Добірка наукової літератури з теми "Стан емоційний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Стан емоційний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Стан емоційний"
1
СУХОПАРА, Ірина. "ЕМОЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 111–22. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-111-122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність обраної теми в контексті ідей Нової української школи та проаналізовано наукові джерела щодо трактування терміну "емоційна компетентність" у науковій педагогічній і психологічній літературі. Висвітлено результати аналізу різних підходів зарубіжних і вітчизняних дослідників до тлумачення понять "емоційний інтелект" і "емоційна компетентність". Визначено, що проблема емоційної компетентності тісно пов’язана з феноменом емоційного інтелекту. Відповідно до концепції Нової української школи відбувається переорієнтація освітнього процесу на емоційну складову, розвиток емоційного інтелекту учнів, успішну самореалізацію особистості, відкриття та вияв власного потенціалу, що вимагає від педагога вмінь здійснювати освітній процес на емоційній основі, будувати стосунки з учнями на засадах довіри, поваги, емпатії, свідомо виражати та керувати емоціями, розпізнавати, розуміти емоційний світ молодших школярів, створювати позитивний емоційний настрій та сприятливий психологічний клімат у класі. Відтак існує проблема розвитку емоційної компетентності вчителя початкової школи. Обґрунтовано розуміння емоційної компетентності вчителя початкової школи як динамічною комбінації поглядів, цінностей, знань про емоції, вміння вираження, розуміння, керування власними емоціями та емоційним станом учнів, особистих якостей для успішного здійснення освітнього процесу на емоційній основі, засадах емпатії, поваги, співпраці з школярами, їх батьками, колегами, власної реалізації в професійній сфері. Узагальнено теоретичні підходи до розуміння структури емоційної компетентності, визначено найбільш поширені погляди на складові емоційної компетентності, подано її структуру. У структурі емоційної компетентності вчителя початкової школи визначено особистісний (вираження, розуміння, керування власними емоціями) і міжособистісний (здатність сприймати, розуміти, впливати на емоційний стан учнів) компоненти. Співвіднесено структуру емоційної компетентності вчителя початкових класів з ідеями Нової української школи. Ключові слова: емоції, емоційний інтелект, емоційна компетентність, вчитель початкової школи, Нова українська школа.
2
Шульга, Т. В. "ЕМОЦІЙНА КУЛЬТУРА СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 52 (2019): 36–52. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.52.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено різні аспекти питання становлення емоційної сфери особистості, відображено ґенезу поняття «емоційна культура», проаналізовано дефініції «емоційний інтелект», «емоційна компетентність», «емоційна культура» тощо та їхнє активне введення до наукового обігу сучасних педагогічних досліджень. Автор простежує ґенезу поняття емоційної культури, яка вивчається сучасними зарубіжними та вітчизняними науковцями – психологами та педагогами. У статті визначення емоційної культури майбутнього вихователя розкривається через низку дотичних понять: культура почуттів, емоційний інтелект, емоційна компетентність. Дослідження дефініції емоційної культури особистості засвідчує приналежність цієї проблеми до широкого кола питань, у яких висвітлюються такі вимоги до емоційної сфери фахівця, як здатність усвідомлювати власні емоції та переживання та емоції оточуючих, самоуправління та саморегуляція емоційними станами та реакціями, корегування власної поведінки відповідно стану інших тощо. Визначено особливості емоційної сфери дітей дошкільного віку: зміна змісту та ролі емоцій в діяльності дитини, опанування формами вираження емоцій, ускладнення емоцій від базових до вищих тощо. Обґрунтовано емоційну культуру як основний елемент впливу на становлення особистості дошкільника та формування його емоційної сфери, відповідність цього особистісного утворення сучасним вимогам суспільства до фахівця дошкільної освіти. Пояснено, що емоційний стан вихователя передається вихованцям та викликає відповідні переживання, впливає на їхнє самопочуття та формування поведінкових стереотипів, оскільки в дошкільному віці яскраво проявляється «копіювання» почуттів та емоцій інших людей. Дані здійсненого аналізу дозволили сформулювати визначення емоційної культури фахівця дошкільної освіти та окреслити значення цього особистісного утворення в процесі виконання основних виховних завдань.
3
СУХОПАРА, Ірина. "КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 357–66. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-357-366.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема емоційної компетентності, яка допомагає вчителю встановлювати партнерські стосунки з учнями, їхніми батьками, колегами, володіти технологіями впливу на інших, організовувати освітнє середовище, освітній процес на емоційній основі, що важливо в умовах реалізації концепції Нової української школи. Емоційна компетентність майбутніх учителів початкової школи розуміється як сукупність поглядів, цінностей, набутих знань, сформованих вмінь та навичок в емоційній сфері, їх розуміння, вираження, регулювання та дозволяє успішно організовувати освітній процес на емоційній основі, засадах емпатії, поваги, співпраці з школярами, їх батьками, колегами, реалізовувати себе в особистісній і професійній діяльності. Метою статті є вивчення та теоретичне обґрунтування критеріїв, рівнів і показників сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Для вирішення проблеми застосовувалися методи аналізу психолого-педагогічної літератури, систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу, вивчення досвіду. На основі змістових і структурних компонентів зазначеного феномену розроблено когнітивний (сукупність знань про емоції, почуття, емоційні стани, способи їх вираження, причини виникнення, вікові особливості емоційної сфери молодших школярів), ціннісний (сукупність мотивів та цінностей гуманного спілкування, взаємодії, досягнення успіху) і діяльнісний (сукупність умінь та навичок адекватно сприймати емоції учнів, розуміти їх почуття і власний емоційний стан, виражати власні емоції, керувати ними) критерії, наведено відповідні показники сформованості емоційної компетентності майбутніх педагогів. Враховуючи ступневий характер оволодіння компетентністю, визначено низький, середній і високий рівні сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкових класів, описано їх характеристики. Сукупність професійних цінностей, мотивів, знань, вмінь, що належать до визначених критеріїв і показників емоційної компетентності майбутніх фахівців є важливою для здійснення професійної діяльності. Ключові слова: емоційна компетентність, майбутні вчителі початкової школи, критерії, показники, рівні, сформованість.
4
Грицук, Оксана. "Емоційні стани здобувачів вищої освіти під час навчальних занять". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 288–99. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-288-299.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність проблеми обумовлена необхідністю покращення емоційних станів здобувачів вищої освіти. Мета статті – розкрити особливості емоційних станів здобувачів вищої освіти під час навчальних занять. Ми припускаємо, що емоційні стани здобувачів відрізняються залежно від форми навчального заняття. Використано методи теоретичного аналізу сучасних досліджень щодо емоційних станів здобувачів, психодіагностична методика «САН: самопочуття, активність, настрій» (В.О. Доскін, Н.О. Лаврентьєва, В.Б. Шарай, М.П. Мирошников), методи кількісної оцінки даних за допомогою пакету STATISTICA 12. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження основних складових емоційного стану здобувачів – самопочуття, активності, настрою. Проведено порівняння показників самопочуття, активності та настрою у здобувачів вищої освіти на лекційному, семінарському і лабораторному заняттях за допомогою тесту Фрідмана. Виявлено, що емоційні стани здобувачів вищої освіти під час різних видів навчальної діяльності мають неоднорідний характер. Визначено, що на семінарських заняттях здобувачі мають знижені показники настрою і самопочуття, ніж на лекційних та лабораторних навчальних заняттях. Виявлено більш високі показники вираженості активності у здобувачів спостерігаються на лабораторних заняттях. Доведено, що показники самопочуття мають низькі значення під час лекційних занять. Емоційний стан здобувачів вищої освіти під час лекційних занять характеризується як забарвлений негативними психічними станами, такими, як втомленість, безсилля, але присутній оптимізм стосовно подальшої навчальної роботи.Емоційний стан здобувачів вищої освіти під час семінарських занять вирізняється напруженістю, втомою, виснаженням.Емоційний стан здобувачів вищої освіти під час лабораторних занять характеризується бадьорістю, працездатністю, активністю, захопленістю процесом навчання, задоволеністю практичними результатами. Наведені матеріали дозволяють по-новому поглянути на особливості емоційних станів здобувачів вищої освіти під час різних видів навчальних занять.
5
Батьковець, Н. О., та Г. А. Батьковець. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто вплив емоційного інтелекту на ефективність виконання професійних функцій, наведено взаємозв’язок між вмінням працівника керувати емоційним інтелектом та результатом його праці. Визначено суб’єктивні та об’єктивні показники, які впливають на зародження різних типів емоцій. Наведено класифікацію зовнішніх та внутрішніх структуроутворюючих чинників емоційного інтелекту працівника. Розглянуто суб’єктивні та об’єктивні складові емоційного стану індивідуума, які формують реак-цію на стрес-фактори і рівень зрозумілості подразника. Визначено основні показники сталої поведінки працівників підприємства та її впливу на функціональну ефективність виконуваних обов’язків. Доведено, що вміння працівника керувати емоційним інтелектом впливає на результативність його праці та можливість кар’єрного росту чи ротації в організації. Наведено загальнонаціональний показник України у всесвітньому рейтингу щастя як базовий при формуванні емоційного фону населення. Доведено, що відсутність у моделі розвитку персоналу заходів, які дозволяють управляти емоційним станом працівника, може призвести до ряду негативних наслідків, які наведені у статті. Визначено, що професійний розвиток персоналу потрібно пла-нувати з врахуванням профільних та особистісних компетенцій. Сформовано модель професійного розвитку персоналу з врахуванням суб’єктивних (локально орієнтованих) компетенцій. Окреслено взаємозв’язок між ключовими факторами успіху та професіоналізмом кадрового складу через призму емоційної грамотності. Доведено, що емоційний стан працівників підприємств невиробничої сфери визначає стан купівельної поведінки та готовність споживача до товарообміну.
6
Вовченко, Ольга. "Роль емоційного інтелекту у формуванні емоційної компетентності підлітків з порушеннями розумового розвитку". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 76–89. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-76-89.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація.Стаття присвячена дослідженню складної, малодослідженої та неоднозначної категорії у спеціальній психології як «емоційний інтелект» та його вплив на формування «емоційної компетентності» у підлітків з порушеннями розумового розвитку. Динамізм сучасного українського суспільство створює нові виклики для навчання, виховання та розвитку осіб, що мають психофізичні порушення, зокрема порушення розумового розвитку. Активно змінюються пріоритети, умови життя, методика освітніх процесів, правила взаємодії між людьми в цілому. Важливим при цьому є створення, соціальних, психологічних та педагогічних умов для відповідного фізичного, інтелектуального, психічного та соціального рівня життєдіяльності дитини з особливими потребами, зокрема для підлітків з порушеннями розумового розвитку. Автором наголошено та розкрито сутність, важливість у формування особистості з порушеннями розумового розвитку саме емоційного інтелекту на формування емоційної компетентності. Оскільки одним із домінантних порушень, що виникає під впливом порушення розумової діяльності, є дисфункція процесів регуляції емоцій. В динамічний та гормонально активний період пубертату саме становлення емоційно-вольової сфери у підлітків з порушеннями розумового розвитку впливає на загальний розвиток особистості, її входження у соціум та адаптацію у ньому. Знання особливостей розвитку емоційно-вольової сфери на етапі становлення особистості, зокрема такої компоненти особистості як емоційний інтелект дає можливість цілеспрямовано управляти емоціями особистості, підбирати відповідний психологічний супровід та сприяти всебічному, повному розвитку цієї сфери. Для розв’язання завдань і забезпечення достовірності положень та висновків було використано загальні (аналіз, синтез) та специфічні наукові методи дослідження, зокрема методи психодіагностики, що дали можливість визначити компоненти емоційної компетентності та вплив на них емоційного інтелекту. Виявлення стану сформованості емоційної компетентності здійснювалося відповідно до виокремлених компонент. За результатами досліджень було констатовано рівень розвитку емоційного інтелекту у підлітків з порушеннями розумового розвитку; визначено стан сформованості емоційної компетентності, шляхом виявлення основних компетенцій; визначено основні чинники становлення емоційної компетентності у підлітків з порушеннями розумового розвитку; встановлено умови та способи впливу емоційного інтелекту на формування емоційних компетенцій, та загалом емоційної компетентності підлітків з порушеннями розумового розвитку.
7
Ващук, О. П. "СКЛАДОВІ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ПОТЕРПІЛОГО ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЙОГО ПОКАЗАННЯ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 16 (30 жовтня 2019): 335–41. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v16i0.427.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню складових емоційного стану потерпілого в кримінальному провадженні та його своєчасному діагностуванню з метою ефективного розслідування злочину. Проаналізовано окремі думки авторів щодо впливу емоційного стану людини на її поведінку. Визначено тактичні завдання слідчого під час проведення слідчих дій та інших заходів з огляду на емоційний стан потерпілого. Надано пропозиції щодо оптимізації слідчої діяльності в умовах негативних емоційних реакцій потерпілого.
8
ВАКУЛІЧ, Тетяна, та Тетяна САФІР. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ КОРЕКЦІЇ ЕМОЦІЙНИХ РОЗЛАДІВ У ЖІНОК ІЗ СЕКСУАЛЬНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 44–50. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено розгляд актуальної проблеми жіночої сексуальної дисфункції та її вплив на емоційний стан жінок. Метою статті є дослідження закономірностей прояву емоційних розладів у жінок із сексуальними дисфункціями, взаємозв’язок психологічного і фізіологічного аспектів їх сексуального сприйняття та оцінка ефективності програми психологічної корекції; проведення емпіричного дослідження, спрямованого на покращення суб’єктивного сприйняття жінок як частини сексуальної функції. У контексті представлених матеріалів авторами викладено емпіричне узагальнення результатів дослідження різних чинників формування сексуальних дисфункцій та методи психологічної корекції емоційних розладів у жінок із сексуальними дисфункціями. Аналізуючи отримані дані, ми встановили, що жінки після проведення психокорекційних заходів стали більш емоційно стабільними, середні бали наблизились або досягли показників норми. Спостерігається підвищення загального емоційного тонусу, поява позитивного емоційного стану у зв’язку з формуванням у жінок багатоваріантного сприйняття сексуальності.
9
Богуш, Алла. "ЧИННИКИ ЕМОЦІЙНО-ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 6–15. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.412.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу педагогічної спадщини відомого українського вченого Василя Олександровича Сухомлинського з проблеми емоційно-духовного розвитку дітей. Проблема емоційно-духовного розвитку дітей є однією із центральних у педагогічній спадщині вченого. Емоційний розвиток В. Сухомлинський розглядав як інтегрований феномен, складниками якого є: емоційні стани, емоційні відчуття і сприймання, емоційне ставлення, емоційне співпереживання у взаємовідносинах з іншим, емоційні ситуації, емоційні стимули, емоційна оцінка, й самооцінка, емоційна чутливість, емоційна культура. У дослідженні емоційно-духовний розвиток розуміємо як набуту якісну характеристику особистості, що передбачає засвоєнння загально-людських цінностей (моральні, етичні, естетичні, спеціально-громадянські) усвідомлення себе, свого «Я» у взаємозв'язку зі Всесвітом, з іншими людьми, втілення і реалізація набутих цінностей у своїй поведінці, своїх духовних вчинках. Духовний розвиток дитини Василь Сухомлинський розумів як її духовне життя, як виховання душі і серця дитини, її сердечності, щиросердності, людяності, поваги і любові до людини, жити і діяти для інших, розділяти з ними радість і горе. За результатами педагогічних творів Василя Сухомлинського було сформульовано «Педагогічні заповіді молодим педагогам».
10
Доніна, А. О., та К. А. Лут. "МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ГЕРОЇВ У РОМАНІ СТІВЕНА КІНГА «КЛАДОВИЩЕ ДОМАШНІХ ТВАРИН»". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячується вивченню специфіки передачі емоцій мовними засобами в романі Стівена Кінга «Кладовище домашніх тварин». У лінгвістиці все більше уваги приділяється розгляду особливостей взаємозв’язку мови й емоцій. Визначення індивідуально-авторських способів вираження емоційних станів людини в романах жанру жахів актуальне для дослідження. Стівен Кінг є одним із найвідоміших американських письменників, чиї твори змушують кров стигнути в жилах. Приналежність роману «Кладовище домашніх тварин» до жанру хорор літератури детермінує домінування негативних емоцій. Розглядаючи емоції жаху, страху, тривоги й невизначеності як основні жанротвірні елементи, було виявлено, що їх реалізація в художньому тексті відбувається крізь призму описів емоційних станів персонажів. Також було визначено основні прояви досліджуваних емоцій і проілюстровано їх мовне вираження в романі. Ми з’ясували, що вираження емоційного стану героїв твору Стівена Кінга досягається комплексом лінгвостилістичних засобів. Описуючи характерні психофізіологічні емоційні реакції, письменник використовує епітети, метафори, персоніфікації, повтори, паралелізм, умовчання, риторичні питання. Найчастіше Стівен Кінг експлікує емоційний стан персонажа твору через такі фізіологічні зміни, як заціпеніння, прискорене серцебиття, підвищення потовиділення, похолодання кінцівок, поява сирот тощо. Крім того, було виявлено широке використання соматизмів. Лінгвостилістичні засоби відіграють неабияку роль у творі, адже за їх допомогою автор майстерно зображує почуття та переживання героїв твору. Вони створюють психоемоційне тло твору, а також дозволяють читачеві переживати події разом із його героями, глибше пізнаючи кожного з них. Опис емоційного стану героїв допомагає досягти емпатії з боку реципієнта. Автор залучає читача до активного співпереживання героям, відбувається емоційне включення читача в текстову дійсність.
Дисертації з теми "Стан емоційний"
1
Сахно, Парасковія Іванівна, Прасковья Ивановна Сахно, Paraskoviia Ivanivna Sakhno та Є. В. Батальцев. "Емоційний стан студентів в передекзаменаційний час". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13156.
Повний текст джерела
2
Петренко, Аліна Миколаївна. "Особливості емоційного станів студентів перед екзаменом". Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39216.
Повний текст джерелаАнотація:
Кожен з нас має певні цілі, які ми намагаємося досягнути. Коли це вдається, ми невимовно щасливі та задоволені, але нас повсякчас супроводжують думки про можливу невдачу. Ми боїмося поразки й тому хвилюємося за результат.
Особливо нестабільний емоційний стан спостерігається у студентів закладів вищої освіти перед екзаменом. Думки про можливий негативний перебіг подій викликає хвилювання.
Хвилювання – це психічний стан, що характеризується синдромом підвищеного збудження, напруження та страху, який пов'язаний з негативними передчуттями суб'єктом наслідків своєї діяльності у виняткових для нього і складних, з погляду виконавчої майстерності, ситуаціях. Стан хвилювання активізується при кожному важливому випробуванні людини.
3
Сиділо, Л. В., та О. В. Сукачев. "Музичний супровід як засіб удосконалення технічних прийомів гри в баскетбол". Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6395.
Повний текст джерела
4
Павлова, Н. В. "Розробка програмного засобу експрес-діагностики емоційного стану дітей шкільного віку". Thesis, Дніпро, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/11372.
Повний текст джерелаАнотація:
В тезах доповіді з метою дослідження емоційного портрета школярів за допомогою впровадження різних верифікаційних методик, пропонується розробка програмного засобу експрес-діагностики психоемоційного стану дитини шкільного віку.
5
Пронський, Е. "Емоційний стан та емоції: місце серед ознак елементів складу злочину, роль та юридичне значення в кримінальному праві". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46344.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним зі складних питань науки кримінального права обґрунтовано визнається
характеристика внутрішніх психічних процесів, емоційного стану, що передує
вчиненню злочинів або відбувається в процесі його вчинення. Невід'ємним елементом
будь-якої психічної діяльності людини є емоції, які впливають на формування
поведінкового акту особи. Емоційний стан — це такий певний континуум, який
детермінується окремими соціальними чинниками і полягає у поєднанні емоцій і
мотивації поведінки.
6
Димчук, Олена Володимирівна. "ПСИХО-ЕМОЦІЙНА СКЛАДОВА РОБОТИ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ІНФЕКЦІЙНОЇ ЛІКАРНІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Thesis, Тернопіль, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17145.
Повний текст джерела
7
Косенко, Юлія Вікторівна, Юлия Викторовна Косенко, Yuliia Viktorivna Kosenko та А. Маяцька. "Вербальні та невербальні засоби актуалізації емоційного стану радості в художньому англомовному дискурсі". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26180.
Повний текст джерелаАнотація:
Емоційний стан радості як невід’ємний елемент людської життєдіяльності знаходить своє вираження в мовленні через значення різнорівневих одиниць. У сучасній англійській мові існує достатньо широкий арсенал засобів для актуалізації цього емоційного стану. До таких засобів належать лексичні (слова з понятійним змістом "радість", з емоційно-оцінним змістом, емоційно-експресивні слова з компонентом "інтенсивність дії") та синтаксичні.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26180
8
Сухарєв, Анатолій Борисович, Анатолий Борисович Сухарев, Anatolii Borysovych Sukhariev, Ю. В. Юрченко та В. А. Сухарєва. "Емоційна сфера жінок при першій і повторній вагітності". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41934.
Повний текст джерелаАнотація:
Все більшої актуальності набуває вивчення
психологічного стану жінок у період вагітності і, зокрема, їх емоційного стану. У даному
дослідженні, було вирішено з'ясувати, чи існують відмінності в рівнях тривожності,
депресивності, страхів у даних груп жінок.
9
Твердохлєбова, Наталя Євгеніївна. "Деякі шляхи активізації емоційної сфери студентів в дистанційному навчанні". Thesis, Дніпровський національний університет, 2002. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30527.
Повний текст джерела
10
Авраменко, О. В., та O. V. Avramenko. "Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти: дисертація". Thesis, ЛьвДУВС, 2008. http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/301.
Повний текст джерелаАнотація:
Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право / Авраменко Олексій Володимирович. – Львів: ЛьвДУВС, 2008. - 222 с.У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми сутності та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання. Виділено кримінально-правовий та психологічний аспекти досліджуваного поняття, встановлено їх зміст, запропоновано визначення поняття стану сильного душевного хвилювання, розмежовано значення цього стану як конститутивної ознаки складу злочину та обставини, що пом’якшує покарання , а також встановлено коло суспільно небезпечних діянь, за вчинення яких у такому стані повинна застосовуватись кримінальна відповідальність. Обґрунтовується низка положень, спрямованих на подальший розвиток кримінально-правової науки, підвищення якості нормативного регулю- вання кримінально-правових відносин, пов’язаних з вчиненням особою, яка перебувала у стані сильного душевного хвилювання кримінально-протиправних діянь, та уточнення в цій частині чинних Постанов Пленуму Верховного Суду України. The theoretical generalization and new solution of the scientific problem of the essence and criminal-legal significance of the extreme mental disturbance condition is carried out in this research. The criminal-legal and psychological aspect of the investigated concept are emphasized in this work, their content is determined, on their basis the concept of extreme mental disturbance is worked out, the significance of this condition as constituent evidence of corpus delicti and circumstances which lighten punishment are differentiated, and also the range of socially dangerous acts, for the commitment of which in such condition criminal liability is applied, is determined. The line of statements directed at the further development of the criminal-legal science, the improvement of quality of the criminal-legal relations regulation connected with the commitment by a person in the condition of extreme mental disturbance of criminal unlawful actions and clarification of the valid resolutions of Ukraine’s Supreme Court Plenum is discussed.
Тези доповідей конференцій з теми "Стан емоційний"
1
Гречешнюк, Ірина. "ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ДИТИНИ В СИТУАЦІЇ РОЗЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE, chair Інна Хоржевська. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-01.10.2021.v2.10.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Стан емоційний"
1
Кучерган, Єлизавета Валеріївна, та Марія Віталіївна Василець. Емоційний стан студентів педагогічного університету під час спортивних змагань. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1689.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті емоційні стани студентів педагогічного університету під час тренувань, спортивних змагань та прийоми стабілізації цих станів. Для більш широкого пізнання обраного фактору запропоновано порівняльну характеристику емоційних станів студентів поза змаганнями на тренувальних заняттях та ознайомлення з техніками стабілізації емоційних станів під час проведення змагань. Раціоналізація емоційних станів - актуальна для спортсменів проблема. Спортсмен має бути підготовленим до емоційного напруження, а, отже, мати програму стабілізації емоційних станів.
2
Білоконенко, Л. А. Вплив оцінної лексики на емоційний стан людини в міжособистісному конфлікті. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4640.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз конфліктних висловлень, у яких функціонують слова, що в експліцитний або імпліцитний спосіб утілюють негативно-оцінне сприйняття опонента. Спираючись на алгоритм інтенсифікації їхньої виразності, виокремлено три групи висловлень: реалізовані в загальний, конкретизований експліцитний спосіб з абсолютною експресивністю та в конкретизований імпліцитний спосіб із відносною експресивністю.
3
Дашевська, Лілія Артемівна, та Наталія Іванівна Давиденко. Дослідження мовленнєвої характеристики персонажа (на матеріалі мультфільму "Зоотрополіс"). Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6045.
Повний текст джерелаАнотація:
Мовленнєвий портрет особистості в художньому, а особливо, у аудіовізуальному творі, сприяє формуванню основи сприйняття добра та зла, певних моральних принципів глядачів, вказує на приналежність персонажа до тієї чи іншої соціальної групи, підкреслює особливості характеру, виховання, розкриває емоційний стан. Сукупність певних ознак, що створюються мовленнєвою характеристикою у творі, формують типовий образ, тобто архетип (модель, яка відображає універсальні сенси). У роботі з’ясовуємо характерні риси поведінки та мовленнєвого портрету архетипу «Амазонка» та «Жінка Месія». Те, що мовленнєву характеристику не обмежено рисами лише одного архетипу, що дає можливість більш реально і правдиво відтворити характер героїні.
4
Письменний, Олександр Миколайович, та А. С. Ярошенко. Сучасний стан фізичного здоров’я дітей молодшого шкільного віку. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3041.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему зниження рухової активності дітей молодшого шкільного віку та поставлено завдання проаналізувати намагання органів державної влади сприяти формуванню здорового способу життя підростаючого покоління, а також дослідити рухову активність і стан здоров’я молодших школярів. На жаль, заходи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України й Верховної Ради суттєво не змінили на краще фізичний розвиток підростаючого покоління. Так, дослідження рухової активності дітей молодшого шкільного віку показали, що фізичне навантаження на уроках фізичної культури не відповідає моторній щільності (70–75 %). Аналіз розпорядку дня молодших школярів засвідчують, що за останні роки в дітей молодшого шкільного віку скарги на підвищену втомлюваність, емоційну лабільність, неспокійний сон, підвищену пітливість та головну біль. Отже, потрібно створити нову модель фізичного виховання підростаючого покоління та надання майбутнім учителям сучасних якісних знань у галузі фізичної культури.
5
Демиденко, Г. Г. Невербальний код культури крізь призму фразеології української та білоруської мов. ГДУ імя Ф. Скарыны, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1455.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається реалізація невербального культурного коду в білоруській та українській мовах; визначаються особливості «невербальної» семантики стійких виразів досліджуваних мов, звертається увага на етнокультурний фон фразем, їх здатність передавати емоційні стани носіїв мови.
6
Шутько, Віктор Васильович, та Олена Іллівна Письменна. Теоретичні та методичні аспекти здоров’язбереження в освітньому середовищі. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1964.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання здоров’я підростаючого покоління – це вирішення задач організації життєвого простору дитини. Роль школи полягає в оптимальній організації навчально-виховного процесу, створення адекватних потребам дітей умов для розвитку. Школа за здоров’язбережувальним освітнім середовищем – це освітній заклад, де забезпечується рівновага між адаптивними можливостями організму дитини і середовища, що постійно змінюється. Це педагогічна система, в якій діють методики забезпечення психолого-медико-соціального супроводу учнів на кожному віковому етапі, постійна діагностика стану здоров’я і заходи щодо формування здорового способу життя школяра, методики включення учнів у здоров’язбережувальну діяльність, способи формування особистих концепцій здоров’я, вироблення умінь, що відносяться до саморегуляції емоційних станів, самоконтролю в стресових ситуаціях. Мета здоров’язбережувальних освітніх технологій навчання: забезпечити можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, дати йому необхідні знання та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отриманні знання в повсякденному житті. Чинники, що руйнують здоров’я: режим постійного сидіння; закриті приміщення, обмеження простору; робота біля комп’ютера призводить до “шизоїдної інтоксикації” свідомості; методики, що руйнують цілісне сприйняття світу тощо.