Добірка наукової літератури з теми "Статичний контент"

Актуальність теми дослідження. Для обґрунтованого збільшення ресурсу вертольотних редукторів необхідно мати наявні дані по навантаженості їх зубчастих передач на основних режимах польоту, результати стендових випробувань, розрахунків на міцність, витривалість, напружено-деформівного стану і т. ін. Отримані результати будуть використані в перевірочних розрахунках, випробуваннях відповідних деталей редукторів за різними критеріями при підготовці висновків про доцільність продовження ресурсів трансмісій вертольотів Ми-8 та їх модифікацій. Постановка проблеми. Виявлення можливості збільшення ресурсів зубчастих передач головного, проміжного і хвостового редукторів вертольотів Ми-8 та їх модифікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У раніше проведених дослідженнях дана оцінка навантаженості та напружено-деформованого стану зубчастих передач в основному для однопарного зачеплення зубчастих коліс. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Специфіка роботи зубчастих передач вертольотних редукторів полягає в урахуванні реальної багатопарності зачеплення, характерної для авіаційних передач. Мета статті. Розглянути наявні дані по статичних та динамічних навантаженнях у зоні багатопарного зачеплення. Виклад основного матеріалу. Розглянуті навантаженість високошвидкісних зубчастих передач редукторів на злітному і крейсерському режимах експлуатації, статичний розподіл навантаження між зубцями в зоні багатопарного зачеплення, динамічні навантаження в зачепленні зубчастих коліс. Висновки відповідно до статті. Найбільш небезпечним для роботи зубчастого вінця є крайковий контакт на вході в зачеплення і виході з нього, де мають місце максимальні контактні напруження.

Враховуючи важливість підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до рівня технологій, що застосовуються на виробництві, актуалізовано освоєння та використання професійною освітою новітніх технологій в навчально-виробничому процесі. Визначено SMART-комплекс як комплексну інформаційну динамічну систему навчально-методичного спрямування, яка відповідає SMART-критеріям (specific, measurable, attainable, relevant, time- bound). Вказано, що SMART-комплекс має статичну, динамічну і середовищну складові. Він надає цілісну інформацію про навчальний предмет з можливістю оперативного доступу до навчального контенту через мережу Інтернет, забезпечує оперативну оцінку навчальної діяльності учасниками навчального процесу. SMART-комплекс підтримується усіма розповсюдженими сучасними пристроями. SMART-комплекс оперує розповсюдженими типами сучасного мультимедійного контенту. У SMART-комплексі можуть бути розміщені і функціонально пов’язані між собою такі електронно-освітні ресурси: система дистанційного навчання, мультимедійний контент, електронні підручники, хмарні ресурси та ін. Описано, що навчальний процес за допомогою SMART-комплексу містить ознаки «гнучкого навчання» та змішаного навчання, може містити в собі систему дистанційного навчання. Акцентовано увагу на актуальності методів нечіткої логіки для вимірювання якісних характеристик SMART-комплексу. Наведено критерії діагностування якості SMART-комплексу для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: змістовий, атестаційний, супроводу та підтримки, адаптивний, комунікаційний. Зазначено, що змістовий критерій визначає якість навчального контенту і його відповідність цілям навчання і навчальним програмам. Атестаційний критерій характеризує придатність SMART-комплексу до оцінки набутих майбутніми фахівцями знань і вмінь. Критерій супроводу і підтримки дає змогу оцінити наявність інструктивних, структурних, інформативних матеріалів і систем щодо функціонування SMART-комплексу. Адаптивний критерій характеризує можливості SMART- комплексу до побудови власної структури, графіка навчального процесу. Комунікаційний – характеризує можливість забезпечувати швидку і доступну взаємодію між користувачами SMART-комплексу. Наголошено на необхідності подальшої деталізації...

Сьогодні мобільні технології швидко розвиваються та проникають практично в усі галузі діяльності людини: економіку, науку, освіту.Наряду з цим, розширюється модельний ряд та функціональність мобільних терміналів, спектр підтримуваного системного та прикладного програмного забезпечення, систем стільникового зв’язку, управління сканерами штрих-кодів, методів віддаленого доступу до територіально розподілених баз даних та інтернет-ресурсів тощо.Застосування мобільних технологій стає все більш складним. Вибір мобільної технології для конкретних застосувань стає нетривіальним завданням. Людина, що приймає рішення з вибору для конкретного класу задач, повинна мати належні знання у сферах, не пов’язаних із самою задачею застосування мобільних технологій. Підтримка рішень щодо вибору мобільних технологій для конкретних застосувань на сьогодні відсутня. Тому актуальною проблемою є розроблення систем підтримки прийняття рішень (СППР) з вибору мобільних технологій для визначеного класу задач [1].Розроблений алгоритм [2] прийняття рішень при виборі мобільних технологій на основі визначених класів задач та вимог до апаратних та програмних характеристик і до функціональності системи розробки власного програмного забезпечення. Основні компоненти системи підтримки прийняття рішеньщодо вибору мобільної платформи реалізовані на програмному забезпеченні з відкритим кодом у вигляді веб-ресурсу. Використана LMS Mooddle.СППР містить підсистему навчання користувачів характеристикам та можливостям вибраних мобільних платформ, які необхідні для подальшого аналізу альтернатив при виборі мобільної платформи (рис. 1).Оскільки мобільні платформи розвиваються дуже динамічно, нові версії будуються на кардинально нових принципах,з’являються нові платформи, підсистему навчання можна віднести до систем з відкритим типом контенту тобто до систем, контент яких невідомий на етапі проектування і програмної реалізації підсистеми навчання, і передбачається, що він буде додаватись і розширюватись на етапі використання [4]. Додатковий контент доступний на розподілених веб-ресурсах та у великих сховищах навчальних і довідкових матеріалів, наявних на сайтах підтримки розробників мобільних платформ та постачальників мобільних терміналів і смартфонів. Інтеграція навчальних ресурсів з актуальними навчальними та довідковими ресурсами розробників забезпечує релевантність навчання.Для швидкої перевірки знань та рівня засвоєння учбових матеріалів використовуються засоби контрольних тестувань. Контрольні тести вибору – це послідовність простих питань типу (багато варіантів / одна відповідь), які можуть бути формально перевірені. Питання з бази знань статичних тестів вибираються випадковим способом. База знань містить категорії запитань з різними рівнями складності, які використовуються в залежності від мети тестування. Перевірка знань технічно реалізована у вигляді інтерактивного компоненту з базою даних, пов’язаною з базою даних розділів і тем навчальних курсів.Оскільки тести призначені, в першу чергу, для самоконтролю, питання ідентифікації учня в даному випадку не актуальні.Розглянуті всі етапи організації та здійснення тестування [5]. На стадії підготовки: створення тестів, зберігання та вибір тестів; на стадії видачі: представлення, взаємодія, отримання відповіді та на стадії оцінки: власне оцінка, проставлення балів, забезпечення зворотного зв’язку.База знань статичних тестів формується експертом з предметної області на основі учбових курсів. Інтеграція контрольних тестів з учбовим матеріалом, що подається підсистемою навчання, дозволяє виявити програлини у засвоєнні, звернути увагу учня на конкретні поняття, які слабко засвоєні, та надати рекомендації щодо розділів навчального курсу, які необхідно вивчити повторно. Останнє забезпечує адаптивність навчального середовища.

У статті розглянуто поетичну збірку Василя Хмелюка «1926, 1928, 1923».У центрі уваги – питання, пов’язані з дизайном книги, співвідношенням міжсловом і зображенням. Оформлення до збірки виконав художник-графік ЮрійВовк. Відзначено урбаністичні мотиви книжки. Особливу увагу звернуто наостанню частину збірки «1923», у яку увійшли найекстравагантніші твори.Помітні бурлескні тенденції, що спрямовані на контакт-конфлікт з читачем.Технології представлення тексту у Хмелюка дуже цікаві й багатозначні. В окремих рядках збірки проявляються властиві футуристам шрифтові пошуки,увага до графічних еквівалентів тексту, уведення математичних знаків і цифр утекстову тканину. Поет руйнує традиційний синтаксис і порушує правилапунктуації. Найоригінальнішим щодо проникнення зображального ряду у словесний може вважатися вірш «Купуйте овочі», в якому автор експериментує ізпобудовою і розміщенням рядків, шрифтом, ілюстративним матеріалом. Хмелюкреагує і на новації дадаїзму («Статичний момент сили», «Рибацька хвала», «Гімні високій валюті»). Окремі вірші можна інтерпретувати у світлі практики сюрреалізму («Моя історія», «Парад»). Несподівана асоціативність, алогічні поєднання візуальних образів, тотальна іронія – ознаки сюрреалістичних експериментів поета. Усі авторські прийоми працюють на ефект приголомшеності таепатаж читача. Юрій Вовк підхоплює ініціативи поета, його ілюстрації єадекватними до поетики циклів. Підсумовано, що засоби візуального вираження вцій книзі, виготовленій за допомогою гектографа, вказують на причетністьавтора до футуризму. Помітні у творчій практиці Хмелюка дадаїстські тасюрреалістичні експерименти.

У статті експліковано поняття екологічної культури та її формування засобами інтегративного підходу. Зокрема, визначено, що екологічна культура являє собою систему взаємозалежностей та взаємоадаптації людини і природи на основі культурних традицій, емоційно- ціннісних переживань. Така адаптація забезпечує збалансованість та урівноваженість людського буття і дозволяє людині долати власну природну обмеженість. Екологічна культура входить у зміст душевних прагнень і спонук, переломлюючись крізь людську суб’єктивність у її нерозривному зв’язку зі світом. Доведено, що екологічна культура вибудовується на інтегративній основі, щоразу залучаючи у власний обіговий контекст нові види пізнання. Інтегративний підхід кваліфікуємо як стратегію дослідження процесу формування екологічної культури студентів економіко-гуманітарних та інженерних коледжів, що усуває фрагментацію знань про реальність, вибудовуючи цілісну картину світу. Ідея інтеграції пронизує сучасний освітньо-педагогічний простір і є однією з домінантних, оскільки вона ретранслює динаміку парадигмальних педагогічних зрушень в умовах переходу від традиційних моделей структурування знань лінійного типу до більш складних, від статичних до динамічних. Визначення змісту освітніх процесів неодмінно супроводжується урахуванням їх множинності та варіативності, що націлює на побудову синтетичної освітньої моделі та розвиток інтегративних процесів в освіті. Використання інтегративного підходу у формуванні екологічної культури студентів кваліфікуємо як необхідний елемент цілісного освітньо-виховного процесу економіко-гуманітарних та інженерних коледжів, де інтеграція традиційно представлена блоком нормативних дисциплін, кожна з яких так чи інакше актуалізує попередньо набуті знання. Така послідовність в оволодінні необхідним каркасом знань репрезентує інтегративну вертикаль предметно орієнтованого навчання. У коледжах інтегративна модель оволодіння знаннями не обмежується вимогами щодо їх нарощування та сумування, а передбачає взаємодію та взаємодоповнення дисциплін.

Ретроспективний аналіз свідчить, що традиційно процес навчання відбувався в межах тріади «учитель – учень – підручник». Однак науково-технічний прогрес ХХI століття додав до цієї взаємодії таку важливу ланку, як цифрові технології. Упродовж тривалого часу паперовий підручник уважався основним засобом навчання, а вчитель – єдиним джерелом знань. Проте сьогодні до взаємодії учителя та учня як суб’єктів освітнього процесу на уроці активно долучаються цифрові технології, оскільки дають можливість миттєвого доступу до всебічної інформації та наукового знання, що невпинно нагромаджується та збагачується. З огляду на це професійне становлення майбутнього вчителя іноземної мови без володіння цифровою компетентністю, що охоплює впевнене, критичне та відповідальне використання і взаємодію з цифровими технологіями для навчання, роботи та участі в житті суспільства, неможливе. Отже, комп'ютеризація та інформатизація освіти зумовлюють пошук нових підходів до фахової підготовки майбутнього вчителя, зокрема англійської мови. У статті розкрито зміст програми навчальної дисципліни «Сучасні технології навчання англійської мови у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО)» з циклу професійної підготовки студентів напряму «6.02030302 Філологія. «Мова і література (англійська)» Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (2017/2018 навчальний рік). На основі набутого педагогічного досвіду обґрунтовано доцільність формування цифрової компетентності майбутнього вчителя англійської мови у процесі його фахової підготовки. Проілюстровано результати вивчення вище вказаної дисципліни на прикладі студентської проєктної роботи, презентованої як фрагмент електронного посібника як доповнення до чинного підручника з англійської мови для 1-го класу ЗЗСО. Проаналізовано фрагмент електронного посібника та доведено, що програмa-шаблон дає змогу майбутньому вчителеві англійської мови самотужки укладати, розробляти, структурувати і систематизувати мовні та мовленнєві завдання, наповнювати контент мультимедійним матеріалом (аудіо-, відео-, статичною і / або динамічною анімацією) за умови дотримання певних лінгвометодичних, психолого-педагогічних та ергономічних параметрів. Унаслідок опитування студентів встановлено, що цифрові технології удосконалюють процес навчання іноземної мови завдяки миттєвості доступу до всебічної, професійно значущої та аутентичної інформації, мультимедійності, креативності, інтерактивності та можливості міжкультурної взаємодії, що забезпечує досягнення освітніх цілей, а цифрова компетентність є невід’ємною складовою частиною професійної підготовки майбутнього вчителя англійської мови в сучасних умовах.

Введение. Проведен анализ особенностей структуры и смыслового содержания виртуальных порталов Пенсион ного фонда Российской Федерации (ПФ РФ), всероссийской общественной организа ции «Союз пенсионеров России» (СПР), сайта регионального социального центра как разновидностей институционального виртуального ресурса, осуществляющего типовую коммуникацию государства с населением разного возраста, в первую очередь пожилого. Цель статьи – описать дискурсивные, коммуникативные, структурные особенности официальных порталов государственных и общественных организаций, обращенных к пожилой части населения страны и региона, выявить способы организации коммуникации, характер общения с адресатом. Материал и методы. Общая методология исследования базируется на исследованиях лингвистов, психологов, психолингвистов в области речевых, психологических, когнитивных особенностей людей пожилого возраста, а также когнитивно-дискурсивных подходах к общению официальных структур и общественных организаций с разными слоями населения в виртуальной среде. Использовались структурный (контент) анализ сайта, коммуникативный анализ отдельных компонентов сайтов, прагмастилистический анализ фрагментов текстов, содержащихся в контенте сайта, жанровый анализ высказываний и фрагментов текстов. Результаты и обсуждение. Обнаружился разный объем гипертекстовых, мультимодальных, поликодовых структурных компонентов на фоне типичных для виртуальных объектов такого рода формы и содержания. Виртуальное пространство портала ПФ РФ имеет черты маркетинговой платформы, содержащей разделы, ориентированные на обратную связь с адресатом: личный кабинет гражданина, центр консультирования, пенсионный калькулятор; контент портала СПР соединяет маркетинговые, информирующие, воздействующие и интерактивные черты. Степень совмещения институционального официального, официально-делового, рекламного, ритуального, обыденного дискурсов также неодинакова, зависит от характера субъекта, функции и правообладателя виртуального объекта. Наибольшим объемом официального и официально-делового дискурсивного компонента, наименьшей величиной визуальных средств отличается портал ПФ РФ. Портал СПР в равной степени сочетает официально-деловой, правовой, публицистический и обыденный типы дискурса, оформленные в том числе с помощью статичных и динамичных инфографических компонентов. Портал регионального социального центра содержит компоненты правового, официально-делового, просветительского, публицистического типов дискурса (последний представлен номерами регионального периодического издания). Заключение. Структура, содержание контента, тип коммуникации порталов указывают на наличие не полностью совпадающих типов адресата. Адресат портала ПФ РФ – гендерно, профессионально, социально не определенное лицо пенсионного, предпенсионного возраста, заинтересованное в концептуально ограниченной информации; мобильное в когнитивном отношении, легко переходящее от обыденной концептуализации действительности к профильной, способное быстро адаптировать большой объем правовой информации, ориентирующееся в виртуальной среде, меняющее стилевые и коммуникативные регистры. Адресат портала СПР – гендерно, социально не определенный пенсионер, активный по отношению к общественной и государственной жизни России, имеющий широкие интересы, вовлеченный в занятия физкультурой и спортом, волонтерское движение. Адресат портала Бюджетного учреждения Омской области «Комплексный центр социального обслуживания населения Шербакульского района» – гендерно не определенный, социально не защищенный (пенсионер в том числе), территориально ограниченный член социума, активный по отношению к общественной жизни Омской области и района, имеющий широкие интересы, вовлеченный в занятия физкультурой и спортом, не сдающийся ни при каких обстоятельствах. Общим является наличие навыков свободного владения компьютером, умение ориентироваться в виртуальной среде либо осознание необходимости обучаться компьютерной грамоте. Introduction. The article analyzes the features of the structure and semantic content of the virtual portals of the Pension Fund of the Russian Federation, the All-Russian public organization “Union of Pensioners of Russia”, the portal of the regional social center as a kind of institutional virtual resource that provides typical communication between the state and people of different ages – primarily the elderly. The purpose of the article is to describe the discursive, communicative, structural features of the official portals of state and public organizations, addressed to the elderly population of the country and region, to identify ways of organizing communication, the nature of communication with the addressee. Material and methods. The general research methodology is based on studies of linguists, psychologists, psycholinguists in the field of speech, psychological, cognitive characteristics of elderly people, as well as cognitivediscursive approaches to communication between official structures and public organizations with different layers of the population in a virtual environment. We used structural (content) analysis of the site, communicative analysis of the individual components of the sites, pragma-style analysis of fragments of texts contained in the content of the site, genre analysis of statements and fragments of texts. Results and discussion. Portals have a different volume of hypertext, multimodal, polycode structural components against the background of typical forms and contents typical for virtual objects. The virtual space of the RF PF portal has the features of a marketing platform that contains sections oriented to feedback from the addressee and their implementation – a citizen’s personal account, counseling center, and pension calculator; The content of the portal of the joint venture of the Russian Federation combines marketing, informative, effective and interactive features. The degree of combination of institutional, official, business, advertising, ritual, everyday discourses is also different, depending on the nature of the subject, function and copyright holder of the virtual object. The largest volume of official and official-business discursive component, the smallest amount of visual means is distinguished by the RF PF portal, the portal of the Union of Pensioners of the Russian Federation equally combines officialbusiness, legal, journalistic and everyday types of discourse, designed also using static and dynamic infographic components; the portal of the regional social center contains components of legal, official-business, educational journalistic types of discourse (the latter is represented by the numbers of the regional periodical). Conclusion. The structure, content of website, type of communication of the portals indicate the presence of incompatible types of recipient. The addressee of the Pension Fund of the Russian Federation’s portal is a gender, professional, socially undefined person of retirement, pre-retirement age, interested in conceptually limited information; it’s mobile in a cognitive sense, easily transitioning from an ordinary conceptualization of reality to specialized, able to quickly adapt a large amount of legal information, orientated in a virtual environment, changing style and communicative registers. The addressee of the portal of the Union of Pensioners of the Russian Federation is a gender, socially undefined pensioner, active in relation to public and state life in Russia, having broad interests, involved in physical education and sports, and volunteer movement. The addressee of the portal of the Public Institution “Public Center for Social Policy of the Sherbakul Region” is a gender-undefined, socially unprotected (including pensioner), a geographically limited member of society, active in relation to the public life of the Omsk region, having broad interests, involved in physical education and sports not giving up under any circumstances. Common is the command of computer skills, the ability to navigate in a virtual environment or the awareness of the need to learn computer literacy. Common is the availability of computer skills, the ability to navigate in a virtual environment or the awareness of the need to acquire computer literacy.

Останніми роками набув широкого поширення термін E-learning, що означає процес навчання в електронній формі через мережу Інтернет або Інтранет з використанням систем управління навчанням. Поняття «Електронне навчання» (ЕН) сьогодні є розширенням терміну «дистанційне навчання». ЕН – ширше поняття, що означає різні форми і способи навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ). Ефективність електронного навчання істотно залежить від, технології, що в ній використовується. Складне у використанні програмне забезпечення не тільки ускладнює сприйняття навчального матеріалу, але й викликає певне несприйняття використання інформаційних технологій в навчанні. Програмне забезпечення для ЕН представлене на сьогоднішній день як простими статичними HTML-сторінками, так і складними системами управління навчанням і навчальним контентом (Learning Content Management Systems), що використовуються в корпоративних комп’ютерних мережах. Успішне впровадження електронного навчання ґрунтується на правильному виборі програмного забезпечення, що відповідає конкретним вимогам.У всьому різноманітті засобів організації електронного навчання можна виділити наступні групи:авторські програмні продукти (Authoring Packages);системи управління навчанням (Learning Management Systems – LMS);системи управління контентом (Content Management Systems – CMS);системи управління навчальним контентом (Learning Content Management Systems – LCMS).Існують дві основні групи систем організації електронного навчання:комерційні LMS\LCMS;вільно поширювані LMS\LCMS.Комерційні LMS\LCMS“Бітрікс: Керування сайтом”. Продукт доступний в різних версіях, які відрізняються одна від одної набором модулів, а отже і можливостями (“Старт” – 199 у.о., “Бізнес” – 1699 у.о.). Доступні версії, що працюють не тільки з MySQL, а й з Oracle. Розробку дизайну сайту і його первинне налаштування можуть провести лише PHP-програмісти. Так само система вельми вимоглива до ресурсів сервера.“Amiro.CMS”. Збалансована і багатофункціональна CMS, що має багато серйозних переваг, серед яких глибокий рівень контролю над сайтом через веб-сервер-інтерфейс, високий рівень юзабіліті, орієнтація на пошукову оптимізацію, невисока ціна рішень (від 90 до 499 у.о., причому можливі варіанти з орендою і щомісячною оплатою).Система “Прометей” – це програмна оболонка, яка не тільки забезпечує дистанційне навчання і тестування, але і дозволяє управляти всією діяльністю віртуального навчального закладу, що сприяє швидкому впровадженню дистанційного навчання і переходу до широкого комерційного використання. Інтерфейс перекладений кількома національними мовами, серед яких українська.Серед інших систем варто відмітити “NetCat” (“Standard” – 300 у.о., “Plus” – 750 у.о., “Extra” – 1200 у.о., “Small Business” – 4 у.о.) та “inDynamic 2.3” (базова поставка – 1100 у.о., розширена – 1500-3500, максимальна комплектація системи модулями – 9000 у.о.).Нажаль, у сучасних умовах масове використання таких систем вітчизняними вузами не представляється можливим через їх високу вартість і жорсткі апаратні вимоги. Крім того комерційні системи надають вельми обмежені можливості для розширення і масштабування.Вільно поширювані LMS\LCMSAtutor.Розроблена з урахуванням ідей доступності та адаптованості, має україномовний інтерфейс.Claroline (Classroom Online). Claroline дозволяє створювати уроки, редагувати їх вміст, управляти ними. Додаток включає генератор вікторин, форуми, календар, функцію розмежування доступу до документів, каталог посилань, систему контролю за успіхами, модуль авторизації.Dokeos. Більше орієнтована на професійну клієнтуру, наприклад, на персонал підприємства.LAMS (Learning Activity Management System). LAMS є революційно новою системою для створення і управління електронними освітніми ресурсами. Вона надає викладачеві інтуїтивно зрозумілий інтерфейс (заснований на EML) для створення освітнього контента.Moodle. Проект був задуманий для поширення соціоконструктивістського підходу в навчанні. Moodle підходить для використання більш класичних стилів, зокрема, гібридного навчання, що перетворює систему на додаток до презентаційного навчання.Існує також низка вільно поширюваних LMS\LCMS з функціональними можливостями, схожими до вище розглянутих. Серед них варто відмітити OLAT, OPENACS та Sakai.Отже, системи з відкритим кодом дозволяють вирішувати ті ж завдання, що і комерційні, але при цьому у користувачів є можливість доопрацювання і адаптації конкретної системи до своїх потреб і поточної освітньої ситуації.

Представлено результати наукового дослідження лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Обґрунтовано методичні основи розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників аграрної, будівельної і машинобудівної галузей: цілі розроблення SMART-комплексів визначаються з урахуванням соціального запиту на підготовку мобільних, автономних і відповідальних педагогічних працівників; потреби ринку праці у кваліфікованих робітниках із розвиненими цифровими навичками та здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти щодо формування індивідуальної освітньої траєкторії; відбір і структурування змісту SMART-комплексів ґрунтується на методологічних підходах, дидактичних принципах, врахуванні галузевої специфіки професійної підготовки та видів навчально-пізнавальної діяльності здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти; галузева диференціація SMART-комплексів потребує спеціального програмного забезпечення для навчальної діяльності здобувачів освіти і викладачів; ефективна реалізація SMART-комплексів уможливлюється застосуванням інтерактивних методів навчання, інформаційно-комунікаційних технологій, форм колективної діяльності та взаємодії; розроблення SMART-комплексів здійснюється відповідно до затверджених у закладі освіти навчально-методичних комплексів і передбачає застосування цифрового методичного інструментарію, ефективного онлайн-управління та тренінгового навчання педагогічних працівників. Розроблено концептуальну модель SMART-комплексу як інформаційно-динамічної системи електронного освітнього ресурсу навчально-методичного спрямування, побудованої на постійному розвитку та зміні функціональних зв’язків і відношень. SMART-комплекс має статичний, динамічний і середовищний компоненти; містить модулі: навчальний контент, систему його доставки до користувачів, систему підготовки та систему оцінювання учасників освітнього процесу. Специфіка SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників аграрної, будівельної і машинобудівної галузей, визначається змістовим наповненням та використанням спеціального програмного забезпечення для роботи працівників у зазначених галузях. Створено методику розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників аграрної, будівельної і машинобудівної галузей, що охоплює шість етапів (організаційно-цільовий, змістовий, структурний, проєктувальний, узагальнювальний, процесуальний).

Мета роботи – виокремлення психолого-педагогічної складової впровадження інноваційних технологій у післядипломну медичну освіту та узагальнення досвіду використання комп’ютерних технологій у навчанні лікарів на прикладі Навчально-тренінгового центру технологій 3D візуалізації ХМАПО.Основна частина. Розкрито контекст поняття “психологічна готовність до здійснення інновацій” з огляду на її статичний рівень, який трактується як “базовий інноваційний потенціал”, та динамічний рівень – процес “нарощування” імовірності загальної ефективності впровадження інноваційних технологій. Представлено результати анкетування слухачів-лікарів щодо їх готовності використовувати інноваційні технології у професійній діяльності. Результати проведеного дослідження засвідчили неоднорідність психологічної неготовності лікарів щодо використання комп’ютерних технологій у професійній діяльності, різну мотивацію респондентів до застосування інноваційних технологій у медичній практиці та освітньому процесі, що визначає перспективи реалізації у закладі післядипломної освіти заходів організаційного, навчального та виховного характеру.Висновки. Висновками з проведеного дослідження є твердження про психологічну неготовність лікарів до використання інноваційних технологій у професійній діяльності, що позначається на ефективності впровадження більш вдосконалених моделей підвищення їх кваліфікації та медичної реформи. Робота науково-педагогічного колективу закладу післядипломної освіти має бути зосереджена на забезпеченні психологічного супроводу навчально-пізнавальної діяльності слухачів, їх адаптації до новітніх технологій, що використовуються у навчальному процесі, розвитку мотивації до модернізації практичної діяльності лікарів.

Бакалаврський проект містить проектування та розробку високопродуктивного серверу статичних файлів з реалізацією кешування у пам'яті програми та асинхронною обробкою запитів. Сервер може виступати як проксі-кеш для інших файлових серверів.
The bachelor’s project contains designing and developing a high-performance static file server with implementation of program memory caching and asynchronous requests processing. The server can be used as a proxy for other file servers.
Бакалаврский проект содержит проектирование и разработку высокопроизводительного сервера статических файлов с реализацией кэширования в памяти программы и асинхронной обработкой запросов. Сервер может выступать как прокси-кэш для других файловых серверов