Добірка наукової літератури з теми "Сторонні домішки"

У статті розглянуто показники якості розроблених зразків продукції «Ікра овочева» з використанням технологічних змін виробництва для отримання оздоровчого харчу- вання. Це зумовлено необхідністю забезпечити раціон певних груп населення та роз- ширити асортимент підприємства. Так, із проривом нових технологій наразі багато шкідливих речовин, які містяться в їжі, спричиняють захворювання кишково-шлункового тракту, а це унеможливлює вживання певних продуктів. Одним із факторів виникнення такого ефекту можуть бути шкідливі технологічні процеси вироблення. Заміна класич- них операцій є дуже важливою для забезпечення споживання тієї продукції, яка не буде шкодити здоров’ю. За результатами проведених досліджень визначено, що показники якості одержаної ікри оздоровчого спрямування з використанням прийому заміни технологічного процесу знаходяться в межах установлених законодавством норм. Тому можна стверджувати про відповідність отриманих зразків ДСТУ 3797-98 за такими позиціями: зовнішній вигляд та консистенція, смак та запах, колір, сторонні домішки, масова частка жиру, масова частка сухих речовин за рефрактометром, масова частка хлоридів, титруєма кислотність у перерахунку на яблучну кислоту, масова частка мінеральних домішок. Показано співвідношення вмісту білків, жирів та вуглеводів, калорійності. Якщо порівняти результат з даними класичної овочевої ікри з баклажанів, стає очевидно, що знизився вміст жирів з 9 г до 2,7 г, тобто на 70%. Водночас калорійність готової про- дукції зменшилась на 54,3%, вміст вуглеводів збільшився на 18,47% за рахунок природніх цукрів, що містяться в гарбузі та чорносливі. Отримані результати розрахунку економічної ефективності свідчать про можли- вість використання висунутих гіпотез стосовно технологічного процесу даного виду про- дукції в промисловому технологічному процесі, оскільки ціна готової продукції відповідає середній ціновій політиці. Варто зазначити, що продукція цінового лідеру не відповідає сучасним вимогам згідно з нормативною документацією.

Стаття містить аналіз спального мікрорайону з позиції перспектив його трансформацій, як у минулому, так і в майбутньому. Звернуто увагу на спальні мікрорайони передусім пострадянських міст. Це явище розглянуто з економічного, культурного та просторового поглядів у контексті формування пам’яті про місце в місті та в повсякденному житті окремого соціального суб’єкта – мешканця мікрорайону в його біографічному значенні, як елементу ідентичності. Локальна ідентичність почасти має вагоміше значення для людини, ніж державна або національна. Мешканці поселень загалом досить позитивно оцінюють середовище свого повсякденного існування, ніж сторонні спостерігачі та аналітики, які іноді є доволі упередженими в оцінках. Потрібно формувати оптику аналізу не суто з позицій т. зв. найкращого досвіду, а із зануренням у специфіку місцевої історії та повсякденних життєвих практик. У статті проаналізовано елементи критики спальних районів з позиції адвокації: те, що тривалий час сприймали як негативну характеристику, переосмислено в ракурсі позитивних ефектів і перспектив реновацій. Адже справді є сенс трансформацій соціального простору спальних мікрорайонів, втім поміркованих, з увагою до елементів локального соціокультурного середовища. Зокрема, звернено увагу на той факт, що предикат «спальний» у сучасних реаліях уже не відповідає дійсності й поступово стає рудиментарним, адже так звані спальні мікрорайони перетворюються на житлові масиви, або, як їх називають, «великі житлові комплекси», які охоплюють дрібний бізнес і торгівлю, освітні заклади, спортивні та розважальні локації, розгалужені транспортні системи. Мікрорайони стають просторами широких можливостей для становлення та зміцнення локальних міських громад шляхом розвитку третіх місць – закладів і просторів, що формують комунікаційні зв’язки між місцевими мешканцями в контексті задоволення таких потреб, як дрібні закупівлі товарів, послуги з краси та відпочинку тощо. Спальні мікрорайони, що були сформовані переважно як «перші місця» (домівки), активно формують пам’ять місцевих – тих, хто проводить там досить значний час свого життя, задовольняє основні потреби комфортного відпочинку та вільного від роботи перебування. Тож, аналізуючи соціальну пам’ять, потрібно звертати увагу і на контексти буденності, які не менш важливі у формуванні ідентичності як складової ширшого контексту – історичної пам’яті.

У статті досліджено актуальні питання розширення асортименту сучасних борош- няних кондитерських виробів підвищеної харчової цінності. Метою статті є дослідження техноло- гічних аспектів використання рослинної сировини в технології блонді підвищеної харчової цінності. Для вивчення структурно-механічних та фізико-хімічних показників якості виробів використовуються стандартні методи. У ході досліджень встановлено, що використання безглютенових видів борошна та обліпихового пюре дасть змогу покращити технологічні показники якості і знизити калорійність готових виробів. Безглютеновими видами борошна, що використовуються у дослідженні, є рисове й кукурудзяне. У статті описано особливості технології блонді. Заміна пшеничного борошна на без- глютенове (рисове, кукурудзяне) дає можливість виробляти блонді для усіх верств населення, у тому числі для осіб, що хворіють на целіакію. Встановлено, що найкращими органолептичними показни- ками якості, а саме гладенькою поверхнею, еластичною структурою м’якушки, без комків і сторонніх домішок, насиченим смаком і ароматом шоколаду, відрізнявся зразок блонді, співвідношення рисового та кукурудзяного борошна якого в суміші склало 50:50%. Показано можливість використання пюре з обліпихи в рецептурі як замінник частини жирового компонента виробу. Встановлено, що зі збільшенням кількості пюре обліпихи в рецептурі збільшу- ється масова частка вологи тіста й готових виробів. Так, вологість зразка тіста з максимальною кількістю добавки зросла на 0,8%, а вологість зразка готового виробу – на 1% порівняно із значенням контрольного зразка. Визначено, що внесення пюре обліпихи на заміну масла вершкового приводить до зниження пористості і крихкості виробів. Так, пористість і крихкість зразка з максимальною кіль- кістю добавки менше на 1,2% і 0,4% відповідно порівняно з контрольним зразком. Встановлено, що вологість під час зберігання виробів зменшується, а крихкість збільшується. Вологість контрольного зразку зменшилась на 2,2%. Вологість зразку з мінімальною кількістю добавки зменшилась на 2,2%, з максимальною кількістю добавки – на 1,9%. Так, крихкість зразків з мінімальною кількістю добавки збільшилась на 1,7%, з максимальною – на 0,8%. Встановлено, що найкращими фізико-хімічними, структурно-механічними та органолептичними показниками якості відрізняється зразок блонді, що містить суміш кукурудзяного і рисового борошна у кількості 50:50% і пюре обліпихи 15%.

Проведені дослідження по створенню вдосконаленої спрощеної технології отримання стійкого до окислення харчового бурякового пектину з його вичавків для виробництва хлібобулочних, кондитерських виробів, желейного мармеладу та інших продуктів харчування, що дозволить скоротити тривалість технологічного процесу з одночасним зменшенням енерговитрат. Об’єкт дослідження – розробка сучасної вдосконаленної , спрощеної технології отримання стійкого до окислення бурякового пектину із бурякових вичавків. Такий продукт повинен задовільняти вимогам до якості, що забезпечує його використання в харчовій, кондитерській, медецинській та фармацевтичній промисловості. Крім того розроблена технологія повинна забезпечити максимальний вихід готового продукту (пектину) та оптимальні технологічні умови проведення процесу переробки бурякового жому. Мета дослідження – вивчення оптимальних умов отримання пектину із вичавок буряку методом гідролізу хлороводневою кислотою замість нітратної з наступним виділенням пектину із нейтралізованого екстракту 96%-ним етиловим спиртом. Для досягнення поставленої мети слід виконати наступні задачі: дослідити умови екстракції пектину із вичавок буряку та умови його осадження із екстраку етиловим спиртом; визначити оптимальні параметри проведення процесу одержання пектину; розробити на основі даних, отриманих у процесі досліджень, принципову технологічну схему одержання пектину із вичавок буряку. На основі виконаних досліджень та отриманих результатів розроблена технологічна схема одержання пектину із вичавок червоного буряку. Удосконалена технологія отримання пектину в порівнянні з відомими технологіями, відрізняється безвідхідністю і екологічністю, так як при екстракції в якості екстрагента використовується хлористоводнева кислота низьких концентрацій, а для виділення пектину застосовують відновлений дистиляцією етиловий спирт. Оптимізовано умови екстракції пектину з бурякового жому, що дозволяює отримати пектин з виходом до 30 відсотків. Зразки пектину, отриманого з бурякового жому, відповідають міждержавному стандарту (ДСТУ 21186), що діє на території України [28], за всіма показниками якості: зовнішнім виглядом, запахом, кольором, смаком, ступенем етерифікації, гелеутворюючою здатністю з кількістю часточок волокнистої фракції і мікробіологічною властивістю та відсутністю сторонніх домішок. Для фармацевтичних препаратів у пектині в необхідній кількості містяться метоксигруппи і галактуронова кислота та відсутні нітрати, цукор, органічні кислоти, сполуки миш'яку, свинцю та інших шкідливих елементів. Відходи від екстракції пектину використовуються в якості біопалива або для технологічних потреб у виробництві матеріалів медицинського призначення.

Вступ. Різноманіття використовуваного палива й різних сумішей, включаючи гомогенізоване паливо на суднах річкового й морського флоту, постійно зростає за номенклатурою та якістю свого вмісту, що забезпечує зниження шкідли- вих викидів та економію енергетичного ресурсу. Аналітичне вивчення основних напрямів у використанні дизельного палива з різними домішками й компонентами на суднах відкриває додаткові можливості у вишукуванні резервів для постійно зростальних вимог до екологічного вдосконалення сучасного водного транспорту. Мета. Стаття має на меті в певній послідовності показати нові сучасні наукові підходи в технології обробки дизельного палива і його різні варіації використан- ня. Поділитися власним науково-дослідним досвідом, отриманим у результаті випробувань на річкових і морських суднах паливних нанокаталізаторів і гомоге- нізованого палива. Застосування спиртів із мінімальними добавками дизельного палива розкрито в деталях табличним методом за своїми фізичними й хімічними показниками й характеристиками, де зроблено певні дослідження в пріоритет- ності його застосування на суднах. Показані позитивні сторони роботи судно- вих дизелів Fuel Dual на природному газі LPG і рідкому паливі з високим рівнем зниження шкідливих викидів в атмосферу, де практично до нуля зведені СО і зниження СО2 становить 20 %. Результати. Проаналізовано науково-дослідну роботу Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія» у використанні водно-паливної емульсії та каталізаторів палива українського виробництва, здатних реструктурувати легке дизельне паливо. У пер- шому й у другому випадку отримано обнадійливі результати зниження шкідли- вих викидів в атмосферу в газах суден Українського Дунайського пароплавства й морських суден рибного промислу однією з індійських флотилій, де було отримано економію палива в 17,5 % за час путини в Індійському океані. На випробуванні паливних каталізаторів проводилася попередня діагностика технічного стану двигунів і його паливної апаратури. Додатково були проведені випробування на предмет граничного ресурсу використання каталізатора, який склав 500 тонн легкого дизельного палива. Висновки. У науковій статті показано переваги й недоліки використання різних видів сучасного палива і його суміші з різноманіт- ними включеннями й компонентами. Визначено нові сучасні наукові напрями для подальшої науково-дослідної роботи.

Мета роботи. Встановлення відповідності якісного складу флавоноїдів вітчизняних зразків трави парила звичайного вимогам, наведеним у ДФУ для квітучих верхівок парила та розробка методики кількісного визначення суми флавоноїдів у ній.Матеріали і методи. Для дослідження якісного складу флавоноїдів використано чотири вітчизняні зразки трави парила звичайного, в п’яти зразках проводили оцінку кількісного вмісту флавоноїдів. У роботі використано тонкошарову хроматографію при вивченні якісного складу і спектрофотометрію при визначенні кількісного вмісту флавоноїдів.Результати й обговорення. Проведені дослідження вказали на відповідність якісного складу флавоноїдів трави парила звичайного вимогам ДФУ для парила квітучих верхівок. Для встановлення тотожності трави парила звичайного запропоновано ідентифікувати флавоноїди методом тонкошарової хроматографії, змінивши пробопідготовку сировини. У розчин порівняння додатково слід вносити гіперозид, щоб однозначно ідентифікувати його на хроматограмі випробовуваного розчину. В електронних спектрах поглинання, отриманих для спиртових витягів (70 %, об/об) з трави парила звичайного в умовах комплексоутворення з алюміній хлоридом, максимум поглинання спостерігається в діапазоні 400-403 нм. Зважаючи на це, запропоновано методику кількісного визначення суми флавоноїдів у перерахунку на лютеолін або лютеолін-7-О-глюкозид, використовуючи значення питомих коефіцієнтів поглинання комплексних сполук вказаних флавоноїдів з алюміній хлоридом.Висновки. Ідентифікаційними маркерами трави парила обрано рутин, гіперозид, ізокверцитрин; передбачено можливість присутності кверцитрину та інших флавоноїдів з некверцетиновими агліконами і фенолкарбонових кислот у вигляді зон оранжевої, зеленої і блакитної флуоресценції на хроматограмі випробовуваного розчину. Вміст флавоноїдів у досліджуваних п'яти зразках знаходився у межах 0,90-1,46 % у перерахунку на лютеолін або 1,47-2,39 % у перерахунку на лютеолін-7-О-глюкозид. Відмінність значень вмісту для різних зразків пов'язується як з різними умовами зростання сировини, так і з невизначеністю поняття «трава». Тому є потреба у введенні національної частини в монографію ДФУ на парило, в якій передбачити застосування трави парила, а також ввести показник «Сторонні домішки» із критерієм граничного вмісту грубих стебел. Зважаючи на високий вміст і біологічну активність флавоноїдів, у монографії для трави парила слід запровадити визначення вмісту флавоноїдів.

У статті розглянуто деякі питання стосовно принципів і труднощів виділення ДНК з деяких видів об’єктів, виявлених на місцях злочину при пограбуваннях та крадіжках. Особливу увагу приділено правильному вилученню, пакуванню та подальшому транспортуванню таких речових доказів із збереженням слідів біологічного походження для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи з встановлення ДНК-профілів та встановлення походження цього сліду від конкретної особи. Розглянуто принципи та методи виділення ДНК з об’єктів, що містять невеликі кількості біологічного матеріалу людини і надано деякі пропозиції та рекомендації стосовно вибору відповідних наборів для виділення ДНК з криміналістичних зразків для отримання найбільш якісних розчинів виділеної ДНК, очищених від інгібіторів і сторонніх домішок для забезпечення найбільш якісного отримання ДНК-профілів та сприянню подальшому розкриттю злочинів. Надаються деякі пропозиції та рекомендації стосовно шляхів вирішення відносно принципів виділення ДНК з речових доказів, які містять малу кількість біологічного матеріалу з місць скоєння злочинів та подальшого їх дослідження в умовах лабораторії відповідного напрямку досліджень.

Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора технічних наук за спеціальністю 05.18.06 − технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2018 р. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню застосування системного комплексного підходу щодо створення сучасних схем технохімічного контролю сировини і готової продукції олійножирових виробництв з використанням виключно інструментальних методів аналізу: газорідинної хроматографії, високоефективної рідинної хроматографії, газової хромато-масспектроскопії, зонального капілярного електрофорезу та ін. На основі узагальнення теоретичних і експериментальних даних розроблено схему забруднення олійного насіння, соняшникової олії та олієжировмісних продуктів природними та антропогенними екотоксикантами: пестицидами, поліхлорованими біфенілами, поліароматичними вуглеводнями, фталатами, сторонніми домішками органічного і неорганічного походження, харчовими добавками. Удосконалено стандартизований метод визначення воскоподібних речовин. Експериментально досліджено розподіл пестицидів різних класів у насінні соняшнику і продуктах його переробки. Розроблено науково обґрунтовані способи визначення пестицидів, в т.ч. за умови їх сумісної присутності. Гармонізовано з міжнародними вимогами спосіб визначення поліароматичних вуглеводнів (ПАВ) і встановлено, що вміст бенз(а)пірену є технологічним маркером по відношенню до суми ПАВ. Розроблено пріоритетний спосіб визначення фталатів, що мігрують з ПЕТ-упаковки у рослинні олії та жировмісні продукти. Теоретично та експериментально обгрунтовано необхідність застосування методів визначення жирнокислотного, ацилгліцерольного (в т.ч. індивідуального) та складу стеролової фракції для ідентифікації олій та жирів, зокрема для виявлення сторонніх домішок мінерального (мінеральних олив) та органічного (нехарчового курячого жиру) походження, тобто для цілей фальсифікації. Створено наукове та методологічне підґрунтя щодо створення національного стандарту щодо контролювання вмісту консервантів у жировмісних продуктах. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення схем технохімконтролю сировини і готової продукції у виробництві соняшникової олії, в т.ч. фасованої в полімерну тару, маргаринової продукції, майонезу та салатних соусів, купажованих олій.
Thesis for the Doctor's of Engineering by specialty 05.18.06 − technology of fats, essential oils and perfumery and cosmetic products. − National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2018. The thesis is devoted to the scientific substantiation of the application of the system complex approach to the creation of modern schemes of techno-chemical control of raw materials and finished products of fat-and-oil production with the use of exclusively instrumental methods of analysis: gas-liquid chromatography, high-performance liquid chromatography, gas chromatography, zonal capillary electrophoresis, etc. It has been developed the scheme on the basis of theoretical and experimental data generalization of oilseed, sunflower oil and oily products contamination by natural and anthropogenic ecotoxicants, namely pesticides, polychlorinated biphenyls, polyaromatic hydrocarbons, phthalates, foreign impurities of organic and inorganic origin, and food additives. The standardized method of determining wax-like substances has been improved. The distribution of pesticides of various classes in sunflower seed and products of its processing has been experimentally investigated. Scientifically grounded methods of pesticide determination have been developed including their simultaneous presence. A priority method for determination of migrating phthalates from PET packaging in vegetable oils and fat-containing products has been developed. The necessity of using methods for determining the fatty acid, acylglycerol (including individual) and composition of the sterol fraction for the identification of oils and fats, in particular for the foreign impurities detection of mineral (mineral oils) and organic (nonfood chicken fat) origin, i.e. for goals of falsification, has been grounded scientifically and theoretically. A scientific and methodological basis for establishing a national standard for controlling the content of preservatives in fatty products has been created. Practical recommendations for improving the schemes of technochemical control of raw materials and finished products in the sunflower oil production, including packed in plastic containers, margarine products, mayonnaise, salad dressings and blended oils have been developed.

Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора технічних наук за спеціальністю 05.18.06 − технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2018 р. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню застосування системного комплексного підходу щодо створення сучасних схем технохімічного контролю сировини і готової продукції олійножирових виробництв з використанням виключно інструментальних методів аналізу: газорідинної хроматографії, високоефективної рідинної хроматографії, газової хромато-масспектроскопії, зонального капілярного електрофорезу та ін. На основі узагальнення теоретичних і експериментальних даних розроблено схему забруднення олійного насіння, соняшникової олії та олієжировмісних продуктів природними та антропогенними екотоксикантами: пестицидами, поліхлорованими біфенілами, поліароматичними вуглеводнями, фталатами, сторонніми домішками органічного і неорганічного походження, харчовими добавками. Удосконалено стандартизований метод визначення воскоподібних речовин. Експериментально досліджено розподіл пестицидів різних класів у насінні соняшнику і продуктах його переробки. Розроблено науково обґрунтовані способи визначення пестицидів, в т.ч. за умови їх сумісної присутності. Гармонізовано з міжнародними вимогами спосіб визначення поліароматичних вуглеводнів (ПАВ) і встановлено, що вміст бенз(а)пірену є технологічним маркером по відношенню до суми ПАВ. Розроблено пріоритетний спосіб визначення фталатів, що мігрують з ПЕТ-упаковки у рослинні олії та жировмісні продукти. Теоретично та експериментально обгрунтовано необхідність застосування методів визначення жирнокислотного, ацилгліцерольного (в т.ч. індивідуального) та складу стеролової фракції для ідентифікації олій та жирів, зокрема для виявлення сторонніх домішок мінерального (мінеральних олив) та органічного (нехарчового курячого жиру) походження, тобто для цілей фальсифікації. Створено наукове та методологічне підґрунтя щодо створення національного стандарту щодо контролювання вмісту консервантів у жировмісних продуктах. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення схем технохімконтролю сировини і готової продукції у виробництві соняшникової олії, в т.ч. фасованої в полімерну тару, маргаринової продукції, майонезу та салатних соусів, купажованих олій.
Thesis for the Doctor's of Engineering by specialty 05.18.06 − technology of fats, essential oils and perfumery and cosmetic products. − National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2018. The thesis is devoted to the scientific substantiation of the application of the system complex approach to the creation of modern schemes of techno-chemical control of raw materials and finished products of fat-and-oil production with the use of exclusively instrumental methods of analysis: gas-liquid chromatography, high-performance liquid chromatography, gas chromatography, zonal capillary electrophoresis, etc. It has been developed the scheme on the basis of theoretical and experimental data generalization of oilseed, sunflower oil and oily products contamination by natural and anthropogenic ecotoxicants, namely pesticides, polychlorinated biphenyls, polyaromatic hydrocarbons, phthalates, foreign impurities of organic and inorganic origin, and food additives. The standardized method of determining wax-like substances has been improved. The distribution of pesticides of various classes in sunflower seed and products of its processing has been experimentally investigated. Scientifically grounded methods of pesticide determination have been developed including their simultaneous presence. A priority method for determination of migrating phthalates from PET packaging in vegetable oils and fat-containing products has been developed. The necessity of using methods for determining the fatty acid, acylglycerol (including individual) and composition of the sterol fraction for the identification of oils and fats, in particular for the foreign impurities detection of mineral (mineral oils) and organic (nonfood chicken fat) origin, i.e. for goals of falsification, has been grounded scientifically and theoretically. A scientific and methodological basis for establishing a national standard for controlling the content of preservatives in fatty products has been created. Practical recommendations for improving the schemes of technochemical control of raw materials and finished products in the sunflower oil production, including packed in plastic containers, margarine products, mayonnaise, salad dressings and blended oils have been developed.