Статті в журналах: "Станція"

1

Ващишак, І. Р., та С. П. Ващишак. "Агрофотовольтаїчна сонячна станція з вимірювальними каналами ІоТ". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 129–34. http://dx.doi.org/10.36930/40300223.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто перспективи використання агрофотовольтаїчної сонячної станції для поєднання виробництва електроенергії, збереження ґрунтів та застосування їх у сільському господарстві зі забезпеченням певного рівня урожайності земель. Зазначено, що додатково агрофотовольтаїчна станція повинна виконувати функції затінення та поливу рослин. Для забезпечення максимальної ефективності сонячних панелей за високих температур повітря запропоновано підтримувати їх температуру в заданих межах системами примусового рідинного охолодження з паралельним підключенням охолоджувальних модулів. Перевагами такої схеми є рівномірне охолодження сонячних панелей, розміщених в одному ряду, і можливість роботи системи при відключенні будь-якого з охолоджувальних модулів. Розроблено комірчастий модуль охолодження сонячної панелі, який виготовляють з алюмінієвих сплавів і кріпиться до її задньої сторони. Розроблено гідравлічну схему агрофотовольтаїчної станції, особливостями якої є можливість використання холодної води безпосередньо у місці встановлення станції за допомогою свердловинного насоса та застосування нагрітої сонячними панелями води для побутових потреб, техніки та обігріву приміщень. Запропоновано схему електропостачання агрофотовольтаїчної станції, яка дає змогу вироблену сонячними панелями електроенергію використовувати як безпосередньо споживачами на полі, так і передавати у мережу змінного струму. Для обліку виробітку та споживання електроенергії застосовано двотарифний лічильник. Розроблено підвісні каркаси для кріплення сонячних панелей, елементів систем охолодження, поливу та освітлення ділянки у нічну пору доби. Конструкція каркасу дає змогу змінювати кути нахилу сонячних панелей двічі на рік. Запропоновано вимірювальні канали, що забезпечують роботу систем охолодження, поливу та освітлення, організувати як елементи інтернету речей ІоТ, зв'язані у мережу за допомогою технології Wi-Fi, що дасть змогу здійснювати дистанційне управління станцією. Спроектовано агрофотовольтаїчну станцію для ділянки площею 86 га у селі Підпечери Івано-Франківській області та наведено її енергетичну ефективність. Розраховано вартість врожаю для різних сільськогосподарських культур, які можна вирощувати на території станції. Наведено техніко-економічні показники розробленої станції та підтверджено її ефективність і доцільність реалізації для раціонального використання земель.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Ляшенко, В. А. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД р. ВОРСКЛА ЗА ОРГАНІЗМАМИ МАКРОЗООБЕНТОСУ У МЕЖАХ ГЕТЬМАНСЬКОГО НПП". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 53–59. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто результати польового дослідження структурних характеристик макрозообентосу р. Ворскла у межах Гетьманського національного природного парку на десяти станціях спостереження, проведеного вперше в червні 2020 р. На цій природоохоронній території виявлено представників 36 нижчих ідентифікованих таксонів донних макробезхребетних. У складі дослідженої біоти за видовим багатством та чисельністю переважали клас Gastropoda (7 видів) та ряд Odonata (6 видів). Представники двох провідних таксономічних груп складають 36% від загальної кількості видів та 56% від загальної чисельності на усіх станціях спостереження. Варто відмітити присутність на усіх досліджених ділянках р. Ворскла виду Anax parthenope – звичного на півдні України виду бабок, який поступово з’являється у північних регіонах. На основі показників видового багатства та видового різноманіття проведено біологічну індикацію якості поверхневих вод. Розраховано такі широковживані біотичні індекси: Trent Biotic Index, Belgian Biotic Index, Biological Monitoring Working Party Index. Для оцінки рівня органічного забруднення розраховано індекс сапробності Зелінки — Марвана. Видове різноманіття донних безхребетних оцінювали за індексом Шеннона, а схожість видового складу оцінювали за індексом Жаккара з проведенням подальшого кластерного аналізу. На більшості станцій спостереження біотичні показники вказують на високу якість вод р. Ворскла – класи якості вод характеризуються переважно як «добрий» та «відмінний». Найгіршими результатами за усіма показниками характеризується станція 8, розташована поблизу населеного пункту Лутище. Найгірші значення за розрахунками індексів Шеннона та Жаккара також зареєстровано на цій станції. Також варто відмітити зниження видового багатства між станціями 9 та 10, розділеними греблею через р. Ворскла. Припускаємо, що зниження видового багатства вищезазначених ділянок ріки спричинене антропогенним впливом. Розраховані значення індексу сапробності Зелінки — Марвана вказують на низький рівень забруднення вод р. Ворскла органічними речовинами. На усіх станціях спостереження встановлено переваження оліготрофних (за чисельністю) α-олігосапробних та β'-мезосапробних вод.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Babeniuk, Ganna. "Картографіче забезпечення кореляційно-екстремальної навігаційної системи". Proceedings of the National Aviation University 85, № 4 (22 грудня 2020): 30–36. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15135.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі представлена система КЕНС. Дана система основана на аналізі карт, таким чином зрозуміло що їх точність є важливою для системи КЕНС. Магнітометричні карти як основне джерело інформації включають відхилення розрахунків через вплив варіацій магнітного поля для корекції динних відхилень використовуються магнітні обсерваторії. Під час процесу створення магнітометричних карт з використанням варіаційних станцій час від часу варіаційні станції виконують корекцію своїх приладів завдяки еталонним значенням магнітного поля, які дана станція отримує через Інтернет протокол з магнітної обсерваторії. Проблематика даного підходу в тому що зазвичай варіаційні станції знаходяться у віддалених зонах де використання Інтернет протоколу є неможливим. Дана робота пропоную підхід використання супутникового зв’язку як рішення даної проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Лавренченко, Г. К., та Б. Г. Грудка. "Підвищення термодинамічної ефективності виробництва і використання діоксиду вуглецю". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 122–32. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1948.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій статті досліджується комплекс проблем, починаючи від отримання газоподібного діоксиду вуглецю з різних джерел постачання та завершуючи аналізом характеристик вуглекислотних установок. Удосконалення вуглекислотних установок безпосередньо пов'язано з підвищенням ефективності застосовуваних в них процесів, способів і схем. Приділено увагу економічному отриманню СО2 з продуктів згорання природного газу. Пропонується заміна в абсорбційно-десорбційній установці абсорбенту МЕА на абсорбент МДЕА (метилдіетаноламін), що дозволить заощадити гріючий пар і зменшити кратність циркуляції розчину. Розглянуто два типи вуглекислотних станцій, що працюють на природному газі: традиційної технологічної побудови; і з новими схемами, в яких застосовуються процеси когенерації та тригенерації. В даний час вважається, що доцільніше виробляти один універсальний продукт – низькотемпературний рідкий діоксид вуглецю, який легко можна трансформувати в будь-який інший його вид і необхідний стан. Обґрунтовано зниження енергетичних витрат в установках традиційного типу. На їх основі можна проводити модернізацію і реконструкцію існуючих вуглекислотних станцій. Показано, що при використанні продуктів згорання від стороннього джерела, наприклад, котельні установки, вуглекислотна станція для виробництва тієї ж кількості низькотемпературного рідкого діоксиду вуглецю буде витрачати, як мінімум, на 30% менше природного газу. Включення когенераційної установки до складу вуглекислотної станції дозволить одночасно виробляти крім рідкого діоксиду вуглецю, також електроенергію і теплоту. Утилізація теплових потоків в такій вуглекислотній станції може здійснюватися в паротурбінній установці, яка генерує додатково до 40% електроенергії. Видалення кисню з димових газів і повне осушення і очищення викидного потоку з абсорбера дозволяє отримати чистий газоподібний азот як додатковий продукт. Ексергетичний ККД запропонованого енерготехнологічного комплексу досягає 40%, тобто в 10 разів перевищує його значення для традиційних вуглекислотних станцій

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Бойко, Надія. "Музей "Поштова станція"". Українська культура, № 4 (2008): 44–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Kharchenko, Volodymyr, Roman Odarchenko та Ali Ismail. "Метод вибору оптимальної тривалості префіксу OFDM символів в супутникових каналах зв'язку аеронавігаційної системи". Proceedings of the National Aviation University 85, № 4 (22 грудня 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15130.

Повний текст джерела

Анотація:

Для дослідження методу вибору оптимальної тривалості префіксу OFDM-символів в супутникових каналах зв’язку була побудована оригінальна модель лінії зв'язку «Літак-супутник-наземна станція» за допомогою програмного забезпечення MATLAB Sіmulіnk. Модель з адаптивною модуляцією складається з джерела інформації, літального передавача, висхідної / низхідної лінії зв'язку, супутникового транспондера та приймача наземної станції. Розглянуто технологію OFDM для боротьби із наслідками багатопроменевості. Удосконалено метод боротьби із міжсимвольною інтерференцією на основі використання технології OFDM.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Усенко, В. П. "Українська антарктична станція "Академік Вернадський"". Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, № 1 (2003): 94–101.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Усенко, В. П. "Українська антарктична станція "Академік Вернадський"". Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, № 1 (2003): 94–101.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Воскобійник, В. А., В. В. Яковлєв, В. В. Хомицький, А. В. Воскобійник, Л. М. Терещенко та О. А. Воскобойник. "ВЗАЄМОДІЯ ГРАВІТАЦІЙНИХ ХВИЛЬ З ПРИПЛИВНОЮ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЄЮ". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (27 грудня 2020): 59–68. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).59-68.

Повний текст джерела

Анотація:

Використання відновлюваних джерел енергії є нагальним та актуальним у життєдіяльності людства в сучасних умовах паливо-енергетичної кризи та забруднення навколишнього середовища. Одним із типів відновлюваних джерел енергії є припливні електростанції, в яких використовується потенційна енергія припливів і відливів. Визначення особливостей взаємодії хвильової течії з конструкціями припливної електростанції та створення умов безаварійної та ефективної роботи таких станцій є, безумовно, актуальною проблемою в сучасній енергетиці. Метою досліджень є визначення впливу гравітаційних хвиль на конструкцію припливної електростанції та розроблення рекомендацій щодо безпечних умов експлуатації припливної електростанції. В роботі проводяться чисельні та експериментальні дослідження взаємодії хвильової течії зі спорудами припливної електростанції та дамбою, яка огороджує закриту акваторію. Для цього використано сучасний апарат теоретичної гідромеханіки, теорії ймовірностей та математичної статистики, створено експериментальний стенд і проведені лабораторні дослідження в хвильовому басейні, де генератор хвиль генерував гравітаційні хвилі заданих параметрів. Проведені візуальні дослідження і визначені інтегральні та спектральні характеристики полів швидкості та тиску. Отримані гідродинамічні характеристики хвильового руху та течій через турбінні тракти електростанції і їх спектральні складові. Визначені поля тиску, навантаження і перекидуючих моментів сил на будівлю станції та встановлені особливості розмиву ґрунту у місці спряження станції та дна водойми. Проведені оцінки характеристик розмиву піщаного ґрунту поблизу припливної електростанції. Розроблені рекомендації щодо безаварійної роботи припливної електростанції та визначені оптимальні товщини піщаної подушки та кам’яної берми, на яких будується станція. Бібл. 20, рис. 5.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ЗАДУНАЙ, О. C., В. І. ГУМЕНЮК, А. А. ПАЛАМАРЧУК, В. Д. БУРАК, Я. І. СТЕФАНИШИН, Б. Д. ТАРАН, В. І. СЛЮСАР та В. Д. УШАКОВ. "Цифрова радіорелейна станція дециметрового діапазону “Дніпро”". Озброєння та військова техніка 28, № 4 (17 лютого 2022): 104–11. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.4(28).104-111.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Коваленко, Владислава. "Електромагніт: зарядна станція для електромобілів у готелі". Академія гостинності, № 2/3, червень (2020): 77–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Коваленко, Владислава. "Електромагніт: зарядна станція для електромобілів у готелі". Академія гостинності, № 2/3, червень (2020): 77–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Коваленко, Владислава. "Електромагніт: зарядна станція для електромобілів у готелі". Академія гостинності, № 2/3, червень (2020): 77–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Коваленко, Владислава. "Електромагніт: зарядна станція для електромобілів у готелі". Академія гостинності, № 2/3, червень (2020): 77–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Кобзєв, А. В., А. С. Риб’як та М. В. Мурзін. "Спосіб розпізнавання типів трьохкоординатних радіолокаційних станцій оглядового типу засобами повітряної радіотехнічної розвідки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 106–11. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються способи розпізнавання типів оглядових радіолокаційних станцій в станціях повітряної радіотехнічної розвідки на основі використання апріорних відомостей про параметри огляду простору радіолокаційних станцій. Розпізнавання базується на аналізі виміряних первинних параметрів зондуючих сигналів, а саме періодичних моментів опромінення станції радіотехнічної розвідки, діапазону робочих частот, тривалості зондуючих імпульсів та ін. Аналізуючи ці параметри, можливо однозначно визначити тип джерела випромінювання. Розглядається теоретичні аспекти алгоритму розпізнавання, що засновано на перекритті густин розподілу параметрів відношення правдоподібності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Дерепа, А. В. "Шляхи усунення невизначеності пеленгування системою «гідроакустична станція – надводний корабель» з гнучкими протяжними буксируваними антенами". Озброєння та військова техніка 12, № 4 (27 грудня 2016): 50–56. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2016.4(12).50-56.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведені дослідження щодо можливості підвищення ефективності гідроакустичної системи «гідроакустична станція – надводний корабель» з гнучкими протяжними буксируванимиантенами шляхом усунення невизначеності пеленга.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Buzov, Anton. "Маркери автобіографічності в романі Віталія Бендера «Станція Пугаловська»." Актуальні проблеми української літератури і фольклору, № 25 (2017): 70–83. http://dx.doi.org/10.31558/2308-1902.2017.25.6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Tomashina, Galina. "Напрями наукового забезпечення аграрного виробництва Кіровоградської області (ХХ ст. – початок ХХІ ст.)". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 114–26. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-114-126.

Повний текст джерела

Анотація:

У представленій статті, на основі дотримання принципів історизму та об’єктивності, проаналізовано зміну напрямів наукового забезпечення сільськогосподарського виробництва Кіровоградської області, форм та методів популяризації наукових досягнень і шляхів їх освоєння виробництвом протягом останнього століття. Встановлено, що у ХХ ст. - на початку ХХІ ст. провідними науково-дослідними установами, що впливали на розвиток аграрного сектору в зоні північного Степу України були: Аджамська сільськогосподарська дослідна станція, Українська науково-дослідна станція олійних культур, Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція, Кіровоградське НВО «Еліта», Кіровоградський інститут агропромислового виробництва НААН, що в ході ряду реорганізацій стали основою сучасного Інституту сільського господарства Степу НААН. Аналіз методів поширення наукових досягнень у сільськогосподарське виробництво регіону від початку ХХ ст. до сьогодення, дозволив встановити, що основними з них були: публікація результатів досліджень у спеціалізованих виданнях; семінари, наради, на яких інформували про досягнення аграрної науки; огляд на науково-демонстраційних полігонах нових сортів рослин та технологій їх вирощування; реклама наукової продукції у ЗМІ та ін. На території сучасної Кіровоградщини, протягом періоду, що досліджувався, першочерговими закладами із випробування та впровадження наукової продукції сільськогосподарського спрямування були: «колективні досліди», опорно-показові пукти, дослідні господарства. У періоди активізації заходів із популяризації, поширення та впровадження наукових досягнень у с.-г. виробництво Кіровоградської області спостерігалося досягнення високих показників виробничої продуктивності та економічної ефективності в агарній сфері регіону. Зменшення активізації наукового забезпечення с.-г. виробництва відповідало періодам із найнижчим рівнем основних виробничо-фінансових показників аграрного сектору Кіровоградської області.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Кисільова, Т. О. "Пересувні рентгенівські апарати у Першій світовій війні 1914 – 1918 років (український контекст)". Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 1 (8 лютого 2021): 90–96. http://dx.doi.org/10.15421/272011.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто новий тип рентгенівських кабінетів, що виник під час Першої світової війни – рухомі. Початок Першої світової війни створив широке поле діяльності для рентгенологів, але не всі медичні заклади, тим більш новоутворені лазарети поблизу лінії фронту, були оснащені рентгенівськими кабінетами. В цей період на території України проблемами рентгенологічної допомоги опікувалася київська громадська організація «Комісія Допомоги Пораненим Рентгенівськими Дослідженнями» (Київська рентгенівська комісія). За її ініціативою в квітні 1915 р. було створено перший рухомий кабінет. Повний комплект устаткування для рентгенівського дослідження розміщувався на кінному візку та розгортався у приміщенні медичного закладу-замовника. Необхідною умовою виклику кабінету була наявність лікаря відповідної кваліфікації. Як показало дослідження, послуги кабінету мали значний попит і його функціонування було цілком успішним. Для потреб фронту під керівництвом Київської рентгенівської комісії було сформовано ще 8 рухомих рентгенівських кабінетів, з яких дві рельсові станції та 6 кабінетів на кінних візках. Кожна рельсова рентгенівська станція складалася з двох залізничних вагонів (пасажирського та товарного) і мала повне оснащення для виконання досліджень, незначних ремонтних робіт та проживання персоналу. Однак характер роботи евакуаційних шпиталів, відсутність фахівців з рентгенології та слабке залізничне сполучення не дали змоги повністю використати значний потенціал станції. Отже, цей проект виявився недосконалим та неефективним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Бородай, Ірина. "Київська дослідна станція тваринництва. До історії організації та діяльності". Київська старовина, № 3 (387) (2009): 100–106.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Пачин, Максим Гелиевич, Антон Николаевич Яшин, Андрей Сергеевич Бодылев та Марат Ильгизович Хакимьянов. "РАЗРАБОТКА ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СТАНЦИИ УПРАВЛЕНИЯ ДЛЯ УСТАНОВОК ШТАНГОВЫХ ГЛУБИННЫХ НАСОСОВ". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 333, № 3 (10 березня 2022): 68–75. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2022/3/3465.

Повний текст джерела

Анотація:

Ссылка для цитирования: Разработка интеллектуальной станции управления для установок штанговых глубинных насосов / М.Г. Пачин, А.Н. Яшин, А.С. Бодылев, М.И. Хакимьянов // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2022. – Т. 333. – № 3. – С. 68-75. Актуальность. Одним из основных способов скважинной механизированной добычи нефти является использование штанговых глубиннонасосных установок. Данные насосные установки появились более 100 лет назад и до сих пор широко эксплуатируются. Однако при добыче нефти штанговыми глубинными насосами возникает ряд проблем: повышенный расход электроэнергии, низкие значения КПД и коэффициента мощности асинхронного электродвигателя, неисправности глубинного и наземного оборудования. Диагностика неисправностей и контроль работы скважинных насосных установок затруднен из-за большого количества скважин и их рассредоточенности на обширных территориях. Внедрение интеллектуальных станций управления установками скважинных насосов позволяет производить диагностику и контроль автоматически с передачей результатов на диспетчерский пункт. Использование систем ваттметрирования и динамометрирования позволяет своевременно определять развивающиеся дефекты нефтедобывающего оборудования, скважинный контроллер корректирует режим эксплуатации с тем, чтобы обеспечить необходимый дебит скважины с минимальным расходом электроэнергии. Цель: исследовать функции современных интеллектуальных станций управления скважинными насосами для добычи нефти; сформулировать основные требования к интеллектуальным станциям управления, к скважинным контроллерам; определить основные функции в области анализа динамограмм и ваттметрограмм установок штанговых глубинных насосов. Объекты: скважины для добычи нефти, станции управления скважинными штанговыми глубинными насосными установками, скважинные контроллеры, алгоритмы управления. Методы: методы многокритериальной оптимизации; математические методы анализа ваттметрограмм и динамограмм, теория автоматического управления. Результаты. Разработаны скважинный контроллер, интеллектуальная станция управления, алгоритм управления электроприводом скважинной насосной установкой. Станция управления имеет функции измерения и анализа динамограмм и ваттметрограмм, диагностики состояния нефтедобывающего оборудования, позволяет проводить оптимизацию режимов эксплуатации скважины по нескольким параметрам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Chaika, O. G., O. O. Matskov, O. M. Stokalyuk та M. V. Ruda. "Дослідження вмісту важких металів у ґрунті на прилеглих територіях автозаправних станцій". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 62–65. http://dx.doi.org/10.15421/40281013.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено вміст важких металів на прилеглих територіях автозаправних станцій. Встановлено, що забруднення поверхні землі транспортними викидами поблизу та на автозаправній станції нагромаджується поступово, залежно від кількості автотранспорту, що проїжджає через прилеглу трасу, дорогу, магістраль та заїжджає безпосередньо на автозаправні станції і зберігається дуже довго навіть після ліквідації дорожнього полотна. Підвищення екологічної та аварійної безпеки під час експлуатації автозаправних станцій разом з виконанням заходів зі зниження забруднення вод і ґрунтів потребує проведення контролю рівня концентрацій небезпечних речовин для унеможливлення перевищення санітарних, екологічних та вибухонебезпечних норм. Очевидно, що безумовною вимогою експлуатації автозаправних станцій є оцінювання впливу на навколишнє середовище забруднювальних речовин з визначенням їх концентрацій. Виявлено, що ступінь забруднення довкілля хімічними елементами, і передусім важкими металами, визначається відносно фонового вмісту елементів або гранично допустимої концентрації. З'ясовано, що основними забруднювальними металами, які можуть негативно впливати на господарську діяльність у прилеглих територіях і спричинять негативний вплив на здоров'я людини, є цинк та хром. Встановлено шкалу оцінки екологічної небезпеки забруднення ландшафтів автозаправними станціями. Запропоновано для підвищення екологічної безпеки автозаправних станцій здійснювати постійний моніторинг ґрунтового покриву в межах санітарно захисної зони та на прилеглих територіях, посилити вимоги до очисних та ресурсоощадних систем та забезпечити виконання плану обов'язкової періодичної технічної діагностики обладнання автозаправних станцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Budko, V., S. Kudria, S. Voitko та O. Тrofymenko. "ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ АВТОНОМНИХ ЗАРЯДНИХ СТАНЦІЙ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ НА ОСНОВІ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (8 серпня 2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).45-50.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано об’єми виробітку електроенергії в Україні за минулий рік, а також динаміку приросту електроспоживання в порівнянні з попереднім роком. Розглянуто сучасний стан розвитку об’єктів відновлюваної енергетики України та відмічено, що суттєвий приріст фотоелектричних та вітроелектричних станцій обумовлений через найвищі коефіцієнти «зеленого тарифу», які діють на продаж екологічно чистої електроенергії. При цьому показано, що темпи збільшення потужностей вітроелектричних станцій суттєво поступаються фотоелектричним станціям. Відмічено, що вітроенергетичний потенціал України значно перевищує енергетичний потенціал сонячного випромінювання. Враховуючи швидко зростаючу динаміку приросту електромобілів на території України обґрунтована необхідність прискорення темпів використання енергетичного потенціалу вітру України через реалізацію автономних зарядних станцій електромобілів з вітроелектричними установками. Розглянута спадаюча динаміка індексу вартості вітроелектричних установок та літієвих акумуляторних батарей. Визначені основні капіталовкладення для реалізації системи автономної зарядної станції електромобіля з вітроелектричними установками та буферними акумуляторами енергії. На основі аналізу сезонного характеру зміни виробітку вітроелектричних установок, а також тарифної політики на продаж електричної енергії при заряді електромобілів встановлено, що термін окупності реалізації автономної зарядної станції даного типу може складати від 9-10 до 19-20 років. Відмічено, що показник гарантованого заряду електромобіля буде максимальним тільки за умови рівномірного розподілу швидкості вітру протягом року. Бібл. 8, рис. 4.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Solomakha, N. G., T. M. Korotkova, V. M. Kravchenko та Ye V. Ivanicheva. "Агрохімічні характеристики ґрунтів лісоаграрного стаціонару ДП «Маріупольська лісова науково-дослідна станція»". Forestry and Forest Melioration, № 138 (21 червня 2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.68.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень агрохімічних показників чорноземів на ріллі й у полезахисних лісових смугах (ПЛС) ДП «Маріупольська ЛНДС» та фермерського господарства с. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області (контроль). Вміст гумусу у ґрунтах ПЛС ДП «Маріупольська ЛНДС» є вищим, ніж на ріллі, на 6,06 % і становить у середньому 11,72 %. На контролі вміст гумусу на ріллі й у ПЛС різниться неістотно (середнє значення 6,0 %). Кореляційний зв’язок між вмістом гумусу і віком ПЛС є сильним (r = 0,7; trфакт. ? trтеор). На дослідних об’єктах реакція ґрунтового розчину ріллі становить 6,8–7,75 (рН водний), 5,7–6,8 (рН сольовий), у насадженнях – 6,2–7,75 (рН водний), 5,25–7,0 (рН сольовий). Вміст азоту і калію є більшим у ґрунтах ПЛС, фосфору – на ріллі. Для ґрунтів ПЛС кореляційний зв’язок між вмістом азоту і віком насадження, вмістом гумусу й азоту має середню силу (r = 0,6; trфакт. ? trтеор). Виявлено зворотній кореляційний зв'язок середньої сили між умістом гумусу і рН сольовим у ґрунтах на ріллі (r = 0,5; trфакт. ? trтеор).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Rohozha, M. "Mankivka’s state variety research station: preconditions of occurrence." History of Science and Biographical Studies, no. 3 (September 30, 2021): 184–200. http://dx.doi.org/10.31073/istnauka202103-11.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Анцелевич, Г. ""Академік Вернадський" - антарктична науково-дослідна станція України (міжнародно-правові аспекти статусу та діяльності)". Право України, № 3/4 (2012): 221–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Анцелевич, Г. ""Академік Вернадський" - антарктична науково-дослідна станція України (міжнародно-правові аспекти статусу та діяльності)". Право України, № 3/4 (2012): 221–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Удод, О. А., Г. С. Вороніна, В. Г. Центіло та Г. Ю. Апєкунов. "ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ОБ’ЄКТИВНОГО СТРУКТУРОВАНОГО ПРАКТИЧНОГО (КЛІНІЧНОГО) ІСПИТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «СТОМАТОЛОГІЯ»". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, № 1 (29 березня 2022): 34–38. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Аналіз підсумків об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту під час атестації здобувачів ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 221 «Стоматологія» у Донецькому національному медичному університеті у 2021 році. У процесі підготовки до іспиту в університеті було розроблено відповідне положення про його організацію, проведення й оцінювання, складені переліки типових завдань діяльності, умінь та навичок. У структурі передбачено десять станцій, згрупованих у комплекси, відповідно до переліку екзаменаційних навчальних дисциплін. З десяти станцій дев’ять були практичними, одна – клінічною. Було розроблено необхідне методичне забезпечення кожної станції трьома мовами. Оцінювання виконання здобувачем завдання проводили за контрольними чек-листами, які на практичних станціях містили 10 пунктів (кроків), на клінічній – 16, максимальна оцінка на станції становила 5 балів. Підготовка та проведення іспиту визначили низку адміністративних, методологічних, організаційних та матеріально-технічних проблем. Іспит потребує команди висококваліфікованих фахівців із належним досвідом науково-педагогічної, лікувальної, організаційної й адміністративної роботи. Необхідні дорогі поліфункціональні фантоми та тренажери, відеозаписи обстеження стоматологічних пацієнтів, архів клінічних фото- та рентгенологічних знімків тощо. Окремо треба підготувати екзаменаторів з обов’язковими тренінгами та пілотним варіантом іспиту. Великий обсяг документів, які мають бути підготовлені та використані під час та після іспиту, можна скоротити завдяки переведенню їх частини в електронний формат із наявністю функції автоматичного підрахунку результату складання іспиту кожним здобувачем. Висновки. Набутий позитивний досвід дозволяє дійти висновку, що об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит виглядає цілком дієвим і сучасним способом оцінки знань і вмінь здобувачів вищої освіти в рамках компетентнісного підходу до освітнього процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Lishchenko, V. "МЕТОД ОБРОБКИ НЕКОГЕРЕНТНИХ СИГНАЛІВ В МУЛЬТИРАДАРНІЙ СИСТЕМІ ОДНОТИПНИХ ДВОКООРДИНАТНИХ ОГЛЯДОВИХ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СТАНЦІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 160–63. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.160.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є метод обробки некогерентних сигналів в мультирадарній системі. Метою є підвищення ефективності виявлення повітряних об’єктів за рахунок об’єднання некогерентних сигналів однотипних двокоординатних радіолокаційних станцій в мультирадарній системі. Завдання: аналіз тенденцій розвитку повітряних об’єктів, аналіз ефективності виявлення малопомітних повітряних об’єктів, розробка методу обробки некогерентних сигналів в мультирадарній системі оглядових радіолокаційних станцій. Використовуваними методами є: методи системного аналізу, теорії ймовірності, математичної статистики, математичний апарат теорії матриць, теорії статистичної радіотехніки, теорії радіолокації. Отримані такі результати. Розроблений метод обробки некогерентних сигналів в мультирадарній системі. Встановлено, що при некогерентній обробці сигналів ефективність у виграші у відношенні сигнал/шум дорівнює 11 дБ для мультирадарної системи з чотирьох радіолокаційних станцій у порівнянні з автономною радіолокаційною станцією. Висновки. Найбільшу ефективність у виграш у відношенні сигнал/шум показало додавання другої радіолокаційної станції. Встановлено, що оптимальна кількість радіолокаційних станцій у складі мультирадарної системи не більше чотирьох. Подальше збільшення кількості радіолокаційних станцій погіршує практичну значущість та економічну доцільність створення системи

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Solomakha, N. G., та T. M. Korotkova. "Динаміка рівня ґрунтових вод у дубових насадженнях лісоаграрного стаціонару ДП «Маріупольська лісова науково-дослідна станція»". Forestry and Forest Melioration, № 137 (28 квітня 2021): 102–9. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.102.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз динаміки рівня ґрунтових вод (РГВ) у межах водозбору лісоаграрного стаціонару ДП «Маріупольська лісова науково-дослідна станція» Волноваського району Донецької області на п’яти стаціонарних свердловинах за період із січня 2000 р. до серпня 2014 р. та з жовтня до грудня 2020 р. На вододілі ґрунтові води залягають найглибше та мають найменшу амплітуду коливання рівня, у балці – найближче до поверхні. Сезонні коливання рівня ґрунтових вод характеризуються поступово-прогресивним підняттям рівня з лютого до червня-серпня та його максимальним значенням у період активної вегетації деревно-чагарникової рослинності. Визначено циклічність у ритмі коливання РГВ та тенденції до його зниження. Виявлено тісний кореляційний зв’язок між РГВ та середньою за період місячною температурою повітря, зв’язок середньої сили – між РГВ та кількістю опадів у попередній рік. Зниження РГВ загострює прояви патологічного всихання лісів у регіоні. Ключові слова: амплітуда коливання рівня грунтових вод, метеорологічні чинники, водозбір, лісова гідрологія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Khoda, O. "Permanent GPS station Golosiiv (GLSV): 1998 observations." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 5, no. 4 (July 30, 1999): 75–78. http://dx.doi.org/10.15407/knit1999.04.075.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Banha, V. "AUTOMATED FEEDING STATION FOR INDIVIDUALLY RATED FEEDING OF MILK COWS." Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University 11, no. 1 (2021): 7. http://dx.doi.org/10.31388/2220-8674-2021-1-7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ліщенко, В. М. "Метод обробки когерентних сигналів в мультирадарній системі однотипних двокоординатних оглядових радіолокаційних станцій з механічним обертанням". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є задача розробки методу обробки когерентних сигналів в мультирадарній системі однотипних двокоординатних оглядових радіолокаційних станцій з механічним обертанням. Метою є підвищення ефективності виявлення повітряних об’єктів за рахунок об’єднання однотипних двокоординатних радіолокаційних станцій в мультирадарну систему. Запропоновано об’єднати існуючі оглядові радіолокаційні станції у просторово-рознесену когерентну мультирадарну систему. Проведено синтез оптимального виявлювача когерентних сигналів. Проведено оцінку характеристик виявлення повітряних об’єктів в мультирадарній системі з взаємно когерентними сигналами. Отримані результати: найбільшу ефективність і виграш у відношенні сигнал/шум показало додавання другої радіолокаційної станції, оптимальна кількість радіолокаційних станцій у складі мультирадарної системи не більше чотирьох. Очікуємий виграш у пороговому відношенні сигнал/шум може складати до вісімнадцяти децибел. Використання більше чотирьох РЛС недоцільно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Лейко, О. Г., А. В. Дерепа та О. О. Кочарян. "Акустичні особливості інформаційної гідроакустичної системи «морське середовище – надводний корабель – гідроакустична станція» та можливості впливу на неї". Озброєння та військова техніка 14, № 2 (27 червня 2017): 66–75. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2017.2(14).66-75.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведені результати досліджень щодо акустичних особливостей розміщення гідроакустичної інформації про підводну обстановку в морському середовищі, акустичних особливостей надводного корабля як носія засобів одержання гідроакустичної інформації про підводну обстановку, акустичних особливостей гідроакустичного озброєння як первинного джерела одержання гідроакустичної інформації в системі висвітлення підводної обстановки та проаналізовані можливості впливу на них з метою підвищення ефективності інформаційної гідроакустичної системи, що розглядається.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Yurchenko, E. I. "Наукова спадщина вчених Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 5 (14 червня 2018): 84–89. http://dx.doi.org/10.15421/171871.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено основні віхи становлення та діяльності Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин (1960–1975), її завдання у системі селекційно-племінної справи в УРСР. Розкрито наукові досягнення вчених дослідної станції з вивчення й узагальнення досвіду роботи державних племінних станцій і станцій штучного осіменіння УРСР, оптимізації їх організаційної структури. Доведено, що колективом дослідної станції зроблено вагомий внесок у розвиток теоретичних і методологічних основ племінної справи, зокрема таких її елементів, як система лінійного розведення, методи оцінки племінної цінності, селекція за технологічними якостями, прийоми раціонального використання особин із рекордною продуктивністю, що сприяло поліпшенню існуючих порід і типів сільськогосподарських тварин у масштабах республіки. Показано, що одне з основних завдань дослідної станції полягало в удосконаленні технології та техніки штучного осіменіння сільськогосподарських тварин, зокрема оптимізації режимів і рецептур середовищ для зберігання статевих гамет. Обґрунтовано пріоритет її учених у вивченні фізіології та біології репродуктивної функції сільськогосподарських тварин, запровадженні ефективних способів її стимуляції. Автором аргументовано, що окремі наукові розробки Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин не втратили практичного значення на сучасному етапі розвитку тваринництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Рязанцев, С. С., та В. С. Кадубенко. "Методи управління розподілом енергетичних (часових) ресурсів багатофункціональної РЛС у режимі виявлення". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.14.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядається один з можливих напрямків підвищення ефективності інформаційних засобів сучасних та перспективних багатоканальних зенітних ракетних комплексів, що мають в своєму складі багатофункціональні радіолокаційні станції. Запропоновано необхідність змінити закладений в багатофункціональну радіолокаційну станцію на етапі проектування, алгоритм бойової роботи який є незмінним в циклі роботи станції і використовувати незадіяні тактові інтервали для реалізації інших показників режиму виявлення. Приведені аналітичні вирази для допошуку повітряних цілей в заданій області зони виявлення станції. Приведені дослідження середнього значення та середнього квадратичного відхилення помилок з пошуку повітряних цілей в заданій області зони виявлення станції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

ИВАНОВ, В. А., Т. В. Пластун, Н. В. Маркова та А. В. Багаев. "Статистические характеристики глубинных течений в Черном море по данным инструментальных измерений, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 4 (2019): 49–58. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667319040063.

Повний текст джерела

Анотація:

В рамках исследования структуры циркуляции Черного моря на глубинах ниже главного пикноклина представлены данные о преобладающих направлениях, изменчивости и скорости течений. Данные о вертикальных профилях течений были получены контактными методами в ходе экспедиционных работ Морского гидрофизического института. Для исследования глубинных течений были выбраны 25 станций, которые содержали измерения на горизонте 500 м и более. Приводятся характеристики приборов и географическое расположение станций. Периоды зондирований на станциях варьировали в пределах от нескольких часов до двух месяцев. Обеспеченность данными как по времени, так и по пространству существенно неравномерна, однако в работе впервые описан и проанализирован полный массив измерений глубоководных течений начиная с 1960 года. После оценки качества данных и приведения к горизонтам 500, 750 и 1000 м сформирована таблица, демонстрирующая обеспеченность, повторяемость направления и средние оценки скоростей течений. Анализ вертикальных профилей показал, что векторы скорости течений на некоторых станциях в приповерхностном и глубинных слоях имеют близкие направления. Однако на большинстве из рассмотренных профилей направления скорости на разных горизонтах существенно отличаются. Для каждой станции и каждого горизонта были построены и проанализированы диаграммы направлений и модуля скорости течений, они использованы для иллюстрации случаев разворота течений на разных горизонтах. Абсолютная величина вектора скорости на горизонтах глубже 500 м может превышать значение в вышележащих слоях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Rieztsov, V., T. Surzhyk, V. Pundiev, V. Shevchuk, L. Kyrnas та I. Sheiko. "ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ВПРОВА-ДЖЕННІ ТЕХНОЛОГІЙ ФОТОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (26 грудня 2019): 29–36. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).29-36.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті подано детальний поетапний аналіз всього циклу створення та функціонування фотоелектричних станцій в Україні з прив’язкою його до вимог щодо дотримання та забезпечення екології та охорони навколишнього природного середовища. Проаналізовано всі основні етапи, починаючи з того, на яких землях можна розміщувати фотоелектричні станції, яке обладнання необхідно переважно використовувати, як доцільно експлуатувати ці станції та закінчуючи виведенням їх з експлуатації та утилізацією складових частин станцій і рекультивацією території. Тут також досконально опрацьовано нормативно-правову та рекомендаційну документацію, що є та діє в Україні за екологічною та природоохоронною направленістю. При цьому враховано також і прогнозування екологічних ризиків, проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища, врахування віддалених екологічних наслідків, щоб вплив діяльності людини на довкілля, технологічне навантаження на природне середовище були мінімальними. На основі проведеного аналізу нормативно-правової та рекомендаційної документації з екологічної та природоохоронної проблематики та її дотримання з прив’язкою до фотоелектричних станцій, що є обов’язковим за умови проектування, будівництва та експлуатації ФЕС, розроблено методичні рекомендації «Комплексні заходи та рекомендації зі зменшення впливу фотоелектричних станцій на довкілля». Бібл. 4, табл. 1.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Біліченко, Лідія. "Діяльність Одеського муніципалітету Трансністрії (1941-1944 рр.)". Старожитності Лукомор'я, № 2 (8 вересня 2020): 78–95. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.2.25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується діяльність Одеського муніципалітету в період румунської окупації Одеси в 1941-1944 рр. Доведено, що діяльність муніципалітету сконцентрувалася, головним чином, на таких аспектах: реформування адміністративної гілки управління, відновлення економіки, реформування органів правопорядку, охорони здоров’я та освіти. Також перед урядовцями Одеського муніципалітету стояло дуже складне завдання по відновленню більш-менш нормального функціонування міста. Восени 1941 р. Одеса представляла собою жахливу картину після військових дій: підірвана електростанція, зруйнований водопровід, радіостанція, телефонна станція, розграбовані магазини, розбиті склади, хлібозаводи та млини, згарища будинків, зіпсовані мостові, зруйновані лікувальні установи. Встановлено, що протягом 1941-1944 рр. урядовцям муніципалітету вдалося: відновити електропостачання та трамвайний рух, налагодити постачання води та продовольство у місто, в декотрій мірі відновити зруйновану економіку, провести фінансову реформу, відкрити медичні установи, реформувати шкільну освіту, налагодити поштовий зв’язок тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Shulha, Natalia. "Діяльність агромеліоратора М.О. Тюленєва (1889-1969 рр.) на болотних дослідних станціях". Eminak, № 2(30) (26 червня 2020): 77–86. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).408.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризовано внесок вітчизняного агромеліоратора, член-кореспондента АН УРСР, професора Миколи Олександровича Тюленєва (1889-1969 рр.) у розвиток болотних дослідних станцій країни, зокрема, Мінської болотної дослідної станції, Казаровицької науково-дослідної меліораційної станції, Рудня-Радовельської болотно-меліоративної дослідної станції, Панфило-Яготинського центрального болотного опорного пункту Українського НДІ с.-г. меліорації. Учений пройшов шлях від простого спеціаліста-агрохіміка до директора Рудня-Радовельської болотної дослідної станції та керівника й організатора наукових досліджень Панфило-Яготинського центрального болотного опорного пункту. М.О. Тюленєв є автором більше 200 наукових робіт з агромеліоративної дослідної справи. Ученого по праву називають визнаним класиком меліоративно-дослідної справи країни радянського періоду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Заверкін, А. В., О. В. Сергієнко, С. В. Кузьменко та С. П. Чередниченко. "Дослідження впливу різних факторів календарного планування вантажної роботи на підвищення переробної спроможності сортувальної станціі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 20–24. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-20-24.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проведено аналіз існуючого стану переробної спроможності маневрових пристроїв і наведені перспективні показники, одержувані за рахунок оптимізації планів навантаження. Показано, що одним з основних напрямків розвитку державних сортувальних станцій є перегляд основних підходів та методів планування роботи станцій. На основі проведеного дослідження впливу різних факторів календарного планування вантажної роботи надані рекомендації щодо оптимізації роботи сортувальних гірок в сортувальному парку магістральної станції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Savuschyk, M. P., O. I. Khromulyak, G. A. Shlonchak та I. V. Yashchuk. "Вплив регуляторів росту рослин на ріст сіянців сосни звичайної в умовах відкритого ґрунту (ДП «Київська ЛНДС»)". Forestry and Forest Melioration, № 136 (25 червня 2020): 78–82. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.78.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень впливу регуляторів росту рослин на якісні показники насіння й ростові характеристики сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Дослідження проводили у відкритому ґрунті розсадника ДП «Київська лісова науково-дослідна станція». Для дослідів використано препарати Епін екстра, Гумат ультра, Мегафол і Стімпо. Вплив регуляторів росту рослин на насіння досліджували методом його передпосівного оброблювання водними розчинами препаратів. Регулятори росту рослин застосовували обприскуванням і поливанням сходів від час вирощування сіянців. Встановлено, що із випробуваних препаратів найбільший стимулювальний ефект для пророщування насіння сосни звичайної виявив препарат Стімпо. Підживлення сіянців регуляторами росту рослин сприяло збільшенню біометричних і вагових показників. Максимальне достовірне перевищення висоти, діаметра кореневої шийки, довжини коренів і середньої маси одного сіянця над контролем відзначено в результаті використання препарату Мегафол. Проведені дослідження свідчать про доцільність застосування препарата Стімпо для підготування насіння до висівання й біостимулятора Мегафол – під час вирощування сіянців сосни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Grytsai, A. V., and G. P. Milinevsky. "Analysis of the discrepancy between ground-based and satellite total ozone content measurements at Kyiv-Goloseyev station." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 20, no. 1(86) (January 30, 2014): 3–13. http://dx.doi.org/10.15407/knit2014.01.003.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Tomashina, G. "Ukrainian scientific and research station of oil crops: history and achievements (1932–1955)." History of Science and Biographical Studies, no. 4 (December 28, 2018): 310–31. http://dx.doi.org/10.31073/istnauka201804-20.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Vasko, P., та S. Pazych. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ЗА ЖИВЛЕННЯ ВІД ВІТРОЕЛЕКТРИЧНОЇ УСТАНОВКИ З СИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 61–73. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).61-73.

Повний текст джерела

Анотація:

Гідронасосні станції з електроприводом та живленням від вітроелектричних установок знайшли застосування на територіях, віддалених від розподільчих електромереж. Досвід експлуатації таких станцій засвідчує суттєвий вплив наявності пульсацій швидкості вітру на їх продуктивність. В рамках цього дослідження розроблена математична модель динаміки зміни подачі води багатоагрегатною гідронасосною станцією з електроприводом від асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора за живлення від вітроелектричної установки з синхронним генератором з урахуванням стохастичної складової зміни швидкості вітру. Дослідження динамічних процесів здійснюється на 10-и хвилинному інтервалі осереднення швидкості вітру, що є стандартизованою величиною для оцінки потужності вітроелектричної установки за збурень вітрового потоку. Модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Перша інерційна складова містить в собі вітротурбіну та синхронний генератор, а друга – асинхронний двигун та гідронасос. Взаємний вплив одної інерційної складової на іншу здійснюється через електричний зв’язок між генератором та двигуном через лінію електропередачі разом з трансформаторними підстанціями. Визначення параметрів механічного обертального руху інерційних складових виконувалось в припущенні про квазістаціонарність електромагнітних процесів в статорних і роторних контурах генератора та двигуна. Розрахунок їх електромагнітних моментів здійснювався з використанням еквівалентних заступних електричних схем обладнання з урахуванням змінної частоти обертання та довільної кількості гідроагрегатів у складі станції. Представлені результати розрахунків динаміки подачі гідронасосної станції потужністю 1 МВт в складі 5 гідроагрегатів за електроживлення від вітроустановки з синхронним явнополюсним генератором такої ж потужності за швидкості вітру менше номінального значення, рівному та більшому за номінальне значення. Вони надають можливості оцінки динамічних властивостей процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенціальну енергію води, накопиченої в басейні акумуляторі. На сьогодні отримані результати набувають важливого значення в зв’язку з необхідністю інтеграції значних потужностей вітроелектростанцій до складу електроенергетичних систем. Бібл. 26, табл. 3, рис. 8.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Бабешко, В. А., В. В. Калинчук та В. Л. Шестопалов. "Интегральный признак напряженно-деформированного состояния среды по данным GNSS-наблюдений, "Наука Юга России"". Science in the South of Russia, № 1 (2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640200101.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлены результаты обработки измерений тектонических движений на четырех постоянно действующих спутниковых геодинамических станциях GNSS (Global Navigation Satellite System), расположенных в районе Черноморского побережья России в пределах Туапсинско-Сочинской сейсмоактивной зоны (Сочи, Адлер, пос. Лесное и пос. Эсто-Садок). Среднее расстояние между станциями составляет 20 км. Приемники всех станций выполняли измерения в период повышенной сейсмической активности в районе Большого Сочи с января 2017 по февраль 2018 г. В процессе суточных фазовых измерений с периодом 30 с для каждой GNSS-станции были получены временные ряды компонент вектора местоположения с точностью 3-6 мм в горизонтальной плоскости и 6-12 мм по вертикали в международной координатной системе ITRF2014. Данные измерений обработаны с помощью пакета программ GAMIT. Предложен подход к оценке напряженно-деформированного состояния геологической среды на основе выделения синхронизации результатов измерений компонентов горизонтального положения станций GNSS с указанием частотных полос и временных интервалов, когда наблюдается коллективное поведение станций. В указанном подходе использована оценка эволюции максимального собственного числа спектральной матрицы т), выступающая в качестве интегрального критерия напряженности земной коры в исследуемом районе. Частотно-временная зависимость т) сопоставлена с сейсмиче ским режимом, и выделены предвестниковые сигналы синхронизации. Алгоритм обработки и программы построены на основе численно устойчивой процедуры Ломба - Скаргла.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Тайгашинова, К. Т., та А. К. Ержанов. "ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ И ПРАКТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УЧЕТА ЭКСПЛУАТАЦИОННЫХ ЗАТРАТ ПРОМЫВОЧНО-ПРОПАРОЧНОЙ СТАНЦИИ". Statistika, učet i audit 80, № 1 (15 березня 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.51579/1563-2415.2021-1.06.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматриваются современные организационные и практические аспекты управленческого учета эксплуатационных затрат на практике функционирования промывочно-пропарочной станции в условиях конкурентного преимущества. На практической деятельности промывочно-пропарочных станций (ППС) «Акжайык» авторами на базе изучения всей цепочки технологического процесса промывки и пропарки транспортных средств по перевозке грузов показана актуальность разработки методических и практических рекомендаций по совершенствованию учетной процедуры эксплуатационных затрат и представления внутренней отчетности для принятия оптимальных и эффективных управленческих решений. Авторами рекомендована внутренняя форма отчетности о результатах деятельности промывочнопропарочного цеха за смену по месяцам, которая позволяет своевременно и оперативно отслеживать эффективность затрат по технологическим процессам и принять правильных управленческих решений. Также предложена авторами методика определения процента отчислений на покрытие заготовительно-складских расходов на аналогичных станциях железнодорожного транспорта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Paršeliūnas, Eimuntas, Ričardas Kolosovskis, Raimundas Putrimas та Arūnas Būga. "THE ANALYSIS OF THE STABILITY OF PERMANENT GPS STATION VILNIUS (VLNS) / NUOLAT VEIKIANČIOS VILNIAUS (VLNS) GPS STOTIES STABILUMO ANALIZĖ / АНАЛИЗ СТАБИЛЬНОСТИ ПОСТОЯННО ДЕЙСТВУЮЩЕЙ СТАНЦИИ ГПС VILNIUS (VLNS)". Geodesy and Cartography 37, № 3 (1 листопада 2011): 129–34. http://dx.doi.org/10.3846/13921541.2011.626261.

Повний текст джерела

Анотація:

Lithuania has been participating in the activities of the EUREF permanent network since 1996, when GPS station VILNIUS started regular continuous tracking of GPS satellites. The GPS station was established with a help of the Onsala Space Observatory (Sweden) and was mounted in the territory of Vilnius international airport (Lithuania). Four character identifier VLNS and DOMES number 10801M001 were assigned to VILNIUS GPS station by the International Earth Rotation Service in 1999. VILNIUS station is operated and maintained by the Institute of Geodesy of Vilnius Technical University. The main task of the permanent VLNS GPS station is to take part in EUREF activities and serve as reference to GPS campaigns in Lithuania. The aim of this paper is to describe the evolution and current status of the technical equipment of VILNIUS station. The paper also presents the analysis of data quality and a few years interval of coordinate determination at VLNS within the EUREF network. Santrauka EUREF nuolat veikiančių stočių tinklo veikloje Lietuva dalyvauja nuo 1996 m., kai GPS VILNIAUS stotis pradėjo reguliarius matavimus iš GPS palydovų. Stotis įsteigta padedant Onsalos kosmoso observatorijai (Švedija). GPS stotis įrengta Vilniaus tarptautinio oro uosto teritorijoje 1999 metais. Tarptautinė žemės sukimositarnyba stočiai suteikė keturių simbolių identifikatorių VLNS ir DOMES numerį 10801M001. GPS VILNIAUS stotį prižiūri ir valdo Vilniaus Gedimino technikos universiteto Geodezijos instituto specialistai. Pagrindinis stoties uždavinys yra dalyvauti EUREF veikloje, ir tai turi būti atraminis geodezinis punktas GPS kampanijoms Lietuvoje. Straipsnio tikslas – aprašyti dabartinę techninės įrangos būklę ir jos tobulinimo eigą. Pateikiama kelerių metų matavimo duomenų kokybės analizė ir nustatytos koordinatės EUREF tinkle. Резюме В проекте сети постоянно действующих станций ГПС EUREF Литва участвует с 1996 г., когда станция VILNIUS стала производить постоянные измерения со спутников ГПС. Станция была основана при помощи Онсольской космической oбсерватории (Швеция). Станция ГПС установлена на территории Вильнюсского международного аэропорта. В 1999 г. Международная служба вращения Земли присвоила станции код VLNS и DOMES номер 10801М001. Станцией управляют специалисты из Геодезического института Вильнюсского технического университета им. Гедиминаса. Главной задачей станции является участие в мероприятиях EUREF, а также быть основным геодезическим пунктом в кампаниях ГПС на территории Литвы. В статье преследовалась цель описать состояние технического оборудования станции и меры по его улучшению. Представлен анализ данных измерений ГПС за несколько лет и определены геодезические координаты в сети EUREF.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Рудаков, В. И., Александр В. Ковбасюк, Олег Н. Костина, Виктор Н. Орел, Александр Н. Башкиров та Антон Н. Бычков. "Адаптивный цифровой тропосферный модем для линии тропосферной связи с двумя станциями тропосферной радиосвязи различных модификаций". Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника 64, № 9 (4 грудня 2021): 581–96. http://dx.doi.org/10.20535/s0021347021090065.

Повний текст джерела

Анотація:

Совместную работу двух цифровых систем тропосферной связи (ЦСТС) можно быстро реализовать с помощью адаптивного сигнального управления одновременно на обеих станциях. Такое управление возможно организовать с помощью адаптивного алгоритма моделирования линии тропосферной связи (ЛТС) путем использования ЦСТС и контроля сигналов на выходе и входе адаптивных антенн (АдА), адаптивных передатчиков (АдП) и адаптивных приемников (АдПр) на каждой станции. Авторами использован современный цифровой тропосферный модем (ЦТМ) на одной станции и адаптивная обработка сигналов на основе специального цифрового блока управления (СЦБУ) на другой станции. В результате, адаптивное сигнальное управление одновременно на обеих станциях стабилизирует уровни тропосферных сигналов на этих станциях, что обеспечивает нормальную информационную надежность ЛТС с ЦСТС различной модификации при их совместной работе.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Малишев, О. А., М. Р. Арасланов, С. В. Бєлай, В. В. Сидоров, І. С. Бабенко та А. О. Астахов. "Імітатор повітряно-завадової обстановки з використанням системи “Віраж-РД” для оглядових аналогових радіолокаційних станцій". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 112–24. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Для якісного навчання бойових обслуг радіолокаційних станцій радіотехнічних військ доцільно використовувати імітатори повітряно-завадової обстановки, яка була б максимально наближена до реальної. Запропоновано імітатор, модель нальоту в якому програмується в персональних електронно-обчислювальних машинах, а відображення обстановки здійснюється на штатних індикаторах кругового огляду радіолокаційних станцій. Для їх зв’язку з комп’ютером розроблені пристрої спряження, які здійснюють синхронізацію роботи та перетворення цифрової інформації у аналогову з подальшою передачею її на радіолокаційну станцію. Для створення повітряно-завадової обстановки використовується система оперативно-тактичних розрахунків та імітаційного моделювання бойових дій “Віраж-РД”. Пристрій спряження виконаний з використанням COTS-технологій на базі сімейства плат Arduino, що дає змогу зробити імітатор низьковартісним. Розроблений імітатор доцільно використовувати в якості тренажно-імітаційного комплексу при навчанні бойових обслуг радіолокаційних станцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Станція"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями