Статті в журналах: "Стереотип мовний"

1

АНДРІЄВСЬКА, В. В., та Н. В. ЛЯШУК. "СТАТИКА ТА ДИНАМІКА ФОЛЬКЛОРНОГО СТЕРЕОТИПУ: РЕЗУЛЬТАТИ АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 200–207. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.29.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню етнічного стереотипу, сформованого в народнопісенних текстах, що постає носієм ментальної інформації. Метою наукової публікації є вивчення фольклорного стереотипу української дівчини, простеження стабільності та динаміки досліджуваного образу в уявленні сучасного комуніканта. Психолінгвістичні методи дослідження дозволили отримати та проаналізувати унікальний фактичний матеріал, виражений засобами мови, що розкриває ментальні механізми функціонування стереотипів. Виявлення мовних одиниць, що репрезентують стереотипні образи, встановлення їхньої семантичної структури здійснене на основі описового методу та семантичного аналізу. Застосований метод асоціативного експерименту способом анкетування дав можливість отримати мовні реакції на фольклорні образи, що узагальнюють стереотип української дівчини. Результати дослідження вербального вияву асоціацій у мовній свідомості сучасних комунікантів стверджують стабільність і часову тяглість фольклорних образів. Змістові й образні складники фольклорного стереотипу позначені консервативністю, цілісністю відтворення, наявністю емоційно-оцінного компонента, що відображено у великій кількості типових позитивних реакцій респондентів. Динамічні процеси у сприйнятті фольклорного стереотипу дівчини засвідчують нове та нетрадиційне смислове наповнення фольклоризмів чи загалом нерозуміння народно-пісенного образу. Простежено механізм модифікації стереотипів, коли традиційні фольклорні образи у сприйнятті сучасних мовців змінюють свою конотацію, семантичне й стилістичне наповнення. Передбачено, що дослідження етнонаціональних стереотипів на міждисциплінарному рівні дозволить вивчити динамічні процеси сприйняття ментальної інформації, визначити чинники формування стереотипів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Грибок, О. М. "Мовний стереотип та його функціонування в дискурсі (на матеріалі німецької мови)". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, № 5 (2009): 120–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Любимова, С. А. "РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СТЕРЕОТИПУ АМЕРИКАНЦЯ АЗІАТСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В МЕДІАДИСКУРСІ XX СТОЛІТТЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 129–35. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Комунікація представників різних культур та конфесій зумовлює виникнення етнічних стереотипів, які є соціокультурними зразками груп певної раси чи національності, що формуються на основі оцінного сприйняття характерних відмінностей меншини від панівної більшості. Стереотипізація є соціальною категоризацією, яка відбувається за участю мовних засобів, які закріплюють стереотипи в колективній свідомості. Мовне оприявлення стереотипів відбувається за допомогою лексичних та ідіоматичних одиниць, стилістичних та риторичних засобів медіадискурсу. У статті висвітлюються результати дискурсивного аналізу мовних засобів репрезентації етнічного стереотипу американця азіатського походження в американському медіадискурсі XX століття. Цей етнічний стереотип реалізується в оціночних характеристиках зовнішньої та культурної відмінності меншини від домінантної етнічної групи. Формування стереотипу американця азіатського походження відбувалось у 20-ті роки XX століття з появою у країні перших китайських іммігрантів. За часи каліфорнійської золотої лихоманки до Сполучених Штатів заїжджають значна кількість робітників із Китаю, які видобували золото та виконували важку роботу. Американізація китайських іммігрантів зображається в медіадискурсі як шлях до успіху, але цей успіх сприймається як конкуренція. Зумовлене економічними чинниками змагання за робочі місця відобразилось у зневажливих назвах переселенців. Лексичні одиниці, які позначають цей стереотип, указують на негативне сприйняття етнічної меншини, що в медійному дискурсі відповідає риторичним прийомам, спрямованим на переконання в небезпечному характері іммігрантів з Азії. Відмінність зовнішнього вигляду і поведінки викликає непорозуміння і веде до ворожого сприйняття цієї расової групи. Рух за громадські права у 60–70-их роках XX століття змінює соціально- політичну ситуацію у країні. Відтоді політична коректність визнається принципом співіснування різних расових, релігійних, культурних та інших груп, що значно зменшує прояви мовленнєвої нетолерантності в американському суспільстві. Визнання працьовитості та наполегливості американців азіатського походження, які працюють у торгівлі та науці, впливає на виникнення позитивного стереотипу наприкінці XX століття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

СУКАЛЕНКО, Тетяна. "ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 174–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті уточнено зміст понять «гендер», «гендерний стереотип», наголошено, що гендерні стереотипи впливають на сприймання, запам’ятовування й інтерпретацію людиною інформації відповідно до сформованих у її свідомості уявлень про маскулінне та фемінне. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців з проблем вивчення гендерних стереотипів, визначено актуальні аспекти досліджень. У роботі гендерний стереотип витлумачено як узагальнене в культурі уявлення про приписувані жінкам або чоловікам риси зовнішності, характеру, статусно-рольові ознаки тощо. Розглянуто різні підходи дослідників до класифікації гендерних стереотипів у мові ЗМІ. Визначено мовні засоби вираження гендерних стереотипів у мові українських ЗМІ. Зосереджено увагу на описі зовнішніх та професійних характеристик осіб жіночої та чоловічої статі, гендерних ролей чоловіків і жінок. Наголошено, що поданий у медійному дискурсі опис зовнішності осіб чоловічої та жіночої статі відображає не лише світогляд автора, а й соціокультурні стереотипні уявлення про їхні зовнішні дані та моральні якості, особливості поведінки тощо. У текстах ЗМІ зовнішність жінок описують докладніше, ніж чоловіків. Краса жінки полягає в її природності, доглянутості, впевненості у собі. Із зовнішністю пов’язана риса сексуальної привабливості жінки. У сучасних медіа акцентовано увагу на тому, що в суспільстві зберігається стереотипне уявлення про жінку-матір та дружину, яка насамперед виховує дітей, займається побутом. Сучасні соціальні та політичні події зумовили з’яву нових гендерних ролей, зокрема жінки-воїна, жінки-військовослужбовця. У мові ЗМІ також відображено професійні характеристики жінки. Відповідно до стереотипних уявлень керівні посади посідають чоловіки. Жінка-керівник вважається винятком. Усі динамічні процеси всередині гендерного концептуального простору відбуваються внаслідок трансформацій та нового перерозподілу гендерних ролей між чоловіками й жінками. Медійний дискурс дає широкі можливості для подальшого вивчення гендерних стереотипів на тлі світових процесів гендерного розвитку, це й може слугувати предметом нових наукових студій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

УЛЬЯНОВА, Вікторія Олегівна. "СТЕРЕОТИПИ РАДЯНСЬКОЇ І ПОСТРАДЯНСЬКОЇ ФЕМІННОСТІ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237862.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано особливості виявів ґендерних стереотипів української жінки різних періодів історії нашої країни на сторінках журнального періодичного видання «Радянська жінка» та «Жінка». Мета дослідження – описати мовну особистість української жінки радянських і пострадянських часів, виявити характерні ознаки першої та другої, а також проаналізувати мовний матеріал, що репрезентує ці мовні особистості на сторінках публіцистичних текстів. Предметом розгляду були особливості стереотипів, пов’язаних з українською жінкою радянської та незалежної України. Матеріал періодичних видань дає змогу зіставити «знеособлений» образ радянської жінки із нашою сучасницею в усьому розмаїтті її виявів як вільної представниці українства. Для виявлення специфічних значеннєвих моделей фемінних стереотипів, представлених в аналізованих джерелах, у роботі застосовано контекстуально-інтерпретаційний метод та контент-аналіз, а компонентний аналіз дав змогу висвітлити семантичну оригінальність кожного маркера стереотипізованих моделей мовної особистості української жінки. Результати аналізу особливостей мовної поведінки жінки уможливлюють зробити висновок про те, що провідною моделлю радянської жінки була знеособлена мовна особистість, орієнтована на трудові звершення на благо радянського суспільства; родина і жіноча природа внаслідок пропаганди залишаються на периферії. Сучасні жіночі видання намагаються показати мовну особистість української жінки у всьому розмаїтті її комунікативних, психоментальних, емоційних та інших виявів, і ця презентаційна полісемантичність відбивається і в мовному конструюванні, яке синтезує всі виражальні засоби національної мови та її впливовий потенціал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Лобачова, І. М. "МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАТЕКСТУ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 193–97. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню мотиваційного аспекту використання медіатексту під час навчання англійської мови майбутніх фахівців із початкової освіти. З’ясовано функціонування поняття «медіатекст» у науково-методичній літературі. Визначено домінантні ознаки медіатексту як навчального ресурсу. Окреслено практичну лінгвометодичну цінність медіатексту під час навчання іноземної мови. Особливу увагу звернено на те, що в інформаційному суспільстві XXI ст. медіатексти є найбільш поширеною формою існування сучасної мови. Робота з медіатекстами дає можливість говорити про формування медіаграмотності особистості, що володіє культурою спілкування з медіа, творчими, комунікативними здібностями, критичним мисленням, уміннями повноцінного сприйняття, інтерпретації та аналізу таких ресурсів. Окрім того, відзначено поширеність, доступність, практичність і велику кількість різножанрових медіатекстів у сучасному цифровому освітньому середовищі. Акцент зроблено і на тематичне розмаїття медіатекстів, безліч матеріалів, присвячених актуальним подіям сьогодення: економіці, політиці, науці й освіті, культурі та спорту, що становить інтерес для студентів і мотивує їх до іншомовної комунікації для обговорення запропонованих тем. Визначено, що іншомовний медіатекст – це джерело широкого кола національно-культурних мовних одиниць, що становлять особливу цінність для вивчення іноземної мови в контексті міжкультурної взаємодії: фразеологізмів, прислів’їв, національно-культурних стереотипів, ідіом, стилістичних фігур; звернення до прецедентних феноменів як одиниць когнітивної бази, що також сприяє взаєморозумінню під час міжкультурної комунікації. Медіатекст є важливим засобом для вирішення широкого спектру комунікативних і власне мовних методичних завдань. Використання медіатекстів під час навчання іноземної мови майбутніх фахівців із початкової освіти у виші сприяє заохоченню студентів до вивчення мови, бо такий медіаресурс являє собою цікавий («живий») мовний матеріал і привносять мотиваційний аспект в освітній процес, що відбувається через сприймання медіатексту як джерела лінгвістичного і навчального матеріалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

АРЕФЬЄВА, Наталія Георгіївна. "КОДОВІ ПРОСТОРИ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ КОДИ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (на матеріалі фразеології російських говірок Півдня України)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237858.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у визначенні методологічного апарату, який сприяє виявленню та опису етно- та лінгвокультурного змісту мовних одиниць на прикладі російської діалектної фраземіки Півдня України. Предмет дослідження становлять кодові простори й лінгвокультурні коди, планом вираження яких є культурно значущі мовні одиниці, зокрема фразеологізми, що існують у російських говірках Півдня України. Методологічною основою дослідження стали сучасні розробки й основні положення лінгвосеміотики, лінгвокультурології, етнолінгвістики, концептології, діалектології, фразеології. Як спосіб виявлення, систематизації та подальшого опису культурного знання запропоновано класифікацію, яка передбачає виокремлення трьох кодових просторів: антропного, природного та ірраціонального — і лінгвокультурних кодів, що їх наповнюють. Класифікацію проілюстровано конкретними прикладами; відзначено перетини лінгвокультурних кодів і кодових просторів. Результатом дослідження стали висновки, згідно з якими фразеологічна, мовна, концептуальна картини світу можуть бути реконструйовані за допомогою кодових просторів і лінгвокультурних кодів, що їх наповнюють. Складовими лінгвокультурних кодів є знаки культури, закріплені в мові: архетипи, концепти, стереотипи, еталони, символи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Матковська, М. В. "ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО АСПЕКТУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 153–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на матеріалі трилогії Томаса Стоппарда «Острів Утопії» визначено основні фрагменти англомовної картини світу, представленої лінгвістичними особливостями етнокультурного аспекту в мовній об’єктивації російського етносу британською лінгвокультурною спільністю. Увагу зосереджено на спробі дослідження етнічних стереотипів, які існують у пізнанні людиною навколишнього світу іншого народу, є етнономінаціями та створюють своєрідний етнокультурний образ багатонаціонального світу, що впливає на організацію міжетнічної комунікації: на вибір відповідних номінативних одиниць та стратегічне розгортання спілкування. Дослідження та сприйняття іншої культури завжди проходить крізь призму своїх національних цінностей та властивостей характеру, відповідно, сприймання росіян, зокрема, англійцями дає багатий матеріал для вивчення англійського менталітету. Автор аналізує стереотипні уявлення англійців про національний характер та особливості національного менталітету російської етнічної спільноти. Виявляється, що росіянам потрібен сильний жорсткий лідер, оскільки вони звикли до беззастережливого підпорядкування владі та авторитету. У результаті аналізу виявлено, що позитивна оцінка факту, дії або явища надає об’єкту, що описується, характеристик «свого»: за норму, ідеал, щось позитивне сприймаються суспільством лише свої культурні надбання. Те, що оцінюється негативно, належить до класу «чужого». Таким чином, все, що оцінюється позитивно, є характеристикою «свого» та береться за правило; все, що оцінюється негативно, описується як чуже і тому зазнає відторгнення. Саме екстралінгвістичні фактори (політична, соціально-економічна ситуація) визначають, якої форми набуде контакт двох націй: діалогу чи конфлікту. Постулюється ідея, що домінантні риси національного характеру представників інших культур складаються в англійців у певний стереотип, який є стійким утворенням та таким, що не завжди відповідає дійсному стану речей. У ситуаціях міжетнічного спілкування процес комунікації відбувається на основі стратегій ототожнення та дистанціювання. Відповідні стратегії в міжетнічній взаємодії визначають спрямування комунікативних дій мовців із можливим наданням експліцитної або імпліцитної оцінки чи характеристики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Шарманова, Наталя. "Мовні кліше в медіакартині світу". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 20 (20 грудня 2019): 87–99. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v20i0.3694.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано роль мовних кліше у структуруванні фрагментів інформаційної дійсності, концептуалізації інформації в новітньому медіадискурсі. Мову медіакомунікації осмислено в контексті глобальної клішованості, оскільки завдяки багатовекторності інформаційного простору світ втрачає національні кордони, інформація не має обмежень у часі і просторі. Констатовано, що лінгвалізація інформаційних процесів формує медіаобраз сучасної дійсності, а мовні кліше виступають в ролі конструктів медійного простору, інтерпретація подій структурує фрагменти медіакартини світу, перетворюючи інформаційні потоки на ідеологічні стереотипи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

DUDOLADOVA, Alyona, та Olga DUDOLADOVA. "СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ОРИГІНАЛЬНІ ЦІЛІ Й ОСТАННІ РЕЗУЛЬТАТИ". Astraea 1, № 2 (2020): 8–23. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Людське мовлення існує як особливий вид діяльності – чітко структурований, організований, впорядкований, що регулюється суспільством, у якому ми живемо, його нормами та традиціями. Проте детермінованість комунікації суспільними відносинами залишає індивідові певний простір для особистого вибору тих чи інших мовленнєвих актів та мовних одиниць у відповідності до його попереднього досвіду, який безперечно базується на індивідуальній картині світу, створеній у мозку завдяки багатоманітній взаємодії з оточуючим світом. Саме соціальні відносини і є своєрідною засадою комунікативної діяльності будь-якого представника цього суспільства. Мова та культура (а саме: сукупність традицій, уявлень, звичок, знань та правил поведінки, що зафіксовані у значеннях мовних одиниць) нерозривно позв’язані та дозволяють передавати досвід від однієї генерації до іншої, закріплюючи й певні стереотипи. Отже, здатність мови впливати на ставлення людей до речей, фактів, подій цілком зрозуміла, що й дозволило активістам запропонувати мовну реформу у 70-і роках ХХ століття. Спочатку феміністки проголосили необхідність мовних змін у жіночих номінаціях, потім ця течія стала загальнонаціональною у багатьох країнах світу і торкнулася представників інших меншин, отримавши назву політичної коректності. Наразі цю течію називають соціальною коректністю, оскільки вона опікується злагодою усіх членів суспільства. Запропоновані зміни вважалися соціально та культурно бажаними й корисними через припущення, що зміни в мові людей призведуть до змін у їхньому ставленні до певних явищ та життя в цілому. Зважаючі на останні події у Сполучених Штатах Америки, слід зауважити, що сучасний інтерес до “політично коректної” мови не вщухає, а й далі набирає обертів. Цікавим видається прослідити соціо-культурні витоки та засади цього явища, а також його лінгвістичне відображення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Лебедєва, Людмила. "НАВЧАННЯ ПОДОЛАННЮ ТРУДНОЩІВ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 199–209. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.80.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті теоретичні основи щодо відмінностей між культурами, які призводять до певних труднощів у спілкуванні. Ці труднощі можуть носити як суб'єктивний, так і об’єктивний характер, тобто вони не можуть бути пов'язані ні з особистістю комуніканта, ні з його психологічним станом. Вони також не мають нічого спільного з наявністю або відсутністю досвіду міжкультурної комунікації співрозмовника, але вони можуть бути викликані певними об'єктивними факторами. Відповідно до вимог сучасних освітніх стандартів, випускник вищої школи повинен знати іноземні мови як засоби міжособистісного та професійного спілкування та соціального та культурного розвитку особистості. Випускник вищої школи повинен добре усвідомлювати формування ціннісного розуміння за допомогою діалогів культур рідної та іноземної мов.Слід враховувати, що іноземна мова, як правило, відображає культурні та національні ментальні та розумові особливості носіїв мови (стереотипи, когнітивні схеми тощо), що сформувалися в культурі мови, яка опановується. Усі вищезазначені особливості безпосередньо впливають на способи мислення та способи передачі мови в процесі перекладу. Вони також впливають на тлумачення мовних знаків у категоріях культурного коду.Для здобуття культурної обізнаності з іноземною мовою студенти мають опанувати такі питання:1. Наукові ідеї предметів і засобів спілкування, типів комунікацій, а також комунікативних структур актів та інших концепцій загальної теорії спілкування;2. Ідеї основних аспектів взаємних умов та взаємного проникнення в культуру та спілкування та культуру та мову. Студенти повинні розвивати навички культурного аналізу матеріалу та вміння розрізняти схожість та відмінності у вітчизняній та зарубіжній культурах.3. Ідеї доступних словників та довідкових посібників, що містять мовну, культурну та країнознавчу інформацію.4. Компетентність у національних та культурних відмінностях рідної та іноземної мов. Проаналізувавши вищезгаданий матеріал, можна зробити висновок про існування певних особливостей, які створюють мовні бар’єри та перешкоджають процесу спілкування. Вивчені шляхи покращення комунікації. Проведено аналіз створення викладачем спеціальних умов, що мотивують навчання. Запропоновані практичні рекомендації щодо створення ефективної міжкультурної комунікації, формування умінь сприймати і розуміти партнера по іншомовному спілкуванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Кравчук, А. "Стереотип поляка у мовній свідомості української молоді". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 48 (2009): 212–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

МАКСИМЧУК, Лариса. "ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (1 січня 2022): 121–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.914.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто способи іншомовної підготовки студентів ЗВО шляхом використання найбільш інноваційних педагогічних технологій у процесі навчання іноземної мови майбутніх фахівців певної галузі та відмови від усталених традицій і стереотипів навчання. Використання інтерактивних засобів навчання як інноваційних у процесі вивчення іноземної мови майбутніми фахівцями незалежно від напряму підготовки. У контексті нашого дослідження встановлено, що іншомовна підготовка студентів ЗВО передбачає володіння випускниками вузу сформованою мовною, мовленнєвою, соціокультурною та дискурсивною компетенціями на високому рівні, тому використання ефективних інноваційних технологій навчання іноземної мови стає пріоритетною потребою на ринку освітньо-виховних послуг і визначає напрями і способи опанування майбутніми фахівцями різних сфер діяльності, не лише необхідних професійних знань і вмінь, а й уміннями вільно висловлюватися іноземною мовою без суттєвої витрати часу на пошук адекватних мовних засобів у процесі досягнення ними професійних цілей. Нами проаналізовано форми та методи інтерактивних технологій у процесі іншомовної підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей до професійної комунікації, і визначено, що інтерактивне навчання найбільш відповідає особистісно орієнтованому навчанню, активізує пізнавальну діяльність, забезпечує високий рівень комунікативної підготовленості, сприяє перетворенню зовнішнього досвіду у внутрішній. Використання інтерактивних методів навчання в процесі вивчення іноземної мови студентами різних спеціальностей ЗВО є ефективним та сприяє формуванню комунікативних вмінь, навичок непідготовленого усного мовлення фахової тематики, колективного обговорення, перцептивності, пошуку рішень; розвиваються уміння вести бесіду на професійну тематику; мотивується оволодіння іноземною мовою професійно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Пантілеєнко, К. С. "ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНОМУ СЛОВНИКУ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – розкрити питання історичної важливості формування слів і тлумачень у словнику, а також розташування та тлумачення слів, підходи до того, як визначати критерії класифікації слів, крім тлумачень, що існують у самій реальності, а також їх вираження у змістах і поняттях. Також у статті порушено питання системного поняття в словниках і їх ідеографічні особливості, розглядаються особливості гендерної лексики російської мови на матеріалі тлумачного словника. Саме така лексика пояснює, як фактичний вплив соціально-культурних та мовних чинників визначає ставлення суспільства до чоловічого та жіночого сприйняття слів. Основними ідеографічними галузями лексики є професії, хобі і захоплення. Наукова новизна статті – розкрити традиційні та новітні підходи щодо питання ідеографічного аспекту мови, в цьому разі – на прикладі лексики, пов’язаної з гендером. У статті підкреслено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять, їх функціонування в мові та мовленні. Також досліджуються галузі стосовно різних аспектів формування дійсності свідомості і явності логіки без урахування гендерних факторів (на прикладі тлумачення професій, хобі та вподобань). У статті виокремлено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять у словнику і їх функціонування в мові. Гендерні дослідження дають можливість проаналізувати соціально- культурні та мовні чинники, що визначають ставлення суспільства до чоловіків і жінок, а також поведінку індивідів у зв’язку з причетністю до певної статі і стереотипні уявлення чоловічих і жіночих якостей, тобто все те, що переводить проблематику статі зі сфери біології у соціальну. В результаті походження, сенсу і вживання у мові суспільство коригує мовну свідомість людини, диференціюючи в мові і менталітеті соціальну природу і положення статей, наказуючи людині прагнути до певних моделей поведінки, про які спочатку вона може і не підозрювати. У практичній частині статті представлено фрагмент тлумачного словника сучасної російської мови, в якому розкрито особливості категорії роду, безпосередньо пов’язаної з категорією роду і гендерною відмінністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Барчук, Володимир. "ПРО ДЕЯКІ СУСПІЛЬНІ МЕМИ СУЧАСНИХ УКРАЇНЦІВ". Українознавчі студії, № 19 (26 березня 2018): 32–40. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.32-40.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто меми як культурні одиниці суспільства і етносу.Визначено науковий та узуальний зміст поняття мем, його лінгвальну репрезентацію. Встановлено, що більшість мемів мають лінгвальну форму моно чи поліпропозитивних конструкцій, які є висловленнями, що представляють судження.Запропоновано звернутися до лінгвістичної парадигми меметики, тобто долінгвомеметики. Лінгвомеметика – наука про лінгвальні меми.У комунікативній структурі лінгвального мема виокремлено тему і рему,рема у висловленні є домінантою судження. Мем у свідомості мовної особистості є світоглядним, ціннісним та поведінковим стереотипом. Водночас мемипредставляють морально-етичні засади суспільства. Мем виявляє аксіологічніознаки судження та може в морально-етичному аспекті мати конструктивнийчи деструктивний зміст, тобто формувати із носіїв мемів прогресивне чи депресивне суспільство. Указані меми виявляють позитивний чи негативний впливна світогляд мовної особистості як носія етнокультурних стереотипів.Меми властиві усім носіям мови. Засвоєння міфологем, символів чи концептів потребує навчання, інтелектуальних зусиль, зв’язку між поколіннями, дотримання традицій та цінностей. Меми засвоюються через наслідування, копіюються мовною особистістю механічно. Шкідливими для формування громадянського суспільства є деструктивні меми, особливо за умови їхнього домінування. Охарактеризовано низку ключових деструктивних суспільних мемів сучасних українців, які визначають суспільні і професійні відносини. Висловлено думку,що руйнування традиційних для українства морально-етичних суспільних засадчерез домінування деструктивних мемів є ключовою перешкодою у побудовіукраїнцями прогресивного громадянського суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Собуцький, М. А. "Мовна свідомість і мовно-культурні стереотипи межі VI - VII століть (Ісідорові "Етимології")". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 6 (1998): 60–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Богдан, Світлана. "Стереотипи мовної поведінки Павла Тичини в інтимному листуванні". Дивослово, № 5 (2008): 35–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Кузебна, В. В., та Л. М. Усик. "СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧОРНОГО ГУМОРУ (НА МАТЕРІАЛІ МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНОГО ФІЛЬМУ «РОДИНА АДАМСІВ»)". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 180–90. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу стилістичних особливостей чорного гумору в такому продукті медійного дискурсу, як комедійний анімаційний фільм. Досліджується ступінь вивчення такого багатогранного явища, як гумор у сучасному мовознавстві. Особлива увага приділяється розкриттю сутності феномена чорного гумору як особливого виду комічного. Обґрунтовано актуальність дослідження й проаналізовано низку теоретичних праць, присвячених вивченню різноманітних аспектів прояву й функціонування чорного гумору в літературі, мистецтві, мовознавстві, перекладознавстві, кінопродукції тощо. Виокремлено низку характерних ознак, які вирізняють чорний гумор з-поміж інших видів комічного. З’ясовано, що в досягненні чорно- гумористичного ефекту, який відображено на стилістичному рівні в комедійному анімаційному фільмі «Родина Адамсів», значну роль відіграють засоби мовної виразності, як-от: тропи й фігури мовлення. Аналіз стилістичних фігур, уживання яких сприяє створенню комічного ефекту в межах зазначеного медійного продукту, дав змогу визначити такі їх види, як метафора, персоніфікація, порівняння гіпербола, літота, каламбур, силепсис, зевгма, антитеза, перифраз. Використання засобів увиразнення мовлення може мати різну мету. Так, каламбур і полісемія допомагають створити ефект двозначності й невідповідності, що лише підсилює комічність ситуації. З’ясовано, що сутність створення ефекту комічності полягає в порушенні законів логіки, невідповідності між очікуванням і реальністю, що зумовлює появу контрасту, а також виникнення додаткового сенсу, спричиненого явищем імпліцитності. Отже, гумор віддзеркалює злам стереотипів, трансформацію уявлень про навколишню дійсність і моделі мови, що породжує протиріччя образів і сенсів. Перспективи подальших досліджень полягають у більш ґрунтовному вивченні специфіки чорного гумору як складника медіапростору, а також його впливу на реципієнта; вивченні мовних особливостей чорного гумору як особливої форми комічного.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Кулік, Людміла Уладзіміраўна. "Соматичні фразеологізми як маркери національно-культурних стереотипів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 160–67. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.98.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті інтерпретовано соматичне лексико-фразеологічне простір білорусів і встановлюються національно-культурні стереотипи, закодовані у внутрішній формі фразеологічних одиниць. У результаті проведеного дослідження стає очевидним, що стереотипи можуть виявлятися не тільки через комплекс уявлень носіїв мови про себе, але і безпосередньо через компоненти фразеологізму, задіяні у створенні стереотипної ситуації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

S.A., Lyubymova. "COGNITIVE-PRAGMATIC APPROACH TO CATEGORIZATION: THEORY OF ROBERT MACLAURY." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 94–100. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-15.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the article is to determine the principles of Robert MacLaury’s Vantage Theory and to review its application in various linguistic studies.Methods, used in the paper, include analysis and description, the application of which was conditioned by the task to distinguish the main tenets of the Vantage Theory and to present experience of its application in various linguistic studies. Results. A groundbreaking theory of R. MacLaury has overcome the lack of explanatory power of cognitive grammar and the prototype theory. The starting point of the Vantage Theory is the recognition that categorization takes place on analogy of human’s orientation on terrain with regard to movement. Adapted by primitive people for information processing, the cognitive mechanism of orientation in space and time is deeply rooted in human consciousness. Any category appears in comparison with images or other types of discrete ideas that correspond to fixed space-time coordinates to which observer’s attention is drawn while detecting similarities and differences in the object of perception. The categorization model consists of three levels, which correspond to a pair of fixed and variable coordinates. A person can focus on only one pair of coordinates at a time, others are stored in memory as proven facts, which become a prerequisite for inference and an integral part of the categorization model. Apart from numerous works on colour semantics, the theory is applied to address a wide range of issues in sociolinguistic studies, discourse analysis, cognitive grammar, etc. The theory is also applicable in the study of verbalized sociocultural stereotypes. The author of the article uses the Vantage Theory in the cognitive-linguistics study of sociocultural stereotypes in American media discourse. As verbalized, conventionally evaluative patterns of social groups, sociocultural stereotypes are formed in comparison with the ethical, behavioural, and aesthetic standards of American culture that act as fixed coordinates of mental space.Conclusions. The Vantage Theory of Robert MacLaury is a further step in the development of cognitive linguistics. The universality of this theory lies in its ability to explain many linguistic facts and therefore it can be applied in the study of a wide range of issues related to the linguistic representation of knowledge, such as concepts and stereotypes, which are categories of a verbalized picture of the world.Key words: vantage theory, categorization, space-time orientation, perspectivization, sociocultural stereotype. Мета статті полягає у визначенні основних положень теорії побудови перспектив Роберта Маклорі та огляді її застосування у лінгвістичних студіях різної спрямованості.Методи дослідження включають аналіз та опис, застосування яких зумовлене завданням виділити окремі положення, представити складну для розуміння теорію, виявити можливості її пристосування для різних дослідницьких цілей у лінгвістичних дослідженнях.Результати. Вихідним положенням цієї теорії є визнання того, що категоризація проходить за глибоко вкоріненою в людську свідомість аналогією орієнтації людини на місцевості з урахуванням руху. Категорії виникають у процесі пізнавальної взаємодії з фіксованими та змінними координатами, які створюють різні перспективи, аналогічні тим, що люди використо-вують для орієнтації у фізичному просторі. Будь-яка категорія формується у зрівнянні з визначеними образами чи іншими видами дискретних ідей, при цьому увага людини фіксується на подібності та різниці до встановлених образів. Модель категоризації складається з трьох рівнів, що співвідносяться з парою фіксованої і змінної координати. Людина може концентрувати увагу тільки на одній парі координат, інші зберігаються в пам’яті як доведені факти, які стають передумовою умовиводів та невід’ємною частиною категоризаційної моделі. Теорія успішно використовується у дослідженнях дискурсу, лексичній семантиці, у соціолінгвістиці та когнітивній граматиці. Автор статті використає теорію Маклорі у лінгвокогнітивному дослідженні соціокультурних стереотипів американського медіадискурсу. Як вербалізовані конвенційно-оцінні зразки соціальних груп, соціокультурні стереотипи формуються у зрівнянні з етичними, поведінковими та естетичними стандартами американської культури, що діють як фіксовані координати ментального простору.Висновки. Теорія Маклорі є подальшим кроком у розвитку когнітивної лінгвістики. Універсальність цієї теорії полягає в тому, що вона може бути застосована у дослідженнях широкого кола питань, що стосуються мовної репрезентації знання у вербалізованих концептах та стереотипах як категоріях мовленнєвої картини світу.Ключові слова: теорія побудови перспектив, просторово-часова орієнтація, фіксовані і змінні координати, перспективізація, вербалізований соціокультурний стереотип.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Чепурна, Марія Анатоліївна. "Особливості перекладу ділових листів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (5 травня 2015): 204–10. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.338.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються особливості перекладу ділових листів та стереотипні кліше як компонент семантичної структури, які можна згрупувати за тематичною ознакою. Особливу увагу приділено абревіатурам та скороченим словам, створення та функціонування яких сприяє мовній економії і робить зміст більш зрозумілим та інформативним для певного кола фахівців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Дмитренко, С. О. "Трансформація гендерних стереотипів в українській та російській мовних картинах світу". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 36 (2011): 288–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

L.V., Lysenko. "RESEARCH OF LANGUAGE STEREOTYPES BY THE SOCIOLINGUISTIC EXPERIMENT METHOD." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (September 8, 2020): 163–69. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2020-1-25.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Жиденко, Тамара. "KIEZDEUTSCH, ЯК МОВА МОЛОДІ, ЯКА ФОРМУЄ ОСОБЛИВУ КУЛЬТУРУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 7 (3 вересня 2021): 192–96. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.035.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведене дослідження Kiezdeutsch (кицдойч)як соціоетнолекта сучасної німецької мови, що представляє собою поєднання елементів мови іммігрантів і німецького молодіжного сленгу, в контексті німецькомовного медіадискурс. Медіадискурс включає в себе як письмові, так і усні форми дискурсу, що реалізуються в рамках масової комунікації, комедійні шоу, ток-шоу, поп-музика та ін. Проводиться відмінність між двома категоріями, що описують аспекти критики і наслідування мови та культури іммігрантів: стилізовані варіанти і власне кіцдойч (по Х. Візе[2]). До особливостей Kiezdeutsch відноситься широке використання лексем рідної мови іммігрантів (перш за все, турецького і арабського), гібридні лексеми, різні сугестивна, емоційно насичені вираження, неправильний порядок слів у розповідному реченні з фінітним дієсловом на першому місці (замість другого) і різні види клітізаціі, наприклад, мономорфемние форми, утворені шляхом асиміляції і злиття предикативних одиниць. Аналіз матеріалу показав, що в сучасній німецькій масмедіа існують негативна, нейтральна і позитивна типізації іммігрантів. Негативна типізація включає в себе негативну стереотипизацию і негативну стигматизацію, тобто приписування іноземцям певних рольових кліше і соціокультурних стереотипів, які розглядається німецьким суспільством як деградація. При позитивному або нейтральному прийнятті елементів культури і мови іммігрантів кіцдойч розцінюється як явище, здатне впливати на мовну свідомість молоді і вимагає серйозної уваги і дослідження [7].

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Васильченко, О. І. "ЧИННИКИ СПРИЯННЯ ГЕНДЕРНІЙ ОБІЗНАНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу та опису практики сприяння гендерній обізнаності студентів університету під час викладання дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативної спрямованості» в контексті формування фахівця нового типу, який спроможний у майбутній професійній діяльності протистояти гендерним стереотипам та упередженням щодо ролі чоловіка і жінки. Запропонована проблема визначена також завдяки запиту українського суспільства та системи вищої освіти зокрема на необхідність пошуку нових форм та методів, які забезпечать студентів не тільки професійними знаннями та навичками, які необхідні для продуктивної професійної діяльності, але й знаннями та навичками, які дозволять майбутнім фахівцям бути ефективними у міжособистісній взаємодії у різних сферах суспільства. У статі пропонується залучення можливостей дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування» не тільки як засіб опанування іноземною мовою, але й як інструмент реалізації ідеї гендерної рівності. Завдяки ознайомленню студентів із гендерними аспектами різних сфер діяльності особистості, адже гендер як соціальний конструкт, проникаючи у всі сфери людського життя, є важливим чинником під час особистісної взаємодії та впливає на самоідентифікацію та самореалізацію особистості, студенти мали можливість проаналізувати свій досвід гендерної соціалізації, порівняти його з досвідом інших студентів та визначити можливі шляхи вирішення гендерних проблем у своєму власному житті. Запропонована стаття описує практику впровадження гендерного компоненту у зміст дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування», який спрямований на підвищення рівня обізнаності студентів щодо ідеї гендерної рівності, яка допомагає зрозуміти її переваги в контексті самоідентифікації та самореалізації особистості не тільки в майбутній професійній діяльності, але і в особистому житті. Завдяки спостереженню та співбесідам зі студентами під час навчально-педагогічного процесу були визначені основні форми та методи, які стали ефективними для досягнення поставленої мети. Міжособистісне спілкування студентів визначено основним чинником підвищення гендерної обізнаності, адже воно відповідає психофізіологічній потребі, притаманній студентському віку. Визначено пріоритетні напрями у змісті гендерного компоненту, які впливають на підвищення рівня гендерної обізнаності студентів. Завдяки запропонованому навчальному матеріалу студенти мали можливість зрозуміти формування та функціонування гендерних упереджень та стереотипів, з якими вони стикаються у своєму повсякденному житті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Дороз, В. "Соціокультурні стереотипи в контексті крос-культурного навчання учнів-білінгвів української мови". Теорія і практика викладання української мови як іноземної, Вип. 4 (2009): 72–80.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Щибрик, Т. П. "Мовні стереотипи з ядерними емотивними частками як проекції існуючих у свідомості німецького народу концептів". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 21 (2012): 570–75.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Demchenko, V. M. "Термін «прийняти закон» як негативний мовно-соціальний феномен". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (21 липня 2021): 24–30. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті доведено, що термін «прийняти закон / рішення» не лише порушує лексико-семантичну систему української мови як пряма калька з російської, але й становить негативний феномен у соціальному вимірі, адже хоча є семантично нелогічним, проте використовується досвідченими мовцями, зокрема й професійними риторами. Найбільшу небезпеку цей феномен виявляє на рівні законодавства, де зазначений термін вживається в усіх державних документах, і хоча всі розуміють цю помилку, але несвідомо використовують саме його. Метою статті є доведення нелогічності та неорганічності терміна «прийняти закон», зокрема його складника – дієслова прийняти – на рівні наукового мовлення та законодавства України. Наведено й деякі аналогічні кальковані форми, що порушують лексико-семантичну структуру української мови. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні понять «зайве стилістичне розмежування» та «тиражування калькованих форм» у контексті мови законодавства України; у додатковому маркуванні російськомовних кальок ще й як складників негативного мовно-соціального феномену, який полягає в незрушності стереотипів колоніального мислення під впливом метрополійної мови (у нашому разі – російської); у визначенні семантичної невідповідності калькованого терміна позначуваному ним поняттю з урахуванням українських лінгвістичних особливостей і традицій. Висновки. Норми Правопису української мови повинні мати обовʼязковий характер, виконуватися категорично, незважаючи на будь-яку тривалу традицію чи звичку. Такими традиційними помилками є численні кальковані з російської мови форми, зокрема проаналізовані в цій статті моделі «приймати…» та «…правовий», що становлять таким чином негативний феномен, адже використовуються багато років учителями й науковцями, політиками й публіцистами. Перша з них є семантично неоднозначною, адже дієслово приймати позначає в такому контексті фізичну дію прийняття документа в руки, що порушує головний принцип термінології – однозначність терміна. Друга модель безпосередньо порушує правило, визначене у Правописі, підручниках і посібниках з української мови, за яким такі слова мають писатися разом, а не з дефісом (тобто публічноправовий, а не публічно-правовий). Отже, в першій моделі потрібно використовувати дієслово узгоджувати, що позначає комплекс підготовки – затвердження – упровадження документа, а дієслово приймати має бути взагалі виведено з наукової термінології. Друга модель потребує обговорення щодо написання разом, але однозначно варіант із дефісом має бути сприйнятий як помилка й порушення законів української мови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Космеда, Т. А. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНА МЕДІАОБРАЗІВ У ДИСКУРСІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКО- Й РОСІЙСЬКОМОВНОЇ ГАЗЕТИ: АКТУАЛІЗАЦІЯ АСОЦІАТИВНИХ ЗВ'ЯЗКІВ". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 89–102. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У наш час газетний дискурс найбільш послідовно відображає рівень духовності нації, її спосіб мислення. Актуалізація вторинних засобів номінації – постійна мовна тенденція, що демонструє прагнення до виразності, конденсації інформації та привабливості медіатексту. Комбінаторність лексем зумовлена набором певних семантичних і прагматичних стереотипів, які демонструють, що повсякденна свідомість мовця базується на асоціаціях, а не на енциклопедичних знаннях. Під час моделювання медіаобразів політиків, а також вербалізації процесів та явищ, що проявляються в сукупності фрагментів медіа-дискурсу, виникають концептуалізовані метафори, які розглядаємо як соціально-психологічний феномен

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Сем’ян, Н. В. "НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ЧИТАННЯ АНГЛОМОВНОГО ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ: ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ВИКЛАДАЧА". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 136–42. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є детальний огляд проблеми навчання іноземних студентів читання англомовного поетичного твору. У статті запропоноване викладення власного бачення автора щодо методологічної основи використання англомовного поетичного твору як засобу навчання та доведено, що сам художній фундамент процесу навчання повинен бути педагогічно обґрунтований, розроблений до дрібниць і вивірений на практиці. Автором з’ясовано, що подана методика стимулює комунікативні навички і вміння студентів, підвищує мотивацію до навчання, розвиває уяву та креативне мислення, позитивно впливає на взаємодію між студентами під час заняття. З огляду на обмежене використання художніх поетичних творів у процесі навчання іноземних громадян іноземної мови, якісний аналіз довів ефективність такої методики з урахуванням особливостей роботи викладача в іноземній аудиторії. У дослідженні висвітлюються елементи стратегій та підходи до навчання читання поетичного твору, послідовно надаються рекомендації щодо етапів роботи з поетичним твором, також автор пропонує до уваги власні приклади завдань. Разом із вищезазначеним у статті має місце аналіз особливостей роботи викладача з іноземними студентами. Автор виділяє та детально характеризує поведінкові функції викладача, серед яких – функція емоційної підтримки, дослідницька, фасилітаторська та експертна функції. Негативні стереотипи та етноцентричні погляди відіграють важливу роль у адаптації до нової культури та формуванні взаємин між іноземними студентами, отже, на думку автора, окрім навчальних функцій, викладачеві в іноземній аудиторії необхідно оволодіти вмінням працювати з емоційними проявами як з особливим змістом. Компонентний склад зазначеного вміння детально представлений у дослідженні. Автор наполягає на думці, що викладач повинен контролювати емоційний та психологічний стан студентів, виявляти до них підтримку, повагу та емпатію, водночас розмова в аудиторії має носити форму вільного діалогу. Ця стаття доводить, що представлена розробка методичної концепції навчання іноземних студентів англомовного поетичного твору сприяє підвищенню рівня володіння іноземною мовою, формує літературне і мовне почуття у студентів. До того ж виокремлена специфіка роботи викладача допоможе у досягненні вирішення тих методичних завдань, які стоять перед сучасним педагогом англійської мови в іноземній аудиторії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Koknova, T. A., and L. A. Ovcharova. "Features of the reflection of gender stereotype and its impact on the speech activity of the individual." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, no. 7 (330) (2019): 20–29. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-7(330)-20-29.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Руснак, Діана. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАТИВ- НОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ: ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ (МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА)". Scientific and methodological journal "Foreign Languages" 103, № 3 (21 грудня 2020): 45–48. http://dx.doi.org/10.32589/1817-8510.2020.3.219980.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

O.H., Soshko. "ЛЮДИНА РОЗУМНА: ТИПИ МЕТАФОРИЧНОГО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯПРИ ФОРМУВАННІ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ОБРАЗУ(на матеріалі української, німецької та англійської мов)". South archive (philological sciences), № 86 (29 червня 2021): 95–100. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The main purpose of this paper is to interpret and differentiate the types of metaphorization mechanisms in Ukrainian, German and English phraseological units, which characterize positive intellectual abilities of a person, as well as to identify their common and distinctive features since one of the main characteristics of phraseological systems of different languages is the unity of general and special. Based on this goal and the general task of anthropocentric phraseology – the study of the ratio of linguistic and extralinguistic meanings, the existing definitions of phraseological units in languages are investigated, and the phraseological meaning is considered as an object of linguistic research. Phrasemes, or phraseological units, are studied in different directions. The study of them as units reflecting the human factor in any language remains relevant in recent decades. Metaphor is also in the focus of modern linguistics because of its relationship between linguistic phenomena and perception, memory and thinking, acquisition and application of human knowledge and experience.Methods. Since phraseological units are also studied in linguistic and linguocultural aspects, a complex research methodology is used here. According to the set goal and specific tasks, such basic methods as descriptive, comparative, component analysis were used.Results. The research findings are as follows: the author suggests a general classification of the mechanisms of metaphorization in phraseological units taking into account the components of their inner form. The models of phraseological units are highlighted, which are based on different types of metaphorical rethinking. The proposed classification can be used to study the semantic features of phraseological units using the material of different languages, as well as for their further correct ideographic separation.Conclusions. In the studied languages phrasemes with metaphorical rethinking form a rather large group. Many of them have a fairly transparent structure of meaning, the motivation of which is based on broad connotations known to almost any native speaker. The research objective includes identifying semantic similarities and differences between phraseological units of languages studied. The connection of phraseological units with the cultural code is preserved in the collective subconscious memory of native speakers. Phraseologisms, reflecting in their semantics the long process of people’s cultural development, fix and transmit cultural attitudes and archetypes, standards and stereotypes from generation to generation.Key words: phraseological unit/phraseme, idiom, metaphor, metaphorization, structural-semantic analysis, inner form. Мета. Основна мета дослідження – це інтерпретувати та диференціювати типи механізмів метафоризації в українських, німецьких та англійських фразеологізмах, які характеризують позитивні інтелектуальні здібності людини, а також виявити їх спільні та відмінні риси, адже однією з основних характеристик фразем різних мов виступає єдність загального і специфічного. Виходячи із цієї мети і спільного завдання антропоцентричної фразеології, що полягає у вивченні співвідношення мовних та екстралінгвістичних значень, досліджуються мовні визначення фразеологізмів у мові, а фразеологічне значення розглядається як об’єкт лінгвістичного дослідження. Вивчення фразем відбувається за різними напрямками. Вивчення їх як одиниць, що відбивають людський фактор в будь-якій мові, залишається актуальним в останні десятиліття. Метафора також знаходиться в центрі уваги сучасної лінгвістики через її взаємозв’язок між мовними явищами і сприйняттям, пам’яттю і мисленням, надбанням і застосуванням людських знань і досвіду.Методи. Оскільки фразеологічні одиниці розглядаються в лінгвістичному і лінгвокультурному аспектах, використовується комплексна дослідницька методологія. Згідно з поставленою метою та конкретними завданнями використовувалися такі основні методи, як описовий, зіставний, а також метод компонентного аналізу.Результати. Автор пропонує загальну класифікацію механізмів метафоризації у фразеологічних одиницях, що вивчаються з урахуванням компонентів їхньої внутрішньої форми. Виділено моделі фразеологізмів, засновані на різних типах метафоричного переосмислення. Запропонована класифікація може бути застосована для вивчення семантичних особливостей фразеологізмів на матеріалі різних мов, а також для їх подальшого правильного ідеографічного розподілу.Висновки. У досліджуваних мовах фраземи з метафоричним переосмисленням утворюють досить велику групу. Багато з них мають досить прозору смислову структуру, мотивація якої заснована на широких конотаціях, відомих практично кожному носію мови. У завдання дослідження входило виявлення семантичних подібностей і відмінностей між фразеологізмами мов. Зв’язок фразеологізмів із культурним кодом зберігається в колективній підсвідомій пам’яті носіїв мови. Фразеологізми, що відображають в своїй семантиці тривалий процес культурного розвитку людей, фіксують та передають культурні установки й архетипи, стандарти і стереотипи з покоління в покоління.Ключові слова: фразеологічна одиниця/фразема, ідіома, метафора, метафоричне переосмислення, структурно-семантичний аналіз, внутрішня форма.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

N.S., Dashko. "FEATURES OF THE NATIONAL LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD IN THE NOVEL “LEAVES OF THE EARTH” BY V. DROZD." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 14–20. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The aim of the article is to analyze the novel “Leaves of the Earth” by V. Drozd and to identify the peculiarities of the artistic realization of the national linguistic picture of the world in it, taking into account the peculiar narrative structure of the work.Methods. The study was conducted using descriptive, comparative, typological methods; component, contextual and communicative-discursive analysis, using elements of psychoanalytic and semiotic methodologies.Results. In the course of the research it was revealed that the national-linguistic picture of the world in V. Drozd’s novel “Leaves of the Earth” is realized as the worldview of each of the heroes in particular and the ethnos as a whole. It appears as a result of perception and comprehension of the world around and the person in it, reflected in language.Due to the peculiar structure of the story with the simultaneous inclusion of many equal, non-subordinate points of view, which determines the phenomenon of polyphony, dialogue of different worldviews, national linguistic picture of the world in the work is marked by versatility. Its main representatives are verbs colored by subjective expression, verb metaphors dominated by the concepts of “heart”, “soul”, which are inherent in the Ukrainian language picture of the world; comparisons (most often of people with animals, plants, natural phenomena) that convey the national color, reflect the Ukrainian character; Polissya dialect, proverbs and sayings, phraseology as means of storing and translating knowledge, ideas, images of the Ukrainian people, stereotypes of its ethnic consciousness, the transfer of value orientation. There is a tendency in the work to use specific means of folk poetics. The most used among them are synonymous pairs, tautology, words with diminutive suffixes, constant epithets and direct folklore formulas. Often the author, following the example of folk poetry, creates his original pairs, combining words of different semantic and emotional shades in them, focused on reality.Conclusions. Thus, the national linguistic picture of the world in the novel “Leaves of the Earth” by V. Drozd is realized through the prism of the worldviews of many speakers and is characterized by diversity.Key words: narrative, narrator, hero, speaker, speech, polyphony, metaphor, comparison, folklore, phraseology. Мета. Метою статті є аналіз роману «Листя землі» В. Дрозда, виявлення особливостей художньої реалізації національно-мовної картини світу в ньому, зважаючи на його своєрідну оповідну структуру.Методи. Дослідження здійснено за допомогою описового, зіставного, типологічного методів, компонентного, контексту-ального комунікативно-дискурсивного аналізу, з використанням елементів психоаналітичної та семіотичної методологій.Результати. У процесі дослідження було виявлено, що національно-мовна картина світу в романі «Листя землі» В. Дрозда реалізується як світобачення кожного з героїв зокрема й етносу загалом. Вона постає як результат сприйняття й осмислення навколишнього світу та людини в ньому, відображених у мові. Завдяки своєрідній структурі оповіді з одночасним включенням багатьох рівноправних, непідпорядкованих одна одній думок, що зумовлює явище багатоголосся, діалог різних світоглядних позицій, національно-мовна картина світу у творі позначена багатогранністю. Її основними репрезентантами є забарвлені суб’єктивною експресією дієслова, дієслівні метафори з домінуванням концептів «серце», «душа», що притаманні українській мовній картині світу; порівняння (найчастіше людей із тваринами, рослинами, явищами природи), що передають національ-ний колорит, відображають український характер; поліська говірка, прислів’я та приказки, фразеологізми як засіб зберігання та трансляції знань, уявлень, образів українського народу, стереотипів його етносвідомості, передачі системи ціннісної орі-єнтації. Загалом у творі простежується тенденція до використання специфічних засобів фольклорної поетики, серед яких найбільш уживані синонімічні пари, тавтологогії, слова зі зменшувальними суфіксами, постійні епітети та прямі фольклорні формули. Нерідко автор за зразком народнопоетичних творить свої оригінальні пари, поєднує в них слова різних смислових і емоційних відтінків, орієнтованих на реальну дійсність.Висновки. Отже, національно-мовна картина світу в романі «Листя землі» В. Дрозда постає крізь призму світоглядів бага-тьох мовців і характеризується розмаїтістю.Ключові слова: оповідь, оповідач, герой, мовець, мовлення, поліфонія, метафора, порівняння, фольклор, фразеологізм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Семашко, Т. "Вербальні вияви параметричної ознаки перцептивних етнокультурних стереотипів (на матеріалі "Словаря української мови" Б. Грінченка)". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 6 (307) (2015): 103–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Lilia, Teterina. "LANGUAGE MEANS OF REPRESENTATION OF AGE-BASED STEREOTYPES IN J. B. PRISTLEY’S NOVEL “ANGEL PAVEMENT”." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Linguistics, no. 36 (September 25, 2019): 105–9. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-3337/2019-36-22.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Семашко, Т. "Значеннєва площина прикметника великий у структурі етнокультурного стереотипу (на матеріалі української літературної мови XVI - першої половини XVII ст.)". Українське мовознавство, Вип. 1 (45) (2015): 60–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Арзуманова, Т. В. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ БІКУЛЬТУРАЛІЗМУ УКРАЇНЦІВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО ЕТНІЧНОГО ПОРУБІЖЖЯ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ". Історія та географія, № 57 (2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті проблеми формування бікультуралізму українців Воронезької губернії, які мешкали на етнічному українсько-російському порубіжжі. Проаналізовано відмінні риси в складових етнічної культури росіян та українців регіону (мова, одяг, побут та архітектура, звичаї, ментальність). Виявлено, що в другій половині ХІХ ст. серед українців – мешканців Воронезької губернії спостерігався процес формування бікультуралізму – прилучення до домінуючою російської культури з одночасним збереженням маркерів власної етнічної культури. Опанування українцями російської мови та елементів російської етнічної культури (одяг, традиції та звички в повсякденному житті, світоглядні погляди) носило переважно соціальний характер через панування в суспільстві Російської імперії шовіністичних стереотипів про першість та домінантність російської культури над селянською українською культурою. Бікультуралізм української діаспори на теренах Воронезької губернії виражався в розумінні її представниками власної відмінності від етнічних росіян та і від представників материнського етносу

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Jorayeva, V. G. "Reflection of Gender Stereotypes Regarding Women in Persian Phraseology and Lexicon." Science and Education a New Dimension VII(190), no. 56 (February 20, 2019): 22–24. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2019-190vii56-05.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Lutsyshyn, H. I. "Роль етнічного чинника у виникненні міждержавних прикордонних конфліктів". Grani 18, № 10 (29 липня 2014): 6–10. http://dx.doi.org/10.15421/1715188.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто роль етнічного чинника у виникненні міждержавних прикордонних конфліктів. Наголошується, що від того, яка ситуація складеться у прикордонних регіонах, великим чином залежить рівень міждержавної співпраці. Добре налагоджене прикордонне спілкування сприяє покращенню міжнаціонального взаєморозуміння, подоланню бар’єрів та стереотипів, які склались історично, а також пониженню конфліктності у межуючих регіонах. Виникнення прикордонних конфліктів часто зумовлено етнічними, конфесійними чи мовними особливостями у прикордонній зоні, феноменом «розділеного етносу», який прагне до об’єднання в одній державі. Зазначається, що проблема є особливо актуальною для сучасної України, оскільки існує військова загроза і загроза територіальної цілісності, зміна державного кордону внаслідок агресії, у багатьох прикордонних регіонах складна етнічна структура населеня. Важко вирішити прикордонні суперечки, коли одна і та ж територія географічно тяжіє до однієї держави, а етнічно – до іншої. Розвиток прикордонних відносин значною мірою залежить і від адміністративної політики, яка є наслідком соціальноекономічного, демографічного чинника та етнокультурної єдності, геополітичного розвитку та стратегії прикордонного діалогу. Зазначено, що прикордонний конфлікт може перерости у широкомасштабний збройний конфлікт у боротьбі за прилеглі території, у протистоянні етнічних, культурних, релігійних цінностей і тому прикордонна політика повинна формуватись на основі дипломатичної, правової, економічної та культурної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Долід, Вячеслав, та Петро Долганов. "Демократичні цінності й толерантність: методологія антидискримінаційної експертизи підручників з історії". New pedagogical thought 106, № 2 (7 липня 2021): 113–19. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-113-119.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі антидискримінаційної експертизи шкільних підручників з історії. Пропонується методологія здійснення такої експертизи, розроблена на основі пропозицій ЮНЕСКО та авторських рекомендацій. Пропонована методологія враховує міжнародно-правові норми у сфері прав людини (наприклад, Загальну декларацію прав людини ООН, Рамку компетентностей для культури демократії Ради Європи, Декларацію прав дитини тощо). Методологія рекомендує здійснення антидискримінаційної експертизи у таких вимірах: аналіз текстів щодо виявлення етнічних забобонів та стереотипів, гендерно незбалансованої подачі матеріалу, проявів релігійної дискримінації, ксенофобії, шовінізму, расизму, ейджизму, адультизму, лукізму, ейблізму, дискримінації на рівні ментальної картографії та використання нечутливої мови тощо. Запропонований у статті набір аналітичних інструментів включає кількісні та якісні методи аналізу тексту підручників з історії. У статті аналізуються такі кількісні методи, як контент-аналіз частоти згадування історичних подій, персоналій та термінів і аналіз обсягу тексту, присвяченого певній темі. До ключових якісних методів належать дискурс-аналіз, лінгвістичний та контекстуальний аналіз.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Купчишина, Валентина, та Наталія Макогончук. "ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ “НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР” ТА ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ІНШИМИ НАУКАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, № 1 (9 лютого 2020): 176–92. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.145.

Повний текст джерела

Анотація:

Своєю історією зміст поняття “національний характер” сягає давніх часів від давньогрецького філософа і сучасника Аристотеля – Теофраста, до сучасних дослідників (І. Абрамова, А. Донченко, Л. Орбан-Лембрик, М. Пірен, Т. Потапчук, В. Руденко та ін.).На різних етапах розвитку людства, науковці відмічали появу все нових і нових рис у національному характері того чи іншого народу, що спричинено різноманітністю наукових підходів щодо вивчення зазначеного терміну.Визначення змісту поняття “національний характер” є досить різноплановими і здійснюються в рамках різних наук (етнопсихології, психології, культури тощо). Аналіз останніх публікацій свідчить про те, що багато авторів звертаються до цього поняття, а іноді і розкривають його через призму таких понять, як “національна ментальність”, “народний дух”, “душа народу”.Так, на думку етнопсихологів, “національний характер” є досить складним феноменом етнопсихології як науки в гносеологічному плані; це уявлення народу про самого себе, важливий елемент його народної свідомості, його суспільного етнічного “Я”.Для розкриття способу життя того чи іншого народу у літературі набуло широко вжитку поняття “національний характер”. У зміст цього поняття одні автори включали темперамент людей, їхні здібності, інші – різноманітні риси юдей, їхні ціннісні орієнтації, ставлення до праці, влади, оточення тощо.Також науковцями відмічено той факт, що важливою сферою вияву національного характеру є діяльність. Одним з таких продуктів діяльності виступає мова, адже передача рис національного характеру здійснюється за активної її участі. Мовний фактор відіграє значну роль у формуванні національної самосвідомості, національного характеру, який є етноформуючою ознакою українського народу. Наступним продуктом діяльності є фольклор, адже завдяки йому також можна проаналізувати стереотипи національного характеру.Національні риси психіки народу виявляються і в особливостях побудови його характеру, темпераменту, традиціях, звичаях і смаках його представників. Науковцями виокремлено низку позитивних і негативних рис національного характеру народу.На різних історичних етапах на національний характер мала вплив політична система суспільства. У кризових ситуаціях, у періоди загострення національних проблем і протиріч ті чи інші риси національного характеру, як відмічено дослідниками, можуть виходити на передній план, детермінуючи політичну поведінку людей. Специфічність особливостей українського національного характеру проявляється у сукупності типових рис через їх структуру та форми вираження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Солошенко, О. М. "ФОРМУВАННЯ ЕТНІЧНОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ". Історія та географія, № 57 (2020): 126–31. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується етнічний склад населення Харківської губернії в другій половині ХІХ століття. У цей період в регіоні мешкали представники 45 народів. Ґрунтуючись на статистичних даних переписів населення 1864, 1879, 1897 років, автор акцентує увагу на змінах чисельності українців, росіян та євреїв, які у другій половині ХІХ ст. становили більшість населення губернії. Беруться до уваги історичні передумови формування етнічної структури Харківської губернії. Для висвітлення етнічних особливостей населення враховується порубіжне розташування регіону. Звертається увага на вплив транскордонного фактору на формування етнічної структури населення до кінця ХІХ ст. Зауважується, що значна кількість населення під час перепису, визнали рідною мовою російську. Звертається увага на особливості етнічної картини в місті Харкові, де, за даними перепису 1897 року, більшість населення становило російськомовне населення. Це пояснюється загальною тенденцією русифікації. Доведено, що даний процес був обумовлений зростанням чисельності росіян у структурі населення регіону, піднесенням позицій російської мови в галузях промислового виробництва, торгівлі, освіти, науки та поширенням стереотипу про російську мову як про мову розвинену та культурну. Між тим більшість населення Харківської губернії була україномовною. Окрема увага приділяється особливостям становища та динаміці єврейського населення в Харківській губернії. Їх розташування в регіоні, було пов‘язано не тільки із російським законодавством щодо євреїв, а й особливостями їх занять (торгівля, освіта). Історично на території губернії проживали поляки, німці, білоруси, цигани, чисельність яких до кінця ХІХ ст. не перевищувала 1%. Припускається, що для отримання більш достовірних даних щодо етнічної структури Харківської губернії необхідно залучати джерела соціальної історії другої половини ХІХ ст.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Калакура, Ярослав. "Методологічні засади інформаційного менеджменту в умовах окупаційно-гібридної війни Росії проти України". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 69–84. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233878.

Повний текст джерела

Анотація:

З’ясовується сутність, принципи, функції та особливості менеджменту інформаційної діяльності в умовах інформатизації і глобалізації сучасного світу, ескалації окупаційно-гібридної війни Росії проти України як геополітичного реваншу, аналізуються її цілі, форми та методи щодо протидії дезінформації українського суспільства. На основі теорії інформаційного менеджменту, нормативно-правових документів, з урахуванням праць В. Бебика, В. Горбуліна, О. Матвієнко, Д. Дубова, О. Золотаря, І. Кресіної, В. Лизанчука, Є. Магди, Я. Малик, Є. Мануйлова, Ю. Палеха, М. Тимошика та ін. розглянуто методологічний інструментарій вироблення та реалізації єдиної і дійової державної політики в рамках національного та світового інформаційного простору, основоположні принципи, методи та засоби управління інформаційним процесом на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях з метою якісного, своєчасного, достовірного і ефективного інформування населення України, включаючи тимчасово окуповані території, а також зарубіжний світ. Звернуто увагу на менеджмент інформаційної безпеки, зокрема «кібербезпеки» – захисту комп’ютерних систем від вірусів і хакерських атак, на забезпечення захищеності систем продукування, обробки і зберігання інформації, її конфіденційності. Значне місце відведено висвітленню діяльності новоствореного Центру протидії дезінформації в умовах активної фази російської окупаційно-гібридної війни, політики «керованого хаосу» в Україні з метою розмивання української ідентичності, почуття нації та народу, консервації стереотипів «молодшого брата», меншовартості та вторинності українців, домінування російської мови, культури та традицій. Обґрунтовано необхідність підвищення ролі традиційних та інноваційних інформаційних технологій, зокрема комп’ютерних і телекомунікаційних на тлі цифровізації країни, удосконалення способів перевірки правдивості інформації, боротьби з інформаційними фейками, кібернетичним тероризмом у державних і комунальних засобах масової інформації, у соціальних мережах та Інтернет. Сформульовано низку пропозицій щодо подальших наукових досліджень у сфері інформаційного менеджменту, підвищення його значення в захисті національного інформаційного простору, розвінчування інформаційно-психологічних маніпуляцій російської пропаганди та її агентури в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Шмігер, Тарас. "Рецензія на книгу". East European Journal of Psycholinguistics 5, № 1 (30 червня 2018): 134–36. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.shm.

Повний текст джерела

Анотація:

Twardzisz P. Defining ‘Eastern Europe’: A Semantic Inquiry into Political Terminology. S. l. : Palgrave Macmillan, 2018. XVII, 259 p. ISBN 978-3-319-77373-5 У монографії «Визначення «Східної Европи»: семантичний розслід політичної термінології» Пйотр Твардзіш поставив собі завдання описати саме поняття Східної Европи, на чию заплутану сутність уплинули перемінні історичні, політичні й географічні обставини. Хоча ім’я Европи походить ще від давньогрецького міту, лише у другій чверті XVIII ст. завдяки шведському картографу Філіпу Йогану фон Страленберґу зформувалося сучасне географічне розуміння меж східного кордону. Тепер автор книги долучає ідеї когнітивної лінгвістики для опису цього місткого й багатогранного поняття. Пишучи про Східну Европу, дослідники із Західної Европи звертають увагу і на «східність», і на «европейськість», що породжує навіть досить розмите формулювання «Центрально-Східна Европа» для тих самих територій (розділ 1). У світовій географії домінує англосаксонський кут зору, який дозволяє вважати Прагу східноевропейським містом, що лежить на захід від західноевропейського Відня. У суспільному дискурсі відчувається змішання географічних і значеннєвих, територіяльних і сутнісних параметрів, що примножує способи межувати цю територію, додаючи инколи навіть такі критерії як релігія (православна / католицька Европа) чи культура (християнська / османська). Иншість цього регіону в очах західного читача містить більше застережливих, ніж суцільно позитивних асоціацій. Історична частина книги (розділ 2) показує, як середньовічна концепція християнського світу заклала певні передумови навіть до сучасного сприйняття. Короткі історичні нариси покликані пояснити вагомість окремих подій для модерних східноевропейських націй, наголошуючи на певному спільному досвіді. Водночас такі відомості підводять читача до з’ясування походження часто повторюваних концептуально політичних метафор ХХ ст. – «українське питання», «судетська проблема», «польський коридор», «німецька тема». Екскурс обривається на кінці 1980-х рр., що викликає певний жаль, адже період нового fin de siècle вже можна осмислити досить об’єктивно. Третій розділ книги присвячено термінологічним питання із погляду закладуваного значення, із погляду можливих асоціацій і навіть з погляду ортографії. Дослідник розглядає суму термінів, якими характеризують наш регіон, включає такі описові терміни «посткомуністична Европа» та «(колишній) радянський блок», звертається до німецьких термінів «Mitteleuropa» і «Zwischeneuropa». Цей розділ був би ще цікавішим, якби авторові вдалося ширше залучити матеріяли, написані у різних країнах нашого регіону (принаймні з географічних енциклопедій, виданих у цих країнах). У четвертому розділі проаналізовано стереотипи, якими західний европеєць сприймає східного, а саме: відсталість, культура та спадщина, комунізм та инші -ізми, антисемітизм, націоналізм, селянство, периферія, бідність, релігійність, спірні території, німецький вплив, «повернення» до Европи, стратегічне розміщення. Такий перелік стає планом дій для наших іміджмейкерів у широкому значенні, тобто політичних і культурних діячів, науковців і журналістів, щоб міняти цей репертуар. Дивно, що тепер зовсім не згадують про велику музичну культуру нашого регіону, яка в певні історичні періоди виконувала дипломатичні завдання та несла цілком позитивний посил світу. У цьому ж розділі уміщено аналіз дефініцій чотирьох термінів – «Східна Европа», «Центральна Европа», «Східно-Центральна Европа» і «Центрально-Східна Европа» – з погляду, які конкретно країни охоплюють ці терміни. Аналіз засвідчив, що Україну вдвічі частіше відносять до Східної Европи, ніж до Центральної. Корпус сучасної американської англійської мови теж використано як джерело для статистичного представлення образу Східної Европи серед носіїв цього варіянту англійської мови (розділ 5). Науковець простежив частотність синтаксичних показників і тем, що дозволяє скоригувати наше усвідомлення того, як американці сприймають нас (або пишуть про нас), але сам аналіз показав лише активність актуальних тем, які не зажди зачіпають основи нашої ідентичности. Останні два розділи книги (6 і 7) є внеском до політичної лінгвістики, де дослідник накладає свій матеріял на систему семантичних поглядів та інтерпретацій (використовуючи такі параметри опису, як мовне й позамовне значення, денотація й конотація, категоризація, синонімія, семантичні примітиви), що розширює простір для подальшого дискутування й аналізування. Різні аспекти української дійсності представлено на сторінках книги. Історія про чоловіка, який народився в Австро-Угорщині, виростав у Чехословаччині, одружився в Угорщині, працював у СРСР, на пенсію пішов ув Україні і ніколи не виїжджав із Мукачева чи Ужгорода (с 7.), яскраво свідчить про турбулентність нашої історії. Але все-таки найважливіше є те, як ми самі себе бачимо (чи – вірніше – у якому місці): нерепрезентативна вибірка все ж показала, що ми тяжіємо вважати себе «східними» або «центрально-східними» европейцями (с. 201). Пйотр Твардзіш – доктор філологічних наук (мовознавство), доцент катедри дискурсознавства інституту прикладної лінгвістики Варшавського університету. Він – випускник Люблинського католицького університету, працював у Люблинському католицькому університеті, Університеті ім. Марії Склодовської-Кюрі (Люблин), а з 2007 р. викладає у Варшавському університеті. У коло його зацікавлень входять когнітивна й корпусна лінгвістика та політичний дискурс. Його попередні монографії присвячені питанням когнітивної граматики та образної мови («Нульова деривація в англійській мові: підхід когнітивної граматики» (1997), «Моделі англійського словотвору» (2010), «Мова міждержавних зв’язків: у пошуках уособлення» (2013).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Pocelujko, A. O. "Особливості структурування образу України в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсі". Grani 18, № 10 (17 серпня 2015): 125–30. http://dx.doi.org/10.15421/1715206.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі визначення особливостей структурування образу України в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсах в різні періоди державної незалежності. Відмінності між образом держави в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсах стосуються переважання в суспільно-політичному дискурсі відповідних системних інтенцій та інтересів, себто, переважанням в суспільно-політичному дискурсі прихованих настанов щодо нав’язування громадськості певних ідей, вигідних для представників влади (маніпулятивна складова), яка може реалізовуватись засобами політичної риторики із впливом на громадську свідомість та чуттєво-емоційну складову людини. Соціокультурний дискурс перебуває в зоні наближеності до ознак дискурсу на основі комунікативної раціональності за Габермасом, оскільки є проникним щодо критики та вільнішим (у порівнянні із суспільно-політичним дискурсом) щодо цензурного тиску на суб’єктів комунікації. Таким чином, в суспільно-політичному, або ж просто, політичному дискурсі від початку структурується ситуація, в якій «народжується політична продукція», де беруть участь, з одного боку, «конкуруючі агенти», з іншого - «споживачі політичної продукції», з яких найважливішою продукцією є образ держави.Шарами суспільно-політичного дискурсу в розділі визначено офіційно-державний та історично-історіографічний дискурси. Ці дискурси презентують образ держави в контексті національної історії як джерела, на якому за допомогою цілеспрямованої державної політики формується ідентичність держави та впроваджуються в якості мови інституційного спілкування. Образи держави, які створюються в офіційно-державному та історично-історіографічному дискурсах як сукупності етнічних міфів, фреймів, стереотипів, призначених для формування механізмів сприйняття і інтерпретації минулого своєї країни, використовуються в освітній політиці як інструмент формування національної ідентичності із відповідним йому дискурсом ідентичності. Соціокультурний дискурс та відповідний йому образ держави характеризується вираженою плюральністю, концептуальністю, ідеологічною нецензурованістю, мультипарадигмальністю. В соціокультурному дискурсі відбувається концептуалізація образу держави як складової життєвого світу на противагу суспільно-політичному дискурсу, в якому образ держави постає радше як ідеологічно-догматичний конструкт, який тяжіє до однозначності. При цьому в науковому дискурсі в конструюванні образу держави переважає інтелектуально-концептуальна складова, в той час як в медіадискурсі образ держави формується на базі емоційно-забарвлених соціальних уявлень. Останні поширюються у макротекстах, розрахованих на створення відповідних соціальних настроїв, сенсаціонування, мобілізацію різних соціальних груп на різні акції тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Korzun, Olena. "СПІВРОБІТНИЦТВО НІМЕЦЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗА МЕМУАРАМИ НІМЕЦЬКОГО БОТАНІКА, ПРОФЕСОРА ГЕНРІХА ВАЛЬТЕРА (1898–1989)". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (15 грудня 2019): 129–50. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті за мемуарами всесвітньо відомого біолога, вченого в галузі фітогеографії Генріха Вальтера (1898–1989) «Сповідь еколога» аналізується сприйняття німецьким вченим наукового життя на окупованих українських землях часів Другої світової війни, відносини з українськими науковцями. Доля Г. Вальтера тісно пов’язана з українськими землями – він тут народився, провів перші двадцять років свого життя, а згодом повернувся під час Другої світової війни. Мемуари німецького вченого вітчизняні та зарубіжні науковці використовують як джерело для вивчення історії науки, однак поза увагою залишається дослідження його оцінки подій суспільного, наукового життя часів Другої світової війни, взаємовідносин з українськими фахівцями, які залишились на окупованих землях. Після початку німецької воєнної експансії відбулись зміни в завданнях сільськогосподарських досліджень німецької аграрної науки. Війна надала можливість підпорядкувати всі cільськогосподарські наукові установи та насіннєві станції на східних окупованих територіях та привласнити результати їхньої наукової роботи. Одночасно вивчення та включення генетичних ресурсів та наукового потенціалу окупованих території в сільськогосподарську дослідну справу Німеччини мало слугувати «свободі харчування» для німців. У 1942–1943 рр. українські землі стали своєрідним дослідним майданчиком для багатьох німецьких науковців. Воєнний період «за Вальтером» сприймається як низка можливостей для наукового зростання німецького науковця – освоєння нових територій, знайомство з іншими науковими школами, вченими, внесок у наукове забезпечення ефективного використання cільськогосподарського потенціалу окупованих земель. Але з іншого боку – це можливість продемонструвати своє служіння державі через практичне використання набутих наукових знань як фахівця, знавця місцевих природничих умов окупованих земель, російської мови тощо. Незважаючи на більш як сорокарічний період, що розділяє описані події з датою публікації мемуарів, автор продовжує симпатизувати нацистській політиці в багатьох питаннях. Зображені мемуаристом картини життя українського наукового співтовариства демонструють, що українські науковці використовували різні стратегії виживання в умовах окупації. Робота в створених окупаційною владою науково-дослідних інституціях давала можливість не тільки покращити матеріально-побутові умови життя, а й продовжити науково-дослідну діяльність, давала шанс зберегти наукові колекції у воєнному лихолітті. Умови війни стимулювали також постійно змінювати критерії у сприйнятті людей за принципом «свій-чужий», незважаючи на пропаганду та нав’язані стереотипи. Однак колоніальний характер окупаційної політики створював імітацію свободи наукової думки, інтеграції українського наукового соціуму в німецький науковий простір. Науковий потенціал українських земель використовувався німецькою окупаційною владою лише для максимального освоєння в усіх вимірах захопленої території. Ключові слова: Друга світова війна, Україна, аграрна наука, сільськогосподарська дослідна справа, окупація, картографічна експедиція, Крайовий інститут сільськогосподарської ботаніки, Г. Вальтер, Г. Махов, Ю. Клеопов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

O.O., Zabolotska, та Zabolotska O.V. "ДЕМОТИВАТОР ЯК ОСОБЛИВИЙ ТИП КОМУНІКАЦІЇ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ". South archive (philological sciences), № 83 (4 листопада 2020): 108–16. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-19.

Повний текст джерела

Анотація:

In the situation of computerization of modern society, the influence of the media on the way of life, the worldview and the consciousness of most people is evident.An attempt to overcome the language barrier of representatives of various linguistic cultures is playing a dominant role of non-verbal information in today’s global communication and the emergence of new visual and verbal forms of the Internet communication.The purpose is to distinguish functional and pragmatic potential of demotivators in the Internet discourse.Methods. In the course of the study, the following methods were used: a descriptive method, the method of semantic analysis, of stylistic analysis, of interpretive and textual analysis.Demotivational posters are a special way of transmitting information, as prepositions are important for the fullest possible understanding of its meaning: the demotivator can contain such semantic components that do not find direct expression, and the reader decodes these meanings on the basis of their own experience, knowledge of typical situations, historical and cultural background and knowledge. The main function of demotivational posters is considered to be a cognitive one, as the information presented in demotivators can form the thinking of youth audience, its evaluative and normative system. Demotivators also realize volutative, axiological, aesthetic, emotional and expressive functions and the function of forming reality.Results. The analysis of demo poster showed that the type of demotivators can determine their pragmatic potential: original, philosophical, social and advertising demotivators promote the main values and realize the volitional intention of the speaker, i.e. suggestive impact on the recipient that helps to create a spiritual guidance and a new type of thinking among young people; humorous and esoteric demotivators depict famous facts from youth’s life in an ironical and sarcastic manner, disclose social reality, have entertaining character, carrying out both emotional, expressive functions and a function of forming virtual reality.Conclusions. Demotivational poster is a special way of transmitting information in the Internet discourse, which defines its moral and value orientations, the attitude towards the surrounding world. Сучасний світ можна назвати цивілізацією гіпертексту, сучасну людину – віртуальною, мережевою людиною, а сучасне суспіль-ство – інформаційним. Стає очевидним, що вербальна комунікація припиняє існувати ізольовано, вона має тенденцію до залучення інших знакових систем, серед яких провідне місце посідає візуальна комунікація, яка унаочнює інформацію, що передається.Актуальність статті зумовлена загальною спрямованістю сучасних філологічних студій на вивчення системи комунікації з урахуванням ефективності мовних засобів та інтегрованості різних семіотичних ресурсів у сучасному комунікативному процесі, де простежується взаємодія вербальної складової частини повідомлення і його паравербальних (нелінгвістичних) компонентів.Мета статті – визначити функційно-прагматичні особливості англомовних демотиваційних постерів мережі Інтернет.Методи. У процесі дослідження було використано такі методи: описовий метод (для дескрипції характерних рис інтернет-дискурсу та візуально-вербальної природи демотиваційного постеру), метод семантичного аналізу (для виявлення семантики лексичних одиниць у контексті), метод стилістичного аналізу (для визначення стилістичних засобів, що увиразнюють демо-тиваційні постери інтернет-дискурсу), метод інтерпретаційно-текстового аналізу (для визначення специфіки використання демотиваторів у процесі інтернет-комунікації).Інтернет, будучи високотехнологічним і водночас високо динамічним комунікативним простором, перебуває в постійному русі, постійній еволюції. Відповідно, з’являються абсолютно нові форми інтернет-комунікації, а старі видозмінюється тим чи іншим чином.Демотиватор (демотиваційний постер) як предмет філологічних досліджень є актуальним, оскільки нині зросла зацікав-леність у проблемі полікодових або креолізованих текстів як особливих форм комунікації (банери, реклама, кліпи, демотива-тори). Сучасну людину весь час оточують різні знакові системи, а невербальні засоби дедалі більше беруть участь у передачі та збереженні інформації.Результати. Аналіз мовного матеріалу показав, що значна кількість демотиваційних постерів має синсематичний тип відношень між вербальною та візуальною його частинами. Іконічний компонент не просто доповнює розуміння вербальної складової частини повідомлення демотиватора, а й впливає на його інтерпретацію й унаочнює основну думку, заохочуючи реципієнта до певних роздумів.Глобалізаційні процеси, які знаходять відображення в демотиваційних постерах через повтор структурно-композиційної будови тексту і стереотипне вживання мовних засобів впливу, забезпечують залучення індивідуального реципієнта до світо-вого суспільства. Це зумовлює постійний потік стандартизованих цінностей із метою формування пересічного погляду на довколишній світ та уніфікованої картини світу.Висновки. Демотиватор постає візуальною рефлексією реального світу, реакцією на впроваджуване позитивне мислення. Комбінація режимів сприйняття образів призводить до появи нових форм цього процесу, нового типу мислення – від вербаль-ного до візуального, образного, спрямованого на викриття традиційних цінностей та авторитетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Щепанська, Христина. "РОЛЬ СЛОВЕСНОГО ОБРАЗУ У ФОРМУВАННІ МОВНОЇ ТА ХУДОЖНЬО-ПОЕТИЧНОЇ КАРТИН СВІТУ". Рідне слово в етнокультурному вимірі, 17 вересня 2021, 169–78. http://dx.doi.org/10.24919/2411-4758.2021.213141.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – визначити місце словесного образу у формуванні мовної та художньо-поетичної картин світу, з’ясувати співвідношення понять «словесний образ» і «літературний (художній) образ».У статті окреслено роль словесного образу у формуванні мовної та художньо-поетичної картин світу. Запропоновано альтернативну до традиційної (логіко-понятійної) схему співвіднесеності рівнів мовної картини світу з відповідними одиницями знань. Роль словесного образу як одиниці МКС протиставлена ролі цього ж образу, що входить у поетичний дискурс, набуваючи крім інформативної естетичну функцію: якщо для МКС словесний образ є важливим як стереотип, що несе загальну інформацію, то для поетичної картини світу акцент зміщується на естетичні смисли, закладені в образ як цінності. Досліджено роль словесного поетичного образу в художньому моделюванні дійсності, що проявляється в двох аспектах: семіотичному та комунікативно-прагматичному. Відповідно до першого з них, мовний образ виступає знаком, який співвідносить лінгвальні засоби образності зі смислом тексту. Другий аспект передбачає розгляд словесного образу як одиниці естетичного спілкування, що бере участь у творенні нових смислів завдяки своїй здатності до комунікативної трансформації.Як одиниця художнього дискурсу мовний образ тісно пов’язаний з літературним. Обидві категорії здебільшого аналізують у системі твору. Однак існує інший аспект співвідношення цих понять; їх можна зіставляти крізь діаду «дійсність-текст», де літературний образ ближчий до тексту, а словесний – до дійсності.Перспективу дослідження вбачаємо у подальшому вивченні співвідношення понять «мовний образ» і «словесний поетичний образ» на конкретному ілюстративному матеріалі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Зеленська, Людмила. "МОВНО-КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ – КОУЧА, МЕНТОРА, ТЬЮТОРА, ФАЛІСИТАТОРА (на прикладі програми “Освітологія”)". Молодь і ринок, № 9/195 (9 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.243885.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено пропозиції щодо формування соціально і професійно значимих мовно-комунікативної компетентності учителя сучасної української школи на прикладі аналізу освітньо-професійної програми “Освітологія”, для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, галузь знань – освітні, педагогічні науки. Автором через призму нових ролей учителя – коуча, тьютора, ментора, фаліситатора – схарактерезовано компоненти мовно-комунікативної компетентності. Перспективою подальшого розроблення означеної проблеми визначено питання попередження і коригування патернів – стереотипів мовно-комунікативних взаємодій у системі “учитель – учень”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Стереотип мовний"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями