Добірка наукової літератури з теми "Стиль науковий"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Стиль науковий".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Стиль науковий"
1
Зеніна, А. "Науковий стиль банківських текстів: ознаки норми та інновації". Лінгвостилістичні студії, Вип. 2 (2015): 39–46.
Знайти повний текст джерела
2
Рускуліс, Л. В., та М. О. Ковалик. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОБОТИ З НАУКОВИМ ТЕКСТОМ У ЗВО: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 69–45. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено, що домінантним завданням закладів вищої освіти є формування науково зрілого студента, який здатен створювати і продукувати наукову продукцію; на основі аналізу наукових джерел з’ясовано поняття «науковий текст», який визначено як засіб передавання наукового способу мислення, наукових знань про той чи той науковий предмет дослідження, який впливає на науковий прогрес людства; звернено увагу на поділ текстів за будовою на: первинні (основна мета – передавання первинної інформації, здобутої під час наукових студіювань (монографія, дисертація, дипломні роботи бакалавра та магістра)); вторинні (основна мета – аналіз змісту первинних текстів (наукова стаття, тези, реферати, анотації, огляди, звіти тощо)); охарактеризовано принципи укладання наукових текстів: змістовної насиченості; наукової інформативності; новизни наукового тексту; змістової завершеності; проблемності; доступності фахівцеві тієї чи тієї галузі; інтертекстуальності; доведено, що принцип інтертекстуальності дає можливість виокремити різновиди текстів, які є складниками наукового, а саме оглядового, методологічного, емпірико-фактологічного, теоретичного, пояснювального й додаткового текстів; висвітлено вимоги до наукового тексту: чітка структура; обдумане використання графічного матеріалу; системність у процесі написання тексту; виправдане використання цифр і фактів тощо; розроблено та запропоновано систему завдань, які пропонують роботу над текстами, що є взірцями різних підстилів наукового стилю (власне науковий, науково-методичний, науково-інформаційний, науково- діловий, науково-фантастичний); передбачено, що студенти не тільки аналізуватимуть тексти на лексичному, граматичному та стилістичному рівнях, а й самостійно укладатимуть словник термінів майбутньої професії; працюватимуть над написанням наукових статей та тез, укладаючи список необхідної літератури та reference.
3
Мамренко М.А. "Науково-педагогічна школа як предмет історико-педагогічного дослідження". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 252–58. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.135.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз науково-педагогічної школи як предмета історико-педагогічного дослідження. Розглянуто основні підходи до визначення понять «наукова школа», «науково-педагогічна школа». Висвітлено методи дослідження наукової школи (метод теоретичного аналізу і синтезу, метод класифікації), подано перелік ознак науково-педагогічних шкіл (розробка нових оригінальних напрямків науки; спільність основних науково-дослідних завдань, які вирішуються науковою школою; спільність провідного принципу і методичного прийому вирішення поставленого науково-дослідного завдання; навчання молодих поколінь учених основам майстерності наукової творчості), проаналізовано основні аспекти діяльності науково-педагогічної школи (педагогічний, виробничий, культурологічний) з метою опису її сутнісних характеристик. Виділено специфічні риси у визначенні сутності науково-педагогічної школи. Виокремлено істотні ознаки, які дозволяють ідентифікувати наукову школу як явище (апробовані механізми в наступності, формування традицій, індивідуальний педагогічний стиль діяльності представників науково-педагогічної школи), а також розкрито основні її функції, а саме: виробництво наукових знань (дослідження і навчання); поширення наукових знань (комунікація); підготовка обдарованих вихованців (відтворення). Висвітлено специфічні принципи ефективної діяльності науково-педагогічної школи, схарактеризовано критерії та показники її сформованості для дотримання єдності підходів у визначенні сутності даного поняття, до яких належать: захист дисертацій, наявність відкриттів, видання монографій, тощо. Визначено перспективи подальшого дослідження : з’ясування ґенези, розвитку і теоретико-методологічних засад науково-педагогічних шкіл у закладах вищої освіти Херсонщини.
4
Ляшенко, Лідія. "ПОСТАТЬ ЖІНКИ В РІЗНИХ КУЛЬТУРАХ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ: ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ТА ХУДОЖНІЙ АСПЕКТ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 130–34. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: розглянути постать жінки в різних культурах як предмет наукового аналізу на матеріалі документальних та художніх літературних творів (Савако Арійосі, О. Козуля, М. Дочинець та М. Москвіна), що досі не отримали достатнього наукового вивчення. Під час написання статті було використано аналітичний метод, метод опису, порівняння, біографізму та узагальнення. Наукова новизна полягає у введені в науковий обіг нового фактологічного матеріалу, в тому числі підкреслення перспектив наукового аналізу ряду художніх та документальних творів з метою вивчення постаті жінки. Запропонований аналіз виявив значне опертя на документальні матеріали. У розглянутих джерелах відтворено широкий контекст (культурний, соціальний, політичний), що оточував постаті героїнь, а також прослідковано вплив різних обставин на їхні життєві долі. Доведено, що ці твори мають не лише художнє, або наукове значення, але світоглядне та виховне. Художній стиль викладу та поєднання документальних фактів із вигаданими допомогли авторам створити яскравий, насичений образ жінки та привернути до неї увагу читачів.
5
Bilavych, Halyna, Borys Savchuk, Vasyl Ilnytsky та Nadiya Fedchyshyn. "КУЛЬТУРА НАУКОВОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО МАГІСТРА ЯК СКЛАДНИК ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 75–80. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.75-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі формування культури (екології) наукового мовлення майбутніх магістрів. Спостереження за мовним освітнім середовищем вишу, а також власний досвід редагування наукових текстів дали підстави для висновку, що рівень наукового мовлення (як усного, так і писемного) майбутніх магістрів є здебільшого середній, а то й низький. У статті проаналізовано типові помилки в студентських наукових текстах, зазначено їх причини та окреслено шляхи їх усунення. За результатами дослідження з’ясовано, що найбільше проблем при укладанні науковоготексту в здобувачів виникає в ділянці терміносистеми, доборі потрібних термінів, умінні правильно ними оперувати, коректно перекласти українською той чи інший термін з російської чи англійської мов, урешті, зредагувати науковий текст. Великий відсоток помилок (94%) зумовлений інтерферентними явищами внаслідок інтенсивного впливу російської мови, якого постійно зазнає українська наукова мова. Переконані, що вміння правильно укладати наукові тексти уможливлять магістрантам глибше засвоїти навчальний матеріал, підвищити якість навчального процесу, сприятимуть формуванню власного наукового стилю та загалом формуванню національно-мовної особистості науковця-початківця.
6
Bilavych, Galyna. "Формування культури наукового мовлення майбутніх фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи у процесі професійної підготовки". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 36–42. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.36-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена практичному аспекту проблеми культури наукової мови, під якою розуміємо досконалий рівень мовнокомунікативної підготовки майбутніх фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи, що передбачає дотримання нормативності української літературної мови, володіння науковим стилем тощо. З’ясовано зміст поняття “культура наукового мовлення”, визначено особливості реалізації норм сучасної української літературної мови в науковому стилі, звернено увагу на найбільш типові для студентських наукових текстів помилки. Більшість помилок у писемному мовленні студентів зумовлена інтерференційними явищами внаслідок інтенсивного впливу російської мови на українську наукову мову.
7
Чайка, О. І. "ПРОЄКТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 358–70. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-358-370.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються теоретичні основи проєктування процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, в основу якого покладено науковий метод моделювання; обґрунтовано технологію виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, складовими якої є структурно, змістовно та функціонально пов’язані між собою усі компоненти полікультурності особистості: лінгвокультурологічні знання; полілінгвальна мовна свідомість; інтерсоціальні цінності; соціокультурна толерантність по відношенню до представників іншої культури; емоційна саморегуляція; міжкультурна комунікативна компетентність; культуротворча діяльність.
Теоретично обґрунтована структурно-змістовна модель процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов має такі блоки: цільовий, представлений соціальним замовленням, метою і завданнями; концептуальний, представлений науковими підходами, закономірностями і принципами; змістовно-технологічний, представлений змістом освітнього процесу, формами, методами, технологіями, етапами та засобами; критеріально-результативний, що містить компоненти, критерії, показники та рівні сформованості.
Структура полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов представлена когнітивним, аксіологічним, комунікативним, саморегуляційним та культуротворчим компонентами та відповідними критеріями з показниками: світоглядно-пізнавальний (система лінгвокультурологічних знань; полілінгвальна свідомість; рівень володіння рідною та іноземними мовами); емоційно-ціннісний (система ціннісних орієнтацій; толерантність як прийняття цінностей іншої людини, іншої культури; налаштованість на діалог і співпрацю; емоційна саморегуляція в процесі міжкультурної комунікації); мотиваційно-комунікативний (позитивна мотивація до полікультурного розвитку; здатність до міжкультурного спілкування; уміння обирати стиль мовної поведінки в полілінгвальному середовищі; діяльнісно-рефлексивний (здатність до використання технологій полікультурного виховання; здатність до професійної та особистої рефлексії, прагнення до самоосвіти, прагнення до професійного мовленнєвого та культурного саморозвитку); мовно-естетичний (сформованість естетичних почуттів та інтересу до вітчизняної та світової культури, художньо-естетична толерантність; уміння аналізувати художньо-естетичні цінності, дати художньо-естетичну оцінку літературним іншомовним текстам). На основі визначених критеріїв та аналізу наукових підходів схарактеризовано три рівні полікультурної вихованості майбутніх викладачів іноземних мов: високий (креативний), середній (репродуктивний), низький (адаптивний).
8
Гуменяк, В. О. "ПОНЯТТЯ «СТИЛЬ» І «ДИСКУРС» В ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИХ ПАРАДИГМАХ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ДУМКИ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 148–59. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано погляди українських і зарубіжних мовознавців на поняття «стиль» та «дискурс». Акцентовано напрями наукової концептуалізації поняття «стиль» в українській, російській, французькій, німецькій лінгвістичній думці. Проаналізовано особливості розуміння поняття стилю у зв’язку з дискурсом. Окреслено критерії класифікації функційних стилів. Розглянуто співвідношення «стилю» й «дискурсу» в сучасному мовознавстві (взаємодоповнення, взаємовиняток, взаємозаміна чи індиферентність та нерозрізнення). Ключові слова: мова, стиль, функції мови, функційний стиль, функційно-стилістична диференціація, дискурс.
9
Школьна, Ольга, та Софія Теслюк. "БІДЕРМАЙЄР В ІНТЕР’ЄРІ ТА МЕБЛЯХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 39–41. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається стиль бідермаєр, що існував в Європі в 1815-1848 рр., в епоху інтенсивного розвитку буржуазної культури. У цьому стилі відображені буржуазні цінності: працьовитість, чесність, вірність обов'язку, сімейність, індивідуалізм. Важливу роль відіграє сфера приватного як простору затишку, спокою і гармонії, що захищає людину від конфліктів і загроз зовнішнього світу. Стаття присвячена питанням щодо особливостей та художніх рис бідермайєру як інтер’єрного стилю його історії, визначенню місця зародження та поширення, першої половини ⅪⅩ століття, адже період бідермаєру називали «епохою світлого дерева». Меблі бідермайєру знов набувають природних форм і плавних ліній. Вони вже не предмет прикраси, а добрий послужливий друг. Досліджено його значущість для світового мистецтва того періоду. Ознайомлено з всесвітньо відомими творами, що належать до цього стилю і чи можна називати бідермаєр саме архітектурним стилем, адже деякі науковці визначають бідермайєр «виключно» інтер’єрним стилем, бо він найяскравіше відобразився саме в інтер’єрі. Проаналізовано всі думки щодо бідермайєру як стилю.
10
Данченко, Марія Леонідівна. "ФРАНКОМОВНА ДРАМАТУРГІЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ КОМЕДІЇ (1660–1697) ЯК КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН РАННЬОГО РОКОКО". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 45–52. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.235996.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — визначити особливості становлення стилю рококо та дослідити його культурологічну специфіку у французькій драматургії. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю в українській культурології наукових робіт, які б висвітлювали проблематику формування стилю рококо у французькій та західноєвропейській драматургії. Також недостатньо представленим в українських наукових роботах лишається і вивчення діяльності Італійської комедії у Франції з 1660 по 1697 роки. Методологія дослідження передбачає вивчення культурної специфіки франкомовної драматургії Італійської комедії (1660–1697) інтердисциплінарними методами культурологічного та порівняльно-філологічного аналізу. В статті проаналізовано лінгвістичні особливості тексту першоджерела з огляду на той факт, що з 1682 року п’єси для Італійської комедії писали сумішшю французької та італійської мов. Наукова новизна полягає у вивченні взаємодії французьких та італійських культурно-стилістичних елементів у п’єсах Анн Модюї де Фатувіля та ролі цієї взаємодії у формуванні у французькій культурі нового стилю — рококо. У дослідженні використано неперекладену п’єсу «Арлекін, імператор на Місяці» Анн Модюї де Фатувіля. Результати дослідження демонструють, що письменник вживав у п’єсі, написаній французькою мовою, італійські слова і вислови не лише для збереження італійського колориту, але і з метою досягнення комічного ефекту. Висновки. Французькі автори почали імітувати стиль італійських комедій та імпортували культурний колорит Італії, однак пом’якшували грубий гумор італійських комедій і пристосовували його до французьких смаків, заклавши цим ідеологічні основи нового стилю рококо. Анн Модюї де Фатувіль може вважатися одним із перших засновників і представників стилю літературного рококо.
Дисертації з теми "Стиль науковий"
1
Сигагин, М. "К вопросу о жанрах научного стиля (английский язык)". Thesis, Сумский государственный университет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39282.
Повний текст джерелаАнотація:
В настоящее время научный стиль, обладая обширной сферой применения, оказывает разностороннее влияние на литературный язык. Непрерывность научно-технического прогресса способствует внедрению во всеобщее употребление значительного количества терминов, переходящих со страниц специальных изданий в повседневный обиход.
2
Коновалова, Вікторія Борисівна, та Ірина Євгенівна Петрусенко. "Жанрово-стилістичні проблеми перекладу науково-популярних текстів". Thesis, Міжнародний гуманітарний університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37063.
Повний текст джерела
3
Лухіна, Марина Юріївна. "Мовна підготовка іноземних аспірантів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36697.
Повний текст джерела
4
Романов, Юрій Олександрович, та Олена Анатоліївна Романова. "Лексичний мінімум студента-іноземця з наукового стилю мовлення". Thesis, Національний авіаційний університет, 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21141.
Повний текст джерела
5
Євграфова, Алла Олександрівна, Алла Александровна Евграфова, Alla Oleksandrivna Yevhrafova та Ю. Микула. "Науково-популярний стиль у колі функціональних стилів сучасної української мови". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13243.
Повний текст джерела
6
Балагуровська, І. О. "Науково-методичні основи динамічного лідерства при підборі керівників середньої ланки у сфері надання соціальних послуг". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76474.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розкрито сутність та основні характеристики динамічного лідерства та стилів керівництва. Визначено вплив особистих якостей керівника на ефективність його діяльності. Проведено аналіз існуючих підходів до підбору менеджерів середньої ланки. Проаналізовано методи оцінки особистих якостей керівника-лідера. Описано вплив сфери діяльності на вибір стилю керівництва.
Запропоновано алгоритм визначення оцінки особистих та професійних якостей керівників середньої ланки. Описано шляхи удосконалення підбору керівних кадрів в сфері соціального обслуговування населення.В работе раскрыта суть и основные характеристики динамического лидерства и стилей руководства. Определено влияние личных качеств руководителя на эффективность его деятельности. Проведен анализ существующих подходов к подбору менеджеров среднего звена. Проанализированы методы оценки личных качеств руководителя-лидера. Описано влияние сферы деятельности на выбор стиля руководства. Предложен алгоритм определения оценки личных и профессиональных качеств руководителей среднего звена. Описаны пути совершенствования подбора руководящих кадров в сфере социального обслуживания населения.
The essence and basic characteristics of dynamic leadership and leadership styles are revealed in the paper. The influence of the personal qualities of the manager on the effectiveness of his activity is determined. The analysis of existing approaches to the selection of middle managers. The methods of assessment of personal qualities of the leader-leader are analyzed. The influence of the sphere of activity on the choice of leadership style is described. An algorithm for determining the assessment of personal and professional qualities of middle-level managers is proposed. Ways to improve the selection of management personnel in the field of social services are described.
7
Панченко, Юлія Олександрівна. "Переклад мовних одиниць галузей психології та психотерапії з англійської мови українською (на матеріалі твору Ірвіна Ялома “Staring at the Sun: Overcoming the Terror of Death”)". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4490.
Повний текст джерелаАнотація:
Панченко Ю. О. Переклад мовних одиниць галузей психології та психотерапії з англійської мови українською (на матеріалі твору Ірвіна Ялома “Staring at the Sun: Overcoming the Terror of Death”) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник А. Б. Юнацька. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 62 с.UA : Дипломна робота – 62 стор., 95 джерел. Об’єкт дослідження: мовні одиниці галузей психології та психотерапії та ті, що відбивають психологічний контекст. Мета роботи: виявлення труднощів перекладу та пошук оптимальних варіантів перекладу. Теоретико-методологічні засади: основні положення щодо перекладу текстів: А. Чередніченко, П. Бєх, Миньяр-Белоручев, Р. К Федоров, А. Чередніченко і П. Бєх, Зорівчак Р. П; основні положення перекладу художніх текстів:, А. Потебня , С. Тюленєв, Ю. Солодуб. Отримані результати: у літературі вид жанру визначається стилем, у якому написаний твір. Лексико-стилістичні особливості залежать від того, до якого стилю належить даний твір. В даній роботі, ми аналізували лексичне наповнення твору Ірвіна Ялома "Staring at the sun: overcoming the terror of death". Ми розглянули стильову проблему даного твору, адже він позиціонується як художній, проте містить багато специфічних одиниць, які часто вживаються у психологічному контексті. У результаті аналізу лексичного наповнення твору, ми дійшли висновку, що це є художній твір з елементами лексики та термінології у психологічному контексті. Ми виділили три основних перекладацьких прийоми, які використовуються в даному тексті, а саме: калькування, смисловий розвиток та граматична трансформація речення. Ми розглянули складнощі перекладу структурних частин речення та запропонували свій власний варіант. Ми виявили невдалий переклад психологічних термінів, який не відображає їхню сутність у повній мірі та виявили один випадок перекладу власної назви, який становить проблему для перекладача, адже немає офіційно затвердженого варіанту перекладу даної одиниці. Результати нашого дослідження показали, що автор даного твору розраховує на «ідеального 1 читача», адже на початку твору він надає пояснювальний переклад терміну, а у подальшому перекладі цього терміну використовує прийом калькування. Отже, ми дійшли висновку, що перекладач має змогу підібрати доцільну стратегію перекладу тексту після ретельного аналізу його лексичного складу, та після дослідження ідіостилю автора. Переклад даного твору є адекватним та зрозумілим для українського читача, проте, він містить багато лексичних одиниць, які є предметом обговорення в перекладацьких колах.
EN : The presented thesis is the analysis of translation of language units in the field of psychology and psychotherapy. The object of the work can be defined as the vocabulary of psychology field and those language units that reflect the psychological context. The main aim of the paper is to identify translation difficulties and find the best options for their translation, the objectives of our research are as follows: - analyze the differences between fictional and scientific styles of language; - analyze the general principles of translation in the field of psychology and psychotherapy; - identify specifically colored units in the work; - analyze ways to translate specifically colored units. In this paper, we have analyzed the lexical content of Irwin Yalom's work "Staring at the sun: overcoming the terror of death." As a result of the analysis of the lexical content of the work, we came to the conclusion that it is a work of art with elements of vocabulary and terminology in a psychological context. We have identified four main translation techniques used in this text, namely: providing a direct Ukrainian equivalent, tracing, semantic development and grammatical transformation of the sentence. We considered the difficulties of translating the structural parts of a sentence and offered our own version. We came to the conclusion that the translator has the opportunity to choose an appropriate strategy for translating the text after a careful analysis of its careful composition, and after studying the author's idiosyncrasy. The translation of this work meets the given conditions, but has many lexical items that are the subject of discussion in translation circles.
8
Юрченко, Артем Олександрович, Artem Oleksandrovych Yurchenko, Юрій В'ячеславович Хворостіна та Yurii Viacheslavovych Khvorostina. "Про автоматизоване оформлення бібліографічних посилань як необхідність сучасного науковця". 2017. http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/3669.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентується увага про неоднозначність єдиних вимог до оформлення списку використаних джерел у наукових працях. Розглянуто основні онлайн-сервіси для генерації цитувань та джерел за вимогами ДСТУ та інших міжнародних стилів.The article focuses on the ambiguity of the unified requirements list of sources used in academic writings. Describes the main online services for the generation of quotations and sources according to the requirements of GOST and other international styles.
Книги з теми "Стиль науковий"
1
Колоїз, Ж. В. Науковий стиль української мови. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2552.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано практичні завдання, що сприятимуть підготовці й виконанню як магістерського наукового проекту, так і кваліфікаційного завдання. Акцентовано на їх композиційних особливостях, найтиповіших недоліках, апробації результатів проведеного дослідження, їх презентації.
2
Колоїз, Ж. В. Науковий стиль української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1286.
Повний текст джерелаАнотація:
У практикумі з курсу «Науковий стиль української мови» подано ряд практичних завдань для навчання студентів спеціальності – 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткової спеціальності – 014 Середня освіта (Мова і література англійська), спеціалізацій – Українознавство, Редагування освітніх видань, Шкільне бібліотекознавство.
3
Гордиевский, Валентин Леонидович. Личное бессмертие как научный факт. Publishing House Triumph, 2021. http://dx.doi.org/10.32986/978-5-94472-058-0-09-2021.
Повний текст джерелаАнотація:
В книге приведены и классифицированы объективные факты проявлений в нашем мире сознательных действий ушедших из него людей. Среди них представлены явления материализации, сообщения прижизненным почерком, автоматическое рисование в стиле выдающихся художников прошлых эпох и другое. Впервые этим фактам дано системное теоретическое объяснение с использованием признанных современной наукой положений физики, психологии, биологии и информатики. Сделан вывод о доказанном соответствии феномена личного бессмертия статусу научного факта.
Тези доповідей конференцій з теми "Стиль науковий"
1
Олійник, Софія. "МЕРЕЖЕВЕ СУСПІЛЬСТВО – КОМУНІКАТИВНИЙ СТИЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕПОХИ". У НАУКОВІ ТРЕНДИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/28.02.2020.v1.03.
Повний текст джерела
2
Богдан, Світлана, та Тетяна Тарасюк. "ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ І «ФАХОВА» НАУКОВА СТАТТЯ: ГАРМОНІЯ ЧИ ДИСОНАНС". У НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ XXI СТОРІЧЧЯ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/01.05.2020.v5.02.
Повний текст джерела
3
Богдан, Світлана, та Тетяна Тарасюк. "МІЖНАРОДНІ СТИЛІ ЦИТУВАННЯ – ВЕКТОР ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ". У PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.43.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Стиль науковий"
1
Бережна, Маргарита Василівна, та Віталій Андрійович Великодний. Відтворення гумористичних стилістичних засобів (на матеріалі роману Д. Адамса The Restaurant at the End of the Universe та його перекладів українською мовою). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4309.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена особливостям відтворення засобів створення гумористичного ефекту при перекладі з англійської мови українською роману Д. Адамса The Restaurant at the End of the Universe. У роботі проаналізовано переклади Павла Насади «Ресторан на краю Всесвіту» (1996 р., журнал «Всесвіт») та Олексія Антомонова «Ресторан "Кінець світу"» (2016 р., НК Богдан). Досліджуваний матеріал є другою частиною популярної серії науково-фантастичних романів «Путівник Галактикою». Дослідники творчості Д. Адамса приділяють більше уваги першій частині серії, наводять аналіз оказіоналізмів, досліджують категорію абсурду та розглядають переклади іншими мовами. Ця робота має на меті висвітлити особливості та способи відтворення таких гумористичних елементів як алогізм, гра слів, гіпербола та зевгма при перекладі з англійської мови українською. Вважаємо, що ці одиниці є характерними для авторського стилю Д. Адамса у досліджуваному романі, а отже, мають бути відтворені у перекладі повністю, частково або компенсовані. Отримані результати свідчать, що 1) при перекладі алогізмів найбільш продуктивним способом є передача алогізмом; перекладацька трансформація - дослівний переклад; алогізм є універсальним засобом створення гумористичного ефекту та утворюється на рівні смислу; 2) гіпербола переважно зберігається в обох перекладах через використання дослівного перекладу; перебільшення є універсальним засобом створення гумористичного ефекту і не залежить від мови, якою виражається; 3) гра слів передається грою слів, алогізмом; провідна перекладацька трансформація – компенсація; гра слів є культуро- та мовнозалежною одиницею, а тому потребує індивідуальних рішень у кожному окремому випадку; 4) зевгма зберігається у перекладах при дослівному перекладі та модуляції. При перекладі засоби створення гумористичного ефекту передають ідентичними, подібними або іншими засобами, нейтральною лексикою зі збереженням загального смислу повідомлення або нульовим відповідником. Слід зазначити, що переклад П. Насади є часто ближчим до оригіналу внаслідок переважання дослівного перекладу та використання стратегії очуження. У перекладі О. Антомонова простежується модуляція, а також частотне використання зниженої лексики, що відчутно змінює інтенцію та стиль автора. Тут переважає стратегія одомашнення. Обидва переклади пропонують вдалі рішення для відтворення засобів створення гумористичного ефекту і є популярними серед читацької аудиторії.
2
Єчкало, Юлія Володимирівна, та Сергій Олексійович Семеріков. Розвиток інтелектуальних здібностей студентів у навчанні фізики. Мрія, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/865.
Повний текст джерелаАнотація:
Всі компоненти інтелектуальних здібностей людини (конвергентні здібності, дивергентні здібності, навченість та пізнавальні стилі) існують, функціонують та розвиваються у взаємному зв’язку. Проведений аналіз моделей навчання М. О. Холодної та М. Л. Смульсон, побудованих із урахуванням закономірностей інтелектуального розвитку, дозволяє виділити наступні елементи навчання, спрямованого на розвиток інтелектуальних здібностей: розширення знань студентів (включення нових тем, створення міжпредеметних зв’язків, знайомство студентів із прикладними областями наукових знань, активне використання додаткової літератури тощо); поглиблення знань студентів за рахунок використання у навчальному процесі більш складного й різноманітного матеріалу, більш складних задач; розвиток навчальних навичок і загальних інтелектуальних умінь (евристичних методів розв’язування задач, способів логічного або креативного мислення тощо); перевага дослідницького та проектного навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуальної самостійності та творчих можливостей студентів.
3
Петренко, Ольга Олегівна. Творча діяльність Миколи Самокиша в контексті культурно-мистецького життя Полтавщини та Харківщини кінця XIX - початку XX ст. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5080.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягає в осмисленні творчої діяльності Миколи Самокиша у світлі соціокультурних взаємодій доби національного українського відродження, визначенні особистого внеску митця до розвитку національного стилю в мистецтві як визначного явища української художньої культури кінця XIX - початку XX ст. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові принципи, на яких ґрунтуються сучасні дослідження культурно-мистецької спадщини. Застосовано теоретичний, культурологічний, аналітичний, мистецтвознавчий, порівняльний методи для досягнення означеної мети дослідження. Наукова новизна. У статті вперше комплексно досліджено феномен творчості М. Самокиша в дискурсі українського “національного романтизму” як концептуального та культурно-мистецького напряму кінця XIX - початку XX ст. з урахуванням регіональної специфіки.
4
Білоконенко, Л. А. До питання про прийоми нейтралізації міжособистісних конфліктів. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4647.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичне узагальнення методів нейтралізації міжособистісного конфлікту для реалізації механізмів, що вможливлюють конструктивне завершення суперечки. Метою наукової роботи є характеристика прийомів нейтралізації МК, які в основному не залежать від сфери людської діяльності. Нейтралізація конфліктів розглядається як комунікативна ситуація, коли один із суб’єктів намагається подолати складні обставини, послабити видимі суперечності, схилити співрозмовника до своєї точки зору або/та досягти компромісу. Основна увага приділяється словесній поведінці людини, яка хоче подолати потенційні або реальні розбіжності. Беручи до уваги теоретичні досягнення М. Дойча, В. Лінкольна, М. Розенберга, висновуємо, що такі методи та прийоми повинні насамперед ураховувати кілька важливих чинників: модель конфлікту (структурну чи процесуальну); фактори (інформаційні, структурні, ціннісні, стосункові, поведінкові); тип (відповідно до потреб людини, типу суперечностей, інтенсивності, часу розвитку протидії); тип комунікативних перешкод (лінгвістичні, психологічні, когнітивні, соціальні, фізичні); наявність необхідних умов для нейтралізації (основних, що формують і забезпечують ефективність контакту, та індивідуальних); принципи спілкування (провокаційне чи ненасильницьке, останнє має своєю умовою розуміння почуттів, психічного стану іншої особи, спостережливість); права та обов’язки сторін (передбачає планування та здійснення дій особи, яка бажає нейтралізувати конфлікт; взаєморозуміння фізичними особами прав та обов’язків один одного); тип конфліктності людини та стиль поведінки (самооцінка, бажання домінувати, консерватизм мислення, прямолінійність, тривожність тощо); вік, стать опонентів. Також визначено, що для успіху взаємодії індивідів важливими є їхні особисті вербальні риси, які визначаються національними властивостями, нормами, специфікою реалізації мовної тактики.