Статті в журналах: "Статистичні тести"

1

Лопай, Сергій Анатолійович, та Артем Володимирович Шипілов. "Тестова оболонка для автоматизованого контролю навчальних досягнень". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 167–73. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.335.

Повний текст джерела

Анотація:

Моніторинг якості навчання є однією з найважливіших складових сучасного навчально-виховного процесу й базується на ефективній організації контролю у процесі засвоєння змісту навчання. У системі моніторингу якості тестовому контролю відводиться особливе значення, оскільки він дозволяє отримати найбільш оперативну та достатньо об’єктивну оцінку навчальних досягнень. При цьому особливу роль в тестовому контролі відіграє застосування можливостей, що надають інформаційно-комунікаційні технології.Сьогодні існує велика кількість програмних продуктів для проведення тестування. У більшості своїй, існуючі навчальні та тестуючі програми є досить високоякісними мультимедійними продуктами, що непогано виконують функції, для яких були призначені. Вони дозволяють застосовувати нові адаптивні алгоритми тестового контролю, використовувати мультимедійні технології, прискорити підрахунок результатів, спростити адміністрування, підвищити оперативність тестування, знизити витрати на організацію та проведення тестування. Сучасний рівень розвитку технологій дозволяє реалізувати ще такі вимоги до тестових оболонок: підтримка тестування з різних предметів, наявність бази тестів, що легко створювати, редагувати та видаляти, можливість створювати завдання різних типів, зберігання всіх результатів тестування для подальшого аналізу, можливість проходження тестування декількома особами одночасно [6]. Теоретична значимість і практична важливість розглянутого питання й спричинили вибір теми дослідження.Метою даної статті є висвітлення основних функціональних характеристик розробленої тестової оболонки для автоматизованого контролю навчальних досягнень.Контроль рівня знань є однієї з основних складових процесу навчання. Він виконує у навчальному процесі контролюючу, навчаючу, діагностуючу, виховну, мотивуючу та інші функції. Для управління навчальним процесом на різних етапах педагог постійно повинен мати відомості про те, як ті, хто навчається, сприймають та засвоюють навчальний матеріал. Основною формою контролю у сучасному навчальному процесі є тестування.У своїх дослідженнях О. М. Мокров, Т. В. Солодка переконливо доводять переваги тестового контролю знань, умінь та навичок над іншими методами контролю [2; 5].Як зазначає І. Є. Булах [1], використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє ефективно використовувати в якості методики контролю рівня знань, вмінь та навичок тестовий контроль та дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання.Контроль з точки зору викладача – тривала й трудомістка частина роботи. Полегшити і систематизувати її можна шляхом використання так званих інструментальних програмних засобів. У такому разі проблема реалізації пов’язаних з контролем функцій розпадається на три напрями – функції підготовки до контролю, функції проведення контролю та функції забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання. Набір інструментальних засобів, пов’язаних з логікою та ідеєю, може становити інструментальну систему. Використання комп’ютерної інструментальної системи контролю виступає як засіб реалізації системи комп’ютерного контролю [4].Серед існуючих програмних засобів, призначених для здійснення автоматизованого контролю навчальних досягнень школярів та студентів, у літературі виокремлюють такі види [3]:окрема програма, що створена на певній мові програмування та вміщує у собі всі частини тестової системи: питання, варіанти відповідей, аналітичний модуль;тестова оболонка, в якій дані, які складають тест, і програма, що буде відтворювати тест, відокремлені один від одного. У таких системах файл з тестами розташований відокремлено від самої оболонки, що дає можливість розподіляти рівень доступу до оболонки й майже унеможливлює зміну оболонки під час редагування тестів. Разом з тим, при роботі з такими середовищами виникають ряд проблем, пов’язаних з сумісністю оболонок з різними операційними системами, неможливості одночасної роботи декількох користувачів, проблема зберігання результатів тестування залишаються. Кожний колектив вирішує зазначені проблеми у власний спосіб;мережева система. Тут існують два варіанти: а) бінарна програма, написана на якій-небудь мові програмування, що працює під певною операційною системою й має можливість обміну даними, використовуючи можливості комп’ютерної мережі; б) веб-додаток, що використовує для обміну даними протокол HTTP і мову розмітки гіпертексту HTML.Використовуючи сучасні можливості Web 2.0, можливості мови XHTML та технології CSS 3, загальні концепцій Web-дизайну, потенціал мови JavaScript і бібліотеки jQuery, нами було створено тестову оболонку для контролю навчальних досягнень студентів чи учнів з будь-якого предмета.Оболонка є динамічною й дозволяє використовувати практично довільну кількість тестів. Крім того, у межах одного тесту можна змінювати характери питань та відповідей, а також їх кількісні характеристики. Структуру розробленої тестової оболонки представлено нижче.Рис. 1. Структура роботи оболонки Використання оболонки починається з авторизації чи реєстрації у системі. Сторінка авторизації (рис. 2) містить поля для заповнення: логін і пароль. Користувачі, які ще не мають облікового запису в оболонці, повинні пройти реєстрацію, яка передбачає введення даних: логін, прізвище, ім’я по батькові, електронну адресу, пароль.У нижній частині сторінки кожний користувач має змогу ознайомиться з правилами та переглянути основні можливості оболонки. Для цього було використано асоціативні зображення, при наведенні на які з’являється опис відповідної характеристики оболонки.Після заповнення усіх параметрів обробляється внесена інформація й пропонується активувати обліковій запис.Головна сторінка оболонки (рис. 3) виконує інформативну й навігаційну функції. Зліва розташовано навігаційне меню з такими посиланнями:Головна – посилання на головну сторінку;Мої дані – персональна сторінка користувача, що містить раніше внесені відомості; Рис. 2. Сторінка авторизації Рис. 3. Головна сторінка оболонкиНовий тест – сторінка для створення нового тесту, до якої мають доступ лише користувачі, які зареєстровані як викладачі;Тести – основна сторінка, на якій містяться усі тести, що були створені в оболонці;Рейтинг – сторінка перегляду рейтингу проходження створених тестів (для викладачів) і перегляду досягнень для тестуючих;Оболонка – сторінка збору статистичних даних про оболонку в цілому;Розробники – сторінка, яка містить інформацію про розробників проекту.У нижній частині меню розташовано поле для введення пошукового запиту для проведення пошуку в базі знань оболонки.Під час створення нового тесту автор має змогу встановити параметру тесту, серед яких: тема тесту, назва тесту, опис тесту, можливість редагувати тест іншими викладачами, пароль на редагування, можливість проходження тесту, пароль на проходження, час на проходження тесту. Після заповнення параметрів тесту користувач матиме змогу заповнити тест питаннями (рис. 4). Рис. 4. Створення питання тесту При додаванні питань до тесту користувачу перш за все потрібно визначитись з типом тестового завдання. Оболонка дозволяє створювати такі: завдання на вибір однієї чи декількох правильних відповідей, завдання відкритої форми, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності.Обравши тип тестового завдання потрібно заповнити питання, його опис, варіанти відповідей, підказку чи коментар. Редактор питань дає можливість створювати опис питань за допомогою візуального редактору тексту, що дозволяє з легкістю форматувати текст питань, змінюючи положення тексту, колір, накреслення, розмір, стиль. Присутня підтримка вводу формул у форматі LaTeX, що дозволяє створювати питання з математичними формулами. Кількість відповідей може бути довільною. До кожного питання може бути додано графічний файл у форматі JPEG, GIF, BMP, PNG та відео файли формату FLV. Додавання мультимедійних файлів відбувається з використанням технології AJAX, яка дає можливість змінювати вміст контенту частини сторінки без повного перезавантаження усієї сторінки.Сторінка «Тести» містить у своїй структурі перелік усіх дисциплін, при натисканні на які випадає повний список тестів, що існують з відповідної дисципліни. Вміст даної сторінки залежить від прав користувача оболонки: студенти (чи учні) мають можливість лише проходити тести та переглядати статистику, а викладачі ще мають можливість редагувати та додавати питання до існуючих тестів.Обираючи конкретний тест, користувач у відповідності зі своїм рівнем доступу має можливість: пройти тест, продивитися статистику проходження даного тесту, додати нове питання до тесту, відредагувати питання тесту.Сторінка для перегляду рейтингу має різні рівні доступу: для викладачів та студентів (учнів). У студентів (учнів) ця сторінка відіграє роль статистики усіх пройдених тестів з оцінками, викладачі мають змогу за допомогою сторінки «Рейтинг» провести аналіз створених тестів, оцінок студентів та переглянути статистичні дані у формі графіків та діаграм.Сторінка «Оболонка» містить інформацію про статистичні дані використання оболонки в цілому: кількість тестів, проходжень тестів, кількість викладачів і студентів у системі, перелік охоплених галузей. Сторінка містить кругову діаграму, яка наочно демонструє популярність тестів оболонки, також на сторінці розміщено два спойлери, при відкритті яких користувач має змогу переглянути діаграми «популярність тестів» та «найдовші тести оболонки».Створена тестова оболонка для контролю навчальних досягнень має такі переваги:незалежність від навчальної дисципліни;наявність інтуїтивно зрозумілого інструментарію для підготовки тестових завдань та їх редагування; для підготовки тестових завдань не вимагаються знання основ програмування та основ створення веб-сторінок – процес підготовки тестових завдань є візуалізованим;оболонка припускає підготовку тестових завдань з використанням формул, малюнків, таблиць, графіків та діаграм, відео фрагментів, аудіо записів;підтримка використання транскрипції написання математичних формул LaTeX;наявність комплексу додаткових інструментів, що дозволяють обмежити тривалість виконання завдань, пропонувати завдання у випадковому порядку;можливість створення друкованого зразку тесту;аналітичні та статистичні дані виводяться як у вигляді таблиць, так й у вигляді графіків та діаграм;усі застосовані при створенні оболонки технології безкоштовні та розповсюджуються з відкритим програмним кодом;незалежність від встановленої платформи;доступ до оболонки здійснюється за допомогою глобальної мережі Інтернет.Тестова оболонка може бути використана вчителями загальноосвітніх шкіл, викладачами ВНЗ, студентами, школярами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Шмакова, І. П., Г. А. Шаповалова, Д. О. Уманський, О. П. Коверга та Н. В. Степанова. "АКТУАЛЬНІСТЬ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ СІМ’ЯМ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ У ПЕРІОДІ РЕМІСІЇ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, НА ЕТАПІ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 81–90. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12861.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтувати потребу в наданні спеціальної психологічної допомоги сім’ям, які виховують дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань на етапі санаторно-курортної реабілітації. Матеріали і методи. Бібліометричні, психологічні тести, статистичні (метод варіаційної статистики для середніх величин – коефіцієнт Стьюдента, непараметричний критерій χ2 Пірсона), аналітичні. У психологічному тестуванні використовували визначення рівнів тривоги (шкала Тейлора), форми і ступеня агресії у поведінці (опитувальник Басса – Дарки), ставлення до хвороби дитини, оцінку батьківського ставлення. Результати. Аналіз даних літератури підтвердив актуальність обраної мети досліджень у контексті гострої необхідності надання психологічної корекції дітям після перенесеного онкологічного захворювання, та їх матерям. В основу досліджень покладено індивідуальний підхід до пацієнта і членів його родини, спрямований на психологічну підтримку або корекцію негативних виявів, підвищення соціальної активності дитини і нівелювання напруження в міжособистісних стосунках. У зв’язку з цим використано методику диференційної психологічної підтримки хворих дітей з урахуванням виявів тривоги та типів агресії, що сприяє покращанню соціальної адаптації, психоемоційного статусу, взаємовідношень у колективі. Встановлено, що психологічна допомога матерям, які виховують дітей після лікування онкологічного захворювання, сприяє достовірному зниженню виявів особистісної та реактивної тривожності. Висновок. Диференційований підхід до психологічної підтримки хворих дітей та психологічної допомоги їх матерям дозволяє забезпечити ефективну корекцію їх психоемоційної сфери.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Yezhova, Olga, Olexandr Stepanenko, Valentyna Buivalo, Dmytro Voropaiev, Olga Sytnyk та Svitlana Korol. "Адаптація шкали VISA-P для україномовних пацієнтів з пателлярною тендінопатією та її надійність". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-120-125.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Серед спортсменів значну поширеність має пателлярна тендінопатія, що вимагає складної та тривалої фізичної реабілітації. Аналіз наукової літератури засвідчує, що надійним інструментом для моніторингу процесу лікування й фізичної реабілітації осіб із пателлярною тендінопатією є шкала VISA-P, розроблена австралійським Вікторіанським інститутом спорту в 1998 р. Шкала VISA-P дає змогу оцінити рівень прояву симптомів, здатність виконати прості функціональні тести та можливість займатися спортом. Методологія дослідження. Шкала VISA-P складається з восьми запитань, що оцінюють прояви болю в колінних суглобах під час повсякденного життя або стосуються здатності брати участь у спортивних заходах. Під час процедури перекладу англійської версії шкали VISA-P дотримувалися загальновизнаних основних етапів. У всіх досліджуваних документували демографічні характеристики (стать, вік і кількість спортивних годин на тиждень). Для оцінки надійності тестування проводили двічі з інтервалом у один тиждень. Рівень відмінності між результатами двох тестувань проводили за критерієм Пірсона (χ2). Внутрішню узгодженість запитань шкали VISA-P визначали за значенням α-Кронбаха. Усі статистичні аналізи проводили з використанням STATISTICA версії 6.0. Застосовано рівень значущості 5 %. Результати роботи. Шкала VISA-P виявилася надійною та достовірною, що підтвер- джується коефіцієнтом середньої кореляції (0,47) та значеннями α-Кронбаха (0,72 та 0,75 для першого й другого тестувань). Середній бал VISA-P (±SD) становив 82,67 (±15,71) та 84,06 (± 19,04) бала відповідно для першого та другого тестувань. Розрахунок критерію Пірсона (χ2) для кожного запитання під час першого та другого тестувань перебував у межах від 0,7 до 3,32, що відповідало р>0,05. Про належну сенситивність україномовної версії шкали VISA-P свідчить відсутність «ефекту стелі» і «ефекту підлоги». Обмеження цього дослідження полягає в залученні до анкетування студентів, у яких не підтверджено інструментально пателлярну тендінопатію. Висновки. Україномовна версія шкали VISA-P еквівалентна оригіналу, має задовільну надійність тестування та може слугувати інструментом моніторингу за процесом фізичної реабілітації спортсменів з пателлярною тендінопатією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Tokarenko, О. I., I. O. Andreieva, O. O. Tokarenko, and M. M. Surmilo. "EFFECT OF DIET AND EXERCISE-INDUCE WEIGHT LOSS ON LEVEL OF RESISTIN IN PATIENT WITH OBESITY." Modern medical technology, no. 4(51) (December 20, 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.34287/mmt.4(51).2021.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити вплив дієти та фізичного навантаження на рівень резистину і оцінити взаємозв'язок резистину зі змінами ваги. Матеріали та методи. До цього дослідження було включено 133 особи із надмірною вагою/ ожирінням (73 чоловіки та 60 жінок) віком від 29 до 57 років. Кожен пацієнт проходив клінічну оцінку під час консультації (з виміром маси тіла та зростання), біологічні тести. Усі учасники утрималися від будь-якої важкої фізичної активності за 48 годин до вимірювань та були рандомізовані в одну з трьох груп (фізичне навантаження та/або дієта) та контрольну групу. Результати. Зі 133 пацієнтів у групі фізичного навантаження (ФН) було 39 пацієнтів, 34 суб'єктів – у групі дієтотерапії (Д), 30 – у комплексній групі (ДФН) та 30 – у контрольній групі. Застосування дієти та фізичних вправ сприяло статистично значимим змінам у масі тіла порівняно з контролем. Статистично значущі зміни рівня резистину спостерігалися у пацієнтів із групи ДФН. Статистично значущі зміни у рівні глюкози були зареєстровані у пацієнтів із Д-групи (P < 0,05). Рівні інсуліну (P = 0,076) та резистину (P = 0,137) мали тенденцію до зниження групи ФН, але статистично достовірних відмінностей встановлено не було. Однофакторний регресійний аналіз показав, що зміни резистину були взаємопов'язані зі співвідношенням обсяг талії (ОТ) та обсяг стегна (ОС) та з інсуліном. Регресійний аналіз виявив статистично значущі взаємозв'язки між змінами резистину та інсуліну (r = 0,363, R2 = 0,174, P = 0,038) та співвідношенням ОТ/ОС (r = 0,408, R2 = 0,158, p = 0,018). Висновки. У пацієнтів із комплексної групи з фізичним навантаженням та дієтотерапією демонстрували статистичне значуще зниження маси тіла, рівня резистину та резистентності до інсуліну. Резистин статистично значно корелює з рівнем інсуліну, але не з індексом HOMA. Регресійний аналіз виявив статистично значущі взаємозв'язки між змінами резистину та інсуліну (r = 0,363, R2 = 0,174, P = 0,038) та співвідношенням ОТ/ОС (r = 0,408, R2 = 0,158, p = 0,018).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Kurylo, Kh I., I. M. Klishch, A. S. Volska та Ya V. Rozhkovskyi. "СКРИНІНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІТОКОМПОЗИЦІЙ НА ОСНОВІ СУХИХ EКCТPAКТIВ КOЗЛЯТНИКA, ЧОРНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ І ТАУРИНУ З ПОТЕНЦІЙНИМИ ГІПОГЛІКЕМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 грудня 2018): 62–68. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9705.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Скринінгові дослідження фітокомпозицій на основі сухих eкcтpaктiв кoзлятникa, чорниці звичайної і таурину з потенційними гіпоглікемічними властивостями Матеріали і методи. Oб'єкт дocлiджeнь – кoмбiнoвaний зaciб нa ocнoвi сухого екстракту кoзлятникa лiкapcькoгo, чорниці звичайної і таурину, а також його ліпосомальна форма з умовною назвою «Галевіт». Проведено дослідження по визнaчeнню найбільш eфeктивниx за гіпоглікемічною активністю дoз фітокомпозиції на основі козлятника лікарського і її ліпосомальної форми «Галевіт» за допомогою орального тесту толерантності до глюкози у тварин. Гiпoглiкeмiчнy дiю досліджуваних екстрактів oцiнювaли зa здaтнicтю знижyвaти piвeнь глюкoзи нa мaкcимyмi poзвиткy гiпepглiкeмiї пicля нaвaнтaжeння глюкoзoю шляxoм пoбyдoви гpaфiкy глiкeмiчнoї кривої. Кoнцeнтpaцiю глюкoзи в кpoвi визнaчaли зa дoпoмoгoю тecт-cмyжoк, глюкoмeтpoм “Accu-Chek performa”. Кpoв для дocлiджeнь oтpимyвaли з xвocтoвoї вeни щypiв, шляxoм диcтaльнoї peзeкцiї xвocтa. Результати й обговорення. Скринінгові дослідження гіпоглікемічної активності фітокомпозиції на основі козлятника лікарського та її ліпосомальної форми під умовною назвою «Галевіт» виявили здатність фітозасобів в дозах 50 мг/кг, 75 мг/кг, 100 мг /кг, 125 мг/кг та 150 мг/кг до зниження рівня глікемії в оральному тесті толерантності до глюкози у інтактних білих щурів. Встановлено, що найбільш виразна гіпоглікемічна активність фітокомпозицій виявила себе в дозах 100, 125 і 150 мг/кг і у терміні 30-60 хв після відтворення тесту. Зниження рівня глікемії під впливом досліджуваних фітокомпозицій у ці терміни експерименту було максимальним і набувало статистично значущих відмінностей від значень тварин, яким фітокорекція не проводилась, або проводилась в нижчих дозах – 50 мг/кг та 75 мг/кг. При цьому встановлено, що подальше збільшення дози фітокомпозицій до 125 мг/кг та 150 мг/кг не призводило до статистично значимого додаткового підвищення гіпоглікемічного ефекту фітокомпозицій в оральному тесті толерантності до глюкози. Аналіз результатів досліджень гіпоглікемічної активності досліджуваних фітокомпозицій показав, що фітокомпозиція Галевіт в дозі 100 мг/кг в оральному тесті толерантності до глюкози проявила більш виразну гіпоглікемічну дію, за якою достовірно переважала гіпоглікемічні ефекти фіто композиції на основі козлятника лікарського в дозі 100 мг/кг і референс-фітозасобу Арфа комбі в дозі 150 мг/кг протягом усього терміну експерименту. Висновки. Встановлено, що в дозі 100 мг/кг фітокомпозиція на основі екстрактів козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину в оральному тесті толерантності до глюкози проявляє найвищу гіпоглікемічну активність. Найбільш виражена гіпоглікемічна дія проявлялась при введені тваринам фітокомпозиції Галевіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Akimova, Nataliia, Alina Akimova та Anastasiya Akimova. "Дослідження ґенези розуміння текстів інтернету в юнацькому віці залежно від рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 1 (3 березня 2022): 6–24. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-1-6-24.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Представити результати вивчення специфіки розуміння текстів інтернету читачами юнацького віку; дослідити особливості ґенези розуміння текстів інтернету залежно від рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку, притаманного певному читачеві; виявити закономірності динаміки успішності розуміння зі зростанням рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку на кожному етапі процесу розуміння. Методи і методики. У дослідженні використані теоретичні (дедукція, індукція, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація), емпіричні (експеримент, метод семантичних і прагматичних інтерпретацій, контент-аналіз; суб’єктивного шкалування) та статистичні методи (первинна статистика, кореляційний аналіз). Вибірка склала 122 особи чоловічої та жіночої статі. Вивчення специфіки розуміння проводилося за авторською методикою “Успішність розуміння текстів інтернету”, що представлена у статті. Рівень мисленнєво-мовленнєвого розвитку респондентів було визначено за допомогою низки стандартизованих тестів, зокрема тесту Еббінгауза, методики “Встановлення закономірностей” Б.Л. Покровського, КОТ (короткий орієнтовний відбірковий тест В.Н. Бузина, Е.Ф. Вандерліка, опитувальник діагностики інтелекту). Результати. У дослідженні було встановлено, що чим вищий рівень розвитку когнітивної сфери досліджуваних, тим активніше вони читають тексти інтернету та точніше можуть прогнозувати зміст тексту за малюнком, проте дещо гірше за назвою. Успішність інтерпретації також покращується зі зростанням рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку, незалежно від типу тексту інтернету. На етапі емоційної ідентифікації ґенеза розуміння текстів інтернету визначається рівнем мисленнєво-мовленнєвого розвитку лише щодо узгодженості емоційної оцінки, яка залежить від специфіки тексту інтернету. Висновки. Доведено, що рівень мисленнєво-мовленнєвого розвитку юнаків впливає на успішність їх розуміння текстів інтернету. Особливо відчутній цей вплив на етапах рецепції та інтерпретації. На етапі емоційної ідентифікації рівень мисленнєво-мовленнєвого розвитку впливає лише на узгодженість емоційної оцінки і лише щодо окремих типів текстів інтернету.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Пєйчєва, Л. Д. "Психолого-педагогічні основи визначення змісту і структури педагогічного тесту". Освітній вимір 35 (13 вересня 2012): 264–72. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v35i0.3543.

Повний текст джерела

Анотація:

Пєйчєва Л. Д. Психолого-педагогічні основи визначення змісту і структури педагогічного тесту. Статтю присвячено узагальненню основних психолого-педагогічних підходів до визначення змісту і структури педагогічного тесту. Наведено класифікацію основних форм тестових завдань як структурної одиниці тесту. Розглянуто переваги та недоліки тестових завдань, а також формальні, статистичні й психолого-педагогічні вимоги щодо їх включення до складу педагогічного тесту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Крамаренко, Тетяна Григорівна, та Анна Сергіївна Русинчук. "Використання ІКТ у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики". Theory and methods of e-learning 4 (28 лютого 2014): 144–47. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.383.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Нині актуальним є соціальне замовлення суспільства на висококваліфікованих фахівців, що володіють високим рівнем інформаційної культури, розвиненим стохастичним мисленням. Можна констатувати недостатній рівень сформованості стохастичної культури абітурієнтів вищого навчального закладу і як наслідок його випускників. Вирішувати це протиріччя можна через посилення методичної підготовки майбутніх вчителів математики, вчителів у системі післядипломної освіти шляхом ефективного запровадження ІКТ у процесі вивчення стохастики, зокрема використання закритих чи відкритих електронних навчальних курсів.Щодо вчителя математики, затребуваним є високий рівень сформованості методичних та інформатичних компетентностей, тому наші дослідження проводимо в рамках проблеми формування методичних компетентностей вчителя математики до використання ІКТ, зокрема у процесі вивчення майбутніми вчителями математики курсу теорії ймовірностей і математичної статистики.Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми інформатизації курсу теорії ймовірностей і математичної статистики досліджували в Україні М. І. Жалдак, Н. М. Кузьміна, Г. О. Михалін. Авторами розроблено підручник для вивчення курсу [1]. До візуалізації абстракцій рекомендується у процесі навчання використовувати програмні засоби навчального призначення, зокрема Gran1. Наводяться приклади такої візуалізації. У підручнику [1] на початку вивчення курсу вводиться поняття відносної частоти або статистичної ймовірності. Властивості ймовірності, основні теореми розглядаються спочатку для відносних частот. Далі відбувається узагальнення – перехід до таких же властивостей і теорем, але вже розглядається аксіоматичне означення ймовірності випадкової події. А так звані «класичне», «геометричне» означення розглядаються як приклади міри. Разом з підручник використовуємо і збірник задач [2].У роботі С. А. Самсонової [3] розглядається методична система навчання стохастики на основі ІКТ.Метою статті є висвітлення можливостей використання у навчальному процесі розроблених навчальних курсів на основі MOODLE, програмних засобів навчання, електронних наочностей.Основний матеріал. У навчанні теорії ймовірностей і математичної статистики використовуємо електронні навчальні курси, розроблені на платформі MOODLE. MOODLE доцільно використовувати не тільки для розробки дистанційних курсів, але й у процесі очного та комбінованого навчання. Перевага використання електронних курсів у тому, що, перш за все, акумулюються навчальні ресурси. Студенти мають змогу самостійно здійснювати тестування власного рівня навчальних досягнень із зазначеного предмету. З цією метою ми розробили тестові завдання і додали їх до тестів навчального і контролюючого типів. Користувачі, які віддають перевагу режиму входу «гість», не матимуть змоги здійснювати тестування, проходження дистанційних уроків. У той же час вони мають змогу користуватися всіма наявними ресурсами, зразками виконання практичних і лабораторних завдань, переглядати демонстрації, дібрані для вивчення тієї чи іншої теми з колекції демонстрацій WolframAlpha. Представлені також мультимедійні презентації, з яких зроблено посилання на відповідні файли програми Gran1, яку використовуємо у навчанні теорії ймовірностей та математичної статистики з метою демонстрації зміни графічних характеристик (графіка функції розподілу, а для неперервних випадкових величин також графіка функції щільності розподілу), для опрацювання варіаційних рядів, побудови їх графічних характеристик, для перевірки статистичної гіпотези про закон розподілу, для встановлення регресійних залежностей. Подаються також завдання і зразки виконання лабораторних робіт з математичної статистики за допомогою Microsoft Excel. Передбачається можливість опрацювання даних з використанням «Пакету аналізу»; через використання вбудованих функцій; як звичайного калькулятора для кращого розуміння алгоритмів виконання вручну.До розробки дидактичних і окремих методичних матеріалів залучаємо і безпосередньо студентів. Зокрема, створено добірку матеріалів для використання на сенсорній дошці з програмним забезпеченням InterWrite. Наші дослідження показали, що для опрацювання даних доцільніше використовувати хмарні сервісм Google Spreadsheets та Wolfram|Alpha. При побудові графіків розподілів статистичних ймовірностей перевагу має Gran1.З метою посилення мотиваційних аспектів учіння в середовищі електронних курсів необхідно розміщувати матеріали прикладного характеру чи посилання на матеріали, розміщені в мережі Інтернет. В основу таких ресурсів мають бути покладені матеріали авторського колективу під керівництвом М. І. Жалдака [1]. Краще, якщо це будуть розроблені веб-сторінки у середовищі MOODLE, що забезпечить інтеграцію з вбудованим словником. При створенні таких сторінок утруднення викликає написання формул.У колекції посилань на джерела Інтернет, зокрема, Вікіпедії, Exponenta.Ru, необхідно робити анотації. Наприклад, означення і запис функції розподілу ймовірностей у цих джерелах такий, що слідує у властивостях неперервність функції справа, тоді як в українських і пострадянських підручниках з означення функції розподілу випливає властивість неперервності зліва. Варто звернути увагу на те, чи в електронних підручниках, інших джерелах з мережі покладене в основу доведення властивостей ймовірностей аксіоматичне означення, як того вимагається у стандарті. У процесі використання колекції демонстрацій Wolfram|Alpha увагу потрібно звернути на розвиток критичного мислення студентів. Наприклад, на коректність поданих графічних характеристик розподілів ймовірностей, на відмінність в означенні геометричного розподілу у вітчизняних та зарубіжних виданнях тощо.Детальніше зупинимося на використанні у навчанні тестових завдань – навчальних та контрольних тестів. Навчальні тести допомагають студенту перевірити та удосконалити власні знання з деякої теми, оскільки такий вид тестування передбачає поточну перевірку результатів та містить пояснення до кожного завдання, які студент може переглянути відразу після того, як отримає відповідь. Контрольні тести призначені для перевірки рівня засвоєних знань з деякої теми. У цьому разі студенти мають змогу побачити усі правильні відповіді лише після закриття тесту, якщо викладач зробив можливим доступ для перевірки відповідей. Це попереджує списування, а також дає об’єктивнішу оцінку знань. Тести можуть бути наступних типів [4]:1) альтернативний тест – найпростіший у розв’язанні. У ньому запропоноване запитання передбачає 3-5 варіантів відповідей, серед яких лише один – правильний. При цьому чим більше варіантів відповідей, тим менша можливість вгадування відповіді. Альтернативний тест необхідно добирати для таких завдань, які виключають варіанти різного тлумачення правильної відповіді;2) вибірковий, або варіативний, тест. Передбачає 10-12 варіантів відповідей на тестове завдання, з яких 5-8 відповідей правильні;3) послідовний або порядковий. У варіантах відповіді на таке тестове завдання відсутні неправильні відповіді, необхідно розташувати у правильній послідовності запропоновані у невпорядкованому вигляді поняття, слова, визначення;4) конструктивний тест (або тест-доповнення).Таке завдання передбачає заповнення учнем у тексті, що описує те чи інше явище, пропущених слів, які мають визначальне значення для даного тексту;5) розподільний тест містить завдання на встановлення відповідності між твердженнями з категорії 1 та твердженнями з категорії А.Усі вище зазначені типи тестів можна комбінувати в одному, внаслідок чого отримується більш об’єктивна та правильна оцінка повноти та глибини знань студента. Тести, які використовуємо у навчанні, створені для поточного контролю знань. На їх виконання відводиться небагато часу, тому вони складаються з невеликої кількості завдань. Питання охоплюють основні теми курсу, що вивчається, але їх результати не можуть бути, давати об’єктивну оцінку за всю тему і підстави для автоматичного оцінювання. Тому паралельно використовуємо і такі форми контролю як опитування, співбесіда, участь у дискусії, виконання лабораторних робіт тощо.Висновки. Використання електронних курсів, програмних засобів навчання математики, участь студентів, майбутніх вчителів математики – у розробці ресурсів для електронних курсів сприяє формуванню у них методичних компетентностей до використання ІКТ у навчанні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Полтавець, Андрій, Вячеслав Мулик та Андрій Кийко. "ОЦІНКА ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА РЕАКТИВНОЇ ТРИВОЖНОСТІ КУРСАНТІВ В КОНТЕКСТІ РОЗРОБКИ МОДЕЛІ ТРЕНУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ СПОРТСМЕНІВ З ВІЙСЬКОВО-АВІАЦІЙНОГО П’ЯТИБОРСТВА". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 108–16. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.108-116.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Оцінка, емоційно-вольової сфери, реактивної тривожності а також їх зміни за умов ознак втоми після стрес-тесту методом кросфіту у курсантів в контексті планування тренувальної діяльності з військово-авіаційного п’ятиборства. Методи. В дослідженні використані наступні методи: анкетування, психологічне тестування, математично-статистичний аналіз. У педагогічному експерименті приймали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17–18 років, з них 38 кандидатів в майстри та 10майстрів спорту. Рівень ситуативної (реактивної) тривожності визначали за тестом Ч. Спілбергера.Для оцінки стабільності емоційної сфери використовували показник емоційної лабільності за шкалою самопочуття В.А. Доскіна. Статистичну обробку отриманих даних проводили параметричним методом, а перевірку значущості отриманих даних здійснювали за допомогою t-критерія Стьюдента (для n < 100) при заданому рівні надійності р = 0,95. Результати. Встановлені вихідні показники курсантів-спортсменів, кандидатів для подальшої тренувальної діяльності з військово-авіаційного п’ятиборства. Проведено розподіл кандидатів за такими видами спорту як ігрові, циклічні, складно-координаційні види та спортивні єдиноборства. Враховуючи те, що емоційно-вольова сфера, реактивна тривожність та когнітивні здібності є інтегрольними показниками прояву індивідуальних якостей кожного із спортсменів, були відібрані психофізичні тести, дані яких свідчать про найважливіші властивості емоційно-вольової сфери спортсменів, що можуть бути використані для прогнозування результату головних змагань з військово-авіаційного п’ятиборства. Висновок. Встановлена гетерогенність вихідних показників емоційно-вольової сфери, реактивної тривожності та когнітивних здібностей кандидатів в збірну команду з військово-авіаційного п’ятиборства. Обгрунтована необхідність розробки єдиного універсального алгоритму тренування з визначенням обов’язкових контрольних точок – періодів оцінки провідних психофізичних здібностей та розроблено комплекс допоміжних спортивних вправ (кросфіту) для покращення тих чи інших показників емоційно-вольової сфери, реактивної тривожності та когнітивнихздібностей курсантів у відповідності до конкретного виду спорту.Ключові слова: військово-авіаційне п’ятиборство, смуга перешкод, кросфіт, емоційно-вольова сфера, реактивна тривожність, курсанти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Крівцов, Валерій, та Валентин Крівцов. "Дистракторний аналіз тестових завдань як засіб підвищення їхньої якості в технічних закладах вищої освіти". New pedagogical thought 105, № 1 (14 травня 2021): 35–42. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-35-42.

Повний текст джерела

Анотація:

Вважається, що основним завданням, яке ставиться перед тестуванням, – диференціювати здобувачів освіти за кількістю балів, набраних під час відповідей на представлені тестові завдання. Проте на сучасному етапі розвитку освіти, зокрема і вищої, вимоги до тестів значно розширилися. Крім основної функції – контролюючої, додаються ще дві – освітня та розвиваюча. Означені функції будуть ефективними лише за умови застосування якісно складеного тесту, який об’єктивно відображатиме навчальні досягнення. Якісний тест неможливо підготувати з першого разу, без попередньої тестової апробації, спрямованої на виявлення тих завдань, які не виконують покладених на них функцій. Методи математично-статистичної обробки результатів тестування, що застосовуються як у класичній, так і сучасній теорії тестів, дозволяють виявляти ті завдання, зміст яких потребує корегування. Тестові завдання складаються з правильних відповідей та дистракторів – неправильних, але правдоподібних відповідей, тому наступним кроком у процесі створення якісного тесту стає аналіз змісту тих дистракторів, які привертають до себе найбільшу та найменшу увагу осіб, які підлягають тестуванню. Це дозволить оцінити привабливість дистракторів та змінити їхній зміст на більш ефективно діючий.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Колгатін, Олександр Геннадійович, та Лариса Сергіївна Колгатіна. "Умови застосування модифікованих процедур обчислення тестових балів у системах організації самостійної роботи студентів". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (27 листопада 2013): 142–47. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.210.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Здійснення зворотного зв’язку в системах організації самостійної роботи студентів у значній мірі спирається на застосування тестових технологій педагогічного вимірювання для здійснення поточного контролю і педагогічної діагностики. Під час самостійної роботи студентів комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується для вирішення таких завдань як актуалізація опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Надійність результатів вимірювання визначає якість управління самостійною роботою і позитивне ставлення студентів до відповідних навчальних засобів. Неперервний розвиток тестових технологій, розробка нових модифікованих процедур тестування та інтерпретації тестових результатів (наприклад, застосування вагових коефіцієнтів, спеціальних алгоритмів подання тестових завдань, врахування вгадування тощо) зумовлює потребу в розвитку методів визначення їх надійності.Мета даної роботи полягає у використанні методу статистичного моделювання для аналізу умов застосування певних процедур інтерпретації тестових балів у системах організації самостійної роботи студентів.Виклад основного матеріалу. Будь-яке порівняння має спиратися на певний критерій якості. Але кожна процедура інтерпретації тестових результатів передбачає оригінальний критерій, і різноманітність критеріїв позбавляє дослідника можливості застосувати їх для порівняння різних процедур. Більш того шкали, за якими визначаються тестові бали є різними в різних процедурах інтерпретації тестових результатів. Так за класичною моделлю маємо лінійну шкалу відносно кількості правильно виконаних завдань; моделі з ваговими коефіцієнтами, що враховують трудність або складність завдань, передбачають певні нелінійні шкали; модель IRT, яку започатковано Г. Рашем, передбачає визначення підготовленості тестованого в логітах. Одним із напрямів вирішення проблеми може бути перетворення тестового балу за процентільною шкалою, яка відображає ранжування тестованих за результатами тестування. Але, на наш погляд, такий підхід пов’язаний з певними проблемами застосування статистичних методів для обчислення надійних інтервалів, оскільки зв’язок між різними шкалами є нелінійним. В такій ситуації пропонуємо здійснювати порівняння на підставі методу статистичних випробувань. Критерієм якості процедури інтерпретації тестових результатів (Q) оберемо різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо ранжування тестованих. Статистичне моделювання процедур тестування та інтерпретації тестових результатів здійснюємо за розробленою нами моделлю [1], яка ґрунтується на апроксимації ймовірності правильної відповіді на завдання за моделлю Г. Раша. В обчислювальних експериментах кількість статистичних випробувань складала 100000, що за наближеними оцінками з імовірністю не менше 95% забезпечувало дві правильні цифри у шуканому значенні критерію Q.Аналіз результатів обчислювальних експериментів, проведений у статті [1] (рис. 1) дає підстави для висновку, що в усіх розглянутих випадках для рейтингової (нормоорієнтованої) інтерпретації тестових результатів саме класична процедура забезпечує найкращі значення запропонованого критерію якості. Проведено зіставлення таких процедур обчислення тестового бала:1. Класична процедура (ряд 1 на рис. 1), що передбачає 1 бал за кожну правильну відповідь і 0 балів в інших випадках.2. Поправка на вгадування (ряд 2 на рис. 1). Вгадування тестованим правильних відповідей призводить до систематичного завищення тестового бала. Для корекції систематичної похибки для випадку тесту з різними за формою завданнями нами на підставі підходу В. В. Кромера [2] було запропоновано процедуру обчислення тестового бала [3] в якій за правильну відповідь тестований отримує 1 бал, за відмову від відповіді – 0 балів, неправильна відповідь оцінюється величиною (–cj)/(1–cj).3. Застосування вагових коефіцієнтів, відповідних до трудності завдань (ряд 3 на рис. 1) – приклади такого підходу досить часто зустрічаються в літературі й автоматизованих системах тестування. Наприклад, вагові коефіцієнти застосовуються в тестах підсумкової державної атестації для завдань середнього і достатнього рівнів.Результати обчислювальних експериментів збігаються з відомими висновками, що класична процедура інтерпретації тестових результатів забезпечує найкраще розділення тестованих, коли їх підготовленість близька до трудності завдань тесту. Але такий тест має вузький робочий діапазон вимірювання и для тестованих з низькою або високою підготовленістю не забезпечує задовільної якості вимірювання. Сучасні педагогічні тести будуються як система завдань зростаючої трудності, що дозволяє суттєво розширити робочий діапазон вимірювання, але чутливість тесту, тобто його здатність розділяти тестованих з невеликою різницею підготовленості зменшується. Відсутні вгадуваннята неуважністьІмовірність угадування 25%, неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування;неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування; ймовірність помилки за неуважністю складає 10%Рис. 1. Вплив вгадування та неуважності на якість інтерпретації тестових результатів за різними процедурами обчислення тестового бала (1 – класична; 2 – з поправкою на вгадування; 3 – з ваговими коефіцієнтами). Критерій Q обчислено для випадку ранжування тестованих з різницею підготовленості (θ2–θ1) = 0,5 і середньою підготовленістю θ = (θ2 + θ1) / 2 в термінах моделі Г. Раша (θ = –2 – погано підготовлені учні; θ = 0 – середньо підготовлені учні; θ = 2 – кращі учні) для тесту, який складається з 31 завдання зростаючої трудності (параметр трудності різних завдань за моделлю Г. Раша від –2 до 2), параметр роздільної здатності за моделлю Г. Раша дорівнює 2. Враховуючі значну різницю в підготовленості тестованих, доцільно застосовувати тести, які побудовані як система завдань зростаючої трудності, що забезпечує найкращу якість тестових результатів у широкому діапазоні, як це показано за результатами обчислювальних експериментів [1].Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів. Це підтверджується теоретичним аналізом процедури визначення підготовленості тестованого за моделлю IRT і проведеними обчислювальними експериментами. В реальному тестуванні, коли параметри завдань невідомі й обчислюються за результатами тестування, звісно, спостерігатимуся розбіжності в ранжуванні, які викликатимуся похибками визначення параметрів тестових завдань за моделлю Г. Раша.В системі організації самостійної роботи студентів розглянута вище рейтингова (нормоорієнтована) інтерпретація тестових результатів доцільна для проведення певних навчальних змагань і при здійснені студентом самоконтролю, щоб надати йому можливість бачити рівень власних навчальних досягнень на фоні групи. За нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів може здійснюватися підсумковий контроль.Під час організації самостійної роботи часто застосовується інтерпретація тестових результатів, що орієнтована на критерії, які задаються навчальним стандартом, викладачем або системою педагогічної діагностики й прогнозування. Так, під час здійснення актуалізації опорних знань на початку вивчення нового матеріалу рейтингова інтерпретація тестових результатів не є можливою, оскільки за умови нормального навчального процесу всі тестовані мають успішно виконати тест. Викладач задає певну межу тестового балу, що відповідає якості опорних знань, яка достатня для продовження навчання. Поточний контроль теж частіше здійснюється на основі критеріїв якості засвоєння. За рекомендаціями різних авторів повнота знань, яка ще дає можливість студенту самостійно ліквідувати прогалини складає близько 0,7. За вимогами «Критерієв оцінювання навчальних досягнень ...» [4] мінімальна позитивна оцінка 4 за 12-бальною шкалою виставляється за умови, що учень знає близько половини навчального матеріалу. Тематичний контроль може здійснюватися за нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів, але для цього потрібно мати стандартизовані тести, створення яких пов’язано з ретельною апробацією цих тестів на великій вибірці з цільової групи. Якщо таких тестів немає, то неможливо перевірити якість засвоєння студентом навчального матеріалу теми через порівняння його навчальних досягнень з досягненнями невеликої і не завжди репрезентативної академічної групи студентів. В такому випадку застосування інтерпретації тестових результатів, що орієнтована на критерії, буде доцільним.Для порівняння якості різних критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів запропонуємо критерії Z, який за аналогією з вище описаним критерієм Q визначатиме різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо перебільшення навчальних досягнень тестованого над певною заданою межею, що встановлена викладачем або освітнім стандартом. Критерії Z є функцією від різниці Δy між навчальними досягненнями та встановленою критеріями межею. Чим більше ця різниця, тим ближче значення критерію до одиниці. Таким чином, під час здійснення аналізу якості процедур тестування й інтерпретації тестових результатів потрібно заздалегідь обрати певну різницю Δy, яка визначатиме частку повноти знань для якій визначатимуся критерій Z. Крім цього, досліджувана процедура тестування й інтерпретації тестових результатів може давати систематичну похибку в бік завищення або заниження вимірюваної повноти знань. Тому потрібно обчислювати значення критерію Z як для випадку перевищення навчальних досягнень над заданою межею, так і для протилежного випадку, коли навчальні досягнення (наприклад, повнота знань) нижче за встановленої межі.Висновки:1. Показано, що під час організації самостійної роботи доцільно застосовувати як нормоорієнтовану, так і критеріально орієнтовану інтерпретацію тестових результатів, у залежності від дидактичних завдань тестування.2. Обчислювальний експеримент підтверджує відомий висновок, що найбільша якість ранжування тестованих забезпечується, якщо тест містить завдання однакової трудності, яка близька до підготовленості тестованих. Але такий тест має вузький діапазон вимірювання.3. Для тестів з нормо-орієнтованою інтерпретацією результатів слід застосовувати класичну процедуру обчислення тестового бала (без корекції вгадування та вагових коефіцієнтів).5. Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів за відсутності похибки визначення параметрів завдань.6. Запропоновано критерій, який дає можливість порівнювати якість критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів, незалежно від застосованої в кожній процедурі шкали вимірювання.Напрями подальших розвідок з проблеми дослідження: доцільно провести порівняльне дослідження якості конкретних процедур тестування та інтерпретації тестових результатів в системах з критеріально орієнтованою інтерпретацією тестових результатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Khomytska, I. Yu, V. M. Teslyuk та V. V. Beregovskyi. "Математичні метод і модель диференціації фоностатистичних структур авторського стилю". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 155–59. http://dx.doi.org/10.15421/40290731.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено метод комплексного аналізу диференціації фоностатистичних структур авторського стилю англійської мови, який ґрунтується на поєднанні трьох статистичних критеріїв: критерію Стьюдента, критерію Колмогорова-Смірнова і критерію хі-квадрат. Поєднання цих критеріїв дає змогу підвищити достовірність диференціації авторських стилів. Для розв'язання задачі диференціації авторських стилів побудовано статистичну модель, яка підвищує достовірність результатів авторської атрибуції тексту. Розроблена програмна система реалізує метод і модель з використанням мови програмування Java, що забезпечує платформонезалежність. Для тестування програми вибрано статті С. Логан і Д. Вебстер з газети "Вільна газета" ("Freedom Paper", papers by S. Logan and D. Webster). Істотні відмінності встановлено за групами носових, дорсальних і велярних фонем за критерієм Стьюдента, за всіма вісьмома групами фонем за критерієм Колмогорова-Смірнова, істотні відмінності встановлено за групами сонорних, щілинних, дорсальних, зімкнених, губних і носових фонем за критерієм хі-квадрат. Поєднання використаних критеріїв дало змогу встановити групу фонем з найбільшою авторорозрізняльною здатністю. Це група дорсальних фонем. За цією групою можна диференціювати тексти різних авторів, що дає змогу змінімізувати кількість груп фонем, за якими здійснюється авторська атрибуція тексту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Sabadyshyn, R. O., V. D. Lukashuk, V. I. Babiak, O. P. Mialiuk та O. V. Babiak. "ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ДО ПОЯВИ КЛІНІЧНИХ ОЗНАК ТА НАЯВНІСТЬ КОМПОНЕНТІВ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ В ДІТЕЙ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ОЖИРІННЯ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (23 травня 2020): 45–49. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.10909.

Повний текст джерела

Анотація:

Сукупність обмінних порушень, виявлених при ожирінні у дітей, є фундаментом формування компонентів метаболічного синдрому (МС). Цей факт лежить в основі розуміння критичної ролі дитячого ожиріння в розвитку виражених клінічних проявів МС у дорослих, хоча предикторні ознаки можуть бути виявлені й скориговані ще в дитячому віці. Мета дослідження – визначити порушення вуглеводного обміну до появи клінічних ознак та наявність компонентів МС у дітей на різних стадіях ожиріння. Матеріали і методи. Обстежено 37 дітей з конституційно-екзогенним типом ожиріння і МС. Проведено лабораторне дослідження ліпідного обміну, трансаміназ, пероральний глюкозотолерантний тест (ПГГТ) та внутрішньовенний тест на толерантність до глюкози (ВГТТ). Результати. Згідно з дослідженнями вже при ранніх стадіях у дітей відбувалися значні зміни в ліпідному обміні, що вели до розвитку МС. За результатами кількісних оцінок інсулінорезистентності у дітей із ожирінням I і II ступенів реєструвались найбільш виражені зміни. Відзначено статистично достовірне зростання АЛТ і АСТ вже при I ступені ожиріння (p<0,05), що зумовлює навантаження на серце та печінку при ранньому ожирінні, чим збільшує ризик виникнення патологій, що ведуть до розвитку МС. У групі осіб із помірним порушенням вуглеводного обміну спостерігалося зниження коефіцієнта швидкості продукції глюкози печінкою, порівняно з групою пацієнтів з ожирінням, але без порушень вуглеводного обміну. Більш вираженим і статистично значущим було зниження коефіцієнта швидкості елімінації глюкози в крові у групі з помірними порушеннями вуглеводного обміну, порівняно з пацієнтами з ожирінням, але без даних порушень (p<0,05) і групою контролю (p<0,05). Висновки. Виявлено високу частоту всіх компонентів МС. Маркерами початкових порушень вуглеводного обміну за даними ВГТТ були: високий рівень глікемії на 20 хв тесту (ІІІ і ІV ступені ожиріння), зменшення швидкості зниження рівня глюкози і високий постпрандіальний рівень глікемії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Kuleshnyk, Ya F., V. V. Senyk та T. V. Maherovska. "Використання статистичних методів для створення когнітивних тестових завдань". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 122–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280824.

Повний текст джерела

Анотація:

Подано означення тесту, складності тестового завдання, валідності, дискримінативності та надійності тестових завдань. Обґрунтовано необхідність проходження тестовими завданнями процесу спеціального оцінювання з використанням елементів математичної статистики. Розглянуто два основні підходи до створення тестів та головне питання теорії тестів – побудова оптимального тесту. Подано математичну постановку задачі створення і аналізу тестових завдань. На конкретних результатах тестових завдань розглянуто методику розрахунку тестових характеристик. Складність тестових завдань розкрито на підстаі емпіричної перевірки завдань, з підрахунком частки правильних відповідей, за відомими формулами розраховано коефіцієнти варіації та дисперсії. Зроблено оцінку валідності з використанням значущого зовнішнього критерію – експертної оцінки. Подано таблицю критеріїв для інтерпретації значення коефіцієнта валідності, щоб унеможливити створення неякісних тестових завдань. Для обчислення коефіцієнта дискримінативності застосовано метод крайніх груп, подано критерії інтерпретації значення коефіцієнта дискримінативності, розроблено конкретні рекомендації для створення тестових завдань з належним значенням коефіцієнта дискримінативності. Розглянуто два види надійності тестів: надійність як стійкість і надійність як внутрішню погодженість. Для визначення значення надійності як стійкості застосовано перетворений коефіцієнт кореляції Пірсона "фі" для дихотомічних даних. Наведено результати проведених розрахунків значення коефіцієнта надійності як внутрішньої погодженості вирахуваного за формулою Спірмена-Брауна з використанням формули Пірсона. Подано таблицю критеріїв для інтерпретації значення коефіцієнта надійності, використано метод Кьюдера-Річардсона як метод розщеплення тесту для оцінки надійності дихотомічних завдань тестів. Наведено інтерпретацію результатів та вироблення спрощених загальних рекомендацій укладачам, котрі можна застосовувати в тестологічній практиці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Крамаренко, Тетяна Григорівна, Галина Ігорівна Іванова та Тетяна Валентинівна Олексійченко. "Використання інформаційної системи для моніторингу навчання теорії ймовірностей". New computer technology 11 (22 листопада 2013): 107–10. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.162.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із шляхів реформування освіти у вищій школі є модернізація її на компетентнісних засадах, зокрема, через широке запровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Особливої ваги набуває генералізація знань, посилення функції теорії у науці, інтеграція і диференціація знань. Компетентності вчителя математики, зокрема математичні і методичні, розглядаємо як особистісні утворення фахівця, які формуються на основі здобутих знань, досвіду діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій, ставлень та оцінок.Оскільки підґрунтям для набуття компетентностей виступають знання і вміння майбутніми вчителями застосовувати основні теоретичні положення і розв’язувати задачі, то необхідно регулярно здійснювати моніторинг сформованості відповідних компетентностей, а тому і рівня знань студентів. Акцент при цьому слід робити на взаємоконтроль та самоконтроль. Для забезпечення рівневої диференціації навчання доцільно пропонувати студентам для виконання рівневі тести: 1) вхідний тест (попередній) – система завдань закритої форми, призначених для актуалізації та корекції опорних знань; 2) початковий тест (формувальний, тест початкового розуміння) – система тестових завдань закритої форми з вибором відповіді на впізнавання і розпізнавання; 3) тест базового рівня (формувальний, діагностичний) – система тестових завдань закритої форми або з короткою відповіддю; 4) тест навчальних досягнень (підсумковий) – призначений для встановлення фактичного рівня засвоєння знань і умінь з теми.В якості механізму здійснення поточного (вхідне, тематичне, модульне та інші) та підсумкового контролю знань та умінь студентів доцільно застосовувати систему комп’ютерного тестування, виважене використання якої надає можливість не лише визначати рівень підготовленості студентів, але й здійснювати дистанційне навчання.Теоретичне обґрунтування питань, пов’язаних із використанням комп’ютерного тестування в якості контролю рівня знань, проблеми педагогічного вимірювання та використання тестових технологій у вищій школі розглядали Л. І. Білоусова, О. Г. Колгатін, С. А. Раков, А. М. Калинюк [3], В. О. Шадура [4], С. В. Домашенко [1] та ін.Можна виокремили певні переваги комп’ютерного тестування у порівнянні з традиційними формами контролю:– швидке отримання результатів і вивільнення викладача від трудомісткої роботи по опрацюванню результатів тестування;– об’єктивність оцінки;– виникає можливість студентам здійснювати самоконтроль;– студенти відзначають, що тестування з використанням програмного забезпечення для них є цікавішим у порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію;– підвищення ефективності роботи викладача шляхом перенесення акцентів у спілкуванні зі студентами на проблемні питання, завдання творчого, евристичного характеру.І хоча акценти у сучасному навчанні робляться не на запам’ятовування і відтворення, а на «мислення» і «розмірковування», осмислення взаємозв’язків теорії з практикою в теорії ймовірностей не можна здійснювати без знання формул, властивостей випадкових подій, випадкових величин, основних законів розподілу. Тому важливо на проміжних етапах вивчення теми здійснювати перевірку сформованості вмінь та навичок розв’язування типових завдань, яка не повинна займати багато часу, але при цьому має якісно діагностувати.Існує значна кількість вільного програмного забезпечення для здійснення тестового контролю (Moodle, iTest та OpenTEST 2). Тестування за допомогою програмного забезпечення Moodle в найбільшій мірі використовуємо при вивченні курсів «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання», теорії ймовірностей та математичної статистики. За допомогою Moodle відносно зручно опрацьовувати результати тестування і представляти графічні характеристики.Мета нашого дослідження полягає в розробці початкових тестів і тестів базового рівня до теми «Одновимірні дискретні і неперервні випадкові величини», здійсненні тестування з використанням інформаційної системи LOGIT [2], опрацюванні результатів тестування, побудові профілів питань і профілів респондентів, а також перевірці на практиці того, наскільки дане програмне забезпечення охоплює повний життєвий цикл тесту.Тест в LOGIT проходить стадії створення та наповнення, рецензування, багаторазового випробування та удосконалення. У зв’язку з цим інформаційною системою передбачені такі рівні доступу: адміністратор, менеджер, користувач, гість. В свою чергу, користувачі системи мають певні ролі або їх комбінації, а саме: тестувальник, рецензент, автор. Зрозуміло, що розподіл прав та надання ролей відповідає процесу розроблення тесту.Першою стадією є розроблення тесту, на яку тест переходить після надання йому теми та опису автором і призначення менеджером адміністратора. На цій стадії автор визначає розділи тесту та наповнює не менш як тридцятьма питаннями кожний з них. Тест створюється лише у вигляді системи тестових завдань закритої форми з вибором однієї правильної відповіді. Рецензенти аналізують створене і, при необхідності, роблять зауваження, які в подальшому повинні бути враховані або прокоментовані автором тесту. Після цього автор робить запит до адміністратора тесту на перехід до наступної стадії. Якщо виконуються всі необхідні умови, то адміністратор тесту переводить тест на наступну стадію – випробування. На вказаному етапі користувачі-тестувальники проводять пробне тестування з групами респондентів за всіма розділами. Після отримання результатів тестування системою LOGIT здійснюється статистичний аналіз за певними групами респондентів. Завдяки автоматизації процесу розрахунків та побудові профілів в інформаційній системі, користувачі можуть використовувати її для вдосконалення тестів навіть без глибоких знань із статистики та математики. Результат розрахунку профілів питань окремого розділу та респондентів певних груп подається зведено у вигляді карток з основними показниками. Передбачено і побудову графічних характеристик. Після оптимізації тест переводиться на стадію «застосування», яка не передбачає змін.Провести тестування за допомогою LOGIT можна як безпосередньо за комп’ютером, так і у звичайному паперовому зошиті (із бланком для відповідей), які потім переносяться у систему автором чи користувачами-тестувальниками. Послідовності питань для тесту генеруються, тому кількість варіантів для групи може бути довільною, що виключає можливість списування. Розробниками LOGIT передбачено окремі технічні можливості, використання яких гарантує високий рівень вірогідності тестування та зменшує його похибку.Наведемо приклади розроблених тестових завдань для початкового тесту з курсу теорії ймовірностей, які завантажували в LOGIT.Обрати з поданих формул таку, за допомогою якої задають функцію розподілу для одновимірної неперервної випадкової величини.Обрати з поданих графік щільності рівномірного розподілу.Яка з представлених випадкових величин може бути моделлю для біноміального розподілу ймовірностей? В якості дистракторів пропонувалося: «число картоплин у мішку певної ваги»; «число викликів, які надійдуть на станцію автоматичного зв’язку за проміжок часу T»; «число влучень в ціль при 10 пострілах, якщо немає можливості дізнатися про результат попадання після кожного пострілу»; «число молекул у певному об’ємі речовини».Яка з перерахованих властивостей функції розподілу може не виконуватися для певних випадкових величин? Варіанти: невід’ємна; неперервна; значення не більші одиниці; неспадна. Наші дослідження показали, що LOGIT доцільно використовувати як інструмент для здійснення насамперед поточного контролю знань з дисципліни «Теорія ймовірностей та математична статистика».Комп’ютерне тестування, реалізоване в інформаційній системі LOGIT, демонструє перевагу у порівнянні з Moodle при побудові профілів питань та респондентів для питань у вигляді системи тестових завдань закритої форми з вибором однієї правильної відповіді. За допомогою комп’ютерного тестування у стислі терміни можна діагностувати і усунути недоліки у подальшому вивченні певного курсу.З метою формування гносеологічного та праксеологічного компонентів методичної компетентності у майбутніх вчителів доцільно залучати їх безпосередньо до розробки тестових завдань, тестування та статистичного опрацювання отриманих результатів. Попередньо слід ознайомити майбутніх вчителів з основами педагогічного вимірювання та використання тестових технологій у навчанні учнів та студентів, наприклад, на заняттях з методики навчання математики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

M.V., Savchyn. "A TEST QUESTIONNAIRE FOR DIAGNOSING FUNDAMENTAL WORLD VIEWS OF AN INDIVIDUAL." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-5.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the article is a theoretical and practical substantiation of the test questionnaire “Fundamental worldview orientations of an individual” and a description of the stages of its creation. The following methods are used: a theoretical analysis, an empirical research. A variant of the test questionnaire, methods of its application and calculation of the quantitative data are described.Results and conclusions. It is stated that the diagnosing fundamental attitudes of an individual to himself, to other people, to life, the world and the spiritual sphere by a psychologist allows him to more effectively assist a client or a patient in strengthening his mental, psychological, social, moral and spiritual health. The article demonstrates the constructiveness of J. Powell’s idea that the integrity of human life depends on the perception and understanding of one’s own inner world and the world of others, the meaning of life, attitude to the nature and the spiritual reality. It is noted that the questionnaire created by the author for psychotherapeutic purposes cannot be used for diagnostic purposes due to the low reliability of the obtained quantitative results. The point adaptation techniques and the criteria of formulation of the author’s variant of the diagnostic test questionnaire “Fundamental worldview orientations of an individual” are characterized. PhD’s and Masters of psychology and pedagogy expertly tested the formulated scales and their points. The stages of its creation are described (adaptation of statements to the national realities, formation of criteria for selecting formulating statements; initial verification of validity and reliability of the questionnaire, statistical processing of primary data with determining relevant statistical indicators; improving statements and testing the improved version, checking the reliability and the constructive validity of the criteria), methods of checking the validity and reliability of the scales are suggested, relevant statistical indicators are characterized, stimulus material of the questionnaire is demonstrated, which includes the instructions to the subject, a list of five scales (“Views on life”, “Views on God”, “Views on other people”, “Views on nature”, “Views on oneself”), a form to fill in the answers, a list of direct and inverse statements in scales and the codes of translating answers into points. The types of respondents’ views are defined comparing with separate scales (1) positively constructive, harmonious; 2) positively disharmonious; 3) negatively disharmonious; 4) negatively destructive) and similar types of generalized worldviews of a subject. The obtained results can be used as data in counselling, correctional and psychotherapeutic activities of a practical psychologist.Key words: views of individual, validity, reliability, diagnostic scales, statistical indicators, view types. Мета статті – теоретичне і практичне обґрунтування тест-питальника «Фундаментальні світоглядні орієнтації особистості», опис етапів його створення. Методи. Використані такі методи: теоретичний аналіз, емпіричне дослідження. Описано варіант тестового питальника, методика його застосування й обчислення кількісних даних.Результати та висновки. Констатується, що діагностика психологом фундаментальних ставлень особистості до себе, до інших людей, до життя, світу та духовної сфери дозволяє йому ефективніше надавати допомогу тому, хто її потребуючому, клієнту чи пацієнту, у зміцненні його психічного, психологічного, соціального, морального та духовного здоров’я. Вказується на конструктивність ідеї Дж. Пауелла про залежність повноти людського життя від бачення, способів розуміння власного внутрішнього світу, світу інших, смислу життя, ставлення до природи та духовної реальності. Зазначається, що створений автором для психотерапевтичних цілей питальник не можна використати з діагностичною метою у зв’язку з низькою надійністю одержуваних кількісних результатів. Охарактеризовані напрями адаптації пунктів та критерії формулювання нових авторського варіанта діагностичного тест-питальника «Фундаментальні світогляди орієнтації особистості». У ролі експертів сформульованих шкал та їхніх пунктів виступили кандидати психологічних наук і магістри психології та педагогіки. Описано етапи його створення (адаптація тверджень до вітчизняних реалій, формування критеріїв добору тверджень та їх формулювання; первинна перевірка валідності та надійності питальника, статистичне опрацювання одержаних первинних даних із визначенням відповідних статистичних показників; удосконалення тверджень і випробовування вдосконаленого варіанта, перевірка надійності, критеріальної та конструктивної валідності), викладено методи перевірки валідності та надійності шкал, характеризуються відповідні статистичні показники, викладається стимульний матеріал питальника, що включає інструкцію досліджуваному, перелік пунктів п’яти шкал («Уявлення про життя», «Уявлення про Бога», «Уявлення про інших людей», «Уявлення про природу», «Уявлення про себе»), бланк для відповідей, перелік прямих і зворотних тверджень у шкалах, коди їх переведення відповідей у бали. Виділено типи уявлень респондентів за окремими шкалами (1) позитивно-конструктивний, гармонійний; 2) позитивно-дисгармонійний; 3) негативно-дисгармонійний; 4) негативно-деструктивний)), аналогічні типи узагальнених світоглядних уявлень досліджуваного. Зазначається, що отримані дані можуть бути використані в консультативній, корекційній та психотерапевтичній діяльності практичного психолога.Ключові слова: уявлення особистості, валідність, надійність, діагностичні шкали, статистичні показники, типи уявлень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Винниченко, Л. Б., В. Ф. Орловський, А. В. Жаркова, Н. В. Деміхова та Т. О. Якуба. "ВПЛИВ ЗАПАЛЬНИХ ЦИТОКІНІВ НА ПЕРЕБІГ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12087.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з провідних проблем охорони здоров’я в усьому світі, що зумовлено значною поширеністю даної патології, досить високими показниками інвалідності й смертності, а також великими економічними втратами. Це захворювання є найчастішою причиною інвалідизації і летальності серед усіх легеневих захворювань. За прогнозами експертів, у 2020 р. смертність від ХОЗЛ мала вийти на третє місце. Мета дослідження – вивчити вплив запальних цитокінів на перебіг хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Матеріали і методи. Загальна кількість досліджуваних склала 146 осіб, які були зіставлені за віком та статтю. Першу групу склали 100 пацієнтів, хворих на ХОЗЛ (II ступінь (ст.) бронхообструкції мали 38 хворих, III ст. ̶ 43 хворих, IV ст. ̶ 19 хворих). Другу групу склали відносно здорові курці зі стажем куріння ≥10 пачко/років (24 особи). Третю групу склали здорові некурці чоловіки, зі стажем куріння ≤1 пачко/років (22 особи). Хворим було проведено спірометричне дослідження; аналіз крові на біомаркери запалення (БЗ), а саме ̶ лейкоцити, С-реактивний білок (СРБ), інтерлейкін-6 (IL6), інтерлейкін-8 (IL8), фібриноген; комп’ютерна томографія легень; виміри індексу маси тіла (ІМТ); тест mMRC, опитувальники SGRQ та САТ. Рівень біомаркерів запалення (БЗ) у хворих на ХОЗЛ порівнювався з такими у здорових курців з нормальними показниками спірометрії та у тих, хто не курить. Для аналізу статистичної значущості відмінностей між групами використовували тести Краскела – Уолліса. Достовірність відмінностей між кількісними ознаками із ненормальним розподілом проводили за допомогою непараметричного парного U-критерію Манна – Уїтні. Зіставлення якісних показників проводили з використанням χ2-критерію з поправкою Йєйтса. В усіх випадках достовірними вважали відмінності при р<0,05. Результати. Рівень БЗ, а саме – лейкоцити, СРБ, IL6 та фібриногену є статистично вищим (р<0,001) у пацієнтів із ХОЗЛ, ніж у курців з нормальною функцією легень і тих, хто не курить, тоді як рівень IL8 вищий у групі курців без ХОЗЛ (р<0,001). Середній рівень СРБ, IL6 та фібриногену майже не відрізняється між курцями і екс-курцями в межах досліджуваних груп (ДГ), тоді як рівень IL8 у теперішніх курців статистично вищий порівняно з тими пацієнтами, які кинули курити, як у хворих на ХОЗЛ (р<0,01), так і в групі курців з нормальними показниками спірометрії (р<0,001). Відсоток осіб з підвищеним рівнем БЗ був значно вищим в першій групі, порівняно з другою (70 й 62 % відповідно, р<0,05), та в другій порівняно з третьою (62 й 22 % відповідно, р<0,001). Відсоток хворих, які мали підвищення двох і більше БЗ, був також статистично вищим в групі ХОЗЛ порівняно з курцями без ХОЗЛ (p<0,05) та з некурцями (p<0,001). Спостерігається прямий кореляційний зв’язок між вираженням БЗ та ст. бронхообструкції ХОЗЛ (r=0,39, p<0,05). У хворих на ХОЗЛ встановлені прямі позитивні кореляційні взаємовідношення між вираженням БЗ та стажем куріння (r=0,82; p<0,05), вираженням задишки за шкалою mMRC (r=0,62; p<0,05), наявністю супутньої патології (r=0,51; p<0,05), частотою емфіземи легень та загострень протягом року (r=0,82 та r=0,89 відповідно; p<0,05). Висновки. Отримані результати дозволяють розглядати БЗ у пацієнтів із ХОЗЛ як фактор, що модифікує розвиток патології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Палагіна, Н. Ю. "ЦЕРЕБРОПРОТЕКТОРНА АКТИВНІСТЬ НОВОГО ПОХІДНОГО 4-АМІНОБУТАНОВОЇ КИСЛОТИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12236.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Для лікування когнітивних розладів у комплексній терапії черепно-мозкової травми широко використовують церебропротектори і ноотропи. Мета дослідження – вивчити церебропротекторну активність сполуки КГМ-5, що є новим похідним 4-амінобутанової кислоти. Методи дослідження. Закриту черепно-мозкову травму (ЗЧМТ) відтворювали у щурів масою 200–220 г під легким ефірним наркозом за допомогою вантажу масою 0,1 кг, що вільно падає по вертикальному каналу з енергією удару 0,589 Дж на голову тварин. Усього було використано 35 білих нелінійних щурів-самців, яких поділили на групи: 1-ша – інтактний контроль; 2-га – тварини зі змодельованою ЗЧМТ; 3-тя – тварини зі змодельованою ЗЧМТ, яким внутрішньошлунково вводили сполуку КГМ-5 у дозі 30 мг/кг; 4-та і 5-та – тварини, яких лікували, відповідно, препаратами порівняння гопантеновою кислотою (150 мг/кг внутрішньошлунково) та пірацетамом (300 мг/кг внутрішньошлунково) впродовж 3 діб до і 5 діб після моделювання ЗЧМТ. На 1-шу, 2-гу і 3-тю доби після відтворення ЗЧМТ визначали ступінь неврологічного дефіциту (в балах) за шкалою McGraw, на 4-ту − функціональний стан ЦНС тварин у тесті “відкрите поле”, на 5-ту − когнітивні функції в тесті екстраполяційного вивільнення. Результати й обговорення. На тлі дії досліджуваних засобів встановлено зменшення неврологічного дефіциту порівняно з групою контрольної патології на 1-шу та 2-гу доби, проте достовірний характер ці відмінності мали лише на 1-шу добу. В тесті “відкрите поле” рухова та дослідницька активність і загальна сума всіх видів активності на фоні дії всіх засобів була достовірно вищою, ніж у групі контрольної патології. У тесті екстраполяційного вивільнення як у загальній групі тварин, так і серед щурів, які здатні виконувати тест, сполука КГМ-5 статистично значуще поліпшувала когнітивні функції тварин: зменшувала час виконання завдання. Висновок. На моделі закритої черепно-мозкової травми у щурів встановлено церебропротекторну активність нового похідного 4-амінобутанової кислоти – сполуки КГМ-5 за здатністю зменшувати вираження неврологічного дефіциту впродовж перших двох діб патології, запобігати зниженню локомоторної активності тварин та покращувати когнітивні функції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Єфіменко, Вікторія Сергіївна. "Автоматизоване тестування як метод педагогічної діагностики". Theory and methods of e-learning 4 (17 лютого 2014): 90–94. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.375.

Повний текст джерела

Анотація:

Педагогічна діагностика набуває особливого значення у зв’язку з особистісною організацією сучасної освіти. Становлення системи зовнішнього незалежного оцінювання сприяло інтенсивному розвитку теорії і практики педагогічних вимірювань, широкому впровадженню тестових технологій в освітній процес.Проблемам педагогічного вимірювання присвячені роботи В. С. Аванесова, Л. І. Білоусової, І. Є. Булах, О. І. Ляшенка, Т. В. Солодкої, І. В. Солухи та ін. Теорія та методика педагогічної діагностики розвинена у працях В. П. Беспалька, К. Інгенкампа, В. М. Лозової, І. Я. Лернера, О. С. Масалітіної, М. М. Скаткіна та ін. Питанням вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики присвячено роботи М. О. Войцеховької, Н. Б. Копняк, О. Г. Кузмінської, Л. М. Меджитової, Н. В. Морзе, Т. Г. Проценко, П. С. Уханя та ін.Педагогічна діагностика є невід’ємним компонентом навчального процесу. Вона дозволяє своєчасно впливати на перебіг навчання на основі систематичного отримання індивідуальних даних про результативність навчання учнів.На думку П. Є. Решетникова [1], педагогічна діагностика, перш за все, пов’язана зі збиранням, збереженням і опрацюванням інформації про об’єкти й суб’єкти, що вивчаються, та використанням її для управління педагогічними процесами.Функції педагогічної діагностики [2, 26]: а) зворотного зв’язку; б) оцінювання результативності педагогічної діяльності; в) виховна і спонукальна; г) комунікативна; д) конструктивна; е) інформаційна; ж) прогностична.Тестування є одним із методів педагогічної діагностики. Проблемам тестування присвячено праці багатьох вчених, які розглядають питання побудови та основних характеристик тестів, шкалювання тестових результатів, теорії і методики автоматизованого тестування, достовірності комп’ютерного тестування, створення тестів з інформатики, впровадження тестових технологій у навчальні заклади.Тест (від англ.) – випробування, перевірка. За визначенням В. І. Лозової та Г. В. Троцко, «у вузькому значенні тест розуміють як короткочасний, технічно просто поставлений експеримент, комплекс завдань, що відповідають змісту навчання і забезпечують виявлення ступеня оволодіння навчальним матеріалом» [3]. За В. С. Аванесовим педагогічний тест – це «…система репрезентативних паралельних завдань зростаючої складності, специфічної форми, яка дозволяє якісно та ефективно визначити рівень та структуру підготовленості учнів» [4].Аналіз науково-педагогічної літератури показав, що проблема функцій педагогічного тесту і окремих їх особливостей розглядається в роботах багатьох учених (В. С. Аванесов, С. І. Денисенко, Н. С. Михайлова, Р. І. Шевельова та ін.) Виділимо основні функції тестування:1. Діагностична функція, що дозволяє виявити пропуски в підготовці, визначити їх причини та прийняти рішення для поліпшення навчального процесу. Систематичне виявлення причин пропусків та їх видалення веде до підвищення якості підготовки.2. Прогностична функція, що дозволяє передбачити можливості учнів у засвоєнні нового матеріалу, тобто на основі отриманих результатів можна зробити висновки щодо здатності учня до засвоєння нового матеріалу.3. Виховна або мотиваційна функція полягає у формуванні та стимулюванні особових якостей.4. Навчальна функція дозволяє закріпити та поглибити знання, вміння та навички.5. Розвивальна функція полягає у розвитку пам’яті, логічного мислення, уваги та вміння застосовувати свої знання на практиці.6. Обліково-контрольна функція полягає у систематичній фіксації результатів навчання.За місцем педагогічного тестування у навчальному процесі відповідно до мети виокремлюють такі види тестів [5]:тести для початкового контролю (тести на готовність), що дозволяють отримати інформацію про наявність знань і навичок учнів перед початком вивчення предмета на початку навчального року (навчального курсу), що є передумовою успішного навчання;тести для поточного (тематичного, проміжного) контролю, що здійснюються систематично у процесі навчання з метою отримання інформації про успішність або неуспішність засвоєння учнями матеріалу, формування у них професійних навичок і вмінь.тести для етапного (рубіжного) контролю. У цих тестах домінує оціночна функція контролю, оскільки тестування проводиться після закінчення роботи над розділом, тематичним циклом в кінці семестру (залік);тести для підсумкового контролю знань запроваджуються після проходження всього курсу;відстрочене тестування проводиться через певний час після вивчення курсу (від 3 місяців до року і більше).Науковці визначають наступні переваги тестування перед традиційними формати перевірки: об’єктивність оцінювання; психологічна комфортність для значної частини учнів; повнота охоплення матеріалу; здатність виявити не тільки те, що засвоєно, але й те, що не засвоєно; економія аудиторного часу; стимулювання учнів; можливість впровадження системи рейтингового контролю; ширша шкала оцінювання; технологічність.Серед проблем, які потрібно вирішувати при підготовці та проведенні тестування можна назвати відносну складність створення якісного тесту, ймовірність вгадування, ризик підміни цілей навчання, похибку педагогічних вимірювань [4].Звісно, якість педагогічного процесу залежить від багатьох факторів. Тестування має на меті надання вчителю вичерпної систематичної інформації про досягнення та пропуски у навчанні для якісного керування навчальним процесом. На основі отриманої інформації вчитель має виявити причини пропусків у навчанні, індивідуалізувати процес навчання, спрогнозувати можливості учня у засвоєнні нового матеріалу. Тестування має доповнюватися іншими формами контролю, такими як спостереження, усне опитування, письмовий контроль, комбіноване опитування, програмований контроль, практичний контроль [3]. Застосування тестів у навчальному процесі, з одного боку, розвантажує вчителя, з іншого – спонукає до постійного підвищення педагогічної кваліфікації стосовно знання основних методик тестології та педагогічної діагностики.За застосуванням технічних засобів тести поділяють на бланкові з ручною обробкою або комп’ютерною обробкою результатів та комп’ютерні.Використання автоматизованих систем тестування дозволяє:– значно економити аудиторний час;– здійснювати попередній тренаж;– неодноразово проходити тестування з однієї теми;– негайно отримати результати;– об’єктивно оцінити навчальні досягнення учнів;– сприяти інформативності результатів діагностики, демократизації та самостійності навчання.До переваг для вчителя можна віднести відсутність необхідності переносу та обробки даних, що значно економить час.Але існують і недоліки в комп’ютерному тестуванні:– неможливість одночасного виконування завдання усіма учнями;– значні витрати часу;– підвищені вимоги до еквівалентності паралельних завдань.Автоматизоване тестування є ефективним засобом діагностики навчальних досягнень і може успішно застосовуватися під час здійснення попереднього, поточного, тематичного, підсумкового контролю та сприяє реалізації його дидактичних функцій.Проходження учнями автоматизованого тестування вносить у перевірку елемент гри, де за умовами успішного проходження одного рівня учень потрапляє до іншого, більш складного. Значення ігрових ситуацій в навчанні відмічав ще Я. А. Коменський.На думку В. П. Беспалька [6], повноцінне тестування якості знань учнів і відстеження на цій основі їх просування неможливе без участі комп’ютера.Існує чимало комп’ютерного програмного забезпечення, яке призначається для подання учню тестових завдань. Але справжня діагностика має проводитися за допомогою розвинених комп’ютерних систем тестування, які забезпечують усі вимоги до побудови автоматизованих систем тестування, в тому числі статистичний аналіз якості завдань і надійності тестових результатів [7].Застосування автоматизованого навчання ефективно використовувати під час проведення поточного контролю [8], адже автоматизована система зазвичай має великий банк варіантів завдань і забезпечує автоматичний їх вибір для формування конкретного варіанту тесту. Все це дозволяє значно економити час, проходити тестування з однієї теми неодноразово за наявності великої кількості варіантів, дає можливість попереднього тренування та негайного отримання результатів.Облік оцінки під час такої перевірки не обов’язковий, адже її метою є надання своєчасної допомоги учням та побудова навчального процесу відповідно до можливостей кожного. Бланкове тестування доцільно застосовувати при здійсненні тематичного контролю, що сприяє психологічній підготовці учнів до процедур зовнішнього оцінювання, державної підсумкової атестації, не потребує забезпечення кожного учня комп’ютером та дозволяє обмежитися одним варіантом тесту.Сьогодні систематично проводити автоматизоване тестування має можливість лише вчитель інформатики [9]. Це обумовлюється станом розвитку матеріально-технічної бази, тобто комп’ютерного оснащення.Висновки:1. Показана провідна роль автоматизованого тестування.2. Завдяки якісній підготовці педагогічних тестів, реалізованих у автоматизованих системах, систематичному проведенню тестування, з використанням інших видів контролю можливо значно підвищити рівень досягнень учнів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Талапова, П. С. "СПОСІБ МОРФОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВПЛИВУ БАКТЕРІАЛЬНОЇ МАТЕРИНСЬКО-ПЛОДОВОЇ ІНФЕКЦІЇ НА ЩИТОВИДНУ ЗАЛОЗУ НАЩАДКІВ". Problems of Endocrine Pathology 76, № 2 (10 червня 2021): 93–101. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.2.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: задля розширення знань щодо морфологічного субстрату материнсько-плодової інфекції та визначення пов’язаних з нею ризиків під час раннього онтогенезу людини, розробити в експерименті спосіб морфологічної діагностики дії бактеріальної материнського-плодової інфекції на щитовидну залозу (ЩЗ) нащадків. Матеріали і методи: було проведене контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo (n = 85) з наступним патоморфологічним дослідженням 71 ЩЗ, отриманих від їхніх нащадків (37 плодів та 34 новонароджених щурів). Морфометрія та аналіз імунофлуоресцентного дослідження виконувалися у програмі ImageJ. Статистична обробка даних проводилася в програмному середовищі для статистичних обчислень R з підключенням пакетів «ggplot2», «dplyr», «pastecs» та «graphics» задля виявлення мір центральної тенденції і мінливості набору даних, виконання тесту Шапіро-Уілка на нормальність розподілення та перевірки рівності дисперсій декількох вибірок за допомогою критерію Бартлетта, нормалізації даних за методом Бокса-Кокса, виконання однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) для порівняння середніх значень кількісних величин, апостеріорних порівнянь за методом Бонферроні і проведення тесту Т’юкі для контролю групової ймовірності помилки. Нульова гіпотеза відкидалася у тому випадку за умови p < 0,001. Результати: проведене дослідження свідчить на користь того, що інфекційна патологія матері є шкідливим фактором для морфофункціонального стану ЩЗ нащадків. Висновки: на підставі проведеного дослідження пропонується спосіб морфологічної діагностики впливу інфекційної патології матері на щитовидну залозу нащадків, що включає імунофлуоресцентне дослідження маркерів функціонального стану органу з обчисленням оптичної щільності флуоресценції T4, колагенів І й ІІІ типів, TNF та IL-6, а також морфометрію тиреоїдних гістоструктур у програмі ImageJ з визначенням площі та діаметру фолікула, площі та висоти тироциту, площі ядра та цитоплазми тироциту з подальшим розрахуванням ядерно-цитоплазматичного відношення. Використовуючи запропонований метод, можна з високою точністю визначити морфофункціональний стан щитовидної залози як тварини, так і людини. Комплексно, отримані результати є доказом функціонального напруження органу з ознаками клітинного пошкодження, здатного призводити до виснаження адаптивно-компенсаторного резерву щитовидної залози у майбутньому через вплив материнсько-плодової інфекції. Це вказує на необхідність підвищення діагностичної настороженості серед ендокринологів та акушерів-гінекологів стосовно інфекцій, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, у вагітних жінок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Lebediev, Serhii, Sergey Zhurid, Svyatoslav Koval, and Victor Shalenko. "Control of physical and technical readiness of football players at the stage of specialized basic training." Слобожанський науково-спортивний вісник 1, no. 26 (March 31, 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2022-1.003.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити на початку підготовчого періоду вихідний рівень фізичної та технічної підготовленості футболістів 2006 р.н. різних дитячо-юнацьких команд м. Харкова. Матеріал і методи: дослідження проводилося в серпні 2021 року. Контингент обстежуваних - спортсмени у кількості 56 футболістів ДЮФК (дитячо-юнацький футбольний клуб) «Арсенал» м. Харкова та ДЮСШ (дитячо-юнацька спортивна школа) № 7 м. Харкова, вік яких становив у середньому 14,6 років. Були визначені технічні та фізичні показники, які характеризують рівень підготовленості футболістів до початку змагального сезону. У дослідженні були використані такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати: у роботі встановлені статистично достовірні відмінності між технічними показниками: в тесті біг 30 м (з м’ячем) (р <0,05; t=2,18), вкидання м’яча з-за бічної лінії (р<0,05; 2,88); у показниках з фізичної підготовленості статистично достовірні зміни були виявлені у тестах «Іллінойс» (р <0,05; t=2,72), човниковий біг 7х30 м (р<0,05; t=2,48), при цьому гравці ДЮФК «Арсенал» долають відстань швидше (р<0,05; t1=2,10; t2=2,05; t3=2,06; t7=2,15) на першому, другому, третьому та сьомому відрізках ніж гравці ДЮСШ № 7. У тесті на витривалість човниковий біг 5х30 м гравці ДЮФК «Арсенал» швидше (р<0,05; t=2,12) пробігають, ніж гравці ДЮСШ № 7, при цьому на першому та третьому відрізках гравці ДЮСШ № 7 повільніше (р<0,05; t1=2,75; t3=2,05) долають відстань, ніж футболісти ДЮФК «Арсенал». Висновки: аналіз спеціальної літератури свідчить, що сучасна науково-методична база в аналізі технічної та фізичної підготовленості у футболі є недостатньо вивченою для того, щоб забезпечити ефективну підготовку юнаків до вищих спортивних досягнень. У результаті дослідження встановлено статистично достовірні відмінності у показниках з фізичної та технічної підготовленості між ДЮФК «Арсенал» та ДЮСШ № 7 м. Харкова. Визначено, що футболісти 2006 року народження мають низький рівень функціональної працездатності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Vysochynа, I. L. "Адаптація як інтегральна система клініко-анамнестичних, імунологічних та психологічних складових у дітей — вихованців дитячих будинків". CHILD`S HEALTH, № 5.48 (1 вересня 2013): 19–23. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.48.2013.84728.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження було вивчення особливостей адаптації дітей із дитячих будинків на підставі результатів комплексного дослідження різних складових означеного феномену та розробка математичної моделі оцінки актуального стану адаптованості з використанням кореляційного аналізу. Обстежено 361 дитину з дитячих будинків віком від 3 до 17 років у стані клінічного благополуччя, проведено кореляційний аналіз за 512 показниками, які вивчались (кратність ГРВІ в анамнезі, наявність хронічних вогнищ інфекції, результати диспансерних оглядів дітей, оцінка фізичного розвитку, характеристика біоценозу слизових верхніх дихальних шляхів, наявність клінічних симптомів післяінфекційної астенії, дані щодо перенесених бронхітів, пневмоній та ін.; результати імунологічного обстеження — вміст лейкоцитів, лімфоцитів, CD25+, сироваткових імуноглобулінів А, М, G, цитокінів (IL-2, IL-4, IL-10; IL-12р70+, IL-12р40+p70+; TFGβ1) у периферичній крові та концентрація протимікробних білків (альфа-дефензини 1–3; лактоферин) і SIgA у ротоглотковому секреті; психологічний патерн — типологічні характеристики (тест Айзенка, Шмішека, тепінг-тест), оцінка колір-асоціативних реакцій (тест Люшера, колірний тест відношень), особливостей емоційного портрету (тривожність, САН) та виявлення граничних донозологічних невротичних станів). Статистична обробка результатів дозволила виявити найбільш значущі фактори, за сукупністю даних яких можна діагностувати рівень адаптованості дітей із дитячих будинків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Цапенко, Л. Ю., О. С. Попович та М. Г. Томенко. "МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АТРИБУТІВ У ДВОКОМПОНЕНТНИХ КОНСТРУКЦІЯХ У ТЕКСТАХ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО ДИСКУРСУ ЯК СТИЛІСТИЧНИЙ МАРКЕР". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 255–61. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-36.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються атрибути, які є частиною двокомпонентних конструкцій, які функціонують у текстах офіційного-ділового дискурсу, з метою представлення типології словотворення (словотворення за допомогою суфіксів), реалізованої в таких атрибутах як можливий стилістичний маркер офіційного-ділового дискурсу. Текстові корпуси, що належать до жанрів офіційно-ділового дискурсу, були використані як матеріал для дослідження. Для повноти та достовірності опису було вирішено проаналізувати чотири різні жанри, що належать до офіційного дискурсу, – офіційну кореспонденцію (взята з листування Британської ради з викладачами університетів закордонних країн (Кореспонденція Британської ради), судові процесуальні документи (тексти судових документів Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці (МОП) у збірнику «Судді Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці»), тексти на основі інструкцій з технічного обслуговування транспортних засобів (тексти інструкцій з експлуатації автомобілів «Тойота»), формулу винаходів (патенти) (тексти, що містять формули винаходів у галузі фізики та радіоелектроніки, які витягнуті з ліцензованих джерел). Загальний розмір текстових корпусів – 200 тисяч слововживань, тексти кожного жанру включали вибірки 50 тисяч слововживань. Обов’язковим складником аналізу були статистичні дослідження, які демонструють частоту використання цього граматичного феномену в текстах. Вони також дозволяють наглядно представляти дані, які підтверджують гіпотези в початковому дослідженні або суперечать таким. Порівняльний аналіз між обома типами жанрів – «гуманітарними» та «технічними» – показує, що: по-перше, в обох типах жанрів є загальна закономірність, це стосується насамперед неафіксальних атрибутів, які в усіх без винятку жанрах мають найбільшу частоту використання, ніж атрибутів з афіксами; по-друге, серед найпоширеніших суфіксів, що використовуються в атрибутах, можна виділити загальні: -tion, -ty. Але на цьому загальна характеристика атрибутів суфікса закінчується. Тому за результатами проведеного статистичного аналізу можна зробити висновок, що з високим ступенем імовірності дериваційні одиниці атрибутів, виражені суфіксами, які включені у двокомпонентні конструкції в жанрах офіційно-ділового стилю, не можуть використовуватися як стилістичний маркер офіційно-ділового дискурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Stadnik, S. M. "Клініко-імунологічні аспекти фармакологічної кардіоверсії в пацієнтів з когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь". EMERGENCY MEDICINE, № 3.66 (4 червня 2015): 156–61. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.3.66.2015.79400.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даного дослідження було вивчення клініко-імунологічного статусу хворих з когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь і ефективності аміодарону в лікуванні цих хворих. Пацієнти були розподілені на дві групи: І групу становили 46 пацієнтів, яким проводилась фармакологічна кардіоверсія аміодароном, ІІ групу становили 32 пацієнти, яким відновлення синусового ритму не проводилося у зв’язку з наявністю протипоказань. Вивчали рівень астенії, показники тесту ММSE, таблиць Шульте, тесту малювання годинника, батареї тестів для оцінки лобної дисфункції, вербальних асоціацій (постійних та категоріальних), проби на запам’ятовування 12 слів з безпосереднім відтворенням. Рівні прозапальних цитокінів (IL-6, TNF-α) і С-реактивного білка визначали методом імуноферментного аналізу. Після проведеного лікування в пацієнтів І групи показники нейрокогнітивних функцій були кращими, ніж у пацієнтів ІІ групи. Зниження рівня прозапальних цитокінів у пацієнтів І групи було статистично значущим. Фармакологічна кардіоверсія аміодароном суттєво впливає на корекцію нейропсихологічної сфери, покращуючи стан пацієнтів з ФП і підвищуючи якість їх життя. Відновлення синусового ритму в пацієнтів з фібриляцією передсердь супроводжується зниженням активності системного запалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Stadnik, S. M. "Клініко-імунологічні аспекти фармакологічної кардіоверсії в пацієнтів із когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь". EMERGENCY MEDICINE, № 2.65 (23 квітня 2015): 92–97. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.65.2015.79477.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даного дослідження було вивчення клініко-імунологічного статусу хворих з когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь і ефективності аміодарону в лікуванні цих хворих. Пацієнти були розподілені на дві групи: І групу становили 46 пацієнтів, яким проводилась фармакологічна кардіоверсія аміодароном, ІІ групу — 32 пацієнти, яким відновлення синусового ритму не проводилося у зв’язку з наявністю протипоказань. Вивчали рівень астенії, показники тесту MMSE, таблиць Шульте, тесту малювання годинника, батареї тестів для оцінки лобної дисфункції, вербальних асоціацій (літеральних та категоріальних), проби на запам’ятовування 12 слів із безпосереднім відтворенням. Рівні прозапальних цитокінів (IL-6, TNF-α) і С-реактивного білка визначали методом імуноферментного аналізу. Після проведеного лікування в пацієнтів І групи показники нейрокогнітивних функцій були кращіми, ніж у пацієнтів ІІ групи. Зниження рівня прозапальних цитокінів у пацієнтів І групи було статистично значущим. Фармакологічна кардіоверсія аміодароном істотно впливає на корекцію нейропсихологічної сфери, покращуючи стан пацієнтів з фібриляцією передсердь і підвищуючи якість їх життя. Відновлення синусового ритму в пацієнтів із фібриляцією передсердь супроводжується зниженням активності системного запалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Величко, Владислав Євгенович. "Використання хмарних технологій при підготовці та публікації текстів математичного напряму". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 323–27. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.922.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: аналіз використання хмарних технологій при підготовці та публікації текстів математичного напряму. Завдання дослідження: розглянути способи публікації текстів математичного напряму в комп’ютерних мережах. Об’єкт дослідження: хмарні технології навчання. Предмет дослідження: можливості хмарних технологій для створення та публікації текстів математичного напряму. Використані методи дослідження: аналіз статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. Електронне навчання неможливе без якісних освітніх ресурсів серед яких зустрічаються і тексти математичного напряму, створення та відображення яких має певну специфіку. Зважаючи на це слід розглянути існуючі можливості створення та публікації текстів математичного напряму. Наведені різноманітні методи публікації математичних текстів в комп’ютерних мережах, розглянуті їх переваги та недоліки. Охарактеризовані методи створення математичних текстів, виконано аналіз існуючих додатків хмарних технологій в напрямку створення та публікації текстів математичного напряму. Основні висновки. Створені таким чином тексти математичного напряму мають загальноприйнятий вигляд та доступні для обробки сервісами хмарних технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Isaev, O. A. "Зв’язок поліморфізмів rs1799983 та rs2070744 гена NOS3 з первинною відкритокутовою глаукомою". Archive of Ukrainian Ophthalmology 10, № 1 (17 травня 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.10.1.2022.286.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Значний вплив на розвиток первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) має розвиток ендотеліальної дисфункції внаслідок її здатності провокувати вазоконстрикцію та ішемію зорового нерва, що прискорює прогресування глаукомної оптичної нейропатії. Особи із спадковою схильністю до розвитку ендотеліальної дисфункції через поліморфізм генів ендотеліальної NO-синтази (NOS3) можуть мати схильність і до розвитку ПВКГ. Мета: встановити зв’язок поліморфізмів rs1799983 та rs2070744 гена NOS3 з первинною відкритокутовою глаукомою. Матеріали та методи. Проаналізовані дані 153 пацієнтів (153 ока) із ПВКГ та 47 пацієнтів групи контролю. Вік пацієнтів становив 65,0 ± 13,1 року, тривалість захворювання — 4,9 ± 5,3 року. Кров пацієнтів досліджена методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (ампліфікатор Gene Amp® PCR System 7500, США) із використанням тест-систем TaqMan Mutation Detection Assays Life-Technology (США). Для статистичної обробки отриманих результатів використовували програму Statistica 10 (StatSoft, Inc., США). Результати. У хворих на ПВКГ встановлено збільшення частоти мінорної гомозиготи ТТ rs1799983 (у 2,8 раза; PFet = 0,023) та зменшення частоти мінорної гомозиготи ТТ rs2070744 (у 1,9 раза; PFet = 0,049) при порівнянні з контролем. Вплив генотипів rs1799983 на розподіл пацієнтів був статистично значущим для ІІІ і IV стадій (p < 0,02), а вплив генотипів rs2070744 — тільки для IV стадії (р = 0,006). Встановлено зв’язок із ПВКГ алелей Т rs1799983 (р = 0,016) і С rs2070744 (р = 0,025), що при стратифікації зберігалося для ІІІ і IV стадій (p < 0,025). Носії генотипу ТТ rs1799983 порівняно з носіями інших генотипів мали більший внутрішньоочний тиск, гірші результати периметрії, меншу товщину RNFL і GCC та більше відношення Cup/Disk Area Ratio. Носії генотипу СС rs2070744 порівняно з носіями генотипу ТТ мали гірші результати периметричного обстеження та меншу товщину RNFL і GCC. Висновки. Отримані результати підтвердили наявність зв’язку поліморфізмів rs1799983 та rs2070744 гена NOS3 із ПВКГ у пацієнтів з української популяції. Механізмом реалізації їх впливу можна вважати схильність до розвитку ендотеліальної дисфункції, яка може прискорювати прогресування глаукомної оптичної нейропатії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

O.V., Hrytsuk. "PECULIARITIES OF STUDENTS’ EMOTIONAL STATES AT LABORATORY LEARNING CLASSES." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (November 4, 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-6.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Статтю присвячено вивченню емоційних станів хлопців і дівчат залежно від виду навчаль-ного заняття у вищій школі. Метою роботи є виявлення особливостей складових частин емоційних станів студентів на лабораторних заняттях у виші залежно від курсу навчання. Методи. Психодіагностичним інструментарієм використано «Тест диференційованої самооцінки функціонального стану». Отримані первинні дані оброблено за допомогою пакету STATISTICA 12.0.Результати. Проведене дослідження дало змогу встановити, що у студентів самопочуття на лабораторних навчальних заняттях має позитивні ознаки, причому у дівчат рівень їх вираженості статистично значущо вищий, ніж у хлопців. Студенти почуваються сильними, витривалими, пра-цездатними, бадьорими. На лабораторних заняттях вони можуть проявити особистісні якості, такі як самостійність, ініціативність, лідерські, організаторські й комунікативні здібності. У студентів вираженість активності на лабораторних навчальних заняттях має позитивні ознаки. На лабораторних заняттях у студентів виражене бажання працювати й розмірковувати, вони активні, швидкі, діяльні, уважні, виконують різноманітні практико-орієнтовані завдання, відчувають захопленість ходом занять. У хлопців і у дівчат міра вираженості настрою на лабораторних навчальних заняттях статистично значущо не відрізняється. Загалом студенти мають гарний настрій на лабораторних заняттях. Вони оптимістичні, задоволені, щасливі, спокійні, життєрадісні, веселі. Висновки. Pезультати проведеного дослідження встановили, що у студентів самопочуття на лабораторних навчальних заняттях має позитивні ознаки, причому у дівчат рівень їх вираженості статистично значущо вищий, ніж у хлопців. У студентів вираженість активності на лабораторних навчальних заняттях має позитивні ознаки, причому у хлопців показники за цією шкалою статистично незначущо вищі, ніж у дівчат. У хлопців і у дівчат міра вираженості настрою на лабораторних навчальних заняттях статистично значущо не відрізняється. Ключові слова: емоційний стан, самопочуття, активність, настрій, статистична значущість. Purpose. The article is devoted to the study of the emotional states of boys and girls depending on the type of educational classes in high school. The aim of the paper is to identify the features of the severity of the components of the emotional states of the students at laboratory classes at universities, depending on the course of study.Methods. The empirical study has been conducted with the help of the test of differentiated self-assessment of the functional state. The obtained primary data have been processed using the STATISTICA 12.0 package.Results. It has been found that the students feel well at laboratory classes, and the girls have a statistically significantly higher level of expression of this feeling than the boys have. The students feel themselves strong, enduring, hard-working, energetic. They demonstrate their personal qualities, such as independence, initiative, leadership, organizational and communication skills. The severity of their activity at laboratory classes has positive signs. The students have a desire to work and to think. They are active, fast, attentive. They perform a variety of practice-oriented tasks, feel fascinated by the course. The degree of mood at laboratory classes does not differ statistically significantly at boys and girls. In general, the students are in a good mood at laboratory classes. For the average scores, the mood of boys has higher values than the mood of girls. They are optimistic, satisfied, happy, calm, cheerful. The students perform various types of work at laboratory classes, which increases their interest to the research and cognitive activities and forms an internal motivation to learn. The lowest rates of well-being at laboratory classes have the students of the fourth course. The highest rates of well-being have the students of the fifth course. The fifth-year students have the lowest level of activity at laboratory classes, and the first-year students have the highest level of activity. The highest indicators at laboratory classes are in the fifth year of education, and the lowest indicators are in the fourth year of education.Conclusions. The results of the empirical study have shown that the students have positive emotions at laboratory classes, and the girls have a statistically significantly higher level of well-been than the boys have. The severity of activity at laboratory classes has positive signs, and the measure of severity of the boys on this scale is statistically slightly higher than of the girls. The degree of mood of the boys and the girls at laboratory classes does not differ statistically significantly.Key words: emotional state, well-being, activity, mood, statistical significance.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Kuryk, O. G., V. O. Yakovenko, M. Yu Kolomoyets, T. V. Tereshchenko та R. P. Tkachenko. "Клініко-морфологічна діагностика метапластичних і неопластичних змін у пацієнтів зі стравоходом Барретта". Клінічна та профілактична медицина 1, № 4 (27 вересня 2018): 25–32. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – аналіз ефективності морфологічної діагностики з визначенням метапластичних, диспластичних змін і проліферативної активності епітелію у випадках стравоходу Барретта (СБ). Матеріал і методи. Проведено аналіз діагностики 841 випадку СБ із визначенням різних типів метаплазії, ступенів дисплазії й аденокарциноми. Розраховували 95% довірчий інтервал (CI). У 20 випадках зі спеціалізованою кишковою метаплазією, в 10 - із дисплазією та в 15 – зі шлунковою метаплазією проведено імуногістохімічне визначення маркера проліферативної активності Кi-67 (DAKO, SP6). Статистичний аналіз виконано із застосуванням стандартного пакету статистики Microsoft Office Excel (Microsoft Corp., США),. Показники рівня експресії маркера Ki-67 наведено як середнє значення ± стандартне відхилення (SD). Дані порівнювали для статистичного аналізу, використовуючи точний тест Фішера та t-критерій Стьюдента. Рівень статистичної значущості визначено як p<0,05. Результати. СБ діагностовано у 841 (36,8%) випадку (95% довірчий інтервал (ДІ) 36,02-39,76) із 2405 проведених ендофіброгастродуоденоскопій (ЕФГДС). Гістологічно кардіальну метаплазію було виявлено в 48 (5,71%) пацієнтів, фундальну – в 136 (16,19%), спеціалізовану кишкову – в 625 (72,28%), мішану – в 32 (3,81%). У 32 (3,81%) випадках встановлено діагноз дисплазії високого та низького ступеня (95% ДІ 2,04-4,62): у 24 із них (75,0%) – дисплазію низького ступеня, у 8 (25,0%) – високого. Аденокарциному виявлено в 4 (0,47%) пацієнтів (95% ДІ 0,20-1,36). Рівень експресії Кі-67 за СБ становив у ділянках шлункової метаплазії 16,85±2,6%, спеціалізованої кишкової метаплазії – 27,96±3,8% (p<0,05). У 5 випадках дисплазії спеціалізованого кишкового епітелію рівень експресії Кі-67 становив 42,84±6,2% (p<0,05). Висновки. Морфологічний висновок є основним об’єктивним критерієм верифікації СБ, що має велике значення у виборі тактики лікування та відіграє певну роль у визначенні прогнозу захворювання. Підвищення проліферативної активності (висока експресія Ki-67) епітелію в ділянках кишкової метаплазії порівняно з такою в ділянках шлункової метаплазії та значне збільшення проліферативної активності на тлі дисплазії вказує на підвищення ризику виникнення раку в епітелії в пацієнтів із СБ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Римик, Р. В., Л. Б. Маланюк, О. М. Лещак та А. В. Синиця. "ТЕХНОЛОГІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 9 (21 березня 2022): 96–102. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У нашому дослідженні визначено професійно-важливі якості учнів технічних навчальних закладів, діяльність яких буде пов’язана з радіотехнікою, підібрано засоби професійно-прикладної фізичної підготовки учнів та перевірено їх ефективність у процесі оволодіння майбутньою професійною діяльністю. Метою дослідження було визначення впливу професійно-прикладної фізичної підготовки на професійно-важливі якості та властивості в учнів технічних навчальних закладів. У процесі впровадження програми достовірно зросли такі показники професійно-важливих якостей та властивостей в учнів технічних навчальних закладів, як координація рухів; стрибок у довжину з місця вперед і назад; тест на спритність; статистична витривалість м’язів черевного пресу та спини; швидкість переробки зорової інформації; концентрація та стійкість уваги, розподіл та переключення уваги; рухливість нервових процесій; оперативна та довільна пам’ять.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Duve, K. V., T. S. Mishchenko та S. I. Shkrobot. "ЗМІНИ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ У ПАЦІЄНТІВ У ВІДНОВНОМУ ТА РЕЗИДУАЛЬНОМУ ПЕРІОДАХ АНЕВРИЗМАЛЬНОГО СУБАРАХНОЇДАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ". Вісник наукових досліджень, № 4 (31 січня 2019): 124–28. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9788.

Повний текст джерела

Анотація:

Аневризмальний субарахноїдальний крововилив (аСАК) характеризується високою летальністю (від 32 до 67 %), значною частотою неврологічних ускладнень, суттєвою інвалідністю пацієнтів та зниженням якості життя. Статистичні дані свідчать, що зміни у когнітивній сфері хворих після перенесеного аСАК поглиблюються при наявності у них депресії, тривоги та порушення сну. Мета дослідження – оцінити зміни когнітивної сфери пацієнтів, які перенесли аСАК залежно від віку, статі, тяжкості крововиливу в гострому періоді (шкала Hunt-Hess), клініко-анатомічної форми перенесеного крововиливу, локалізації аневризми та методу її оперативного виключення. Матеріали і методи. Обстежено 114 пацієнтів у віці від 22 до 59 років, з них – 74 чоловіки та 40 жінок. Оцінку когнітивного функціонування проводили з використанням Монреальського Когнітивного Тесту (MoCA). Ступінь функціонального відновлення та інвалідизації визначали відповідно до модифікованої шкали Ренкіна. Для оцінки активності повсякденної життєдіяльності використовували індекс Бартела. Стан психоемоційної сфери оцінювали, застосовуючи Госпітальну шкалу тривожності й депресії (HADS). Результати досліджень та їх обговорення. Когнітивні розлади різного ступеня вираження було виявлено у 85,96 %: легке когнітивне зниження – у 43,86 %, помірне – в 23,69 %, деменцію – 18,42 %. З-поміж усіх рубрик шкали найбільших змін зазнали функції зорово-конструктивних навичок, мови та пам’яті. Пацієнти, у яких діагностували депресію, демонстрували нижчі показники шкали MoCA (r=-0,325; p=0,001). Встановлено кореляційну залежність між результатом MoCA-тесту та ступенем тяжкості у гострому періоді (за шкалою Hunt-Hess) – (r=-0,310; p=0,001), а також індексом Бартела – (r=0,305; p=0,001). Не було встановлено достовірної різниці у результатах MoCA-тесту в групах пацієнтів, яких поділили за віком, статтю, локалізацією аневризми та методом її оперативного виключення. Проте відмічено достовірно (p<0,01) нижчі показники MoCA-тесту в пацієнтів із субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярним крововиливом ((19,09±1,83) бала), порівняно з групою хворих, які перенесли субарахноїдальний крововилив ((22,84±0,43) бала). Висновки. Середній бал за шкалою MoCA становив (21,71±0,37) бала, що відповідає помірному когнітивному зниженню. Згідно з отриманими даними з-поміж усіх рубрик найбільших змін зазнали функції зорово-конструктивних навичок, мови та пам’яті (p<0,05).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Уханова, Анастасія, та Тетяна Архипова. "Гендерні особливості агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 179–92. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-179-192.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати дослідження агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів. Для участі в дослідженні взято групу підлітків 10-11 класів загальноосвітньої школи № 9 м. Подільськ. Обсяг вибірки склав 80 осіб: 40 дівчат та 40 юнаків. Вік респондентів: 15-16 років. Дослідження проводилося за допомогою трьох методик: методика самооцінки психічних станів за Г. Айзенком, методика дослідження агресивності А. Басса-А. Дарки та тест агресивності (опитувальник Л. Г. Почебут). Ми припустили, що агресивна поведінка респондентів чоловічої та жіночої статі може мати відмінності. Таким чином метою дослідження було визначити гендерні особливості агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів. Як показало дослідження, хлопчики частіше використовують фізичну агресію, а дівчата вербальну. Нами було виявлено статистично значущий зворотній зв’язок між рівнем фізичної і предметної агресії у хлопчиків старшого шкільного віку (r = - 0,388; p <0,01). В результаті аналізу взаємозв’язку між вербальною агресією та негативізмом у групі хлопчиків було встановлено прямо пропорційний статистично значущий зв’язок (r = 0,429; p < 0,01). Також прямо пропорційний зв’язок було встановлено між рівнем розвитку дратівливості і вербальної агресії (r = 0,550; p < 0,001) і між рівнем дратівливості і негативізмом респондентів чоловічої статі (r = 0,457; p < 0,01). Прямо пропорційний статистично значущий зв’язок в групі підлітків жіночої статі встановлено між ригідністю та агресивністю (r = 0,359; p < 0,05), а також між рівнем образи та агресивністю (r = 0,420; p < 0,01). Результати роботи можна використовувати, як джерело розширення фактологічної бази у вивченні феномена агресивної поведінки. Матеріали дослідження можуть бути використані для навчання майбутніх педагогів і психологів, а також для написання інших наукових робіт, які стосуються даної проблеми. Перспективами подальшого розвитку в цьому напрямі є вивчення взаємозв’язку агресивної поведінки з чинниками психічного здоров’я старших школярів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Shevchuk, M. М., Т. I. Pupin та N. N. Bandrivska. "Визначення значень показників стрес-факторів у цієнтів Львівської обласної клінічної лікарні з дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта в крові та ротовій рідині". Clinical Dentistry, № 3 (9 грудня 2020): 37–41. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.3.11568.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. З метою вивчення стресогенних факторів у крові й ротовій рідині осіб із дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта, які перебували на лікуванні в різних відділеннях Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ), визначали активність ɑ-амілази, вмісту глюкози та кортизолу. Мета дослідження – вивчити значення показників стрес-факторів у пацієнтів ЛОКЛ із дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта. Матеріали і методи. Активність ɑ-амілази та концентрацію глюкози у крові та ротовій рідині людей з’ясовували ензиматичним колометричним методом. Обчислення концентрації кортизолу в крові та ротовій рідині хворих здійснювали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу на апаратіStatFax-303 з використанням тест набору «Стероид ИФА-кортизол» фірми «Алкор-Био». Забір крові у хворих виконувався вранці, натще, після 12-годинної перерви в їжі, з ліктьової вени, ротову рідину для досліджень збирали ранком натще, шляхом спльовування у мірні пробірки, без стимуляції. Для оцінки ступеня вірогідності отриманих результатів дослідження використовували варіаційно-статистичний метод аналізу за допомогою Microsoft Excel. Статистичне обчислення результатів клінічних і лабораторних досліджень здійснювали за загальноприйнятими методами. Результати досліджень та їх обговорення. Активність ɑ-амілази в середньому у хворих із ДЗЗТП була вище, порівняно з контролем: у крові – у 1,5 раза, р<0,01 та у ротовій рідині – у 2,0 рази, р<0,05. Вміст глюкози у середньому в пацієнтів із дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта (ДЗЗТП) при різних загальносоматичних захворюваннях був вище, порівняно з відповідними даними у контрольній групі: в крові – у 1,3 раза, р<0,05 та в ротовій рідині – у 1,8 раза, р<0,01. Вміст кортизолу в середньому у хворих із ДЗЗТП був вище, порівняно з даними осіб контрольної групи: у крові – 1,5 раза та в ротовій рідині – у 1,8 раза, р<0,05. Висновки. Збільшення активності ɑ-амілази, концентрацій глюкози та кортизолу в пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта у крові та ротовій рідині можуть свідчити про зниження стресостійкості організму і бути об’єктивними маркерами стресогенного впливу на організм, зумовленого взаємообтяжуючим впливом соматичних і пародонтологічних захворювань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Швед, М. І., та І. О. Ястремська. "ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ВУГЛЕВОДНОГО ТА ЛІПІДНОГО МЕТАБОЛІЗМУ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА З НОРМАЛЬНОЮ І ПІДВИЩЕНОЮ МАСОЮ ТІЛА". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12582.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. За розповсюдженістю та несприятливими наслідками гострий інфаркт міокарда (ІМ) залишається однією з актуальних проблем кардіології протягом багатьох років. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників метаболізму вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на інфаркт міокарда з нормальним і підвищеним індексом маси тіла та осіб з метаболічним синдромом. Методи дослідження. У дослідження було включено 77 чоловіків, хворих на гострий ІМ з елевацією сегмента ST. У всіх пацієнтів визначали масу тіла (кг), зріст (м), індекс маси тіла (ІМТ, кг/м2), окружність талії (ОТ, см) і окружність стегон (ОС, см), відношення ОТ/ОС. За ІМТ хворих поділили на 3 групи: нормальна маса тіла (18,5<ІМТ<24,9 кг/м2) – 1-ша група (n=23); надлишкова маса тіла (25<ІМТ<29,9 кг/м2) – 2-га група (n=33); ожиріння (ІМТ>30 кг/м2) – 3-тя група (n=21). Під час біохімічного дослідження визначали рівні кардіальних тропонінів І та Т, МВ-фракції креатинфосфокінази (КФК-МВ), ліпідного спектра крові, глікемії і концентрації інсуліну у вихідному стані, натще після 8-годинного голодування та на 12-ту добу. Одночасно у хворих визначали також постпрандіальні рівні глікемії, а при необхідності проводили тест на толерантність до вуглеводів за загальноприйнятою методикою. Статистичну обробку отриманих результатів виконували за допомогою пакета статистичних програм Statistica 10.0 та програми Microsoft Exel-2013. Результати й обговорення. У вихідному стані в більшості пацієнтів усіх досліджуваних груп показники ОТ і ОТ/ОС перевищували верхню межу гендерної норми: в 1-й групі – у 69,5 % (n=16), у 2-й – у 81,8 % (n=27), в 3-й – у 85,7 % (n=18) хворих (р<0,05), що свідчить про дисметаболічні порушення в організмі не лише хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням, але й пацієнтів з нормальною масою тіла. Одночасно в цих пацієнтів діагностували гіперглікемію, гіперінсулінемію та атерогенну дисліпопротеїнемію. Висновок. Розвиток інсулінорезистентності й метаболічного синдрому у хворих на ІМ супроводжується значущими порушеннями вуглеводного і ліпідного обміну, що проявляється гіперглікемією, гіперінсулінемією та атерогенною дисліпідемією в гострий і підгострий періоди хвороби у пацієнтів з вісцеральним ожирінням незалежно від маси тіла.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Melnyk, L. P. "ВПЛИВ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ ТА ЛЯМБЛІОЗУ НА ПЕРЕБІГ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ". Інфекційні хвороби, № 4 (19 березня 2021): 30–34. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11893.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – вивчити вплив супутніх Лайм-бореліозу (ЛБ), лямбліозу та їх поєднання на перебіг туберкульозу за виділенням мікобактерій і поширенням патологічного процесу в легенях. Пацієнти і методи. Спостерігали 99 хворих на легеневий туберкульоз, які протягом 2015-2017 рр. перебували на стаціонарному лікуванні в Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері. Вплив супутнього ЛБ, лямбліозу та їх поєднання на перебіг туберкульозу вивчали за наявністю мікобактерій у харкотинні та клініко-рентгенологічними даними. M. tuberculosis виявляли на підставі мікроскопії мазка мокроти, посіву її на живильні середовища і GeneXpert/RIF дослідження. Рентгенологічну картину в легенях оцінювали за допомогою рентгенографії і комп’ютерної томографії органів грудної порожнини. ЛБ діагностували на підставі серологічного дослідження імуноферментним методом на наявність антитіл до антигенів комплексу B. burgdorferi sensu lato з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Лямблії виявляли методом триразової паразитоскопії калу після попередньої підготовки пацієнтів (прийом жовчогінного чаю). Статистичне опрацювання показників проводили з визначенням критерію Стьюдента (t) і непараметричного U-критерію Манна-Уїтні. Аналіз взаємозв’язку двох ознак проводили за даними коефіцієнту кореляції Пірсона (r) і коефіцієнту рангової кореляції Спірмена (R). Результати. Вогнищевий, інфільтративний та дисемінований процеси туберкульозу значно частіше спостерігалися у пацієнтів з виділенням мікобактерій (p<0,01-0,001). Частота виділення мікобактерій була найнижчою у пацієнтів без лямбліозу та ЛБ – у 54,8 %, найвищою – у хворих із супутнім лямбліозом – у 81,3 % осіб (p<0,01). Виявили прямий дуже сильний кореляційний зв’язок (r=0,940, p˂0,05) між дисемінованою формою ТБ і наявністю супутнього ЛБ у групі з ЛБ і у групі, де ЛБ поєднувався з лямбліозом. Сильний кореляційний зв’язок (r=0,817, p˂0,05) виявили між інфільтративною формою ТБ і наявністю супутнього ЛБ у групі з ЛБ і у групі з поєднанням ЛБ і лямбліозу. Водночас між інфільтративною формою ТБ і наявністю супутнього лямбліозу виявили помірний кореляційний зв’язок (r=0,379, p˂0,05). Відзначено тенденцію щодо частішого виділення мікобактерій у хворих з дисемінованою та інфільтративною формами ТБ з супутніми ЛБ і лямбліозом. Висновки. Серед наявних форм ТБ легень у пацієнтів переважали інфільтративна та дисемінована. Частота виділення мікобактерій була найвищою у хворих на ТБ легень у поєднанні з супутнім лямбліозом (p˂0,05). Дисемінована форма ТБ легень у пацієнтів була взаємопов’язана з наявністю супутнього ЛБ за сильним статистично значимим кореляційним зв’язком (r=0,940, p˂0,05).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Панченко, Любов Феліксівна. "Дослідження курсів з аналізу даних проекту Coursera". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 111–24. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.701.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: виявлення особливостей методики викладання дисциплін на масових он-лайн курсах. Об’єкт дослідження: процес навчання на масових відкритих дистанційних курсах. Предмет дослідження: загальне і особливе в методиці викладання курсів з аналізу даних проекту Coursera. Завдання дослідження: взяти участь в якості студента в декількох он-лайн масових курсах в категорії «Статистика та аналіз даних», проаналізувати види програмного забезпечення, яке там використовується, педагогічні прийоми та методичні матеріали. Методи дослідження: включене спостереження, контент-аналіз, аналіз продуктів діяльності. Результати дослідження: загальним в методиці викладання курсів є силабус курсу, використання коротких відео-фрагментів лекцій, з убудованими тестами та титрами, подання текстів лекцій в форматах ppt та pdf, автоматизовані тести з кожної теми, форум для спілкування та надання допомоги. Особливим є структура та наповнення відео лекцій, статистичне програмне забезпечення, завдання на програмування, множини даних для опрацювання, використання peer-оцінювання, фінальні проекти, блоги викладача та студентів. Висновки та рекомендації: участь викладачів в якості студентів у курсах провідних професорів від провідних університетів дозволяє ознайомитися з різними стилями викладання, розширити свої знання і науковий кругозір, засвоїти нові види програмного забезпечення, оновити та розширити зміст курсів, які викладаються, розвивати професійні зв’язки, інтегруватися в світову педагогічну спільноту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Lyakh, Yuriy, Oksana Usova, Alona Romaniuk, Viktoria Melnychuk, Marуna Lyakh та Andriy Antipov. "Комп’ютерна стабілометрія в оцінці функціонального стану людини". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 66–72. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-66-72.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Комп’ютерна стабілометрія дає змогу досліджувати функціональну систему підтримки рівноваги. Цей метод має широкий спектр застосування: оцінювання відновлення функцій опорно-рухового апарату за умов протезування, діагностики вестибулярних порушень, обґрунтування критеріїв вертикалізації хворих на гострий інфаркт міокарда, для уточнення й оптимізації режиму рухової активності. Також є обов’язковим компонентом системи моніторингу у відновлювальному лікуванні хворих на геміпаретичну форму дитячого церебрального паралічу. У спортивних дослідженнях стабілометрія дає змогу отримати загальну інформацію про стан спортсмена, провести точний аналіз окремих дій, контролювати спортивну форму, допомагає об’єктивно оцінити індивідуально-типологічні особливості кожного спортсмена, здійснювати контроль функціонального стану спортсмена. Мета дослідження. Вивчити особливості комп’ютерної стабілометрії з урахуванням довжини запису стабілограми для оцінки функціонального стану на прикладі осіб чоловічої статі віком 16–17 років. Методи дослідження. Дослідження проводилося на особах чоловічої статі віком 16–17 років. Реєстрація стабілограм здійснювалася з використанням стабілометричної платформи. Результати. Аналіз стабілометричних показників в обстежуваних із застосуванням штучного зворотного зв’язку показав статистично значиму різницю (p<0,05) між двома відрізками запису (0–30 та 30–60 с) стабілограми всіх обстежуваних показників, окрім середнього квадратичного відхилення проекції положення центра маси в медіолатеральній площині. Під час аналізу стабілометричних показників в обстежуваних під час виконання тестів із закритими очима встановлено статистично значиму різницю (p<0,05) між двома відрізками запису (0–30 та 30–60 с) стабілограми всіх обстежуваних показників, окрім середнього квадратичного відхилення проекції положення центра маси в антеріопостеріорній площині. Аналіз результатів стабілометрії в обстежуваних під час виконання тестів із відкритими очима характеризувалися тим, що не встановлено статистично значимої різниці між записом тривалістю 0–30 та 30–60 с. Висновки. Установлено збільшення довжини стабілограми в досліджуваних під час виконання тестів із закритими очима, порівняно із відкритими очима, що може розцінюватися як певні особливості функціонального стану, що зумовлені переважанням у структурі рухів за підтримки вертикальної пози, великої кількості дрібних високочастотних коливань, тому необхідні під час врахування оцінки функціонального стану організму. Під час виконання тестів зі штучним зворотним зв’язком та тестів із відкритими очима (0–30 с) відзначено статистично значимо вищі значення довжини стабілограми у обстежуваних, що свідчить про включення в процес когнітивних функцій. Отже, для оцінки функціонального стану обстежуваних інформативним є тест із відкритими очима (0–30 с).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Дрюков, Владислав, та Світлана Марченко. "Факторна модель відбору дівчат 9 років в секцію кіокушинкай карате". Journal of Learning Theory and Methodology 2, № 3 (30 жовтня 2021): 119–27. http://dx.doi.org/10.17309/jltm.2021.3.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – визначити факторну модель морфофункціональної та рухової підготовленості дівчат 9 років на етапі початкового відбору до спортивної секції кіокушинкай карате. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 34 дівчат 9 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: теоретичного аналізу і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічного тестування; методи математико-статистичної обробки даних. Результати. Найбільшу інформативність для комплексної оцінки перспективності дітей під час відбору для занять у спортивній секції карате мають результати тестів: «Підтягування у змішаному висі на канаті» (,919), «Біг 30 метрів з високого старту» (,865) та «Нахил тулуба вперед із положення сидячи» (,848). Достатньо інформативними виявились тести, які характеризують антропометричні показники: «Окружність грудей» (,746), «Маса тіла» (,807), «Довжина тіла» (,739) та мофрфофункціональні показники «Життєва ємність легень» (,747), «Динамометрія правої руки» (,804), «Динамометрія лівої руки» (,754). Висновки. Факторний аналіз дав можливість виділити фактори з найвищим вкладом в сумарну дисперсію показників. За результатами факторного аналізу побудовано оптимальну програму відбору пріоритетне місце в якій займають антропометричні, морфофункціональні показники і процеси розвитку рухових здібностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Ivanchuk, A., та Y. Lanovenko. "Властивості сучасних парафіян". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 46, № 4 (8 січня 2021): 30–39. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.46.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема впливу релігії на особистість. Оскільки релігія є не тільки культурним та соціальним феноменом, її участь в особистому житті людини є безумовним чинником формування особистості людини, навіть якщо та не відноситься ні до якої релігійної спільноти. І вплив релігії прослідковується не лише на світоглядному рівні, але й на індивідуально-психологічному. І перш за все, це виявляється через виникнення такої риси особистості, як релігійність, яка, в свою чергу, стає підґрунтям для формування інших особистісних рис. В нашому дослідженні ми зосередилися на виявленні тих рис особистості, розвиток яких був спричинений належністю людини до релігійної спільноти. Задля цього ми сформували дві вибірки: експериментальна складалася з людей, в яких був діагностований високий рівень релігійності, і які є дійсними членами церковної громади, в контрольну вибірку ввійшли досліджувані із низьким рівнем релігійності. Для визначення рівня релігійності ми використовували авторський опитувальник оцінки релігійності. Для виявлення відмінностей в особистісних рисах між парафіянами та атеїстами нами були застосовані тест «Діагностика акцентуацій характеру» Г. Шмішека, тест «Рівень суб’єктивного контролю» Дж. Роттера та опитувальник «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Х. Келлермана й Х. Р. Конте. Дослідження проводилося онлайн із використанням гугл-форм. На основі отриманих даних ми визначили статистичні відмінності між парафіянами та атеїстами за всіма використаними тестами, встановили психологічні портрети усереднених показників по кожній вибірці, а також, як головний висновок, виявили, що релігійні особистості мають відмінні індивідуально-психологічні властивості не стільки характерологічного плану, скільки у сфері механізмів психологічного захисту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Полтавець, Андрій, Вячеслав Мулик та Андрій Кийко. "КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ВІЙСЬКОВО-АВІАЦІЙНИМ ПʼЯТИБОРСТВОМ ЗА ДАНИМИ СТАНУ СЕНСОМОТОРНОЇ КООРДИНАЦІЇ СПОРТСМЕНІВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 78 (26 червня 2020): 50–55. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.008.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: проаналізувати вихідні показники, що характеризують рівень розвитку сенсомоторної координації та фізичної (рухової) підготовленості курсантів закладу вищої освіти для подальшої тренувальної діяльності з військово-авіаційного п'ятиборства. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, анкетування, тестування, статистичний аналіз. У дослідженні приймали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17-18 років, з них 38 кандидатів у майстри спорту та 10 майстрів спорту. Результати:проаналізовано вихідні показники кандидатів для подальшої тренувальної діяльності з військово-авіаційного п'ятиборства. Проведено розподіл кандидатів за такими видами спорту як ігрові, циклічні, складно-координаційні види та спортивні єдиноборства. Використовуючи визначення, що сенсомоторна координація є інтегрованим показником функціонування сенсорних систем організму, були відібрані і систематизовані тести, показники яких характеризують координаційні здібності. Проведено аналіз результатів у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Висновки: визначили неоднорідність вихідних показників сенсомоторної координації кандидатів в збірну команду з військово-авіаційного п'ятиборства. Встановлена необхідність розробки єдиного універсального алгоритму тренування з визначенням обов’язкових контрольних точок – періодів визначення провідних можливостей та розроблено комплекс додаткових вправ для покращення тих чи інших показників сенсомоторної координації у відповідності до виду спорту, яким займався курсант до вступу. Ключові слова військово-авіаційного п'ятиборства, смуга перешкод, спортивне орієнтування, сенсомоторна координація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Obukhova, Nataliia. "Емоційна обізнаність суб’єктів аудіальної медіакультури при різних стилях міжособистісної взаємодії". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 44(47) (20 грудня 2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).125.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано зв’язок між стилями міжособистісної взаємодії учнів, студентів та інших суб’єктів у реальному житті, їхньою емоційною обізнаністю та аудіальною медіакультурою. Виявлено особливості зв’язку аудіальної медіакультури з емоційною обізнаністю та міжособистісною взаємодією суб’єктів в аудіальному просторі. Представлено результати емпіричного дослідження емоційної обізнаності суб’єктів, що мають різні стилі міжособистісної взаємодії в медіапросторі. Вибірка, що складалася із 140 осіб віком від 14 до 23 років, досліджувалася за допомогою комплексу методик: опитувальника емоційної обізнаності (К. Штейнер), тесту на визначення стилів міжособистісної взаємодії (С. Максимов, Ю. Лобейко), авторської анкети “Музичні уподобання”. Результати дослідження підтвердили наявність взаємозв’язку між рівнями емоційної обізнаності субА’єктів і їхніми стилями міжособистісної взаємодії. При цьому статистично значущих зв’язків між стилями міжособистісної взаємодії і музичними уподобаннями не виявлено. Водночас простежено статистично значущі зв’язки між рівнями емоційної обізнаності і критеріями аудіальної культури. Висунуто припущення, що суб’єкти з високим рівнем емоційної обізнаності вдаються до директивного стилю спілкування навмисно, з певною метою, а суб’єкти, що мають низький рівень емоційної обізнаності, – здебільшого несвідомо, щоб полегшити спілкування. Люди, що віддають перевагу стилю невтручання, здатні вибудовувати продуктивні стосунки в житті й на роботі, але часто не враховують потреби людей, які їх оточують. Для розвитку колегіального стилю взаємодії людина має не лише аналізувати свої емоції, а й співчувати іншим, розрізняти їхні емоції. У випадку ділового стилю спілкування увага до власних емоцій сприймається в нашому соціумі як слабкість, неможливість підтримувати власне ділові стосунки, які передбачають передусім стриманість; це призводить до того, що емоції “заганяються” на тілесний рівень. Тож для підтримання цього стилю взаємодії дуже важливо розуміти, що відчуває партнер по спілкуванню. Зроблено припущення, що, підвищуючи рівень аудіальної медіакультури особистості, можна таким чином опосередковано формувати стиль міжособистісної взаємодії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Sichkoriz, O. E., Yu O. Rybert, L. Yu Minko, O. B. Ololeksiuk та A. P. Skalat. "РЕЗУЛЬТАТИ ПОРІВНЯЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «СТОМАТОЛОГІЯ» (ПЕРВИННА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРЕДАТЕСТАЦІЙНИЙ ЦИКЛ)". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (8 липня 2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10283.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: порівняти результати кількісних та якісних показників стоматологічної освіти лікарів-інтернів та слухачів факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького. Матеріали і методи. У порівняльному дослідженні взяли участь 129 лікарів-інтернів циклу первинної спеціалізації за спеціальністю «Стоматологія» та 113 лікарів-слухачів передатестаційного циклу «Стоматологія» Західного регіону. Дослідження проводили у вигляді бланкового тестування з використанням 80 тестових питань з відкритого буклету весна 2016 «КРОК-3. Стоматологія». Статистичну обробку матеріалів проводили за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10.0. Результати. Найбільшу різницю між відсотками інтернів та лікарів-слухачів, які успішно склали окремі субтести, спостерігали при тестуванні на категорію субтесту П. 8 «Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки», при якій відсоток інтернів, які склали субтест, у 2,32 раза перевищував відповідний показник серед лікарів-слухачів (86,8±1,45 % проти 39,7±2,45 %, р<0,001), а найменшу (1,56 раза) ─ при тестуванні на категорію субтесту П. 13 «Ускладнення, що виникають внаслідок стоматологічних втручань» (86,8±1,38 % проти 55,5±2,53 %, р<0,001). Середній відсотковий показник тесту лікарів-слухачів із стажем роботи до 5 років становив (50,36±1,38) %. Найнижчий результат був встановлений у лікарів-слухачів зі стажем роботи 5–10 років (32,69±4,88) %. Щодо труднощів, які виникали у них під час проходження тесту, то (96,5±1,74) % опитаних лікарів-слухачів (109 осіб) вказали, що найважче було відрізнити відповіді на запитання за ступенем їх правильності. На думку (84,1±3,44) % опитаних (95 осіб), вони були не готові до тестування. Висновки. Проведене порівняльне дослідження кількісних та якісних показників стоматологічної освіти на післядипломному етапі підготовки дозволило з’ясувати відсутність у більшості лікарів-стоматологів із стажем 16 років і більше навичок із складання цього іспиту. Встановлено значний регрес показників складання цього тесту в лікарів-слухачів зі стажем роботи 5 років і більше за спеціальністю «Стоматологія». Оскільки підготовка лікарів на відповідних курсах післядипломної освіти потребує певного часу, вважаємо, що протягом найближчих 5 років рівень складності іспиту для практикуючих лікарів повинен бути простішим, аніж «КРОК-3. Стоматологія» для випускників вищих навчальних медичних закладів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Меленчук, Наталя. "САМОСТАВЛЕННЯ АВАНТЮРНИХ ОСІБ: ПОШУК ВІДМІННОСТЕЙ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 107–17. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).10.

Повний текст джерела

Анотація:

В цій статті презентовано результати дослідження самоставлення осіб з різним рівнем авантюрності. Здійснено аналіз досліджень щодо визначення таких феноменів, як: «авантюрність», «самоставлення». Авантюрність, як складна властивість особистості, розглядається з позицій континуально-ієрархічного підходу до структури особистості. Актуальність розробки проблеми пов’язана з потребою вивчення властивостей особистості, котрі вимагають від особистості сміливих, швидких, а інколи й ризикованих дій в умовах високої невизначеності. Такою властивістю є схильність особистості до авантюрної поведінки (авантюрності). Ми припустили, що авантюрна особистість, за даними літератури, має позитивне ставлення до себе. Для емпіричної перевірки було обрано: оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1)» О. П. Саннікової, О. І. Саннікова, Н. І. Меленчук і методику «Тест-опитувальник самоставлення особистості» С. Р. Пантілєєва, В. В. Століна. Встановлено статистично значимі взаємозв’язки показників авантюрності і самоставлення. Якісний аналіз за допомогою методу асів і профілів дозволив вивчити психологічні особливості самоставлення осіб, які різняться рівнем авантюрності. Показано, що особи з низьким рівнем авантюрності в даній виборці є схильними до більшого самоприйняття, схвалення себе в цілому і більш позитивного ставлення до себе. Особи з високим рівнем авантюрності, характеризуються невисокими значеннями за показниками самоставлення та відсутністю негативних емоцій в сторону свого «Я». Представники групи осіб з високим рівнем авантюрності не готові поставити собі в провину свої промахи, невдачі, власні недоліки і не схильні до самозвинувачення. Таким чином, в роботі доведено припущення про те, що авантюрні особи, хоча за рівнем нижче, ніж не авантюрні особи, характеризуються позитивним самоставленням, самоінтересом, саморозумінням, самоповагою, аутосимпатією, самовпевненістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Єльчанінова, Тетяна, Тарас Жванія та Дар’я Бабкіна. "ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ АКЦЕНТУЙОВАНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 123–44. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність проблеми: встановлення механізмів психологічного захисту, які використовують певні групи акцентуантів доповнює загальну характеристику акцентуйованих особистостей. Отримані дані конкретизують проблематику психологічного супроводу акцентуантів. Продовження вивчення проблеми захисних механізмів розкриє шляхи для вдосконалення взаємодії між людьми в освітній, професійній сферах. Мета: визначення особливостей захисних механізмів у осіб з вираженою акцентуацією (на прикладі студентської вибірки). Матеріали і методи: в якості діагностичного інструментарію щодо діагностики захисних механізмів було використано тест-опитувальник механізмів психологічного захисту «Індекс життєвого стилю» (Life Style Index, LSI, укр. ІЖС) Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Р. Конте. Було визначено виразність таких захисних механізмів: витиснення, регресія, заміщення, заперечення, проекція, компенсація, гіперкомпенсація, раціоналізація. Для виявлення акцентуацій характеру застосовано Тест-опитувальник Р. Шмішека. В обробці даних застосовувались математико-статистичні методи. В дослідження залучено 71 студент Харківського національного педагогічного університету мені Г.С. Сковороди, які здобувають освіту у галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки (політологія – 4, психологія – 57, соціологія – 10). Результати дослідження: в ході експериментального дослідження було встановлено, що більшість юнаків демонструють афективний, гіпертимний, емотивний та циклотимний типи акцентуації характеру. Проекція, раціоналізація, компенсація, заперечення та витіснення є такими механізмами психологічного захисту, які найчастіше застосовуються в юнацькому віці. Доведено, що вибір захисних механізмів обумовлений типом акцентуації. Юнаками з афективною акцентуацією найчастіше застосовуються регресія, заміщення, проекція та компенсація; гіпертимні застосовують заперечення; емотивні – витіснення та гіперкомпенсацію; циклотимні – проекцію. Найтісніші кореляційні зв’язки визнано між емотивною акцентуацією та витісненням (негативний, зворотні зв’язок); неврівноваженою акцентуацією з регресією та заміщенням; тривожним типом акцентуації з регресією, заміщенням та гіперкомпенсацією. Визнано, що в юнацькому віці (ранній молодості) захисті механізми вдосконалюються, набувають внутрішньої, невротично обумовленої фрустрації. Це здебільшого інтегративні типи захисту, які опосередковують різні форми викривлення, трансформації інформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Хомуленко, Тамара, Віра Крамченкова, Дар’я Туркова, Ніна Лесніченко та Богдан Миронович. "МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ТІЛЕСНОГО ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 293–316. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення тілесного локусу контролю. Відповідно до мети дослідження завданнями роботи виступили: операціоналізація феномену тілесний локус контролю та його емпіричних індикаторів, розробка опитувальника як набору тверджень, що відображують зміст визначених індикаторів, психометрична оцінка, розробленого опитувальника. Методи дослідження. Психометрична обробка результатів дослідження включалаперевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв’язків показників методики «Тілесний локус контролю» та методик діагностики ставлення до свого тіла О.Б.Станковської, діагностики локусу контроля Дж. Роттера, діагностики рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, С. А. Голикіної, А. М. Еткінда, опитувальника Body Awareness Questionnaire (конвергентна валідність); діагностики інтрацептивної чутливості, «Вербалізація тілесного Я» (дискримінантна валідність). Психометричну вибірку склали 286 «умовно здорових» респондентів віком від 15 до 55 років. Процедура ретестування проводилася через чотири тижні із залученням 96 респондентів, що входили до психометричної вибірки. Результати. Теоретичною основою створення опитувальника діагностики тілесного локусу контролю були концепція локусу контролю, концепції реципрокного детермінізму та каузальної атрибуції, уявлення про профіль суб’єктивного контролю, уявлення про роль інтернальності у клініці соматичних та психосоматичних розладів, а також зв’язку тілесного досвіду та смислового аспекту особистості, визначення локусу тілесного контролю, як зв’язку локалізації тілесних відчуттів із усвідомленням власного психоемоційного стану та ступенем самоконтролю, визначення основних сфер ставлення до тілесного, як ідентифікаторів тілесного локусу контролю. Шляхом деревовидної кластерізації було виділено статистично значущі класи тверджень, що відповідають 5 сферам ставлення до тілесного: сфера здоров’я і хвороби; сфера краси і зовнішності; сфера харчової поведінки; сфера сексуальної поведінки; сфера фізичної активності і спорту. Опитувальник характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального, що дає підстави для перенесення отриманих результатів вибіркової сукупності на генеральну, високою внутрішньою узгодженістю, . Визначені три інтервали граничні значення статистичної норми, що характеризують високий, середній та низький рівні показника інтернальності тілесного локусу контролю. Показники конвергентної та дискримінативної валідності свідчать, що запропонована методика вимірює саме усвідомлення детермінації особливостей функціонування власного тіла та характеризують приписування внутрішніх або зовнішніх причин того, що відбувається з тілом. Висновки. Запропонована психодіагностична методика «Тілесний локус контролю» відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними ідентифікаторами тілесного локусу контролю визначено ставлення до основних сфер тілесного – сфери здоров’я і хвороби; краси і зовнішності, харчової та сексуальної поведінки, фізичної активності і спорту. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень з психосоматичної проблематики та реалізації оздоровчих психотехнологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Chuiko, G. P., O. V. Dvornik та Y. S. Darnapuk. "КОМБІНОВАНА ОБРОБКА ДАНИХ САМОСТІЙНОГО МОНІТОРИНГУ РІВНЯ ГЛЮКОЗИ В КРОВІ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (30 вересня 2019): 59–68. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.3.10433.

Повний текст джерела

Анотація:

Самостійний моніторинг рівня глюкози в крові протягом довгого періоду є одним із засобів моніторингу стану здоров'я. Дані представленого дослідження дозволяють корегувати лікування та спосіб життя людей, хворих на діабет. Тренди, мінливість та сезонність серій є базовими для запровадження таких рішень, для чого пропонується використовувати комбіновану обробку даних. Така обробка включає в себе сингулярно-спектральний аналіз (ССА) з використанням графіків Пуанкаре та дослідження статистичної автокореляційної функції (АКФ). Об'єкт дослідження — 67-річний чоловік з довгою історією хвороби на діабет другого типу (T2D). Тести проводились три рази на тиждень за схемою «Понеділок-Середа-П'ятниця». Загальний час виміру складає 176 тижнів, тому часова серія має довжину в N=528 семплів. У результаті автокореляційна функція спрогнозувала сезонність серії. Сума плавного тренду, найменші коливання та залишки (шуми) і є моделлю серії. Такий підхід є стандартним для ССА. Знайдено плавний тренд із зміною. Найменший період (плюс сезонність) близький до шести місяців. Аналіз графіку Пуанкаре показує випадкову природу короткострокової варіабельності серій, тоді як довгострокова має сезонність як основне джерело. Тренд має випуклу форму. Виявлено затримку між початком лікування інсуліном та точкою зміни. Ця затримка близька до періоду найменших коливань (близько шести місяців). Результати сингулярно-спектрального аналізу, графіків Пуанкаре та досліджень автокореляційної функції узгоджуються між собою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Tereshchenko, Liliia, та Svitlana Gladio. "Неправдивість письмового тексту: шляхи її визначення". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 2 (4 березня 2022): 116–36. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-116-136.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Виявлення шляхом емпіричного дослідження вербальних ознак неправдивості або правдивості письмового тексту на матеріалі рідної (української) та першої іноземної (англійської) мов. Методи. Учасниками емпіричного психолінгвістичного дослідження стали 200 студентів, котрі отримали завдання створити українською або англійською мовами два описи подій: один правдивий, а інший – неправдивий на ту ж тему. У загальному було проаналізовано 15 показників, які можуть свідчити про неправдивість письмового тексту. Для виявлення статистично значимої різниця застосовано t-критерій Стьюдента та Т-критерій Вілкоксона, для виявлення залежності між показниками – кореляційний аналіз Спірмена. Результати. Проведене дослідження підтвердило, що незалежно від мови (української чи англійської) правдиві тексти довші за неправдиві у більшості випадків, вони також більше наповнені емотивно-сенсорними та просторовими деталями, містять чисельні згадки особи мовця (самореференцію), натомість неправдиві тексти частіше актуалізують відмінні від правдивих домінуючі концепти. При аналізі англійських текстів, написаних українськими студентами, підтвердились наступні критерії неправдивості писемного мовлення: “лексичне розмаїття” мовлення; нерелевантність та надлишковість певної інформації, повтори; менша кількість числівників. Окремо підтверджено, що для українських неправдивих письмових текстів властиві порушення хронології подій та невиправдані контекстом зміни наративної перспективи. Не знайшли значимого статистичного підтвердження неправдивості писемного мовлення для обох мов такі ознаки: співвідношення довжини прологу щодо довжини всього тексту; наявність модифікуючих прислівників; наявність двозначних або неоднозначних, неконкретних номінацій; спонтанні виправлення на письмі; частотність вживання займенників першої особи множини та третьої особи однини і множини. Висновки. Існує низка вербальних ознак, за якими неправдивий письмовий текст відрізняється від правдивого, не зважаючи на той факт, що за своєю природою неправдиве мовлення є прихованим кодом та імітацією будь-якого типу правдивого мовлення. Однак ці критерії частково різняться для текстів, написаних українською та англійською мовами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Schierholz, R. S., I. Zavgorodniy, S. Darius, and I. Böckelmann. "ASSOCIATIONS OF GENERAL MENTAL HEALTH SYMPTOMS WITH SUBJECTIVE SLEEP QUALITY AND INDIVIDUAL DAYTIME SLEEPINESS." Inter Collegas 6, no. 4 (December 28, 2019): 192–99. http://dx.doi.org/10.35339/ic.6.4.192-199.

Повний текст джерела

Анотація:

ASSOCIATIONS OF GENERAL MENTAL HEALTH SYMPTOMS WITH SUBJECTIVE SLEEP QUALITY AND INDIVIDUAL DAYTIME SLEEPINESS Schierholz RS, Zavgorodniy I., Darius S., Böckelmann I. Purpose: Sufficient sleep quality plays a significant role for long-term physical and mental health. The aim of this study was to examine the associations of general mental health symptoms with sleep quality and daytime sleepiness. Materials and Methods: A cross-sectional survey with 84 included participants (female: n = 42, male: n = 42) was conducted. General mental health symptoms were assessed using the 12-item General Health Questionnaire (GHQ-12), sleep quality was measured with the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), and daytime sleepiness was evaluated with the Epworth Sleepiness Scale (ESS). Statistical differences were calculated using two-sample t-test and Mann-Whitney U test. For correlation analyses Spearman’s rank correlation was used. Results: Subjects with poor sleep quality reached higher scores in the GHQ-12 and in the ESS than subjects with good sleep quality, but the difference regarding the ESS was not significant. Higher GHQ-12 scores were associated with higher PSQI scores but not with higher ESS scores. Conclusions: Major findings show strong evidence of an association between general mental health symptoms and sleep quality with poor sleepers having a more disturbed mental health than good sleepers. Further evidence of the interrelationship between subjective sleep quality and general mental health symptoms was found. Keywords: Mental health, Work ability, Stress, Sleep, Insomnia Абстракт ЗВ’ЯЗОК ЗАГАЛЬНИХ СИМПТОМІВ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я З СУБ'ЄКТИВНОЮ ЯКІСТЮ СНУ ТАІНДИВІДУАЛЬНОЮ ДЕННОЮ СОНЛИВІСТЮ Робін Себастьян Шірхольц*, Ігор Завгородній, Сабіна Даріус, Ірина Беккельман Мета: Достатня якість сну відіграє важливу роль для тривалого фізичного та психічного здоров’я. Метою цьогодослідження було вивчення залежності загальних симптомів психічного здоров’я від якісті сну та денноїсонливості. Матеріали та методи: Було проведено перехресне опитування за участю 84 учасників (жінки: n = 42, чоловіки: n= 42). Загальні симптоми психічного здоров’я оцінювали за допомогою Анкети загального здоров’я (GHQ-12), яка містить 12 пунктів; якість сну оцінювали за допомогою Пітсбургського опитувальника якості сну (PSQI), а денну сонливість оцінювали за Шкалою сонливості Епворта (ESS). Статистичні відмінності розраховувались за допомогою двопробного t-тесту та U-тесту Манна-Вітні. Для кореляційного аналізу було використано рангову кореляцію Спірмена. Результати: Суб'єкти з низькою якістю сну показали більш високі показники у GHQ-12 та ESS, ніж суб'єкти із хорошою якістю сну, але різниця щодо ESS була несуттєвою. Більш високі показники GHQ-12 були пов'язані з більш високими показниками PSQI, але не з більш високими показниками ESS. Висновки: Основні результати виявляють вагомі докази зв'язку між загальними симптомами психічного здоров’я та якістю сну людей, які погано сплять, та людей з міцним сном. У людей з поганим сном більш виражені порушення психічного здоров’я. Були знайдені додаткові докази взаємозв'язку між суб'єктивною якістю сну та загальними симптомами психічного здоров'я. Ключові слова: Психічне здоров'я, працездатність, стрес, сон, безсоння Абстракт СВЯЗЬ ОБЩИХ СИМПТОМОВ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ С СУБЪЕКТИВНЫМ КАЧЕСТВОМ СНА И ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ДНЕВНОЙ СОНЛИВОСТЬЮ Робин Себастьян Ширхольц, Игорь Завгородний, Сабина Дариус, Ирина Беккельманн Цель: Достаточное качество сна играет важную роль для долгосрочного физического и психического здоровья. Целью данного исследования было изучение связи общих симптомов психического здоровья с качеством сна и дневной сонливостью. Материалы и методы. Было проведено перекрестное исследование с 84 участниками (женщины: n = 42, мужчины: n = 42). Общие симптомы психического здоровья оценивали с использованием Общего опросника здоровья (GHQ-12), содержащего 12 пунктов; качество сна оценивали с помощью Питтсбургского опросника качества сна (PSQI), а дневную сонливость оценивали по Шкале сонливости Эпворта (ESS). Статистические различия рассчитывали с использованием двухпробного t-теста и U-теста Манна-Уитни. Для корреляционного анализа была использована ранговая корреляция Спирмена. Результаты: Субъекты с плохим качеством сна показали более высокие баллы в GHQ-12 и в ESS, чем субъекты с хорошим качеством сна, но разница в отношении ESS не была значительной. Более высокие показатели GHQ-12 были связаны с более высокими показателями PSQI, но не с более высокими показателями ESS. Выводы: Основные результаты обнаруживают убедительные доказательства связи между общими симптомами психического здоровья и качеством сна людей, которые плохо спят, и людей с крепким сном. У людей с плохим сном более выражены нарушения психического здоровья. Были найдены дополнительные доказательства взаимосвязи между субъективным качеством сна и общими симптомами психического здоровья. Ключевые слова: психическое здоровье, трудоспособность, стресс, сон, бессонница

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

ЮДІНА, Ірина. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТІЛЕСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ НА ПСИХОЕМОЦІЙНІ СТАНИ ОСОБИСТОСТІ". Психологічне здоров’я, № 1 (28 квітня 2021): 130–50. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. В сучасному науковому просторі є ряд авторів, які ак- тивно вивчають психоемоційні стани, однак праць, присвячених дослідженню впливу саме ті- лесно-орієнтованої терапії на психоемоційні стани – обмаль. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тілесно-орієнтована терапія – це напрямок психотерапії, в якому психологічні проблеми пацієнтів розглядаються у взаємному зв’язку з особливостями функціонування їх- нього тіла. Основною відмінністю цього напрямку є відсутність протиставлення тіла та розуму, концентрація на глибинних тілесних відчуттях та їх дослідження, декодування неза- доволених потреб прихованих у тілесному стані особистості, а також застосування рухової активності з метою діагностики та аналізу сутності проблеми, її виразності, довільності та спонтанності. Тілесно-орієнтовану терапію вважають особливо ефективною в роботі з психосоматичними порушеннями, неврозами, наслідками психічних травм і посттравма- тичними стресовими розладами, депресивними станами. Формулювання мети статті. Мета – дослідити вплив тілесно-орієнтованої терапії на психоемоційні стани особистості. Виклад основного матеріалу. Дослідження проводилося на базі Всеукраїнської Асоціації традицій і культури Китаю. В досліджені взяли участь рандомізованими чином обрані та розподілені на групи 93 особи, з яких 46 увійшли в контрольну групу, і 47 – в експерименталь- ну. Особи, які перебувають в дисгармонійному психоемоційному стані, відзначаються пасив- ністю та суб’єктивним відчуттям поганого самопочуття. Ми підібрали декілька валідних стандартизованих методик для вимірювання особливостей та ступеню прояву цих станів, а саме: тест «Самооцінка психічних станів» Айзенка, опитувальник САН (самопочуття, ак- тивність, настрій), «Чи в порядку ваші нерви?», «Ваші нерви» В. Коулман, Фізіономічний тест Куніна, шкала реактивної та особистісної тривожності Спілбергера. Статистична обробка отриманих результатів проводилася за методиками: аналіз рангових кореляцій Спірмана, U-критерій Манна-Уітні, а також описовий аналіз даних. Експеримент проводився у формі «тест-вплив-ретест», тобто, проводилася первинна діагностика, психокорекційний вплив, вторинна діагностика. До психокорекційної програми увійшли: дихальні вправи, релаксаційні вправи, вправи спрямованого напруження та розслаблення м’язів. Висновки та перспекти- ви подальших досліджень. Застосування тілесно-орієнтованої терапії в роботі з тривож- ністю, агресивністю, ригідністю та фрустрацією є ефективним та може бути рекомендова- не для зниження рівня негативних психоемоційних станів, підвищення настрою, покращення самопочуття, впливу на якість життя людини шляхом зміни суб’єктивного сприйняття реальності, зміщення акценту в позитивну сторону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Vadziuk, S. N., M. I. Horishnyi та I. M. Horishnyi. "ВЛАСТИВОСТІ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ У ДІТЕЙ З РІЗНИМИ ПСИХОТИПАМИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (5 березня 2020): 6–9. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10915.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – встановити взаємозв’язок між психотипом дитини і силою та функціональною рухливістю нервових процесів. Матеріали та методи. Для визначення психотипу проводили анкетування у 86 дітей віком до 18 років за допомогою опитувальників Вайсбанда та Гуленка. Нервові процеси аналізували за комп’ютерною програмою «Діагност 1М». Статистичну обробку даних проводили методом непараметричної статистики, використовуючи U-тест – критерій Манна – Уїтні. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено залежність кількості оброблених подразників при вивченні сили нервових процесів у режимі зворотного зв’язку від психотипу дитини (p<0,01). Зокрема, відмінність є між провідними функціями логіки, етики та сенсорики. Найвищий показник кількості переробки інформації в сенсориків (621,28), найнижчий – у логіків (552,48). Також встановлено різницю функціональної рухливості нервових процесів у режимі зворотного зв’язку між логіками та етиками (р<0,05). Зокрема, мінімальний час реакції в логіків менший в 1,6 раза. Залежності реакції на рухомий об’єкт від психотипу виявити не вдалося (p>0,05). Висновки. За допомогою опитувальників визначено психологічні типи за Юнгом у 60 респондентів. На базі комп’ютерної програми «Діагност 1М» виміряно силу та функціональну рухливість нервових процесів у дітей. Встановлено залежність вищенаведених показників від їх психотипу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Статистичні тести"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями