Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Створення мешу.
Статті в журналах з теми "Створення мешу"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Створення мешу".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
В., Шаповалова О. "ПРАВОВІ УМОВИ СТВОРЕННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПУБЛІЧНИХ РЕЄСТРІВ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (39) (21 квітня 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-37-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукові дослідження у сфері «цифрових» технологій містять великий потенціал розвитку внаслідок того, що вони стають витоком прикладних досягнень на десятки років. Стаття присвячена аналізу перспективи зміни правових умов для створення та адміністрування електронних публічних реєстрів в Україні. Досліджено стан законодавства про публічні реєстри й обґрунтовано проблеми, що потребують законодавчого врегулювання. Надано науково-практичний коментар законопроекту про публічні електронні реєстри. Виокремлено законоположення щодо створення та адміністрування електронних публічних реєстрів як основоположних напрямків реформування законодавства у сучасних умовах. Проаналізовано основоположні принципи і мету створення та адміністрування інформаційних ресурсів у сфері реєстрів. Надано характеристику відносинам, які виникають у сфері створення та адміністрування електронних публічних реєстрів. Розкрито причини критичного ставлення практикуючих юристів до утворення Реєстру реєстрів. Наголошено, що правова організація системи електронних публічних реєстрів потребує узагальнення пропозицій науковців стосовно моніторингу корупційних проявів при створенні та адмініструванні електронних публічних реєстрів. Превентивним підходом тут слід вважати узгодження національного і міжнародного законодавства в частині втілення застережень від загроз публічним та приватним інтересам в системі публічних реєстрів.
Ключові слова: електронні публічні реєстри, створення, адміністрування, створювач реєстрової інформації, держатель реєстру, Реєстр реєстрів, вимоги та заборони щодо створення реєстру.
2
Kulman, S. M. "ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ МІЦНОСТІ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ДЕРЕВИНИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 303–7. http://dx.doi.org/10.15421/40250947.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі методів формальної кінетики запропоновано феноменологічну модель міцності композиційних матеріалів на основі деревини. Показано, що багато моделей формальної кінетики створені на основі рівняння Арреніуса. На підставі результатів попередніх досліджень міцності та довговічності з'ясовано, що принцип суперпозиції, у першому наближенні, може бути застосовано під час створення феноменологічної моделі, яка враховує вплив температури і вологості, та їх взаємодію на межу міцності та модуль пружності. Доведено, що саме нелінійні ефекти у реакції твердих тіл на зовнішні дії призводять до особливостей їхнього деформування і руйнування.
3
Акімова, Ольга Вікторівна, Лариса Володимирівна Дудікова, Алла Миколаївна Коломієць та Юлія Михайлівна Остраус. "ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО БЛОГУ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 90–107. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3071.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті підкреслено актуальність проблеми формування професійно-комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів у процесі їх підготовки у вищих медичних навчальних закладах, обґрунтовано необхідність застосування блог-технології з метою забезпечення її когнітивної складової. Висвітлено практичні аспекти створення інформаційно-освітнього блогу викладача, що має на меті вдосконалення професійно-комунікативної культури студентів-медиків. Визначено етапи розробки блогу, його цілі та функції, розроблено структуру. Окреслено можливості системи керування контентом WordPress, яку було обрано в якості платформи блогу. Висвітлено властивості «кліпового мислення» сучасної молоді, що сформувалося в умовах новітнього інформаційного середовища завдяки масовому поширенню мобільних телефонів та Інтернету. Відповідно до окреслених психологічних особливостей визначено вимоги до змістової складової матеріалу блогу та формату її викладення, а саме: подання інформації у вигляді кліпів; застосування яскравих наочних презентацій зі зрозумілими та образними формулюваннями; використання образів, що можуть мати вигляд слайдів чи анімаційних відео. Виділено критерії відбору текстових та відеоматеріалів для блогу. Висвітлено мету кожного з розділів блогу, принципи відбору й розробки матеріалів блогу, коротко окреслено його зміст. Розглянуто особливості та переваги інтерактивних онлайн вправ, створених у середовищі LearningApps.org. Підкреслено доцільність застосування онлайн вправ з метою збільшення лексичного запасу англійської медичної термінології. Запропоновано завдання для роботи студентів з блогом на заняттях з іноземної мови, організованих за принципами сучасного освітнього тренду BYOD. Практичним результатом проведеного дослідження є створений нами інформаційно-освітній блог викладача «Doctor-Patient Communication».
4
Гарань, Н. С. "Створення нормативно-правової бази дошкільної освіти України". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 265–69. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3323.
Повний текст джерелаАнотація:
Гарань Н. С. Створення нормативно-правової бази дошкільної освіти України (2000-2012 рр.)
Стаття продовжує цикл публікацій автора, присвячених дослідженню розвитку системи дошкільної освіти України. Мету пропонованої статті автор убачає в тому, щоб презентувати питання нормативно-правового забезпечення дошкільної освіти України. Автор намагається у хронологічній послідовності розглянути етапи створення правової бази дошкільної освіти України упродовж 2000–2012 рр.
5
Danchuk, O. "Лісонасінна база в Україні: сучасний стан та шляхи розвитку". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 15 (30 листопада 2017): 45–53. http://dx.doi.org/10.15421/411706.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз сучасного стану лісового селекційного насінництва в Україні. Встановлено, що база для ведення насінництва лісових порід, яка успішно формувалася впродовж 1960-х − початку 1990-х років, не набула подальшого розвитку та на сьогодні гостро потребує осучаснення. Відповідні заходи необхідно здійснити у формі виділення та створення нових об’єктів, інвентаризації та генетичної паспортизації наявних об’єктів, а також вдосконалення теоретичних засад лісового насінництва, зокрема, в частині розроблення та запровадження уніфікованого лісонасінного районування і забезпечення комплексного характеру лісового насінництва на основі ширшого використання популяційних методів селекції.
Обґрунтовано необхідність розроблення Перспективної програми розвитку лісового насінництва, збереження та відтворення генетичних ресурсів лісових порід, а також осучаснення законодавчої та нормативної бази лісового насінництва, зокрема, чинних «Настанов з лісового насінництва», для запровадження норм та положень, які забезпечували б ефективне збереження та відтворення лісових генетичних ресурсів в умовах глобальних кліматичних змін, інтенсивного антропогенного навантаження та лісокористування, а також несприятливих біотичних процесів, прояв яких спостерігається на території України.
У межах зазначеної програми потрібно передбачити розширення мережі дослідних об’єктів “in sity” та “ex sity”, що мають за мету вивчення міжпопуляційної мінливості лісових порід на основі створення системної мережі географічних культур, збереження найцінніших генотипів та популяцій, оцінювання комбінаційної здатності плюсових дерев, з наступним створенням на цій основі лісонасінних плантацій другого порядку; адаптацію діючих актів у сфері лісового насінництва до норм Європейського Союзу.
6
Дмитренко, Вікторія Вікторівна. "МЕХАНІЗМ ОХОРОНИ ПРАВА НА НОУ-ХАУ". Часопис цивілістики, № 37 (29 липня 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.354.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано механізм охорони права на ноу-хау, зокрема наведено покрокову інструкцію, починаючи з підготовчого етапу прогнозування, створення ноу-хау, необхідних дій, які допоможуть засвідчити право на ноу-хау, а також здійснення права на ноу-хау (зокрема впровадження результату, договірних способів розпоряджання майновими правами на ноу-хау), підстав і способів захисту права. Створюючи ноу-хау, необхідно продумати, як правильно його охороняти, оскільки сплутування різних об’єктів правової охорони, неправильний вибір способу охорони може призвести до порушення права на цей результат інтелектуальної, творчої діяльності.
Оскільки результати технічної творчості можуть по-різному охоронятися, важливо врахувати мету, якої прагне досягти автор. Якщо технічне рішення у перспективі матиме нетривалу корисність – немає потреби його охороняти в конфіденційності, краще реєструвати та отримати патент, але суті ноу-хау в матеріалах заявки не розкривати, щоб існувала можливість укладення договорів щодо розкриття ноу-хау. У випадку, якщо прогнозується, що отриманий результат є максимально неочевидним і корисним, що дозволить його автору отримувати прибутки тривалий час (понад 20 років), краще не розголошувати такий результат, не реєструвати як винахід чи корисну модель, а охороняти як ноу-хау.
В Україні немає державних реєстрів ноу-хау, відповідальність за охорону таких результатів покладається на їхніх авторів чи інших законних суб’єктів права. Проте існує можливість депонувати ноу-хау без оприлюднення в Державній науково-технічній бібліотеці України або нотаріально посвідчити час пред’явлення документа про ноу-хау. Це дозволить автору доводити право на своє ноу-хау. Хоча, крім цих способів, доказами першості у створенні та використанні ноу-хау може бути будь-яка інформація, яка це доводить, – договори щодо надання дозволу на використання ноу-хау, інформація на сайті про корисний ефект від ноу-хау (але без розкриття суті) тощо.
У статті наведено покроковий механізм охорони ноу-хау: 1) прогнозування; 2) створення результату та виникнення прав на нього; 3) засвідчення права на ноу-хау; 4) здійснення права на ноу-хау; 5) підстави та способи захисту права на ноу-хау. Ефективна охорона творчих результатів не можлива без обізнаності їх авторів щодо правової природи створених об’єктів. Необхідно чітко продумати, який об’єкт планується створити та з якою метою, що дозволить спланувати, як його охороняти. Від належно продуманої стратегії охорони конфіденційних результатів інтелектуальної, творчої діяльності залежить ефективність охорони та тривалість ноу-хау.
7
Дейнека, В. С. "ЄДНІСТЬ І ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ В ПИТАННЯХ ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ПРАЦІ". Знання європейського права, № 2 (30 червня 2021): 57–60. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.205.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання дискримінації. Під дискримінацією в трудовому праві розуміють незаконний навмисний акт або бездіяльність, виражений через будь-яку пряму або непряму відмінність, виняток або привілей на підставі, не пов’язаній з вимогами роботи, коли він спрямований на обмеження визнання, здійснення або використання особами їхніх трудових прав та обов’язків чи запобігання ним, крім того, створення більш сприятливих можливостей для певних груп осіб, що тягне юридичну відповідальність.
Диференціація – це бажання забезпечити «реальну рівність» порівняно з тією, яка встановлена у законодавстві щодо трудового законодавства, а також делімітацію правових норм на основі юридично значущих чинників, щоб визначити загальні положення трудового законодавства для певних категорій працівників. Трудове право унікальне у своїх принципах, оскільки воно має єдність сутності, єдність мети правової політики, єдність охорони праці, права працівників, єдність джерел права тощо. Єдність правового регулювання фактично передбачає диференціацію, а не заперечує.
У статті розглянуто питання гендерної рівності, яка все ще залишається актуальною, з точки зору диференціації.
Відповідно до Конституції України, де статтею 24 визначено, що рівність прав жінки та чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, здобутті освіти та професійній підготовці, праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці та здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною та моральною підтримкою материнства й дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Концепція позитивної дискримінації не закріплена законом. Однак закон про забезпечення рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків визначає позитивні дії у спеціальних тимчасових заходах, які мають законну та об’єктивно виправдану мету, спрямовані на усунення правової чи фактичної нерівності у здатності жінок та чоловіків до виконання прав та свободи, що створені Конституцією та законами України.
8
Рабокоровка, Г. "ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ ПРО ПРИРОДУ КОМІЧНОГО". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 2(90) (9 грудня 2021): 177–87. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(90).2021.177-187.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню філософських засад природи комічного. Відправним пунктом аналізу є думка Арістотеля про те, що комічне – це абсолютно необразливий спосіб наслідування "найгірших людей", яке виникло у результаті певної помилки або каліцтва. Автор статті ставить перед собою мету віднайти певну силу (здатність, можливість), яка спроможна породжувати комічне, а також визначити роль суб’єкта та об’єкта у виникненні комічного ефекту. У статі уперше комічне постає не просто як об’єкт філософської рефлексії (у якості загальної категорії естетики або певного елементу сміхової культури), а досліджується у рамках трансцендентальної філософії І. Канта, а саме – розглядається як результат дії трансцендентальної схеми, в основу якої покладено дію продуктивної сили уяви. Доведено, що комічне представляє собою результат певної невідповідності (навмисної або ненавмисної) помилки, яка виникла завдяки порушенню природних умов існування будь-якого предмета або явища. При цьому з необхідністю відбувається розрив між зовнішньою формою предмета та його внутрішнім змістом або сенсом. Тому проблема комічного розглядається, перш за все, як проблема форми, проблема структурування людського досвіду, за допомогою певних механізмів та засобів. Провідну роль тут відіграє робота творчої уяви суб’єкта (трансцендентальна схема, за Кантом), головною функцією якої є довільна регуляція пізнавальних процесів і станів людини, а також створення нового у формі образу, уявлення або ідеї. Аргументовано, що велику роль у створенні комічного ефекту відіграють такі інтелектуальні процедури як дисоціація та асоціація. Констатовано, що перетворення дійсності з метою отримання комічного ефекту, має свої встановленні правила та закономірності, які, зокрема, можуть бути описані завдяки дії таких способів створення комічного як аглютинація та гіперболізація.
9
Mudrakov, Vitalii V. "МЕТОДОЛОГІЧНО-ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ. Особливості філософського визначення патріотизму". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, № 1 (21 липня 2021): 29–37. http://dx.doi.org/10.15421/342104.
Повний текст джерелаАнотація:
У найширшому сенсі мету статті можна позначити як розкриття певних аспектів теоретико-методологічного характеру у дослідженні процесу ідентифікації. Предметна конкретизація увиразнює дослідницький проєкт ідентичності: патріотизм. Структурно-смисловий каркас побудовано на висвітлені специфіки філософського підходу у дослідженні цього феномену. Методологічною основою є інтерпретаційні засновки герменевтичного підходу із структурним аналізом створених контекстів. Пропонується підхід, що характеризується перемежовуванням філософсько-дисциплінарних напрямів і сфер як певних платформ для розгляду досліджуваного феномену: онтологія, гносеологія, етика, політика. Це дало змогу визначити особливості філософського осмислення патріотизму у різних ракурсах та як цілісний феномен: диференціація як створення контекстів задля цілісного осмислення. Основні питання дослідження: «що таке патріотизм?», «як досліджувати патріотизм?», «у який спосіб реалізується патріотизм?». Висновуючи про важливість використання пропонованої дослідницької формули для патріотизму, автор звертає увагу на продуктивності застосування такого підходу в аналітиці процесів національної ідентифікації та проблем політичної ідентичності сьогодні. Тезою-висновком є міркування про актуальність та важливість розуміння здатності усвідомленого вияву своїх переконань, бажань і намірів закорінених у почутті патріотизму як окремих характеристик ідентичності. Методологічні положення статті напрацьовано та апробована в рамках колоквіуму «Культура пам’яті та патріотизм» стипендіатів Палати депутатів федеральної землі Берліну у 2020-2021 рр.
10
Морзе, Н. В., та Л. О. Варченко-Троценко. "Використання технологій «перевернутого» навчання на основі відео-матеріалів". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 21 (28) (29 січня 2019): 9–17. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2019.21(28).02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються особливості використання «перевернутого» навчання за допомогою електронних навчальних курсів, в яких містяться відео-матеріали, побудовані за принципами мікронавчання. Визначено кроки підготовки теоретичних матеріалів для електронного навчального курсу, що слугуватимуть основою для відео-матеріалів, описано поняття мікронавчання. Розглянуто освітню мету застосування технології перевернутого навчання та визначена роль та місце відео-матеріалів в процесі створення та використання електронних навчальних курсів в освітньому процесі педагогічних університету.
11
Stepanenko, Serhiy. "Правове регулювання та необхідність удосконалення законодавства щодо конституційного права на інформацію". Theory and Practice of Public Administration 1, № 64 (10 липня 2019): 43–49. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.01.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання, пов’язані зі Стратегією сталого розвитку “Україна-2020”, яка визначає мету, вектори руху, дорожню карту, першочергові пріоритети та індикатори належних оборонних, соціально-економічних, організаційних, політико-правових умов становлення та розвитку України. Ключове завдання – формування позитивного іміджу України як європейської, демократич-ної, конкурентоспроможної держави зі сприятливим бізнес-кліматом, зі своїм унікальним місцем у світовому поділі праці та інтегрованої у глобальні ланцюги створення доданої вартості.
12
Хоптинець, Євгенія Андріївна. "Організаційно-творчі особливості діяльності французького приватного театру «Вар’єте»". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 27-28 (25 травня 2021): 73–79. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238792.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено історію та головну мету створення французького приватного театру «Вар’єте». Розглянуто діяльність театру «Вар’єте» та його організаційні й творчі особливості. Проаналізовано основні правила, що встановлені театром, а також загальні умови продажу квитків і політику роботи з формуванням ціни продажу квитків. У процесі аналізу виявлено основні принципи організаційно-творчої діяльності французького приватного театру «Вар’єте» і запропоновано застосувати їх у сучасній українській мистецькій практиці.
13
Yashchenko, Pavlo, Yurii Kanarsky та Irina Shpakivska. "Сильватизація оселищ лучно-степової рослинності та безхребетних у природоохоронних об’єктах Гологірського горбогір’я (природоохоронне оцінювання явища)". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 27–40. http://dx.doi.org/10.15421/412102.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні десятиліття в Україні переглядають парадигму абсолютної заповідності і застосовують перехід на оселищні (габітатні) засади охорони біорізноманіття. Такий підхід зумовлений тим, що застосування лише заповідного режиму для збереження раритетів флори і рідкісних рослинних угруповань не забезпечує цілковитого збереження їх первинного складу і структури. Така ситуація характерна для природоохоронних об'єктів Гологірського горбогір’я, у яких збереглися ділянки екстразональної лучно-степової рослинності як оселища рідкісних видів рослин і комах. У статті охарактеризовано природні особливості Гологір, висвітлено історію створення у регіоні природоохоронних об’єктів. Відзначено, що ботанічну пам'ятку природи державного значення «Лиса Гора і Гора Сипуха» площею 283 га було створено для охорони бучин чагарникових. Проте в офіційному описі рослинності цього об’єкта зазначено, що на степових ділянках у його межах ростуть види трав, занесені до Червоної книги України. Це посилання свідчить, що пам'ятка природи мала подвійну мету – збереження не лише бучин чагарникових, але й лучно-степової рослинності з рідкісними представниками флори і фауни України, що підтверджує значну созологічну цінність об'єкта. Поряд з цим, штучне заліснення вершини гори Лисої деревними видами – Pinus sylvestris L. та P. banksiana Lamb. й подальше спонтанне їх розселення на степові ділянки негативно позначається на збереженні трав’яної рослинності та угрупованнях безхребетних.
Аналіз наукових джерел щодо поширення сосни на Поділлі в минулому відображає розбіжність поглядів учених на її автохтонність. Вплив заліснення (сильватизації) оселищ лучно-степової рослинності та безхребетних охарактеризовано з природоохоронних позицій. Зроблено висновок, що наявність сосни в природоохоронних об'єктах Гологір не відповідає меті їх створення, а спонтанне поширення цієї породи призводить до деградації середовищ існування лучно-степової рослинності і угруповань комах, які підлягають охороні. Як наслідок – зникає цілий ксерофільний комплекс карабідофауни. Загальний аналіз трендів зміни чисельності окремих біотопічних груп денних метеликів у лучно-степових оселищах Гологір за останні 25 років показав значне зменшення частоти трапляння екотонних мезофілів, степових ксерофілів і лучних гігрофілів. Доцільно застосувати активне збереження мезоксерофітних травостоїв та угруповань безхребетних шляхом регулярного вилучення з їхніх оселищ самосіву сосни і ліщини.
14
Editor, Editor. "ШЛЯХИ ГАРМОНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ МЕДУ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (22 листопада 2019): 37–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Удосконалення системи оцінки якості меду бджолиного та її гармонізація з міжнародними вимогами є надзвичайно актуальним завданням для України і потребує негайного вирішення. У зв’язку з тим постає завдання здійснити аналіз внутрішнього та міжнародного законодавства, виявити можливі чинники, стримуючі експорт меду. Тому метою досліджень було провести порівняльний аналіз вітчизняних та світових вимог щодо якості меду для можливості подальшого удосконалення системи оцінювання якості меду натурального та гармонізації національних нормативних документів з міжнародними. Методика. При дослідженнях використовували таки методики як: збір інформації, її аналітичне опрацювання та теоретичне узагальнення. Для збору інформації використовували порівняльний аналіз таких нормативних документів як: ДСТУ 4497:2005 “Мед натуральний. Технічні умови” та Council Directive 2001/110/EC і CODEX STAN 12-1981 Standard for Honey. Результати. Встановлено, що національний стандарт має низку відмінностей порівняно з вимогами міжнародних нормативних документів, що потребує негайного узгодження. Виявлена невідповідність стосовно класифікації меду: національний стандарт передбачає поділення меду по сортах і вимоги до першого сорту значно нижче європейських норм; міжнародні стандарти передбачають класифікацію меду за призначенням. Також в національних і міжнародних вимогах не узгоджені: перелік показників якості меду, вимоги до їх кількісного значення і одиниці виміру показників якості меду, що дуже ускладнює порівняння нормативів. Оскільки вдосконалення системи оцінки якості меду бджолиного нерозривно пов’язане з питанням його класифікації, постає необхідність вдосконалення передбаченої в національному стандарті класифікації меду, приведення її у відповідність з міжнародною класифікацією, в тому числі ввести класифікацію меду за призначенням і вимагати від виробників позначати цю інформацію на маркуванні. Наукова новизна. Проведено комплексний порівняльний аналіз національних нормативів стосовно якості меду з міжнародними вимогами, сформульовано проблеми експорту меду та обґрунтовано необхідність вдосконалення вітчизняної законодавчої бази. Практична значимість. Розроблено практичні рекомендації, реалізація яких дозволить гармонізувати технічну документацію та стандарти і сприятиме створенню відповідної світовим вимогам системи контролю за якістю меду.
15
Кузебна, В. В., та Л. М. Усик. "СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧОРНОГО ГУМОРУ (НА МАТЕРІАЛІ МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНОГО ФІЛЬМУ «РОДИНА АДАМСІВ»)". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 180–90. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу стилістичних особливостей чорного гумору в такому продукті медійного дискурсу, як комедійний анімаційний фільм. Досліджується ступінь вивчення такого багатогранного явища, як гумор у сучасному мовознавстві. Особлива увага приділяється розкриттю сутності феномена чорного гумору як особливого виду комічного. Обґрунтовано актуальність дослідження й проаналізовано низку теоретичних праць, присвячених вивченню різноманітних аспектів прояву й функціонування чорного гумору в літературі, мистецтві, мовознавстві, перекладознавстві, кінопродукції тощо. Виокремлено низку характерних ознак, які вирізняють чорний гумор з-поміж інших видів комічного. З’ясовано, що в досягненні чорно- гумористичного ефекту, який відображено на стилістичному рівні в комедійному анімаційному фільмі «Родина Адамсів», значну роль відіграють засоби мовної виразності, як-от: тропи й фігури мовлення. Аналіз стилістичних фігур, уживання яких сприяє створенню комічного ефекту в межах зазначеного медійного продукту, дав змогу визначити такі їх види, як метафора, персоніфікація, порівняння гіпербола, літота, каламбур, силепсис, зевгма, антитеза, перифраз. Використання засобів увиразнення мовлення може мати різну мету. Так, каламбур і полісемія допомагають створити ефект двозначності й невідповідності, що лише підсилює комічність ситуації. З’ясовано, що сутність створення ефекту комічності полягає в порушенні законів логіки, невідповідності між очікуванням і реальністю, що зумовлює появу контрасту, а також виникнення додаткового сенсу, спричиненого явищем імпліцитності. Отже, гумор віддзеркалює злам стереотипів, трансформацію уявлень про навколишню дійсність і моделі мови, що породжує протиріччя образів і сенсів. Перспективи подальших досліджень полягають у більш ґрунтовному вивченні специфіки чорного гумору як складника медіапростору, а також його впливу на реципієнта; вивченні мовних особливостей чорного гумору як особливої форми комічного.
16
Grechka, A. N., T. Y. Senchuk, I. M. Kulinich, Ihor Peliukhnia, and T. N. Solovyova. "FEATURES OF HYGIENE OF BEES ON THE BACKGROUND OF OTHER BIOLOGICAL SIGNS." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 6 (May 5, 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2021.6.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Підібрані для селекції бджолині сім’ї володіють хорошим біологічним потенціалом рівня гігієнічної поведінки та господарських ознак і можуть успішно використовуватися для виведення маток, ротації їх у племінній частині пасіки та для створення трутневого бар’єра навколо пасіки-репродуктора. Відселекціоновані на поліпшену гігієнічну поведінку бджоли видаляли на 22% більше ушкодженого розплоду. Їх продуктивність у середньому на сім’ю переважала показники: по меду на 25,5%, по воску на 34%. Відмічено зменшення рівня інвазії кліщем Varroa destructor селективних бджіл на 11–20%. Ключові слова: українські бджоли, гігієнічна поведінка, біологічні ознаки, сила сімей, розплід, варроатоз, продуктивність.
17
Zadorozhna, Natalia T., Tetiana V. Kuznetsova та Liliia A. Luparenko. "ПРОЕКТУВАННЯ МОДЕЛІ ТИПОВОГО САЙТУ НАУКОВОЇ УСТАНОВИ". Information Technologies and Learning Tools 39, № 1 (28 січня 2014): 275–96. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v39i1.976.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено модель типового сайту наукової установи НАПН України (ТСНУ). Визначено мету і завдання моделі, сформульовано теоретичні засади її формування відповідно до принципів Beб 2.0, принципи контент-наповнення сайту і формування переліку наукової продукції. Описано інформаційне середовище моделі, інтернет та інтранет моделі ТСНУ. Обґрунтовано структуру, веб дизайн та макет сторінки сайту наукової установи НАПН України. Наведено приклад створення сайту Інституту інформаційних технологій і засобів навчання на базі моделі ТСНУ. Представлено інтернет-інтранет середовище підтримки наукових публікацій з педагогічних і психологічних наук, компонентом якого є модель ТСНУ. Викладений матеріал призначено для науковців, адміністрації наукових установ та веб-дизайнерів.
18
ПОРОДЬКО, ВІКТОРІЯ. "Поняття і способи штучного погіршення житлових умов як підстави для відмови у взятті на квартирний облік". Право України, № 2020/08 (2020): 238. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-08-238.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблення та прийняття в Україні нового житлового законодавства потребують ретельного дослідження різних аспектів житлових правовідносин, врахо вуючи і забезпечення гарантованої Основним Законом рівності громадян у праві на житло. Однією зі складових цього процесу є створення прозорого механізму надання житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, спроможного запобігати несправедливому розподілу житла. Метою статті є встановлення змісту поняття “штучне погіршення житлових умов”, сучасне визначення його способів, спрямованих на отримання права зарахування на квартирний облік, аналіз співрозмірності правових наслідків, передбачених у таких випадках житловим законодавствам. Доведено, що штучне погіршення житлових умов полягає у свідомому та умисному створенні обставин, схожих за своїм змістом із підставами набуття права на одержання житлового приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду. Водночас констатовано, що чинний перелік способів штучного погіршення житлових умов, визначений положеннями Житлового кодексу, не охоплює усіх можливих форм дій суб’єктів правовідносин у таких випадках. Акцентовано увагу на правових наслідках штучного погіршення житлових умов, розглянуто відповідальність за такі дії, встановлену житловим законодавством, та внесено пропозицію про запровадження більш ефективного реагування на протиправну поведінку особи, завдяки державі спрямовану на покращення свого матеріального становища й інтересів інших громадян. Одночасно здійснено аналіз положень нормативно-правових актів та судової практики для встановлення відмінностей між штучним погіршенням житлових умов і поданням неправдивих відомостей, які стали підставою для взяття на квартирний облік. Маючи спільну мету, такі дії мають різні об’єктивні ознаки та правові наслідки. На основі опрацювання норм законів, підзаконних нормативно-правових актів і наукових джерел авторка порівняла окремі способи штучного погіршення житлових умов, з’ясувала їхні об’єктивні й суб’єктивні ознаки та сформувала висновки щодо оновлення і доповнення існуючого переліку способів погіршення житлових умов, який підлягає законодавчому закріпленню для недопущення його довільного тлумачення.
19
Богданенко, Анатолій. "ДЕРЖАВНА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА В СИСТЕМІ ФАКТОРІВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ". Public management 17, № 2 (27 лютого 2019): 15–25. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-15-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито сутність державної інвестиційної політики та принципи її здійснення. Досліджено стан проведення інвестиційної полі- тики держави та наведено заходи держави в напрямі покращення реаліза- ції ефективної інвестиційної політики.
Зазначено, що державна інвестиційна політика є одним із заходів від- повідних органів державної влади в напрямі ефективного здійснення ін- вестиційних процесів з метою забезпечення сталого економічного розвит- ку країни, основними елементами якої можна визначити мету і завдання політики, економічний ефект, що очікується від її реалізації, склад пріо- ритетних сфер і об’єктів інвестування, принципи формування та реаліза- ції інвестиційної політики.
Визначено, що головна мета державної інвестиційної політики поля- гає у залученні інвестицій в обсягах, що забезпечать реалізацію процесів диверсифікації виробництва та розширеного відтворення економіки, а ре- зультатом ефективної державної інвестиційної політики є створення умов для переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, який неможливий без динамічного розвитку законодавства, для стимулю- вання інвестицій. Раціональне залучення інвестицій сприяє зростанню ВВП.
Встановлено, що основною метою управління інвестиційною діяльніс- тю є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії та створення сприятливого інвестиційного клімату, в процесі ре- алізації якої інвестиційне управління спрямоване на розв’язання низки найважливіших завдань, таких як забезпечення високих темпів економіч- ного розвитку країни, створення високотехнологічного інвестиційного комплексу, підвищення технічного рівня виробничого апарату, максимі- зація доходів від інвестиційної діяльності, мінімізація інвестиційних ри- зиків, визначення шляхів прискорення інвестиційних програм, створення конкурентоспроможних експортних виробництв, забезпечення в країні фінансової стабільності в процесі здійснення інвестиційної діяльності, по- зитивних структурних змін в економіці, подолання диспропорцій, струк- турно-технічної незбалансованості економіки.
Доведено, що завдяки продуманій інвестиційній політиці держави, можна здійснювати структурну перебудову економіки, підвищуючи її рі- вень міжнародної конкурентоспроможності та збільшуючи експортний потенціал.
20
Panfilov, Dmitriy. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ДАНОСТЕЙ БУТТЯ ОСОБИСТОСТІ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, № 2 (29 березня 2018): 99–110. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp99-110.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати експериментального дослідження екзистенційних даностей буття особистості. Отримані дані дали змогу визначити три фактори, що характеризують екзистенційну ситуацію особистості. Фактор «усвідомлення самості» є змістовою характеристикою, яка розкриває особистісні, сутнісні особливості, що визначають прийняття себе особистістю. «Життєва самоперетворювальність» − цей фактор визначає результативні та регулятивні якості особистості: «мету в житті», «загальний показник осмисленості життя», «процес життя», «результативність життя», «локус контролю-я», «локус контролю-життя». «Самоактивація життєстійкості» − розкриває такі сутнісні якості особистості: життєстійкість, контроль, залучення, прийняття ризику, тривога. Наведені фактори в цілому визначають екзистенційну ситуацію особистості і дають змогу розробити ефективну стратегію практичної роботи з клієнтом. Створення моделі конструктивного, осмисленого життя людини – багатомірний процес.
21
Боюн, Віталій Петрович, та Олександр Васильович Палагін. "Кібернетична техніка: зародження і розвиток наукового напряму в Україні". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 1 (29 січня 2022): 69–80. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.01.069.
Повний текст джерелаАнотація:
Автори статті ставлять за мету нагадати про героїчні події 60-річної давнини, пов’язані зі створенням і організацією серійного виробництва керуючої машини широкого призначення «Дніпро-1», яка була першою в Європі напівпровідниковою машиною другого покоління, а також про її головного конструктора, відомого вченого в галузі кібернетики й обчислювальної техніки члена-кореспондента НАН України Бориса Миколайовича Малиновського, 100-річчя від дня народження якого нещодавно широко відзначила наукова громадськість. Закладені в ті роки основи нового наукового напряму — кібернетичної техніки — сьогодні активно продовжують розвивати численні учні та послідовники Б.М. Малиновського.
22
Lytvynova, Svitlana G. "ПОНЯТТЯ Й ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 40, № 2 (12 квітня 2014): 26–41. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v40i2.970.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито основні поняття і характеристики хмаро орієнтованого навчального середовища (ХОНС) загальноосвітнього навчального закладу. Визначено поняття «хмаро орієнтоване навчальне середовище», «навчальна мобільність», вимоги до ХОНС, мету створення, структурні компоненти, моделі розгортання й обслуговування, наведено порівняння чотирьох хмарних сховищ, описано суб’єкти й об’єкти ХОНС, уточнено зміст просторово-семантичного, змістовно-методичного та комунікаційно-організаційного компонентів, визначено переваги й особливості хмарних обчислень. Встановлено, що ХОНС створює умови для активної співпраці, забезпечує мобільність суб’єктів навчання і віртуалізацію об’єктів, доступне будь-де і будь-коли, забезпечує розвиток творчості й інноваційності, критичного мислення, уміння розв’язувати проблеми; розвивати комунікативні, співробітницькі, життєві та кар’єрні навички, працювати з даними, медіа і розвивати компетентності з ІКТ як учнів, так і вчителів.
23
Горбань, Юрій, та Юлія Куліш. "ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА, ОХОРОНА І ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (12 квітня 2021): 616–23. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.130.
Повний текст джерелаАнотація:
В інформаційному суспільстві збереження набутої інформації як інтелектуальної спадщини нації є вагомим чинником розвитку цього суспільства, становлення і формування інформаційної культури. Інформація цінувалася у всі часи і щоб володіти нею, відбувалися протиборства, вбивства, війни. У наші часи вчасно подана, правдива та в повному обсязі отримана інформація має не меншу цінність. Ця цінність визначається не тільки витратами на її створення, а й величиною отриманого від її можливої реалізації прибутку. Мета роботи – визначити й схарактеризувати заходи зі збереження інформаційного потенціалу; дослідити механізм організації інформаційної безпеки держави та охорони культурної спадщини; висвітлити правовий аспект з досліджуваного питання, що регулюється законодавством України. Доведено необхідність прийняття відповідних правових та організаційних заходів для забезпечення свободи обміну інформацією і високого ступеня інформаційної безпеки.
24
O., Mikhailenko, Shcherbak Yu., and Kolos T. "CREATING A BUSINESS PLAN FOR ENTERPRISE RESTRUCTURING." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 42 (June 25, 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-42-4.
Повний текст джерелаАнотація:
In today's conditions, the interest of enterprises in the implementation of restructuring is constantly growing. Until recently, only enterprises that were in a pre-crisis or crisis state were interested in the restructuring tool, but the constant trends of changes in the economic environment encourage successful enterprises to use restructuring as well. Restructuring is considered as an effective tool for overcoming crisis phenomena in the activities of economic entities, increase efficiency, level of competitiveness and value of enterprises. The experience of enterprise restructuring in different periods of economic development allows to characterize the purpose, objectives of restructuring, describes its main stages, determine the features of the restructuring process and develop an algorithm for restructuring. In the study of enterprise restructuring, the main conceptual ideas of existing theoretical models of formation of organizational support for restructuring were identified. Analyzing the stages of the restructuring and the documents that help its implementation, it was concluded that the requirements of the parties interested in the restructuring are not met. This necessitates the definition of the main documents that need to be formed at each stage of the restructuring and the development of an effective business plan for its implementation. The development of a business restructuring plan should be based on the transformation of one alternative option to achieve the established objectives of the restructuring and be a comprehensive plan of specific actions with the definition of deadlines, resources, persons responsible for their implementation. The authors analyze the existing approaches to the development of a business restructuring plan and propose their own structure of the business restruc-turing plan of the enterprise, which includes the formation of a questionnaire – a summary of the enterprise, the target restructuring program and the restructuring plan. The practical significance of the obtained results is that the theoretical provisions of the article have an applied value and can be used in any economic activity of enterprises in modern business conditions.Keywords: restructuring, restructuring business plan, target restructuring program, stages of restructuring, restructuring methods, restructuring measures, restructuring concept, business plan implementation. В умовах сьогодення інтерес підприємств до здійснення реструктуризації постійно зростає, зумовлюючи необхідність у визначення основних етапів реструктуризації та розроблені дієвого бізнес-плану її реалізації. У даній статті узагальнено поняття реструктуризації підприємства, охарактеризовано мету, цілі проведення реструктуризації та описано основні її етапи. Авторами здійснено аналізування існуючих підходів до розробки бізнес-плану реструктуризації та запропоновано власну структуру бізнес-плану реструктуризації підприємства. Встановлено, що розробка бізнес-плану реструктуризації повинна являти собою комплексний план конкретних дій з визначенням строків, ресурсів, відповідальних осіб за їх реалізацію. Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення статті мають прикладне значення та можуть бути використані в будь-якій економічній діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання. Ключові слова: реструктуризація, бізнес-план реструктуризації, цільова програма реструктуризації, етапи проведення реструктуризації, методи реструктуризація, заходи реструктуризації, концепція реструктуризації, реалізація бізнес-плану.
25
Тетерюк-Кінч, Юлія. "ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ СТАНОВЛЕННЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, № 8 (13 липня 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено історичний аналіз становлення мистецької освіти в Словацькій Республіці. Висвітлено етапи створення початкових шкіл мистецтв та основні положення їх існування. Детально описано зміст державної освітньої програми для початкових шкіл мистецтв та надано характеристику й методи організа- ції базової мистецької освіти. Обґрунтовано зміст підготовки учнів і форми її реалізації у початкових мистець- ких навчальних закладах Словаччини. Сформульована організація навчально-виховного процесу в базовій школі мистецтв, прийом учнів на навчання та його завершення в початковій школі мистецтв, а також методи, умови закінчення навчання та видача документа про здобуту освіту. Школа керується на основі чинної державної освітньої програми, яка відображає ціль, мету, функціонування та специфіку школи, а також стратегію, встановлену керівництвом школи. Тому дано аналіз принципів та умов розвитку шкільних освітніх програм.
26
Kiba, Mikhail. "СЦЕНОГРАФІЯ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА". ART-platFORM 1, № 1 (14 травня 2020): 158. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.158-175.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті питання використання досвіду сценографії у дизайні середовища. Аналізується сценографія грецького театру. Вивчається співвідношення форм театру, сцени та декорації, а також їх вплив на глядача. Ці категорії також розглядаються в римському театрі. Він формується як закритий простір, щоб максимально привернути увагу глядача. У грецькому та римському театрі глядач включається в те, що відбувається на сцені, за допомогою зору та слуху. Сценографія компенсує статичність глядача використовуючи для цього рух акторів і хору, вживаючи спеціальні механізми для створення спецефектів. У статті розглянуто інший вид театралізованої вистави, в якому глядач ставав його учасником. Найпоширенышою формою такого подання була процесія. У статті наведені приклади театралізованих процесій та їх архітектурне оточення.
Важливим етапом у розвитку декорації є експерименти в театрі к. XIX – І третини ХХ ст. У театрі к. XIX ст. присутня натуралістична декорація, яка повторює оформлення міського середовища того часу. Зростання ритму міського життя, поява нових технічних засобів зв 'язку та пересування призвело до того, що декорація набуває динамічного вигляду. На декорацію театру І третини ХХ ст. вплинули авангардні течії у мистецтві. Мотиви промислової архітектури привносять у театральні постановки представники конструктивізму. Театральна декорація кі. ХХ ст. створюється проекційною технікою за допомогою цифрового устаткування. Проекції, створені з реальних фотографій, фрагментів відео, віртуальних і графічних зображень, стирають межу між декорацією театру і міським середовищем.
Декорація середовища формується як об’єми в просторі у вигляді синтезу вражень від міських споруд та середовищних об 'єктів. Ці об 'єкти, як у театрі декорація сцени, спрямовують рух, створюють зони підвищеного емоційного впливу. Середовищне проектування членує простір міста на тематичні зони з комплексом візуальних характеристик. Якість життя в цих міських зонах багато в чому залежить від середовищної декорації, що супроводжує життєві процеси.
Ключові слова: середовище, дизайн, декорація сцени, сценографія, театр, архітектурне оточення.
27
Мангушева, О. О. "Заняттєва активність та її компоненти: визначення ключових термінів ерготерапії як окремої науково обґрунтованої професії". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (30 листопада 2018): 54–61. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.54-61.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Україномовні джерела, які описують мету, завдання та методи ерготерапії, використовують різні варіанти формулювання ерготерапевтичних термінів, що суттєво гальмує розвиток професії в Україні. Надзвичайно важливим є створення уніфікованого україномовного поняттєво-термінологічного апарату ерготерапії як окремої науково обґрунтованої професії в Україні. Методи. З аналізу англомовної літератури з ерготерапії було визначено, що першочерговими для розуміння професії є терміни, які містять або є безпосередньо пов’язаними з її центральним поняттям – «заняттєва активність» (occupation). У ході дослідження було проаналізовано різні варіанти формулювання ключових термінів ерготерапії в україномовних джерелах. Результати. У результаті дослідження автором запропоновано формулювання і визначення ключових термінів ерготерапії та продемонстровано їх взаємозв’язок у контексті опису мети, завдань та сфер професійної діяльності ерготерапевта. Висновки. Уніфікація поняттєво-термінологічного апарату ерготерапії українською мовою сприятиме прозорому та ефективному внутрішньопрофесійному та міжпрофесійному спілкуванню та розвитку професії в Україні і потребує подальших досліджень.
28
Matveievа, Nataliia. "РОЗВИТОК ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ НА ПРИКАРПАТТІ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 66–69. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.66-69.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі актуалізуємо проблеми інклюзивної освіти, що ґрунтуються на визнанні прав і свобод людини й, зокрема, з порушеннями розвитку. Філософський аспект інклюзії передбачає улаштування гуманного суспільства у цілому та толерантного інклюзивного середовища, зокрема, у навчальному закладі. У статті проаналізовано найбільш актуальні проблеми сьогодення, що торкаються означених питань. Здійснено порівняльний аналіз розвитку інклюзивного процесу на території України, виокремлено регіони, що перебувають у зоні так званого «ризику» щодо упровадження та подальшого розвитку інклюзивного навчання; забезпечення дітей шкільного віку з різними нозологіями якісними освітнімипослугами; створення для них оптимальних умов соціалізації, навчання, виховання та розвитку. Так, з-поміж низки регіонів найбільш проблемними визнано гірські, що пояснюємо специфікою та віддаленістю розташування, неналежним забезпеченням педагогічними та медичними фахівцями, низьким рівнем обізнаності населення про інклюзію тощо. Pозкрито основні шляхи упровадження інклюзії на Прикарпатті, продемонстровано статистику, яка підтверджує позитивні зміни у її розвитку. Акцентовано увагу на особливостях упровадження інклюзивного навчання у закладах Івано-Франківської області та міста; охарактеризовано його функціонально-змістові складові на основі аналізу результатів діяльності навчальних закладів дошкільної, початкової та середньої ланки; наведено позитивні досягнення та прогалини у контексті означеного. Bиокремлено мету, завдання та напрями розвитку інклюзивної інфраструктури обласного центру. Вивчено, узагальнено та розкрито характеристики практичної роботи педагогів навчальних закладів на шляху створення інклюзивного середовища; опрацьовано та проаналізовано статистичні дані щодо включення осіб з особливими освітніми потребами у масові освітні заклади; встановлено основні прогалини та упущення даного.
29
Дрозд, Л. В., та О. В. Лаврикова. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Problems of Modern Psychology, № 3 (24 листопада 2021): 15–22. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціально-психологічний супровід розглядається як система послідовної, комплексної, соціально спрямованої діяльності команди фахівців, яка забезпечує процеси індивідуалізації особистості учня з особливими освітніми потребами, створює умови для його самовизначення за рахунок власних можливостей і здібностей. На основі показників ефективності соціально-психологічного супроводу та критеріїв (когнітивний, мотиваційно-ціннісний та особистісно- діяльнісний) визначено три узагальнені рівні соціалізації дітей з ООП: високий, середній і низький. Запропоновано методику соціально- психологічного супроводу, обґрунтовано принципи її створення й основні використанні методи, зокрема метод кейсів. Висвітлено етапи впровадження методики. Установлено показники соціалізації на початку та після впровадження експерименту. Висвітлено основну мету методики – створення психологічних умов на заняттях й у позакласній роботі для цілеспрямованого, особистісно-орієнтованого процесу формування в учнів соціальних компетентностей і м’яких технологій, що забезпечить їх успішну соціалізацію. Окремо надано опис команди супроводу та визначено основні форми її діяльності: діагностичну – усебічне вивчення дитини з урахуванням первинного порушення; прогностичну – визначення напрямів корекційної роботи, складання індивідуальної програми розвитку, прогнозування результатів корекційного та освітнього впливу; корекційну – упровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації; проведення корекційно-розвивальних занять; інформаційно-консультативно- просвітницьку – своєчасне й переконливе інформування батьків, педагогічний колектив про проблеми дітей і труднощі в навчанні; тренінги підвищення кваліфікації для фахівців закладів. Методика соціально-психологічного супроводу на основі кейсів дає можливість ставити перед учнями завдання та поетапно досягати результату їх виконання за рахунок вирішення проблемної ситуації. У статті висвітлено результати реалізації методики соціально-психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Проведено порівняльний аналіз з іншими методиками супроводу в наукових працях зі спеціальної психології та корекційної освіти.
30
Shulha, V. P. "Теоретичні та методологічні аспекти виведення першої м’ясної породи в УРСР". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (25 квітня 2017): 72. http://dx.doi.org/10.15421/171728.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором поставлено мету – висвітлити внесок доктора сільськогосподарських наук, професора М. А. Кравченка (1908–1986) у становлення і розвиток галузі спеціалізованого м’ясного скотарства в УРСР в 50–80-ті роки ХХ ст. Узагальнено розроблену ним програму та методику виведення чернігівського і придніпровського внутрішньопородних типів, а також української м’ясної породи. Встановлено, що окремі положення методики покладено в основу створення інших порід і типів м’ясної худоби, які за генетичним потенціалом продуктивності відповідають рівню європейських стандартів, а за своїми біологічними характеристиками – вимогам регіонального розведення в умовах України. Показано, що проблема становлення і розвитку галузі вітчизняного м’ясного скотарства знаходилася в центрі уваги учнів і послідовників М. А. Кравченка. Охарактеризовано сучасну критичну ситуацію, що склалася з генофондом м’ясних порід в Україні, способи оптимізації їх чисельності та продуктивності за умов чистопородного розведення і міжпородного схрещування. Доведено, що наукові розробки вченого не втратили своєї актуальності і значущості на сучасному етапі розвитку галузі.
31
Kutsenko, Maryna, та Yevheniya Boiko. "ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ОЩАДЛИВОГО ВИРОБНИЦТВА ЯК ІНСТРУМЕНТУ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". World Science 1, № 6(58) (30 червня 2020): 38–42. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7103.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню необхідності впровадження технології економного виробництва на будівельному підприємстві. Розглянуто доцільність застосування концепції пісного виробництва як інструменту управління економічною ефективністю підприємства в будівельній галузі. У цій роботі розкрито значення поняття худого виробництва, описано мету та спосіб його реалізації. Узагальнено види втрат при реалізації інвестиційних та будівельних проектів, які необхідно мінімізувати для підвищення економічної ефективності будівельної компанії, а саме: втрати через перевиробництво, втрата часу через очікування, втрати через непотрібне транспортування, втрати через непотрібну обробку, втрати через непотрібні запаси, втрати через надання неякісних послуг, втрати через ігнорування людського фактору. Розкрито зміст перелічених збитків та яку загрозу вони представляють для діяльності будівельного підприємства. Принципи економного виробництва будівельної компанії, яких необхідно дотримуватися при організації будівельного процесу: визначення вартості, визначення потоку створення вартості, забезпечення потоку, "видобуток" продукту та кайзену. Саме застосування концепції бережливого виробництва в управлінні інвестиційними та будівельними проектами підвищить економічну ефективність та конкурентоспроможність будівельної компанії.
32
Шурин, Олена. "РЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ". Інноватика у вихованні 2, № 13 (15 червня 2021): 196–202. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.361.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито основні аспекти реалізації особистісно орієнтованого підходу у професійній підготовці майбутнього вчителя. На основі аналізу наукової та психолого-педагогічної літератури виокремлено науковців, які займалися дослідженням та впровадженням особистісно орієнтованого підходу в процесі підготовки майбутніх педагогів. Проаналізовано поняття особистісно орієнтованого підходу та близьких за змістом понять, зокрема: особистісно орієнтованого навчання, особистісно орієнтованої взаємодії, особистісно орієнтованої освіти. Розтлумачено особистісно орієнтований підхід, як найважливіший психолого-педагогічний принцип, що передбачає врахування своєрідності та індивідуальності особистості майбутнього вчителя; створення умов для самопізнання, самореалізації та саморозвитку особистості студента; систему відносин, за якою кожен студент відчуває себе особистістю і відчуває увагу педагога особисто до нього; спрямування навчально-виховного процесу на кожну окрему особистість з визнанням її унікальності. Сформульовано головну мету особистісно орієнтованого підходу, яка полягає в розвитку мислення майбутніх учителів, їх творчого потенціалу, гармонійному формуванні і всебічному розвитку їх особистості, розкритті неповторної індивідуальності. Визначено важливі ознаки особистісно орієнтованого підходу та педагогічні умови його здійснення.
33
Tron’ko, M. D., G. A. Zamotayeva, I. P. Pasteur та S. V. Masyuk. "Українсько-Американський проект дослідження наслідків опромінення in utero внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: огляд наукових публікацій". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 346–59. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.346.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою отримання науково обґрунтованих даних щодо медичних наслідків Чорнобильської катастрофи в ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» сумісно з Національним інститутом раку (США) з 2003 року виконується програма «Дослідження наслідків опромінення у внутрішньоутробному стані (In Utero) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» (Проект In Utero). Метою цих досліджень є епідеміологічний аналіз і встановлення зв’язку між індивідуальною дозою опромінення щитоподібної залози (ЩЗ) плода та захворюваністю на патологію ЩЗ дітей і підлітків, які пренатально зазнали дії радіоактивного йоду, а також оцінка впливу чинників ризику (опромінення та йодна забезпеченість матері) на перебіг і результати вагітності, на ріст і розвиток потомства. Очікуваним результатом буде науково обґрунтована інформація про медичні наслідки пренатального опромінення, порівняльна оцінка ефекту екологічного відносно лікувального опромінення in utero, на підставі якої можна прогнозувати ризики та розробляти відповідні методичні рекомендації та яку можна буде використовувати в майбутньому в надзвичайних ситуаціях. Мета — бібліографічний огляд наукових публікацій за результатами виконання Проекту. Результати. У 2 публікаціях вказано мету та задачі Проекту, описано принципи формування когорти, дизайн дослідження, процедуру обстеження членів когорти, створення бази даних Проекту, наведено результати першого скринінгового обстеження, а також попередньої оцінки ризику розвитку новоутворень ЩЗ. У першій статті на підставі результатів двох стандартизованих скринінгових обстежень створеної когорти пренатально опромінених осіб наведено розрахунки ризику раку та доброякісних вузлів ЩЗ, проаналізовано радіаційний ризик за розміром пухлин, описано методи оцінки внутрішньоутробної та неонатальної доз йоду‑131 на ЩЗ та запропоновано загальну схему розрахунку внутрішньоутробних доз для осіб із радіаційно забруднених територій та осіб ізтериторій порівняння. У другій викладено результати аналізу антропометричних даних із використанням багатоваріантних лінійних регресійних моделей, які вказують на суттєву модифікацію залежності маси та індексу маси тіла від дози за наявності/відсутності захворювання ЩЗ. Одна публікація стосується ретроспективного аналізу відповідної медичної документації та моделювання за допомогою лінійної регресії співвідношення дози з неонатальною антропометрією та тривалістю гестації. Висновок. В опублікованих працях наведено результати довгострокового клініко-епідеміологічного когортного дослідження осіб, які зазнали опромінення in utero внаслідок аварії на ЧАЕС. Тривале спостереження за членами когорти дозволяє провести науково обґрунтовану оцінку медичних наслідків пренатального опромінення.
34
Завулічна, І. І. "МЕДИЧНІ ФОНДИ ЯК СТРУКТУРА БЛАГОДІЙНИЦТВА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12404.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті здійснено аналіз та подано оцінку благодійності медичних фондів періоду незалежної України, які своєю діяльністю акцентували увагу на доброчинності, допомозі, підтримці та інших питаннях медицини.
Проаналізовано мету створення медичних благодійних фондів, яка полягала у цілеспрямованості на медичну соціальну допомогу, захист людини, наукове вдосконалення лікарів, поширення медичних знань, надання допомоги тим, хто її потребує.
На особливу увагу заслуговують благодійні фонди, які відіграли важливу роль у розвитку і започаткованості нових галузей допомоги, реалізації програм, зокрема Всеукраїнський благодійний фонд «Крона», Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000», Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця», Благодійний фонд «КРАН», Всеукраїнський благодійний фонд «Дитячий світ», Міжнародний благодійний фонд «Здоровʼя українського народу», Благодійний фонд «Твоя опора», Український фонд благодійності «Мрію жити», Товариство Червоного Хреста України, Благодійний фонд «Мати Тереза».
Резюмуючи, можна сказати, що діяльність медичних фондів серед інших форм доброчинності в незалежній Україні стала невід’ємною складовою системи доброчинності у сфері медицини.
Мета цієї статті полягає власне у визначенні місця благодійності медичних фондів у незалежній Україні.
35
КРАСОВСЬКА, Євгенія. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ІНЖЕНЕРІЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 159–70. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-159-170.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати практичної реалізації методики вивчення інженерної справи «Спробуй змінити світ!». Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні розробленої методики через результати її застосування. Емпіричне дослідження застосування розробленої методики проводилося упродовж 2020 – 2021 р. у Дитячій академії «Футурум» Науково-методичного центру НЦ «МАНУ при проведенні навчальних занять за програмами «Людина. Світ. Наука» та «Мова. Світ. Наука» за методикою CLIL. Визначено основні аспекти сприяння вивчення інженерії на загальний розвиток дитини та основну мету навчання інженерії. Проведено обґрунтування структури заняття з інженерії «Спробуй змінити світ!», визначено педагогічні прийоми та засоби для успішної реалізації методики. Вивчення інженерної справи із застосуванням методики «Спробуй змінити світ!» реалізується через застосування як наукових знань, так і практичного досвіду для створення корисних проєктів з повсякденних матеріалів. Результати. Розроблена методика вивчення інженерної справи сприяє розвитку критичного, творчого та новаторського мислення; отриманню навичок аналізу та пошуку унікальних та інноваційних рішень через експерименти та прототипування. Методика дозволить учням самостійно навчитися ставити цілі та визначати шляхи їх досягнення, працювати в команді, використовувати набутий досвід за рамками освітнього процесу – в реальному житті. Зроблено висновок, що основна мета застосування методики – викликати у дітей інтерес до дослідного пізнання світу через конструювання та створення моделей своїми руками, тестування та вдосконалення своїх винаходів, а також залучити дітей до дослідницько-експериментальної діяльності, розвивати пізнавальну ініціативу учнів. Навчальна програма заснована на ітеративному процесі проєктування і проєктному навчанні, завдяки чому учні розуміють важливість інженерії в реальному світі, більше цікавляться інженерією, що може позитивно вплинути на вибір професії у майбутньому. Ключові слова: інженерія, проєкт, прототипування, дослідження, експерименти, практичне навчання; конструювання.
36
Цвєткова, Лариса Юріївна, та Аліна Миколаївна Підлипська. "Футуристичний танець у дискурсі маніфестів італійських футуристів". Танцювальні студії 4, № 2 (29 грудня 2021): 176–94. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.4.2.2021.249303.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – виявити особливості футуристичних танців на основі аналізу маніфестів італійських футуристів, дотичних до танцювальної проблематики. Методологія. Для проведення дослідження застосовано історико-хронологічний підхід, методи аналізу та порівняння. Наукова новизна. Вперше проаналізовано маніфести італійських футуристів, присвячені різним аспектам, в оптиці танцювальної проблематики. Висновки. Італійський футуризм був першим художнім напрямом у світовій історії мистецтва, який, оголосивши машину об’єктом свого натхнення й уособленням краси, поставив за мету відобразити на полотні, папері, металі, а також репрезентувати в танці всі прояви життя індустріальної цивілізації. У хореографії початку XX ст. відбувалося освоєння нових форм виразності, лунали заклики до перегляду глибинних пластів танцювальної мови, здатних знайти адекватні сучасності танцювальні форми. Футуризм, відмовляючись від усталених форм професійного танцю, заперечуючи класичний танець і проголошуючи смерть італійського балету, включає у танцювальну тканину нехудожні об’єкти й, долаючи зображальність як таку, що пов’язана із мімезисом, замінює її виразністю, репрезентантом й уособленням якої стає Машина. Маніфест «Футуристичного танцю» Ф. Т. Марінетті претендував на те, щоб стати не лише теоретичним обґрунтуванням нового футуристичного танцю, а й практичною базою для створення нових пластичних форм. Джерело футуристичної танцювальної поетики, середовище, яке провокувало й надихало на створення нового мистецтва, – це простір індустріального міста. Футуристи прагнули відобразити у танці прискорення темпів життя та індустріалізацію середовища як ознаки нової, майбутньої епохи. Осмислення особливостей футуристичних танців, пошуки футуристами розкутого самоцінного жесту як виражального танцювального засобу дозволяє розширити розуміння футуризму, значення та вплив якого виходить за межі мистецтва історичного авангарду. Культ Машини, визначивши естетику італійського футуризму, став своєрідним «архетипом» культури XX століття, а комплекс обумовлених цим культом ідей і образів є одним із головних внесків італійського футуризму в європейське мистецтво.
37
Оленич, К. В. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ПРОЦЕСУ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 147–52. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто напрями та пріоритети розвитку процесу децентралізації в Україні. Визначено мету децентралізації, яка полягає у розширенні повноважень органів місцевого самоврядування громад, а також фінансовому заохоченні процесів добровільного об’єднання територіальних громад, створенні нормативно-правової основи формування. Узагальнено ключові етапи побудови ефективної системи територіальної організації влади, визначено роль децентралізації у розвитку економіки країни, регіону, території. Встановлено принципи процесу децентралізації, які ґрунтуються на добровільному об’єднанні сільських та селищних рад. Доведено, що ефективність децентралізації проявляється через реалізацію можливостей та сформоване законодавче врегулювання цього процесу з урахуванням взаємодії між органами державної влади й місцевого самоврядування та жителів громади загалом. Основні наукові результати, отримані під час дослідження, вказують на позитивне сприяння процесу децентралізацій на соціально-економічний розвиток в Україні. Пріоритетність розвитку дорадництва спонукатиме до забезпечення дієвості запровадження управлінських рішень, системності заходів щодо зменшення кількості та масштабів обмежень, результативності реформ, розвитку місцевого самоврядування.
38
Літвінова-Головань, О. П. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ СПОРТИВНО-РОЗВАЖАЛЬНОЇ АНІМАЦІЇ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 149–60. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-149-160.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором обґрунтовано комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність процесу формування готовності майбутніх фахівців із туризму до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації, саме: побудова професійно-спрямованого освітнього простору, максимально наближеного до майбутньої анімаційної діяльності; створення інформаційно-креативного середовища, контент якого містить інтерактивні тренінги, майстер-класи, відео-курси; розробка і оновлення комплексу навчально-методичного забезпечення процесу формування готовності майбутніх фахівців із туризму до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації; охарактеризовано відповідне нормативно-правове підґрунтя; проведено аналіз актуальних досліджень щодо професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації в сучасній педагогічній теорії. З’ясовано мету дослідження – наукове обґрунтування комплексу організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування готовності майбутніх фахівців із туризму та шляхи реалізації визначених організаційно-педагогічних умов до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації. Визначено й охарактеризовано форми, методи і засоби реалізації організаційно-педагогічних умов щодо зазначеної підготовки; підтверджена й обґрунтована необхідність більш глибокого вивчення основних понять, а саме: «туризм», «дозвілля туристів», «спортивно-розважальна анімація», «спортивно-розважальні заходи». Зроблено висновки, визначено перспективи подальших досліджень.
39
Verbovska, L. S., N. M. Hamuliak, O. V. Gladun та Yu S. Muts. "ВПРОВАДЖЕННЯ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 14–23. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.14-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено основні складові застосування процесного підходу для удосконалення бізнес-процесів суб’єктами господарювання. Обґрунтовано умови гнучкості в контексті впливу зовнішнього середовища. Запропоновано інструменти та методи, що засновані на стосунках всередині самого суб’єкта господарювання, є досить практичною складовою спрямованою на спільну мету з покращення бізнес-процесної діяльності. Розглянуто концепцію керованого управління (Agile Management), яка випливає з інформатики та Модель гнучкого підприємства. Визначено, що провайдери гнучкості - це засоби, за допомогою яких можна досягти необхідних навичок для створення відповідних практик, інструментів та метод і не можуть виступати, як результат обмежень внутрішнього та зовнішнього середовища, є концепцією внутрішньої політики організації та конфігурації ресурсів. Запропоновано процесне управління, яке має базуватися на процесному п’ятиресурсному методі, і полягає у визначенні сфер адаптації суб’єкта господарювання до глобальних змін, стратегій розвитку, людського потенціалу, ІТ-систем. Виокремлено завдання концепції керованого управління (Agile Management) і Моделі гнучкого підприємства та очікування того, що маючи доступ до необхідної інформації, керівник/тор-менеджери суб’єкта господарювання зможуть забезпечити високу додану вартість у підвищенні ефективності бізнес-процесів. Доведено, що впровадження процесного підходу в управлінні є головною складовою підвищення конкурентних переваг суб’єктів господарювання в умовах глобальних змін.
40
Diachenko, N. P. "Публічне управління у сфері інтелектуальної діяльності в Україні: стан та перспективи". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 151–61. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються теоретичні питання державної політики у сфері інтелектуальної діяльності. Ідентифіковано особливості механізмів державного управління у сфері інтелектуальної власності в умовах реалізації та вдосконалення публічного управління в Україні.
Мета статті. У статті поставлено за мету з’ясувати стан публічного управління у сфері інтелектуальної діяльності в Україні, ідентифікувати механізми, що забезпечують його ефективність та дослідити новітні тенденції формування публічної політики у визначеній сфері.
Наукова новизна. Державне управління в умовах динамічного розвитку потребує принципово нових, демократичних та прозорих для громадськості механізмів формування і впровадження публічної політики у сфері інтелектуальної діяльності, узгодження особливостей яких сприятиме інтенсифікації інноваційної діяльності.
У роботі визначено, що стратегічним орієнтиром розвитку державної інноваційної політики є підвищення рівня захисту об’єктів права інтелектуальної власності та створення передумов для розвитку інтелектуального, творчого, науково-технічного потенціалу нації й становлення інноваційної економіки – запоруки сталого розвитку держави.
У статті обґрунтовано підходи та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів правового, організаційного, наукового забезпечення ефективності державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні.
Наголошено, що з метою забезпечення ефективності правових механізмів захисту, у тому числі немайнової культурної спадщини України, їх формування необхідно здійснювати комплексно.
41
Медведенко, С. В. "ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (21 січня 2020): 32–36. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).183.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються поняття і форми громад-ського контролю за діяльністю Національної поліції України. Звернуто увагу, що контроль є одним з інструментальних чинників демократичного державо-творення та невід’ємною рисою громадського життя. Проаналізовано праці науковців щодо поняття та ознак громадського контролю. На підставі аналізу визначень поняття «громадський контроль» надано власне визначення громадського контролю як цілеспрямова-ної діяльності громадськості щодо виконання органа-ми влади наданих їм повноважень, дотримання законності, дисципліни, прав і свобод людини. Переглянуто новели українського законодавства щодо форм громадського контролю за діяльністю органів Національної поліції України, визначено їх позитивні та негативні аспекти. Зауважено, що громадський контроль має відмінність від інших видів контролю, під час якого громадськість не має повноважень втручатися в опера-тивну діяльність поліції та притягувати працівників поліції до відповідальності. З’ясовано мету громад-ського контролю за діяльністю працівників поліції, спрямовану на недопущення протиправних дій із боку підконтрольних суб’єктів, попередження можливих правопорушень та усунення причин, що їм сприяють. Надано власне визначення громадського контролю за діяльністю Національної поліції України. Запропо-новано створення спеціальних веб-сайтів для надання різного типу інформації щодо протизаконної діяльно-сті працівників поліції.
42
Фомич, Микола, Сергій Головченко та Юрій Скоробогатов. "Психологічний аналіз робочого місця психолога ДСНС України в осередку надзвичайної ситуації". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 31–40. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-31-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій розвідці аналізується робоче місце психолога ДСНС України в осередку надзвичайної ситуації. Розкривається законодавче та нормативно-правове регулювання організації і надання екстреної психологічної допомоги на місці надзвичайної ситуації. З’ясовано мету такої допомоги, що полягає у нейтралізації негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози й виникнення надзвичайних ситуацій та її суб’єктність. У праці уточнено зміст та зазначено організаційні засади підготовки і проведення психологічної роботи психологом ДСНС з постраждалими в осередку надзвичайної ситуації, що включають дві взаємозумовлені складові: перша і головна – безпосереднє проведення психотерапевтичної інтервенції, з використанням короткотермінових психотехнік (тілесноорієнтована терапія, арт-терапія, короткострокова позитивна терапія, сугестивні техніки, релаксаційні методи), які ґрунтуються на глибокому розумінні закономірностей функціонування психіки особистості в граничних умовах існування, методів і прийомів роботи з потерпілими при обмеженому часі, нестачі інформації стосовно потерпілих, значної їх кількості тощо; друга – організація роботи психолога на місці надзвичайної ситуації. Остання містить процеси на спрямовані на створення необхідних умов для продуктивної діяльності психолога, відновлення управління та стабілізацію психічного стану населення; розробку рекомендацій з підготовкицільових програм відновлювального періоду постраждалих. Ключові слова: психолог ДСНС, психологічна робота, екстрена психологічна допомога, надзвичайна ситуація, постраждалі, рятувальники.
43
Yelnikova, Mariia. "Роль громадських організацій під час пандемії у суспільній консолідації України". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, № 1 (24 липня 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.15421/352109.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається роль громадських організацій (далі – ГО) у боротьбі з пандемією COVID-19. Визначено основні проблеми та загрози серед населення, до яких призвела пандемія COVID-19. Окреслено основні напрями та цілі, в діяльності ГО в Україні. Виявлено проблеми та слабкі сторони, які виникають у процесі співпраці громадських організацій з владними структурами. Основну увагу зосереджено на пріоритетних важелях впливу ГО у боротьбі з пандемією. Епідемія, яка охопила весь світ, в тому числі українське суспільство на порозі 2020 року, чітко демонструє, що члени ГО та волонтери, є важливими діячами у розбудові громадянського суспільства, зокрема процесах суспільної консолідації України. Аргументами, які слугують цьому процесу є: створення та функціонування під час пандемії, величезної кількості громадських організацій та благодійних фондів у всіх областях України, які поставили собі за мету – допомагати звичайним жителям та представникам медицини, на засадах благодійності та благородства. Разом з тим, пандемія COVID-19, чітко продемонструвала ті важливі виклики, які слід негайно вирішувати урядам держав, світовим спільнотам та міжнародним товариствам. Наведено ряд аргументів на користь функціонування громадської організації як важливого соціального інституту у боротьбі з пандемією, який спроможний сприяти суспільній консолідації України.
44
Nahorniak, H. S. "ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ І ТЕОРІЙ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У СУЧАСНІЙ ПРАКТИЦІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 35–48. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.35-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню застосування основних концептуальних положень і теорій у процесі формування та відтворення інтелектуального капіталу у сучасній практиці забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств машинобудування. Розкрито економічний зміст, мету та форми процесу розвитку інтелектуального капіталу у взаємозв'язку з людським капіталом. Проаналізовано наукові підходи до теорії інтелектуального капіталу, на підставі яких теоретично обґрунтовано основні механізми процесів формування та відтворення інтелектуального капіталу сучасних машинобудівних підприємств. Розглянуті теорії людського й інтелектуального капіталу, наведена їхня систематизація. Узагальнено та критично проаналізовано сутнісну характеристику втримування та трансформації інтелектуального капіталу з метою визначення потенційних можливостей зростання для подальшого економічного розвитку у руслі інноваційної парадигми. Виявлено вплив людини та знань на трансформацію інтелектуального капіталу. Досліджено сучасний стан та розкрито особливості формування та відтворення інтелектуального капіталу на підприємствах машинобудівного комплексу України. Уточнено зміст поняття “інтелектуальний капітал підприємство”, дано авторське трактування основних складових інтелектуального капіталу підприємства, які безпосередньо сприяють підвищенню конкурентоспроможності. Розкрито питання управління інтелектуальним капіталом вітчизняних підприємств машинобудування. Визначено ряд проблем, які безпосередньо впливають на формування та відтворення інтелектуального капіталу в машинобудуванні України.Розвиток інтелектуального капіталу на рівні підприємства суттєво підвищує їхню конкурентоспроможність, дозволяючи знаходити нові можливості по завоюванню ринку. Посилення ролі інтелектуальних ресурсів у розвитку конкурентоспроможності підприємства в економіці знань привело до того, що змінилися умови та способи створення доданої вартості: знання, навички людських ресурсів (людський капітал), організаційні й управлінські здібності підприємства, його компетенції (структурний капітал) перетворилися в основні фактори створення нової вартості та фактично синтезували появу інтелектуального капіталу, який можна розглядати як ключовий елемент конкурентоспроможності підприємства, точніше елемент, що формує потенційну конкурентоспроможність підприємства. Потенціал розвитку конкурентоспроможності підприємства лежить у галузі формування його інтелектуального капіталу. Чим вищий інтелектуальний капітал, тим вища потенційна конкурентоспроможність підприємства. Звідси все частіше при оцінюванні ринкової вартості підприємства на перший план виходить оцінювання таких нематеріальних активів (складових інтелектуального капіталу), як технологічні активи, стратегія бізнесу, корпоративна культура, клієнтський капітал (капітал відносин), репутаційний капітал, капітал бренду тощо.
45
Bondarenko, N. B., та T. O. Hryboiedova. "ПРОБЛЕМA ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується актуальна проблема сучасності – шляхи підвищення ефективності управління закладом дошкільної освіти. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій, надана характеристика понять, на які спираються автори: «управління», «управлінська діяльність», «менеджер освіти», «освітній простір», «освітнє середовище», «ефективність управління», «компетентність» тощо. Окреслено мету статті, яка полягає у визначенні шляхів підвищення ефективності управління дошкільної освіти у сучасному освітньому просторі. У статті використані сучасні нормативно-директивні документи стосовно організації закладу дошкільної освіти, управління освітнім процесом: Базовий компонент дошкільної освіти, Нова редакція та Положення про заклад дошкільної освіти. Розкриті психолого-педагогічні та методологічні основи управлінської діяльності керівника ЗДО. Охарактеризовано основні складники змісту роботи директора закладу та принципи управління: демократизації, децентралізації, гуманізації та людиноцентризму. Особливу увагу приділено вимогам до сучасного управлінця. У дослідженні виділено основні напрямки роботи керівника: робота з педагогічним колективом та обслуговуючим персоналом; створення досконалої матеріально-технічної бази; удосконалення предметно- розвивального освітнього середовища; планування; контроль; підготовка дошкільного закладу до нового навчального року; проведення літньої оздоровчої компанії; робота з батьками та охорона життя і здоров’я, створення безпечних умов життя. Виділено важливі фактори підвищення ефективності управління ЗДО: представлена виважена стратегія спілкування; партнерська взаємодія колективу закладу освіти і батьків; формування іміджу дошкільного закладу. Особливу увагу приділено впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську діяльність, що позитивно сприяє переходу на новий якісний рівень всіх структурних компонентів ЗДО. Значна увага приділена використанню кваліметричного підходу в управлінні та необхідності керівнику володіти міжнародною методикою ECERS-3, використання якої надає можливість якісно оцінити освітній процес ЗДО. Проаналізовано значення володіння елементами етикету, поведінковою культурою для підвищення авторитету, покращенню стилю у спілкуванні. Визначено значення комунікативних, сугестивних, перцептивних вмінь управлінця. Особливо важливою є асертивність поведінки як складової частини управлінського потенціалу керівника. Охарактеризовані технології «тайм-менеджмету» та «лідерства-служіння» в управлінні ЗДО. Зроблено висновки та надано бібліографічний список.
46
Дмитришин, В. С. "ЩОДО ПРЕДМЕТА ТА ОБ’ЄКТУ ДОГОВОРУ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, № 29 (26 січня 2022): 85–91. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.719.
Повний текст джерелаАнотація:
Дмитришин В. С. Щодо предмета та об’єкту договору трансферу технологій. – Стаття.
Стаття присвячена розгляду питання щодо предмета й об’єкту договору трансферу технологій як комплексного явища, що містить елементи різних правовідносин. Виявлено колізію законодавства, яка не дає правової визначеності змісту договору, що дозволяє тлу- мачити його і як договір про передання прав, і як договір про надання прав у тимчасове користування (ліцензування). Відповідно до мети, яку ставлять сторони договору під час його укладення, договір трансферу технологій може передбачати або відчуження прав на технологію, або надання прав у тимчасове використання із зобов’язанням повернення їх власнику. У випадку надання такому договору форми ліцензійного договору ліцензія має позитивний характер, що передбачає обов’язковість активних дій ліцензіара зі створення ліцензіату можливостей для реалізації мети договору. Установлено, що предметом догово- ру трансферу технологій, змістом якого є передання (відчуження) технології, є права на об’єкти, котрі у своїй сукупності є технологією, а договору, змістом якого є надання права на використання технології, – дозвіл на використання комплексу зазначених прав. Опра- цьоване питання співвідношення понять «предмет» та «об’єкт» договору трансферу техно- логії та «предмета самої технології» як мети її застосування. Звернуто увагу на недоліки законодавства, які тлумачать технологію виключно як процес, виводять за межі об’єкту договору «предмет технології», тобто кінцевий продукт, на створення якого технологія і спрямована, що значно ускладнює передання прав на інформацію, знання, об’єкти інте- лектуальної власності, які визначають мету застосування технології. Висловлено пропози- цію щодо внесення змін до законодавства, зокрема щодо необхідності відбиття в нормах законодавства індивідуальних специфічних вимог до суттєвих умов договорів залежно від їх предмету. Запропонована думка про необхідність внесення змін до законодавства, якими потрібно передбачити віднесення до складу технології не лише процесу, але й об’єкта, який є метою застосування технології, шляхом деталізації відповідного визначення в термінах «об’єкт технології» та «технологія».
47
НОВАК, Сергій, та Михайло Новак. "РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ПРОЦЕДУРИ ВАЛІДАЦІЇ МЕТОДІВ РОЗРАХУНКУ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВОГНЕЗАХИСНОЇ ЗДАТНОСТІ ПОКРИТТІВ ДЛЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 1(11) (2 липня 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.1.3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Зважаючи на значимість достовірності даних щодо вогнезахисної здатності вогнезахисних матеріалів при визначенні проектних параметрів об’єктів вогнезахисту, актуальними є дослідження, спрямовані на розвиток процедур оцінювання методів визначення властивостей систем вогнезахисту. Проведене дослідження ставило за мету удосконалення реалізації існуючої процедури валідації методів розрахунку характеристики вогнезахисної здатності покриттів для сталевих конструкцій, яку засновано на проведенні обчислювального експерименту. Для досягнення цієї мети розроблено блок схему алгоритму і створено програмний продукт для автоматизованої реалізації зазначеної процедури валідації, що дозволяє звести до мінімуму кількість операцій ручного введення вхідних даних і передачі даних між пакетами програм, які в ньому застосовані. Результати апробації створеного програмного продукту свідчать про його придатність до практичного застосування для валідації методів розрахунку характеристики вогнезахисної здатності покриттів для сталевих конструкцій, наведених в EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013.
48
Олексійович, Колодін Артем. "ЩОДО ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДОГОВОРУ МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ ТА ДОГОВОРУ ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ) ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ". Часопис цивілістики, № 41 (6 серпня 2021): 51–55. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.422.
Повний текст джерелаАнотація:
У запропонованій статті визначається, що об’єктивні закономірності розвитку продуктивних сил сучасної епохи, прискорення науково-технічного прогресу у всіх сферах матеріального виробництва настійно вимагають подальшого зміцнення міжнародного економічного співробітництва, розширення торгових зв’язків між країнами світу.
Вивчення договору фрахтування (чартеру) судна необхідне з погляду зору нормотворчої діяльності, спрямованої як на подальше вдосконалення норм радянського морського законодавства, так і на створення міжнародних угод, у яких із метою уніфікації морського права були би врегульовані певні відносини, що виникають на підставі чартеру.
Акцентовано увагу на тому, що без дослідження умов фрахтування (чартеру) неможливі розробка і затвердження стандартних форм або проформ чартерів, кожна з яких становить систематизований виклад загальних умов перевезення вантажу певного виду або кількох видів на певному напрямку / напрямках.
У ході порівняльного аналізу двох видів договорів морського перевезення і фрахтування (чартеру) було зроблено висновок про різну правову природу цих договорів.
Договір фрахтування судна належить до групи договорів майнового найму. У частині надання послуг екіпажу при фрахтуванні, безсумнівно, договір чартеру виходить за рамки «чистої» оренди, однак, беручи до уваги основну мету договору (користування і володіння майном) і не враховуючи другорядну мету (послуги членів екіпажу судна), слід констатувати: договір фрахтування судна є схожим із договором оренди транспортних засобів.
У статті визначається, що юридична природа договору морського перевезення загалом і чартеру як одного із його різновидів залишається в рамках договору перевезення. Предметом названих договорів є надання послуг особливого роду - послуг із переміщення вантажів, багажу, пошти, пасажирів у просторі.
Відносини у сфері фрахтування морських суден регулюються угодою сторін і диспозитивними нормами національних законів, що з'явилися під впливом великої морської практики. За відсутності єдиної уніфікованої конвенції про морські перевезення регулювання таких відносин буде проходити стихійно із застосуванням стандартних проформ, які тією чи іншою мірою влаштовуватимуть сторони договору.
49
Usov, Yaroslav. "ПРОБЛЕМИ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 145–51. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-145-151.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У статті висвітлено проблеми захищеності інформаційного середовища, запропоновано аналіз низки звітів провідних організацій у сфері захисту інформації щодо загроз кібербезпеці за останній рік, сформульовано означення захищеного інформаційного середовища (ІС) та виділено його складові. Постановка проблеми. Забезпечення захисту інтересів особи, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, які стосуються питань кібербезпеки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток систем захисту інформації та забезпечення кібербезпеки загалом зробили провідні вітчизняні та закордонні науковці. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Значний обсяг накопичених у цій галузі знань, недостатньо дослідженою залишились проблеми захищеності інформаційного середовища. Постановка завдання. Стратегія кібербезпеки України має за мету створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства й держави. Виклад основного матеріалу. Кіберпростір є інформаційним середовищем, яке функціонує за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, тобто сукупності інформаційних та телекомунікаційних систем, які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Висновки відповідно до статті. Враховуючи існуючу останню аналітику щодо ризиків та загроз кібербезпеці, можна зробити висновок, що для забезпечення захисту інформації: за напрямками (технічний, інженерний, криптографічний та організаційний) та забезпечення захисту властивостей інформації (цілісність, конфіденційність, доступність), інструментальними оболонками ІС мають стати: апаратні, програмні, правові та апаратнопрограмні засоби захисту інформації
50
Василенко, С. В. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЧИННОГО ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В ЧАСТИНІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОДАТКОВИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 44–48. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор досліджує поняття попередження податкових правопорушень, його об’єкт та предмет, а також мету попереджувальної діяльності в податковій сфері. Для удосконалення податкового законодавства України у сфері попередження податкових правопорушень було запропоновано низку заходів, які слід здійснити для координації роботи податкових органів, та зміни до Податкового кодексу України. Податковий контроль є одним з методів попередження податкових правопорушень. Податковий контроль проводиться посадовими особами податкових органів у межах своєї компетенції за допомогою податкових перевірок, отримання пояснень платників податків, податкових агентів, перевірки даних обліку і звітності, огляду приміщень та територій, що використовуються для отримання доходу (прибутку). Діяльність з попередження правопорушень у податковій сфері має здійснюватися як у частині подолання об’єктивно негативних факторів у розвитку національної економіки, так і суб’єктивного фактора – створення умов для формування у свідомості населення сумлінного платника податків. Попередження податкових правопорушень передбачає, з одного боку, захист інтересів держави і суспільства в цілому від нестабільності в сфері економіки, з іншого – стабільність функціонування бюджетної системи. Об’єктом попередження податкових правопорушень є суспільні відносини, що виникають між платниками податків (фізичними та юридичними особами) і державою (в особі податкових та інших контролюючих органів) з питань формування правової свідомості особи на добровільне виконання свого конституційного обов’язку, запобігання вчиненню правопорушення.