Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Стан організму.
Статті в журналах з теми "Стан організму"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Стан організму".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Liubovych, O. Ye, та I. M. Klishch. "СТАН ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ В ДИНАМІЦІ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ТЛІ ГІПОТИРЕОЗУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (24 квітня 2019): 106–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10058.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрес є відображенням всіх адаптивних реакцій організму, неспецифічних біологічних феноменів, що виникають у відповідь на дію різних подразників і спрямовані на реалізацію пристосувальних механізмів, адаптують організм до стресового впливу. Важливе місце в реалізації адаптивно-пристосувальних реакцій організму посідають гормони щитоподібної залози, які здатні мобілізувати резерви організму для усунення пошкоджень, викликаних дією стресового чинника. Тиреоїдна вісь закономірно втягується в процеси адаптації організму до дії надзвичайних подразників. Однак самі зміни тиреоїдної функції при стресі й адаптації не дозволяють оцінити значення тиреоїдних гормонів у пристосувальних реакціях. Необхідно провести комплексне дослідження гормонального спектра та стану ендогенної інтоксикації в організмі експериментальних тварин зі зміненим тиреоїдним статусом в умовах додаткових стресових впливів різної природи.
Мета – вивчення показників ендогенної інтоксикації при іммобілізаційному стресі у щурів з експериментальним гіпотиреозом.
Матеріал і методи. Гіпотиреоз моделювали щоденним введенням per os тиреостатика мерказолілу («Здоров'я», Україна) у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Гострий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом привʼязування піддослідних щурів у положенні на спині за 4 кінцівки без обмеження рухливості голови тривалістю 3 години. Для дослідження концентрації йодовмісних гормонів щитоподібної залози, показників ендогенної інтоксикації та активності катаболічних процесів використано спектрофотометричні та імуноферментні методи.
Результати. Встановлено, що за умов дефіциту йодовмісних гормонів щитоподібної залози показники ендотоксикозу суттєво вищі, ніж у тварин без змодельованої патології. При дослідженні впливу іммобілізаційного стресу на показники ендогенної інтоксикації встановлено, що на стадії тривоги розвитку стрес-реакції в еутиреоїдних тварин показники молекул середньої маси, еритроцитарний індекс інтоксикації та вміст циркулюючих імунних комплексів зростають, що вказує на посилення ендотоксикозу. На стадії резистентності відбувається певна стабілізація цих процесів. Однак при тривалому стресі (стадія виснаження) ступінь ендотоксикозу знову достовірно зростає, що свідчить про зниження резервних функцій організму.
У тварин із гіпотиреозом має місце поступове достовірне зростання ендотоксикозу на усіх стадіях розвитку стрес-реакції з максимумом на стадії виснаження.
Висновок. На тлі гіпотиреозу спостерігається більш інтенсивне, ніж в еутиреоїдних тварин, зростання ступеня ендотоксикозу на усіх стадіях розвитку стрес-реакції.
2
Щирба, М. Ю. "СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК ОСНОВНИЙ ПОКАЗНИК НЕОБХІДНОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ ПАЦІЄНТА". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 18 (4 листопада 2019): 227–33. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v18i0.459.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті констатовано, що збереження здоров'я населення - одна із центральних проблем сучасності, особливо у зв'язку з погіршенням стану довкілля, зростаючими навантаженнями різного характеру, які впливають як на окремі системи організму людини, так і на загальний стан її здоров'я. На основі статистичних даних стверджується про посередній стан здоров'я громадян і незадовільний стан системи охорони здоров'я в Україні. Спостерігаються негативні зміни в стані здоров'я дітей, найчастіше відхилення в їх розвитку. Вражає значне омолодження віку пацієнтів із тяжкими й хронічними захворюванням. На думку автора, таке становище зумовлене соціальними, екологічними, культурними та політичними факторами.
3
Комісова, Т. Є., І. А. Іонов, Л. П. Коваленко та А. М. Гладкіх. "АНТИОКСИДАНТНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ ЩУРІВ НА ТЛІ ТЮТЮНОВОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 59–67. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено потенційний вплив компонентів тютюнового диму легкими цигарками «Прилуки» на організм щурів, що підлягали хронічній тютюновій інтоксикації, за вмістом у їх сироватці крові основного метаболіту нікотину-тіоцианіду К (котиніну); виявлено особливості активності неферментативної антиоксидантної системи та активності ензимної частини антиоксидантної системи на тлі тютюнової інтоксикації; з’ясовано активність процесів перекисного окиснення ліпідів при хронічному пасивному тютюнопалінні. Експериментально доведено, що під впливом пасивного обкурювання організму щурів знижується активність ферментативних та неферментативних ланок антиоксидантної системи організму, які відповідають за контроль вмісту вільних радикалів та активних форм оксигену в крові, регулюють їх вміст. Встановлена тенденція щодо зниження активності глутатіонпероксидази в крові щурів, які піддавались хронічній дії тютюнового диму легкими цигарками: у самців – на 7%, у самок – на 5% у порівнянні із контрольними групами. Показано, що пасивне тютюнопаління, спричинене легкими тютюновими виробами, призводить до інтенсифікації процесів ПОЛ (перекисне окиснення ліпідів), що супроводжується збільшенням концентрації в організмі продуктів, які володіють високою реакційною спроможністю та можуть чинити системну пошкоджуючу дію на клітину. Виявлено підвищення рівня МДА (малоновий діальдегід) в групах самців і самиць, яких піддавали хронічному обкурюванню легкими цигарками: вміст МДА в крові самців, яких піддавали впливу пасивного тютюнопаління, статистично значимо збільшився у порівнянні із контрольною групою на 16%, а у самиць – на 12%. З’ясовано, що концентрація вітаміну А у самців, які піддавались хронічному пасивному тютюнопалінню, мала тенденцію до зниження, тоді як у самиць – майже не змінилася, разом з тим під впливом компонентів тютюнового диму відмічається статистично значиме зниження концентрації каротиноїдів. Хронічне пасивне тютюнокуріння самців і самок щурів не мало впливу і на концентрацію вітаміну С.
4
Petrushanko, T. O., I. Yu Popovych та T. M. Moshel. "Оцінка дії хвороботворних факторів у пацієнтів із генералізованим пародонтитом". Clinical Dentistry, № 2 (22 вересня 2020): 24–32. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11398.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. В основі генералізованого пародонтиту лежить запально-дистрофічний процес, який виникає в організмі під впливом патогенних факторів. Організм людини перебуває під постійним впливом різноманітних чинників зовнішньої та внутрішньої природи, які взаємодіють між собою, а реакція організму на їх вплив може бути різноманітна. Визначається вона рядом моментів, у тому числі й природою патогенного фактора.
Мета дослідження – оцінити вплив патогенних факторів на стан тканин пародонта у пацієнтів із генералізованим пародонтитом.
Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети проведено обстеження 230 осіб віком від 25 до 65 років, 204 з яких мали клінічні симптоми хронічного генералізованого пародонтиту (ХГП) (три дослідні групи із I, II, III ступенями тяжкості), 26 – здоровий пародонт (контрольна група).
Результати досліджень та їх обговорення. Для оцінки впливу ряду патогенних факторів на розвиток генералізованого пародонтиту ми провели аналіз зв’язків впливу можливих хвороботворних чинників на тканини пародонта. Виконане всебічне обстеження пацієнтів із генералізованим пародонтитом та здоровими яснами дозволило систематизувати наслідки дії та вплив місцевих і загальних патогенних чинників, які залежно від стану адаптаційних можливостей організму можуть призвести до розвитку та обтяження патологічного процесу в тканинах пародонта.
Висновки. Результати проведеного місцевого обстеження (щелепно-лицевої ділянки) пацієнтів із ХГП та осіб із здоровими тканинами пародонта свідчать про наявність зв’язків дії місцевих хвороботворних факторів на розвиток хронічного генералізованого пародонтиту. Для ефективного лікування пацієнтів із ХГП та досягнення ремісії і довготривалої стабілізації запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта важливим є персоналізований підхід із урахуванням як місцевих, так і загальних хвороботворних факторів та індивідуальних особливостей організму.
5
Velychko, V. O. "Фізіолого-функціональна характеристика організму відгодівельних бугайців за впливу техногенного навантаження". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з актуальних проблем для тваринництва, зокрема у зонах техногенного забруднення, є розробка науково-практичних основ його ведення. Техногенне навантаження на довкілля і забруднення сільськогосподарських угідь різними ксенобіотиками проявляється імунодефіцитним станом організму тварин, а також може спричиняти мутагенну, тератогенну, навіть ембріотоксичну дію. До основних причин, які суттєво впливають на функціональний стан організму, здоров'я тварин, відповідно і людей вважають екологічний стан середовища. Особливо гострою ця проблема відчувається в районах, де не контролюються промислові викиди, безсистемно вносяться мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, засоби стимулювання рослин. Дослідженнями підтверджено, що в таких районах підвищується і вміст важких металів у ґрунті, воді, відповідно і кормах, які використовуються у тваринництві, що знижує біологічну і поживну їх цінність та сприяє накопиченню в організмі токсичних сполук. Тому заслуговує на увагу необхідність вдосконалення, у зонах техногенного навантаження, сільськогосподарського виробництва в цілому, та і системи ведення галузі тваринництва та годівлі тварин зокрема. Виправданим напрямком в цій роботі є проведення моніторингу ксенобіотиків, зокрема важких металів у трофічному ланцюгу: ґрунт-рослина-корм-тварина-людина.
Важливість одержання саме таких даних викликана ще й тим, що зі зміною інтенсивності процесів метаболізму в організмі продуктивних тварин у зонах техногенного навантаження можливо ціленаправлено корегувати різними біологічно активними добавками процеси перетворення компонентів корму і трансформації їх у продукцію, швидкість і напрямок перебігу ферментативних реакцій, і, таким чином, нормалізувати окремі ланки обміну речовин, що, відповідно сприятиме підвищенню продуктивних якостей тварин та одержання якісної і безпечної продукції. Питання наслідків техногенного навантаження на фізіолого-функціональний стан організму тварин потребує розширення відповідних досліджень і відпрацювання заходів як збереження екологічної рівноваги середовища, так і збереження благополуччя тваринництва.
6
Грабик, Надія, Ірина Грубар та Назар Заверуха. "ВПЛИВ ЗМІНИ ЧАСОВИХ ПОЯСІВ НА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН КВАЛІФІКОВАНИХ ФРИСТАЙЛІСТІВ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 35 (4 січня 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.17-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчити вплив зміни часових поясів на динаміку психофізіологічних показників квалі-фікованих фристайлістів. Методи. Під час дослідження використані такі методи: теоретичний ана-ліз; педагогічний експеримент; тестування та анкетування; фізіологічні та психологічні тести; мето-ди математичної статистики. У досліджені брали участь десять кваліфікованих фристайлістів.Результати. Анкетування кваліфікованих фристайлістів свідчать, що усі вони відчувають погіршенняпсихофізіологічного стану власного організму при зміні часових поясів. У більшості опитаних спортсме-нів знижуються: працездатність, фізичні кондиції, техніка та координація рухів; погіршується сон,апетит, самопочуття та настрій. Спортсменам потрібно до тижня часу, щоб адаптуватися донового часового поясу та вийти на оптимальний стан власного організму. Педагогічний експериментудозволили з’ясувати, що у кваліфікованих фристайлістів при перельоті в західному напрямку найбільшезниження функціональних показників (фізичної працездатності, адаптаційного потенціалу, координаціїрухів), та психоемоційного стану (самопочуття, активності, настрою) припадає на третій день пере-бування та поступове їх відновлення до семи днів. Результати фізіологічних, педагогічних та психо-логічних досліджень кваліфікованих фристайлістів значною мірою співпадають з даними анкетуваннящодо суб’єктивної оцінки стану свого організму при зміні часових поясів, а також з даними науково-методичної літератури присвяченими цій проблемі. Висновок. Під час зміни часових поясів у кваліфі-кованих фристайлістів відбувається погіршення психофізіологічного стану, а саме: знижується фі-зична працездатність, здатність до точного виконання технічних елементів, координація рухів; погір-шується сон, апетит, самопочуття та настрій. Як правило нормалізація всіх показників наступає післясьомого дня перебування в новому часовому поясі.Ключові слова: психофізіологічний стан, адаптація, зміна часового поясу, кваліфіковані фрис-тайлісти, працездатність.
7
Klymnyuk, S. I., G. I. Mуkhailyshyn та L. M. Malanchuk. "МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ВАГІНОЗІВ У ЖІНОК РІЗНИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (29 червня 2019): 21–31. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10258.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Відомі на сьогодні дані вказують на те, що бактеріальний вагіноз є значно поширеним клінічним синдромом порушення мікрофлори вагіни у жінок. Інфекційно-запальні захворювання жіночої статевої системи, які виникають на фоні бактеріальних вагінозів, становлять серйозну небезпеку для організму. Розвиток захворювань органів малого таза мікробної етіології залежить від персистентних властивостей мікроорганізмів, спрямованих на інактивацію факторів природної резистентності організму.
Мета – вивчити наукові літературні джерела, у яких висвітлюються проблеми складу мікрофлори при дисбіозах вагіни та шляхи їх мікробіологічної корекції. Визначити найчастіші форми дисбіотичних станів, збудників та їх вплив на організм жінок.
Результати. Дисбіоз вагіни – це поліетіологічний стан, у його розвитку беруть участь не тільки Gardnerella vaginalis, а й анаероби Mobiluncus spp., Bacteroides spp., Mycoplasma hominis та інші мікроорганізми. Єдиною причиною виникнення бактеріального вагінозу є порушення кількісного складу мікроорганізмів піхвового середовища на тлі інших дисбіотичних процесів організму. Ускладнення, пов’язані з бактеріальним вагінозом, включають хронічні запальні процеси внутрішніх статевих органів, розвиток спайкових процесів органів малого таза, неплідність, самовільне переривання вагітності на різних термінах, крім того, збудники БВ можуть впливати на розвиток злоякісних пухлин. Значною мірою дисбіози пов’язані з певними труднощами діагностики, резистентністю до лікування, надзвичайно високою поширеністю та можливістю розвитку тяжких ускладнень, особливо тих, що впливають на репродуктивну функцію людини.
Висновки. Піхвова мікрофлора є не статичною, а мінливою макропопуляцією, в якій кількість визначених типів мікроорганізмів коливається в межах змін умов середовища їх перебування. Цей динамічний стан мікрофлори піхви не завжди беруть до уваги при аналізі результатів бактеріологічних досліджень. Вказана проблема потребує більш детального вивчення патогенетичних механізмів та шляхів медикаментозної корекції цього стану, що і буде предметом наших подальших досліджень.
8
Zhaldak, Anastasiia, Olesia Ivanko та Yurii Deputat. "ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ НЕІНВАЗИВНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ПРИ ФІЗИЧНИХ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ (огляд літератури)". Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 124, № 2 (24 червня 2021): 53–63. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.2(124).2021.53-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Огляд літератури присвячений питанням особливостей професійної діяльності військовослужбовців новоствореного роду військ – Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, зокрема, при відборі та підготовці фахівців на кваліфікаційному курсі спеціальних операцій Збройних Сил України. Узагальнено дані літератури стосовно реакцій організму до фізичних та психоемоційних навантажень. При цьому звертається увага, що результатом первинної метаболічної відповіді організму на екстремальні чинники (фізичні навантаження та стрес) є активація вільно радикального окиснення ліпідів мембран. Біохімічним маркером активації цього процесу можуть слугувати поліненасичені жирні кислоти, а їх якісні і кількісні зміни в біологічних рідинах характеризують функціональний стан організму при фізичних і психоемоційних навантаженнях.
Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми застосування неінвазивних методів дослідження біологічних рідин засвідчила, що на основі даних біохімічного дослідження цих рідин можна охарактеризувати рівень активації перекисного окиснення ліпідів, тобто метаболічних пристосувальних реакцій в організмі.
9
Гиря, В. М., В. Є. Усачова, О. І. Мироненко та В. Г. Слинько. "ТЕМПЕРАТУРНИЙ КОМФОРТ І ПРОДУКТИВНІСТЬ СВИНЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 105–12. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено сучасне розуміння про значення температурного фактору на добробут свиней та за-ходи, спрямовані на зменшення негативного впливу зміни клімату і вирішення проблем, що пов’язані зцим. Проаналізовано вплив зміни клімату на продуктивність свиней, обґрунтовано адаптаційні про-цеси та визначено, як попередити можливості виникнення температурного стресу. Досліджено ре-акцію організму свиней на порушення теплового комфорту. Незадовільний стан мікроклімату тва-ринницьких приміщень негативно впливає на життєздатність організму у тварин, спостерігаєтьсятеплове перенапруження, що супроводжується погіршенням апетиту і споживання кормів, а та-кож резистентності тварин до патогенних організмів, паразитів. Визначено, що численні чинникистресу серйозно позначаються на виробництві продукції тваринництва, відтворенні, імунному ста-тусі і ефективності виробництва загалом. Розглянуто механізми регуляції тепла в організмі тваринпри температурному стресі та його негативна дія на показники продуктивності свиней різних ви-робничих груп. Викладено дані щодо заходів адаптації свиней до умов навколишнього середовища всередині приміщень, які зможуть сприяти у вирішенні їх пристосування в умовах теплового стресу,який можна мінімізувати за допомогою регулювання температури у приміщенні системою венти-лювання, опалення та охолодження, розприскуванням води. Окреслено основні напрями стратегіїрегулювання теплостійкості свиней, пов’язані із використанням різноманітних селекційних програм,нових біомаркерів стресу, інноваційних технологій вирощування. Зазначено про використання більшнасичених рецептів кормів зі зменшеним рівнем сирого протеїну та клітковини в раціоні, скоригова-но порції корму. Зібрана інформація може бути використана в наукових дослідженнях, впровадженау виробництво, навчальний процес при підготовці спеціалістів у галузі технології виробництва про-дукції тваринництва.
10
Sheiko, N. I., та V. P. Feketa. "МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТИЗОВАНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АВТОНОМНИХ ДИСФУНКЦІЙ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (30 травня 2019): 170–74. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10137.
Повний текст джерелаАнотація:
Синдром автономних дисфункцій – це поліетіологічний синдром, що характеризується дисфункцією автономної нервової системи і функціональними порушеннями всіх систем організму. Поширеність САД, за даними деяких авторів, складає від 20 до 56 % всіх захворювань у осіб молодого віку, поступаючись лише ГРВІ.
Мета – виявити студентів з автономними дисфункціями та оцінити функціональний стан їх організму кількісно за допомогою показника активності регуляторних систем (ПАРС).
Матеріал і методи. До дослідження було залучено 100 студентів іноземців 2–3 курcів медичного факультету (1 група), та 100 студентів-українців молодших курсів інших факультетів (2 група) обох статей віком 17–23 роки. Для скринінгу автономних дисфункцій здійснювали анкетування за стандартним опитувальником А. М. Вейна. Для об’єктивної характеристики функціонального стану автономної нервової системи використовували показники варіабельності серцевого ритму, отримані шляхом 5-хвилинної реєстрації ІІ відведення зa допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу «КардіоЛаб» («ХАІ-Медіка»,Україна). Зниження пристосувальних можливостей організму визначали за допомогою показника активності регуляторних систем (ПАРС).
Результати. За даними опитувальника А. М. Вейна, серед студентів-іноземців ознаки вегетативних змін мали 32 студенти (32 %), а серед українців – 21 (21 %). Однак об’єктивно автономні дисфункції, підтверджені показниками варіабельності серцевого ритму, серед іноземців мали лише 18 осіб (18 %), а серед українців – 11 осіб (11 %) відповідно до загальної кількості опитаних студентів. Зокрема, 50 % студентів-іноземців та 54,5 % студентів-українців мали помірну функціональну напругу, тобто донозологічні стани, ПАРС 2–4; 22,2 % студентів-іноземців та 27,3 % студентів-українців мали виражену функціональну напругу, тобто преморбідний стан, ПАРС 5–6; 11,1 % студентів-іноземців та 9,1 % студентів-українців мали різко виражену функціональну напругу, стан незадовільної адаптації, ПАРС 7-8; 16,7 % студентів-іноземців та 9,1 % студентів-українців мали астенізацію (виснаження) регуляторних систем, ПАРС 9–10.
Висновки. Опитувальник А. М. Вейна може бути використаний для скринінгу синдрому автономних дисфункцій, однак необхідним є об’єктивне підтвердження за допомогою вимірювання показників варіабельності серцевого ритму.
11
Прошукало, Ігор. "СОМАТИЧНА ХВОРОБА ЯК СТРЕСОВИЙ ЧИННИК ПОРУШЕННЯ СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 9 (10 січня 2020): 75–80. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.09.017.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема сексуального здоров’я людини під час перебування в ситуації соматичного захворювання. Хвороба може виступати тим стресовим чинником, яка впливає на сексуальну активність. Виходячи з розуміння стресу як неспецифічних змін, які виникають в організмі внаслідок інтенсивних або тривалих сторонніх впливів і призводять до надмірного напруження вроджених неспецифічних механізмів організму, хвороба розглядається як одна зі стресових чинників, яка викликає відчуття внутрішнього неспокою, що безпосередньо пов’язане з суб'єктивно пережитими емоціями – напругою, нервозністю, страхом, тривогою. Прояви цього стану можуть мати різну інтенсивність і обумовлюються не лише ступенем емоційної реакції на стресову ситуацію, а й здатністю до сприйняття і реагування на зовнішні подразники, а будь-яке соматичне захворювання обов’язково змінює психічний стан пацієнта внаслідок появи нових, відсутніх до хвороби форм реагування на саме захворювання. Сексуальне здоров’я залежить від певного комплексу складників, які забезпечують людину в прояві її сексуальності як уродженої потреби людського організму, – соматичні, емоційні, інтелектуальні та соціальні складники статевого існування особистості. Більшість пацієнтів, перебуваючи в стані хвороби або її хронічному перебігу, мають певні труднощі в задоволенні своїх сексуальних потреб. Це пов’язано не тільки з можливими фізичними обмеженнями чи сексуальними реакціями, а й власне сприйняттям себе та свого тіла у стані хвороби. У відносинах багатьох пар у цей період виникають проблеми після того, як один із партнерів опиняється в ситуації соматичного захворювання. Тому одним із важливих напрямків роботи фахівців у сфері охорони психічного здоров’я є психоедукація та сексологічна освіченість пацієнтів із соматичним захворюванням із метою зняття стресової напруги та для забезпечення вільного вираження своїх сексуальних почуттів та задоволення сексуальних потреб навіть у стані ослабленого фізичного здоров’я.
12
Filak, Y., F. Filak та T. Tsiupak. "ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 102–7. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.102-107.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: вивчити та удосконалити комплексну програму реабілітації осіб після оперативного втручання у зв’язку з виразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки в умовах санаторію. Дослідження проведено у 50 хворих. Функціональний стан шлунка вивчався інтрагастральною РНметрією, стан підшлункової залози вивчався за допомогою методики фракційного дослідження амілази за Желтваєм (1969). Психологічне обстеження проводилось з використанням опитувальної анкети Г. Айзенка. Комплексна програма фізичної терапії включал: РГГ, дієта №5, внутрішній прийом мінеральної води Поляна Квасова, кінезіотерапію, сегментарно-рефлекторний масаж, синглетно-киснева терапія. Доведена ефективність використання комплексної санаторно-курортної терапії позитивно впливає на показники стану функціональних систем організму, підвищує ефективність відновного лікування, психоемоційний стан пацієнтів.
13
Klygunenko, O. M., та O. О. Marzan. "Стан водних секторів у жінок із прееклампсією в перипартальному періоді". EMERGENCY MEDICINE 17, № 7 (5 січня 2022): 20–23. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244590.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Прееклампсія у вагітних є загрозливим станом, що зумовлює значні порушення водного балансу, формує гіпергідратацію позаклітинного сектора. Це обумовлено основними патогенетичними ланками — ендотеліальною дисфункцією та подальшим розвитком гіпопротеїнемії. Підтвердити дані зміни можливо методом визначення показників об’ємів водних секторів організму. Мета: дослідити вплив стандартної інтенсивної терапії на показники водних секторів організму в породіль із прееклампсією середнього та тяжкого ступенів. Матеріали та методи. Обстежені 90 жінок, включених у три групи: здорові невагітні жінки, вагітні жінки з неускладненим перебігом вагітності та жінки з прееклампсією середнього та тяжкого ступенів. Методом неінвазивної біоімпедансометрії визначали показники водних секторів організму. Результати. Вагітність, ускладнена прееклампсією, у терміні 34–40 тижнів супроводжується зростанням загального об’єму рідини за рахунок збільшення як позаклітинного, так і внутрішньоклітинного водних секторів організму, але з перевагою позаклітинного сектора. До 7-ї доби післяпологового періоду формується тенденція до зниження загального об’єму рідини, але зберігаються набряк інтерстицію та внутрішньоклітинний набряк. Висновки. Результати біоімпедансного аналізу водних секторів свідчать про необхідність залучення додаткових методів лікування для корекції водних секторів організму в породіль із прееклампсією.
14
Кашуба, Віталій, Георгій Ярош, Юрій Крикун, Тамара Хабінець, Наталія Домашенко та Андрій Шанковський. "СТАН ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТІЛА ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗРОБЛЕННЯ Й УПРОВАДЖЕННЯ КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ТРЕНУВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.16-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Узагальнення теоретичних знань, вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі використання технологій зберігання та коригування здоров’я у процесі підготовки юних спортсменів, а також у визначенні перспектив їхнього застосування за сучасних умов. Методи. Аналіз і систематизація данихнауково-методичної літератури, інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Результати. На сучасному етапі методика спортивної підготовки позначена втіленням низки радикальних змін, спричинених посиленою конкуренцією на найбільш визнаних у світі змаганнях і актуалізацією тренувальних програм, виконання яких здебільшого вимагає перевищення адаптаційного потенціалу людського організму. Найбільш нагальною щодо розв’язання означена проблема постає на початкових етапах багаторічної підготовки дітей і підлітків, специфіку яких складає інтенсивне витрачання резервів їхнього організму на природний ріст і розвиток. Перспективи подальших досліджень убачаємо передусім у розробленні технології профілактики та корекції порушень просторової організації тіла юних спортсменів. Тому навчально-тренувальні заняття таких спортсменів набудуть не тільки спортивно-результативної, а й оздоровчої спрямованості за умов: урахування під час програмування та конкретного планування засобівспортивного тренування індивідуальних характеристик просторової організації тіла юних спортсменів, рівня їхньої фізичної підготовленості та послідовності виконання ними завдань фізичного вдосконалення. Висновок. Виконання тренувальних навантажень, які перевищують адаптаційний потенціал організму підлітків, інтенсивне витрачання резервів їхнього організму на природний ріст і розвиток й диференціацію фізіологічних систем висуває цілу низку проблем щодо збереження їх здоров’я. Складність вирішення цієї проблеми посилюють такі фактори, як: рання спеціалізація в спорті та негативний вплив на організм щоденних тренувань з граничними (піковими) фізичними навантаженнями. Відтак, виникають суперечності між підвищеними вимогами до підготовленості юних спортсменів, пов’язаними з потребою систематичного зростання результатів, і обмеженими функціональними можливостями їхнього організму на ранньому етапі онтогенезу.Ключові слова: порушення просторової організації тіла, юні спортсмени, корекційно-профілактичні заходи.
15
Замазій, А. А., та М. Д. Камбур. "ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2012): 80–84. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати досліджень, наведені у статті, свід-чать, що телята народжуються з різним рівнемфункціонального стану організму. Пренатальненедорозвинення тварин формується за умов пору-шення перебігу фізіологічних процесів на ґрунтінедостатнього забезпечення організму оксигеном.Наявність постійного контакту легенів із навко-лоплідною рідиною дає підстави апріорно вважа-ти, що за якісним складом амніотичної рідиниможна судити про стан плода, «зрілість сурфак-тантної системи легень» і процесами, що в нійвідбуваються, на що вказують окремі дослідженінами параметри. У зв’язку з цим ми пропонуємо20-бальну систему діагностичних тестів дляоцінки «зрілості» сурфактантної системи легень,а, відповідно, й функціонального стану організмуновонароджених телят та ступеня впливугіпоксії на плід.
The results presented in the article indicate that calves are bornwith different levels of functional state of the organism. Prenatalunderdevelopment of animals are formed under physiologicalmalfunction on the basis of insufficient oxygenation of thebody. The presence of constant contact with the lungs of amniotic fluid can be considered a priori that the qualitative composition of the amniotic fluid can judge the state of the fetus, «maturity SSL» and processes in it, as evidenced by the number ofinvestigated parameters. In this regard, we proposed a 20-pointscale of diagnostic tests to assess the «maturity» of the lungs,and therefore the functional state of newborn calves and thedegree of influence of hypoxia on the fetus.
16
М. А. Чистякова. "Морфофункціональна характеристика організму спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (28 лютого 2018): 53–59. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.53-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідити морфофункціональний стан спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо. Методи. Анкетування; дослідження морфофункціонального стану організму; педагогічне тестування (для оцінки змішаної аеробно-анаеробної працездатності – тест JMG, для оцінки анаеробної працездатності – тест SFJT). Результати. Порушення циклічності відзначено у 39,5 % спортсменок. Вищі значення маси тіла спостерігали в передменструальну фазу циклу. Прояв спеціальної роботоздатності має циклічний характер. Так, найкращі показники функціональних і психофізіологічних можливостей організму спортсменок відмічено в постменструальну і особливо постовуляторну фази. В менструальну, овуляторну і передменструальну фази показники спеціальної роботоздатності знижуються. Висновки. Встановлено, що показники спеціальної роботоздатності, швидкісні і координаційні можливості спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо, змінювалися на фоні циклічних гормональних змін у динаміці менструального циклу.
17
Marakushin, D., O. Melnichenko, L. Chernobay, O. Vasylieva, I. Isaeva, I. Karmazina, N. Hloba, O. Dunaeva, and A. Goncharova. "LEVEL OF ORGANISM'S FUNCTIONING AS AN INDICATOR OF PREMORBID CONDITIONS." Inter Collegas 6, no. 4 (December 28, 2019): 232–42. http://dx.doi.org/10.35339/ic.6.4.232-242.
Повний текст джерелаАнотація:
THE LEVEL OF ORGANISM FUNCTIONING AS AN INDICATOR OF PREMORBID CONDITIONS (REVIEW)Marakushin D., Melnychenko O., Chernobay L., Vasylieva O., Isaieva I., Karmazina I., Hloba N., Dunaeva O., Goncharova A.
The state of the organism is the consequences of interaction with the environment, that is, the result of adaptation or maladaptation of the organism to the environment. The transition from health to illness can be seen as a process of gradually reducing the ability of a person to adapt to changes in social, educational, and production environments and surrounding conditions. Achievement of any level of functioning of an organism or its separate systems is provided through the activity of regulatory mechanisms. The mobilization of reserves occurs as a result of changes in the level of activity of regulatory systems. First of all, this is due to an increase in the tone of the sympathetic department of the autonomic nervous system. In those cases where the body constantly has a deficit of functional reserves to support homeostasis, there is a state of functional stress, which is characterized by the displacement of the autonomic balance in favor of the adrenergic mechanisms and the corresponding changes in the hormonal state. In the state of functional stress, all of the basic functions of the body are within physiological norm, but the organism spends functional reserves to maintain the normal level of functioning. The process of adaptation precedes the development of a disease that results from the lack of adaptation mechanisms, their reduction and disruption. The development of maladaptation is preceded by the state of adaptability, and after the maladaptation the state of the disease develops, i.e. all the conditions that precede the disease, that is, the failure of adaptation, are united in the premorbid state. The process of identifying the states that border between the norm and the pathology, when it does not yet have signs of the disease, that is, the premorbid states, is called premorbid diagnostics. Diagnostics of the premorbid states takes into account the use of methods and equipment that are designed for processing information in the range of relative functional stability of the organism with the definition of the vector of adaptation processes and that is an integral part of preventive medicine.
Keywords: Premorbid condition, functional state of an organism, functional reserves of an organism, premorbid diagnostics, preventive medicine
Абстракт.
РІВЕНЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗМУ ЯК ІНДИКАТОР ПРЕМОРБІДНИХ СТАНІВ(огляд літератури)
Маракушин Д., Мельниченко О., Чернобай Л., Васильєва О., Ісаєва І., Кармазіна І., Глоба Н., Дунаєва О., Гончарова А.
Стан організму є наслідком взаємодії з навколишнім середовищем, тобто результатом адаптації або дезадаптації організму до навколишнього середовища. Перехід від здоров'я до хвороби може розглядатися як процес поступового зменшення здатності людини адаптуватися до змін у соціальному, освітньому та виробничому середовищі та навколишніх умовах. Досягнення будь-якого рівня функціонування організму або його окремих систем забезпечується через діяльність регуляторних механізмів. Мобілізація резервів відбувається внаслідок зміни рівня активності регуляторних систем. Перш за все це пов'язано зі збільшенням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи. У тих випадках, коли організм постійно має дефіцит функціональних резервів для підтримки гомеостазу, виникає стан функціонального стресу, який характеризується зміщенням вегетативного балансу на користь адренергічних механізмів і відповідних змін гормонального стану. У стані функціонального стресу всі основні функції організму перебувають у фізіологічній нормі, але організм витрачає функціональні резерви для підтримки нормального рівня функціонування. Процес адаптації передує розвитку хвороби, що виникає внаслідок порушення процесів адаптації. Розвиненню дезадаптації передує стан адаптивності, а після дезадаптації розвивається стан захворювання, тобто всі умови, що передують захворюванню, об'єднуються в преморбідному стані. Процес ідентифікації станів, що межують між нормою і патологією, коли він ще не має ознак захворювання, тобто преморбідних станів, називається преморбідною діагностикою. Діагностика преморбідних станів враховує використання методів і обладнання, призначених для обробки інформації в діапазоні відносної функціональної стійкості організму з визначенням вектора адаптаційних процесів, що є складовою частиною профілактичної медицини.
Ключові слова: Преморбідний стан, функціональний стан організму, функціональні резерви організму, преморбідна діагностика, профілактична медицина
Абстракт
УРОВЕНЬ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ОРГАНИЗМА КАК ИНДИКАТОР ПРЕМОРБИДНЫХ СОСТОЯНИЙ (обзор литературы)
Маракушин Д., Мельниченко А., Чернобай Л., Васильева О., Исаева И., Кармазина И., Глоба Н., Дунаева О., Гончарова А.
Состояние организма - это последствия взаимодействия с окружающей средой, то есть результат адаптации или дезадаптации организма к окружающей среде. Переход от здоровья к болезни можно рассматривать как процесс постепенного снижения способности человека адаптироваться к изменениям в социальной, образовательной и производственной среде, а также в окружающих условиях. Достижение любого уровня функционирования организма или его отдельных систем обеспечивается за счет действия регуляторных механизмов. Мобилизация резервов происходит в результате изменения уровня активности регуляторных систем. Прежде всего, это связано с повышением тонуса симпатического отдела вегетативной нервной системы. В тех случаях, когда организм постоянно испытывает дефицит функциональных резервов для поддержания гомеостаза, возникает состояние функционального стресса, которое характеризуется смещением вегетативного баланса в пользу адренергических механизмов и соответствующими изменениями гормонального состояния. В состоянии функционального стресса все основные функции организма находятся в пределах физиологической нормы, но организм тратит функциональные резервы для поддержания нормального уровня функционирования. Процесс адаптации предшествует развитию заболевания, которое возникает в результате отсутствия механизмов адаптации, их уменьшения и нарушения. Развитию дезадаптации предшествует состояние приспособляемости, и после дезадаптации развивается состояние заболевания, то есть все состояния, предшествующие заболеванию, объединяются в преморбидные состояния. Процесс выявления состояний, которые граничат между нормой и патологией, то есть преморбидных состояний, называется преморбидной диагностикой. Диагностика преморбидных состояний учитывает использование методов и оборудования, предназначенных для обработки информации в диапазоне относительной функциональной устойчивости организма с определением вектора адаптационных процессов и является неотъемлемой частью профилактической медицины.
Ключевые слова: Преморбидные состояния, функциональное состояние организма, функциональные резервы организма, преморбидная диагностика, профилактическая медицина
18
Циганенко, Олег, Людмила Путро, Наталія Склярова та Людмила Оксамитна. "Гігієнічна діагностика хронотипів та хронотипологічних особливостей організму спортсменок". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 26–30. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.26-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Встановлено, що біоритмологічні чинники організму людини становлять наукову проблему, оскільки можуть суттєво впливати на функціональний стан і спортивні результати спортсменів. Мета. Розробити методологічні підходи до проведення гігієнічної діагностики хронотипів та хронотипологічних особливостей у спортсменок. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури: узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. Розро-блено методологічні підходи до проведення гігієнічної діагностики хронотипів у спортсменок (ранковий, денний, вечірній) та їх хронотипологічних особливостей (ступінь прояву), визна-чення стану біоритмологічної адаптації до циркадних біоритмів (високий, середній та недо-статній), в тому числі і за умов високих фізичних навантажень. Вони включають визначення хронотипів та їх хронотипологічних особливостей у спортсменок з використанням спеціальної анкети, яка враховує особливості спортивної діяльності, та анкети для визначення ступеня напруженості механізмів процесу біоритмологічної адаптації, в тому числі за умов високих фізичних навантажень із застосуванням анкетно-опитувального методу, проведення аналізу фазової архітектоніки та синхронності циркадних біоритмів серцевих скорочень та температу-ри тіла для визначення стану біоритмологічної адаптації. Результати свідчать, що розроблені підходи можуть бути апробовані в дослідженнях.Ключові слова: спортсменки, гігієнічна діагностика, хронотип, хронотипологічні особливості, біоритми, біоритмологічна адаптація.
19
Ключко, О. М. "МЕДИЧНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ІЗ ЗАХИСТОМ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (22 червня 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.1.11126.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати розробки нової медичної інформаційної системи на основі баз даних для моніторингу ряду показників стану здоров'я населення. Інформаційна система розроблена нами для моніторингу в часі ряду біохімічних та інших чисельних показників, що характеризують стан організму обстежуваної особи в умовах тих територій українського Полісся, що зазнали екологічного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Система є мережевою, Інтернет-базованою, містить ряд взаємопов'язаних електронних баз упорядкованих даних із відповідним виводом цієї інформації на монітори, в тому числі даних біохімічної лабораторії щодо наявності речовин-забруцню-вачів довкілля в організмі. Передбачена можливість попереднього автоматизованого аналізу даних, а також захист персональних даних пацієнтів та інших обстежених осіб за допомогою оригінальної розробки електронного апаратного ключа. Наведено інформацію про структуру розробленої системи, її функції та функції деяких її найважливіших блоків, зразки розробленого авторами програмного забезпечення та засобів захисту інформації.
20
Дорофєєва, О. Є. "Комплексна оцінка та корекція функціонального стану і резервних можливостей організму спортсменів". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (21 жовтня 2016): 25–30. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.25-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання оцінки функціонального стану спортсменів, ранніх критеріїв напруження адаптаційних механізмів і запропоновано реабілітаційну терапію. Метою дослідження є оцінка функціонального стану спортсменів, виявлення напруження адаптаційних механізмів, яке є проявом можливого переходу в наступну фазу – фазу виснаження і формування у спортсменів патологічних станів і захворювань, а також своєчасне проведення корекції. Методи дослідження: аналіз сучасної науково-методичної літератури; клінічні, інструментальні та лабораторні обстеження; методи математичної статистики. Результати дослідження. Ознаки напруження адаптації за даними ЕКГ виявлено в стані спокою у 13,6 % спортсменів, після навантаження – у 20,8 %, за даними варіаційної пульсометрії (ВПМ) – у 22,8 %, за даними тесту PWC 170 – у 7,0 %, хоча спортивні результати протягом року погіршувалися у 39,1 %. Це підтверджує думку про те, що для оцінки адаптаційних можливостей спортсменів і своєчасного проведення корекції слід використовувати не лише дані ЕКГ, ВПМ та ергометрії, але й дані біохімічного й імунологічного досліджень. У всіх спортсменів виявлено модифікацію метаболізму та імунного статусу, яка була більш виражена у спортсменів з напруженням адаптації. Для корекції напруження адаптаційних механізмів усі обстежені спортсмени отримували планову фармакологічну підтримку два рази на рік (восени і навесні), що позитивно вплинуло на адаптацію до фізичних навантажень. Висновки. У роботі доведено необхідність урахування критеріїв напруження адаптаційних механізмів для своєчасного призначення реабілітаційних заходів у кваліфікованих спортсменів. Запропоновано планову фармакологічну підтримку, яка дозволила поліпшити стан здоров’я спортсменів, сприяла зниженню частоти захворюваності, тривалості захворювань і пропусків тренувальних днів, що забезпечило планомірну, якісну підготовку спортсменів до успішних виступів на змаганнях.
21
Гончаренко, М. С., Т. П. Камнєва та В. П. Титар. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ТАКТИЛЬНОГО КОЛЬОРОСПРИЙНЯТТЯ НА СТАН ЕНЕРГОІНФОРМАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ З ПАТОЛОГІЄЮ ЗОРУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 27–43. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-27-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна людина активно користується телевізором, мобільним телефоном, комп’ютером, через що зростає навантаження на зоровий апарат. Це призводить до погіршення або втрати зору. Також зорові функції знижуються внаслідок перевантаження у школярів та студентів, а також у людей похилого віку. Тому дослідження особливостей функціонування зорового апарату людини у наш час є актуальними.
У світі існує гіпотеза про наявність альтернативного каналу прийому та передачі інформації – так званого «шкірного зору».
Співробітниками кафедри валеології та лабораторії радіо- та оптичної голографії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна проведені роботи з дослідження стану енергоінформаційної складової здоров'я дітей з патологіями зору, які навчаються у гімназії імені В. Г. Короленка, а також вивчення впливу занять з пробудження тактильного шкірно-оптичного кольоросприйняття шляхом механічної взаємодії кінчиків пальців рук дітей з кольоровими паперовими листками однакової структури.
Дослідження параметрів енергообміну дітей здійснювалося методом скринінгової енергоінформаційної адаптометрії голографічної матриці в початковому стані і після заняття.
У статті наведені результати дослідження особливостей стану енергоінформаційної складової організму учнів з патологією зору, які вказують на наявність енергоінформаційного зв’язку між активними точками рук і зоровим центрами, про що свідчить активація лобного енергетичного центру під час механічного подразнення шкіри кінчиків пальців рук дітей з вадами зору. Дані дослідження підтверджують гіпотезу про наявність такого феномена як «шкірний зір.
Дослідження виявило наявність гармонізуючої, оздоровчої дії заняття з пробудження тактильного шкірно-оптичного кольоросприйняття на організм, на інтелектуальні можливості дітей з вадами зору.
Ключові слова: адаптація, діти з вадами зору, енергоінформаційна складова здоров’я, енергоресурс організму, енергообмін, енергетичний центр.
22
Дацков, Антон. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРЕДМЕТА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 77–90. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.217.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом предметом дослідження психологів усе частіше стає проблема адаптації особистості в екстремальних і постекстремальних умовах. Це викликано нагальною для української психологічної науки та практики необхідністю у визначенні того, що є підставою для внутрішньої стійкості особистості в екстремальних ситуаціях, з одного боку, і перетворень, детеінованих екстремальною ситуацією, з іншого. Важливим завданням дослідникв є вивчення психологічних механізмів і закономірностей реадаптації у постекстремальних умовах, збереження особистістю свого статусу та позитивних позицій разом із продуктивною протидією негативним якісним змінам. У зв’язку з цим активно досліджуються особливості взаємодії людини з навколишнім середовищем (фізичним і соціальним), механізми, чинники та рівні психічної адаптації, уявлення про функціональний стан організму, принципи регулювання “психофізіологічних станів”, критерії оцінки функціонального стану (О. Кокун, В. Семиченко, В. Юрченко та ін.). Адаптація як проблема є предметом дослідження цілої низки наук, включаючи всі гуманітарні та медико-біологічні. Природно, що у дослідженнях представники різних наук формують свій понятійний апарат, роблять акценти на ті закономірності, які розкриваються у конкретній галузі наукових знань. Тому загальноприйнятого визначення поняття “адаптація” не існує. І це не дивно, оскільки вироблення фундаментальних понять науки – дуже складний і тривалий процес. Адаптація вважається загальнонауковою проблемою, яка зачіпає інтереси всього людства. Слово “адаптація” походить від латинського “аdарtо” пристосування. Поняття “адаптація” виникло у біології для позначення пристосування будови і функцій організму до умов, що змінюються. Завдяки адаптації досягається оптимальне функціонування всіх систем організму та збалансованості у системі “людина – середовище”.
23
Заїка, С. С., Т. Ф. Кот, С. В. Гуральська, І. М. Сокульський та З. В. Хоменко. "ГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЄЧНИКІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ, ВИРОЩЕНОЇ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНІЙ ТЕРИТОРІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 160–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території, годівля кормами місцевого похо-дження піддає їх організм постійному зовнішньому і внутрішньому опроміненню. Зважаючи на це,надзвичайно важливою проблемою ветеринарної медицини є з’ясування впливу іонізуючої радіації на організмтварин. Метою наших досліджень є вивчення хімічної статистики й динаміки яєчників: розміщення іхарактер реакції на вміст нуклеїнових кислот, білків, ліпідів у великої рогатої худоби, яка народиласята постійно утримувалася в зоні малоінтенсивного іонізуючого опромінення. Про стан функціональ-ної активності яєчників тварин як залоз внутрішньої секреції чималу інформацію надає аналіз гіс-тохімічного виявлення ДНК та РНК у гістоструктурі органів. Результати наших гістохімічних дос-ліджень гістопрепаратів, зафарбованих за методом Браше, вказують на суттєву відмінність щодолокалізації та розміщення нуклеїнових кислот у тканинах кіркової речовини яєчників та пухкій воло-книстій сполучній тканині. Найбільшу концентрацію нуклеопротеїнів мають стінки кровоноснихсудин та примордіальні фолікули. Підвищення у клітинах інтенсивності гістохімічних реакцій навміст РНК збігається з накопиченням у них білкових речовин, тобто чинників, які впливають на ха-рактер їх обміну, спричинені змінами в обмінних процесах РНК. Розподіл «загальних» білків у яєчни-ках не рівномірний. Найбільше їх концентрується у стінках фолікулів та сполучній стромі, де до-сить щільно прилягають одне до одного колагенові та еластичні волокна. Значний інтерес стано-вить динаміка вмісту ліпідів у клітинах зернистого шару нормальних та атретичних фолікулів яєч-ників, оскільки існує певна кореляція між рівнем ліпідів та інтенсивністю екскреції стероїдів. У ба-зальному шарі фолікулярного епітелію фолікулів спостерігали надзвичайно виражену суданофілію.Водночас у великих фолікулах, які здатні до овуляції, вона майже відсутня. Характеризуючи функціїяєчників як органів репродуктивної системи та залоз внутрішньої секреції можна стверджувати,що вони регулюють та впливають на складні циклічні нейрогуморальні процеси в організмі, якіпідтверджуються гістохімічними дослідженнями. Водночас гістохімічні зміни, які відбуваються вних, залежать від віку тварин та функціонального стану організму.
24
Sheiko, N. I. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ". Вісник наукових досліджень, № 2 (29 червня 2019): 34–37. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10166.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначення варіабельності серцевого ритму на сьогодні вважають доступним, неінвазивним, достатньо простим і відносно дешевим методом оцінки автономної нервової системи. Більшість дослідників розглядає його як інтегральний маркер, який відображає стан усіх регуляторних систем організму. Зміни вегетативного балансу у вигляді активації симпатичної ланки розглядають як неспецифічний компонент адаптаційної реакції у відповідь на різні стресорні дії. За останні роки збільшилася кількість осіб зі зниженими пристосувальними можливостями організму – з дизадаптацією регуляції функціональних систем, що призводить до зриву відповідних механізмів. Мета дослідження – оцінити стан автономної нервової системи у студентів-іноземців жіночої статі молодших курсів медичного факультету. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 20 студентів-іноземців жіночої статі ІІ–ІІІ курcів медичного факультету віком 18–22 роки. Реєстрацію варіабельності серцевого ритму проводили в умовах фізіологічного спокою, після 10-хвилинного відпочинку, та в умовах активної ортостатичної проби за загальновідомою методикою зa допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу “КардіоЛаб” (“ХАІ-Медіка”, Україна). Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу варіабельності серцевого ритму в стані фізіологічного спокою свідчать про те, що обстежувані характеризуються належними для здорових осіб показниками варіабельності серцевого ритму, а у відповідь на ортостатичну пробу демонструють вірогідне зростання активності симпатичної ланки автономної нервової системи LF на (261±187) мс, LF % на (12,6±0,6) % (p<0,05) та зниження парасимпатичних впливів: RMSSD на (9,4±12,7) мс, pNN50 % на (21,1±5,1) %, HF на (481±83) мс (p<0,01) та HF % на (14,2±2) % (p<0,05) на серцевий ритм. Показник симпато-вагального балансу вірогідно зріс на 3,04±2,5. Висновки. Функціональний стан автономної нервової системи у молодих студентів-іноземців жіночої статі характеризується збалансованою діяльністю усіх її ланок. Використання ортостатичної проби при дослідженні варіабельності серцевого ритму дозволяє краще проаналізувати стан вегетативного тонусу та виявити приховані розлади функції автономної нервової системи.
25
Фучко, О. Л., та Я. І. Сливка. "Функціональний стан центральної та інтракардіальної гемодинаміки у жінок із гіперплазією щитоподібної залози та безкалькульозним холециститом". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 62, № 2 (31 грудня 2020): 80–83. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.80-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Механізми впливу тиреоїдних гормонів на серцево-судинну систему є багатофакторними. Головними вважаються такі: вплив тиреоїдних гормонів на рівні геному; негеномний прямий вплив тиреоїдних гормонів на міокард, який включає дію на мембрани, саркоплозматичний ретикулум, мітохондрії; вплив тиреоїдних гормонів на периферичну циркуляцію.
Мета дослідження: проаналізувати функціональний стан центральної та інтракардіальної гемодинаміки у жінок з гіперплазією щитоподібної залози та безкалькульозним холециститом. Об’єкт дослідження – гемодинамічний статус організму жінки з ГЩЗ та безкалькульозним холециститом. Предмет дослідження: зміни гемодинамічного статусу організму жінки з ГЩЗ та безкалькульозним холециститом.
Матеріали та методи: загальноклінічні, стандартні лабораторні методи обстеження, спеціальні клініко-лабораторні методи: фізіологічні, біохімічні, статистичні.
Параметри центральної та інтракардіальної гемодинаміки реєстрували в стані спокою методом двомірної ехокардіографії в М-режимі ехокамерою «Toshiba-140» (Японія).
Результати досліджень та їх обговорення. Динаміка змін показників центральної та інтракардіальної геодинаміки вказує на різні, паралельно існуючі шляхи вторинних порушень з боку серцево-судинної системи. Так, значне збільшення ЗПОС, пов’язане зі зниженням еластичності (підвищенням жорсткості судинної стінки) артерій, є елементом концентричного типу гіпертрофії лівого шлуночка. Зростання поштовхового об’єму за відсутності вазоспастичних реакцій та підвищенні венозного тонусу є елементом ексцентричної гіпертрофії.
Висновки. На підставі отриманих даних можна також говорити про наявність у пацієнтів систолічної дисфункції, яка, однак, має переважно функціональний характер.
Виявлені специфічні зміни гомеостатичних характеристик в організмі жінок з гіперплазією щитоподібної залози та безкалькульозним холециститом вимагають розробки нових, більш ефективних (бажано немедикаментозних, зважаючи на патологію печінки і порушення, внаслідок цього її детоксикаційної здатності) підходів до лікування таких хворих.
Ключові слова: гіперплазія щитоподібної залози, безкалькульозний холецистит, гіпотериоз, серцево-судинна система, гемодинаміка серця.
26
Олійник, Володимир Петрович, Дар’я Вікторівна Теличко та В’ячеслав Миколайович Олійник. "Вплив енерговтрат імплантата з бездротовим живленням на тепловий стан організму". RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, № 3 (5 жовтня 2021): 114–24. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2021.3.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Technical means that create for regenerating lost functions of the human body primarily focused on the target function. However, even when implants achieve performance that corresponds to natural organs and systems, in many cases the developers do not pay enough attention to the energy supply of implants and additional heat load due to energy losses in mechanical, electrical, and electronic units. If you do not consider these factors, it limits the duration and medical safety of the devices. It is especially true for implants with significant power consumption and wireless power supply. Therefore, this work determines the allowable additional heat load of the human body to justify the choice of further circuit solutions for wireless powering of implants with significant energy consumption and long-term operation. The subject of research is the processes of heat exchange between the implant and body structures and their energy and temperature indicators. The research object was chosen as an implant of the type "Artificial Heart" device (AHD) with a maximum power of 20… 25 W and the magnetic induction principle of energy transfer. The research tasks are to analyze the processes of heat exchange between the implant and the biostructures of the body; to calculate quantitative indicators of energy exchange in the location of the main components of the implant; to determine the temperature of biotissues in the area of the receiving inductor. The subject of research is the processes of heat exchange between the implant and body structures and their energy and temperature indicators. The research object was chosen as the implant of the type "Artificial Heart" device (AHD) with a maximum power of 20… 25 W and the magnetic induction principle of energy transfer. The research tasks are to analyze the processes of heat exchange between the implant and the biostructures of the body; to calculate quantitative indicators of energy exchange in the location of the main components of the implant; to determine the temperature of biotissues in the area of the receiving inductor. Research results. The processes of heat exchange between the structural elements of the implant and the biostructures of the body have a complex combination of physiological and physical mechanisms. Estimates are made based on the thermal conductivity process, as the most objective in terms of known quantitative indicators. With an average efficiency of ~ 0.8 for mechanical, electrical, and electronic components of the implant "Artificial Heart," the human body can maintain a stable temperature of internal organs in the presence of an implant with a maximum power consumption of 20 watts. The calculation conducted using the method of electrothermal analogy showed a possible increase in the temperature of biotissues in contact with the surface of the receiving implanted inductor, by 1.32 ° C. This value refers to the critical levels of internal tissue temperature rise. Summary. For practical implementation of the autonomous device the Artificial Heart Device, it is necessary to combine known or to find the original circuit-technical and design decisions of construction of components of wireless power supply with the magnetic induction principle and efficiency of not less than 0,8. To prevent thermal overload of biotissues, it is advisable to introduce a temperature control channel at potentially critical locations of the implanted elements. It is possible to predict the finding of these critical points by calculations by the method of electrothermal analogy.
27
Корсак, Олександр, Олександр Лемак, Ірина Султанова та Ірина Іванишин. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН І ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ УЧНІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З РІЗНИМ РІВНЕМ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 26–38. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.26-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – дослідити взаємозв’язок між функціональним станом і фізичною підготовленістю учнів з різним рівнем біологічного розвитку. Методи дослідження: 1) тестування фізичної підготовленості (комбінований силовий тест, біг на 100 і 1000 м, човниковий біг 4×9 м , стрибок у довжину з місця, нахил тулуба вперед з положення сидячи, підтягування з вису); 2) біологічні методи (антропометрія, визначення рівня біологічного розвитку, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу, індексів Робінсона та Кердо, життєвого індексу, проби Штанге та Генчі); 3) методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 332 учні Прикарпатського ліцею з посиленою фізичною підготовкою віком 13–17 років. Результати. Із збільшенням рівня біологічного розвитку знижуються функціональні резерви організму, про що свідчить низький показник життєвого індексу та індексу Робінсона. Ці зміни супроводжувалися зростанням систолічного артеріального тиску та адаптаційного потенціалу, що свідчить про напругу регуляторних систем організму. Із збільшенням рівня біологічного розвитку підвищуються показники комплексної силової вправи, стрибка у довжину з місця, гнучкості та підтягування у висі. Поряд з цим відбувається зниження витривалості та спритності по відношенню до підлітків з низьким рівнем біологічного розвитку. Висновок. Підвищення рівня біологічного розвитку супроводжується зростанням розвитку силових та швидкісно-силових якостей, а також гнучкості. Натомість, у період інтенсивного статевого дозрівання, на фоні уповільнення процесів диференціації кардіореспіраторної системи і зростання напруги механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму, уповільнюється зростання аеробних можливостей (витривалості). Розвиток фізичних здібностей та функціональних резервів фізіологічних систем відбувається гетерохронно, що обумовлено різними темпами росту організму та біологічного розвитку. Урахування виявлених особливостей фізичного та функціонального стану організму підлітків з різним рівнем біологічного розвитку в процесі фізичної підготовки дозволить більш ефективно здійснювати дозування фізичних навантажень у підлітковому віці.Ключові слова: функціональний стан, підлітки, біологічний розвиток, фізична підготовленість, фізичні якості, функціональні резерви.
28
Shevchuk, Tetiana, Aliona Romaniuk, Liudmyla Aponchuk, Oksana Usova та Angelina Shevchuk. "Стан центральної гемодинаміки підлітків залежно від спортивної спеціалізації". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 126–32. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-126-132.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Актуальність роботи полягає в подальшому вивченні комплексного впливу фізичного на- вантаження різного характеру та фізичного розвитку організму юних спортсменів для діагностики стану системи кровообігу, що дасть змогу оцінити рівень готовності організму до тренувальних та змагальних навантажень. Мета дослідження – вивчення особливостей центральної гемодинаміки в хлопців-спортсменів залежно від спортивної спеціалізації. Методи дослідження – аналіз даних наукової літератури; метод антропометрії, метод реографії, методи математичної статистики. Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних учених щодо проблематики й актуальності фізичного стану хлопців-спортсменів, які займаються швидкісно-силовими вправами та вправами на витривалість. Проаналізовано особливості центральної гемодинаміки в досліджуваних (на прикладі ігрових видів спорту й легкої атлетики), також досліджено тип гемодинаміки в хлопців-спортсменів із різною спортивною спеці- алізацією. Висновки. Аналіз показників серцево-судинної системи дав змогу виявити адаптивні зміни серцевої діяльності та кровообігу загалом у процесі довготривалих фізичних навантажень, що полягають у формуванні функціональної спортивної брадикардії з одночасним збільшенням інотропної функції серця та об’ємних показників кровообігу. Отримані дані дослідження в спортсменів легкоатлетів засвідчують економність робо- ти серцево-судинної системи.
29
Панікар, І. І. "Біохімічні особливості формування поросят першої доби життя". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2013): 129–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Рівень майже всіх показників клінічного метаболі-зму, а особливо білкових фракцій, у сироватці крові поросят у «домолозивному» періоді значно відріз-няється від показників поросят першої доби життя, які отримували молозиво. Зміна показни-ків білкового обміну пов’язана з надходженням в організм білків молозива. Підвищення активності АлАт, ЛДГ рівня вмісту глюкози, концентрації загального білірубіну за зниження лужної фосфа-тази та сечовини в крові свідчить про стресовий стан організму, що можна пояснити стресовим фактором, отриманим організмом під час та відразу після народження.
The level of many indicators of clinical metabolism, especially protein fractions in the blood serum of piglets in the «pre-colostrum» period significantly differ from that of the piglets of the first day of life fed by colostrum. Changing the parameters of protein metabolism is associated with intake of colostrum proteins. Increase of ALT, LDH levels of glucose, serum total bilirubin with a decrease of alkaline phosphatase and urea in the blood indicates a stressful condition of the body, which can be explained by a stress factor, obtained by the body during and immediately after birth.
30
Садретдінова, Н. В., та М. В. Яценко. "Оцінювання комфортності текстильних матеріалів різного сировинного складу з використанням комплексного підходу". Fashion Industry, № 3 (24 січня 2022): 26–35. http://dx.doi.org/10.30857/2706-5898.2021.3.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є оцінювання комфортності текстильних матеріалів різного сировинного складу з використанням комплек сного підходу, який базується на поєднанні експериментальних досліджень показників комфортності та діагностиці впливу матеріалів на функціональний стан організму людини. Для досягнення поставленої мети використано експериментальні методи дослідження механічних і фізичних властивостей текстильних матеріалів, принципи порівняльного аналізу, статистичний метод обробки даних. Енерго-інформаційний вплив на організм людини визначався з використанням методу біорезонансної енерго-хвильової діагностики. Проведені у процесі роботи дослідження показали, що рівень комфортності текстильних матеріалів для одягу, визначений експериментальним шляхом, не завжди збігається з тим, як реагує людський організм на їх використання. Якщо найкращі значення показників комфортності були встановлені для лляних та шовкових тканин, то найбільш позитивно на організм впливають лляні та вовняні, а для шовкових є характерним високий рівень негативного впливу. Це ще раз підтверджує той факт, що комфортність є комплексним показником і може оцінюватися лише із врахуванням суб’єктивних відчуттів людини. Загалом найкращі результати були встановлені для зразка лляного матеріалу: для нього характерні високі значення показників комфортності в поєднанні з низьким рівнем негативного впливу та досить високим рівнем позитивного впливу. Запропонована методика оцінювання комфортності дає можливість враховувати реакцію організму на вплив тих чи інших видів текстильних матеріалів. Наукова новизна полягає в тому, що в даній роботі вперше використано комплексний підхід для оцінювання комфортності матеріалів, який включає поєднання об’єктивних та суб’єктивних методів. Практична значимість підтверджується рекомендаціями щодо конфекціювання текстильних матеріалів для виготовлення літнього одягу на основі їх комфортності.
31
Березняков, В. І. "Стан клітинної і гуморальної ланок імунітету при негоспітальній пневмонії". Україна. Здоров’я нації 1, № 1 (19 січня 2022): 107–10. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254649.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження було вивчення змін імунного статусу організму хворих на негоспітальну пневмонію, з’ясування ролі дисбалансу в системі цитокінів, які здійснюють регуляцію міжклітинних взаємодій усіх ланок імунної системи при цьому захворюванні. Обстежено 20 дорослих хворих на негоспітальну пневмонію, які перебували в терапевтичному відділенні Міської клінічної лікарні № 25 м. Харкова. Діагноз встановлювали на підставі епідеміологічних, клінічних, лабораторних, рентгенологічних даних. Хворі булі обстежені відповідно Медичним стандартам Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України. Важливою ланкою в патогенезі негоспітальної пневмонії є зміни як клітинної, так і гуморальної ланок загального імунного статусу, що проявляється у вираженому зменшенні кількості загальних зрілих Т-лімфоцитів (CD3+) і Т-лімфоцитів-хелперів (CD4+); у збільшенні Т-супресорів (CD8+) і зменшенні відносної кількості В-лімфоцитів (CD20+). Найбільш виражені зміни імунної системи організму при негоспітальній пневмонії проявляються, в основному, в клітинній ланці імунної системи. Для успішного лікування негоспітальної пневмонії доцільним є призначення, крім стандартної терапії, загальнозміцнюючих і імунокорегуючих препаратів.Ключові слова: негоспітальна пневмонія, імунний статус, патогенез.
32
Бурда, Х. Б. "ІНДЕКСНА ОЦІНКА СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТУ У ХВОРИХ ІЗ УСКЛАДНЕНОЮ ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, № 1 (29 березня 2022): 2–7. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз досліджень останніх років доводить стійкий зв’язок між розвитком захворювань пародонту і системних захворювань організму. Особливостям клінічного перебігу генералізованого пародонтиту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки присвячено ряд досліджень, водночас відомості про стан тканин пародонту при її ускладненнях є поодинокими. Мета дослідження – вивчення стану тканин пародонту в осіб із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями. Матеріали і методи. Для вирішення поставленої мети та завдань дослідження обстежено 131 хворого на генералізований пародонтит віком від 20 до 70 років. Усіх хворих було поділено на чотири групи: 1 групу склали 46 хворих із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечею; 2 групу становили 18 пацієнтів із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладнену перфорацією виразки; у 3 групу увійшли 29 хворих із загостренням виразкової хвороби дванадцятипалої кишки; 4 групу склали 38 хворих на генералізований пародонтит без виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Оцінка стану тканин пародонта проводилася за вивченням пародонтальних та гігієнічних індексів. З метою встановлення наявності, інтенсивності та локалізації запального процесу проводили пробу Шиллера-Писарєва, гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексу Федорова-Володкіної, об’єктивізацію пародонтального статусу проводили за пародонтальними індексами: індексом кровоточивості ясенних сосочків (PBI), пародонтальним індексом A.L. Russel, папілярно-маргінальноальвеолярним індексом (PMA) в модифікації Parma. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз проведеного індексного оцінювання виявив поганий рівень гігієнічного стану ротової порожнини в осіб із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями. Це проявлялось розвитком запальних та більшою мірою запально-дистрофічних уражень тканин пародонту, про що свідчили показники пародонтальних індексів. Висновки. У пацієнтів в із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями найбільшу стресову реакцію спричиняє гостра кровотеча. Підвищення стресового стану, порушення обмінних процесів організму через низку патофізіологічних змін призводять до посилення запально-дистрофічних змін і в тканинах пародонту.
33
Ярош, Ю., та М. Романішин. "Основні принципи фізичної терапії в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 140–46. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.140-146.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. На сьогодні актуальним є вивчення застосування фізичної терапії в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Мета. Виділити основні порушення стану пацієнтів в умовах відділення анастезіології та інтенсивної терапії; визначити ефективні методи впливу щодо відновлення функціонального стану хворих; сформулювати принципи фізичної терапії, які визначають методи впливу на стан пацієнта відносно його порушень. Методи. Aналіз науково-методичної літератури, синтез та узагальнення. Результати. Внаслідок перебування в умовах інтенсивної терапії пацієнти отримують значні порушення на рівні всіх систем організму. У ході аналізу науково-методичних статей було виявлено основні порушення систем організму пацієнтів інтенсивної терапії. Доведено позитивний вплив фізичної терапії на попередження виникнення та зменшення порушень функцій дихання, нейротрофічних та метаболічних порушень, серцево-судинних уражень, а також суглобово-м’язових контрактур. Однак фізична терапія в умовах анестезіології та інтенсивної терапії має багато суперечливих методів та малу доказовість внаслідок незначної кількості досліджень. Фізична терапія значно зменшує можливість виникнення порушень і навіть попереджає їх виникнення за умови обов’язкового дотримання принципів втручання.
Ключові слова: відділення анестезіології, інтенсивна терапія, вертикалізація, мобілізація, критично хворі пацієнти, фізична терапія, принципи фізичної терапії.
34
Л. Я.-Г. Шахлина та Н. В. Ковальчук. "Сучасні уявлення про особливості спортивної підготовки жінок". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (28 лютого 2018): 3–14. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.3-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Науково обґрунтувати циклічність функцій систем організму і прояв спеціальної працездатності спортсменок у різні фази менструального циклу для керування їхньою спортивною підготовкою. Методи. Аналіз наукової літератури з питання сучасних уявлень про особливості спортивної підготовки жінок. Результати. Показано великий інтерес до участі жінок у спорті вищих досягнень. При цьому специфіка жіночого організму й необхідність індивідуального підходу в практиці їхньої спортивної підготовки залишаються недостатньо вивченою. Закономірності адаптаційних реакцій жіночого організму до змін зовнішнього й внутрішнього середовищ, описані в сучасній науковій літературі, свідчать про великий інтерес до даної проблеми. Однак представлені результати мають суперечливий характер відносно впливу біологічних особливостей жіночого організму – циклічності функцій його систем у зв’язку зі зміною концентрації статевих гормонів у крові організму жінок у різні фази менструального циклу – на психічний стан і фізичну працездатність спортсменок. Оскільки наукові дані закордонних фахівців здебільшого вказують на відсутність впливу статевих гормонів на фізичну працездатність спортсменок і неспортсменок, для обґрунтування поставленої цілі наведено результати наших багаторічних досліджень і робіт наших аспірантів.
35
Глазунов, О. А., та А. А. Груздева. "ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЗАЛІЗОРУДНОГО ВИРОБНИЦТВА НА СТАН ПОРОЖНИНИ РОТА РОБОЧИХ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 111, № 2 (27 травня 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-38-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Оцінити стан гігієни порожни-ни рота, твердих тканин зубів і активність біохіміч-них маркерів ротової рідини у робочих залізорудного виробництва і виявити взаємозв'язок їх зі ступенем впливу шкідливих виробничих факторів.Матеріали та методи дослідження. Обстежено 256 робочих промислових залізорудних підприємств у віці від 20 до 60 лет, стаж роботи складав 5-20 ро-ків. Стан твердих тканин зубів та гігієни порожнини рота оцінювали згідно клінічних методів досліджен-ня с визначенням параклінічних індексів КПВ, гігієні-чного індексу Ю. А. Федорова та В. В. Володкиної (1971), индексів Stallard (1969) та J. Silness(1964), H. Loe (1967). У ротовій рідині оцінювалися біохімічні маркери – активність каталази (маркер стану анти-оксидантної системи) і лізоциму (рівень неспецифіч-ної резистентності).Результати дослідження та їх обговорення. У всіх обстежених робітників виявлено зміни кольору, про-зорості твердих тканин зубів, порушення структури емалі, та її цілісності. Висока поширеність патологі-чної стертості твердих тканин зубів, та більш висо-кий рівень ураження зубів каріозним процесом ніж у групі порівняння. Рівень гігієни ротової порожнини серед робітників промислових підприємств був значно гірший ніж у групі порівняння. У ротовій рідині від-значається істотне зменшення з віком гірників акти-вності ферменту каталази, що є маркером антиок-сидантної системи і лізоциму, що відображає рівень неспецифічної резистентності, що свідчить про ослаблення захисних сил організму і формування умов для зростання патології органів і тканин порожнини рота.
36
Дубова, О. А., О. А. Згозінська, Л. О. Ковальова та П. В. Ковальов. "СПЛЕНОМЕГАЛІЯ ЯК УСКЛАДНЕННЯ, СПРИЧИНЕНЕ БАБЕЗІОЗОМ У СОБАК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 126–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Надзвичайно розповсюдженою кровопротозойною хворобою собак регіону Центрального ПоліссяУкраїни є бабезіоз. Збудники паразитують в еритроцитах хворих тварин, зумовлюючи їхнє руйну-вання. Рештки зруйнованих клітин, вивільнені фактори еритроцитів сприяють реакції з боку лімфо-їдних тканин. Постійна патогенна стрес-стимуляція органів системи мононуклеарних фагоцитівзбудниками захворювання, особливо селезінки, призводить до гіперпластичних змін – спленомегалії.Мета роботи – визначити механізм формування спленомегалії, спричинений бабезіозом та патоген-ний вплив зміненої селезінки, встановити клінічні ознаки, стан організму під час цього ускладнення,обґрунтувати рекомендації щодо лікування хворих тварин. Матеріалом дослідження слугували соба-ки, хворі на спонтанний бабезіоз, з ускладненням хвороби на спленомегалію. Проводили клінічні і ла-бораторні дослідження для встановлення загального стану функціонування організму хворих собак.Виявлено виражену сезонну активність спалахів бабезіозу. Ускладнення перенесеного бабезіозу спле-номегалією відмічено в середньому у 7 % хворих собак. Основну кількість їх зареєстровано наприкін-ці осінньої хвилі спалаху бабезіозу в зимовий період. Спленомегалія є віддаленим наслідком дії збудни-ка та патологічних реакцій, відповідно на його вплив. Клінічно ускладнення проявляється збільшен-ням селезінки в розмірах, периспленітом. Розлади шлунково-кишкового тракту зумовлені компресій-ним впливом селезінки і часто гепатомегалією, що розвивається паралельно до гіперплазії селезінки.Лабораторні дослідження свідчать про завершення запалення і розвиток гіперплазії селезінки, запа-льні процеси, а також дистрофічні зміни у печінці, ниркову недостатність, що сукупно визначаєсимптомокомплекс псевдогепаторенального синдрому. Гіперпластично змінена селезінка загрожуєнаростанням несприятливих явищ позапечінкової портальної гіпертензії, компресійних порушеньорганів черевної порожнини, септичного розплавлення органу. Такий стан визначає необхідністьпроведення спленектомії для збереження здоров’я та життя тварини.
37
Shapoval, S. D., О. V. Тrybushnyi та І. L. Savon. "СЕПСИС У ХВОРИХ ЗА УСКЛАДНЕНОГО СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ – ОКСИДАНТНИЙ СТРЕС ОРГАНІЗМУ". Klinicheskaia khirurgiia, № 10 (24 листопада 2017): 41. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.10.41.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Гнійні захворювання відзначають більш ніж у 35% пацієнтів хірургічних стаціонарів, з яких особливою групою є пацієнти з сепсисом на тлі ускладненого синдрому діабетичної стопи (СДС). Реакція організму на септичний процес проявляється змінами метаболічних процесів, у регуляції яких важливу роль відіграють перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) та система антиоксидантного захисту (АОЗ).
Матеріали і методи. Обстежені в динаміці 724 хворих з приводу ускладненого СДС. Стан ПОЛ оцінювали на основі аналізу його первинних та вторинних продуктів – дієнових кон’югат (ДК), малонового діальдегіду (МДА), шифових основ (ШО).
Результати. Встановлено, що у хворих як за ускладненого СДС, так і сепсису, зміни вмісту продуктів ПОЛ в сироватці крові при госпіталізації були достовірними (р < 0,05), при сепсисі, більш вираженими, ніж за ускладненого СДС без сепсису.
Обговорення. Аналіз отриманих даних свідчить, що тяжкість перебігу сепсису у хворих за ускладненого СДС залежить від стану вільнорадикального окиснення ліпідів. За результатами дослідження, первинні й вторинні продукти ПОЛ є об’єктивними маркерами тяжкості ендогенної інтоксикації, визначають оксидантний стрес організму. В системі комплексної терапії таких хворих слід застосовувати антиоксиданти як один з варіантів патогенетично обгрунтованої інтенсивної терапії.
38
Глазунов, О. А., та А. О. Груздева. "ТЕХНОГЕННІ ФАКТОРИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОРОЖНИНУ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 115, № 2 (22 вересня 2021): 2–5. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Різні техногенні фактори мають негативний вплив на стоматологічний статус робітників, які пра- цюють у шкідливих умовах. Результати численних досліджень свідчать про поступовий зріст розпо- всюдженості захворювань порожнини рота зі збіль- шенням робочого стажу. Вивчення розповсюдже- ності та факторів ризику формування різних форм патології серед професійних груп, які зайняті на підприємствах залізорудного виробництва, є акту- альним. Мета дослідження – оцінити стан гігі- єни порожнини рота та активність біохімічних маркерів ротової рідини у робочих залізорудного виробництва, виявити Їх взаємозв’язок зі ступенем впливу шкідливих чинників виробництва. Матері- али та методи дослідження. Обстежено 256 робо- чих промислових залізорудних підприємств у віці від 20 до 60 лет, стаж роботи складав 5–20 років. Стан гігієни порожнини рота оцінювали згідно гігієнічного індексу Ю.А. Федорова та В.В. Володкиної (1971), индексів Stallard (1969) та J. Silness(1964), H. Loe (1967). У ротовій рідині оцінювалися біохімічні мар- кери – активність каталази (маркер стану антиок- сидантної системи) і лізоциму (рівень неспецифічної резистентності). Результати дослідження та їх обговорення. Рівень гігієни ротової порожнини серед робітників промис- лових підприємств був значно гірший, ніж у группі порівняння. У ротовій рідині відзначається істотне зменшення з віком гірників активності ферменту каталази, що є маркером антиоксидантної системи і лізоциму, що відображає рівень неспецифічної резис- тентності, що свідчить про ослаблення захисних сил організму і формування умов для зростання патології органів і тканин порожнини рота.
39
Sidelkovskiy, A. L. "Досвід застосування досягнень хрономедицини у комплексній реабілітації неврологічних хворих". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, № 1 (12 березня 2022): 49–53. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.1.2022.929.
Повний текст джерелаАнотація:
Жива матерія протягом мільйонів років існує в умовах ритмічних змін геофізичних параметрів навколишнього середовища, і кожна фізіологічна реакція, будь-яке біологічне явище має свою, властиву тільки йому унікальну періодичність. Порушення гармонії ритмічних процесів в організмі людини призводить до неузгодженості регуляторних фізіологічних механізмів і, як наслідок, до розладів його індивідуальних біоритмів. Біологічні ритми є найважливішими механізмами регуляції різних функцій організму, що забезпечують гомеостаз та адаптацію людини до зовнішнього середовища. Останнім часом інтерес до хрономедицини значно зріс через відкриття практичного застосування знань про біоритми та їх порушення (десинхроноз). Добові коливання характерні для роботи практично всіх органів і систем: серцево-судинної, дихальної, травної, видільної. Циркадіанні коливання роботи цих систем багато в чому визначаються станом вегетативної нервової системи й ендокринних залоз. Момент народження кожної людини визначає синхронізацію унікальних, індивідуальних біологічних ритмів. Індивідуальні біоритми збігаються з днем народження людини і перебувають під впливом сонячної активності, положення планет, Місяця, зірок та ін. Призначення ліків як з профілактичною, так і з лікувальною метою має здійснюватись в обов’язковому порядку з урахуванням біоритмів пацієнта. Хворобливі стани формують власні ритми, що негативно впливають на стан пацієнта.
40
Осадча, Ю. В. "РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ НА ЗМІНУ ВИСОТИ РОЗТАШУВАННЯ КЛІТКОВОЇ БАТАРЕЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 150–56. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Збільшення ярусності кліткового устаткування до 12–15 ярусів є одним із сучасних способів ресурсозбереження у птахівництві і часто застосовується виробничниками для отримання більшої кількості продукції з 1 м2 площі приміщення. Однак будь-які дані щодо впливу такого утримання на фізіологічний стан курей відсутні, а чинні норми ВНТП-АПК-04.05. щодо утримання курей у клітках розроблені для 1–3-ярусних кліткових батарей. Метою цієї роботи було дослідження фізіологічного стану курей на основі аналізу змін показників їхніх гемограм залежно від висоти розташування кліт-кових батарей. Для цього в умовах сучасного комплексу з виробництва харчових яєць в одному пташ-нику сформували 4 групи курей, кожну з яких утримували на окремому поверху-аналогу за площею та клітковим устаткуванням. Кожен поверх був обладнаний 3-ярусними клітковими батареями «Big Dutchman» (Німеччина), що складалися з 1176 кліток площею 40544 см2. Кліткові батареї кожного поверху були відмежовані одна від одної решітчастою підлогою так, що 1–3 яруси входили до 1-го поверху, 4–6 яруси – до 2-го, 7–9 яруси – до 3-го, а 10–12 яруси – до 4-го поверху кліткового устатку-вання. Гемограму курей-несучок визначали на гематологічному аналізаторі Micros 60, для чого відби-рали по 30 проб цільної крові у несучок кожної групи віком 52 тижні. Виявлено, що підвищення висо-ти розташування кліткових батарей не відобразилось у показниках гемограм курей, що може свідчити про відсутність негативного впливу збільшення ярусності кліткового устаткування. Тоді як утримання курей у клітках багатоярусної кліткової батареї першого поверху (1–3 ярус) супрово-джувалось змінами показників гемограми, характерними для стресового стану організму, а саме підвищення у крові кількості лейкоцитів на 29,0–73,2 % (3,5 > норми), еритроцитів – на 14,3–18,5 %, ШОЕ – на 26,0–46,5 % та зниження концентрації тромбоцитів на 12,8–14,8 %, а також порушення спів-відношення різних форм лейкоцитів – підвищення концентрації гетерофілів на 6,8–13,5 % (4,5 % > норми) на тлі зменшення моноцитів на 1,8–2,5 % (1,2 % < норми), лімфоцитів на 1,7–8,4 %, еозинофілів на 1,7–1,9 % та базофілів на 0,9–1,4 %. Отримані результати є основою для пошуку причин розвитку стресового стану в курей за умови їхнього утримання на нижньому поверху кліткового устаткування.
41
Pryshva, Oles, Ivan Glukhov та Nikolay Kruglik. "Активізація фізичної активності високої інтенсивності чоловіків у літній період складовими способу життя". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (31 грудня 2019): 61–67. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-61-67.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Фізична активність високої та середньої інтенсивності – важлива складова здоров’я чоловіків молодого та середнього віку. На фоні тотального малорухомого способу життя активізація фізичної активності високої інтенсивності (ФАВІ) чоловіків доступними та природніми засобами складових способу життя, що змінюють добовий енергетичний баланс, набуває актуальності, враховуючи фактори сезонності. Мета дослідження полягає у аналізі ефективності методу природньої активізації ФАВІ чоловіків молодого та середнього віку корекцією енергетичного балансу організму у літній сезон. Методи дослідження: на першому етапі досліджувався фізичний стан чоловіків, їх фізична активність та харчування напередодні ФАВІ; вираховувались ІП співвідношення кількості пройдених кроків до кількості спожитих грамів їжі та відносної ваги спожитих продуктів тваринного та рослинного походження; отримані дані порівнювались із повсякденними показниками. Результатом стали індивідуальні моделі ІП з урахуванням відносної ваги спожитих тваринних та рослинних продуктів. На другому етапі експерименту чоловіки цілеспрямовано дотримувались даних моделей, по закінченню порівнювались показники фізичного стану із початковими результатами. Результати: основу експериментальних моделей констатуючого експерименту склали відмінності між днями напередодні ФАВІ та звичайними: ІП − 44,58 %, загальній фізичній активності – 21,31 %, відносна вага тваринних продуктів – 14,65 %, відносна вага рослинних продуктів – 10,62 %, відносна вага спожитих продуктів – 10,04 %. Основу моделі способу життя чоловіків у формуючому експерименті склали індивідуальні ІП – Me = 1,66 кроків на грам спожитої їжі за добу якого притримувались чоловіки напередодні ФАВІ. Метод корекції енергетичного балансу чоловіків напередодні ФАВІ дозволило збільшити кількість занять на тиждень ФАВІ, на 45,89 %; кількість кроків ФАВІ на 25,08 %; затраченого часу занять на 11,41 %. Позитивні зміни були відмічені у фізичному стані чоловіків. Висновки: Розроблена методика природньої активізації ФАВІ чоловіків складовими способу життя, на основі моделювання добового енергетичного балансу організму, виявилась ефективною. Збільшення енергетичних запасів організму стимулює бажання занять ФАВІ наступного дня у літній період.
42
Manzhalii, Elina. "РОЛЬ ПЕЧІНКИ В ДЕТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ. ПРОГРАМИ ДЕТОКСИКАЦІЇ". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 3 (28 листопада 2021): 40–51. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.3-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Зважаючи на те, що печінка виконує функцію фільтрації, належна робота обох фаз детоксикації впливає на роботу печінки вцілому та забезпечує цілісний ланцюг роботи. Протягом останніх років, багато продуктів заполонили планету, зокрема токсини, метали, хімікати (неорганічні, розчинники, пластифікатори), синтетичні лікарські засоби, пліснява, тверді домішки, ПАВи, радіація, ендотоксини, хімічні речовини тощо. Зазначені речовини негативно впливають на роботу печінки та порушують цілісний ланцюг роботи фаз детоксикацій. З огляду на це, в статті запропоновані програми детоксикації для відновлення роботи печінки.Мета. Проаналізувати причино-наслідковий зв’язок виникнення та розвитку хвороб печінки у зв’язку з порушенням роботи фаз детоксикацій та узагальнити стратегії лікування на підставі доказової медицини.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури. При дослідженні використано опис та аналіз.Результати та їх обговорення.Висновки. Контроль за показниками пацієнта, призначення тактики лікування в залежності від типу порушень детоксикаційних функцій печінки, надає можливість стабілізувати стан пацієнта.
43
Філак., Я. Ф., та Ф. Г. Філак. "Санаторна реабілітація хворих з патологією травної системи та остеохондрозом хребта ускладненого протрузіями". Україна. Здоров’я нації 1, № 1 (13 січня 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254647.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: науково обґрунтувати та удосконалити комплексну програму реабілітації для хворих, які перенесли оперативне втручання у зв’язку з виразковою хворобою та з остеохондрозом хребта, ускладненого протрузіями в умовах санаторію.Матеріали та методи. Дослідження проведені 30 хворих, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини у зв’язку з виразковою хворобою, у яких також діагностований остеохондроз хребта, ускладнений протрузіями віком від 44 до 53 років. Всім пацієнтам проводили ультразвукове обстеження жовчного міхура і підшлункової залози, інтрагастральна РН-метрія, стан підшлункової залози вивчався за допомогою методики ФАЖ. Оцінка рухливості хребта досліджувалась з вихідного положення лежачи на животі. Людина піднімається на руках на скільки йому дозволяє хребет.Результати. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів, поряд з покращенням клінічної картини відзначається покращення лабораторних методів дослідження, саме: рівень рН тіла шлунка у хворих достовірно знизився в антральному відділі шлунка, підвищились показники ферментовидільної функції підшлункової залози натще і в період травлення, покращилися показники гнучкості хребта.Висновки. У хворих поєднаною патологією наші дослідження встановили, що зниження функцій функціонального стану хребта, травної системи взаємно пов’язані та підсилюють деструктивний вплив на стан всього організму. Комплексна санаторно-курортна реабілітація позитивно впливає на об’єктивні показники діяльності травної системи, а також на функціональний стан хребта, підвищує ефективність відновного лікування та покращує психоемоційний стан пацієнтів.Ключові слова: органи травлення, остеохондроз хребта, протрузії хребта, санаторна реабілітація.
44
Bojkiv, A. B., та O. V. Avdeev. "СТАН ФАГОЦИТОЗУ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПРИ АДРЕНАЛІНОВІЙ МІОКАРДІОПАТІЇ". Вісник наукових досліджень, № 4 (16 листопада 2018): 157–59. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9611.
Повний текст джерелаАнотація:
Враховуючи високу поширеність серцево-судинних захворювань у світі, проведені раніше дослідження особливостей метаболізму та структури міокарда при ушкодженні його адреналіном недостатньо розкривають стан імунних реакцій, зокрема роль фагоцитів у розвитку адренергічного ушкодження міокарда при зміні реактивності організму.
Мета дослідження – вивчити стан фагоцитозу при розвитку адреналінової міокардіопатії (АМП) у тварин із різним типом запальної реакції.
Матеріали і методи. Досліди проведено на 60 білих нелінійних щурах-самцях масою 180–200 г, яких поділили на три групи: перша група – 18 білих щурів з адреналіновою міокардіопатією; друга група – 18 білих тварин, у яких адреналінову міокардіопатію викликали на тлі гіпоергічної запальної реакції; третя група – 18 білих щурів, у яких адреналінову міокардіопатію викликали на тлі гіперергічної запальної реакції. Фагоцитарну активність лейкоцитів визначали за двома показниками: відсотком фагоцитуючих лейкоцитів і фагоцитарним числом.
Результати досліджень та їх обговорення. За нормергічного перебігу запальної реакції фагоцитарне число достовірно зменшувалося лише на 24 год розвитку адреналінової міокардіопатії із відновленням на 7 добу. За гіперергічного перебігу запальної реакції депресія активності фагоцитів, яка виникала вже на 1 год розвитку адреналінової міокардіопатії, дещо зменшувалася на 24 год, а на 7 добу активність лейкоцитів відновлювалася.
Висновки. При усіх типах запальної реакції організму фагоцитарна активність лейкоцитів при розвитку адреналінової міокардіопатії пригнічується, про що свідчило зменшення фагоцитарного числа. Інтенсивність таких змін є найсуттєвішою при гіпоергічному перебігу запальної реакції. За показником відсотка фагоцитучих лейкоцитів відбувалося його зменшення від показника інтактних тварин у всі терміни спостережень.
45
Пузирна, Н. С. "Стан здоров'я працівника: проблеми розуміння". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (14 серпня 2020): 215–20. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1871.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню поняття «стан здоров'я працівника» та його правової природи. Вказано на необхідність теоретичної розробки категорії «стан здоров'я працівника» для визначення напрямів подальшого удосконалення трудового законодавства, а також розробки основних напрямів державної політики в цій сфері. Проаналізовано визначення поняття «стан здоров'я працівника» в юридичній літературі та використання цього терміну в чинному законодавстві України. Зазначено, що стан здоров'я працівника є важливою категорією, що впливає на його трудову діяльність.
Нині в Україні спостерігається негативна тенденція збільшення кількості професійних захворювань, а також зростання чисельності працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Погляди на понятійний апарат і правову природу стану здоров'я працівника з урахуванням сучасних тенденцій розвитку трудового законодавства потребують окремої уваги.
У статті зауважено, що нормативного визначення поняття «здоров'я працівника» немає. Наука трудового права використовує такі поняття як «стан здоров'я працівника», «фізичний стан особи», «фізична здатність працювати» тощо. Розкрито основні положення Кодексу законів про працю України та інших законів України, які прямо чи побічно використовують термін «здоров'я працівника» в процесі правового регулювання трудових відносин. У статті також зазначено, що стан здоров'я працівника як самостійна категорія є юридичним фактом, який впливає на виникнення, зміну та припинення трудових правовідносин.
Зроблено висновок, що під станом здоров'я працівника необхідно розуміти нормальне функціонування його організму, що дозволяє працівнику належним чином виконувати свої трудові обов'язки. Стан здоров'я працівника може обмежувати його трудову дієздатність аж до зведення її до мінімуму за умови визнання особи повністю нездатною до трудової діяльності та встановлення зазначеного ступеня втрати працездатності безстроково. Автор також зазначає, що аналіз нормативних правових актів, присвячених питанням здоров'я працівників у сфері праці, свідчить про те, що в певних випадках стан здоров'я працівника безпосередньо впливає і на ефективність виконання трудової функції. У статті також зроблено висновок, що стан здоров'я працівника належить до його професійно важливих якостей, які характеризують, зокрема, і відповідність особи визначеній роботі чи посаді.
46
Муравйов, О. В., В. Ф. Петрик, Ю. Ю. Лисенко, Г. А. Богдан та А. В. Наконечная. "АВТОМАТИЗАЦІЯ МЕТОДУ ТЕРМОГРАФІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Медична термографія найбільш успішно поєднує ефективний пошук патологій та абсолютну неінвазивність для пацієнта та медичного персоналу. Надійність діагностики заснована на стабільності тепловізійної симптоматики, основним параметром якої є послідовність та передбачуваність зміни відносних температур. Це дозволяє використовувати термографію як метод ефективного контролю над перебігом патологічних процесів в організмі людини для різних сфер медичної діяльності. Робота присвячена аналізу можливостей і перспектив розвитку та застосування термографії як методу медичної діагностики. Розглянуто сучасний стан та проблеми використання тепловізійної апаратури для виявлення різних патологій організму людини. Запропоновано напрями концентрації подальших досліджень щодо вдосконалення методу та його поширення в різних галузях медицини. Одним із найвідоміших принципів діагностики патологій організму людини на основі термограм є порівняння температур симетричних частин тіла або аналіз зміни градієнта температури на окремих ділянках організму. Перший підхід має кілька винятків, найбільш значущим серед яких є область серця: температура в цій області, безумовно, вища, ніж у симетричній ділянці з правого боку грудної клітки. Тому такий метод не завжди можливий для застосування, особливо якщо патологія пов’язана з кардіологічним аспектом. Однак порівняння температур симетричних ділянок на основі термограм в інших ділянках тіла людини дозволяє з високою ймовірністю виявити вогнища запальних процесів чи наявність пухлин. Крім онкології, медична тепловізійна техніка знайшла застосування в отоларингології, мамології, стоматології і навіть хірургії, де в процесі певних операцій (наприклад, під час розтину серця або трансплантації) необхідно дуже точно підтримувати певну температуру тіла пацієнта. Подальші зусилля з удосконалення діагностичного методу медичної термографії доцільно спрямувати на підвищення якості теплових зображень та розробку алгоритмів автоматичної діагностики хвороб та патологій із застосуванням цифрової обробки зображень та технології штучного інтелекту.
47
Портніченко, Володимир, Володимир Ільїн, Михайло Філіппов та Сергій Коваль. "Стан регуляторних процесів в організмі бігунів на середні дистанції після тренувань в умовах середньогір’я". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 61–66. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.61-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Ефективність гірської підготовки у видах спорту, пов’язаних із проявом витривалості та аеробним енергозабезпеченням м’язової діяльності, доведена багатьма дослідниками. Менше робіт присвячено підготовці спортсменів у гірських умовах, фізична працездатність яких забезпечується переважно анаеробними механізмами. Це послужило підставою для проведення досліджень ефективності підготовки в гірських умовах спортсменів, які спеціалізуються у видах спорту зі змішаними механізмами анаеробно-аеробного енергозабезпечення. Мета. Провести аналіз змін регуляторних процесів у формуванні функціонального стану організму бігунів на середні дистанції після навчально-тренувальних зборів в умовах середньогір’я. Методи. Варіаційна пульсометрія і спектральний аналіз періодичних компонентів у ритмі серця. Результати. На основі аналізу особливостей варіабельності серцевого ритму в стані відносного спокою у початковий період адаптації до умов середньогір’я 12 спортсменів було розділено на дві групи – першу (п’ять осіб) і другу (сім осіб). У спортсменів першої групи спостерігались відносно підвищена напруженість регуляторних механізмів та переважання у вегетативному балансі симпатичних впливів. У спортсменів другої групи відмічалися помірне напруження регуляторних систем організму та баланс симпатичних і парасимпатичних впливів. На 25–26-ту добу після навчально-тренувальних зборів на рівні моря й у горах у спортсменів другої основної групи спостерігалася адекватна реакція серцево-судинної системи на активну ортопробу. У спортсменів першої групи і контрольної (сім осіб), які провели навчально-тренувальний збір на рівні моря, під час проведення ортопроби спостерігалося більше напруження регуляторних систем організму.
Ключові слова: бігуни на середні дистанції, середньогір’я, інтервалокардіографія, активна ортопроба, варіабельність серцевого ритму.
48
Срібна, Оксана. "Психологічні особливості реалізації програми комплексної терапії панічних атак". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 210–22. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-210-222.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: обґрунтувати необхідність та результативність комплексної корекції панічних розладів засобами психотерапії, а саме: гештальт-терапія, гіпнотерапія (техніки активації свідомості); а також психокаталіз (метод регуляції організму). Метод: в процесі роботи нами було застосовано комплексний метод корекції панічних розладів, котрий засновується на теоретичних положеннях гештальт-терапії, щодо корекції панічних атак, які розроблені Дж. Франчесетті, М.С. Лобб, Дж. Салоніа, а також концепцію короткочасної терапії страхів, паніки, фобій, розроблену Дж. Нардоне. Окрім цього, зазначений метод доповнюється ефективними техніками гіпнотерапії, а саме: техніки активації свідомості (ТАС; засновник цього напряму у сучасній гіпнотерапії, Ж. Беккіо) дозволяють нам активувати процеси трансформації й адаптації організму до умов, що постійно змінюються, ритму, що постійно прискорюється, стану невизначеності, тобто, усіх тих факторів, що спричинюють панічні розлади. Окрім цього, ТАС стимулюють творчі здібності й можливості знаходити нестандіртні варіанти вирішення завдань, що постають перед особистістю. Також застосовано психокаталіз (автор А. Єрмошин) – метод регуляції організму, у поєднанні вегетативного рівню, в якому наявний доступ до процесів, що регулюються, здійснюється через відчуття у тілі, через безпосереднє бачення внутрішнього простору. Для роботи суттєвими є три фази: дослідження висхідного стану (короткий аналіз), рішення стосовно того, що уклалося стихійно (що спрямувати у прямому напрямку, а що, є необхідність, у зворотному), спостереження за змінами (активна медитація). Робота відрізняється швидкістю та ефективністю, вона повноцінно оновлює стан людини на усіх трьох рівнях: на «головному» й на «тілесному». Результати: комплексна програма, що ґрунтується на теоретичних положення гештальт-терапії, новітніх досліджень нейронаук, застосовує покроковий алгоритм виведення страху із тіла, метод психокаталізу, що в цілому дозволяє пропрацювати фонові напруження та наслідки психічного травмування, сприяє підвищенню стабільності нервових процесів. Розроблена комплексна програма профілактики та корекції панічних розладів спрямована на зниження загального рівня активації нервової системи на рівні ЦНС та ВНС. А головний результат застосування даної програми полягає у нейтралізації специфічної травми, переляку, що виникає у момент першого нападу, зниженню рівня сенсибілізації психіки й формуванню у особистості психологічної компетентності, а також умінь та навичок оперування техніками активації свідомості задля самостійного психічного та психологічного розвитку особистості. Висновки: стресова гіперактивізація, травми потребують опрацювання, професійної допомоги спеціаліста. Застосування комплексної терапії панічних розладів дозволяє опанувати такі стани й повернути організм до режиму спокою. Повернення симпатичної та парасимпатичної частин вегетативної нервової системи й мозку до збалансованої роботи відбувається поетапно й покроково із задіянням методу психокаталізу. Устаткування «нейронних сіток», зв’язок з процесами, що відбуваються на вегетативному рівні нервової системи, здійснюється через нейрогенез завдяки технікам активації свідомості. Теоретичною основою й підґрунтям розробленої та адаптованої комплексної програми терапії панічних розладів слугували концептуальні положення розроблені науковцями гештальт-терапевтичного напряму психотерапії Дж.Нардоне, Дж.Франчесетті тощо, а також засновником ТАС Ж.Беккіо із колегами й автора методу психокаталізу А.Єрмошина.
49
Nevoit, A. V. "ВАРІАЦІЙНА ПУЛЬСОМЕТРІЯ ЯК МЕТОД ВІДОБРАЖЕННЯ СИСТЕМНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ ПРИ ЗАГАЛЬНОМУ КЛІНІЧНОМУ ОБСТЕЖЕННІ ПАЦІЄНТІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 135–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11582.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Стаття присвячена клінічному значенню електромагнітних феноменів серцевої діяльності як джерелу додаткової клінічної інформації про функціональний стан хворого. Мета – оцінити клініко-діагностичні можливості варіаційної пульсометрії як методу комп’ютеризованого аналізу короткого запису варіабельності ритму серця у відображенні системних інформаційних енергетичних процесів людського організму. Матеріал і методи. Обстежено 247 респондентів у відкритому нерандомізованому контрольованому дослідженні із реєстрацією короткого запису варіабельності серцевого ритму з ортостатичною пробою і аналізом за методом варіаційної пульсометрії, проаналізовано результати у групах функціонально здорових респондентів різного рівня фізичної тренованості і хворих на неінфекційні захворювання. Результати. Встановлено значний вегетативний дисбаланс у всіх хворих респондентів за показниками варіаційної пульсометрії, що відповідає наявній декомпенсації процесів адаптації. Встановлено вірогідні відмінності показників варіаційної пульсометрії і різну відповідь адаптаційної реакції на ортостаз у функціонально здорових респондентів різного ступеня тренованості. Висновки. Варіаційна пульсометрія, як метод відображення системних інформаційних енергетичних процесів та оцінки функціонального стану людського організму, може бути рекомендована для застосування при здійсненні об’єктивного клінічного обстеження лікарями терапевтичного профілю. Дослідження вегетативного балансу регуляції серцевого ритму, аналізу варіаційної пульсометрії короткого запису варіабельності серцевого ритму може розглядатись як новий ранній предиктор ризику виявлення неінфекційних захворювань.
50
Nemesh, M. I., O. P. Kentesh, O. S. Palamarchuk, O. Y. Kostenchak-Svystak та V. P. Veketa. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ГЕМОДИНАМІКИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (24 січня 2019): 109–14. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9742.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогоднішній день визначення компонентного складу тіла дозволяє нам оцінити фізичний стан людини. Таким чином опосередковано можна визначити функціональні можливості організму.
Мета – визначити можливий різний зв’язок між певними компонентами складу тіла та показниками гемодинаміки з врахуванням гендерних відмінностей між компонетним складом тіла.
Матеріал і методи. В статті представлено дослідження з визначення впливу компонентного складу тіла на функціональний стан серцево-судинної системи у жінок. У дослідженні взяла участь 41 студентка віком від 18 до 25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників вмісту загального жиру (ВЗЖ) та вісцерального жиру (ВВЖ), вмісту безжирової маси (ВБМ) проводили з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) оцінювали за допомогою грудної реографії з використанням реографічного комплексу «PЕОКОМ». Критерієм поділу жінок за показниками компонентного складу тіла та серцево-судинної діяльності був тип гемодинаміки: 24 жінки мали еукінетичний тип гемодинаміки (І група), 17 – гіпокінетичний тип (ІІ група).
Результати. У результаті проведеної статистичної обробки даних було виявлено кореляційний зв’язок між хвилинним об’ємом крові (ХОК) та загальним периферійним опором (ЗПО) з ВВЖ у І групі. При аналізі кореляційних співвідношень у жінок з гіпокінетичним типом гемодинаміки (ІІ група) було виявлено, що ХОК має помірний позитивний кореляційний зв’язок з ВЗЖ, та негативний зв’язок з ВБМ.
Висновки. Збільшений вміст жирової тканини в жіночому організмі, порівняно з чоловічим, більшою мірою впливає не тільки на метаболічні процеси, а й на функціональний стан серцево-судинної системи. Таким чином, формування фізичного навантаження в жінок базуватиметься на показниках компонентного складу тіла та функціональних можливостях ССС.