Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Стереотип гендерний.
Статті в журналах з теми "Стереотип гендерний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Стереотип гендерний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
СУКАЛЕНКО, Тетяна. "ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 174–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено зміст понять «гендер», «гендерний стереотип», наголошено, що гендерні стереотипи впливають на сприймання, запам’ятовування й інтерпретацію людиною інформації відповідно до сформованих у її свідомості уявлень про маскулінне та фемінне. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців з проблем вивчення гендерних стереотипів, визначено актуальні аспекти досліджень. У роботі гендерний стереотип витлумачено як узагальнене в культурі уявлення про приписувані жінкам або чоловікам риси зовнішності, характеру, статусно-рольові ознаки тощо. Розглянуто різні підходи дослідників до класифікації гендерних стереотипів у мові ЗМІ. Визначено мовні засоби вираження гендерних стереотипів у мові українських ЗМІ. Зосереджено увагу на описі зовнішніх та професійних характеристик осіб жіночої та чоловічої статі, гендерних ролей чоловіків і жінок. Наголошено, що поданий у медійному дискурсі опис зовнішності осіб чоловічої та жіночої статі відображає не лише світогляд автора, а й соціокультурні стереотипні уявлення про їхні зовнішні дані та моральні якості, особливості поведінки тощо. У текстах ЗМІ зовнішність жінок описують докладніше, ніж чоловіків. Краса жінки полягає в її природності, доглянутості, впевненості у собі. Із зовнішністю пов’язана риса сексуальної привабливості жінки. У сучасних медіа акцентовано увагу на тому, що в суспільстві зберігається стереотипне уявлення про жінку-матір та дружину, яка насамперед виховує дітей, займається побутом. Сучасні соціальні та політичні події зумовили з’яву нових гендерних ролей, зокрема жінки-воїна, жінки-військовослужбовця. У мові ЗМІ також відображено професійні характеристики жінки. Відповідно до стереотипних уявлень керівні посади посідають чоловіки. Жінка-керівник вважається винятком. Усі динамічні процеси всередині гендерного концептуального простору відбуваються внаслідок трансформацій та нового перерозподілу гендерних ролей між чоловіками й жінками. Медійний дискурс дає широкі можливості для подальшого вивчення гендерних стереотипів на тлі світових процесів гендерного розвитку, це й може слугувати предметом нових наукових студій.
2
Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура ортодоксального та модерністського юдаїзму". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (25 квітня 2017): 49. http://dx.doi.org/10.15421/171724.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі співвідношення ортодоксально-традиційних та модерністських засад в гендерній культурі юдаїзму. Підводячи підсумки проведеного дослідження, автор відзначає, що гендерні відносини в конкретній релігійній громаді багато в чому залежать від гендерної системи суспільства країни перебування. Гендерний режим релігійної громади запозичує моделі гендерно-статевих відносин, спілкування, зразків поведінки. Провідниками запозичень і їх адаптерами нерідко стають самі члени громади. Безпосередньо через їх практики і через практики їхніх сімей відбувається іноваціонування громад, їх гендерної ідеології і релігійних інституцій.Вищеперераховані практики включають в себе поняття релігійної і світської ідентичностей, сексуальності, влади, релігійної і світської освіти й інші категорії, які безпосередньо пов’язані з поняттями гендеру і гендерних відносин. При цьому особливості гендерного позиціювання істотно різняться в патріархальній та егалітарній гендерній культурах. Гендерна ідентичність юдеїв в патріархальних культурах припускає міксування релігійних та світських уявлень про гендерні ролі. Позиціонування патріархально-релігійного укладу стикається з практиками в повсякденному житті. Найбільш помітним це перетинання стає в сексуальному житті, кар’єрній активності і сімейних стратегіях жінок. Протиріччя між гендерним позиціонуванням і практиками нерідко веде до виникнення почуття провини у членів юдейських громад в патріархальних гендерних культурах суспільства оточення, яке стає частиною їх гендерної ідентичності. У той же час значна кількість практик, не схвалюваних юдаїзмом, знаходять підтримку в гендерних культурах патріархальних суспільств, що веде до розуміння цих практик як легітимних і в рамках релігійних громад. Це твердження стосується, зокрема, індивідуальних практик вивчення жінками священних текстів.В суспільствах з егалітарною гендерною культурою гендерної етнічно-релігійної ідентичності представникам ортодоксального юдаїзму маловластиві патріархальні уявлення про жіночі ролі. Протягом останніх десятиліть їх гендерна ідентичність в контексті релігійності і поза нею розвивалася більш односпрямовано. Навіть у дуже релігійних жінок поняття релігії є слабко пов’язаним з поняттями патріархату і підлеглим становищем жінок. Результати цих змін помітнимі при реалізації індивідуальних світських і релігійних практик жінками-членами громад. Спільною рисою гендерної ідентичності жінок як в патріархальних, так і в егалітарних гендерних культурах стає визначення себе як сильної статі на противагу традиційним гендерним стереотипам щодо жіночої слабкості.
3
Куравська, Надія. "Гендерні стереотипи як джерело гендерної дискримінації та сексизму". Збірник наукових праць: психологія, № 22 (10 грудня 2018): 55–62. http://dx.doi.org/10.15330/psp.22.55-62.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі взаємозв’язку гендерних стереотипів і гендерної дискримінації. Розкривається зміст понять «гендерна дискримінація» та «сексизм», висвітлюються прояви дискримінуючих гендерних стереотипів в українській усній народній творчості. Робляться висновки про те, що гендерні стереотипи відображають становище домінування чоловіків та становище залежності жінок і що деякі українські прислів’я та приказки заохочують гендерне насильство.
4
Parkhomenko, О. І. "Емпіричне соціологічне дослідження гендерно-специфічних маніпулятивних технологій у сфері судочинства: проблема побудови інструментарію". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 9 (13 вересня 2017): 46–55. http://dx.doi.org/10.15421/1717121.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі співвідношення гендерних стереотипів ключових гендерних ідеологій та пов’язаних із ними гендерно-специфічних технологій маніпулятивного впливу в сфері сімейного судочинства. В результаті досягнення мети та реалізації завдань статті автор приходить до висновку про те, що побудова системи емпіричних індикаторів є грунтованою на ключових гіпотезах емпіричного дослідження щодо переважання в гендерній ідеології як складовій частині соціальної моралі логіки «подвійних стандартів». Згідно з цією «логікою», те, що по відношенню до представників однієї гендерної спільноти вважається гендерною маніпуляцією і навіть гендерним насильством, у ставленні до представників іншої гендерної спільноти оцінюється як соціальна норма. Оцінка відповідних гендерно-специфічних маніпулятивних технологій як легітимних випливає із мовчазної згоди практикуючих юристів із соціальною мораллю матріархального расизму, яка містить систему імплікацій щодо гендерної неповноцінності чоловіків та припущення щодо них відповідних дискримінаційних практик у сфері сімейного судочинства. Найбільшим маніпулятивним потенціалом, на думку автора, володіють норми, які відсилають до малопрояснених норм «суспільної моралі», сама розпливчатість яких уможливлює похідне від неї гендерне маніпулювання із невигідними для чоловіків юридичними наслідками.
5
ТАФІНЦЕВА, Світлана. "ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ «ГЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ»". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 155–61. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором уточнено зміст поняття «форма організації навчання», з’ясовано роль форм навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» у формуванні майбутнього конкурентоздатного фахівця із егалітарним світоглядом, умінням протистояти гендерним стереотипам та здатністю здійснювати професійну діяльність на засадах гендерного підходу. Здійснено аналіз форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Розглянуто такі форми організації навчання студентів: конкурс студентських есе «Батьки – частина нашого світу» у номінаціях «Моя мама – професіонал» та «Мій люблячий тато»; масові відкриті онлайн-курси на інтернет-платформах Prometheus, Academic Earth, EDX, TED; гендерний кінозал з добіркою фільмів до кожної теми освітнього компонента; граодорож гендерними планетами «Маскуліність», «Феміність», «Андрогінність»; тренінг з формування гендерно-чутливої поведінки особистості з метою навчання культури толерантної поведінки; науковий студентський гурток «Гендер на тендер», спрямований на з’ясування й розуміння причин і наслідків соціокультурної та гендерної проблематики; круглий стіл «Впровадження гендерного підходу в діяльність сучасного закладу освіти» для публічного висвітлення та обговорення актуальних проблем гендерних досліджень на всіх рівнях освіти. Розкрито зміст та особливості організації зазначених форм навчання студентів. Обґрунтовано доцільність їх використання під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Визначено, що впровадження означених форм організації навчання сприятиме розвитку навичок систематичного та критичного аналізу гендерних проблем, виявленню та протидії гендерним стереотипам, а також формуванню недискримінаційного середовища та готовності вийти за рамки традиційних соціально-рольових уявлень. Метою статті є визначення форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» та конкретизація змісту й особливостей їх організації. Висновки. Обґрунтовано впровадження форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» з метою формування толерантного ставлення до осіб, що мають гендерні відмінності та уміння цінувати й поважати різноманітність та мультикультурність.
6
Синякова, В. Б. "Гендерний стереотип як спосіб репрезентації гендерної культури суспільства". Соціальна робота в Україні: теорія і практика, № 3/4 (2013): 67–74.
Знайти повний текст джерела
7
Костіна, Тетяна. "АНАЛІЗ СТАНДАРТИЗОВАНОГО ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ У СФЕРІ ГЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 81–88. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).07.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу методичного інструментарію, який використовується у сфері гендерних досліджень. Проведено теоретичний аналіз можливостей використання методів та методик, що використовуються у західній психології. Зокрема, представлені основніметодики, які на сьогодні застосовуються у психології гендерних досліджень: Bem Sex-Role Inventory (BSRI), Implicit Association Test (IAT), Gender Bias Quiz. Підкреслено, що при дослідженні гендерно чутливих питань (гендерна нерівність, гендерна дискримінація, гендерний дисбаланс тощо) варто поєднувати експліцитні методи дослідження (прямі запитання, пряме шкалування, пряме оцінювання) із використанням імпліцитних (використовують опосередкований механізм для вимірювання не усвідомлених установок). Серед проаналізованих у роботі методик, до експліцитних належать Bem Sex-Role Inventory (BSRI), Gender Bias Quiz; до імпліцитних – ImplicitAssociation Test (IAT). Особливого значення при дослідженні ставлення особистості до гендерної проблематики (зокрема, до гендерної нерівності) набувають методичні прийоми і техніки, які дозволяють отримати інформацію, яку надає людина поза межами ефекту соціального схвалення. Зазначено, що процедура такого дослідження є більш складною та потребує від науковця вміння провадити якісний аналіз, що дозволяє виявляти часто приховані чинники поведінкових проявів. Проведений науковий пошук показав, що при дослідженні гендерної проблематики (гендерні стереотипи, ставлення до гендерної нерівності, гендерного дисбалансу тощо) важливо поєднувати методи, що дозволяють отримати як кількісні показники (наприклад, рівень прояву гендерних упереджень), так і якісні, щоможуть бути отримані за допомогою інших методів, наприклад, методу контент-аналізу.
8
Бежнар, Г. П. "ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В РЕКЛАМІ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 32 (1 лютого 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1015.
Повний текст джерелаАнотація:
Бежнар Г. П. Гендерні стереотипи в рекламі: проблеми й перспективи. – Стаття.
Реклама як частина масової культури впливає на наше сприйняття світу, інших людей і самих себе. Гендерні стереотипи, які активно використовуються в рекламі, настільки сильно впливають на людину, що у 2019 році у Великій Британії введено заборону на використання гендерних стереотипів, які можуть завдати шкоди, призвести до образи чи зневаги. Подібний крок визвав широкий резонанс і викликав чимало запитань. Метою статті є дослідження гендерних стереотипів у рекламі. Сьогодні, попри наявні зрушення в гендерному дискурсі, усе ще залишається живим уявлення про те, що жінки повинні використовувати свої знання та досвід у межах приватного, а чоловіки – публічного простору. Ці традиційні гендерні стереотипи створюються, зокрема, шляхом постійного, тривалого впливу рекламних образів на споживачів, що призводить до певних соціальних ефектів. Гендерна упе- редженість залишається помітною рисою XXI століття. Звичні образи жінок у великих ЗМІ – це «гламурне сексікошеня, свята мати, хитра відьма або жорсткий кор- поративний і політичний альпініст». Дослідники також стверджують, що більшість героїв і дійових осіб на телебаченні – це чоловіки, а чоловічий спорт набагато поміт- ніший, ніж жіночий, що потенційно завдає шкоди жіночій самооцінці. На міжнародному рівні реклама все ще відповідає традиційним гендерним уявленням. Негативними наслідками використання гендерних стереотипів у рекламі є обмежені соціальні ролі; система цінностей, яка базується лише на зовнішній красі; об’єктивація людини. Якщо засоби масової інформації зображують лише вузький діапазон ролей для чоловіків і жінок, то набір соціальних ролей, які люди вважають прийнятними для двох статей, зменшується. Необхідно зазначити, що сьогодні образи жінок і чоловіків виходять за межі сте- реотипного розуміння. Людство знаходиться в тому культурному моменті, коли все більше визнається, що традиційні способи гендерних репрезентацій уже не мають сенсу. Як зазначає М. Рокіта, якщо «виробники реклами не представлені повним спектром поглядів і цінностей, є ризик, що світ, створений у рекламі, увічнить стерео- типи». Ключем же до позитивних соціальних змін має стати «різноманітність у всіх сферах, включаючи маркетинг». Усвідомлення гендерної нерівності, визнання різних гендерних ідентичностей, можливість аудиторії активно спілкуватися з творцями реклами сприятимуть розширенню функціонального поля гендерних репрезентацій згідно з реаліями сучасного світу, що є надзвичайно важливим для розвитку суспільства на шляху гуманізму.
9
Доброєр, Н. В. "Роль гейші в японській культурі: гендерний стереотип". Культура України, Вип. 47 (2014): 147–54.
Знайти повний текст джерела
10
Лобачова, І. М., та С. В. Помирча. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ У РОМАНІ О. ІЛЬЧЕНКА «КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ…»". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 103–19. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто функціонування гендерних стереотипів у романі О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу…» як творі художньої літератури, у якому висвітлено етнолінгвістичні норми гендерної культури українського народу. Проаналізовано гендерні стереотипи на позначення віку, зовнішності, соціальних ролей і психологічних особливостей, що вможливило зробити висновок про схожість гендерних стереотипів минулого й сучасності. Виокремлено стереотипізовані риси зовнішності та вікові характеристики чоловіків і жінок. З’ясовано, що соціальні стереотипи виражені передусім сімейними ролями. Виокремлені психологічні стереотипи вказують на позитивну оцінку чоловіка й часто негативну жінки.
11
Васильченко, О. І. "ЧИННИКИ СПРИЯННЯ ГЕНДЕРНІЙ ОБІЗНАНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу та опису практики сприяння гендерній обізнаності студентів університету під час викладання дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативної спрямованості» в контексті формування фахівця нового типу, який спроможний у майбутній професійній діяльності протистояти гендерним стереотипам та упередженням щодо ролі чоловіка і жінки. Запропонована проблема визначена також завдяки запиту українського суспільства та системи вищої освіти зокрема на необхідність пошуку нових форм та методів, які забезпечать студентів не тільки професійними знаннями та навичками, які необхідні для продуктивної професійної діяльності, але й знаннями та навичками, які дозволять майбутнім фахівцям бути ефективними у міжособистісній взаємодії у різних сферах суспільства. У статі пропонується залучення можливостей дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування» не тільки як засіб опанування іноземною мовою, але й як інструмент реалізації ідеї гендерної рівності. Завдяки ознайомленню студентів із гендерними аспектами різних сфер діяльності особистості, адже гендер як соціальний конструкт, проникаючи у всі сфери людського життя, є важливим чинником під час особистісної взаємодії та впливає на самоідентифікацію та самореалізацію особистості, студенти мали можливість проаналізувати свій досвід гендерної соціалізації, порівняти його з досвідом інших студентів та визначити можливі шляхи вирішення гендерних проблем у своєму власному житті. Запропонована стаття описує практику впровадження гендерного компоненту у зміст дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування», який спрямований на підвищення рівня обізнаності студентів щодо ідеї гендерної рівності, яка допомагає зрозуміти її переваги в контексті самоідентифікації та самореалізації особистості не тільки в майбутній професійній діяльності, але і в особистому житті. Завдяки спостереженню та співбесідам зі студентами під час навчально-педагогічного процесу були визначені основні форми та методи, які стали ефективними для досягнення поставленої мети. Міжособистісне спілкування студентів визначено основним чинником підвищення гендерної обізнаності, адже воно відповідає психофізіологічній потребі, притаманній студентському віку. Визначено пріоритетні напрями у змісті гендерного компоненту, які впливають на підвищення рівня гендерної обізнаності студентів. Завдяки запропонованому навчальному матеріалу студенти мали можливість зрозуміти формування та функціонування гендерних упереджень та стереотипів, з якими вони стикаються у своєму повсякденному житті.
12
Петрова, Л. О., та О. Ю. Панфілов. "Гендерна рівність в армії: участь жінок у військових діях в Антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил)". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 19–25. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу актуальних проблем ґендерної політики в армії. Обґрунтовано принцип рівності, який має декілька проявів, одним із яких є принцип гендерної рівності, що означає рівний підхід до всього незалежно від статі. Проаналізовано гендерні стереотипи, гендерні нормативи поведінки і проблеми гендерної ідентифікації у сучасному українському суспільстві. Проблеми гендерних відмінностей особистісних властивостей пов’язані з тим, що внаслідок постійних динамічних змін у світі, виникає все більше запитань щодо впливу певних гендерних стереотипів на професійну діяльність особистості. Доведено, що на сьогодні ґендерна політика у Збройних Силах України не повністю відображає загальносвітові тенденції у сфері ґендерних відносин. На підставі даних інтерв'ювання розглядаються ролі жінок в Антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил) на сході України і їх боротьба за рівні права і можливості в своїй державі.
13
Parkhomenko, O. I. "Ідеологічний дискурс гендерної нерівності в феміністичній соціології". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 4(144) (11 липня 2017): 41. http://dx.doi.org/10.15421/171759.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі співвідношення теоретико-методологічних засад та ключових положень дискурсу гендерної нерівності в соціології гендеру. Автором констатовано, що проведений аналіз ідеологічного аспекту гендерного дискурсу початку XXI століття є зорієнтованим на пошук сучасної гендерної ідеології егалітаризму та толерантності, яка могла б вкоренитися в менталітеті різних суспільств. Аналіз взаємозв’язку різних ідеологій і культури дозволяє стверджувати, що будь-яка ідеологія тільки тоді може виконувати свою позитивну функцію, коли вона спирається на цінності певної культури. В іншому випадку вона не отримує соціальної підтримки. У рамках дослідження ідеологічного аспекту гендерного дискурсу в феміністичній соціології стає очевидним, що в процесі гендерної соціалізації чоловік і жінка проходять доідеологічний (до повноліття) і постідеологічний етапи. На цьому шляху в декількох напрямках (правовому, економічному, релігійному) формуються ціннісні гендерні орієнтації, відбувається засвоєння гендерних норм і їх оцінка, і тільки в подальшому відбувається зміна гендерної поведінки та набуття гендерної компетентності. У статті визначено, що для сучасного світу є характерною поліваріантність культур і моделей гендерної соціалізації. В феміністичній соціології прийнято виділяти три базові типи гендерних ідеологій і відповідних їм моделей гендерної соціалізації: а) патріархальна гендерна ідеологія і соціалізація, які характеризуються відсутністю усвідомленості, значущих змін, почуттям наступності життя, автоматичним засвоєнням поведінкових реакцій, що відповідають всім стандартам цієї культури; б) модерністська гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються такою переважаючою моделлю поведінки, як прийняття нових норм поведінки, активністю і самостійністю в жіночій поведінці, дорослі можуть вчитися у дітей, діти намагаються виробляти свій стиль поведінки, який різниться щодо поведінки їхніх батьків, конфліктом поколінь, великою соціальною мобільністю; в) сучасна гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються тим, що майбутнє для обох статей є непрогнозованим і некерованим, відсутністю взаєморозуміння між батьками і дітьми; відмінністю гендерних стандартів батьків та дітей. Для сучасної гендерної ідеології та моделі соціалізації є характерною також поліваріантність виділених нами стереотипів гендерних відносин (патріархальні, фемінні, партнерські і еклектичні), відсутність чіткого превалювання гендерних стереотипів і їх комбінації.
14
Егорова, Аида Июньевна, Аграфена Петровна Кондакова та Мария Амын-ооловна Кужугет. "Гендерные стереотипы в тувинских пословицах и поговорках". New Research of Tuva, № 1 (4 березня 2020): 19–34. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2020.1.2.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлено исследование традиционных гендерных стереотипов в тувинских паремиях и их оценке опрошенными респондентами — тувинцами. Использованы методы: интент-анализа с целью выявления интенций (скрытой направленности) пословиц и поговорок, шкала оценки гендерных стереотипов. Отобрано 75 пословиц и поговорок, содержащих описание мужского и женского поведения. Для последующей оценки и составления шкалы из них отобрано 45 паремий, отражающих гендерные стереотипы и социальное поведение мужчин и женщин. В июне 2018 г. опрошено 120 тувинцев обеих полов двух возрастных групп: от 18 до 35 лет, от 35 лет и старше.В паремиях тувинцев достаточно подробно отражено содержание и четко прослеживается скрытая направленность гендерных стереотипов. В паремиях отражены традиционные семейно-родовые отношения, основанные на патриархальных установках, регламентации гендерных различий и дихотомизации мужского и женского. В мужских стереотипах, отраженных в тувинских пословицах, скрыты интенции: «Восхваление», «Оценка», «Наставление», «Совет», «Поучение». Интенции женских стереотипов тувинцев: «Наставление», «Оценка», «Восхваление», «Поучение», «Обличение». Опрошенные тувинцы в целом согласны с традиционными представлениями о женском и мужском поведении и вполне допускают проявление сексизма в отношении к женщинам. Данные установки особенно выражены у мужчин и у людей старшего поколения. Существенных различий между половыми и возрастными выборками в оценке пословиц не обнаружено.
15
Angelko, I. V., G. A. Lech та L. V. Ribun. "Гендерна сегрегація – стереотип та проблема сучасного розвитку вітчизняного ринку праці". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 31–34. http://dx.doi.org/10.15421/40280905.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено основні аспекти гендерної сегрегації, визначено основні форми її поширення, чинники і причини існування на вітчизняному ринку праці. З'ясовано, що гендерна сегрегація певною мірою відображає нерівномірний розподіл працівників однієї статі між різними видами трудової діяльності на ринку праці та у сфері зайнятості, створюючи цим самим нерівномірність наповнення певного професійного середовища чоловіками та жінками. Встановлено, що існування та поширення гендерної сегрегації пов'язане з наявністю низки суспільних стереотипів щодо використання та застосування праці жінок і чоловіків у різних сферах та галузях трудової діяльності. Визначено, що гендерна сегрегація – це стереотип та проблема, яка притаманна сучасному розвитку вітчизняного ринку праці щодо зайняття жінками та чоловіками певної ніші у професійній чи галузевій піраміді. Установлено, що для вітчизняного ринку праці важливим є питання впровадження дієвих заходів, що сприятимуть зміні суспільних стереотипів стосовно гендерного розподілу якості, рівня зайнятості та заробітної плати осіб двох статей. З'ясовано, що становище жінок на ринку праці України є менш сприятливим, ніж у чоловіків, насамперед через дію ринкового конкурентного механізму, наявність прямих бар'єрів для їх зайнятості, і як не дивно, репродуктивну функцію. Доведено, що на ринку праці України одночасно присутні стереотипи становища і поведінки, які дають змогу зберігати діючі механізми гендерної сегрегації, і наявність яких не дає змоги жінкам займати на рівні з чоловіками однакове становище.
16
Demianiuk, Olena, та Oksana Kosareva. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ)". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, № 4 (19 квітня 2018): 54–67. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp54-67.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті висвітлено гендерні особливості соціальної перцепції у студентської молоді. Термін «соціальна перцепція» у загальному вигляді означає формування у свідомості людини образу іншого. Зміст поняття включає сприймання не тільки фізичних властивостей об’єкта, а також його внутрішніх характеристик: намірів, думок, здібностей, емоцій, установок, цінностей тощо. Доведено, що існує зв’язок між такими гендерними характеристиками особистості, як фемінність, маскулінність, андрогінність та соціальною перцепцією. Для представників обох статей є притаманними гендерні соціальні стереотипи і установки, які, з одного боку, базуються на гендерних особливостях, а з іншого – підкріплюючись соціальним оточенням, призводять до прояву ще більших гендерних відмінностей в сприйманні оточуючого світу, що в свою чергу може призводити до непорозумінь та конфліктів між чоловіками та жінками.
Ключові слова: соціальна перцепція, гендерні стереотипи, студентська молодь.
17
Kuravska, Nadiia. "ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ В ОРГАНІЗАЦІЯХ". Вісник Прикарпатського університету: філософські і психологічні науки 1, № 22 (19 вересня 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.15330/vpufpn.22.32-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена узагальненню здобутків гендерної психології з проблематики гендерних стереотипів, поширених в організаціях та інших установах сфери зайнятості, на основі чого обґрунтовується технологія їх подолання. Ця технологія розроблена із застосуванням комплексного підходу, який передбачає реалізацію системи взаємопов’язаних заходів та впливів на масову й індивідуальну свідомість громадян з метою її переорієнтації зі стереотипної на гендерно толерантну. Описуються складники технології подолання гендерних стереотипів на макрорівні, мезорівні та мікрорівні.
18
Е.Б., Машкова. "МОДЕЛИ И СТЕРЕОТИПЫ РЕЧЕВОГО ПОВЕДЕНИЯ МУЖЧИН И ЖЕНЩИН В ЕВРОПЕЙСКОЙ, РУССКОЙ И КЫРГЫЗСКОЙ КУЛЬТУРАХ". Vestnik Bishkek Humanities University, № 49 (29 листопада 2019): 26–29. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.49.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Аннотация: Статья посвящена вопросу гендерных различий в речи, а именно различиям в речи мужчин и женщин в европейской, кыргызской и русской культурах. Так же здесь объясняется, чем вызваны данные особенности, собраны взгляды ученых по данной проблеме. Приводятся примеры на английском языке и их эквивалентный перевод на русский язык. Целью данной статьи является сравнение английский языку женщин и мужчин (американцев), сопоставить социальные проблемы и социальный строй европейского, русского и кыргызского общества, так же проследить развитие языка в аспекте гендерной лингвистики. Ключевые слова: гендерная лингвистика, гендерные различия в речи, социо- лингвистический анализ, рефлексия, природа женщин и мужчин. Аннотация: Бул макалада эркектер менен аялдардын ортосундагы сөзүндө гендердик айырмачылыктар боюнча европа изилдөөчүлөрдүн илимий иштин баяндамасы болуп саналат, ал америкалык коомдогу акыркы жыйырма жылда байкалган. Атап айтканда, акыркы жыйырма жылдын ичинде англис жана америкалык коомдо эркектер менен аялдардын сөз айырмачылыктары, сөз гендердик айырмачылыктарга багытталган. Жөн гана, бул өзгөчөлүктөрдү улам бул маселе боюнча окумуштуулардын пикирлерин чогултуп, аны түшүндүрүп берет. Мисалы, англис тилинде берилет жана орус тилине барабар котормо жатат. Бул макалада акыркы жыйырма жыл аралыгында Америкада жашап англис аял менен эркек салыштырып, алардын коомдук көйгөйлөрдү жана бүгүнкү күндө коомдун коомдук түзүлүшүн, гендердик илими тармагында тилдин өнүгүшүнө байкоо салыштырып, окурманга мисал катары айтып берүү болуп саналат. Түйүндүү сөздөр: гендердик тил илими, сөз гендердик айырмачылыктар, со- циолингвистикалык талдоо, ой жүгүртүү, табияты аялдар менен эркектер. Abstract: The article is devoted to the issue of gender differences in speech, namely differences in speech between men and women in European, Kyrgyz and Russian cultures. It also explains how these features are caused, and the views of scientists on this problem are collected. Examples are given in English and their equivalent translation into Russian. The purpose of this article is to compare the English language of women and men (Americans), to compare social problems and the social system of European, Russian and Kyrgyz society, as well as to trace the development of the language in the aspect of gender linguistics. Keywords: gender linguistics, gender differences in speech, sociolinguistic analysis, reflection, nature of women and men.
19
Андреєва, M. O., О. М. Василенко та К. А. Дмитренко. "СУЧАСНІ ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В МЕДІАПРОСТОРІ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-14-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються та аналізуються сучасні гендерні стереотипи, що акумулюються та нав’язуються у медіапросторі. Зазначається, що основним об’єктом впливу цих стереотипів виступає учнівська молодь, як основний споживач і користувач інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Наголошується, що однією з загальних функцій соціальних мереж є формування громадської думки, і, як зазначають автори, цю функцію соціальні мережі виконують в демократичному суспільстві, організовуючи на своїх сторінках обговорення важливих соціальних проблем, надаючи можливість виступу для всіх зацікавлених громадян з широкого кола актуальних питань. Визначено основні механізми формування і збереження гендерної нерівності у соціальних мережах, охарактеризовано основне завдання гендерного виховання підлітків, визначено закономірності.
Проведено ґрунтовний аналіз медіа-контенту на основі бесід і опитувань підлітків, зокрема учнів закладів загальної середньої освіти м. Харкова, за обраними критеріями: когнітивний, мотиваційний та поведінковий. Проведене опитування підлітків щодо виявлення найпопулярнішого у них контенту у соціальних мережах дало можливість визначити, що сфера інтересів дівчат – мода та краса, рукоділля та бьюті індустрія тощо; хлопців – спорт, тренування, музика, ігри тощо. Визначено, що гендерно-чутливі матеріали – це такі матеріали, що спрямовані на зменшення дискримінації за ознакою гендеру та висвітлюють гендерну проблематику у різноманітних сферах суспільного життя, зокрема у соціальних мережах.
У статті представлені матеріали моніторингу, під час якого аналізувалась кількість гендерно-чутливих матеріалів в мережі Інтернет і визначено їх соціалізуючий вплив на учнівську молодь.
20
Kodatska, N. O. "Вільний розвиток особистості через визнання та прийняття гендерних відмінностей". Grani 18, № 2 (16 січня 2015): 73–78. http://dx.doi.org/10.15421/1715043.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті автором розкривається механізм реалізації індивідуальної свободи в сучасному суспільстві, виявлено основні гендерні відмінності та аналізується їх вплив на самореалізацію особистості, а також визначаються особливості рольової соціалізації та формування гендерної ідентичності. Досліджуються поняття маскулінність, фемінність та андрогінність, а також сучасні гендерні стереотипи і їх вплив на формування соціальної поведінки людини. Констатується, що емоції і почуття у чоловіків і жінок практично однакові, але у зв’язку з існуючими гендерними ролями вони висловлюються порізному. Найбільші гендерні відмінності спостерігаються всфері материнства та батьківства. Підкреслюється, що відмінності між чоловіком і жінкою мають більш психологічний, ніж фізіологічний характер. Досліджується гендерний розподіл праці, який базується на умовному розподілі праці на продуктивну та репродуктивну. Продуктивна праця (оплачувана) піднімає соціальний статус особи, оцінюється суспільством як «робота» в прямому значенні слова. Репродуктивна праця (неоплачувана) включає в себе народження і виховання дітей, піклування про членів родини, ведення домашнього господарства. Зроблено висновки, що гендерні ролі мають бути гнучкими і виконуватися різними членами сім’ї в залежності від життєвих обставин та актуальних проблем окремих індивідів, з яких складається кожна конкретна сім’я. Також гендерні ролі в суспільстві в цілому можуть бути взаємозамінними та реалізовуватися індивідами залежно від їх природних здібностей та психофізіологічних особливостей.
21
Ткалич, М. Г., та Т. П. Зінченко. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОЇ ЗОВНІШНОСТІ ТА ДИСКРИМІНАЦІЇ". Problems of Modern Psychology, № 3 (27 квітня 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Зовнішність, образ зовнішності і сприйняття власної зовнішності важливі не тільки з естетичної точки зору, а й впливають на самопочуття людини, входять у структуру її Я-концепції, важливі для особистісної ідентичності, формування Я-образу. Вони формуються не лише під впливом особистісних чинників, але і соціально-психологічних: суспільних норм, цінностей, стереотипів масової свідомості. Нині сфера досліджень стереотипів зовнішності стрімко розвивається, однак здебільшого вона представлена зарубіжними роботами. Вітчизняні дослідження мало представлені у цій проблематиці. Мета дослідження: емпірично дослідити ставлення до власної зовнішності, гендерних стереотипів щодо нього, питань дискримінації за ознаками зовнішності та соціально-демографічних відмінностей у цьому ставленні. Методи дослідження: авторська методика з визначення ставлення до власної зовнішності. Вибірка – 186 осіб. Аналіз результатів дозволив виокремити 5 компонентів у ставленні до власної зовнішності (шкал, які пояснюють 67,44% сумарної дисперсії): гендерні стереотипи зовнішності; дискримінація за зовнішністю; задоволеність власною зовнішністю; бажання покращити зовнішність; оцінка власної зовнішності. Були знайдені відмінності у результатах за статтю, віком і рівнем освіти респондентів. Дослідженням з’ясовано, що зовнішність є більш важливою для жінок (стать) і молодшої групи респондентів (вік), менше вона важлива для чоловіків. Власною зовнішністю менше переймається і старша група респондентів. При цьому жінки вважають себе більш привабливими, ніж себе чоловіки, однак останні більше задоволені тим, як вони виглядають; також чоловіки більше звертають увагу на дискримінацію за зовнішністю щодо чоловіків. При цьому в середньому рівень дискримінації за зовнішністю досить помірний. Однак гендерні стереотипи щодо зовнішності зберігаються і стосуються більше жінок: і в оцінці чоловіків, і в самооцінці жінками. Перспективи дослідження полягають у додатковому вивченні стереотипів зовнішності і того, як вони пов’язані з гендерною ідентичністю особистості.
22
Колушкина, А. И., and А. А. Коренев. "GENDER NEUTRALITY IN THE ENGLISH LANGUAGE: TEACHER TALK AND COURSEBOOKS." НАУЧНЫЙ ЖУРНАЛ СОВРЕМЕННЫЕ ЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИКО-ДИДАКТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, no. 4(52) (December 14, 2021): 40–53. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.51.97.006.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблемы. В статье рассматривается феномен гендерной нейтральности при обучении английскому языку и представлены результаты анализа речи учителей и содержания учебников. Целью данного исследования является выявление степени осведомленности учителей английского языка в России о гендерной нейтральности в английском языке и существующих стратегиях гендерно нейтрального речевого поведения на занятиях по английскому языку, а также выявление того, насколько содержание учебников по английскому языку соответствует принципам гендерной нейтральности. Результаты. Результаты исследования демонстрируют, что многие учителя и авторы учебников используют гендерно нейтральные лексические и грамматические стратегии, но при этом им не удается избегать гендерных стереотипов и неравной репрезентации персонажей, персоналий и прецедентных имен. Таким образом, предположение, что учителя английского языка используют в своей речи гендерно окрашенные лексические и грамматические средства, а также гендерные стереотипы на занятиях по английскому языку, частично подтвердилось: более 60% учителей не владеют гендерно нейтральным речевым поведением в достаточной степени. В отношении содержания учебников гипотеза также частично подтвердилась: 60% учебников содержат гендерные стереотипы, а в 90% проанализированных учебников встретился дисбаланс мужских и женских персонажей, персоналий и прецедентных имен (в сторону мужских). Выводы. Представляется целесообразной разработка особых рекомендаций по гендерно нейтральному речевому поведению на занятиях по английскому языку для учителей английского языка в России, в которых были бы учтены некоторые аспекты гендерной нейтральности в английском языке. Данные рекомендации должны соотноситься с российским социокультурным контекстом и включать в себя все необходимые объяснения о специфике гендерной нейтральности и ее важности в англоязычном контексте. State of the problem. The article explores the phenomenon of gender neutrality in language education and presents the results of classroom discourse analysis and coursebook content analysis. The purpose of the study is to reveal to what extent teachers of English as a foreign language (L2 teachers) in Russia use gender-neutral language and gender-neutral behaviour strategies in the classroom and how gender neutrality is presented in the English coursebooks (created both by Russian and international authors). The novelty is determined by the fact that this is the first attempt to analyse teacher talk and English coursebook contents in terms of their gender neutrality in the Russian socio-cultural context. Results. Results show that many lessons and coursebooks analysed use some gender-neutral vocabulary and grammar strategies, but contain gender-stereotyping and unequal representation of personalia and case names. The proposed hypothesis that English teachers in Russia use gendered lexical and grammatical means, as well as gender stereotypes in the classroom was validated to a certain extent. The overall result demonstrates that more than 60% of teachers are not gender-neutral. As for the coursebooks, most of them seem to be gender-neutral in terms of grammar, and half of them seem to be gender-neutral in terms of vocabulary. At the same time, 60% of coursebooks contain gender stereotypes and 90% do not represent males and females equally (with male superiority in number). Conclusion. Special guidelines on gender-neutral English in the classroom for English teachers in Russia should be created to provide some recommendations on the use of gender-neutral language and the use of coursebooks. These guidelines should refer to the Russian socio-cultural context and contain all the necessary footnotes for teachers to explain to them the importance of gender neutrality in the English language and to help them to explain the phenomenon to the students, who might experience certain challenges while acquiring the concept of gender neutrality that is only minimally represented in the Russian language.
23
Котлова, Л. О., І. М. Тичина та В. В. Прокудіна. "ОБРАЗ «ЧОЛОВІКА» І «ЖІНКИ» У СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ РІЗНОГО ВІКУ (КРОС-КУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)". Problems of Modern Psychology, № 1 (30 червня 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Під впливом гендерних стереотипів, які існують у кожному суспільстві і формуються в контексті культури, історичного часу, у свідомості чоловіків і жінок виникає гендерна ідентичність. Але у психології розглядаються і внутрішні чинники утворення гендерної ідентичності, психологічні гендерні ролі; механізми утворення та конструювання гендерної і статевої ідентичності. Дуже важливим є формування образу «чоловік» і «жінка» саме в сучасної молоді, адже надалі буде відбуватися «викривлене» бачення та прийняття суспільства, яке матиме свої певні наслідки. Дослідження розкрило головні відмінності між усвідомленням понять «чоловік» і «жінка» особистостями трьох національностей (українці, американці, китайці). Встановлено, що українці відразу ж асоціюють поняття «жінка» із зовнішніми рисами «красива», «ніжна», «сексуальна», «симпатична», а американці та китайці більше із внутрішніми рисами: «добра», «віддана», «чуйна», «розумна», «вірна», «турботлива»; китайці «прив’язують» образ жінки лише до «сімейного вогнища»: сім’ї, материнства, домашніх турбот, американці та українці більш вільні у своїх поглядах, тому не «прикріплюють» образ жінки до однієї сфери життєдіяльності; гендерні ролі, що притаманні чоловікам і жінкам трьох країн, не мають суттєвих відмінностей, окрім того, що китайці не виокремлюють жінок у професійних сферах: «вчителька», «психологиня», «менеджерка»; розмежування маскулінності, фемінності та андрогінності по трьом національностям дозволяє дійти висновку, що українцям властиві фемінність та андрогінність (більша кількість), у американців відсутні маскулінність і фемінність (усі 100% досліджуваних мають андрогінний образ). У досліджуваних представників КНР наявна маскулінність, фемінність і андрогінність у решти досліджуваних. Тобто, у китайців більш помітне розмежування образів; найбільш схильні до стереотипного мислення саме досліджувані представники народу КНР (у них найвищі показники серед досліджуваних трьох національностей); було виявлено, що стереотипне мислення більше виявляється в період юнацтва, ніж у ранньому дорослому віці. Це все ж пов’язано з віковими особливостями та набутим досвідом у період переходу між цими двома віковими періодами.
24
Корнійчук, Ю. Г., Н. П. Лазуріна та І. М. Островська-Бугайчук. "Аналіз методологічної бази забезпечення впровадження гендерної рівності та формування гендерної компетентності в процесі підготовки фахівців сектору безпеки та оборони". Наука і оборона, № 3 (12 листопада 2021): 52–56. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-16-3-52-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу методичних посібників з інтеграції гендерних підходів та формування гендерної компетентності в системі підготовки фахівців сектору безпеки та оборони. Розглянуто систему методологічних підходів до формування гендерної свідомості, подолання гендерних стереотипів та реалізації шляхів забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки та оборони. Підкреслено важливість завдання, що стоїть перед викладачами закладів вищої військової освіти з формування гендерної компетентності в курсантів та курсанток для використання гендерного підходу під час виконання військово-професійних обов’язків. Запропоновано використовувати дидактику викладання гендерно орієнтованих тем чи курсів у складі суспільствознавчих та гуманітарних дисциплін, з використанням наскрізного тематичного взаємозв’язку по всіх дисциплінах. Зазначено важливість запровадження принципів гендерної рівності під час навчання у вищих військових навчальних закладах, які спрямовують процес саморозвитку та самопізнання сучасних особистостей, формують військових фахівців, здатних до активної соціальної взаємодії та відповідальності.
25
ГЛАВАЦЬКА, Наталія, та Лариса ПОДКОРИТОВА. "СУЧАСНІ ЗМІНИ ГЕНДЕРНИХ РОЛЕЙ ДОРОСЛИХ". Psychology Travelogs, № 2 (10 листопада 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-2-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо гендерних ролей у взаємодії дорослих. Висвітлено зміст поняття гендер як культурно-детермінованої і соціально сконструйованої категорії, що характеризує певні очікування щодо ролей і поведінки чоловіків і жінок, а також взаємовідносини між ними . Розглянуто поняття гендерної взаємодії як сукупності соціально-рольових взаємин, відображених у різних формах взаємозв’язку людей як представників певної статі та гендеру, що виникають і формуються в процесі їхньої спільної життєдіяльності в усіх її сферах. Розкрито поняття гендерної ролі як функції особистості, що забезпечує відтворення гендерного стереотипу; модель поведінки і стосунків, які дозволяють іншим людям робити висновки про приналежність індивіда до чоловічої або жіночої статі . Показано, що гендерні ролі мають важливі наслідки в житті чоловіків та жінок, оскільки впливають на взаємодію та взаємозв’язки індивідів з іншими людьми, відводять чоловікам у жінкам певні місця в соціальній структурі, у рамках якої обидві статі ідентифікують себе, формулюють власні цілі та цінності.
Проаналізовано норми жіночих та чоловічих гендерних ролей та виявлено перебіг змін у сучасному суспільстві поглядів щодо даної проблематики. Дані зміни пов’язані з ідеєю про те, що традиційні гендерні ролі стримують особистісний розвиток і реалізацію наявного потенціалу особистості, ускладнюють взаємодію між представниками різних гендерних груп та всередині них.
26
Svyatnenko, I. O. "Confucianism and gender culture of Japan." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 1(141) (March 23, 2017): 32. http://dx.doi.org/10.15421/17175.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі визначення напрямків впливу конфуціанства на гендерну культуру японського суспільства. Автором встановлено, що вплив конфуціанства на гендерну культуру Японії стосувався формування гендерно-сервілістскої моралі жіноцтва щодо чоловіків та щеплення жінкам поведінкових сценаріїв виконання ролей дітодоглядного та господарського змісту. Конфуціанство закладало основи патріархального сексизму, в якому жінка розглядається як об’єкт служіння маскуліноцентричним ієрархіям та має бути відформатованою під стереотипи зручності для обслуговування чоловіків у звичайних та надзвичайних умовах. Ключовими моментами впливу можна вважати припущення легалізованого проміскуїтету, порнолатричних моделей поведінки (передусім - в аспекті використання жінок як повій), а також закцентовування гендерних ролей на біографії еталонних жінок, представлених у конфуціанських трактатах. Автор констатує, що не можна не визнати, що вплив на гендерну культуру Японії мало і має не стільки конфуціанство в чистому вигляді, скільки синтоїзоване конфуціанство, яке потребує окремого розгляду в інших публікаціях.
27
Приходько, Ганна Василівна. "Роль гендерних стереотипів у контексті дослідження проблем сімейного виховання". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 257–61. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3222.
Повний текст джерелаАнотація:
Приходько Г. В. Роль гендерних стереотипів у контексті дослідження проблем сімейного виховання.
У статті розглянуто роль гендерних стереотипів у контексті теорії соціального конструювання статі. З’ясовано, що такі стереотипи зумовлюють зміст, принципи та методи сімейного виховання, визначають ступінь залучення батьків до вихованнчя та особливості ставлення загалом до дітей залежно від їхньої статі.
28
Polyakova, V. I. "ПСИХОЛОГІЧНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ГЕНДЕРНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 172–85. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).71.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати теоретичного обґрунтування та апробації програми розвитку гендерної толерантності вчителів. Висвітлено соціально-психологічні механізми (соціальне порівняння та оцінка, ідентифікація з референтними учителями, що виявляють зразки гендерної толерантності у професійній діяльності, та ін.), умови (організація спеціального соціально-психологічного навчання, розвиток ціннісного ставлення вчителів до гендерної толерантності, відпрацювання вмінь і навичок толерантної гендерної взаємодії тощо) та етапи реалізації (підготовчий, діагностичний, праксеологічний та акмеологічний) програми розвитку гендерної толерантності вчителів. Показано можливості розвитку когнітивного, емоційно-вольового, ціннісно-смислового, комунікативного та конативного компонентів гендерної толерантності вчителів в умовах спеціально створеного толерантного соціального середовища, що функціонує на засадах гендерної рівності. Розкрито соціально-психологічні засоби розвитку гендерної толерантності вчителів відповідно до трирівневої моделі редукції упереджень Дж. Дукіта на рівні соціальних структур і міжгрупових стосунків (створення змішаних груп з представників різних статей та видів гендерної ідентичності, використання інформації, яка не підтримує традиційні гендерні стереотипи); соціального впливу, якого зазнає індивід (організація спеціальних соціальних впливів, у процесі інтеріоризації яких активізуються соціально-психологічні механізми розвитку гендерної толерантності); на індивідуальному рівні (редукція гендерних упереджень на основі засвоєння цінностей егалітаризму та гендерної рівності) тощо. Представлено процедуру та результати експериментальної перевірки ефективності програми розвитку гендерної толерантності вчителів в умовах спеціально організованого соціально-психологічного навчання.
29
Лєнь, Т. В. "ПРАВА РІВНОСТІ: БОРОТЬБА ТРИВАЄ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 58–63. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано історичний огляд світового й українського жіночого руху за свої права як ідеї становлення та розвитку правової рівності чоловіків і жінок та сучасні реалії правового забезпечення жінок в Україні. Поява фемінізму цілком закономірна, оскільки пов’язана не тільки із соціально-економічними змінами, а й зі зростанням жіночої свідомості, намаганням жінки знайти своє місце у світі, що змінюється, та бажанням змінити ступінь впливу жінки на суспільство. Феміністичний/жіночий рух вніс зміни до законодавства на користь жінок. Незважаючи на декларовані права особи незалежно від статі, у реаліях вони не дотримуються. Упередження та гендерна дискримінація продовжують панувати. Жінки та чоловіки мають нерівний доступ до соціальних статусів, ресурсів, привілеїв, престижу, влади. Інтеграція української держави у світове співтовариство потребує переосмислення ролі та місця жінки у суспільстві та її рівноправної участі в усіх сферах життя, зокрема у політиці та державотворенні, проте сучасне становище чоловіків і жінок у суспільстві, гендерні стереотипи населення, офіційна гендерна політика свідчать про те, що це станеться нескоро. Підставою для такого висновку є стан гендерних відносин в економічній, соціальній, правовій і політичній сферах українського суспільства, а також стан суспільної свідомості, котрий досі успішно відтворює низку глибоко вкорінених гендерних стереотипів. У суспільстві існує подвійний стандарт оцінок соціального внеску людини залежно від статі, різна оцінка мотивації для чоловіків і жінок (публічні зобов’язання перед суспільством для чоловіків; безкорисливі, особистісні, мотивовані сімейними обов’язками для жінок). Враховуючи проблему впровадження механізму забезпечення рівних прав чоловіків і жінок, Україна отримала новий виклик – Партнерство Біарріц. У рамках Партнерства Кабінет Міністрів України підтримав План реалізації зобов’язань. Визначено цілі та пріоритети реалізації у рамках Партнерства. Налагоджено внутрішнє партнерство з Урядом і міжнародними колегами. Приєднання України до Партнерства Біарріц є визнанням зусиль України щодо сприяння досягнення рівних прав і можливостей для чоловіків і жінок.
30
Собенников, Анатолий. "Любовь, гендерные роли и стереотипы в рассказах Антона Чехова из народной жизни (Агафья, Бабы)". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, № 14 (23 грудня 2021): 59–68. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.14.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена рассказам Чехова из народной жизни, тому, как Чехов описал на- родные представления о любви, обрисовал гендерные роли и стереотипы в этой среде. Рас- сказы Агафья (1886) и Бабы (1891) интересны описанием состояния влюбленной женщины, ее роли в браке, ее социальной судьбы. Чехов чуток к рамкам народной культуры, которые можно найти в Пословицах и поговорках русского народа Вл. И. Даля: мужское доминиро- вание, мужская агрессивность, зависимое положение женщины, ее бесправие. В Агафье и в Бабах молодых девушек выдали замуж без любви, и женская сексуальность проявляется в отношениях с мужчинами вне брака. Савка в Агафье привлекает женщин мужской кра- сотой и артистичностью. Его созерцательность, «сосредоточенная неподвижность», любовь к птицам – признаки внутренней свободы, он не такой, как все. И женщины «жалеют» его за этот экзистенциальный выбор, носят еду, приходят ночью на свидание. Агафью выдали замуж «год назад», и то, что она ночью приходит на свидание, – косвенная характеристика ее брака с железнодорожным стрелочником. Утром ее ждет расправа. В рассказе Бабы Машенька тоже становится жертвой мужской сексуальности. Ког- да мужу «забрили лоб» и «погнали в Царство Польское», Матвей Саввич, сосед молодой женщины, стал к ней захаживать, помогать по хозяйству. В его интерпретации «не прошло и года, как смутил меня нечистый дух, враг рода человеческого». У Чехова герой не признает своей вины, что он соблазнил чужую жену; вину он перекладывает на женщину. Тем самым он не выполняет главную гендерную роль мужчины – быть защитником любимой женщины. В рассказе Чехова два гендерных мотива, поясняющих любовь женщины: первый – мужская помощь по хозяйству; второй мотив – женское одиночество, потребность в общении, в муж- ской ласке. В описании Матвея Саввича – Маша прелюбодейка и преступница. И во всех дальнейших событиях – избиении жены мужем, вернувшимся со службы, его смерти от от- равления – он принимает сторону формального правосудия. Рассказы Чехова антилитературны, т. е. в них обнаруживается установка автора на изо- бражение крестьянской и мещанской жизни как экзистенции. В них нет эстетизации, героиза- ции или идеализации мужицкой жизни, чем грешили писатели-народники. Агафья и Машенька у Чехова – русские женщины, их судьбы типичны и в аспекте гендерной социологии, и в аспекте гендерной психологии. За сложной повествовательной структурой биографический автор (Че- хов) скрывает собственное чувство жалости и сострадания к конкретной женской судьбе.
31
Осіпова, Тетяна Федорівна. "Гендерний аспект комунікативної поведінки людини: параметри вербальної і невербальної комунікації". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 1 (12 жовтня 2012): 109–20. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i1.699.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено фізіологічні й соціокультурні передумови гендерної комунікації, що реалізується вербальними й невербальними засобами, формуючи гендерні стереотипи комунікативної поведінки, знання яких є важливим чинником ефективної комунікації.
32
Astapova-Vyazmina, Olena Igorivna. "СЕМІОТИКА ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ (ВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕКЛАМИ НА ТБ)". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, № 2 (25 грудня 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.15421/342116.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є визначення поля гендерних стереотипів в рекламній продукції вітчизняного телебачення. Семіотичне дослідження спрямовано проаналізувати роль перекладачів комунікативного процесу при використанні знакових систем для трансляції суб’єктивного досвіду. Використання режиму образів дозволяє коректувати версію гендерних стереотипів буденної культури та формувати сучасний погляд на поведінку чоловіків та жінок, їх ціннісні орієнтири. Артикуляція шаблонного розуміння соціальних функцій сучасної родини дозволяє нейтралізувати моделювання оціночного судження щодо упередженого ставлення до гендерної проблематики в соціальному контексті. В якості ілюстрації порівняємо вербальну складову та візуальний образ реклами кастингу реаліті-шоу «Хата-на-тата».
33
Yemets, Nataliia Anatoliivna, Olha Yevheniivna Melnyk та Nataliia Valeriivna Shakun. "ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК ГЕНДЕРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 2(12) (2018): 23–29. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-2(12)-23-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Сучасні виклики, які постають перед Україною на шляху розбудови демократичної держави та громадянського суспільства, вимагають розробки нових концептуальних підходів в царині гендерної соціалізації особистості. Постановка проблеми. Недостатність теоретичного і практичного опрацювання впливу освіти на гендерну соціалізацію особистості ускладнює чітке системне бачення її сутності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розробки концептуальних основ соціалізації особистості в освітньому середовищі розглядалися такими вітчизняними та зарубіжними дослідниками, як В. Андерсон, М. Кіммел та ін. (теоретичні основи), В. Кравець, Т. Говорун, О. Кікінежді (прикладні аспекти), О. Вороніна, Т. Голованова, Н. Світайло, Т. Марценюк та ін. (концепція гендерного підходу). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Вплив освітньої сфери на процес формування та реалізації гендерночутливої особисті є недостатньо вивчений. Постановка завдання. Визначити засади та принципи створення освітнього середовища, сприятливого для гендерної соціалізації особистості. Виклад основного матеріалу. Розглядається роль освітнього середовища в процесі соціального конструювання статі як елемента культури і соціальної стратифікації та налагодженні міжособистісної взаємодії, що контролюється суспільством і через яку відтворюється уявлення про чоловіче і жіноче як категорії соціального порядку. Висновки. Становлення соціально активної особистості з високим рівнем сформованості гендерної культури можливе за умови трансформації освітнього процесу в напрямку нейтралізації гендерних стереотипів та розширення соціального простору для всебічного розвитку особистості.
34
Топузов, Олег, Олександр Малихін та Наталія Арістова. "ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ОСНОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ СТАРШОКЛАСНИКІВ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (24 вересня 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-5-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюється формування гендерної культури старшокласників у закладах загальної середньої освіти. Проблема формування гендерної культури старшокласників на засадах розуміння гендеру й гендерної рівності зумовлена нагальною потребою в якнайшвидшому подоланні гендерних стереотипів і дискримінації чоловіків і жінок у сучасному українському суспільстві. На теоретичному рівні автори обґрунтовують необхідність організації освітньої діяльності старшокласників на основі усвідомлення провідних ідей гендерного підходу, що сприяє створенню необхідних умов для реалізації їхнього індивідуального потенціалу розвитку, формування навичок конструктивної міжгендерної взаємодії, і як результат, ефективно впливає на формування їхньої гендерної культури. Автори розглядають різні підходи до розуміння сутності поняття «гендер» і пропонують його власне уточнене визначення. Узагальнено принципи формування гендерної культури старшокласників, а саме: принцип доступності всіх видів і форм освітніх послуг; принцип урахування гендерних відмінностей та індивідуально-типологічних особливостей старшокласників; принцип забезпечення рівних умов для розкриття здібностей і потреб старшокласників; принцип вибору індивідуальної освітньої траєкторії.
35
Копоть, Лилия Владимировна. "PRECEDENT TEXTS IN THE MEDIA DISCOURSE AND THEIR ROLE IN FOREGROUNDING GENDER STEREOTYPES." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, no. 4(67) (November 24, 2020): 129–36. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2020.4.129.
Повний текст джерелаАнотація:
Проанализированы прецедентные тексты, вербализирующие гендерные стереотипы в медиадискурсе. В качестве предмета исследования рассматривается гендерная специфика языковой игры в медиадискурсе. This work analyzes precedent texts verbalizing gender stereotypes in media discourse. Gender specificity of language game in the media discourse is considered as a subject of this study.
36
Ковальова, О. В. "Вплив гендерних стереотипів на реалізацію гендерної політики в Україні". Адміністративне право і процес, № 2 (4) (2013): 16–22.
Знайти повний текст джерела
37
Абдулаева, Заира Запировна. "ВЛИЯНИЕ ГЕНДЕРНЫХ СТЕРЕОТИПОВ НА ФОРМИРОВАНИЕ РЫНКА ТРУДА И ЗАНЯТОСТИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 8 (6 листопада 2018): 129. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-8-129-137.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. Несмотря на успехи в образовании, женщины все еще остаются самой социально уязвимой категорией на рынке труда, получая меньшую заработную плату и занимая низкооплачиваемые должности. Целью работы является анализ диспропорций на рынке труда в Северо-Кавказском федеральном округе (на примере Республики Дагестан) и исследование гендерных стереотипов, влияющих на уровень занятости женщин. Метод и методология проведения работы. В основе исследования лежит общенаучный метод, предусматривающий использование системного подхода для решения поставленной цели. Исследование базируется на фундаментальных трудах отечественных и зарубежных ученых, раскрывающих вопросы влияния гендерных стереотипов на формирование рынка труда и занятости. Результаты. В статье исследован текущий уровень гендерного разрыва на мировом рынке труда, выявлено место России в мировом рейтинге и рассмотрены показатели гендерного неравенства в экономической сфере в 2017 г. в целом по стране. Также проанализированы диспропорции на рынке труда в разрезе регионов, в частности, особое внимание уделено Северо-Кавказскому федеральному округу, где особенно остро проявляется неравноправие на рынке труда. Автором исследованы гендерные стереотипы, влияющие на уровень занятости женщин, предложены пути сокращения гендерного неравенства на рынке труда. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть использованы органами управления региона для снижения уровня женской безработицы в округе. Выводы. Решение проблемы гендерного неравенства возможно только с помощью участия всех заинтересованных сторон: общества, государства и бизнеса. Устранение гендерного разрыва окажет положительное влияние как на повышение жизненного уровня и производительность труда, так и на экономический рост страны в целом, будет способствовать повышению уровня конкурентоспособности России на мировом рынке.
38
ЯКОВЛЄВА, Ольга Василівна. "ГЕНДЕРНІ ОЗНАКИ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ У ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ НАТАЛІЇ ЗАБІЛИ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237866.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом аналізу є сучасні багатозначні терміни лінгвістичної гендерології, які пов’язані з гендерним вихованням дітей дошкільного віку. Предметом розгляду є основні поняття, що передують формуванню гендерної ідентичності у дітей. На матеріалі поезій видатної української письменниці радянських часів Н. Забіли описано гендерні характеристики мовленнєвої поведінки дітей. Результати аналізу дитячого мовлення, представленого поетесою у своїх творах, дають змогу стверджувати, що письменниця як багатодітна мати, яка пережила смерть двох донечок, абсолютно реалістично і з любов’ю описала різні прояви фемінності та маскулінності у дітей дошкільного віку. Авторкою статті зроблено висновок, що Н. Забіла, яка в маскуліноцентричному середовищі українських радянських письменників зробила блискучу кар’єру, текстами віршів для дітей і про дітей закріплювала позитивне ставлення до стереотипів фемінності та маскулінності, що репрезентують тексти традиційної культури українців, зокрема й тексти народних казок, які поетеса записала у віршованій формі. Правдивість віршів проявляється і в тому, що мовленнєва поведінка дівчат іноді репрезентує суто маскулінні риси характеру, а хлопчики, навпаки, у мовленні проявляють жіночі якості: чутливість, жалість, полохливість тощо. Вказано причини таких трансформацій.
39
МАКСИМОВСЬКА, Наталія. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БАТЬКІВСТВА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 120–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.424.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується гендерний аспект формування культури батьківства учнівської молоді, досліджується батьківство як соціальне та культурне явище, що зумовлене ціннісною складовою розвитку особистості, визначаються провідні тенденції організації гендерночутливої практики в сучасних закладах освіти. Культура батьківства визначається як компонент загальної культури молодої людини, який відбиває ступінь усвідомлення батьківського призначення в її соціальному існуванні та прояви цього в конкретній діяльності, що зумовлює передавання та розвиток духовних цінностей суспільства через дітей, сприяє підвищенню ролі прогресивних соціальних цінностей для подальшого розвитку дитини та включення її в соціум як суб’єкта соціального розвитку. Із соціально-педагогічних позицій аналізується процес формування усвідомленого батьківства як одного з напрямів скерованої соціалізації в процесі соціального виховання нової генерації. Автором виробляються пропозиції щодо запровадження гендерного підходу з метою засвоєння соціальної ролі матері та батька молоддю в освітньому середовищі, які ґрунтуються на визначених теоретичних позиціях. Доводиться, що сучасна теорія гендеру актуалізує гендерний підхід до соціальних явищ, обумовлює продуктивне засвоєння ролі матері чи батька в процесі соціалізації учнівської молоді; подолання гендерних стереотипів є основою формування виваженої моделі батьківської поведінки, зумовлює ефективне виконання цієї відповідальної ролі представниками обох статей. Пропонується інтеграція гендерного підходу до діяльності закладів освіти, позаосвітніх та культурно-дозвіллєвих установ, що сприятиме реалізації комплексної гендерної політики на основі врахування рівних можливостей всіх незалежно від статі. Акцентується увага на необхідності запровадження науково-обґрунтованих просвітницько-культурних програм із розвитку культури батьківства молоді, яке має охоплювати освітній і сучасний інформаційний простір. Підготовка фахівців є основною передумовою для ефективного запровадження гендерного підходу в процесі формування культури батьківства в освітніх установах. Вона має ґрунтуватися на компетентісній основі та креативній активності майбутніх фахівців.
40
Штрикова, Дарья Борисовна. "RESEARCH OF THE INFLUENCE OF GENDER STEREOTYPES ON WOMEN'S PROFESSIONAL ACTIVITIES." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Педагогика и психология, no. 1(58) (March 28, 2022): 127–36. http://dx.doi.org/10.26456/vtpsyped/2022.1.127.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлены современные гендерные стереотипы, существующие в российском обществе и отражающих аспекты профессиональной деятельности женщины; установлен уровень согласия с влиянием стереотипов на женскую профессиональную деятельность в двух группах респондентов - женщины с опытом и без опыта профессиональной деятельности; определены ведущие стереотипы в профессиональной деятельности в обеих группах. The paper presents modern gender stereotypes that exist in Russian society and reflect aspects of a woman's professional activity; the level of agreement with the influence of stereotypes on women's professional activities was established in two groups of respondents - women with and without professional experience; determined the leading stereotypes in professional activity in both groups.
41
Тищенко, Юлия Геннадьевна, Ирина Александровна Тищенко та Светлана Владимировна Чернецкая. "СТУДЕНЧЕСКАЯ МОЛОДЕЖЬ КАК ОБЪЕКТ И СУБЪЕКТ ГЕНДЕРНОЙ СТЕРЕОТИПИЗАЦИИ". Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 14, № 1 (22 березня 2021): 77–84. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2021-1-77-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования состоит в социологическом анализе концепта «студенческая молодежь» как объект и субъект гендерной стереотипизации, что позволяет рассматривать современное студенчество как движущую силу социокультурных изменений в обществе, которому (студенчеству) принадлежит лидирующая роль в ближайшем будущем и чьи ценностно-нормативные представления, гендерные установки станут определяющими в российском социокультурном пространстве.
Методологическую базу исследования представляют классические социологические теории социального действия (М. Вебер, Т. Парсонс), социальной идентификации (Г. Тэджфел, Дж. Тернер и др.), современные концепции молодежи, теория К. Манхейма о значении поколений в социальных трансформациях. В работе использовались общенаучные методы исследования (аналитический, системный, компаративный анализы) и методы социологического исследования (анализ материалов, документов; анкетирование и др.).
Результаты исследования. В русле синтезирующего подхода современное студенчество рассмотрено как многокачественное понятие в единстве его субъективного и объективного, социального и индивидуального, внешних и внутренних связей; дано авторское определение концепта «студенческая молодежь», обоснована ее лидирующая роль в социокультурной эволюции российского общества.
Перспективы исследования. Изучение ценностно-нормативных представлений, гендерных стереотипов современной студенческой молодежи различных типов поселения и профиля образования позволят прогнозировать характер динамики транформирующегося российского общества, выявить перспективы его модернизации.
42
Пантілеєнко, К. С. "ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНОМУ СЛОВНИКУ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – розкрити питання історичної важливості формування слів і тлумачень у словнику, а також розташування та тлумачення слів, підходи до того, як визначати критерії класифікації слів, крім тлумачень, що існують у самій реальності, а також їх вираження у змістах і поняттях. Також у статті порушено питання системного поняття в словниках і їх ідеографічні особливості, розглядаються особливості гендерної лексики російської мови на матеріалі тлумачного словника. Саме така лексика пояснює, як фактичний вплив соціально-культурних та мовних чинників визначає ставлення суспільства до чоловічого та жіночого сприйняття слів. Основними ідеографічними галузями лексики є професії, хобі і захоплення. Наукова новизна статті – розкрити традиційні та новітні підходи щодо питання ідеографічного аспекту мови, в цьому разі – на прикладі лексики, пов’язаної з гендером. У статті підкреслено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять, їх функціонування в мові та мовленні. Також досліджуються галузі стосовно різних аспектів формування дійсності свідомості і явності логіки без урахування гендерних факторів (на прикладі тлумачення професій, хобі та вподобань). У статті виокремлено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять у словнику і їх функціонування в мові. Гендерні дослідження дають можливість проаналізувати соціально- культурні та мовні чинники, що визначають ставлення суспільства до чоловіків і жінок, а також поведінку індивідів у зв’язку з причетністю до певної статі і стереотипні уявлення чоловічих і жіночих якостей, тобто все те, що переводить проблематику статі зі сфери біології у соціальну. В результаті походження, сенсу і вживання у мові суспільство коригує мовну свідомість людини, диференціюючи в мові і менталітеті соціальну природу і положення статей, наказуючи людині прагнути до певних моделей поведінки, про які спочатку вона може і не підозрювати. У практичній частині статті представлено фрагмент тлумачного словника сучасної російської мови, в якому розкрито особливості категорії роду, безпосередньо пов’язаної з категорією роду і гендерною відмінністю.
43
Saschuk, Roman. "Постмодерна ідентичність: гендерний вимір". Multiversum. Philosophical almanac, № 9-10 (18 травня 2018): 52–64. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.9-10.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються причини, особливості та наслідки трансформації традиційного гендерного ладу. Стверджується, що в наш час відбувається надзвичайно потужна трансформація культурної парадигми. Одним із наслідків цієї трансформації є зміна звичного гендерного ладу та гендерної ідентичності. Автор доводить, що трансформація традиційного (патріархального) гендерного ладу здійснює вагомий вплив на соціальне буття людини, зокрема, на самоідентифікацію сучасної людини. Філософським підґрунтям трансформації традиційного гендерного ладу є відмова від універсалізму, «визнання іншого» та відхід від концепції «маскулінного характеру культури». Найбільш соціально значущий наслідок трансформації гендерного ладу – поступове вирівнювання гендерних ролей чоловіка та жінки. Аналізуючи український контекст проблеми гендерних відносин, автор робить висновок, що українське суспільство значною мірою є ще патріархальним, про що свідчить домінування патріархальної культури та патріархальних стереотипів і цінностей.
44
Kaminska, O. V. "ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ САМОСПРИЙНЯТТЯ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 72–79. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).62.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати аналізу гендерних відмінностей самосприйняття в підлітковому віці. Підкреслено актуальність такого дослідження, оскільки неадекватне, спрощене або викривлене самосприйняття призводить до дисгармонійного розвитку особистості в цілому, заважає процесу її самореалізації та становленню в соціумі. Визначено роль самосприйняття в процесі побудови Я-образу і Я-концепції, виявлено його вплив на змістове наповнення уявлень, що забезпечують специфіку самоусвідомлення особистості. Емпірично доведено, що на самосприйняття особистості в підлітковому віці значною мірою впливають гендерні стереотипи, згідно з якими чоловіки повинні мати такі якості, як активність, сила, самостійність, агресивність, демонстративність, наполегливість, прагнення до домінування, незалежності й досягненнях, а жінки – схильність до концентрації на почуттях, експресивність, дружелюбність, чулість, слабкість, покірність, турботливість.
45
Bashkirova, Olga. "Мортальна тематика в сучасній українській романістиці: гендерний аспект". Slavica Wratislaviensia 168 (18 квітня 2019): 151–63. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.168.12.
Повний текст джерелаАнотація:
The theme of mortality in contemporary Ukrainian novels: The gender perspective The article deals with the peculiarities of artistic representation of the theme of death in contemporary Ukrainian novels and the character of their correlation with the gender specificity of the writers’ artistic depiction of the world. The author identifies the central tendencies of the phenomenon of the comprehension of death in literature and traces the link between the traditional female mother, wife and male warrior, thinker, artist social roles and the understanding of death as an existential category. Moreover, the author focuses on the alternative artistic models of trying to overcome gender stereotypes in modern Ukrainian novels and shows the tendency to represent death as a universal problem, while also dealing with individual transcendental experience and the dehumanization of modern society. Мортальная тематикав современной украинской романистике: гендерный аспектВ статье исследуются особенности художественной репрезентации темы смерти в украинской романистике начала XXI века, а также характер их корреляции с гендерной спецификой моделирования индивидуально-авторских художественных картин мира. Определены основные тенденции осмысления феномена смерти в современной национальной литературе. Прослежена связь между традиционными социальными ролями женщины мать, хранительница рода и мужчины воин, мыслитель, ремесленник и пониманием смерти как экзистенциальной категории. Особое внимание уделено альтернативным художественным моделям, представляющим попытки преодоления гендерных стереотипов в современной украинской романистике. Отмечена тенденция репрезентации феномена смерти как общечеловеческой проблемы, в частности, таких ее важных аспектов, как индивидуальный трансцендентный опыт и дегуманизация современного общества.
46
Данілєвська, Оксана, та Віолета Мараєва. "ІНТЕГРАЦІЯ ЖІНОК ДО ЗБРОЙНИХ СИЛ: ДОСВІД РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 22–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено правові аспекти інтеграції жінок до Збройних сил Польщі, зміни щодо військової служби жінок, пов’язані з професіоналізацією польської ар-мії. Проаналізовано дані щодо кількості жінок у Збройних силах Польщі та умов проходження військової служби у різні періоди. Акцентовано увагу на існуванні ряду перешкод, що ставали на заваді військовій службі жінок та заходах, які ця країна зробила щодо їх подолання. Визначено пріоритетні напрямами інтеграції жінок до польських Збройних сил. Перспективними на-прямами подальших наукових студій можуть стати дослідження гендерної та релігійної різноманітності в армії, стану міжособистісних відносин жінок та чоловіків у військовому середовищі, визначення заходів, спрямованих на усунення гендерних стереотипів і протидію дискримінації у Збройних силах Польщі.
47
Суковата, В. "Стереотипи підприємництва в масовій свідомості :гендерний аналіз". Соціологія: теорія, методи, маркетинг, № 2 (2001): 131–43.
Знайти повний текст джерела
48
Козлова, Наталия Николаевна, Юлия Александровна Монахова, Валентина Ивановна Успенская, and Ирина Владимировна Бутузова. "GENDER ASPECTS OF PERSONNEL MANAGEMENT: SELF-ASSESSMENT OF LEADERSHIP QUALITIES AND CAREER PROSPECTS OF HIGHER SCHOOL STUDENTS (BASED ON THE MATERIALS OF THE UNIVERSITIES OF TVER)." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Экономика и управление, no. 4(56) (December 27, 2021): 133–42. http://dx.doi.org/10.26456/2219-1453/2021.4.133-142.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируются гендерные аспекты управления персоналом на основе социологического исследования, проведенного в тверских вузах. Цель статьи - выявление гендерных аспектов самооценки лидерских качеств и карьерных перспектив студентов высшей школы. Проведенные исследования российских и зарубежных ученых свидетельствуют, что на карьерный рост женщин и мужчин влияет гендерная культура общества, гендерные стереотипы. Актуальность исследования заключается в том, что в условиях консервативного поворота российской политики необходимо выявить специфику самооценки лидерских качеств и карьерных перспектив студентов обоих полов, которые в будущем будут способствовать или препятствовать их карьерному росту. Новизна исследования состоит в том, что впервые вовлекается в научный оборот новый фактический материал, полученный в результате опроса студентов тверских вузов. Проведенное исследование позволяет также обобщить известные ранее и полученные авторами статьи эмпирические данные. Результатом исследования является вывод, что студенты обоего пола, обучающихся на управленческих специальностях/направлениях тверских вузов, имеют установки в отношении собственной оценки лидерских качеств как партнерские/демократические, так и патриархальные/традиционные. Обосновываются тезисы, что данный факт 1) органично вписывается в смешанный патриархально-эгалитарный тип российской культуры, 2) в перспективе будет способствовать воспроизводству гендерной асимметрии в сфере бизнеса и менеджмента, 3) даст возможность женщинам двигаться по карьерной лестнице, но они будут встречать препятствия на своем пути. The article analyzes the gender aspects of personnel management on the basis of a sociological research conducted in the universities of Tver. The purpose of the article is to identify gender aspects of self-assessment of leadership qualities and career prospects of higher school students. The research conducted by Russian and foreign scientists indicates that the career growth of women and men is influenced by the gender culture of society, gender stereotypes. The relevance of this study lies in the fact that in the context of a conservative turn of Russian politics, it is necessary to identify the specifics of self-assessment of leadership qualities and career prospects of students of both sexes, which in will contribute to their career growth or hinder it in the future. The novelty of the research consists in the fact that for the first time new factual material obtained as a result of a survey of students of the universities of Tver is involved in scientific circulation. The conducted research also allows us to summarize the empirical data previously known and obtained by the authors of the article. The result of the research is the conclusion that students of both sexes studying in management specialties/courses of the universities of Tver have their own attitudes regarding their own assessment of leadership qualities, both partner/democratic and patriarchal/traditional. The theses are substantiated that this fact 1) organically fits into the mixed patriarchal-egalitarian type of Russian culture, 2) will contribute to the reproduction of gender asymmetry in the field of business and management in the future, 3) will enable women to move up the career ladder, but they will meet obstacles on their way.
49
Костромина, О. В. "Гендерные стереотипы речевого поведения австралийцев". Записки з романо-германської філології, Вип. 2 (33) (2014): 54–60.
Знайти повний текст джерела
50
Ткачик, О. В. "До питання структури гендерних стереотипів". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 12, ч. 2 (2004): 311–15.
Знайти повний текст джерела