Готові списки джерел за темами / Становлення професійне

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Становлення професійне"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Становлення професійне".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Становлення професійне"

Бодрова, І. О. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 156–61. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано особливості формування самовизначення майбутніх соціальних працівників в умовах університету. Репрезентовано вплив університету на професійну діяльність майбутнього соціального працівника – це можливість вибору фахівцем соціальної роботи власного шляху самовизначення, який обирається самостійно, не нав’язується ззовні; використання достовірних інформаційних потоків для отримання професійної освіти через урахування впливу різних громадських організацій, культурно-просвітницької діяльності. Описано етапи професійного самовизначення майбутніх соціальних працівників в умовах університету: професійне самовизначення, професійний розвиток, професійне становлення. Охарактеризовано особливості кожного з етапів професійного самовизначення майбутніх соціальних працівників в умовах університету: усвідомлений вибір професії з урахуванням власних можливостей і здібностей, вимог професійної діяльності та соціально-економічних умов, професійна адаптація, підвищення рівня професіоналізму, набуття професійного авторитету, досягнення активності, самостійності, творчого підходу у професійній діяльності. Доведено роль університету у формуванні самовизначення майбутніх соціальних працівників. З’ясовано, що наслідком такого процесу є підвищення рівня професійного самовизначення майбутніх соціальних працівників за умов повного розкриття фахового потенціалу та використання наявних можливостей особистісного самовизначення. Роль університету у процесі формування самовизначення майбутніх соціальних працівників репрезентовано через освітнє середовище університету. Освітнє середовище університету описано як багатокомпонентну систему, де головною є наявність науково-обґрунтованого, професійно спрямованого плану освітнього процесу, який базується на самовизначенні майбутніх соціальних працівників. Зроблено висновок про те, що самовизначення майбутніх соціальних працівників в умовах університету диференціюється насамперед за рівнем освіти, професійної кваліфікації, особистісних якостей та ресурсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Lazurenko, Olena. "ПРОБЛЕМА ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ У ПРАКТИЦІ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ШКОЛИ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, № 4 (19 квітня 2018): 121–37. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp121-137.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі особистісно-професійного становлення майбутнього лікаря в процесі професійної підготовки. Зроблено припущення, що становлення майбутнього фахівця залежить від навчально-пізнавальної діяльності, яка охоплює не лише оволодіння системою знань, набуття вмінь та навичок, а й постійне самовдосконалення. Представлено аналіз етапів професійного становлення фахівців. Розкрита система професійних компетентностей лікаря. Проаналізовані психолого-педагогічні особливості професійного становлення майбутнього лікаря. Досліджено проблему формування особистості студента з точки зору підготовки майбутнього фахівця, розглянуті можливості практичної підготовки студентів-медиків до професійної діяльності. Закономірності професійного становлення майбутніх лікарів досліджено в умовах навчальної діяльності у вищому медичному навчальному закладі. Виділено кілька етапів особистісно-професійного становлення майбутнього лікаря у період професійної підготовки. Визначено особливості формування професійної компетентності майбутніх медиків на етапі професійного становлення. Зроблено висновки та визначені перспективи подальшого дослідження. Ключові слова: професійне становлення, професійна компетентність, професіоналізм, професійна підготовка, особистість лікаря, вища медична школа.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кондес, Тетяна. "Психологічний супровід професійного становлення майбутніх фахівців харчової промисловості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 164–74. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-164-174.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проводиться теоретико-методологічний аналіз поняття «професіоналізм», описуються психологічні особливості розвитку професіоналізму. Розглянуто психологічний супровід формування професійно важливих якостей студентів, які отримують професії в галузі харчової промисловості. Описано механізм реалізації психологічного супроводу студентів, який реалізуються в навчально-професійному та професійно-орієнтованому середовищі закладів вищої освіти. У статті приділяється увага процесу формування готовності до професійної діяльності та професійного становлення фахівців харчової промисловості та його складових. Автором зазначається що професійне становлення особистості знаходиться під значним впливом особливостей та специфіки певної сфери діяльності. Встановлення складових професійної компетентності автор пов’язує із з’ясуванням особливостей цієї галузі та специфіки діяльності працівників харчової промисловості. Автор розглядає підходи науковців до визначення сутності професійного становлення фахівців різних галузей, змісту праці робітників галузі харчової промисловості. У статті розкриваються психологічні особливості професійного становлення спеціаліста, що дозволяє розглядати і характеризувати цей феномен у статиці й динаміці. Визначено, що професійне становлення фахівця спирається на систему ціннісних орієнтирів та мотивів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Puz, Iryna, та Oksana Shevchenko. "ЗНАЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, № 4 (19 квітня 2018): 149–64. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp149-164.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розкриттю значення комунікативної компетентності у професійному становленні майбутніх психологів. Проаналізовано особливості професійного становлення майбутніх психологів на етапі професійного навчання, розкрито поняття комунікативної компетентності, висвітлено особливості прояву комунікативної компетентності у професійній діяльності психологів, визначено умови формування комунікативної компетентності у майбутніх психологів під час професійного становлення. Проведено емпіричне дослідження особливостей розвитку комунікативної компетентності у майбутніх психологів. Встановлено, що студенти-психологи старших курсів мають більш високий рівень комунікативної компетентності у порівнянні зі студентами молодших курсів. Ключевые слова: професійне становлення, професійне навчання, майбутні психологи, комунікативна компетентність, комунікативні знання, вміння та навички.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лазуренко, О. О., та Н. В. Сміла. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЯК МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ". Problems of Modern Psychology, № 3 (24 листопада 2021): 41–48. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено теоретичний огляд можливостей компетентнісного підходу в процесі неперервного професійного розвитку лікарів. Реалізація компетентнісного підходу в професійній підготовці фахівців у сучасних вищих медичних навчальних закладах розглядається як орієнтація на високий рівень сформованості в студентів і слухачів актуального набору компетентностей, необхідних для якісного виконання професійної діяльності. Представлено зміст етапів професіоналізації лікарів: професійне самовизначення майбутнього лікаря, урахування його професійних інтересів, нахилів; професійна підготовка студента-медика, оволодіння професійними знаннями; початок практичної діяльності, у тому числі професійне навчання в інтернатурі; виконання професійних обов’язків. Компетентність майбутнього лікаря розглядається як результат особистісної та професійної, теоретичної й практичної підготовки, володіння певним набором професійних компетенцій. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні переліку компетенцій, які необхідні сучасному лікарю та мають знаходитися у фокусі розвитку в рамках неперервної освіти. Представлено зміст авторського курсу «Психологічна компетентність як складова професійної діяльності», який успішно впроваджується в програму неперервного професійного розвитку лікарів у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. У програмі циклу висвітлено сучасний підхід до особистісно-професійного становлення фахівця медичної галузі з метою актуалізації професійних та особистісних ресурсів, формування систематизованих уявлень про психологічні особливості професіогенезу лікаря й сприяння розвитку його професійних компетенцій. Визначено актуальні завдання післядипломної медичної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Воронцова, Емілія, Юрій Ївженко та Віктор Паржницький. "Дослідження ефективності програми формування професійно-ціннісних орієнтацій учнів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 8–19. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.01.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах реформування системи освіти та імплементації Європейських цінностей дедалі більш актуальним постає питання ціннісних орієнтацій молоді. У всьому світі відповідно до міжнародних програм UNESCO-UNEVOC та Skillman особлива увага приділяється освіті молодих людей, які обрали професійну (професійно-технічну) освіту. Це численна група молодих людей, які створюють основні матеріальні ресурси, використовують високі технології, створюють і транслюють новітні ідеї, погляди, ментальності. Тому темою нашого дослідження стала розробка програми формування ціннісних орієнтацій у сфері професійної діяльності в учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти та дослідження ефективності її впровадження. У процесі підготовки програми ми проаналізували наукові праці О. Барткова, Є. Дурманенко, Н. Максимчук, В. Паскар, Е. Панасенко й К. Романенко, В. Дем’янюк, О. Жулінської та інших.Ми провели констатуюче дослідження ціннісних орієнтацій учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Для цього використовувався перелік цінностей, запропонованих Державним інститутом сімейної та молодіжної політики. Розроблено комплексну програму «Формування професійно-ціннісних орієнтацій учнів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти», що забезпечує оновлення змісту навчання. Також запроваджено спецкурси «Професійно-ціннісні орієнтири майбутніх фахівців», «Професійне становлення учнів у процесі навчання», проведено семінар-диспут «Цінності у житті людини». У цьому контексті відбувся тренінг формування професійних цінностей, індивідуальні і групові консультації, під час яких учні отримали рекомендації щодо самостійної роботи, спрямованоїна формування професійних цінностей, проведено екскурсії на підприємства (організації), під час яких учні спілкувалися з фахівцями, відвідували майстер-класи та професійні конкурси. За результатами дослідження в експериментальній групі до пріоритетних увійшли такі цінності: «Цікава робота», «Розвиток своїх здібностей, самореалізація», «Створеннявласного бізнесу». Для порівняння, в контрольній групі зазначені цінності опинились серед цінностей середньої важливості.У подальшому варто цю роботу продовжувати, окремо доцільно проаналізувати гендерні аспекти формування професійних цінностей серед учнів професійних (професійно-технічних) освітніх закладів.Стаття описує проведене дослідження; містить 1 таблицю, 1 діаграму, перелік літератури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Lіakіsheva, Anna. "Професійне самовизначення студентів педагогічних факультетів: сутність та структура поняття". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 102–9. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.102-109.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано, що найважливішим критерієм усвідомлення і продуктивності професійного становлення людини є її здатність знаходити особливий сенс в професійній праці, самостійно проектувати, творити своє професійне життя, відповідально ухвалювати рішення про вибір професії, спеціальності і місце роботи. Ці проблеми постають перед особистістю на протязі всього її життя. Перед людиною весь час виникають проблеми, що вимагають від неї визначення свого ставлення до професії, іноді аналізу і рефлексії власних професійних досягнень, ухвалення рішень про вибір професії або її заміну. Даний комплекс проблем в професіознавстві пояснюють поняттям професійне самовизначення. Варто звернути увагу, що професійне самовизначення відбувається протягом всього життя особистості, зокрема протягом фахового навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ткаченко, Ніна, та Аліна Антонюк. "ОСОБЛИВОСТІ ЗВ’ЯЗКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ З ЦІННІСНИМИ ОРІЄНТАЦІЯМИ У АДВОКАТІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 15 (2 січня 2021): 148–54. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i15.197.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено питанням зв’язку професійної мотивації та ціннісних орієнтацій у адвокатів. Визначено головні мотиви, які спонукають адвокатів обирати саме цей професійний шлях. Досліджено стан вивчення професійної мотивації та ціннісно-орієнтаційної сфери у вітчизняній та зарубіжній літературі. Розкрито основні складові мотивації, її вплив на професійну діяльність, а також алгоритмів формування ціннісних орієнтацій особистості. Обґрунтовано необхідність виховання та саморозвитку, що є важливими передумовами становлення особистості та висвітлено основні критерії професійної мотивації адвокатів. Розглянуто особливості професійної ідентифікації серед адвокатів та особистісні якості характеру, що визначає професійне середовище. Емпірично доведено наявність зв’язку професійної мотивації з ціннісними орієнтаціями та їх вплив на ефективність роботи адвокатів. Охарактеризовано основні напрями проведеного дослідження, методологічну основу та подальше застосування отриманих результатів. Проаналізовано роль цінностей, рольових моделей, знань та якостей, притаманних адвокатам, необхідних їм для здійснення професійної діяльності. Запропоновано пропозиції та рекомендації подальшого дослідження чинників формування ціннісних орієнтацій адвокатів, які визначають їх професійну діяльність та підвищують рівень задоволеністю професією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Sozoniuk, Olha. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 136–41. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.134.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу психологічних особливостей становлення професійної ідентичності майбутніх педагогів. Професійна ідентичність – це психологічна категорія, яка відноситься до усвідомлення своєї приналежності до певної професії, певної професійної спільноти. Професійна ідентичність педагога виконує такі функції, як розвиток «професійного почуття», тобто емоційного прийняття себе людиною, яка, займається певною справою, усвідомлення певної ментальності, впевненість у своїй професійній приналежності, самостійності та ефективності, переживання своєї професійної цілісності та визначеності. Професійна ідентичність є необхідною складовою професійного розвитку особистості, становлення професіонала та кар’єрного росту. Формуючи професійну ідентичність майбутні вчителі корегують власний стиль роботи, починають усвідомлювати свої професійні можливості, вчаться управляти розвитком власної кар’єри, підвищують свою професійну компетентність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чурпіта, Т. М. "Професійне становлення М. Трегубова". Мистецтвознавчі записки, Вип. 26 (2014): 302–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Становлення професійне"

Шульженко, О. А. "Професійне становлення студентів-першокурсників". Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22241.

Повний текст джерела

Анотація:

Тема професійного становлення студентів І курсу є дуже актуальною в наш час. Адже сучасний етап розвитку суспільства характеризується автоматизацією і комп'ютеризацією виробництва, впровадженням нових технічних засобів і технологій. Це потребує від молодих спеціалістів здатності успішно та ефективно знаходити та реалізовувати себе як професіонала в досить нестабільних соціально-економічних умовах. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22241

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Руденко, Лариса Анатоліївна. "Професійна орієнтація молоді на здобуття робітничого фаху в закладах профтехосвіти". Thesis, Актуальні проблеми в системі освіти: загальноосвітній навчальний заклад – доуніверситетська підготовка – вищий навчальний заклад : зб. наук. праць матеріалів ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., м. Київ, Національний авіаційний університет / наук, 2016. http://hdl.handle.net/123456789/3120.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті актуалізується проблема професійної орієнтації молоді на здобуття робітничих професій у закладах профтехосвіти. Сучасна система підготовки молоді до професійної діяльності передбачає орієнтування старшокласників у сучасному виробництві, набуття вмінь швидкого пристосування до нових умов роботи. Від правильного вибору професії кожним підлітком у кінцевому результаті залежить продуктивність праці в державі, ефективність використання трудового потенціалу, масштаби плинності кадрів і міграції тощо. А це означає, що для забезпечення суспільних потреб необхідно активізувати профорієнтаційну роботу передусім серед учнів загальноосвітніх шкіл, надаючи їм одночасно свободу вибору професії, мотивуючи здобувати її у професійно-технічних навчальних закладах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Литвин, Андрій Вікторович. "Професійна орієнтація молоді на здобуття робітничого фаху в закладах профтехосвіти". Thesis, Актуальні проблеми в системі освіти: загальноосвітній навчальний заклад – доуніверситетська підготовка – вищий навчальний заклад : зб. наук. праць матеріалів ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., м. Київ, Національний авіаційний університет / наук, 2016. http://hdl.handle.net/123456789/3121.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Підбуцька, Ніна Вікторівна. "Психологія становлення професіоналізму майбутніх інженерів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35967.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського", Одеса, 2017. У дисертації на засадах інтегративного підходу обґрунтована та презентована авторська концепція психологічних основ становлення професіоналізму майбутніх інженерів протягом етапу професійної підготовки у технічному виші. Схарактеризовано теоретичні підходи щодо розуміння проблеми професійного становлення майбутнього фахівця, результатом якого є поява такого новоутворення студентського віку, як професіоналізм. Презентовано феноменологію проблеми професіоналізму суб'єкта інженерної діяльності. Визначено місце професіоналізму у психологічній структурі інженерної діяльності. За рівневим підходом визначено професіоналізм майбутнього інженера як складний багатокомпонентний психологічний конструкт, процес становлення якого починається на етапі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. У роботі виявлено закономірності становлення професіоналізму майбутнього інженера під час навчання у виші. Визначено психологічні детермінанти розвитку професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей, до яких віднесено внутрішні протиріччя, навчально-професійні кризи та психологічні бар'єри. Визначено основні психолого-педагогічні умови становлення професіоналізму в технічному ВНЗ. Наведено результати емпіричного аналізу, що спрямований на розкриття динаміки становлення професіоналізму майбутніх фахівців інженерної галузі, специфіки прояву професіоналізму майбутніх інженерів, характеристики його складових, психологічної структури, верифікацію предикторів досліджуваного феномену, визначення типів інженерів-професіоналів. У дисертації розкрито результати апробації психолого-педагогічної програми супроводу становлення професіоналізму майбутніх інженерів впродовж навчання у технічному виші, кількісні та якісні показники якої свідчать про її ефективність.
The thesis for the psychology doctor’s degree, speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – State institution "South Ukrainian national pedagogical university after K. D. Ushynsky", Odessa, 2017. Psychological bases of formation of future engineers’ professionalism during a stage of vocational training in technical educational institutions are presented in the dissertation. There are revealed peculiarities and regularities of professional formation of future expert the result of which is appearance of such a new formation as professionalism. In research regularities of formation of future engineer’s professionalism during training in high educational institution are revealed. There are characterized the psychological determinants of professionalism development of the students of technical specialties to which internal contradictions, professional crisis and barriers are related to. The main psychological and pedagogical conditions of professionalism formation in high technical institutions are defined. By the results of empirical research features of professionalism of future specialists of engineering by means of comparison with future humanists are revealed, components of professionalism of future engineers are characterized, predictors of the studied phenomenon are found. In this dissertation there are presented the results of approbation of the psychological and pedagogical program of future engineers’ professionalism during training in high technical institutions, which quantitative and qualitative indicators prove its effectiveness.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Підбуцька, Ніна Вікторівна. "Психологія становлення професіоналізму майбутніх інженерів". Thesis, Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35965.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Градінович, М. В. "Акмеологічний підхід у процесі професійного становлення майбутніх педагогів". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8486.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тимко, Катерина. "Професійна ідентифікація студентів НТУ «ХПІ»". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15680.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лич, Оксана Миколаївна, та Анастасія Вадимівна Крохіна. "Роль комунікативної компетентності та рефлексії у процесі професійного становлення студентів-психологів". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54056.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні підвищення ефективності комунікації і розвиток комунікативної компетентності фахівців-психологів є однією з провідних, активно досліджува- них проблем. Комунікативна компетентність розглядається як базова, ключова компетенція, якою повинен володіти психолог. Однією з умов ефективної кому- нікації в процесах міжособистісного пізнання і взаємодії є рефлексія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Становлення професійне"

Нікітчина, С. О. Становлення і розвиток системи професійно-педагогічної підготовки вчителів історії в Україні у 1917-1991 рр. Луцьк: Вежа, 1996.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гічан, І. С. Управління професійним становленням молодих робітників. Київ, 1985.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гічан, І. С. Управління професійним становленням молодих робітників. Київ, 1985.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Становлення професійне"

Радченко, Марія. "САМОСВІДОМІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: СТРУКТУРА ТА ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ПОТРЕБИ У САМОВДОСКОНАЛЕННІ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed), chair Валерій Радул. 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Завдання викладача педагогічного університету полягає в тому, щоб формувати внутрішній світ студента, впливаючи, таким чином, на становлення особистості майбутнього педагога. Надзвичайно важливо, щоб виховання переростало в процес самопізнання, самовдосконалення, обумовлений чітким усвідомленням самого себе і своєї життєвої програми. Для цього потрібно знати структуру самосвідомості, її механізми і способи формування. В статті проаналізовано різні сторони проблеми особливостей самосвідомості. Показано особистості дослідження процесу формування професійної самосвідомості майбутніх педагогів. Описано основні поняття самосвідомості (професійної самосвідомості) майбутнього педагога. Представлено структуру самосвідомості майбутнього педагога.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Batsylyeva, O. V., and I. V. Puz. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ПІД ЧАС ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ." In VECTOR OF MODERN PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCE IN UKRAINE AND EU COUNTRIES, 55–72. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-37-2.1.4.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Становлення професійне"

Касьяненко, М. "ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ". У PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT, chair О. Сорока. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074//15.05.2020.v3.24.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Соколова, Ганна, та Світлана Сокаль. "ПРО ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". У Problèmes et perspectives d'introduction de la recherche scientifique innovante. Plateforme scientifique européenne, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/29.11.2019.v5.07.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ратушинський, Віталій. "МОРАЛЬНО – ВОЛЬОВІ ЯКОСТІ ПРИКОРДОННИКА ТА ЙОГО ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-28.05.2021.v2.34.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Петришена, Олена, Наталя Волошина та Олена Колесник. "СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ НА ПОДІЛЛІ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.12.2021.v3.15.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сорока, Олена. "ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦЯ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". У TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v2.59.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Птахіна, Ольга Миколаївна. "ФОРУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВНЗ". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9789669726087.2017.131.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Долінська, Л. В. "Розвиток професійної компетентності фахівців технічного профілю в системі освітнього середовища коледжу". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.274.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Птахіна, О. М. "Необхідність формування професійної мобільності майбутнього фахівця під час навчання у вищих навчальних закладах". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.164.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ярмак, Т. В. "Особливості професійної діяльності викладача відділення підвищення кваліфікації і післядипломної освіти молодших медичних спеціалістів". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.208.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Парафейнік, Т. Г. "Критерії, показники та рівні готовності медичних фахівців за спеціальністю «Медсестринство» до професійної діяльності". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.238.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Становлення професійне"

Сушенцева, Лілія Леонідівна. Професійна мобільність як умова професійного становлення особистості в сучасному соціокультурному просторі. ТОВ фірма «Планер», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/535.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано, що сьогодні досить гостро постала проблема підготовки професійно мобільного кваліфікованого робітника, як необхідної умови його професійного становлення в умовах соціокультурного суспільства. Розкрито, що відсутність сформованості професійної мобільності спричинює дезадаптацію до реалій ринку праці значної частини кваліфікованих робітничих кадрів. Визначено, що сучасна професійно-технічна освіта неспроможна забезпечити запити суспільства на підготовку кваліфікованих робітників, що володіють високою професійною мобільністю, здатних до постійного саморозвитку й самовдосконалення, що зумовлено знаннєвим підходом до підготовки робітничих кадрів, вузькою спеціалізацією, відсутністю спрямованості на формування психологічних механізмів адаптації до мінливих умов життєдіяльності в умовах соціокультурного суспільства. Висвітлено, що в умовах, які сьогодні склалися, необхідне слідування реальним і перспективним потребам ринку праці, підвищення якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників за вже існуючими професіями. Найважливішою складовою нової моделі професійно-технічної освіти стає розвиток системи професійних кваліфікацій. Це вказує на активне залучення роботодавців до розробки державних стандартів нового покоління, участі у суспільно-професійній акредитації програм професійної освіти і навчання, у процедурах контролю якості професійно-технічної освіти. Доведено, що це стане поштовхом для посилення інноваційної складової змісту професійно-технічної освіти, підвищення уваги до проблеми формування професійної мобільності робітничих кадрів, що, безумовно, сприятиме їх професійному вдосконаленню та відповідатиме вимогам регіональної економіки та соціокультурного суспільства загалом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура навчально-польової практики підготовки майбутніх учителів біології. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Вектор, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4232.

Повний текст джерела

Анотація:

Професійна підготовка є основою для формування професійних умінь і навичок: формування психологічної готовності студентів до професійної діяльності; формування бази спеціальних професійних знань; розвитку практичних вмінь та навичок. Особливістю професії педагога є необхідність становлення системи професійного спілкування та взаємодії, становлення професійно-термінологічної системи. За своєю структурою фахова практика є складно організованою і передбачає різноманітні форми організації навчально-практичної діяльності: лабораторно-практичні заняття, екскурсії, самостійну та групову роботу, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні досліди.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бондаренко, Ольга Володимирівна, та Світлана Вікторівна Мантуленко. Ретроспективний аналіз становлення професійної орієнтації особистості. ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1769.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначається актуальність досліджуваної проблеми шляхом виокремлення суперечностей, наявних між суспільними потребами та її реальним станом. Авторами здійснено ретроспективний аналіз розвитку ідеї професійної орієнтації підростаючого покоління; визначено історичні передумови її становлення, залежність від політичного, соціально-економічного та культурного розвитку країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура та рівні розвитку професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4209.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто визначальне значення формування професійно-термінологічної компетентності у професійному становленні педагога. Визначено, що професійно-термінологічна компетентність є здатністю та готовністю спеціаліста грамотно застосовувати термінологію у професійній діяльності під час вирішення професійних завдань. Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структурування і виділення єдності компонентного складу. Термінологічна компетентність представлена єдністю предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативномовленнєвого компонентів. Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні та вдосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста і зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Саме об’єм активного словника є визначальним у практичній діяльності майбутнього педагога і впливає на якість процесів вирішення проблем, результатів самовдосконалення, самооцінки та комунікації з учасниками педагогічного процесу та колегами. Виділені показники визначення рівня сформованості окремого компонента та наведена характеристика рівня їхнього прояву. Для об’єктивної оцінки запропонований трирівневий аналіз із виокремленням низького, середнього та високого рівнів. Наведена характеристика фахівця з низьким, середнім і високим рівнем розвитку професійнотермінологічної компетентності на основі параметрів основних її компонентів. Низький рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності визначається наявністю певного обсягу інформації, яка не набула структурування й осмислення і не використовується у професійному мовленні. Середній рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності дозволяє виконувати типові професійні завдання педагогом і не є достатнім для виконання творчої діяльності. Фахівець із високим рівнем професійно-термінологічної компетентності орієнтований на творчість, рефлексію й узагальнення професійного досвіду, саморозвиток, прагнення до систематизації, оновлення та покращення терміносистеми за фахом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Педагогічні умови становлення професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя біології. Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4233.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито сутність поняття «умова» та охарактеризовано зміст поняття «педагогічні умови». На основі узагальнення існуючих наукових підходів подано розуміння педагогічних умов формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх вчителів біології в ході фахової підготовки. Визначено та обґрунтовано основні педагогічні умови формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх вчителів біології. В статье раскрыта сущность понятия «условие» и охарактеризованы содержание понятия «педагогические условия». На основе обобщения существующих научных подходов подано понимание педагогических условий формирования профессионально-терминологической компетентности будущих учителей биологии в ходе профессиональной подготовки. Определены и обоснованы основные педагогические условия формирования профессионально-терминологической компетентности будущих учителей биологии. In the article essence of concept «condition» is exposed and maintenance of concept «pedagogical condition» is described. The generalization of existent scientific approaches the understanding of pedagogical terms of forming of professional and terminology competence of future biology teachers is given in the process of professional preparation. The main aspect of modern pedagogical research of the increasing the efficiency of the educational process problems is the identification, substantiation and verification of pedagogical conditions that ensure the success of the activity. The problem of identifying and substantiating the pedagogical conditions of professional and terminological competence of future biology teachers formation during professional training remained out of the attention of the researchers. The effective pedagogical conditions depend on the clearly determining the structure of methodological support in accordance with the ultimate goal, as well as on the implementation of an interdependent set of conditions. Considering that for the biology teacher, as well as for the doctor, Latin is the basis of professional and terminological competence.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білоконенко, Л. А. Перемикання кодів в умовах становлення професійної лінгвістичної компетенції. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4642.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано результати експериментального дослідження процесів перемикання кодів на рівні слова в комбінованих білінгвів: носіїв української та російської мов, які вивчають англійську мову в умовах становлення професійної лінгвістичної компетенції. Результати експерименту зі стимулами трьома мовами демонструють, що кодові перемикання мають якісні відмінності за ознаками типологічного розмаїття. Водночас динаміка кодових перемикань між мовами має і принципову схожість, що виявляється в активізації міжмовних взаємодій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Матрична модель рівнів професійно-термінологічної компетентності майбутнього педагога. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4211.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена виявленню раціонального інструментарію діагностики рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності (ПТК) майбутнього спеціаліста на основі обґрунтованих та уніфікованих критеріїв і показників, які є необхідною передумовою ефективності її становлення. Так як розуміння структури є вихідним етапом розроблення методики визначення рівня сформованості, проведено аналіз компонентного складу ПТК, що являє єдність трьох компонентів: предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативно-мовленнєвого. Становлення ПТК визна-чається рівнем розвитку кожного її структурного компонента. Запропоновано трирівневий аналіз кожного структурного компонента ПТК. Поєднання оцінок їх рівня сформованості забезпечує об’єктивність загальної оцінки. Критерії сформованості ПТК відповідають її компонентному складу і представлені теоретичним (гносеологічним), особистісним (мотиваційним) і практичним (комунікативним). Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні й удосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста та зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Наведена характеристика низького (початкового), середнього (достатнього) й високого (компетентного) рівнів сформованості професійно-термінологічної компетентності. Запропонована тривимірна матрична модель визначення рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності майбутнього спеціаліста, що формується за результатами діагностичного дослідження рівнів сформованості кожного з компонентів ПТК. Сформульовано основні завдання емпіричного визначення стану сформованості компонентів ПТК. Виокремлено основні групи методів дослідження рівня сформованості окремого компонента ПТК: методи визначення ступеня розуміння (володіння) термінами; виявлення особливостей застосування термінів у письмовому мовленні; самооцінки ступеня володіння термінологією за фахом і методи обробки отриманих даних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Дистанційний спецкурс "Латинь. Ботанічна термінологія" як засіб становлення професійно-термінологічної компетентності вчителя біології. Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4229.

Повний текст джерела

Анотація:

Виявлено сутність та переваги дистанційного навчання як однієї з форм організації самостійної роботи у професійній підготовці майбутніх фахівців. Становлення фахової терміносистеми розглядається як передумова формування професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. Наведено зміст та структуру дистанційного електронного навчального курсу «Латинь. Ботанічна термінологія» для студентів природничого факультету педагогічних закладів вищої освіти. Вивчення латині не є нормативною дисципліною навчального плану підготовки майбутнього вчителя біології, отже спецкурс покликаний до розуміння семантики та етимології біологічних термінів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Крилова, Олександра Михайлівна. Становлення традицій класичного танцю на Криворіжжі. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/302.

Повний текст джерела

Анотація:

Класична хореографія стала яскравою сторінкою культури Кривого Рогу, починаючи з 60-х років ХХ ст. Велику роль мало загальне економічне піднесення міста, протегування мистецтву з боку владних структур, інтерес до масових видовищних дійств. Активізація хореографічного життя в місті потребувала видатних особистостей, фундаторів місцевих шкіл, якими стали Т. Паршина, Т. Брисіна та ін. Вони сприяли організації хореографічної освіти, стояли біля витоків перших професійних навчальних закладів і хореографічних гуртків у місті. Класична хореографія зайняла належне місце у виставах державного академічного театру драми і музичної комедії ім. Т. Г. Шевченка. На основі класичної хореографії виросли численні осередки інших хореографічних напрямів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кучерган, Єлизавета Валеріївна. Валеологічна культура як складник професійної компетентності вчителя. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1391.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто проблему становлення валеологічної культури як фундаментальної складової професійної компетентності вчителя. Тобто один із варіантів уточнення та більшої конкретизації структури цього поняття в межах адаптації вчителя до більш гуманістичного навчального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!