Статті в журналах з теми "Стимулятор росту"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Стимулятор росту.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Стимулятор росту".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Горобець, М. В., П. В. Писаренко, Т. О. Чайка, О. В. Міщенко та В. Ю. Крикунова. "ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА ОНТОГЕНЕЗ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначити вплив регуляторів росту рослин на продуктивність ячменю ярого у виробничих умовах Полтавської області. Оцінювання ефективності використання регуляторів рос-ту рослин та природного мінералу бішофіт виконано на базі експериментальних даних. Експериме-нтальну роботу проведено у виробничих умовах на базі ФГ «Горобець С. Г.» Полтавської області. Для обробки посівів використовували регулятори росту Циркон та Епін-екстра, а також, 1 % роз-чин природного мінералу бішофіт. Показники фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктив-ності фотосинтезу визначено розрахунковим методом за загальноприйнятими методиками. За да-ними п’ятирічних досліджень визначено динаміку впливу регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал та площу листкової поверхні. Установлено, що за 3 роки проведення експериментальних спостережень при обробці нашими регуляторами росту вихід у трубку стався на 1–3 дні раніше, ніж у контрольному варіанті (без використання регуляторів). На дослідній ділянці 2017–2019 рр. найскоріше сходи спос-терігались у сорту Геліос при обробці стимулятором Циркон, тоді як у контролі сходи зафіксовані на 3 дні пізніше. Кущіння ячменю ярого сорту Геліос та вихід у трубку відбувалось найшвидше при дії 1 % розчину бішофіту, а при дії інших стимуляторів (Епін-екстра, Циркон) сходи та повна стиг-лість фіксувалися на 3 дні пізніше. Застосування стимуляторів Циркон і 1 % розчин бішофіту (для сортів Геліос та Парнас) прискорило настання фази колосіння на 2–4 дні, Епін-екстра – тільки на 1–2 дні. У середньому за час проведення досліджень тривалість фаз розвитку рослин ячменю ярого, оброблених стимуляторами, зменшилася на 1–4 дні порівняно з контрольним варіантом. При вико-ристанні регуляторів росту збільшилася площа листкової поверхні у посівів ячменю ярого порівняно з контролем, що дає змогу найбільш повно використовувати ґрунтово-кліматичні ресурси регіону й отримати максимальний ефект від прийомів агротехнічного впливу. Запропоновані моделі техноло-гій дають змогу без застосування десикації зменшити тривалість вегетаційного періоду в посівах ячменю ярого. При обробці посівів у фазі кущіння стимуляторами росту Епін-Екстра, Циркон і 1% розчином бішофіту скорочується період вегетації на 2–4 дні при вирощуванні ячменю ярого на дер-ново-підзолистих ґрунтах; стимулятор Епін-Екстра і 1 % розчин бішофіту збільшують асиміляцій-ну поверхню листя в рослин ячменю ярого на 8,5 і 11,1 % відповідно, потенціал фотосинтетичного процесу – на 5,7 % і чисту продуктивність фотосинтезу на 3 і 10 %.
2
Krupytska, L., L. Kaprelyants, O. Kylymenchuk та T. Velichko. "Безвідходна біотехнологія отримання симбіотика і метабіотика на основі Вifidobacterium longum – Я 3 та Propionibacterium shermanii – 4". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 148–54. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8527.
Повний текст джерелаАнотація:
Для усунення дисбіотичних порушень мікробіоти шлунково-кишкового тракту людини використовують препарти пробіотики. Однак в останні роки накопичуються дані про зниження ефективності класичних пробіотиків, особливо на фоні антибіотикотерапії, тому популярності набуває перспективна група пробіотиків метаболітного типу. Метабіотики містять продукти метаболізму чи структупні компоненти пробіотичних мікроорганізмів. Метою експериментальної роботи стала розробка технології безвідходного виробництва, використовуючи культуральну рідину пробіотичних мікроорганізмів як сировину для створення безклітинного пробіотика. Об’єкти дослідження – культури мікроорганізмів музею кафедри біохімії, мікробіології і фізиології харчування ОНАХТ Вifidobacterium longum – Я 3, Propionibacterium shermanii – 4, культуральна рідина зазначених пробіотичних штамів. Предмет дослідження – структурні елементи метаболічної активності пробіотичних мікроорганізмів, органолептичні,фізико-хімічні і мікробіологічні показники. Після сумісного культивування B. longum – Я 3 + P. Shermanii – PS 4 на лактозному середовищі з додаванням соєвої сироватки за температури (34 ± 1) °С протягом 24 год з титром не менше 1 1010 КУО/см3, отримували супернатант культуральної рідини шляхом центрифугування при 8000 об/хв протягом 20 хв і подальшого фільтрування через бактеріальні фільтри в асептичних умовах. Біфідогенний стимулятор росту очищували від залішків мікробної біомаси за допомогою вакуум-фільтраціі із застосуванням бактеріальних фільтрів (Millipore, 0,22 мкм). Його визначення проводили за методом газово-рідинної хроматографії з використання газового хроматографа GC-16А «Shimadzu», Японія з можливістю програмування температури до 330 °С, полум’яно-іонізаційним детектором і програмним забезпеченням «GC solution». Визначено вміст 1,4-дигидроксі-2-нафтоїнової кислоти у супернатанті консорціуму Вifidobacterium longum – Я 3, Propionibacterium shermanii – 4 у кількості 4,1 мг/л. Розроблено принципопі технологічні схеми безвідходного виробництва біологіно активних добавок на основі класичного та метаболітного пробіотика.
3
Н.Л., Кураченко, та Шаропатова А.В. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ БИОЛОГИЧЕСКОГО СТИМУЛЯТОРА «ГИПЕРГРИН» ПРИ ВОЗДЕЛЫВАНИИ ЯРОВОЙ ПШЕНИЦЫ В УСЛОВИЯХ КРАСНОЯРСКОЙ ЛЕСОСТЕПИ". Bulletin of KSAU, № 12 (18 грудня 2019): 49–56. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2019-12-49-56.
Повний текст джерелаАнотація:
В полевом опыте в условиях Красноярской лесостепи дана оценка эффективности биологического стимулятора «Гипергрин» при возделывании яровой пшеницы сорта Новосибирская 15. Биологический стимулятор «Гипергрин» применялся в комплексной защите яровой пшеницы, где он использовался в качестве протравителя семян и в баковых смесях по вегетирующим растениям с гербицидами, фунгицидами и инсектицидами. Исследованиями показано, что эффективность применения препарата на посевах яровой пшеницы определяется погодными условиями. В условиях хорошей влагообеспеченности 2016 года биологический стимулятор при его использовании совместно с химическим протравителем и в баковых смесях по вегетирующим растениям способствует повышению урожайности яровой пшеницы на 10 ц/га (p = 0,02). Уровень рентабельности производства зерна яровой пшеницы при этом достигает 167 %. Биологическая стимуляция роста и развития растений яровой пшеницы в условия дефицита влаги (2017–2018 гг.) определяет повышение урожайности зерна пшеницы на 1–4 ц/га. Технология возделывания яровой пшеницы с применением «Гипергрина» совместно с протравителем и в баковых смесях по вегетирующим растениям в среднем за период испытаний определяет минимальную себестоимость продукции (514 руб/ц), максимальную прибыль (317 руб/ц) и рентабельность (62 %). Способ применения биологического стимулятора «Гипергрин» в комплексной защите яровой пшеницы обусловливает структуру урожая культуры. Использование препарата для обработки семян в качестве протравителя и по вегетирующим растениям способствует повышению выживаемости растений к уборке на 11 %. Совместное использование биологического стимулятора с химическим протравителем и обработка посевов яровой пшеницы приводят к увеличению высоты растений на 4 см, количества колосков в колосе на 3 шт. по сравнению с контролем.
4
П. Н., Кузнецов, Васильев А. С. та Соловьева Л. М. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ГЕРБИЦИДОВ И СТИМУЛЯТОРОВ РОСТА ПРИ ВОЗДЕЛЫВАНИИ ОЗИМОЙ ТРИТИКАЛЕ". Bulletin of KSAU, № 5 (21 травня 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-5-40-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследований – изучение особенностей формирования засоренности и продуктивности посевов озимой тритикале под влиянием различных гербицидов и стимуляторов роста при использовании разных приемов основной обработки почвы. Задачи исследований: 1) дать оценку формирования засоренности посевов озимой тритикале под влиянием изучаемых приемов; 2) выявить особенности формирования продуктивности озимой тритикале при применении различных приемов основной обработки почвы, гербицидов и стимуляторов роста. Исследования проводились на опытном поле Тверской ГСХА в 2016–2018 гг. на дерново-подзолистой супесчаной почве. Схема опыта включала факторы: А – прием обработки почвы (1 – вспашка отвальным плугом, 2 – дискование в два следа); В – обработка стимулятором роста (1 – без обработки, 2 – «Биоплант Флора», 3 – «Сила Жизни»); С – гербицид (1 – без обработки, 2 – «Эллай Лайт», 3 – «Дианат»). Полученные в результате эксперимента данные выявили положительное действие настоящих препаратов, особенно на фоне отвальной обработки, на основные показатели роста и развития растений, основные элементы структуры урожая, а также на продуктивность культуры в целом. Максимальная урожайность зерна в опыте была получена при применении в системе ухода за посевами гербицида «Эллай Лайт» в сочетании со стимулятором роста «Биоплант Флора», что обеспечило: по вспашке – 4,72, а по дискованию – 4,35 т зерна с 1 га. Прибавка урожая зерна по отношению к контролю соответственно составила 0,60 и 0,47 т/га.
5
Короткова, І. В., М. В. Горобець та Т. О. Чайка. "ВПЛИВ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 20–30. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Своєчасне та надійне прогнозування врожайності зернових культур є головною умовою ефектив-ного управління врожаєм. У цьому дослідженні оцінено вплив природних стимуляторів росту Епін-екстра, Циркон та Бішофіт на тривалість основних фаз вегетації ячменю ярого сортів Геліос, Вакула та Парнас української селекції. Зважаючи на поставлену мету, протягом трьох років (2017–2019 рр.) були проведені польові дослідження, орієнтовані на з’ясування найбільш ефективного стимулятору росту для вирощування різних сортів ячменю ярого в умовах нестійкого зволоження. Встановлено, що передпосівна обробка насіння та обприскування посівів у фазі кущення цими сти-муляторами призводить до скорочення фаз вегетації та посилення фотосинтетичної активності посівів культури. Дослідження проводили у виробничих умовах ФГ «Горобець С. Г.» Решетилівського району Полтавської області. Оцінювалися фактори впливу стимуляторів росту та природнього мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал посівів ячменю ярого та площу листкової поверхні рослин ячменю. Обробку стимуляторами росту проводили перед посівом безпосередньо на насіння та обприскування посівів у фазі кущення. Стиму-лятори Епін-екстра та Циркон використовували в нормі 50 г/га, а Бішофіт – 2 л/га. При обробці стимуляторами росту посівів ячменю ярого на чорноземах типових найкращі показники чистої про-дуктивності фотосинтезу були в сортів ячменю ярого після обробки їх 1 % розчином бішофіту. Порівняно з контролем у варіантах з використанням стимуляторів скорочувалися тривалість веге-таційного періоду та настання відповідних фаз розвитку. Максимальний ефект спостерігали при використанні 1 % водного розчину Бішофіту. Обробка посівів цим препаратом сприяла збільшенню площі асиміляційної площі листкової поверхні рослин на 11,1 %, величини фотосинтетичного потен-ціалу – на 5,7 % та продуктивності фотосинтезу посівів – на 10 %. При обприскуванні посівів ячменю ярого на дерново-підзолистому ґрунті у фазі кущіння регуляторами росту Епін-екстра, Циркон і Бішофіт скорочувалась тривалість фаз розвитку рослин і вегетаційний період на 2–4 дні, що дає змогу раніше звичайного терміну почати збирання ячменю ярого на зерно.
6
Lisoviy, M. M. "Вплив стимуляторів росту на ризогенез клонів Thuja Occidentalis L. в умовах in vitro". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310301.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано літературні дані стосовно досліджуваної тематики, на підставі чого встановлено необхідність удосконалення методики та поглиблення знань про перебіг процесів ризогенезу мікроклонів Thuja occidentalis L. в умовах in vitro під впливом стимуляторів росту. Для кількісної та якісної оцінки результатів досліджень проведено розподіл за показниками укорінення у балах: 0 балів – укорінення не спостерігається; 1 бал – слабке укорінення (корінці поодинокі, нерозгалужені); 2 бали – середнє укорінення, мікроживець має 2-3 добре розвинених корінці; 3 бали – сильне укорінення, коренева система добре розвинена, розгалужена, більше 3 корінців та використано інтегрований показник укорінення (ІПУ) клонів. Як живильне середовище для мікроклонування досліджуваного виду застосовано 1/2 RW, модифіковане речовинами ауксинового типу НОК та ІМК у концентраціях 0,5 та 1,0 мг/л у всіх можливих комбінаціях. З'ясовано, що найвищі показники укорінення клонів були за використання у ролі стимулятора коренеутворення тільки ІМК (1,0 мг/л), де укорінились 90,0 % мікропагонів із балом 3, та 10,0 % – із балом 2. Результати розрахунку інтегрованого показника укорінення підтвердили висунуте припущення про позитивний вплив стимулятора росту ІМК на досліджувані процеси (середній бал укорінення становив 2,90, а ІПУ – 96,67 %). Встановлено, що зниження концентрації ІМК та використання двох стимуляторів одночасно чи тільки НОК спричиняло зменшення досліджуваних показників укорінення. На підставі статистичного опрацювання отриманих даних біометричних показників адвентивних кореневих систем клонів Thuja occidentalis (середня кількість корінців першого порядку на один експлант, середня кількість корінців другого порядку на один експлант, середня сумарна довжина корінців першого порядку на один експлант та середня сумарна довжина корінців другого порядку на один експлант), отриманих в умовах in vitro, встановлено, що за використання підібраної методики сформувалось 6,03±0,13 шт. корінців на експлант із середньою довжиною 116,13±2,05 мм (коефіцієнт варіації – 11,91 та 9,69 % відповідно) корінців першого порядку та 7,9±0,25 шт. – корінців другого порядку із сумарною середньою довжиною в межах 17,27±0,53 мм за варіації 17,38 та 17,0 % для відповідних біометричних показників та показника точності досліду у межах 2,18-3,17 %. Встановлено експериментально, що оптимальним живильним середовищем для ризогенезу клонів дослідженого виду є 1/2 MS із додаванням ІМК у концентрації 1,0 мг/л.
7
Тищенко, А. В., О. Д. Тищенко, О. О. Пілярська, О. М. Димов, Г. М. Куц та Н. М. Гальченко. "Вплив стимуляторів росту на фотосинтетичну діяльність і насіннєву продуктивність люцерни". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 126–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження впливу стимуляторів росту й умов зволоження на фотосинтетичну діяльність і насіннєву продуктивність сортів люцерни різних років життя та їх взаємозв’язок. Методи. Польовий, лабораторний, ста- тистичний. Результати. Під час вивчення площі лист- кової поверхні в рік сівби в умовах природного зволо- ження в сорту Зоряна на варіанті контроль ці показники коливаються по фазах: стеблування ‒ 6,48 тис. м2/га, бутонізації ‒ 9,95, масового цвітіння ‒ 16,11, масового плодоутворення ‒ 15,46 тис. м2/га. Застосування сти- муляторів росту сприяє збільшенню асиміляційної поверхні рослин люцерни. Кращі результати отримані по стимуляторах Агростимулін і Гарт у фазу масового цвітіння – 18,37 і 18,76 тис. м2/га. За краплинного зро- шення зберігається така ж закономірність. Найбільша площа асиміляційної поверхні формується у фазу масо- вого цвітіння ‒ 26,45 і 26,47 тис. м2/га. У посівах другого року життя площа листкової поверхні значно збільши- лася в порівнянні з посівами першого року й склала по сорту Зоряна за фазами розвитку: початок бутонізації ‒ 20,27 тис. м2/га, початок цвітіння ‒ 25,49, масове цві- тіння ‒ 35,79 і масове плодоутворення ‒ 28,16 тис. м2/га в умовах природного зволоження (контроль 1). За краплинного зрошення відзначається та ж послідов- ність, але за вищих значень площі асиміляційної поверхні: 32,17; 40,82; 53,61; 45,92 тис. м2/га відпо- відно. Максимальні значення зафіксовані в разі вико- ристання стимуляторів Гарт і Люцис по всіх фазах розвитку (34,31‒34,69; 46,12‒46,74; 61,98‒63,21; 52,80‒54,11 тис. м2/га). Вивчення фотосинтетичного потенціалу показало, що за застосування стимуля- торів росту значення фотосинтетичного потенціалу сприяє зростанню його величини й знаходиться в межах 0,75‒0,78 млн м2×днів/га; 0,47‒0,49 і 2,68‒2,87 млн м2×днів/га в умовах зрошення по фазах розвитку (сорт Зоряна ‒ контроль 1). Без зрошення показники фото- синтетичного потенціалу нижче й складають 0,47‒0,48; 0,29‒0,30 і 1,65‒1,71 млн м2×днів/га відповідно. Кращими варіантами є варіанти з використанням сти- муляторів Гарт і Люцис незалежно від умов зволоження з показниками 0,77‒0,78; 0,49; 2,81‒2,87 млн м2×днів/га (зрошення) та 0,48; 0,30 та 1,70‒1,71 млн м2×днів/га. Максимальний урожай насіння люцерни отримано в разі застосування стимуляторів Гарт і Люцис із коливаннями від 655 до 671 кг/га за зрошення та 472–497 кг/га в умовах природного зволоження. Визначені кореляційні зв’язки між врожайністю насіння люцерни, показниками площі листкової поверхні (r = 0,888‒0,945) і фотосинтетичним потенціалом (r = 0,939‒0,945). Висновки. Результати проведених досліджень дозволили встановити вплив стимуляторів росту на асиміляційну поверхню рослин люцерни, фотосинтетичний потенціал, а також кореля- ційні зв’язки між врожайністю насіння люцерни, показ- никами площі листкової поверхні (r = 0,888‒0,945) і фотосинтетичним потенціалом (r = 0,939‒ 0,945).
8
Fedotov, Gennadiy Nikolaevich, Valentin Sergeevich Shalaev та Yuriy Pavlovich Batyrev. "МИКРООРГАНИЗМЫ ПОЧВ И СТИМУЛЯТОРЫ ПРОРАСТАНИЯ СЕМЯН". Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture 11, № 1 (24 травня 2019): 47. http://dx.doi.org/10.12731/2658-6649-2019-11-1-47-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Изучение влияния регуляторов роста и развития растений (стимуляторов), повышающих посевные качества семян, на развитие почвенных микроорганизмов.Материалы и методы. При изучении выделения углекислоты системами «прорастающие семена – субстрат» при проведении испытаний с живыми и умерщвленными семенами озимого тритикале сорт «Немчиновский 56» удалось, введя определенные приближения, разделить и оценить потоки углекислоты, выделяемые микроорганизмами почв и семенами.Результаты. На основании этого было установлено, что предпосевная обработка семян стимуляторами активизирует развитие микроорганизмов почв в значительно большей степени, чем ускоряет биохимические процессы в семенах. Причем почвы по влиянию ускоренного развития микроорганизмов на биохимические процессы в семенах отличаются друг от друга. Полученные результаты свидетельствуют, что препараты-стимуляторы действуют не только на семена, но и на микроорганизмы почв и, по-видимому, микроорганизмы семян, а результат их действия на микроорганизмы для изменения скорости прохождения биохимических процессов в семенах заранее предсказать нельзя, поскольку неизвестно действие патогенов, находящихся в почвах.Заключение. В связи с этим трудно ожидать, что разработка препаратов-стимуляторов при использовании инертных субстратов без учета взаимодействия этих препаратов с микроорганизмами почв может дать положительные результаты.
9
Zhernosekova, I. V., Т. G. Hutornaya, А. А. Tymchuk, N. P. Chernogor та A. I. Vinnikov. "Роль треоніну в синтезі стимулятора росту стрептоміцетом". Biosystems Diversity 17, № 3 (19 листопада 2009): 24–27. http://dx.doi.org/10.15421/010962.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано позитивну дію треоніну на стимулювальну активність стрептоміцету. Методом гель-хроматографії виявлено збільшення кількості груп фракцій культуральної рідини, які стимулювали ріст дріжджів роду Candida. Показано, що треонін підвищував сумарну питому стимулювальну активність фракцій на 14 %. Ступінь очищення контрольної (без треоніну) та дослідної (із треоніном) груп фракцій культуральної рідини склав 2,0 та 1,6 раза.
10
Кабанець, В. М., В. І. Оничко, Л. П. Музика та С. І. Бердін. "СОРТОВА РЕАКЦІЯ НА ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КАРТОПЛІ ПРИ ОБРОБЦІ ПОСІВІВ РЕГУЛЯТОРАМИ РОСТУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 27–37. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Якість насіннєвого матеріалу будь-якої сільськогосподарської культури є основою її врожайності. Враховуючи значну вартість посадкових бульб картоплі, збільшення коефіцієнту розмноження насіння високих генерацій є фактором зниження собівартості посадкового матеріалу. Використання стимулятору росту дозволяє не тільки збільшити вихід насіннєвих бульб з одиниці площі, а і вирішити це екологічно безпечним шляхом. Враховуючи значну кількість рістстимулючих препаратів та їх чутливість до ґрунтово-кліматичних умов у разі застосування, актуальним є проведення широкого спектра зональних досліджень по підбору більш ефективних стимуляторів росту. У дослідженнях, що проводились в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН України, вивчалась біологічна реакція сортів картоплі Скарбниця, Щедрик, Слов'янка на позакореневу обробку посівів регуляторами росту Агрінос Д, Вегестим, РК, Вимпел-К (Агролайт-У) і Гумати (Гуміфілд ВР-18, Фульвітал Плюс). Об´єктом досліджень виступали процеси формування насіннєвої продуктивності картоплі під дією зазначених препаратів. Встановлено, що в умовах північно-східного Лісостепу є позитивний вплив усіх препаратів, що досліджувались, на формування насіннєвої продуктивності. Виявленні особливості реакції сортів на формування складових насіннєвої продуктивності. Середній у сорту вихід насіннєвих бульб був у межах від 40,5 % у сорту Щедрик і до 45,9 % у сорту Скарбниця. Застосування Гуматів у більшості випадків суттєво збільшувало насіннєву продуктивність, але в структурі врожайності їх вага значно поступалася контролю. Слід зазначити, що посадковий матеріал картоплі більшою мірою доцільно розглядати не з точки зору вагових показників, а кількості бульб придатних для висадки. Як показали дослідження, при застосуванні стимуляторів росту фракційний склад під дією препаратів у середньому по досліду збільшувався у бік насіннєвих бульб від 1,7 % (Вимпел–К) до 3,5 % (Агрінос Д) та у крупної фракції – від 1,5 % (Агрінос Д) до 5,3 % (Гумати). У розрізі сортів більшу прибавку насіннєвих бульб сформували посіви, які були оброблені Гуматами. Сортом, який позитивно не відреагував на застосування препаратів, був сорт Слов’янка. Максимальне збільшення коефіцієнту розмноження у нього відзначалось при обробці Гуматами (2,0), а при застуванні Вимпел–К (Агролайт–У ) рослини зменшили показник виходу насіннєвих бульб відносно контролю. У результаті проведених досліджень закономірно узагальнити, що застосування регуляторів росту в посівах картоплі в умовах північно-східного Лісостепу позитивно впливає на збільшення насіннєвої продуктивності, як у вагових, так і у кількісних параметрах. При застосуванні препаратів виявлена різна реакція сортів на вид препарату. Більш суттєво на формування посадкового матеріалу виявилась система обробки посівів із застосуванням комплексу Гуматів. Меншою мірою на позакореневу обробку посівів регуляторами росту реагував сорт Слов’янка.
11
Грицюк, Н. В., О. А. Дереча, А. В. Бакалова, Я. М. Складановська та Т. В. Попелянська. "ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРОТИ ФУЗАРІОЗНОЇ КОРЕНЕВОЇ ГНИЛІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 57–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати дворічних польових та лабораторних досліджень з вивчення впли-ву передпосівної комплексної обробки насіння пшениці озимої біофунгіцидом, стимулятором росту,хімічним препаратом на розвиток фузаріозної кореневої гнилі і формування урожаю культури. Фу-заріозна коренева гниль є розповсюдженою хворобою на пшеничному полі. Вона досить шкідлива уфазі проростків, уповільнюючи їхній ріст і розвиток. У поширенні цієї хвороби значну роль відігра-ють ґрунтова йі насіннєва інфекції, а також температура, вологість ґрунту та фізіологічний станрослин. Найефективнішим заходом захисту посівів пшениці озимої від ґрунтової, насіннєвої, аеро-генної інфекції є протруєння насіння. А правильне поєднання біологічних та хімічних препаратів заумови допосівної обробки насіння дає можливість не тільки зменшити ураженість фузаріозною ко-реневою гниллю й значно збільшити продуктивність культури, а й знизити пестицидне наванта-ження на рослини та ґрунт. Таке комплексне застосування препаратів поліпшить екологічний станагроландшафтів та довкілля. Встановлено, що за обробки насіння пшениці озимої стимуляторомросту Емістим С, в. с. р., (10 мл/т), збільшується довжина проростків на 1,7 см, також підвищу-ється енергія проростання на 3 %, лабораторна схожість – на 4 %. За результатами проведеноїфітоекспертизи обробленого насіння баковою сумішшю з хімічного та біологічного препаратів,ураження насіння грибами роду Alternaria spp. становило 0–2 %, грибами роду Fusarium spp. – 0–1 %.Визначено технічну ефективність застосування біологічного препарату, стимулятору росту як ок-ремо, так і в поєднанні з хімічним препаратом у разі протруєння насіння пшениці озимої. Показниктехнічної ефективності був найвищим у варіанті, де застосовували Ламардор 400 FS ТН, (0,15 л/т)з додаванням біофунгіциду Фітохелп, р., (1,0 л/т) – (89,5 %), тоді як застосування препаратів Фіто-хелп, р., (1,0 л/т) і Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) забезпечило технічну ефективність 73,0 % і 59,0%відповідно. Висвітлено, що найвищий приріст урожайності пшениці озимої було отримано при ком-плексному застосуванні Ламардор, 400 FS ТН, (0,15 л/т) у поєднанні з біофунгіцидом Фітохелп, р.,(1,0 л/т) та стимулятором росту Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) – 0,9 та 0,8 т/га відповідно.
12
Rossihina, G. S., V. S. Bilchuk, V. V. Lashko та O. M. Vinnychenko. "Вплив стимуляторів росту на активність ферментів азотного метаболізму кукурудзи". Biosystems Diversity 19, № 1 (20 березня 2011): 137–42. http://dx.doi.org/10.15421/011117.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив стимуляторів росту «Епін-Екстра», «Вимпел» і «Агат» на активність амінотрансфераз проростків середньоранніх гібридів кукурудзи. Обробка насіння стимуляторами росту сприяє підвищенню активності аспартат- та аланінамінотрансфераз і накопиченню легкорозчинних білків у різних органах на ранніх етапах росту. На фоні чіткої тенденції до підвищення активності амінотрансфераз під впливом стимуляторів росту виявлено і суто сортоспецифічні реакції. Зареєстровано існування кореляційного зв’язку (r = 0,88–0,99) ферментативної активності ензимів у досліджених частинах проростків кукурудзи за дії регуляторів росту.
13
Окрушко, С. Є. "Вплив стимулятора росту Вимпел на врожайність капусти білоголової". Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. Серія "Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія грунтів", № 1 (2017): 140–45.
Знайти повний текст джерела
14
Гангур, В. В., Л. С. Єремко та А. А. Кочерга. "ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОСТИМУЛЯТОРІВ ЗА УМОВИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 36–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних технологіях вирощування соняшника (Helianthus annuus L.) ефективним заходом ніве-лювання негативного впливу несприятливих абіотичних чинників та управління реалізацією біологіч-ного потенціалу продуктивності культури все більшого поширення набувають регулятори росту рослин. Метою досліджень було з’ясувати зміну біометричних параметрів рослин та продуктивно-сті посівів соняшнику за умови пливу біостимуляторів росту в умовах Лівобережного Лісостепу Ук-раїни. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що стимулятори росту рослин сприяли приско-ренню проростання насіння, інтенсифікації ростових процесів, скороченню тривалості міжфазних періодів. Встановлено, що найбільш ефективний вплив на формування та функціонування асиміля-ційної поверхні рослин спостерігали у разі поєднання допосівної обробки насіння препаратом Марс ЕLBi (300 мл/т) та позакореневого підживлення посівів у фазу 5–6 листків стимулятором Ендофіт L1 (20 мл/га), де площа листкової поверхні посівів становила 80 тис. м2/га або перевищувала конт-роль на 33,1 %. За застосуванням рістрегулюючих речовин відзначено збільшення маси насіння з ко-шика на 3,1–4,4 г або 5,7–8,1 % та маси 1000 насінин на 5,2–7,5 г або 10,3–14,9 % щодо контрольно-го варіанту. З’ясовано, що найбільш сприятливі умови для формування врожаю соняшника створю-валися за умови допосівної обробки насіння культури біостимулятором Марс ЕLBi та листкового підживлення посівів препаратом Ендофіт L1. Приріст урожайності насіння соняшника порівняно з контролем становив 0,34 т/га або 12,7 %. Ефективним також виявилося застосування вищезазна-чених препаратів лише для передпосівної обробки насіння, яке забезпечило підвищення урожайності соняшника, відповідно, на 0,30 і 0,21 т/га.
15
Давиденко, С. Ю., та А. О. Рожков. "УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА СОРГО ЗА РІЗНИХ ВАРІАНТІВ ЗАСТОСУВАННЯ СТИМУЛЯТОРУ РОСТУ ВЕГЕСТИМ У ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 18–28. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета досліджень полягала у визначенні впливу різних варіантів застосування інноваційного стимулятору росту Вегестим на врожайність сучасних гібридів сорго зернового різних груп стиглості. Дослідження проводили протягом 2019–2021 рр. на полях ФГ «Дюніс» Кремінського району Луганської області за загальноприйнятою методикою. Двохфакторний дослід закладено методом розщеплених ділянок у трьох повтореннях. У досліді вивчали чотири гібриди сорго зернового різних груп стиглості: Іггор, Флагг, Юкі і Сват та шість варіантів застосування стимулятору росту Вегестим: 1 – абсолютний контроль; 2 – другий контроль (обробка насіння водою); 3 – передпосівна обробка насіння Вегестимом; 4 – обробка насіння + фоліарне підживлення на початку фази трубкування; 5 – обробка насіння + фоліарне підживлення на початку викидання волоті; 6 – передпосівна обробка насіння + два фоліарні підживлення на початку трубкування та викидання волоті. Площа посівної і облікової ділянки становила 100,0 і 80,0 м2 відповідно. Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для району досліджень, за виключенням елементів поставлених на вивчення. Проведені дослідження довели доцільність застосування стимулятору росту Вегестим під час вирощування сорго зернового. З точки зору агрономічної ефективності кращим був варіант у якому цим препаратом обробляли насіння перед сівбою та проводили два фоліарні підживлення – на початку трубкування та викидання волотей. У середньому за роками та досліджуваними гібридами сорго зернового, врожайність зерна сорго в цьому варіанті була найвищою в досліді – 5,28 т/га. Також високу ефективність показав варіант у якому Вегестим застосовували для обробки насіння та фоліарного підживлення на початку трубкування. У більш сприятливому за погодними умовами вегетації 2021 р. урожайність зерна сорго на цих варіантах істотно не відрізнялася. Серед досліджуваних ранньостиглих гібридів істотну перевагу за врожайністю зерна в усі роки мав гібрид вітчизняної селекції Сват, а серед середньоранніх – гібрид французької селекції Флагг. У середньому за роками та варіантами застосування стимулятору росту Вегестим урожайність зерна цих гібридів становила 5,37 і 4,76 т/га відповідно. Таким чином, ці гібриди можна рекомендувати до вирощування, включаючи в технологію запропонований варіант застосування стимулятору росту Вегестим, а саме – передпосівну обробку насіння та два фоліарні підживлення – на початку фаз трубкування та викидання волоті.
16
Белеля, С. О. "Вплив стимуляторів росту на проростання насіння модрини європейської". Наукові праці Лісівничої академії наук України, Вип. 12 (2014): 91–98.
Знайти повний текст джерела
17
Ходаніцька, Олена, Оксана Шевчук та Олеся Ткачук. "ВПЛИВ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ БОБОВИХ КУЛЬТУР". ГРААЛЬ НАУКИ, № 7 (3 вересня 2021): 125–30. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.021.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчали вплив стимуляторів росту агростимуліну та реастиму на процеси проростання насіння бобових культур. Встановлено, що замочування насіння у водних розчинах препаратів активізує прокльовування та проростання насіння сочевиці і квасолі. Використання агростимуліну призводило до збільшення енергії проростання сочевиці на 12% порівняно з контролем, в зразках квасолі – на 4%. За дії реастиму відмічалося підвищення енергії проростання для культур відповідно на 6% та 8%. Лабораторна схожість насіння сочевиці під впливом реастиму становила на 4% більше, ніж в контролі, а при замочуванні в розчині агростимуліну – на 6%. Обробка насіння квасолі агростимуліном покращувала схожість на 2% порівняно з контролем, у варіанті з реастимом – на 4%.
18
Panahid, Galina Yaroslavivna. "ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРИЕМОВ СОЗДАНИЯ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БОБОВО-ЗЛАКОВЫХ ТРАВОСТОЕВ". Научный взгляд в будущее, № 10-03 (30 червня 2018): 64–70. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-10-03-010.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені результати досліджень впливу докорінного поліпшення старосіяних лук шляхом створення бобово-злакового травостою із використанням мікродобрив, інокуляції та стимулятора росту. Визначено кормову продуктивність та економічну ефективність створення т
19
Бондаренко, А. Н. "Влияние стимуляторов роста на урожайность и экономические показатели возделывания озимой пшеницы в условиях Нижнего Поволжья". Аграрная Россия, № 9 (25 вересня 2012): 10–11. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2012-9-10-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучено влияние стимуляторов роста на развитие растений озимой пшеницы за два года исследований. Обнаружено положительное действие стимуляторов роста, что существенно отразилось как на урожайности зерновой культуры, так и на экономической эффективности.
20
Аринжанов, А. Е., Е. П. Мирошникова, А. Н. Сизенцов та Ю. В. Килякова. "ВЛИЯНИЕ УЛЬТРАДИСПЕРСНЫХ КОРМОВЫХ ДОБАВОК, ПРОБИОТИЧЕСКИХ ШТАММОВ И ИХ КОМПЛЕКСОВ НА СОДЕРЖАНИЕ ЭССЕНЦИАЛЬНЫХ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ В ОРГАНИЗМЕ КАРПА". Trace Elements in Medicine (Moscow) 22, s (2021): 8–10. http://dx.doi.org/10.19112/2413-6174-2021-s1-02.
Повний текст джерелаАнотація:
В последнее время возрастает интерес к альтернативным кормовым добавкам, таким как биологически активные вещества и ультрадисперсные частицы эссенциальных элементов. Представлены данные сравнительного анализа степени влияния пробиотического штамма B. subtilis ВКПМ В-10641, УДЧ Сu+Zn и их комбинированного действия на рост и элементный статус карпа. Полученные данные свидетельствуют о положительной динамике на фоне применения исследуемых добавок как для повышения продуктивности рыб, так и распределения эссенциальных элементов. Наиболее перспективным является использование комбинации исследуемых стимуляторов роста (пробиотический препарат и УДЧ Сu+Zn) с позиции повышения живой массы и увеличения ключевых эссенциальных элементов в организме рыб.
21
Терехов, Gennadiy Terekhov, Кучин, Aleksandr Kuchin, Стеценко, Svetlana Stetsenko, Андреева, Elena Andreeva, Хуршкайнен, and Tatyana Khurshkaynen. "The influence of growth-promoting factors obtained from natural material on softwood germs." Forestry Engineering Journal 6, no. 3 (October 10, 2016): 7–9. http://dx.doi.org/10.12737/21675.
Повний текст джерела
22
Окрушко, С. Є. "Вплив стимуляторів росту на врожайність столових буряків та моркви". Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. Серія "Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія грунтів", № 2 (2016): 109–14.
Знайти повний текст джерела
23
Skoroplyas, Iryna. "Живцювання троянд на різних субстратах в умовах Кременецького ботанічного саду". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(332) (6 грудня 2018): 54–59. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-54-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати вегетативного розмноження троянд, перспективних для використання в декоративно-промисловому розсадництві. Розглянуто дію регуляторів росту на укорінення зелених живців для прискореного отримання посадкового матеріалу. Установлено, що застосування стимуляторів росту «Корневін» дає кращі результати, порівняно із застосуванням «Епіному» й «Гетероауксину» та контролем при розмноженні троянд зеленими живцями.
24
Горобець, М. В., П. В. Писаренко, Т. О. Чайка та О. В. Міщенко. "НАУКОВІ ПІДХОДИ ЩОДО ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 142–49. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано потенційні негативні наслідки зміни клімату в умовах Лівобережного Лісостепу та визначено, що основними потенційними негативними наслідками зміни клімату, які можуть про-являтися в даний час, є: термічний стрес; підтоплення; зменшення площ та порушення видового складу зелених насаджень; природні гідрометеорологічні явища; зменшення кількості та погіршення стану питної води. Підкреслюється, що в Україні спостерігається явне підвищення температури повітря за період 1996–2016 років. Наведено характерну оцінку ячменю ярого як перспективної зер-нової культури як важливої для повної продовольчої безпеки України, оскільки вона належить до ку-льтур універсального використання. Вплив сортових властивостей самих рослин та своєчасне вико-ристання стимуляторів важливі для отримання високих та стабільних урожаїв ячменю ярого. На прикладі контрольного поля площею 100 гектарів, що належить АГ «Горобець» села Шилівка Реше-тилівського району Полтавської області, оцінювали вирощування ячменю ярого та збільшення його врожайності за допомогою стимуляторів типу розчин бішофіту, Епін-екстра, Циркон та Полістин. Експеримент проводився для таких сортів ячменю ярого, як Геліос, Вакула, Парнас, і включав оброб-ку досліджуваних сортів розчином бішофіту з різною концентрацією та без обробки (контроль). Грунт дослідної ділянки - сірий ліс, важкий суглинистий за гранулометричним складом. Експериме-нтально встановлено, що розчин з концентрацією бішофіту 1,0 % має оптимальний стимулюючий ефект на проростання насіння ячменю ярого, а сам бішофіт має комплексну дію на рослини з два-дцяти макро- та мікроелементів, що містяться в бішофіті. При обробці ячменю ярого на дерново-опідзоленому ґрунті обприскування культур у фазі кущіння регуляторами росту Епін-екстра, Циркон та Полістин, тривалість фаз розвитку рослин, а також вегетаційний період на 2–4 дні, що дозволяє розпочати збирання ячменю на зерно раніше, ніж зазвичай. Застосування стимуляторів Епін-екстра та Полістін збільшує поверхню асиміляції листя посівів ячменю ярого на 8,5 та 11,1 % відповідно; фотосинтетичний потенціал на 6,2 % та чиста продуктивність фотосинтезу в середньому протя-гом вегетації на 3,3 та 10,4 % відповідно. Застосування стимулятора Циркон у фазі кущіння не ро-бить суттєвого позитивного впливу на фотосинтетичну активність посівів ячменю ярого в ґрунто-во-кліматичних умовах.
25
Бондаренко, А. Н. "Влияние стимуляторов роста на продуктивность фасоли овощной на различных типах почв Астраханской области". Аграрная Россия, № 12 (27 грудня 2013): 11–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2013-12-11-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведены результаты по изучению воздействия стимуляторов роста на различные сорта овощной фасоли в условиях орошения Астраханской области, а также по водопотреблению и коэффициенту водопотребления, накоплению азота в общей биомассе растений, основным элементам структуры урожая. Выделены наиболее эффективные варианты использования стимуляторов роста при возделывании сортов фасоли Пагода и Рубин.
26
Маренич, М. М., та С. О. Юрченко. "Посівні властивості насіння сільськогосподарських культур залежно від застосування стимуляторів росту". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (30 вересня 2016): 18–21. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наводяться результати досліджень посівних властивостей насіння, обробленого новими препаратами гумінової природи, які виробляються компанією Soil-Biotics (США). В лабораторних умовах досліджували дію стимуляторів на енергію проростання, лабораторну схожість, інтенсивність наростання органічної маси та протікання ростових процесів. Встановлено, що обробка насіння препаратом «Seed treatment» сприяє швидшому наростанню органічної маси, активації водопоглинальної здатності насіння та інтенсифікує ростові процеси. Відмічена позитивна дія препарату на схожість насіння за умови витримки експозиції обробка 45 днів. Застосування препарату «Foliar concentrate» також посилювало ростові процеси та сприяло наростанню кореневої маси проростків.
The results of researches of sowing properties of seed which was treated by new humic preparations (which are made by a company «Soil Biotics», USA) are presented in the article. In laboratory terms we probed stimulant effect on germination energy, laboratory germination, intensity of growth of organic mass and flowing of growth processes. We found that treatment of seed by preparation «Seed treatment» favors to more rapid growth of organic mass, activating of water absorption ability of seed and intensifies growing processes. We noted the positive influence of preparation on the growth processes on condition of treatment exposure 45 days. Application of preparation «Foliar concentrate» also strengthened growth processes and stimulates the growth of sprouts root mass.
27
Штугеревич, В. С. "Ефективність позакореневого застосування стимулятора росту «4R Foliar сoncentrate» на посівах ячменю ярого". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2018): 83–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.01.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У досліді, який проводили у виробничих умовах, були отримані результати, які свідчать про досить високу ефективність застосування препаратів, створених на основі гумінових речовин. Позакореневе використання препарату «4R Foliar concentrate» (США) в нормі 1,5–2 кг/га дало змогу істотно збільшити врожайність зерна ячменю. В середньому за три роки досліджень обприскування посівів сприяло зростанню врожайності на 11,4–22,8 % за норми висіву 4,5 млн шт. насінин/га. В разі зменшення норми до 4 млн шт. урожайність контрольного варіанту (без обприскування) становила дещо меншу величину, проте динаміка її зростання в оброблених посівах була значно кращою – підвищення рівня врожайності становило 30,4 %.Обробка посівів препаратом «4R Foliar concentrate» сприяла збільшенню маси 1000 зерен на 1,1–4,2 г залежно від норми висіву, а крупність зерна зросла на 6–8 %.Норми висіву насіння, які передбачають у середньому 4,5 млн шт./га, можуть бути недоцільними, оскільки різниця між контрольними варіантами за врожайністю є неістотною, але зменшення їх на 0,5–1 млн є цілком економічно виправданим. Так, у разі зменшення норм висіву насіння на 1 млн шт./га врожайність змінюється несуттєво, але рентабельність виробництва зростає майже на 10 %. Навіть у разі великих норм висіву рентабельність виробництва зростає на 9–24 %.
In the experiment, conducted in production conditions, the results were obtained, which testify to the rather high effectiveness of the use of drugs based on humic substances. The foliar application of the preparation «4R Foliar concentrate» (USA) in the norm of 1.5–2 kg/ha made it possible to substantially increase the yield of barley grain. On average, for three years of research spraying of crops contributed to an increase in yield by 11.4–22.8 % with a seeding rate of 4.5 million pieces of seeds per hectare. In case of a decrease in the norm to 4 million pcs. the yield of the control variant (without spraying) was somewhat smaller, but the increase in the yield level was 30.4 %. The processing of crops with «4R Foliar concentrate» helped increase the mass of 1000 grains by 1.1–4.2 g, depending on the seeding rate, and the grain size increased by 6–8 %. Seed seeding rates, which provide an average of 4.5 million pcs. of seeds per hectare can be inexpedient, since the difference between control options for yield is not significant, but a decrease of 0.5–1 million is economically justified. So, in the case of a decrease in seed sowing rates of 1 million pcs. of seeds per hectare, the yield is not changing significantly, but the profitability of production is growing by almost 10 %. Even in the case of high rates of sowing, the profitability of production is higher by 9–24 %.
28
Golub, Sergii, Valentyna Golub та Olena Skuratyvska. "Дослідження ресурсозберігальних технологій під час вирощування зернових культур в умовах Західного Полісся України". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (2 липня 2018): 80–89. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-80-89.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано застосування елементів біологізації технології вирощування озимої пшениці на основі комплексного використання абіотичних (ґрунт, клімат, погода), біотичних (сорти, біологічні компоненти агроценозів і ландшафтів) й антропогенних (технічні, організаційно-економічні, інформаційні) чинників. Дослідженнями встановлено, що за впливом на продуктивність вирощуваних культур у прямій дії сидерати й особливо солома поступаються мінеральним добривам, однак їх поєднання з мінеральними добривами поліпшувало використання азоту та сприяло стабілізації вмісту в ґрунті гумусу, тому застосування побічної продукції й сидератів, вирощених у проміжних посівах, є позитивним елементом у сучасному землеробстві з отримання біологічно чистої рослинницької продукції. У ланці сівозміни найвищі прирости врожаю с.-г. культур формуються у варіантах з унесенням мінеральних добрив на 63–68 % приросту то того, де їх не застосовували, та поєднанні сидератів, соломи й мінеральних добрив – 74–83 % відповідно. Із кожного гектара забезпечується врожайність цукрових буряків на рівні 323–370 ц/га, ярого ячменю – 32–53, конюшини – 352–500, озимого тритикале – 35–58 ц/га. Ресурсозберігальні біологічні технології будуть раціональними з економічного та енергетичного поглядів, якщо всі елементи, які їх складають (строки сівби й норми висіву, удобрення, пестициди, біопрепарати) застосовувати у взаємозв’язку: ґрунт – погода – рослина – сорт – добрива – пестициди – довкілля. В умовах Західного Полісся України на дерново-підзолистих ґрунтах на фоні N60Р60К60 та при застосуванні біологічних стимуляторів росту («Агростимулін» – 10 мл/т і 10 мл/га та «Марс» – 200 мл/т і 200 мл/га) для обробки насіння й вегетуючих рослин на V етапі органогенезу при різних строках і нормах посіву озимої пшениці забезпечується врожайність від 43,3 до 54,5 ц/га, уміст у зерні білка – 11,11–14 % та клейковини – 13,6–27,6 %. Особливо це помітно за зменшених норм висіву. Біологічні стимулятори росту на фоні мінеральних добрив сприяють кущенню рослин, формуванню кількості й довжини міжвузлів, асиміляційної листової поверхні, збільшенню довжини колосу, кількості колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса та маси 1000 зерен, зменшенню розвитку найбільш поширених хвороб у Західному Поліссі України.
29
Prokopchyk, V. M., V. I. Tsyhanskiy та O. I. Tsyhanska. "Вплив стимуляторів росту на вкорінення живців самшиту вічнозеленого Buxus sempervirens L. в умовах закритого ґрунту". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 57–59. http://dx.doi.org/10.15421/40280712.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень щодо регенераційної здатності самшиту вічнозеленого Buxus sempervirens L. за вегетативного розмноження методом живцювання залежно від впливу оброблення живців розчинами стимуляторів росту рослин (Гетероауксин, Корневін, Емістим С, Ростмомент та Епін) в умовах захищеного ґрунту Вінницького національного аграрного університету. Визначено відсоток вкорінення самшиту вічнозеленого залежно від виду стимулювального препарату. Досліджено вплив регуляторів росту рослин на особливості формування таких біометричних показників вкорінених живців, як висота надземної частини, кількість та довжина коренів, що є умовою розробки та вдосконалення методів ефективного розмноження самшиту вічнозеленого для потреб озеленення. Умовою значного поширення декоративних рослин, зокрема і самшиту вічнозеленого, є розроблення та вдосконалення методів ефективного розмноження з урахуванням їх біологічних властивостей, особливостей масового вирощування та потреб озеленення. Питання щодо забезпечення вітчизняного ринку потрібною кількістю садивного матеріалу рослин, адаптованих до місцевих природно-кліматичних умов, залишається надзвичайно актуальним. Отже, дослідження біологічних основ, а також розроблення нових та вдосконалення існуючих технологічних параметрів, вегетативного розмноження самшиту вічнозеленого завдяки використанню стимуляторів росту рослин, що дає змогу отримувати якісний та стійкий посадковий матеріал, є надзвичайно актуальним завданням, яке потребує глибокого наукового вивчення.
30
Кулагин, А. А., Р. Х. Ямалеев та В. В. Сахнов. "Особенности развития сеянцев сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) и лиственницы Сукачева (Larix sukaczewii Dyl.) в лесных питомниках Среднего Поволжья". Аграрная Россия, № 1 (25 лютого 2009): 39–47. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-1-39-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Применение минеральных удобрений, органо-минерального препарата "Гумирал", стимуляторов роста растений "Гибберсиба" и "Гумата натрия" значительно повышает содержание пигментов фотосинтеза в хвое сеянцев, причем максимальное повышение наблюдается у варианта с совместным применением минеральных и органо-минеральных удобрений, как в виде корневой, так и внекорневой подкормок. Расчеты показали, что даже при неблагоприятных погодных условиях применение рекомендованных способов и видов минеральных удобрений, препарата "Гумирал" и стимуляторов роста растений позволяет получить условную экономию на 1 тыс. сеянцев более 150 руб.
31
Ефремов, И. В., Александр Ильич Волков та Н. А. Кириллов. "Использование природных стимуляторов роста при возделывании сахарной свеклы". Аграрная Россия, № 5 (11 квітня 2011): 70–71. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2011-5-70-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Использование природных стимуляторов роста Байкала Эм 1, Иммуноцитофита, Циркона, Эпина способствует улучшению агрофизических, агрохимических и биологических свойств выщелоченного чернозема и повышению урожайности корнеплодов сахарной свеклы.
32
Разина, А. А., О. Г. Дятлова, Т. А. Рябчинская та И. Ю. Бобрешова. "Эффективность биологического стимулятора роста растений Стиммунол ЕФ на яровой пшенице". Агрохимия, № 7 (2018): 50–56. http://dx.doi.org/10.1134/s0002188118070104.
Повний текст джерела
33
Шкурко, В. С. "Ефективність використання мінеральних добрив і стимуляторів росту на посівах пивоварного ячменю". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2013): 162–65. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.40.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз економічних показників досліду, в якому ви-вчалася дія попередників і добрив показав, що найви-щий рівень рентабельності зафіксовано у варіантах досліду, які розміщувалися після цукрових буряків і на яких застосовувався «Нутрівант Плюс пивоварний ячмінь» (71,8 %). У частині досліду, де попередником була кукурудза на зерно, найкращий ефект також було досягнуто на варіантах, на яких застосовувало-ся це комплексне добриво. Застосування «Нутріван-ту Плюс пивоварний ячмінь» також дозволяє істот-но зменшити собівартість продукції порівняно з ко-нтрольним варіантом без добрив та варіантами із застосуванням N30P30K30. Найефективнішим викори-стання стимуляторів росту було переважно у варіа-нтах, де рослини удобрювалися «Нутрівантом». Найкращі результати досягнуто в разі використання «Nano Gro» та «Вітазиму». Застосування стимуля-торів росту дає змогу збільшити показники рента-бельності та чистого доходу майже в два рази, про-те дія препаратів суттєво коригується вибраною системою удобрення посівів. На посівах ячменю, які удобрюються мінеральними добривами, потрібно застосовувати препарати «Вітазим» і «Nano Gro».
Analysis of economic indicators of the experiment in which the effect of precursors and fertilizers were studied, showed that a high level of profitability was recorded in the experiments, which were placed after sugar beet and on which «Nutrivant Plus malting barley» (71.8%) was used. In the part of the experiment, where the predecessor was the maize on grain, the best effect has also been achieved on the variants on which a complete fertilizer was applied. Application of «Nutrivant Plus malting barley» can significantly reduce the cost of production compared to the control without fertilizer and options using N30P30K30. Effective use of growth stimulators was mainly in cases where the plants were fertilized with «Nutrivant». The best results were achieved by using drugs «Nano Gro» and «Vitazim». Application of growth stimulators can increase performance of profitability and net income almost twice, but the action of drugs is largely corrected by the selected system of fertilizing crops. On crops of barley, which are fertilized with mineral fertilizers, it is advisable to use drugs «Vitazim» and «Nano Gro».
34
Lisoviy, M. M. "Вплив стимуляторів росту на ініціацію експлантів Thuja Occidentalis L. в умовах in vitro". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 47–50. http://dx.doi.org/10.15421/40290509.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі критичного аналізу літературних джерел встановлено потребу проведення поглибленого дослідження процесу росту експлантів Thuja occidentalis L. на етапі ініціації під час мікроклонального розмноження в умовах in vitro під впливом різних стимуляторів росту. Розглянуто застосовану методику виконання експериментальних досліджень. Проведено тестування трьох рецептів базових живильних середовищ: Murashige and Skoog medium (MS), Risser and White medium (RW) та Litvay medium (LM) і встановлено, що для мікроклонування досліджуваного виду оптимальним є RW. Визначено вплив синтетичних фітогормонів ауксинового (2,4-D та НОК) і цитокінінового (БАП) типу на успішність проходження етапу ініціації експлантів Thuja occidentalis L. Досліджено явище утворення калюсної тканини в експлантів під впливом різних ростових речовин. Виконано якісну оцінку ініціації експлантів, на основі якої проведено їхній поділ на три групи: "незадовільна ініціація", "задовільна ініціація" та "добра ініціація", залежно від збільшення лінійних розмірів рослинного матеріалу. Встановлено, що оптимальним живильним середовищем для ініціації росту досліджуваного виду є RW, модифіковане 0,3 мг/л (2,4-D)+0,5 мг/л (НОК)+0,2 мг/л (БАП).
35
Ефремова, Юлия Вячеславовна. "Продуктивность озимой пшеницы при обработке семян стимуляторами роста". Аграрная Россия, № 5 (6 квітня 2015): 21–24. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-5-21-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлены результаты исследований влияния стимуляторов роста на посевы озимой пшеницы при предпосевной обработке семян. Установлено, что обработка семян стимуляторами роста приводит к увеличению показателей фотосинтетической активности посевов и урожайности зерна озимой пшеницы в условиях Орловской области.
36
Klimenko, Viktor, Mikhail Borisenko, Yury Belinsky, Oleg Pelekh, Artem Raykov та Peter Radchevsky. "Оценка влияния срока производства прививок, длительности аэрации и стимуляторов роста на выход и качество привитых саженцев винограда". Magarach. Vinogradstvo i Vinodelie, № 2(108) part: 21 (19 червня 2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.35547/im.2019.21.2.001.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведен эксперимент по исследованию приемов стратификации виноградных прививок «на воде» по разработанному плану полного трехфакторного эксперимента, всего 60 вариантов в трехкратной повторности. Выполнена прививка сорта Каберне-Совиньон на подвое Кобер 5ББ в условиях прививочной мастерской, всего 3960 шт. привитых черенков. Для анализа данных использовали трехфакторный дисперсионный анализ. Варианты срока производства прививок, стимуляторов, как и варианты аэрации, существенно отличались друг от друга по силе действия. Исследование позволяет признать с вероятностью не ниже 0,95, что влияние срока прививки и стимуляторов на выход привитых саженцев является достоверным. Результаты показывают отчетливое влияние факторов срока прививки и стимуляторов на выход саженцев винограда, которое в совокупности детерминирует более 3/4 изменчивости этого показателя. Исследование позволяет признать с вероятностью не ниже 0,95, что влияние стимуляторов и аэрации, так же, как и их взаимодействия на вызревание побега является достоверным. Результаты показывают значительное влияние факторов стимуляторов и аэрации, и особенно взаимодействия стимуляторов и аэрации на вызревание побега, которые в совокупности детерминируют 86,5% изменчивости этого показателя. Исследование позволяет признать с вероятностью не ниже 0,95, что влияние стимуляторов, так же, как и взаимодействия стимуляторов и аэрации, на толщину побега является достоверным. Результаты показывают существенное влияние фактора стимуляторов и взаимодействия стимуляторов и аэрации на толщину побега у основания, которые в совокупности детерминируют 60,5% изменчивости этого показателя. Исследование позволяет признать с вероятностью не ниже 0,95, что влияние срока производства прививок, стимуляторов, аэрации так же, как и взаимодействия стимуляторов и аэрации, на количество пяточных корней является достоверным. Результаты показывают значительное влияние всех изучаемых факторов, а также взаимодействия стимуляторов и аэрации на количество пяточных корней, которые в совокупности детерминируют почти всю изменчивость этого показателя. Таким образом, влияние срока производства прививок, стимуляторов и длительности аэрации на качество привитых саженцев является достоверным.An experiment was conducted to investigate methods for “in water” vine grafts stratification by a developed plan of a full three-factor experiment, a total of 60 variants in triplicate. The ‘Cabernet-Sauvignon’ cultivar was grafted onto ‘Kober 5BB’ rootstock in the conditions of a grafting shop, a total of 3960 pieces of grafted cuttings. A three-factor variance analysis was used to analyze the data. The grafting terms, use of stimulants, as well as aeration options differed significantly in terms of effect. The study confirms with a 0.95 certainty the impact of the grafting time and stimulants on the output of grafted cuttings. The results demonstrate a clear impact of such factors as grafting time and stimulants on the output of grapevine seedlings, which cumulatively determine over 3/4 of the variability of the indicator. The study confirms with a 0.95 certainty the impact of stimulants and aeration, along with their interactive effect on shoot lignification. The results demonstrate a significant influence of such factors as stimulants and aeration, and in particular the interaction between stimulants and aeration on shoot lignification, which cumulatively determine 86.5% of the variability of the indicator. The study confirms with 0.95 reliability the impact of stimulants, and the interaction between stimulants and aeration on shoot thickness. The results demonstrate a significant impact of stimulants and the interaction of stimulants and aeration on shoot thickness at the base, which cumulatively determine 60.5% of the variability of the indicator. The study confirms with a 0.95 certainty the impact of the grafting time, stimulants, aeration, as well as interaction between stimulants and aeration on the number of base roots. The results demonstrate a significant impact of all the studied factors, along with interaction between stimulants and aeration on the number of base roots, which cumulatively determine most of the variability of the indicator. Thus, the impact of the grafting time, stimulants and duration of aeration on the quality of grafted seedlings is well attested.
37
Lymar, A. O., та O. O. Kholodnyak. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КАВУНА СТОЛОВОГО В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 69 (23 липня 2021): 99–109. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-99-109.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Оцінити ефективність стимуляторів при вирощуванні кавуна на півдні України. Методи. Польовий – визначення врожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний. Результати. Встановлено, що максимальне значення кореневої маси – 337,75 г/росл. було зафіксовано при спільному вирощуванні «Ecoline універсальне насіння, запуск і ріст». Основна маса кореневої системи кавуна (близько 90%) розміщена в горизонті від 11 до 40 см. Максимальний вплив на фотосинтетичний потенціал мали норми мінеральних добрив. Максимальні значення в середньому за експериментом – 183,65 тис. м2 × день/га типові для норми добрив на урожайність 30 т/га. Проаналізовано сформовану площу листової поверхні залежно від елементів адаптивної технології вирощування кавуна, зроблено висновок, що максимальних значень вона досягає на початку достигання плодів. Залежно від варіантів вона склала – 3,0–5,1 тис. м2/га. Найвищий урожай плодів кавуна (25,98 т/га) сформувався за умови виконання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник з внесенням добрив на урожай 30 т/га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост». Отримано динаміку врожайності кавуна в залежності від гідротермічного коефіцієнту та виражено її у вигляді рівняння. Висновки. Застосування всіх стимуляторів збільшило чисту продуктивність фотосинтезу, що в підсумку збільшило врожайність кавуна. Найефективнішим було використання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник із внесенням добрив на урожай 30 т / га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост».
38
Феллер, Е. Ю., В. В. Коньшин, Д. А. Авдеева, А. А. Беушев, М. В. Ефанов та О. И. Копылова. "ЗАВИСИМОСТЬ РОСТОСТИМУЛИРУЮЩИХ СВОЙСТВ ОТХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА ОБОЛОЧЕК ОВСА,ЛУЗГИ ПОДСОЛНЕЧНИКА И ТОРФА". Ползуновский вестник, № 1 (27 травня 2019): 128–31. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2019.01.023.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема утилизации и использования огромного количества отходов растительного происхождения стоит очень остро для сельскохозяйственных регионов России. Одним из вариантов решения данной проблемы является применение в качестве стимуляторов роста и удобрений оболочек злаковых, лузги, половы, соломы и других отходов. В качестве метода активации, повышающего эффективность получаемых стимуляторов может быть использован метод взрывного автогидролиза. В работе изучен химический состав обработанных по методу взрывного автогидролиза отходов растительного происхождения: оболочек овса посевного Avéna satíva, лузги подсолнечника Helianthus и полезного ископаемого - торфа. Обработанные при давлении водяного пара 1,6 и 1,8 МПа материалы в дальнейшем были использованы в качестве стимуляторов роста семян пшеницы сорта Омская 36. В ходе проведенных исследований был изучен химический состав (содержание основных компонентов в материале) с целью выбора наиболее эффективного ростостимулятора.Для исследования ростостимулирующих свойств были получены суспензии с содержанием модифицированных продуктов в количестве 0,1-5 г/л. Проведенные по стандартным методикам исследования энергии прорастания и всхожести семян показали, что при обработке водяным паром материалов наиболее эффективные ростостимулирующие свойства показали суспензии, полученные из обработанных оболочек овса.
39
Іващенко, І. Є., С. А. Адаменко, С. А. Масловата та І. Д. Жиляк. "Вплив мікродобрива фульвогумін на укорінення троянд сорту Mildred scheel чайно-гібридної групи". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.36930/40310403.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості коренеутворення напівздерев'янілих живців троянд сорту Mildred scheel чайно-гібридної групи. Наведено результати впливу різних концентрацій мікродобрива Фульвогумін та поєднання його з іншими видами стимуляторів коренеутворення. Вважають, що для укорінення стеблових живців велике значення має наявність пластичних речовин, зокрема вуглеводів, з якими пов'язані всі основні процеси життєдіяльності рослин. Вихідним матеріалом для розмноження троянд були відділені від рослин частини, а саме − стеблові напівздерев'янілі живці, які висаджували у теплицю навчально-науково-виробничого відділення УНУС, облаштовану дрібнодисперсним зволоженням. За отриманими результатами з'ясовано, що інтенсивність процесу коренеутворення стеблових живців троянди сорту Mildred scheel залежить не тільки від досліджуваних регуляторів росту, а й від їх концентрації та правильно підібраної комбінації. Застосування всіх препаратів позитивно впливало на індукційні процеси утворення нових тканин живців троянд. Однак, якщо аналізувати тільки частку укорінених живців, то найвищою вона є у варіанті 7 (100 %), при цьому інтегрований показник укорінення становить 61,6 % і не є найвищим з-поміж досліджуваних варіантів. Тому оптимальнішим ми вважаємо варіант 3 – частка укорінення 90 % й інтегрований показник 69,0. Якщо ж взяти для порівняння Контроль (варіант 8), то тут спостерігаємо 60,0 % укорінених живців та 22,0 % інтегрованого показника. Варто зазначити також, що використовуючи Фульвогумін у концентрації 100 мл/л отримано 40 % укорінених живців з інтегрованим показником укорінення 12,0 %. Проте, в разі використання такої концентрації Фульвогуміну у поєднанні з Янтарною кислотою (варіант 5) частка укорінення становить 85,0 % за інтегрального показника укорінюваності 53,8 %. А поєднання Фульвогуміну 100 мл/л з Нафтилоцтовою кислотою дало значно гірші показники, порівняно із контролем – 40,9 % та 10,6 % відповідно. Очевидно, ці два стимулятори не є повністю сумісними.
40
Kuznetcova, O. V. "Застосування природних і синтетичних рістрегуляторів рослин у промисловій мікології та солодозрощуванні". Biosystems Diversity 18, № 1 (16 липня 2010): 86–91. http://dx.doi.org/10.15421/011012.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено дані про розширення галузей застосування рістрегуляторів рослин. Показано позитивний вплив стимуляторів росту на розвиток міцелію Pleurotus ostreatus на агаризованих живиль них середовищах при поверхневому культивуванні. Отримано результати стимулювальної дії рістрегуляторів на біосинтетичну активність гриба при глибинному культивуванні. Розглянуто можливість застосування фумару та гетероауксину при солодозрощуванні. При цьому відмічено скорочення термінів солодозрощування та підвищення амілолітичної активності солоду.
41
Сложенкина, Марина Ивановна, Иван Федорович Горлов, Зоя Борисовна Комарова, Александр Анатольевич Мосолов, Наталья Арстанбековна Карабалина та Сауле Салимгееревна Курмашева. "Влияние лактулозы в составе новых кормовых добавок на характеристики мясной продуктивности и обменные процессы бройлеров". Аграрная Россия, № 4 (24 квітня 2022): 32–36. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2022-4-32-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Пребиотики все чаще используют в качестве стимуляторов роста и здоровья кишечника домашней птицы. Изучено влияние лактулозы в составе новых кормовых добавок в рационах цыплят-бройлеров кросса Росс 308 на показатели роста, мясную продуктивность, микробиоту кишечника и состав крови. При введении новых кормовых добавок в количестве 0,5 % для кормления цыплят 2 опытных групп показано, что прирост массы тела в опытных группах увеличился (P < 0,05) за счет применения лактулозы, а расход корма на единицу прироста снизился (P < 0,05). Установлено увеличение убойного выхода в опытных группах на 0,8 и 1,1 %, массы грудных мышц — на 8,94 (P < 0,01) и 11,92 % (P < 0,001) относительно контроля. Микробиом кишечника бройлеров опытных групп возрос на 31,28 (P < 0,05) и 34,51 % (P < 0,05) относительно контроля. Доказано усиление окислительно-восстановительных функций в организме цыплят опытных групп, что подтверждается достоверным ростом эритроцитов и гемоглобина в крови (P < 0,05). Также зафиксирована активизация белкового обмена (P < 0,05) и тенденция к увеличению минерального. Новые кормовые добавки, основным ингредиентом которых является лактулоза, продемонстрировали позитивное влияние на рост полезной микрофлоры, проявляя при этом антибактериальный эффект, стимулировали активность обменных процессов, оказали значимое воздействие на их живую массу и мясную продуктивность.
42
Vitenko, V. A. "ПІДСУМКИ ВИРОЩУВАННЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ПІДЩЕП ДЛЯ ФОРМОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ MORUS ALBA L." Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 34–40. http://dx.doi.org/10.15421/40250906.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано основні результати багаторічних досліджень з вирощування вегетативних підщеп для декоративного різноманіття Morus alba L.: Morus alba ′Pendula′, M. a. ′Globosa′, M. a. ′Pyramidalis′, M. a. ′Contorta′, M.a. ′Macrophylla′, M. a. ′Tatarica′. Встановлено найбільш оптимальні строки живцювання Morus alba L. та вплив стимуляторів росту на регенераційну здатність зелених і здерев'янілих живців Morus alba L. Практично обґрунтовано (з економічним підґрунтям) доцільність вирощування вегетативного садивного матеріалу (щеп) для декоративних форм Morus alba L. у розсадниках нашої країни.
43
Павлюченко, Наталья Георгиевна, Светлана Ивановна Мельникова, Наталия Ивановна Зимина, and Ольга Ивановна Колесникова. "Use of a growth inductor in grape nursery." Magarach Vinogradstvo i Vinodelie, no. 1(111) (March 18, 2020): 10–14. http://dx.doi.org/10.35547/im.2020.22.1.002.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью исследований являлось выявление влияния различных концентраций стимулятора роста, элиситорного типа на регенерационные процессы, рост и развитие привитых виноградных саженцев. Работа выполнялась на сортах межвидового происхождения: Каберне северный, Денисовский, Цветочный, Станичный, Черный жемчуг, Памяти Смирнова, Баклановский. Копуляционные срезы обрабатывали различными концентрациями биостимулятора Эмистим. Наблюдения и исследования проводились по общепринятым в виноградарстве методикам. Обработка копуляционных срезов раствором Эмистима концентрацией 5х10, 1х10 и 1,5х10 приводит к стимулированию регенерационных процессов на этапе стратификации прививок. Образование прочной спайки обеспечивает послепосадочную адаптацию растений в полевых условиях и, соответственно, оказывает положительное влияние на рост, развитие и выход привитых виноградных саженцев. Сорта Каберне северный, Памяти Смирнова и Баклановский наиболее восприимчивы к обработке сверхмалыми дозами биостимулятора Эмистим. The aim of the study was to identify the effect of different concentrations of an elicitor type growth stimulant on the regeneration processes, growth and development of grafted grape seedlings. The work was carried out on varieties of interspecific origin: ‘Cabernet Severnyi’, ‘Denisovskiy’, ‘Tsvetochnyi’, ‘Stanichnyi’, ‘Chernyi Zhemchug’, ‘Pamyati Smirnova’ and ‘Baklanovskiy’. The copulation sections were treated with the biostimulant Emistim of different concentrations. Solutions of Emistim at 5x10, 1x10 and 1.5x10 stimulate the regeneration processes at the stage of the stratification of the grafts. The formation of a strong graft union ensures post-planting adaptation of plants in the field, with a positive effect on the growth, development and output of grafted vine seedlings. The ‘Cabernet Severnyi’, ‘Pamyati Smirnova’ and ‘Baklanovskiy’ varieties are the most susceptible to the ultra-low doses of the biostimulant Emistim.
44
Rohach, V. V. "ДИНАМІКА НАКОПИЧЕННЯ І ПЕРЕРОЗПОДІЛУ РІЗНИХ ФОРМ ВУГЛЕВОДІВ В ОРГАНАХ РОСЛИН БАКЛАЖАНІВ ЗА ДІЇ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ". Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology 76, № 2 (26 липня 2019): 97–103. http://dx.doi.org/10.25128/2078-2357.19.2.16.
Повний текст джерелаАнотація:
The research demonstrated that treatment of eggplant of Diamond variety with 1-NAA, GA3 and 6-BAP growth stimulators affect the growth and quantitative indices of the leaf apparatus. The study proved that GA3 increased the height plant by average of 16.3%. All drugs increased the number of plant leaves, the mass of their wet matter and the area of the leaf surface. GA3 turned out to be the most powerful.
The study showed that during the growing season there was an outflow of sugars, mainly due to reducing forms from the vegetative organs to the fruits in the experiment as well as in the control. It was investigated that the content of starch grew in roots during vegetation, in fruits in the first part of vegetation and declined in stems and leaves. Growth stimulators contributed to the accumulation of assimilates in vegetative organs in the first half of the growing season and increased their outflow to the fruits in the second half of the vegetation. All drugs increased the accumulation of sugars and starch in the fruits during the growing season. Such changes in the processes of accumulation and redistribution of carbohydrates have contributed to crop yields.
45
РЫНДИН, А. В., Ц. В. ТУТБЕРИДЗЕ, С. Н. ГРЕБЕНЮКОВ та В. А. ГРЯЗЕВ. "ВЕГЕТАТИВНОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ Actinidia deliciosa В УСЛОВИЯХ СУБТРОПИКОВ РОССИИ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ СТИМУЛЯТОРОВ РОСТА". Sel'skokhozyaistvennaya Biologiya, № 3 (червень 2014): 59–64. http://dx.doi.org/10.15389/agrobiology.2014.3.59rus.
Повний текст джерела
46
Иткина, Д. Л., А. Д. Сулейманова та М. Р. Шарипова. "Pantoea brenneri AS3 и Bacillus ginsengihumi М2.11 как потенциальные агенты биоконтроля и стимуляторы роста растений". Микробиология 90, № 2 (2021): 204–14. http://dx.doi.org/10.31857/s0026365621020063.
Повний текст джерела
47
Kulbitskyi, V. L., V. P. Shlapak та S. A. Maslovata. "Регенераційна здатність зелених живців видів роду Catalpa Scop. у Правобережному Лісостепу України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 9–12. http://dx.doi.org/10.15421/40281001.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено укорінення зеленими живцями представників роду Catalpa Scop. в умовах Правобережного Лісостепу України. Проведено дослідження з визначення регенераційної здатності зелених живців окремих видів роду Catalpa: C. bignonioides Walt., C. speciosa Ward., C. ovata, C. hybrida Spaeth. та C. fargesii. Визначено їхні оптимальні розміри, терміни заготівлі та способи укорінення в умовах досліджень. Заготівлю живців проводили у три терміни: в період інтенсивного (перша-друга декада червня), менш інтенсивного (перша декада липня) та повільного (перша декада серпня) росту пагонів. Живці з 2–6 бруньками завдовжки до 20 см нарізали з вегетуючих однорічних пагонів. Встановлено, що оптимальним терміном заготівлі живців є період інтенсивного росту пагонів – від першої до третьої декади червня, оптимальним терміном проведення зеленого живцювання – від третьої декади червня до першої декади липня. Для стимулювання ризогенезу використовували розчин ІМК різної концентрації. Робочий розчин готували в чотирьох варіантах: І – 20 мг ІМК на 1 л дистильованої води, ІІ – 40 мг/л, ІІІ – 60 мг/л, IV – 80 мг/л. Експозиція оброблення живців становила 12 годин. Доведено, що стимулятори коренеутворення значно підвищують частку отриманого укоріненого садивного матеріалу в досліджуваних видів. Найкращі показники укорінення зелених живців отримано за застосування стимулювальних розчинів ІМК та гетероауксину в концентрації 60 мг/л.
48
Кагермазов, Алан Мухамедович, та Азамат Валерьевич Хачидогов. "Влияние внекорневых подкормок на урожайные качества зерна кукурузы". Аграрная Россия, № 6 (29 червня 2019): 13–16. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-6-13-16.
Повний текст джерелаАнотація:
При возделывании кукурузы на зерно важно удовлетворить значимую потребность культуры в нужном объеме и оптимальном соотношении наиважнейших элементов питания и микроэлементов. Поскольку листья растений очень легко впитывают влагу, особенно в сухую и жаркую погоду, опрыскивание их биостимуляторами имеет немаловажное значение для увеличения и улучшения качества посевов. Для изучения влияния стимуляторов роста на формирование посевных и урожайных качеств кукурузы в 2017 г. были заложены опыты на научно-производственном участке в предгорной зоне Кабардино-Балкарии. Применяли препараты Мерлин, МС крем, Плантафол как индивидуально, так и в сочетании друг с другом. Рассматрено действие препаратов на выведение из угнетенного состояния растений кукурузы при обработке повышенной дозой почвенного гербицида Мерлин в дозе 150 г/га. В контроле (без обработки) выход зерна составил 67,3 %, озерненность — 90,2 %. При применении МС крема и Плантафола выход зерна и озерненность початка увеличились на 7 и 2,5 % соответственно. При совместном применении этих препаратов выход зерна увеличился почти на 14 %, а озерненность — на 4,6 %. При использовании изучаемых стимуляторов роста увеличилась энергия прорастания семян на 3,5 %, также повысились масса 1000 зерен на 2,4 г и урожайность зерна на 16 % по сравнению с контролем. Использование баковой смеси МС крем + Плантафол на посевах кукурузы в фазе 5 – 7 листьев при соблюдении всех агротехнологических мероприятий способствует активизированию ростовых процессов в растениях, оказывая существенное влияние на повышение будущего урожая кукурузы.
49
Вітенко, Д. В., В. П. Шлапак, В. А. Вітенко та О. М. Баюра. "Екологічна пластичність Мaclura pomifera (Rafin.) Schneid в умовах України". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 74–78. http://dx.doi.org/10.36930/40300112.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлено обмежену кількість садивного матеріалу Maclura pomifera (Rafіn.) Scheid на території нашої країни, що пов'язано з малою обізнаністю фахівців із ефективними способами розмноження Мaclura pomifera та недостатнім вивченням адаптивного потенціалу в умовах районів інтродукції. Досліджено біолого-екологічні особливості росту та розвитку цієї рослини, а саме: морозо- та зимостійкість, відношення до вологості ґрунту. На підставі літературних джерел і власних досліджень відзначено, що Maclura pomifera є цінною плодовою, лікарською та декоративною рослиною для використання в різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Вивчено особливості насіннєвого розмноження Maclura pomifera в умовах Правобережного Лісостепу України. Враховуючи невеликий період проростання насіння, Мaclura pomifera віднесено до групи рослин, насіння яких не має глибокого періоду спокою. Визначено, що залежно від варіантів схожість насіння цієї рослини в лабораторних умовах становить від 42 до 73 %. Експериментально підтверджено, що перед весняним посівом замість стратифікації насіння потрібно промити проточною водою впродовж декількох годин та обробити його відповідним стимулятором росту. Доведено, що оптимальна схожість в умовах відкритого ґрунту (близько 86 %) наявна в разі висіву насіння Мaclura pomifera навесні завглибшки 1-2 см. Встановлено середній приріст сіянців цієї рослини впродовж вегетаційного періоду.
50
Fuchylo, Ya, та O. Serediuk. "Ялина європейська у Правобережному Лісостепу України: перспективи використання та вдосконалення способів розмноження". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 81–89. http://dx.doi.org/10.15421/411809.
Повний текст джерелаАнотація:
У Правобережному Лісостепу пристигаючі деревостани (вік 51-70 років) займають 43,5 % від загальної площі ялинників. Стиглі і перестійні насадження становлять понад 21,0 %, а молодняки – 13,9 %. Загалом насадження ялини європейської характеризуються високими лісівничо-таксаційними показниками. Частка участі ялини у складі штучних насаджень регіону досліджень з часом зменшується.
Дослідження клонової лісонасінної плантації ялини (свіжа діброва, D2) показали, що найвищими показниками росту (Ib клас бонітету) відзначалося клонове потомство плюсових дерев з Хмельницької та Сумської областей. Найнижчі показники росту відзначені у клонів прибалтійського походження.
Встановлено, що за рахунок використання стимуляторів росту і розвитку рослин можливе підвищення схожості насіння ялини європейської на 30,7 % і приживлюваності лісових культур – на 36,8 % порівняно з контролем.
Визначено оптимальні умови для ефективного клонального мікророзмноження рослин ялини європейської. Встановлено, що отримання 90 % асептичних здатних до регенерації мікропагонів забезпечує почергове витримування експлантів у 1%-му розчині AgNO3 і 2,5%-му NaClO. Використання безгормонального живильного середовища з половинною концентрацією Мурасіге-Скуга сприяє отриманню значної кількості рослин-регенерантів (90 %). Високу ефективність адаптації (95 %) отриманих рослин до умов in vivo забезпечує субстрат, що містить соснову кору, деревне вугілля, торф і сфагновий мох у пропорції 3:2:1:1.
Технологія вирощування садивного матеріалу ялини європейської із закритою кореневою системою передбачає використання слабокислих субстратів (рН 6,2), вирощування однорічних сіянців у мультиплатах, наступні два роки – у контейнерах місткістю 0,5 л та три роки – у трилітрових контейнерах.