G. Rubel (2003). Are Kinship Terminologies and Kinship ConceptsTranslatable? In: Translating cultures : perspectives on translation and anthropology.(pp. 269–283). Paula G. Rubel and Abraham Rosman (Eds.). Oxford, N.Y. Андрієнко Т.П. Стратегії очуження й одомашнення в перекладі художньогодискурсу з англійської мови на українську: монографія. – К.: КиМУ, 2011.Andriyenko, T.P. (2011). Stratehiyi ochuzhennya y odomashnennya v perekladikhudozhn'oho dyskursu z anhliys'koyi movy na ukrayins'ku [Foreignizing anddomestication strategies in translation of artistic discourse from English into Ukrainian].Kyiv : KyMU. Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу :автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.16«Перекладознавство» / В.В. Балабін. К., 2002.Balabin, V. V. (2002) Suchasnyy amerykans'kyy viyskovyy slenh yak problema perekladu[Modern American Military Slang as a Problem of Translation]. Kyiv: Taras ShevchenkoNational University of Kyiv. Бєлова А. Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики / А. Д. Бєлова //Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. – К.: КНУ імені ТарасаШевченка, 2004. – С. 11–16.Belova, A. D. (2004) Komunikatyvni stratehiyi i taktyky: problemy systematyky[Communication strategies and tactics: problems of taxonomy]. Movni i KontseptualniKartyny Svitu, 11-16. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Дейк ван Т. А. ; [пер. с англ. ; cост.Петров В.В. ; под ред. Гарасимова]. – М. : Прогресс, 1989. – 310 c.Dijk, T. van (1989). Yazyk. Poznaniye. Kommunikatsiya [Language. Knowledge.Communiсation]. Moscow: Progress. Дьяконова Н.А. Функциональные доминанты текста как фактор выбора стратегииперевода : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.20 / Наталья Анатольевна Дьяконова. –М., 2004.Djakonova, N.A. (2004) Funkcional'nye dominanty teksta kak faktor vybora strategiiperevoda [Functional dominants of the text as a factor in the choice of the translationstrategy]. Moscow. Кашкин В. Б. Сопоставительные исследования дискурса / В. Б. Кашкин //Концептуальное пространство языка. – Тамбов: ТГУ, 2005. – С. 337–353.Kashkin V.B. (2005). Sopostavitel'nye issledovanija diskursa [Comparative studies ofdiscourse]. Konceptual'noe Prostranstvo Yazyka, 337–353.Карабан В. И. Сложные речевые единицы: прагматика английских асиндетическихполипредикативных образований : [монография] / Карабан В. И. – К. : Вища школа,1989.Karaban, V. I. (1989). Slozhnye Rechevye Yedinitsy: Pragmatika AngliyskikhAsindeticheskikh Polipredikativnykh Obrazovaniy [Complex Speech Act: Pragmatics ofEnglish Asynthetic Polypredicative Formations]. Kyiv: Vyshcha Shkola. Карасик В. И. О категориях дискурса / В. И. Карасик // Языковая личность:социолингвистические и эмотивные аспекты : сб. науч. тр. – Волгоград-Саратов :Перемена, 1998. – С. 185–197.Karasik, V. I. (1998) O Kategorijah Diskursa [On Discourse Categories]. In: YazykovajaLichnost: Sotsiolingvisticheskiye i Eemotivnye Aspekty. (pp. 185–197). VolgogradSaratov: Peremena. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: Учебное пособие / ВиленНаумович Комиссаров. – М.: ЭТС, 2004.Komissarov, V. N. (2004) Sovremennoye Perevodovedenye [Contemporary TranslationTheory]. Moscow: ETS. Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения / Е. С. Кубрякова. – М. : Инт языкознания РАН, 1997.Kubrjakova E. S.(1997) Chasti Rechi s Kognitivnoy Tochki Zreniya [Parts of Speech froma Cognitive Perspective]. Moscow: Institut Yazykoznaniya RAN Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмілінгвістики / Анатолій Миколайович Приходько – Запоріжжя: Прем’єр, 2008.Prykhodko, A. M. (2008). Kontsepty i kontseptosystemy v kohnityvno-dyskursyvniyparadyhmi linhvistyky [Concepts and concept systems in cognitive discourse paradigm oflinguistics]. Zaporizhzhya: Premyer. Ревзина О. Г. Дискурс и дискурсивне формации / О. Г. Ревзина. // Критика исемиотика. – Вып. 8. – Новосибирск, 2005 – с. 66 – 78. – Режим доступу:http://www.philology.ru/linguistics1/revzina-05.htm.Revzina, O. G. (2005) Diskurs i diskursivne formatsii [Discourse and discursiveformations]. Kritika i Semiotika, 66–78. Retrieved from http://www.philology.ru/linguistics1/revzina-05.htm. Рудяков А. Н. Язык или почему люди говорят (опыт функционального определенияестественного языка) / Рудяков А. Н. – К. : Грамота, 2004.Rudyakov, A. N. (2004). Yazyk ili Pochemu Lyudi Govoryat [Language, Or Why DoPeople Speak]. Kyiv: Gramota. Чередниченко О.І. Про мову і переклад / Олександр Іванович Чередниченко. – К.:Либідь, 2007. – 248 с.Cherednychenko, O. I. (2007). Pro Movu i Pereklad [On Language and Translation].Kyiv: Lybid. Шевченко І.С. Когнітивно-прагматичні дослідження дискурсу / І.С. Шевченко //Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / під загальн. ред Шевченко І. С.:Монографія. – Харків: Константа, 2005. – C. 105–117.Shevchenko I.S. (2005). Kohnityvno-prahmatychni doslidzhennya dyskursu [Cognitivepragmatic discourse studies] Dyskurs yak Kohnityvno-Komunikatyvnyy Fenomen.Kharkiv: Konstanta. Шевченко О. Н. Языковая личность переводчика: На материале дискурса Б. В.Заходера / Ольга Николаевна Шевченко: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 :Волгоград, 2005.Shevchenko, O.N. (2005). Yazykovaja lichnost' perevodchika: Na materiale diskursa B. V.Zahodera [Language personality of the translator: based on Boris Zakhoder’s discourse].Volgograd. Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя / Тарас Шмігер. – К.:Смолоскип, 2009.Shmiher, T. (2009). Istoriya Ukrayinskoho Perekladoznavstva XX Storichchya [History ofUkrainian Translation theory of the Twentieth Century]. Kyiv: Smoloskyp. Фролова І. Є. Стратегія конфронтації в англомовному дискурсі: Монографія / ІринаЄвгенівна Фролова // Харків, 2009.Frolova, I. Ye. (2009). Stratehiya Konfrontatsiyi v Anhlomovnomu Dyskursi [The Strategyof Confrontation in the English Discourse]. Kharkiv. Фролова І. Є., Андрієнко Т. П. Стратегії спілкування та стратегії перекладу / ІринаФролова, Тетяна Андрієнко // Переклад у наукових дослідженнях представниківхарківської школи: колективна монографія / за ред.: Л. М. Черноватого, О. А.Кальниченка, О. В. Ребрія. – Вінниця : Нова Книга, 2013, C. 211 – 232.Frolova, I. Ye., Andriyenko, T. P. (2013). Stratehiyi spilkuvannya ta stratehiyi perekladu[Communication strategies and strategies of translation]. In: Pereklad u naukovykhdoslidzhennyakh predstavnykiv kharkivskoyi shkoly. (pp. 211 – 232). L. M. Chernovatyi,O. A. Kalnychenko, O. V. Rebriy, (Eds.). Vinnytsya: Nova Knyha. East European Journal of Psycholinguisti

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Одрехівська, Ірина. "АНАЛІТИЧНА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЦЕПЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ІНОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ: УРОКИ УЧИТЕЛЯ ПРОФЕСОРКИ РОКСОЛАНИ ПЕТРІВНИ ЗОРІВЧАК". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 173–83. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3181.

Повний текст джерела

Анотація:

Ця стаття – це спроба розвинути і запропонувати системне та ґрунтовне переосмислення праць Р. П. Зорівчак на одну з головних тем її наукових пошуків – українсько-англійських літературних взаємин крізь призму художнього перекладу. Враховуючи концептуальні й історіографічні орієнтири розвідок дослідниці, а також “силові точки” в рецептивних студіях професорки – історія сприйнят- тя Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки і входження їхнього творчого досвіду завдяки англомовним інтерпретаціям у культурний простір Великобританії та США, Канади та Австралії, авторка представляє модель аналізу рецепції української літератури в цільовому культурному полі. Подана модель актуалізує п’ять аналітичних вимірів у вивченні рецепції перекладної літератури: аналіз інституційних структур, які диктують політику перекладу для культури-реципієнта; осмис- лення цільової історії культури, що полягає у розумінні естетичного горизонту читачів і впливу минулих практик на сучасні; аналіз вектору діалогічності цільової культури у певному часопросторі (диференціація чи солідаризація зі світовими літературними тенденціями загалом та вихідною літературою зокрема); вивчення персонологічного чинника в перекладі, а саме габітусу й світоглядної позиції перекладача; аналіз системи вибору, контекстуалізації та стратегій перекладу українських творів для культури реципієнта. Ключові слова: рецепція, переклад, українська література, культурний трансфер, перекладна література, перекладознавство, політика перекладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Василик, А. Р. "Стратегія Михайла Рудницького у соціополітичному контексті українського художнього перекладу XX сторіччя". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов", № 1071 (2013): 115–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Даньшина, Т. М., О. М. Петрик та А. В. Руденко. "ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА В АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДУ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 69–75. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Наукова студія репрезентує аналіз шляхів перекладу літературної казки й визначення найоптимальніших стратегій збереження експресивного заряду тексту оригіналу. Дослідження проведено на матеріалі твору О. Волкова «Чарівник Смарагдового міста» та його перекладу українською, здійсненого Н. Косенко. У роботі вказано, що текст О. Волкова створений на основі казки американського письменника Ф. Баума «Чарівник країни Оз» з деякими змінами. Проте наголошено, що його варто розглядати в контексті російської традиції перекладу – адаптації (переписування, що включало додавання, розширення й доповнення зі значним ухилом щодо точності й логіки). Розкрито специфічні риси перекладу літературної казки: в основному перекладачі відмовляються від «одомашнення», але й не прагнуть «відчуження», здатного позбавити казку її людино-дидактичної функції. Перекладач змушений дозувати співвідношення відповідників на семантичному, синтаксичному й прагматичному рівнях перекладу; він знаходиться в пошуку якоїсь універсальної стратегії, щоб зробити «чужу» вигадку своєю реальністю, щоб казка зберегла в перекладі своєрідність оригіналу. З’ясовано особливості перекладу емоційно-експресивної лексики. Виявлено, що регулярні відповідники-еквіваленти активно функціонують у тексті казки і становлять більшу частину аналізованих одиниць. Уможливила це велика схожість у лексичному складі і граматичних структурах близькоспоріднених російської і української мов, що підтверджується спільністю походження і близькістю історичних шляхів розвитку. Застосування трансформацій спричинено тим, що емоційно-забарвлене слово не тільки виражає емоції мовця, а й упливає на адресата, викликаючи відповідні емоції й почуття з його боку. Тому в перекладі таких одиниць головне завдання – зберегти емоційно-експресивний компонент значення. Труднощі перекладу аналізованих одиниць полягають насамперед у «тонкощах семантики» й відсутності відповідних засобів вираження в мові перекладу. Транслатеми з емоційно-експресивним компонентом відтворюються, за умови відсутності словникового відповідника чи об’єктивної потреби контексту, в основному функціональними еквівалентами – за допомогою трансформацій-замін. Адекватна передача емоційно-експресивної лексики оригіналу – це один із шляхів вирішення проблеми перекладу літературної казки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

МИЛЕВИЧ, Інга. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ: ДО ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 221–24. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237788.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — описати результати комплексного аналізу методів дослідження в наукових статтях, присвячених стратегіям перекладу. Об’єкт аналізу — 325 наукових статей у науковій електронній бібліотеці Cyberleninka. Предмет дослідження — формулювання методів дослідження стратегій перекладу в зазначених статтях. У роботі використані методи суцільної вибірки, а також контекстуального, дискурсивного аналізу, метод статистичного підрахунку. Результат дослідження: виявлено основні тенденції використання і формулювання методів дослідження стратегії перекладу. Визначено деякі закономірності у статтях, присвячених стратегіям перекладу художнього тексту. Висновки. У наукових статтях, присвячених дослідженням стратегії перекладу, з 325 статей у 178 (тобто 54,7 %) метод дослідження вказано вкрай розпливчасто або імпліцитно (метод дослідження може матися на увазі разом із визначенням об’єкта та / або предмета дослідження, у реалізації тематичного напрямку конференції або збірки наукових статей і под.). Метод дослідження прямо вказано лише у 147 статтях (тобто 45,25 %). Практичне застосування результатів дослідження є можливим у дослідженнях наукового філологічного дискурсу, а також у навчанні методів дослідження в перекладознавстві і порівняльному мовознавстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Кравченко, Я. П. "ХАРАКТЕР ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАСОБІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ В УКРАЇНОМОВНИХ І РОСІЙСЬКОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ С. ЛЕМА «СОЛЯРІС»". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 138–44. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто специфіку перекладацьких трансформацій засобів художнього психологізму на прикладі перекладів роману С. Лема «Соляріс» українською і російською мовами. Вибір об’єкту аналізу зумовлений розмаїттям форм мистецької рецепції даного твору у вітчизняному культурному просторі і його місцем в каноні масової художньої літератури радянського і пострадянського періодів. Методологічною підставою порівняльного аналізу є сучасна герменевтична парадигма перекладацької діяльності, що ефективно синтезує методи компаративістики і перекладознавства. Важливість перекладознавчого аспекту інтерпретації художнього твору зумовлена його трансдисциплінарною специфікою (поєднанням рис філософського, літературознавчого, лінгвістичного, лінгвокультурологічного різновидів аналізу). Здійснений порівняльний аналіз перекладацької інтерпретації засобів психологізму в романі С. Лема «Соляріс» засвідчує, що способи перекладу мають суттєві відмінності, визначені специфікою розуміння перекладачем концепції особистості головного героя і жанрової специфіки твору. Переклад Г. Гудімової, В. Перельман позбавлений підвищеної емоційності і метафоричності, репрезентує читачеві тип героя-аналітика, філософа і раціоналіста-вченого. Переклад внутрішнього мовлення героя, вибір лексем для характеристики його психологічного стану, дій, мотивації вчинків, предметного оточення орієнтований на мінімальну кількість засобів виразності, що властиво більшою мірою екзистенційній філософській прозі. Переклади Д. Брускіна і Д. Андрухіва орієнтовані на жанровий канон наукової фантастики як різновиду пригодницької літератури, що відобразилося в обраній перекладацькій стратегії. Психологічні характеристики героя більш художньо виразні, емоційні, образно-метафоричні. Зафіксовані відмінності перекладів не вказують на хибну перекладацьку інтерпретацію, а являють собою єдине поле смислів – культурно-історичних, ідеологічних, мовних тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

O.Ya., Kovalchuk. "REPRODUCTION OF GEORGE GORDON BYRON’S IDIOSTYLE IN MODERN UKRAINIAN-SPEAKING INTERPRETATIONS OF HIS MYSTERY “CAIN”." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 148–53. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-24.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the work is to compare the translators’ idiostyles and conceptions through a comparative analysis of G.G. Byron’s mystery “Cain” and Ukrainian-language interpretations by M. Kabaliuk and O. Hriaznov.Methods of work. In the research a comparative method is used to compare the original and the translation and compare two translations, literary and stylistic textual analysis, descriptive and contextual methods are used to determine the stylistic dominants of the original and the target work, the method of assessing the adequacy of translation is used to define the translators’ mastery, the method of quantitative calculations is used to determine the degree of reproduction of linguistic and stylistic expression means.Results. In the article the characteristic features of G.G Byron’s idiostyle, the stylistic features of the original text of the mystery “Cain” are outlined. The degree of style reproduction adequacy of G.G. Byron’s mystery “Cain” in the interpretation by two Ukrainian translators – M. Kabaliuk and O. Hriaznov is determined, the specifics of their translation style are clarified. The history of O. Hiyaznov’s translation with the use of own electronic correspondence is investigated. The literary-critical opinion concerning the named translations is considered. Translation analysis is performed at the phonetic, rhythmic, lexical, morphological and syntactic levels. Information on the translation reception of G.G. Byron’s works in Ukraine has been expanded.Conclusions. The conducted comparative analysis makes it possible to state that each of these translators has an individual translation style, his own understanding of the author’s intention. M. Kabaiyuk takes into account the requirements for the most accurate reflection of the content in combination with the deepest reproduction of the author’s style, so his translation is marked by a high degree of adequacy. M. Kabaliuk approaches extremely close to the original work, avoiding literalism, preserving the author’s lexemes at most. He tries to convey all the stylistic dominants of the original maximally, pays attention to the subtle nuances of the poetic fabric of the English work; the interpreter’s presence is minimized. O. Hriaznov claims that a translation from an unlike language cannot be accurate; he pays more attention to the content than to the style, and does not reproduce all the features of G.G. Byron’s idiostyle (exclamatory intonation in some places, repetitions, about half of the epithets and exclamations). He is somewhat fluent with the original, often paraphrasing language units based on his own perception.Key words: translation, original, style, adequacy, stylistic dominant, translation strategy, emotionality, lexeme, lexical and syntactic linguistic-stylistic means. Мета роботи – шляхом зіставного аналізу містерії Дж.Г. Байрона «Каїн» та україномовних інтерпретацій М. Кабалюка і О. Грязнова порівняти ідіостилі і концепції перекладачів.Методи роботи. У дослідженні використано зіставний метод для порівняння оригіналу та перекладу і порівняння двох перекладів між собою, літературно-стилістичний текстуальний аналіз, описовий і контекстуальний методи – для визна-чення стильових домінант ориґіналу і цільового твору, метод оцінювання адекватності перекладу – для визначення ступеня майстерності перекладачів, метод кількісних підрахунків – для визначення ступеня відтворення мовностилістичних засобів вираження.Результати. У статті окреслено характерні риси ідіостилю Дж.Г. Байрона, стильові особливості оригінального тексту містерії «Каїн». Визначено ступінь адекватності відтворення стилю містерії Дж.Г. Байрона «Каїн» в інтерпретації двох укра-їнських перекладачів – М. Кабалюка та О. Грязнова, з’ясовано специфіку їхньої перекладацької манери. Досліджено історію перекладу О. Грязнова з використанням власного електронного листування. Розглянуто літературно-критичну думку щодо названих перекладів. Проведено перекладознавчий аналіз на фонетичному, ритмічному, лексичному, морфологічному та син-таксичному рівнях. Розширено відомості про перекладну рецепцію творчості Дж.Г. Байрона в Україні.Висновки. Проведений зіставний аналіз дає змогу стверджувати, що кожен із зазначених перекладачів має індивідуальний перекладний стиль, власне розуміння авторського задуму. М. Кабалюк враховує вимоги щодо якнайточнішого відображення змісту у поєднанні з якнайглибшим відтворенням стилю автора, тому його переклад відзначається високим ступенем адек-ватності. М. Кабалюк підходить гранично близько до першотвору, уникаючи буквалізму, максимально зберігаючи авторські лексеми. Він намагається максимально передати всі стильові домінанти першоджерела, звертає увагу на найтонші нюанси поетичної тканини англійського твору; присутність перекладача зведена до мінімуму. О. Грязнов стверджує, що переклад із неблизькоспорідненої мови не може бути точним; звертає більшу увагу на зміст, ніж на стиль, і відтворює не всі особливості ідіостилю Дж.Г. Байрона (окличну інтонацію подекуди, повтори, приблизно половину епітетів і вигуків). Він дещо вільно поводиться з оригіналом, часто перефразовує мовні одиниці, виходячи із власного сприйняття.Ключові слова: переклад, оригінал, стиль, адекватність, стильова домінанта, перекладацька стратегія, емоційність, лексема, лексичні та синтаксичні мовностилістичні засоби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Яровенко, Л. С., та А. Є. Болдирева. "СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ІНФІНІТИВА ТА ІНФІНІТИВНИХ КОМПЛЕКСІВ У ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ". Лінгвістичні дослідження 2, № 54 (2021): 209–23. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто питання відтворення інфінітива та його комплексів у перекладі художнього тексту. Мета роботи – встановити кореляцію між різними чинниками, що обумовлюють перекладацькі стратегії для передачі цієї граматичної форми. Найбільш частотним способом перекладу з англійської є граматичний аналог в українській і російській мовах. Використовують й інші варіанти відтворення інфінітива: особова форма дієслова, підрядне речення та граматична заміна частин мови. Переклад інфінітивних комплексів найчастіше супроводжується декомпресією. Установлено, що спосіб відтворення інфінітива залежить передусім не від його синтаксичної функції, а від лексичного наповнення речення, безпосередніх контекстуальних партнерів інфінітива та правил сполучуваності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

РОМАНОВА, Наталя. "ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА НІМЕЦЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК У РОСІЙСЬКОМОВНОМУ ПЕРЕКЛАДІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 386–97. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про особливості відтворення емотивної лексики німецькомовних народних казок російською мовою. Емотивна лексика – носій емоцій людини/тварини – дає змогу долучитися до фонових знань етносу про феномен, окреслити специфіку емоційної сфери, встановити типові ознаки емоцій, реконструювати ставлення людини/тварини до навколишнього світу, індивідуалізувати казкових персонажів. Основні функції емотивної лек- сики спрямовані на номінацію, вираження й опис емоцій. Установлено, що емоції в оригіналі пов’язані з кількома різновидами переживань, зокрема нега- тивними (сум, печаль, кривда, обурення, сором, нетерпіння, презирство, гнів, лють, злість, ненависть, невдоволення, самотність, помста, тривога, боязнь, страх, жах, заздрість, біль), позитивними (подив, лагідність, інтерес, згода, терпіння, вдячність, хоробрість, задоволення, радість, щастя, гордість, любов, симпатія), нейтральними (спокій), невизначеними (не страх, не сум, не радість, не щастя, не спокій). Той чи той різновид переживань указує на відповідне ставлення етносу до предметів і явищ дійсності. Домінування нега- тивних переживань свідчить про негативне ставлення німців до навколиш- нього світу, оскільки він не відповідає їхнім потребам і запитам. Показано, що в перекладі емоції об’єктивовані на рівні слова, словосполучення, речення із залученням словникових, контекстових і текстових значень та врахуванням національно-культурної традиції. Орієнтуючись на ментальність цільової аудиторії та дотримуючись норм мови перекладу, перекладач реалізує біль- шою мірою стратегію одомашнення, що передбачає три основні тактики: змістове, стилістичне та формальне адаптування. Змістове адаптування включає у себе заміну, вилучення, додавання, смисловий розвиток, стилістично апелює до антонімічного перекладу, стилістичної спеціалізації, нейтралізації або компенсації, згортання й розгортання емотивної лексики, формальне втілене через уживання структурно-функціональних елементів російської мови, які не мають аналогів у німецькій мові. Виокремлено й нейтральну переклада- цьку стратегію, яка збігається з калькуванням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Андрієнко, Тетяна. "Стратегії архаїзації та модернізації у перекладі художніх текстів XVI–XVII століть". East European Journal of Psycholinguistics 3, № 2 (22 грудня 2016): 7–21. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2016.3.2.and.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано стратегії відтворення часової дистанції в перекладі класичних текстів шекспірівських часів. Стратегії архаїзації, модернізації і нейтралізації часової дистанції досліджено на мовно-стилістичному, когнітивному і прагматичному рівнях. Стратегія архаїзації полягає у створенні образу минулої епохи через уживання архаїчних лексем і граматичних форм, буквальне відтворення когнітивних сценаріїв і прагматичних формул. Модернізація полягає у створенні образу сучасності як частини хронотопу інтегративно-текстового мегаконцепту перекладу, завдяки підбору сучасних відповідників, іноді з розмовними або вульгарними стильовими характеристиками, заміни архаїчних когнітивних сценаріїв та прагматичних формул на сучасні. Стратегія нейтралізації часової дистанції означає усунення часової маркованості художнього образу твору. Література References Baryshnikov, P. (2010). Metaphorical cognition and actualization of archaic concepts in thedaily discourse. Journal of International Scientific Publication: Language, Individual &Society, 4(1), 152–159 Bassnett, S. (2002). Translation Studies, 3rd ed. New York and London: Routledge,2002. Eco, U. (2000). Experiences in Translation. (A. McEwen, Trans.). University of TorontoPress. Hoyle R. A. (2008). Scenarios, Discourse, and Translation: The Scenario Theory of CognitiveLinguistics, Its Relevance for Analysing New Testament Greek and Modern Parkari Texts, andIts Implications for Translation Theory. Dallas: SIL International. Izard, C. E. (1991). The Psychology of Emotions. New York: Plenum Press. Jakobson R. (2000). On linguistic aspects of translation (1959) In: The TranslationStudies Reader. (pp. 114-118)., L. Venuti, M. Baker, (Eds.). Routledge London and NewYork. Jones, F. R., & Turner, A. (2004). Archaisation, Modernisation and Reference in theTranslation of Older Texts. Across Languages and Cultures, 5(2), 159–185. Kharmandar, M. A. (2014). Exploring archaism in translation theory and modern Persianpoetics: towards a Persian translation paradigm. Iranian Journal of Translation Studies, 12(46),40–56. Lefere, R. (1994). La traduction archaïsante: cervantes d’Après M. Molho. Meta, 39(1), 241–249. Malkki, A. (2009). Translating Emotions Across Time: Lewis Carroll’s Alice’s Adventures inWonderland. The Electronic Journal of the Department of English at the University ofHelsinki, 5. Retrieved from: http://blogs.helsinki.fi/hes-eng/volumes/volume-5/ translatingemotions-across-time-lewis-carroll’s-alice’s-adventures-in-wonderland-aila-malkki/ MacDonald, P. S. Palaeo-Philosophy: Complex and Concept in Archaic Patterns of Thought /MacDonald, Paul S. In Cosmos and History: The Journal of Natural and Social Philosophy.Retrieved from: https://www.questia.com/read/1G1-170414880/palaeo-philosophy-complexand-concept-in-archaic McElhanon, K. A. (2005). From word to scenario: the influence of linguistic theories uponmodels of translation. Journal of Translation, 1(3). 29–67. Steiner, G. (1998). After Babel: Aspects of language and translation, 3rd ed. London andOxford: Oxford University Press. Schleiermacher F. (1992). On the different methods of translating In: Translation.History. Culture: A Sourcebook (pp. 141–166). tr. and ed. A. Lefevere. London, NewYork: Routledge. Venuti, L. (1995). The Translator’s Invisibility: A History of Translation. London and NewYork: Routledge.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

ПОНОМАРЬОВА, Людмила, та Iнна ЛОБОДЮК. "ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ ТЕМПОРАЛЬНИХ СТИЛІЗАЦІЙ У СУЧАСНИХ ТВОРАХ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 369–76. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.33.

Повний текст джерела

Анотація:

Лексика завжди відповідає часу створення і відрізняється у різний час і на різних територіях. Для територіальних різниць існують мови та діалекти. Їх переклад хоча і може викликати труднощі, однак підтрима- ний словниками, доробками вчених та практикою. Темпоральну лексику можна спостерегти в текстах двох різновидів: 1. тексти, написані у віддалені епохи 2. історичні або квазіісторчні сучасні сти- лізації, де автори навмисно стилізують мову опису в часовому аспекті. Актуальність роботи полягає в аналізі можливостей міжмовної пере- дачі сучасних темпорально стилізованих текстів між близькоспорідненими мовами, враховуючи можливості неоднакового сприйняття в мові оригіналу і мові перекладу. Об’єктом дослідження є темпоральна лексика російської мови, вико- ристовувана у сучасних літературних творах, та її переклад українською мовою. Предметом дослідження є методи перекладу застарілих слів, за допо- могою яких досягається ефект темпоральної стилізації. Проблема перекладу темпорального складника твору є однією з найменш досліджених як у теоретичному, так і в практичному відношенні. У теоре- тичному плані науковий інтерес представляє визначення складу і статусу лексичних шарів, джерел їх походження і закономірностей їх використання в різних сферах комунікації. Також слід указати на відсутність теоретично розроблених критеріїв виділення ознак темпоральної стилізації, дослідження механізму породження стратегії історичної стилізації мови, визначення функцій лексики високого стилістичного шару, джерел її формування і тенденцій розвитку. Дискусійні питання пов’язані з вибором та реалізацією стратегій адекватного перекладу та цілісністю семантичного-емоційного навантаження перекладених тек- стів. Отже, ступінь еквівалентності перекладу може бути достатньо об’єк- тивно визначено за допомогою зіставлення реакції реципієнтів на текст пере- кладу та оригіналу, і саме відповідність розуміння тексту реципієнтами буде критерієм оцінки результатів перекладацького процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Бондаренко, Марія. "ДИНАМІКА РЕЦЕПЦІЇ ПРОЗИ ДЖЕЙМСА ДЖОЙСА В УКРАЇНІ: СОЦІОКУЛЬТУРНІ УМОВИ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ РІШЕННЯ". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 153–64. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3179.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано рецепцію прозових творів ірландського письменника Джеймса Джойса в Україні у період з 1920‒х років до сьогодні. У статті, зокрема, здійснено спробу визначити причини появи або відсутності перекладів творів письменника у певний історичний період, їхній можли- вий вплив на розвиток модерністської течії в Україні через вивчення загального соціокультурного контексту, аналіз критичних статей, відгуків і перекладацьких коментарів, а також інтерв’ю з пере- кладачами. Особливу увагу зосереджено на стратегіях відтворення культурно‒історичних алюзій та мовних експериментів Джойса в різночасових перекладах оповідань зі збірки “Дублінці”, у двох перекладах роману “Портрет митця замолоду” та есе “Джакомо Джойс”. Насамкінець, у статті роз- глянуто особливості діяльності різних видів перекладацьких тандемів, що працювали з перекладами прозових творів Джойса. Ключові слова: художній переклад, рецепція, багатомовність, алюзія, Джойс, модернізм, “Дублінці”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

МАСАНОВЕЦЬ, Вікторія. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО КОНЦЕПТУ DEATH У ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ ДОННИ ТАРТТ «ТАЄМНА ІСТОРІЯ»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 128–36. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є визначення способів відтворення вербалізованої репрезентації індивідуально-авторського концепту DEATH у романі Донни Тартт «Таємна історія» (1992 р.) та в його українському перекладі, виконаному Богданом Стасюком (2020 р.). У дослідженні використано концептуальний, компаративний, контекстуальний і перекладацький аналіз тексту оригіналу та тексту перекладу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що це перша спроба проаналізувати конкретні перекладацькі стратегії та прийоми, використані для відтворення індивідуально-авторського концепту DEATH, вербалізованого в романі Донни Тартт та його українському перекладі, з огляду на його поняттєвий, аксіологічний та образний складники. Згідно з результатами дослідження індивідуально-авторський концепт DEATH вербалізовано в тексті оригіналу як на лексичному, так і на синтаксичному рівнях. Поняттєвий складник концепту репрезентований такими лексемами, як death, murder та спільнокореневими killer, murderers тощо. Аксіологічний складник концепту DEATH у романі має двоїсту природу та охоплює як негативні ознаки (horrible, horrific, evil), так і позитивні риси (necessary, justifiable, fair). Образний компонент концепту складається з унікальних асоціацій через вербалізацію таких метафоричних моделей, як DEATH IS A FILM, DEATH IS AN EXPERIMENT, DEATH IS A GAME. Як показав аналіз матеріалу, перекладачеві вдалося відтворити вербалізацію концепту DEATH шляхом застосування прийомів модуляції, партикуляризації (уточнення), перекладу стандартним або контекстуальним відповідником, а також завдяки збереженню балансу між перекладацькими стратегіями доместикації й форенізації. Перспектива подальших досліджень полягає в аналізі компонентів індивідуально-авторського концепту DEATH, вербалізованого в інших романах письменниці, та у встановленні співвідношення способів їхнього відтворення в перекладі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Карпіна, Олена. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОГО Й МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДІВ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАГМЕНТІВ РОМАНУ С. ПЛАТ “THE BELL JAR”)". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 94–101. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновано порівняльний аналіз перекладу фрагментів художнього тексту, здійсненого системами автоматизованого онлайн-перекладу MateCat і Pragma 6 On-Line. Висвітлено зміст понять адекватного та еквівалентного перекладу, що стало відправною точкою оцінки якості машинного перекладу. Обґрунтовано вибір програм машинного перекладу, що віддзеркалюють дві глобальні стратегії їх моделювання, а саме: системи машинного перекладу на основі лінгвістичних правил та статистичні системи. Схарактеризовано перекладацькі трансформації, до яких удається авторка літературного перекладу Ольга Любарська, що слугували еталоном якості, який повною мірою відповідає критеріям еквівалентного/адекватного перекладу: точно відтворює зміст та відбиває комунікативні установки авторки твору. Окреслено низку вдалих перекладацьких рішень, якими відзначено окремі фрагменти машинного перекладу. Детальному розгляду піддано помилки та перекладацькі огріхи, що припускають програми автоматизованого онлайн-перекладу. Виявлені помилки було згруповано відповідно до лінгвістичних рівнів, що сприяло утворенню лексичних, морфологічних та синтаксичних типів помилок. До лексичних помилок належить вживання слів у невластивому для них значенні, яке не відповідає їхнім контекстуальним умовам; наявність неперекладених слів та словосполучень; дослівний переклад, уживання росіянізмів; неспроможність коректної інтерпретації фразеологічних зворотів; неправильний переклад через помилки у вихідному тексті тощо. До морфологічних помилок відійшли некоректне визначення частиномовної належності лексем у випадках граматичної омонімії, порушення граматичних категорій, зокрема категорії часу дієслів, помилки при творенні відмінкових закінчень іменників і прикметників. До синтаксичних помилок віднесено порушення смислових зв’язків під час побудови словосполучень та речень, а саме узгодження між членами речення, некоректне вживання сполучників у межах синтаксичних конструкцій, порушення порядку слів у реченнях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Царенко, І. О., та О. О. Царенко. "Стратегії форенізації та доместикації при перекладі міжнародної реклами та продуктів кіно- та телеіндустрії." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 328–34. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено компаративний аналіз якості титрування як форми форенізації та дублю- вання як форми доместикації аудіовізуальних матеріалів у сучасній кіно- та телеіндустрії. Акцентова- но увагу на економічних втратах та вигодах від адекватності здійснення цього типу перекладу. Аргу- ментовано актуальність теми з посиланням на зміну нормативно-правового регулювання ринку кіно- та телеіндустрії в Україні. Осмислено сутність таких стратегій перекладу аудіовізуальних матеріалів, як доместикація та форенізація. Проаналізовано найбільш поширені трансформації при здійсненні титрування та дублювання на національних телеканалах, зокрема на «1+1», «Інтер» та «К1», які здійснюються ними при перекладі аудіовізуальних матеріалів. Також наведено основні помилки при здійсненні перекладу мультиплікаційного серіалу «Маша та Ведмідь». Шляхом лінгвістичного аналізу авторами виявлено основні трансформації при здійсненні перекладу міжнародної рекла- ми та продуктів кіно- та телеіндустрії на морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях. Наведено приклади таких трансформацій. Проведено опитування серед респондентів, щоб виз- начити вподобання мови перекладу аудіовізуальних матеріалів. У результаті встановлено, що з 2 епізодів мультиплікаційного серіалу «Маша та Ведмідь» українському перекладу віддали перевагу 69 та 54% опитаних респондентів, тоді як міжнародну рекламу краще сприймають українською, ніж російською – більше 80% у всіх епізодах. Встановлено наявність економічних втрат і вигід від сприй- няття реклами, зважаючи на наявність чи відсутність задоволення нею як відповідного посилу для дії щодо купівлі товару чи послуги, яка рекламується.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Кравчук, Жанна, та Валентина Марченко. "АНГЛОМОВНІ МОТИВАЦІЙНІ ПРОМОВИ: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТИ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 326–28. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-68.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються сучасні тенденції перекладу публічних виступів, зокрема мотиваційних промов, які займають важливе місце в сучасному суспільстві, а англомовні доповіді є цікавими з аспектів перекладу та лінгвістики. Автори виокремлюють найбільш рекурентні стратегії перекладу, такі як: прямий переклад, трансформація шляхом додавання чи опущення, перекладацька заміна. У роботі було надано характеристику мотиваційних виступів з огляду на лексику, стилістику та композицію. Серед мовних засобів можна виділити використання репрезентивів, директивів, експресивів, комісивів, декларативів. Щодо структури, то для таких виступів характерним є трискладовість: вступ, основна частина, висновки. З точки зору стилістики, мотиваційна промова відноситься до публіцистичного стилю. З’ясовано, що мотиваційна промова відрізняється від переконуючої наявністю особливих рис, що дає змогу трактувати її як самобутній вид публічного виступу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Мокрій, Я. О. "ОСОБЛИВОСТІ АРГУМЕНТАТИВНОСТІ НА ПЕРЕМОВАХ В АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 140–48. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-140-148.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аргументативності англомовного дискурсу перемов в аспекті перекладу. Зазначено важливість аргументативного дискурсу, що трактується як зв'язний усний або письмовий текст, що має на меті переконати співрозмовника в істинності якого-небудь судження й змусити його прийняти цю думку. Розглянуто функції ділових перемов: інформаційно-комунікативна функція, функція регулювання, контролю та координації дій та аргументативна функція. Виокремлені характерні стратегії та тактики ведення перемов, які забезпечують їхню ефективність: стратегії суперництва, поступливості, ухилення, компромісу та співробітництва. Доведено, що однією з умов успішності перемов є вдала аргументація. Від того наскільки переконливими будуть аргументи, залежить результат перемов. Бо аргументація є однією із небагатьох можливостей мовного впливу на свідомість людини. Вона має своїм завданням посилення або ослаблення переконань комуніканта. Аргументація спрямована на іншу людину або інших людей, припускає діалог й активну реакцію іншої сторони на докази. Доведено, що перемовам як виду бізнесового спілкування властива певна структурна та жанрова своєрідність, а характер аргументативності має свою специфіку і зумовлений необхідністю впливу на опонента з метою досягти домовленості та спільної вигоди. Виявлено, що учасники перемовин використовують різні техніки аргументації. Це в свою чергу ще раз підкреслює відносність та вільність реального аргументування. Зазначено, що аргументування у бізнесовій сфері проходить через підтвердження, протилежної думки, протилежної оцінки, розширення та обґрунтування. При перекладі на перемовах необхідно брати це до уваги і точно передавати характер аргументації. Перекладач у перемовах відіграє дуже важливу роль, результат яких певною мірою залежить і від його майстерності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Клименко, О. Л., та О. В. Стовбур. "АНГЛОМОВНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ЛЕКСИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ БОГОСЛОВСЬКОЇ ДОГМАТИКИ ТА ХРИСТИЯНСЬКОГО ВІРОСПОВІДАННЯ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 115–21. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі сучасного глобалізованого світу – міжкультурному, міжрелігійному та міжконфесійному діалогу. Релігійна лексика викликає неабиякий науковий інтерес, особливо в перекладацькому аспекті, адже саме переклад відіграє важливу роль у міжкультурній та міжмовній взаємодії. Теоретичні підвалини для вивчення релігійної лексики були закладені ще українськими лінгвістами в діаспорі. Щодо відповідних сучасних досліджень, то вони хоча і ведуться досить активно в різних напрямках, однак мають здебільшого внутрішньомовний характер, а корпус перекладознавчих розвідок є незначним. У цьому дослідженні вивчається специфіка англомовного відтворення української християнської лексики, а саме одиниць на позначення богословської догматики та християнського віросповідання. Були проаналізовані підходи провідних зарубіжних та вітчизняних вчених до основних перекладацьких стратегій у відношенні до релігійних текстів загалом, та визначені конкретні шляхи відтворення відповідної лексики англійською мовою. Результати проведеного дослідження дозволили зробити певні висновки. Найбільш уживаним способом перекладу лексики розряду богословської догматики є винайдення еквівалентних відповідників. Це можна пояснити тим, що в силу релігійно-історичних причин (становлення християнства) в обох мовах існують тотожні одиниці-запозичення з грецької та латини і, відповідно, усталені словникові варіанти. Досить продуктивними способами також виявилися варіативні відповідники (аналоги) та кальки. Щодо транскрипції, то вона доречна лише у випадку, коли необхідно наблизити цільового читача до лінгвокультури оригіналу. Однак це трансляторне рішення слід вживати обмежено, здебільшого, коли йдеться про адресата, професійно знайомого з релігійною тематикою. Використання транскрипції буде більш ефективним при перекладі того чи іншого богословського поняття лише за умови подальшого паралельного підключення з поясненням терміна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Вернигора, Дар’я. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ІТАЛІЙСЬКИХ АВТОРСЬКИХ КАЗОК УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 64–69. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено підходи до визначення жанру казки в італійському та українському літературознавстві, характерні структурні елементи, функції та лексичні особливості літературних або авторських казок у порівнянні з фольклорними або народними казками, а також розглянуто жанрово-стилістичні домінанти авторських казок в контексті дитячої літератури, які не-обхідно враховувати при перекладі. Крім того, у цій публікації систематизовано характерні риси та відмінності італійського та українського казкового дискурсу, проаналізовано стратегії перекладу та перекладацькі трансформації, застосовані для відтворення інціальних та фінальних формул, “формул неможливого”, реалій і гри слів італійських авторських казок українською мовою на матеріалі збірки видатного італійського письменника Джанні Родарі “Казки по телефону”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Кравцова, Марія. "ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ШЕКСПІРОВОГО «КОРОЛЯ ЛІРА» В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Ю. І. АНДРУХОВИЧА". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено перекладознавчому аналізу трагедії В. Шекспіра «King Lear» пера Ю. І. Андруховича. Автор зосереджується здебільшого на особливостях відтворення лексичного та текстового рівнів твору, виокремлює загальні характеристики перекладацької стратегії Ю. І. Андруховича та його інтерпретативної установки, ґрунтуючись на перекладознавчому аналізі вищезазначеної трагедії. Оскільки переклад був опублікований нещодавно і станом на сьогодні немає жодних відомих публікацій, які подають перекладознавчий аналіз вищезгаданого цільового тексту, це зумовлює актуальність цього дослідження. Щобільше, дана робота є своєрідним внеском не тільки у вивчення функціонування шостого українського перекладу Шекспірівської трагедії в українській літературній полісистемі, але й ще одним кроком до розуміння перекладацької особистості Ю. І. Андруховича.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

ГАПОНОВА, Валентина, та Ольга ЛЕМЕШКО. "ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 18–37. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.418.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний стан міжнародних зв’язків України у різноманітних сферах діяльності людства, прагнення до виходу у європейський простір, вступу до НАТО, сучасні військові виклики на сході України, політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують подальших трансформацій та розвитку у сфері вивчення іноземних мов. Статус англійської мови, як мови міжнародного спілкування, має тенденцію до постійного зростання. У контексті нових стандартів іншомовної підготовки курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – НАДПСУ) виникає нагальна потреба удосконалення формування професійної іншомовної комунікативної компетентності фахівця, який в ході виконання службових завдань, буде використовувати іноземні мови. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених методичним аспектам вивчення професійної термінології, необхідно констатувати факт, що термінології прикордонної служби, її лексико-семантичної особливості та методиці навчання термінологічним словосполученням увага майже не приділялась. Актуальність статті полягає у нагальній потребі володіння англійською мовою представниками Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), які виконують службове завдання у міжнародних пунктах пропуску через державний кордон, приймають участь у міжнародному співробітництві з колегами країн ЄС, США та іншими країнами. Комунікативна стратегія та здійснення комунікативних намірів може бути актуалізована за умови знання термінології та вживання лексики фахового характеру. У статті приділяється увага проблемам утворення термінологічних словосполучень, способам їх утворення, семантичній валідності термінів та оптимізації навчання курсантів застосовувати їх під час комунікації та перекладу. Визначення лінгвістичного слова «термін» представлене трактуванням семантичного значення цього поняття українськими вченими-термінознавцями. В статті описані умови формування комунікативої та перекладацької компетенцій у курсантів, професійна діяльність яких, пов;язана із застосуванням спеціальної термінології. Основний зміст дослідження акцентовано на асоціації англомовних прикордонних термінів з іншими словами, здатності їх комбінування, елементах компонування термінів, класифікації термінологічних словосполучень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

БОЙКО, Яна. "КРЕАТИВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЕРЕКЛАДАЧА ЯК ФАКТОР ДІАХРОННОЇ МНОЖИННОСТІ ПЕРЕКЛАДІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ РЕТРАНСЛЯЦІЙ ТРАГЕДІЙ В. ШЕКСПІРА)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (22 вересня 2021): 41–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Для досягнення адекватності художнього перекладу пер- шотвору, віддаленого значною часовою дистанцією, недостатнім є враху- вання мовних і когнітивних характеристик лише автора першотвору. Важ- ливим чинником адекватності ретрансляцій постає особистість самого перекладача. У статті викладено результати дослідження, проведеного із застосуванням комплексу загальнонаукових і спеціальних, лінгвістичних і перекладознавчих методів аналізу, основним з яких є порівняльний ана- ліз часово віддалених першотворів – трагедій В. Шекспіра Hamlet (1599) і Macbeth (1605) та їх українських ретрансляцій різних історичних періодів, авторами яких є М. Старицький (1882), П. Куліш (1899), Ю. Клен (1930), Л. Гребінка (1939), Т. Осьмачка (1930), Б. Тен (1986). Мета статті – вста- новити вплив креативної особистості перекладача на вибір стратегії пере- кладу та стиль перекладеного твору. У статті охарактеризовано творчі особистості українських поетів-перекладачів трагедій Шекспіра Hamlet і Macbeth, сформовані в XIX–XXI ст. під впливом культурно-історичного контексту й літературного стилю епохи. Дослідження продемонструвало вплив вибраної перекладачем стратегії перекладу – історизації/архаїзації або модернізації/доместикації – на стилістичну варіативність різночасо- вих ретрансляцій часово віддаленого першотвору. Взаємодія творчої мовної особистості перекладача з художнім методом автора, у результаті якої відбувається дешифрування смислів та їх відтворення цільовою мовою через мовно-стилістичні засоби перекладача з використанням його власних перекладацьких стратегій, зумовлює стилістичну варіативність множинних різночасових українських ретрансляцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Зінукова, Н. В. "Реалізація комунікативних стратегій англомовного ділового спілкування." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 175–84. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості англомовного ділового дискурсу, який функціонує в одній з найважливіших сфер міжкультурного спілкування – бізнес-комунікації. Виділено його специфічні характеристики, визначено побудову простору дискурсу за принципом лінійності (повторення та ступінчастість) та критерії певного типу дискурсу. На основі функціональної типології виділено типи і підтипи англомовного бізнес-дискурсу, який обслуговує зовнішньоекономічну діяльність� розглянуто його логіко-композиційну організацію. Враховуючи соціолінгвістичні параметри, виокремлено сфери функціонування професійного інституціонального ділового дискурсу (професійну: переговори, презентації, доповіді� академічну і публічну: науково-популярні матеріали, доповіді, статті тощо. З’ясовано значення тема-рематичного оформлення висловлювання в англійському та українському інституціональному діловому дискурсі для подолання складностей і запобігання помилок у процесі перекладу� встановлено його основні комунікативні стратегії (аргументативну та маніпулятивну), які реалізують інтенції автора висловлюван- ня. Проаналізовано мовні одиниці, що становлять мовленнєві акти (асертиви, комісиви, директиви, мовленнєві декларативи) і використовуються для обговорення професійних проблем, що дозволило виявити і пояснити роль мовних структур у ментальних процесах розуміння і продукування всіх типів текстів, що обслуговують сучасну ділову комунікацію, та обирати правильну стратегію перекладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Василик, А. "Канто Джакомо Леопарді "All" Italia" в українському перекладі Михайла Рудницького. До питання про стратегію перекладу". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 43, ч. 1 (2013): 209–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Ivashkevych, Ernest. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АВТОРСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 5, № 1 (6 лютого 2017): 136–45. http://dx.doi.org/10.31108/1.2017.1.5.12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

L.M., Saliоnovych, and Rubtsova V.V. "TRANSLATION MULTIPLICITY IN LINGUOCULTUROLOGY (BASED ON ENGLISH TRANSLATIONS OF “ZAKHAR BERKUT” BY I. FRANKO)." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Явище перекладної множинності розглядається в статті як ефективний інструмент передачі культурно-національної своєрідності і неповторності ідіолекту письменника, аналіз зроблено на прикладі двох перекладів англійською мовою повісті І. Франка «Захар Беркут».Метою дослідження є зіставлення двох перекладів повісті І. Франка «Захар Беркут» англійською мовою, віддалених один від одного в часі, та відстеження засобів вирішення проблеми незбігання культурем мови оригіналу з системою культурем мови перекладу (асиметрії лінгвокультурем).Методи. Вибір теоретичних (контекстуальний і інтерпретаційний аналіз) та емпіричних (дескриптивний та порів-няльний) методів дослідження продиктований поставленою авторами метою дослідження.Результати. Розглянуто феномен перекладної множинності та еволюція цього поняття протягом останніх десятиліть у роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників, зазначено терміни, якими оперує перекладознавство для опису явища (доместикація, форенізація, реінтерпретація). Досліджено сутність перекладацьких стратегій одомашнювання (домес-тикація) та відчуження (форенізація), їх місце серед інших потужних перекладацьких інструментів та взаємозв’язок з іншими класифікаціями та моделями перекладу, їх функціонування в парадигмі перекладної множинності при пере-кладі інтертекстуальних одиниць та текстів різних типів. Проаналізовано сутність інтерпретаційної моделі перекладу та розглянуто перекладацьку стратегію реінтерпретації, що розуміється як чинник перекладної множинності. Система-тизовано причини виникнення явища перекладної множинності, розглянуто п’ятнадцять постулатів, які узагальнюють характеристики та функції феномена перекладної множинності, досліджено питання діахронічної множинності пере-кладів. Зроблено огляд досліджень вчених в області лінгвокультурології, проаналізовано сутність терміна «культурема» та його відмінність від терміна «лінгвокультурема», зазначено багатоплановий характер поняття, підкреслено дуаль-ний характер цього явища, що розглядається як комбінація лінгвістичного та екстралінгвістичного компонентів змісту. З огляду на дослідження лінгвокультурології, в роботі проаналізовані та описані лінгвокультуреми, наявні в повісті І. Франка «Захар Беркут», і варіанти їх перекладу англійською мовою.Висновки. На прикладі порівняльного аналізу двох перекладів повісті І. Франка «Захар Беркут» показано, що здій-снення повторних перекладів дає змогу читачеві, що належить до іншої культури, більш повно осмислити зміст худож-нього твору. Точна передача перекладачем лінгвокультурем, що є носіями культурно значимої інформації, закодованої в лексичних одиницях, є необхідною умовою максимального наближення читача до національно-культурної самобутнос-ті художнього тексту оригіналу. The article deals with the study of translation multiplicity as a linguistic phenomenon, which is extremely relevant because the writer’s idiolect forms the uniqueness of the literary text, and this uniqueness should not be lost when translating the text into another language, especially if the text is retranslated at different times.The purpose of this study is to identify and analyze variants of translation of linguocultural units in translations of Ivan Franko's novel “Zakhar Berkut”.Methods. General scientific methods were used in the research, namely: theoretical – contextual and interpretive analysis, and empirical, in particular descriptive, due to the purpose of the study.Results. The phenomenon of translation multiplicity, which has been studied in translation studies for more than thirty years, is considered. It is noted that the first translations are naturalized, i.e. get under domestication, while retranslations get under foreignization, as the first translation aims to present the original text of new culture that is potentially reluctant to accept foreign text in the adapted form for gradual integration into it, while a re-translation demonstrates certain level of assimilation. Some scientists do not consider these postulates to be proven, so they put forward other theories about the phenomenon of translational multiplicity. Given the research of linguoculturologists, each language operates a certain system of culture units that characterize the uniqueness and difference of language from other ethnocultures, and based on this thesis, the linguocultural units in Ivan Franko’s novel “Zakhar Berkut” as well as variants of their translation into English have been analyzed and described.Conclusions. Linguocultural units transmit ethnoculture, they contain certain culturally important information encoded in lexical units. Understanding the national and cultural content of linguocultural unit acquires additional meaning when comparing translations, which is clearly demonstrated in the comparative analysis of two variants of I. Franko's novel translation. It is appropriate selection of linguistic equivalents of another language that allows complete reproduction of translated text, and the reader will perceive it as a unique, inimitable phenomenon, and the success of such a translation should be facilitated by the studies of the translation multiplicity.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Чернишова, Ю. О. "Прескриптивні стратегії в перекладі сучасних релігійних текстів (до питання про функції релігійної мови та еквівалентність перекладу)". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 23 (2009): 396–406.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Zamkovyj, Rostislav. "Науково-практичні рекомендації впровадження цілей сталого розвитку з використанням стандартів ISO". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 101–6. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновані науково-практичні рекомендації впровадження цілей сталого розвитку із використанням стандартів ISO, що визначається певної системою індикаторів для структурованої і узгодженої підтримки стійкого, розумного і адаптивного управління спільнотами. Зокрема, всі цілі і завдання, що мають відношення до впровадження та реалізації системи менеджменту сталого розвитку, зорієнтовані на цілі ООН в галузі сталого розвитку та їх потенційну можливість виконання в спільнотах; всі стратегії, програми, проекти, плани і послуги необхідно спрямовувати на досягнення цілей з урахуванням завдань. Всі завдання можна оцінити значеннями індикаторів і метрики, які містяться у стандартах ISO 37101:2016; ISO 37120:2014 та ISO/ТS 37151:2015. Також використання цих стандартів дає можливості: створити конкретну структуру в спільності (громаді), яка має повноваження керувати сталим розвитком; з акцентом на залучення всіх зацікавлені сторони визначити та впровадити стратегію сталого розвитку з відображенням потреб спільноти; використати принципи и методики, що включені у стандарт, які відображають передову міжнародну практику щодо сталого розвитку, і сумісні з розвитком у даному секторі; визначити важливість спільного вирішення цілей, стратегій і термінів їх досягнення - це дає більшу візуалізацію широкому спектру зацікавлених сторін щодо підходу сталого розвитку, прийнятого громадою. Водночас, якщо у спільнотах потрібно розглянути додаткові або альтернативні завдання, для визначення їх релевантності і своєчасності необхідним стає проведення ітеративного перехресного аналізу цілей і завдань. У статті наведено приклади завдань щодо реалізації цілей сталого розвитку в спільнотах, зокрема, низки питань, за допомогою яких можна визначити, що відноситься до справи і підходять для вирішення поставлених завдань, що дає можливість оцінити значимість завдання і рівень впливу спільноти при перекладі даного завдання з найбільш важливих в найменш важливих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Волченко, О. М. "Дослідження стратегій форенізації та доместикації в теорії перекладу". Мова і культура, Вип. 19, т. 4 (184) (2017): 437–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Венгренівська, М. А. "Реалізація комунікативних стратегій казкового дискурсу в перекладі". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 17 (2006): 64–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Шийка, Юлія, та Андрій Мацько. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАЗВ КІНОФІЛЬМІВ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 228–31. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-48.

Повний текст джерела

Анотація:

Назва фільму виконує не лише репрезентативну функцію, а також є метонімічним відображенням всього кінофільму, зміст та особливості якого представлені одним словом або фразою. Тож, назва є одним із факторів, що визначають, чи зацікавиться аудиторія фільмом чи захоче знайти про нього якусь додаткову інформацію та врешті-решт подивитися його. Можна стверджувати, що назва фільму нагадує рекламний слоган продукту і має свої типові риси. Окрім того, назва повинна контекстуально відповідати сюжету, а також бути формально та семантично привабливою. Як правило, заголовок є стислим і зазвичай використовує різні мовні засоби, такі як ідіоми або гру слів, щоб привернути увагу. Багато назв також оперують натяками чи метафорами, які діють як загадки, які під силу розгадати лише тим, хто переглядає певний фільм. У статті розглянуто категорії назв фільмів та стратегії їх перекладу. Зроблено аналіз перекладу англомовних назв фільмів українською мовою на основі назв ста кінострічок, представлених на веб-сайті Кіно-театр.ua.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Синєгуб, С. В. "ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ ФАКТОРИ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 251–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-41.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлена стаття присвячена проблемі аналізу когнітивної семантики в процесі перекладу, що ставить дослідження перекладацьких стратегій на принципово інший, більш високий рівень. У статті розглянуто взаємодію когнітивної семантики та процесу перекладу, зокрема її вплив на практику перекладу. Автор зробив спробу визначити та описати різницю між структурною та когнітивною семантикою з позиції їх впливу на процес перекладу. Крім того, в статті представлені механізми впливу інтегрованих сем лексичних одиниць на вибір засобів відтворення на рівні речення і тексту. Поставлене завдання вирішується на основі аналізу так званих міжмовних, екстралінгвістичних явищ, які визначаються як фрагменти ментального досвіду носіїв мови, що зберігаються в колективній пам’яті як регулярний, стереотипний алгоритм. Оскільки когнітивна лінгвістика визначає такі мовні явища, як концепти, певні припущення цього дослідження спираються на наявні в теоретичній літературі класифікації концептів, зокрема групи соціальних концептів. З огляду на те, що зазначені концепти закріплені у колективній свідомості носіїв мови у вигляді мовно-когнітивного алгоритму, в статті вивчається вплив такого алгоритму на процес відтворення когнітивної семантики в рамках концепту «зовнішність людини». Специфіка когнітивної семантики «зовнішність людини» проаналізована на основі портретних дієслів як її репрезентантів. Портретні дієслова здатні утворювати в структурі тексту специфічний, порівняно самостійний, структурний блок «портретна характеристика людини» і таким чином сприяти вираженню естетичної та когнітивної функції тексту загалом. Таке мовнокогнітивне утворення може бути визначене як «транслятема» і здатне функціонувати як комплексна міжрівнева одиниця перекладу. Завдання процесу перекладу полягає, таким чином, в адаптації екстралінгвістичних явищ мови оригіналу та мови перекладу. Подальшого поглибленого вивчення вимагають питання прагматичного потенціалу німецьких портретних дієслів з інтегрованою семантикою в процесі відтворення, а також текстоутворюючий потенціал зазначених лексем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Спіцина, В. Є. "Визначальні фактори впливу на вибір стратегій перекладу філософських творів Х. Арендт". Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 20, № 1 (2017): 149–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Zhmayeva, Natalya, and Iaroslav Petrunenko. "READDRESSING TRANSLATION STRATEGY IN LITERARY TRANSLATION." Naukovy Visnyk of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky: Linguistic Sciences 2020, no. 31 (December 2020): 148–63. http://dx.doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Modern translation studies which are of descriptive nature mainly presuppose the opportunity of altering the function of the source text in translation, reconstruction of sense and structure in correspondence with the aim of translation. The investigation has been carried out in the framework of the communicativefunctional approach to translation which accounts for the entire spectrum of linguistic and extra linguistic factors influencing translation in the broad sense. This fact proves the relevance of the article. The translations of both narrations intended for the children’s audience exclusively conform to the ideology of the children’s fiction aimed at socialization and attraction of young addressees. It results in the loss of the worldview reflection by the originals and focusing on reproducing their fairy–tale plots. The applied readdressing translation strategy has been implemented by the following tactics: the tactic of relevant information rendering, the tactic of pragmatic adaptation of the source text, the tactic of stylistic features rendering, the tactic of the source text formal and structural features rendering. Common operations for the applied tactics have proved to be as following: search for a variant equivalent, omission, restructuring and compensation. The compensation technique has turned out to be the most universal operation within the applied translation tactics. This fact can be explained by the complex nature of transformations the source text is subjected to, the need to omit, rearrange amounts of information and to preserve the chosen genre along with its adaptation for the potential addressee.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Лі, Яньсює. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА ЛАКУНАРНОСТІ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 122–36. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення лакунарності допомагає встановити особливу форму відношень між мовою та культурою, зрозуміти культурну конотацію в мові перекладу. Відповідні дослідження в сучасній лінгвістиці можна поділити на два типи: горизонтальні та вертикальні, у першому випадку аналізується перебіг часу дослідження, у другому – порівнюються подібні академічні погляди. Стаття присвячена історії досліджень поняття «лакуна», зокрема й визначенню даного поняття, класифікації видів лакун у європейських і американських країнах, російськомовних країнах і в Китаї. Автор порівнює концепції вчених із різних країн, як-от видатний американський фахівець у галузі семантики А. Лерер, російський психолінгвіст Ю. Сорокін, основоположники китайського художнього перекладу Ван Бінцінь та Ян Шичжан. Часовий період досліджень – з 1950-х років дотепер. Ця стаття не лише узагальнює погляди названих учених на «мовні прогалини», а й включає критику з боку інших науковців щодо їхніх академічних думок, а також виявляє шляхом аналізу їхні переваги та недоліки. Під час дослідження було встановлено, що ситуація з вивченням лакун у процесі перекладу в різних країнах виявляє як риси схожості (на рівні суб’єкта й об’єкта дослідження; на рівні настанов дослідження; на рівні результатів дослідження, щодо яких встановився консенсус), так і відмінності (пов’язані з різним часом початку досліджень і впливом національних лінгвістичних традицій). Також у статті зазначено подальші шляхи дослідження лакун. Вона включає два аспекти: у ширшому плані – визначити дисциплінарний напрям науки про лакуни (лакунологія), а у вужчому – уніфікувати визначення, терміни, класифікації лакун, сформулювати стратегію еквівалентного перекладу для них. Отже, новизна статті полягає в тому, що в ній систематизовано погляди сучасних учених на явище лакуни, проаналізовано загальні риси та відмінності в дослідженнях, вказано наступні дослідницькі завдання. Це допомагає іншим ученим зрозуміти загальний напрям досліджень у даній сфері, побачити нові теми, пов’язані з поняттям «лакуна».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Андрейко, Л. В. "Стратегії очуження та одомашнення при перекладі інтертекстуальних одиниць у художньому творі". Філологічні трактати 7, № 3 (2015): 7–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Павленко, О. Г. "Український художній переклад 60-х років в контексті стратегій сучасної компаративістики". Літературознавчі студії, Вип. 42, ч. 2 (2014): 169–79.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Павленко, О. Г. "Український художній переклад 60-х років в контексті стратегій сучасної компаративістики". Літературознавчі студії, Вип. 42, ч. 2 (2014): 169–79.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Sokol, M. O., O. M. Tsaryk та N. M. Rybina. "ОСНОВНІ СТРАТЕГІЇ ПИСЬМА В ІНОЗЕМНИХ МОВАХ". Медична освіта, № 1 (15 листопада 2018): 148–53. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.9595.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – вивчення зарубіжного досвіду (німецького та англійського), власне теоретичних аспектів їхнього писемного мовлення, його основних сфер функціонування та видів. Основна частина. Доведено, що писемна мова будь-якої культури має бути вивчена на різних рівнях; тенденція до вивчення усної мови на практиці також набуває пріоритету. Враховуючи технічні нововведення сучасного спілкування, було припущено, що можна передбачати відсутність культури писемного мовлення на побутовому рівні та навіть культури написання взагалі. Актуальність дослідження авторами обумовлена суб’єктивною свідомістю письма, що проявляється у загальних тенденціях в іноземних мовах. На основі зарубіжних наукових ресурсів проаналізовано основні сфери письма. Обґрунтовано необхідність вивчення основних тенденцій розвитку культури письма для формування комунікативної компетенції. Було визначено певні типи письма (написання в школі, література, щоденне письмо та фіксоване приватне спілкування) й основні принципи їх диференціювання. Висновки. Зменшена потреба у написанні зумовлена збільшенням механізації зв’язку: словесна комунікація через телефон дедалі частіше замінює індивідуальну приватну кореспонденцію; з іншого боку, менша потреба у приватному письменстві через широкий спектр сучасних засобів зв’язку. Досліджені основні моделі написання, тобто спонтанне письмо, епічне написання, концептуальне письмо, публіцистичне письмо, наукове письмо та літературний переклад, дали можливість припустити занепад культури письма в майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Стратегія перекладу"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями