Статті в журналах з теми "Стратегія конкурентна"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Стратегія конкурентна.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Стратегія конкурентна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Морохова В.О., Бойко О.В. та Лорві І.Ф. "МАРКЕТИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-12.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто питання використання маркетингових технологій з метою формування конкурентних переваг. Систематизовано дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців стосовно джерел конкурентних переваг. Узагальнено вимоги, яким мають відповідати конкурентні переваги та наведено систематизований перелік характеристик, через які виявляється сутність конкурентних переваг. Конкурентні переваги мають вигідно відрізняти підприємство від конкурентів, задовольняти потреби споживачів, забезпечувати підприємству довгострокову конкурентну позицію на ринку, бути гнучкими та адаптованими до змін сучасного бізнес-середовища.
Доведено, що засобом досягнення конкурентоспроможної позиції підприємства на ринку є розробка конкурентної стратегії, що базується на системі цінностей споживачів. Впровадження принципу клієнтоорієнтованості та створення споживчої цінності визначено головними складовими забезпечення стійких конкурентних переваг.
За сучасних умов нестабільного ринкового середовища аргументовано доцільність розробки адаптивних маркетингових стратегій, що дають змогу підприємствам реагувати на зміни ринкового середовища, мінімізувати ризики та втримати конкурентні позиції. Наголошено на необхідності забезпечення системного підходу до формування стратегій окремих елементів комплексу маркетингу. Виділено напрями адаптивного маркетингового управління.
Узагальнено сучасні маркетингові технології, які можуть застосовувати підприємства з метою розширення цільової аудиторії, збільшення обсягів продаж та зміцнення своїх позицій на ринку. Їх особливостями є орієнтація на стратегічні цілі розвитку, інтегрованість із загальною системою управління підприємством, комплексність, безперервність та динамізм реалізації. Результатом ефективного використання цих технологій є успішна діяльність підприємств на ринку, досягнення маркетингових та управлінських цілей.
2
Radieva, Maryna. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ОРГАНІЗАЦІЇ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 31–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-31-39.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі запропоновано ієрархічний ланцюг перетворення цінності в ефект, що дозволяє розглядати стратегію як підґрунтя забезпечення конкурентних переваг в організації. Використання цінностей через реалізацію спеціально розроблених конкурентних стратегій забезпечує створення зовнішньої/внутрішньої конкурентної переваги, які проявляються або в якості товару та його обслуговування, або в ціні, та отримання ефекту. Удосконалено модель вибору конкурентної стратегії для кожної стратегічної одиниці організації, що складається з п’яти елементів: постановка мети; формування списку конкурентних стратегій; аналіз ключових факторів вибору; вибір та оцінка ефективності; розробка програми реалізації конкурентної стратегії. Виокремлено ключові фактори та їх комбінації, надано рекомендації щодо вибору конкурентної стратегії залежно від взаємодії факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Практичне використання моделі дозволить обирати, узгоджувати й управляти взаємодією конкурентних стратегій, що забезпечують досягнення принципово різних конкурентних переваг для кожної стратегічної одиниці.
3
Липов, В. В. "Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації". Економіка України, № 3 (676) (2018): 21–35.
Знайти повний текст джерела
4
Липов, В. В. "Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації". Економіка України, № 4 (677) (2018): 3–17.
Знайти повний текст джерела
5
Завертаний, Д. В. "Динамічна конкурентна стратегія підприємств хлібопекарської галузі: особливості розробки та впровадження". Сталий розвиток економіки, № 4 (37) (2017): 35–40.
Знайти повний текст джерела
6
Yakymchuk, V. Yu. "СТРАТЕГІЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 93 (26 березня 2021): 240. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202122.
Повний текст джерелаАнотація:
В процесі децентралізаційної реформи об’єднані територіальні громади сьогодні вступають в новий етап свого розвитку. Вони отримали повноваження, інвестиційні ресурси, є відповідальними перед своїми жителями за формування комфортного й безпечного середовища проживання. Задля цього потрібен прогнозований і вмотивований розвиток громад. Необхідною є нині базова динамічна конкурентна стратегія розвитку територіальних громад зі урахуванням інвестиційної складової, яка б передбачала формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на нівелювання слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в процесі децентралізації. При цьому громада повинна максимально використовувати свої сильні сторони. Сьогодні в Україні сформовано нормативно-законодавчу основу задля регіонального розвитку, що в цілому відповідає кращим європейським стандартам. Нині розроблено державну стратегію регіонального розвитку, яка подібна за змістом і структурою до аналогічних документів країн-членів Європейського Союзу. На основі проведеного дослідження на прикладі Млинівської ОТГ, запропоновано план стратегічного розвитку Млинівської ОТГ, що дозволить реалізувати принципово новий підхід до планування, інвестування й управління економічного розвитку. Відмінності такого плану полягають у відображенні й реалізації інтересів територіальної громади, системний підхід до розв’язання проблем розвитку. Стратегічний план розвитку громади містять заходи щодо коротко-, середньо- та довгострокового інвестування. Унаслідок реформи децентралізації місцеві громади здобули кращі можливості щодо розвитку своїх територій, створення сучасної медичної, освітньої, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури, а також перспективи поліпшити життя громадян у кожному населеному пункті.
7
V., Biliavskyi. "OPTIMIZATION OF THE MANAGEMENT PROCESS AS A FACTOR IN INCREASING THE COMPETITIVENESS OF THE ENTERPRISE." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 42 (June 25, 2021): 30–38. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-42-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Under the current conditions of increasing competition, businesses face with the challenge of increasing their competitive-ness. Development of production programs requires the attraction of additional financial resources. Therefore, there is a need to attract investment by developing a strategy for the investment attractiveness of the enterprise, which is achieved by increasing its competitive advantages. In the process of research, methods of theoretical generalization and comparison, analysis and synthesis are used (to substantiate the essence of theoretical aspects of enterprise competitiveness, to determine the main com-ponents of competitiveness and its impact on the investment attractiveness of the enterprise), the graphical method (for visual representation of study findings), strategic forecasting (while determining the strategic directions of increasing the investment attractiveness of the enterprise), a logical method (for theoretical generalizations and forming research conclusions) are used. The paper investigates the theoretical and methodological foundations of optimization of the management process in the context of increasing the competitiveness of the enterprise, which require detailed study in order to form an effective competitive strategy. Ways to optimize the management process of the operator PJSC «Ukrtelecom», which allows top-management to take measures to build an effective organizational structure of enterprise management. The influence of competitive advantages on changes of competitive strategies of the operator in the market of telecommunication services of Ukraine, necessary for consolidation of the competitive positions, and also the further development of internal components of its vital activity according to growing needs of the market is estimated. The matrix of priority directions of optimization of the operator management process as a component of the economic orientation of the sphere of activity of the enterprise and its strategic development is investigated. The obtained research results can be considered as ways of improvement the competitiveness of the enterprise, which will be used to create objective prerequisites and methodological grounds for further study of the given problem.Keywords: management process optimization, telecommunication services, enterprise competitiveness, competitive strategy, strategic development. Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних основ оптимізації процесу управління в контексті підвищення конкурентоспроможності підприємства, які потребують детального опрацювання з метою формування ефективної конкурентної стратегії. Визначено шляхи оптимізації процесу управління оператора ПАТ «Укртелеком», що дозволяє топ-менеджменту вжити заходів, щодо побудови ефективної організаційної структури управління підприємством. Оцінено вплив конкурентних переваг на зміни конкурентних стратегій оператора на ринку телекомунікаційних послуг України, необхідного для закріплення своїх конкурентних позицій, а також подальшого розвитку внутрішніх складових його життєдіяльності у відповідності до всезростаючих потреб ринку. Досліджено матрицю пріоритетних напрямків оптимізації про-цесу управління оператора, як складової економічної направленості сфери діяльності підприємства та його стратегічного розвитку.Ключові слова: оптимізація процесу управління, телекомунікаційні послуги, конкурентоспроможність підприємства, конкурентна стратегія, стратегічний розвиток
8
Бойчук, І. В. "ВПЛИВ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 68–74. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та поданню практичних рекоменда-цій щодо визначення впливу комплексу маркетингу та окремих його елементів на вдосконалення діяльності під-приємства в умовах посилення конкуренції для отримання ним конкурентних переваг на ринку. Актуальність дос-ліджуваної теми пов’язана з тим, що в умовах сьогодення можливості маркетингової діяльності суб’єктів еко-номіки суттєво залежать від їхнього вміння якісно формувати маркетинг-мікс і підбирати окремі його складові для забезпечення швидкого реагування на конкурентне середовище. На основі узагальнення наукових публікацій і з врахуванням прикладних умов реалізації стратегічних підходів підприємств на засадах конкуренції виявлено, що вона є потужним інструментом формування цивілізованих ринків і змушує підприємців розширювати власне ви-робництво, покращувати якість продукції, знижувати собівартість товарів, орієнтуватися на соціально-економічні запити сучасного споживача. Зазначено, що саме комплекс маркетингу розглядають як основу органі-зації управління підприємством і прийняття зважених рішень з орієнтиром на врахування ринкового попиту і стану конкурентної боротьби. Доведено, що для забезпечення цілісного характеру маркетингового впливу на ринкове становище фірми потрібно розглядати предмет конкуренції з позицій товару (послуги) і з погляду спо-живача, чим обумовлений вибір різних методів конкурентної боротьби для привернення потенційної клієнтури. Обґрунтовано, що зважені рішення про структуру та наповнення маркетингового комплексу базуються на кра-щому розумінні потреб цільового споживача і тих критеріїв, якими він керується, приймаючи рішення про вибір однієї з конкуруючих пропозицій. Серед критеріїв вибору товару клієнти аналізують економічні та психологічні параметри, які напряму пов’язані з формуванням конкурентного маркетинг-міксу. Вказано на необхідність роз-робки товарної політики фірми з орієнтацією на набір товарів і послуг, які пропонуються цільовому ринку; їхню якість, кількість і відповідність потребам споживачів; додаткову користь, яку вони пропонують клієнту на противагу товарам-конкурентам; частоту оновлення номенклатури, упаковку і бренд продукції загалом. Запро-поновано враховувати рівні “товарної цибулини” при виборі маркетингової стратегії продукту для узгодження стратегічних рішень і тактичних дій щодо визнання товару цільовим ринком і забезпеченні його конкуренто-спроможності. Процес визначення ціни на товар як елементу маркетингу необхідно узгоджувати зі стратегіч-ними цілями діяльності підприємства, попитом на його продукцію, ціновою політикою основних конкурентів, рівнем доходів населення й іншими важливими чинниками оточуючого середовища. Особлива увага приділяється типу конкурентного ринку, що визначає специфіку цінової поведінки на ньому і стає основою розробки комплексу маркетингу. На цій основі рекомендовано формувати маркетингову політику ціноутворення та використовува-ти ціновий фактор як ефективний засіб конкурентної боротьби. Показано вагомість місця як складової комплек-су маркетингу, що забезпечує систему збуту товарів і гарантує доступність продукції для потенційних спожи-вачів. Запропоновано створення такого виду корисності для цільової клієнтури, як зручність місця купівлі това-ру, що забезпечить реалізація маркетингової стратегії розподілу та збуту на більш високому рівні в порівнянні з фірмами конкурентів. Доведено доцільність проштовхування продукції підприємства на основі інформування, переконання і впливу на рішення про купівлю, з фокусуванням на її перевагах над конкуруючими товарами. В скла-ді маркетингової стратегії просування потрібно враховувати співвідношення її важливих елементів, а саме: реклами, заходів із стимулювання збуту, персонального продажу і пропаганди. Окремо розглянуто вплив на кон-курентні позиції підприємства рекламування товарів як важливого засобу комунікації з цільовою аудиторією. Визначено специфіку застосування різних засобів стимулювання збуту, особистого продажу і PR-заходів із вра-хуванням потреб споживачів і рівня їхньої прихильності. Вказано на важливість забезпечення балансу всіх скла-дових комплексу маркетингу в діяльності підприємства, що є підґрунтям для сильних позицій підприємства і формування конкурентних переваг, що має практичну цінність. Запропоновано поєднувати методи цінової і неці-нової конкуренції в маркетинговій діяльності.
9
Кащена, Н. Б. "ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретико-методичні засади формування інноваційних стратегій управління економічною активністю підприємств торгівлі. Доведено, що інноваційна стратегія економічної активності торговельних підприємств є стратегією розвитку, орієнтованою на використання інновацій для формування конкурентних переваг високого порядку, підвищення ринкової активності та вартості підприємства в умовах швидкоплинних змін бізнес-середовища та потреб стейкхолдерів. Визначено принципи та розроблено алгоритмічну модель формування й реалізації інноваційної стратегії розвитку економічної активності підприємств торгівлі, яка втілює ключові процеси стратегування (мислення, планування, управління, реалізація, аналіз ситуації та наслідків дій) і дає змогу структурувати порядок дій із розроблення, втілення, контролю виконання та корегування стратегії.
10
LYPOV, Volodymyr. "COMPETITIVE STRATEGY FOR UKRAINE’S DEVELOPMENT IN GLOBALIZATION CONDITIONS." Economy of Ukraine 2018, no. 3 (October 3, 2020): 21–35. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2018.03.021.
Повний текст джерела
11
LYPOV, Volodymyr. "COMPETITIVE STRATEGY FOR UKRAINE’S DEVELOPMENT IN GLOBALIZATION CONDITIONS (the end)." Economy of Ukraine 2018, no. 04 (April 3, 2018): 3–17. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2018.04.003.
Повний текст джерелаАнотація:
II. Competitive strategy of Ukraine’s integration into the world economic space Peculiarities of using the complex of macroeconomic strategies of Ukraine’s integration into the global economic space are considered. The strategies are based on the gaining the competitive advantages through the use of a wide range of market, price, production, technological and integrated strategies of expansion of an object of export activity. It is substantiated that the starting point of formation of a competitive strategy of the country’s integration into the global economic space is taking into account the peculiarities of the national culture of management. The author shows that the predominance of values either individualism or communitarianism plays a primary role in the strategy’s formation. Mechanisms of their influence on competitiveness of producers are revealed. Role and instruments of the state support of market strategies for the promotion of national producers’ products in global markets are revealed. Opportunities and advantages of the use of blue ocean strategy are emphasized: creation of innovative business models on the basis of formation of new markets for unique goods or services of their own production. Peculiarities of production strategies for increasing national competitiveness are characterized. They include reorganization, sectoral and territorial diversification, formation of cluster structures, value chains, inclusion or creation of global production systems. Features of strategies for using the effect from scale of production are revealed. The author notes the importance of the purposeful state policy, which provides for determination of spheres and industries where synergy effects can be obtained, and incentives for their development and support in the period of entry into foreign markets. The differences of competition in price and cost of goods are shown. Instruments and mechanisms of the state influence on formation of cost competitive advantages of national producers in foreign markets are presented. Peculiarities of the influence of foreign exchange regulation on national competitiveness are revealed. The author considers peculiarities of technological strategies for ensuring the national competitiveness through creation and promotion on the world markets of own meta- and high hume technologies and integrated strategies. The latter envisages a consistent expansion of the spectrum of links between producers and potential foreign consumers from purchase of a separate product to long-term integrated programs.
12
Рахматуллина, Елена Сергеевна, та Елена Александровна Добросердова. "Оценка конкурентных позиций предприятия как элемент разработки стратегии". Russian JOurnal of Entrepreneurship 17, № 5 (18 березня 2016): 621. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.5.34988.
Повний текст джерелаАнотація:
Устойчивое конкурентное состояние предприятия залог его успешности. При разработке стратегии необходимо оценить возможных конкурентов и место предприятия в отрасли. Для определения влияния движущих сил на предприятие можно использовать модель Портера. Для определения основных конкурентов - АВС-анализ и многоугольник конкуренции. Указанные инструменты стратегического анализа могут послужить базой определения конкурентных позиций предприятия в целях разработки стратегии его дальнейшего развития.
13
BORYSHKEVYCH, IRYNA. "Розробка типової стратегії розвитку сільськогосподарського підприємства (за методом Хосин Канрі)." Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University 6, № 3-4 (20 грудня 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.15330/jpnu.6.3-4.15-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні умови глобалізації бізнесу, значна обмеженість ресурсів, посилення конкуренції та прискорення технологічних нововведень вимагають від сільськогосподарських підприємств здатності швидко пристосуватися до мінливих умов зовнішнього середовища. Запорукою їх успішного продуктивного розвитку є забезпечення максимально ефективного використання наявного ресурсного потенціалу. У науці та практиці існує велика кількість різноманітних методичних інструментів, які сприяють покращенню функціонування суб’єктів господарської діяльності. Одним із таких інструментів, що забезпечує досягнення результативного розвитку, формуючи стійкі конкурентні переваги, є стратегія. Йдеться про складну модель, яка охоплює усі процеси на підприємстві. Використання керівниками сільськогосподарських підприємств прогресивних методів розробки стратегії є запорукою успіху її ефективної реалізації та нарощення підприємством конкурентних переваг в ринковому середовищі. У статті проаналізовано існуючі методи стратегічного планування, в основі яких лежить різна методика побудови стратегій. Проведено характеристику наступних методів: ресурсний метод, цільовий метод, метод екстраполяції, інтерполятивний метод, пробно-статистичний метод, критеріальний метод, нормативний метод, балансовий метод, матричний метод і побудова стратегічного плану. На основі опрацьованих джерел досліджено метод Хосин Канрі, що базується на застосуванні циклу Демінга та являє собою концепцію циклічного управління. Розроблено типову стратегію розвитку сільськогосподарського підприємства у вигляді Х-матриці. Дана стратегія розрахована на 3 роки і включає стратегічні і тактичні цілі, процеси і результати, між якими встановлені відповідні кореляційні зв’язки. Серед стратегічних цілей, що є типовими для сільськогосподарських підприємств виокремлено наступні: підвищення ефективності бізнесу, підвищення ефективності збутової діяльності, впровадження інноваційних технологій у виробництво та оптимізація бізнес-процесів. Відповідно керівництво сільськогосподарських підприємств можуть формувати більшу кількість перспективних цілей, виходячи із потреб суб’єктів господарювання. Отримані результати формують підґрунтя для подальших досліджень механізму формування та впровадження стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств.
14
Liliіa, Kustrich. "MARKETING COMPETITIVE STRATEGY AS A NECESSARY ELEMENT OF MANAGEMENT SYSTEM TO ENTERPRISE." Scientific Herald of Kherson State University: Economics Sciences 33 (March 25, 2019): 112–16. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2019-33-22.
Повний текст джерела
15
Poliukhovych, M. "Competitive Enterprise Development Strategy as a Modern Effective Management Tool." Modern Economics 18, no. 1 (December 23, 2019): 138–44. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v18(2019)-21.
Повний текст джерела
16
Kostryschenko, V. M. "ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 85 (24 липня 2019): 90. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201910.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрита сутність конкурентоспроможності підприємства, розглянуті критерії та система методів її оцінювання. Проведений ретроспективний аналіз факторів впливу на конкурентоспроможність підприємства хлібопекарської галузі. В процесі оцінювання конкурентоспроможності підприємства проведений SWOT-аналіз підприємства і розрахований її рівень на основі теорії ефективної конкуренції. Сформовано систему конкурентних стратегій для хлібопекарського підприємства. В рамках стратегій формування конкурентних переваг, забезпечення конкурентоспроможності підприємства, стратегії конкурентної поведінки обгрунтовані стратегічні і тактичні рішення. Проведене оцінювання зміни рівня конкурентоспроможності підприємства в результаті реалізації актуальних господарських рішень.
17
БАЙГУШЕВ, В. В., та К. Є. ХАННУФ. "УПРАВЛІННЯ ОБ'ЄДНАНИХ КОРПОРАТИВНИХ СТРУКТУР ПРИ ЗАМІЩЕННІ В ГАЛУЗІ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243627.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Виконати дослідження управління бізнесом об'єднаних корпоративних структур (далі ОКС), коли стратегія заміщення товарів галузі на інші, так звані товари-субститути або товари-замінники, стає ефективною для отримання конкурентних переваг. Методика. Для досліджень використані метод вивчення та узагальнення відомостей, загальна теорія систем і системний аналіз. Результати. Визначено, що за період 2018-2021 рр. стратегія заміщення товарів у різних галузях ринку на інші, так звані товари-субститути або товари-замінники має принципові ознаки невизначеності. Запропонована схема потенційних джерел появи продуктів-замінників у галузі та схема моделі управління процесом реалізації конкурентної стратегії заміщення для ОКС з позитивними і негативними зворотними зв'язками. Наукова новизна. Вперше розроблено та визначено формалізовані вимоги до управління заданих показників реалізації конкурентної стратегії заміщення для ОКС за допомогою зворотних зв'язків. Практична значимість. Визначено основні формалізовані вимоги та заходи управління бізнесом об'єднаних корпоративних структур, коли стратегія заміщення товарів галузі стає головною.
18
Джанерьян, Светлана Тиграновна, та Екатерина Александровна Панина. "Когнитивный компонент конкурентной стратегии официантов". Российский психологический журнал 11, № 1 (31 березня 2014): 16–23. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2014.1.1.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье излагаются результаты исследования когнитивного компонента конкурентной стратегии официантов. В качестве объекта исследования выступили 120 официантов г. Ростова-на-Дону. Представлены эмпирически выделенные типы конкурентных стратегий официантов – адаптивно-потребительская, «профессионально-карьерное плато», инновационная и ситуативная, и ведущие цели конкуренции официантов (качество деятельности, надежность деятельности, оклад, чаевые, лидерство, лучшее место работы и демонстрация индивидуального стиля деятельности). Рассмотрено многокомпонентное строение конкурентной стратегии, определено содержание операционального компонента конкурентной стратегии официантов. Эмпирически установлено влияние отдельных измерений Я-концепции (Я-реальное, Я-идеальное, Я-отраженное) официантов – мужчин и женщин – на содержание когнитивного компонента каждого из типов их конкурентной стратегии.
19
Mishchenko, Tatyana Leonidovna. "МАРКЕТИНГОВЫЕ СТРАТЕГИИ В ПОТРЕБИТЕЛЬСКОЙ КООПЕРАЦИИ". Krasnoyarsk Science 8, № 5 (6 грудня 2019): 60. http://dx.doi.org/10.12731/2070-7568-2019-5-60-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. В современных условиях хозяйствования актуальность взаимодействия рыночного субъекта с внешней средой часто порождает проблемные ситуации, которые не всегда своевременно и эффективно решаются. И в данной связи на помощь приходит маркетинг и его стратегии. Формирование и использование маркетинговых стратегий способствует эффективному ведению бизнеса. В современной экономике именно маркетинг обеспечивает коммерческую выгоду рыночному субъекту. Правильно выбранная маркетинговая стратегия позволяет рыночным субъектам занимать прочные конкурентные позиции на рынке среди аналогичных предложений. В большинстве потребительских кооперативов отсутствует практика разработки маркетинговой стратегии, а потому многие из них не в состоянии выжить в жесткой конкурентной борьбе. Кроме того, выбор маркетинговых стратегий для разных субъектов рынка носит неоднозначный характер, что связано с миссией и целью каждой организационно-правовой формы, а потому требует глубоких исследований и анализа. В статье представлен алгоритм разработки маркетинговой стратегии для субъектов потребительской кооперации.Цель – определение процесса разработки маркетинговой стратегии в потребительском кооперативе.Метод или методология проведения работы: в статье использовались системный метод, общенаучные методы, эмпирического наблюдения, а также экономико-статистического анализа.Результаты: определены основные маркетинговые стратегии для роста конкурентного преимущества потребительской кооперации.Область применения результатов: полученные результаты целесообразно применять в потребительской кооперации и в экономических субъектах, осуществляющих сельскохозяйственную деятельность.
20
Babachenko, Larysa, Khrystyna Kovshun та Yuliia Portna. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 45–52. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-45-52.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті через синтез таких понять, як «конкурентоспроможність», «конкурентна перевага» та «конкурентні стратегії» визначено сутність та необхідність управління конкурентоспроможністю підприємства в сучасних умовах. Проаналізовано ефективність управління конкурентоспроможністю підприємства як певного аспекту менеджменту підприємства. Встановлено, що система управління конкурентоспроможністю спрямована на формування, розвиток і реалізацію конкурентних переваг, забезпечення життєздатності підприємства як суб’єкта економічної конкуренції, оскільки конкурентоспроможність є найважливішою порівняльною характеристикою результатів діяльності підприємства в гострій боротьбі за споживача. Зростаюча актуальність необхідності управління конкурентоспроможністю підприємств в Україні зумовлюється складністю процесів ринкових економічних відносин і тими зрушеннями, що відбуваються під час інтеграції у світогосподарські процеси. Саме тому постає необхідність реалізації процесів пошуку, формування і розвитку конкурентних переваг для підвищення конкурентоспроможності, що, у свою чергу, зумовлює створення системи управління ними.
21
Kuznetsova, Inna, and Valentyna Gorbatiuk. "Competetive cost leadership strategy: the essense, features and implementation approaches." Scientific Bulletin of the Odessa National Economic University 1-2, no. 278-279 (2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.32680/2409-9260-2021-1-2-278-279-59-65.
Повний текст джерела
22
Купира М.І. та Киришко М.В. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що формування фінансової стратегії як основи стійкого та конкурентоспроможного розвитку у довгостроковій перспективі вимагає чітко побудованого алгоритму з врахуванням сучасних тенденцій. Встановлено, що під фінансовою стратегією в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства важливо трактувати загальний план окреслення точковості фінансових цілей та завдань на довгострокову перспективу через формування фінансових ресурсів у векторному напрямку фінансовою стійкості.
Проведено теоретичний розбір сутнісного наповнення фінансової стратегії в процесі формування, реалізації та коригування з виділенням структурних елементів фінансової стратегії в частині результативності.
Розроблено архітектуру формування фінансової стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності через матричний аналіз та фінансовий ефект.
Доведено, що фінансова стратегія в частині результативності діє через принципи та етапність щодо формування і впровадження та працює за виведеним алгоритмом: Управління = капітал + активи + інвестиції + грошові кошти+ прибуток + ризики. Узгодженість та ефективність управління на кожному етапі створює вектор прибутковості в процесі гнучкої фінансової політики. В першу чергу, в систему закладають достатній обсяг фінансових ресурсів, методи ефективності використання капіталу, оптимізація його структури та швидке реагування й нейтралізація ризиків на довгострокову перспективу.
Запропоновано матрицю вибору фінансової стратегії в частині ефективного стратегічного управління підприємства через синергію та дисбаланс з визначеним рівнем ефективності кожного структурного елементу та розраховано фінансовий ефект від вбудованих інноваційних інструментів у фінансову стратегію, який лише підсилить конкурентні позиції підприємства на ринку.
Фактично, фінансова стратегія є тією основою, яка забезпечує векторне фінансове підґрунтя для фінансово-економічного розвитку в частині нарощення прибутковості. Її ефективність окреслюється моментами, за яких стратегічні цілі ґрунтуються на реальних фінансових показниках та можливостях підприємства, чіткій системі управління, гнучкості та прозорості.
23
Марченко, В. М. "ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 65–68. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є порівняльний аналіз чинників формування та найкращої практики реалізації конкурентних стратегій підприємствами України. Опис практики реалізації конкурентних стратегій підприємствами лідерами відповідних ринків дав змогу ідентифікувати еволюцію основних засобів становлення їх конкурентоспроможності та узагальнити основні чинники, які впливають на формування конкурентних переваг підприємства на ринку та визначають ефективність реалізації вибраної конкурентної стратегії. Виявлено, що такими чинниками є здатність підприємства впливати на поведінку споживача через спрямований інформаційний потік та унікальні властивості товару, здатність задовольнити споживчий попит за найменших витрат, що досягається шляхом формування замкнутих технологічних циклів та логістичних ланцюгів, здатність підтримувати лідерство на ринку завдяки реалізації політики постійного товарного оновлення. Інструментами реалізації визначених здатностей є інновації та нестандартні стратегічні рішення. Виявлено, що в сучасній економіці спостерігаються суттєві зміни як у споживчих потребах (індивідуалізація потреб), так і в інструментах їх задоволення (персоніфікація продажів). Конкурентними перевагами підприємства, які забезпечують їх конкурентоспроможність та відповідність споживчим потребам, є структура портфеля асортиментних позицій та товарних марок, інформаційний супровід властивостей продукції, підтвердження їх безпечності та якості, формування повних технологічних циклів виробництва та логістичної інфраструктури, інноваційне оновлення виробництва, наявність науково-дослідних центрів та виробництво пробних зразків продукції. Зміни вподобань і стилю споживчої поведінки в сучасному світі трансформують як ринок, так і поведінку його учасників. Встановлено, що в сучасних умовах ринкової економіки поведінка споживача на ринку є основним джерелом ефективності конкурентної стратегії. Відмінність набула ознак властивості сучасного товару, а першість у пропозиції інноваційного товару на ринку забезпечує прибутковість підприємства.
24
Кирчата, Ірина, Тетяна Деділова та Олена Шершенюк. "СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 27 (14 листопада 2021): 92. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.92.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК 339.187; JEL Classification: М29
Мета. Розробка та реалізація ефективної стратегії розвитку, будучи перспективно орієнтованим етапом процесу комерційної діяльності торговельного підприємства, виступаючи підґрунтям для набуття довгострокових конкурентних переваг і максимізації прибутку, залишається надалі актуальною проблемою та визначено основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання стратегічного управління та напрями розвитку торговельних підприємств умовах мінливого зовнішнього середовища. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Успішність стратегії розвитку значною мірою залежить від обґрунтованості заходів реагування на зміни та очікування ринку в довгостроковій перспективі, тобто від ефективності стратегічного управління та реалізації системи заходів із забезпечення найбільш раціонального використання стратегічних ресурсів, виявлення резервів та розвитку конкурентного потенціалу торговельного підприємства. Завдяки правильно обраним стратегічним орієнтирам та вчасному провадженій стратегії розвитку торговельне підприємство може боротися за збільшення частки ринку і набуття нових конкурентних переваг. В ході дослідження теоретично підтверджено доцільність постійного перегляду стратегічних орієнтирів розвитку діяльності торговельних підприємств, які створюють умови для реалізації не тільки поточних/ короткострокових цілей і завдань, але й уможливлюють досягнення стратегічних в довгостроковій перспективі. Наукова новизна. Запропоновано визначати стратегію розвитку об’єкта торговельної діяльності, як концепцію діяльності, орієнтовану на збільшення обсягу збуту товарів/послуг та розширення торговельної мережі, що передбачає планування, втілення і контроль за процесом реалізації та доведенням до кінцевого споживача, ґрунтуючись на ефективному використанні стратегічних ресурсів і виявлених резервах конкурентного потенціалу на засадах інноваційності та клієнтоцентричності. Практична значущість. Зважаючи на те, що стратегія розвитку закладає перспективи для торговельного підприємства та визначає його майбутню конкурентну позицію на ринку, в роботі запропоновано алгоритм процесу розробки та реалізації стратегії розвитку, як елемент удосконалення системи стратегічного управління та забезпечення економічного зростання підприємства в цілому.
25
Grebenshchikova, L. S., and N. M. Yakushev. "Definition of Competitiveness of the Enterprise Using the Five Forces of M. Porter." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 3 (October 6, 2017): 51. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-3-51-53.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрен анализ пяти конкурентных сил Майкла Портера для строительной организации с точки зрения применения систем автоматизированного проектирования (САПР). В настоящее время созданы программные комплексы, обеспечивающие автоматизацию рутинных процедур и операций, таких как подготовка текстовой документации, преобразование технических чертежей, построение графических изображений и т. д. Для определения уровня конкуренции применена методика анализа отрасли и выработки стратегии предпринимательства, разработанная Майклом Портером в Гарвардской школе бизнеса в 1979 г. Анализ проводится для идентификации благоприятных возможностей и опасностей, с которыми может столкнуться компания в отрасли. М. Портер предложил «модель пяти сил», которая аргументирована тем, что чем выше давление со стороны выделенных факторов, тем меньше у компании возможности увеличивать прибыль. Компания, изменив свою стратегию, может воздействовать на эти силы в свою пользу. Конкурентные силы сгруппированы в пять направлений: 1) рыночная власть поставщиков; 2) рыночная власть покупателей (заказчиков); 3) появление продуктов-заменителей; 4) выход на рынок новых участников-предприятий; 5) конкурентная борьба. Описаны силы и как они влияют на строительные организации. Анализ представлен в табличной форме.
26
Лихачевська, Анастасія. "ОБҐРУНТУВАННЯ ТИПУ КОНКУРЕНТНОЇ СТРАТЕГІЇ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 146–49. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджені теоретичні та практичні аспекти обґрунтування вибору типу конкурентної стра- тегії у сучасних умовах для підприємств торгівельного сектору. Для досягнення мети даної роботи було досліджено підходи до класифікації конкурентних стратегій, обґрунтовано необхідність вибору стратегії, досліджено ринок торгівельних підприємств України та тенденції на даний момент. Обґрунтовано, що ринок торгівельних підприємств в Україні є дуже насиченим, а рівень конкуренції суттєво зростає. За- значено, що причиною важливості аналізу сфери торгівельних підприємств є функція рівномірного роз- поділу товарів, що несе у собі соціальне та економічне значення для держави. Виявлено основні ризики для торгових підприємства з огляду нас сучасну ситуацію на ринку та економічне положення країни. Встановлено, що на українському ринку переважають великі підприємства, які створюють провідні тор- гові мережі. Доведено, що вибір конкурентної стратегії є дуже важливим етапом для підприємств, який повинен орієнтуватися на продукт, цільовий сегмент споживачів та обсяг продажу.
27
Khaustova, Kseniia Mukhailovna, Miroslava Vasylivna Chorii та Tetiana Ivanivna Ilto. "ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РИНКОВИХ ЗМІН". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(20) (2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2020-1(20)-43-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. В умовах швидких змін на ринку готельних послуг формування адаптивної продуктової стратегії та вибір відповідних інструментів її реалізації є необхідною передумовою виживання та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності підприємства готельної індустрії. Постановка проблеми. Дослідження теоретичних підходів до формування та реалізації продуктової стратегії підприємства готельного бізнесу в умовах ринкових змін має теоретичне та прикладне значення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджено наукові підходи до проблем адаптивності стратегічного правління підприємствами готельного бізнесу та процесів формування продуктових стратегій. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. В науковій літературі недостатньо дослідженими залишаються питання розробки та адаптації продуктових стратегій готелю в умовах ринкових змін. Постановка завдання. Завдання полягає у визначенні сутності та підходів до формування продуктової стратегії готельного підприємства в умовах ринкових змін. Виклад основного матеріалу. Досліджено підходи до визначення продуктової стратегії, уточнено сутність поняття продуктова стратегія підприємства готельного бізнесу, систематизовано види продуктової стратегії готельних підприємств, обґрунтовано методичні підходи до процесу її формування та інструментів забезпечення адаптивності в сучасних умовах. Висновки. Проведені дослідження дозволяють зробити висновки щодо напрямків удосконалення процесу формування продуктової стратегії готельного підприємства, який запропоновано здійснювати у три етапи (вибір стратегічної зони господарювання, визначення типу продуктової стратегії та розстановка акцентів), кожний з яких дозволяє окреслити основні напрямки забезпечення конкурентних переваг із врахуванням змін у ринковому середовищі.
28
Ахмед Ахмад, Хассан Ахмад. "РОЛЬ МЕНЕДЖМЕНТА В ПОВЫШЕНИИ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ФИРМ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 2 (5 липня 2019): 112. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-2-112-117.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье рассматривается роль менеджмента в повышении конкурентоспособности компании, а также предлагается ряд способов управления компанией для повышения ее конкурентоспособности. В контексте данного исследования акцент был сделан на роли менеджмента в повышении конкурентоспособности фирмы и на то, что менеджмент может сделать в этой области и для достижения цели. Результаты и методы могут быть использованы, чтобы помочь фирмам повысить свою конкурентоспособность и выйти на конкурентное поле. Роль менеджмента была продемонстрирована в способах изучения деятельности потенциальных и потенциальных конкурентов, их сильных и слабых сторон, а также в разработке долгосрочных конкурентных стратегий для повышения конкурентоспособность фирмы. Сформулирован ряд важных рекомендаций об управлении и его центральной роли, которые в случае его применения помогут фирмы повысить свою конкурентоспособность.
29
Altukhova, Larisa Anatolievna, and Inna Anatolievna Semko. "STRATEGIC MANAGEMENT OF COMPETITIVE AGRIBUSINESS ORGANIZATIONS MODEL." International Journal of Advanced Studies 8, no. 2 (September 21, 2018): 9. http://dx.doi.org/10.12731/2227-930x-2018-2-9-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена решению задачи разработки модели стратегического управления организациями агробизнеса, которая должна стать важным элементом, влияющим на конкурентоспособность субъектов хозяйствования. Очевидно, что одним из важнейших направлений дальнейшего стабильного роста экономики является совершенствование приемов управления, направленное на решение проблем повышения конкурентоспособности предприятий.Ряд положений статьи касается вопросов уточнения сущности и содержания конкурентной стратегии, разработки этапов стратегического управления и определения комплекса мероприятий по реализации стратегий в организациях. Обоснована важность информационного обеспечения, как исходного этапа построения эффективной системы управления организацией ориентированной на формирование и поддержание конкурентоспособности. Сделан акцент на необходимости учета особенностей аграрного производства при разработке стратегии развития и ее детализации в функциональных стратегиях с позиций обеспечения конкурентоспособности в долгосрочной перспективе.Цель – разработка научно-методических подходов к построению модели стратегического управления конкурентоспособными сельскохозяйственными организациями.Метод или методология проведения работы: в статье использовались системный и ситуационный подходы, а также такие методы, как абстрактно-логический и сравнительного анализа.Результаты. Статья имеет исследовательский характер, выражающийся в том, что на основе анализа теоретических аспектов и практических проблем стратегического управления предлагается подход к построению в организации модели стратегического управления направленной на формирование конкурентных преимуществ и осуществляется его детализация, позволяющая сформировать конкретные рекомендации и определить инструментарий по их реализации.Область применения результатов. Реализация предложенной модели стратегического управления направленной на повышение конкурентоспособности хозяйствующих субъектов в практике управления аграрными предприятиями будет способствовать обеспечению их стабильного развития в долгосрочной перспективе.
30
КУГАН, С. "КОНКУРЕНТНЫЕ ПРЕИМУЩЕСТВА ОРГАНИЗАЦИИ". Экономическая наука сегодня, № 3 (28 жовтня 2015): 107–12. http://dx.doi.org/10.21122/2309-6667-2015-3-107-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Конкурентоспособность организации отражает потенциальные и реальные возможности обеспечивать свои конкурентные преимущества на рынке в условиях постоянно меняющейся внутренней и внешней среды. Изучение потребителей и конкурентов, а также условий конкуренции позволяет организации определить ее преимущества и недостатки перед конкурентами, выработать успешные конкурентные стратегии и поддержать конкурентные преимущества.
31
Ткаченко, С. М. "СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРІТЕТИ ВИКОРИСТАННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується оцінка та стратегічне управління конкуренто- спроможністю підприємства. Розглянуті основні концепції управління і питання удосконалення управління інноваціями, що направлені на підви- щення конкурентоспроможності підприємства. Обґрунтовано, що важли- вим аспектом системи забезпечення належного рівня конкурентоспромож- ності підприємства є процес його оцінювання, в ході якого виявляються його сильні і слабкі сторони, приховані можливості та потенційні загрози, що у подальшому дає можливість ефективно планувати та розвивати діяль- ність на основі конкурентних переваг. Визначення рівня конкурентоспро- можності підприємства є початковим моментом планування його діяльності та розробки стратегії конкурентоспроможності. Для функціонування орга- нізаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства необхідна система оцінки конкурентоспроможності, яка б врахувала інтереси інвесторів, підприємств, споживачів, держави. Акцен- товано увагу на те, що відсутність єдиного розуміння суті поняття конку- рентоспроможності підприємства обумовило неоднозначність трактування даної категорії. В сучасних ринкових умовах підприємства діють в конку- рентному середовищі. Зроблено висновок, що для забезпечення ефектив- ної діяльності підприємствам потрібно вивчати конкурентне середовище, визначати конкурентні переваги та конкурентоспроможність. Визначено, що існують різні підходи до визначення конкурентоспроможності підпри- ємства. Зроблено висновок що конкурентоспроможність підприємства це: порівняльна перевага, відмінність чи відносна характеристика, показник; властивість об’єкта управління (суб’єкта ринкових відносин) задовольняти потреби; система показників конкурентоспроможності та ефективності; підсумковий показник стійкості роботи підприємства, ефективного вико- ристання ресурсів, здатності протистояти чи виробляти і збувати товари і послуги; здатність витримувати конкуренцію на ринку; займана частка ринку; критерій виходу підприємства на товарні ринки; гнучкість і адап- тивність; рівень компетенції підприємства; пріоритетні аспекти конку- рентоспроможності з урахуванням інтересів зацікавлених користувачів інформації про конкурентоспроможність; якість і конкурентоспроможність продукції, що випускається. Зроблено висновки, що важелями підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є фактори конкурентоспро- можності. Встановлення визначальних факторів конкурентоспроможності здійснюють за їх впливом та в залежності від цілей і завдань управління конкурентоспроможністю.
32
Каминский, Александр Викторович, та Олеся Аркадьевна Лукашова. "Формирование стратегии конкурентных преимуществ оператора сотовой связи как способ достижения конкурентоспособности на рынке". Creative Economy 10, № 4 (30 квітня 2016): 451. http://dx.doi.org/10.18334/ce.10.4.35060.
Повний текст джерелаАнотація:
Для формирования стратегии конкурентных преимуществ операторов сотовой связи была разработана комплексная оценка, которая включает в себя систему показателей конкурентных преимуществ. При этом данные показатели условно были объединены в три основные группы: стоимостные показатели (дифференциация тарифообразования, дополнительные (VAS) услуги); показатели качества и инноваций (качество и сервис услуг, инновации и технологии) и маркетинговые показатели (коммуникации, имидж оператора). По каждому из показателей конкурентных преимуществ сотового оператора было проведено сравнение с основными конкурентами. Проведенная комплексная оценка позволила выделить устойчивые конкурентные преимущества сотового оператора, а также выявить приоритетные направления при формировании стратегии конкурентных преимуществ. Постоянное применение предлагаемой комплексной оценки позволит значительно повысить конкурентоспособность операторов сотовой связи.
33
Atamanenko, I. B. "Культурні засади стратегічного управління бізнес-організацією". Grani 18, № 7 (6 травня 2015): 20–26. http://dx.doi.org/10.15421/1715130.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасній соціології розуміння соціокультурних факторів стратегічної діяльності суб’єктів ринкової економіки досить обмежене та засноване на менеджеріальних уявленнях щодо взаємодії організацій із конкурентним середовищем. Внаслідок цього недостатньо уваги приділяється культурним та соціальним основам стратегії конкурентної боротьби, а також виключається з аналізу персонал як активний суб’єкт формування стратегічної політики організації. Крім цього, у вітчизняній науці розуміння ділових стратегій бізнесорганізації засноване на західних теоретичних моделях, які досить важко застосовувати для конкретних соціокультурних та економічних умов. Це стосується і вивчення корпоративної культури, уявлення про яку досі характеризуються фрагментарністю, що викликає потребу до синтезу розрізнених теоретичних побудов. Таким чином, у статті розглядаються соціокультурні основи ділових стратегій бізнесорганізацій. Здійснена спроба узагальнення основних типологій корпоративної культури. Пропонується класифікація ділових стратегій за типологічними ознаками корпоративної культури. Корпоративна культура бізнесорганізації розглядається, крім цього, не тільки як ефективний інструмент підвищення конкурентоспроможності сучасних господарських структур, але й як засіб підвищення інтелектуального та культурного капіталів бізнесорганізації. Узагальнення основних типологій корпоративної культури дозволяє виокремити найбільш ефективні у сучасних умовах організаційні цінності та напрями стратегічної діяльності. Застосовуючи соціологічний підхід, автор намагається подолати менеджеріальний та економічний редукціонізм у вивченні механізмів формування та реалізації ділових стратегій сучасних бізнесорганізацій, який полягає у абсолютизації суто ринкових факторів, що детермінують поведінку бізнесорганізації у зовнішньому середовищі. Таким чином, актуалізується важливість включення в аналіз ринкової поведінки господарських суб’єктів культурних та соціальних аспектів економічної діяльності. Таке розуміння дозволяє розглядати членів персоналу не лише в якості пасивного об’єкта управлінської діяльності, але й в якості активного соціального суб’єкта організаційних змін. Вивчення корпоративної культури як фундаментального фактора побудови і реалізації організаційної стратегії дозволяє розширити розуміння процесу управління сучасними господарськими утвореннями.
34
Дорошкевич, Дарія, Інна Литвиненко та Алєкс Лапань. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА В ГАЛУЗІ ЕКСПОРТНОГО КОНСАЛТИНГУ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛ ЕКОНОМІКИ". Молодий вчений, № 2 (102) (28 лютого 2022): 69–75. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема формування цифрової маркетингової стратегії для підприємства є актуальною у діджитал економіці. Метою представленої статті є формування цифрової маркетингової стратегії на прикладі підприємства Старт Глобал, що професійно допомагає виходити на міжнародні ринки. Визначено необхідність впровадження компанією цілісної маркетингової стратегії. Перш за все, для формування цифрової маркетингової стратегії в галузі експортного консалтингу, було досліджене конкурентне середовище на ринку. Було з’ясовано, який цифровий інструментарій є у застосуванні. при формуванні їх власної цифрової стратегії. У статті обґрунтована комплексна стратегія цифрового маркетингу для підприємства в галузі експортного консалтингу, яка дасть змогу використати сильні сторони компанії, приховати або вирішити існуючі проблеми, скориставшись можливостями, які дає ринок, та уникнути можливих проблем.
35
Куцик, П. О., та О. І. Ковтун. "СТРАТЕГІЧНИЙ КОНТЕКСТ ВИХОДУ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ТА АЛЬТЕРНАТИВИ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 7–12. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються альтернативні заходи із забезпечення конкурентоспроможності підприємства на зовнішніх ринках відповідно до специфіки ситуації та її можливого розвитку на основі декомпонування стратегії за допомогою дерева структури стратегічних альтернатив. Аналізуються різноманітні типові ситуації розвитку бізнесу на зовнішніх ринках і відповідні їм стратегічні альтернативи конкурентної поведінки підприємства (стратегічні заходи, рішення, дії), спрямовані на забезпечення (підтримку або розвиток) його конкурентоспроможності в умовах глобалізації. Стратегія виходу та діяльності на зовнішніх ринках трактується як логіка поведінки підприємства щодо ключових аспектів формування, функціонування та розвитку його бізнесу в умовах глобалізації. Типовий стратегічний “патерн” підприємств, які здійснюють чи мають намір вийти на зовнішні ринки та конкурентно вести там свій бізнес, сформовано в контексті питань, які стосуються способів виходу, розвитку та діяльності підприємств на зовнішніх ринках. Зроблено висновок, що проблеми у бізнесі є насамперед наслідком неефективного управління через відсутність системного стратегічного підходу щодо вирішення проблем управління підприємством, зокрема в питаннях його виходу на зовнішні ринки та конкурентної діяльності на них, а не відсутності автоматизованого обліку та інформаційних систем на підприємстві і поза ним. Запропонована уніфікована модель дерева структури і альтернатив стратегічних рішень, представлена у вигляді метафрейма, допомагатиме у здійсненні відбору оптимальних варіантів рішень щодо ключових питань, пов’язаних із виходом та діяльністю вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках в умовах глобалізації.
36
Лапенков, Вячеслав Юрьевич. "Факторы конкурентоспособности российских компаний на рынке консалтинговых услуг". Creative Economy 13, № 8 (31 серпня 2019): 1549. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.8.40928.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье были рассмотрены особенности конкурентных стратегий российских компаний на рынке консалтинговых услуг. По результатам анализа были сформированы факторы и основные конкурентные преимущества, которыми должны обладать отечественные консалтинговые фирмы.
37
Желуденко, К. В. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 7 (29 червня 2021): 57–66. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.7.
Повний текст джерелаАнотація:
На ефективність господарської діяльності підприємств аграрного сектору впливає те, наскільки економічно обґрунтовано вони розробляють власну систему стратегій, які є найбільш конкурентоспроможними та актуальними в умовах ринкового середовища. Упровадження стратегій дасть змогу підприємству зайняти стійке положення на ринку та сприятиме конкурентоспроможному розвитку всього агропромислового комплексу держави. У статті представлено теоретичні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо визначення поняття «стратегія», наведено класифікацію стратегій аграрних підприємств, розглянуто та систематизовано види стратегій. Представлено підходи до формування та впровадження корпоративних, конкурентних, функціональних та операційних стратегій, наведено їх класифікацію. Виявлено значну кількість стратегічних альтернатив, які потребують адаптації до умов розвитку конкретного аграрного підприємства.
38
Бакурова, Елена Николаевна. "Реализация стратегий конкурентной борьбы, ориентированных на устойчивое развитие, с помощью системы сбалансированных показателей". Russian Journal of Entrepreneurship 19, № 8 (31 серпня 2018): 2213. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.8.39305.
Повний текст джерелаАнотація:
Стратегии конкурентной борьбы, ориентированные на устойчивое развитие, реализуются, исходя из их пяти типов, разработанных зарубежными учёными, которые рассматриваются в данной статье. Их выбор обусловлен тем, что большинство предприятий следуют устойчивому развитию по конкурентно-стратегическим причинам. То есть, предприятия используют экологический и социальный потенциал устойчивого развития для своей экономически направленной деятельности. Соответствующий тип стратегии определяется в зависимости от вида использования устойчивых достижений предприятия в рамках системы сбалансированных показателей.
39
Lisitsa, Ekaterina, and Svetlana Pavlovskaya. "Global marketing and advertising development based on cultural specificities in the world." University Economic Bulletin, no. 42 (June 19, 2019): 102–10. http://dx.doi.org/10.31470/2306-546x-2019-42-102-110.
Повний текст джерелаАнотація:
Предмет дослідження: взаємозв'язок глобального маркетингу і реклами з культурними особливостями країн у світовій економіці. Мета дослідження: на основі аналізу підходів транснаціональних корпорацій до формування глобальних маркетингових стратегій визначити основні елементи з урахуванням культурних відмінностей приймають ринків і виділити рушійні і стримуючі фактори, що впливають на глобальну інтеграцію і маркетинг. Методи: загальнонаукові методи аналізу і синтезу, методи угруповань, узагальнення та систематизації даних, а також економіко-математичні моделі. Результати роботи: В статті міститься аналіз основних механізмів побудови глобальної маркетингової стратегії і реклами ТНК, сформованих з урахуванням культурних відмінностей країн в світовій економіці, досліджено основні види маркетингових стратегій на основі EPRG-схеми, представлений компаративний аналіз маркетингових стратегій інтерналізації та локалізації, використовуваних різними ТНК (включаючи ТНК Китаю). На основі SWOT-аналізу основних елементів глобальних маркетингових стратегій ТНК виділені основні сполучення стратегічних елементів і напрямків розвитку національних компаній. Галузь застосування результатів: Результати дослідження можуть бути використані при формуванні маркетингових стратегій національних компаній при виході на міжнародний ринок, допомогти в процесі інтернаціоналізації компанії, посилити положення компаній в міжнародній торгівлі за допомогою побудови враховує культурні відмінності маркетингової стратегії і реклами. Висновки: Процеси глобалізації призвели до посилення зовнішньоекономічних взаємозв'язків держав і формування нової світової інфраструктури. Це зумовило актуальність формування маркетингових стратегій національних компаній з урахуванням світового досвіду маркетингових стратегій ТНК і з урахуванням культурних відмінностей приймаючих країн. Облік культурних відмінностей внутрішніх ринків країн дозволяє уникнути істотних втрат при побудові відповідної маркетингової стратегії (наприклад, EPRG-схема), побудувати адекватну симбіоз всіх ресурсів компанії (включаючи фінансові, трудові, інноваційні та ін.), Що дозволяє завоювати нові ніші на ринку або утримати конкурентні позиції. Цьому також сприяє наявність регіональних торгових угод, зняття тарифних і нетарифних обмежень у світовій торгівлі. Все це дозволяє виділити рушійні і стримуючі ключові фактори, що впливають на глобальну інтеграцію і глобальні маркетингові стратегії в сучасних умовах.
40
Борисенко, З. М. "Конкурентні стратегії розвитку виробництва". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 10 (2006): 23–27.
Знайти повний текст джерела
41
Степаненко, А. І. "Конкурентні стратегії банків України". Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України, Вип. 23 (2008): 129–36.
Знайти повний текст джерела
42
Бекбусинова, Гульнафиз Кенжебековна, Ляззат Сагынгалиевна Абдыгалиева та Алмас Шайырбекович Атирбеков. "РАЗРАБОТКА СТРАТЕГИИ И СТРАТЕГИЧЕСКОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ В КОМПАНИИ". Современная экономика: проблемы и решения 3 (20 квітня 2020): 90–98. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.3/2327.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель : в данной статье рассмотрены этапы стратегического планирования, а также стратегия по достижению конкурентных преимуществ при стагнации строительного рынка. Выработаны рекомендация, позволяющие улучшить систему стратегического планирования в компании и способствующие увеличению выручки. Обсуждение : стратегия определяет направление движения компании и необходимые для этого ресурсы. Как только стратегия создана, встает вопрос о ее успешной реализации в компании. В статье для отслеживания этого процесса были предложены последующие факторы. Результаты : было установлено, что стратегия развития любой компании, в том числе и строительной, должна быть направлена на сглаживание колебаний рынка, ориентироваться на выравнивание этапов его развития: спада, роста деловой активности, этапа стабилизации и роста. В статье предлагаются принципы успешной стратегии.
43
Ялунина, Екатерина Николаевна, та Наталья Анатольевна Фотеева. "Методы оценки конкурентоспособности дошкольного образовательного учреждения". Creative Economy 10, № 7 (31 липня 2016): 779. http://dx.doi.org/10.18334/ce.10.7.35362.
Повний текст джерелаАнотація:
Высококонкурентоспособное дошкольное образовательное учреждение в современных условиях его развития – основа предоставления качественных образовательных услуг потребителю. При разработке управленческих решений необходимо оценить важных конкурентов и место учреждения в образовательной отрасли. Для определения влияния движущих сил на учреждение можно использовать предложенную авторскую блочную модель критериев и показателей конкурентоспособности дошкольного образовательного учреждения. Указанная модель может служить базой для определения конкурентных позиций дошкольного учреждения в целях разработки стратегии его дальнейшего развития.
44
Стельмах Х. П. "ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 39–43. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-6.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто особливості конкурентоспроможності регіонів, визначено чинники, що її формують. Вивчення конкурентоспроможності регіонів є дуже важливим та актуальним питанням, адже це одна з основних рис економічного життя країни. Визначено, що суть конкурентоспроможності має міждисциплінарний характер і її головне призначення отримати перевагу порівняно з іншими суб'єктами, із створенням кращих умов в регіоні для задоволення потреб мешканців. Поточна і майбутня конкурентна позиція регіону є результатом переваги перед конкурентами регіонами. Визначення ступеня привабливості регіону для бізнесу та інвесторів - це результат визначення його позиції конкурентних переваг з точки зору наявних чинників конкурентоспроможності та оцінювання конкурентних переваг. Оцінювання своїх сильних сторін та подолання слабких сторін є можливо завдяки використанню регіоном своїх конкурентних переваг та фінансових можливостей. Швидка інтеграція світової економіки стала причиною пошуку відповіді на питання про те, які чинники конкурентоспроможності визначають успіх деяких регіонів, а інші, що працюють в однакових умовах не мають переважаючих результатів. Основою дослідження конкурентоспроможності є детальне вивчення чинників макрорівня, мезо-рівня та макрорівня, а також особливостей її формування на підставі економічних складових. Ключовими чинниками конкурентоспроможності є собівартість продукції, якість товарів та послуг, стратегії розвитку регіонів, глобалізація, функціонування професійних об'єднань, наявність стимулів для розвитку підприємництва, нормативно-правова база господарювання, політична ситуація.
45
Сорока, Светлана Алексеевна. "СТРАТЕГИИ ФОРМИРОВАНИЯ КОНКУРЕНТНЫХ ПРЕИМУЩЕСТВ В ПРОЦЕССЕ УПРАВЛЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИЕЙ СФЕРЫ УСЛУГ". Региональные проблемы преобразования экономики 1, № 5 (3 серпня 2018): 29. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-5-29-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. Целью работы является анализ результатов деятельности торговых предприятий и совершенствование управления организацией сферы услуг. Метод и методология проведения работы. В рамках исследования были использованы общенаучные методы исследования: традиционные приемы обработки информации, такие как сравнение, средние величины, графические, табличные, эвристические методы. Результаты. В статье рассматриваются вопросы управления развитием услуг организаций торговли, выбора стратегии развития конкурентных преимуществ торгового предприятия, ресурсы торговой организации, критерии определения типа торговой организации. Определены ресурсы организации: материальные ресурсы, финансовые ресурсы и нематериальные ресурсы. Определены факторы внутренней и внешней среды, в которой функционируют организации сферы услуг. Рассматриваются комплексы торговли различных форматов, сбывающих многообразную номенклатуру продукции и удовлетворяющих потребности потребителей; компании, реализовывающие доставку товаров; фирмы, выполняющие монтаж приобретенных товаров; закупочные фирмы; компании телекоммуникации и связи; организации кредитно-финансовой сферы; консалтинговые и исследовательские компании; выставочные галереи; ремонтные мастерские. Проведен анализ состояния и перспектив развития услуг торговли в Российской Федерации, выделены факторы, оказывающие влияние на развитие услуг торговли, обоснованы критерии выбора стратегии формирования конкурентного преимущества для организаций, оказывающих услуги торговли. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть использования при комплексной диагностике и прогнозировании результатов деятельности организаций, оказывающих услуги формирования стратегии конкурентных преимуществ путем выбора стратегии фокусирования, стратегии доминирования по издержкам, стратегии интеграции в зависимости от типа конкретной организации сферы услуг. Выводы. Определены критерии определения типа организации и предложена схема выбора конкурентной стратегии с учетом рассмотренных критериев и результатов деятельности организации сферы услуг с целью повышения эффективности управления развитием услуг торговли.
46
Svidruk, І. І. "Особливості стратегічного планування креативного розвитку організації". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 105–9. http://dx.doi.org/10.15421/40280920.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано основні відмінні характеристики стратегічного планування креативної діяльності. Креативна стратегія відіграє роль інструменту для вибору узгодженої політики розроблення і просування креативної ідеї, втіленої у конкретний продукт, або креативної організаційної поведінки, спрямованої на досягнення конкретної конкурентної мети. Стратегічною метою креативного оновлення організації є стала динаміка зростання бізнесу, яка може проявлятися кількісно – у вигляді збільшення обороту, підвищення активів – та якісно, характеризуючись стійкими тенденціями зростання прибутковості, посиленням іміджевих позицій тощо. Обґрунтовано, що стратегування дає змогу уникати негативних наслідків хаотичних організаційних і техніко-економічних перетворень, мінімізувати ризики невизначеності. Логічна схема побудови загальної стратегії креативного розвитку організації включає первинне виділення креативної складової її діяльності як провідний стратегічний напрям із подальшим покроковим розгалуженням цілей розвитку та методів їх досягнення у вигляді корпоративної стратегії та стратегічного планування підсистем організації. Доведено, що перевагою розробки стратегії креативного оновлення організації є досягнення системності у врахуванні чинників внутрішнього і зовнішнього середовища. Ефективний спосіб стратегічного планування креативного зростання організації передбачає завоювання нових ринків.
47
Kuznetsova, T., and V. Roud. "Competition, innovation and Strategy: Empirical Evidence from Russian Enterprises." Voprosy Ekonomiki, no. 12 (December 20, 2013): 86–108. http://dx.doi.org/10.32609/0042-8736-2013-12-86-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена оценке роли инноваций в конкурентной стратегии российских компаний. На материале обследования более 1000 предприятий показано, что нововведения, как правило, не рассматриваются как приоритет предпринимательства, что снижает конкурентоспособность предприятий на внутреннем и внешнем рынках. Проанализированы особенности инновационных стратегий в разных секторах экономики, обсуждаются причины неэффективности инновационных систем российских предприятий.
48
Докукина, Анна Анатольевна. "Стратегия лидерства в управлении организацией в период экономического кризиса". Russian Journal of Entrepreneurship 18, № 3 (16 лютого 2017): 317. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.3.37298.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена особенностям реализации компанией стратегии лидерства в условиях кризиса, который рассматривается как часть экономического цикла. Наряду с обострением конкурентной борьбы и увеличением неопределенности, сдвиги деловой среды связаны также с перспективами занятия доли рынка, высвобожденной конкурентами. На примере показано, что правильно разработанная и внедренная стратегия антикризисного управления, основанная на лидерском стратегическом подходе, может сделать кризис благоприятным явлением и ступенью для роста рыночных преимуществ организации.
49
Лазарєва, О. В. "Конкурентні стратегії розвитку сільськогосподарського землекористуваня". Економіка і регіон, № 5 (48), листопад (2014): 90–96.
Знайти повний текст джерела
50
Прус, Л. "Конкурентні стратегії вищих навчальних закладів". Конкуренція, № 4 (2006): 26–30.
Знайти повний текст джерела