Добірка наукової літератури з теми "Спілкування міжособистісне"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Спілкування міжособистісне".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Спілкування міжособистісне"
1
Магдисюк, Л. І., Б. В. Павлова та В. В. Пасічко. "МІЖОСОБИСТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСІБ ПІЗНЬОЇ ЗРІЛОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 142–47. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.64.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичному аналізу поняття міжособистісного спілкування, його основних характеристик та особливостей. Розглянуто особливості впливу спілкування на функціонування осіб пізньої зрілості, особливості міжособистісного спілкування даної вікової категорії. Наведені результати емпіричного дослідження, свідчать про рівень та спрямованість потреби у спілкуванні, почуття самотності та адаптивності, що впливають на функціонування осіб пізньої зрілості. Отримані емпіричні дані обраховані методом математичної статистики та аналізу результатів: відсотковий та кількісний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона), який показує взаємозв’язок отриманих характеристик. Отримані результати можуть бути використані при роботі із особами пізньої зрілості в рамках підвищення їх продуктивності праці через корекцію тих складових, які визначають міжособистісне спілкування; у можливості використання при самоосвіті та просвітницькій діяльності з метою надання практичної допомоги особам пізньої зрілості практичними психологами та використовуватись у діяльності працівників психологічних служб.
2
Білоус, Руслана, Світлана Сошенко та Ганна Лебединська. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ БАР’ЄРІВ У ПРОЦЕСІ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 18–26. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.212.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено узагальнення й систематизацію сучасних підходів до проблеми спілкування, міжособистісного спілкування та подолання комунікативних бар’єрів у студентів. Визначено, що міжособистісне спілкування здійснюється за допомогою невербальних та вербальних впливів, спрямоване на утворення більш тісних психологічних зв’язків між учасниками. Виокремлено його функції: установлення нових контактів, досягнення порозуміння між партнерами по спілкуванню, вплив на емоційні стани партнера, покращення організації спільної діяльності. Розкрито поняття, сутність, особливості, причини виникнення та шляхи попередження і подолання комунікативних бар’єрів. Визначено, що комунікативні бар’єри у спілкуванні можуть виникати через сукупність різних соціальних та психологічних факторів. Запропоновано їх класифікацію та окреслені шляхи їх ефективного подолання у процесі соціально-психологічного тренінгу, що передбачає знайомство з учасниками, створення сприятливих умов для роботи групи, вироблення правил групової діяльності; роботу з емоційною складовою комунікативного процесу, набуття навичок розпізнання та прояву емоцій; зі стратегіями захисту у процесі спілкування, уміння їх розпізнати, виявлення їх впливу на появу перешкод у комунікації; із комунікативною толерантністю, визначенням її важливості у подоланні комунікативних бар’єрів, оволодіння навичками комунікативної толерантності.
3
Kyrychenko, Tetiana. "МІСЦЕ ТА РОЛЬ САМОРЕГУЛЯЦІЇ В МІЖОСОБИСТІСНІЙ МОВЛЕННЄВІЙ КОМУНІКАЦІЇ ПІДЛІТКІВ". Psycholinguistics in a Modern World 16 (17 грудня 2021): 128–34. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-128-134.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається міжособистісне мовленнєве спілкування підлітків як смислова взаємодія його суб'єктів, що передбачає наявність таких мовленнєвих здібностей, як говоріння та слухання, функціональною комунікативною одиницею якого є висловлювання (повідомлення), нерозривно пов'язане з лексико-семантичними та граматичними значеннями. Системоутворюючим фактором організації міжособистісного мовного спілкування підлітків є саморегуляція як цілеспрямований процес самоорганізації їхньої психічної діяльності; специфіка комунікативних ситуацій визначає варіативність саморегуляції особистості період дорослішання; Основним чинником забезпечення конструктивного міжособистісного мовного спілкування особистості, що росте, є актуалізована потреба в успіху.
4
Ponomarenko, Тetiana. "РІВЕНЬ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 85–92. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-85-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню проблеми міжособистісного спілкування та розвитку комунікативних умінь підлітків, а також дослідженню впливу комунікабельності особистості на виникнення конфліктів у підлітковому віці. Саме міжособистісне спілкування і є провідною діяльністю цього віку, а конфліктологічна активність підлітків найчастіше пов’язана з постійною переоцінкою цінностей, яка відбувається в процесі спілкування з соціальним оточенням, формуванням самосвідомості, появою певних установок, стереотипів і власного бачення ситуації. У статті описане дослідження, яке демонструє рівень комунікабельності учнів, рівень їхнього комунікативного контролю, рівень конфліктності, а також стиль поведінки в конфліктній ситуації. Розроблено автором методичні рекомендації для батьків і вчителів щодо розвитку комунікативної компетентності та психопрофілактики виникнення конфліктів у підлітковому віці.
5
Rusyn, Halyna. "ВПЛИВ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ВИХОВНИХ КОНЦЕПЦІЙ РОДИННОЇ ЕТНОПЕДАГОГІКИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 70–74. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.70-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторка розглядає народну педагогіку як один із основних чинників створення виховної системи в сучасній українській школі та її подальшого розвитку, формування високоосвіченої, духовно багатої і морально стійкої особистості, вихованої на народних цінностях, звичаях, традиціях, рідній культурі, що є найголовнішим для молоді під час її етноідентифікації та входження в український соціум. Автором окреслено, що саме сім’я виступаєсферою формування ідеалів, світогляду, інтересів, первинних ціннісних орієнтацій та розвиває соціальні спрямування дитини. Завдання сучасної освіти – підготовка педагогічної культури батьків, забезпечення їх знаннями, володінням ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки дитини. Найпершим засобом регулювання взаємин є встановлення емоційно-ціннісного спілкування в сім’ї. Міжособистісне спілкування в сім’ї допомагає утверджувати доброзичливі, правдиві і щирі стосунки з дітьми, розвивати і збагачувати сімейні традиції і звичаї, виховувати дітейна позитивних прикладах родини. Водночас сім’я задовольняє і найважливіші особистісні потреби, значення яких постійно зростає. Серед них – потреба в довірливому спілкуванні, співпереживанні, співучасті. Саме підвищення педагогічного рівня батьків дасть змогу перетворити сімейне виховання на цілеспрямований, успішний процес, що повноцінно розв’яже завдання розвитку і виховання дитини.
6
Коваленко, Олена. "Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх психологів із соціальної психології старості". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються зміст і методичні засади викладання дисципліни «Соціальна психологія старості» майбутнім психологам, бакалаврам спеціальності 053 «Психологія» з додатковою спеціалізацією «Соціальна психологія». Зазначені мета та завдання дисципліни, а також знання й уміння студентів після опанування її змістом. Змістовно вона складається із дев’яти тем: соціальна психологія старості як міждисциплінарна галузь знань, загальна характеристика розвитку людини у старості, вікові зміни особистості у старості, міжособистісне спілкування людини у віці пізньої дорослості, сім’я в житті старіючої людини, особи літнього та старечого віку в суспільстві, психологічні особливості соціальної адаптації у старості, соціальна активність людей у літньому та старечому віці, соціальна та психологічна допомога людині на етапі старості. Опанування таким змістом передбачає лекційні, семінарські та практичні заняття, самостійну й індивідуальну роботу. Вивчення дисципліни закінчується підсумковим модульним контролем. Охарактеризовані особливості цих форм організації навчання, подано їхній зміст. Діяльність студентів оцінюється модульною оцінкою у 100 балів. Обґрунтовується система нарахування балів за різні види робіт.
7
Zubko, Olga. "INTERPERSONAL COMMUNICATION OF UKRAINIAN EMIGRATION INTELLIGENCE IN THE INTERNATIONAL RELATION OF THE CZECHOSLOVAK REPUBLIC: ANOMALY, FOBIA, PATHOLOGY AND DEVIATION (1921-1939)." Journal of Ukrainian History, no. 39 (2019): 30–38. http://dx.doi.org/10.17721/2522-4611.2019.39.4.
Повний текст джерелаАнотація:
The informal reflection of the transformation of the life positioning of the emigrants from Ukraine is, mostly part, the prerogative of social psychology and sociology. While the question of interpersonal relations is primarily the indicator of political moods, and, moreover, the indicator of everyday life in the historical context. And it is well know the routine transforms into a center of active cultural genesis in the watershed years: in the collisions of social disorder, the outline of the Future is born and form. In turn, when in a real life the established connections are broken, something like that happen in the human psyche. The "Achilles heel" of the historiography of studying the transformation of the life positioning emigrants from Ukraine in the Czechoslovak Republic (and note, the emigrants from Ukraine in general) is a surprisingly weak reflection of their behavioral history. The interpersonal communication among Ukrainian emigrants was, first of all, historical action – that had a tendency to repeat, as opposed to an event that had the features of extraordinary and non-repeatability. The representatives schools of symbolic interactionism and phenomenological sociology, turned to interpersonal communication for they the atoms of social interaction were, in fact, the actors, their actions, and reactions to the actions of each other: M. Weber, T. Parsons and A. Shchyuts. Although the Ukrainian interwar Prague emigration was, mostly, a political emigration, it unquestioningly follows the general emigration trends of the 1920s-1930s. Thus, in the first instance, especially in the culminated years of the "Russian Aid Action" (1921-1925), the life of the Ukrainian emigration community of the Czechoslovak Republic became to stabilize, was imbued with by the "concept of rapid return" through. In 1925-1928, Ukrainian emigration are affected "turnaround". The 1930s brought new troubles: the global economic crisis (delayed until 1935), and the Second World War was knocked on the door of Ukrainian exiles in 1938. The 1920s were, in fact, really "golden years" in Europe. After the First World War in Czechoslovak Republic became an era of prosperity and prosperity, did not become an exception.Outlined prosperity and well-being have proven themselves, first of all, due to the introduction of technical innovations in ordinary Czechoslovaks: radio receivers, vacuum cleaners, refrigerators, washing machines, and others. On the other hand the 1930s, on the other hand, made some adjustments in the life of the interwar Chinese SSR. A country, focused on the relations with all the nations, was precipitated by the global economic crisis, which, in addition drag on to 1935. Czechoslovakia had to reckon with access to the proscenium of the world history of monsters-dictatorships. Ukrainian interwar emigration for the level and can be divided into three categories. Ukrainian emigration doctors proved most taciturn interlocutors in informal communication, instead of their informal rejection was an attempt to join the prohibited eugenic research. Engineers and lawyers were considerably more sociable and fun category of informal interlocutors. For this category of Ukrainians in the Czechoslovak Republic We stress, practically, there were not forbidden sweets in interpersonal communication. The teaching the scientists, the staff of the Library and specialists in music, the most funny, witty, gayer, sociable, but at the same time proned to anomalies, phobias and deviations, an emigre category, was . Obviously, this in turn was due to in the emigrant "rating of professions" (1923-1933), the teaching was kept by the honorable "gold" ("silver" was kept the by engineers and economists, and "bronze" was kept by doctors and lawyers). Regarding the deviant behavior, the Ukrainian emigration community in the Czechoslovak Republic, drank and sometimes ends suicide that is got nothing to do with this. The main causes of drunkenness and suicide lay in homesickness, home, tuberculosis and unemployment.
8
Pavelkiv, Roman, Valentyna Bezliudna та Liubov Osmak. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОМУНІКАТИВНИХ БАР’ЄРІВ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 97–105. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.129.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюються питання розвитку комунікативної компетентності майбутніх психологів у процесі вузівського навчання. Аналізується сутність комунікативних бар’єрів, простежується їх вплив на процес взаємодії між людьми у контексті ділової комунікації. Основна увага зосереджується на вивченні емоційного компоненту спілкування та його розвитку протягом трьохрічного інтервалу. Встановлено, що на початковому етапі навчання у вищій школі у студентів першокурсників простежується схильність до продукування і переживання комунікативних бар’єрів. Описані окремі особливості динаміки емоційних компонентів комунікації, з’ясовані взаємодетермінуючі зв’язки між показниками емоційних бар’єрів у спілкуванні, мотиваційних орієнтацій в міжособистісних комунікаціях, інтерактивної спрямованості особистості та емоційного інтелекту майбутніх психологів. Доведено, що у процесі професійної підготовки відбувається формування тих емоційних компонентів інтеракцій, які визначають продуктивність міжособистісної взаємодії та ефективність спілкування психолога з клієнтами, унеможливлюючи чи зменшуючи бар’єри у їх комунікації. Простеження динаміки гармонійності комунікативних орієнтацій засвідчує позитивні зміни у мотиваційних установках майбутніх психологів.
9
Obukhova, Nataliia. "Емоційна обізнаність суб’єктів аудіальної медіакультури при різних стилях міжособистісної взаємодії". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 44(47) (20 грудня 2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).125.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано зв’язок між стилями міжособистісної взаємодії учнів, студентів та інших суб’єктів у реальному житті, їхньою емоційною обізнаністю та аудіальною медіакультурою. Виявлено особливості зв’язку аудіальної медіакультури з емоційною обізнаністю та міжособистісною взаємодією суб’єктів в аудіальному просторі. Представлено результати емпіричного дослідження емоційної обізнаності суб’єктів, що мають різні стилі міжособистісної взаємодії в медіапросторі. Вибірка, що складалася із 140 осіб віком від 14 до 23 років, досліджувалася за допомогою комплексу методик: опитувальника емоційної обізнаності (К. Штейнер), тесту на визначення стилів міжособистісної взаємодії (С. Максимов, Ю. Лобейко), авторської анкети “Музичні уподобання”. Результати дослідження підтвердили наявність взаємозв’язку між рівнями емоційної обізнаності субА’єктів і їхніми стилями міжособистісної взаємодії. При цьому статистично значущих зв’язків між стилями міжособистісної взаємодії і музичними уподобаннями не виявлено. Водночас простежено статистично значущі зв’язки між рівнями емоційної обізнаності і критеріями аудіальної культури. Висунуто припущення, що суб’єкти з високим рівнем емоційної обізнаності вдаються до директивного стилю спілкування навмисно, з певною метою, а суб’єкти, що мають низький рівень емоційної обізнаності, – здебільшого несвідомо, щоб полегшити спілкування. Люди, що віддають перевагу стилю невтручання, здатні вибудовувати продуктивні стосунки в житті й на роботі, але часто не враховують потреби людей, які їх оточують. Для розвитку колегіального стилю взаємодії людина має не лише аналізувати свої емоції, а й співчувати іншим, розрізняти їхні емоції. У випадку ділового стилю спілкування увага до власних емоцій сприймається в нашому соціумі як слабкість, неможливість підтримувати власне ділові стосунки, які передбачають передусім стриманість; це призводить до того, що емоції “заганяються” на тілесний рівень. Тож для підтримання цього стилю взаємодії дуже важливо розуміти, що відчуває партнер по спілкуванню. Зроблено припущення, що, підвищуючи рівень аудіальної медіакультури особистості, можна таким чином опосередковано формувати стиль міжособистісної взаємодії.
10
Марійчин, Андрій. "Емпіричне дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 125–38. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-125-138.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті обґрунтовані показники емпіричного дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Для вирішення цього завдання було застосовано експлораторний аналіз даних. Зазначені статистичні процедури застосовувались для показників наступних методик: методики «Визначення потреби у спілкуванні» Ю. М. Орлова, В. І. Шкуркіна, Л. П. Орлової, методики «Діагностика оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Шнайдера, тесту КОС (Комунікативні та організаторські схильності) В. В. Синявського, Б. А. Федоришина, опитувальника «Соціально-психологічні характеристики суб'єкта спілкування». В. О. Лабунської, опитувальника міжособистісних стосунків В. Шутца. Отримані показники піддавались порівнянню за експлораторним аналізом. За результатами вивчення особливостей прояву параметрів комунікативної компетентностіу спортсменів було встановлено наступне. Загальна адаптивність досліджених спортсменів-гірськолижників знаходиться на середньому рівні, і вони досить адаптовані до спілкування в умовах спортивно-змагальної діяльності. Показано, що завдяки середньому рівню комунікативного контролю вони достатньо щирі, в міру стримані в своїх емоційних проявах, зважають в своїй поведінці на ставлення оточуючих людей. Зазначено, що для них властивими у спілкуванні є труднощі, пов’язані зі ставленням партнерів зі спілкування та зверненні до них чи з їхнього боку, а також труднощі, пов’язані із уміннями та навичками організації міжособистісної взаємодії. У свою чергу вони значно легше долають труднощі, що пов’язані із соціально-перцептивними характеристиками. Зазначено, що у гірськолижників спостерігається певна збалансованість орієнтацій на активність та прийняття контактів, а орієнтація на прийняття емоційних відносин трохи знижена, проте вони орієнтовані на те, щоб виявляти домінування у міжособистісному спілкуванні. Ключові слова: комунікативна компетентність, параметри комунікативної компетентності, емпіричні показники, професійна мобільність спортсменів, спортсмени-гірськолижники, комунікація.
Дисертації з теми "Спілкування міжособистісне"
1
Зозуля, В. О., та Вікторія Валеріївна Шаполова. "Роль потреб у формуванні архетипів згідно концепцій Абрахама Маслоу і Джона Бертона". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46290.
Повний текст джерела
2
Харін, Артем Михайлович. "Виникнення й розвиток соціальних мереж". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15878.
Повний текст джерела
3
Кириченко, Олена Анатоліївна, Елена Анатольевна Кириченко, Olena Anatoliivna Kyrychenko, Анна Григорівна Ярута, Анна Григорьевна Ярута та Anna Hryhorivna Yaruta. "Особенности Интернет-коммуникации как новой формы социализации в современном обществе". Thesis, Издательство Курского государственного медицинского университета, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24615.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена ролі інтернету в розвитку комунікації. Наведені приклади особливостей спілкування через інтернет, а також причини звернення до інтернету як інструменту спілкування та переваги такого спілкування. Інтернет як нова форма комунікації впливає на всю систему міжособистісного спілкування. Інтернет є потужним засобом масової комунікації, що дозволяє об'єднувати між собою групи користувачів, незалежно від їх географічного розташування, статі, віку, сімейного стану та інших значущих соціальних характеристик.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24615Статья посвящена роли интернета в развитии коммуникации. Приведены примеры особенностей общения через интернет, а также причины обращения к интернету как инструменту общения и преимущества такого общения. Интернет как новая форма коммуникации оказывает влияние на всю систему межличностного общения. Интернет является мощным средством массовой коммуникации, позволяющим связывать между собой группы пользователей, вне зависимости от их географического расположения, пола, возраста, семейного положения и других значимых социальных характеристик. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24615
This article is dedicated to the role of the Internet in the development of communication. The examples of the features of the Internet communication, the reasons of applying to the Internet as a tool of communication and the benefits of such communication are given. The Internet as a new form of communication has an impact on the entire system of interpersonal communication. The Internet is a powerful tool of mass communication, which allows to unite together groups of users, regardless of their geographic location, gender, age, marital status and other important social characteristics. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24615
4
Руденко, Лариса Анатоліївна. "Формування соціально орієнтованої особистості: комунікативний аспект проблеми". Thesis, Актуальні проблеми практичної психології : збірник статей ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 2017. http://hdl.handle.net/123456789/4265.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається співвідношення категорій спілкування і самотності у контексті формування соціально орієнтованої особистості в сучасному суспільстві. Обґрунтовується роль спілкування у процесах самопізнання й ефективної взаємодії під час міжособистісних стосунків.
5
Грень, Лариса Миколаївна, та Т. С. Грицаєнко. "Роль самоуправління у формуванні ділового спілкування у процесі навчання у ВНЗ". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43060.
Повний текст джерела
6
Швець, Наталія Сергіївна. "Формування комунікативних вмінь у майбутніх фахівців спеціальності «Управління персоналом»". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4714.
Повний текст джерелаАнотація:
Швець Н. С. Формування комунікативних вмінь у майбутніх фахівців спеціальності «Управління персоналом» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Г. В. Локарєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 79 с.UA : Робота викладена на 79 сторінках друкованого тексту, містить 1 рисунок. Перелік посилань включає 30 джерел. Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх фахівців зі спеціальності управління персоналом. Предмет дослідження: процес підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності управління персоналом. Мета дослідження: обґрунтування, визначення умов формування комунікативних навичок у майбутніх фахівців спеціальності управління персоналом. В роботі проаналізовано основні поняття з проблеми формування комунікативних вмінь та визначено способи комунікації майбутніх фахівців зі спеціальності управління персоналом; охарактеризовано види професійної комунікації майбутніх фахівців зі спеціальності управління персоналом; вивчено специфіку та особливості формування комунікативних вмінь; охарактеризовано стан сформованості комунікативних вмінь майбутніх фахівців; визначено педагогічні умови формування комунікативних вмінь та розроблено рекомендації з формувань комунікативних вмінь. Практичне значення роботи полягає у розробці формування комунікативних навичок у майбутніх фахівців зі спеціальності управління персоналом.
EN : The work is presented on 79 pages of printed text, contains 1 figure. The list of references includes 30 sources. The object of the study: professional training of future specialists in the field of personnel management. Subject of research: the process of training future specialists in the field of personnel management. The purpose of the study: substantiation, determination of conditions for the formation of communication skills in future specialists in the field of personnel management. The paper analyzes the basic concepts of the problem of formation of communication skills and identifies ways of communication of future professionals in the field of personnel management; the types of professional communication of future specialists in the specialty of personnel management are characterized; the specifics and features of formation of communicative skills are studied; the state of formation of communicative skills of future specialists is characterized; pedagogical conditions of formation of communicative skills are defined and recommendations on formation of communicative skills are developed. The practical significance of the work is to develop the formation of communication skills in future professionals in the field of personnel management.
7
Доценко, Людмила Василівна. "Комунікативна компетентність викладача як чинник гармонізації міжособистісних взаємин у вищій школі". Thesis, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38276.
Повний текст джерела
8
Бєдім, Богдана Олександрівна. "Особливості комунікативного контролю спілкування студентів психологів". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6354.
Повний текст джерелаАнотація:
Бєдім Б. О. Особливості комунікативного контролю спілкування студентів психологів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Ю. А. Паскевська. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 58 с.UA : Робота викладена на 58 с., 3 таблиці, 2 рисунка, 1 додаток. Перелік посилань включає 61 джерел. Об’єкт дослідження – спілкування як вид міжособистісної взаємодії. Проблема гендеру на сучасному етапі суспільного розвитку дедалі більше набуває соціального, політичного та наукового забарвлення. Гендерна психологія як галузь психологічної науки пропонує чіткі принципи та теоретичні положення, на основі яких утворюється категоріальний апарат цієї галузі. Важливим досягненням у сучасній гендерній психології є розмежування понять біологічної та психологічної статі, остання з яких й становить суть гендеру. Наукова новизна роботи полягає у розширенні уявлень про поняття «гендер», а також вплив цієї категорії на процес спілкування та міжособистісну взаємодію студентів психології. Встановлено вплив історично-суспільного розвитку на становлення гендерної паритетності в українському суспільстві.
EN : The work is presented on 58 pages, 3 tables, 2 figures, 1 appendix. The list of links includes 61 sources. The object of research is communication as a kind of interpersonal interaction. The problem of gender at the present stage of social development is becoming more and more social, political and scientific. Gender psychology as a branch of psychological science offers clear principles and theoretical positions on the basis of which the categorical apparatus of this branch is formed. An important achievement in modern gender psychology is the distinction between the concepts of biological and psychological sex, the latter of which is the essence of gender. The scientific novelty of the work is to expand the understanding of the concept of "gender", as well as the impact of this category on the communication process and interpersonal interaction of psychology students. The influence of historical and social development on the formation of gender parity in Ukrainian society is established.
9
Слащиліна, Оксана Миколаївна. "Взаємодія школи та сім’ї у формуванні в молодших школярів культури міжособистісного спілкування". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4591.
Повний текст джерелаАнотація:
Слащиліна О. М. Взаємодія школи та сім’ї у формуванні в молодших школярів культури міжособистісного спілкування : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Н. В. Яцук. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 70 с.UA : Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 70 джерел. Об’єкт дослідження – процес формування в молодших школярів культури міжособистісного спілкування. Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови, форми та методи ефективної взаємодії школи та сім’ї у формуванні в молодших школярів культури міжособистісного спілкування. Мета дослідження: полягає у теоретичному та практичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов формування культури міжособистісного спілкування молодших школярів у взаємодії школи та сім’ї. В роботі обґрунтовано та експериментально доведено можливість налагодження тісної взаємодії школи та сім’ї у формуванні в молодших школярів культури міжособистісного спілкування; розроблено і впроваджено систему форм і методів, що включає діагностування рівнів культури міжособистісного спілкування, засоби організації взаємодії школи і сім’ї з інтерактивного навчально-виховного середовища в якому відбуватиметься формування в молодших школярів культури міжособистісного спілкування.
EN : The work is presented on 70 pages of printed text. The list of links includes 70 sources. The object of research is the process of forming a culture of interpersonal communication in junior schoolchildren. The subject of the research is organizational and pedagogical conditions, forms and methods of effective interaction of school and family in the formation of the culture of interpersonal communication in junior schoolchildren. The purpose of the study: is to theoretically and practically substantiate and experimentally test the organizational and pedagogical conditions for the formation of a culture of interpersonal communication of junior high school students in the interaction of school and family. The paper substantiates and experimentally proves the possibility of establishing close interaction between school and family in the formation of a culture of interpersonal communication in younger students; a system of forms and methods has been developed and implemented, which includes diagnosing the levels of interpersonal communication culture, means of organizing school-family interaction from an interactive educational environment in which junior schoolchildren will form a culture of interpersonal communication.
10
Остах, Юлія Іванівна. "Оптимізація взаємовідносин студентів та педагогів в умовах закладу вищої освіти". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4681.
Повний текст джерелаАнотація:
Остах Ю. І. Оптимізація взаємовідносин студентів та педагогів в умовах закладу вищої освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Н. Ф. Шевченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 105 с.UA : Робота викладена на 105 сторінках друкованого тексту, містить 6 таблиць, 1 рисунок. Перелік посилань включає 107 джерел. Об’єкт дослідження: взаємовідносини студентів та педагогів у закладах вищої освіти. Предмет дослідження: особливості взаємовідносин студентів та педагогів в умовах закладу вищої освіти. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні шляхів оптимізації взаємовідносин студентів та педагогів в умовах закладу вищої освіти. В роботі розкрито сутність взаємовідносин студентів та педагогів у цілісному навчально-виховному процесі закладу вищої освіти; виявлено психолого-педагогічні особливості взаємовідносин студентів і педагогів та розкрити механізми їх впливу на гуманізацію освітнього процесу у закладі вищої освіти; вивчено соціально-педагогічні механізми та шляхи становлення оптимальних стосунків студентів і педагогів; розроблено експериментальну програму з оптимізації взаємовідносин «студент – педагог» в умовах ЗВО. Наукова новизна: виявлено особливості взаємовідносин педагогів і студентів в умовах закладу вищої освіти (детермінованість віковими особливостями ранньої юності та завданнями й цілями навчально-професійної діяльності, виражена потреба в поглибленні стосунків «педагог – студент» і загострення їх суперечностей).
EN : The work is presented on 105 pages of printed text, contains 6 tables, 1 figure. The list of references includes 107 sources. The object of the study: the relationship between students and teachers in higher education. Subject of research: features of the relationship between students and teachers in a higher education institution. The purpose of the study is to theoretically substantiate and empirically study ways to optimize the relationship between students and teachers in a higher education institution. The essence of the relationship between students and teachers in the holistic educational process of higher education is revealed in the work; revealed psychological and pedagogical features of the relationship between students and teachers and reveal the mechanisms of their influence on the humanization of the educational process in higher education; socio-pedagogical mechanisms and ways of formation of optimal relations of students and teachers are studied; developed an experimental program to optimize the relationship "student - teacher" in the conditions of free economic zone. Scientific novelty: the peculiarities of the relationship between teachers and students in a higher education institution (determined by the age characteristics of early adolescence and the tasks and goals of educational and professional activities, the need to deepen the relationship "teacher - student" and exacerbate their contradictions).
Звіти організацій з теми "Спілкування міжособистісне"
1
Білоконенко, Л. А. До питання про прийоми нейтралізації міжособистісних конфліктів. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4647.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичне узагальнення методів нейтралізації міжособистісного конфлікту для реалізації механізмів, що вможливлюють конструктивне завершення суперечки. Метою наукової роботи є характеристика прийомів нейтралізації МК, які в основному не залежать від сфери людської діяльності. Нейтралізація конфліктів розглядається як комунікативна ситуація, коли один із суб’єктів намагається подолати складні обставини, послабити видимі суперечності, схилити співрозмовника до своєї точки зору або/та досягти компромісу. Основна увага приділяється словесній поведінці людини, яка хоче подолати потенційні або реальні розбіжності. Беручи до уваги теоретичні досягнення М. Дойча, В. Лінкольна, М. Розенберга, висновуємо, що такі методи та прийоми повинні насамперед ураховувати кілька важливих чинників: модель конфлікту (структурну чи процесуальну); фактори (інформаційні, структурні, ціннісні, стосункові, поведінкові); тип (відповідно до потреб людини, типу суперечностей, інтенсивності, часу розвитку протидії); тип комунікативних перешкод (лінгвістичні, психологічні, когнітивні, соціальні, фізичні); наявність необхідних умов для нейтралізації (основних, що формують і забезпечують ефективність контакту, та індивідуальних); принципи спілкування (провокаційне чи ненасильницьке, останнє має своєю умовою розуміння почуттів, психічного стану іншої особи, спостережливість); права та обов’язки сторін (передбачає планування та здійснення дій особи, яка бажає нейтралізувати конфлікт; взаєморозуміння фізичними особами прав та обов’язків один одного); тип конфліктності людини та стиль поведінки (самооцінка, бажання домінувати, консерватизм мислення, прямолінійність, тривожність тощо); вік, стать опонентів. Також визначено, що для успіху взаємодії індивідів важливими є їхні особисті вербальні риси, які визначаються національними властивостями, нормами, специфікою реалізації мовної тактики.
2
Білоконенко, Л. А. Українськомовна репрезентація міжособистісного конфлікту. Інститут української мови НАН України, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1850.
Повний текст джерелаАнотація:
У дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова, - запропоновано комплексний аналіз комунікативного потенціалу української мови для експлікації міжособистісних конфліктів, умотивовано наукове потрактування конфліктного спілкування як комунікативного й когнітивного явища, що становить певний сегмент української лінгвокультури. Уперше у вітчизняній лінгвістиці схарактеризовано природу конфліктно маркованої комунікації, з’ясовано механізми її репрезентації. Простежено особливості функціонування мовних маркерів, пояснено моделі мовної поведінки осіб на різних стадіях конфлікту. Уведено до наукового обігу поняття «надтекст міжособистісного конфлікту», обґрунтовано його ознаки як типової сфери, де сконцентровані українські мовноментальні знання про конфліктну комунікацію. Окреслено засади формування текстів міжособистісних конфліктів. Установлено комунікативні конфліктні преференції українців (на підставі соціолінгвістичного опитування). Досліджено вплив соціальних звичок індивідів на конфліктне спілкування, описано мовні маркери й тактики, обрані респондентами. Запропоновано рекомендації щодо принципів кооперативної комунікації.
3
Білоконенко, Л. А. Forms and models of interpersonal conflict communication in the media. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1819.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню евфемізованої та відкритої форм міжособистісної конфліктної комунікації у ЗМІ з позиції української комунікології. Проаналізовано особливості конфліктних форм спілкування, описано моделі мовної поведінки суб’єктів, що визначають вихід конфлікту з латентного стану та/або відповідають фазі ескалації.
4
Білоконенко, Л. А. Пейоративна й інвективна лексика у міжособистісному конфлікті. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1844.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено особливості використання пейоративної й інвективної лексика в міжособистісній конфліктній взаємодії, яка представлена у творах С. Андрухович, І. Карпи, Т. Малярчук, М. Матіос, С. Пиркало, І. Роздобудько, М. Ряполової, Г. Тарасюк. Досліджено роль пейоративної й інвективної лексика як особливої комунікативної тактики, яка впливає на всю систему спілкування та механізми її розгортання.
5
Білоконенко, Л. А. Синтаксичний простір мовного конфлікту як фактор його перебігу на різних стадіях. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1845.
Повний текст джерелаАнотація:
Автор досліджує синтаксичні структури різного рівня складності, які використовуються опонентами в міжособистісній конфліктній комунікації. У статті значна увага приділяється аналізу співвіднесеності цих структур з певними стадіями проходження конфлікту. Обґрунтовується думка про те, що конфліктні синтаксичні маркери усвідомлено обираються опонентами на певній стадії конфлікту, впливають на всю систему спілкування та механізми її розгортання, залежать від моделі поведінки, стратегії і тактики опонента.