Статті в журналах з теми "Стилістині особливості"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Стилістині особливості.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Стилістині особливості".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Волгіна, О. О. "ДИНАМІКА МЕНТАЛЬНОЇ СТИЛІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ «LITTÉRAIRE» В СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-11.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню динаміки стилістичного шару «littéraire» з позиції когнітивно-комунікативної парадигми. Визначено, що стилістичні значення слів, у тому числі художні, є засобами збереження й передачі знань. Виступаючи одиницями мовної картини світу, що мають оцінну сутність, стилістично марковані вербальні знаки втілюють унікальне бачення світу носіями мови. У світлі когнітивного підходу стилістика розглядає систему знаків з позиції їх зорієнтованості на породження стилістично маркованої інформації, а апарат когнітивної лінгвістики може бути використаний для осмислення й інтерпретації глибинних ментальних механізмів, що забезпечують продукування стилістично та культурно прецедентної інформації. Стилістичне значення мовного знаку в статті розуміється як експресивно- оцінний квант знання про концепт, що ґрунтується на асоціативно- образному сприйнятті оточуючої дійсності. Отже, стилістичне значення, що становить різноаспектну сукупність знань і зафіксоване в лексикографічних джерелах, допомагає розкрити особливості концептуалізації дійсності носіями мови. З позицій сучасних когнітивних досліджень лексико-стилістичні підсистеми мови можуть бути досліджені як ментальні моделі, що співвідносяться з певними наборами лексико-стилістичних маркованих одиниць. Ці ментальні моделі містять уявлення про використання мови залежно від ситуації спілкування й формуються на основі стилістичних шарів лексики. У ході дослідження встановлено, що лексико-стилістична система французької мови має ментальну організацію, може бути представленою у вигляді когнітивних структур. З’ясовано, що найбільш репрезентативними ментальними стилістичними моделями є «littéraire», «familier», «populaire», «vulgaire» і «argot». Вони втілюють інформацію щодо специфічного вживання відповідних лексичних одиниць у певних ситуаціях спілкування. Ментальна стилістична модель «littéraire» містить інформацію про поширений ужиток слова в художньому стилі мовлення з яскраво вираженою експресивно-оцінною конотацією. Розвиток ментальної стилістичної моделі «littéraire» відбувається шляхом концептуального переосмислення реалій навколишньої дійсності, що відображається на стані французької мови загалом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Присташ, А. А. "СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АРАБІЗМІВ У ТВОРЧОСТІ І. ФРАНКА (НА ПРИКЛАДІ ПЕРЕСПІВІВ АРАБСЬКИХ КАЗОК «КОВАЛЬ БАССІМ», «АБУ-КАСИМОВІ КАПЦІ»)". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 222–29. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-32.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано стилістичні особливості використання арабізмів у творчості Івана Франка на прикладі переспівів арабських казок «Абу-Касимові капці» та «Коваль Бассім». Предметом дослідження виступає стилістичний потенціал запозичених з арабської мови лексичних одиниць у поетичному доробку класика української літератури І. Франка. Об’єктом дослідження постають вибрані твори автора: переспіви арабських казок «Коваль Бассім» та «Абу-Касимові капці». Мета написання статті полягає у встановленні стилістичних особливостей використання арабізмів у вибраних творах Івана Франка. Основні завдання дослідження – визначити стилістичні особливості використання арабізмів в казках «Абу-Касимові капці» та «Коваль Бассім», встановити зв’язки між арабізмами та питомо українською лексикою у творах, окреслити, яким чином введення арабізмів до текстів казок впливає на їх сприйняття. У статті проаналізовано ідіостиль Івана Франка з огляду на використання арабізмів як домінантних лексичних одиниць художніх фігур казок. Особливу увагу приділено питанню стилістичного навантаження тропів, для створення яких використано арабізми, та формуванню унікальної орієнтальної стилістки казок Івана Франка. Визначено, що основними стилістичними фігурами у вибраних творах є риторичне запитання та риторичне звертання, рефрен, інверсія, антитеза, епітет, метафора, персоніфікація, гіпербола, градація, полісиндетон і ампліфікація. Лексичними засобами для реалізації цих тропів автор обрав арабізми, які таким чином формують східну стилістику казок Івана Франка. Крім цього, у дослідженні вивчено питання взаємопроникності культур сходу і заходу, на що перш за все вказує те, як арабізми, незважаючи на свою екзотичність, органічно поєднуються з питомо українською лексикою та діалектизмами. Встановлено, що саме завдяки використанню різноманітних пластів лексики Івану Франку вдалося розкрити художній задум казок «Абу-Касимові капці» та «Коваль Бассім» – занурити читача у таємничий світ Близького Сходу. Результати дослідження надалі можуть бути використанні для вивчення особливостей художнього використання у творах української літератури арабізмів як лексичних одиниць, що увійшли до складу української мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Boyko, V. M., та L. B. Davуdenko. "Функційно-стилістичний потенціал субстантивованих ад’єктивів в ідіолекті Євгена Гуцала". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (18 травня 2020): 186–95. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-186-195.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано субстантивацію прикметників як один із найпродуктивніших транспозиційних процесів у системі частин мови. На основі фактичного матеріалу, вилученого із прозових творів Євгена Гуцала, з’ясовано граматичні особливості транспонованих лексем, окреслено основні семантичні групи субстантивованих ад’єктивів, визначено їхнє стилістичне навантаження у контексті. Закцентовано увагу на субстантивованих прикметниках-антонімах, що слугують для створення контрасту й виявляють власні структурно-семантичні й стилістичні особливості. З’ясовано, що субстантивовані прикметники у творах Євгена Гуцала належать до потужних елементів системи виражально-зображальних засобів, які використовуються автором із певною стилістичною метою, акцентуютьувагу на зображуваному, моделюють внутрішні ознаки та стани людини, явища навколишньої дійсності за протиставлюваними опозиціями, а також демонструють специфіку індивідуально-авторського світобачення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Воротняк, Л. І. "СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНДЕРНОЇ СПЕЦИФІКИ АНГЛОМОВНОГО МЕРЕЖЕВОГО СПІЛКУВАННЯ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 26–30. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-4.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті виявлено та проаналізовано гендерні особливості англомовної Інтернет-комунікації, стилістичні засоби реалізації гендерної специфіки англомовного спілкуванні у віртуальному просторі. Встановлено, що комунікація у віртуальному просторі має гендерну маркованість, яка виражається в приналежності до категорій фемінності та маскулінності. Особливі риси чоловічої та жіночої Інтернет-комунікації проявляються на лексичному, фонетичному, стилістичному та синтаксичному рівнях. З’ясовано, що в сучасному мовознавстві існують різні підходи до проблеми гендера: підхід домінування, підхід культурних розбіжностей, підхід дефіциту, а також динамічний підхід. Проаналізовано два основні поняття – стать (sex) і гендер (gender), що функціонують у рамках гендерних лінгвістичних досліджень. Встановлено, що у лінгвістиці гендер розглядається як когнітивний феномен, що проявляється як у кліше, так і в особливостях мовленнєвої поведінки комунікантів. Визначено, що користувачі різної статі вибирають різноманітні вербальні та невербальні комунікативні стратегії у своїй комунікативній поведінці. Схарактеризовано популярні жіночі та чоловічі способи увиразнення висловлювання. За результатами дослідження виявлено, що до більш жіночих стилістичних засобів належить гіпербола, експресивно-оцінні слова, евфемізми, ономатопея, еліптичні конструкції, ідіоми. Характерними стилістичними засобами чоловічої вербальної поведінки є прикметники найвищого ступеня порівняння, ідіоми, ненормативна лексика. З’ясовано, що гендерні особливості використання стилістично забарвленої лексики в мережевому спілкуванні відображають більшу чутливість жінок, порівняно з чоловіками, до комунікативних норм суспільства, прагнення жінок створити дружню атмосферу спілкування й бажання чоловіків справити враження на співрозмовника своєю ерудицією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Морозова, О. "Жанрово-стилістичні особливості авторської колонки". Стиль і текст, Вип. 10 (2009): 186–93.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Морозова, О. "Жанрово-стилістичні особливості авторської колонки". Стиль і текст, Вип. 10 (2009): 186–93.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Романишин, Наталія, та Артем Гузан. "МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСУ У СФЕРІ ДИПЛОМАТІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОМОВ ПОЛІТИКА ПЕТРА ПОРОШЕНКА ТА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО)". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 232–34. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-52.

Повний текст джерела
Анотація:
Роботу «Мовностилістичні особливості дискурсу у сфері дипломатії (на матеріалі промов політика Петра Порошен-ка та Президента України Володимира Зеленського)» присвячено дослідженню мовностилістичних особливостей промов політиків. Політика, дипломатія та міжнародні ві-дносини стали невід’ємною частиною нашого життя і впливають на перебіг подій у різних точках планети. Пот-рібно розуміти, що правильне розуміння та коректне трак-тування тих чи інших політичних висловлювань напряму впливають на результат взаємодії держав між собою, а от-же не можуть залишитись без уваги дослідників. Аналіз політичного дискурсу дозволяє визначити основні мовно-стилістичні прийоми політиків такі як: маніпуляції, гіпер-болізації, негативно забарвлені епітети, фразеологізми, а також риторичні запитання. Визначивши і проаналізував-ши ці прийоми ми зможемо дійти до розуміння мети їхньо-го використання, нівелювати вплив та зробити правильні висновки. Дане дослідження було б неможливим без про-відних праць О.Й. Шейгал, Н.В. Шевчука, Н.В. Кондрате-нка, О.К. Ковальової, Г.Я. Солганіка, Л.І. Мацько та ін. у сфері політичного дискурсу. Значення роботи відобража-ється у виявленні та аналізі мовностилістичних особливос-тей, а саме метафор, негативно забарвлених, гіперболізо-ваних епітетів, метонімії, маніпуляцій у промовах та лис-тах політиків, на політичній арені ООН.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Sniehirova, Liudmyla Oleksandrivna. "СТИЛІСТИКА КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИХ ТВОРІВ В. КОСЕНКА: ДО ПИТАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО- КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ТРАКТОВКИ ЖАНРОВОЇ ТРАДИЦІЇ". Музичне мистецтво і культура 2, № 31 (20 травня 2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті полягає у визначенні особливостей стилістики ка- мерно-вокальних творів В. Косенка, які комплексно утворюють спе- цифіку індивідуально-авторського трактування цієї жанрової тради- ції. Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є системний метод, що дає змогу розглядати окремі елементи стиліс- тики романсів українського композитора як складники цілісного явища індивідуального композиторського стилю і його прояву в інтерпретації жанрової традиції, а також музикознавчий метод жанрово-стильо- вого аналізу, який спрямований на виявлення стилістичного комплек- су творів В. Косенка. Також використовується біографічний метод, який дає змогу співвідносити особливості творчої біографії компози- тора з індивідуальним стильовим виглядом його камерно-вокальної лі- рики. Наукова новизна статті визначається теоретичною розробкою камерно-вокальної спадщини В. Косенка в аспекті специфіки індивіду- ально-композиторського стилю, який утворює ключову рушійну силу в історичній динаміці жанрової традиції. Зазначений аспект знач- ною мірою заповнює «загальний» погляд на вокальну лірику видатного українського Майстра малих форм, що переважає в вітчизняних му- зикознавчих дослідженнях. Висновки. Стилістика романсів В. Косен- ка вибудовується за принципом успадкування і творчої інтерпретації класичних жанрових канонів європейської камерно-вокальної лірики. Індивідуально-композиторське трактування жанрової традиції пов’я- зане переважно з ідеєю збагачення «романтичного духу» малої вокальної форми мелодійною виразністю, властивою українському солоспіву. Та- кож суттєвою для В. Косенка виявляється спадкоємність від традицій російської камерно-вокальної лірики, зокрема від стилістики романсів С. Рахманінова, яка надає творам українського композитора традиці- оналистські стильові характеристики. Це дає змогу розглядати камер- но-вокальну спадщину В. Косенка та індивідуально-стильові орієнтири українського композитора як їхню «охоронну» функцію, що спрямована на збереження і зміцнення базових жанрових принципів і жанрового стилю камерно-вокальної лірики в умовах активного поновлення музич- но-естетичних канонів на межі ХІХ–ХХ ст.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

ГАБІДУЛЛІНА, Алла Рашатівна, та Марина Володимиріна ЖАРИКОВА. "ОКСЮМОРОН ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ІРОНІЇ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ І. ІЛЬФА ТА Є. ПЕТРОВА «ДВАНАДЦЯТЬ СТІЛЬЦІВ» І «ЗОЛОТЕ ТЕЛЯ»)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 141–46. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237834.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — вивчити дискурсивні особливості оксюморона в романах І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Об’єкт аналізу — оксюморон як риторичний прийом. Предмет дослідження — оксюморон як ефективний засіб реалізації іронічної модальності у творах письменників, як засіб негативної оцінки персонажів. У роботі використано такі методи: дискурс-аналіз, компонентний аналіз, контекстуальний аналіз. Результат дослідження — проаналізовано структурно-семантичні особливості оксюморонів у романах І. Ільфа та Є. Петрова, показано їхні дискурсивні особливості. Висновки. У романах І. Ільфа та Є. Петрова простежуються всі типи оксюморона. В аспекті мови та мовлення переважають оказіональні (мовленнєві) оксюморони. Стосовно походження вони «живі», образні. Якщо трапляються стерті кліше-канцеляризми, то вони мають іронічну конотацію. За приналежністю до певного рівня мовної системи це оксюморони-слова, оксюморони-словосполучення, оксюморони-напівпредикативні конструкції, оксюморони-речення. Здебільшого у творах І. Ільфа та Є. Петрова представлені оксюморони-словосполучення. З урахуванням способів морфологічного вираження компонентів опис оксюморонів-словосполучень здійснено за п’ятьома моделями: а) координативна «ім.+ім.», б) ад’єктивно-субстантивна, в) підрядна субстантивно-субстантивна, г) дієслівно-адвербіальна, д) кількісно-іменна. Основна стилістична функція — засіб іронічної характеристики персонажів. Практичне застосування результатів дослідження можливе у розв’язанні питання оптимізації процесів навчання стилістики російської мови та лінгвістичному аналізі художнього тексту, а також у фундаментальних дослідженнях у галузі лінгвопоетики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

ШКІЛЬ, Катерина. "ГІПЕРБОЛА ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ А. ФЕТА)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 190–206. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.25.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – виявити та осмислити особливості специфічної сутності гіперболи, а також її стилістичну роль стосовно художньо-виражальної функції. Актуальність статті зумовлена тим, що саме гіперболічні конструкції, які домінують у поетичних текстах А. Фета, є багатою джерельною базою, мовна природа якої потребує докладного вивчення. Завдання статті – розглянути гіперболу як засіб відображення індивідуально-авторського стилю А. Фета; визначити основні детермінанти гіперболи; виявити особливості вживання гіперболи як специфічного засобу поетичної мови; описати функції гіперболи як моделі відображення індивідуально-авторського стилю; проаналізувати та типологізувати гіперболічні конструкції, що формують індивідуально-авторський стиль А. Фета. У дослідженні використано комплекс лінгвістичних методів, провідними серед яких є когнітивний (забезпечив моделювання концептуальної картини світу та мовної картини світу автора), семантико-стилістичний (уможливив аналіз гіперболічних конструкцій), описовий, що допоміг не лише подати перелік художньо-експресивних можливостей цього мовного явища, а й представити його як частину певної художньої системи (збір, аналіз, виклад даних та їх характеристика). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому запропоновано опис гіперболи як стилістичної фігури та здійснено типологію гіперболічних конструкцій у поетичному мовленні А. Фета. Теоретична значущість роботи полягає в тому, що матеріали дослідження доповнюють курс стилістики в ділянці вивчення тропів та фігур і можуть послугувати доповненням до спецкурсів та спецсемінарів із стилістики поетичної мови та мови художньої літератури, а також бути використані в курсах «Лінгвістичний аналіз художнього тексту» та «Риторика». У висновках описано результати, отримані в процесі написання статті, подано класифікацію гіперболічних конструкцій, виявлених у поетичній мові А. Фета.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Телешун, Катерина, та Аріна Свірепова. "ЕКВІВАЛЕНТНИЙ ПЕРЕКЛАД ТУРЕЦЬКОЇ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 216–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-45.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена актуальним проблемам перекладознавства, а саме способам еквівалентного перекладу турецької науково-популярної літератури. У статті визначається зміст поняття еквівалентного перекладу та способи його досягнення за допомогою перекладацьких трансформацій як особливого виду міжмовного перефразування та невід’ємної частини процесу перекладу. Розглядаються лексичні та стилістичні особливості науково-популярного підстилю. Характеризуються рівні еквівалентності перекладу: на рівні мети комунікації, опису ситуації, висловлювання, повідомлення, мовних знаків. Наведено класифікацію перекладацьких трансформацій з урахуванням відомих у літературі класифікацій різних лінгвістів які вивчали це питання. Встановлено види трансформацій, які найчастіше використовуються для досягнення еквівалентного перекладу науково-популярних турецьких текстів українською мовою. Проведено аналіз стилістичних особливостей турецького науково-популярного тексту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Комісаров, К. Ю. "Стилістичні особливості сучасного японського мовленнєвого етикету". Східний світ, № 3 (2007): 80–85.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Tsvietkova, Larysa. "Художньо-стилістичні особливості давньоєгипетських ритуальних танців". Танцювальні студії 2, № 1 (26 червня 2019): 72–84. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.2.1.2019.172187.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Щербак, Світлана Валентинівна, та Ольга Борисівна Каневська. "Лексико-стилістичні особливості українських дитячих лічилок". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 1 (12 жовтня 2012): 265–76. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i1.713.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Мороз, В. "Жанрово-стилістичні особливості кореспонденцій Т.Г. Шевченка". Лінгвостилістичні студії, Вип. 2 (2015): 100–105.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Шутяк, Л. "Американська літературна журналістика: жанрово-стилістичні особливості". Український інформаційний простір, Число 1, ч. 1 (2013): 303–6.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Дорохова, М. М. "Лексико-стилістичні особливості поезії французького символізму". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 25, ч. 1 (2009): 235–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Бережна, О. В. "Лексико-стилістичні особливості прози Р. Кено". Мовні і концептуальні картини світу, [Вип. 3] (2000): 18–26.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Мороз, В. "Жанрово-стилістичні особливості кореспонденцій Т.Г. Шевченка". Лінгвостилістичні студії, Вип. 2 (2015): 100–105.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Бережна, О. В. "Лексико-стилістичні особливості прози Р. Кено". Мовні і концептуальні картини світу, [Вип. 3] (2000): 18–26.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Дорохова, М. М. "Лексико-стилістичні особливості поезії французького символізму". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 25, ч. 1 (2009): 235–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Шутяк, Л. "Американська літературна журналістика: жанрово-стилістичні особливості". Український інформаційний простір, Число 1, ч. 1 (2013): 303–6.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Бузько, Світлана Андріївна. "Функціонально-стилістичне призначення оказіональних лексем у текстах української постмодерної прози". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (27 жовтня 2017): 154–59. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.903.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Колодко, С. А. "Стилістичні особливості та етимологія прислівників китайської мови". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 13 (2005): 366–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Джгун, Н. М. "Функціонально-стилістичні особливості "народних висловів" китайської мови". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов", № 1103 (2014): 118–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Хараман, Н. О. "Специфіка структури та стилістичні особливості жанру щоденника". Система і структура східнослов"янських мов, Вип. 12 (2017): 263–73.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Торосян, О. М. "Жанрово-стилістичні особливості резюме та супровідного листа". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, № 6 (2009): 65–69.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Голомідова, Л. "Жанрово-стилістичні особливості новели "Гріджія" Роберта Музіля". Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 7 (2013): 174–80.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Торосян, О. М. "Жанрово-стилістичні особливості резюме та супровідного листа". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, № 6 (2009): 65–69.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Голомідова, Л. "Жанрово-стилістичні особливості новели "Гріджія" Роберта Музіля". Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 7 (2013): 174–80.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Голомідова, Л. "Жанрово-стилістичні особливості новели "Гріджія" Роберта Музіля". Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 7 (2013): 174–80.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Торосян, О. М. "Жанрово-стилістичні особливості резюме та супровідного листа". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, № 6 (2009): 65–69.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Особливості функціонування парцельованих конструкцій у художньому тексті". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 249–54. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.276.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються структурно-стилістичні особливості парцеляції в сучасному художньому тексті. Визначено природу і суть парцеляції як одиниці експресивного синтаксису, розглянуто основні типи парцелятів та прокоментовано їх функціональні властивості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Бузько, Світлана Андріївна. "Книжна лексика в текстах української постмодерної прози (функціонально-стилістичний аспект)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (20 грудня 2012): 139–55. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.626.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Стишов, Олександр Анатолійович. "Субстантивні композити-неологізми в мові сучасних українських ЗМІ". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 2 (3 грудня 2013): 154–64. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.468.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено вивченню різних типів іменникових інновацій, утворених основоскладанням, на матеріалі мови сучасних українських ЗМІ. Проаналізовано словотворчі, семантичні та стилістичні особливості композитів-неологізмів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Радочин, К. "Фонетико-фонологічні особливості стилістики андалузького фламенко". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 38 (2013): 425–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Федосій, О. "Особливості мовної стилістики прози Галини Тарасюк". Українська мова і література в школах України, № 1 (165), січень (2017): 19–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Коваль, Оксана Володимирівна. "Мовностилістичні особливості використання метафори в поетичному словнику «неокласиків»". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 2 (20 листопада 2012): 161–72. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i2.666.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню стилістичних можливостей метафори в поетичній мові «неокласиків». У роботі також з’ясовуються функції, стилістичні та структурні особливості метафори, простежується тенденція індивідуального слововжитку в мовотворчості митців.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Попович, А. "Особливості використання стилістично-мовних, стилістично-мовленнєвих і стилістично-комунікативних вправ у закладах вищої освіти". Українська мова і література в школі, № 6 (147) (2019): 15–18.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Попович, А. "Особливості використання стилістично-мовних, стилістично-мовленнєвих і стилістично-комунікативних вправ у закладах вищої освіти". Українська мова і література в школі, № 5 (146) (2019): 12–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Онищенко, Ірина Володимирівна. "Особливості функціонування перифрази як засобу вираження оцінності в сучасних публіцистичних та інформаційних текстах". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (23 листопада 2010): 193–200. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.908.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено стилістичні функції перифрази в публіцистичних та інформаційних текстах; досліджено особливості функціонування перифрастичних зворотів як засобу вираження оцінності в різних жанрах публіцистичного та інформаційного стилів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Каневська, Ольга Борисівна, та Світлана Валентинівна Щербак. "Малі фольклорні жанри як форма вираження національного характеру". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 172–81. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.430.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті в лінгвостилістичному аспекті проаналізовані малі фольклорні жанри (лічилки, скоромовки, загадки), схарактеризовані їхні жанрові, ритмомелодичні, лексико-стилістичні та граматичні особливості, простежено відображення в них фрагментів національного колориту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Бузько, Світлана Андріївна. "Соціально маркована лексика в сучасних художніх текстах". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 552–56. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.846.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про особливості функціонування соціально маркованих лексем у сучасних художніх текстах. Описуються стилістичні функції та виражальні можливості соціальних діалектизмів, які використовуються в текстах сучасної української прози.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Ковальова, Олена Костянтинівна. "СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГІПЕРТЕКСТОВИХ ПОСИЛАНЬ У ФРАНЦУЗЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ". MESSENGER OF KYIV NATIONAL LINGUISTIC UNIVERSITY. Series Philology 21, № 1 (27 червня 2018): 58–68. http://dx.doi.org/10.32589/2311-0821.1.2018.135639.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

ПОНОМАРЕНКО, Марина. "Художньо-стилістичні особливості портретного живопису Василя Леонтійовича Ганоцького". Contemporary Art, № 14 (21 грудня 2018): 266–76. http://dx.doi.org/10.31500/2309-8813.13.2018.152249.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Комісаров, К. Ю. "Стилістичні особливості умовних конструкцій у сучасній японській мові". Східний світ, № 4 (2004): 138–42.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Дядищева-Росовецька, Ю. Б. "Стилістичні особливості кириличних графіті домонгольської доби Софії Київської". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 36 (2018): 19–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Денисенко, Л. П. "Стилістичні особливості інфінітивних речень у поезії Олега Ольжича". Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки, № 2 (2001): 35–36.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Ковальова, О. К. "Стилістичні особливості гіпертекстових посилань у французьких інтернет-ЗМІ". Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 21, № 1 (2018): 58–68.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Барбенчук, І. М. "Функціонально-стилістичні особливості авторських сентенцій у творчості Катула". Studia linguistica, Вип. 4 (2010): 276–80.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії